Порошенко обговорив з Помпео запровадження воєнного стану

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з державним секретарем США Майклом Помпео.

«Президент поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Президент України відзначив, що такі протиправні дії Росії є абсолютно неприйнятними та мають отримати найжорсткішу реакцію міжнародної спільноти, в тому числі посилення санкцій проти Росії», – мовиться у повідомленні прес-служби Порошенка.

На Банковій зазначили, що співрозмовники скоординували кроки для подальшої протидії російській агресії проти України, в тому числі в районі Керченської протоки.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.

На Дніпропетровщині двох керівників осередку Компартії засудили і одразу звільнили

Суд у Кам’янському Дніпропетровської області визнав винними в публічних закликах до насильницької зміни й повалення конституційного ладу, а також в поширенні матеріалів з такими закликами керівників місцевого осередку Комуністичної партії України. Відповідне рішення ухвалив Заводський районний суд Кам’янського.

За даними слідства, у 2014 році від невстановленої слідством особи комуністи отримали не менше 23 примірників друкованих матеріалів – газети «Новороссия», видрукованої угрупованням «ДНР», і роздавали її на площі в Кам’янському разом з виданням «Інформаційний бюлетень Дніпродзержинського міського комітету КПУ «Прометей».

Голова Дніпродзержинського міського комітету КПУ Сергій Ткаченко та його заступник Денис Тимофєєв були затримані Службою безпеки України у вересні 2014 року. Судовий процес тривав майже чотири роки.

Суд виправдав обох підсудних за звинуваченням у незаконному поводженні зі зброєю – «за недоведеністю вчинення інкримінованого кримінального правопорушення».

Водночас суд засудив їх за статтею статтею 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади): одного з підсудних – до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна, другого – до двох років позбавлення волі.

Обоє підсудних підпали під дію «закону Савченко» і були звільнені з-під варти.

На оскарження рішення суду відведено 30 днів.

2014 року прокуратура Дніпропетровської області повідомила, що направила до суду обвинувальний акт щодо двох депутатів міської та районної рад, які підозрюються в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та незаконному поводженні зі зброєю, обидва депутати – представники Комуністичної партії України. 

Як заявили в прокуратурі, чоловіки поширювали «агітаційні матеріали із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України». Крім того, як повідомляли в прокуратурі, за місцем їхнього мешкання знайшли боєприпаси.

В обласній організації Комуністичної партії України Радіо Свобода тоді заявили, що «справа є політичним замовленням».

2016 року обох комуністів випустили з-під варти під підписку про невиїзд.

16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Міністерства юстиції України про заборону Комуністичної партії. Була заборонена офіційна діяльність партії або участь її в майбутніх виборах. У липні 2014 року Міністерство юстиції подало судовий позов про заборону КПУ.

Трамп заявив, що йому «не подобається» ситуація в Азовському морі

Президент США Дональд Трамп прокоментував конфлікт між Україною та Росією у Керченській протоці.

«Нам не подобається, що відбувається», – заявив він журналістам. За словами президента США, він сподівається на поліпшення ситуації в регіоні.

Трамп зазначив, що підтримує зв’язок з європейськими лідерами з цього приводу.

«Вони не в захваті. Ми всі працюємо над цим разом», – сказав Трамп.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.

НАТО цікавило, чи воєнний стан не призведе до ескалації – Пристайко

Країни Північноатлантичного союзу цікавилися всіма сторонами військового стану в Україні, підтвердив після засідання Комісії Україна – НАТО голова представництва України при НАТО Вадим Пристайко.

«Вони цікавилися, з одного боку, чи, впроваджуючи воєнний стан, Україна не має наміру ескалації напруженості, а чи має намір владнати це питання дипломатично. По-друге, їх цікавило, як це вплине на реформи та демократичні процеси. Представники альянсу радо вітали інформацію, що президент Порошенко запропонував скоротити військовий стан з 60 до 30 днів», – пояснив Пристайко, запевняючи, що впровадження воєнного стану тільки активізує військову взаємодію між Україною та НАТО.

Дипломат наголосив, що Україна і Північноатлантичний союз вже активно співпрацюють в Чорному морі, де натовські військові збільшили свою присутність.

«Збільшення присутності НАТО в Чорному морі – це реакція на дії Росії», – зауважив Вадим Пристайко.

У НАТО отримали запевнення від України, що впровадження воєнного стану не піде на шкоду демократії й не вплине на вибори, заявив, відповідаючи на питання Радіо Свобода, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ після закінчення термінової наради Комісії Україна – НАТО.

«Президент Петро Порошенко наголосив, що впровадження воєнного стану не підриватиме роботи демократичних інституцій України та не чинитиме жодних проблем наступним президентським виборам», – заявив керівник альянсу.

Столтенберґ зазначив, що саме відсутність шкоди з боку воєнного стану політичним та демократичним процесам України є важливим елементом для держав-членів НАТО.

Читайте також: Указ Порошенка щодо підготовки до воєнного стану – повний текст

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі.

Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії вже висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.

В районі посольства РФ в Києві спалили авто – фото

Кореспондент Радіо Свобода повідомляє про палаючий автомобіль недалеко від російського посольства в Києві, де ветерани і активісти проводять акцію в знак протесту проти агресії Росії в Чорному морі.

Номерні знаки авто починаються на 001, таким чином це автомобіль посольства Російської Федерації. Авто знаходилося недалеко від будівлі дипмісії, в провулку Ярослава Хомова.

Пізно ввечері 25 листопада під посольством Росії у Києві активісти та ветерани проводили акцію протесту проти нападу російськими військовими на українські кораблі на вході до Азовського моря.​

Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва».​ В Генштабі повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.

Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі. Ввечері 25 листопада НАТО заявило, що уважно стежить за розвитком подій біля Керченської протоки та закликає до стриманості й деескалації напруження.

Як повідомляло Радіо Свобода, 26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.

Турчинов і Порошенко про запровадження воєнного стану в Україні – відео

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов на засіданні РНБО вніс пропозицію запровадити воєнний стан в Україні терміном на 60 діб. Таку заяву Турчинов зробив у зв’язку з кризою в Керченській затоці, де російські силовики захопили три українських кораблі.
Президент України Петро Порошенко підтримав таке рішення й наголосив, що запровадження воєнного стану жодним чином не передбачатиме дій за межами суверенної території України. Воєнний стан не означає оголошення війни. «Він запроваджується виключно для оборони України», – заявив Порошенко. (Відео Адміністрація президента)

Воєнний стан: засідання Ради почнеться через 15 годин

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України і звернення президента України Петра Порошенка, на понеділок, 26 листопада буде скликано засідання Верховної Ради. 

Про це заявив голова парламенту Андрій Парубій. Він додав, що засідання почнеться о 16:00, через 15 годин після рішення РНБО. 

Прийти на засідання депутатів також закликала і віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

Як повідомляло Радіо Свобода, 26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.


Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва».​ В Генштабі повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.

Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі. Ввечері 25 листопада НАТО заявило, що уважно стежить за розвитком подій біля Керченської протоки та закликає до стриманості й деескалації напруження.

ГПУ розповіла, як розслідує справу щодо організаторів та підбурювачів убивства Гонгадзе

Головне слідче управління Генпрокуратури продовжує розслідування справи щодо організаторів та підбурювачів до умисного вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе. Про це йдеться у відповіді ГПУ на запит Радіо Свобода.

За даними відомства, наразі проводиться низка комплексних експертиз.

«Слідчим шляхом перевіряється на причетність до вчинення злочину значне коло вищих посадових осіб України… На теперішній час будь-кому з вищезазначеного кола осіб повідомлення про підозру не оголошувалися. Водночас касаційне оскарження вироку Олексія Пукача – виконавця вбивства Георгія Гонгадзе – унеможливлює слідству з’ясування остаточної кваліфікації дій замовників та організаторів злочину», – мовиться у листі.

5 листопада під час круглого столу на тему «Міжнародні зобов’язання України: стан виконання зобов’язань України щодо розслідування та правосуддя в справах Гонгадзе, Подольського та Єльяшкевича» у Верховній Раді урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина зазначив, що Генпрокуратура проводить слідство щодо факту організації і підбурення до умисного убивства журналіста Гонгадзе. Від ГПУ тоді на круглий стіл ніхто не прийшов.

Олексій Подольський, який раніше також проходив у справі Гонгадзе як потерпілий (його викрали, вивезли до лісу поблизу Прилук і побили), заявив, що у цьому провадженні його потерпілим не визнають. У своїй відповіді Генпрокуратура це підтвердила.

Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016.

Замовників убивства так і не було встановлено.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.

Як повідомляли ЗМІ, суд продовжить касаційний розгляд у його справі 28 листопада.

Майже половину робіт із облаштування кордону з Росією виконано – Аваков

Близько 47% робіт з інженерно-технічного облаштування україно-російського кордону вже виконано, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков під час перевірки харківської ділянки кордону 24 листопада. Про це повідомляється на сайті відомства.

За словами міністра, окрім Харківщини, облаштуванням кордону займаються у Сумській та Луганській областях – там готово 20%.

«Ми сьогодні на одному з опорних пунктів, які обладнані вздовж кордону. Таких опорних пунктів – 40. Рівень та якість інженерних споруд досить високий. І функціонал вздовж кордону не тільки загорожа з проволокою, тут найголовніше – інтелектуальна компонента та реагування. Загальна ділянка спільного з Росією кордону складає 2,3 тисяч кілометрів,» – сказав Арсен Аваков.

За словами голови Державної прикордонної служби Петра Цигикала, у державному бюджеті на 2019 рік вже закладено 400 млн гривень для цього проекту, але він сподівається на додаткове фінансування. Виконання проект продовжили до 2021 року, мовиться у повідомленні МВС.

Як зазначається, орієнтовна загальна вартість інженерно-технічного облаштування 1 км кордону близько двох з половиною мільйонів гривень (це включає протитранспортні рови, сітчасту огорожу по металевих стовпах, загородження із спіралі типу «Єгоза», контрольно-слідову смугу, рокадну дорога). Окрім того, додатково на окремих напрямках планується звести окремі об’єкти із фортифікаційним обладнанням та комплексами відеоконтролю за близько 10 мільйонів гривень та закупити обладнання пересувних бойових модулів (близько 15 мільйонів гривень). Опорний пункт на 60 та 120 осіб, за даними МВС, орієнтовно буде коштувати від 11 до 12 мільйонів гривень.

На кінець минулого року, за даними Держприкордонслужби, Україна облаштувала понад 140 кілометрів території на кордоні з Росією

У вересні 2014 року український уряд затвердив запропонований Державною прикордонною службою проект «Стіна». Як повідомив на той час прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, проект передбачає захисні укріплення у вигляді металевої сітки висотою два метри, також планувалося, що згори буде натягнутий колючий дріт, по деяких частинах якого проведуть електричний струм.

Торік детективи НАБУ почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів державного бюджету під час реалізації так званого проекту «Стіна». За версією слідства, державі завдано збитків у розмірі понад 16 мільйонів гривень, наразі кілька фігурантів справи арештовані.

 

 

Голодомор був спробою розчавити дух українського народу, це не вдалося ­– Трюдо

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив солідарність із українцями у Канаді та світі у вшануванні пам’яті жертв Голодомору. Про це мовиться у повідомленні на його офіційному сайті.

«Голодомор був навмисною спробою – частиною систематичного геноциду –розчавити дух та ідентичність українського народу. Це не вдалося. Українці вижили, і після десятиліть радянської влади Україна здобула свою незалежність у 1991 році. Десятиліттями звірства Голодомору значною мірою були відомі тільки жертвам та тим, хто його організував. Ми повинні переконатися, що спогади про тих, хто постраждав під час Голодомору, живуть, і що таких жахів більше ніколи не відбудеться», – заявив Трюдо.

Він запевнив, що Канада продовжить підтримувати Україну у її спробах захистити свій суверенітет.

«Ми підтверджуємо нашу підтримку уряду України щодо захисту її територіальної цілісності та поточних реформ, спрямованих на побудову більш безпечного, процвітаючого майбутнього для українських громадян», – зазначив політик.

Читайте також: Чому Голодомор є геноцидом: коротке пояснення

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Президент Латвії поїде на Донбас

Президент Латвії Раймондс Вейоніс у рамках візиту в Україну відвідає Донбас, повідомив президент України Петро Порошенко.

«Пан президент під час візиту відвідає не тільки Київ, а й матиме можливість – і дякую за це бажання – відвідати Донбас», – сказав Порошенко після зустрічі з Вейонісом 24 листопада у Києві. Він додав, що з міркувань безпеки не може повідомити, де саме перебуватиме латвійський колега, але уточнив, що це буде «прямо біля лінії зіткнення».

Вейоніс, зі свого боку, сказав, що на Донбас він поїде 25 листопада, щоб побачити, якою є ситуація на сході України.

«У мене буде нагода побачити на місці, як це виглядає. Для мене досить складно це усвідомити і уявити, що є в Європі території, які уражені цим конфліктом. Це дуже сумно», – сказав президент Латвії.

Як повідомляє прес-служба українського президента, під час переговорів, латвійський колега заявив «про підтримку суверенітету і територіальної цілісності, про невизнання незаконної анексії Криму, про рішуче засудження агресії проти України на сході та невизнання незаконних фейкових виборів в так званих «ЛНР» і «ДНР».

«Санкції, які були накладені на Росію, повинні продовжуватися до моменту, коли повністю будуть виконані Мінські домовленості», – цитує прес-служба Порошенка президента Латвії.

Влітку в зону конфлікту на Донбасі їздила президент іншої Балтійської країни, Естонії Керсті Кальюлайд. Після поїздки вона закликала називати конфлікт на сході України війною.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Українській журналістці заборонили в’їзд у Росію й анексований нею Крим

Українській журналістці Олені Савчук на десять років заборонили в’їзд на територію Росії й анексованого нею Криму. Як повідомила Савчук у Facebook 24 листопада, про це їй оголосили російські прикордонники на контрольно-пропускному пункті, коли вона намагалася проїхати в анексований Крим із Херсонської області.

У коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії журналістка повідомила, що в’їзд їй заборонили згідно з пунктом 1 частини 1 статі 27 російського закону про порядок виїзду і виїзду з Росії ( «З метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров’я населення »).

«Мене протримали близько 40 хвилин і взяли відбитки пальців», – розповіла Савчук.

Олена Савчук кілька років займалася висвітленням переслідувань кримськотатарських активістів, політично мотивованих судових процесів у Криму.

Міжнародні правозахисні організації і країни Заходу неодноразово звертали увагу на те, що фактична влада в анексованому Криму перешкоджає діяльності журналістів.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Україна звернулася до УВКПЛ ООН через приїзд представника анексованого Криму на форум до Женеви

Українське постійне представництво при ООН у Женеві провело зустріч із керівництвом Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), де заявило про неприпустимість участі представника анексованого Росією Криму у форумі з прав людини. Про це у Facebook написала перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар.

«Отримано запевнення від УВКПЛ в розумінні стурбованості української сторони і повідомлено про розробку відповідної реакції на звернення постійного представництва, про що українську сторону офіційно проінформують», – йдеться в повідомленні.

За інформацією Джеппар, найближчим часом запланована зустріч із Генеральним секретарем Міжпарламентського союзу Мартіном Чунгонгом.

Раніше Руслан Бальбек, обраний депутатом Держдуми Росії на «виборах», які Москва влаштувала до нижньої палати парламенту Росії в окупованому Криму всупереч українському і міжнародному праву, заявив, що взяв участь в одному із заходів ООН, присвяченим питанням прав людини, демократії та верховенства права.

Перший заступник міністра інформаційної політики України повідомила, що Бальбек, дійсно був на заході серед членів російської делегації, але при цьому він не виступав і його ніхто не представляв.

У документах форуму ім’я Руслана Бальбека не значиться.

Приватбанк проти колишніх акціонерів: суд Лондона визнав, що не має юрисдикції для розгляду позову

Суд Лондона визнав невідповідним його юрисдикції позов державного ПриватБанку до колишніх акціонерів фінансової установи, повідомляють представники державного банку. 

Згідно заяви, оприлюдненої 23 листопада, англійський суд дійшов висновку, що не має юрисдикції для розгляду позову Приватбанку проти його колишніх акціонерів.

Також зазначається, що судове рішення поки не було офіційно винесене, оскільки суддя розглядає питання щодо суми достатньо обґрунтованої справи банку, що було подане для розгляду сьогодні вранці. 

Суддя Фанкорт у Високому Суді Лондона визнав, що банк став жертвою масштабних шахрайських дій, – на суму приблизно від 329 млн доларів США до 1,2 млрд доларів, стверджують при цьому в Приватбанку. 

«Це судове рішення є лише першим етапом процесу та банк отримав дозвіл на його оскарження в питанні юрисдикції, і беззаперечно впевнений, що в кінцевому підсумку йому вдасться привести свої позовні вимоги до розгляду в суді Лондона», – мовиться в заяві.

В Приватбанку повідомили, що судовий наказ про всесвітній арешт активів залишиться чинним у повному розмірі до розгляду в Апеляційному суді інших питань банку щодо отримання дозволу на оскарження з інших підстав. 

Голова правління Приватбанку Петр Крумханзл заявив, що банк продовжуватиме повернення виведених під час націоналізації коштів за допомогою судового процесу в Лондоні.

Сам Ігор Коломойський чи його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов не коментували перебігу процесу в лондонському суді.

На початку серпня Приватбанк повідомив англійському суду, що позов як підстава для судового наказу про арешт активів включає заяви, що Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов незаконно привласнили з банку 1,9 мільярда доларів США у 2014 році шляхом укладення низки удаваних правочинів, що мали наслідком переказування грошових коштів компаніям, якими вони таємно володіли чи контролювали 

У Раді з’явився ще один законопроект про перейменування Дніпропетровщини

У Верховній Раді зареєстрували ще один законопроект про внесення змін до Конституції України щодо перейменування Дніпропетровської області.

Документ на розгляд парламенту, позначений як «альтернативний», внесли близько ста народних депутатів. Тексту проекту на сайті Верховної Ради поки що немає. Як саме пропонують перейменувати Дніпропетровську область автори – невідомо.

21 листопада президент України Петро Порошенко запропонував народним депутатам перейменувати Дніпропетровську область на Дніпровську.

За день до цього Верховній Раді України не вистачило голосів для внесення до порядку денного сесії і направлення на розгляд Конституційного суду законопроекту про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро.

Сущенка утримують у сусідній камері з іншим ув’язненим у Росії українцем – Фейгін

Ув’язненого в Росії українського журналіста Романа Сущенка утримують у сусідній камері з іншим бранцем з України Валентином Вигівським, повідомив громадський захисник Сущенка Марк Фейгін із посиланням на адвоката.

За словами Фейгіна, адвокат 23 листопада відвідав Сущенка в колонії в Кірово-Чепецьку.

«Адвокат передає від Сущенка всім привіт, дякує українцям за орден, яким його нагородили. Зі здоров’ям у Романа більш-менш в порядку. Чекає вирішення питання про обмін. Роман Сущенко після етапування в колонію перебуває в безпечному місці, тобто «в’язниця у в’язниці». Для його безпеки. Сидить в сусідній камері з українцем Вигівським», – написав Фейгін у Twitter 23 листопада.

Сам громадський захисник до українця в колонію потрапити наразі не зміг. За його словами, питання про його допуск будуть вирішувати у грудні.

20 листопада президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

Перерву в засіданні парламенту продовжили до першої ночі

Перерву у вечірньому засіданні парламенту, на якому народні депутати мають намір ухвалити у цілому законопроект про державний бюджет України на 2019 рік, продовжили ще на півтори години: від 23:30 до першої ночі. Про це оголосила перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

За її словами, у податковому комітеті триває робота над поправками до Податкового кодексу і проекту державного бюджету на 2019 рік.

22 листопада Верховна Рада вирішила продовжити вечірнє засідання до завершення розгляду питань про державний бюджет України на 2019 рік.

У першому читанні Верховна Рада підтримала проект держбюджету 18 жовтня. 14 листопада уряд затвердив проект закону про державний бюджет на 2019 рік для розгляду Верховною Радою у другому читанні.

Згідно з пояснювальною запискою, доходи на 2019 рік передбачені в сумі 1 026 131 800 000 гривень, а видатки – 1 112 130 000 000 гривень. Граничний обсяг дефіциту визначений у сумі 89 989 300 000 гривень.

Порошенко проти ініціативи депутатів БПП запровадити кримінальну відповідальність за наклеп – речник

Президент України Петро Порошенко не підтримує законопроект, який ініціюють представники його політичної сили БПП у парламенті, щодо запровадження кримінальної відповідальності за наклеп, повідомив речник президента Святослав Цеголко.

«Фракція БПП не голосуватиме за цей законопроект. Президент таку позицію фракції підтримує», – сказав Цеголко агентству «Інтерфакс-Україна» 22 листопада.

Напередодні народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Микола Паламарчук, Артур Палатний і Олег Велікін запропонували запровадити кримінальну відповідальність за наклеп. Відповідний законопроект вони зареєстрували на сайті Верховної Ради.

Депутати заявляють, що одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до нападу на херсонську чиновницю й активістку Катерину Гандзюк, яка померла 4 листопада в лікарні.

Читайте також: У БПП хочуть суворіше карати за наклеп. Навіщо це їм?

В Україні кримінальна відповідальність за наклеп існувала до 2001 року, доки діяв Кримінальний кодекс УРСР іще 1960 року. У нинішньому Кримінальному кодексі 2001 року статті за наклеп немає.

Декриміналізацію дій, що раніше кваліфікувалися як наклеп, привітали правозахисники. Наступними роками в Україні було здійснено вже кілька спроб повернути кримінальну відповідальність за наклеп. Правозахисники різко критикували ті спроби, які врешті не були запроваджені.

Медведчук регулярно буває на Банковій у Порошенка та їздив до нього додому – «Схеми»

Лідер проросійської організації «Український вибір – право народу» регулярно їздить на Банкову в адміністрацію президента України Петра Порошенка, йдеться у розслідуванні журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») Михайла Ткача «Порошенко та Медведчук. Спільники?».

Окрім того, журналісти зафіксували неафішований візит Медведчука до приватної оселі президента в Козині. 

​Протягом чотирьох місяців спостереження за візитерами президента «Схеми» помітили, що Віктор Медведчук регулярно приїжджає до Адміністрації голови держави. А напередодні запровадження Росією санкцій проти українських громадян і компаній Порошенко і Медведчук зустрічалися щонайменше двічі – в адміністрації президента (24 жовтня) і вдома в Порошенка у Козині (27 жовтня).

Щоразу зустрічі проросійського політика й українського президента намагалися утаємничити – працівники Управління державної охорони і Національної поліції вчиняли спроби запобігти фіксації цих фактів журналістами.

​Утім, «Схеми» таки зафільмували приїзд кортежу Медведчука безпосередньо додому до президента.

Журналісти прослідкували за кортежем Порошенка від його адміністрації, з вулиці Банкової, до маєтку в Козині, де мешкає президент. По дорозі «Схеми» стали свідками того, як автівки, якими користується Віктор Медведчук, проїхали слідом за кортежем президента і зупинилися біля гостьових воріт його будинку.

​Прямо перед заїздом до маєтку президента журналістів із застосуванням спецзасобів зупинили поліцейські. Свої дії вони пояснили тим, що на авто «Схем» начебто є орієнтування. Також поліцейські цікавилися, ким і де працюють журналісти.

– Ми щось порушили? Просто ми поспішаємо.

– Куди ви поспішаєте? Десь працюєте, чи що?

– Яка різниця? На нас чекають.

– Просто ви говорите, що кудись поспішаєте. Які питання?

– Це які у вас є питання?

– Десь працюєте, чи що?

– Перевірте, будь ласка, зробіть свою роботу. І якщо не маєте питань, відпустіть нас, тому що нам потрібно їхати.

Поки «Схеми» спілкувалися з поліціянтами, кортеж Медведчука доїхав до будинку Порошенка та припаркувався біля гостьових воріт.

Через декілька годин авто супроводу Медведчука покинуло будинок президента, але не через гостьові, а додаткові ворота.

Під час зйомок виїзду Медведчука від Порошенка одна з автівок кортежу президента намагалася перешкодити відеофіксації – водій засліпив журналістів фарами.

​Політичний оглядач і спецкореспондент «Громадського» Максим Каменєв вважає, що про подібні зустрічі та їхні результати президент України має публічно звітувати суспільству.

«Саме Медведчук як незмінний ключовий представник інтересів Володимира Путіна в Україні – стояв біля витоків проросійського сепаратизму в Україні. А президент Порошенко як верховний головнокомандувач – тепер направляє на схід армію захищати українські землі та відвойовувати уже захоплені міста та села. Тож публічно вони – щонайменше, політичні опоненти, якщо не вороги. Брудна українська політика бачила багато найнесподіваніших колаборацій. Але ця на тлі Революції гідності, війни на сході та анексії Росією Криму – виглядає особливо цинічно», – йдеться в матеріалі «Схем».

У Порошенка зустрічі з Медведчуком «Схемам» пояснили так: «Президент провів кілька зустрічей із Медведчуком, на яких висловив незадоволення через затягування процесу звільнення українських політв’язнів Кремля, яких незаконно утримують в Росії та на окупованих нею територіях, і виключно для зрушення з мертвої точки цього питання», – йдеться у відповіді прес-служби президента.

У Порошенка заперечили спільні з Медведчуком бізнес-інтереси, а також наголосили, що президент «відкрито називає Росію – країною-агресором і не поділяє ідеї та політичні висловлювання Віктора Медведчука».

«Президент Петро Порошенко не мав, не має і не збирається мати жодних спільних бізнес-інтересів чи бізнесів зі спецпредставником СБУ з питань звільнення заручників в гуманітарній підгрупі ТКГ в Мінську Віктором Медведчуком», – наголосили в АП.

Віктор Медведчук на запит журналістів не відповів.

 

 

Зустріч політдиректорів «нормандської четвірки» відбудеться наступного тижня в Берліні – Клімкін

Зустріч політдиректорів «нормандської четвірки» відбудеться наступного тижня в столиці Німеччини Берліні, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю «Укрінформу».

«Зараз ми домовляємося про те, щоб це питання (розгортання миротворчої місії ООН на окупованій частині Донбасу – ред.) обговорювалося в «нормандському форматі» на рівні політичних директорів. Обговорення відбудеться наступного тижня у Берліні», – заявив Клімкін.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.

Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу. Обговорення можливості та умов розміщення сил ООН на окупованій території Донбасу все ще обговорюється.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

У Раді розповіли, щодо кого з росіян у США і ЄС є санкції за шкоду Україні, а в Україні – ні

За порушення прав громадян України або завдання шкоди Україні проти деяких осіб і компаній запровадили санкції ЄС і Сполучені Штати Америки, але сама Україна цього не зробила, заявила на «круглому столі» у парламентському комітеті з прав людини депутатка фракції БПП Світлана Заліщук.

«Наприклад, товариство «СГМ Мост» – дочірнє підприємство «Стройгазмонтаж», генеральний підрядник Керченського мосту, який сьогодні з’єднує материкову Росію і Крим і щодо якого ми дуже активно виступає», – сказала вона 21 листопада.

За словами Заліщук, таких осіб і компаній є досить багато, а деякі з них донині мають торговельні зв’язки з Україною.

«Бізнес колишнього мера Севастополя, а нині – депутата так званих Севастопольських законодавчих зборів Олексія Чалого «Таврида електрик». І ця «Таврида електрик продовжує збувати свою продукцію на українській території», – зауважує депутатка.

Згадані особи та представники компаній заяв українського політика наразі не коментували.

Більше читайте тут – Що не так з українськими санкціями за політв’язнів

21 листопада комітет Верховної Ради з прав людини проводив слухання щодо удосконалення державної санкційної політики. Йшлося, зокрема, про створення чіткого і прозорого алгоритму запровадження санкцій та моніторингу їхнього виконання, а також запровадження відповідальності для порушників санкцій.

Наразі в Україні це питання регулює закон «Про санкції», ухвалений 2014-го року.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

Клімкін про українського дипломата, в якого брат – російський генерал: він відданий Україні

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін виступив на захист постійного представника України при ОБСЄ Ігоря Прокопчука, братом якого виявився російський генерал, що працює в Інтерполі.

«Класно, що у нас в дипломатичній службі є такі патріоти як Ігор Прокопчук. Я ніколи не розумів закидів на предмет того, що родинні зв’язки є якимось чином мірилом порядності. Важлива особиста позиція та внесок, відданість Україні та патріотизм. Ігор саме такий, ви це зрозумієте. На жаль, навколо занадто багато байдужих та корупціонерів з ідеальним родоводом», – написав Клімкін 21 листопада у Facebook.

19 листопада про те, що український дипломат і російський генерал є близькими родичами, повідомило видання DT.UA.

Читайте також: Сімейні обставини: чи є проблемою російський брат українського дипломата?

Міністерство закордонних справ України наступного дня заявило, що родинні зв’язки з російським генералом Олександром Прокопчуком не вплинули на роботу постійного представника України при ОБСЄ Ігоря Прокопчука.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

«Це людина, яку поважають» – Чубаров прокоментував обшук у Меметова в окупованому Криму

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров прокоментував проекту Радіо Свобода Крим.Реалії інформацію про обшук ФСБ у жителя Старого Криму, кримськотатарського активіста Ісмета Меметова за підозрою в «причетності до діяльності Меджлісу».

«Швидше за все це (підозра в причетності до діяльності Меметова в Меджлісі – ред.) привід, щоб провести у нього обшуки. Він людина, яку поважають сусіди. Можливо, ходив по судах близьких для нього людей, але не більше. Будь-які звинувачення, з якими приходять російські окупанти до будинків кримських татар, є такими, щоб служили наступними причинами репресій кримських татар», – сказав Чубаров.

Співробітники Федеральної служби безпеки Росії в окупованому Криму 21 листопада проводять обшук у жителя міста Старий Крим Ісмета Меметова. Як повідомляє у Facebook громадське об’єднання «Кримська солідарність», Меметова підозрюють у причетності до Меджлісу кримськотатарського народу, забороненого в Росії та на території окупованого Москвою півострова.

Сам Меметов зі звинуваченнями не погоджується і пов’язує тиск із активним відвідуванням судів у політично мотивованих справах та активною громадянською позицією.

Російські силовики поки що не коментують ситуацію у Старому Криму.

Після анексії Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадянських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

У Криму ФСБ обшукує будинок кримськотатарського активіста

Співробітники Федеральної служби безпеки Росії в окупованому Криму проводять обшук у жителя міста Старий Крим Ісмета Меметова. Як повідомляє у Facebook громадське об’єднання «Кримська солідарність», Меметова підозрюють у причетності до Меджлісу кримськотатарського народу, забороненого в Росії та на території окупованого Москвою півострова.

Сам Меметов зі звинуваченнями не погоджується і пов’язує тиск із активним відвідуванням судів у політично мотивованих справах та активною громадянською позицією.

Проект Радіо Свобода Крим.Реалії з’ясовує деталі подій і намагається отримати коментар від голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Російські силовики поки що не коментують ситуацію у Старому Криму.

Після анексії Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадянських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Рада залишила чинним оподаткування машин на «єврономерах»

Депутати Верховної Ради відмовилися скасувати своє попереднє рішення щодо схвалення в другому читанні змін до Податкового кодексу щодо нових правил оподаткування авто на так званих «єврономерах».

Два запропоновані проекти постанов передбачали доопрацювання відповідних законопроектів із урахуванням зауважень та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

8 листопада Верховна Рада схвалила закон 8487 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів для вирішення проблеми з автомобілями на «єврономерах».

Того ж дня парламент схвалив у цілому закон 8488 про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України, яким схвалено правила оформлення таких автомобілів.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Порошенко нагородив орденом «За мужність» ув’язненого в Росії Сущенка

Президент України Петро Порошенко нагородив ув’язненого в Росії українського журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Як повідомляє прес-служба президента, нагороду прийняла дружина журналіста Анжела.

За повідомленням, президент вручив нагороду 20 листопада під час привітання колективу інформаційного агентства «Укрінформ» зі 100-річчям з дня створення.

«У Романа є величезна, дружня професійна родина, яка постійно про нього пам’ятає і підтримує. Величезна кількість українських юристів-міжнародників, правозахисні організації й дипломатичні відомства щодня докладають максимум зусиль, щоб Роман скоріше повернувся додому з полону», – сказав Порошенко.

Президент додав, що під час його міжнародних зустрічей, зокрема з президентом Франції Емманюелем Макроном тема звільнення Романа Сущенка – постійно серед головних.

За словами Порошенка, завдяки українським дипломатам й українській медіа-спільноті у захисті Сущенка об’єднався весь цивілізований світ, зокрема, міжнародні організації, такі як Європарламент, ОБСЄ, ПАРЄ, Міжнародна і Європейська федерації журналістів.

7 листопада засудженого в Росії українського журналіста Романа Сущенка етапували до колонії суворого режиму в Кіровській області. До цього Сущенко перебував у московському СІЗО «Лефортово».

У 2016 році Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, що він збирав відомості про російське військо.

Читайте також: З чорнил, цибулі, чаю і кетчупу: відкрилася виставка малюнків Сущенка, написаних ним у Росії

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​ Саму журналіст, його захист і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

МЗС України вивчає обставини поїздки до Криму сина чеського прем’єра Бабіша

Офіційний Київ вивчає обставини поїздки до анексованого Росією Криму сина прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша-молодшого, повідомили проекту Радіо Свобода Крим.Реалії в прес-службі Міністерства закордонних справ України.

«Зараз відповідні служби України вивчають питання перебування сина прем’єр-міністра Бабіша в Криму та перевіряють інформацію, опубліковану в ЗМІ», – сказали в МЗС.

В українському зовнішньополітичному відомстві додали, що Чехія підтримує територіальну цілісність України.

«Ми вдячні за офіційну позицію Чеської Республіки, яка полягає в підтримці територіальної цілісності України і невизнанні окупації Росією частини суверенної території нашої держави – Автономної Республіки Крим», – зазначили в МЗС.

У Чехії розгорівся політичний скандал після інтерв’ю сина прем’єра Андрея Бабіша-молодшого виданню Seznam.cz, яке оприлюднили 12 листопада. За словами сина, торік його силою вивезли до анексованого Росією Криму, щоб не дати можливості свідчити правоохоронцям проти батька у можливих махінаціях з коштами Євросоюзу.

Натомість прем’єр Андрей Бабіш стверджує, що його син перебував у Криму «добровільно». Він додав при цьому, що син страждає від шизофренії.

15 листопада Вища палата парламенту Чехії Сенат визнала неприйнятною роботу Бабіша на посаді голови уряду до завершення розслідування можливих махінацій із коштами Європейського союзу.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Рада не змогла направити до КСУ законопроект про перейменування Дніпропетровщини

Верховній Раді України не вистачило голосів для внесення до порядку денного сесії і направлення на розгляд Конституційного суду законопроекту про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Спікер Андрій Парубій ставив відповідну постанову на голосування парламенту 20 листопада чотири рази, але жодного разу вона не набрала необхідних 226 голосів.

При цьому раніше Верховна Рада направила до Конституційного суду законопроект про внесення змін до Конституції щодо перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку. Після того, як КСУ надасть свій висновок, народні депутати зможуть ухвалити вказаний документ у першому читанні. Після цього, на наступній черговій сесії, парламент може голосувати за нього для ухвалення в цілому. Згідно з процедурою, прописаною в Конституції, для цього потрібно не менше ніж 300 голосів депутатів.

У червні 2018 року профільний комітет парламенту з питань правової політики та правосуддя надав висновки до законопроектів про внесення змін до статті 133 Конституції України щодо перейменування Дніпропетровської області в Січеславську (№ 8329) та Кіровоградської області (№ 8380) на Кропивницьку. Тепер народні депутати можуть голосувати за направлення законодавчих ініціатив в Конституційний суд.

19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро, а 14 липня Кіровоград став Кропивницьким.

Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила урядовий законопроект про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду й символіку. Згідно із законом, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, цих цінностей, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні забороняються.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

Заяви і дії угорської сторони нагадують стиль Кремля – МЗС України

Заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар заявляє, що дії і заяви угорської сторони останнім часом нагадують стиль Кремля.

Він наголосив, що угорського посла в Києві Іштвана Ійдярто запрошували в МЗС у зв’язку із заявами прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Заява заступника міністра з’явилася після того, як угорська сторона заявила, що посла 16 листопада не викликали в український МЗС, а зустріч ініціювала Угорщина.

«Посла Угорщини було запрошено до МЗС України директором профільного департаменту для демаршу щодо деструктивних заяв угорського прем’єра Орбана. Те, що посол попередньо сам просився на зустріч не впливає ні на зміст, ні на форму демаршу. Послу Угорщини було висловлено рішучий протест у зв’язку із заявами Орбана, наголошено на неприпустимості втручання у внутрішні справи України, зокрема у триваючий виборчий процес», – написав Боднар у Facebook 19 листопада.

«Дуже шкода, що свою роботу в Україні новий угорський посол (а також його колеги в Будапешті) розпочинає методами кремлівської пропаганди», – додав дипломат.

16 листопада у МЗС України повідомили, що до нього викликали новопризначеного посла Угорщини в Україні Іштвана Ійдярто, якому був висловлений рішучий протест у зв’язку з останніми заявами прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та віце-прем’єр-міністра з питань національної політики Жолта Шем’єна щодо України.

Зокрема, Орбан стверджував, що для України не існує ніяких осяжних термінів вступу до євроатлантичних структур, що в Будапешті зараз не бачать ніяких шансів досягти домовленості з чинним керівництвом України з конфліктних питань чи що нині керівництво України веде «антиугорський курс».

Зі схожими заявами вступив і Шем’єн. Він, зокрема, заявляв, що нині закарпатські угорці, в порушенні прав яких Будапешт звинувачує Київ, не мають вибору, крім, зціпивши зуби, терпіти і сподіватися, що вибори в Україні принесуть якусь зміну. Він також підтвердив, що Угорщина буде вживати всіх дипломатичних заходів, щоб не допустити зближення України з НАТО і ЄС, доки позиція Києва не зміниться.

Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через низку подій, зокрема, ухвалення українського закону про освіту, що визначає мовою освіти державну українську. Угорщина заявила, що це порушує права угорської меншини, Україна відкинула звинувачення, проте Будапешт на знак невдоволення нині блокує зближення України з НАТО, де всі рішення ухвалюються тільки консенсусом.

Крім того, відносини загострила поява в інтернеті відеозапису видачі угорського громадянства громадянам України в одному з консульств Угорщини на Закарпатті, при чому нових угорських громадян інструктували приховувати це від української влади. Це викликало дипломатичний скандал зі взаємним висиланням дипломатичних працівників двох країн.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Захист засудженого кримського екс-депутата Ганиша планує оскаржити вирок

Адвокат Андрій Руденко має намір подати апеляцію на рішення Дніпровського районного суду Києва, який засудив екс-депутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша до 12 років позбавлення волі. Про це захисник сказав кореспондентові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Є всі підстави оскаржити (вирок – ред.) в апеляційному порядку не для того, щоб зробити це для проформи. А для того, щоб все-таки суд апеляційної інстанції побачив всі порушення, і, головне, придивився до особистості обвинуваченого», – сказав Руденко.

На думку адвоката, суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги те, що Ганиш – єдиний депутат, який 6 березня 2014 року проголосував проти так званого «референдуму» про «приєднання» Криму до Росії. Руденко сказав, що його «здивувала позиція суддівської колеги».

У захисту є 30 днів на те, щоб подати апеляційну скаргу. За прогнозами адвоката, перше засідання апеляційного суду може відбутися в січні.

19 листопада Дніпровський районний суд Києва засудив екс-депутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша до 12 років позбавлення волі. Засуджений також зобов’язаний виплатити 5 789 гривень судових витрат.

Ганиша визнали винним у державній зраді. Суд вважає, що колишній депутат сприяв підривній діяльності Росії на території України, коли брав участь в голосуванні за російську «Конституцію Криму». Суд також розцінив як протизаконну його участь у виборах у міську раду Феодосії в анексованому Криму, які Росія провела у вересні 2014 року.

За словами кореспондента Крим.Реалії, засуджений залишається під домашнім арештом до моменту, коли рішення набуде чинності.

16 листопада екс-депутат виголосив у суді останнє слово, в якому заявив, що ніколи не скоював злочину проти народу і держави України. Ганиш попросив визнати його невинуватим і виправдати.

Екс-депутата затримали в квітні 2015 року під час виїзду з Криму на материкову частину України співробітники СБУ спільно з українською Держприкордонслужбою. Колишній депутат перебував у розшуку, Генпрокуратура України винесла йому підозру в скоєнні державної зради.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!