Німецька прокуратура розслідує причетність Оксенрайтера до підпалу угорського центру в Ужгороді

Берлінська прокуратура розслідує ймовірну причетність німецького журналіста та консультанта німецького парламентаря від правої, анти-іммігрантської партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Мануеля Оксенрайтера до підпалу Товариства угорської культури в Ужгороді в Ужгороді.

Про це центральному відділу Радіо Свобода повідомили у прес-службі відомства.

Про існування розслідування щодо Оксенрайтера було вперше повідомлено 17 січня виданням Die Zeit, яке посилалася на свої «джерела».

Перше судове засідання у справі підпалу угорського центру в Ужгороді почалося в польському Кракові. Серед підозрюваних троє поляків, які були затримані відразу після інциденту.

14 січня один із них, Міхал Прокопович, заявив, що на злочин його надихнув німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, відомий прокремлівськими поглядами.

У листуванні з кореспондентом Радіо Свобода в російській соціальній мережі «ВКонтакте» Оксенрайтер категорично заперечував свою причетність до підпалу Угорського культурного центру, назвавши цю версію «нісенітницею». При цьому серед його друзів у соціальній мережі виявився один із підозрюваних у підпалі, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінка зараз видалена). Після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимось із обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями.

Підпал Угорського культурного центру в Ужгороді був здійснений 4 лютого 2018 року. Цей підпал іще більше ускладнив відносини Києва і Будапешта, які й без того стали вкрай напруженими після ухвалення Україною восени 2017 року поправок до закону «Про освіту» стосовно мови навчання. (27 лютого 2018 року цю ж будівлю підпалили вдруге, вже інші нападники).

Підпал, як випливає з матеріалів справи, скоїли троє громадян Польщі. Двоє із них були членами неофашистського руху «Фаланга», а третій, організатор, був також членом ультраправої партії «Зміна», тісно пов’язаної з близькими до Кремля ідеологами концепції «русского мира».

Двоє підозрюваних, Міхал Прокопович і Томаш Рафал Шимковяк, відмовлялися визнавати свою провину, але третій підозрюваний, Адріан Марґлевський, погодився співпрацювати зі слідством. 

Представники слідства, яке здійснювали Департамент боротьби з організованою злочинністю і Агентство внутрішньої безпеки Польщі (АВБ), впевнені, що провокація в Ужгороді мала призвести до ще більшого погіршення українсько-угорських відносин і зіграти на корить Росії – так повідомляв на умовах анонімності польському телеканалові TVP представник АВБ.

Суд у Ростові ігнорує погіршення здоров’я Павла Гриба і вимоги ЄСПЛ провести йому обстеження – батько

Суд у Ростові-на-Дону відмовився перенести засідання на прохання Павла Гриба, яке той висловив 18 січня через погане самопочуття, а також ігнорує вимоги ЄСПЛ провести додаткові обстеження, повідомив батько затриманого українця Ігор Гриб.

«Павло повідомив про побиття при затриманні, про те як його душили викрадачі, як знущались та вибивали покази. Та реакція суду нульова. Вимоги Європейського суду з прав людини провести додаткові фахові обстеження і надати про це матеріали до 02 січня 2019 року не виконані», – написав він у Facebook.

За словами Ігоря Гриба, наступне засідання у справі його сина заплановане на 24 січня.

 

Напередодні правозахисниця, юристка Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Москви надання медичних документів щодо актуального стану здоров’я Павла Гриба, який перебуває під судом у Росії. Суд вимагає надати такі дані до 2 січня.

Читайте також: Поспіх суддів і новий фігурант у справі Павла Гриба, ув’язненого в Росії: що відомо

15 листопада Павло Гриб відмовився свідчити в Північнокавказькому окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону. Його обвинувачують у тероризмі, але він не визнає провину.

Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

Кількість учнів, залучених до інклюзивної освіти, зросла втричі – Марина Порошенко

Кількість учнів, залучених до інклюзивної освіти, за два роки зросла втричі, повідомила перша леді України Марина Порошенко в програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і Радіо НВ) щодо результатів впровадження інклюзивної освіти в Україні.

За словами Марини Порошенко, загалом у країні є близько 47 тисяч дітей із особливими освітніми потребами.

«На початок 2016 року, коли ми тільки почали впроваджувати інклюзивну форму освіти, було залучено в звичайні школи близько 4-х тисяч особливих учнів, а через два роки – на початок 2018-2019 навчального року, ця кількість вже досягла майже 12 тисяч дітей», – повідомила перша леді, яка була ініціатором впровадження інклюзивної освіти.

За 2017-2018 роки, за її даними, вдалося відкрити 516 інклюзивно-ресурсних центрів, які прийшли на заміну старих психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК).

Більше про впровадження інклюзивної освіти в Україні можна дізнатися з програми «Свобода в деталях» у неділю, 20 січня, о 21:04 на частотах Радіо НВ і на сайті Радіо Свобода в розділі радіо-онлайн.

 

Львівський суд арештував депортовану з Росії проросійську активістку Олену Бойко

60 днів у слідчому ізоляторі, без права внесення застави – таке рішення пізно ввечері 17 січня ухвалив Галицький райсуд Львова щодо 59-річної проросійської активістки, журналістки Олени Бойко (Віщур). Від літа 2016 року вона перебувала у Росії і брала участь у російських телепрограмах як експерт, критикуючи українську владу, підтримуючи угруповання «ДНР» і «ЛНР», а 16 січня була депортована в Україну і затримана СБУ.

До 17 березня 2019 року Бойко перебуватиме за ґратами, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. При цьому вона має право оскаржити рішення суду.

Суд задовольнив відповідне клопотання слідчих. Сама затримана під час судового розгляду також просила, щоб її утримували за ґратами, заявляючи, що на волі їй загрожує небезпека.

«Людина, яка скоїла злочин проти держави України, зараз буде за ґратами, і це – важливо. Те, що відбувалось у суді, це ще один доказ того, що російське гасло, що «Росія своїх не кидає» не діє… Ця жінка була оголошена у розшук, і коли вона перетнула кордон України, її було затримано працівниками СБУ», – заявив речник управління СБУ у Львівській області Олег Александров.

Проти Бойко порушена кримінальна справа за статтею 110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), що передбачає позбавлення волі від 3 до 12 років).

«Насправді ФСБ і СБУ співпрацюють щодо видання людей, яких розшукують в Україні. Мене переслідують у моїй країні за мою точку зору. Я –редактор ресурсу «Політраша»», – сказала затримана.

Такий закид у СБУ відкидають і зараз розслідують різні версії, чому Росія видворила Бойко.

17 січня Служба безпеки України повідомила, що затримала українську журналістку Олену Бойко. Перед цим її депортували з Росії. Преображенський суд Москви визнав Бойко винною в порушенні правил перебування на території Росії, оштрафував на 5 тисяч рублів й ухвалив рішення про видворення за межі Російської Федерації. Суд встановив, що Бойко незаконно перебувала в Росії з літа 2016 року.

Олена Бойко (справжнє прізвище – Віщур) приїхала до Росії в березні 2016 року для участі в телеефірах у ролі експерта. Вона неодноразово була гостею політичних ток-шоу, де під оплески аудиторії критикувала чинну владу України, а також висловлювала підтримку угрупованням «ДНР» і «ЛНР».

Зеленський і партнери виграли конкурс на фінансування фільму з бюджету Росії – «Схеми»

Російська компанія «Грин Филмс», яка через кіпрську фірму належить Володимиру Зеленському і його бізнес-партнерам, не лише досі працює в Москві, попри заяви шоумена про закриття там бізнесу ще у 2014 році, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») «Зелена родина ру».

​Як виявили журналісти «Схем», компанія «Грин Филмс» планує знімати трилер «Вниз», в основі якого – запозичена в американців історія про незнайомих людей, які застрягають у ліфті. Одну з ролей у ньому має зіграти Володимир Машков, який у 2018 році був довіреною особою Володимира Путіна на виборах президента і виступав на з’їзді партії «Єдина Росія».

Саме для виробництва цього фільму«Грин Филмс», судячи з офіційних повідомлень на сайті Міністерства культури РФ, вирішила залучити, зокрема, і кошти з російського бюджету. Компанія взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання субсидій з бюджету РФ.

«Рекомендувати Департаменту кінематографії включити такі проекти ігрових авторських і експериментальних фільмів і організації, що представили їх, до переліку організацій кінематографії – одержувачів субсидій у 2017 році: ООО «Грин Филмс», «Вниз» – зазначено у протоколі від 11 липня 2017, розміщеному на сайті відомства.

Продюсер фільму «Вниз» Юргіс Вайсберг підтвердив телефоном, що стрічка – на стадії виробництва, і додав: «важко сказати, коли він вийде, тому що це залежить не тільки від готовності стрічки, але ще й від того, яка на ринку ситуація».

«Схеми» також намагалися поспілкуватися з директором «Грин Филмс» Дмитром Глашкіним щодо діяльності студії і держфінансування її проектів. Однак номери, вказані в офіційному реєстрі, виявилися некоректними. Журналісти залишили свої контакти Глашкіну через інший продюсерський центр. Зрештою, там відповіли, що поспілкуватися зараз у Глашкіна можливості немає.

«Три місяці його не буде. Він десь в експедиції, вони там щось знімають десь. Він сказав, що йому незручно спілкуватися – ось і все. Я йому все передав» – зазначив продюсер Андрій Радько.

«Схеми» також спробували зв’язатися із самим режисером майбутнього трилера – Марюсом Вайсбергом, але на дзвінки і повідомлення він не відповів.

«Схеми» знайшли три російські компанії, які займаються виробництвом кіно-, відеофільмів та телевізійних програм:«Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» та «Грин Филмс». Засновником усіх трьох є кіпрська компанія Green Family LTD. Ця ж компанія є співзасновницею ТОВ «Квартал 95» в Україні, а її кінцевими бенефіціарами вказані Володимир Зеленський, його бізнес-партнери Андрій Яковлев, Борис і Сергій Шефіри та соратник Ігоря Коломойського Тімур Міндіч.

​Наприкінці грудня 2018 року Володимир Зеленський у інтерв’ю Дмитру Гордону заявив, що останній фільм «кварталівці» робили із російськими колегами у 2012 році. «Останній фільм, який ми робили з російськими колегами, значить, у 2012 році, а в ефір він виходив в 2014-му», – заявив Зеленський, пізніше додавши, що «припинилося все за взаємною «симпатією».

«​У нас був офіс в Москві. Це все було до 14-го року. Ми закрили бізнес, який приносив дуже багато»​, –​ розповів він в інтерв’ю Гордону.

Питання щодо діяльності кінобізнесу на території Росії журналістам «Схем» вдалось поставити Володимиру Зеленському напряму, біля його офісу у Києві. На що він відповів:«Ну і працюйте з ними. Я з ними не працюю. Успіхів вам». На уточнювальне питання щодо державних субсидій із російського бюджету на виробництво кінострічки, бізнесу в РФ він відповів: «Ви кажете неправду».

Згодом його прес-служба надіслала «Схемам» письмовий коментар, у якому зазначила: «Протягом багатьох років Володимир Зеленський будував міжнародний бізнес у галузі виробництва аудіовізуального контенту, тому є і компанії, є і нерухомість, і інші активи, і не тільки в зазначених вами юрисдикціях; є і в Італії, і в Великій Британії тощо. (…) Студія «Квартал 95», усвідомлюючи ситуацію, сьогодні ніяких продуктів на території Російської Федерації не виробляє».

 

 

«Схеми» знайшли у Зеленського кінобізнес у Росії, хоча він переконував, що закрив його ще у 2014-му

У шоумена Володимира Зеленського, який заявив про свій намір брати участь у виборах президента України, досі існує кінобізнес на території Росії, хоча він запевняв, що закрив його ще у 2014 році. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший) «Зелена родина ру».

​Журналісти знайшли три російські компанії, які займаються виробництвом кіно-, відеофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс». Засновником усіх трьох є кіпрська компанія Green Family Ltd. Ця ж компанія є співзасновницею ТОВ «Квартал 95» в Україні, а її кінцевими бенефіціарами вказані Володимир Зеленський, його бізнес-партнери Андрій Яковлев, Борис і Сергій Шефіри і соратник Ігоря Коломойського Тімур Міндіч.

«Схеми» проаналізували фінансову звітність цих російських компаній і виявили, що всі вони продовжують свою господарську діяльність.

Найбільш успішною серед них є «Грин Филмс». За даними Федеральної служби державної статистики Росії, у 2014 році розмір грошових надходжень на рахунки «Грин Филмс» склав понад 340 мільйонів рублів, у 2015-му – близько 208 мільйонів, у 2016-му – трохи більше ніж 123 мільйони рублів.

У 2017 році розмір надходжень «Грин Филмс» зріс до до майже 180 мільйонів. Серед них від оренди, роялті, ліцензійних платежів – близько 143 мільйонів рублів.

Загалом надходження на рахунки цієї кінокомпанії Зеленського та партнерів у Росії з 2014 до 2017 року склали близько 13 мільйонів доларів, або більше ніж 350 мільйонів гривень за нинішнім курсом.

За даними реєстру прокатних посвідчень кінострічок у Російській Федерації, «Грин Филмс» продовжила продюсувати кінострічки у Росії після початку воєнної агресії у 2014 році. Йдеться про фільми «8 нових побачень» (2014 рік), «Між нами, дівчатами» (2015 рік), «Петля Нестерова» (2015 рік), «8 найкращих побачень» (2016 рік).

Наприкінці грудня 2018 року Володимир Зеленський у інтерв’ю журналістові Дмитру Гордону заявив, що останній фільм «кварталівці» робили із російськими колегами у 2012 році.

«Останній фільм, який ми робили з російськими колегами, значить, у 2012 році, а в ефір він виходив у 2014-му», – заявив Зеленський, пізніше додавши, що «припинилося все за взаємною «симпатією».

«У нас був офіс у Москві. Це все було до 14-го року. Ми закрили бізнес, який приносив дуже багато», – розповів він в інтерв’ю Гордонові.

Питання щодо діяльності кінобізнесу на території Росії журналістам «Схем» вдалося поставити Володимиру Зеленському напряму, біля його офісу у Києві. На що він відповів: «Ну і працюйте з ними. Я з ними не працюю. Успіхів вам».

Згодом його прес-служба у письмовому коментарі «Схемам» зазначила: «…Протягом багатьох років Володимир Зеленський будував міжнародний бізнес у галузі виробництва аудiовiзуального контенту, тому є і компанії, є і нерухомість, і інші активи, і не тільки в зазначених вами юрисдикціях; є і в Італії, і в Великій Британії тощо. (…) Студія «Квартал 95», усвідомлюючи ситуацію, сьогодні ніяких продуктів на території Російської Федерації не виробляє».

«Схемам» також вдалося виявити, що фірма «Грин Филмс», якою через кіпрську компанію володіє Зеленський, виграла конкурс на отримання часткового фінансування виробництва кінострічки з бюджету Російської Федерації.

Сущенко вперше за час ув’язнення мав тривале побачення з рідними

Засуджений у Росії український журналіст Роман Сущенко вперше за час ув’язнення мав тривале побачення з дружиною та дочкою, передає «Укрінформ».

«Ми з мамою вперше за 2,5 роки змогли обійняти нашого Романа Сущенка. Загалом побачення пройшло нормально. Батько схуд, видно, що етап дався йому нелегко. Почувається більш-менш нормально, місцевий лікар слідкує за його тиском. Передали батькові слова підтримки та показали листівки від колег. Він передає усім подяку та вітання», – розповіла дочка журналіста Юлія Сущенко.

За її словами, побачення тривало три дні і відбувалося в колонії в спеціальній кімнаті для тривалих побачень з ув’язненими.

«Батько розповів, що побутові умови його утримання у колонії покращилися після низки звернень з боку посольства України у Москві та українського уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової. Його перевели до більш теплої камери та хоча б дають окріп», – додала Юлія Сущенко.

Водночас вона підкреслила, що залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків. Крім того, журналісту не віддають кореспонденцію.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Конгрес українців Канади попередив Оттаву про загрозу російської пропаганди під час виборів 2019 року

Конгрес українців Канади попередив Оттаву про загрозу російської пропаганди під час канадських парламентських виборів 2019 року.

«Наклепницькі та ексцентричні заяви, які поширюються через російські урядові медіа проти Канади, показують глибину, на яку опуститься російський режим, щоб атакувати країни та об’єднання, які підтримують Україну перед обличчям п’ятирічної російської агресивної війни проти України», – заявив голова Конгресу Ігор Михальчишин.

Він згадав про сюжет канадського суспільного мовника CBC від 15 січня, у якому журналісти розповідають, як російське телебачення стверджує, що нібито прихильники нацизму українці впливають на роботу канадського уряду.  

«Сюжет CBC розкриває підступну пропагандистську кампанію російського уряду проти Канади та української громади в Канаді. Очевидно, міцна підтримка Канадою України вбачається як загроза російським режимом, який вдирається в суверенні держави, катує та вбиває політичних опонентів та намагається підірвати заснований на правилах міжнародний порядок», – заявив голова Конгресу Ігор Михальчишин.

Парламентські вибори в Канаді заплановані на 21 жовтня 2019 року.

Відносини між Москвою і країнами Заходу загострилися після анексії Росією українського півострову Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

Майно Фірташа на Кіпрі заарештували за позовом російського банку

Майно українського бізнесмена Дмитра Фірташа на Кіпрі заарештували за позовом російського банку ВТБ, повідомило російське видання «Коммерсант». За інформацією журналістів, вартість активів становить майже 46 мільйонів доларів.

Видання стверджує, що позов до окружного суду кіпрського міста Лімасол був поданий 20 грудня 2018 року юристами ВТБ. Його мають почати розглядати наприкінці січня.

«Коммерсант» пише, що Фірташ – бенефіціар приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» і зареєстрованого в Росії товариства з обмеженою відповідальністю «Титанові інвестиції». Ці підприємства володіють низкою великих хімічних підприємств в анексованому Росією Криму.

За даними джерел видання, позов ВТБ пов’язаний із кредитом, який ці компанії взяли у квітні 2015 року. У лютому компанії Фірташа нібито припинили здійснювати виплати в межах цього кредиту.

Холдинг бізнесмена Group DF на своїй сторінці у Facebook заявив, що «обмежувальні заходи є тимчасовим явищем на період розгляду справи в суді» і не впливають на роботу групи. У Фірташа стверджують, що оскаржуватимуть рішення.

Дмитра Фірташа вважають одним з основних «донорів» екс-президента Віктора Януковича, чий режим був повалений після масових протестів в Україні у лютому 2014 року. Після цього Фірташ втік до Росії, а звідти вирушив до Австрії, де був заарештований в 2014 році за ордером США. Він був звільнений після виплати застави у 125 мільйонів євро з умовою не покидати Австрію.

Фірташ є засновником консорціуму, який займається виробництвом добрив, титану і видобутком газу, також він є головним акціонером одного з телевізійних каналів України.

Facebook обмежить розміщення політичної реклами зокрема й в Україні – Reuters

Соцмережа Facebook зробить більш жорсткими правила реклами для країн, де плануються вибори у 2019 році, в тому числі й України, повідомляє інформаційна агенція Reuters.

За даними агенції, компанія планує розширити правила та інструменти політичної реклами на своєму сайті, щоб завадити втручанням у вибори в Україні, Індії й Європейському Союзі перед важливими виборами, які мають відбутися протягом кількох наступних місяців.

Як зазначають у Reuters, купівля реклами на Facebook розширює аудиторію для політичної агітації, але у деяких випадках спроби вплинути на виборця можуть порушувати правила передвиборчої кампанії і політику самої соцмережі.

Читайте також: Російські боти стають активнішими з наближенням виборів – дослідження​

Під тиском урядів по всьому світу Facebook у 2018 році запровадив кілька ініціатив, які мали на меті посилити контроль за політичною рекламою.

Як заявила директор Facebook з глобальної політики й інформаційного просування Кеті Харбат, починаючи з 16 січня в Нігерії запускати передвиборчу рекламу зможуть тільки рекламодавці, які розташовані безпосередньо на території цієї країни.

Вибори президента в Нігерії заплановані на 16 лютого.

Така ж політика з лютого набуде чинності й щодо України.

Читайте також: Старші люди і консерватори більш схильні поширювати фейки – дослідження

В Індії, де навесні обиратимуть членів парламенту, Facebook планує зібрати всю передвиборчу рекламу у онлайн-бібліотеці з функцією пошуку, стверджує директор з управління продуктами соцмережі Роб Лезерн.​

Такі ж бібліотеки були запущені в Сполучених Штатах, Бразилії і Великій Британії минулого року.

«Ми вчимося на прикладі кожної країни. Ми знаємо, що не будемо бездоганними, але наша мета – постійно, безперервно вдосконалюватись», – заявив Лезерн.

Через інформацію про іноземне втручання у вибори в США 2016 року через Facebook директору і засновнику соцмережі Марку Цукербергу довелося свідчити в Конгресі та Європарламенті навесні 2018 року.

У грудні 2018 року дослідники, які працювали на Сенат США, дійшли висновку, що пов’язане з урядом Росії «Агентство Інтернет-досліджень» використовувало медійну рекламу і дописи на підроблених сторінках для підтримки кандидатури Дональда Трампа на виборах президента США у 2016 році.

Росія ці звинувачення відкидає.

У листопаді 2018 року Facebook заблокував 115 облікових записів своїх користувачів після того, як влада США сповістила про їхню підозрілу активність, яка може бути пов’язана з іноземною країною. Ця заява американського уряду була оприлюднена перед виборами до Конгресу США.

Чергові вибори президента України призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Клімкін і Лайчак прибули на КПВВ «Станиця Луганська»

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що разом із головою МЗС Словаччини і чинним головою ОБСЄ Мирославом Лайчаком прибув до контрольного пункту в’їзду та виїзду «Станиця Луганська» на лінії розмежування з окупованими територіями.

«Розпочався насичений день. Спільно з Головуючим в ОБСЄ Мирославом Лайчаком робитимемо все задля ефективної роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ і її вільного пересування, включно з Кримом і кордоном з Росією на Донбасі», – написав Клімкін у своєму Twitter.

Він також висловив думку, що «ніщо не дозволить краще зрозуміти, що відбувається насправді, ніж поїхати та на власні очі побачити реальний стан справ на Донбасі».

Лайчак також прокоментував поїздку на лінію розмежування. Він зазначив, що такі візити допомагають усвідомити вплив роботи політиків і дипломатів на мешканців Донбасу.

Читайте також: Глави МЗС України та чотирьох країн ЄС не змогли потрапити до Маріуполя через негоду – Клімкін​

«Я відвідав пункт в’їзду та виїзду в Станиці Луганській – місце, де ти розумієш, що все, що ми, політики й дипломати, робимо – або виявляємося нездатними зробити – безпосередньо позначається на життях невинних людей. Вони стикаються зі щоденними складнощами у тому, щоб забезпечити свої базові потреби», – пише голова ОБСЄ.

Раніше 16 січня Мирослав Лайчак заявив під час зустрічі із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, що питання анексії Криму, блокади Азовського моря та припинення бойових дій на Донбасі залишаються пріоритетом роботи ОБСЄ.

1 січня 2019 року стартував річний термін головування Словаччини в ОБСЄ. Тоді ж голова МЗС України Павло Клімкін повідомив про намір нового голови організації Мирослава Лайчака відвідати Донбас.

«Стан поганий, але стабільний» – адвокат відвідав кримськотатарського активіста Бекірова

Кримськотатарського активіста Едема Бекірова, обвинуваченого в анексованому Росією Криму в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки, помістили у відділення ендокринології клінічної лікарні імені Семашка в Сімферополі. Як повідомив кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексій Ладін, стан Бекірова – «поганий, але стабільний».

«Сьогодні відвідав його в лікарні. Стан поганий, але стабільний. Проблеми з тиском і ногою, страждає від судом, сказав, що не спав майже всю ніч. Після огляду ендокринолога і призначення лікування в нього стабілізувався цукор», – розповів Ладін.

За словами адвоката, 16 січня Бекірова також оглянуть пульмонолог і кардіолог. Після цього йому призначать комплексне лікування. Захисник очікує, що медобстеження дасть незаперечні підстави для зміни запобіжного заходу Бекірова на домашній арешт.

Бекірова 15 січня вивезли на медичний огляд із СІЗО до лікарні імені Семашка в Сімферополі.

Рідні Бекірова повідомили про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.

Суд у Москві залишив у СІЗО вже 16 українських військових

У Москві суд залишив у СІЗО ще чотирьох захоплених Федеральною службою безпеки Росії українських військових: Юрія Будзила, Богдана Небилицю, Сергія Чулибу та Юрія Без’язичного. Таке рішення винесла суддя Альбіна Галімова, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Раніше 15 січня Лефортовський суд Москви залишив під вартою до 24 квітня ще 12 українських військовополонених.

Читайте також: У суді Москви аплодували пораненим українським військовим​

Захист у ході тих засідань що вже відбулися, просив суд відмовити у клопотанні слідства про подовження арешту. У разі зміни запобіжного заходу військовим посольство України було готове надати їм житло.

Також судді Лефортовського районного суду Москви Галімова і Рябцев відмовили у клопотанні про зміну підсудності справи восьми захоплених українських полонених. Захист просив перенести розгляд подовження арешту у військовий суд, посилаючись на Женевську конвенцію.​

Всі 24 захоплених ФСБ біля берегів анексованого Криму українських військових заявили слідству, що є військовополоненими.

 

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Читайте також: Захоплені Росією українські моряки знову в суді: хто вони і як почувають себе в полоні​

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​

60 громадських організацій Дніпропетровщини просять владу підтримати перейменування області на Січеславську – активіст

Понад 60 громадських організацій Дніпропетровщини звернулись до президента та Верховної Ради України з проханням підтримати перейменування області на Січеславську. Про це у вівторок під час прес-конференції у медіацентрі «Відкритий» повідомив представник коаліції громадських організацій «Громадська підтримка: Січеславська – так!» Владислав Мельничук.

Як повідомив у коментарі Радіо Свобода Владислав Мельничук, серед авторів звернень – громадські організації різного спрямування: волонтерські, шахтарські, правозахисні, козацькі тощо. Вони представляють різні міста та райони області, зокрема Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, Нікополь, Кам’янське.

Кожна з організацій окремо звернулась до президента, голови Верховної Ради, голів фракцій та депутатських груп з проханням підтримати законопроект №9310-1, зареєстрований 165 народними депутатами України.

Читайте також: Суд визнав бездіяльність мерії щодо конкурсу на реконструкцію Вокзальної площі Дніпра – активісти​

«Ми вирішили робити такі звернення від кожної громадської організації окремо, аби показати, що насправді нас немало і ми всі є активними учасниками життя територіальної громади області і є офіційно зареєстрованими громадськими організаціями, і що це не є порожніми словами. Кожна організація посилалась на свої тези, на свої аргументи», – розповів Мельничук.

За його даними, звернення громадських організацій є «додатковим чинником, щоб донести до президента і народних депутатів, що назва «Січеславська» підтримується в регіоні».

Раніше громадська рада при Дніпропетровській облдержадміністрації звернулась до президента України та парламенту щодо підтримки в перейменуванні Дніпропетровської області на Січеславську.

За інформацією Владислава Мельничука, на це звернення вже отримана відповідь з парламенту, що питання передане на обробку народним депутатам.

Упродовж 2018-го в Дніпровській області тривала просвітницька кампанія «Січесласька – так!», однак її заходи не були дуже масовими. Після того, як в листопаді 2018 року депутати парламенту не змогли досягти одностайності щодо перейменування області на Січеславську, президент Петро Порошенко вніс свій законопроект про зміну назви на «Дніпровську», а група з понад ста депутатів запропонувала Раді новий законопроект – знову з варіантом «Січеславська».

Президент помилував іранця, на якого обміняли моряка Новічкова – адвокат

Президент України Петро Порошенко помилував громадянина Ірану Алі Джадуея, засудженого за шпигунство, якого обміняли на українського моряка Андрія Новічкова, обвинуваченого в Ірані в убивстві, повідомив адвокат іранця Григорій Мар’яновський в ефірі «Громадського телебачення».

За його словами, президент Ірану також помилував українця.

Адвокат зазначив, що для українського суду Джадуей залишився винним у шпигунстві, проте в помилуванні йдеться, що з нього зняті основне та додаткові обвинувачення. Він стверджує, що його підзахисний хоче повернутися до України, бо в нього тут сім’я.

Мар’яновський повідомив, що переговори про обмін розпочалися приблизно навесні 2018 року.

Новічкова заарештували в лютому 2017 року, приблизно через півроку після арешту в Україні іранського громадянина Алі Джадуея. Українського моряка обвинувачували у вбивстві, йому загрожувала страта, а іранця влітку 2018 року засудили на 11 років тюремного ув’язнення з конфіскацією майна за шпигунство проти України.

Одесит виїхав на роботу в Іран восени 2016, підписав контракт на роботу старшим помічником капітана іранського судна Arezoo. Під час плавання в Південно-Китайському морі в одесита стався конфлікт із одним із матросів. За словами українця, спочатку той зайшов до робочого офісу, хоча у цей час мав фарбувати труби на вантажній палубі. Новічков каже, що матрос накинувся на нього після зауваження та спробував вдарити. Українець стверджує, що коли матрос вийшов з офісу, він пішов зачинити двері і побачив, як матрос вистрибнув за борт.

У лютому 2017 року Новічкова силою вивели на берег та доставили до поліції. Його звинуватили у вбивстві. Восени 2017-го моряк оголосив голодування, після чого його звільнили з-під варти під особисте зобов’язання консула, заборонивши залишати Іран до кінця розслідування. Українцю загрожувала смертна кара. Андрія Новічкова звільнили з іранської в’язниці тільки 8 січня 2019 року «в обмін» на повернення до Ірану Алі Джадуея.

До САП повернули подання на притягнення до відповідальності депутата Дубневича – Сарган

Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повернули подання на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції партії «Блок Петра Порошенка» Ярослава Дубневича, повідомила речниця генерального прокурора України Лариса Сарган у Facebook.

«Аналіз підготовленого прокурорами САП подання… засвідчив, що воно неповною мірою відповідає вимогам регламенту ВР України, у ньому наявні твердження щодо організації Я.Дубневичем злочинної схеми заволодіння коштами, які не підтверджуються, є сумнівними чи можуть бути легко спростовані», – написала Сарган.

Вона додала, що подання потребує «суттєвого доопрацювання в частині доказової бази, яка має беззаперечно підтверджувати зроблені слідством висновки, а не ставити їх під сумнів».

Ярославу Дубневичу інкримінують «привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Лідер «Авто Євро Сили» заявив, що братиме участь у виборах президента

Лідер громадської організації «Авто Євро Сила» Олег Ярошевич заявив, що братиме участь у виборах президента України.

«Я буду балотуватися як самовисуванець на президентських виборах цього року… Моє рішення було суто технічним, тому що ми не довели свою правоту, не зробили те, що потрібно для всіх українців, а це – у маленькому вигляді розмитнення, ми не довели його до крайньої межі. Для того, щоб це зробити більш правильно, довести до логічного завершення, потрібно мати важіль впливу», – сказав Ярошевич у своєму зверненні на сторінці «Авто Євро Сили» у Facebook.

Ярошевич очолював акції протесту автомобілів на «єврономерах». Вони вимагали зробити так, щоб розмитнення автомобіля обходилося не більше за третину від його вартості.

Станом на 14 січня ЦВК зареєструвала п’ять кандидатів у президенти: екс-міністра екології і природних ресурсів Ігоря Шевченка, народного депутата Сергія Капліна, мера Львова Андрія Садового, екс-голову СБУ Валентина Наливайченка та професора Віталія Скоцика.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Колишній голова СБУ Ігор Смешко оголосив про президентські амбіції

Ігор Смешко, відомий як голова Служби безпеки України у 2003–2005 роках, заявив, що теж вирішив претендувати на посаду президента України на виборах цієї весни.

«Дорогі Друзі, рішення, про яке Ви просили, прийнято. Почав оформлення документів для реєстрації в ЦВК кандидатом в Президенти України», – написав він у фейсбуці.

Із цією ж заявою він також виступив і у програмі «Live Гордон», що виходить в ефір на телеканалі «112 Україна». За його словами, він «не має альтернативи» висуненню на посаду президента, бо, за його словами, коли порівняти Україну з літаком, то, мовляв, дуже добре знає всіх тих, хто хоче взяти кермо літака, і чудово знає, що «жоден із них літати не може», крім нього самого.

Попереднього дня, 12 січня, ведучий програми Дмитро Гордон, він же власник інтернет-видання свого імені «Гордон», закликав Ігоря Смешка оголосити про висунення своєї кандидатури на виборах президента, твердячи, що вважає його «ідеальним кандидатом на посаду президента», який міг би «консолідувати і принести користь країні в переломний момент».

Дотепер Смешка не розглядали як реального претендента на посаду президента України.

Ігор Смешко найбільше відомий своєю роботою як голова СБУ у 2003–2005 роках. 2005-го також був звільнений із військової служби у званні генерала-полковника. У 2014–2015 роках був радником президента України, а також головою комітету з питань розвідки при президентові України; 2015 року, після ліквідації цього комітету, став позаштатним радником президента.

Ігор Смешко також відомий можливою відносною причетністю до отруєння тодішнього кандидата на виборах президента України Віктора Ющенка в жовтні 2004 року: це отруєння, досі не розкрите, сталося, як припускають за однією з версій, саме під час зустрічі кандидата і голови СБУ у приватній обстановці на дачі заступника голови СБУ, відтак СБУ під керівництвом Смешка брала участь у розслідуванні цієї справи. Пізніше Смешко не раз стверджував, всупереч численним висновкам лікарів, які лікували Ющенка від отруєння діоксинами, що ніякого отруєння взагалі не було.

Вибори президента України мають відбутися 31 березня, а в разі необхідності другого туру він буде призначений на 21 квітня. Висування кандидатів, від політичних партій чи шляхом самовисування, триває до 3 лютого, реєстрація кандидатів – до 8 лютого.

Гриценка викликали на допит в СБУ

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко заявляє про виклик на допит до Служби безпеки України. Про це повідомляється на сайті політика.

За цією інформацією, допит планується 15 січня на 11 ранку, щодо якої саме справи – не уточнюється: щодо причини допиту Гриценко порадив спитати у Петра Порошенка.

Натомість в СБУ заявили, що допитувати Анатолія Гриценка планується у якості свідка про «відомі йому факти розгортання гібридної агресії РФ».

«Водночас, з подивом ознайомилися із сьогоднішньою заявою А.Гриценка, оскільки ще на початку тижня людина, яка, назвавши своє прізвище, заявила про юридичне представлення його інтересів, узгодила зручний для Гриценка час візиту до Служби та з’ясувала причини та підстави для запрошення», – зазначили у відомстві.

12 січня Гриценко подав документи до ЦВК для реєстрації кандидатом у президенти України.

За останніми повідомленнями Центральної виборчої комісії, станом на 8 січня було зареєструвано 5 кандидатів у президенти: це – Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Ігор Шевченко та Віталій Скоцик. Документи інших політиків, які подали свої кандидатури пізніше, наразі ЦВК вивчає.

Поліція Дніпра опрацьовує три заяви про порушення правил передвиборчої агітації

Поліція Дніпра здійснює перевірку за трьома заявами щодо порушення правил ведення передвиборчої агітації кандидатами на посаду президента України. Про це Радіо Свобода повідомили в обласному управлінні Національної поліції у відповідь на інформаційний запит.

За даними правоохоронців, заяви від спостерігачів про порушення надійшли до Соборного, Шевченківського та Центрального райвідділів поліції міста. Вони стосуються зовнішньої агітації кандидатів, яка не містить вихідних даних. Відомості внесені до журналів єдиного реєстру.

 Як повідомили в дніпровському представництві «Громадянської мережі «ОПОРА», спостерігачі організації склали заяви до поліції щодо порушення правил ведення передвиборної агітації кандидатами на пост президента України Сергієм Капліним та Ігорем Шевченком, зовнішня агітація яких на білбордах та сітілайтах, розташованих в Дніпрі, не мала вихідних даних.

Як зазначили в «ОПОРІ», згідно із законодавством, кандидати на посаду президента України, починаючи з наступного дня після реєстрації, вступають в нову фазу юридичної відповідальності.

«До політичної агітації висуваються певні умови: вся агітація повинна мати вихідні дані та бути оплаченою з виборчого фонду кандидата», – поінформували в «ОПОРІ».

За законом «Про вибори Президента України», друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання кандидата на пост Президента України або партії, яка висунула кандидата на пост. 

У столичних штабах кандидатів ситуацію не коментували. Обоє кандидатів не мають офіційних передвиборчих представництв на Дніпропетровщині.

Про такі порушення під час оформлення агітаційних білбордів за Сергія Капліна, Андрія Садового та інтернет-реклами за Валентина Наливайченка у різних регіонах повідомляє також «Комітет виборців України».

«Активні рекламні кампанії також проводять інші потенційні кандидати. Незважаючи на те, що до дня офіційної реєстрації формально вони не порушують норми чинного законодавства, такі дії свідчать про свідомі маніпуляції та публічну неповагу до основних принципів демократичних виборів», – заявили в організації.

Радіо Свобода зафіксувало в Дніпрі зовнішню рекламу інших українських та місцевих політиків, яка не містить вихідних даних, однак ці люди поки офіційно не зареєстровані кандидатами в президенти.

За останніми повідомленнями Центральної виборчої комісії, станом на 8 січня було зареєструвано 5 кандидатів у президенти: це – Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Ігор Шевченко та Віталій Скоцик. Документи інших політиків, які подали свої кандидатури, наразі ЦВК вивчає. 

 

У 2019 році на відновлення місцевих доріг уряд виділяє 14,7 мільярда гривень – Гройсман

У 2019 році на відновлення місцевих доріг український уряд виділяє 14,7 мільярда гривень, що на 3 мільярди більше, ніж минулого року, написав у Twitter прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

В компанії «Укравтодор» заявили про виділення минулого року 11,5 мільярдів гривень субвенцій на ремонт доріг місцевого значення і назвали це рекордною для України сумою.

Найбільшу субвенцію, 1,15 мільярда гривень, тоді запланували для Києва, понад 600 мільйонів гривень – для Харківської, Вінницької і Житомирської областей, понад 500 мільйонів – для Полтавської, Донецької, Дніпропетровської і Київської.

У межах децентралізації з 1 січня 2018 року автомобільні дороги місцевого значення передали до сфери управління обласних державних адміністрацій.

Читайте також: Коли українські дороги стануть європейськими? Відповідає «Укравтодор»

10 вересня голова «Укравтодору» Славомір Новак в ефірі Радіо Свобода заявив, що обласні державні адміністрації не ремонтують дороги, хоча отримують на це кошти, і закликав тиснути на губернаторів та контролювати їх, щоб вони «використали свої кошти».

«Децентралізація доріг відбулася з 1 січня. Зі 170 тисяч кілометрів доріг, які були в руках «Укравтодору», 120 тисяч передали на рівень обласних державних адміністрацій, а 50 тисяч залишилися на центральному рівні. Ми передали не лише дороги, але і кошти. У рамках Дорожнього фонду це 35%, ми передали 11,5 мільярдів гривень», – заявив Новак.

Він додав, що найкращий рівень вирокистання цих коштів у Львівській, Волинській, Тернопільській областях, гірший – на півдні і сході.

Загалом у 2019 році на ремонт та будівництво усіх доріг (і державного, і місцевого значення), як запланували в держбюджеті, виділять 55 мільярдів гривень.

Після припинення воєнного стану в Україну не пустили понад 800 росіян – Держприкордонслужба

Із 26 грудня, після припинення дії воєнного стану у деяких українських регілнах, більше 800 громадянам Росії відмовлено в пропуску на територію України, повідомили у Державній прикордонній службі.

«З припиненням в Україні дії режиму воєнного стану прикордонники продовжують здійснювати посилені заходи безпеки на державному кордоні, лінії зіткнення та адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим. ри цьому під час перетину кордону іноземцями та особами без громадянства, у тому числі громадянами Російської Федерації, прикордонники постійно відокремлюють групи ризиків і проводять додаткові заходи з метою недопущення в Україну осіб, які можуть бути причетні до провокаційних або неправомірних дії на території нашої держави», – йдеться уповідомленні на сайті відомства.

Обмеження на в’їзд до України громадян Росії чоловічої статі віком від 16 до 60 років запровадили разом із воєнним станом на частині території України з 26 листопада 2018 року терміном на один місяць. Після завершення чинності воєнного стану Рада національної оборони і безпеки України вирішила зберегти це обмеження. Як повідомляли тоді українські силовики, за час дії воєнного стану в Україну не пропустили 1616 громадян Росії.

Як повідомляв раніше Олег Слободян Радіо Свобода, обмеження не стосувалося згаданих громадян Росії, якщо вони доводили таку мету свого перебування в Україні, як, наприклад, возз’єднання з родиною чи участь в освітніх або спортивних заходах, і не порушували законодавства України щодо відвідування тимчасово окупованих територій. Але особливу увагу прикордонники приділяли також жінкам-громадянкам Росії. Причиною обмежень, за словами Слободяна, є побоювання, що громадяни Росії можуть брати участь у дестабілізаційних заходах на території України – як то вже було навесні 2014 року, в першу чергу на сході України.

Генпрокуратура відмовила Росії у видачі члена «Правого сектору» – Сарган

Генпрокуратура відмовила Росії у видачі її громадянина, який є членом «Правого сектору», заявляє 11 січня речниця генерального прокурора Лариса Сарган.

За її словами, відповідне рішення ухвалив заступник генпрокурора Євген Єнін. Не називаючи імені російського громадянина, про якого йдеться, Сарган повідомляє, що на батьківщині він притягується до кримінальної відповідальності за участь у бойових діях на Донбасі на боці України.

«Як і обіцяв Євген Єнін – жодний справжній доброволець ніколи не буде відданий до лап агресора», – заявляє Сарган.

У вересні 2018 року ГПУ видала Росії етнічного інгуша Тімура Тумгоєва. Правозахисники стверджували, що видача відбулася таємно і з порушеннями. За словами очільника добровольчого батальйону імені шейха Мансура Мусліма Чеберлоєвського, Тумгоєв воював на Донбасі на боці України.

Видача Тумгоєва спровокувала акцію протесту під будівлею ГПУ.

Згодом речник ГПУ Андрій Лисенко заявляв, що через можливу службову недбалість під час видачі Тумгоєва відкрито кримінальне провадження.