Адвокат одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова Марк Фейгін вважає, що можливе рішення підконтрольного Кремлю кримського суду заборонити його підзахисному займатися публічною діяльністю буде «подвійно болючим» для Умерова. Таку думку Фейгін висловив у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії напередодні винесення вироку.

Адвокат провів паралель між процесом над Ільмі Умеровим і кримським журналістом Миколою Семеною.

«Мене турбує обмеження на публічну діяльність, яку Миколі Семені призначили як додаткове покарання. Якщо у випадку з Миколою Семеною це дуже болісно, то у випадку з Умеровим – це болісно подвійно. Тому що Ільмі Умеров – один із останніх лідерів кримськотатарського народу на свободі. І ці обмеження дуже сильно можуть позначитися на його можливості громадської діяльності. З огляду на його вік і стан здоров’я, – це така додаткова міра з боку влади, щоб максимально ускладнити його життя в Криму, звідки він виїжджати не збирається», – сказав Фейгін.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня повинен винести вирок у справі Ільмі Умерова.

Російський прокурор запросив покарання для Ільмі Умерова у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі умовно, з випробувальним терміном на три роки й забороною на три роки займатися публічною і викладацькою діяльністю.

2016 року слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу. Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, утримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.
…

Влада України має якнайшвидше звернутися до Ради Європи по експертний висновок щодо нового закону про освіту, розділ якого про мову освіти викликав критику, заявляють в ЄС.

«Ми вітаємо заяви про намір української влади просити експертного висновку Ради Європи і закликаємо зробити це якомога швидше. Цей висновок слід належним чином врахувати», – йдеться в заяві речниці голови європейської дипломатії Федеріки Моґеріні Майї Коціянчич.

«Під час наших контактів з українською владою ми завжди наголошували, що відповідне законодавство має відповідати міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна, зокрема, Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Як зазначалось в попередніх висновках Венеціанської комісії, роль української мови як державної мови і необхідність захисту меншин і регіональних мов повинні бути ретельно збалансовані», – додала вона.

25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту». Він також закликав МЗС і Міністерство освіти провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Після цього в МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту.

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.

Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Як повідомило агентство «Українські новини» з посиланням на відповідь МЗС України, із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко підписав закон «Про освіту»

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри​

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Старший слідчий Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції України Ганна Приступа придбала квартиру в Маріуполі за 50 тисяч гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Як стало відомо з повідомлення про суттєві зміни в майновому стані Ганни Приступи, нерухомість за площею дорівнює 46 квадратним метрам. Ринкова вартість квартири подібного розміру варіюється від 230 до 400 тисяч гривень. Таким чином співробітниця Національної поліції змогла придбати нерухоме майно за кратно меншу, ніж ринкові ціни, вартість.

Представники органів публічної влади, у тому числі співробітники органів прокуратури, Національної поліції, судів усіх рівнів, Служби безпеки України, міністерств та відомств, а також органів місцевого самоврядування мають подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у випадку отримання доходу або набуття у власність майна, вартість якого станом на 1 січня звітного року перевищує 50 прожиткових мінімумів. У 2017 році така сума має перевищувати 80 000 гривень.

 
…

Сполучені Штати глибоко стурбовані рішенням суду в окупованому Росією Криму, який визнав журналіста Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Миколу Семену винним за звинуваченнями в сепаратизмі.

Це засудження засноване на тому, що пан Семена критикував російську окупацію та спробу анексії Криму у своїх статтях. Ми закликаємо російську окупаційну владу скасувати вирок панові Семені, дозволити йому відновити журналістську діяльність, припинити кампанію з метою придушення інакодумства в Криму», – ідеться в заяві зовнішньополітичного відомства США.

Держдепартамент також повторив свою позицію, що «Крим залишається невід’ємною частиною України, і Сполучені Штати залишаються незмінними в підтримці територіальної цілісності та суверенітету України».

Раніше МЗС України назвало вирок автору Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколі Семені безпідставним і політично вмотивованим.

У Європейському союзі вирок Миколі Семені вважають явним порушенням свободи вираження думки і ЗМІ. Крім того, у ЄС цей вирок назвали ще одним прикладом погіршення ситуації з правами людини в Криму після його незаконної анексії Росією.

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя сьогодні призначив Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю.

Автор Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримський журналіст Микола Семена звинувачується російською владою в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У квітні 2016 року в його будинку ФСБ Росії провела обшук, а в травні того ж року йому пред’явили офіційне звинувачення в тому, що журналіст опублікував на сайті Крим.Реалії статтю. У цей час журналіст перебуває під підпискою про невиїзд.

Микола Семена заявляє, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Правозахисні й журналістські організації вважають переслідування Миколи Семени політично мотивованим.
…

Прем’єр-міністр Гройсман наполягає: пенсії мають зрости у жовтні;

Свавілля суддів безкарне у 80% випадків;

Тихе полювання: фатальні помилки грибників.

На ці теми говоритимуть ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин і гості студії: народні депутати: Сергій Каплін («БПП»), Максим Курячий («БПП») та Ірина Констанкевич; народні депутати Віталій Купрій (позафракційний) та Микола Паламарчук(«БПП»); в.о. директора національного парку «Гуцульщина» Юрій Стефурак, біолог Стелла Фокій та грибник Василь Чернуха.
…

Спікер Національних Зборів Угорщини Ласло Кевер заявляє, що попри розбіжності Будапешта й Києва щодо нового українського закону про освіту, Угорщина й надалі підтримуватиме Закарпаття. Про це Кевер заявив 25 вересня у рамках робочого візиту до Закарпатської області.

«Угорщина підтримує Закарпаття і у сфері охорони здоров’я дітей, адже для угорців і українців найважливіше, щоб їхні діти були здорові і перебували у безпеці», – зазначив голова парламенту Угорщини на церемонії передачі медичних препаратів районній дитячій лікарні у Береговому на суму у 70 мільйонів форинтів (близько 7 мільйонів гривень).

У понеділок Ласло Кевер побував і на відкритті реконструйованого на кошти угорської сторони дитячого відділення Виноградівської районної лікарні. За інформацією угорських ЗМІ, ремонтні роботи обійшлися закордонному підряднику у 3 мільйони 600 тисяч гривень.

При цьому Ласло Кевер заявив, що не слід забувати і про дитячу освіту угорської меншини в Україні. Він назвав «катастрофічним» новий український закон про освіту.

«Ми не дали приводу, щоб українські політики так обійшлися з закарпатськими угорцями, через те наша думка є такою категоричною, і у такій же категоричній формі ми висловлюватимемось і у майбутньому», – зазначив спікер угорського парламенту.

У понеділок президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту». Він також закликав МЗС і Міністерство освіти провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи.

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.

Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Із критикою закону також виступили Румунія, Польща і Росія.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. У МОН заявили, що перехід школярів із рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а поступовим.

Як розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в інтерв’ю «Громадському радіо», за новим законодавством, у закладах дошкільного і початкового рівнів викладання рідною мовою меншин збережеться, але наголос робитимуть на оволодінні державною українською мовою. Проте у школі базового рівня (5–9-й класи) навчання здійснюватиметься тільки українською мовою, щоб діти були готові вступати до національних вишів і могли спілкуватися державною мовою.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко підписав закон «Про освіту»

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри​

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Управління верховного комісара ООН із прав людини заявляє, що задокументувало 10 випадків зникнення людей, яких досі не знайшли, в анексованому Росією Криму.

Як йдеться в доповіді Управління верховного комісара щодо ситуації з правами людини на півострові після анексії 2014 року, з моменту окупації Криму російською владою зникли безвісти десятки людей, більшість жертв були звільнені викрадачами через кілька годин або кілька днів, однак місце перебування деяких досі невідоме.

«УВКПЛ документально зафіксувало 10 випадків, у яких зниклі особи дотепер не знайдені. Це шість кримських татар, троє етнічних українці й одна особа російсько-татарського походження; усі вони – чоловіки. Семеро зникли у 2014 році, двоє – у 2015 році, один – у 2016 році», – йдеться в доповіді.

Автори звіту вказують, що найбільше насильницьких зникнень відбулося в березні 2014 року, коли в Криму викрали щонайменше 21 людину. Серед них – проукраїнські активісти, журналісти, кримські татари, колишні і чинні українські військові. «Їх утримували без зв’язку із зовнішнім світом і піддавали фізичному і психологічному тиску озброєні особи, ймовірно, представники кримської самооборони і груп казаків», – йдеться у доповіді.

Із десяти згаданих справ про зниклих безвісти осіб станом на 12 вересня кримінальне розслідування триває тільки по одному. «Слідство у шести справах припинене через неможливість установити підозрюваних, а по трьох справах жодні слідчі дії не проводилися, оскільки про зникнення, як стверджується, ніхто не заявляв», – вказано у доповіді.

Як заявляють в ООН, у п’яти випадках свідки заявили про можливу причетність до викрадень посадовців державних органів, оскільки вони бачили як людей викрадали особи, одягнені у форму, схожу на форму органів державної безпеки або кримської самооборони.

Серед обставин, які можуть свідчити про політичні мотиви інших п’яти випадків, у доповіді названо те, що зниклі були проукраїнськими активістами або мали зв’язки з Меджлісом кримськотатарського народу.

Управління ООН з прав людини у своїй доповіді заявило, що ситуація у сфері прав людини в Криму «значно погіршилася за російської окупації».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

Посольство України в Білорусі рекомендує громадянам України перетинати білорусько-російський кордон тільки авіаційним транспортом.

Як пояснюють у диппредставництві, Росія, посилаючись на відсутність пунктів пропуску через російсько-білоруський державний кордон, заборонила його перетинання громадянам третіх країн, крім громадян Росії й Білорусі, у тому числі членам дипломатичного і адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв, консульських установ і представництв міжнародних організацій.

«За інформацією МЗС Білорусь, з огляду на те, що між Республікою Білорусь та Російською Федерацією відсутні чинні угоди про пункти пропуску, рішення про встановлення пунктів пропуску на білорусько-російській ділянці державного кордону не приймались, контроль на цій ділянці державного кордону Прикордонною службою Республіки Білорусь не здійснюється», – йдеться в повідомленні.

Посольство також знову заявило про небезпеку для громадян України при плануванні поїздок до Росії, агресія якої проти України триває з 2014 року.

Раніше цього місяця Кабінет міністрів України доручив Міністерству закордонних справ і Службі безпеки до 30 вересня внести Росію до переліку країн міграційного ризику.

МЗС України неодноразово закликало українців утриматися від поїздок до Росії через небезпеку затримання там.

Президент України Петро Порошенко 20 вересня під час свого виступу на сесії Генасамблеї ООН заявив, що Росія утримує щонайменше 16 українців.
…

Окупація Росією Криму позначилася зникненнями і тортурами, порушенням Женевської конвенції і міжнародного права, заявляє в новій доповіді Управління ООН з прав людини.

В оприлюдненому 25 вересня звіті агенція ООН заявила, що ситуація у сфері прав людини в Криму «значно погіршилася за російської окупації».

«Були задокументовані серйозні порушення прав людини, такі як свавільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження й катування, і щонайменше одна судова позасудова страта», – йдеться в документі.

Автори звіту наголошують, що були порушені Женевська конвенція й інші міжнародні норми гуманітарного права і прав людини, коли закони України у Криму були замінені російськими законами, включно із насадженням російського громадянства десяткам тисяч жителів.

Як йдеться в доповіді, нав’язування російського громадянства мало «особливо сильний вплив» на жителів, «які офіційно відмовлялися від громадянства, державних службовців, які мали відмовитися від свого українського громадянства або втратити роботу, а також жителів Криму, які не відповідали юридичним критеріям» для набуття російського громадянства і «стали іноземцями».

Люди без російського громадянства, які мають дозвіл на проживання в Криму тепер «позбавлені важливих прав» і «не користуються рівністю перед законом», заявляють в ООН.

У звіті вказано, що вони «не можуть володіти сільськогосподарською землею, голосувати і бути обраними, зареєструвати релігійну громаду, подати заявку на проведення публічних зборів, займати посади в державній адміністрації і перереєструвати свій приватний автомобіль на півострові».

В ООН наголошують, що сотні в’язнів і затриманих до рішення суду, були переведені до Росії, а ця практика «суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом».

Минулого тижня президент України Петро Порошенко, виступаючи на засіданні Генеральної асамблеї ООН,звернувся до країн-членів організації з ініціативою створити «міжнародну групу друзів українського Криму».

При цьому він закликав посилити міжнародний режим деокупації Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Золтан Балог, керівник Міністерства людських ресурсів Угорщини, який опікується, серед іншого, питанням угорської освіти, наприкінці тижня в офіційному листі до Лілії Гриневич попросив про особисту зустріч із міністром освіти й науки України через новий закон України про освіту, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

25 вересня Золтан Балог візьме участь у відкритті навчального року в угорськомовному Інституті імені Ференца Ракоці ІІ в місті Берегове на Закарпатті, куди також у числі почесних гостей запросили і міністра освіти й науки України Лілю Гриневич. У своєму листі Балог запропонував провести розмову щодо підписаного на цьому тижні головою Верховної ради України Андрієм Парубієм нового закону України про освіту.

У понеділок, 25 вересня, на Закарпатті з робочим візитом також планує побувати і спікер Національних зборів Угорщини Ласло Кевер.

У листі угорського міністра йдеться про те, що цей законодавчий акт, й особливо його мовна стаття щодо освіти меншин, викликала занепокоєння кількох урядів сусідніх країн, включно угорського.

На думку Золтана Балога, ця зустріч дасть партнерам можливість обговорити деякі побоювання, що виникають в угорської влади щодо нового українського закону. Відтак, отримавши інформацію української сторони, угорський міністр сподівається ознайомитися з тим, якими є справжні причини і цілі ухвалення нового закону про освіту в Україні, йдеться у листі Балоґа.

Офіційний Будапешт наполягає на перегляді мовної статті закону про освіту в Україні, оскільки, на думку угорської влади, це порушує права 150-тисячної угорської меншини на Закарпатті.

Ухвалений 5 вересня новий закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх закладах – державну українську, – викликав критику не тільки в Угорщині, а й у Румунії, Польщі і Росії.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин із освітнього процесу.

Верховна Рада України ухвалила закон 5 вересня, раніше у вівторок його підписав голова Верховної Ради України Андрій Парубій і передав на розгляд президентові України Петрові Порошенку, який протягом 15 днів має вирішити, підписувати його чи повертати з зауваженнями чи запереченнями. Раніше представник президента України у Верховній Раді України Ірина Луценко повідомляла, що юристи адміністрації президента України аналізують закон про освіту на предмет дотримання Конституції та інших законодавчих актів.
…

Президент України Петро Порошенко привітав у Facebook канцлера Німеччини Анґелу Мекрель із перемогою на парламентських виборах, які відбулися 24 вересня в Німеччині.

«Щирі вітання Ангелі Меркель – переможцю парламентських виборів та лідеру миру і стабільності в Європі. Чіткий кредит довіри об’єднаній та сильній Європі! Перемога, що наближає відновлення територіальної цілісності України та її майбутнє в об’єднаній Європі!», – написав президент.

Також привітав Анґелу Меркель і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман: «Вітаю Ангелу Меркель та очолювану нею політичну силу з перемогою на парламентських виборах у Німеччині… Взаємовигідна співпраця між нашими державами розвиватиметься й надалі!», – написав він у Twitter.

Офіційних результатів виборів ще не оголошували. За даними ж екзит-полів, партія Меркель лідирує на виборах у Бундестаг.

За результатами опитування, проведених на замовлення громадських телевізійних каналів ARD та ZDF, блок ХДС/ХСС, очолюваний Анґелою Меркель, набрав найбільше – від 32,5% до 33,5% голосів. Таким чином Меркель після 12 років перебування при владі претендує на четвертий термін повноважень канцлера.

На другому місці – соціал-демократи на чолі з Мартіном Шульцом, які набирають від 20% до 21%. 

На третє місце вперше вийшла право-популістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) – від 13% до 13,5%.

Далі йдуть: ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) – 10,5%, яка може повернутися в парламент, Ліва партія – 9% (2013-го – 8,6%) , і партія «Союз-90/Зелені» – 9, 3% (2013-го – 8,4%). Решта партій отримують, згідно з прогнозами, менше від 5 відсотків, необхідних для проходження в парламент.

Які з партій зможуть теоретично сформувати склад нового уряду Німеччини, стане зрозуміло лише після опублікування попередніх офіційних результатів виборів. Очікується, що вони будуть оприлюднені в ніч на понеділок, 25 вересня. 

За даними DW, явка виборців склала 75 відсотків, на попередніх виборах в голосуванні взяли участь 71,5 відсотка виборців.
…

Німецька поліція підтвердила загибель українця в місті Еггенфельден. Про це повідомляє департамент консульської служби МЗС України.

«Поліція міста Пассау підтвердила загибель українця в місті Еггенфельден. Розслідуються причини та обставини трагедії», – мовиться у повідомленні.

«За повідомленням Генерального консульства України в Мюнхені, 24 вересня 2017 року знайдено мертвим у своїй кімнаті в таборі для біженців (міста Еггенфельден) громадянина України. Кримінальною поліцією міста Пассау підтверджено, що смерть настала в результаті вбивства», – цитує УНІАН слова Департаменту консульської служби МЗС України. 

Також додали, що Генконсульством України в Мюнхені встановлено зв`язок з рідними загиблого. 

Раніше 24 вересня у DW з посиланням на поліцію повідомили, що у гуртожитку для біженців у місті Еггенфельден (Нижня Баварія) стався конфлікт, внаслідок якого загинув 28-річний українець.

За даними повідомлення, українець мешкав в одній кімнаті з 47-річним біженцем із Казахстану. Вранці 23 вересня між ними виникла сварка, внаслідок якої українець отримав настільки тяжкі травми, що помер ще в гуртожитку.
…

Угорщина готує дипломатичну відповідь щодо нового закону України про освіту, але надалі продовжуватиме надання гуманітарної допомоги. Про це заявив у суботу в Будапешті статс-секретар Міністерства людських ресурсів Міклош Шолтес під час проводів групи дітей з України, які оздоровлювалися на місцевому курорті.

«Угорщина та угорський уряд надають всю допомогу Україні з інтеграції в ЄС, покращення економічної ситуації і забезпечують безвізовий в’їзд в ЄС, а також гуманітарні питання… Але дорога, на яку нещодавно ступила Україна, не є європейською дорогою, це не спільний шлях», – сказав Шолтес.

За його словами, угорська влада і далі чинитиме тиск на Київ, «поки сусідня держава не повернеться на шлях попередніх років» (щодо освіти для нацменшин – ред). Водночас, якщо Україна чи українська громада в Угорщині звернеться з проханням, «надання гуманітарної допомоги продовжиться», наголосив Шолтес.

Він зазначив, що впродовж останніх років Угорщина безкоштовно відправила до України понад 200 тонн харчових продуктів, ліків, прийняла на реабілітацію поранених у зоні АТО військовослужбовців, а також з 2015 року надала можливість оздоровлення і відпочинку близько двом тисячам школярів із України, з родин загиблих чи поранених воїнів АТО та родин-переселенців.

Водночас голова Всеугорського національного органу самоврядування українців (ДОСУУ) Юрко Кравченко заявив, що представлена ним організація не згодна з новими законодавчими змінами в мовно-освітній сфері нацменшин України, назвавши їх «неєвропейськими по духу». Кравченко наголосив, що національні самоврядування 13 нацменшин Угорщини користуються правом повного самовизначення в освіті.

Парламент Угорщини цього тижня ухвалив резолюцію, в якій засудив новий закон України про освіту від 5 вересня. За визначенням угорських парламентарів, цей закон «серйозно обмежує права на освіту та право користування рідною мовою, гарантовані законами України для угорців Закарпаття». Парламент Угорщини у своїй резолюції закликав угорський уряд зробити все можливе, щоб не допустити вступу в дію українського закону про освіту.

Новий закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх закладах – державну українську, – викликав критику не тільки в Угорщині, а й у Румунії, Польщі і Росії. Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин із освітнього процесу.

Верховна Рада України ухвалила закон 5 вересня, раніше його підписав голова Верховної Ради Андрій Парубій і передав на розгляд президентові Петрові Порошенку, який має вирішити – підписувати його чи повертати з зауваженнями чи запереченнями.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

В Адміністрації президента України повідомили, що Петро Порошенко в перебігу візиту до Канади зустрівся в суботу з міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд.

«Сторони детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі та стан реалізації мінських домовленостей та скоординували підходи щодо реалізації ініціативи з розгортання миротворчої операції ООН на всій окупованій території окремих районів Донецької та Луганської областей. Було також висловлено очікування, що Канада займатиме принципову позицію і в питанні санкційного тиску на Москву, насамперед, у контексті майбутнього головування у G7», – йдеться на сайті президентської канцелярії.

Згідно з повідомленням, сторони також обговорили реалізацію можливостей для країн від Угоди про вільну торгівлю, підтримку Канадою реформ в Україні та співпрацю в оборонній сфері.

«Петро Порошенко подякував Христі Фріланд за особисту участь у Лондонській конференції з питань реформ в Україні в липні цього року, під час якої було оголошено про нові канадські проекти підтримки», – додали в Адміністрації президента.

Коментарів від голови МЗС Христі Фріланд про підсумки розмови наразі немає.

Повідомляється, що Петро Порошенко і Христя Фріланд розмовляли українською мовою.

Напередодні президент України Петро Порошенко у Торонто зустрівся з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Після цього відбулися українсько-канадські переговори у розширеному форматі, де також була присутня Христя Фріланд.

Візит Петра Порошенка до Канади завершується 23 вересня.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи два рази відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, попри зменшення активності обстрілів з боку бойовиків, один український військовий загинув від кульового поранення.

«Близько 4-ї ранку ворог відкрив вогонь зі стрілецької зброї поблизу Новоолександрівки, що на луганському напрямку. Наші військові симетрично відповіли ворогу. У результаті цього протистояння отримав смертельне кульове поранення один український воїн», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у штабі з посиланням на дані української сторони Спільного центру з координації та контролю (СЦКК) повідомили, що бойовики поширюють неправдиві повідомлення про обстріли біля КПВВ з боку ЗСУ, які можуть загрожувати життю цивільних. Українські військові заявили, що такі звинувачення не мають «жодного логічного обґрунтування».

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 27 випадків порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 20 порушеннях  режиму тиші за минулу добу. Луганські сепаратисти кажуть, що українська сторона напередодні випустила 85 боєприпасів в бік захоплених угрупованням «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Президент України Петро Порошенко повідомляє, що під час зустрічей у Канаді обговорювалось питання лібералізації візового режиму.

«Ми домовилися значно скоротити кількість відмов при отриманні віз. Щоб візи були на термін дії паспорту. Поки що, на перший етап», – заявив Порошенко на зустрічі з українською громадою Канади.

За його словами, сторони також ухвалилили рішення про відкриття Генерального консульства України у місті Едмонтон.

За інформацією посла України у Канаді Андрія Шевченка, у першому кварталі 2017 року 34% громадян України, які подавалися на канадські візи – відмовили.

Україна скасувала візовий режим для громадян Канади у 2005 році.

Президент України Петро Порошенко у Торонто зустрівся з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Після цього відбулися українсько-канадські переговори у розширеному форматі.

Порошенко пробуде у Канаді до 23 вересня.

 
…

Президент України Петро Порошенко у Торонто проводить зустріч з прем’єр-міністром країни Джастіном Трюдо.

«Друзі пізнаються в біді. І весь час ми відчуваємо плече Канади, в тому числі у безпековій та оборонній політиці», – заявив Порошенко на початку зустрічі, зазначивши, що канадські інструктори і військові допомагають тренувати українську армію.

Джастін Трюдо, своєю чергою, відзначив, що сьогоднішні переговори є доброю можливістю обговорити питання українсько-канадського співробітництва – економічну і безпекову ситуацію.

«Канада робить внесок у військові тренувальні операції в Україні проти нелегального вторгнення Росії», – зазначив він.

«Ми з вами друзі, наші країни – друзі. І це хороший шанс відзначити також поранених військових, які беруть участь в «Іграх нескорених», – сказав Трюдо, якого цитує прес-служба українського президента.

Після завершення зустрічі відбудуться українсько-канадські переговори у розширеному форматі.

Порошенко пробуде у Канаді до 23 вересня. 
…

Центрально-Міський районний суд Кривого Рогу своїм рішенням 22 вересня зобов’язав військову прокуратуру надати адвокату пораненого під час військових навчань телеоператора В’ячеслава Волка Максиму Горелікову постанову, за якою йому було відмовлено в клопотанні про визнання Волка потерпілою стороною. Про це Радіо Свобода у п’ятницю ввечері повідомив адвокат В’ячеслава Волка Максим Гореліков.

За його даними, раніше військова прокуратура відповіла відмовою на його клопотання про визнання В’ячеслава Волка потерпілою стороною. Як пояснив Радіо Свобода адвокат, за фактом поранення оператора на навчаннях відкрито кримінальні провадження: за статтею «спричинення тілесних ушкоджень з необережності» та статтею «незаконна зброя», які розслідує поліція, та за статтею «недбале ставлення до військової служби», яке розслідує військова прокуратура. За даними адвокатами, саме за останньою справою телеоператора поки не визнали потерпілою стороною.

«Військова прокуратура довго розглядала наше звернення, а потім відповіла відмовою. Постанову про це нам не надали, а лише направили листа з інформацією про відмову. Ми приїхали до прокуратури, вимагали надати нам цю постанову, але слідчий відмовився, посилаючись на зайнятість, на те, що постанова на підписанні у керівництва, тощо. Ми почекали і знову попросили у прокуратури цю постанову і нам знову відмовили. Наразі я не можу звернутись до суду процесуально, щоб оскаржити цю постанову, адже її у нас немає. Тому я був змушений звернутись до суду з вимогою зобов’язати військову прокуратуру надати мені цю постанову. Рішення суду сьогодні було позитивним», – сказав Радіо Свобода Максим Гореліков.

Він поінформував, що мова також йде про визнання потерпілою стороною дружини В’ячеслава Волка Інни Волк, яка є представником В’ячеслава, оскільки її чоловік перебуває зараз в безпорадному стані і не може підписувати ніякі документи.

За словами адвоката, якщо у понеділок захист В’ячеслава Волка отримає постанову військової прокуратури, то у вівторок буде зроблене подання до суду.

Раніше у відповіді Військової прокуратури Південного регіону на інформаційний запит Радіо Свобода було зазначено, що «процесуальне рішення про відмову у визнанні потерпілим саме Волка В.В. не приймалось».
…

Міністр оборони України Степан Полторак підписав наказ «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби у жовтні-грудні 2017 року», повідомляє 22 вересня Міністерство оборони.

Згідно з наказом, військовослужбовці строкової служби, які мають ступінь вищої освіти спеціаліст або магістр, будуть звільнені в запас у жовтні-листопаді 2017 року, а інші військовослужбовці строкової служби – у жовтні-грудні 2017 року.

Документ підписаний відповідно до указу президента України від 24 лютого цього року «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів і чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2017 році».

Згідно з вказаним президентським указом, призов на строкову військову службу громадян України буде здійснюватися у жовтні – листопаді 2017 року.

20 вересня Кабінет міністрів постановив, що чисельність громадян, які підлягають призову на строкову військову службу в жовтні-листопаді, становить 10 460 осіб.
…

Автора Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії
…

У Кам’янському відкликали двох депутатів міської ради. За інформацією з міської територіальної виборчої комісії, ТВК отримала повідомлення партій – ВО «Батьківщина» й «Об’єднання «Самопоміч» – з рішеннями партійних з’їздів на відкликання депутатів Дмитра Пучкіна та Олега Нагорного.

Рішення вищого політичного органу партії є остаточним і оскарженню не підлягає, поінформували в ТВК.

За інформацією комісії, упродовж п’яти днів рішення про відкликання депутатів має бути передане до ЦВК, місцевим осередкам партій, ініціативним групам, яка збирали підписи виборців, а також оприлюднене на сайті міськради.

Водночас відкликаний депутат від ВО «Батьківщина» Дмитро Пучкін повідомив Радіо Свобода, що судовий процес за його позовною заявою до ТВК, якою він намагається оскаржити своє відкликання, все ще триває. 5 жовтня справу має розглянути Апеляційний адміністративний суд.

«У саму партію мене не викликали – ні мене, ні виборців з мого колишнього депутатського округу, які хотіли висловити свою думку про мою роботу. Я також не був поінформований про з’їзд партії. Рішення з’їзду партії, справді, не може підлягати оскарженню. Це – проміжний документ. Виборча місцева комісія ухвалює два документа – рішення про спрямування листа до партії на відкликання, це коли ТВК перевірить всі документи, і рішення безпосередньо про відкликання депутата вже після рішення з’їзду. Обидва ці документи можна оскаржувати і ми будемо це робити», – сказав у коментарі Радіо Свобода Дмитро Пучкін.

4 липня в Кам’янському територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо відкликання депутата міськради Дмитра Пучкіна, обраного за списками ВО «Батьківщина». 

За даними ТВК, рішенню передував збір підписів виборців Кам’янського, які загалом назбирали понад 2,5 тисячі підписів.

Водночас депутат міськради Дмитро Пучкін тоді заявив Радіо Свобода, що процедура відкликання не була дотримана і «нічого спільного із законністю рішення ТВК не має». За його словами, збори жителів, які ініціювали його відкликання, проводились у тому самому приміщенні, де роздавалась доброчинна допомога, а на момент голосування не були присутні 300 людей, як того вимагає законодавство.

Раніше, наприкінці березня, у Кам’янському на Дніпропетровщині вперше в Україні відкликали депутата місцевої ради Юрія Литвиненка («Блок Петра Порошенка – «Солідарність»). 
…

На весіллі старшого сина генерального прокурора України Юрія Луценка були присутні перші особи держави, а також низка міністрів та народних депутатів. Про це йдеться в матеріалі «Весілля по-генпрокурорськи», під час зйомок якого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») зазнали нападу з боку працівників Управління державної охорони.

Святкування відбулось 15 вересня у заміському комплексі під Києвом. Окрім президента Петра Порошенка, який прибув разом із дружиною, журналісти зафіксували на святкуванні прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва, колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, мера Києва Віталія Кличка, віце-спікера парламенту Ірину Геращенко, міністра інформаційної політики Юрія Стеця, міністра юстиції Павла Петренка.

​

​

​

Також на весіллі відгуляла низка народних депутатів, зокрема депутати від «Блоку Петра Порошенка» Гліб Загорій, Сергій Трегубенко, Олександр Третьяков та народний обранець від «Народного фронту» Андрій Іванчук.

А також тут був помічений позафракційний депутат Андрій Деркач, колишній «регіонал», який голосував за так звані «диктаторські закони 16-го січня».

Окрім того, журналісти зафіксували на святкуванні весілля сина генпрокурора заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» народного депутата Ігоря Кононенка, екс-голову Адміністрації президента, а нині секретаря Національної інвестиційної ради Бориса Ложкіна та секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова. Усі троє залишили свято одночасно.

Щоб журналісти не побачили відвідувачів, співробітники Управління державної охорони всіляко намагалися не дати змоги зафіксувати події на відео. Затуляли в’їзд на відкриту парковку ресторану відомчими автівками. А під час виїзду зі святкування президента Порошенка здійснили фізичний напад на знімальну групу, щоб перешкодити зйомці цього моменту. Оператор Схем Борис Троценко отримав струс мозку та пошкодження руки.

Згодом начальник УДО Валерій Гелетей ось так пояснив дії своїх підлеглих: «Там же який горб! Цей військовослужбовець упав, ви ж не будете говорити, що він не упав? Там же отакий горб! У темряві, пісок, спіткнувся, упав і зачепився за оператора».

Журналісти написали заяву в поліцію про перешкоджання їхній професійній діяльності.
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом обговорилися питання в сфері безпеки.

«Надзвичайно важливо, що є спільне бачення нової якості співпраці в питанні безпеки. Ми детально обговорили всі напрямки розширення цієї співпраці, починаючи від співпраці з військовою академією West-Point та завершуючи співпрацею з Міноборони США та іншими інститутами», – сказав Порошенко після зустрічі з Трампом.

Він також повідомив про домовленість надалі співпрацювати в проведенні реформ.

«Для мене було дуже важливо почути повну, дуже потужну підтримку реформ, що відбуваються в Україні, і позитивну оцінку результатів…І ми домовилися, що наша співпраця у підтримці реформ буде ефективно тривати», – додав Порошенко. 

Водночас президент США Дональд Трамп під час відкритої для преси частини зустрічі з Порошенком похвалив Україну за прогрес.

Президент України Петро Порошенко 18 вересня розпочав офіційний візит до США для участі у 72-й сесії Генеральної асамблеї ООН. Візит триватиме до 21 вересня. 
…

«Важлива позиція, що США повністю підтримали пропозиції України щодо розміщення на сході України, на окупованій території, миротворців з мандатом Ради безпеки ООН»
…

У Дніпрі розпочався судовий розгляд у справі колишнього добровольця Дениса Гордєєва, якого підозрюють у вбивстві співробітника СБУ у березні 2015 року на блокпосту у Волновасі Донецької області. 20 вересня справу почав розглядати Ленінський районний суд Дніпра.

Суд вирішив, що розпочати слухання справи у частині зачитування обвинувального акту Денису Гордєєву можна без присутності потерпілих, які не з’являються на судові засідання.

На засіданні у середу підсудний Гордєєв, зокрема, заявив до суду клопотання щодо з’ясування місця перебування потерпілих у справі. Вони не з’являються до суду, однак передали заяви з проханням про початок судового процесу без них, які Гордєєв піддає сумніву. За його словами, зокрема, в одній із заяв йдеться про те, що особа перебуває у Донецьку, на тимчасово окупованій території, тоді як Донецьк, за рішенням Верховної Ради України, не визнано тимчасово окупованою територією.

«У цих заявах містяться незрозумілі відомості», – сказав Денис Гордєєв.

Зачитування обвинувального акту в суді Гордєєву розпочалось, однак через проблеми з фіксацією судового процесу, суд оголосив перерву. Наступне засідання призначили на 25 вересня.

Засідання, яке мало відбутись тиждень тому, 13 вересня, не відбулось через відсутність адвокатів двох обвинувачених у цій самій справі. Судове засідання у справі, призначене на 8 вересня, також не відбулось і було перенесене через неявку потерпілої сторони.

Загалом розгляд справи Гордєєва в судах триває вже півтора року. Разом з ним у цій справі проходить семеро осіб.

Як повідомила Радіо Свобода адвокат Дениса Гордєєва Олена Сторожук, обвинувальний акт її підзахисному був вручений ще в лютому 2016 року, з того часу справу намагались розглянути в кількох судах Донеччини, але безуспішно, зокрема, через те, що судді заявляли про самовідводи.

Колишнього бійця добровольчих підрозділів Дениса Гордєєва обвинувачують у вбивстві співробітника СБУ Віктора Манзика. Як заявив у березні 2015 року народний депутат України Андрій Денисенко, вбивство було скоєне із табельної зброї співробітника СБУ, «під час спроби з боку Гордєєва зупинити трафік «лівої» горілки, який іде з території Донецької і Луганської області, яка виготовляється сепаратистами».

Тоді ж голова Служби Безпеки України Валентин Наливайченко звинуватив високопосадовців Дніпропетровської облдержадміністрації у фінансуванні міжрегіонального бандитського угрупування. За його словами, одним зі злочинів, нібито скоєних цією групою, є вбивство капітана СБУ Віктора Манзика, який намагався перекрити потік контрабанди з окупованих територій.

Сам Денис Гордєєв зазначає, що справа проти нього «сфабрикована». 
…

Народний депутат від Радикальної партії Олег Купрієнко запропонував «купити пурген для журналістів», що працюють у Верховній Раді. Про це він заявив під час засідання парламентського комітету, де обговорювали повідомлення ЗМІ про обіди в їдальні Ради. Відео у своєму Twitter опублікувало Hromadske.ua.

«Купити упаковку пургену, і кожному журналістові по таблетці у с …ку», – сказав Купрієнко.

Після цього в коментарі InfoResist він пояснив свою позицію. «Я люблю журналістів, крім тих, які бігають за тобою у їдальню і заглядають у рот, що ти там їси», – зазначив Купрієнко, додавши, що слова про пурген стосується тих журналістів, які фотографують, що їдять народні депутати.

Раніше медіа повідомляли, що у відомій дешевизною їдальні Верховної Ради до осінньої сесії ціни виросли майже вдвічі.
…

Президент України Петро Порошенко звернувся до країн-членів ООН із ініціативою створити «міжнародну групу друзів українського Криму».

«Настав час створити міжнародну групу друзів українського Криму для координації спільних кроків і дій. Ми розраховуємо на скоординовану і цілеспрямовану підтримку наших міжнародних партнерів», – заявив він під час виступу на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

Він висловив надію на міжнародну підтримку ініціатив України щодо забезпечення дотримання прав людини в анексованому Криму, «зокрема в наступній відповідній резолюції Генасамблеї ООН».

При цьому він закликав посилити міжнародний режим деокупації Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією.. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». 
…

У підконтрольному Кремлю Сімферопольському райсуді 20 вересня, на черговому засіданні у справі одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова, планують перейти до дебатів сторін. Про це з посиланням на Ільмі Умерова передає сайт Крим.Реалії.

Очікується, що засідання суду розпочнеться о 14:30. Не виключено, що на на ньому Умеров виступить з «останнім словом».

«Можливо, це буде остання «умеровська середа» в цій кримінальній справі. Попереду – вирок. Упевнений, що прокурор і суддя вже знають, яким буде цей вирок, але те, що він буде обвинувальний, не сумнівається ніхто», – повідомив Умеров.

Напередодні в суді допитали фахівця з кримськотатарської мови Сеітісляма Кішвеєва, на чому наполягала сторона захисту. Він вказав на численні помилки і неточності, допущені в офіційному перекладі виступу Ільмі Умерова з кримськотатарської на російську мову. Він зазначив, що не знайшов жодного заклику до порушення територіальної цілісності Росії і закликів до екстремістських дій у словах Умерова.

2016 року слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу. Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, утримання у психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

7 червня 2017 року підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд в анексованому Криму почав розглядати по суті справу Ільмі Умерова. Повідомлялося, що засідання планують проводити щосереди.

Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою, суд над ним замовним, а його результат вирішеним заздалегідь.

Він наголошує, що слідство здійснило підміну понять, коли подало лінгвістичну експертизу не самого його виступу, в якому він, за твердженням слідства, «закликав до порушення територіальної цілісності Росії», а його перекладу російською, який у документах суду назвали «стенограмою». При цьому перекладач додавав слова, яких Умеров не вимовляв, – навіть назви міст і прізвища, яких не було в первісному тексті його виступу на кримськотатарському телеканалі ATR 19 березня 2016 року, через який його судять. Такий неточний переклад, зокрема, дав можливість звинуваченню трактувати промову Умерова як заклик, а не як висловлення його думки.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що минулої доби під час 23 випадків порушення тиші підтримуваними Росією бойовиками жоден український військовий не загинув і не був поранений.

«Активність ворога зберігалась у районі Авдіївської промзони. Тут після 18-ї години бойовики тричі били по наших опорних пунктах з різних видів гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу.

Під обстріли бойовиків потрапили території поблизу Майорська, Верхньоторецького, Невельського, Пісків, Станиці Луганської, Новозванівки, Водяного.

«Майже на кожен другий обстріл з боку противника сили АТО відповідали вогнем зі зброї, не забороненої мирними домовленостями», – додали у штабі української воєнної операції.

В угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ минулої доби 5 разів порушували режим припинення вогню. Водночас на сайтах угруповання «ДНР» не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Президент Порошенко на сесії Генасамблеї ООН має намір запросити миротворців на Донбас. Скільки витрачають на створення позитивного іміджу України за кордоном? Хто зазнає дискримінації в Україні, за версією Ради Європи?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: експерт-міжнародник Інституту суспільно-економічних досліджень Юлія Курнишова, міжнародний оглядач і блогер зі США Ігор Айзенберг; політичний експерт Богдана Бабич, журналіст і письменник Юрій Макаров; керівник адвокаційного центу Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров, голова Об’єднання ромів Ужгорода Мирослав Горват, правозахисник, координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич.
…