Підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби зменшили кількість обстрілів позицій ЗСУ. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, все ж основна активність бойовиків фіксувалась на донецькому напрямку.

«Загалом за минулу добу незаконні збройні формування 15 разів порушили режим тиші. Збройні сили України 9 разів вогнем із піхотного озброєння примушували противника дотримуватися перемир’я. Унаслідок бойових дій втрат серед військовослужбовців сил АТО немає», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

За даними українських військових, під вогонь, зокрема, потрапили території біля шахти Бутівка, Авдіївки, Верхньоторецького, Водяного, Гнутова, Щастя. 

Станом на 6:40 ранку 20 жовтня на сайтах угруповань «ДНР» та «ЛНР» не інформували, як минули останні години на захоплених донецькими і луганськими бойовиками територіях.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

Операція «Захід»: 70 років тому українців масово вивозили до Сибіру.

Коли депутати позбудуться недоторканності?

Як чоловіки можуть боротися проти раку грудей?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал; народні депутати Леонід Ємець (фракція «Народний фронт») і Олег Березюк (фракція «Самопоміч»); керівник благодійного фонду «Здорова нація» Максим Ненадов, завідувач Центру сучасної мамології клініки «Лісод» Андрій Жигулін, PR-менеджер компанії «FitCurves» Юлія Рафальська.

 
…

Верховна Рада відхилила три законопроекти щодо виборчого законодавства. 

Жоден з законопроектів, які спікер Ради Андрій Парубій поставив на голосування для схвалення за основу, не набрав необхідної кількості голосів. 

Найбільшу кількість голосів набрав законопроект №1068-2, який головуючий поставив на голосування для направлення його на доопрацювання у профільний комітет або авторам. Проте депутати не підтримали ці пропозиції. 

Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що депутати наступного пленарного тижня 7-10 листопада розглянуть два виборчі кодекси. Після цього Парубій закрив вечірнє засідання парламенту.

Сьогодні депутати розглядали три законопроекти щодо виборчого законодавства. Законопроект № 1068 про вибори народних депутатів України зареєстрував народний депутат від фракції «Опозиційний блок» Юрій Мірошниченко. Він пропонує запровадити пропорційну виборчу систему – за результатами голосування право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали один і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі.

Альтернативний законопроект № 1068-1 групи народних депутатів на чолі з Юлією Тимошенко пропонує проводити вибори на пропорційній основі, але з елементами мажоритарної системи – на основі відкритих списків.

Ще один законопроект № 1068-2, авторства групи народних депутатів, пропонує застосувати модель виборчої системи, коли вибори депутатів проводяться на засадах пропорційної системи за загальнодержавними і регіональними виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій.

Внесення змін до виборчого законодавства – одна з вимог акції, яка від 17 жовтня відбувається під стінами Верховної Ради.
…

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні внесений президентом України законопроект про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості.

За документ на засіданні 19 жовтня проголосували 258 народних депутатів.

Відповідно до законопроекту, для залучення кваліфікованих фахівців до роботи в сільській місцевості пропонується встановити систему стимулів, зокрема, забезпечення працівників житлом і службовим транспортом, можливостями для здобуття освіти й підвищення кваліфікації, створенням сприятливих умов праці, у тому числі розвиненою матеріально-технічною базою для медичного обслуговування.

Основними напрямками розвитку охорони здоров’я в сільській місцевості, відповідно до законопроекту, є: максимальне наближення медичного обслуговування до населення, створення умов для проведення в сільській місцевості щорічних виїзних прийомів лікарями-фахівцями; впровадження сучасних технологій медобслуговування в сільській місцевості, у тому числі з використанням засобів телемедицини й портативних телемедичних діагностичних засобів.

Після ухвалення рішення президент Петро Порошенко заявив, що документ уже має фінансовий ресурс. «Державний бюджет України на 2017 рік вже передбачає виділення чотирьох мільярдів гривень на оновлення сільської медицини. Вимагаю, щоб вже в цьому році мешканці сіл відчули реальні зміни на краще», – цитує Порошенка його прес-служба.

19 жовтня Верховна Рада України ухвалила в цілому урядовий закон щодо медреформи «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

Навесні Кабінет міністрів України затвердив пакет законопроектів щодо медичної реформи. 8 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні один з таких урядових законопроектів – про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (6327), який дає початок медичній реформі в Україні. Законопроект, зокрема, визначає, які медичні послуги на 100% оплачуватиме держава, а за які доплачуватиме пацієнт.

 
…

Верховна Рада направила два законопроекти про зняття депутатської недоторканності до Конституційного суду.

«За» направлення до КСУ президентського законопроекту № 7203 проголосували 336 народних депутатів, «за» направлення законопроекту №6773 проголосували 328 депутатів.

Після цього голова Верховної Ради Андрій Парубій закрив ранкове засідання парламенту. 

У порядку денному Верховної Ради на сьогодні були зареєстровані три законопроекти про скасування депутатської недоторканності – від групи народних депутатів і два від президента.

Президентський законопроект № 7203 зареєстрований 17 жовтня. Президент пропонує викласти статтю 80 Конституції у такій редакції: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп». Президент також пропонує, що ці зміни набрали чинності з 1 січня 2020 року.

Ще один президентський законопроект № 1776, зареєстрований у січні 2015 року. У лютому 2015 року Верховна Рада направила проект закону на висновок Конституційного суду. КСУ дійшов висновку, що законопроект відповідає вимогам Конституції. Проте сьогодні, 19 жовтня, вручено подання на зняття з розгляду законопроекту № 1776.

У депутатському законопроекті (№6773) пропонується викласти статтю 80 Конституції у такій редакції: «народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Обмеження депутатської недоторканності – одна з вимог акції, яка від 17 жовтня відбувається під стінами Верховної Ради.

Відповідно до чинного законодавства, законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного суду України. Такий законопроект схвалений конституційною більшістю, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу парламенту.
…

Головна військова прокуратура проводить обшуки у представників партії «Успішна країна», поченим головою якої є колишній міністр доходів та зборів Олександр Клименко. 

Як повідомляє прес-служба Генпрокуратури, обшуки проводяться за місцями проживання осіб, причетних до «функціонування схеми легалізації грошових коштів», а також з метою «отримання доказів незаконної легалізації коштів, проводиться обшук у житлових приміщеннях уповноважених осіб політичної партії «Успішна країна».

У прокуратурі нагадують, що колишній голова Державної податкової служби і екс-міністр доходів та зборів України Олександр Клименко підозрюється в участі в організованій Віктором Януковичем «злочинній організації, вчиненні у її складі тяжкого злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі і у вчиненні у 2011-2017 роках легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом організованою групою в особливо великих розмірах».

У політичній силі також повідомили, що вранці, 19 жовтня, представники військової прокуратури прийшли з обшуком до глави політради партії «Успішна країна» Наталії Дмітріченко. 

За даними партії, обшук відбувався в квартирі, де живе політик, силовики вилучили партійні та особисті документи, а також мобільний телефон. Дмітріченко пов’язує проведений у неї обшук з «політичними переслідуваннями» очолюваної нею партії з боку влади.

 
…

Президент України Петро Порошенко готовий особисто зустрітися з учасником акції протесту біля будівлі Верховної Ради, народним депутатом від фракції «Блок Петра Порошенка» Мустафою Найємом.

«До приймальні президента України звернувся народний депутат Мустафа Найєм. Петро Порошенко підтвердив, що готовий зустрітися з ним віч-на-віч. Про інших учасників зустрічі не йшлося», – повідомили в прес-службі Адміністрації президента України.

Раніше сьогодні Мустафа Найєм заявив, що він та деякі народні депутати в середу ввечері мають намір піти до президента України Петра Порошенка й дізнатися в нього терміни подання законопроекту про створення Антикорупційного суду до Верховної Ради.

Кілька тисяч людей вранці 17 жовтня вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. Частина учасників акції залишилася біля Верховної Ради. Мітингувальники встановили намети. 

Як повідомляв голова Верховної Ради Андрій Парубій, питання депутатську недоторканність і змін до виборчого законодавства депутати розглядатимуть після медичної реформи. Сьогодні протягом дня парламент розглядав поправки до законопроекту №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів і встиг розглянути 788 поправок зі 893 внесених. 
…

Президент Румунії Клаус Йоганніс приїде до Києва після усунення проблем, пов’язаних з ухваленням в Україні нового закону «Про освіту», зокрема його мовною нормою, повідомляє прес-служба румунського голови держави за підсумками його телефонної розмови з президентом України Петром Порошенком.

Як йдеться в повідомленні, український президент вкотре запросив свого румунського колегу приїхати з візитом до України.

«Президент Румунії наголосив, що візит, який мав відбутися в жовтні й був відкладений румунською стороною через ситуацію, яка виникла в результаті ухвалення закону про освіту, відбудеться після відповідного усунення проблем, викликаних цим нормативним актом», – йдеться в повідомленні.

Під час телефонної розмови з Порошенком, що відбулася 18 жовтня, Йоганніс розкритикував ухвалення цього закону, зауваживши, що він негативно позначається на правах національних меншин в Україні, у тому числі румунської, на освіту рідною мовою.

Порошенко, відповідно до повідомлення, поставився із розумінням до занепокоєння румунської сторони і запевнив, що Україна врахує висновки «Венеціанської комісії» до цього закону.

Раніше прес-служба президента України, інформуючи про цю телефонну розмову, повідомила, що президенти обговорили закон України «Про освіту» в частині захисту мовних прав національних менших, але подробиць не навела.

У повідомленні також було вказано, що президент України запросив свого румунського колегу здійснити візит до України найближчим часом.

21 вересня президент Румунії Клаус Йоганніс заявив про скасування візиту до України через ухвалений Верховною Радою закон про освіту.

Перед цим парламент Румунії офіційно засудив новий закон про освіту в Україні, який, як вважають у Бухаресті, обмежує використання мов національних меншин у школах, включно з румунською. Обидві палати законодавчого органу Румунії на спільному засіданні одностайно проголосували за заяву з проханням до президента України не підписувати закон і з пропозицією створити парламентську делегацію для поїздки до Києва для обговорення ситуації, що виникла.

Як стверджується в заяві румунського парламенту, в Україні живе близько 400 тисяч румунів. За даними перепису населення України 2001 року, румунами визнали себе 151 тисяча мешканців держави, ще майже 259 тисяч назвали себе молдованами.

Новий український закон, ухвалений парламентом і підписаний президентом України, також критикували деякі інші сусідні з Україною країни, найгостріше Угорщина, – а також президент Молдови Ігор Додон, який висловлював жаль із приводу обмеження, за його словами, прав «румунів і молдован, які живуть в Україні».

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська. Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику через побоювання в обмеженні мов національних меншин.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

 
…

Представниця гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє, що найближчими днями буде відкритий контрольний пункт в’їзду-виїзду «Золоте» у Луганській області. Про це Геращенко написала в соціальній мережі Facebook за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську 18 жовтня.

«Мінськ. Із конструктиву – КПВВ «Золоте» завдяки нашим вимогам, нарешті, днями буде відкрите. Це полегшить пересування між лінією зіткнення для тисяч людей», – написала Геращенко.

Наразі у Луганській області діє лише один КПВВ через лінію розмежування – «Станиця Луганська». Ще 4 – «Майорське», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове» – діють у Донецькій області.

Протягом минулого року на Луганщині кілька разів намагалися відкрити КПВВ «Золоте». Але пункт так і не розпочав свою роботу – через, як каже українська сторона, недотримання бойовиками зобов’язань щодо гарантування безпеки у цьому районі.

В угрупованні «ЛНР» називали спроби української сторони відкрити КПВВ у Золотому «провокацією». Лідер угруповання Ігор Плотницький заявляв, що «ЛНР» домагається першочергового відкриття «повноцінних пунктів пропуску» в Станиці Луганській і в Щасті, і тільки після цього готова відкрити КПП в районі Золотого.
…

До заміської резиденції президента України Петра Порошенка у Козині Київської області стягнули силовиків, повідомляє народний депутат від «Самопомочі» Вікторія Войціцька.

«Навіщо стільки людей і техніки нагнали для охорони приватної резиденції президента? Та ще й дорогу перекрили на певний час? Тут кого боятись?», – написала Войціцька у Facebook.

«Спитала у хлопців, з чим пов’язана така величезна кількість силовиків… Відповідь була «прекрасна»: проводяться навчання», – додала вона.

Силовики наразі цієї ситуації не коментували.

17 жовтня внаслідок сутичок на Грушевського в Києві постраждали четверо людей: один поліцейський і троє учасників мітингу.

Між учасниками мітингу і силовиками відбулися сутички. Це сталося на вулиці Грушевського після того, як активісти спробували пронести, минаючи рамки металошукача, намети до площі біля будівлі Верховної Ради. Згодом активісти таки пронесли намети і почали їх встановлювати.

У вівторок вранці кілька тисяч людей вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За різними даними, учасників акції від двох до чотирьох тисяч. Акція все ще триває.

Напередодні один з ініціаторів акції Міхеїл Саакашвілі в ефірі Радіо Свобода заявив, що учасники мітингу налаштовані мирно. Урядовий квартал у центрі Києва від ранку перекритий і оточений правоохоронцями.
…

Під будівлею Верховної Ради у Києві сталася штовханина, приводом до чого була спроба Нацгвардії прибрати паркан.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, силовики підійшли з боку Маріїнського парку і Кабміну. Сутичка сталася з боку Маріїнського парку, коли силовики створили живий щит, а мітингарі у відповідь почали штовханину.

Як сказав у розмові з кореспондентом Радіо Свобода керівник однієї з груп спецпризначенців, на той момент їхнім завданням було зафіксувати на відео факт «агресивної поведінки мітингарів». 

17 жовтня, унаслідок сутичок на вулиці Грушевського у Києві постраждали четверо людей – один поліцейський і троє учасників мітингу. Як повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало, поліцейського госпіталізували і ще трьом цивільним надали медичну допомогу на місці.

Між учасниками мітингу і силовиками відбулися сутички. Це сталося на вулиці Грушевського після того, як активісти спробували пронести, минаючи рамки металошукача, намети до площі біля будівлі Верховної Ради. Згодом активісти таки пронесли намети і почали їх встановлювати.

У вівторок вранці кілька тисяч людей вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За різними даними, учасників акції від двох до чотирьох тисяч. Акція все ще триває.

Напередодні один з ініціаторів акції Міхеїл Саакашвілі в ефірі Радіо Свобода заявив, що учасники мітингу налаштовані мирно. Урядовий квартал у центрі Києва від ранку перекритий і оточений правоохоронцями.
…

За фактом поранення поліцейського під час сутичок на Грушевського біля Верховної Ради відкрили кримінальне провадження, повідомив речник МВС Артем Шевченко.

«За фактом сутичок під Верховною Радою внесено у ЄРДР відомості за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.345 «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу», – зазначив Шевченко у Facebook.

17 жовтня, унаслідок сутичок на вулиці Грушевського у Києві постраждали четверо людей – один поліцейський і троє учасників мітингу. Як повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало, поліцейського госпіталізували і ще трьом цивільним надали медичну допомогу на місці.

Між учасниками мітингу і силовиками відбулися сутички. Це сталося на вулиці Грушевського після того, як активісти спробували пронести, минаючи рамки металошукача, намети до площі біля будівлі Верховної Ради. Згодом активісти таки пронесли намети і почали їх встановлювати.

У вівторок вранці кілька тисяч людей вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За різними даними, учасників акції від двох до чотирьох тисяч. Акція все ще триває.

Напередодні один з ініціаторів акції Міхеїл Саакашвілі в ефірі Радіо Свобода заявив, що учасники мітингу налаштовані мирно. Урядовий квартал у центрі Києва від ранку перекритий і оточений правоохоронцями.
…

Влада не чинить перешкод участі громадян у мирних акціях протесту в центрі Києва. Про це заявляє радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк.

«Кількість встановлених сьогодні рамок з металошукачами під час футбольних матчів дозволяє пропустити 55 тисяч громадян протягом 2,5 години. Отже, 3 тисячі (можливо, більше) учасників мітингу пройдуть абсолютно спокійно і достатньо швидко. Звичайно, якщо не будуть здійснюватися свідомі сплановані провокації і відверті перешкоджання правоохоронцям виконувати свої функції», – написав Шкіряк у Facebook.

«Дії правоохоронних органів спрямовані виключно на забезпечення безпеки мирних українських громадян, що беруть участь в цих заходах», – наголосив радник Авакова, нагадавши про трагічні події 31 серпня 2015 року, коли під стінами Верховної Ради пролунав вибух і загинули четверо нацгвардійців.

У центрі Києва зранку 17 жовтня перекритий рух на кількох вулицях в урядовому кварталі. Міхеїл Саакашвілі та його партія «Рух нових сил» організовує акцію «на підтримку політичної реформи, обмеження депутатської недоторканності і створення антикорупційного суду».

Зі свого боку Служба безпеки України повідомила про наміри «окремих радикально налаштованих структур» здійснити провокації під час цих акцій.
…

Саакашвілі під Верховною Радою вимагатиме політичних реформ.

Дорогі обранці: депутати хочуть підвищити собі зарплату.

Трипільську культуру візьме під захист ЮНЕСКО.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: народні депутати Юрій Дерев’янко, Сергій Мельник; Михайло Папієв, Олександр Кірш, голова Комітету виборців Олексій Кошель; екс-представник України при ЮНЕСКО Юрій Кочубей, президент Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць Микола Яковина.

 
…

У Ростові-на-Дону відкрили меморіал «героям Донбасу». На церемонії відкриття були присутні помічник президента Росії Владислав Сурков і лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Квіти також поклали представники російської регіональної влади, зокрема, мер Ростова Віталій Кушнарьов.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, Сурков перед відкриттям пам’ятника зустрівся з представниками угруповання «ДНР» на з’їзді так званого «Союзу добровольців Донбасу». На зустрічі обговорювалися «проблеми» підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, а також «політична ситуація», зокрема участь росіян у конфлікті у Сирії.

Ініціатором встановлення меморіалу був «Союз добровольців Донбасу». Місцеві громадські активісти заявляли про незаконність «пам’ятника найманцям». У відповідь на ці скарги в адміністрації і прокуратурі міста заявили, що незадоволені встановленням монумента можуть звернутися до суду. 

Бойові дії на Донбасі розпочалися у квітні 2014 року. З того часу, за даними ООН, там загинули близько 10 тисяч людей.

Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».
…

Колишній голова Одеської ОДА, лідер партії «Рух Нових сил» Міхеїл Саакашвілі заявляє, що учасники акції протесту, яка запланована на 17 жовтня біля Верховної Ради, настроєні мирно. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода. 

«Люди які прийдуть завтра до Верховної Ради, вони настроєні мирно, спокійно, рішуче… ми повинні просто показати, що ми – спокійна сила», – заявив він. 

«Коли вони кажуть, що ми хочемо щось захопити. Навіщо? Таким чином влада хоче нас показати маргіналами. А які ми маргінали? Ми виражаємо думку практично всього населення України», – додав він. 

На 17 жовтня запланований так званий «всеукраїнський збір» під Верховною Радою України. Серед організаторів акції прихильники Міхеїла Саакашвілі, «Самопомочі», «Демократичного Альянсу», «Автомайдану» і «Свободи». За словами Саакашвілі, на акції мають прозвучати три основні вимоги: створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності й ухвалення нового виборчого закону.

Водночас у СБУ заявляють про попередження збройної провокації, яка готувалася під час мітингу 17 жовтня під Верховною Радою у Києві. За інформацією СБУ, двоє колишніх активістів «Революційних правих сил» намагалися купити два автомати АК-47 і три гранатомети, щоб застосувати їх на мітингу, але силовики заблокували спробу купівлі зброї.

 
…

Президент України Петро Порошенко привітав Себастьяна Курца та очолювану ним Австрійську консервативну народну партію з перемогою на парламентських виборах.

«Перемога Себастьяна Курца та Народної партії в Австрії – це перемога людини, яка неодноразово бувала в Україні, і яка добре знає українську тему. Це також перемога переконаного європейця, який знає важливість консолідованого ЄС для миру на континенті», – заявив Порошенко у Facebook.

«Розуміючи, що попереду у канцлера Курца тривалі коаліційні переговори, тим не менше, переконаний: єдина Європа, європейські цінності будуть важливими для нового уряду», – зазначив президент України.

Дострокові парламентські вибори відбулися в Австрії в неділю за участю 16 партій і політичних рухів. Згідно з попередніми даними, перемогу здобула Австрійська консервативна народна партія на чолі з 31-річним Курцем. За підсумками виборів президент Австрії Александер Ван дер Беллен наділить лідера найбільшої парламентської фракції повноваженнями з формування Кабінету міністрів або ведення коаліційних переговорів.
…

Незалежна чи ні? Каталонія має визначитися зі своїм статусом.

Чи буде ухвалено цього тижня медичну реформу та чи всіх вона задовольнить?

Як почуваються іноземні інвестори в Україні?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: український дипломат, надзвичайний і повноважний посол Маркіян Лубківський, журналіст-міжнародник Олексій Коваль; народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко і член профільного комітету, народний депутат Ігор Шурма; економічний експерт Павло Шеремета, економіст Ігор Гарбарук, заступник голови Офісу ефективного регулювання Денис Малюська.

 
…

Міністр фінансів України Олександр Данилюк вважає, що Київ може отримати черговий кредитний транш МВФ до кінця цього року.

«Ми очікуємо транш до кінця року», – сказав Данилюк 15 жовтня під час брифінгу у Вашингтоні за підсумками переговорів з керівництвом МВФ, які відбулися напередодні.

За його словами, це залежатиме від домовленостей щодо ціни на газ для населення. Під час переговорів, каже Данилюк, було досягнуто певного прогресу щодо цього, але конкретних домовленостей ще немає. «Ми просунулися, зафіксували певні принципи, переговори тривають», – зазначив український міністр.

У МВФ наразі не коментували результатів цих переговорів.

На початку жовтня агенція Reuters повідомила, що Україна запропонує МВФ нову формулу розрахунку ціни на газ для населення, яка залишить тарифи без змін до липня 2018 року. За даними агенції, нова пропозиція української влади передбачає зростання ціни газу на 4,8%, а не на 17,6%, як вимагає угода з МВФ.

Представники української влади заявляють про відсутність підстав для підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги і газ для населення, чого вимагає МВФ.
…

Українська сторона повідомляє про поранення одного свого військового через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі. За інформацією штабу української воєнної операції, це сталося на луганському напрямку, де ситуація була найскладнішою.

«Зі стрілецької зброї проросійські найманці відкривали вогонь біля Новоолександрівки. Унаслідок цього обстрілу близько 11 години отримав поранення один наш військовий. Зараз постраждалий перебуває у військово-медичному лікувальному закладі. Його стан оцінюється, як задовільний», – повідомили у штабі АТО ввечері 15 жовтня.

«Від початку доби незаконні збройні формування 9 разів порушили перемир’я. Збройні сили 4 рази відповідали ворогу використовуючи піхотне озброєння, – додали у штабі.

В угрупованні «ДНР» заявляють, що українська сторона минулої доби випустила по підконтрольній їй території 78 снарядів і мін у результаті чого загинули 2 бойовики. В угрупованні «ЛНР» кажуть, що українські військові упродовж минулої доби випустили по їхніх позиціях понад 90 боєприпасів, про втрати луганські бойовики не повідомляють.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Президент України Петро Порошенко доручив Міноборони на додаток до стандартного забезпечення виплатити премії до Дня захисника України військовим, які виконують завдання на сході України.

«Я віддав наказ міністру оборони Степану Полтораку до Дня захисника на додаток до стандартного забезпечення виплатити святкові премії військовослужбовцям, які зараз виконують завдання на сході України. Прошу, щоб уже в жовтні мій наказ було виконано», – сказав під час поїздки на Житомирщину Петро Порошенко.

Він уточнив, що розмір виплат залежатиме від лінії фронту, на якій служить військовослужбовець.

«Це має бути на першій лінії – не менше трьох тисяч гривень, а на другій та третій лініях – не менше тисячі», – додав Порошенко.

У серпні президент заявляв про рішення збільшити доплати військовослужбовцям у зоні АТО також в залежності від місця несення служби.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Суд в Одесі заарештував підозрюваних у замаху на першого заступника голови Одеської облради Олега Радковського. Про це йдеться в повідомленні Прокуратури Одеської області на сторінці у Facebook.

«За клопотанням прокуратури області 14 жовтня Київським районним судом міста Одеси заарештовано двох підозрюваних у замаху на вбивство заступника голови Одеської обласної ради Олега Радковського», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, силовики провели у справі понад 30 санкціонованих обшуків і вилучили зброю, яка за висновками фахівців, є знаряддям вчинення злочину.

13 жовтня у поліції повідомили про затримання 23-річного мешканця Одеси та 27-річного жителя Херсонщини, яких підозрюють у замаху на першого заступника голови Одеської обласної ради, колишнього народного депутата від БЮТ, бізнесмена Олега Радковського. У нього стріляли з автомобіля в центрі Одеси 4 жовтня. Радковський якраз виходив з ресторану. В результаті чоловік зазнав вогнепальних поранень у спину і руку та був госпіталізований.

За даними поліції, розпочато кримінальне провадження за статтею про замах на умисне вбивство.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи 12 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, унаслідок бойових дій втрат серед українських військових немає. 

«День захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці не пройшов спокійно у районі проведення АТО», – заявили у штабі і додали, що бойовики упродовж дня активізувалися на приморському напрямку.

Згідно з повідомленням, обстріли сьогодні тривали біля Талаківки, Гнутова, Павлополя, Новоолександрівки, Попасної, Авдіївки. 

«Сили АТО 10 разів, вогнем у відповідь примушували ворога дотримуватися режиму тиші», – додали у штабі.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 21 випадок порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 29 обстрілах за минулу добу, луганські сепаратисти заявили, що українська сторона напередодні 9 разів стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій».

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

У МЗС України висловлюють протест через проведену у Будапешті під посольством України акцію «Самовизначення для Закарпаття».

«Здається, що Будапешт, попри наш для багатьох оглядачів занадто вже конструктивний дипломатичний підхід – відверто заграється», – зазначив директор Департаменту політики і комунікацій МЗС України Олексій Макєєв у Facebook.

«Рішуче протестуватимемо та очікуємо, що влада Угорщини невідкладно відмежується від цих ганебних закликів», – додав він. 

Посол України в Угорщині Любов Непоп повідомила 13 жовтня, що у Будапешті під посольством України організували акцію «Самовизначення для Закарпаття».

«Акція під посольством України у Будапешті, протест проти якої висловило МЗС України, адже організатори з самого початку заявили, що вони виступають за: «самовизначення Закарпаття і свободу русинським, польським, болгарським, румунським, вірменським національним громадам, які проживають на території нинішньої України», висловлюють протест проти «варварства путчистів, які захопили у полон Україну і разом з нею угорських національних братів», – зазначила Непоп.

За її словами, у відповідь на протест України угорська сторона повідомила про право на мирне зібрання і висловлення протестів, під час яких учасники вільно висловлюють свої думки, та про право на донесення спільно сформульованої позиції.

«Переконана, що використання цих прав не виправдовує напису на спині учасника акції: «Закарпаття за законом належить Угорщині. Самовизначення для всіх пригнічених націй, примушених жити в Україні»… І для повноти картинки – офіційний прапор каталонської автономії», – зазначила Любов Непоп. 

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.

У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.

Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали «істеричними». Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Посол України в Сербії Олександр Александрович заявляє, що українська сторона інформувала Белград про участь сербських громадян у конфлікті на сході України на боці підтримуваних Росією бойовиків, але реакції сербської сторони на це не отримала.

«Ми посилали інформацію урядові Сербії, але, на жаль, не отримали відповіді», – сказав посол.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що не розуміє зауважень українського посла.

Вучич заявив, що Україна є дружньою для Сербії країною, і додав, що сербські суди ухвалили вердикти щодо осіб, які воювали за кордоном. «Не знаю, що ще ми маємо зробити. Жодна людина не має дозволу державних органів Сербії брати участь у воєнних діях за кордоном, на Донбасі, у Криму чи в будь-якій частині конфлікту між Росією і Україною», – сказав Вучич.

Служба безпеки України 11 жовтня заявила, що лише на території, підконтрольній угрупованню «ЛНР», від початку конфлікту на Донбасі воювали більш як 300 громадян Сербії.

«Ми уже надсилали до цієї країни дані щодо бойовиків, які воювали проти українського війська на Донбасі», – заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

За словами голови СБУ, більшість із цього сербського підрозділу дислокувалася в районі Алчевська. «Ми маємо конкретні адреси і дуже багато прізвищ», – сказав Грицак.

Він нагадав, що в 2014 році в Сербії ухвалили закон, згідно з яким громадяни цієї країни мають притягуватися до відповідальності за участь у збройному конфлікті на Донбасі, «як тільки до них дотягнуться руки правосуддя Сербії».
…

Національний банк України заборонив фінансовим установам країни здійснювати касові, зокрема валютно-обмінні, операції з банкнотами і монетами Центрального банку Росії із зображенням об’єктів, розташованих на окупованій Росією території України або текстів, що стосуються окупації, повідомляє прес-служба НБУ.

Згідно з постановою НБУ від 13 жовтня, заборона поширюється також на операції, які здійснюються при купівлі/продажу готівкової іноземної валюти між банками.

Також фінансовим установам і «Укрпошті» забороняється під час здійснення переказів приймати чи видавати такі купюри.

12 жовтня Центральний банк Росії представив нову банкноту номіналом 200 рублів, присвячену анексованому Криму. На банкноті розміщені символи Севастополя: на лицьовій стороні – зображення пам’ятника затопленим кораблям, на зворотному – Херсонес Таврійський.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

«Ми вітаємо зусилля українського уряду зробити модернізацію системи охорони здоров’я України одним з основних його пріоритетів»
…

Генеральна прокуратура України на 17 жовтня викликає на допит як підозрюваних екс-президента України Віктора Януковича, колишнього голову Міністерства внутрішніх справ України Віталія Захарченка й екс-начальника головного управління МВС України в Києві Валерія Коряка.

Повістки на допит оприлюднені на сайті ГПУ. Захарченка, Коряка і Януковича викликають на 9:30, 10:30 і 11:30 відповідно до управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України у Києві.

У повістках вказаний номер кримінального провадження, якого стосується допит: 42014000000000416. Справа стосується незаконного позбавлення волі помічника предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату) Олександра Драбинка в 2013 році.

У Генпрокуратурі раніше заявляли, що у цій справі розслідується перевищення службових повноважень Януковичем, Захарченком і Коряком.

У грудні 2016 року у справі викрадення Драбинка Генеральна прокуратура оголосила про підозру п’ятьом фігурантам. Серед них є екс-президент Віктор Янукович, колишній міністр внутрішніх справ Олександр Захарченко та колишній начальник київської міліції Валерій Коряк.

За останніми даними, Янукович, Захарченко і Коряк перебувають за межами України.

Ще одним підозрюваним у цій справі є чинний депутат Верховної Ради Вадим Новинський.

Від травня 2014 року Генпрокуратура проводить розслідування за фактом перевищення влади і службових повноважень високопосадовцями, зокрема Вадимом Новинським, при незаконному позбавленні волі особистого помічника нині покійного предстоятеля УПЦ (Московського патріархату) Володимира Сабодана – Олександра Драбинка. Новинський підозрюється у співучасті. Депутат справу проти себе називає сфабрикованою.

 
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що в Україні у зв’язку з ухваленням нового закону про освіту жодна румунська школа не буде закрита. Про це він сказав під час зустрічі з румунськими парламентаріями у Бухаресті, куди прибув з офіційним візитом.

«Павло Клімкін предметно пояснив положення освітнього закону. Важливо, як він буде імплементуватись. Будемо більше співпрацювати з румунською громадою. Павло Клімкін ще раз наголосив: жодна румунська школа не буде закрита. Ніякої асиміляції», – написала на сторінці у Facebook речниця МЗС Мар’яна Беца.

За її словами, українська сторона у Бухаресті від тамтешніх парламентаріїв також отримала «сигнал» про партнерство і «конструктивний діалог при обговоренні освітнього закону».

«Закон – не про зменшення можливостей, а про їх розширення для національних меншин. Кожен громадянин України має мати майбутнє в Україні», – зазначив Клімкін.

Раніше сьогодні очільник МЗС також дав інтерв’ю румунським ЗМІ про освітній закон і російську агресію, повідомила Беца.

Напередодні міністр закордонних справ України в інтерв’ю угорському телебаченню також заявив, що Україна не має наміру асимілювати угорську меншину, але має за мету «забезпечити роль української мови як державної на тому самому рівні, як це забезпечується в усіх європейських країнах, у тому числі в Угорщині».

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.

У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.

Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали «істеричними». Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Калинівська районна державна адміністрація оголосила намір укласти угоду на 20 мільйонів гривень на поточний ремонт у місті. Така інформація міститься на порталі Prozorro, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

Зокрема, 6 жовтня тендерний комітет райдержадміністрації вирішив укласти угоду на 20 мільйонів гривень з комунальним підприємством «Благоустрій міста Калинівка» без конкурсу в зв’язку з негайною ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації.

В адміністрації уточнили, що на позачерговому засіданні Вінницької обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 27 вересня 2017 року вибухи на 48-му арсеналі Збройних сил України кваліфікували як техногенну надзвичайну ситуацію регіонального рівня.

Роботи у місті мають початися 10 жовтня і завершитися до кінця грудня.

Деталі й об’єми робіт не оприлюднювалися.

Крім того, 11 жовтня для захисту об’єктів зберігання боєприпасів ЗСУ уряд виділив 100 мільйонів гривень.

Вибухи на складах боєприпасів біля Калинівки на Вінниччині почалися ввечері 26 вересня. Через це, як повідомляли рятувальники, із Калинівки і прилеглих сіл евакуйовували понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини, яких шпиталізували до медичних закладів.
…