Луценко: понад 20 депутатів отримують компенсацію, маючи своє житло в Києві

Понад 20 народних депутатів отримують компенсацію, маючи своє житло в Києві, заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко.

«Наразі і в ГПУ, і, наскільки я знаю, в САП є матеріали… Це більше ніж 20 народних депутатів, які отримують компенсацію за житло, маючи при цьому житло в Києві, в 30-кілометровій зоні, передбаченій законом», – сказав Луценко.

Він додав, що ці депутати представляють майже всі фракції.

У жовтні 2018 року 172 народні депутати отримали майже 3,5 мільйона гривень компенсації для оренди житла або винайму готельного номеру (по 20 150 гривень кожен).

Комітет ПА НАТО одноголосно засудив будівництво Керченського мосту – Фріз

Комітет з питань цивільного виміру та безпеки Парламентської асамблеї НАТО одноголосно підтримав резолюцію до доповіді «Протидія гібридним загрозам Росії» разом із внесеною українською делегацією правкою, що стосується Криму, повідомила голова делегації депутат Ірина Фріз.

«У резолюції до доповіді Лорда Джоплінга «Протидія гібридним загрозам Росії» враховано новий параграф, який було внесено нашою делегацією. Його зміст такий: засуджуючи незаконне будівництво керченського мосту Росією, а також політику Росії щодо вибіркової відмови в доступі та безпідставної затримки українських та міжнародних суден в Азовському морі, сильно занепокоєні новими загрозами безпеці, економіці та екології в цьому регіоні», – написала вона у Facebook.

Читайте більше тут: ПА НАТО. Україна наполягла на посиленні присутності НАТО у Чорному морі 

У середині травня цього року, після завершення будівництва автомобільної частини Керченського мосту, Росія перемістила військові кораблі до Азовського моря, заявляючи про необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта. Відтоді Росія затримала понад півтори сотні українських та іноземних торговельних кораблів, допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.

12 жовтня президент Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про захист національних інтересів у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.

Європейський парламент 25 жовтня ухвалив резолюцію про загострення ситуації в Азові. Європарламентарі засудили порушення Росією українського суверенітету в Азовському морі і розкритикували штучне блокування торговельних суден. У тексті документу також є заклик до введення нових санкцій проти Кремля у випадку подальшої ескалації напруженості.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

У МЗС висловились про напад на акцію ЛГБТ у Києві

Новопризначена речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко засудила агресію праворадикалів у Києві під час мітингу напередоні Дня пам’яті трансгендерних людей, що постраждали або загинули від насильства.

«Напади на журналістів, як і будь-які прояви нетерпимості та насильства, вважаємо неприпустимими. Чекаємо на результати розслідування правоохоронними органами», – написала вона у Twitter.

Раніше із закликом до українських правоохоронців провести ефективне розслідування звернувся посол Канади в Україні Роман Ващук.

Фотокореспондент із Канади Майкл Колборн та двоє учасниць акції зазнали атаки під час акції поблизу станції метро «Університет» у Києві: на них розпилили сьогозогінний газ, журналіста також вдарили в обличчя.

Поліція Києва повідомила, що почала провадження через напад на Колборна за статтею «групове хуліганство», нападників шукають. Щодо проваджень з приводу нападу на активісток силовики наразі не повідомляли.

Близько 40 людей зібралися вранці поблизу парку Шевченка, аби вшанувати пам’ять загиблих трансгендерних людей, однак їх відтіснили праворадикальні контрдемонстранти до метро «Університет». Радикали викрикували образи, розпилювала газ та застосовували димові шашки.

День пам’яті трансгендерних людей, які постраждали або загинули від трансгендерного насильства, відзначають щорічно 20 листопада. За даними моніторингу організації Transgender Europe, за період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року було зареєстровано 369 випадків випадків вбивств трансгендерних та гендерно різноманітних людей, що на 44 більше, аніж за аналогічний період минулого року.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Посол Канади відреагував на напад праворадикалів на акцію ЛГБТ і побиття канадського журналіста

Посол Канади в Україні Роман Ващук закликав українських силовиків до ефективного розслідування нападу праворадикалів на акцію напередодні Дня пам’яті трансгендерів, що постраждали або загинули від насильства.

«Сповнені ненависті кримінальні дії праворадикалів заслуговують на ефективну та переконливу відповідь поліції. Нацполіція показала, що вона може це робити, на минулих ЛГБТ-подіях; їм треба ще раз підтвердити (готовність виконувати – ред.) зобов’язання щодо захисту медіа і прав людини», – написав дипломат у Twitter.

Фотокореспондент Майкл Колборн та двоє учасниць акції зазнали атаки під час акції поблизу станції метро «Університет» у Києві: на них розпилили сьогозогінний газ, журналіста також вдарили в обличчя.

Поліція Києва повідомила, що почала провадження через напад на Колборна за статтею «групове хуліганство», нападників шукають. Щодо проваджень з приводу нападу на активісток силовики наразі не повідомляли.

Близько 40 людей зібралися враці поблизу парку Шевченка, аби вшанувати пам’ять загиблих трансгендерних людей, однак їх відтіснили праворадикальні контрдемонстранти до метро «Університет». Радикали викрикували образи, розпилювала газ та застосовували димові шашки.

Коли почалася ескалація, поліція просто заштовхала учасників правозахисної акції у метро, написав у Twitter журналіст Радіо Свобода Крістофер Міллер.

Поліція натомість заявила, що розділила два мітинги, аби не допустити конфліктів. 

День пам’яті трансгендерних людей, які постраждали або загинули від трансгендерного насильства, відзначають щорічно 20 листопада. За даними моніторингу організації Transgender Europe, за період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року було зареєстровано 369 випадків випадків вбивств трансгендерних та гендерно різноманітних людей, що на 44 більше, аніж за аналогічний період минулого року.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Янукович не виступить з останнім словом у суді через травму – адвокат

Екс-президент України Віктор Янукович не виступить з останнім словом у суді про держзраду 19 листопада через травму. Про це «Громадському» повідомив адвокат Януковича Олександр Горошинський.

«Діагноз точно сказати не можу, це буде некоректно. Але травма досить важка і він не може рухатися», – заявив адвокат, додавши, що станом на неділю Янукович все ще заходиться у лікарні.

За словами Горошинського, ні у нього, ні в іншого адвоката Януковича Олександра Байдика немає дозволу на діяльність в Росії, тому вони не можуть захищати екс-президента у випадку виступу в режимі відеоконференції.

«Коли я отримаю реєстрацію – я не знаю. Це залежить від Мін’юсту Росії. Але ця процедура може бути прискорена, і я вже подав клопотання про прискорення», – підкреслив захисник.

На 19 листопада Януковича викликали для виступу з останнім словом в Оболонському районному суді Києва, де слухають справу про його зраду державі. 18 листопада російські ЗМІ повідомили про госпіталізацію  Януковича до НДІ імені Скліфосовського у Москві з травмами спини і коліна. Зазначалось, що він був у нерухомому стані. Пізніше єкс-президента перевели до приватної клініки.

13 вересня Оболонський районний суд Києва розпочав заслуховування сторони захисту на стадії дебатів. Сторона обвинувачення 16 серпня попросила у суду 15 років ув’язнення для Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Депутати Європарламенту закликали Amazon відмовитися від продажу символіки СРСР

27 депутатів Європейського парламенту у відкритому листі закликали главу компанії Amazon Джеффа Безоса відмовитися від продажу товарів із радянською символікою. У листі йдеться, зокрема, про футболки, костюми, прапори і пам’ятні сувеніри.

Ініціатором написання листа став литовський депутат Антанас Ґуоґа, який і раніше висвітлював цю проблему у своєму Facebook.

Депутати вважають, що поширення цієї символіки компанією, яка є одним із лідерів світової інтернет-торгівлі, ображає пам’ять жертв радянського режиму.

У листі парламентаріїв зазначається, що загальна кількість жертв радянського режиму обчислюється 60 мільйонами, а депортації і заслання в СРСР зазнали ще 10 мільйонів людей. Репресовані жили в «нелюдських умовах, працюючи примусово і страждаючи від голоду і психологічного тиску».

У вересні найбільша американська мережа оптової та роздрібної торгівлі Walmart заявила про припинення продажів одягу із зображеннями серпа і молота – після аналогічних закликів, отриманих від покупців.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Facebook має працювати зі своїм українським сегментом із Києва – Клімкін

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив 17 листопада, що підтримує рекомендації місії Національного демократичного інституту і Європарламенту.

«Мав добру дискусію з ними щодо всеохопних російських спроб дезінформації та інформаційних атак. Facebook давно має працювати з українським сегментом саме з Києва. Як і інші ІТ-компанії», – вказав міністр у мережі Twitter.

Імовірність втручання Росії у вибори є одним із ключових викликів президентської виборчої кампанії України у 2019 році, йдеться у висновках делегації Національного демократичного інституту і Європарламенту, оприлюднених у суботу.

Делегація проводила оцінку передвиборчого середовища в Україні з 12 до 17 листопада 2018 року.

«Ми зіткнулися з цим у США, зараз у США триває розслідування щодо ймовірного втручання Росії у вибори у 2016-му, і це для нас дуже серйозна справа. Певне втручання, вірогідно, було у Європі, зокрема під час «Брекзиту». Але почалося це все в Україні. І нас усім треба шукати способи належно протидіяти цьому», – сказав у коментарі Радіо Свобода один із учасників делегації, колишній посол США в Україні Вільям Тейлор.

Ключова рекомендація делегатів напередодні виборів полягає у забезпеченні здорового і безпечного виборчого середовища. Зокрема, учасники моніторингу закликають ухвалити нове виборче законодавство, надати право переселенцям голосувати, забезпечити інклюзивність виборів, тобто рівну участь у виборчій кампанії представників різних груп населення.

Експерти також наголосили на необхідності належним чином розслідувати усі напади на активістів, а також факти перешкоджання професійній діяльності журналістів. 

Як очікується, представники НДІ та Європарламенту моніторитимуть перевиборчу кампанію в Україні, а також самі вибори президента 31 березня 2019 року.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Порошенко подякував Трампу і Помпео за «надійне плече підтримки»

Президент України Петро Порошенко назвав «обнадійливими» результати роботи відновленої після тривалої паузи українсько-американської Комісії стратегічного партнерства.

«Вдячний президенту Трампу, держсекретареві Помпео та всім американським друзям за надійне плече підтримки і непохитну солідарність з Україною! Закладено надійну основу для нарощування успіху нашої двосторонньої співпраці в політичній, безпековій, оборонній, інвестиційно-економічній та енергетичній галузях», – вказав Порошенко.

За його словами, спільна заява, ухвалена за результатами засідання, «відкриває широкі горизонти партнерства – від спільної протидії російській агресії та зміцнення політики міжнародних санкцій проти Кремля, підтримку інтеграції в НАТО – до зміцнення торговельних відносин, збільшення інвестицій, посилення військового співробітництва та протидії російській енергетичній експансії».

«Ніколи в історії українсько-американські взаємини не були настільки міцними, плідними та багатообіцяючими», – відзначив президент України.

Учасник засідання Комісії стратегічного партнерства, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що має «гарний настрій» після зустрічей у Вашингтоні.

«Вчора Майк Помпео сказав: «В України немає кращого друга ніж США. Ми з вами!» У цьому і є сенс нашего стратегічного партнерства. Українці вважають США найкращим другом і союзником», – наголосив Клімкін у мережі Twitter.

На зустрічі з Клімкіним 16 листопада Помпео наголосив, що США ніколи не погодяться зі спробою Росії анексувати український Крим. «Ми й надалі будемо запроваджувати наслідки для Росії, поки Москва повністю не виконає Мінські угоди і не поверне контроль над Кримом Україні», – заявив держсекретар.

Клімкін, зі свого боку, повідомив, що Україна та США «стоять пліч-о-пліч в боротьбі з російською агресією». Він зазначив, що така агресія має багато форм – це як анексія Криму та війна на сході України, так і зусилля Росії, спрямовані на те, щоб підірвати демократичні інститути в США і Європі. Сама Росія відкидає ці звинувачення.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Радіо Свобода знайшло матеріали КДБ щодо родини Віктора Медведчука

Працюючи з архівно-слідчими матеріалами щодо репресованих українців, Радіо Свобода знайшло та проаналізувало справу батька Віктора Медведчука Володимира та низку раніше невідомих документів КДБ, пов’язаних з нею.

Журналісти встановили, що засуджений у 1944-му на 8 років таборів і 4 роки обмеження у правах Володимир Медведчук під час німецької окупації його рідного села Корнин, що на Житомирщині, добровільно пішов працювати в райуправу, де був статистиком у земельному відділі, а потім рахівником у фінвідділі. Зі слів ще одного підозрюваного в цій справі Валентина Превара, Медведчук також два тижні працював у нього, начальника трудового відділу, писарем.

Радянський суд ухвалив вирок батьку Віктора Медведчука за співпрацю з ОУН. Утім, журналісти на підставі аналізу архівних документів встановили, що він, якщо і був у націоналістичному підпіллі, то мав незначну роль.

Окрім того, авторам розслідування вдалося знайти матеріали, які доводять, що справою Володимира Медведчука цікавилася не тільки радянська, а згодом і українська військові прокуратури, але й МВС УРСР, ГПУ і неодноразово Комітет державної безпеки СРСР.

«Враховуючи, що Володимир на той час уже помер, цими документами, очевидно, цікавилися вже з огляду на його синів», – зазначають журналісти.

Наприклад, у 1978 році справу Володимира Медведчука піднімали саме через діяльність його сина Віктора, який у той час розпочинав свою кар’єру як адвокат Київської міської колегії адвокатів. Такий висновок автори розслідування роблять на підставі того, що справу вивчали представники 5-го управління Комітету держбезпеки, яке, зокрема, займалося дисидентами, і пізніше Віктор Медведчук уже сам брав участь у політичних процесах над інакодумцями як державний захисник.

«Починаючи з 1978 року і аж до розпаду СРСР, ім’я Віктора Медведчука неодноразово згадувалось в оперативному внутрішньому листуванні кадебістів, і деякі з її епізодів дають підстави припускати, що такий інтерес КДБ до цієї персони міг бути невипадковим», – зазначають журналісти.

Сам Віктор Медведчук натомість неодноразово заявляв про те, що саме через минуле його батька він не міг досягнути за часів СРСР того, чого хотів.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

У школах окупованого Севастополя пропонують створити патріотичні ради

У окупованому Севастополі 16 листопада на пленумі місцевої громадської організації ветеранів війни, праці, збройних сил і правоохоронних органів повідомили про плани створити в міських школах ради з патріотичного виховання молоді, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Члени організації впевнені, що зараз патріотичне виховання молоді «не на належному рівні».

Повідомляється, що збиратися такі шкільні ради повинні не рідше ніж раз на два місяці, при них сподіваються відродити «тимурівський рух».

Ветерани висловилися, що «Севастополь має гриміти у всьому світі як центр патріотичного виховання».

При цьому на пленумі були присутні й керівники шкіл, які розповіли про патріотичну роботу за допомогою шкільних музеїв і воєнізованих ігор.

У жовтні підконтрольна Кремлю влада Севастополя затвердила «Концепцію розвитку військово-патріотичного виховання та підготовки до служби в збройних силах Російської Федерації дітей і молоді Севастополя на 2018-2010 роки». Концепція передбачає створення навчального пункту, Центру військово-патріотичного виховання молоді, організацію військово-технічних гуртків, тактико-стройові і тактико-спеціальні заняття, військово-спортивні ігри та навчальні збори на базі військових частин.

Російська влада Севастополя доручила Департаменту освіти збільшити кількість позашкільних заходів з військово-спортивної тематики «у зв’язку зі значним збільшенням в кількості ДОСААФ і «Юнармії».

Міноборони Росії у взаємодії з органами підконтрольної Кремлю влади Криму створило на півострові відділення російського військово-патріотичного руху «Юнармія».

Міністерство оборони Росії повідомляло наприкінці травня 2018 року, що до російського руху «Юнармія» долучили понад 500 севастопольських школярів.

Українські правозахисники неодноразово звертали увагу на воєнізований формат виховання дітей в анексованому Криму. Психологи відзначають тиск на свідомість дітей в сучасній освіті Росії.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Сенцова відзначили премією Сергія Магнітського

Раніше Сенцову присудили премію Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова та відзначили нагородою Платформи європейської пам’яті та сумління

ФСБ у кримському Джанкої проводить обшуки у «Свідків Єгови», є затримані

У анексованому Джанкої співробітники ФСБ Росії проводять обшуки і затримання за кількома адресами підозрюваних в участі релігійної організації «Свідки Єгови». Ця організація заборонена в Росії і фактично – в анексованому нею Криму.

Як повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода, затримали керівника місцевої регіональної групи «Свідків» – «Сиваш» – Сергій Філатов. Група була зареєстрована в 2015 році і ліквідована 2017-го після заборони «Свідків Єгови» в Росії.

Читайте також: «Віра одна – вона православна». 5 історій переслідування вірян в ОРДЛО

Російські ЗМІ стверджують, що проти Філатова відкрили кримінальну справу. Силовики підозрюють місцевих «Свідків Єгови» у тому, що «всі ці люди, можливо, якось були пов’язані з українськими спецслужбами, принаймні координувалися вони з харківського центру «Свідків Єгови».

При цьому український адміністративний центр релігійної організації знаходиться у Львівській області.

Російські силові структури поки не коментують інформацію про обшуки в Джанкої.

Читайте також: У Росії затримали ще трьох «свідків Єгови»​

20 квітня 2017 року Верховний суд Росії визнав Управлінський центр «Свідків Єгови» екстремістською організацією.

За даними правозахисного центру «Меморіал», у сосідній Росії з квітня минулого року 39 прибічників релігійної організації зазнали кримінального переслідування. В серпні 2018 року «Меморіал» визнав політв’язнями 29 прихильників «Свідків Єгови», яких звинувачують у тероризмі, і закликав негайно їх звільнити.

Румунія відкриє консульство в Дніпрі – обласна рада

Кишинів планує відкрити почесне консульство в Дніпрі – таку заяву зробив румунський посол Крістіан-Леон Цуркану, повідомляють в Дніпропетровській обласній раді. Як стверджує прес-служба місцевої влади, зараз процес відкриття дипломатичного представництва – на етапі погодження з Міністерством закордонних справ.

Згідно з повідомленням, торговельний оборот між Румунією і Дніпропетровською областю за 2017 рік склав майже 240 мільйонів доларів, що на 30% перевищує показники 2016 року. Обсяг румунських інвестицій в українську економіку в обласній раді оцінюють у 21,7 мільйонів доларів.

Читайте також: Тінь Росії над трикутником Україна – Молдова – Румунія​

«Посол європейської країни зазначив, що в Румунії у бізнесменів досі існують деякі стереотипи, які заважають їм розглядати Дніпропетровську область як майданчик для інвест-проектів. Зокрема через наближеність до лінії бойових дій. Саме тому сторони обговорили проведення інформаційної кампанії та процес налагодження контакту», – йдеться в заяві.

Посольство Румунії розташоване в Києві. Також Кишинів має генеральні консульства в Одесі і Чернівцях.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Британський драматург звернувся до Сенцова в День ув’язненого письменника

У Міжнародний день ув’язненого письменника, який відзначається 15 листопада, британський драматург, кіносценарист та критик Том Стоппард написав листа ув’язненому в Росії українському колезі Олегу Сенцову, повідомляє PEN Ukraine.

«Я був у Нью-Йорку на репетиції вистави, в якій бізнесмен позбавляє журналіста своєї прихильності словами «Ти дописався до Сибіру!» Яка ж це проста метафора для англійського письменника! Кілька днів тому я повернувся додому і потрапив на фільм про твій судовий процес. Мені трохи ніяково писати тобі, зважаючи на моє краще становище. Але я мушу тобі написати», – вказав Стоппард.

«Дивлячись на тебе на екрані, я відчував, що спостерігаю за чоловіком, який піднявся над моральним рівнем системи, що притягнула його до суду. Я не забуду, як ти звернувся до суду – не лише сказані тобою слова, а й ту спокійну ввічливість, з якою ти постав перед машиною цинічної й каральної системи. Це не новий досвід для мене, я пам’ятаю, як це було 30, 40, 50 років тому. Для мене честь – написати тобі й висловити свою глибоку повагу», – заявив британський драматург.

Читайте також: Сестра Сенцова оприлюднила заповіт режисера

Українець Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Павло Гриб відмовився свідчити в російському суді

Утримуваний у Росії 20-річний громадянин України Павло Гриб 15 листопада відмовився свідчити в Північнокавказькому окружному військовому суді 

«Я не винен і не хочу давати жодних свідчень», – вказав Гриб.

23 липня суд зупинив розгляд справи після того, як з’ясувалося, що звинувачення ґрунтувалися на статті Кримінального кодексу, якої не існувало під час інкримінованого злочину. Прокуратура повернула справу до суду в жовтні після виправлення того, що російські ЗМІ назвали «процесуальною помилкою».

Павла Гриба обвинувачують у тероризмі, але він не визнає провину.

Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

ТСК щодо вбивства Гандзюк у закритому режимі опитує силовиків і свідків

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради на чолі з Бориславом Березою, яка паралельно із СБУ розслідує вбивство Катерини Гандзюк та напади на інших активістів, у закритому режимі опитує силовиків і свідків.

Депутати, які входять до комісії, проголосували 15 листопада за те, що пріоритетом їхньої роботи на найближчі дні буде розслідування нападів на активістів у Херсоні (справа Катерини Гандзюк), в Одесі (три напади на Сергія Стерненка та атаки на інших активістів), а також у Києві та області (граната, кинута до квартири Сергія Мазура), в Харкові та області та в Сєверодонецьку на Луганщині. Пропозиція про розслідування двох нападів у Тернополі набрала лише шість голосів.

Запрошені на засідання ТСК представники СБУ, ГПУ і МВС наголосили, що звітуватимуть перед депутатами лише в закритому режимі за умови, що кожний присутній дасть підписку про нерозголошення таємниці слідства. Про це, зокрема, заявив начальник головного слідчого управління СБУ Григорій Остафійчук.

Член ТСК Мустафа Найєм заявив, що не розкриє таємниці слідства, якщо нагадає прізвища осіб, яких активісти та частина медіа підозрюють в організації нападів у Херсоні, та на яких вказувала й Катерина Гандзюк.

Після відкритої для ЗМІ частини засідання ТСК у справі вбивства Катерини Гандзюк та нападів на інших активістів працює за зачиненими дверима, заслуховуючи представників СБУ, прокуратури і МВС.

Наступне засідання буде виїзним, 29–30 листопада в Херсоні депутати мають намір допитати представників місцевої влади, представників прокуратури і Нацполіції та решту свідків у справі вбивства Гандзюк.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ятьох людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Обвинувачення одеському міському голові Труханову можуть читати кілька засідань

Обвинувальний акт по міському голові Одеси Геннадію Труханову та іншим обвинуваченим у привласнені майна на суму 185 мільйонів гривень можуть читати кілька засідань. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За клопотанням адвоката одного з підсудних, прокурори мають оголосити повну версію документу – це 173 сторінки. Протягом першого судового засідання зачитали лише перші 12 сторінок.

На першому судовому засіданні колегія суддів Малиновського районного суду також відмовила прокурорам в залученні до матеріалів справи окремого цивільного провадження щодо компенсації 185 мільйонів в інтересах одеської територіальної громади. На попередньому засіданні прокуратура відкликала подібний цивільний позов – схожий за суттю він відрізнявся обґрунтуванням, каже прокурор по справі Максим Кравченко.

«Прокурором були вивчені додаткові рішення суду, якими задовольнялась вимога прокурора саме як цивільного позивача. І щоб ці аргументи навести безпосередньо в позові, прокурор використав це право (відкликав попередній позов – ред.). По сутті позивних вимог він був той самий, але по суті змісту, яким прокурор обґрунтовує повноваження в данному випадку представляти інтереси територіальної громадин, він більш розширений з урахуванням практики, яка була прийнята Верховним судом в цьому складі», – наголосив Кравченко.

Читайте також: Труханов і ще семеро осіб отримали обвинувальні акти у справі «Краяну» – НАБУ

Можливість подати цивільний позов була у одеської міської ради, але вона нею не скористалась, зазначив прокурор. За словами Кравченко, тепер у випадку перемоги в суді, цивільне провадження треба буде подавати окремо.

Захист був проти цивільного позову від прокуратури – за словами адвокатів прокурор не може виступати представником органів місцевого самоврядування, а шкоди державі в цій справі не нанесено. Суд погодився із захистом, зазначивши, що прокурор недостатньо обґрунтував своє клопотання і не довів своїх повноважень в цивільному позові.

«Ми провели процедуру згідно із усіма вимогами норм законодавства. Сьогодні ви почули обвинувальний акт і нічого крім посмішок він не викликає. Кожен відпрацьовував свої функціональні обов’язки на своєму робочому місті. Компанія нам провела оцінку, ми порівняли із іншими цінами та прийняли рішення. Якщо нам сьогодні повернуть ці гроші (по цивільному позову – ред.) ми скажемо «дякую», оскільки це буде поступлення до бюджету», – заявив міський голова Одеси Геннадій Труханов, коментуючи цивільний позов про можливість повернення грошей за придбання.

 Якщо буде доведена незаконність, то міська влада буде подавати такий позов, зазначив він.

Перед засіданням судді також попросили вийти з зали тих, кого допитували як свідків в досудовому слідстві. Серед таких були депутати міської ради Олександр Шеремет, Олег Бриндак і Андрій Кісловський, депутат одеської обласної ради Євгенія Абрамова та інші. Трансляція суду однак продовжувалась.

У лютому 2018 року детективи НАБУ і прокурори САП затримали Одеського міського голову Геннадія Труханова і його заступника Павла Вугельмана.

Згодом суд відпустив Труханова під особисту поруку народного депутата Дмитра Голубова («Блок Петра Порошенка»), а Вугельмана відпустили на поруки народних депутатів Олександра Пресмана з групи «Відродження» та Юрія Мірошниченка з фракції партії «Опозиційний блок». Також у привласненні коштів одеситів обвинувачують голову постійної комісії з комунальної власності одеської міської ради Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка і директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галини Богданової.

За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка, в свою чергу, на початку 2016 року заплатила за цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, 11,5 мільйона гривень.

У НАБУ заявляють, що отримані від мерії 185 мільйонів гривень фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, проте на рахунки компанії-продавця будівлі був накладений арешт. У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що розслідування у цій справі завершили.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Адвокат назвав «злочином» утримання в СІЗО кримськотатарського активіста Дегерменджі

Кримський адвокат Едем Семедляєв вважає злочином зміст кримськотатарського активіста Бекіра Дегерменджі у слідчому ізоляторі. Таку заяву адвокат зробив, коментуючи рішення підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму про продовження арешту фігуранту «справи Веджіє Кашка», повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Семедляев нагадав, що з січня 2018 року і по теперішній час Дегерменджі знаходиться в медсанчастині СІЗО.

«У грудні минулого року він потрапив в реанімаційне відділення. У Бекіра Дегерменджі – хронічна астма. Його стан погіршився в СІЗО. Незважаючи на стан здоров’я підсудного, жоден аргумент з боку захисту не було враховано судом. Запобіжний захід Бекіра Дегерменджі продовжили до 7 грудня 2018 року. Ні наявність у підзахисного довідки форми 3, яка забороняє йому перебувати в місцях позбавлення волі, ні наявність інвалідності, з невідомих захисту мотивів, не є для суду підставою для зміни запобіжного заходу», – заявив адвокат.

Знаходження Бекіра Дегерменджі в СІЗО більше 12 місяців адвокат розцінює як катування.

Читайте також: Голова Меджлісу закликав кримських татар у Криму підтримати політв’язнів і родини, прийшовши на суди

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що жінка померла.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

У Раді зареєстрували постанову про проведення перевиборів у Смілі – Зубко

Народні депутати зареєстрували у Верховній Раді постанову про проведення перевиборів у Смілі на Черкащині, де спостерігаються проблеми з опаленням, повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Уряд не влаштовує ситуація, коли на виплати премій працівникам міської ради виділялося 10 мільйонів гривень, у той час як на виплату боргу за опалення влада міста кошти не змогла знайти. Місцеві депутати впродовж трьох місяців шукали кошти, щоб дати гарантії для вчасного запуску опалення. Мова йде про 15 мільйонів гривень», – сказав Зубко.

Водночас мер Сміли Олексій Цибко заявляє, що його не пропустили на засідання уряду, попри запрошення.

«Нині це шантаж, відкритий шантаж. Мене запросили на відкрите засідання Кабінету міністрів і коли побачили, що приїхала громада Сміли, коли почули мої радикальні виступи, мені анулювали перепустку і не пустили на засідання уряду», – зазначив Цибко.

Інформацію про премії в міській раді Сміли не коментували.

14 листопада прем’єр Володимир Гройсман заявив, що без теплопостачання залишається лише місто Сміла.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Представництво ЄС в Україні стежить за становищем кримських татар в Криму – прес-аташе

Представництво Європейського союзу в Україні стежить за подіями у анексованому Криму, зокрема, за становищем  кримських татар на півострові. Про це в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реаліі повідомив прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давид Стулік.

«Ми зазвичай стежимо… і саме питання кримських татар, їх становище в Криму… Ми стежимо за порушеннями прав людини, національних меншин в Криму… Ми маємо контакти з представниками кримськотатарського народу, Меджлісом, його представниками в Києві, які нас інформують про все, що відбувається в Криму», – заявив Стулік.

Прес-секретар Представництва ЄС в Україні підкреслив, що моніторинг ситуації в Криму є постійним.

Європарламент 25 жовтня ухвалив резолюцію, що закликає до посилення санкцій проти Росії і розширення сфери дії місії ОБСЄ в Україні. Також передбачається створення посади спецпосланця Європейського союзу по Криму і Донбасу.

Після анексії в Криму фактично російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Підконтрольна Росії влада Криму збирається продати санаторій «Лівадія»

У Криму виставили на аукціон майже за 400 млн рублів санаторій «Лівадія». Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на підконтрольну Кремлю владу півострова.

«Запрошуємо всіх зацікавлених осіб взяти участь у відкритому аукціоні з продажу рухомого та нерухомого майна санаторію «Лівадія» загальною початковою (мінімальної) вартістю 396 591 473 рублі (з урахуванням ПДВ)», – йдеться в повідомленні так званої «Розпорядчої дирекції майна Республіки Крим»

Прийом заявок на аукціон завершиться 26 листопада, сам аукціон в електронному вигляді пройде 29 листопада о 14:00, повідомляє установу.

Читайте також: Санаторії в окупованому Криму належать українській державі – ГПУ

Згідно з українським законодавством санаторій знаходиться у власності Верховної Ради України і підприємства українських профспілок «Укрпрофоздоровниця».

На початку липня стало відомо, що Російська влада окупованого Криму продала за 1,5 мільярда рублів (це близько 620 мільйонів гривень – ред.) акції санаторіїв «Місхор», «Дюльбер» і «Ай-Петрі», які перебували в державній власності.

У березні 2014 року у анексованому Росією Криму «націоналізували» близько 480 підприємств і організацій. Україна подала позови в міжнародні суди, де вимагає в якості компенсацій не тільки гроші, але і російське закордонне майно.

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.

Україна в ОБСЄ закликала притягнути Росію до відповідальності за «вибори» на окупованому Донбасі

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук закликав притягнути Росію до відповідальності за так звані «вибори», влаштовані бойовиками на окупованих ними територіях на сході України.

Відповідну промову він виголосив 12 листопада на засіданні Постійної ради ОБСЄ, повідомляє Міністерство закордонних справ України.

«Росія грубо проігнорувала інтереси миру і безпеки, влаштувавши вчора нелегальні й фейкові так звані «вибори» в окупованих районах Донецької і Луганської областей України. Вчергове Росія вдалася до грубого порушення основних принципів ОБСЄ, закріплених у Фінальній Гельсінській угоді, та засадничі норми міжнародного права, що стосуються суверенітету і територіальної цілісності держав», – сказав Прокопчук.

Він також звинуватив Росію в порушенні літери й духу Мінських домовленостей та дестабілізації ситуації на сході України.

«Важливо, щоб Росія понесла всю повноту відповідальності за свої протизаконні дії та їхній руйнівний вплив на мирний процес. Держава-окупант та причетні до підготовки і проведення незаконних і фейкових «виборів» мають зіткнутися з додатковими санкціями та обмеженнями за скоєне ними порушення міжнародного права і Мінських угод. Ми покладаємося в цьому на солідарність держав-членів ОБСЄ», – додав Прокопук.

Читай також: Росія хотіла дати донбаським бойовикам слово в ОБСЄ – «Новини Донбасу»

Він підкреслив, що Україна залишається вірною мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі.

Так звані «вибори» ватажків незаконних збройних угруповань «ДНР» і «ЛНР» вже засудили країни Євросоюзу, Велика Британія і Сполучені Штати.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив 12 листопада, що у Кремлі «з розумінням» поставилися до цих псевдовиборів. При цьому він не зміг уточнити, чи планує Володимир Путін офіційно вітати ватажків бойовиків, що їх оголосили «обраними».

Читайте також: Що Україна може зробити після псевдоголосування, влаштованого російськими гібридними силами? (рос.)

А російський політолог Олексій Чеснаков, наближений до помічника президента Росії Владислава Суркова, стверджував, що Сурков, якого називають «кремлівським куратором» окупованих територій Донбасу, вже привітав «обраних» ватажків.

Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Росія хотіла дати донбаським бойовикам слово в ОБСЄ – «Новини Донбасу»

Представники Росії на засіданні Постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі запропонували дати слово скайпом членам угруповань «ДНР» і «ЛНР», але їм відмовили, повідомляє агентство «Новини Донбасу».

Пропозицію Росії заблокували на засіданні у Відні делегації України, США, Канади і Європейського союзу, а представники Італії, яка нині головує в ОБСЄ, назвали пропозицію Росії неприйнятною, мовиться в повідомленні.

Позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ, що є керівним органом організації в період між засіданнями Ради міністрів ОБСЄ і самітами організації, скликали на запит України через псевдовибори, які Росія влаштувала 11 листопада на окупованій частині українського Донбасу.

Попередніми днями, а також раніше 12 листопада низка окремих держав і міжнародних організацій виступила, іноді по кілька разів, із засудженням цих «виборів» як таких, що грубо порушують і мінські домовленості про врегулювання в регіоні, і українське й міжнародне законодавство, а відтак не мають ніяких наслідків. Вони також різко критикували Росію за проведення цих виборів і за порушення її зобов’язань за мінськими домовленостями, зокрема, за відмову вивести з України свої війська й військове обладнання і роззброїти місцевих бойовиків.

У США, крім того, також звертали увагу, що підтримуваним і спрямовуваним Росією збройним сепаратистським угрупованням «ДНР» і «ЛНР», що є незаконними за українським законодавством і визнані в Україні терористичними, немає місця за мінськими домовленостями. Псевдовибори стали невдалою спробою Росії узаконити їх, яка провалилася, а ці угруповання мають бути ліквідовані, наголошують у Вашингтоні.

Росія натомість твердить, ніби ці «вибори» нових ватажків двох угруповань і їхніх «депутатів парламентів» відповідають мінським домовленостям, на тій підставі, що в цих угодах ні про які такі вибори взагалі не згадано – а відтак вони, мовляв, і не заборонені. Мінські ж домовленості взагалі не передбачають існування й діяльності будь-яких структур угруповань «ДНР» і «ЛНР» і за єдині можливі вибори на нині окупованих територіях визначають місцеві, що мають бути проведені після політичного врегулювання конфлікту, за рішенням української влади і відповідно до законодавства України, а також відповідати стандартам ОБСЄ.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив 12 листопада, що у Кремлі «з розумінням» поставилися до цих псевдовиборів. При цьому він не зміг уточнити, чи планує Володимир Путін офіційно вітати ватажків бойовиків, що їх оголосили «обраними». А російський політолог Олексій Чеснаков, наближений до помічника президента Росії Владислава Суркова, стверджував, що Сурков, якого називають «кремлівським куратором» окупованих територій Донбасу, вже привітав «обраних» ватажків.

Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Дніпро: суд не зміг пояснити, чому про скасування рішення про декомунізацію вулиці повідомили майже через рік

Бабушкінський районний суд Дніпра не може пояснити, чому рішення, яке скасовує розпорядження міського голови про перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, було оприлюднене через майже рік після ухвалення. Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода, отриманій з суду в понеділок.

За текстом документа, підписаного головою суду Ігорем Литвиненком, стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує суддям самостійність у здійсненні правосуддя, їхню незалежність від будь-якого незаконного впливу.

«З цих підстав надати вам інформацію, чому саме суддею Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Шевцовою Т.В. вищевказане рішення не було направлено до Єдиного реєстру судових рішень, не можу», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Дніпро: Рішення суду про скасування перейменування вулиці Героїв Сталінграда не набуло чинності – мерія​

У суді також поінформували, що суддя, яка ухвалювала рішення, у червні 2018 року рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, була притягнута до дисциплінарної відповідальності, щодо неї зробили подання про звільнення. Після цього відповідальною особою з надіслання до Реєстру електронних копій судових рішень був призначений помічник судді.

Постанова суду від 31 жовтня 2017 року була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 24 жовтня 2018 року, підтвердили в суді.

Раніше в мерії Дніпра повідомили, що міськрада подала апеляцію на рішення Бабушкінського районного суду міста, який скасував розпорядження міського голови про перейменування – в рамках декомунізації – вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького.

Рішення суду було ухвалене ще 31 жовтня 2017 року, але на судовому засіданні було оголошено тільки вступну й резолютивну частини постанови. Повний текст постанови міська рада отримала лише 29 вересня 2018 року й тоді тільки змогла підготувати і подати апеляційну скаргу.

Читайте також: У центрі Дніпра невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям – фото

1 листопада 2017 року у прес-службі партії «Опозиційний блок» повідомили, що суд задовольнив позов депутата від фракції партії в міськраді Дніпра Олександра Сироти до колишньої виконувачки обов’язків міського голови Галини Булавки щодо перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, скасувавши перейменування.

Повідомлялось, що Сирота подав до суду на Булавку ще в березні 2016 року. На думку позивача, назва вулиці не підпадала під декомунізацію, адже «ніяк не пов’язана ні з комуністичним режимом, ні з іменем Сталіна», а дана «на честь жертв Сталінградської битви».

У листопаді 2015 року в рамках виконання законів про декомунізацію в Дніпрі змінили назви кількох десятків топонімів. Відповідне розпорядження підписала тодішня виконувач обов’язків мера Галина Булавка після консультацій з Українським інститутом національної пам’яті. Згідно з документом, вулиця Героїв Сталінграда стала проспектом Богдана Хмельницького.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

«С14» мітингувала під Генпрокуратурою з вимогою відставки Луценка (фото)

Праворадикальна організація «С14» пікетувала будівлю Генеральної прокуратури з вимогою відставки очільника відомства Юрія Луценка, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції беруть учать кілька десятків людей. Вони організували «виставку провалених справ» перед входом до Генеральної прокуратури.

До протестувальників ніхто не вийшов, двері у будівлю заблоковані зсередини. Станом на пів на третю дня акцію згорнули, висловивши намір проводити такі акції регулярно. Висловлювалися також ідеї провести пікет під стінами будинку Юрія Луценка. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше сам заявляв, що подасть президентові заяву про відставку, 6 листопада, виступаючи в парламенті зі звітом про розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Пізніше, однак, він повідомив, що продовжить працювати на цій посаді, тому що президент Петро Порошенко повернув йому заяву без задоволення.

Голова Львівської облради закликає оголосити non grata поляків-учасників акції на Личаківському цвинтарі

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин звернувся з листами до керівників Служби безпеки, Національної і Патрульної поліцій, прокуратури, управління прикордонної служби з закликом вжити заходів щодо поляків, які влаштували незаконну й антиукраїнську, за його словами, акцію на Личаківському цвинтарі у Львові.

12 польських футбольних фанатів прийшли у вечірній час 4 листопада на місце поховання польських вояків на Личаківському цвинтарі, запалили піротехнічні засоби і розгорнули біло-червоний транспарант із нагоди 100-річчя початку боїв за Львів у часи боротьби поляків проти Західно-Української Народної Республіки. 9 листопада ця група опублікувала фото з акції на своїй інтернет-сторінці і написала, що члени організації футбольних уболівальників «Велика Сілезія» з нагоди «100-річчя героїчної оборони Львова» відвідали цвинтар «львівських орлят» і «віддали честь одним із найбільших польських героїв», про яких, на їхню думку, проукраїнська польська держава цими днями «повністю забула».

На відеокамерах, встановлених на Личаківському цвинтарі, зафіксовано кількахвилинну акцію польських ультрасів.

Олександр Ганущин вважає акцію польських радикалів у Львові незаконною і вимагає від силовиків адекватно її оцінити, бо в діях організаторів, заявляє він, простежується неповага до українського суспільства. Також керівник облради вимагає виявити і встановити цих осіб, щоб прикордонники надали інформацію правоохоронцям, відкрити кримінальне провадження щодо молодиків за проведення антиукраїнського, на його думку, заходу і заборонити їм в’їзд на територію України. Міністерство закордонних справ, вважає голови облради, має підстави оголосити ультрасів із Сілезії персонами non grata в Україні.

Голова облради також просить патрульну поліцію забезпечити належну охорону Державного заповідника «Личаківський цвинтар».

Тим часом у Польщі недавно на цвинтарі у селі Фредрополь (Підкарпатське воєводство) вандали зруйнували два намогильні пам’ятники на могилі українського священика і членів його родини. Українці Польщі припускають, що це сталось напередодні 1 листопада, коли поляки відвідують могили рідних. Та це не перший такий випадок: із 2014 року осквернено понад 15 українських місць у Польщі.

«Львівськими орлятами» в Польщі піднесено називають молодих поляків, які воювали проти українців у боях за Львів під час Польсько-української війни 1918–19 років, які почалися в листопаді 1918-го. Потім так само назвали й молодих поляків, які воювали за Львів уже з російською Червоною армією в 1920 році. У Польщі їх вважають національними героями.