Хакери підсилюють атаки на сервери ЦВК напередодні президентських виборів – Демедюк

Хакери, ймовірно, підконтрольні Росії, все частіше атакують сервери Центральної виборчої комісії України і комп’ютери її співробітників, намагаючись проникнути в електронні системи, щоб маніпулювати президентськими виборами, які заплановані на 31 березня 2019 року. Про це в інтерв’ю агентству Reuters повідомив начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк.

За його словами, хакери використовували заражені вірусом вітальні листівки, рекламні розсилки, пропозиції щодо оновлення програмного забезпечення і додатків, а також інші шкідливі фішингові матеріали, призначені для крадіжки паролів і особистої інформації.

До того ж спрямовували хакери атаки не тільки на виборчі сервери, але й на персональні комп ютери співробітників комісії, додав він: «Йдуть постійні атаки – від простого (програмного забезпечення) до підкладання додатків, які використовує той чи інший співробітник… Такі розсилки, спам-листи надсилають і їм та їхнім родичам, де міститься шкідливе ПО для контролю над їхньою комп’ютерною технікою. Це найпростіший спосіб, але він дієвий».

У ЦВК раніше заявили, що планують створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів у 2019 році.

У грудні 2018 року кіберполіція повідомила, що зафіксувала випадки розповсюдження вірусу, замаскованого під повідомлення від держустанов, націлене загалом на користувачів, які є приватними нотаріусами України.

У серпні 2018-го Сергій Демедюк в ефірі Радіо Свобода повідомляв, що українська кіберполіція постійно фіксує кібератаки з території Росії і запобігає їм.

Торік влітку в департаменті кіберполіції НПУ повідомили, що від початку 2018 року зареєстровано понад чотири тисячі кримінальних правопорушень у сфері протидії кіберзлочинності, які супроводжують українські правоохоронці.

Україна вже була об’єктом масштабних кібератак. Починаючи з 2014 року, хакери атакували енергетичні, транспортні та банківські системи України. Шкідлива програма NotPetya вразила тисячі комп’ютерів не тільки в Україні, яка була головною мішенню атаки, але і у всьому світі.

Українські чиновники заявили, що за атаками стоять російські спецслужби.

У тому, що Росія здійснює організовані кібернапади, заявляють і деякі країни Заходу. Зокрема, США розслідують імовірне втручання Росії у вибори президента у 2016 році. Російська влада ймовірну причетність до таких кібератак відкидає.

ЦВК зареєструвала Киву кандидатом у президенти

Центральна виборча комісія зареєструвала Іллю Киву кандидатом у президенти.

Його висунула «Соціалістична партія України».

Кива з жовтня 2015 року до травня 2016-го очолював департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України. Згодом став радником міністра внутрішніх справ України.

Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти. Це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов, Олександр Мороз та Ілля Кива.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Білецький заявив, що не братиме участі у виборах президента

Лідер «Національного корпусу», позафракційний народний депутат Андрій Білецький заявив, що не братиме участі у виборах президента України.

Натомість Білецький планує отримати «потужну фракцію» в українському парламенті за результатами виборів восени 2019 року.

«Ми ставимо перед собою амбітне практичне завдання. Ми збираємося довести чисельність нашого активу до 50 тисяч людей… Ми збираємося і повинні отримати потужну фракцію у 2019 році в українському парламенті», – сказав Білецький.

22 січня націоналістичні організації висунули кандидатом у президенти колишнього заступника голови Верховної Ради України, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського. Його кандидатуру підтримали ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організація українських націоналістів», «Конгрес українських націоналістів» і «С14».

Станом на 25 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 19 кандидатів у президенти. Це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов та Олександр Мороз.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

ЦВК зареєструвала Тимошенко, Ляшка і Вілкула кандидатами в президенти

Центральна виборча комісія 25 січня зареєструвала шістьох кандидатів у президенти.

Мова йде про лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко, лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка, народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, члена фракції «Блоку Петра Порошенка» в парламенті Аркадія Корнацького, позафракційного депутата Дмитра Добродомова та екс-спікера Верховної Ради Олександра Мороза.

Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 19 кандидатів у президенти. Окрім Ляшка, Вілкула, Корнацького, Тимошенко, Добродомова і Мороза, це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко та Роман Насіров.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Звільнення українських моряків зменшило б напруження «найефективніше» – генсекретар НАТО

Представники НАТО закликали Москву до негайного звільнення 24 українських моряків, захоплених російськими силовиками, бо саме це стало б «найефективнішим кроком» до деескалації напруження, яке створила Росія поблизу Керченської протоки. Про це за результатами засідання Комісії НАТО-Росія 25 січня в Брюсселі повідомив керівник НАТО Єнс Столтенберґ.

«Держави-союзниці закликали Росію негайно звільнити моряків, бо це, вочевидь, стало б найефективнішим шляхом для деескалації ситуації та зменшення високого напруження в й навколо України, й особливо в Чорноморському регіоні, які ми спостерігаємо», – заявив керівник Альянсу.

Читайте також: Історії полонених. Все, що відомо про затриманих моряків

Як повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода, 29 країн НАТО також закликали до відновлення свободи навігації у Керченській протоці й Азовському морі й поваги з боку Росії до української територіальної цілісності, включно із територіальними водами України.

«Поєднання незаконної анексії Криму, побудова Керченського мосту та намагання Росії втручатися й перешкоджати руху суден в Азовське море і в зворотному напрямку створює нові напруження й проблеми», – зауважив голова Північноатлантичного союзу.

Напруженість у регіоні Керченської протоки, в якій, відповідно до українсько-російської угоди і міжнародного морського права, має існувати свобода судноплавства, але яку фактично з часу окупації Криму наразі контролює Росія, різко зросла після 25 листопада 2018 року.

Тоді Росія в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження захопила в міжнародних водах поблизу Керченської протоки 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і три їхні кораблі, коли ті намагалися пройти протокою з Чорного в Азовське море.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. У Києві також анонсували наступні спроби проходу військових кораблів через Керченську протоку, можливо, з міжнародними спостерігачами на борту.

АРМА під тиском розслідувачів продовжило конкурс на управління «Межигір’ям»

Нацагентство з управління і розшуку активів (АРМА) оголосило продовження конкурсу на пошук управителя арештовано резиденцією екс-президента Віктора Януковича «Межигір’я» до 28 лютого. Про це заявив директор АРМА Антон Янчук.

За його словами, попри «надзвичайний розголос» щодо конкурсу, до нього долучилися лише дві юрособи: ТОВ «Атлант Девелопмент» і ГО НПУ «Межигір’я», але звернення журналістів-розслідувачів до АРМА дало шанс, що розголос збільшиться і бізнес долучиться до конкурсу, якщо його продовжать.

«Ми двічі продовжували конкурс, залучали медіа, зверталися до бізнесу. Все зробили, що могли. І саме завдяки активній позиції журналістів-розслідувачів ми отримали надію і шанс продовжити конкурс і залучити бізнес до конкурсу, – відповів Янчук Радіо Свобода.

Раніше українські журналісти-розслідувачі з редакцій різних ЗМІ, об’єднаних довкола проекту «ЯнуковичЛікс», висловили занепокоєння непрозорістю відбору нового управлінця для резиденції «Межигір’я».

«Днями стало відомо, що претендентів на керування було всього двоє: громадська організація, яка останні п’ять років управляє «Межигір’ям», а також комерційна компанія, деталі якої АРМА досі тримає в секреті. Наскільки нам відомо, жоден представник громадськості не мав можливості оцінити якість пропозицій учасників – попри те, що саме завдяки зусиллям громадськості парк та резиденції не були по-варварськи розграбовані», – мовиться у їхній заяві.

Зі свого боку, Антон Янчук заявив Радіо Свобода, що медіа письмово не зверталися щодо участі у засіданні тендерного комітету, який оцінював кандидатів в управителів «Межигір’я». Він пообіцяв, що надалі медіа запрошуватимуть на всі засідання з цієї теми.

Іще 11 червня 2018 року, під час зустрічі з журналістами та активістами, які управляли «Межигір’ям» майже з моменту втечі охорони колишнього президента Віктора Януковича, Віталій Різник, один із керівників АРМА, обіцяв, що процес вибору нового розпорядника буде прозорим і з урахуванням думки громадськості.

2018 року слідчі Генеральної прокуратури України передали «Межигір’я» АРМА для пошуку керуючого для колишньої резиденції Віктора Януковича. Згодом, у листопаді 2018 року, АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції. Документи, необхідні для участі в конкурсі, потрібно було подати до 12 грудня 2018 року.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції проходять екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.

 

 

ГПУ склала Жириновському підозру в сприянні захопленню Криму

Генпрокуратура України склала повідомлення про підозру російському політику, лідеру Ліберально-демократичної партії Росії Володимирові Жириновському в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, в тому числі в діях, які призвели до «повномасштабної окупації території Криму і Севастополя».

У відомстві зазначають, що інкримінований Жириновському злочин передбачає можливість його заочного засудження в Україні на термін до 12 років позбавлення волі.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що Володимир Жириновський, перебуваючи на території Росії 20 лютого 2014 року, в прямому ефірі одного з телеканалів і 23 лютого 2014 року під час мітингу зробив публічні заклики до приєднання території АР Крим і південно-східних областей України до Російської Федерації», – йдеться в повідомленні на сайті Генпрокуратури України.

Також у відомстві зазначили, що 20 березня 2014 року Володимир Жириновський, «будучи депутатом Держдуми Росії, проголосував за ухвалення федеральних законів про включення Російською Федерацією в її склад АР Крим і Севастополя, що в подальшому призвело до повномасштабної окупації території Криму і Севастополя».

Жириновський поки що не коментував заяву Генпрокуратури України.

У вересні 2018 року Шевченківський районний суд Києва дав дозвіл на спеціальне досудове розслідування стосовно Жириновського і ще двох депутатів Державної думи Росії у справі про матеріальне забезпечення угруповань «ЛНР» і «ДНР».

Восени 2014 року Євросоюз запровадив економічні санкції проти Росії за сприяння у дестабілізації ситуації в України та окупацію Криму. У ГПУ нагадали, що ці санкції також включають індивідуальні обмежувальні заходи, а саме заборону в наданні віз та заморожування активів окремих осіб, у тому числі Жириновського.

Крім того, стосовно Жириновського діють й українські санкції.

 

ЄС розгляне нові санкції проти Росії через Азов – Reuters

Обговорять це в лютому, а наступного тижня ЄС оголосить Москві офіційну ноту протесту, через те, що Росія продовжує утримувати 24 українських моряків – агентство

Адвокати обіцяють подати апеляцію на вирок Януковичу

Захист колишнього президента України Віктора Януковича обіцяє подати апеляцію на вирок Оболонського районного суду Києва, який визнав його винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни.

«Безумовно, ми, сторона захисту, звертатимемося з апеляційною скаргою в межах вироку, який озвучено не на користь нашого клієнта. І ми сподіваємося, що ми зможемо досягти істини», – сказав адвокат Олександр Горошинський.

Прокуратура, зі свого боку, збирається вивчити текст вироку й ухвалити рішення щодо необхідності його апеляційного оскарження.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни і засудив його до 13 років ув’язнення. Водночас суд вважає екс-президента невинуватим у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років тюрми.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.

Справу розглядали в Оболонському суді із червня 2017 року.

Янукович виїхав з України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі президент-утікач переховується за кордоном. Янукович заперечував свою провину в інкримінованих йому злочинах.

Порошенко обговорив із генеральним секретарем ООН миротворчу місію на Донбасі

Президент України Петро Порошенко зустрівся з генеральним секретарем Організації об’єднаних націй Антоіну Ґутеррішем 23 січня в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Про це повідомляє прес-служба президента.

«Під час зустрічі з Генеральним секретарем ООН Антоніу Ґутеррішем детально обговорили перспективи розгортання повноцінної багатонаціональної миротворчої місії під егідою ООН на Донбасі. Генеральний секретар ООН підтвердив готовність продовжити вживати заходи з надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також постраждалому цивільному населенню Донбасу», – йдеться в заяві.

Читайте також: В ОБСЄ спростували заяву Клімкіна про спільну миротворчу місію з ООН – ЗМІ​

Крім того, згідно з повідомленням, Порошенко й Ґутерріш обговорили агресію Росії в Керченській протоці, та порушення прав людини в анексованому Криму.

«Співрозмовники наголосили на необхідності негайного звільнення РФ українських моряків, суден та забезпечення вільного судноплавства Керченською протокою відповідно до міжнародного права», – повідомляє прес-служба.

Читайте також: Поранених полонених моряків планують перевести до Лефортовського СІЗО – Денісова​

Раніше 23 січня в рамках свого візиту до Давоса Порошенко зустрівся з головою Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Щорічний Всесвітній економічний форум у Давосі почався 22 січня і триватиме до 25 числа.

У Сімферополі російські силовики проводять обшук у будинку кримських татар

У Сімферополі в анексованому Росією Криму в мікрорайоні компактного проживання кримських татар Фонтани в будинку на вулиці Емель відбувається обшук, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Обшук проходить у будинку, де проживає сім’я кримських татар.

За словами сусідів, обшук почався близько шостої ранку і ще триває.

Публічних коментарів співробітників російських силових структур з цього приводу немає.

Причини обшуку поки що невідомі.

Читайте також: «Це як назад у Радянський Союз»: правозахисники розповіли про поїздку до Криму

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Засудженого у Білорусі українського журналіста Шаройка етапували у колонію в Бобруйську

Засудженого у Білорусі українського журналіста Павла Шаройка етапували із СІЗО КДБ до колонії №2 у Бобруйську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима.

За його словами, етапування відбулося ще до нового року, з того часу Шаройка у в’язниці відвідала його дружина.

Як зазначив Кизим, 23 січня із журналістом у колонії має зустрітися український консул. Питання щодо помилування або обміну не лежать у компетенції МЗС, цим займається СБУ, зауважив посол.

Читайте також: Документи засудженого в Білорусі українського журналіста передані в комісію з помилування

Журналіста Українського радіо Павла Шаройку в Білорусі цього року засудили до 8 років ув’язнення за шпигунство, суд відбувався непублічно. Арештували його 25 жовтня 2017 року. Тоді ж із Білорусі було вислано українського дипломата.

Раніше в Україні затримали білоруського громадянина Юрія Політику, якого звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. Суд над Політикою відбувається в Чернігові. Спостерігачі припускають, що можливий обмін Політики на Шаройка.

Із конкурсу до Антикорупційного суду «вилетіли» ще 5 кандидатів – Transparency international

Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще 5 кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency international. Натомість четверо із оцінюваних сьогодні претендентів на ці посади продовжили конкурсний відбір.

Як зазначається, із конкурсу вибули судді Василь Гончарук, Андрій Малєєв, Ігор Кос, адвокат Василь Постульга та викладач Валерій Станіславський.

Залишилися, таким чином, викладач Сергій Боднар, адвокат Маркіян Галабала та судді Ольга Саландяк і Валерія Чорна.

Загалом, за даними Transparency international, станом на сьогодні заблоковано 23 особи. Всього міжнародні експерти назвали «сумнівними» 47 кандидатур.

Наступне спільне засідання заплановане на 23 січня. 

А до 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Націоналістичні організації висунули Кошулинського кандидатом у президенти

Колишнього заступника голови Верховної Ради України, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського висунули єдиним кандидатом у президенти від об’єднаних сил націоналістів, повідомляє прес-служба ВО «Свобода».

Рішення ухвалили на з’їзді 22 січня в Києві.

Кандидатуру Кошулинського підтримали ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організація українських націоналістів», «Конгрес українських націоналістів» і «С14».

Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Виборча кампанія почалася 31 грудня 2018 року. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Філарет на з’їзді «Батьківщини» подякував Порошенкові за томос

«Над цим багато потрудилася наша церква Київського патріархату. І президенти сприяли… Але досяг мети нинішній президент Петро Олексійович Порошенко»

Екс-заступник голови СБУ, який передав НАБУ «чорну бухгалтерію» ПР, приєднався до команди Гриценка

Колишній перший заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак заявляє, що приєднався до команди кандидата в президенти України, лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.

«Я ухвалив таке рішення. Чесно признаюсь, що далося воно мені не просто з огляду на те, що я не є публічним політиком і завжди волів займатися конкретними практичними питаннями. І вважав, що публічна діяльність і політика – це не моє. Але наразі вибирати не доводиться, бо на цих президентських виборах вирішується доля країни», – написав Трепак у Facebook 22 січня.

Він зазначив, що виступає за об’єднання ключових демократичних сил і політиків, зокрема, Анатолія Гриценка, Андрія Садового і Святослава Вакарчука, про що він «особисто говорив» із кожним із них.

Трепак був першим заступником голови СБУ в 2015-2016 роках. 30 травня 2016 року Національне антикорупційне бюро України почало розслідування на підставі заяви Трепака про «чорну бухгалтерію» Партії регіонів.

Перед цим в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня. Україна» Трепак заявив, що передав до НАБУ документи, які підтверджують незаконні виплати Партією регіонів готівки низці колишніх і нинішніх високопосадовців. Йдеться про так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів із загальними виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Росія намагається уникнути виплати програних у Стокгольмі компенсацій – Коболєв

Російська сторона намагається вийти із ситуації щодо програних «Нафтогазові України» позовів у Стокгольмському арбітражному суді, повідомив голова компанії Андрій Коболєв.

«Російська сторона шукає варіанти виходу із ситуації щодо двох програних судових процесів у Стокгольмі. Вони трохи змінюють свою позицію: якщо раніше лунала фраза «відновити баланс», то зараз лунає «нульовий варіант на корпоративному рівні», – сказав голова правління «Нафтогазу».

Коболєв при цьому пояснює, що його компанія готова до різних варіантів, але виключно в рамках нині чинного українського законодавства.

«Ми готові до будь-яких варіантів, але за умови, що вони відповідають уже ухваленим рішенням у Стокгольмі й передбачають повне виконання Росією своїх зобов’язань за двома справами», – пояснив керівник «Нафтогазу».

Тим часом, Росія вважає, що перед тим, як перейти до розробки положень наступного газотранспортного контракту між Україною та Росією, слід «владнати» судові позови і визначитися із законодавством України – таку заяву зробив у Брюсселі міністр енергетики Росії Олександр Новак.

«По-перше, мають бути врегульовані всі судові розгляди, що нині відбуваються між компаніями «Газпром» і «Нафтогаз». По-друге, мають бути представлені чіткі правила й нормативно-правові акти з боку України, яка змінює своє законодавство. Водночас мають бути представлені параметри щодо тарифу, який має бути конкурентним відносно інших газопроводів і проектів», – сказав російський міністр.

Олександр Новак вважає, що позови української сторони, включно з останнім, майже на 12 мільярдів доларів, завищені і «не мають стосунку до дійсності».

Як одну з основних умов продовження транзиту після 31 грудня 2019 року Росія висуває вимогу до України відмовитися від виграних у Стокгольмському арбітражному суді позовів.

Минулого року ця міжнародна арбітражна установа за результатами розгляду двох справ зобов’язала «Газпром» сплатити «Нафтогазові» 2,7 мільярда доларів компенсації. Російський газовий монополіст відмовляється визнавати ці передбачені контрактом арбітражні рішення, судові розгляди навколо них тривають. Як заявив у Брюсселі виконавчий директор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко, в України є доволі високі шанси знову виграти й новий арбітражний позов щодо «Газпрому», і це, в разі припинення наступного року транзиту російського газу через Україну, може коштувати йому ще майже 12 мільярдів доларів компенсації.

Переговори щодо майбутніх газотранспортних угод між Києвом і Москвою відбулися у Брюсселі під головуванням віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича й із участю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна і міністра енергетики Росії Олександра Новака.

Це було чергове, друге коло тристоронніх переговорів із участю представників України, Росії і ЄС про імпорт до України і транзит через Україну російського газу після 2019 року. Напередодні українська сторона заявляла, що головне завдання України на цих переговорах – зберегти транзит і підписати нові контракти відповідно до європейських правил. Перша зустріч на таких переговорах відбулася в липні 2018 року.

Керівник «Нафтогазу» пояснив подальші кроки в газових переговорах із Росією

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв пояснив після тристоронніх переговорів щодо майбутньої газотранспортної угоди між Україною і Росією у Брюсселі подальші кроки в цих переговорах із Росією.

За його словами, в березні-квітні Україна і ЄС обговорять реакцію на російську газову пропозицію щодо можливих обсягів і термінів контракту.

«Далі буде оцінка даних пропозицій українською стороною. Ми зробимо свою «домашню роботу», і ми домовилися з Єврокомісією, що в березні-квітні буде наступна зустріч з європейцями, де ми обговоримо реакцію на їхню (російську – ред.) пропозицію», – заявив він, додаючи, що сподівається, що росіяни в цій зустрічі теж візьмуть участь.

Андрій Коболєв при цьому додав, що всі умови наступного контракту мають базуватися на європейському законодавстві.

«У нас із Європейською комісією є спільна позиція: будь-які нові умови транзиту мають бути основані на європейських принципах, які Україна імплементує. Ми, «Нафтогаз», збираємося їх неухильно дотримуватися», – заявив Коболєв.

Він також висловив здивування, що російська сторона на цих переговорах запропонувала просто продовжити нині чинний контракт на транзит газу.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін уточнив, що зараз законодавча база в Україні відповідає європейській, тож повертатися до старих контрактів, як це пропонують росіяни, немає можливості.

«Зараз умови абсолютно інші, й наше законодавство відповідає європейському. Тому повернення до якихось минулих «договорняків» просто неможливе», – заявив міністр.

Переговори щодо майбутніх газотранспортних угод між Києвом і Москвою відбулися у Брюсселі під головуванням віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича й із участю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна і міністра енергетики Росії Олександра Новака.

Це було чергове, друге коло тристоронніх переговорів із участю представників України, Росії і ЄС про імпорт до України і транзит через Україну російського газу після 2019 року. Напередодні українська сторона заявляла, що головне завдання України на цих переговорах – зберегти транзит і підписати нові контракти відповідно до європейських правил.

Перша зустріч на таких переговорах відбулася в липні 2018 року. Тоді представники ЄС, України і Росії по суті не ухвалили ніяких рішень, лише домовилися провести зустріч на рівні експертів у вересні 2018 року. На ту зустріч російська сторона не з’явилася. Так само, стверджують у Києві, Росія зірвала таку зустріч експертів і в новий її термін, 12 січня цього року.

ЦВК зареєстувала кандидатами у президенти Шевченка і Насірова

Центральна виборча комісія офіційно зареєструвала як кандидататів у президенти висуванця від партії «УКРОП» Олександра Шевченка та самовисуванця Романа Насірова.

Таким чином, за даними ЦВК, станом на 21 січня 2019 року зареєстрували 12 кандидатів: Ігоря Шевченка, Сергія Капліна, Валентина Наливайченка, Віталія Скоцика, Андрія Садового, Віталія Купрія, Євгена Мураєва, Анатолія Гриценка, Геннадія Балашова, Ольгу Богомолець, Олександра Шевченка та Романа Насірова.

Читайте більше тут: Президентська кампанія у витівках і провалах кандидатів. Підсумки тижня

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

У Запоріжжі відбулася акція на підтримку вимог одеських активістів про відставку Труханова

20 січня під стінами Запорізької міської ради відбулася акція «SOS. Одеса. Запоріжжя». Її учасники під звуки сирени запалили фаєри. Як повідомили організатори акції, вони хочуть таким чином підтримати вимогу одеських активістів щодо відставки мера Одеси Геннадія Труханова. Його справа наразі слухається у суді.

Один із організаторів Микита Мельник розповів Радіо Свобода, що учасники вимагають від влади зважати на думку громадськості.

«Хочемо, щоб влада дослухалась до людей, бо на даний час ми бачимо, що на одеські якісь випадки влада закриває очі і ніяк не реагує, тому повністю Одеса закрита для київської влади. Там мер, котрий підтримував «Антимайдан», котрий прихильник Росії, і по цей час йому нічого не загрожує. Він обростає своїми якимось «тітушками», владними підрозділами, і нічого не можуть з цим зробити», – заявив Мельник.

Аналогічні акції сьогодні відбуваються як у самій Одесі, так і в низці інших великих міст України – Києві, Харкові, Львові.

Раніше, одеські активісти неодноразово проводили акції протесту з вимогою переобрати міську владу.

Наразі в суді слухається справа мера Одеси Геннадія Труханова, його підлеглих та інших обвинувачуваних щодо привласнення коштів з міського бюджету.

Читайте також: Активісти принесли до одеської міської ради кістки в крові​

За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка, в свою чергу, на початку 2016 року заплатила за цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, 11,5 мільйона гривень.

У НАБУ заявляють, що отримані від мерії 185 мільйонів гривень фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, проте на рахунки компанії-продавця будівлі був накладений арешт. У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що розслідування у цій справі завершили.

У ЗМІ з’явилися кадри есмінця США, що увійшов у Чорне море

Турецьке видання Bosphorus Naval News оприлюднило в соцмережах кадри проходу есмінця Сполучених Штатів Donald Cook через Босфорську протоку в Чорне Море.

«Есмінець Donald Cook пройшов через Стамбул 19 січня 2019 року у північному напрямку. Перший кадр: переміщення цього есмінця. Другий кадр: переміщення есмінця ВМС США до Чорного моря», – йдеться в підписі до світлин.  

 

19 січня в Національному центрі управління обороною Росії заявили, що відстежують перебування есмінця США в Чорному морі.

USS Donald Cook належить до ранньої версії есмінців типу «Арлі Берк».

Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко раніше заявив, що у Чорне море все частіше заходять кораблі Альянсу.

25 листопада російські силовики неподалік Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

«Сила людей» висуває кандидатом у президенти Дмитра Гнапа

Журналіст Дмитро Гнап стане кандидатом від партії «Сила людей» на виборах президента України. Про це стало відомо на з’їзді партії 20 січня.

За результатами внутрішнього голосування, Гнап отримав 53% голосів.

У своєму виступі Гнап нагадав, що вступив до партії «Сила людей» півтора місяці тому, восени 2018 року.

25 червня 2018 року Дмитро Гнап повідомив, що йде в політику. До того він був ведучим і журналістом програми розслідувань «Слідство.Інфо».

Станом на 18 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів на виборах президента України.

Читайте також: Дмитро Гнап про минуле, за яке соромно, і майбутнє, за яке треба боротися

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Після розслідування «Схем» Зеленський зрештою визнав, що має кінобізнес в Росії

Володимир Зеленський, який має намір балотуватися в президенти, підтвердив, що він через кіпрську фірму володіє разом з бізнес-партнерами трьома російськими кінокомпаніями, одна з яких навіть перемогла в конкурсі на отримання коштів від мінкульту Росії – про цей російський бізнес шоумена журналісти «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Зелена родина ру». Раніше в інтерв’ю він заявляв, що закрив свій бізнес у Росії у 2014 році.

«Наша компанія володіє акціями тієї компанії. Це правда», – сказав Володимир Зеленський під час інтерв’ю виданню «Українська правда».

Крім того, він заявив, що компанію «Грин Филмс», яка перемогла в конкурсі на отримання коштів з російського держбюджету, передали в управління. Тож, за його словами, цю заявку на отримання російського фінансування подавали «ті, хто займається цією компанією» в РФ.

«Зеленський в інтерв’ю УП не лише зрештою підтвердив дані з нашого розслідування, але і визнав, що його кінокомпанія подавалась на конкурс російського Мінкульту на фінансування своєї кінострічки з бюджету Росії. Це було у 2017 році. Таким чином він сам спростував тезу про те, що його продакшн там фільмів після 2014 більше не знімає, а тільки збирає роялті за попередні роки», – зазначила головред програми «Схеми» Наталка Седлецька.​

За словами Зеленського, «Квартал 95» отримує роялті від усього продукту, що був вироблений до 2014 року. Але вийти із засновників російської компанії він не може, бо пов’язаний довгостроковими контрактами.

«Проект «Свати» був укладений до того, як у нас почалася війна з Росією. Контракт укладено на 10 років. Як я можу закрити цю компанію? Контракт до 21-го року. З 11-го до 21-го року ми отримуємо роялті від «Сватів». Ми отримуємо ці гроші. Так що ж нам зробити? Подарувати їх росіянам? Ні», – пояснює шоумен.

Утім, як зазначає Зеленський, він нібито знайшов вирішення цієї ситуації і планує найближчим часом вийти зі складу засновників кіпрської компанії.

Раніше «Схеми» встановили, що у Володимира Зеленського досі існує кінобізнес на території Росії, хоча він запевняв, що закрив його ще у 2014 році.

Журналісти знайшли три російські компанії, які займаються виробництвом кіно-, відеофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс». Засновником усіх трьох є кіпрська компанія Green Family Ltd. Ця ж компанія є співзасновницею ТОВ «Квартал 95» в Україні, а її кінцевими бенефіціарами вказані Володимир Зеленський, його бізнес-партнери Андрій Яковлев, Борис і Сергій Шефіри і соратник Ігоря Коломойського Тімур Міндіч.

​Найбільш успішною серед них є «Грин Филмс». За даними Федеральної служби державної статистики Росії, у 2014 році розмір грошових надходжень на рахунки «Грин Филмс» склав понад 340 мільйонів рублів, у 2015-му – близько 208 мільйонів, у 2016-му – трохи більше ніж 123 мільйони рублів.

У 2017 році розмір надходжень «Грин Филмс» зріс до до майже 180 мільйонів. Серед них від оренди, роялті, ліцензійних платежів – близько 143 мільйонів рублів.

​Компанія «Грин Филмс» не лише досі працює в Москві, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії.

Наприкінці грудня 2018 року Володимир Зеленський у інтерв’ю журналістові Дмитрові Гордону заявив, що останній фільм «кварталівці» робили із російськими колегами у 2012 році. «Останній фільм, який ми робили з російськими колегами, значить, у 2012 році, а в ефір він виходив в 2014-му», – заявив Зеленський, пізніше додавши, що «припинилося все за взаємною «симпатією».

«​У нас був офіс в Москві. Це все було до 14-го року. Ми закрили бізнес, який приносив дуже багато»​, –​ розповів він в інтерв’ю Гордонові.

Питання щодо діяльності кінобізнесу на території Росії журналістам «Схем» вдалось поставити Володимиру Зеленському напряму, біля його офісу у Києві. На що він відповів: «Ну і працюйте з ними. Я з ними не працюю. Успіхів вам». На уточнювальне питання щодо державних субсидій із російського бюджету на виробництво кінострічки, бізнесу в РФ він відповів: «Ви кажете неправду».

Згодом його прес-служба надіслала «Схемам» письмовий коментар, у якому зазначила: «Протягом багатьох років Володимир Зеленський будував міжнародний бізнес у галузі виробництва аудіовізуального контенту, тому є і компанії, є і нерухомість, і інші активи, і не тільки в зазначених вами юрисдикціях; є і в Італії, і в Великій Британії тощо. (…) Студія «Квартал 95», усвідомлюючи ситуацію, сьогодні ніяких продуктів на території Російської Федерації не виробляє».

А вже на наступний день після виходу розслідування «Схем» Володимир Зеленський у відеозвернені вибачився перед журналістами за свою реакцію на запитання і частково прокоментував інформацію щодо бізнесу в Росії – оминувши питання щодо кіпрської фірми та перемоги компанії «Грин Филмс» у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії.

Фоторепортаж: Водохреща у Києві

За переказами, саме сьогодні відбулося Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Вважається, що цього дня вода має цілющі властивості, а тому віряни, за традицією, масово купаються в ополонці

Порошенко утворив нову військово-цивільну адміністрацію в Луганській області

Президент України Петро Порошенко своїм указом утворив військово-цивільну адміністрацію міста Щастя Новоайдарського району Луганської області.

«Командувачу об’єднаних сил, голові Луганської обласної державної адміністрації здійснити відповідно до закону України «Про військово-цивільні адміністрації» заходи, пов’язані з утворенням військово-цивільної адміністрації», – йдеться в указі президента від 18 січня.

Згідно із законодавством, військово-цивільні адміністрації – це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України або у складі Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Росії у Донецькій та Луганській областях).

Такі адміністрації призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Росії, зокрема проведення антитерористичної операції.

Аваков розповів про звернення через порушення законодавства про виборчу агітацію

Міністерство внутрішніх справ та Національна поліція України від початку виборчої кампанії отримали 91 звернення від громадських організацій про порушення під час проведення передвиборчої агітації, повідомив голова МВС Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, наразі найбільше правоохоронці оформили протоколів за статтею 212-13 Кримінального кодексу України про адміністративні правопорушення – виготовлення чи поширення друкованих матеріалів передвиборчої агітації, у якій відсутня інформація про місце друку, тираж та відповідальних осіб.

По 51-му зверненню здійснюється перевірка, стосовно вісьмох інформація не підтвердилася.

Аваков додав, що порушення були на користь зареєстрованих кандидатів у президенти Сергія Капліна, Анатолія Гриценка, Євгена Мураєва, Андрія Садового, Ігоря Шевченка та Валентина Наливайченка.

«Припускаю, що в низці випадків порушення не були навмисними і зареєстровані кандидати не мали до них стосунку і/або не надали значення незначним порушенням, або не знали про дії своїх штабів», – уточнив Аваков.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Наразі Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів.