У прес-центрі штабу АТО повідомили, що через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків від початку доби і до 18-ї години неділі втрат серед українських військовослужбовців на Донбасі немає. Про це йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

«З початку доби бойовики 28 разів відкривали вогонь по підрозділах Збройних сил України, час від часу застосовуючи й важке артилерійське озброєння, заборонене Мінськими угодами», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу вранці обстріляли з гранатометів та вивели з ладу насосну станцію першого підйому Південно-донбаського водоводу.

«Постраждалих серед персоналу станції немає. Втім сотні тисяч людей знову на невизначений термін залишились без води. Пізніше, близько 11-ї години, обстрілюючи наші позиції в районі Зайцева, окупанти вкотре поцілили з гранатомета у житловий будинок місцевих мешканців. На щастя, ніхто з цивільних не постраждав», – повідомили у штабі.

Бойовики угруповання «ДНР» звинуватили українських військових у обстрілі насосної станції. Вони стверджують, що ЗСУ стріляли біля Ясинуватої учора і продовжили обстріли сьогодні вранці. Сепаратисти оголосили «режим надзвичайної ситуації» через припинення подачі води в Докучаєвськ.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових в обстрілі селища Фрунзе, через що, як кажуть бойовики, було пошкоджено газопровід.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

Опівночі за київським часом набула чинності візова лібералізація для громадян України при короткотермінових подорожах українських громадян до країн ЄС і «шенгену», тобто безвізовий режим, у тих країнах ЄС, що перебувають із Україною в одному часовому поясі.

Це Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Болгарія, Греція і Кіпр.

У переважній частині Європи чинність безвізового режиму почнеться о 1-й за Києвом, коли північ настане й там.

Кілька країн, яких стосується новий режим, чи їхніх територій стануть доступними для громадян України наступними годинами. Йдеться про Португалію, потім португальські Азорські острови й Ісландію, відтак данську Гренландію.

Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися цим режимом, треба мати біометричний паспорт і, так само як і у випадку з візовим режимом, бути спроможним на прохання прикордонних органів довести мету й умови своєї поїздки, свою платоспроможність тощо.

Безвізовий режим дозволяє перебувати у країнах, яких він стосується, до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування.
…

«І ця подія знаменує остаточний розрив нашої держави з Російською імперією, а українського демократичного світу – з авторитарним «русским миром»
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав Європейський союз до більш амбітних і стратегічних цілей у розбудові відносин із Україною.

«Демократична і європейська Україна є невід’ємною частиною стабільності в Європі», – сказав він, виступаючи в перебігу робочого візиту до Австрії на Європейському форумі Вахау, інформує прес-центр МЗС.

Виступаючи перед учасниками форуму, серед яких – міністри закордонних справ низки європейських держав, члени уряду Австрії, представники експертних кіл, Клімкін наголосив на важливості спільної відповідальності за успіх європейського проекту, мовиться в повідомленні.

Коментуючи виклики, які постають перед сучасною Європою, міністр відзначив необхідність тіснішої співпраці для подолання наявних загроз європейській безпеці. Клімкін, зокрема, наголосив: «Нашим спільним європейським інтересом є, щоб Росія припинила свою політику агресії й порушення міжнародного права». Важливими кроками на цьому шляху має стати сумлінне виконання Росією мінських домовленостей і припинення незаконної анексії Криму, наголосив міністр.

Крім того, мовиться в повідомленні, в контексті завтрашнього набуття чинності режимом безвізових поїздок до ЄС Клімкін сказав: «Це момент свободи і визнання для українців. Це відчуття належності до Європи означає для нас надзвичайно багато».

Останнім часом у відносинах між Євросоюзом і Україною сталися кілька важливих кроків. Зокрема, Угоду про асоціацію між Україною і Європейським союзом ратифікувала остання країна-член ЄС, Нідерланди, також Євросоюз надав Україні безвізовий режим для короткотермінових відвідин, що набуде чинності в ніч на неділю, 11 червня.
…

Президент Литви Даля Ґрібаускайте заявила, що не бачить жодних підстав для послаблення санкцій Заходу проти Росії. Про це вона сказала у п’ятницю під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком в Харкові. 

«З нашої точки зору, з точки зору НАТО, Європейського союзу та ОБСЄ ситуація на східних кордонах погіршується, демонстративна агресивна поведінка досі зберігається. Тому немає жодних умов для послаблення будь-яких санкцій», – сказала Ґрібаускайте.

Також вона заявила, що «нормандський формат» працює, проте може бути змінений чи розширений. 

«Але у нас немає іншого вибору, ніж виконувати мінські домовленості», – додала президент Литви.

Європейський союз, США та інші країни «Групи семи» скоординовано наклали санкції щодо низки пов’язаних із владою Росії фізичних і юридичних осіб, а також щодо деяких секторів російської економіки кількома пакетами. Чинність цих санкцій періодично продовжують через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу.

Лідери країн «Групи семи» на саміті наприкінці травня також висловили готовність запровадити нові санкції стосовно Росії, якщо вона й надалі не виконуватиме своїх зобов’язань щодо України за мінськими домовленостями.
…

У Дніпрі через заворушення 9 травня біля монументу Слави вручено повідомлення про підозру 16 особам. Про це у п’ятницю повідомили заступник прокурора області Роман Токар та керівник слідчого відділу обласної прокуратури Сергій Лисаченко.

За інформацією Руслана Токаря, слідство встановило роль кожного із підозрюваних, зокрема, було вручено повідомлення про підозру трьом організаторам, двом особам, які передавали кошти, одному координатору, який керував молодиками на місці подій, а також десятьом активним учасникам масових заходів.

Як зазначив Роман Токар, їхні дії кваліфіковані за різними статтями Кримінального кодексу України. Семи особам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Він також поінформував, що слідчі уклали угоди з чотирма особами, які співпрацюють зі слідством, надаючи важливі дані. Ці люди брали участь у масовому заході, але фізичної шкоди учасникам не спричиняли, їм призначено штрафи – по 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На брифінгу посадовці прокуратури оприлюднили частину фото та аудіо матеріалів слідства, які, за словами прокурорів, доводять провину підозрюваних.

«Слідчими встановлено, хто саме з підозрюваних спричиняв тілесні ушкодження потерпілим. Це все зафіксовано доказами, які здобуто по кримінальному провадженню», – сказав заступник прокурора області.

За словами Романа Токаря, досудове розслідування справи наразі закінчується, у п’ятницю розпочинається процедура ознайомлення обвинувачених з матеріалами справи, а наступного тижня вона має бути скерована до суду.

Як поінформував заступник прокурора, в ході слідства допитано понад сто свідків, проведено 38 обшуків, 90 впізнань та низку інших слідчих дій. 14 осіб у справі визнали потеплілими.

У Дніпрі 9 травня під час ходи до Монументу слави представників Соціалістичної партії і партії «Опозиційний блок» між ветеранами АТО, молодими людьми спортивної зовнішності і поліцією сталися сутички. Поліція застосувала кийки, постраждали кілька ветеранів АТО, одного з розбитою головою забрала «швидка допомога». Загалом, за даними поліції, постраждали 14 людей.

10 травня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звільнив керівника Нацполіції Дніпропетровщини Ігоря Репешка і призначив на його місце Віталія Глуховерю, який раніше обіймав посаду керівника Дніпровського інституту внутрішніх справ.
…

З групи «Воля народу» у Верховній Раді України вийшли два народних депутати – Сергій Мельничук та Олександр Онищенко. Про це на засіданні парламенту повідомив спікер Андрій Парубій.

«До мене звернулася група «Воля народу» з тим, що вони просили би іще одну особу виключити з їхнього складу. Я вимагав, щоб він прибув безпосередньо з цим питанням, але оскільки група звернулася, то я зачитаю іншу заяву — відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про регламент Верховної Ради України» повідомляю про вихід із складу депутатської групи «Воля народу» народного депутата України Олександра Онищенка», – сказав Парубій.

Також він заявив, що відповідно до регламенту, інформує про вихід народного депутата Сергія Мельничука зі складу групи «Воля народу».

Після виходу Мельничука та Онищенка з групи у «Волі народу» залишається 17 народних депутатів.

Відповідно до регламенту Ради, «Воля народу» протягом 15 днів має поповнитися до щонайменше 19 народних обранців, оскільки кількість депутатів в групі має бути не меншою, ніж та, яка була на початку роботи парламенту поточного скликання у найменшій фракції.

У липні минулого року Верховна Рада позбавила Олександра Онищенка депутатської недоторканності, якраз перед цим він виїхав із України. Він проходить у так званій «газовій справі». Йому інкримінуються злочини через участь у злочинній організації з метою заволодіння майном ПАТ «Укргазвидобування», легалізації (відмивання) доходів, організації службового підроблення тощо.

 
…

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) повідомили про припинення досудового розслідування кримінального провадження проти голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського у справі так званої «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів». Про це йдеться на сторінці САП у Facebook.

«На виконання вимог національного закону та міжнародно-правових договорів детективами НАБ України за погодженням з процесуальними керівниками до уповноважених органів інших держав спрямовано ряд клопотань про надання міжнародної правової допомоги у цій справі. До отримання відповідей від іноземних партнерів слідство у справі зупинено на підставі пункту 3 частини 1 статті 280 КПК України (виконання процесуальних дій у рамках міжнародного співробітництва – ред.)», – мовиться в повідомленні.

За даними прокурорів, отримані під час слідства офіційні документи українських дипломатів, які забезпечували організаційний супровід відряджень Михайла Охендовського, містять «суттєві суперечності».

«Залишається встановити, які саме конкретні дії Михайло Охендовський, перебуваючи у закордонних відрядженнях, виконував в інтересах Партії регіонів, і чи виконував їх взагалі», – зазначили в САП.

Решта матеріалів так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, як зазначили у САП, мають бути далі досліджені в окремому провадженні, яке вже скероване до Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

30 травня 2016 року НАБУ почало розслідування через імовірне одержання Михайлом Охендовським коштів із «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, а саме – понад 160 тисяч доларів.

Голові ЦВК повідомили про підозру в одержанні хабарів в особливо великих розмірах. У НАБУ повідомили, що достовірність підписів Охендовського у журналі звітності про видатки з «чорної бухгалтерії» підтвердили дві експертизи. Сам Михайло Охендовський свою провину заперечує.

НАБУ зверталося до суду з клопотанням про відсторонення Охендовського з посади голови ЦВК, проте суд це прохання не задовольнив.
…

У Білому домі США знову заявили, що санкції стосовно Росії через її втручання в Україні будуть збережені доти, доки Москва не виконає повністю своїх зобов’язань щодо вирішення кризи в Україні.

Доти США твердо віддані збереженню чинних санкцій щодо Росії, сказала речниця Білого дому Сейра Гакабі Сандерз.

«Ми переконані, що чинний режим санкцій, запроваджений виконавчою владою США, є найкращим інструментом для того, щоб змусити Росію виконати свої зобов’язання», – заявила вона на брифінгу.

У Вашингтоні за адміністрації президента Дональда Трампа вже не раз заявляли, що запроваджені 2014 року й відтоді кілька разів посилені і продовжені санкції США щодо Росії будуть збережені, доки зберігаються їхні причини, тобто до виконання Москвою своїх зобов’язань за мінськими домовленостями про врегулювання на окупованій частині Донбасу для головної частини санкцій і до деокупації Криму для іншої частини.

Під час виборчої кампанії 2016 року Трамп, навпаки, не раз давав знати, що в разі перемоги хотів би швидкого відновлення відносин із Росією і, зокрема, можливого скасування санкцій і навіть визнання «російського статусу» Криму. Після інавгурації він змінив цю позицію.

США й інші країни «Групи семи», а також Європейський союз скоординовано наклали санкції щодо низки пов’язаних із владою фізичних і юридичних осіб із Росії, із окупованих територій Криму і частини Донбасу, а також щодо цілих деяких секторів російської економіки кількома пакетами, чинність яких час від часу продовжують, через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу. Лідери країн «Групи семи» на недавньому саміті наприкінці травня також висловили готовність запровадити нові санкції стосовно Росії, якщо вона, як і раніше, не виконуватиме своїх зобов’язань щодо України за мінськими домовленостями.
…

Представник Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова заявляє, що російські силовики в анексованому Криму через помилку понад півроку утримують Кабіра Мохаммада, затриманого на адміністративному кордоні з анексованим Кримом. Про це правозахисниця сказала в ефірі Радіо Крим.Реалії, коментуючи утримання в кримському СІЗО Кабіра Мохаммада, якого співробітники ФСБ Росії затримали як «небезпечного терориста».

«Класична схема так званого російського правосуддя, коли вони помилково затримали не ту людину, але тепер свою провину не хочуть визнавати, тому що їм загрожує кримінальним переслідуванням за те, що вони незаконно утримують у неволі людину. Звичайно, вони не хочуть іти назад і роблять вигляд, що він дійсно терорист», – сказала Сєдова.

Водночас дружина затриманого Оксана Мохаммад заявила, що силовики насильно утримують її чоловіка через наявність українського громадянства. «Нам сказали, що справі заважає український паспорт. Якби був не український паспорт, а громадянина Німеччини або будь-якої іншої країни, його б випустили відразу», – сказала Оксана Мохаммад.

Керівник прес-служби Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України Михайло Чаплига повідомив, що механізми видачі українських громадян, утримуваних у СІЗО в анексованому Криму, на окупованій території, є малодієвими.

Громадянина України афганського походження співробітники ФСБ Росії затримали при в’їзді на півострів. Російська влада хоче екстрадувати його до Ірану – як нібито давно розшукуваного Інтерполом особливо небезпечного злочинця. Дружина затриманого стверджує, що її чоловік не бував в Ірані.

Консульство Афганістану в Росії направило в суд Армянська лист, що підтверджує особу затриманого Кабіра Мохаммада. У відомстві стверджують, що затриманий у Криму Кабір Мохаммад не має ніякого стосунку до згаданої Інтерполом людини. Однак рішення про утримання під вартою залишили в силі.

Правозахисники повідомляють, що в СІЗО Кабір Мохаммад переніс другий інсульт і потребує медичної допомоги.

За твердженням Кримської правозахисної групи, Кабір Мохаммад проживає в Україні від 1986 року, закінчив медичний інститут у Донецьку, мав посвідку на проживання. У 2012 році він отримав українське громадянство. Сім’я проживає в Борисполі Київської області. В Афганістані у Мохаммада і його родичів є сімейний бізнес, тому час від часу він літав до Афганістану.

Коментарі російських силовиків з приводу затримання на даний момент відсутні.

 
…

Близько 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб в Україні зіткнулися з проблемами у питаннях отримання соціальних і пенсійних виплат, заявили 8 червня у Дніпрі представники Агентства ООН у справах біженців у місті і правозахисники, які займаються відстоюванням прав переселенців.

Як повідомила керівник проекту «Адвокація і правова допомога внутрішньо переміщеним особам» Благодійного фонду «Право на захист» Марія Алексеєнко, за п’ять місяців нинішнього року до правників фонду з цією проблемою звернулось майже 10 тисяч переселенців, половина з яких – пенсіонери, які не отримують зароблені пенсії від кількох місяців до півроку.

За даними правозахисників, 8 червня виповнюється рівно рік з моменту ухвалення постанови Кабінету міністрів України № 365, якою уряд передбачив механізм здійснення контролю за соціальними і пенсійними виплатами переселенцям. Ухвалення цієї постанови, вважають правозахисники, викликало низку негативних наслідків для переселенців: соцслужби й органи пенсійного забезпечення припиняють виплати на підставі перевірок їхнього місця проживання, відсутності їх за місцем тимчасового проживання, відвідин непідконтрольної Україні території.

Правозахисники зазначають, що ця вимога урядової постанови суперечить Конституції України та міжнародному праву, яке гарантує людині користування правами і свободами без дискримінації за будь-якою ознакою, у тому числі місцем проживання.

За даними правозахисників, наразі в Україні до розгляду в судах вже дійшло понад 80 справ переселенців щодо припинення їм пенсійних і соціальних виплат.

«Законодавство країни має забезпечувати право громадянина на отримання пенсії, незалежно від того, де мешкає особа. Ми вважаємо, що пенсія – це не привілей, а право, тому люди, які заслужили, все життя працювали, мають отримувати свою зароблену пенсію. Постанову № 365 ми вважаємо дискримінаційною», – зазначив голова офісу Агентства ООН у справах біженців у Дніпрі Мамо Мулусеу.

8 червня 2016 року уряд ухвалив постанову № 365 про порядок призначення або відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам і порядок здійснення контролю за проведенням таких виплат за місцем фактичного проживання чи перебування.

Тепер для того, щоб призначити чи відновити соціальну виплату, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення має перевірити інформацію про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи, а вже за результатами цієї перевірки складають акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї – цей акт повинні підписати всі повнолітні члени сім’ї ВПО та представники органів соціального захисту. Постанова викликала багато критичних зауважень правозахисників, на їхню думку, вона порушує права і свободи переселенців.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що просування з перехідним процесом мінських домовленостей до місцевих виборів на окупованій нині частині Донбасу неможливе без створення озброєної поліцейської місії ОБСЄ і її постійного контролю за нині непідконтрольною українській владі ділянкою українсько-російського кордону.

На спільній прес-конференції після зустрічі з нинішнім головою Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністром закордонних справ Австрії Себастіяном Курцем у Києві український міністр також наголосив, що саме Росія наразі блокує на засіданнях Постійної ради ОБСЄ у Відні обговорення можливості створити для Донбасу озброєну поліцейську місію ОБСЄ.

«Ми всі чудово розуміємо, що без такого елементу почати ефективний перехідний процес неможливо. Ми всі докладаємо зусиль із метою розпочати абсолютно цілеспрямоване і сконцентроване обговорення цього питання, – сказав Клімкін. – Поліцейська місія – це питання, яке обов’язково має бути погоджено, має бути мандат, який дасть нам можливість підготуватися до майбутніх виборів».

Крім того, наголосив голова МЗС України, в майбутньому з’явиться також дуже важлива місія з роззброєння всіх незаконних збройних угруповань, як то передбачають мінські домовленості. «Зброя має зберігатися під надійним контролем, ми маємо почати підготовку до виборів. Це може зробити місія, у якій буде озброєний компонент за підтримки СММ (Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, що нині складається з беззбройних спостерігачів – ред.)», – сказав він.

Клімкін додав, що місія ОБСЄ також повинна мати ресурси, щоб здійснювати вже нині ефективну верифікацію неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, що теж передбачене мінськими угодами. «Інакше в нас буде постійний приплив російських регулярних військ, зброї і найманців, як це ми маємо зараз», – наголосив Клімкін.

«На жаль, місію не допускають до більшості ділянок на Донбасі, на жаль, місія не може бути присутньою цілодобово, але місія на сьогодні є єдиним способом контролю російського агресора. Слід посилити місію, і ми про це сьогодні говорили. І з погляду присутності й кількості співробітників, і з погляду технічного посилення», – сказав міністр..

За його словами, необхідний постійний і ефективний доступ місії ОБСЄ безпосередньо до кордону для контролю за ним, який означав би, що ця місія повинна мати можливість контролювати за допомогою технічних засобів усі дороги і залізничні колії, мати своїх людей на влаштованих сепаратистами «пунктах пропуску» на неконтрольованій ділянці кордону, через який, нагадав Клімкін, зараз ідуть озброєння, а також має отримати систему своїх спостережних пунктів вздовж неконтрольованої ділянки кордону, з яких будуть здійснюватися відповідні інспекції.

Курц, зі свого боку, повідомив, що чисельність нинішньої Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні буде збільшена з 700 до 1000 спостерігачів. Також, за його словами, обговорюється й питання про поліпшення технічних можливостей місії, зокрема, для ефективного здійснення контролю і в нічний час.

Раніше в середу Себастіяна Курца прийняв президент України Петро Порошенко, який закликав австрійського міністра і голову ОБСЄ активізувати консультації у Відні щодо розміщення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі.

Київ уже неодноразово заявляв про необхідність розміщення на Донбасі озброєної місії ОБСЄ, зокрема, для контролю за кордоном. За останніми даними, Київ не контролює понад 409 кілометрів кордону з Росією на Донбасі.

За мінськими домовленостями, повернення цієї ділянки під контроль України можливе тільки як останній крок у врегулюванні на Донбасі, після виконання всіх решти. Але інші пункти домовленостей передбачають якнайшвидше запровадження верифікації становища на кордоні з боку ОБСЄ.
…

В угрупованні «ДНР» родичам блогера Станіслава Васіна не дають жодної інформації про його місце перебування, повідомив Радіо Донбас.Реалії колишній народний депутат Єгор Фірсов, який напередодні заявив про зникнення журналіста.

«Відомо, що мама востаннє спілкувалася з ним 2-го числа, 3-го вони мали зустрітися з мамою в Макіївці, але цього не сталося, Стас просто не вийшов на зв’язок. Мати була в усіх «органах», які там тільки можливі: заходила в «міліцію», в «держбезпеку», але всі стинають плечима. Кажуть, що це, найімовірніше, «служба безпеки». Але офіційної відповіді ніхто не дає», – повідомив він.

Блогер і автор Радіо Донбас.Реалії Станіслав Васін днями зник безвісти в Донецьку. Єгор Фірсов припускає, що журналіст був затриманий бойовиками угруповання «ДНР». Родичі не можуть зв’язатися зі Станіславом, за даними Фірсова, в квартирі Васіна – сліди злому і обшуку. Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.

Станіслав Васін готував репортажі про життя Донецька для Радіо Донбас Реалії й інших видань. Зв’язку з ним редакція Радіо Свобода не має з п’ятниці, 2 червня.
…

Найближчими тижнями Кабінет міністрів України заслухає звіт правління і наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця» для подальшого ухвалення кадрових рішень щодо керівництва компанії, повідомляє Міністерство економічного розвитку торгівлі України.

«Аналізуючи ситуацію, що склалася із закінченням строку контракту керівника компанії Войцеха Бальчуна, на думку Мінекономрозвитку, ухваленню рішення щодо дії контракту голови правління ПАТ «Укрзалізниця» має передувати заслуховування урядом України (який виконує функції загальних зборів – вищого органу товариства) звітів правління та наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця» з метою проведення аналізу діяльності товариства за 2016 рік», – йдеться в повідомленні МЕРТ 7 червня.

Протягом декількох тижнів голова правління і наглядова рада мають підготувати і представити відповідний звіт.

«У результаті заслуховування інформації щодо результатів діяльності товариства буде ухвалене рішення щодо продовження чи припинення трудових відносин з головою правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцехом Бальчуном», – додали в міністерстві.

Напередодні міністр інфраструктури України Володимир Омелян, який неодноразово критикував роботу Бальчуна на посаді керівника «Укрзалізниці», висловив сподівання, що Кабінет міністрів на засіданні 7 червня вирішить питання про подальше його перебування на посаді.

Контракт із Бальчуном, який відкидав критику на свою адресу, закінчився 5 червня.

У січні Кабмін ухвалив рішення про перепідпорядкування «Укрзалізниці» під безпосереднє управління уряду з-під керівництва Мінінфраструктури.

Кабінет міністрів України 20 квітня 2016 року підтримав пропозицію комітету з призначень керівників при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, який запропонував призначити головою ПАТ «Укрзалізниця» екс-голову залізничної компанії Польщі Войцеха Бальчуна.

 
…

У Ранковій Свободі на Крим.Реалії – про підсумки трьох років Петра Порошенка на посаді президента України, про продуктивність праці та схильність до відпочинку депутатів Верховної Ради та про те, що в українських містах знають про децентралізацію.

Говоритиме ведучий Юрій Матвійчук з гостями студії: о 7:05 – з політичним експертом Тарасом Чорноволом та політологом Олегом Саакяном; о 7:35 – з народними депутатами Вікторією Пташник та Бориславом Березою;о 8:05 з заступником міністра фінансів Сергієм Марченком та виконавчим директором Асоціації міст України Олександром Слобожаном. 
…

МЗС України висловив ноту протесту у зв’язку з відвідуванням анексованого Криму російською делегацією.

«Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з черговою незаконною поїздкою до Автономної Республіки Крим, яка є суверенною територією України, тимчасово окупованою Російською Федерацією, групи високопосадовців держави-окупанта на чолі з головою Ради Федерації Федеральних зборів Російської Федерації Валентиною Матвієнко», – йдеться в повідомленні прес-служби українського міністерства.

У МЗС підкреслили, що це є грубим порушенням українського законодавства і міжнародного права.

Крім того, в міністерстві зазначили, що такі «візити» керівництва Росії розглядаються як демонстративне нехтування Кремлем державним суверенітетом України, Статутом ООН, резолюціями Генеральної асамблеї ООН, Бакинською декларацією та резолюціями Парламентської асамблеї ОБСЄ.

У зв’язку з цим, як заявляють в українському дипломатичному відомстві, Міністерству закордонних справ Росії передана відповідна нота протесту.

Після незаконної анексії Росією українського Криму МЗС України неодноразово висловлював ноту протесту через візити на півострів російських політиків. 

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

«Дякую представникам ЗМІ за пропозиції про запровадження квот і повернення української мови в українські медіа»
…

Російська компанія «Газпром» заперечує заяви «Нафтогазу Укроаїни» про скасування Арбітражним інститутом Торговельної палати Стокгольма (Швеція) умови «бери або плати» у контракті на постачання газу Україні.

«Це не так. Не скасувало арбітражне рішення take or pay. Я не буду вам розповідати, що там насправді, але скасування take or pay немає… Це маніпуляція така публічна. Робота йде.», – заявив 6 червня заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв.

За його словами, заперечення і коментарі щодо спору з «Нафтогазом» будуть представлені в суді 30 червня.

«Нафтогаз України» 31 травня заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» з урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» та повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У жовтні 2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою перегляду контракту на транзит газу з російським «Газпромом», а також компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування.

Перед цим «Нафтогаз» подав позов щодо ціни газу на російську компанію «Газпром» до арбітражного суду у Стокгольмі.

У 2016 році голова української компанії Андрій Коболєв оцінив суму претензій «Нафтогазу» до російського «Газпрому» в 30 мільярдів доларів.

Водночас російський «Газпром» подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу» на загальну суму понад 23 мільярди доларів.
…

Державне підприємство «Південний машинобудівний завод», що працює у Дніпрі, виготовить 12 ракет-носіїв серії «Зеніт» для міжнародних програм «Морський старт» і «Наземний старт». Інформацію про це 6 червня підтвердили на підприємстві.

За даними заводу, «Південмаш» і компанія S7 Sea Launch Limited уклали контракт на виробництво і поставку ракет-носіїв.

Згідно з повідомленням, ракети-носії будуть використані в рамках міжнародних космічних проектів для досліджень і використання космосу в мирних цілях.

На підприємстві заявляють, що новий контракт допоможе заводу вийти з майже чотирирічної фінансової кризи.

Як розповіли на підприємстві, зараз у виробництві на підприємстві є дві ракети «Зеніт-3SL» і «Зеніт-3SLБ». Зараз портфель замовлень «Південмашу» перевищує 350 мільйонів доларів.

Водночас у незалежній профспілці підприємства Радіо Свобода поінформували, що працівникам заводу винні зарплату: половину – за грудень минулого року та п’ять місяців нинішнього року. У профспілці також зазначили, що підписання контракту на виготовлення 12 ракет-носіїв може завантажити виробничі потужності підприємства не на один рік, тож робітники сподіваються на виплату заборгованості й підвищення оплати праці.

2016 року працівники державного підприємства «Південний машинобудівний завод» кілька разів виходили на акцію протесту проти невиплати заборгованості із зарплати. 2015 року працівники заводу провели більше ніж десять акцій у Дніпрі та Києві. На адміністрації підприємства пояснювали, що така ситуація склалась через фінансову скруту – підприємству бракувало замовлень на його продукцію.
…

Родичі ув’язненого в анексованому Криму фігуранта «справи кримських диверсантів» Євгена Панова разом з волонтерами ініціативи записали відеозвернення до президента Росії Володимира Путіна з вимогою звільнити українця. Звернення опублікували на сторінці «Євромайдан SOS» на сторінці у Facebook 6 червня, коли Євген Панов відзначає 40-річчя.

«Всім зрозуміло, що доля Євгена Панова вирішується не в суді. Тому цей відеомеседж ми відправляємо прямо в Кремль пану Путіну. Ми ще раз нагадуємо, що рідні політв’язнів продовжують відзначати їх ювілеї без самих винуватців свята», – сказала волонтер «Євромайдан SOS» Олександра Сурган.

До Володимира Путіна звернувся і рідний брат Панова Ігор Котелянець.

«Сьогодні ми святкуємо день народження українського воїна і волонтера Жені Панова, якого ви утримуєте в заручниках у Криму майже рік. Він і понад 40 інших українських політв’язнів в російських в’язницях є свідченням не вашої перемоги, вони є свідченням вашого страху, страху вашої системи перед нашим національним почуттям гідності. Перед нашою сміливістю і самовідданою боротьбою. Вам вже давно не 30, і диктатори в сучасному світі добре не закінчують. Тому ми звертаємося до вас, закликаємо вас до мудрості, мудрості сьогодні, щоб в призначений час Бог і ваш народ виявив милосердя до вас. Володимире Володимировичу, пора відпускати», – звернувся Котелянець.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 2 червня продовжив термін утримання під вартою Євгену Панову і Андрію Захтею, обвинувачених у підготовці «диверсій» на території Криму, до 7 серпня.

10 серпня ФСБ Росії повідомила, що в ніч на 7 серпня 2016 року в анексованому Криму затримали групу «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше повернули до Криму.

Влада України спростовує звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб. Ті, в свою чергу, заявляють, що Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.
…

«Команді Bellingcat вдалося виявити «відсутню ланку» – фотографію, на якій видно маркування негабаритного вантажу на «Бук 332»
…

Минулої доби в ході бойових дій на Донбасі поранень зазнали двоє українських військовослужбовців, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Оперативна обстановка у районі проведення АТО залишається складною. Вчора вдень російсько-терористичні бандформування відносно знизили свою вогневу активність на окремих ділянках лінії розмежування сторін, проте вже з настанням сутінок бойовики значно підвищили інтенсивність та руйнівний характер своїх збройних провокацій вздовж всього фронту. Впродовж минулої доби проросійські незаконні збройні формування 60 разів відкривали вогонь по позиціях сил АТО, зокрема 9 разів використовували заборонене Мінськими домовленостями озброєння», – йдеться в повідомленні.

Найбільше обстрілів напередодні було на приморському напрямку, водночас найспокійнішою була ситуація на донецькому, зазначили у штабі.

Після відносного затишшя на луганському напрямку вдень проросійські бойовики суттєво активізувались із настанням сутінок, повідомили у штабі. Так, під обстріли тут потрапили території біля Кримського, Катеринівки, Новоолександрівки, Богуславського, Станиці Луганської та Новозванівки.

Сайти донецьких і луганських сепаратистів станом на 7:00 ранку понеділка не повідомляють про обстріли за попередню добу в районах, ними захоплених.

Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

У ранковому ефірі Радіо Свобода обговорює такі питання:

– Якими є нинішні політичні симпатії українців?

– Чи прискориться глобальне потепління через «прохолодне» ставлення Трампа до Паризької угоди?

– Чим капелани можуть зарадити солдатам на Донбасі?

У Ранковій Свободі на Крим.Реалії ведучий Юрій Матвійчук говоритиме зз екс-міністром екології України Сергієм Курикіним, з соціологами Олексієм Антиповичем та Петром Жуком, капеланами Олександром Шмуригіним та В’ячеславом Бевзем про можливі наслідки виходу США з Паризької кліматичної угоди, про те кого і чому українці хочуть бачити у владі, а також про місце релігії на війні.

Дивіться із 07:00.
…

Після рішення Міжнародного суду від 19 квітня, зокрема, про відновлення забороненої Москвою діяльності Меджлісу Росія не лише не виконує рішення суду, а й нарощує репресії проти кримських татар, заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров в інетрв’ю телеканалу «112.Україна».

«Вони (репресії – ред.) залишаються системними, нарощуються. Жодних проявів того, що окупанти якимось чином якщо не беруться за розум, то хоча б озираються на те рішення, яке з’явилося. Деякий парадокс щодо рішення Міжнародного суду ООН – не виконати це рішення Росія не може: вона не тільки є стороною процесу, вона зобов’язана і знала про це, коли погодилася на цей суд. Але виконувати це рішення вона теж не буде. Вони шукають якийсь вихід з того, щоб не виконувати це рішення», – сказав Чубаров.

Він також додав, що рішення Європейського суду з прав людини щодо захисту прав і свобод в окупованому Криму Кремль також виконувати не збирається.

«За рішенням ЄСПЛ: у них вже є вторована доріжка, тому що Конституційний суд (Росії) дав їм можливість за рішенням Верховного суду Росії: рішення, яке приймається Європейським судом з прав людини і нібито «суперечить правам людини», вони виконувати не будуть», – сказав Чубаров.

19 квітня Міжнародний суд, найвищий судовий орган у системі ООН, виніс проміжне рішення за позовом України проти Росії. Суд не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції із заборони фінансування тероризму, що мали стосуватися окупованої частини Донбасу. Натомість Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців в окупованому Криму, відновити діяльність Меджлісу, яку Москва заборонила на українському півострові, і навчання українською мовою в окупованому Криму. Рішення по суті щодо порушення Росією обох конвецій іще не винесене.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Адвокат Марк Фейгін підтвердив участь у судовому процесі проти одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова в підконтрольному Кремлю суді Криму. Про це він написав у неділю на сторінці у Facebook.

«У найближчі дні я вирушаю до Криму, щоб взяти участь в засіданнях Сімферопольського районного суду на захист Ільмі Умерова. Це буде вражаючий процес, що запам’ятається надовго», – написав Фейгін.

Наступне засідання підконтрольного Кремлю суду у «справі Умерова» призначене на 7 червня.

Попереднє судове засідання у справі відбулося 31 травня. Тоді суд відмовив Умерову в перенесенні дати попереднього засідання через відсутність одного з адвокатів – Еміля Курбедінова, також не мав можливості долучитися до справи адвокат Марк Фейгін.

У травні 2016 року екс-прокурор Криму Наталія Поклонська повідомила, що слідчі ФСБ порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм.

Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, тримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало громадський і міжнародний резонанс.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров вважає переслідування Ільмі Умерова частиною кампанії гонінь і утисків кримськотатарського народу в анексованому Росією Криму.

Згідно з даними офіційного сайту підконтрольного Кремлю Сімферопольського районного суду, кримінальну справу стосовно Ільмі Умерова передали для вивчення судді Андрію Кулішову.

За інформацією, розміщеною на сайті «Миротворець», Андрій Кулішов розшукується правоохоронними органами України за порушення присяги судді та підозрюється за статтею 111 Кримінального кодексу України («державна зрада»). При цьому в списку звільнених кримських суддів Вищою радою правосуддя України суддя Андрія Кулішова немає.
…

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя в понеділок, 5 червня, продовжить розгляд справи кримського журналіста Миколи Семени. Про це на сторінці у Facebook написав голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв.

«У Залізничному районному суді Сімферополя триватиме чергове засідання у справі журналіста Миколи Семени, якого звинувачують у закликах до порушення територіальної цілісності Росії за статтею про блокаду півострова», – написав Смедляєв.

За його даними, засідання розпочнеться о 14:00.

7 грудня 2016 року слідчий в анексованому Криму висунув журналісту Миколі Семена звинувачення в остаточній редакції в кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації». Кримінальну справу, складене слідчими, складається з шести томів.

На допиті ФСБ Микола Семена заявив, що в своїх матеріалах реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України від 3 травня закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, і зокрема Миколи Семену.
…

«Наші люди на тимчасово загарбаній території кажуть, що сигнал добиває до Ростова-на Дону»
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України», який 16 травня ухвалив парламент, повідомляє прес-служба президента.

«Закон передбачає, що для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та які отримали документ про загальну середню освіту, прийом на навчання до одного з вищих навчальних закладів, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України», – йдеться у повідомленні.

А розмір квоти для абітурієнтів з окупованих територій, відповідно до документу, у вищих навчальних закладах, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, «встановлюється в обсязі 1 тисяча місць державного замовлення та розподіляється між зазначеними вищими навчальними закладами у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України», додають у прес-службі.

Закон набирає чинності на наступний день після його опублікування та вступає в дію через місяць із дня набрання ним чинності.

Раніше аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько розповів, що у вишах України не можуть назвати конкретну кількість бюджетних місць за кримською квотою для абітурієнтів з півострова. Через це кримчани не можуть остаточно ухвалити рішення щодо вступу.

7 лютого 2017 року Міністерство освіти і науки анулювало ліцензії 71 вишу, що розташовані на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території Донецької й Луганської областей, а також на територіях анексованого Росією Криму й міста Севастополя.
…

Чергове засідання суду Київського райсуду Полтави у справі щодо міського голови Харкова Геннадія Кернеса і його охоронців, яких звинувачують у викраденні, побитті і загрозі вбивством двох учасників Євромайдану, призначене на 3 липня, повідомляє портал «Судова влада України».

Засідання заплановане на 11:00 під головуванням судді Андрія Антонова.

Наприкінці травня суддя Київського райсуду Полтави Юрій Куліш відмовив у задоволенні клопотання держобвинувачення про відвід судді Андрія Антонова. Прокуратура просила про відвід судді, називаючи ого упередженим.

2 березня 2015 року прокуратура заявила, що харківського міського голову підозрюють у викраденні людини, катуванні, погрозі вбивством.

26 березня 2015 року Генпрокуратура передала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно Кернеса і двох його охоронців.

Харківський міський голова Геннадій Кернес заявляє, що кримінальне провадження проти нього є сфабрикованим.

 
…

У ніч на суботу в приміщенні московського передвиборного штабу опозиціонера Олексія Навального замінили замки, співробітники працюють надворі, повідомив соратник політика Микола Ляскін. Також він зазначив, що на власника приміщення чинився тиск, але не уточнив, ким саме.

Московський штаб Олексія Навального діє з 29 травня. Його відкриття кілька разів переносилося через проблеми з орендодавцями. На початку травня власник приміщення в Москві, в якому спочатку знаходився штаб, вирішив розірвати договір оренди.

Олексій Навальний має намір брати участь у виборах президента Росії в 2018 році. Його передвиборчі штаби відкрилися в десятках міст, і, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, у деяких з них на соратників опозиціонера і співпрацюють з ними орендодавців тиснули. Так минулого тижня в Іркутську побили сина бізнесмена, який здає приміщення під штаб Навального. У березні в Санкт-Петербурзі підпалили двері штабу політика. В Уфі двері передвиборчого штабу закидали яйцями, а в Томську співробітникам штабу залили монтажною піною двері квартир і глушники в автомобілі.

Наприкінці квітня на самого Навального напали в Москві. Невідомі облили політика зеленкою, він отримав хімічний опік ока. Через кілька днів після цього опозиціонеру видали закордонний паспорт, і він відправився на операцію до Барселони.

Вибори президента Росії заплановані на березень наступного року.

4 травня прокремлівський Всеросійський центр дослідження громадської думки, відомий за російським скороченням ВЦІОМ, опублікував результати опитування, згідно з яким роботу Путіна на посаді президента Росії позитивно оцінюють 81 відсоток росіян – на 4 відсотки менше, ніж на початку 2017 року. Пізніше «Левада-Центр» оприлюднив дослідження, за яким більше половини росіян хотіли би бачити Путіна на посту президента і після 2018-го.

Згідно з результатами опитування, шість відсотків проголосували б за лідера ЛДПР Володимира Жириновського, три відсотки за лідера КПРФ Геннадія Зюганова, а два – за опозиціонера Олексія Навального.
…