Росія вважає плани України передислокувати свої військові кораблі з українського порту на Чорному морі в український порт на Азовському морі «безвідповідальними». Про це на брифінгу в Москві 19 грудня заявила речниця російського МЗС Марія Захарова.

«Це просто оголошення чергової провокації. Воно абсолютно безвідповідальне і покликане лише погіршити ситуацію, коли багато партнерів України займаються реальною спробою пошуку шляхів деескалації», – сказала Захарова на міністерському брифінгу, який транслювався у Facebook.

Українські військові кораблі знову намагатимуться пройти через Керченську протоку, повідомив секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов в інтерв’ю «BBC News Україна».

«Це для нас принципово. Якщо ми зупинимось і відступимо, то Росія фактично виконає своє завдання по захопленню Азовського моря, пред’явить світу самовизначені нові морські кордони в Чорному морі, де-факто легалізувавши окупацію Криму», – сказав Турчинов.

Він додав, що «з цим питанням не можна зволікати».

«Пропонуємо і нашим партнерам взяти участь у цьому проході з українських Чорноморських портів до українських портів на Азовському узбережжі», – зазначив секретар РНБО.

Він зазначив, що українська сторона буде запрошувати представників ОБСЄ та інших міжнародних організацій, «щоб вони були присутні на наших кораблях, для того, щоб довести всьому світу, що Україна та її моряки не порушують жодних законів і міжнародних правил».

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях на 30 діб. Мова йде про Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Луганську, Донецьку, Сумську, Харківську, Чернігівську і Вінницьку області.
…

Йдеться про 14-місячну програму співробітництва з Україною у форматі іtand-by на суму 3,9 мільярда доларів – Чалий
…

Український омбудсмен Людмила Денісова звернулася до російської уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової через переміщення фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір», координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва до психіатричної лікарні в окупованому Криму.

Денісова написала в листі, що просить вжити заходів для припинення порушення прав громадянина України Сервера Мустафаєва. Вона зазначила, що сам Мустафаєв такі дії порушенням його прав і приниженням людської гідності.

У Росії поки не коментували це звернення українського омбудсмена.

Сервера Мустафаєва затримали 21 травня цього року в анексованому Росією Криму разом із іншим кримським татарином Едемом Смаїловим. Звинувачення проти них долучили до так званої «бахчисарайської справи «Хізб ут-Тахрір» – релігійної організації, яку російська влада вважає терористичною. До окупації Криму ця організація, яка ставить за мету створення ісламського халіфату мирними засобами, діяла на півострові на законних підставах.

У грудні російський суд Сімферополя продовжив на два місяці, до 9 лютого 2019 року, арешт Мустафаєву і Смаїлову. 13 грудня стало відомо, що Мустафаєва збираються етапувати до психіатричної лікарні.

Сервер Мустафаєв – один із координаторів громадського руху «Кримська солідарність», який об’єднав адвокатів, активістів і родичів політв’язнів у Криму.
…

У Брюсселі 18 грудня відбулося шосте з моменту анексії Криму засідання представників українського уряду, Європейської дипломатичної служби та Єврокомісії щодо наслідків цього порушення Росією міжнародних законів. Про це повідомила речниця Європейської зовнішньополітичної служби Майя Коціянчич.

Як повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода, ця зустріч дала Євросоюзу та Україні можливість представити оновлену інформацію щодо відповідної політики щодо Криму та Севастополя, а також щодо ситуації на анексованому півострові. 

Як повідомила представниця прес-служби дипломатичного корпусу ЄС, на нараді «обговорювалися такі питання, як сфера безпеки та стан із повагою до прав людини. ЄС надав оновлену інформацію про свої кроки щодо невизнання (незаконної анексії Криму – ред.), включно із своїми обмежувальними заходами. Йшлося також про питання співробітництва навколо цієї проблеми на міжнародних форумах та про питання міжнародного права».

Представниця Європейської зовнішньополітичної служби вкотре наголосила, що ЄС не визнає та не визнаватиме незаконну анексію Росією Кримського півострова, й продовжуватиме дотримуватися й цілковито реалізовувати всі заходи в рамках своєї політики невизнання.

Євросоюз спільно зі США та іншими партнерами в кілька етапів запровадив проти Росії санкції через окупацію та анексію Криму та роль Москви в збройному конфлікті на Донбасі. Росія називає анексію Криму «відновленням історичної справедливості».
…

17 грудня адвокат команди захисту захоплених Росією українських моряків Сергій Новіков відвідав члена екіпажу «Нікополя» Сергія Цибізова. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

«Настрій у нього бадьорий, він не пригнічений. На нього не тиснули. Його утримують у двомісній камері з людиною на ім’я Дмитро. Вони практично не спілкуються. Цибізов повідомив, що отримав передачу. Продукти у нього є. Також він отримав теплий чорний спортивний костюм», – ідеться у повідомленні.

За словами Цибізова, у нього періодично болить серце, про що він вже повідомив лікаря СІЗО «Лефортово». Моряк сподівається, що його оглянуть найближчим часом.

«Як і інші вісім військовополонених українських моряка, які раніше були допитані, Сергій Цибізов заявив під протокол, що вважає себе військовополоненим. Від дачі інших свідчень він відмовився», – зазначив Полозов.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Її підтримали 66 країн
…

«Є загроза не тільки у репресивному характері заходів, а й взагалі в умовах утримання»
…

Євросоюз ухвалить пакет санкцій у зв’язку з агресією Росії в Чорному і Азовському морях – впевненість у цьому висловила заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко 17 грудня на засіданні погоджувальної ради парламенту.

«Президент України передав списки ФСБ-шників і російських кораблів, які брали участь в захопленні українських суден для того, щоб проти них вводилися секторальні санкції. І ми переконані, що Азовський пакет санкцій Європейським Союзом після проходження відповідних дебатів і процедур буде прийнято», – заявила вона.

Крім того, Геращенко нагадала, що 17 грудня Генеральна асамблея ООН голосуватиме за резолюцію щодо мілітаризації Росією Чорного та Азовського морів. На думку народної депутатки, свою роль у цьому зіграло запровадження військового стану.

«Ми переконані, що для світового співтовариства рішення Ради національної безпеки і оборони, а не президента, одноголосне, за яке голосували в тому числі і дуже видні представники фракцій коаліції (а деякі члени коаліції також заявляють, що вони не розуміють, навіщо було введено військовий стан) – ми змогли мобілізувати наших європейських партнерів», – вважає політик.

13 грудня Європейський союз вирішив продовжити санкції проти Росії за невиконання Мінських угод, проте не доповнив пакет санкційних обмежень через події біля Керченської протоки.

Читайте також: ЄС продовжив санкції щодо Росії, але не додав «Азовського пакету»​

12 грудня Європейський парламент закликав країни-члени Євросоюзу закрити свої порти для російських кораблів, які йдуть з Азовського моря, і підготувати санкції за дії Росії біля Керченської протоки.

7 грудня Державна прикордонна служба України заявляла, що Росія, всупереч міжнародному праву, продовжує чинити перешкоди руху кораблів через Керченську протоку, у зв’язку з чим в очікуванні проходу там перебуває понад 140 суден.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав владу України «неонацистським режимом», цю позицію Москви підтвердив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.

Виступаючи в відео- і радіоефірі програми «Перші особи», який вело російське видання «Комсомольська правда», Лавров заявив, що Росія не буде визнавати контрольовані і керовані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» і захоплені ними території як «самопроголошені республіки», на що ці угруповання претендують. За його словами, це призвело б до того, що Росія втратить усю Україну, а тим часом Москва хоче повернути всю Україну у свою орбіту.

«Ми не воюємо з українським режимом – із українським режимом, який має всі риси нацистського і неонацистського, воюють російськомовні громадяни України, які живуть на Донбасі… Ми маємо стосунки з українською державою. Українська держава – це значно більше і значно важливіше для нас, ніж той режим, який опинився при владі завдяки зраді з боку Заходу всіх норм міжнародного права і міжнародної поведінки. Український народ ні при чому, і переважна частина українського народу, я певен, бажає миру своїй країні, бажає позбутися цього ганебного режиму і бажає повернутися до нормальних відносин із Росією. Звичайно ж, для цього доведеться врегулювати внутрішні проблеми України. Вони значно глибші і значно ширші, ніж просто «ДНР» і «ЛНР», – заявив, серед іншого, Лавров.

На пропозицію ведучої, російської журналістки Дар’ї Асламової, відомої своєю прокремлівською й антиукраїнською позицією, відвідинами окупованої частини Донбасу з порушеннями українського законодавства і російською медаллю 2014 року «За повернення Криму», визнати «ДНР» і «ЛНР», а далі захищати цю «свою територію» і допомагати «нашим братнім народам», воюючи з Україною, Сергій Лавров відповів: «І ви хочете решту України втратити? Залишити її нацистам – так ви хочете?»

«Воювати з Україною ми не будемо – це я вам обіцяю… Якщо ми хочемо зберегти Україну нормальною, при здоровому глузді, нейтральною країною, ми зобов’язані зробити так, щоб усі, хто живе в Україні, були в комфортному стані… Те, що зараз цей режим починає руйнувати свою власну Конституцію, яка гарантує права російської мови, те, що він починає руйнувати свої міжнародні зобов’язання, – не означає, що ми маємо полишити всіх українців під керівництвом цього режиму!» – заявив також Лавров.

А на наполягання ведучої таки визнати згадані угруповання він додав: «А далі що? …Потім ви будете пояснювати, чому ми втратили Україну для прогресивного, цивілізованого людства. А ми хочемо її зберегти!»

Голова МЗС Росії також твердив про те, що президент України Петро Порошенко, виступаючи 15 грудня в час об’єднавчого собору Православної церкви України, «перейшов усі мислимі й немислимі межі». «Я такого хамства з вуст діяча, який вважає себе політиком, просто, по-моєму, не чув у своєму житті» – так Лавров оцінив слова Порошенка про те, що воєнний стан в Україні не буде продовжений, якщо тільки з боку Росії не станеться збройна провокація на лінії контакту на Донбасі або на адміністративній межі з Кримом. При цьому Лавров висловив упевненість, що «провокації будуть» саме з боку влади України.

Після цього виступу Сергія Лаврова речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що, з погляду Москви, «український режим» має «всі ознаки неонацистського».

«Певні прояви неонацизму очевидні і безсумнівні, на наш великий жаль. У цьому зв’язку цілком справедлива така оцінка дій влади, яка займається потуранням і заплющує очі на прояви неонацизму в Україні», – заявив він журналістам.

У Москві з самого початку її агресії проти України, спершу у Криму, пізніше й на Донбасі, твердили, що підставою для її вторгнення на український півострів і втручання на сході (яке у Кремлі називають «внутрішньоукраїнським конфліктом» чи «громадянською війною»), стало нібито саме те, що в Україні внаслідок Революції гідності (яку у Кремлі називають «державним переворотом» чи «путчем») постав «нацистський» чи «неонацистський режим». Але з такими заявами переважно виступали російські політики нижчого рівня.
…

Російська мілітаризація Чорноморського та Азовського регіонів дуже небезпечна, тому Європейський союз із самого її початку закликає Москву негайно її припинити, заявила після засідання Ради асоціації України і ЄС голова європейської дипломатії Федеріка Моґеріні. 

«Ми закликали Росію до чіткої деескалації, бо для ЄС це є важливо не лише з точки зору безпеки, але й з точки зору економічного впливу її «інспекцій», включно із суднами під європейськими прапорами», – заявила вона.​

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, Моґеріні нагадала, що порушувала тему зростання напруги у Керченській протоці та Азовському морі під час останньої зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Вона запевнила, що донесла йому позицію Євросоюзу та чіткий сигнал щодо очікувань від Росії. 

Читайте також: Посли країн ЄС дали «зелене світло» продовженню санкцій проти Росії

«Ми не лише бачимо, що діється, але й дуже згуртовано надсилаємо Росії сигнали. У висновках останнього саміту ЄС ми назвали речі своїми іменами та виклали наші очікування. І це є питанням, яке ми регулярно координуємо з нашими партнерами – країнами «Групи семи», – заявила голова європейської дипломатії.​

У понеділок у Брюсселі відбулося 5-е засідання Ради асоціації Україна-ЄС, в роботі якого взяв участь прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

12 грудня Європейський парламент закликав країни-члени Євросоюзу закрити свої порти для російських кораблів, які йдуть з Азовського моря, і підготувати санкції за дії Росії біля Керченської протоки.

Читайте також: Порошенко закликав ЄС запровадити санкції за дії Росії біля Керченської протоки​

7 грудня Державна прикордонна служба України заявляла, що Росія, всупереч міжнародному праву, продовжує чинити перешкоди руху кораблів через Керченську протоку, у зв’язку з чим в очікуванні проходу там перебуває понад 140 суден.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що Верховна Рада мала б уже на наступній сесії підтримати внесення змін до Конституції щодо закріплення курсу України на вступ до Європейського союзу і членство в НАТО.

Виступаючи на прес-конференції в Києві, він наголосив, що схвалені кілька тижнів тому поправки до Конституції, які фіксують курс України на вступ до ЄС і в НАТО, є «частиною стратегії деколонізації та виходу нашої держави зі сфери впливу Росії».

«Наполягатиму, щоб уже в лютому Верховна Рада підтримала їх у другому читанні. Сподіваюсь, що це буде зроблено, оскільки два рази Верховна Рада конституційною більшістю підтримала ці зміни до Конституції. І маю надію, щоб у лютому вони набули сили», – сказав Порошенко.

Радіо Свобода вело пряму трансляцію прес-конференції президента України Петра Порошенка.

Верховна Рада України 20 вересня голосами 321 депутата направила до Конституційного суду запропоновані президентом зміни до Конституції, що передбачають закріплення курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію, після того, як Петро Порошенко 3 вересня зареєстрував у парламенті законопроект про зміни до Конституції, які передбачають закріплення європейського і євроатлантичного напрямку розвитку держави. 22 листопада Конституційний суд України схвалив ці поправки. Того ж дня, 22 листопада, Верховна Рада 311 голосами ухвалили в першому читанні президентський законопроект про зміни до Конституції щодо стратегічного курсу країни на членство в Європейському союзі й НАТО.

При цьому в першому читанні для схвалення було достатньо принаймні 226 голосів. Для ухвалення конституційних змін у другому читанні і в цілому необхідно, щоб на наступній черговій сесії після першого читання за них проголосували не менш ніж 300 парламентарів.
…

Президент України Петро Порошенко розповів про роль президента Росії Володимира Путіна і його кума, лідера українського проросійського руху «Український вибір» і голови політради проросійської партії «За життя» Віктора Медведчука в переговорах про звільнення українців, які перебувають у полоні і в ув’язненні в Росії і на окупованих територіях Донбасу і Криму.

Як розповів він на прес-конференції в Києві про участь Медведчука в таких переговорах у Тристоронній контактній групі в Мінську, «ми всі все розуміємо: де-факто Медведчук є на цих переговорах представником Путіна».

При цьому, за словами Порошенка, Медведчук не бере участі в засіданнях у Контактній групі ще з квітня чи травня нинішнього року.

Путін же, як сказав президент України, уникає переговорів із ним про утримуваних осіб. «Те, що вже рік ми не можемо звільнити жодного українського заручника з окупованих територій, що ми не можемо звільнити жодного політв’язня з в’язниць Росії, жодного з території незаконно анексованого Криму, полягає не в тому, що президент Російської Федерації спілкується чи не спілкується з Порошенком. Воно полягає в тому, що він не бажає їх звільняти», – наголосив президент України.

«Він неодноразово демонстрував, що це залежить виключно від його навіть не політичної волі, а бажання. Захотів – звільнив, захотів – ні, – сказав Порошенко про Путіна. – Це точно не залежить від лідерів світу. Це залежить від однієї людини».

Радіо Свобода вело пряму трансляцію прес-конференції президента України Петра Порошенка.

Після силового захоплення Росією військовополоненими українських військових моряків 25 листопада Петро Порошенко повідомляв, що намагався зв’язатися з Володимиром Путіним телефоном, але у Кремлі не забажали відповідати.

Віктор Медведчук, серед іншого, вважався спеціальним представником Служби безпеки України з питань звільнення заручників у гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи.

4 грудня голова делегації України в ТКГ Євген Марчук заявляв, що, наскільки йому відомо, Медведчук «на переговорах був представником від СБУ та медіатором на рівні між президентами». Як сказав тоді Марчук в інтерв’ю британській медіакомпанії «Бі-бі-сі», «зараз від СБУ – вже кілька раундів інша людина, а щодо ролі Медведчука як політика і посередника у контактах між президентами – це інша тема, яка не стосується мінських переговорів».

Тим часом 23 листопада в адміністрації президента України заявляли, що Порошенко останнім часом провів кілька зустрічей із Медведчуком саме як із спецпредставником СБУ з питань звільнення заручників у гуманітарній підгрупі ТКГ і, зокрема, «висловив незадоволення через затягування процесу звільнення українських політв’язнів Кремля, яких незаконно утримують в Росії та на окупованих нею територіях». У відповіді з адміністрації агентству «УНІАН» додали, що єдина мета цих зустрічей – саме «зрушення з мертвої точки цього питання».
…

Президент України Петро Порошенко не підтвердив, але й не заперечив наміри брати участь у президентських виборах.

Як сказав він під час прес-конференції в Києві, наразі він не готовий говорити про це, бо виборча кампанія ще офіційно не почалася.

Він додав, що як тільки буде прийнято таке рішення, він одразу повідомить про це

Крім того, Порошенко заявив, що не бачить перед собою конкурентів.

Він також визначив низку завдань на наступні п’ять років, які триватиме президентський термін обраного на виборах 31 березня 2019 року голови держави. За словами Порошенка, є «три головні речі, які треба зробити» за цей час.

«По-перше, досягти миру на основі національних інтересів України – не на основі капітуляції. По-друге, подолати наслідки економічної кризи, спричиненої війною та економічною блокадою з боку Росії, всіма елементами російської гібридної війни, забезпечити відновлення і зростання рівня життя простих людей. По-третє, досягти критеріїв, які необхідні для вступу до Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу, щоб наші заявки виглядали залізобетонно аргументованими», – сказав Порошенко.

Радіо Свобода веде пряму трансляцію прес-конференції президента України Петра Порошенка.

За даними низки опитувань, які публікувалися останнім часом, Петро Порошенко як потенційний кандидат на посаду президента на цей момент відстає від лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, а в деяких із таких публікацій опиняється й далі ніж на другому місці.
…

15 грудня відбувся Об’єднавчий собор зі створення єдиної української помісної православної церкви, який обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія
…

Архієпископ Климент також зазначив, що має намір боротися за свою паству, в тому числі і через суд
…

Один з захисників військовополонених українських моряків відвідав члена екіпажу рейдового буксира «Яни-Капу» Володимира Лісового, повідомив у Facebook адвокат Микола Полозов.

За його словами, зустріч відбулася 14 грудня в кабінеті слідчого у Слідчому управлінні ФСБ РФ до початку слідчих дій.

«Володимир почуває себе добре, ніяких скарг або прохань не висловлював. Передачу йому віддали. За його словами, він на даний момент не має потреби ні в чому. Як і інші моряки, яких раніше змогли відвідати адвокати нашої команди, Лісовий заявив, що вважає себе військовополоненим», – написав Полозов.

Він прогнозує, що захисники інших українських моряків зможуть з ними побачитися протягом двох наступних тижнів.

«Через об’єктивні причини (зокрема, особливості організації роботи ізолятора), у СІЗО «Лефортово» ускладнений доступ адвокатів. Зустрічі адвокатів з військовополоненими українськими моряками, принаймні до Нового року, будуть обумовлені графіком слідчих дій», – зазначив Полозов.

Раніше сьогодні він повідомив, що адвокат Еміль Курбедінов відвідав у московському СІЗО захопленого в полон українського моряка, командира бронетанкового катера «Нікополь» Богдана Небилицю.

Читайте також: «Лефортово – в’язниця ФСБ». Розповіді тих, хто відвідав українських моряків

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…

15 грудня о 9:30 Радіо Свобода починає спеціальний ефір з нагоди Об’єднавчого собору Української православної церкви, який відбудеться у Софії Київській. 

У суботу ієрархи українських православних церков мають утворити нову українську незалежну церкву, затвердити її статут та обрати нового предстоятеля. 

Голосування буде таємним і визначатиметься голосами більшості. У соборі візьмуть участь ієрархи УПЦ Київського патріархату, ієрархи Української автокефальної церкви і частина ієрархів УПЦ Московського патріархату.

Поки що достеменно невідомо, скільки саме буде представників Російської православної церкви в Україні, оскільки офіційно УПЦ МП не визнає собору і не підтримує створення єдиної помісної церкви.

Томос про автокефалію новообраний предстоятель помісної православної церкви отримає у Константинополі 6 січня 2019 року.

У рамках ефіру дивіться включення з Софійської площі, а також ефір зі студії Радіо Свобода з коментарями експертів й аналітикою на тему створення єдиної помісної православної церкви.

Спеціальний ефір можна дивитися на YouTube, Facebook, Twitter і сайті Радіо Свобода.

 
…

Німеччина надасть Україні фінансову допомогу на 35 мільйонів євро для боротьби з кліматичними змінами, повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів.

Кошти будуть використані за чотирма пріоритетними напрямками, повідомив міністр екології України Остап Семерак.

«Мінприроди успішно завершило перемовний процес із Федеральним міністерством Німеччини щодо надання допомоги в розмірі 35 мільйонів євро. Це велике досягнення та виклик для усієї екологічної спільноти України, що спрямує економіку до зеленого зростання», – зазначив Семерак.

Читайте також: Україна піднялася на два місця в рейтингу протидії змінам клімату CCPI 2019

Проекти, які будуть фінансуватися, мають орієнтуватися на виконання Паризької угоди, національно визначених внесків, включати аспект міжнародної співпраці у контексті протидії зміні клімату в акваторії Чорного моря та сприяти розвитку відновлюваної енергетики, в тому числі – використання енергії біомаси на заміну викопним джерелам енергії, заявляють в міністерстві.

У відомстві нагадали, що двостороннє співробітництво між Україною та Німеччиною в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи почалося в 2008 році. За цей час Україна стала одним з партнерів ініціативи, почавши 14 проектів, десять з яких загальним бюджетом 19 мільйонів євро «вже успішно завершені».
…

Раніше цього місяця схоже рішення ухвалила Харківська обласна рада
…

Скасування зустрічі президента Сполучених Штатів Дональда Трампа і резидента Росії Володимира Путіна не вплине на хід російського «розслідування» стосовно українських військовополонених, який захопили російські силовики в Чорному морі. Про це заявив 14 грудня пре-секретар Путіна Дмитро Пєсков, повідомляють російські ЗМІ.

При цьому Пєсков підкреслив, що в Кремлі зустріч голів двох держав вважають рівною мірою необхідною як для Москви, так і для Вашингтона.

Читайте також: Порошенко закликав ЄС запровадити санкції за дії Росії біля Керченської протоки​

Таким чином Пєсков прокоментував заяву радника резидента США з національної безпеки Джона Болтона. 13 грудня Болтон заявив, що зустрічі Трампа і Путіна не буде доти, доки Росія утримує захоплені нею українські кораблі та їхні екіпажі.

29 листопада Трамп заявив, що скасував зустріч із Путіним на полях саміту «Групи 20» в Аргентині 30 листопада і 1 грудня. Американський президент пояснив своє рішення захопленням українських моряків російськими силовиками.

Читайте також: Капітан захопленого ФСБ українського буксира відмовився свідчити і визнавати провину – адвокат​

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Ця заява оприлюднена напередодні Об’єднавчого собору, який має відбутися в Києві, у соборі Святої Софії, 15 грудня
…

У Сімферополі російські силовики провели обшук в будинку кримського татарина і практикуючого мусульманина Алі Османова. Як повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність», в результаті обшуку Османова не затримали.

Сам Османов розповів, що співробітники ФСБ пояснили свій візит «інформацією про наявність забороненої зброї і вибухових речовин».

«Обшук пройшов побіжно, нічого не перевертали. Я все сам відкривав і показував… Взяли аналіз ДНК», – додав він.

За даними кримськотатарських активістів, Османов раніше працював інкасатором разом з активістом «Кримської солідарності» Марленом Мустафаєвим і заарештованим фігурантом сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Емілем Джемаденовим.

За інформацією «Кримської солідарності», Османов близько двох років займається організацією передач в СІЗО політв’язням – кримським татарам. Він також їздив до Ростова на судові процеси.

Після анексії Криму російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Міністерство закордонних справ України вимагає звільнити кримськотатарського активіста Едема Бекірова, заарештованого в анексованому Росією Криму, повідомила речниця МЗС Катерина Зеленко у Twitter.

«Висловлюємо рішучий протест проти затримання і арешту окупаційною владою РФ кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Вимагаємо негайного звільнення і припинення протиправних дій щодо кримських татар», – написала Зеленко.

13 грудня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на два місяці Бекірова.

Адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів. Юрист Ліля Гемеджі зазначила, що активісту закидають поширення і транспортування більш ніж 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков не прийшов на допит до прокуратури в справі про нібито замах на президента України Віктора Януковича, повідомили «Громадському телебаченню» в Генеральній прокуратурі України.

У відомстві не пояснили, чому міністр не з’явився на допит, однак зазначили, що його викличуть повторно. Дата наразі не визначена.

Аваков не коментував інформацію про допит.

У червні екс-охоронець Януковича заявив, що у 2014 році в Харкові планували замах колишнього президента. Це мало статися під час з’їзду депутатів, однак візит Януковича на захід скасували.

Янукович і низка його соратників втекли з України в 2014 році після розстрілу протестувальників на Майдані.  
…

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 13 грудня заарештував на два місяці кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Він буде перебувати за ґратами до 11 лютого, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Раніше адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів. Юрист Ліля Гемеджі зазначила, що активісту закидають поширення і транспортування більш ніж 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.

На суді, де йому обирали запобіжний захід, активістові стало зле, йому викликали «швидку».
…

Стадіон «Чорноморець» в Одесі, дві ТЕЦ у західній Україні, вертолітний майданчик екс-президента Віктора Януковича, готелі та судна – це лише частина корупційних активів, арештованих судами, управлінням якими займається спеціалізоване Нацагентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Загальна вартість цього майна вже перевищила 3,5 мільярда гривень, йдеться про понад 700 об’єктів, заявив 12 грудня під час відкритої дискусії про успіхи та складнощі в роботі АРМА директор цього відомства Антон Янчук.

За його словами, майно, яке арештовує суд, має не псуватися і генерувати збитки, а працювати і заробляти кошти для платників податків. За ті півтора роки, впродовж яких АРМА почала отримувати в управління корупційне майно, державний бюджет отримав понад 7 мільйонів гривень, ще 150 мільйонів – лежать і приносять відсотки на депозитах відомства, і поповнять бюджет, якщо власники арештованих статків програють суди, пояснює Янчук.

Нацагентство щоразу проводить конкурс і обирає фахового управителя, який зможе розпорядитися майном з прибутком для держави, однак власники активів намагаються чинити перешкоди, зокрема і через суди, визнає Антон Янчук.

Читайте також: «Корупційний» реванш: 10 пасток для України

Голова громадської ради при АРМА Гліб Канєвський повідомив журналістам, що після кожного резонансного арешту майна впливових осіб в Україні здіймається інформаційна кампанія проти антикорупційних органів, якій досить складно протидіяти.

Між тим західні фахівці з протидії корупції стверджують, що поточні результати роботи АРМА «навіть вищі, ніж можна було сподіватися».

Зі свого боку, частина українських адвокатів закидає АРМА упереженість, а то й порушення закону у випадку управління арештованими ТЕЦ братів Дубневичів та вагонів екс-міністра доходів та зборів Олександра Клименка. 

В АРМА на це зауважують, що виконують ті рішення судів щодо майна, які є, а не зарештовують активи та не керують ними як заманеться.

АРМА було створене наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського союзу.

Нацагентство реалізує активи, заарештовані у кримінальному провадженні, з метою збереження чи збільшення їхньої економічної вартості.

Для цього АРМА проводить аукціон, на якому обирає компанію-управителя. У разі скасування арешту – майно повертають власнику.
…

Російські силовики затримали на в’їзді до анексованого Криму кримськотатарського активіста, жителя Новоолексіївки Херсонської області Едема Бекірова, повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Як написав він у Facebook, затриманого вранці 12 грудня Бекірова вже доправили в будівлю ФСБ Росії в окупованому Сімферополі, йому висунули звинувачення. У чому саме звинувачують активіста, Чубаров не уточнив.

«Едему Бекірову дали можливість повідомити своїй дружині телефоном про місце свого перебування», – зазначив Чубаров.

Як повідомив голова Меджлісу, Едем Бекіров, 1961 року народження, житель селища Новоолексіївка Херсонської області. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів.

Російські силовики інформацію наразі не коментували.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з анексованим Кримом працюють три контрольних пункту в’їзду / виїзду: «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
…

Українські консули в столиці Росії, Москві, відвідали всіх полонених там моряків, захоплених російськими силовиками в листопаді поблизу Керченської протоки, повідомляє омбудсмен Людмила Денісова.

«Щойно отримала інформацію від наших консулів із посольства у Москві. Сьогодні вони завершили відвідування усіх військових моряків, захоплених у полон російським агресором, а саме: Андрія Шевченка, Володимира Варімеза, Сергія Чулібу, Юрія Будзила й Андрія Драча. За словами консулів, хлопці мужньо тримаються, вірять у повернення додому, і знають, що для цього робляться усі потрібні кроки як Україною, так і міжнародним співтовариством», – написала Денісова у Facebook ввечері 12 грудня.

За її словами, згодом консули зателефонують усім представникам родин і повідомлять їм подробиці відвідувань.

25 листопада 2018 року біля Керченської протоки російські кораблі атакували й захопили український буксир «Яни Капу» і два катери – «Бердянськ» і «Нікополь». Унаслідок агресії троє моряків були поранені, а після так званого суду на території окупованого Криму всіх 24 полонених вивезли до сусідньої Росії. Зараз їх утримують у слідчих ізоляторах у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
…

Державна служба України з надзвичайних ситуацій попереджає про ускладнення погодних умов в Україні.

«12-13 грудня очікується ускладнення погодних умов: 12 грудня у Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській областях сильний сніг, налипання мокрого снігу, хуртовини, пориви вітру 15-20 метрів на секунду, приріст снігового покриву 12-20 сантиметрів», – повідомила прес-служба ДСНС.

У відомстві зазначили, що 12 грудня в Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях сильні опади переважно у вигляді дощу.

При цьому 13 грудня в Україні, крім східних областей, Прикарпаття та Закарпаття, прогнозують вночі помірний, вдень невеликий сніг. На дорогах країни очікують ожеледицю.
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов розкритикував урядову уповноважену з питань гендерної політики Катерину Левченко, яка обіцяла звернутися до Служби безпеки України через «поширення в обласні та міські ради звернень із закликами захистити «інституцію сім’ї» в Україні.

«Дуже сподіваюся, що неадекватну агресивну позицію урядової уповноваженої не поділяють більшість членів Кабінету міністрів України. Щоб знайти прихильників і захисників сімейних цінностей, гендерним активістам не варто турбувати контррозвідку. Адже це мільйони українців, що готові віддати життя за Україну, за свою родину, за своїх дітей і онуків. Навряд чи знайдеться така репресивна машина, що здатна зупинити всіх, хто збирається захищати свої сім’ї і дітей від бруду», – йдеться у зверненні Турчинова, яке оприлюднене на сайті.

Він висловив сумнів, що офіцери СБУ почнуть переслідувати громадян, «яких урядова уповноважена та гендерний актив, що з гарним апетитом з’їдає мільйонні гранти, визначили як «злочинців».

«По-перше, у українських контррозвідників зовсім інші пріоритетні завдання, які продиктовані необхідністю захисту безпеки країни, а по-друге, у них також є сім’ї і діти, яких вони захищають, зокрема, і на фронті разом з військовими Збройних сил, Нацгвардії, і всіма патріотами України», – вважає Турчинов.

Офіційної реакції Катерини Левченко на слова секретаря РНБО наразі немає.

Минулого тижня в ефірі «Громадського радіо» воня обіцяла надіслати 10 грудня своє звернення до СБУ. За інформацією уповноваженої, документи однакового змісту поширюються невідомими по багатьом обласним та місцевим радам України. На її думку, це загрожує національній безпеці країни.

Перед цим депутати Івано-Франківської облради звернулися до української влади із закликом захистити «інституцію сім’ї» в Україні. Зокрема, вони просять вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших документів, не допустити ухвалення закону про цивільне партнерство та припинити спроби ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульської конвенції).
…