Підконтрольний Кремлю Залізничний суд Сімферополя 9 серпня присудив активіста Серверу Караметову 10 діб адміністративного арешту за «опір співробітникам поліції».

Напередодні суд визнав його винним за ст. 20.2 КоАП Росії і оштрафував на 10 тисяч рублів (близько 4200 гривень).

Щодо літнього кримськотатарського активіста Сервера Караметова, затриманого 8 серпня у Сімферополі за одиночний пікет на підтримку Ахтема Чийгоза, склали два адміністративних протоколи. Один – за «порушення порядку проведення одиночних пікетів», другий – за «опір співробітникам поліції».

Сервера Караметова затримують в анексованому Криму вже не вперше. У День пам’яті жертв геноциду кримських татар 18 травня його затримали російські силовики після того, як він прийшов на площу у Сімферополі з кримськотатарським прапором і портретами своїх батьків, які стали жертвами депортації 1944 року. За три години його відпустили після складання адміністративного протоколу.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Російські силовики зранку 9 серпня прийшли з обшуком до жителя кримського селища Кіровське Умера Емірамзаєва. Про це в соцмережах повідомляють кримські правозахисники та активісти. Обшук розпочався близько 7:30, будинок оточений, на підтримку Емірамзаєва збираються люди, повідомляє активіст Абдуллах Якубов.

На відеокадрах з місця подій видно кілька десятків людей, які вийшли підтримати Емірамзаева, а також екіпірованих силовиків і припаркований неподалік автозак.

«Умер Емірамзаєв є місцевим муллою і авторитетною особою Кіровського району, відомий своєю побожністю, люди його знають тільки з хорошого боку, він є багатодітним батьком і сам народився в багатодітній родині», – зазначає Якубов.

На сайтах підконтрольних Кремлю силових відомств Криму про причини обшуку поки не повідомляють.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Електрику в Криму «з’їдають» військові бази, експерти кажуть, що світло буде після деокупації.

Чиновники саботують реформи, вже скоро їм платитимуть інакше.

На українську газову трубу «садять» іноземця, частина українців обурюються.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі та експерт інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук; експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій та голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко; президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар та директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.

 
…

Президент України Петро Порошенко і президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі у ході телефонної розмови засудили візит російського президента Володимира Путіна до окупованої грузинської Абхазії, поінформували на Банковій.

«Обидва лідери засудили відвідання президентом Росії окупованої Абхазії сьогодні», – повідомляє прес-служба Адміністрація президента України.

Крім того, президент України висловив солідарність з грузинським народом у зв’язку з дев’ятими роковинами початку російської агресії проти Грузії.

Він також запевнив, що Україна підтримує й буде підтримувати територіальну цілісність Грузії.

Сьогодні Путін відвідав сепаратистський регіон Грузії – Абхазію. У ході візиту російський президент заявив, що Москва гарантуватиме безпеку і «незалежність» Абхазії.

Війна Росії проти Грузії почалася 8 серпня 2008 року. У результаті 5-денної війни Росія дислокувала в цьому й іншому сепаратистському регіоні Абхазії свої війська й озброєння, а також визнала самопроголошену «незалежність» цих двох грузинських регіонів. Усі держави світу, за винятком Росії, Венесуели, Нікарагуа і Науру, визнають ці регіони територією Грузії, окупованою Росією. За офіційними даними грузинської влади, в результаті подій 2008-го загинуло більш ніж 400 людей, понад 2 тисячі були поранені.
…

Заяви з Німеччини не врятують Росію від санкцій за Крим;

Порятунком туристів у Карпатах хоче керувати Київ;

Дитину-жертву ДТП не врятували – медиків обвинувачують у пияцтві на роботі.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: екс-народний депутат Андрій Сенченко і політолог Євген Магда; рятувальник Ростислав Мартинюк і начальник відділу реагування ДСНС в Івано-Франківській області Тарас Кочкодан; речник поліції Київської області Микола Жукович і експерт з медичного права Зоряна Черненко.
…

У Дніпрі вручили ще два повідомлення про підозру учаснику перестрілки, в якій загинуло двоє учасників АТО, Давиду Пабілеру. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в обласному управлінні поліції.

За даними поліції, вручені повідомлення про підозру у скоєнні злочинів за частиною 2 статті 189 (вимагання) та частиною 1 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.

1 серпня учаснику перестрілки в Дніпрі, громадянину Ізраїлю, було вручене перше повідомлення про підозру.

Водночас, як поінформували в поліції, питання про обрання чоловіку запобіжного заходу все ще вирішується суді.

Обрання запобіжного заходу підозрюваному в Бабушкінському районному суді Дніпра розпочалась ще 2 серпня. Процес затягнувся через численні клопотання захисту. Сторона захисту кілька разів клопотала про відведення судді та слідчого, адвокати заявили клопотання про необхідність залучення перекладача з івриту, оскільки їхній підзахисний, громадянин Ізраїлю, не розуміє української та російської мов.

На судовому засіданні у п’ятницю адвокати підозрюваного висловлювали недовіру щодо фаховості спеціально запрошеної до Дніпра з Умані перекладачки з івриту. Сторона обвинувачення прокоментувала це як свідоме затягування судового процесу.

Суд у понеділок знову затягнувся через нове клопотання захисту щодо відведення судді.

24 липня ввечері у Дніпрі, біля ресторану на проспекті Гагаріна, сталась перестрілка. За даними поліції, дві групи людей, в одній із яких був відомий адвокат, учасник АТО Едмонд Саакян і кілька колишній бійців, з’ясовували «економічні стосунки». У результаті перестрілки двоє учасників АТО загинули.

Едмонд Саакян, який отримав поранення в живіт, заявляє, що нападниками були люди, які раніше погрожували його братові та родині, вимагаючи грошей.

Четверо людей зі сторони, яку поліція називає нападниками, також поранені. За даними поліції, серед них є раніше засуджені громадяни. Двом із них вручили повідомлення про підозру і взяли під варту. Ще один, який не мав відповідного статусу, за зверненням родичів залишив лікарню і відбув на лікування за кордон.

За фактом стрілянини поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство».
…

У селищі Курортне Ленінського району Криму ввечері 7 серпня відсутнє електропостачання. Як повідомив диспетчер «Крименерго» кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, це тимчасове відключення, світла не буде приблизно годину.

Також електрики немає в селищі Гурзуф на Південному березі Криму.

Раніше в російській адміністрації Ялти попередили жителів міста й усього ПБК про можливі відключення світла через спеку.

У понеділок підприємство «Крименерго» закликало жителів півострова економити електроенергію у спеку, щоб знизити навантаження на енергоустаткування.

Інструкцію з рекомендаціями опублікували 7 серпня на сайті компанії. У «Крименерго» радять кримчанам замінити лампи розжарювання на енергозберігаючі або світлодіодні, не використовувати електронагрівальну техніку в спеку, запобігти потраплянню сонячних променів через вікна, зволожувати повітря, знизити витрати електричної енергії, необхідної для роботи холодильників.

Вночі 6 серпня через аварію на підстанції «Старий Крим» були знеструмлені деякі населені пункти в районі Судака та Старого Криму. У компанії «Крименерго» відключення світла пов’язують із аномальною спекою на півострові.

28 липня Крим на кілька годин залишився без світла через аварію у Краснодарському краї Росії, звідки електроенергію енергомостом подають на півострів. За інформацією кримського Міненерго, протиаварійна автоматика спрацювала через високу температуру повітря. Для безперебійного енергопостачання в Криму будують дві ТЕС із використанням незаконно ввезених газових турбін Siemens.

В анексованому Росією Криму, незважаючи на запуск третьої нитки російського енергомосту навесні 2016 року, тривають відключення світла. З грудня 2015 року до Криму перестала надходити електроенергія з материкової України через пошкодження електроопори в Херсонській області. Зараз Крим забезпечується за рахунок власної генерації, генераторних установок із Росії й енергомостом із Кубані.
…

Охоронцю народного депутата України Дмитра Яроша, якого підозрюють у вогнепальному пораненні таксиста, продовжили термін утримання під домашнім арештом. Відповідне рішення 7 серпня ухвалив Заводський районний суд Кам’янського.

За рішенням суду, Михайло Навроцький залишиться під домашнім арештом ще на два місяці – до 4 жовтня.

У понеділок у Кам’янському розпочався судовий процес над підозрюваним.

Як поінформували в прокуратурі, чоловікові повідомлено про підозру в скоєнні злочинів за трьома статтями Кримінального кодексу України – хуліганство, умисне тілесне ушкодження та незаконне зберігання зброї та боєприпасів. Йому може загрожувати до 8 років ув’язнення.

Розгляд справи запланований на вересень.

14 травня у Кам’янському на Дніпропетровщині стався конфлікт зі стріляниною, одна людина поранена. За даними поліції, конфлікт виник після того, як водій таксі не відповів пасажирам українською мовою. Вогнепального поранення зазнав колега таксиста, який поспішав йому на допомогу.

У поліції офіційно не підтвердили інформацію про те, що затриманим через стрілянину є охоронець народного депутата Дмитра Яроша, однак помічник народного депутата Дмитра Яроша Ростислав Винар підтвердив Радіо Свобода, що людиною, яка вистрілила в таксиста, був охоронець Дмитра Яроша.

У червні захист Михайла Навроцького, якого підозрюють у вогнепальному пораненні таксиста, подав заяву до обласної прокуратури зі скаргою на умови утримання підзахисного в лікарні. Захист вимагав відкрити кримінальні провадження за частиною 2 статті 127 та частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України через перевищення правоохоронцями їхніх повноважень. За даними адвокатів, підозрюваний, що перебував на лікуванні в одному з медичних закладів Дніпра, цілодобово утримувався в наручниках, що, за словами адвокатів, є «катуванням». Також адвокати наголошували на незадовільних умовах утримання їхнього підзахисного в лікарні швидкої допомоги, куди він спершу був доправлений.

9 червня Заводський районний суд Кам’янського звільнив Михайла Навроцького з-під варти, змінивши запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
…

У МЗС України вкотре зажадали від російської влади припинити переслідування одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого в Криму, Ахтема Чийгоза, якому загрожує до восьми років ув’язнення.

«Вісім років за патріотизм… Псевдо-прокуратура, псевдо-суди. Вимагаємо від окупанта припинити переслідування Ахтема Чийгоза», – написала речник українського МЗС Мар’яна Беца у Twitter 7 серпня.

На засіданні у «справі Чийгоза» в підконтрольному Кремлю Верховному суді анексованого Криму 7 серпня прокурор Анастасія Супряга запросила для обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років із відбуванням у колонії загального режиму.

На думку адвоката Миколи Полозова, суд у Криму винесе рішення про покарання для одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого Ахтема Чийгоза у вигляді шести-семи років ув’язнення.

Засідання підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де 7 серпня відбуваються слухання в справі одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого Ахтема Чийгоза, відклали до вівторка 8 серпня у зв’язку із загорянням силового кабелю.

Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема з партії «Русское единство». Російська влада анексованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як 20 липня суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо – щодо заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза, й окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова й Мустафи Дегерменджі.
…

Українська сторона повідомляє про загибель свого військово через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків біля Мар’їнки Донецької області.

«Близько 13 години від кулі ворожого снайпера загинув наш боєць неподалік Мар’їнки. Також бандити випустили 2 міни калібру 120 міліметрів по позиціях сил АТО на підступах до Широкина. На донецькому напрямку під гранатометний вогонь потрапили українські опорні пункти у районі Невельського», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції, опублікованому ввечері 7 серпня.

В угрупованні «ДНР» заявляють про «серйозне загострення» ввечері 6 серпня та «важкі бої» на околицях Донецька, Горлівки та на півдні контрольованої сепаратистами території.

В угрупованні «ЛНР» повідомляють про бойові дії поблизу Бахмутської траси.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.
…

На Дніпропетрвщині, у райцентрі Широкому, 5 серпня відкрили пам’ятний хрест українським бійцям, що загинули під час бойових дій на Донбасі. Ініціаторами встановлення виступили учасники АТО, зокрема бійці батальйону «Азов», та громадські активісти.

За словами організаторів, кам’яний хрест важить близько тонни, на ньому викарбуваний тризуб. На виготовлення пам’ятника знадобилось два місяці.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.

«Восьмеро бійців з Широківського району віддали свої життя на сході зі зброєю в руках, тому для місцевих жителів цей знак стане символом поваги героям з сусідньої вулиці. Козацький хрест і рунічний тризуб – символ великої української історії, яку сьогодні ми гідно продовжуємо», – зазначив демобілізований боєць Денис Котенко.

За даними з Книги пам’яті, станом на 1 травня 2017 року в зоні АТО загинуло 413 бійців, уродженців Дніпропетровської області.
…

У Кривому Розі Дніпропетровської області призначили перевірку через участь у бійці виконувача обов’язків начальника Довгинцівського відділу поліції міста.

«Попередньо встановлено, що один із заступників керівника відділу поліції на Дніпропетровищині створив конфлікт біля кафе, який переріс у бійку. До одного з розважальних закладів міста був викликаний екіпаж патрульної поліції. Прибувши на місце події поліцейські виявили правопорушника, який поводився зухвало, виражався нецензурною лайкою, не реагував на зауваження правоохоронців», – мовиться у повідомленні Національної поліції України.

«Встановлено, що правопорушник працює у Довгинцівському відділі поліції Кривого Року і на даний час є тимчасово виконуючим обов’язки начальника ВП. За даним фактом розпочато службову перевірку. Правопорушника відсторонено від виконання обов’язків», – зазначили у поліції.

Голова Національної поліції Сергій Князєв заявив, що за результатами службової перевірки правопорушника буде звільнено з правоохоронних органів.

Ім’я винуватця не називають.
…

Українська сторона повідомляє про продовження поодиноких обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі.

«З півночі російсько-окупаційні угруповання тричі відкривали вогонь з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї по наших позиціях поблизу Авдіївки. На Луганському напрямку злочинці двічі застосовували гранатомети у районі Новоолександрівки. Також під гранатометний вогонь потрапили українські опорні пункти у Водяному, що на маріупольському напрямку», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції на Донбасі, опублікованому ввечері 5 серпня.

В угрупованні «ДНР» звинувачують українську сторону в обстрілі напередодні ввечері західної околиці Донецька, через що, за даними бойовиків, поранень зазнав один мирний житель. В угрупованні «ЛНР» стверджують, що ЗСУ минулої доби 9 разів порушили «режим тиші».

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.
…

Президент України Петро Порошенко обіцяє покращення грошового утримання військовослужбовців деяких спеціальностей та доплат учасникам бойових дій у зоні конфлікту на Донбасі.

Про це він заявив під час під час відвідання військового аеродрому на Вінничині, повідомляється на сайті президента.

За словами Порошенка, підвищення окладів стосуватиметься льотчиків, десантників, спецназівців, танкістів, зокрема, механіків-водіїв та «інших напрямків, де на сьогоднішній день потрібна не лише чисельність, а й фахова підготовка».

«Крім того, прийнято рішення ще збільшити рівень грошового утримання, доплати військовослужбовців, які виконують військові обов’язки в зоні АТО. Я доручив підняти утримання на першій лінії до 10 тисяч гривень на місяць, і підвищити утримання на другій лінії до 4,5 тисяч гривень», – сказав президент.

Раніше 1 серпня секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов виступив із заявою, у якій закликав збільшити оклади військовим до рівня держслужбовців.

Цього ж дня президент Порошенко підписав закон про внесення змін до цьогорічного державного бюджету через перевиконання його доходної частини. Надлишок коштів, як повідомлялось, має бути спрямований на соціальні проекти.

Раніше Кабінет міністрів заявляв про 24 мільярди гривень перевиконання планового показника доходів, які планується перерозподілити на соціальні, інфраструктурні та оборонні проекти. Причиною появи перевиконання і прем’єр-міністр, і президент назвав заходи із детінізації української економіки.

Водночас, на думку деяких економістів, перевиконання бюджету пояснюється виключно інфляційним ефектом.
…

На відновлення боєздатності, утримання та експлуатацію озброєння й техніки Повітряних сил ЗСУ з держбюджету виділено 1 мільярд гривень, повідомив президент України Петро Порошенко на Вінниччині.

«Бойовий склад вже поповнили відремонтовані та модернізовані літаки, зенітні, ракетні та радіолокаційні комплекси…Впродовж першого півріччя після модернізації та ремонту до бойових військових частин вже поставлені літаки Су-24М, Су-25М1, Су-27БМ1, Міг-29, Ан-26, Л-39, радіолокаційні комплекси «Малахіт, «Пелікан» тощо», – сказав Порошенко на військовому аеродромі у селі Гавришівка, куди він прибув у суботу з Василькова на борту бойового винищувача Міг-29, сидячи у кріслі другого пілота.

Робочу поїздку Порошенко організував, щоб привітати військових льотчиків з Днем Повітряних сил, повідомили в президентській адміністрації.

«Щиро дякую за бездоганну військову службу всім, хто сьогодні перебуває на сторожі неба незалежної України», – сказав президент.

Кільком військовим від нього дісталися державні нагороди. Натомість Порошенкові показали прольоти військових літаків і виконання навчально-тренувальних вправ парашутистами.

День Повітряних сил Збройних сил України відзначають у першу неділю серпня.
…

У Кам’янському суд відмовив депутатові міської ради Дмитру Пучкіну в оскарженні постанови ТВК щодо відкликання. Відповідне рішення ухвалив Заводський районний суд міста.

За даними суду, позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог до Кам’янської міської виборчої комісії про визнання протиправною і скасування її постанови. Мотиваційна частина ухвали поки не оприлюднена.

За текстом ухвали суду, апеляція на рішення може бути подана упродовж 10 днів.

4 липня в Кам’янському територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо відкликання депутата міськради Дмитра Пучкіна, обраного за списками ВО «Батьківщина». 

За даними ТВК, рішенню передував збір підписів виборців Кам’янського, які загалом назбирали понад 2,5 тисячі підписів.

Водночас депутат міськради Дмитро Пучкін тоді заявив Радіо Свобода, що процедура відкликання не була дотримана і «нічого спільного із законністю рішення ТВК не має». Зокрема, як стверджує Дмитро Пучкін, збори жителів, які ініціювали його відкликання, проводились у тому самому приміщенні, де роздавалась доброчинна допомога, а на момент голосування не були присутні 300 людей, як того вимагає законодавство.

Наприкінці березня у Кам’янському на Дніпропетровщині вперше в Україні відкликали депутата місцевої ради Юрія Литвиненка («Блок Петра Порошенка – «Солідарність»). Постанову про припинення повноважень депутата ухвалила на своєму засіданні Кам’янська територіальна виборча комісія, цій ухвалі передував збір підписів виборців і рішення партійного з’їзду. Депутат із цим рішенням не погодився і звернувся до суду. 

31 травня в Кривому Розі Криворізька територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо звернення до центральних органів партій ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка про відкликання 11 депутатів міської ради, які обиралися до міськради від цих партій. в Кривому Розі. Усі 11 депутатів звернулись до суду з позовами. Суд скасував постанови про відкликання восьми із них, щодо трьох рішення ще не ухвалені.
…

Міністерство закордонних справ України висловлює протест у зв’язку з черговим неузгодженим з Україною візитом російської делегації на чолі з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим в анексований Крим.

«Міністерство закордонних справ України неодноразово наголошувало на неприпустимості неузгоджених з Україною перебувань російських посадових осіб на суверенній території нашої держави у її міжнародно визнаних кордонах, яка включає Автономну Республіку Крим і Севастополь», – йдеться в заяві МЗС 4 серпня.

У відомстві наголосили, що вважають згаданий візит і інші поїздки російських чиновників у Крим «грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням російською стороною загальновизнаними нормами міжнародного права».

Російському зовнішньополітичному відомству МЗС України надіслали відповідну ноту протесту.

За даними російських ЗМІ, 4 серпня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прибув на кримський суднобудівний завод «Море» у Феодосії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

Президент України Петро Порошенко висловив готовність залучити до складу групи з розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета іноземних фахівців. Про це голова держави заявив під час урочистих заходів з нагоди другої річниці створення Національної поліції України 4 серпня в Києві.

«Ми отримаємо щомісячні звіти, для цього ми зустрічаємося і зі слідчими, і з родичами, і я думаю, що ми маємо зробити все для того, щоб і виконавці, і замовники були притягнуті до відповідальності… Я зі свого боку роблю все для того, щоб убивці Шеремета були знайдені, я сказав, що це справа честі Національної поліції та слідчих, і ми це з контролю не знімемо. На зустрічі з родичами я запропонував, щоб вони дали мені пропозиції щодо залучення іноземців до складу слідчої групи», – сказав Порошенко.

Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. До цього часу офіційного підозрюваного у розслідуванні вбивства Шеремета немає.

Раніше правоохоронці вже заявляли, що до роботи над справою залучали міжнародні служби ФБР і Інтерпол, але про результати їхньої роботи не повідомляли.

12 липня міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» у своєму звіті розкритикувала розслідування вбивства Шеремета і заявила, що воно викликає більше запитань, ніж відповідей, через майже рік після вбивства.

Павло Шеремет – білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював в інтернет-виданні «Українська правда», а також на радіо «Вести».
…

Президент України Петро Порошенко подякував Раді Європейського союзу за рішення про нові санкції проти Росії, запроваджені після скандалу з газовими турбінами Siemens, завезеними всупереч контрактам до анексованого Криму. За його словами, рішення розширити санкції є «потужним сигналом агресору».

«Вдячний Раді ЄС за остаточне рішення накласти санкції проти Росії за «прецедент Сіменс». Заслужена відповідь за неповагу до контрактних зобов’язань і потужний сигнал агресору щодо непохитної єдності та солідарності між столицями Європейського союзу… Спроби обійти санкції цинічними схемами лише збільшуватимуть ціну за агресію. І бути цьому, допоки не буде відновлено суверенітет і територіальну цілісність України, включно з Кримом», – написав Порошенко у Facebook.

Європейський союз 4 серпня додав до санкційного списку трьох чиновників і три компанії з Росії після скандалу з газовими турбінами Siemens, завезеними всупереч контрактам до анексованого Криму.

Санкції стосуються заступника міністра енергетики Росії Андрія Черезова, голови департаменту Міненерго Євгена Грабчака і гендиректора «Технопромекспорту» Сергія Топор-Гилки, а також трьох російських компаній – партнерів Siemens. Обмежувальні заходи передбачають замороження рахунків і заборону на в’їзд.

За даними ЄС, тепер санкції стосуються 153 російських громадян і 40 компаній.
…

Апеляційний суд Києва виправдав екс-генерала Державної прикордонної служби України Олега Лантвойта, раніше засудженого до 10 років в’язниці за хабар, повідомляє головний військовий прокурор України Анатолій Матіос. За його словами, після отримання рішення суду прокуратура підготує і внесе касаційну скаргу.

«Ми переконані у достатності зібраних та оцінених судом першої інстанції наших доказів, які лягли в основу вироку про покарання у вигляді позбавлення волі Лантвойта на 10 років», – зазначив Матіос на своїй сторінці у Facebook.

Дарницький районний суд Києва у листопаді 2015 року засудив Ланвойта до 10 років в’язниці з конфіскацією майна за отримання хабара і позбавив його звання генерал-лейтенанта.
…

У Дніпрі упродовж двох днів суд не може обрати запобіжний захід третьому учаснику перестрілки, в якій загинуло двоє учасників АТО. Судові слухання відбуваються в Бабушкінському районному суді Дніпра.

У середу судове засідання затягнулось через клопотання сторони захисту про відведення судді, у четвер – підозрюваний заявив клопотання про те, що йому потрібен перекладач з івриту.

За інформацією побратимів загиблих у перестрілці бійців АТО, з перекладачем для підозрюваного виникли труднощі: консульства Ізраїлю у Дніпрі і Харкові поки не надали такого фахівця.

За їхніми словами, у випадку затягування судового процесу підозрюваного можуть відпустити через закінчення терміну затримання.

У п’ятницю, 4 серпня, спливає 72-годинний термін його затримання.

За інформацією Бабушкінського районного суду Дніпра, нове судове засідання для обрання запобіжного заходу призначили на 9-у годину 4 серпня.

24 липня ввечері у Дніпрі, біля ресторану на проспекті Гагаріна, сталась перестрілка. За даними поліції, дві групи людей, в одній із яких був відомий адвокат, учасник АТО Едмонд Саакян і кілька колишній бійців, з’ясовували «економічні стосунки». У результаті перестрілки двоє учасників АТО загинули.

Едмонд Саакян, який отримав поранення в живіт, заявляє, що нападниками були люди, які раніше погрожували його братові та родині, вимагаючи грошей.

Четверо людей зі сторони, яку поліція називає нападниками, також поранені. За даними поліції, серед них є раніше засуджені громадяни. Двом із них вручили повідомлення про підозру і взяли під варту. Ще один, який не мав ніякого статусу, залишив лікарню і виїхав за кордон. Четвертому – вручили повідомлення про підозру, але запобіжний захід ще не обрали.

За фактом стрілянини поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство».
…

Кортеж генерального прокурора Юрія Луценка часто порушує правила дорожнього руху, виїжджає на зустрічну смугу, розвертається через подвійну суцільну лінію, що неодноразово фіксували журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

Так, зокрема, трапилося 11 липня, коли два авто «Тойота Кемрі», якими користується очільник ГПУ, прямували до Верховної Ради на розгляд питання щодо зняття депутатської недоторканності з кількох народних депутатів, коли до засідання лишалося 10 хвилин. Те саме порушення з боку кортежу генерального прокурора журналісти фіксували ще двічі.

​Журналісти зафіксували, як, заїжджаючи до Головного управління СБУ, цей кортеж перетнув подвійну суцільну розмітку, щоб не їхати далі розвертатися на перехресті.

Також журналісти стали свідками як на вулиці Мечникова, тягнучись кілька хвилин у великому заторі, кортеж генерального прокурора зрештою поїхав зустрічною смугою, перетнувши подвійну суцільну.

Журналісти програми надіслали запит до Генеральної прокуратури з проханням прокоментувати, через які причини автівки, на яких пересувається Юрій Луценко, нехтують правилами дорожнього руху. Однак відповіді не отримали.
…

Контрольований Росією суд в окупованому Сімферополі 3 серпня проведе чергове засідання в справі за звинуваченням українського журналіста, автора сайту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Миколи Семени в «сепаратизмі».

На засіданні 18 липня суд долучив до матеріалів справи резолюцію Генасамблеї ООН щодо прав людини в анексованому Криму, ухвалену в грудні 2016 року, яка містить абзац про права журналіста.

Свідки та експерти, викликані захистом, також оскаржують результати лінгвістичної експертизи, проведеної управлінням ФСБ Росії на окупованому півострові. Зокрема, лінгвіст Олена Новожилова каже, що знайшла багато помилок в аналізі ФСБ, а сама стаття авторства Семени не містить жодних закликів до порушення територіальної цілісності Росії.

Звинувачення проти 66-річного журналіста ґрунтуються на статті, яку він написав для сайту Радіо Свобода «Крим.Реалії» в 2015 році.

7 грудня 2016 року слідчий в анексованому Криму висунув журналістові Миколі Семені звинувачення в остаточній редакції у «публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».

На допиті ФСБ Микола Семена заявив, що в своїх матеріалах реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, зокрема і Миколи Семени.

19 грудня 2016 року Генасамблея ООН підтримала резолюцію «про порушення країною-окупантом Росією прав людини в Автономній Республіці Крим». Вперше в документі такого рівня відзначається, що Росія є державою-окупантом, а Автономна Республіка Крим названа тимчасово окупованій Росією територією.
…

Оболонський районний суд Києва розпочне 3 серпня о 10:00 чергове засідання, присвячене розгляду по суті справи за обвинуваченням колишнього президента України Віктора Януковича у державній зраді.

12 липня суд надав новому адвокату колишнього президента України Віктора Януковича Віталію Мешечеку три тижні на ознайомлення з матеріалами справи про державну зраду й оголосив перерву в засіданні.

За словами суддів, справа налічує 19 томів із боку обвинувачення і два томи з боку захисту.

Оболонський районний суд Києва 6 липня ухвалив рішення надати державного захисника Януковичу. Це сталося після того, як підсудний відмовився від своїх захисників. Крім того, Янукович 5 липня в ефірі російських телеканалів заявив, що не хоче брати участь у судовому процесі над ним у справі про державну зраду. За його словами, він вважає результат суду «наперед визначеним», а сам суд – «профанацією».

Київський регіональний центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги призначив колишньому президентові державного адвоката Віталія Мешечека.

29 червня суд перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Синоптики заявляють, що дивуватися спеці в Україні зарано;

Росія приховує порушення прав національностей у Криму, але активісти беруться це довести в ООН;

Фіскали порушили справу проти антикорупціонерів – експерти говорять про помсту.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: експерт Національного екологічного центру України Надія Артем’єва та народний синоптик Леонід Горбань; координаторка «Крым-SOS» Тамила Ташева та керівник кримсько-татарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв; науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань та політичний експерт Володимир Цибулько.
…

7,3 мільйона гривень перерахувало управління справами Верховної Ради України народним депутатам за виконання повноважень у липні 2017 року. Таку інформацію розміщено на порталі використання публічних коштів, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно. 

Зокрема, на одного депутата сплачено 17 тисяч 425 гривень.

Також парламентарям за липень були виплачені відпускні у сумі 7,5 мільйонів гривень.

Ще в середині липня спікер Верховної Ради Андрій Парубій оголосив закритою шосту сесію парламенту. Напередодні депутати не підтримали пропозицію продовжити роботу шостої сесії.

Наступна, сьома сесія парламенту, розпочнеться 5 вересня, а закінчується 2 лютого 2018 року.
…

Тристороння робоча група з урегулювання ситуації на Донбасі почала своє засідання 2 серпня у білоруському Мінську, повідомила речниця представника України в групі, колишнього президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Попередня зустріч відбулася 19 липня, а 31 липня під час скайп-конференції «мінської» гуманітарної підгрупи домовились, що у серпні утримуваних сепаратистами угруповань «ДНР» та «ЛНР» людей відвідає координатор підгрупи з гуманітарних питань Контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі від ОБСЄ Тоні Фріш. 

Як повідомив раніше радник голови СБУ Юрій Тандіт, 137 українських на сьогодні перебуває у заручниках бойовиків на Донбасі. Число полонених продовжує зростати. Сепаратисти заявляли про 600 осіб, яких вони хотіли б обміняти, і як уточнила представниця України на переговорах у Мінську Ірина Геращенко, ОРДЛО ультимативно вимагає звільнення понад 60 злочинців, що не мають жодного стосунку до конфлікту на Донбасі.
…

Україна готує позов щодо запровадження Росією обмежень для судноплавства у Керченській протоці через будівництво мосту, заявив на зустрічі з профспілками портів 1 серпня заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк. Про це повідомляється на сайті міністерства.

«Цю проблему ми наразі вирішуємо разом із Міністерством закордонних справ, Радою національної безпеки і оборони. Це глобальне, політичне та складне питання, але ми його обов’язково вирішимо. Міністерство юстиції в рамках наявних судових позовів проти Росії відокремлює проблему перекриття Керченського каналу і введення обмежень по судовому ходу. Зараз готується позов і рахуються збитки недоотриманих коштів Маріупольським та Бердянським торговельними портами», – заявив Лавренюк.

Раніше у червні він повідомляв, що Міністерство транспорту Росії підготувало проект наказу про закриття Керченської протоки в акваторії його судноходної частини Керч-Єнікальського каналу на 23 доби в серпні-вересні 2017 року.

Прокуратура Автономної Республіки Крим напередодні повідомила, що веде досудове розслідування у зв’язку з порушенням правил екологічної безпеки при будівництві мосту через Керченську протоку.

Про необхідність побудувати перехід через Керченську протоку президент Росії Володимир Путін заявив відразу після анексії Криму – у березні 2014 року. Побудувати міст обіцяли до 2018 року, здати в експлуатацію влітку 2019-го.

Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту 2014 року – після анексії Криму Росією.
…

Президент України Петро Порошенко найближчим часом внесе на розгляд парламенту пропозиції щодо внесення змін до законів «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» і «Про Регламент Верховної Ради України» в частині призначення й звільнення омбудсмена, повідомляє прес-служба голови держави.

Як йдеться в повідомленні, норми щодо процедури призначення й звільнення омбудсмена були внесені в прикінцеві положення закону про Конституційний суд, який президент підписав 31 липня.

«Це не стосується функціонування Конституційного суду. Тим не менш, парламент ухвалив закон про Конституційний суд в цілому разом із цими нормами, а тому введення закону в дію без них неможливе. Питання процедури призначення та звільнення омбудсмена потребує окремого вирішення», – заявляють у прес-службі президента.

13 липня парламент схвалив законопроект про Конституційний суд, який, серед іншого, визначав порядок призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У законопроекті раніше була норма, яка передбачала відкрите голосування за уповноваженого парламенту з прав людини замість таємного. Під час розгляду поправок до законопроекту, як заявили в парламенті, від цієї норми відмовилися.

Водночас пізніше правозахисники, зокрема Amnesty International, Харківська правозахисна група, заявили, що на підпис президентові передали документ, що передбачає відкрите голосування за омбудсмена. Вони закликали Порошенка не підписувати закон.

28 квітня закінчився термін перебування Валерії Лутковської на посаді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Правозахисники наголошують, що вони досі нічого не знають про потенційних кандидатів на цю посаду, і закликають обирати омбудсмена на відкритому конкурсі.

У травні учасники платформи «Правозахисний порядок денний» запропонували голові Верховної Ради України і Комітетові з питань прав людини декілька етапів для проведення відкритого конкурсу на посаду уповноваженого з прав людини: подання кандидатур, співбесіди, потім відбіркова комісія повинна подати висновки щодо кожного з кандидатів і запропонувати спікерові парламенту чи комітету з прав людини перелік з трьох кандидатів, а вже після цього спікер парламенту вносить або одного, або всіх трьох претендентів на розгляд.
…

Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявляє, що подасть скаргу на суддю, який дозволив провести перевірку дотримання ним податкового законодавства.

Як написав Данилюк 1 серпня у Facebook, Генпрокуратура перевищила повноваження, коли звернулася до суду з клопотанням призначити перевірку.

«У Кримінальному процесуальному кодексі відсутні відповідні повноваження прокурора щодо призначення перевірок. Відтак суддя ухвалював рішення на підставі незаконного подання прокурора… Суддя прийняв незаконну ухвалу. Крім того, заборонив її оскаржувати. Водночас, закон дозволяє оскаржувати цю ухвалу. Сподіваюся, що під час оскарження такі дії суду першої інстанції отримують правильну оцінку. Найближчим часом також збираюся подати скаргу на суддю і подати заяву про злочин щодо завідомо неправомірних дій посадових осіб», – написав Данилюк.

Він також додав, що ухвалене рішення провести перевірку за період з 1998 по 2016 рік не узгоджується з нормами Податкового кодексу України про обмеження на строк проведення податкових перевірок.

31 липня стало відомо, що Державна фіскальна служба України призначить позапланову документальну перевірку Данилюка щодо дотримання ним вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період від 1998 до 2016 року. Таке рішення раніше цього місяця ухвалив Печерський районний суд міста Києва за клопотанням прокуратури після депутатського звернення.

Данилюк відкинув обвинувачення у несплаті податків і заявив, що про підозри прокуратури дізнався з преси.
…