Організатори «Євробачення» заявляють про ймовірність застосування штрафу щодо України

Організатори пісенного конкурсу «Євробачення» заявляють, що Україну можуть оштрафувати за відмову пустити російську співачку Юлію Самойлову, оскільки дії Києва завдали шкоди репутації конкурсу. 

У свою чергу, російському «Першому каналу» європейські мовники направили зауваження за відмову транслювати змагання, але штрафувати Росію організатори «Євробачення» не будуть.

Раніше у четвер голова НСТУ Зураб Аласанія повідомив, що щодо Національної суспільної телекомпанії України будуть застосовані штрафні санкції через незабезпечення участі у проведеному в Києві «Євробачення-2017» учасниці від Росії Юлії Самойлової.

Росія не брала участі в цьогорічному «Євробаченні» після того, як Служба безпеки України заборонила в’їзд в Україну російській учасниці конкурсу Юлії Самойловій, яка незаконно відвідувала анексований Крим. У Міністерстві закордонних справ Росії висловили обурення цим рішенням.

Організатори конкурсу «Євробачення-2017» висловили розчарування рішенням України, та разом з тим вказали на необхідність поважати закони країни перебування.

Співачка Самойлова раніше виступала в окупованому Криму 27 червня 2015 року. Таким чином, співачка порушила постанову Кабінету міністрів України № 367 від 4 червня 2015 року, згідно з якою іноземці повинні мати спеціальний дозвіл для в’їзду на територію Криму.

Раніше Україна вже вживала заходів до російських артистів, які незаконно виступали в Криму.

Рада ЄС схвалить Угоду про асоціацію 11 липня

Рада ЄС остаточно схвалить Угоду про асоціацію між Україною і Європейським союзом 11 липня, повідомляє у Twitter брюссельський кореспондент Радіо Свобода.

«Посли ЄС дали «зелене світло» Угоді про асоціацію з Україною. Міністри остаточно схвалять угоду 11 липня, і вона набуде чинності 1 вересня», – написав журналіст.

Минулого тижня президент Європейської ради Дональд Туск прогнозував, що робота над Угодою про асоціацію між Україною і Європейським союзом завершиться за кілька тижнів.

Майбутнє Угоди про асоціацію України і ЄС було в невизначеності після того, як у 2016 році в Нідерландах більшість учасників рекомендаційного референдуму (при цьому в референдумі взяли участь лише понад 32% виборців) висловилася проти угоди з Україною.

30 травня цього року Сенат Нідерландів підтримав ратифікацію Угоди про асоціацію України і ЄС.

 

 

Луценко прогнозує завершення слідства щодо розстрілів на Майдані до кінця року

Генеральний прокурор України Юрій Луценко прогнозує, що слідство щодо розстрілів на Майдані буде завершене до кінця року.

«Команда прокурорів і слідчих доповідає мені про готовність у четвертому кварталі цього року закінчити слідство у справі розстрілів на Майдані. Найтрагічніші сторінки 18, 19, 20, 21-о зараз знаходять свою юридичну оцінку в доопрацьованій підозрі. Це вже зроблено. І наступні кроки – у закінченнях експертиз і пред’явленні обвинувального акту. До четвертого кварталу ми зробимо і це, можливо, найважливіше для відновлення справедливості в нашій країні рішення», – сказав Луценко в інтерв’ю проекту Радіо Свобода «Настоящее время».

У лютому 2016 року суд об’єднав кримінальні провадження щодо колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут» Олександра Маринченка, Сергія Тамтури, Олега Янішевського, обвинувачуваних у розстрілі 48 активістів Євромайдану, з провадженням щодо Сергія Зінченка і Павла Аброськіна, яких обвинувачували в убивстві 39 майданівців 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. У травні 2016 року Святошинський суд розпочав розгляд по суті справи проти п’яти колишніх беркутівців. Їм інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану. Колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» не визнають власної вини за жодним із пунктів.

Усього, як повідомляв прокурор Генеральної прокуратури України Яніс Сімонов, вдалось ідентифікувати 25 правоохоронців, які стріляли на Інститутській. 20 із них зараз у розшуку.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 

Манафорт міг отримати від регіоналів 30 мільйонів доларів, а визнав лише 17 – Лещенко

Народний депутат України Сергій Лещенко, який раніше оприлюднював інформацію про платежі Полу Манфорту від Партії регіонів, вважає, що той занизив отриману суму за надані регіоналам послуги.

«З того, що я побачив там відсутня звітність Пола Манафорта з 2005 по 2012 роки. Тобто, сім років його роботи на Партію регіонів відчутні у звіті, який він подав до Міністерства юстиції США. Саме ці сім років припадають на так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів. Ця «чорна бухгалтерія» охоплює період з 2007 ро 2012 роки і саме цих платежів немає у звіті Манафорта до Міністерства юстиції США. Чи то він забув як отримував ці гроші, чи він воліє не показувати тих платежів, які фігурують у «чорній бухгалтерії» тому, що ці платежі були зроблені не у відповідності законам Америки або України?», – сказав Лещенко в інтерв’ю Радіо Свобода.

«17 мільйонів – це астрономічна сума, якщо чесно! Звичайно, за гроші Манафорта має відповідати сам Манафорт і ФБР США, яке розслідує його фінансові оборудки. Але в «чорній бухгалтерії» Партії регіонів, яка охоплює період з 2007 по 2012 роки, згадується його прізвище на суму у понад 12 мільйонів доларів. Тобто, це платежі, які присутні в «тіньовій бухгалтерії» і які відсутні в офіційній звітності Манафорта. В його звітності за 2012-2014 роки ще 17 мільйонів, тобто загалом виходіть 30 мільйонів доларів за період роботи на партію регіонів з 2007 по 2014 роки. А ще є період з 2005 ро 2007 роки, який не відображений ні у «тіньовій бухгалтерії», ні в його офіційних звітах», – зазначає депутат.

Колишній голова виборчої кампанії 45-го президента США Дональда Трампа Пол Манафорт 27 червня був зареєстрований як іноземний агент через консультаційні послуги, які він раніше надав політичній партії колишнього президента України Віктора Януковича.

Манафорт повідомив Міністерству юстиції, що його фірма, DMP International, отримала від Партії регіонів понад 17 мільйонів доларів за консультування в період з 2012 до 2014 року.

Манафорт очолював кампанію Трампа впродовж приблизно п’яти місяців – до серпня 2016 року. Він відмовився від цієї діяльності одразу після того, як агенція Associated Press повідомила про приховане Манафортом лобіювання від імені української владної партії.

Пол Манафорт є одним із кількох людей, пов’язаних свого часу з кампанією Трампа, які перебувають під наглядом комітетів Конгресу США, що розслідують втручання Росії у вибори 2016 року.

Голова Запорізької ОДА Бриль отримав у червні 228 тисячі зарплати від СБУ – #Точно

Голова Запорізької обласної державної адміністрації Костянтин Бриль отримав у червні від Служби безпеки України заробітну плату в розмірі 228 759 гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

У грудні 2016 року Служба безпеки України у відповідь на запит програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») повідомила, що декларація голови Запорізької облдержадміністрації Бриля відсутня на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, оскільки він проходить військову службу у вищезгаданій спецслужбі.

Як заявили в СБУ, електронні декларації співробітників не оприлюднюються на сайті НАЗК, оскільки становлять державну таємницю.

Крім того, в СБУ повідомили, що Костянтин Бриль направлений на роботу в Запоріжжя, в тому числі, в інтересах контррозвідки.

Проте пізніше, 18 травня 2017 року, голова Запорізької ОДА заявив, що звільнився з СБУ і просить оприлюднити його електронну декларацію.

Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, він є власником понад 40 соток землі та двох будинків на 282 і 625 квадратних метрів в елітному поселенні Пуща-Водиця у Києві.

Дружина Костянтина Бриля Майя є власницею квартири площею 222 квадратні метри і гаража в центрі Києва, однокімнатної квартири під Києвом, а також мисливського будинку в урочищі «Діброва» у Київській області. 

 

 

 

Родичу померлого президента Узбекистану Карімова дали статус біженця в Україні

Затриманому в Києві родичу померлого президента Узбекистану Іслама Карімова, розшукуваному Ташкентом за підозрою в розтраті, дали статус біженця в Україні, повідомили Радіо Свобода у прокуратурі Києва.

Речниця прокуратури Києва Надія Максимець поінформувала 27 червня, що 33-річного Акбаралі Абдуллаєва звільнили з-під домашнього арешту ще 14 червня після того, як Міграційна служба надала йому статус біженця.

«На даний момент він отримав статус біженця. Ми змушені погодитися з цим рішенням, і як передбачено в законодавстві України, скасувати екстрадиційний арешт щодо особи, яка отримала статус біженця. Тепер Україна може дати відмову тій стороні, яка вимагає його екстрадиції», – сказала речниця прокуратури.

Вона додала, що остаточне рішення про видачу або про відмову у видачі Акбаралі Абдуллаєва в Узбекистан ухвалить Генеральна прокуратура України.

Абдуллаєва, який є племінником вдови Карімова Тетяни Карімової, в Ташкенті звинувачують у розтраті і фінансовому шахрайстві в 2014 році.

Його затримали після прибуття в аеропорт «Жуляни» в Києві в січні. При собі Абдуллаєв мав паспорти громадянина Узбекистану і Домініканської республіки.

До 21 квітня він перебував у СІЗО, а потім був переведений під домашній арешт. Весь цей час розглядалося питання про його можливу екстрадицію до Узбекистану. Абдуллаєв на судовому слуханні в лютому заявляв, що в разі повернення на батьківщину його чекає смерть.

 

Україна відзначає 28 червня День Конституції

Україна 28 червня відзначає День Конституції, цей день є державним святом і неробочим днем. Президент України Петро Порошенко привітав співвітчизників зі святом.

«Конституція України хоч і відносно молода, однак має унікальне історичне коріння. У квітні 1710 року, коли в світі ще домінували абсолютні монархії, до американської Війни за незалежність і до Великої французької революції лишалися десятки років, а наші пращури вже склали по суті республікансько-демократичний маніфест. Маніфест, який на багато років випереджував свій час. З Днем Конституції України!» –написав у Facebook президент України.

Українців також привітав прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Вітаю з Днем Конституції України! Шануймо символ нашої державності, Основний Закон України, що засвідчує – українці живуть у вільній, незалежній, демократичній країні. Впевнений, на нашу сильну європейську державу чекає успіх!» – йдеться в повідомленні прем’єр-міністра України у Facebook.

Перша Конституція незалежної української держави ухвалена Верховною Радою України 21 рік тому, 28 червня 1996 року. Головний закон країни пережив кілька трансформацій.

Згідно з Конституцією, Україна – суверенна і незалежна, соціальна і правова держава. Україна – унітарна держава, її територія в рамках чинного кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Державною мовою в Україні є українська.

Президент України виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Манафорт зареєструвався у США як іноземний агент через допомогу партії Януковича

Колишній голова виборчої кампанії 45-го президента США Дональда Трампа Пол Манафорт 27 червня був зареєстрований як іноземний агент через консультаційні послуги, які він раніше надав політичній партії колишнього президента України Віктора Януковича.

Манафорт повідомив міністерству юстиції, що його фірма, DMP International, отримала від Партії регіонів понад 17 мільйонів доларів за консультування в період з 2012 до 2014 року.

Манафорт став другим колишнім учасником кампанії Трампа, зареєстрованим як іноземний агент. У березні колишній радник з питань національної безпеки Майкл Флінн зареєструвався в міністерстві юстиції через роботу, яку його консалтингова фірма виконувала для турецького бізнесмена.

Манафорт очолював кампанію Трампа впродовж приблизно п’яти місяців – до серпня 2016 року. Він відмовився від цієї діяльності одразу після того, як агенція Associated Press повідомила про приховане Манафортом лобіювання від імені української владної партії.

Пол Манафорт є одним із кількох людей, пов’язаних свого часу з кампанією Трампа, які перебувають під наглядом комітетів Конгресу США, що розслідують втручання Росії у вибори 2016 року.

Представник Манафорта Джейсон Мелоуні 12 квітня заявив про намір Манафорта зареєструватися як іноземний агент.

На Луганщині російський контрактник потрапив у полон – ЗМІ

Російський військовослужбовець Віктор Агеєв, який служив контрактником, потрапив у полон до українських військових у Луганській області. Про це повідомляє російська служба британської медіакомпанії «Бі-бі-сі», посилаючись на джерела в 93-й бригаді Збройних сил України і в Міністерстві оборони України.

За інформацією компанії, Агеєв потрапив у полон 24 червня в районі села Жолобок Слов’яносербського району в результаті збройної сутички бійців 93-ї окремої механізованої бригади та розвідгрупи «4-ї механізованої бригади 2-го армійського корпусу» угруповання «ЛНР».

Мати Агеєва розповіла «Бі-бі-сі», що в березні 2017 року її син підписав контракт і нібито поїхав служити в місто Батайськ Ростовської області, яка межує з Україною. Джерела медіакомпанії повідомили, що Агеєв після затримання був переданий Службі безпеки України. Фотографії документів контрактника були опубліковані українськими журналістами.

26 червня президент України Петро Порошенко на зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном розповів про затримання російських військовослужбовців на українській території.

Прес-центр штабу української антитерористичної операції проти спільних російсько-сепаратистських сил на окупованій частині Донбасу ще 25 червня повідомляв, що попереднього дня, 24 червня, українські бійці знешкодили диверсійно-розвідувальну групу противника, у складі якої було двоє громадян Росії. За тим повідомленням, один із росіян був ліквідований, інший, із Алтайського краю, був затриманий. Але тоді імені затриманого росіянина не називали, також тоді не наводили доказів, що він є чинним військовослужбовцем Збройних сил Росії на контракті. Ім’я загиблого росіянина, капітана Олександра Щербака, назвали в 93-й ОМБр.

Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що на  Донбасі немає російських військових, хоча Москва визнає, що там можуть бути хіба що російські «добровольці». Українська влада вже не раз наводила факти безпосередньої участі в подіях на Донбасі кадрових військових із Росії.

Львів, Кропивницький та Івано-Франківськ лідирують у рейтингу прозорості – дослідження

У рейтингу прозорості 100 міст України найбільшу кількість балів отримали Львів (59,7 зі 100), Кропивницький (майже 56), Івано-Франківськ (54,2), Київ (51,5) і Миколаїв (51,5). Рейтинг розробили аналітики Transparency International Україна й Інституту політичної освіти у рамках проекту «Розбудова прозорості у містах України».

Найменшу кількість балів отримали Новомосковськ (8), Мирноград (10), Дунаївці (11).

Рейтинг міст склали за 91 показником у 13 сферах. Зокрема, бралися до уваги фінансова і бюджетна сфера, закупівлі, житлова й комунальна політика, освіта, соціальні послуги, інформація про роботу місцевої влади.

Автори дослідження заявляють, що найпрозорішою сферою в містах України є доступ і участь – рівень її прозорості цієї складає 46%. «Це означає, що у багатьох містах громадськість може бути присутньою на засіданнях депутатських комісій ради без присутності депутатів. Проекти рішень міськради і порядок денний сесій оприлюднюються завчасно. Громадськість може впливати на те, як витрачається бюджет. Окрім того, існує можливість подати електронний запит або звернення», – заявляють у Transparency International Україна.

Друге місце за відкритістю посідає сфера інформування про роботу органів місцевої влади – майже 46% прозорості. 45% прозорості демонструють міста у кадрових питаннях.

«Сьогодні в Україні триває процес децентралізації. Ця реформа може бути успішною тільки за умови підзвітності місцевої влади. Інакше проблеми з центрального рівня просто опустяться на рівень влади на містах. Загалом рейтинг показав, що існують великі проблеми із відкритістю міст. Адже верхівка рейтингу ледь-ледь набирає більше 50 балів зі ста можливих. У порівнянні з іншими країнами, де проводився схожий рейтинг, це слабкі результати. Наприклад, у Словаччині міста-лідери набирають більше 70 балів», – прокоментував результати дослідження виконавчий директор представництва Transparency International в Україні Ярослав Юрчишин.

Найбільш закриті для людей сфери пов’язані з житлом, роботою комунальних підприємств і соціальних установ. 65% міст не отримали жодного балу в житловій сфері. Крім того, закритою є інформація про розподіл житла, онлайн-черги на ремонти приміщень і будинків відсутні. А за відкритість комунальних підприємств 11 міст зі 100 отримали 0 балів.

«Це означає закритий доступ до інформацій про тарифи на послуги, порядок їх формування, відсутні фінансові звітів та результати аудитів, немає інформацій про керівників підприємств. Наглядові ради не створені, зовнішній аудит не замовляється», – зазначив головний аналітик проекту Олександр Солонтай.

Як повідомляють ТІ Україна та Інститут політичної освіти, наступним етапом після оприлюднення рейтингу стане навчання представників громадськості, журналістів та представників влади із 15 міст найкращим практикам прозорості та підзвітності.

У попередньому такому рейтингу в квітні цього року експерти проаналізували 25 обласних центрів, а також Маріуполь (Донецька область), Сєверодонецьк (Луганська область) і Білу Церкву (Київська область).

 

ПАРЄ схвалила процедуру відставки Аграмунта – українська делегація

Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за процедуру імпічменту її чинного президента Педро Аграмунта, повідомив у Facebook голова української делегації депутат Володимир Ар’єв. За його словами, згадана процедура може початися негайно або тривати до осені, коли відбуватиметься наступна сесія ПАРЄ.

«Головне – процес очищення запущений, і є високі шанси, що він буде завершений. Людина, що втратила довіру, не може далі очолювати ПАРЄ і дискредитовувати організацію», – зазначив Ар’єв.

Як написав ще один представник України у ПАРЄ депутат Георгій Логвінський, за зміни до регламенту асамблеї проголосували більш ніж дві третини присутніх делегатів – 154 із 197, 30 проголосували проти.

На початку червня голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв повідомив, що регламентний комітет ПАРЄ ухвалив проект резолюції, яка передбачає можливість імпічменту президента та віце-президента асамблеї.

Українська делегація від початку виступала за відставку Педро Аграмунта, який у березні відвідав Сирію разом з делегацією російських депутатів. До цього часу недовіру чинному президентові висловили чотири з п’яти політичних груп ПАРЄ.

Після критики на свою адресу Аграмунт вибачився за поїздку. За даними члена української делегації в ПАРЄ Ірини Геращенко, 28 квітня Аграмунт мав намір добровільно подати у відставку, однак він цього не зробив.

У МЗС Росії назвали реакцію членів ПАРЄ на поїздку Аграмунта в Сирію «вакханалією». У Москві вважають, що Аграмунт зробив правильно, бо начебто мав змогу на власні очі побачити, що відбувається в Сирії. У МЗС Росії також назвали «крикливою меншістю» тих членів ПАРЄ, які висловили своє невдоволення візитом президента у Сирію.

Парламентська асамблея Ради Європи є консультативним органом, що складається з представників парламентів усіх 47 держав-членів РЄ. В Україні ПАРЄ відома передовсім тим, що ухвалює резолюції: зокрема, від початку російської агресії в Україні асамблея ухвалила низку резолюцій, в яких засудила Росію за анексію Криму й підтримку бойовиків на Донбасі. Крім того, члени ПАРЄ обирають суддів Європейського суду з прав людини, надсилають своїх спостерігачів на вибори, моніторять ситуацію з правами людини у країнах-членах.

 

ЦПК: 5 чиновників покарали у НАЗК за конфлікт інтересів за неповний рік

За останні 10 місяців Національне агентство України із запобігання корупції провело 219 перевірок потенційного конфлікту інтересів. За їх результатами склали 36 протоколів про адміністративні правопорушення, а притягли до відповідальності п’ятьох осіб, йдеться у відповіді НАЗК на запит активістів Центру протидії корупції. Прізвищ цих осіб не називають.

Згідно з документом, підписаним керівником апарату НАЗК Ігорем Ткаченком, ще 10 протоколів зараз перебувають на розгляді суду.

Більшість із 219 перевірок була ініційована за заявами фізичних осіб та самим Нацагентством, 36 – у рамках повної перевірки декларацій держслужбовців.

При цьому, за інформацією Ткаченка, у Національному агентстві відсутній окремий порядок проведення перевірок запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, і правовими підставами для її проведення є Кодекс про адміністративні правопорушення.

Як заявляють активісти, неможливо встановити, хто конкретно у НАЗК ухвалює рішення про проведення перевірок на наявність конфлікту інтересів, в які терміни їх проводять і в який спосіб.

«Члени Національного агентства як уповноважені особи не ухвалюють рішень про проведення перевірок про щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів», – йдеться у відповіді НАЗК на запит Центру протидії корупції.

У ЦПК заявили, що на 12 своїх заяв про перевірку на наявність конфлікту інтересів і сумісництва, відправлених протягом 2016-2017 років до НАЗК, отримали «відписки».

Згідно з повідомленням на сайті НАЗК, агентство має Департамент моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції. Його завданням є «забезпечення реалізації повноважень Національного агентства щодо моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції».

 

«Меморіал» визнав справу журналіста Семени політично мотивованою

Правозахисний центр «Меморіал» визнав кримінальне переслідування автора «Крим.Реалії» Миколи Семени політично мотивованим і зажадав припинити справу.

Справу щодо Семени порушили навесні 2016 року. За версією обвинувачення, у статті про блокаду Криму журналіст закликав до порушення територіальної цілісності Росії. Миколі Семені загрожує до 5 років позбавлення волі.

Журналіст не визнає провини.

Київ, США, ЄС, правозахисні та журналістські міжнародні організації закликають Росію відмовитися від судового переслідування Миколи Семени і звільнити всіх політв’язнів у Криму.

Суд не задовольнив позов до голови Запорізької ОДА щодо е-декларації за 2015-й

Запорізький окружний адміністративний суд не задовольнив позов депутата Верховної Ради України з фракції «Блок Петра Порошенка» Вадима Кривохатька до голови Запорізької обласної адміністрації Костянтина Бриля.

Кривохатько вимагав від суду визнати неподання Брилем електронної декларації за 2015 рік протиправними і зобов’язати подати документ. Позивач стверджував, що порушені його права на доступ до інформації як члена парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції.

Раніше у ході розгляду справи кілька разів оголошувалась перерва для отримання документів і роз’яснень від СБУ щодо займаної Брилем посади у лавах СБУ й особливостей процедури декларування для нього.

«З відповіді, наданої Службою безпеки України, випливає, що інформація про особовий склад СБУ без винятку, в тому числі стосовно посад, які займав голова обласної державної адміністрації Костянтин Іванович Бриль, інформація, що має включатися до Єдиного реєстру в обсязі, передбаченому статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції», становить державну таємницю. З огляду на це, головою облдержадміністрації, який перебував саме на 31 жовтня 2016 року на дійсній військовій службі в органах Служби безпеки України, не було подано декларації, оскільки її подання мало здійснюватися в особливому порядку, який до теперішнього часу, на жаль, не розроблений», – повідомив під час суду захисник Костянтина Бриля.

18 травня Костянтин Бриль заявив, що подав у відставку з СБУ за власним бажанням, а 23 травня НАЗК оприлюднило його декларацію за 2016 рік. 

За документами, переданими до суду, голову Запорізької ОДА Костянтина Бриля звільнили з лав СБУ «у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі».

Після оприлюднення Костянтином Брилем е-декларації розгляд судової справи не припинили.

Раніше голова Запорізької ОДА на запитання журналістів програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший» повідомив, що не оприлюднювати декларацію йому наказала Служба безпеки України, чинним офіцером якої він був.

У СБУ у відповідь на запит програми «Схеми» заявили, що декларація голови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля відсутня на сайті НАЗК, оскільки він проходить військову службу у Службі безпеки України. У відомстві запевнили, що голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль подав декларацію вчасно.

 

 

Суд скасував постанову Криворізької ТВК щодо відкликання 3 депутатів міськради

У Кривому Розі суд скасував постанову територіальної виборчої комісії щодо відкликання трьох депутатів, обраних до міської ради від партії ВО «Батьківщина». Рішення було ухвалене 23 червня Дзержинським районним судом міста, підтвердили Радіо Свобода 26 червня в суді.

За рішенням суду, мова йде про постанову щодо відкликання депутатів міськради Дмитра Плакси, Івана Груніна і Олексія Букрєєва.

За даними з суду, всі 11 депутатів Криворізької міської ради, щодо яких було ухвалене рішення ТВК про відкликання, наразі звернулись до суду з позовами. Решту вісім позовних заяв суд має розглянути у липні.

Як поінформували Радіо Свобода в міській ТВК, комісія поки не отримала на руки повного тексту ухвали суду з аргументацією рішення. У ТВК зауважують, що як тільки одержать документ, будуть подавати на апеляцію.

Водночас у міськвиборчкомі зауважують, що досі не мають доступу до частини документів ТВК, які перебувають у сейфі голови ТВК Павло Гівеля, який уже майже два місяці не з’являється на засідання. Суд не задовольнив їхнє клопотання щодо доступу до кабінету й сейфу голови.

У квітні Кривому Розі розпочався збір підписів жителів за відкликання одразу 11 депутатів міської ради від ВО «Батьківщина» і Радикальної партії Олега Ляшка. За словами ініціаторів, ці депутати ще на початку каденції були виключені зі своїх партій та фракцій «як такі, що не відстоюють їхні принципи та ідеали», а упродовж року після виборів голосували «синхронно з «Опозиційним блоком». Пізніше ініціатори повідомили, що зібрали загалом 45 тисяч підписів і передали їх до ТВК.

3 травня стало відомо, що, попри опломбовані двері, з приміщення ТВК, розташованого в будівлі міськради, яке добре охороняється, зникли аркуші з підписами виборців за відкликання депутатів міськради. Поліція відкрила кримінальне провадження. 

31 травня Криворізька територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо звернення до центральних органів партій ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка про відкликання 11 депутатів міської ради, які обиралися до міськради від цих партій. Цьому рішенню передували перешкоди в роботі комісії, зокрема, через повідомлення про псевдозамінування будівлі комісія не могла розпочати засідання упродовж кількох годин.

Порошенко: у липні в Україну прибуде держсекретар США Тіллерсон

Президент України Петро Порошенко заявляє, що у липні з візитом в Україну прибуде державний секретар США Рекс Тіллерсон і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

«Ми чекаємо вже в липні візит Державного секретаря США Рекса Тіллерсона у Київ, де також будуть продовжені наші напрацювання у Вашингтоні. Ми чекаємо візит Генерального секретаря ООН Антоніо Гуттереша, ми чекаємо візит Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, який також відбудеться в липні», – сказав він в інтерв’ю українським телеканалам.

Порошенко також нагадав, що у липні в Києві відбудеться саміт «Україна-ЄС» за участі керівництва Євросоюзу.

«У липні процедуру ратифікації (Угоди про асоціацію Україна-ЄС – ред.) буде вже завершено. Не залишилось вже жодних політичних рішень. І на саміті «Україна-ЄС», який відбудеться в липні, ми будемо святкувати завершення ратифікації і з 1 вересня ця надзвичайно важлива стратегічна Угода з ЄС вступить в дію», – переконаний президент України.

Саміт Україна-ЄС запланований на 13 липня.

Під час візиту до США цього тижня Порошенко зустрівся з Тіллерсоном. Як повідомили в Адміністрації президента України, серед іншого, обговорювалися «шляхи надання оборонної зброї для України».  

У квітні Тіллерсон відвідав з офіційним візитом Росію.

Віче «Самопомочі» у Львові зібрало близько півтисячі осіб – поліція

Біля Львівської міськради на віче, організоване об’єднанням «Самопоміч» проти сміттєвої блокади, зібралися 25 червня близько 500 осіб, повідомив Радіо Свобода начальник поліції Львівщини Валерій Середа. Львівська міськрада називає цифру у 10 разів більшу. Прихильники «Самопомочі», серед яких були співробітники міськради, райадміністрацій Львова, представники громадських організацій від цієї партії, заповнили частину площі перед Ратушею, інформує кореспондент Радіо Свобода.

Віче тривало 45 хвилин, упродовж зібрання люди в унісон вигукували «молодці» – промовцям від «Самопомочі», «ганьба» і «тітушки» – тим, хто не підтримує Андрія Садового у питанні, що Львів нібито зазнає тиску з боку центральної влади.

«Це спонтанне віче, просто відкрита розмова з людьми. Я б хотів, щоб ми почали відновлювати традицію проведення віча у Львові, щоб спілкуватися на різні теми»,– сказав Радіо Свобода міський голова Львова Андрій Садовий.

Міського голову напередодні протесту громадські активісти у Львові звинувачували у нібито скликанні «сепаратистського віча». На цей закид Андрій Садовий відповів: «Я за Україну».

Народний депутат, лідер фракції «Самопоміч» у Верховній Раді Олег Березюк, який 24 червня завершив голодування у Києві, почувається добре і виступив на віче з закликом до львів’ян захистити своє місто перед центральною владою і сортувати сміття.

До двох інших голодувальників – нардепів від «Самопомочі» Оксани Сироїд і Тараса Пастуха 24 червня викликали медичну допомогу. Вони теж припинили протест через сміттєву проблему у Львові.

Багатьом львів’янам була незрозуміла мета скликання віча у Львові через сміттєву блокаду.

«Я учасник АТО і прийшов, щоб тут виступити, але мені не дають слова, бо виступають лише від «Самопомочі», і ще мене обізвали «тітушкою». Я просто хотів сказати, що саме через міського голову Львова і його безгосподарність така ситуація у місті зі сміттям, і йому це вигідно», – наголосив учасник віча Сергій.

23 червня міський голова погодився на пропозицію очільника області передати повноваження щодо вивезення відходів із міста обласній адміністрації. У найближчий четвер міські депутати на сесії мають розглянути це питання.

Цими днями зі Львова почали вивозити більше сміття і очистили частину тих майданчиків, звідки відходи не забирали понад місяць.

Проблема зі сміттям у Львові триває від червня минулого року, коли було зачинене після пожежі міське сміттєзвалищі у селі Грибовичах, на якому загинули троє рятувальників і еколог, тіло якого не знайшли досі.

В Одесі збираються на протест проти нападів на громадських активістів

В Одесі збираються на протест проти нападів на представників громадських організацій. Акція запланована на понеділок, 26 червня, о 15:00 біля будівлі обласної державної адміністрації на проспекті Шевченка, повідомив на своїй сторінці в Facebook громадський активіст Павло Поламарчук.

«Будуть на місці представники влади чи ні – не наші проблеми. Це проблеми влади. Ми чекали й давали карт-бланш максимально довго. Якщо нас буде багато, вони точно відреагують», – написав він.

24 червня невідомі скоїли напад на активістку громадського екологічного руху «Зелений лист», учасницю експертної «Групи 2 травня», журналістку Світлану Підпалу. Це сталося біля її будинку в центральній частині міста. Матір трьох дітей вдарили по голові й бризнули їй в обличчя з газового балончика. Телефон, рюкзак, гроші нападники не взяли.

«В мене немає особистих ворогів, щоб викликати таку реакцію. Думаю, це пов’язано з громадською діяльністю», – вважає Підпала.

Як повідомив радник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Руслан Форостяк, порушене кримінальне провадження за статтею 125 (умисне нанесення легких тілесних ушкоджень) Кримінального кодексу України. Він стверджує, що розслідування «знаходиться під особистим контролем керівництва ГУНП України в Одеській області».

На офіційному сайті ГУНП України в Одеській області про напад не повідомляється – востаннє новини на веб-порталі регіонального поліцейського управління оновлювались 21 червня. Немає інформації про напад і на сторінці управління у Facebook.

20 червня від невідомих постраждав син іншого активіста-еколога — директора національного природного парку «Тузловські лимани» Івана Русєва.

За словами Романа Русєва, його вивезли в Дністровські плавні, що в Біляївському районі на Одещині, зв’язали і били.

Тоді поліція Одещини в особі речника ГУНП також повідомляла про «невідкладні слідчі дії разом з прокуратурою». «Провели навіть ряд обшуків в рамках розслідування цього епізоду. На цей час відомо, що за парк точиться запекла боротьба з боку різних зацікавлених груп, дехто навіть намагається вчиняти рейдерські дії», — зазначив Руслан Форостяк.

Співробітники природного парку «Тузловські лимани» багато разів скаржились на свавілля і погрози з боку місцевих браконьєрів, звертались до Міхеїла Саакашвілі, коли той був очільником Одеської області, і до нинішнього голови облдержадмінстрації Максима Степанова.

14 червня до будівлі мерії Одеси, де того дня проходила сесія міської ради, не потрапили репортери кількох ЗМІ та представники громадськості. Їм перешкоджали люди в уніформі без розпізнавальних знаків. Виникли тиснява, штовханина, словесні суперечки.

Заяву в поліцію щодо перешкоджання своїй професійній діяльності написав головний редактор видання «Избирком» Комітету виборців України (КВУ) Валерій Болган. Поліція порушила кримінальне провадження.

Порошенко здійснить робочий візит до Франції 26 червня – адміністрація президента

26 червня 2017 року президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до Франції. Це 24 червня підтвердила адміністрація голови української держави.

«Програмою візиту передбачено зустрічі глави української держави з новообраним президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністром Французької Республіки Едуаром Філіпом та Головою Сенату Франції Жераром Ларше», – ідеться в повідомленні.

Про плани відвідати Париж із робочим візитом президент України Петро Порошенко повідомив 22 червня у Брюсселі. «Ми отримали запрошення відвідати Париж і зустрітися з президентом Макроном. Ми дякуємо йому за перший крок, за дуже відповідальну проєвропейську позицію», – вказав президент України.

Президент Франції Емманюель Макрон цього тижня заявив, що зустріч лідерів «нормандської четвірки» щодо конфлікту в Україні відбудеться до саміту країн «Групи двадцяти», який пройде 7–8 липня у Німеччині.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на лютий 2017 року на Донбасі від початку конфлікту загинули понад 9,9 тисячі людей.

Інтелектуальна електронна система охоронятиме кордон України з Росією – Бідило

На Харківщині цього року в разі отримання належного фінансування передбачають завершити облаштування українсько-російсього кордону інтелектуальною електронною системою. Про це Радіо Свобода 24 червня розповів начальник Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Сергій Бідило.

«Залишився невеликий обсяг робіт по ділянці харківського прикордонного загону. Якщо брати (укріплення – ред.) «рів – вал», то виконано робіт на 86%. Рокадна дорога – виконано на 55%. Металева огорожа виконана вже на 67%. Залишилося дообладнати нам три опорних пункти: на 60 і 120 чоловік, їхня готовність на 75 –80%. Ще потрібно обладнати 23 опорних пункти, кожен на три людини. Це біля місць несення служби, спостережних веж, себто це оборонні, інженерні споруди, які необхідні для захисту наших прикордонних нарядів, що несуть службу на самому кордоні. І найголовніше – це технічна складова: облаштувати комплексну систему захисту і контролю, тобто систему відеоспостереження. З 24 вишок на сьогоднішній день обладнано 9. Ще залишилося обладнати 15 веж камерами відеоспостереження, системою охоронної сигналізації, системою передачі даних», – повідомив Сергій Бідило.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 24 червня під час відкриття прикордонного відділу «Тополі» Харківського прикордонного загону заявив, що для завершення робіт з облаштування системи «Розумний кордон» передбачається виділити близько 200 мільйонів гривень. Додатково, вказав міністр, передбачається ще 300 мільйонів гривень, виділених проектом коригування бюджету, який затвердив парламент. «Це дозволить забезпечити всю харківську ділянку кордону інтелектуальними вежами, сейсмічним кабелем, інженерним облаштуванням так, щоб жоден метр не залишився без контролю прикордонників», – наголосив Арсен Аваков.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов наполягає, що для України принципово облаштувати кордон з Росією найсучаснішими технологіями.

«І вороги, і друзі повинні розуміти, що саме тут починається кордон цивілізованої Європи. І цей кордон надійно захищений. Тільки ми будемо вирішувати, хто через цей кордон має право пройти. Фактично це має бути «Європейський вал», який надійно зупинить просування будь-яких ворожих орд до нашої країни і в цілому до Європи», – підкреслив Олександр Турчинов.

Як наголошують високопосадовці, після Харківського прикордонного загону сучасними технологіями облаштовуватимуть кордон, що пролягає вздовж Донецької та Луганської областей. Проект передбачається завершити до 2020 року.

Підрозділ урочисто відкритого відремонтованого прикордонного відділу «Тополі», що базуватиметься в Дворічанському районі, охоронятиме 40 кілометрів кордону. Він обладнаний найсучаснішими технологіями для виявлення недоброзичливців, тут відеокамери спостереження, тепловізори, опорний пункт на 80 людей. Неподалік розташовується житловий будинок для восьми родин, члени яких служитимуть тут.

Сучасна технологічна мережа «Розумний кордон» призначенав для раннього попередження порушень державного кордону, до яких можна віднести нелегалів, контрабандистів та війська Російської Федерації. Вперше про зведення так-званої «стіни» на українсько-російському кордоні заявив у 2014 році тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Програма передбачала трирічне фінансування на суму близько 4 мільярдів гривень. Наразі витрачено 20% із цієї суми.

МЗС України висловило Москві протест через прибуття Путіна до окупованого Криму

Міністерство закордонних справ України заявило про «рішучий протест» у зв’язку з черговим неузгодженим з Україною приїздом російської делегації на чолі з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України – Автономну Республіку Крим. 

«Українська сторона вважає згаданий візит та інші так звані «поїздки» російських посадовців до тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополь грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням російською стороною загальновизнаними нормами міжнародного права… а також зобов’язаннями за двосторонніми і багатосторонніми договорами, сторонами яких є Україна і Росія», – ідеться в коментарі.

«До МЗС Російської Федерації було надіслано ноту протесту», – додали в зовнішньополітичному відомстві України.

Президент Росії Володимир Путін 24 червня вкотре незаконно прибув до окупованого Криму без узгодження з владою України.

Цього разу головним моментом його відвідин є візит до дитячого табору «Артек», який незаконно конфіскувала Росія.

Міжнародний дитячий центр «Артек» як державне підприємство України 2007 року отримав статус центру під егідою ЮНЕСКО другої категорії.

Після захоплення Криму Росією новий «Артек» відкрили в Буковелі в Карпатах. Україна також закликала ЮНЕСКО засудити захоплення Росією кримського табору.

Турчинов анонсував перетин кордону для росіян зі зняттям біометрії

Секретар РНБО уже не раз заявляв, що підтримує ідею запровадження візового режиму з Росією, а до запровадження віз потрібно дозволити в’їзд лише за біометричними паспортам

7 поліцейських постраждали через вибух у Маріуполі – Аброськін

Керівник поліції Донеччини В’ячеслав Аброськін повідомляє, що через вибух у Маріуполі постраждали 7 поліцейських.

«Сьогодні о 17.14 до колл-центру 102 головного управління поліції Донеччини надійшло повідомлення від невідомого, що в Маріуполі на Приморському бульварі пролунав вибух. Під час перевірки встановлено, що вибух дійсно мав місце на території непрацюючого санаторію, де розташовувався один з батальйонів поліції, що прибув до Маріуполя для здійснення охорони стратегічно важливих об’єктів міста. Семеро поліцейських отримали поранення різного ступеню важкості і перебувають у лікарні», – написав Аброськін ввечері 23 червня у Facebook.

«Попередньо можна сказати, що стався несанкціонований вибух гранати гранатомету», – додав він.

На місці вибуху працюють вибухотехники і слідчі. 

Раніше у п’ятницю поліція Донецької області повідомила, що проводить розслідування за фактом вибуху на базі дислокації батальйону доданих сил поліції у Маріуполі.

Гужві вручили підозру – прокуратура Києва

Затриманому керівнику інтернет-видання «Страна.ua» вручили підозру за статтею «вимагання», повідомляє речниця прокуратури Києва Надія Максимець.

«Із клопотанням про обрання запобіжного заходу звертатимемося до суду завтра. Повідомимо про це додатково», – додала вона.

Гужва на сторінці у Facebook свого адвоката Олени Лукаш назвав оголошену підозру «повною маячнею і брехнею». «Дивовижний документ – жодного слова правди. Він починається з того, що я особисто нібито погрожував Линькові публікацією компромату. Я ще раз можу сказати, що я ніколи в житті не спілкувався з Линьком. Єдиний раз, коли спливло це прізвище – в пропозиції від Антона Філіпковського у травні 2017 року зняти за 20 000 доларів статтю про нього. Від цієї пропозиції я відмовився. Усе», – заявляє керівник інтернет-видання.

Гужву і ймовірного посередника затримали 22 червня. За версією слідства, Гужва у змові з особою, яка представлялась його особистим помічником, вимагали у народного депутата України 20 тисяч доларів США за нерозголошення відомостей щодо його особистого життя і політичної діяльності.

Як повідомляють у ГПУ, Гужву і посередника затримали безпосередньо після передачі 10 тисяч доларів США від потерпілого, за результатами проведеного обшуку у приміщенні редакції видання «Страна.ua» ці кошти виявлені в портфелі керівника інтернет-видання.

Сам Гужва заявив, що обшук у редакції видання він пов’язує із критичними публікаціями на адресу депутата Верховної Ради від фракції Радикальної партії Дмитра Линька. Всі звинувачення прокуратури він відкинув.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко заявив, що вважає надзвичайною ситуацією обшук у редакції інтернет-видання «Страна.ua» і затримання головного редактора Ігоря Гужви і чекає, що «силовики мають якомога швидше надати переконливі докази на підтвердження серйозності висунутих звинувачень».

ГПУ опублікувала відео у справі Гужви

Речниця генерального прокурора України Лариса Сарган оприлюднила серію відеозаписів у справі за підозрою головного редактора видання «Страна.ua» Ігоря Гужви у вимаганні хабара в народного депутата. Відеозапис вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

«Перші відео, які вже легалізували слідчі у справі вимагання хабара Ігорем Гужвою… Фрагмент передачі визначеної суми коштів Гужвою… Триває процес легалізації матеріалів слідства», – написала вона.

22 червня пізно ввечері правоохоронці затримали Гужву за підозрою у вимаганні. За версією слідства, Гужва з особою, яка представлялась його особистим помічником, вимагали у народного депутата України 20 тисяч доларів США за нерозголошення відомостей щодо його особистого життя і політичної діяльності. Сам Гужва повідомив, що обшук у редакції видання він пов’язує із критичними публікаціями на адресу депутата Верховної Ради від фракції Радикальної партії Дмитра Линька.

Він відкинув звинувачення прокуратури, а відео, викладене ГПУ, назвав «змонтованим».

Близько 15:00 23 червня адвокат Олена Лукаш повідомила, що Ігоря Гужву відправили до київського ізолятора тимчасового тримання (ІТТ).

За словами генпрокурора Юрія Луценка, прокуратура має намір просити суд обрати для головного редактора видання «Страна.ua» Ігоря Гужви запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою застави. Він зауважив, що строк обрання запобіжного заходу минає 25 червня.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко заявив, що вважає надзвичайною ситуацією обшук у редакції інтернет-видання «Страна.ua» і затримання головного редактора Ігоря Гужви і чекає, що «силовики мають якомога швидше надати переконливі докази на підтвердження серйозності висунутих звинувачень».

Депутати фракції «Опозиційний блок» заявили про готовність взяти Гужву на поруки.

 

Мінфін подав апеляцію на рішення суду в Лондоні щодо «боргу Януковича»

Міністерство фінансів України заявляє, що подало апеляцію на рішення Високого суду Лондона щодо судового спору з Росією стосовно боргу в три мільярди доларів, які уряд колишнього президента України Віктора Януковича позичив в останні місяці перебування при владі.

«Сьогодні Міністерство фінансів України подало від імені України до англійського Апеляційного суду необхідні документи для ініціювання апеляційного оскарження рішення англійського Суду, прийнятого 29 березня 2017 року суддею Блером у судовому процесі стосовно єврооблігацій на суму 3 мільярди доларів США (так званий «російський борг»). Україна впевнена в аргументах апеляції та у виграші в Апеляційному суді у відповідний строк», – повідомили в Мінфіні 23 червня.

Слухання апеляції попередньо призначено на другу половину січня 2018 року.

Високий суд Лондона 26 травня відклав рішення щодо судового спору з Росією стосовно «боргу Януковича».

Як повідомляла прес-служба Міністерства фінансів, суддя Блер 26 травня розглянув низку невирішених питань за результатами рішення, винесеного судом 29 березня, яким було схвалено прискорений розгляд позову Росії проти України.

Українська сторона вимагала повного процесу і переконувала, що пришвидшене судове рішення щодо російського позову до України було б невідповідним.

Гужва пов’язує своє затримання з депутатом Ліньком

Головний редактор видання «Страна.ua» Ігор Гужва пов’язує обшуки у редакції і своє затримання з депутатом від Радикальної партії Дмитром Ліньком. Його коментар з’явився на сторінці Facebook екс-міністр юстиції Олени Лукаш.

«Близько місяця тому на мене вийшли люди від народного депутата від Радикальної партії Лінька і запропонували 20 тисяч доларів за зняття тексту про конфлікт людей Ліньки і Ківи. Пропонували наполегливо, але я відмовився. З того часу контактів щодо Лінька не було», – зазначає Гужва.

Натомість Дмитро Лінько стверджує, що редакція інтернет-видання «Страна.ua» вимагала від нього грошей за нерозміщення компрометуючих матеріалів.

«Не можу розголошувати усіх подробиць у рамках слідства, але можу сказати, що все навпаки. З боку редакції «Страна.ua» був шантаж і вимагання грошей У нас для цього є всі докази, ми надамо їх слідству», – зазначив Лінько у коментарі NewsOne.

Ігор Гужва завляє, що наразі адвокатів до нього не пускають, документи на проведення обшуку не показали.

Ввечері 22 червня генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що Гужву затримали за підозрою у вимаганні і отриманні хабара.

«За матеріалами ДФС і прокуратури Києва затримано Гужву, який вимагав і отримав 10 тисяч доларів за нерозміщення компрометуючих матеріалів на діючого політика», – зазначив Луценко.

Перед цим Гужва і його заступниця Світлана Крюкова повідомили, що СБУ проводить обшук у редакції «Страна.ua». 

Редактора «Страна.ua» Гужву затримали через хабарництво – Луценко

У Києві затримали головного редактора видання «Страна.ua» Ігоря Гужву за підозрою у вимаганні і отриманні хабара, повідомляє генеральний прокурор України Юрій Луценко.

«За матеріалами ДФС і прокуратури Києва затримано Гужву, який вимагав і отримав 10 тисяч доларів за нерозміщення компрометуючих матеріалів на діючого політика», – написав Луценко ввечері 22 червня у Facebook.

Генпрокурор зазначає, що у слідства є відео й аудіо докази.

Ігор Гужва і представники очолюваного ним видання наразі не коментували ситуації.

Перед цим Гужва і його заступниця Світлана Крюкова повідомили, що СБУ проводить обшук у редакції «Страна.ua». 

Віце-мера Кривого Рогу оголосили у розшук

Заступника міського голови Кривого Рогу Євгена Удода оголосили у розшук. Інформація про це з’явилась у базі офіційного сайту МВС України, Радіо Свобода отримало її підтвердження у співробітників поліції.

За інформацією поліції, дані про посадовця були внесені до розшукової бази МВС після рішення суду, який 16 червня задовольнив клопотання прокуратури щодо арешту посадовця.

За даними МВС, Євген Удод внесений до переліку осіб, які переховуються від органів влади. Відомо, що посадовець зник 16 травня цього року на території Волинської області. Також вказані статті, які йому інкримінуються, – 191, 129, 255 Кримінального Кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, погроза вбивством, створення злочинної організації).

За офіційними даними мерії, станом на 19 травня Євген Удод перебував у відпустці. Інформацію про поточну ситуацію у міськраді в четвер Радіо Свобода надати відмовились.

Раніше в обласній прокуратурі інформували, що «зважаючи на те, що деякі підозрювані перебувають за межами України, вирішується питання про оголошення їх в розшук».

17 травня Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що першому заступнику міського голови Кривого Рогу Євгену Удоду силовики повідомили про підозру.

У листопаді 2016 року, березні і травні 2017 року в Криворізькій міській раді силовики проводили обшуки з вилученням документів. Тоді посадовців мерії звинувачували в нецільовому використанні бюджетних коштів «шляхом суттєвого завищення вартості придбаних послуг».

Суд окупованого Криму розгляне продовження арешту Чийгоза на 3 місяці – Полозов

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 22 червня має розглянути подане напередодні прокурором клопотання про продовження арешту одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Про це повідомив адвокат Чийгоза Микола Полозов, опублікувавши на сторінці у Facebook копію клопотання.

Згідно з документом, сторона звинувачення апелює до того, що Ахтем Чийгоз «звинувачується в скоєнні тяжкого злочину», а також «має паспорт громадянина України, що передбачає його можливість сховатися від суду». Також в клопотанні прокурор стверджує, що, перебуваючи на волі, Чийгоз може «вплинути на свідків і потерпілих».

Микола Полозов назвав ці підстави для продовження арешту «надуманими». Через це захист зажадав ознайомити Чийгоза з письмовим клопотанням прокурора, через що напередодні не відбувся його розгляд.

Російські силовики затримали Ахтема Чийгоза в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти. Російська влада анексованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в межах «справи 26 лютого». 20 липня 2016 року суд на закритому засіданні розділив цю справу на два провадження: окремо – по заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу, окремо – по інших фігурантах процесу, Алі Асанову та Мустафі Дегерменджі.

Ахтем Чийгоз перебуває в СІЗО вже понад 2 роки.