Посольство України засудило візит делегації зі Швейцарії в окупований Крим

Посольство України засуджує незаконний візит делегації із Швейцарії до окупованого Криму, про це йдеться у заяві посольства України у Швейцарії.

«Посольство України рішуче засуджує незаконний візит делегації на чолі з колишнім членом Ради кантонів Едуардом Белзером до окупованого Криму, що являє собою порушення українського законодавства і суперечить офіційній позиції Швейцарії щодо невизнання спроби анексії Криму Росією», – йдеться у заяві.

Посольство шкодує, що у відомій дотриманням верховенства права Швейцарії знайшлися особи, які дали себе використати російській пропаганді, знехтували законодавством іншої держави і захоплено розповідають про життя в Криму, де продовжують зневажатися права людини, тривають репресії проти кримських татар і українців.

Повідомляється, що посольство України «цінує те, що влада Швейцарії послідовно підтримує територіальну цілісність України» і сподівається, що «цього візиту буде дана належна оцінка».

Україна залишає за собою право застосувати до іноземних громадян, які порушують правила в’їзду на окуповані території, санкційні заходи, нагадали дипломати.

Як повідомляла російська влада Севастополя, 10 вересня в місті відбулася двостороння зустріч представників російського уряду Севастополя з «делегацією Швейцарської Конфедерації».

Прес-служба уряду Севастополя повідомила раніше в понеділок, що члени швейцарської делегації під час візиту до Криму заявили, що в Криму необхідно розвивати міжнародний туризм.

Публічних коментарів Едуарда Белзера з цього приводу немає.

Читайте також: Посольство України в Чехії засуджує візит чеських політиків до Криму

Станом на червень 2018 року Прокуратура АРК встановила персональні дані понад 200 іноземців, які відвідували анексований Росією Крим в порушення норм українського законодавства.

Запрошуючи іноземних громадян на територію Криму, російська влада півострова намагається легалізувати його анексію.

Міністерство закордонних справ України постійно закликає іноземців в’їжджати в анексований Росією Крим виключно відповідно до законів України і норм міжнародного права.

МЗС України раніше заявляло, що поїздки іноземних політиків до Криму не мають статусу офіційних.

У МінТОТ назвали умови відновлення водопостачання Криму – ЗМІ

Україна може почати переговори щодо відновлення водопостачання Криму після визнання Росією факту окупації півострова, заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявив в ефірі телеканалу Еспресо.

«Можу сказати офіційно. Перше, Російська Федерація як країна-окупант в Криму, як країна-агресор, не зверталася до України офіційно з питань подання води. Друге, якщо є таке бажання, то спочатку треба звернутися до України і визнати факт окупації Криму. Без цього, взагалі, нема про що розмовляти», – пояснив Гримчак.

Тільки після виконання Москвою цих двох умов, зазначив чиновник, можна міркувати, «у скільки їм обійдеться ця вода».

При цьому відповідальність за ситуацію в Армянську, а також за повне знищення зеленого трав’яного покриття у степовому Криму та інші техногенні катастрофи несе виключно Кремль, переконаний Гримчак.

Читайте також: Через хімічні викиди в Криму окупанти вивезли своїх дітей – Бабін

Фактична влада Криму заявляє, що причиною викидів шкідливої речовини на півночі півострова є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного підприємством «Кримський титан».

Водночас у Міноборони України наполягають, що викид хімічних речовин на території анексованого Криму стався через військових Збройних сил Росії, які на тренуваннях обстріляли відстійники відходів титанового й содового заводів.

Жителі кримського міста Армянська продовжують скаржитися на погіршення самопочуття, їдкий запах у повітрі, першіння в горлі, особливо у вечірній час.

4 вересня фактична влада Криму оголосила, що концентрація шкідливих речовин у повітрі на півночі півострова перевищила допустиму норму, у зв’язку з цим на два тижні зупинили роботу заводу «Кримський титан». Крім того, почалася евакуація дітей з Армянська в санаторії Криму.

На мітингах проти пенсійної реформи в Росії затримали понад 800 людей – ЗМІ

На мітингах проти пенсійної реформи у 33 містах Росії затримали 839 осіб, найбільше – у Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі: , повідомляє російське видання «ОВД-Инфо».

Між тим, як повідомляє Інтерфакс із посиланням на начальника Головного управління МВС із забезпечення охорони громадського порядку Росії Юрія Валяєва, поліція заявляє про затримання близько 100 осіб у Санкт-Петербурзі та «кількох» у Москві.

У Москві, за інформацією російської служби Радіо Свобода, у неділю ввечері поліція затримала, за різними даними, від десяти до декількох десятків людей. Поблизу метро «Театральна» маніфестантів били кийками. 

Московська поліція оцінила кількість учасників мітингу проти пенсійної реформи у дві тисячі осіб. За іншими даними, в акції на Пушкінській площі брали участь від трьох до п’яти тисяч чоловік. Біля пам’ятника Пушкіну поставили траурний вінок з написом «Пенсія». Присутні скандували: «Це не реформа, це грабіж!» і «Поверніть наші гроші».

Читайте також: «Поки я президент, це рішення не буде прийняте». Як змінювалися слова Путіна про підвищення пенсійного віку

У різних містах Росії тривають акції протесту проти пенсійної реформи, виходити на які раніше закликав російський опозиціонер Олексій Навальний. Опозиція обрала цей день для масових мітингів, оскільки у Росії 9 вересня відбуваються вибори губернаторів, мерів та депутатів.

Загалом прихильники Навального планують вийти на вулиці в 80 містах Росії. Влада Москви, Санкт-Петербурга й більшості інших міст акцію не погодила.

Самого Навального в кінці серпня арештували на 30 діб за «порушення» під час проведення акції «Він нам не цар» у січні.

19 липня Держдума Росії в першому читанні ухвалила законопроект про підвищення пенсійного віку в Росії. Його можуть підвищити з 55 до 63 років для жінок і з 60 до 65 років для чоловіків.

Система «Серпанок» глушить російське мовлення у 180 населених пунктах на Донбасі – Геращенко

Система «Серпанок» блокує сигнал російських телеканалів у 180 населених пунктах поблизу лінії розмежування на Донбасі, повідомила віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

Про це вона написала у Facebook за результатами свого візиту в Авдіївку на Донеччині.

Наприкінці липня цього року уряд схвалив стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу. Це – рамковий документ, що передбачає розширення зони наземного ефірного мовлення українських телерадіокомпаній з територій, які прилеглі до тимчасово окупованих.

Як заявила пізніше – у вересні –  в інтерв’ю проекту Радіо Свобода Крим.Реалії перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар, одним із напрямків діяльності у цьому плані є також припинення незаконного сигналу на українських частотах на непідконтрольних Києву територіях України.

«Україна не питатиме дозволу ні в Путіна, ні в Кирила, як молитися» – Порошенко

Президент України Петро Порошенко відреагував на заяву Російської православної церкви про «рішучий протест і глибоке обурення» у зв’язку рішенням Константинопольського патріархату призначити у Києві двох екзархів (повірених) у межах підготовки до надання автокефалії українській православній церкві. 

«Якщо ми будемо молитися і боротися – томос і Єдина помісна українська православна церква буде в Україні раніше, ніж будь-хто очікує. Як і у випадку з НАТО, як і у випадку з Європейським союзом, ми не будемо питати дозволу ні у Путіна (президента Росії – ред.), ні у Кирила (очільник РПЦ), як нам молитися, у які храми ходити, куди нам рухатися і як нам жити», – сказав Порошенко.

8 вересня синод РПЦ виступив із заявою, в якій висловив «рішучий протест і глибоке обурення» у зв’язку рішенням Константинопольського патріархату призначити у Києві двох екзархів (повірених). 

«Це рішення ухвалене без узгодження з патріархом Московським і всієї Русі Кирилом і митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм і є грубим нехтуванням церковних канонів», – наголосили в РПЦ та пообіцяли дії у відповідь.

А представник РПЦ, митрополит Іларіон заявив, що РПЦ розірве євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом у разі, якщо православна церква України отримає автокефалію.

Читайте також: В очікуванні томосу для православної церкви України. Коли це станеться?

7 вересня Вселенський патріархат призначив двох екзархів у Києві у межах підготовки до надання автокефалії українській православній церкві.

Президент України 17 квітня на екстреній зустрічі з головами парламентських фракцій попросив Верховну Раду підтримати звернення «президента і церковних ієрархів до Вселенського патріарха» щодо надання томосу (указ, декрет материнської церкви щодо надання автономії в управлінні (автокефалії) якійсь частині цієї церкви, фактично визнання статусу) українській православній помісній церкві.

19 квітня Верховна Рада України проголосувала за постанову щодо звернення про надання томосу про автокефалію православної церкви в Україні до Вселенського патріарха Варфоломія. Через кілька днів президент України Петро Порошенко заявив, що Вселенський патріархат розпочав процедури, необхідні для надання автокефалії українській православній церкві.

31 серпня предстоятель Російської православної церкви патріарх Кирило відвідав Стамбул та зустрівся зі Вселенським патріархом Варфоломеєм.

Як стверджував речник УПЦ Київського патріархату Євстратій Зоря, представнику російського православ’я не вдалося переконати Вселенського патріарха не надавати томос про автокефалію Українській православній церкві.

Мер Ужгорода продовжує перебувати на посаді після внесення 440 тисяч гривень застави

Закарпатська обласна прокуратура вирішує питання, чи відстороняти мера Ужгорода від посади. Наразі міський голова Ужгорода Богдан Андріїв продовжує виконувати свої обов’язки після того, як за нього було внесено заставу в розмірі 440 тисяч гривень.

Як прокоментували Радіо Свобода у прокуратурі Закарпатської області, клопотати про відсторонення від посади – це право слідчого, а не обов’язок. Процесуальний прокурор тільки погоджує це клопотання. Питання наразі ще вирішується.

6 вересня Ужгородський міськрайонний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці Богдану Андріїву з можливістю внесення застави у розмірі 440 тисяч гривень.

Андріїва підозрюють у вчиненні злочинів, а саме привласненні, розтраті або заволодінні майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем (частина 2 статті 191 Кримінального кодексу України) та службовому підробленні (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України). За даними слідства, йдеться про операції з фінансами (понад 6,5 мільйонів гривень) під час реконструкції пам’ятки архітектури XVIII століття «Совине гніздо», гроші на відновлення якого були виділені з грантових фондів Європейської комісії.

Сам мер ситуацію не коментує, а на суді відкинув звинувачення.

Натомість у мерії заявили, що «є офіційна технічна документація з державного органу, яка підтверджує відсутність матеріальних збитків, які б спричинили фінансову шкоду державі або громаді міста». Там також наголосили, що всі тендерні процедури з реконструкції «Совиного гнізда» були проведені та роботи розпочаті до набуття Андріївим повноважень міського голови Ужгорода.

Захист готує апеляцію на ухвалу суду про взяття під варту, заявив адвокат Євген Старцев. За його словами, ризиків перебування на волі Богдана Андріїва не було, заяву про взяття на поруки підозрюваного подав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, який прийшов на судове засідання. Проте суд не врахував цю обставину.

Скандали супроводжують реконструкцію об’єкту «Совине гніздо» ще з 2015 року, за часів попередньої влади Ужгорода, яка отримала фінансування від Європейської комісії на відновлення архітектурної пам’ятки у рамках спільного з Польщею проекту «Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів». Партнерську угоду з поляками Ужгородська міськрада підписала ще у травні 2013 року. За два роки після укладення угод та отримання першого траншу в розмірі до 200 тисяч євро з Брюсселя українська сторона так і не почала реконструкцію історичної пам’ятки.

У лютому 2015 року завдяки журналістському розслідуванню програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»)  з’ясувалося, що Ужгородська міська рада замість виконувати умови гранту, уклала угоду з благодійною організацією «Закарпатське агентство з інвестицій, інновацій та розвитку», всупереч рішенню грантодавця і умовам партнерської угоди, дозволила небюджетній установі використовувати європейські гроші. Коли казначейство не пропустило такі платежі, громадська організація звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету. У результаті грантові кошти на валютному рахунку були заблоковані, суд задовольнив позов про стягнення 1,7 мільйона гривень на користь громадської організації.

Після журналістського розслідування прокуратура області розпочала розслідування за статтею «зловживання владою або службовим становищем». Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги прокуратури скасував рішення судів першої й апеляційної інстанцій у справі про стягнення з бюджету міста цих коштів.

У березні 2016 року Господарський суд області, підтримавши позицію прокуратури області й Ужгородської міської ради, закрив справу щодо використання грантових коштів, виділених Польщею на реконструкцію архітектурної пам’ятки «Совине гніздо», оскільки громадська організація відмовилася від своїх претензій.

Офіційне відкриття відреставрованої пам’ятки архітектури XVIII століття «Совине гніздо» відбулося у вересні 2016 року. Заступник нинішнього мера Іштван Цап на відкритті наголосив, що об’єкт нова влада «отримала у надзвичайно складному стані як з документальної, так і з будівельної точки зору». «Нам довелося у стислі терміни виправляти помилки, накопичені за кілька років. Якби ми не змогли реалізувати проект, ми б потрапили у «чорний список», – коментував два роки тому заступник мера.

Сенцов не буде просити Путіна про помилування – адвокат

Стан Олега Сенцова, українського режисера, засудженого в Росії, стабільний, хоча співробітники російської колонії стурбовані його здоров’ям і намагаються «переломити», аби той припинив голодування. Про це в коментарі «Громадському» повідомив адвокат Дмитро Дінзе, який відвідав Сенцова 7 вересня.

Сенцов станом на 9 вересня голодує 119-й день.

«Більше за все через здоров’я Сенцова стурбована колонія, адже там вважають, що він підходить до тієї ситуації, коли вже будуть незворотні зміни. Його намагаються переломити, аби він припинив голодування. Ставлять на те, що нібито політичні доводи вже вичерпані і нікому вже нецікаво, що він голодує, тому це ніби безглуздо», – сказав адвокат.

Дінзе наголосив, що це не можна назвати тиском, однак це схоже на монотонні вмовляння, які відбуваються щодня.

Утім, Сенцов не збирається припиняти голодування, каже Дінзе, йому, як і раніше, ставлять крапельниці, також він вживає поживну суміш.

Адвокат додав, що Олег виглядає так само, як і на останніх фото в колонії, які раніше Росія надіслала Україні.

Читайте також: Фото Сенцова, надані Росією, поставили під сумнів, на Заході вимагають його звільнення

Також він розповів, що Олег Сенцов все ще сподівається на своє звільнення, однак надії все менше. 

Дінзе розповів Сенцову про те, що Кремль вимагає від нього особистого прохання про помилування, що лише так це питання почнуть розглядати, Олег заявив, що просити про це Путіна не буде, пише «Громадське».

Видання додає, що адвокат з Сенцовим домовилися знову зустрітися наприкінці вересня-початку жовтня.

Читайте також: Я робитиму все, щоб Нобелівська премія миру потрапила в руки Сенцова – Валенса

Олег Сенцов був засуджений в Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Читайте також: Російський омбудсмен заявляє про відсутність дефіциту маси тіла Сенцова – Денісова

Раніше уповноважений Верховної Ради України з прав людини з посиланням на адвоката Дмитра Дінзе повідомляла, що у Сенцова триває третя затяжна криза, але він не має наміру зупиняти голодування.

«Він п’є мінімальну кількість медичної суміші і воду, щоб не непритомніти й контролювати дії, які з ним відбуваються. Його вага вже знизилася до 70 кілограмів», – зазначила омбудсмен.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

З вимогою негайно звільнити Сенцова в останні місяці виступили численні діячі світової культури, а також політики і правозахисники. У США петиція на сайті Білого дому на підтримку українського режисера набрала понад 100 тисяч підписів. Це означає, що тепер, згідно з американським законодавством, документ буде направлений на розгляд профільного відомства.

Зростання зарплат знизить темпи міграції з України – Порошенко

Завдяки зростанню зарплат темпи міграції з України скоротяться, переконання у цьому висловив президент Петро Порошенко у Вінниці, відповідаючи на запитання студентів Вінницького технічного університету, які поцікавились, як скоротити міграцію в Україні.

«Є два шляхи. Перший: побудувати «залізну завісу», запровадити візовий виїзд, заборонити виїзд за кордон, побудувати авторитарний режим й усіх посадити в Україні для того, щоб вони в умовах несвободи намагались працювати. Чи буде працювати ця модель? Я переконаний – ні», – сказав Порошенко.

Він зазначив, що для скорочення темпів міграції в Україні необхідно підвищувати рівень зарплат у приватному секторі економіки та бюджетній сфері.

«Що потрібно робити нам? Нам потрібно підвищувати рівень мінімальної і середньої заробітної плати по усій економіці та бюджетній сфері», – переконаний президент.

Президент нагадав, що є рішення до кінця бюджетного року підняти мінімальну зарплату до майже 4,2 тисяч гривень.

7 вересня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що із січня 2019 року мінімальна заробітна плата в Україні зросте до 4170 гривень.

Мінімальна зарплата була встановлена на рівні 3 723 гривні з 1 січня 2018 року. У 2017 році вона становила 3 200 гривень.

Європейський союз засудив оголошення про проведення виборів у так званих «ДНР» та «ЛНР»

Європейський союз засудив наміри щодо проведення виборів в угрупованнях «ДНР» та «ЛНР».

«ЄС цілковито підтримує незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів», – йдеться в заяві, оприлюдненій речницею Європейської зовнішньополітичної служби Майєю Коціянчич.

Співдружність європейських держав наголошує, що реалізація Мінських угод всіма сторонами є ключовою для досягнення міцного мирного врегулювання конфлікту на сході України.

«У цьому контексті оголошення про те, що так звані «вибори» відбудуться у так званій «Луганській Народній Республіці» та «Донецькій Народній Республіці» 11 листопада 2018 року, суперечить духу та букві Мінських угод, які містять конкретні положення щодо організації місцевих виборів у цьому регіоні», – заявила представниця дипломатичного корпусу ЄС.

«Необхідно уникати будь-яких кроків, які можуть перешкоджати реалізації Мінських угод. Ми зокрема сподіваємось, що Росія в цьому сенсі цілком використає свій вплив на сепаратистів», – заявила вона.

Читайте також: «Новий ватажок на окупованому Донбасі: Москва дає хід «виборам» в ОРДО?»

7 вересня в угрупованні «ДНР» назвали нового «голову» – ним став «голова парламенту» Денис Пушилін. Попередній ватажок угруповання Олександр Захарченко 31 серпня загинув унаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька.

7 вересня також стало відомо, що угруповання «ДНР» призначило вибори свого лідера на 11 листопада. Рішення про проведення 11 листопада виборів «глави» і «депутатів» напередодні ухвалили і в угрупованні «ЛНР».

Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства та за стандартами ОБСЄ.

Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву, що у випадку проведення голосування його результати будуть «юридично нікчемними, не створюватимуть жодних правових наслідків та не будуть визнані ані Україною, ані світовою спільнотою».

Гройсман: невиконання вимог МВФ поставить Україну на межу дефолту

Невиконання вимог Міжнародного валютного фонду поставить Україну на межу дефолту, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу «Інтер».

«Я перший за те, аби зменшувати ціни на ресурси. Але невиконання вимог поставить Україну на межу дефолту», – сказав Гройсман.

Він зазначив, що Україна наразі не може виплатити свої борги, тому «треба виходити на зовнішні ринки, перекредитовуватися, зменшувати відсотки».

«Раніше меморандум з кредиторами підписували і не виконували обіцяне. А це підірвало довіру до України. Я мушу вирішувати це питання. Місія МВФ приїхала. Ми працюємо, у нас конструктивні відносини. За два тижні повідомимо про результати перемовин», – заявив прем’єр.

6 вересня у Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду, яка перебуватиме в Україні до 19 вересня 2018 року. Постійний представник фонду в Україні Йоста Люнгман заявляв, що представники місії під час візиту обговорюватимуть останні економічні події й економічну політику.

У червні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман визнав, що підвищення цін на газ для населення залишається серед вимог Міжнародного валютного фонду, і додав, що уряд не має «простої відповіді» на це питання.

Національний банк України розраховує отримати транш від МВФ до кінця 2018 року.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Міжнародний ПЕН-центр закликав звільнити Сенцова, який голодує 117-й день

Міжнародний ПЕН-центр закликав звільнити українського режисера Олега Сенцова й інших ув’язнених, які «опинилися за ґратами винятково через мирне висловлення власної думки й за правозахисну діяльність», йдеться у зверненні, яке підписав виконавчий директор ПЕН-центру Карлес Торнер.

Міжнародний ПЕН-центр також згадує у зверненні російського режисера Кирила Серебренникова, якого звинувачують у розкраданнях бюджетних коштів, і главу карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва, заарештованого у справі про насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної дочки. Обидва звинувачення відкидають.

Звернення ПЕН-центру було адресоване учасникам Міжнародного конгресу перекладачів, який відкрився 7 вересня. Водночас директор Інституту перекладу Євген Резниченко відмовився читати лист на відкритті Конгресу. За його словами, це не привітання, а відозва, для якої є більш підходящі місця, наприклад, Червона площа в Москві, повідомили російській редакції Радіо Свобода в Асоціації «Вільне слово».

Заступник керівника Росдруку Володимира Григор’єва, який виступав після Резніченка, повідомив, що не вважає за потрібне щось приховувати, і запропонував Інституту перекладу роздати копії тексту учасникам Конгресу.

Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських тюрем українських політв’язнів.

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

28 серпня кандидатуру Олега Сенцова на здобуття Нобелівської премії миру висунув колишній президент Польщі, засновник профспілки «Солідарність» і лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса.

Окрім того, Європейський парламент може номінувати українського режисера Олега Сенцова на премію «За свободу думки» імені Сахарова. Ця премія була заснована Європарламентом в 1988 році і вручається за видатний внесок у захист прав людини і основних свобод.

Заяви про «вибори» на Донбасі ставлять на паузу мінський і норманський формати – Геращенко

Заяви сепаратистів про намір провести позачергові «вибори» на непідконтрольній Україні частині Донецької області у листопаді мають на меті загальмувати переговори у норманському та мінському форматах, вважає віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко.

«Зараз Москва також зацікавлена, аби апелювати до західних партнерів, що, мовляв, Київ зриває виконання політичного блоку. Але Кремлю буде важко це доводити, бо і в ЄС, і в США чудово усвідомлюють, що жодні дії на окупованих територіях не відбуваються без відмашки Путіна. Москва нічого не зробила й на крок не просунулася у виконанні мінських угод. І зараз йде на свідоме загострення ситуації на Донбасі, зачищаючи спільників, призначаючи «вибори»», – написала вона у Facebook.

7 вересня в угрупованні «ДНР» назвали нового «голову» – ним став «голова парламенту» Денис Пушилін. Після загибелі ватажка бойовиків Олександра Захарченка обов’язки «голови ДНР» взяв на себе Дмитро Трапезников. Згодом таке рішення в «прокуратурі» угруповання назвали незаконним, адже ці обов’язки може взяти на себе лише «перший віце-прем’єр ДНР».

Також цього ж дня стало відомо, що «Народна рада ДНР» призначила вибори нового голови угруповання на 11 листопада. Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині окупованих територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства та за стандартами ОБСЄ.

Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву, що у випадку проведення голосування його результати будуть «юридично нікчемними, не створюватимуть жодних правових наслідків та не будуть визнані ані Україною, ані світовою спільнотою».

 

На відремонтовані дороги встановлена гарантія на 5 та 10 років – голова Укравтодору

На дороги, які відремонтували цього року, діє гарантія на п’ять та 10 років, повідомив Радіо Свобода голова Укравтодору Славомір Новак.

«З цього року всі контракти, які ми підписуємо на середній ремонт, – це укріплення основи, заміна шарів покриття, мають п’ять років гарантії, а капітальний ремонт (повністю зміна основи і покриття) – 10 років гарантії», – зазначив Новак в програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та Радіо НВ).  

Він уточнив, що гарантійні зобов’язання надає підрядник і має виправляти всі недоліки.

Контроль за якістю виконує спеціальний підрозділ Укравтодору і вже були випадки, коли виконавець ремонтних робіт за свій рахунок усував зазначені недоліки, зазначив Новак.

«Ми постійно контролюємо це, посилили нашу структуру, яка відповідає за контроль якості – це «Дор’якість», – пояснив посадовець.

Він додав, що українці можуть надсилати свої звернення до Укравтодору, якщо виявили неякісне виконання ремонтних дорожніх робіт.

«Ми вже маємо різні неприємні ситуації із підрядниками, де ми захищаємо інтереси громадян, бо ми користуємося грошима громадян, а не власними, тобто я відчуваю особисту відповідальність за це, і ми дуже жорстко контролюємо цей процес», – наголосив Славомір Новак.

Якби недобросовісних підрядників позбавляли права на проведення ремонту доріг, якість доріг могла би бути кращою, переконаний голова Укравтодору.

«Ми підготували закон про «чорний список». Запропонували Міністерству інфраструктури і зараз працюємо із депутатами Верховної Ради. Хочу переконати депутатів, щоб негайно проголосувати цей закон, який дозволяє нам за порушення технологій розірвання контракту з вини підрядника, вписати цю компанію в чорний список. Таким чином, вона щонайменше п’ять років не зможе заходити на тендери від Укравтодору», – зазначив Новак

Влада очікує, що у 2018 році в Україні відремонтують близько 4 тисяч кілометрів доріг паралельно з моніторингом якості вже відремонтованих. За даними Міністерства інфраструктури, цього року «Укравтодор» отримав безпрецедентно високе фінансування на контроль якості доріг – 30 мільйонів гривень.

Повне інтерв’ю із керівником Укравтодору вийде в програмі Радіо Свобода «Свобода в деталях» на Радіо НВ 9 вересня о 21:00.

Україна тимчасово припинила ретрансляцію телеканалу RTVI

Україна на шість місяців припинила ретрансляцію телеканалу RTVI з британської ліцензією. Таке рішення ухвалила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Представник відомства Сергій Костинський написав у Facebook, що телеканал порушує українське законодавство в частині «поширення пропаганди держави-агресора», яким Київ визнав Росію.

«Мушу констатувати, що юридично європейський, а фактично російський телеканал RTVI перетворився на майданчик поширення інформації, яка має ознаки заперечення державного суверенітету і територіальної цілісності України, поширення пропаганди органів держави-агресора, а також демонстрації фільмів, ретрансляція яких обмежена на території України через загрозу національній безпеці», – написав Костинський.

Читайте також: Чи порятує інформпростір України заборона російських телеканалів?

Головний редактор RTVI Олексій Пивоваров назвав новину про заборону мовлення в Україні такою, що «йде врозріз зі здоровим глуздом і юридичними нормами». Він заявив, що телеканал не є російським ЗМІ. Пивоваров додав, що на телеканалі немає цензури, а в своїх ефірах журналісти представляють всі точки зору.

Після російської анексії Криму в 2014 році на Україні обмежили трансляцію понад 70 російських телеканалів.

 

Сенцов на 116-й день голодування «виглядає цілком здоровим» – російський омбудсмен

Уповноважений з прав людини в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Росії Анатолій Сак відвідав українського політв’язня Олега Сенцова в колонії «Білий ведмідь» в місті Лабитнангі, повідомляє російський «Інтерфакс».

Омбудсмен стверджує, що Сенцов ні на що не скаржиться і «виглядає цілком здоровим».

«Для людини, яка перебуває в режимі голодування 116 днів, виглядає цілком здоровим. Він адекватний, спокійний загалом. В добровільному порядку йому надається медикаментозна допомога. Коли я прийшов до нього, він як раз лежав під крапельницею», – сказав Сак.

За словами омбудсмена, Сенцов підтримує зв’язок з адвокатом і по телефону з родичами, і що нібито він сказав, що зустрічей з правозахисниками і представниками релігійних конфесій не потребує.

Сенцов заявив, що не має наміру припиняти голодування і готовий йти до кінця, сказав омбудсмен про результати зустрічі, яка, за його словами, тривала близько 30 хвилин.

Читайте також: Петиція із закликом врятувати Сенцова на сайті Білого дому набрала необхідні 100 тисяч підписів

7 серпня адвокат Дмитро Дінзе після візиту до Сенцова повідомив, що стан українського режисера погіршується. За словами сестри Сенцова Наталі Каплан, «все не просто погано, все катастрофічно погано». 

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він свою провину не визнав.

У Верховній Раді України 4 вересня зареєстрували проект постанови про заяву до норвезького Нобелівського комітету щодо висунення кандидатури українського кінорежисера, політв’язня в Російській Федерації Олега Сенцова на здобуття Нобелівської премії миру.

Рада не запровадила мораторій на експорт дров з України

Верховна рада України підтримала раніше ветований законопроект № 5495 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» з пропозиціями президента Петра Порошенка, якими пропонується не запроваджувати мораторій на експорт дров.

За ухвалення закону проголосували 246 нардепів.

У пропозиціях Порошенко зазначає, що норма закону про заборону на 8 років вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (товарна позиція 4401100000 згідно з УКТЗЕД) не відповідає міжнародним зобов’язанням України, взятим згідно із протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі.

«Це також не узгоджується із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони… Ураховуючи викладене, запроваджувана законом тимчасова, строком на 8 років, заборона вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної не може бути підтримана», – зазначено у пропозиціях президента до законопроекту.

Читайте також: Що не так із законом про кримінальну відповідальність за контрабанду лісу?

Водночас законопроект передбачає кримінальну відповідальність за контрабанду лісу. Так, переміщення через кордон необроблених лісоматеріалів поза митним контролем або приховування від митного контролю тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п’яти років. Контрабанда, яка здійснюється повторно або за попередньою змовою групою осіб чи службовою особою з використанням службового становища і повноважень тягне покарання у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до 10 років з конфіскацією майна, якщо таке протиправне діяння здійснюється організованою групою осіб або в особливо великому розмірі, то покарання становитиме 10-12 років тюремного ув’язнення з конфіскацією майна.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» Верховна Рада ухвалила 3 липня.

Наприкінці липня документ повернув зі своїми пропозиціями до парламенту президент Петро Порошенко.

У квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, яким тимчасово заборонила експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді. Із 1 листопада 2015 року це почало поширюватись на деревні породи, окрім сосни, а з 1 січня 2017 року поширилося і на цю хвойну породу. Мараторій на експорт ділової деревини (крім дров) продовжує діяти.

У той же час Європейський союз вимагає скасування цього мораторію. Свого часу через це Єврокомісія відмовилася надавати Україні транш на суму 600 мільйонів євро.

На Херсонщині за участю норвезької компанії NBT спорудять 67 вітроустановок – Порошенко

На Херсонщині до кінця наступного року вздовж узбережжя озера Сиваш буде споруджено 67 вітрових електроустановок потужністю 250 МВт, повідомив президент України Петро Порошенко у Facebook після підписання відповідного договору з норвезькою компанією NBT у присутності міністра закордонних справ Норвегії Іне Сьорейде.

За словами Порошенка, інвестиція у майже 450 мільйонів доларів дає змогу створити нові робочі місця, забезпечити надходження податків до бюджету. А 250 МВт електроенергії здатні будуть забезпечити більше третини потреб Херсонщини.

Вітрові електроустановки розташують буквально в лічених кілометрах від анексованого Росією Криму, що матиме також важливе політичне значення, вважає Порошенко.

«Інвестиція норвезької компанії у об’єкт, розташований так близько від адмінкордону з окупованою територією – свідчення того, що цю територію буде звільнено, адже Крим – це Україна!» – наголосив президент.

Міністр закордонних справ Норвегії Іне Сьорейде перебуває в Україні з візитом. 5 вересня вона відвідала прифронтову зону на Донбасі, зокрема побувала на контрольному пункті в’їзду та виїзду на окуповані території «Гнутове» у Донецькій області.

Очільниця дипломатичного відомства Норвегії також мала у Києві зустріч із прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та головою українського МЗС Павлом Клімкіним.

«Кінець близько»: сестра Сенцова розповіла про останню зустріч із братом – відео

Сестра Олега Сенцова Наталія Каплан розповіла про свою останню зустріч із ув’язненим у російській колонії братом. За її словами, брат, який уже три з половиною місяці голодує, написав їй: «Кінець близько». Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити усіх українських політв’язнів, які перебувають в російських тюрмах. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця». (Відео Reuters)

Журналістка Бердинських прокоментувала рішення суду надати ГПУ доступ до інформації з її телефону

Журналістка Крістіна Бердинських вважає втручанням у професійну діяльність і особисте життя рішення суду надати Генеральній прокуратурі України доступ до інформації з її телефону. Про це вона розповіла в коментарі Радіо Свобода.

«Я була на допиті в грудні 2017 року і проходжу як свідок у цій справі. Сам факт, що правоохоронні органи вимагають від журналістів надати джерела інформації, є неприпустимим. Норми українського законодавства у цьому контексті дуже захищають журналістів. Уже це було втручанням у журналістську діяльність», – розповіла Бердинських.

Вона додала, що її не запрошували на зустріч із генеральним прокурором Юрієм Луценком.

Читайте також: Журналісти обурені рішенням суду надати ГПУ доступ до інформації з телефону Седлецької

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

5 вересня Бердинських заявила, що суд ухвалив щодо неї аналогічне рішення.

Читайте також: 10 запитань від «Схем» до генпрокурора Юрія Луценка

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

Натомість у Генпрокуратурі запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов Наталії Седлецької, не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя, а дані з її телефону необхідні для розслідування «за фактами можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Україна добровільно внесла до бюджету Ради Європи 400 тисяч доларів – МЗС

Україна добровільно внесла до бюджету Ради Європи 400 тисяч доларів, заявили в Постійному представництві України при організації.

За її даними, Україна здійснила добровільний внесок уперше.

«Фінансова ситуація в РЄ різко погіршилася у 2017 році, коли Російська Федерація використала фінансовий шантаж організації і в порушення своїх міжнародно-правових зобов’язань відмовилася сплачувати внески до бюджету Ради Європи до того часу, поки не буде відновлена повноцінна участь її делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи», – пояснили в МЗС України.

У відомстві зазначили, що серед напрямків, які профінансувала Україна, – функціонування Європейського суду з прав людини, боротьба з корупцією та відмиванням грошей, запобігання тортурам, боротьба з расизмом і нетерпимістю, інтеграція ромів та кочівників у суспільство, захист меншин, розвиток рівноправ’я жінок та чоловіків, культурної спадщини, а також журналістики та безпеки журналістів.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через окупацію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

МінТОТ заявляє, що для жителів материкової України немає загрози через викиди в Криму

Для жителів материкової України немає загрози через забруднення повітря на півночі анексованого Росією Криму, заявив міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

«Уже відбулося одне засідання комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій у Херсонській області. Комісія не вбачає зараз за всіма ознаками, що є перевищення за показниками. Це означає, що нічого не загрожує людям, щоб їх треба було відселяти або евакуювати», – заявив Черниш.

За словами міністра, на підконтрольній Україні території, яка найбільш наближена до анексованого півострова, кілька державних служб узяли проби води, ґрунту і повітря. Результати будуть оголошені згодом.

Черниш повідомив, що одна з речовин, яку вже виявили, – це сірчистий ангідрид. Він уточнив, що наявність такої речовини в повітрі небезпечна лише за певних концентрацій.

«Газоаналізатори, які має Державна прикордонна служба, показали, що дійсно така речовина була в повітрі, але максимально допустимі концентрації в Херсонській області не було перевищено», – зазначив Черниш.

Він підкреслив, що Україна не володіє всією інформацією про ситуацію на анексованій території.

У ніч з 23 на 24 серпня в Армянську стався викид невідомої речовини. 28 серпня призначений Росією голова Криму Сергій Аксьонов написав на своїй сторінці у Facebook, що ситуація в Армянську «виходить за межі норми». 4 вересня він оголосив про евакуацію дітей з міста в «попереджувальних цілях».

Фактична влада анексованого Росією Криму заявила, що причиною викидів шкідливої речовини на півночі півострова є спека і тривала відсутність опадів. За попередніми даними досліджень, причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

Читайте також: «За два дні все згоріло». Кримське село Перекоп після «хімічної атаки»

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще 1971 року, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Groop DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічної промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

За даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, завод «Кримський титан» є екологічною загрозою для Херсонської області.

Група депутатів просить зустрічі з генпрокурором Луценком через тиск на журналістку Седлецьку

13 народних депутатів Верховної Ради звернулися до генерального прокурора України Юрія Луценка із проханням провести невідкладний прийом «з метою припинити неправомірні дії щодо втручання в журналістську діяльність та приватне життя Седлецької Наталки», головного редактора програми антикорупційних розслідувань «Схеми».

Таке депутатське звернення підписали народні депутати Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Сергій Євтушок, Ольга Червакова, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Юрій Левченко, Олексій Рябчин, Альона Шкрум, Іван Крулько, Оксана Юринець, Павло Різаненко, Леонід Ємець.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

«Такі дії є перевищенням меж допустимого втручання у права особи на приватність та захист джерел інформації журналіста», – вважають депутати.

​Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

На підтримку Седлецької виступили міжнародні та українські антикорупційні організації, а також колеги-розслідувачі і команда програми «Схеми», засновницею якої вона є.

Читайте також: Реакції на надання судом доступу до інформації щодо телефонного спілкування керівника «Схем» Седлецької

Натомість у Генпрокуратурі запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов Наталії Седлецької, не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя, а дані з її телефону журналістки необхідні слідству «за фактами можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Наталія Седлецька – володар численних журналістських нагород як українських, так і міжнародних. Лауреат нагороди «Світло справедливості» у 2017 році. Стипендіат премії імені Вацлава Гавела на 2013-2014 академічний рік (спільна програма Радіо Свобода і МЗС Чехії). Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP). Лауреатпремії «За поступ у журналістиці» імені Олександра Кривенка.

«Схеми: корупція в деталях» – щотижнева телевізійна програма журналістських розслідувань та аналітики про високопосадову корупцію, яка виходить в ефір з липня 2014 року. Спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».

У кожному випуску «Схем» у прізвищах та деталях ідеться про зловживання чиновниками наданою їм владою, статки держслужбовців та конфлікт персональних інтересів з державними, кумівство, розпил, афери та корупційні схеми.

В анексованому Криму обшукують будинок активіста Марлена Мустафаєва

У селищі Кам’янка Сімферопольського району в анексованому Криму вранці 4 вересня в будинку активіста Марлена Мустафаєва проходить обшук, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність».

За словами активістів, російські силовики відмовляються називати причини обшуку. Повідомляється, що на вулиці стоїть автозак, який перекрив вхід у двір будинку Марлена Мустафаєва.

На даний момент російські силові відомства обшук не коментували.

У лютому 2017 року в будинку Марлена Мустафаєва пройшов обшук у справі про демонстрацію «екстремістської символіки». Силовики вилучили у Мустафаєва комп’ютерну техніку і кілька книг.

Мустафаєва прийшли підтримати десять осіб, які знімали те, що відбувається на відео і транслювали дії силовиків в соціальних мережах. Всіх цих людей затримали. Пізніше Мустафаєва за звинуваченням в «пропаганді або публічному демонструванні атрибутики або символіки екстремістських організацій» заарештували на 11 діб, його соратників – на п’ять. Активіст вийшов з-під арешту 4 березня.

З вересня минулого року Мустафаєва викликали до Слідчого комітету Київського району Сімферополя для надання свідчень.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Рада цього тижня може ухвалити зміну військового вітання на «Слава Україні!»

Верховна Рада України цього тижня може внести зміни до статуту Збройних сил України, які передбачають заміну військового вітання в ЗСУ зразка «Здрастуйте, товариші!» і «Бажаємо здоров’я!» на «Слава Україні!» і «Героям слава!».

Як написала у Facebook перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, депутати можуть проголосувати за відповідні зміни 6 вересня.

7 серпня міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що президент доручив розробити законопроект, який передбачатиме заміну військового вітання радянського зразка «Здрастуйте, товариші!» та «Бажаємо здоров’я!» на «Слава Україні!» та «Героям слава!».

Читайте також: 24 серпня вітання «Слава Україні – Героям слава!» вперше пролунає як частина офіційної церемонії

3 вересня президент вніс у парламент відповідний законопроект і визначив його як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

5 лютого схожий документ зареєстрував прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, однак у залі Верховної Ради його не розглядали.

Українська поліція почала розслідування захоплення Росією ще одного риболовецького судна біля Криму

Українська поліція відкрила провадження щодо захоплення представниками ФСБ Росії риболовецького судна «ЯОД 2105» та членів його команди в акваторії Чорного моря, повідомляється на сайті відомства.

За даними поліції, інцидент трапився 28 серпня.

«Четверо українських рибалок утримуються на прикордонній заставі міста Севастополя по теперішній час», – мовиться у повідомленні.

Як зазначається, справу розслідує Головне управління Нацполіції в Автономній республіці Крим та місті Севастополі за статтями «незаконне позбавлення волі» та «захоплення залізничного рухомого складу. повітряного, морського чи річкового судна за попередньою змовою групою осіб».

Це не перший випадок затримань суден у Чорному та Азовському морях за останній час. Як повідомлялося, після завершення будівництва автомобільної частини Керченського мосту, Росія затримала понад 148 українських та іноземних торговельних кораблів і допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.

Окрім того, у березні українські прикордонники затримали кримське судно «Норд» разом із командою, коли воно рухалося під прапором Росії. 30 серпня українська прокуратура Криму заявила про завершення досудового розслідування у цій справі, звинувативши моряків у порушенні порядку в’їзду на непідконтрольну територію та виїзду з неї, а також незаконному промисловому рибальстві.

Незабаром після затримання екіпажу «Норду», 4 травня 2018 року, російські прикордонники затримали в Чорному морі українське риболовецьке судно «ЯМК-0041» із п’ятьома членами екіпажу на борту, звинувативши, у свою чергу, цих людей у незаконному рибальстві на підконтрольній їм території.

Окрім того, у Херсонському порту залишається заблокованим і російський танкер «Механік Погодін», про що стало відомо 10 серпня. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що екіпажу судна дії української влади не стосуються. 12 членів екіпажу включно із капітаном, які є громадянами Росії, «вільні у своїх пересуваннях, їх ніхто не утримує».

 

Вбивство Захарченка: Москва вказує на складнощі у переговорах з Києвом

Представник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Росія не має наміру виходити з переговорів по врегулюванню військового конфлікту на Сході України – так званого мінського процесу.

«Після терористичного акту (вбивства ватажка незаконного збройного формування «ДНР» Олександра Захарченка, – ред.) дуже складно про щось говорити з українською стороною. Але ще раз повторюю, це не означає, що Росія виходить із Мінського процесу», – сказав він. 

42-річний Захарченко загинув 31 серпня внаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька. «Виконувачем обов’язків» ватажка угруповання «ДНР» став Дмитро Трапезников.

Захарченку було 42 роки. Під час проросійських виступів на сході України керував донецьким відділенням харківського бійцівського клубу «Оплот». 16 квітня 2014 року очолив групу бойовиків, які зайняли будівлю міської адміністрації Донецька.

Також читайте: Підірвати ватажка: хто і як полює на Захарченка та Плотницького

У листопаді 2014 року Захарченко став ватажком контрольованого Росією угруповання «ДНР» за результатами організованих бойовиками «виборів». Українські закони визначають території, які контролюються «ДНР» окупованими, а Росію називають агресором. Москва свою пряму участь у війні на Сході України заперечує.


Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року.

Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі. 

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.

Залишилося п’ять днів: активісти закликають підписати петицію на підтримку Сенцова

Активісти різних громадських організацій анонсували початок Всеукраїнського флешмобу з закликом підписати петицію на сайті Білого дому на підтримку Олега Сенцова та інших кримчан, яких утримують на території Росії та в анексованому Криму.

Для того щоб зібрати необхідні сто тисяч підписів, залишилося п’ять днів.

Станом на сьогодні петицію підписали понад 33 тисячі людей.

До флешмобу вже приєдналися відомі музиканти, актори, спортсмени, волонтери та активісти.

Олександра Матвійчук, ініціаторка глобальної акції #SaveOlegSentsov, наголошує, що підписання петиції потребує кількох хвилин, але має важливе міжнародне значення.

«Наша солідарність зараз вимірюється калькулятором. Зараз недостатньо просто підписати цю петицію, треба також вислати її знайомим, максимально поширити. Можливо, таку кількість зараз зібрати складно, але доля Олега і виклик, який він поставив перед собою – набагато складніші», – каже Матвійчук.

Акторка Молодого театру Римма Зюбіна висловлює думку, що просто спостерігати за тим, як помирає людина – неприпустимо.

«Замисліться над цими жахливими цифрами – 113-й день голодування. Так, лікарі кажуть, що повернутися до нормального життя після такого складно. Але ми маємо усвідомлювати, коли снідаємо, вечеряємо, що десь за нас з вами, за справедливість голодує Олег Сенцов. Якщо ми хочемо сказати щось світові, ми можемо це зробити», – переконана вона.

Читайте також: «Режисер Віктор Косаківський виступив у Венеції на підтримку Сенцова​»

Знайти петицію можна на сторінці у мережі Facebook на сторінці SaveOlegSentsov.

Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.