Глава МЗС Польщі запропонував призначити посла генсекретаря ООН з питань України

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович запропонував призначити спеціального посла генерального секретаря ООН з питань України. Про це він заявив у інтерв’ю виданню Handelsblatt.

Чапутович також вважає, що у нормандському форматі мають брати участь США і ЄС.

«Німеччина і Франція можуть вважати, що вони представляють Європу, але на нашу думку, так не є. Нас можуть представляти лише європейські установи, в цьому випадку Верховний представник (ЄС з закордонних справ і політики безпеки – ред.), а не інші країни», – зазначив міністр.

Він додав, що проти Росії потрібно діяти більш рішуче.

«Нам потрібні більш рішучі дії проти Росії з боку ЄС і НАТО. Тут головне питання «Північного потоку-2»: трубопровід руйнує ефект санкцій. «Північний потік-2» вбиває Україну. Якщо припиниться транзит російського газу через Україну, країна не тільки втратить значний дохід, але, перш за все, гарантію захисту від подальшої російської агресії», – заявив Чапутович.

Україна називає проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликає заблокувати його будівництво. Київ підтримують у цьому і деякі європейські країни, а також США. На їхню думку, газогін має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас позбавити російського газового транзиту Україну і деякі східноєвропейські держави, тим самим зробивши їх вразливими перед російським газовим шантажем.

Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримує «Північний потік-2» і говорить про нього як про «суто економічний проект». Але при цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель останнім часом заявляє, що робота нового газопроводу буде можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит газу через Україну.

Каплін подав до ЦВК документи для реєстрації кандидатом у президенти

Народний депутат Сергій Каплін подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації кандидатом у президенти України, повідомила прес-служба «Соціал-демократичної партії».

Згідно з повідомленням, він став першим, хто зареєструвався у 2019 році.

37-річний Каплін є лідером «Соціал-демократичної партії». У поточному скликанні парламенту він перший заступник голови комітету Ради з питань соціальної політики, є членом фракції партії «Блок Петра Порошенка». Обраний у 144 виборчому окрузі в Полтавській області.

Кампанія виборів президента стартувала 31 грудня 2018 року. Кандидати можуть реєструватися у ЦВК до 3 лютого. Комісія має оголосити імена претендентів на пост президента до 13 лютого. Самі вибори заплановані на 31 березня.

Денісова просить Росію повідомити про політв’язня Панова

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила, що звернулася до посадовців Росії з проханням надати інформацію про місце перебування утримуваного раніше в окупованому Криму політв’язня Євгена Панова.

Як написала вона у фейсбуці, попереднього дня, 2 січня, до неї звернулася мати українця Віра Котелянець, занепокоєна через відсутність зв’язку з сином.

Денісова нагадала, що раніше Панова утримували в підконтрольному Москві Сімферопольському слідчому ізоляторі, а останнім часом уже тривалий час етапують із одного СІЗО до іншого.

За словами уповноваженої, для уточнення інформації вона звернулася з проханням повідомити про місце перебування Євгена Панова до уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової і директора Федеральної служби виконання покарань Росії Геннадія Корнієнка. За її словами, ще один адресат її звернення – радник-посланник, тимчасовий повірений у справах України в Росії Василь Покотило.

У грудні 2018 року родичі чи адвокати кілька разів повідомляли про етапування російськими силовиками Євгена Панова то з Росії до Криму, то знову з Криму до Росії.

Федеральна служба безпеки Росії в серпні 2016 року оголосила про затримання в окупованому Криму групи «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО в Лефортові, після чого повернули з Росії до Криму.

Російські спецслужби стверджували, що затримані Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка «планувала здійснити теракти» на об’єктах туристичної і соціальної інфраструктури Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає ці звинувачення провокацією російських спецслужб.

Захтей підписав досудову угоду зі слідством. У лютому 2018 року його засудили до 6 років і 6 місяців колонії суворого режиму і штрафу на суму 220 тисяч рублів (на той час це було близько 105 тисяч гривень, нині це майже 89 тисяч).

13 липня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив Панова до 8 років колонії суворого режиму. Він відмовився від угоди зі слідством. Захист українця оскаржив вирок.

Панова етапували до Москви 9 жовтня, його справу передали до Верховного суду Росії для розгляду апеляції.

Верховний суд Росії 25 жовтня залишив вирок Панову без змін, хоча обвинувачення просило суд збільшити Панову термін до 10 з половиною років.

Що думають кияни про Зеленського як кандидата на виборах президента? – опитування

У новорічну ніч, із 31 грудня на 1 січня, шоу-мен Володимир Зеленський заявив про свої наміри брати участь у виборах президента України у 2019 році. На таку заяву бурхливо відреагували соціальні мережі. Радіо Свобода запитали у киян, що вони думають про це. (Відео Анастасія Ткачук та Володимир Паутов)

Дружина заарештованого в Криму Едема Бекірова заявляє про загрозу його життю

Дружина заарештованого в анексованому Криму кримськотатарського активіста Едема Бекірова Гульнара просить українську і світову громадськість врятувати її хворого чоловіка. Про це вона заявила 2 січня в зверненні на своїй сторінці у Facebook.

«Для нього, як для хворої людини, яка має діагноз і висновки лікарів, у зв’язку з відсутністю адекватного лікування, проведення динамічного спостереження з обов’язковим контролем результатів лабораторних аналізів і корекції лікування, існує високий ризик загрози життю, а саме: виникнення загроз для серцево-судинної системи (повторний інфаркт чи гірший варіант – гостра коронарна смерть), для незагоєної рани культі правої гомілки – ризик виникнення гострого септичного стану, що також може привести до загибелі. Закликаю: допоможіть врятувати Едема. Утримання мого чоловіка у в’язниці означає для нього фактично смертний вирок», – написала Бекірова.

За її словами, через обмеження життєдіяльності Бекіров потребує постійного стороннього догляду й медичного супроводу. Але тільки на 17-й день ув’язнення, завдяки заявам адвокатів через погіршення стану здоров’я ув’язненого, члени громадської незалежної комісії Росії потрапили до Едема і направили його на огляд до лікарні в Сімферополі.

«Після повернення в камеру досі ні лікаря, ні медсестри, ні адвокатів не допустили до нього. З 21 грудня 2018 роки мені про стан здоров’я чоловіка нічого не відомо», – повідомила дружина Бекірова.

Читайте також: «На чорне кажуть «біле»: захист Едема Бекірова і «справа українських диверсантів»

У зверненні вона також подякувала всім небайдужим за надану їй і її сім’ї підтримку.

Російські силовики затримали жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 13 грудня заарештував Бекірова на два місяці. Він буде перебувати за ґратами до 11 лютого 2019 року. Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» в зв’язку з рішенням суду.

Раніше адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів.

Справу колишнього міліцейського чиновника за побиття автомайданівців 2014 року передали в суд – ГПУ

Обвинувальний акт проти колишнього заступника начальника Головного управління МВС України в Києві – начальника кримінальної міліції, якого звинувачують у справі про побиття автомайданівців у 2014 році, 2 січня передали до суду, повідомляє Генпрокуратура.

Його обвинувачують в організації незаконних затримань шести активістів громадського руху «Автомайдан», побиття їх і пошкодження їхніх автомобілів, із залученням «тітушок» і «беркутівців» у ніч з 22 на 23 січня 2014 року на вулиці Щорса в Києві біля міської лікарні № 17.

«Результати розслідування цього й інших подібних злочинів доводить обґрунтованість підозр про спланованість, системність і скоординованість протиправної протидії протестним акціям, що відбувалися в січні-лютому 2014 року… У ході слідства підтверджено та зібрано достатньо доказів, які вказують на планування і націлення дій правоохоронців щодо протидії протестним акціям саме у злочинний спосіб», – заявляють у ГПУ.

За цим епізодом злочину, кажуть у Генпрокуратурі, крім вищевказаного керівника до кримінальної відповідальності притягнуто ще 18 правоохоронців, зокрема 13 співробітників спецпідрозділу «Беркут», у тому числі командира полку і командира роти, заступника начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, начальника відділу і вісьмох цивільних осіб («тітушок»).

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.

На ЦВК подають до суду через рішення закрити дільниці в Росії

Народний депутат, голова партії «За життя» Вадим Рабінович заявляє про намір подати позов до суду через рішення Центральної виборчої комісії України ліквідувати виборчі дільниці в Росії. Про це він написав 1 січня на своїй сторінці в Facebook.

«За різними оцінками, сотні тисяч наших громадян перебувають у Росії. Хто на заробітках, хто з інших причин. І ось влада позбавляє їх права голосу. Це неконституційно і протизаконно. Це частина майбутніх маніпуляцій на виборах. Я подаю в суд на це рішення», – заявив Рабінович.

31 грудня Центральна виборча комісія ліквідувала виборчі дільниці на території Росії. П’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії, які були затверджені ще 2012 року, відповідно до цієї постанови перестануть існувати.

Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.

Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?

Згідно з постановою №67 від 2012 року, виборчі дільниці для українців, які перебували на території Росії, були розташовані в дипломатичних представництвах України у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону.

31 грудня 2018 року в Україні почалася передвиборча кампанія до виборів президента, які мають відбутися у березні 2019 року.

Сотні дніпрян провели «бандерівський» марш зі смолоскипами

Ввечері 1 січня в Дніпрі відбувся марш, присвячений 110-річчю народження Степана Бандери.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень учасників, представників громадських організацій під синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами зі смолоскипами в руках пройшли центральною частиною міста від Парку ракет до пам’ятника Шевченку.

В акції взяла участь як молодь, так і літні люди. Учасники акції йшли під звуки барабана, співали українські пісні, а також скандували гасла «З днем народження Бандери!», «Бандера, Шухевич – герої України!».

У руках вони тримали плакати з написами «Перемога у боротьбі», «Пам’ятаємо, що ми нащадки своїх Героїв». Дехто з учасників ніс щити з тризубом.

«Я хочу, щоб надалі такі наші зібрання були не тільки святкуванням, а це були зустрічі, де ми вирішували, які рішення ми ухвалюватимемо і що робитимемо в новому році. У нас залишається наша боротьба, ідея нашої нації і наш чин», – сказав один з організаторів маршу Кирило Дороленко.

Учасники акції також закликали підписати петицію про перейменування на честь Банери однієї з центральних вулиць Дніпра – вулиці Шмідта. 

Біля пам’ятника Шевченку учасники разом виконали гімн ОУН («Зродились ми великої години»). Захід супроводжувала поліція, але в дії активістів не втручалась.

Наразі в Дніпрі триває «війна» петицій щодо перейменування однієї з центральних вулиць на честь Бандери. Спершу націоналісти зареєструвала петицію з ідеєю переназвати на честь Бандери вулицю Шмідта, яка не підпала під декокомунізацію. Водночас житель міста В’ячеслав Єрмолаєв зареєстрував петицію проти, наголошуючи на «суперечливих і неоднозначних моментах особистості Степана Бандери».

Читайте також: Дніпро – «бандерівська столиця» Східної України. У Дніпрі провели «Бандерівські читання» і планують марш

2016 року активісти ВО «Свобода» встановили пам’ятний знак Бандері на в’їзді до Дніпра, пізніше його демонтували невідомі.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району на Івано-Франківщині. Загинув 15 жовтня 1959 року у Мюнхені від рук агента КДБ Богдана Сташинського.

Націоналісти провели дві пам’ятні ходи Києвом до дня народження Бандери

Близько двох тисяч активістів націоналістичних і ветеранських організацій пройшли смолоскипною ходою через центр Києва, відзначивши таким чином 110-у річницю від дня народження провідника ОУН Степана Бандери.

Хода вирушила від пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку та фінішувала на майдані Незалежності у Києві. Лідери організацій, які долучилися до ходи, заявили у своїх виступах, що ідеться не лише про день народження Степана Бандери, а й про вшанування української національно-визвольної боротьби та героїв українсько-російського збройного протистояння на Донбасі.

Попри велику кількість учасників, поліції було небагато, і вся хода пройшла мирно і без сутичок, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Наприкінці на майдані Незалежності учасники поскладали купою на асфальті палаючі смолоскипи, виникло велике вогнище, однак його одразу ж загасили пожежники і представники Нацполіції.

Радіо Свобода вело пряму трансляцію смолоскипної ходи.

1 січня в Києві відбулося дві ходи до дня народження Бандери: одну від пам’ятника Тарасу Шевченку до майдану Незалежності проводили ВО «Свобода», Правий сектор й інші праві, праворадикальні та ветеранські організації; іншу – від Оперного театру і до майдану Незалежності провели «Нацдружини» і «Національний корпус». 

18 грудня Верховна Рада України ухвалила постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році, серед яких і день народження лідера ОУН Степана Бандери.

11 грудня у Львівській області 2019 рік оголошено роком Степана Бандери і Організації українських націоналістів.

1 січня 2019 року відзначається 110 років від дня народження Степана Бандери – українського політичного діяча, одного з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, а після розколу Організації українських націоналістів – голови Проводу ОУН (б).

 

ЦВК перенесла виборчі дільниці з Росії до інших країн

Центральна виборча комісія ліквідувала виборчі дільниці на території Росії своєю постановою №274, яку оприлюднила 31 грудня.

П’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії, які були затверджені ще 2012 року, відповідно до цієї постанови перестануть існувати.

Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.

Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?

Згідно з постановою №67 від 2012 року, виборчі дільниці для українців, які перебували на території Росії, були розташовані в дипломатичних представництвах України у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону.

31 грудня 2018 року в Україні почалася передвиборча кампанія до виборів президента, які мають відбутися у березні 2019 року.

Росія ще раз подовжила заборону на транзит товарів з України до Казахстану та Киргизстану

Кремль подовжив дію заборони на транзитні перевезення вантажів з території України до Казахстану і Киргизстану. Відповідний указ президента Росії Володимира Путіна оприлюднили на російському порталі правової інформації 31 грудня.

Згідно з документом, термін дії указу «Про заходи з забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан або Киргизької Республіки через територію Російської Федерації» подовжено до 1 липня 2019 року.

Указ набув чинності в день оприлюднення.

В липні 2018 року Путін вже подовжував дію указу.

Читайте також: Росія заборонила ввезення українських промтоварів і сировини

У грудні 2015 року Росія ухвалила ряд рішень, які обмежують, а в деяких сегментах повністю скасовують торговельні відносини з Україною. Серед таких рішень – призупинення дії договору про зону вільної торгівлі щодо України в рамках СНД. Обмежувальні заходи набрали чинності з 1 січня 2016 року.

2 січня того ж року Україна запровадила імпортні мита на широкий спектр російських товарів і товарних груп у розмірі від 1,5% до 19%.

З 1 січня 2016 року Росія повністю заборонила транзит українського експорту російською територією. За підрахунками Мінекономрозвитку, обсяг транзиту становив близько 1,8 мільярда доларів на рік.

Українська сторона заявляє, що Росія на порушення своїх зобов’язань у рамках Світової організації торгівлі повністю закрила український транзит для автомобільного та залізничного транспорту.

Радіо Свобода покаже найкращі відео 2018 року в новорічному ефірі

У новорічну ніч Радіо Свобода проведе спеціальний великий ефір.

У ньому будуть представлені найпопулярніші за рік Facebook-відео, а також найбільш неоднозначні події, абсурдні вислови політиків та перемоги року, що минає.

Початок ефіру – о 00:30 1 січня.

Читайте також: 

Найпопулярніші тексти Радіо Свобода 2018 року: архіви, Путін і каліграфія
Яким запам'ятався 2018 рік для Донбасу?
2018. Крим. Головне
10 історичних перемог українських спортсменів у 2018 році

Український моряк Костишин зустрічає свій день народження в «Лефортові» – Полозов

Морякові Владиславу Костишину, одному з захоплених у районі Керченської протоки українських військових, 30 грудня виповнилося 24 роки. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

«Сьогодні день народження у військовополоненого українського моряка Владислава Костишина. З днем народження, Владиславе! І якнайшвидшого повернення додому!» – написав Полозов.

Костишин – студент шостого курсу Інституту ВМС в Одесі, проходив практику на МБАК «Нікополь».

За словами Полозова, найбільше моряк хвилювався, що йому не поставлять залік в інституті через зірвану практику.

«Владислав цікавиться боксом і навіть аматорськи займається ним сам. Навіть просив свого адвоката з нашої команди захисту військовополонених Олега Єлісєєва повідомляти йому про хід боксерських поєдинків, які проходять у даний час. У «Лефортові» (слідчий ізолятор у Москві – ред.) військовополонений Владислав Костишин тримається молодцем. Він знає, що вся Україна і весь світ бореться за його свободу і свободу його товаришів. І це дає йому надію і сили», – підкреслив адвокат.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однієї доби висловилася за звільнення українських моряків.

Раніше 28 грудня у спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.

Батрак: активістку Українського культурного центру в окупованому Сімферополі змусили звільнитися

Активістку Української Культурного центру у окупованому Сімферополі Галину Балабан, у квартирі якої 28 листопада проходив обшук, змусили звільнитися з роботи. Про це в Facebook повідомив кримський активіст Михайло Батрак.

Балабан працювала в Кримському інженерно-педагогічному університеті, на кафедрі біології, екології та безпеки життєдіяльності, фахівцем з навчально-методичної роботи.

«Після обшуку їй неодноразово пропонували написати заяву про звільнення, але вона принципово цього не робила. І ось, нещодавно, ректор Університету Чингіз Якубов, пояснив Галині, що через її діяльність, прохання звільнити її йому надходили і раніше, але він ще міг це владнати, а ось зараз якщо він її не звільнить, то будуть проблеми у нього особисто, також і у університету. Тому, як він пояснив Галині, якщо вона не піде з роботи добровільно, її звільнять за статтею, з якою її не візьмуть працювати навіть прибиральницею. Через це вона була змушена написати заяву на звільнення з університету. Сьогодні був її останній робочий день в університеті, в якому вона працювала з 2009 року», – написав Батрак.

Активіст підкреслив, що ноутбук і телефон, які були у неї вилучені під час обшуку, їй досі не повернули. Також, Балабан ще жодного разу навіть не дзвонили зі слідчого комітету, тому вона навіть не знає що відбувається в її справі.

Сама Галина Балабан поки не коментує інцидент зі звільненням. Також поки не з’явилася офіційна позиція щодо цього ректора університету Чингіза Якубова.

Читайте також: Ситуація з правами людини в Криму не змінилася – ООН

У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову і Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник призначеного Росією прокурора Сімферополя Олексій Пучков. Співробітника прокуратури цікавила робота центру і випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе і своїх близьких.

Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений з метою збереження і популяризації на півострові української культури. При цьому фактична влада анексованого Росією Криму чинить тиск на учасників центру: їх викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз і тиску з боку силовиків довелося залишити півострів.

Луценко: коло підозрюваних у вбивстві Шеремета дуже серйозно звузилося

Коло підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета серйозно звузилося. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в ефірі програми «Рандеву» на «5 каналі».

«Коло підозрюваних у виконанні (убивства – ред.) дуже серйозно звузилося – з декількох тисяч до декількох сотень», – зазначив прокурор.

Він додав, що наразі правоохоронці розшукують саме виконавців злочину, а про замовників поки не йдеться.

За словами Луценка, у встановленні осіб, які здійснили злочин, «навіть ФБР не змогла надати жодної допомоги».

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.

Земан закликав Чехію офіційно висловити протест проти звеличення «воєнних злочинців» в Україні

Президент Чехії Мілош Земан «публічно закликав, щоб Прага офіційно висловила протест проти звеличення воєнних злочинців Україною», написав у Twitter-і речник президента Їржі Овчачек.

Міністерство закордонних справ Чехії, зокрема, його очільник Томаш Петршічек, «на вшанування бандерівців в Україні боязливо мовчить». «Якщо б це діялось в Росії, будуть видавати тисячі різних заяв. Ганьба!» – зазначено далі у Twitter-і Їржі Овчачка.

Натомість міністр закордонних справ Томаш Петршічек вважає, що Україна має сама впоратись зі своєю історією. «Україна повинна буде сама впоратись з болючими місцями своєї історії. Для цього вона мала б отримати необхідний час. Я про це говоритиму зі своїми колегами під час візиту до України на початку наступного року», – наголосив Петршічек.

Чеський міністр зазначає, що хотів би цю тему обговорити особисто, а не вказувати на щось посередництвом ЗМІ.

«Зі складними сторінками історії кожна країна повинна впоратись сама. Це не справа дипломатії оцінювати чи досліджувати історію, це справа істориків», – вважає чеське МЗС.

Верховна Рада України 6 грудня ухвалила закон, який надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська січ», Української народної революційної армії (УНРА) і збройних підрозділів Організації українських націоналістів». Міжнародні суди не визнавали цих організацій «воєнними злочинцями», але з такими заявами постійно виступає Москва.

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до позиції Кремля і особисто президента Росії Володимира Путіна. Він не раз виступав із зовнішньополітичними заявами стосовно Росії і України, які суперечать зовнішній політиці Чехії і на які він не мав повноважень – у Чехії, відповідно до Конституції країни, зовнішня політика є виключною прерогативою уряду.

Порошенко підписав закон про морську прилеглу зону України

Президент України Петро Порошенко 29 грудня підписав закон «Про прилеглу зону України», ухвалений Верховною Радою України 6 грудня. Про це повідомили в Адміністрації президента.

«Метою закону є гармонізація морського законодавства України з законодавством інших причорноморських держав та інших держав-учасниць Конвенції ООН з морського права 1982 року. Також закон спрямований на попередження здійснення контрабандних операцій та нелегальних заходів суден до закритих портів тимчасово окупованих територій України», – мовиться у повідомленні.

Згідно з законом, прилегла зона України – це зона відкритого моря, яка прилягає до територіального моря держави і зовнішня межа якого перебуває на відстані не більше від 24 морських миль, «відлічених від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря України».

У документі також зазначається, що відповідні органи, відповідальні за недоторканність державного кордону і охорону суверенних прав України, можуть зупиняти, перевіряти, затримувати й арештовувати судна у виключній морській економічній зоні України і її прилеглих водах. Виняток – військові кораблі та інші державні плавзасоби, які використовуються з некомерційною метою.

Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Прилегла зона України – про що йдеться?

Договір про російське озеро

Москва відкинула вимоги Меркель і Макрона щодо українських моряків

Міністерство закордонних справ Росії 29 грудня відкинуло вимоги лідерів Німеччини та Франції про звільнення українських моряків, утримуваних у московських СІЗО.

«Берлін і Париж безапеляційно звинувачують Росію в якихось порушеннях прав людини в Криму, ескалації напруженості в Азовському морі і Керченській протоці, висувають на нашу адресу неприйнятні вимоги», – ідеться в заяві МЗС Росії.

«Що ж до судноплавства в Керченській протоці, то російська сторона продовжує забезпечувати свободу судноплавства в цьому регіоні», – стверджує російське зовнішньополітичне відомство.

Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив також, що російський президент Володимир Путін обговорив вимоги звільнити моряків із канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Проте, як цитують Пєскова російські інформагенції, Росія «діятиме відповідно до російського законодавства».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однєї доби висловилася за звільнення українських моряків.

Раніше 28 грудня в спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

Денісова стверджує, що з Сущенка «відверто знущаються» в російській колонії

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила 29 грудня з посиланням на слова дружини українського в’язня Кремля Романа Сущенка, що «Романа помістили до карцеру та відверто знущаються з нього».

«Співробітники колонії примушують Романа прокидатися раніше усіх в’язнів – о 5-й ранку та вилучають постільні речі», – твердить омбудсмен.

Денісова додала, що звернулася до уповноваженої з прав людини в Російській Федерації Тетяни Москалькової з вимогою «негайно з’ясувати підстави поміщення Романа до карцеру та здійснити необхідні дії щодо відновлення порушених прав українця».

Раніше цього тижня громадський захисник Сущенка Марк Фейгін повідомив, що родина засудженого в Росії українського журналіста Романа Сущенка наступного місяця зможе провести тривале побачення з в’язнем у виправній колонії №11, де той відбуває термін ув’язнення.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Меркель двічі за добу нагадала Путіну про українських моряків

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однєї доби висловилася за звільнення українських моряків. Про цю тему розмови лідерів повідомила в Twitter представник уряду Німечччини Ульріке Деммер.

«Канцлер Меркель ще раз висловилася за звільнення заарештованих моряків з України у телефонній розмові з президентом Росії Путіним», – вказала речниця.

За словами Деммер, ситуація в Сирії також була темою обговорення.

Раніше 28 грудня в спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.

У міжнародних експертів 30 днів на перевірку кандидатів до антикорупційного суду – Transparency International

Міжнародні експерти мають 30 днів для того, щоб ветувати сумнівних кандидатів на посади у Вищому антикорупційному суді, повідомляє міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine.

27 грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила результати іспитів кандидатів, до Вищого антикорупційного суду, зокрема й до Апеляційної палати ВАС.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви, пояснюють у Transparency International.

«У разі, якщо міжнародні експерти матимуть сумніви щодо доброчесності та професійності того чи іншого кандидата, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на спільному засіданні із ВККС. Якщо щонайменше троє із шести членів ГРМЕ не підтвердять доброчесність та професійність певного кандидата, такий кандидат залишить конкурс», – йдеться в заяві організації.

Згідно з нею, активісти від Transparency International, Центру протидії корупції, фундації DEJURE і Автомайдану проаналізували список кандидатів і знайшли серед них тих, хто виносив вироки учасникам Революції гідності та осіб, чия етичність викликає сумніви.

Громадські діячі планують презентувати перелік тих кандидатів, яких не вважають гідними працювати в антикорупційному суді, 9 січня.​

У листопаді Кабінет міністрів України виділив для антикорупційного суду приміщення в Солом’янському районі Києва.

Читайте також: В Антикорупційний суд можуть потрапити «сірі» кандидати – Красносільська​

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Росія почала реалізовувати сценарій втручання у вибори в Україні і Молдові – Порошенко

Росія втручається у вибори як в Україні, так і в Молдові – про це заявив президент України Петро Порошенко під час церемонії відкриття пункту пропуску на молдовсько-українському кордоні «Паланка – Маяки-Удобне».

Виступаючи з промовою, президент звернув увагу на спільні для України і Молдови питання захисту суверенітету і територіальної цілісності. Він також згадав про вибори, які 2019 року мають пройти в Україні і в Молдові.

«Є принципові вибори до парламенту Республіки Молдова і президентські і парламентські вибори в Україні. І, на жаль, Росія почала реалізовувати сценарій безпосереднього втручання у виборчі процеси. Це й «п’ята колона», яка готова негайно бігти і вести переговори на умовах капітуляції з Росією. Наголошую, що ніхто більше, ніж ми, українці, не хоче миру, але миру на умовах міжнародного права і національних інтересів України, а не на умовах капітуляції. Росія намагається використовувати сучасні інформаційні технології в першу чергу для дискредитації керівництва України і Молдови», – стверджує Порошенко.

На його думку, адекватною реакцією з боку України і Молдови є рух до інтеграції в Європейський союз.

Пункт пропуску «Паланка – Маяки-Удобне» розташований в Одеській області України. Він був реконструйований за підтримки Євросоюзу. Офіційне відкриття оновленого пункту перетину кордону відбулося 28 грудня.

У «С14» заявили, що чоловік, який сплюндрував прапор України, «вирішив розкаятись на колінах»

У Дніпрі представники праворадикальної організації «С14» заявили, що «зустріли» чоловіка, який сплюндрував прапор України, і той «вирішив розкаятись на колінах». За інформацією організації «С14» в Дніпрі, її активісти зустріли чоловіка після суду, де він намагається оскаржити рішення про позбавлення волі.

«Після суду активісти «С14» вирішили запитати особисто, чи готовий він вибачитись перед українцями за скоєне і заслужено поїхати на зону. У відповідь була груба негативна відповідь. Через хвилину Євгеній вирішив розкаятись. На колінах», – йдеться у повідомленні «С14» у Facebook.

Представник організації «С14» у Дніпрі Андрій Куліш підтвердив Радіо Свобода, що такий випадок був, однак заперечив будь-які насильницькі дії щодо чоловіка.

«Я думаю, цій людині просто стало дуже соромно і вона вирішила вибачитись. Ми й надалі стежитимемо за цим процесом, як і за іншими подібними справами. Має бути якесь покарання. Сьогодні він зробив таке, а завтра візьме зброю в руки… Безкарність породжує нові злочини», – зазначив Андрій Куліш.

Радіо Свобода не вдалось зв’язатися з чоловіком, обвинуваченим в нарузі над прапором, але відомо, що до поліції він не звертався.

Судове засідання, на якому очікується рішення суду щодо апеляції підсудного, заплановане на 11 січня.

10 вересня 2017 поліція Кривого Рогу відкрила кримінальне провадження через наругу на державним прапором України, вчинену в Довгінцівському районі міста, за статтею 338 Кримінального кодексу України (наруга над державними символами). 

У суді чоловік, якого обвинувачували у плюндруванні державного прапора України, заявив, що не визнає своєї провини. За словами підсудного Євгена Колесникова, він лише неумисно «зачепив» прапор.

Водночас свідки заявляють, що він зірвав державний прапор України, розірвав на шматки і справив на нього потребу. Довгінцівський райсуд Кривого Рогу засудив чоловіка до трьох років позбавлення волі, однак чоловік подав на апеляцію.

Насіров приходив у ДФС, але кабінет силою не захоплював – речниця

Поновлений судом на посаді очільника Державної фіскальної служби Роман Насіров 27 грудня приходив у ДФС, але кабінет силою не захоплював, повідомила речниця відомства Наталія Непряхіна.

«Щоб зняти всі запитання – відповідаємо. Так, Роман Насіров був сьогодні в ДФС. Ні, силою кабінет не захоплював. Керівником ДФС є Олександр Власов, призначений на посаду Кабміном 5 вересня 2018 року», – написала Непряхіна на своїй сторінці у Facebook.

Речниця наголосила, що, попри рішення Окружного адміністративного суду Києва, який 11 грудня поновив Насірова, відповідного розпорядження Кабміну не було, а саме розпорядженням уряду призначаються на посаду і звільняються керівники центральних органів виконавчої влади.

«У разі прийняття рішення урядом про поновлення Романа Насірова на посаді керівника ДФС, фіскальна служба повинна видати наказ про оголошення розпорядження Кабміну стосовно поновлення Насірова на зазначеній посаді. Таким чином, видання наказу про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2018 р, підписаного самим Романом Насіровим, є неправомірним», – наголосила Непряхіна.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

11 грудня Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова. Представник уряду в парламенті Вадим Денисенко заявив, що Кабінет міністрів подасть апеляцію на рішення суду.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

 

Уряд затвердив склад агентства, що забезпечуватиме якість вищої освіти в Україні

Кабінет міністрів України затвердив склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що дозволить уже найближчим часом почати його роботу, повідомляє Міністерство освіти і науки.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 27 грудня. До складу агентства увійшли 22 члени, що раніше були обрані Конкурсною комісією під час відкритого конкурсу. Вони представляють державні ЗВО – вісім членів, приватні й комунальні виші – по одному, студентство – два, роботодавців – три, НАН – два, галузеві академії – по одному від Національної академії педагогічних наук, Національної академії аграрних наук, Національної академії мистецтв, Національної академії правничих наук.

Загалом до агентства мають увійти 23 члени: одне місце наразі залишилось вакантним за квотою Національної академії медичних наук. На цю вакансію оголошено додатковий конкурс з 1 лютого 2019 року.

«Ця структура візьме на себе більшу частину регуляторних і контрольних функцій із забезпечення якості вищої освіти. Це, наприклад, акредитація закладів освіти й освітніх програм, атестація наукових кадрів, акредитація спеціалізованих вчених рад тощо. Як і планували, ми змогли оперативно і відкрито провести всі необхідні процедури, щоб агентство стартувало вже на початку 2019-го», – сказав заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Він додав, що уряд також ухвалив важливі зміни до статуту агентства, надавши йому більшу автономність, уточнивши низку процедур і прибравши певні корупційні ризики.