Чиновниці Херсонської міськради Гандзюк надали охорону – юрист

Активістці, виконувачці обов’язків керуючої справами Херсонської міськради Катерині Гандзюк надали державну охорону, повідомив юрист Масі Найєм на своїй сторінці у Facebook.

«Поліція задовольнила клопотання адвоката Катерини Гандзюк про надання держохорони. На цей момент їй надали таку охорону», – написав Масі Найєм.

Читайте також – Напади на активістів. Провалена реформа правоохоронної системи чи непокаране зло?

Виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради Катерину Гандзюк шпиталізували після нападу, який стався вранці 31 липня близько 8:30. Коли жінка вийшла з під’їзду свого будинку, щоб іти на роботу, до неї підбіг невідомий, одягнений у чорне. Він плеснув в обличчя Гандзюк невідомою речовиною і втік.

Спочатку правоохоронці кваліфікували напад на Катерину Гандзюк як «хуліганство», а потім перекваліфікували на «умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з метою залякування потерпілого». 1 серпня у ГПУ повідомили, що напад кваліфікують як «замах на умисне вбивство, вчинений з особливою жорстокістю».

Гандзюк переправили авіацією до Києва.

Це вже третій цього літа напад на відомих у Херсоні людей. У червні невідомі особи атакували з ножем «автомайданівця» Віталія Устименка, того ж місяця двоє чоловіків побили головного редактора херсонського сайту «Мост» Сергія Нікітенка.

Прокуратуру в Херсоні закидали димовими шашками з вимогою розслідувати напади на активістів

Управління Нацполіції у Херсонській області й обласну прокуратуру 1 серпня пікетували активісти, вимагаючи належним чином розслідувати резонансні випадки нападів у Херсоні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, під час пікетування прокуратури прокурор Херсонської області Віталій Тригубенко погодився зустрітися з протестувальниками лише після застосування ними димових шашок. Він пообіцяв активістам, що усі випадки нападів на херсонських активістів будуть ретельно розслідувані. 

В акції взяли участь активісти «Національного корпусу», «Бузького гарду» з Миколаєва, а також депутати Херсонської міськради і небайдужі громадяни. Брали участь і представники київських громадських організацій, зокрема — юрист Масі Найєм, брат народного депутата Мустафи Найєма.

Зокрема, пікетувальники вимагали активізувати розслідування замаху на в. о. керуючого справами Херсонської міськради, відомої у місті громадської діячки Катерини Гандзюк, яку 31 липня вранці облили, ймовірно, кислотою, біля її будинку.

В управлінні поліції у Херсонській області з учасниками акції спілкувалися в. о. начальника управління Микола Цап і заступник начальника слідчого управління – керівник відділу розслідування злочинів проти життя і здоров’я Віталій Марчук. Начальник управління, Артур Меріков, за словами, Миколи Цапа, перебуває у відпустці. На запитання активістів, чи не має начальник наміру перервати відпочинок через надзвичайну подію у обласному центрі, його заступник не дав конкретної відповіді.

Речниця генпрокурора Лариса Сарган у відповідь на застосування димових шашок під прокуратурою в Херсоні закликала активістів не заважати працювати слідчим. «Слідством мають займатися професіонали, а піаром – політики, навіть гріючись зараз на теплому березі Єгипту», – написала Сарган у Facebook.

Виконувачка обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради Катерина Гандзюк перебуває в реанімаційному відділенні обласної клінічної лікарні після нападу, який стався вранці 31 липня близько 8:30. Коли жінка вийшла з під’їзду свого будинку, щоб іти на роботу, до неї підбіг невідомий, одягнений у чорне. Він плеснув в обличчя Гандзюк невідомою речовиною і втік.

Це вже третій цього літа напад на відомих у Херсоні людей. У червні невідомі особи атакували з ножем «автомайданівця» Віталія Устименка, того ж місяця двоє чоловіків побили головного редактора херсонського сайту «Мост» Сергія Нікітенка.

 

Кількість охочих укласти контракт із ВМС за рік зменшилася на 30% – командування

Від 1 серпня 2017 року і до сьогодні контракт із Військово-морськими силами України уклали 1 117 особи, що приблизно на 30% менше ніж рік тому, повідомив начальник управління персоналом – заступник начальника штабу Командування ВМС України Олександр Шевченко на зустрічі з нагоди дворіччя першого вербувального центру ВМС.

«З цієї понад тисячі чоловіків і жінок понад 60% пройшли через вербувальні центри. Молодь цікавиться військовою службою за контрактом, хоче йти в армію і на флот, але передусім цікавиться соціальним захистом», – зазначив капітан 1-го рангу Шевченко.

Він додав, що в рамках співпраці з вербувальними центрами США найближчим часом очікується візит вербувальників ВМС Сполучених Штатів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Читайте також: «На перемогу в цій війні мають працювати і військові, і цивільні» – командувач ВМС України

На сьогодні у Військово-морських силах строковики складають 15%, решта в особовому складі – контрактники.

Про те, що «приплив і плинність кадрів майже однакові» раніше в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив командувач ВМС Ігор Воронченко. «Завданням є сприяти тому, щоб контракт укладали на другий, третій термін. Це, власне кажучи, залежить від багатьох факторів – соціальних, комунікативних. Наприклад, такий чинник, як заробітна плата. Не від нас залежить те, що середня заробітна плата в країні перевищує зарплатню контрактника ВМС», – додав віце-адмірал.

Перший вербувальний центр ВМС Збройних сил Україні в Одесі відкрили на початку серпня в 2016 році. Згодом подібний центр розпочав роботу в Миколаєві. Головними завданнями вербувальних центрів є надання інформації громадянам щодо військової служби за контрактом у Військово-морських силах, комплектування частин, які входять до цього роду військ.

12 років за шпигунство: суд у Харкові визнав винним 84-річного Мехті Логунова

Орджонікіндзевський районний суд у Харкові засудив 84-річного Мехті Логунова до 12 років позбавлення волі після того, як визнав його винним у збиранні секретної інформації, яку він нібито планував передавати Росії. Про ухвалений 30 липня вирок повідомив адвокат Максим Шаповалов.

За даними адвоката, Логунов визнаний винним у збиранніінформації, пов’язаної з оборонною промисловістю України.

Харківська обласна прокуратура повідомила, що місцевий житель визнав винним у державній зраді і засуджений до 12 років ув’язнення, але не назвала відповідача.

«У поле зору Служби безпеки України зловмисник потрапив у серпні 2017 року. Діючи на шкоду обороноздатності та державній безпеці України він збирав відомості щодо державного оборонного замовлення, яке виконується одним із наукових центрів міста на підставі угод з Міністерством оборони України», – вказала прокуратураю

Ще один адвокат Логунова Дмитро Тихоненков сказав, що подаватиме апеляцію на рішення суду.

Росія у 2014 році окупувала український півострів Крим. Того ж року Москва стала навчати, допомагати зброєю та особовим складом бойовикам, які на Донбасі від квітня 2014 року ведуть збройну боротьбу проти урядових сил. Внаслідок цього конфлікту загинули понад 10 тисяч 300 людей.

Президент Словаччини назвав байкерів «Нічні вовки» причетними до анексії Криму

Президент Словацької Республіки Андрей Кіска у своєму виступі 31 липня наголосив, що російське об’єднання байкерів «Нічні вовки» поруч зі спеціальними підрозділами російської армії взяло участь у військових операціях в Криму».

«Нічні вовки» є інструментом режиму, який займається відторгненням територій сусідньої країни – анексії частини України, що суперечить міжнародному праву», – наголосив словацький президент, звернувши при цьому увагу на те, що Словаччина не визнала і не визнає анексію Криму.

На думку президента Словаччини, «діяльність байкерської банди є очевидним ризиком для безпеки країни. Заснування так званого «європейського представництва» «Нічних вовків» у Словаччині водночас є насмішкою над офіційною позицією Словацької республіки щодо анексії Криму і російської політики».

Андрей Кіска закликав уряд країни сформувати необхідні умови для «дієвого втручання проти діяльності сумнівних об’єднань», які ширяться в країні.

«Гадаю, що чекати, коли об’єднання, яке служить чужій країні, розпочне на терені Словацької республіки порушувати закон, є убогою стратегією безпеки», – наголосив у своєму виступі президент Словаччини Андрей Кіска.

Читайте також: Російські «Нічні вовки» і «Словацькі новобранці»: як російські байкери отаборилися в Словаччині

Наприкінці червня словацькі ЗМІ повідомили, що прокремлівські байкери «Нічні вовки» створили в Словаччині «табір» у військовому стилі – у селі Долна Крупа (Dolná Krupá) поблизу міста Трнава, що на заході країни. Громадські активісти країни з цього приводу висловлювали занепокоєння.

 

Порошенко звільнив голову Чернігівської ОДА

Президент України Петро Порошенко звільнив Валерія Куліча з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації. Про це свідчить відповідний указ, оприлюднений на сайті голови держави.

Як йдеться в документі, посадовця звільнили згідно з поданою ним заявою.

Куліч очолив Чернігівську обласну державну адміністрацію 31 березня 2015 року.

Він був обраний народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка за 205-м виборчим округом на Чернігівщині, але склав мандат у зв’язку з призначенням керівником області.

Портрет Сенцова вивісили на будівлі мерії Парижа

Портрет засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова вивісили на будівлі мерії Парижа, повідомила голова французької столиці Анн Ідальго у Twitter.

«Ми вимагаємо його звільнення і підтверджуємо нашу прихильність свободі думки й повазі до демократії», – пише Ідальго.

25 липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти лікування, яке покращить його стан.

Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Читайте також: Омбудсмен Денісова написала листа Москальковій з ініціативою обміну політв’язнів

Український режисер Олег Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

У Нацраді розповіли, скільки часу на тиждень телеканали присвячують ситуації на сході України

Українські телеканали присвячують висвітленню ситуації на сході України в середньому від п’яти до майже 10 годин на тиждень, повідомила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, посилаючись на дані свого моніторингу.

Загалом в ефір розважально-інформаційних телеканалів упродовж тижня, коли проводився моніторинг, вийшло 465 повідомлень про ситуацію на сході України, повідомив член Нацради Сергій Костинський. За його словами, найбільше уваги цій темі присвячує ІСTV. За рік показник цього телеканалу значно зріс. Водночас на телеканалах «1+1» та «Інтер» порівняно з минулим роком кількість програм, присвячених цій темі, зменшилася.

Згідно з даними моніторингу, інформаційні телеканали подавали найбільше статистичної інформації, а загальна кількість повідомлень щодо ситуації на Донеччині й Луганщині становила 2544, що охоплює майже 10 годин ефірного часу. Найбільше інформації пропонують «5 канал», «Громадське телебачення», найменше – NewsNetwork і «Обоз TV».

За словами Костинського, найбільше українські телеканали повідомляють про українську армію, поточну ситуацію на підконтрольній і тимчасово непідконтрольних територіях, стан і перспективи реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій, а також про ситуацію на сході в контексті міжнародної політики.

У Нацраді повідомили, що моніторинг здійснювали у квітні. Загалом дослідники опрацювали 2 856 годин ефірного часу 16 телеканалів. Із них п’ять – розважально-інформаційні («Україна», «1+1», ІСTV, «Інтер» і «UA:Перший»), ще 11 – інформаційні («Громадське», «Еспресо», «ПравдаТУТ», «Прямий», NewsNetwork, NewsOne, ZIK, «5 канал», «24 канал», «112 Україна», «Обоз TV»).

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Спецпрокурор США: Манафорт заробив понад 60 мільйонів доларів як консультант в Україні

Колишній голова виборчої кампанії Дональда Трампа Пол Манафорт заробив понад 60 мільйонів доларів, консультуючи підтримуваних Росією політиків в Україні, повідомив спеціальний прокурор США Роберт Мюллер у своїй заяві до суду в штаті Вірджинія.

За його словами, прокурори сподіваються довести, що Манафорт не вказав значної частини цих прибутків у свої податковій декларації.

Читайте також: Команда Манафорта використала на виборах у США відпрацьовані в Україні гасла?

За даними американських правоохоронців, Манафорт, зокрема, працював в Україні під час президентських виборів 2010 року і парламентських виборів у 2012 році. Крім того, він консультував українських політиків під час місцевих виборів і лобіював інтереси колишнього президента України Віктора Януковича.

Читайте також – Як Пол Манафорт обрав Україні президента Януковича: погляд напередодні суду

Восени 2017 року Манафорта та його колишнього помічника Ріка Ґейтса звинуватили у змові проти США. Слідчі, зокрема, вважають, що політтехнологи отримали «десятки мільйонів доларів» під час роботи в Україні й в період із 2006 до 2015 року вони провели через офшори 75 мільйонів доларів. На їхню думку, Манафортові вдалося відмити 30 мільйонів доларів.

У червні Манафортові змінили запобіжний захід із застави на тримання під вартою. За даними слідства, політтехнолог намагався впливати на свідків.

Янукович позивається до ГПУ і Луценка

Колишній президент України Віктор Янукович, звинувачений у державній зраді, позивається до Генеральної прокуратури і генпрокурора України Юрія Луценка.

Як повідомляє портал «Судова влада України», Янукович подав до Печерського райсуду Києва заяву «про захист честі, гідності і ділової репутації».

Коли саме це сталося, не уточнено.

Розгляд позову призначений на 13 вересня.

Речниця генпрокурора Лариса Сарган у Facebook пов’язала подачу позову з тим, що Оболонський райсуд Києва, який розглядає справу проти Януковича, 30 липня переходить до дебатів.

Читайте також: «Сім’я» Януковича підсанкційна ще рік, але «чорний список» може скорочуватися й далі

Наприкінці червня 2017 року суд перейшов до заочного розгляду в справі за звинуваченням Віктора Януковича у державній зраді.

Слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України звинувачення відкидає. Віктор Янукович виїхав з України до Росії після розстрілів на Майдані у лютому 2014 року.

 

Медведєв прибув на військовий парад в окупованому Севастополі

Російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв прибув на набережну Севастополя, де відбувається парад на честь Дня Військово-морського флоту Росії, повідомляють 29 липня російські інформагенції.

Командувач Чорноморським флотом Росії Олександр Моїсеєв провів огляд бойових кораблів, вилаштуваних у парадному порядку. Цьому передували урочистий молебень та покладання квітів до меморіальної стіни на честь оборони міста в 1941–1942 роках.

Медведєв прибув до Севастополя ввечері 28 липня і взяв участь в в урочистому концерті, присвяченому 1030-річчю хрещення Русі.

Місцеві ЗМІ справжньою причиною приїзду російського прем’єра називають засідання з розгляду виконання «федеральної цільової програми» розвитку окупованого міста. Серед проблем – провал туристичного сезону, занепад комунального господарства, неналежний стан доріг, відсутність очисних споруд, на які були виділені два мільярди рублів (це близько 800 мільйонів гривень).

Востаннє Медведєв приїздив до Севастополя в серпні 2017 року.

Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

В окупований Севастополь прибув голова уряду Росії

Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв увечері 28 липня прибув в анексований Севастополь, повідомив у Facebook підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксьонов.

«Спільно з головою уряду Росії Дмитром Анатолійовичем Медведєвим взяв участь в урочистому концерті, присвяченому 1030-річчю хрещення Русі», – написав Аксьонов.

Як пишуть місцеві ЗМІ, 29 липня Медведєв також подивиться на кораблі Чорноморського флоту в межах святкування Дня ВМФ Росії, але справжньою причиною приїзду вони називають засідання з розгляду виконання «федеральної цільової програми» розвитку окупованого міста. Серед проблем – провал туристичного сезону, занепад комунального господарства, неналежний стан доріг, відсутність очисних споруд, на які були виділені два мільярди рублів (це близько 800 мільйонів гривень).

Востаннє Медведєв приїздив до Севастополя в серпні 2017 року.

Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У Запоріжжі фінішував всеукраїнський мотопробіг за єдність України

28 липня у Запоріжжі фінішував мотопробіг за єдність України. Учасників акції місцеві байкери, представники обласної влади та ЗМІ зустрічали на центральній площі міста.

«Думаю, що ця традиція буде продовжуватися і наступного року і через рік, і буде охоплювати не лише Україну, а й інші країни. Це велика місія, що піднімає людей, виховує їх патріотизм, що зараз у нас, на жаль, починає затихати, а це дуже погано. Чому везли прапор? Бо це найбільш монументальне, що в нас є, символ нашої країни. І те, що ми проїхали через всю країну з цим прапором, об’єднуючись з областями – ми показали, що ми дружні, незважаючи на всі наші відмінності», – розповів ініціатор мотопробігу Микола Спірідонов.

Після урочистої зустрічі в центрі Запоріжжя учасники мотопробігу вирушили на Хортицю, де для них у «Кінному театрі» було організовано святкову програму.

Мотопробіг за єдність України стартував 23 липня в Ужгороді. Під час акції байкери проїхали через усю країну та відвідали оборонців України у Маріуполі та на Чонгарі. З собою мотоциклісти провезли через всю країну два великих прапори: державний прапор України і національний прапор кримськотатарського народу.

Як повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії, на адміністративному кордоні з Кримом байкери передали кримськотатарським активістам національний прапор кримськотатарського народу з підписами байкерських клубів України.

Канада: анексія Криму порушує міжнародне право

Уряд Канади 28 липня виступив із заявою, в якій підтвердив свою позицію щодо незаконності анексії Росією українського півострова Крим. На думку Оттави, це порушує «найважливішу міжнародну норму про те, що жодна країна не може силою змінити кордони інших країн».

«Канада підтверджує своє незмінну повагу до територіальної цілісності України та засуджує дії, вжиті Росією для насильницької інтеграції Кримського півострова в Росію, в тому числі через відкриття мосту через Керченської протоки в травні 2018 року», – ідеться в документі.

Канада також вказує на порушення прав людини з часу окупації Криму, зокрема, переслідування кримських татар.

«Ми закликаємо до звільнення всіх незаконно затриманих українських громадян, у тому числі Олега Сенцова, які були вивезені до Росії та засуджені судами, юрисдикції яких у Криму ми не визнаємо», – наголошує канадський уряд.

Кілька західних країн останнім часом виступили на підтримку територіальної цілісності України та підтвердили невизнання анексії Криму.

Сполучені Штати Америки закликають Росію припинити окупацію українського півострова Крим, заявив 25 липня державний секретар США Майк Помпео.

Норвегія підтримала офіційну декларацію Державного департаменту США по Криму, повідомили 26 липня в міністерстві закордонних справ Норвегії.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Холодницький повідомив, що пішов у відпустку на півтора місяця

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький повідомив, що пішов у відпустку на півтора місяця.

У коментарі «Громадському» телебаченню він розповів, що буде у відпустці до 13 вересня.

26 липня Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів оголосила Холодницькому догану, але вирішила не звільняти його.

Наприкінці березня НАБУ і Генпрокуратура звинуватили очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в дисциплінарних правопорушеннях після того, як оприлюднили записи, зроблені на «жучок» у його робочому кабінеті.

Генеральний прокурор Юрій Луценко уточнював, що про кримінальне переслідування Холодницького не йдеться: він та голова Антикорупційного бюро Артем Ситник просять кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про звільнення голови САП.

Український консул відвідає Сущенка в СІЗО – захисник

Український консул у Москві Геннадій Брескаленко відвідає засудженого в Росії українського журналіста Романа Сущенка в СІЗО «Лефортово» 30 липня, повідомив  його громадський захисник Марк Фейгін у коментарі «Укрінформу».

«Сьогодні відбулося жеребкування на відвідування ув’язнених у СІЗО «Лефортово». Мені випав четвер (2 серпня – ред.). Але я, можливо, зможу поміняти дату відвідування Романа Сущенка на день-другий раніше. А консул України в Москві Геннадій Брескаленко відвідає Сущенка в понеділок», – заявив Фейгін.

Суд у Москві 4 червня засудив українського журналіста Романа Сущенка до 12 років позбавлення волі за звинуваченням у шпигунстві. Журналіст своєї провини не визнає, правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою.

Вісьмом людям вручили підозру в справі «Держінвестпроекту» – САП

Правоохоронці 24 липня вручили підозру в справі «Держінвестпроекту» вісьмом людям, місце перебування яких встановлене, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура у Facebook.

Їм інкримінують створення злочинної організації, заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, придбання або створення суб’єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура зазначає, що 26 липня прокурори визнали зібрані під час досудового розслідування в справі «Держінвестпроекту» докази достатніми для складання обвинувального акта.

За даними слідства, у 2012 році з державного бюджету України виділили понад 500 мільйонів гривень для реалізації низки національних проектів. Зокрема, проектів «Якісна вода», що передбачав встановлення в найбільших містах України автоматів із розливу питної води, та «Олімпійська надія-2022», за яким мали бути зведені інфраструктурні об’єкти для проведення зимових олімпійських ігор в Україні.

У САП додали, що матеріали стосовно інших ймовірних співучасників, зокрема, екс-голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислава Каськіва та його рідного брата, виділили в окреме провадження, їх подальше розслідування доручили детективам Національного антикорупційного бюро України.

Досудове розслідування детективи НАБУ розпочали у жовтні 2016 року.

Владислав Каськів обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України у 2010–2014 роках. У вересні 2014 року Кабінет міністрів ухвалив рішення ліквідувати Держінвестпроект, поклавши його функції на Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Новими заступниками міністра фінансів стали Джигир та Верланов

За поданням виконувачки обов’язків міністра фінансів Оксани Маркарової уряд затвердив двох її нових заступників – Юрія Джигиря та Сергія Верланова.

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.

Фахівець з державних фінансів Юрій Джигир займатиметься реформами фінансування охорони здоров’я, освіти, соціальних послуг та соціального захисту. Окрім України, він з 2001 року працював в галузі реформи державних фінансів та фінансування програм соціального сектору зокрема в Киргизстані, Таджикистані, Казахстані, Косово.

В Україні Джигир був позаштатним радником ще попередника Маркарової Олександра Данилюка з 2015 року.

Юрист та член Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів Сергій Верланов буде займатися податковою та митною політикою, реформою Державної фіскальної служби та митниці, а також фінансовими розслідуваннями.

Крім того, Мінфін звільнив Юрія Буцу з посади заступника міністра з питань євроінтеграції. Відтепер він обіймає посаду Урядового уповноваженого з питань управління державним боргом і буде займатися комерційними зовнішніми запозиченнями та макрофінансовою допомогою ЄС.

Раніше Міністерство фінансів задовольнило заяву про відставку заступника міністра Сергія Марченка.

В ООН закінчуються гроші – Ґутерріш

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш звернувся до країн-членів ООН із закликом якомога швидше заплатити належні членські внески. Про це йдеться в листах, які він розіслав очільникам цих держав, повідомляють західні ЗМІ.

Ґутерріш пише, що основний бюджет ООН має дефіцит 139 мільйонів доларів – за його словами, така скрутна ситуація ще ніколи не наставала так рано протягом календарного року.

«Така організація, як наша, не повинна страждати через те, що постійно стикається з банкрутством. Однак, поза сумнівом, ще більших страждань зазнають ті, кому ми служимо, якщо через брак коштів ми не маємо змоги відповісти на їхні прохання про допомогу», – написав генеральний секретар.

У грудні минулого року Генеральна асамблея ООН погодила бюджет на 2018–2019 роки в обсязі 5,4 мільярда доларів. Це, як зазначила представниця США в організації Нікі Гейлі, на 285 мільйонів менше, ніж бюджет 2016–2017 років. Миротворча місія ООН фінансується окремо.

Читайте також: «Представники «нормандської четвірки» у Берліні говорили про миротворців ООН для Донбасу – МЗС»

За даними ООН, 112 зі 193 держав-членів вже сплатили свої внески. США, на які припадає 22% бюджету ООН, традиційно сплачує внесок пізніше через особливості свого бюджетного року.

Тим не менш, Гутерреш занепокоєний тим, що кожного року дефіцит бюджету настає все раніше. Він анонсував, що ООН вживатиме заходів до зниження видатків, а держави-члени закликав сплатити свої внески вчасно і в повній мірі.

ООН отримала 1,49 мільярди доларів від початку року – торік, стверджують в організації ця цифра на даний момент становила 1,7 мільярди.

Палата представників Конгресу США підтримала виділення Україні 250 мільйонів доларів на безпеку

Палата представників Конгресу США підтримала виділення 250 мільйонів доларів США на безпекову допомогу Україні, повідомило посольство України в Сполучених Штатах на своїй сторінці у Facebook.

У дипломатичному представництві зазначили, що палата ухвалила проект закону про бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони.

«Сума коштів, яка виділяється Міністерству оборони США для надання безпекової допомоги Україні, визначена в обсязі 250 мільйонів доларів. Із зазначеної суми 50 мільйонів доларів має бути спрямовано на летальні види озброєнь», – заявили в посольстві.

Згідно з повідомленням, до документа включили основні положення проекту закону про співпрацю з Україною з питань кібербезпеки, який передбачає допомогу Україні в посиленні спроможностей щодо захисту від кібератак. Зокрема, Державному департаменту доручили подати до Конгресу доповідь про стан співробітництва з Україною у сфері кібербезпеки з метою пошуку нових напрямів взаємодії та підтримки.

Далі проект закону про бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони має бути схвалений Сенатом та переданий на підпис президента США Дональда Трампа.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

210 джавелінів для України: один на три російські танки на Донбасі

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку.

Україна звернеться до ЄСПЛ з новою заявою щодо захоплених у Криму політв’язнів – Мінюст

Україна наступного тижня звернеться до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо українських в’язнів, незаконно захоплених у Криму представниками окупаційної влади Російської Федерації, заявив заступник міністра юстиції України – уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

«Наразі готується нова заява, яка стосуватиметься українських політв’язнів, з яких більшість були захоплені в Криму. Йдеться і про кримськотатарських активістів, і про проукраїнських активістів, і просто людей, які опинилися в незручному місці в незручний час. Заяву буде подано протягом наступного тижня», – повідомив Ліщина на прес-конференції 26 липня у Києві.

Він нагадав, що з перших днів анексії Криму офіс секретаріату уповноваженого з питань Європейського суду з прав людини активно представляв Україну в ЄСПЛ у міждержавних справах проти РФ.

«Було подано дві заяви, що стосуються Криму. Першою було подано заяву з перших годин, коли розгорталася окупація в 2014 році. Наступну заяву було подано в 2015 році, а цього року ЄСПЛ передав розгляд заяв до Великої палати, яка об’єднала ці заяви в одну. Наразі Велика палата ЄСПЛ розглядає одну заяву, яка стосується Криму», – нагадав Іван Ліщина.

Він також зазначив, що в 2014, 2015 і 2017 роках Україна подавала до суду додаткову інформацію щодо обставин анексії Криму, яка демонструвала механізм захоплення півострова. Зокрема, інформацію 50 свідків, які описували процес захоплення півострова та порушення прав людини під час анексії.

«Насправді це була спецоперація, в якій було задіяно великі сили як спецслужб, так і армійські частини. Усю цю інформацію було зібрано, оформлено і передано до ЄСПЛ», – розповів заступник міністра юстиції.

Читайте також: Жертвами репресій у Криму все частіше стають жінки та діти ‒ Заїр Смедляєв

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

У Росії й анексованому Криму, за даними правозахисників, утримують близько 70 українських політв’язнів.

Уряд залишив незмінною ціну на газ для населення до вересня

Кабінет Міністрів залишив незмінними ціни на природний газ для населення до 1 вересня 2018 року, відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 26 липня.

Йдеться про продовження дії спеціальних зобов’язань із продажу природного газу для потреб населення і теплокомуненерго за зниженою ціною.

«Наразі тривають переговори з МВФ стосовно приведення ціни на природний газ до рівня імпортного паритету. Тому, з огляду на завершення терміну дії положення (про спецзобов’язання – ред.), виникає необхідність у його продовженні», – йдеться в пояснювальній записці до постанови.

Постанова Кабміну №187 від 22 березня 2017 року передбачала, що спецзобов’язання з продажу газу населенню і теплокомуненерго діятимуть до 1 квітня 2018 року, пізніше уряд продовжив їх до кінця травня, а ще пізніше – до кінця липня.

Спеціальні зобов’язання полягають в продажу палива для потреб побутових споживачів за ціною, розрахунок якої прив’язано до ринкових середньорічних цін на європейському хабі.

Читайте також: Україна може відмовитися від імпорту газу – Гройсман

В середині липня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що український уряд продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про ціну на природний газ для населення і розраховує на компромісний варіант. Гройсман неодноразово наголошував, що не хоче підвищувати ціну на газ для населення, він також ініціював консультації з головами парламентських фракцій з цього питання.

У квітні Міжнародний валютний фонд заявив, що Україні потрібно деполітизувати процес формування цін на енергоресурси.

У МВФ неодноразово заявляли, що Україні для отримання чергового траншу необхідно ухвалити закон про Антикорупційний суд і привести ціни на газ до рівня ринкових.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Міністерство фінансів України очікувало на надходження нового траншу кредиту МВФ на початку 2018 року. У квітні в Нацбанку заявили, що очікують траншу від Міжнародного валютного фонду в третьому кварталі.

Прокурори САП підтримали Холодницького в листі до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підписали лист на підтримку голови відомства Назара Холодницького. Звернення до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Віталія Грушковського оприлюднила прес-служба САП.

Прокурори нагадують, що 26 липня КДКП розглядатиме висновок свого члена за дисциплінарними скаргами генерального прокурора Юрія Луценка та директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника про наявність дисциплінарного проступку в діях Холодницького.

«Фактично під згадане засідання окремі особи намагаються скомпілювати увесь перелік своїх претензій до САП, який накопичився в них за час діяльності Спеціалізованої прокуратури, незалежно від того, чи є ці претензії предметом розгляду Комісії, і використати його як привід переконати комісію ухвалити рішення про звільнення керівника прокуратури», – заявили в САП.

Автори звернення розцінюють це як тиск: «…не стільки на керівника САП, скільки на кожного з нас».

«За прийняттям кожного з цих «незручних» процесуальних рішень стоїть окремо взятий прокурор», – зазначили в САП.

Підписанти запевняють комісію у своїй готовності надати ґрунтовні пояснення і особисто на засіданні комісії підтвердити відсутність будь-якого незаконного тиску на них з боку Холодницького.

НАБУ і Генпрокуратура наприкінці березня звинуватили очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького в дисциплінарних правопорушеннях після того, як оприлюднили записи, зроблені на «жучок» у його робочому кабінеті.

Читайте також: «Раніше здавалось, що Холодницький піде, тепер сумніваюсь – Лємєнов»

Генеральний прокурор Юрій Луценко уточнював, що про кримінальне переслідування Холодницького не йдеться: він та голова Антикорупційного бюро Артем Ситник просять кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про звільнення голови САП.

Пізніше стало відомо, що доповідач комісії рекомендує притягнути Холодницького до догани замість звільнення.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник направив до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заперечення цього висновку.

ЄСПЛ закликав Сенцова припинити голодування

Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан.

Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

У ЄСПЛ зазначають, що мають право вказати будь-якій державі-підписанту Європейської конвенції про права людини на тимчасові заходи. Вони мають бути вжиті невідкладно.

Український режисер Олег Сенцов був засуджений в Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Увечері 19 липня Денісова заявила, що стан здоров’я утримуваного в Росії українського режисера Олега Сенцова значно погіршився, він погано орієнтується в датах.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Міжнародних експертів для Антикорупційного суду шукатимуть до 15 вересня – ВККС

Зацікавлені міжнародні організації орієнтовно до 15 вересня 2018 року нададуть свої пропозиції стосовно кандидатур до складу Громадської ради міжнародних експертів, яка братиме участь у відборі суддів Вищого антикорупційного суду, повідомляє прес-служба Вищої кваліфікаційної комісії суддів за результатами першої координаційної наради з представниками міжнародних організацій та дипломатичних установ щодо створення Вищого антикорупційного суду.

Голова ВККС Сергій Козьяков висловив сподівання, що міжнародні організації запропонують до складу громадської ради найдосвідченіших та найкомпетентніших професіоналів.

Він також повідомив, що на офіційному веб-сайті Комісії 24 липня 2018 року вже розпочато реєстрацію намірів для участі у конкурсах на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, зокрема Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. При цьому зазначив, що така реєстрація є винятково допоміжним механізмом у підготовці до конкурсу та запевнив, що неподання заявки зараз не перешкодить охочим подати свої документи для участі у конкурсі до Вищого антикорупційного суду після його оголошення.

Читайте також: 14 друзів антикорупційного суду

У зустрічі взяли представники Міністерства закордонних справ України, Державної судової адміністрації України, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Світового банку, Організації економічного співробітництва і розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Ради Європи, Програми розвитку ООН, посольств Канади та Сполучених Штатів Америки, Міжнародного валютного фонду, Європейського Союзу та інших зацікавлених організацій.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

У Гельсінкі США не поступились тим, що може турбувати Україну – Волкер

Спеціальний представник США в справах України Курт Волкер заявляє, що на зустрічі в Гельсінкі американська сторона не поступилась тим, що може турбувати Україну. Про це він заявив в інтерв’ю українській службі «Голос Америки».

«США не поступились жодним з тих питань, які можуть турбувати Україну. Не було ніяких подарунків для Росії за рахунок України», – сказав Волкер, додавши, що Україна не була головною темою розмови.

Спецпредставник звернув увагу, що на зустрічі президента США Дональда Трампа та його російського колеги Володимира Путіна в Гельсінкі не було кроків до визнання російської анексії Криму, підтримки референдуму або російської позиції щодо створення силової групи для захисту моніторингової місії. 

Читайте також: Президент США не згадав Україну, і це не випадково – експерти про зустріч Трампа і Путіна

16 липня в Гельсінкі відбулася зустріч Трампа і Путіна. У ході прес-конференції Трамп жодного разу не згадав про Україну, хоча перед зустріччю повідомлялося, що сторони, серед іншого, обговорюватимуть і українське питання. Після цієї прес-конференції у США Трампа  розкритикували. 

КВУ назвав головних прогульників 8 сесії поточного скликання Ради

Найнижчі показники відвідувань засідань восьмої сесії поточного скликання Верховної Ради в депутатів «Волі народу», «Відродження» та «Опозиційного блоку», повідомляє «Комітет виборців України».

В організації зазначають, що як правило, третина депутатів цих політичних сил були відсутні на засіданнях. За даними письмової реєстрації в середньому 37% депутатів групи «Воля народу» були відсутні з невідомих причин на пленарних засіданнях Ради. Це ж стосується 34% депутатів «Відродження» та 31% – «Опозиційного блоку».

Як підрахували в «Комітеті виборців України», також у середньому не були зареєстровані на засіданнях чверть позафракційних депутатів та членів «Батьківщини».

Щодо інших фракцій показники наступні: у середньому засідання Ради пропускали по 18% депутатів «Самопомочі» та Блоку «Петра Порошенка», 15% депутатів «Народного фронту» і 13% – «Радикальної партії Олега Ляшка».

У КВУ підкреслили, що враховувалися лише офіційні пропуски з невідомих причин (тобто, не через хворобу чи відрядження).

Восьма сесія Верховної Ради тривала від 1 лютого до 20 липня. Останнє пленарне засідання відбулося 13 липня.