Голова МЗС закликав Європу уважно прислухатися, що Росія каже не в обличчя, а поза спиною

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав Європу робити висновки з помилок України у відносинах із Росією.

В інтерв’ю австрійському журналові Profil, переклад якого оприлюднило посольство України в Австрії, він заявив: «Прислухайтесь дуже уважно до того, що каже Росія, причому не в обличчя, а поза вашою спиною».

За його словами, багато громадян у Європейському союзі ще не думають про загрозу, але «в Україні п’ять років тому було так само». «Тоді ніхто в нас не думав, що Росія введе війська у Крим та інші частини України. Якщо б ми вже тоді добре вслухались у сигнали з Москви, тоді ми могли б розпізнати подальшу війну», – сказав він в інтерв’ю, яке в німецькому оригіналі було оприлюднене в суботу, 17 червня.

Як сказав Клімкін, «на жаль, Росія дуже добре просунулась у розвитку гібридних методів ведення війни». Він додав, що всерйоз не виключав би російських спроб втручання в австрійську виборчу кампанію після того, як стало відомо, що Росія втрутилися у вибори у США. «Багато моїх друзів у США також тривалий час не вірили, що Росія може втрутитись у президентські вибори в США. Але: з Росією вам треба бути готовим до всього. Бо для Кремля не існує жодних правил», – наголосив український міністр.

Говорячи про санкції ЄС щодо Росії, проти яких виступають чільні члени австрійського керівництва, Клімкін наголосив: «Росія агресивно та неприховано втрутилась у виборчі кампанії на Заході. Тепер могла б настати черга Австрії. Після порушення Росією усіх можливих договорів санкції є єдиним способом захисту та єдиною проведеною Заходом лінією між добром та злом. Відсутність санкцій означала б відсутність будь-якої різниці між міжнародним правом та беззаконням. Тоді це була б зовсім інша, слаба Європа».

За словами українського міністра, Україна потребує цих санкцій – «не як стратегії, а як інструменту, щоб спонукати Росію виконати мінські домовленості та припинити окупацію Криму». «Як тільки росіяни вийдуть із Донбасу, можна було б поступово скасовувати санкції. Ми не маємо нічого проти», – сказав він про ту частину санкцій, що була запроваджена через агресію Росії на Донбасі (окрема частина санкцій накладена через окупацію Криму, і умовою зняття цих санкцій є деокупація півострова).

Захід, зокрема ЄС, а також США й інші країни «Групи семи» і ще низка держав, запровадили щодо Росії кілька пакетів санкцій через її агресію проти України, спершу у Криму, потім на частині Донбасу. Тим часом у Євросоюзі вже давно лунають голоси прихильників Росії з закликами скасувати санкції. У США Білий дім виступає за збереження нинішніх санкцій, доки не подолані причини, що їх викликали, Конгрес натомість закликає накласти додаткові санкції через втручання Росії у президентські вибори минулого року.

У США наразі не підтвердили зустріч Порошенка і Трампа – кореспонденти

На брифінгу в Білому домі США речник президента США Дональда Трампа Шон Спайсер наразі не підтвердив зустрічі з американським керівником президента України Петра Порошенка, який нині прямує до США з робочим візитом, повідомили кореспонденти з Білого дому. За їхніми даними, на цей час у Вашингтоні підтвердили тільки зустріч українського керівника і віце-президента США Майка Пенса.

Зокрема, кореспондент «Голосу Америки» Стів Герман пише: «Віце-президент має заплановану зустріч із Порошенком завтра (у вівторок, 20 червня – ред.), підтвердив прес-секретар, але невідомо, чи президент США теж зустрінеться з керівником України».

Кореспондент Агентства «Франс прес» Андрю Бітті теж повідомив: «Спайсер сказав, що віце-президент Пенс планує зустрітися з Порошенком завтра, не ясно, чи так зробить і Трамп».

За повідомленням цього агентства, речник додав, що якщо у графіку президента США будуть зміни, про них журналістів повідомлять пізніше в понеділок (тобто, можливо, вже поночі за київським часом).

У цей час Петро Порошенко перебував у дорозі до США.

Сам брифінг у Білому домі відбувся без традиційної раніше відеотрансляції, в тому числі в інтернеті.

Речник президента України Святослав Цеголко ще в першій половині дня повідомляв, що Петро Порошенко вирушив до Сполучених Штатів Америки з робочим візитом. Ніяких подробиць візиту він не оголосив, немає їх і на сайті голови держави.

Тим часом колишній посол США в Україні, а нині дослідник аналітичного центру «Інститут Брукінґза» у Вашингтоні Стівен Пайфер висловив упевненість, що зустріч між президентами України та США відбудеться. «Інакше Порошенко ніколи б не сів у літак до Вашингтона. Але дивно, що про це не оголосили», – додав він.

Про планований на 19–20 червня візит Петра Порошенка до США для зустрічі з Дональдом Трампом стало відомо минулого тижня в четвер, 15 червня, з джерел у Вашингтоні й Києві, що бажали лишитися анонімними. Також повідомляли, що візит відбудеться на запрошення Вашингтона.

Тоді ж міністр закордонних справ України Павло Клімкін фактично підтвердив домовленість про таку зустріч до кінця червня, хоча додав, що її точний термін іще не узгоджений. За словами Клімкіна, про зустріч мав офіційно повідомити речник президента України одночасно з Білим домом у США. Досі такого повідомлення, і після того, як Порошенко вже вирушив до США, не було.

Очікувана зустріч президентів США і України мала б відбутися до першої зустрічі американського керівника і президента Росії Володимира Путіна, що планується на наступний місяць на полях багатосторонньої міжнародної зустрічі.

Парубій: зараз обговорюється концепція законопроекту щодо реінтеграції Донбасу

Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявляє, що нині обговорюється концепція законопроекту щодо реінтеграції непідконтрольних Україні територій Донбасу, текст документа поки не готовий. 

«Наразі обговорюється сама концепція, і це правильний підхід, щоб на початковому етапі можна було вже визначити головні позиції, які будуть у цілому узгоджені», – зазначив він, додавши, що цю концепцію представив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов.

За словами Парубія, серед обговорюваних позицій – зміна статусу, визнання окупованих територій формально окупованими територіями і найголовніше – визначення юридичних передумов для «ведення бойових дій і військових операцій, щоб цей закон давав таке законодавче право для головнокомандувача, для РНБО».

Раніше сьогодні Парубій заявив, що законопроект про реінтеграцію окремих районів Донбасу одразу після реєстрації запропонують включити до порядку денного. За його словами, це станеться найближчим часом. 

Минулого тижня президент України Петро Порошенко повідомив про доручення розробити законопроект щодо реінтеграції окупованих територій Донбасу, який передбачатиме низку заходів із повернення їх під контроль України. За його словами, законопроект базується на умовах, закріплених в Мінських домовленостях.

15 червня стало відомо, що учасники круглого столу в апараті РНБО в цілому підтримали законопроект «Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей». Як повідомила прес-служба РНБО, в обговоренні взяли участь експерти, які спеціалізуються на зовнішньополітичних, безпекових та оборонних питаннях, а також представники органів державної влади.

Перед цим, 13 червня, секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту України від гібридної війни, яку веде Росія. За словами Турчинова, чинне українське законодавство передбачає два основні випадки, коли дозволяється бойове застосування Збройних сил – це оголошення війни й антитерористичної операції.

Секретар РНБО також наголосив, що на законодавчому рівні потрібно визначити засади державної політики щодо звільнення окупованих територій Донбасу.

Шестеро українських воїнів поранені минулої доби на Донбасі – штаб

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби шестеро українських військовослужбовців були поранені. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 47 разів відкривали вогонь по позиціях Збройних сил України.

«10 ворожих обстрілів були здійсненні із застосуванням 120-міліметрових мінометів, які заборонені Мінськими угодами», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів було напередодні на приморському напрямку – 21.

Найбільш обстрілюваними з боку проросійських бойовиків у неділю були райони поблизу Павлополя, Чермалика, Широкина, Авдіївки, Кримського, Троїцького, Новотошківського та Золотого.

Сайти луганських і донецьких бойовиків станом на 6:30 ранку понеділка не надають інформації про те, як минули останні години на підконтрольних угрупованням «ЛНР» та «ДНР» територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

Ранковий ефір Радіо Свобода: ЄС продовжує санкції проти Росії, США – посилюють

Чому ЄС продовжує санкції проти Росії, а США – посилюють?
Хто в Україні має доходи з токсичних відходів?
Що стоїть за дорученням Порошенка вже восени збільшити розмір пенсій?

Про це ведучий Ранкової Свободи на Крим.Реалії Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: позафракційний народний депутат Віталій Купрій, голова Українського центру прямої демократії Ігор Курус; кореспондент Радіо Свобода Євген Солонина; експерт групи «Пенсійна реформа» Реанімаційного пакету реформ Віталій Мельничук, народний депутат Оксана Продан (фракція БПП).

П’ятеро українських воїнів поранені минулої доби на Донбасі – штаб

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби п’ятеро українських військовослужбовців були поранені. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 66 разів відкривали вогонь по опорних пунктах Збройних сил України вздовж усієї лінії фронту.

«Майже третина цих порушень відбулась із застосуванням противником важкого артилерійського озброєння. Вкотре загарбники обстріляли й одне з прифронтових селищ», – повідомили у штабі.

Військові додали, що йдеться про селище Бердянське, неподалік Маріуполя.

«В результаті обстрілу було зруйновано дах та стелю одного з будинків на вулиці Морській. Одна з мін призвела до загоряння будівлі. Також значних пошкоджень зазнали ще декілька споруд, розташовані неподалік», – зазначили військові і додали жертв серед місцевого населення немає.

Сайти луганських бойовиків повідомляють, що українська сторона минулої доби здійснила 12 обстрілів територій, підконтрольних угрупованню «ЛНР». Сайти угруповання «ДНР» не вказують, як минули останні години на захоплених бойовиками територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

 

У Києві проходить Марш рівності, біля місця проведення противники утворили «ланцюг»

18 червня у Києві проходить Марш рівності, перед початком якого противники акції, близько сотні представників переважно націоналістичних організацій, неподалік парку імені Тараса Шевченка, утворили «ланцюг», безперервно рухаючись пішохідним переходом. Як повідомили в управлінні Нацполіції у Києві, на місці проведення заходу встановлені фільтраційні пункти, чергують кінологи та кінна поліція.

«В кількох молодих людей під час перевірки правоохоронці виявили балаклави та газові балончики», – повідомили в поліції, не вказавши втім, чи був хтось затриманий.

Водночас голова добровольчого батальйону «ОУН» Микола Коханівський на своїй сторінці у Facebook повідомив про затримання кількох осіб на акції противників Маршу рівності.

«Щойно біля Оперного театру беркута затримали ОУНівців: «Чернівского», «Солов’я», «Гарбуза», «Хіміка», «Сокола», подругу «Панду» і ще декілька патріотів з інших організацій (імен поки не знаємо). Затримали, обшукали, нічого не знайшли. Куди повезуть – невідомо, поки що тримають у автозаку біля оперного», – написав Коханівський.

Старт Маршу рівності, за даними організаторів, запланований на 10:00, на площі перед входом до будинку Вчителя.

Учасники проведуть ходу від перетину вулиць Богдана Хмельницього і Володимирської, далі Володимирською пройдуть до вулиці Льва Толстого. Ця станція метро, а також Палац Спорту, у неділю вранці зачинені на вхід і вихід.

Після завершення маршу о 13:00, як повідомили раніше організатори, учасників відвезуть у безпечне місце.

Раніше повідомлялося, що Марш рівності, захід на підтримку ЛГБТ у рамках фестивалю «Київ-прайд», планують відвідати близько 5 тисяч людей. Таку кількість заявляли організатори.

На час заходу охорону громадського порядку гарантуватимуть понад 5 тисяч силовиків.

Член НАЗК Радецький заявляє про політичний тиск на нього

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Радецький заявляє про політичний тиск на нього і пов’язує обшуки у нього в кабінеті цього тижня з законопроектом про переформатування НАЗК.

Про це він сказав в ефірі телеканалу «Інтер».

«Наступного тижня очікується розгляд Радою законопроекту про запобігання корупції, яким передбачається перезавантаження НАЗК. Можливо, таким чином деякі політичні сили намагаються знайти більшість серед членів агентства», – сказав Радецький.

«Тиск є реальним, це відчуваю я всі члени моєї родини», – зазначив він.

Напередодні міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про обшуки в кабінеті Радецького. За словами міністра, вони пов’язані зі справою про фальсифікацію документів.

У квітні уряд подав до Верховної Ради законопроект щодо діяльності НАЗК, у якому зокрема пропонується змінити колективну форму управління агентством.

Комітет захисту журналістів закликає до звільнення донецького блогера Васіна

Базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів закликає до звільнення донецького блогера, автора Радіо Донбас.Реалії Станіслава Васіна (справжнє прізвище – Асєєв).

У заяві, поширеній у п’ятницю, комітет закликає українську владу використати всі можливості для пошуку й гарантування безпеки Васіна, зв’язок із яким зник на початку червня.

«Всі сторони конфлікту на сході України мають поважати важливу роль, яку журналісти відіграють у донесенні новин до громадськості», – заявила представниця організації Ніна Огнянова.

Зв’язок із донецьким блогером і автором Радіо Донбас.Реалії та інших видань Станіславом Васіним (Асєєвим) зник на початку червня. Першим про зникнення Васіна повідомив екс-депутат Єгор Фірсов. За його словами, в угрупованні «ДНР» родичам Станіслава Васіна не дають інформації про його місце перебування.

В ефірі Радіо Донбас.Реалії 14 червня Єгор Фірсов повідомив, що, за його даними, Васіна затримали саме представники угруповання «ДНР».

11 червня Служба безпеки України підтвердила зникнення Васіна у Донецьку.

12 червня до звільнення Васіна закликав головний редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ненад Пеїч. Цього ж дня Національна спілка журналістів України звернулася з проханням до представників міжнародних місій у захопленому бойовиками Донецьку із проханням допомогти з’ясувати місце перебування блогера.

14 червня до звільнення Станіслала Васіна закликала міжнародна організація «Репортери без кордонів».

Адвокат: фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Джеппаров у Криму потребує медичної допомоги

У Криму адвокат Джеміль Темішев повідомляє про погіршення стану фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Арсена Джеппарова. Як наголосив Темішев у коментарі проекту «Крим.Реалії», Джеппаров просить надати йому медичну допомогу.

«У нього були серйозні проблеми зі здоров’ям, але, незважаючи на це, за надуманими підставами його помістили на 20 днів у карцер. Через холод і вогкість він застудив нирки, з’явилися різні запальні процеси», – розповів Темішев.

Адвокат додав, що Джеппаров щодня пише заяви, щоб йому надали медичну допомогу.

«Я попросив його написати таку саму заяву, щоб я її відправив на ім’я начальника СІЗО і на ім’я начальника санчастини. Також надсилатиму цю заяву прокурору республіки та Уповноваженому з прав людини в Росії», – зазначив Темішев.

13 червня Джеппарова на 25 днів відправили в карцер за те, що він нібито не відкрив двері в камеру на вимогу адміністрації СІЗО.

Фігуранти ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам’янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам’янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку 15 об’єднань, названих «терористичними».

Суд продовжив розгляд справи про держзраду Януковича

В Оболонському районному суді Києва 16 червня продовжився розгляд справи про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича. Засідання розпочалося о 9-й ранку.

Головує на колегії суддів Владислав Дев’ятко. На початку засідання суддя повідомив, що судді не планують звертатися за правовою допомогою до Росії щодо його дистанційної участі в суді.

«Віктор Янукович був викликаний на дане судове засідання належним чином, були спрямовані повістки за всіма відомими адресами, було зроблено повідомлення в «Урядовому кур’єрі», воно було опубліковано, також була здійснена публікація на сайті Оболонського районного суду Києва. Крім того, стороні захисту неодноразово надавалася можливість для забезпечення явки обвинуваченого Януковича шляхом відеоконференції», – повідомив Дерев’янко.

Раніше суд дозволив Януковичу брати участь в засіданні за допомогою інтернет-зв’язку.

29 травня суд провів третє підготовче засідання у справі про державну зраду Віктора Януковича. Очікувалося, що суд призначить справу до розгляду по суті, але цього так і не сталося.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року. Наразі жодне з цих проваджень не розглядається у судах по суті.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.

Штаб: один військовослужбовець загинув минулої доби на Донбасі

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби один український військовослужбовець загинув через поранення не сумісні з життям. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 50 разів відкривали вогонь по опорних пунктах Збройних сил України вздовж усієї лінії фронту.

«Зафіксовано 9 випадків застосовування противником забороненого Мінськими угодами озброєння, а також двічі окупанти обстріляли житлові квартали прифронтових населених пунктів», – йдеться в повідомленні. Так, серед населених пунктів, житлові райони яких уразили обстріли бойовиків – Мар’їнка та Щастя. За даними штабу, ніхто з мирних жителів не постраждав.

Повідомляється також, що найбільше обстрілів у четвер було на приморському напрямку – 24.

Сайти донецьких та луганських бойовиків станом на 6:30 ранку 16 червня не вказують, як минули останні години на підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР» територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

Ранковий ефір Радіо Свобода: у чому причина церковних суперечок в Україні?

Церковні суперечки: віра, політика чи нерухомість?
Чиї права захистить Марш рівності?
Чого медиками чекати від медичної реформи?

Про це ведучий Ранкової Свободи на Крим.Реалії Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш та завідувач відділу історії релігій Інституту філософії НАНУ Людмила Філіпович; виконавчий директор ГО «КиївПрайд» Руслана Панухник і депутати Верховної Ради Світлана Заліщук та Ігор Мосійчук; депутат Верховної Ради Ольга Богомолець та лікар Анна Горбань.

Уряд не підтримує ідею запровадження системи повного декларування доходів – Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив 15 червня, що уряд не підтримує ідею запровадження загального декларування для громадян України.

«Це була постійна пропозиція у кожній (бюджетній) резолюції, щоб запустити програму, систему повного декларування доходів. У проектах такі рішення були. Ми їх не підтримали урядом, тобто фактично цієї системи запроваджено не буде», – сказав очільник уряду під час свого робочої поїздки до Запоріжжя.

23 березня парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для антикорупційних активістів. Прихильники закону наголошують, що борці з корупцією мали б бути чисті перед законом, і в такому разі електронне декларування нічим їм не загрожує. 

27 березня президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону щодо електронного декларування після зустрічі з громадськими активістами щодо цього документа. При цьому він заявив, що запропонує внести зміни до тих пунктів документа, які критикують.

В Адміністрації президента повідомили, що оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року, сторони домовилися створити робочу групу з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону.

Комісар ЄС із питань європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоганнес Ган 1 червня засудив норму щодо е-декларування громадських активістів і заявив, що отримав від української влади запевнення у готовності вносити зміни до закону.

Путін відповів на цитування Порошенком слів Лермонтова про «немиту Росію»

Президент Росії Володимир Путін 15 червня прокоментував слова президента України Петра Порошенка, який цитував вірші російського класика Михайла Лермонтова про «немиту Росію»

«Петро Олексійович вважає за можливе прочитати цей вірш Лермонтова. Це говорить про те, що він знає російську класику, цікавиться російською літературою. За це похвалю. Але у цього вірша є й інша частина: «Быть может, за стеной Кавказа укроюсь от твоих пашей». Лермонтов написав ці рядки, коли їхав на Кавказ служити в армії. Тоді це була територія Російської імперії. Лермонтов говорив про всю Росії, включаючи ті області, які зараз Україною називаються. Тому з цього приводу носа нема чого дерти», – сказав Путін на «прямій лінії», яка транслюється в ефірі російських телеканалів.

«Може бути, Петро Олексійович подає нам сигнал, що він теж нікуди не збирається. Він каже, що у нього інтереси в Росії є… А насправді Петро Олексійович хотів показати своїм виборцям, що він виконує свої обіцянки, робить цивілізаційний вибір, веде країну до Європи. До речі, там (у Європі – ред.) цих «голубих (тут Путін зробив паузу – ред.) мундирів» значно більше, ніж у нас. І нехай він не розслабляється з цього приводу і поглядає на всі боки. Ми проти цих хлопців нічого не маємо. Хай вам щастить, особливо з новобранцями», – сказав російський лідер.

Президент України Петро Порошенко 10 червня назвав початок дії для України безвізового режиму з Євросоюзом розривом із «Російською імперією».

«Ми з вами, український народ і вся Україна, вступаємо в абсолютно іншу епоху. І ця подія знаменує остаточний розрив нашої країни з «Російською імперією». А українського демократичного світу з авторитарним «русским миром». «Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ, и вы, мундиры голубые, и ты, им преданный народ», – процитував Порошенко слова класика російської літератури.

Дія безвізового режиму з Євросоюзом для українців розпочалася опівночі 11 червня.

Штаб: доба минає без жертв серед бійців, але бойовики стріляють із забороненої зброї

За добу у зоні бойових дій на сході України жоден український військовий не постраждав, але обстріли з боку бойовиків тривають. Про це йдеться у вечірньому зведенні штабу.

«Загалом, бойовики 14 разів обстріляли опорні пункти Збройних сил України. Більшість із цих порушень бойовиками режиму припинення вогню зафіксована на Приморському напрямку», – повідомили у штабі.

За даними українських військових, на всіх напрямках зафіксовано обстріли з крупнокаліберної зброї. Біля Авдіївки бойовики стріляли з танку.

Угруповання «ДНР» та «ЛНР» не коментують зведення українського штабу, але звинувачують українських військових в обстрілах підконтрольних їм територій. 

Конфлікт в Афганістані не має воєнного вирішення – Ґутерріш

Генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш після приземлення у Кабулі зустрівся із переселенцями, які змушені були покинути свої домівки внаслідок конфлікту в Афганістані.

«Всі, хто пов’язаний із кризою в Афганістані, мають об’єднатись і зрозуміти, що це конфлікт, який не має воєнного вирішення, ми повинні знайти політичне вирішення, нам потрібен мир», – цитують Ґутерріша у Twitter представники місії ООН в Афганістані.

Генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш прибув 14 червня до столиці Афганістану з несподіваним візитом.

Цей візит відбувається після того, як 31 травня в Кабулі через масштабний вибух загинуло понад 150 людей. Для очільника ООН це наступна після турне Центральною Азією поїздка.

Заступник Генерального секретаря ООН Ян Кубіш на початку цього тижня також вирушив до Кабула для моніторингу, серед іншого, роботи місії ООН в Афганістані.

СММ ОБСЄ зафіксувала застосування «Граду» на Луганщині

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повідомляє про те, що зафіксувала застосування на Луганщині реактивної системи залпового вогню «Град» у період 11-12 червня. Про це йдеться у звіті місії, оприлюдненому 13 червня.

За даними місії, у ніч на 12 червня під час перебування у Кадіївці (колишній Стаханов), що під контролем угруповання «ЛНР», СММ зафіксувала близько 140 вибухів на відстані 8-10 кілометрів з північної і північно-східної сторони.

Також, як повідомляють у СММ ОБСЄ, під час перебування у Кадіївці спостерігачі зафіксували у цій місцевості ще 80 вибухів на ближчій відстані, 60 із яких, вірогідно, були зумовлені застосуванням системи «Град».

Упродовж останніх днів українська сторона звинувачує бойовиків у застосуванні, зокрема, й крупнокаліберного озброєння. В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не коментують зведення штабу АТО, але, зі свого боку, звинувачують українських військових у порушенні «режиму тиші». 

Хорватія продовжить підтримку України в усіх міжнародних організаціях – президент

Хорватія продовжить підтримувати Україну в усіх міжнародних організаціях, включаючи НАТО. Про це президент Хорватії Колінда Грабар-Китарович заявила 13 червня на зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

«Хочу підкреслити свою повагу до суверенітету й територіальної цілісності України, її політичної свободи. Хорватія продовжить підтримувати вас у Раді Європи, Європейському союзі, ОБСЄ, ООН, НАТО, особливо у зв’язку з переговорами про тісніше залучення України до структур Європейського союзу та НАТО», – сказала президент.

За її словами, також Хорватія підтримує зусилля всіх сторін у рамках Мінського процесу щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Раніше Гройсман повідомив, що на зустрічі з хорватським колегою Андреєм Пленковичем обговорив формування нового газового коридору Хорватія – Угорщина – Україна

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман завершує увечері 13 червня дводенний офіційний візит до Республіки Хорватії. 

Суд зобов’язав депутата Лещенка спростувати критику Авакова, парламентар оскаржуватиме рішення

Подільський районний суд Києва 13 червня визнав недостовірною інформацію, поширену депутатом Верховної Ради Сергієм Лещенком, про організацію незаконного збору інформації міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та прослуховування телефонних розмов працівниками Міністерства внутрішніх справ. Суд зобов’язав народного парламентаря спростувати цю інформацію. Про це повідомляє прес-служба МВС.

За даними відомства, йдеться про інтерв’ю Лещенка, оприлюднений на сайті німецького видання Deutsche Welle. Позов стосувався публікації за 18 листопада 2015 року, у якій парламентар, зокрема, заявляв про начебто прослуховування його співробітниками МВС.

Сам Сергій Лещенко на своїй сторінці у «Фейсбуці» наголосив, що буде оскаржувати рішення суду, назвав його «не тільки незаконним, але й абсурдним». Депутат також зазначив, що не отримав повістку про засідання суду 13 червня. 

Турчинов: звільнення окупованих територій у форматі АТО неможливе

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що в Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту України від гібридної війни, яку веде Росія. Про це Турчинов сказав в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна».

«Військові дії тривають на сході нашої країни вже три роки, і переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО. Водночас потрібно зазначити, що антитерористична операція виконала дуже багато важливих завдань. Саме в рамках АТО ми зупинили агресора, змогли провести президентські, парламентські і місцеві вибори, а також звільнили значну частину окупованої території України. Водночас настав час перейти до нового формату захисту країни», – сказав Турчинов.

За його словами, чинне українське законодавство передбачає два основних випадки, коли дозволяється бойове застосування Збройних сил – це оголошення війни і антитерористичної операції.

«Настав час не просто визнати окупованими деякі регіони Донецької і Луганської областей, а чітко, на законодавчому рівні, визначити засади державної політики щодо їх звільнення», – додав секретар РНБО.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Влада України оголосила про проведення антитерористичної операції проти підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі.

Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати російські «добровольці». За даними ООН, на Донбасі від початку конфлікту загинули понад 9,9 тисяч людей.

СБУ усунула з посади співробітника, який брав участь в акції під будинком Шабуніна – «Схеми»

Співробітник Служби безпеки України, який брав участь в акції під будинком антикорупційного активіста Віталія Шабуніна 9 квітня, усунений з посади, а щодо його дій призначене службове розслідування. Про це йдеться у відповідях Служби безпеки України на відповідні запити.

Журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») поцікавилися в СБУ, чи усунений з посади або звільнений співробітник Департаменту захисту національної державності Роман Матковський, та чи пов’язане таке рішення з його участю у подіях 9 квітня.

«Зазначений військовослужбовець відсторонений від виконання обов’язків по раніше займаній посаді», – мовиться у відповіді на запит.

​Решта запитань залишені без відповіді.

Разом з тим, Голова Служби безпеки України призначив службове розслідування дій Романа Матковського.

«Управлінням внутрішньої безпеки здійснюється перевірка фактів та обставин (…) щодо можливої організації (…) Матковським Р.М. акції пікетування поблизу будинку Шабуніна В. 9 квітня», – написав заступник голови СБУ Михайло Глуговський у відповідь на звернення юристів «Центру протидії корупції».

Він також пообіцяв додатково повідомити про результати службового розслідування.

У квітні програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») повідомила, що на акцію протесту під будинком голови ГО «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна працівники Служби безпеки України виїжджали просто з-під будівлі відомства, діяли злагоджено з мітингувальниками, яких дочекались на метро «Славутич», і кортежем поїхали до будинку активіста, а відеозйомкою акції з дрона на місці подій керував безпосередньо працівник департаменту захисту національної державності СБУ Роман Матковський. 

Президент Петро Порошенко під час прес-конференції на запитання журналіста «Схем» щодо «систематичного переслідування тих людей, які незгодні з деякими діями влади», зокрема й про акцію 9 квітня, закликав «поставитися до роботи Служби безпеки із розумінням» та зазначив, що «СБУ має надзвичайні завдання з огляду на гібридну війну проти України».

Згодом СБУ заявила, що її участь в акції під будинком антикорупційного активіста – випадковість. При цьому начальник департаменту захисту національної державності СБУ Віктор Кононенко повідомив, що Роман Матковський «понесе відповідне покарання службове». 

Сенатори США домовилися щодо законопроекту про посилення санкцій проти Росії

Сенатори США 12 червня оголосили про двопартійну угоду щодо законопроекту, який передбачає  нові санкції проти Росії через її втручання в президентські вибори у США, водночас законодавчо закріплюючи і нинішні санкції через агресію Росії в Україні.

Демократи і республіканці з комітету із міжнародних відносин і банківського комітету погодилися з поправкою, яка додаватиметься до законопроекту про санкції щодо Ірану, який також накладе на Росію нові санкції через порушення прав людини і надання зброї уряду президента Сирії Башара аль-Асада.

Щодо санкцій, пов’язаних із виборами, то вони будуть стосуватися «осіб, які здійснюють зловмисну кіберактивність від імені уряду Росії», йдеться в короткому поясненні до законопроекту.

Двопартійна поправка також передбачає застосування існуючих санкцій, введених відповідно до президентського указу, за умови, що Конгрес зможе розглянути і потенційно заблокувати будь-які спроби Білого дому пом’якшити такі санкції стосовно Росії.

«Кодифікуючи існуючі санкції і вимагаючи від Конгресу перегляду будь-якого рішення послабити чи посилити їх, ми гарантуємо, що Сполучені Штати продовжать карати президента Володимира Путіна за його нерозумні й дестабілізуючі дії», – сказав лідер демократів у Сенаті Чак Шумер. Він додав, що нові санкції також відправлять Росії від Вашингтона «потужну і двопартійну заяву».

Очікується, що поправка буде проголосована разом із законопроектом про санкції щодо Ірану вже цього тижня.

США, Європейський союз та інші країни «Групи семи» скоординовано наклали санкції щодо низки пов’язаних із владою Росії фізичних і юридичних осіб, а також щодо деяких секторів російської економіки кількома пакетами. Чинність цих санкцій періодично продовжують через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу.

Лідери країн «Групи семи» на саміті наприкінці травня також висловили готовність запровадити нові санкції стосовно Росії, якщо вона й надалі не виконуватиме своїх зобов’язань щодо України за мінськими домовленостями.

Ситуацією у східних державах-сусідах цікавиться весь Євросоюз – Ган

Європейський комісар із політики сусідства й переговорів щодо розширення Йоганнес Ган заявляє, що проведення наступного саміту Східного партнерства восени у Брюсселі є доказом того, що відносини з сусідами на східних кордонах співдружності важливі не лише для держав-членів, на кшталт Польщі, Чехії чи країн Балтії, а й для всього ЄС.

«Саміт Східного партнерства відбудеться у листопаді вперше у Брюсселі. Це не означає, що тепер ми не так зацікавлені у цій ініціативі, як колись. Навпаки, той факт, що саміт відбудеться у Брюсселі, – це підтвердження того, що не лише східні європейські держави-члени ЄС дуже залучені до тих подій, що відбуваються на сході, але й всім 28 державам-членам цікаві ситуація та розвиток подій в державах Східного партнерства. Тож Брюссель для проведення саміту був вибраний саме з цією метою», – сказав єврокомісар.

Ган також повідомив, що вже йде підготовка пакету 20 дуже конкретних досягнень на період до 2020 року.

«Це свідчення того, що не просто бігаємо з одного саміту на інший, а що й у нас на думці є великі результати, щодо яких кожні два роки ми підбиваємо підсумки прогресу в реалізації проектів, скажімо, у сфері транспорту, енергетичної ефективності, охорони довкілля чи міжлюдських контактів», – заявляє представник Єврокомісії.

Саміт ініціативи «Східного партнерства», яка з одного боку, об’єднує 6 східноєвропейських країн, включно з Україною, а з іншого – із Євросоюзом, запланований у Брюсселі на 24 листопада цього року.

Всі попередні саміти цієї багатонаціональної платформи проводилися у столицях країн, які на той час головували у Раді Євросоюзу. В 2009-му саміт лідерів Східного партнерства відбувся у Празі, у 2011-му – у Варшаві, в 2013-му саміт приймав Вільнюс, а останній 2015 року пройшов у столиці Латвії Ризі.

З 1 липня до 31 грудня цього року замість Великої Британії, яка через «брекзит» відмовилася від свого головування в Раді Європейського союзу, керівництво Радою ЄС перейде до Естонії. 

Штаб: минулої доби на Донбасі 2 воїни ЗСУ загинули, ще 4 – поранені або травмовані

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби двоє військовослужбовців ЗСУ загинули, ще четверо зазнали поранень та бойових травм. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«67 разів бойовики відкривали вогонь по підрозділах Збройних сил України минулої доби. Неодноразово застосовував противник і артилерійське озброєння, яке згідно з Мінськими угодами, повинно бути відведеним на визначені відстані від лінії зіткнення», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойовики стріляли і по житлових районах, здійснюючи щільні обстріли з мінометів та менш потужного озброєння у південному передмісті Авдіїівки та біля Кам’янки.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українську сторону в 13-ти обстрілах районів, підконтрольних луганським бойовикам. Сайти донецьких сепаратистів станом на 7:00 понеділка не вказують про ситуацію на захоплених угрупованням «ДНР» територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

Ранковий ефір Радіо Свобода: кого не хочуть бачити в Одесі та чого чекати відпочивальникам?

У ранковому ефірі Радіо Свобода обговорює такі питання:

– Чи буде курортний сезон в Одесі?

– Навіщо «безвіз» тим, хто не хоче мандрів до Європи?

– Хто будує «український світ» на противагу «русскому миру»?

У Ранковій Свободі на Крим.Реалії ведучий Юрій Матвійчук говоритиме на ці теми із засновницею проекту «Сonsolation» Юлією Курохтіною, головою Союзу українок Чехії Марією Прокоп’юк, народним депутатом Олексієм Гончаренком, співаком Тарасом Компаніченком та радником міністра економіки Юрієм Драганчуком.

Дивіться із 07:00.

 

Бойовики обстріляли житлові райони Авдіївки – штаб

У прес-центрі штабу АТО повідомили, що у неділю підтримувані Росією бойовики обстріляли ввечері житлові райони Авдіївки. Про це йдеться в повідомленні на сторінці штабу у Facebook.

«11 червня, близько 18:00 під час обстрілу позицій сил АТО в районі Авдіївки під вогонь, який вели танки бойовиків, також потрапили житлові квартали населеного пункту. Внаслідок вибуху 125-міліметрового снаряду пошкоджено три житлові будинки на вулиці Островського. В будівлях вибиті шибки та пробиті дахи. На щастя, ніхто з місцевих мешканців не постраждав. В житловому кварталі, який потрапив під обстріл також пошкоджено електричну мережу», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, на місці обстрілу працює спостережна група української сторони СЦКК.

Раніше у штабі українських військових повідомили, що з початку поточної доби бойовики 28 разів відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.

На сайтах донецьких бойовиків інформації про бойову активність, зокрема, поблизу Авдіївки немає.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

НСЖУ звернулася до міжнародних місій у Донецьку щодо обставин зникнення журналіста Васіна – Томіленко

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) звернулася з проханням до представників міжнародних місій в захопленому бойовиками Донецьку із проханням допомогти з’ясувати місце перебування журналіста Станіслава Васіна (Асєєва). Про це повідомив на сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Оскільки спілка не має офіційних представників на тимчасово непідконтрольній українській владі території, ми звернулися до Бюро представника ОБСЄ зі свободи медіа у Відні із проханням, аби представники СММ ОБСЄ дізналися про ситуацію на місці, в Донецьку. Крім того, ми направили листа до Міжнародного комітету Червоного Хреста із проханням зустрітися з матір’ю зниклого колеги та з’ясувати, якої допомоги він потребує», – повідомив Томіленко.

На його думку, міжнародні місії можуть «звернутися напряму» до тих, хто нині контролює ситуацію в Донецьку, щоб отримати достовірну інформацію про долю Станіслава Васіна.

Раніше сьогодні у Службі безпеки України підтвердили інформацію про зникнення українського журналіста, який жив у Донецьку з часу окупації і писав для українських ЗМІ під псевдонімом Станіслав Васін.

Блогер і автор Радіо Донбас.Реалії Станіслав Васін зник у Донецьку. Першим про зникнення журналіста повідомив екс-депутат Єгор Фірсов. За його словами, в угрупованні «ДНР» родичам Станіслава Васіна не дають жодної інформації про його місце перебування, відомо, що мати востаннє спілкувалася з ним 2 червня, наступного дня вони мали зустрітися у Макіївці, але цього не сталося, Станіслав просто не вийшов на зв’язок. За даними Фірсова, у квартирі Васіна – сліди злому і обшуку. Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.

Станіслав Васін готував репортажі про життя Донецька для Радіо Донбас Реалії й інших видань. Зв’язку з ним редакція Радіо Свобода також не має з 2 червня.

З 2014 року частину Донеччини і саме місто Донецьк контролюють підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР».