У Сенцова був багатогодинний консиліум лікарів – журналістка

У засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова 10 серпня був багатогодинний консиліум лікарів, повідомила російська журналістка Вікторія Івлєва з посиланням на єпископа Апостольської православної церкви (АПЦ) Росії Григорія Міхнова-Вайтенка, який перебуває у місті Лабитнангі, де розташована колонія.

«За повідомленням єпископа Григорія Міхнова-Вайтенка, який, як і раніше перебуває в Лабитнангі, Олег живий. Сьогодні у нього був багатогодинний консиліум із запрошенням лікарів із місцевої лікарні. У суботу та неділю побачення за розпорядком колонії заборонені, але єпископ не залишає надії потрапити до Олега на початку тижня, якщо за вихідні дні не відбудеться якогось неймовірного дива», – пише Івлєва у Facebook.

Читайте також: Фото Сенцова, надані Росією, поставили під сумнів, на Заході вимагають його звільнення

Олег Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Станом на 10 серпня Сенцов голодує 89 день.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини з посиланням на адвоката Дмитра Дінзе повідомила, що у Сенцова триває третя затяжна криза, але він не має наміру зупиняти голодування.

«Він п’є мінімальну кількість медичної суміші і воду, щоб не непритомніти й контролювати дії, які з ним відбуваються. Його вага вже знизилася до 70 кілограмів», – зазначила омбудсмен.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світі продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

«Північний потік-2» заявив про пропозицію маршруту в обхід територіальних вод Данії

Російська компанія Nord Stream 2 заявляє, що подала заявку та звіт про оцінку впливу на довкілля до Енергетичної агенції Данії щодо альтернативного маршруту. Згідно з пропозицією компанії, газопровід може проходити у виключній економічній зоні на північний захід від датського острова Борнгольм.

«Це альтернативний маршрут, які не проходить через територіальні води Данії. Nord Stream 2 не припиняє процедуру по заявці з пріоритетним маршрутом, яка була ініційована в квітні 2017 року та підготовлена на основі рекомендацій, отриманих від влади Данії в ході успішного планування та будівництва наявного газопроводу «Північний потік», – пояснюють у компанії.

В повідомленні також зазначено, що рекомендація Міністерства закордонних справ Росії до Енергетичної агенції Данії розглянути заявку компанії щодо основного маршруту знаходиться на розгляду з січня 2018 року. У зв’язку з цим в компанії вирішили подати додаткову заявку, яка, втім, не скасовує попередньої.

Читайте також: «Порошенко: «Північний потік-2» – «троянський кінь» Кремля»

Передбачається, що альтернативний маршрут сягатиме 175 кілометрів і перетинатиме лише датську економічну зону.

Першу заявку на маршрут, який проходив би через територіальні води Данії, російська компанія подала ще в квітні 2017 року.

Наразі Данія – єдина країна з тих, через які планується провести «Північний потік-2», яка ще не дала згоди на будівництво.

Газопровід, який повинен пройти дном Балтики і прокачувати природний газ з Росії до Німеччини, викликає побоювання у країн Центральної та Східної Європи, а також Сполучених Штатів. Критики проекту в Литві, Латвії, Естонії, Польщі, США та інших країнах стверджують, що його реалізація дозволить Москві використовувати газопровід як інструмент політичного впливу в Європі.

Клімкін закликає підтримати Сенцова: він «перебуває на межі життя і смерті»

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликає підтримати ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, який 89-ий день голодує з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів у Росії.

«Сьогодні 89-й день голодування Олега Сенцова, ув’язненого в РФ. Олег перебуває на межі життя і смерті. Кожного дня може трапитися непоправне. Як людина і громадянин України я прошу всіх підтримати Олега і вимагати від Росії #FreeSentsov. Солідарність не має меж, а життя людини – має», – написав Клімкін у Twitter 10 серпня кількома мовами.

Олег Сенцов був засуджений в Росії у серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини з посиланням на адвоката Дмитра Дінзе повідомила, що у Сенцова триває третя затяжна криза, але він не має наміру зупиняти голодування.

«Він п’є мінімальну кількість медичної суміші і воду, щоб не непритомніти й контролювати дії, які з ним відбуваються. Його вага вже знизилася до 70 кілограмів», – зазначила омбудсмен.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світі продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

ОБСЄ: колона вантажних машин перетинала російсько-український кордон у ніч на 8 серпня

Безпілотник моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі зафіксував пересування вантажної техніки через російсько-український кордон. Як випливає зі звіту спостерігачів, оприлюдненого 9 серпня, це сталося в ніч на 8 серпня.

Спочатку колона з восьми вантажівок по ґрунтовій дорозі далеко від пунктів пропуску в’їхала на територію Росії. Пізніше схожа колона з «Камазів» і «УАЗів» перетнула російсько-український кордон, в’їхавши на територію Донбасу.

Читайте також: Арсенал «ЛДНР». Як виглядає «армія» бойовиків на п’ятому році війни

Київ і країни Заходу звинувачують Росію в збройній підтримці бойовиків угруповань «ДНР» і «ЛНР». Кремль звинувачення відкидає.

За останню добу, за даними Києва, бойовики 45 разів порушили режим припинення вогню. Один український військовий загинув, ще двоє були поранені.

У справі про вбивство Бузини визначили склад присяжних

Шевченківський районний суд Києва визначив п’ять присяжних для розгляду справи про вбивство українського журналіста Олеся Бузини і призначив наступне засідання на 21 серпня.

Троє з них будуть основними, ще двоє – запасними.

Попереднє засідання суду відбулося 15 червня. У прокуратурі заявили, що суд мав вручити присяжним повідомлення про виклик з переліком їх прав та обов’язків за сім днів до засідання, однак цей термін не витримали – автоматизована система суду визначила присяжних 8 червня.

Тоді сторони розкритикували рішення суду перенести засідання майже на два місяці.

7 червня відбулося підготовче засідання в цій справі. Колегія суддів вирішила призначити обвинувальний акт до розгляду по суті судом присяжних. Перед цим засідання переносили кілька разів.

Бузину вбили 16 квітня 2015 року в Києві у дворі багатоквартирного будинку, в якому він жив. 18 червня 2015 року за підозрою у вбивстві затримали Андрія Медведька й Дениса Поліщука. Їх арештували. У грудні 2015 року Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід для них на домашній арешт.

Обидва не визнають своєї провини. Адвокати Медведька й Поліщука заявляли про фальсифікацію ДНК-експертизи в цій справі і про алібі обвинувачених.

Їм загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення за обвинуваченням в умисному вбивстві й незаконному зберіганні зброї.

МВС: відновлення Бочковського на посаді голови ДСНС буде оскаржене в касаційному порядку

Відновлення Сергія Бочковського на посаді голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій буде оскаржене в касаційному порядку, повідомило Міністерство внутрішніх справ України на своїй сторінці у Facebook.

«Міністерство внутрішніх справ України, а також, відповідно до отриманої інформації, Міністерство юстиції України, яке представляє інтереси Кабінету міністрів України, та Державна служба України із надзвичайних ситуацій готують касаційні скарги на рішення Київського апеляційного адміністративного суду, який залишив чинним рішення суду першої інстанції щодо поновлення Сергія Бочковського на посаді голови ДСНС України», – заявили в міністерстві.

У квітні 2018 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і скасував розпорядження Кабінету міністрів України про звільнення Сергія Бочковського в 2015 року з посади голови Державної служби з надзвичайних ситуацій. Суд відновив його на посаді керівника ДСНС.

У МВС оскаржили рішення суду. Також у відомстві повідомили про намір подати скаргу до Вищої ради правосуддя через дії суддів.

7 серпня Київський апеляційний адміністративний суд залишив чинним рішення суду попередньої інстанції про відновлення Бочковського на посаді голови ДСНС.

Сергія Бочковського і його заступника Василя Стоєцького затримали 25 березня 2015 року під час засідання Кабміну, яке транслювали у прямому ефірі українські канали. Тоді повідомлялось, що їх підозрюють в організації злочинних схем при закупівлі пального за завищеними цінами.

Апеляційний суд зі скандалом переніс розгляд справи Савченко на 9 серпня

Апеляційний суд Києва не встиг 8 серпня завершити розгляд апеляції на тримання під вартою народного депутата Надії Савченко. Засідання завершилося пізно ввечері суперечками і взаємними звинуваченнями сторін, перепалкою між суддями та присутніми на суді прихильниками Савченко.

Перед цим адвокати Савченко і вона сама близько чотирьох годин обговорювали порушення, які, на їхню думку, вчиняли у справі слідчі прокуратури, СБУ та суд першої інстанції.

Засідання, на якому мають визначити, чи триматимуть Савченко за ґратами, призначили на 11:00 9 серпня.

​У березні суд вирішив взяти народного депутата під варту без можливості внесення застави. Останнім рішенням суду арешт продовжили до 10 вересня.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Надії Савченко.

Їй інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям.

Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію». Рубан всі звинувачення відкидав.

2 серпня Служба безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою продемонстрували ймовірний план вчинення теракту у центрі столиці, в організації якого підозрюють заарештованих нині керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана та народного депутата Надію Савченко.

Крім того, силовики показали озброєння, яке в перебігу слідства вони вилучили і яким нібито планували скористатися підозрювані під час втілення своїх намірів. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що на сьогоднішній день усі докази зібрано і справу передали на ознайомлення сторонам.

Перед цим правоохоронці повідомили, що завершили розслідування провадження, в якому фігурують Рубан та Савченко.

Нобелівський лауреат скасувала виступ в Одесі через погрози

Білоруська письменниця і лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич вибачилася перед одеситами і скасувала свій виступ в Одесі через погрози. Про це вона повідомила у відеозверненні на офіційній сторінці «Зеленого театру» – громадського простору, де мала відбутися її зустріч із читачами.

«Я дізналася, що організаторам зустрічі погрожують, погрожують також і мені. Мене обвинувачують у надуманих образах, які я завдала українцям. Цього не може бути – моя мати українка, я тут народилася і завжди відчувала українську кров. Але заради нашої спільної безпеки цієї зустрічі не буде», – наголосила Алексієвич. Вона також вибачилася перед тими, хто хотів із нею зустрітися.

Письменницю внесли в базу «Миротворець», за даними «Зеленого театру», близько 16:00 8 серпня, в день її виступу. Підставою для внесення став її виступ у США, де вона заявила про причетність українців до Голокосту.

Як повідомляло раніше Радіо Свобода, гроші на виступ Алексієвич збирали методом «краудфандингу» на платформі «Моє місто».

Світлана Алексієвич народилася в Івано-Франківську, в дитинстві переїхала до Білорусі. У 1970–1980-ті роки вона працювала журналісткою, пізніше почала писати книжки. У стилі художньо-документальної прози вона написала «У війни не жіноче обличчя» (1983), «Останні свідки» (1985), «Цинкові хлопчики» (1989), «Зачаровані смертю» (1994) «Чорнобильська молитва» (1999), «Час секонд-хенд: кінець червоної людини» (2013).

У своїх книжках вона розповідає про людей, які брали участь у Другій світовій війні або пережили її в дитинстві; про ветеранів війни в Афганістані; про свідків і ліквідаторів катастрофи у Чорнобилі; про феномен так званої «радянської людини». У 2015 році Алексієвич отримала Нобелівську премію з літератури – «за її багатоголосу творчість – пам’ятник стражданню і мужності в наш час», як відзначали в Шведській академії.

У 2013 і 2014 роках вона вже потрапляла в шорт-лист премії, але поступалася іншим письменникам.

Сьогодні письменниця продовжує роботу над книжкою про любов і стосунки «Чудний олень вічного полювання», яку почала писати ще наприкінці 1990-х років.

Денісова: готова обговорити будь-які умови обміну Сенцова, щоб його врятувати

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявляє, що готова обговорити будь-які умови обміну для порятунку ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, який голодує 87 день.

8 серпня у Facebook Денісова звернулася до своєї російської колеги Тетяни Москалькової і голови Ради розвитку громадянського суспільства і прав людини при президентові Росії Михайла Федотова з відповідним проханням.

«Йому терміново необхідна належна медична допомога. Я готова вилетіти негайно. Прошу відповідальних осіб Росії якнайшвидше надати літак на перевезення Олега Сенцова в будь-яку лікарню, в якій зможуть надати необхідну медичну допомогу. Закликаю всіх небайдужих включитися і не допустити смерті Олега Сенцова», – написала омбудсмен.

Вона нагадала, що домовленості між президентами України і Росії про її відвідування українських політв’язнів не виконані Москвою. Спростувати або підтвердити інформацію, надану Росією про «відносно стабільний» стан Сенцова неможливо, додала омбудсмен.

Читайте також: «Не збираюся зупинятися» – адвокат показав звернення Сенцова

«Звернення мами про помилування сина до президента РФ залишилось без відповіді. Ініціатива України про розблокування процесу обміну знову гальмується російською стороною», – написала вона.

Раніше сестра Сенцова Наталя Каплан повідомила, що він у «катастрофічно поганому» стані.

7 серпня адвокат Дмитро Дінзе після візиту до Сенцова заявив, що стан українського режисера погіршується. Після цього російські тюремники заявили, що стан режисера задовільний.

​Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світі продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Порошенко обговорив з Держсекретарем США Крим і Донбас

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Держсекретарем США Майком Помпео.

Як повідомляє прес-служба президента, сторони «підтримали підходи до подальшої протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України, в тому числі з урахуванням останніх контактів між керівниками двох держав».

За повідомленням, сторони наголосили, що політика санкцій щодо Росії зберігатиметься, допоки не буде відновлена територіальна цілісність України, включно з Кримом.

В адміністрації президента заявляють, що співрозмовники особливу увагу приділили питанню звільнення українських заручників та політичних в’язнів, які утримуються в Росії та на окупованих територіях на Донбасі і в Криму. 

У Держдепартаменті США також повідомляють про розмову Порошенка і Помпео. За повідомленням, Помпео знову підтвердив підтримку США суверенітету та територіальної цілісності України, він наголосив, що Сполучені Штати не визнають і ніколи не визнають спроби анексії Росією Криму.

Читайте також –​ Декларація про Крим: США підтвердили, що відкидають російську анексію

25 липня Майк Помпео проголосив «Кримську декларацію». Згідно з нею, США закликають Росію припинити окупацію Криму. Документ, зокрема, привітали Україна, Велика Британія та Польща.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Спроможності оборони узбережжя нині вищі, ніж у 2013 році – командування ВМС України

У командуванні Військово-морських сил України заявляють, що нинішній комплекс сил морської піхоти і берегової артилерії «у багато разів перевищує потенціал військ берегової оборони ВМС ЗС України зразка 2013 року». Про це йдеться у публікації на офіційній сторінці ВМС України у Facebook-у, присвяченій, зокрема, розвитку українських Військово-морських сил, наявним загрозам у Чорному і Азовському морях. 

«За рахунок берегової артилерії, морської піхоти і будівництва катерів прибережної зони (малі броньовані артилерійські катери та десантно-штурмові катери) ми, в цілому, забезпечуємо оборону нашого узбережжя, в тому числі і протидесантну оборону», – мовиться в повідомленні.

На сьогодні ВМС України мають у своєму складі шість малих броньованих артилерійських катерів типу «Гюрза-М»: «Аккерман», «Бердянськ», «Лубни», «Вишгород», «Кременчук», «Нікополь». На думку фахівців, МБАКи ефективні передусім у прибережній зоні, залучаються до охорони комунікацій, інфраструктури портів, гаваней, гирл річок, лиманів.

Раніше командувач Військово-морських сил України віце-адмірал Ігор Воронченко повідомив Радіо Свобода, що «на підході» українські десантно-штурмові катери типу «Кентавр». Їхнім виробництвом займається київський суднобудівний завод «Кузня на Рибальському».

Ігор Воронченко зазначив, що «за окремими характеристиками українські «Кентаври» перевершують аналогічні російські «Раптори». «Наші – більш маневрені, швидкісні, з вищою десантомісткістю – до 31 особи, таким чином, вміщатимуть взвод морської піхоти», – додав командувач ВМС ЗС України.

16 липня у своєму виступі перед учасниками міжнародних маневрів «Сі Бриз-2018» президент Петро Порошенко не виключив, що Росія спробує атакувати Маріуполь й інші порти Азовського моря. Пізніше в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV голова держави наголосив, що оборону Маріуполя буде посилено.

Стан Сенцова погіршується – адвокат

Стан засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова погіршується, повідомив після візиту до режисера адвокат Дмитро Дінзе в коментарі «Громадському».

Він зазначив, що в Сенцова сильно знизився гемоглобін, що призвело до анемії, а також дуже низький пульс, близько 40 ударів на хвилину.

За його словами, режисер має проблеми із серцем, і його два рази намагалися вмовити виїхати до лікарні. Сенцову стало також зле через те, що в Лабитнангі стало дуже тепло, а в нього нині погана стерпність до спеки.

Дінзе зазначив, що Сенцов проти переведення його у цивільну лікарню Лабитнангі, оскількі «завідувач реанімаційним відділенням агресивно до нього ставиться, і ймовірніше за все, може лише нашкодити йому». Він також проти переведення його у лікарню деінде, «оскільки просто не витримає етапування і може померти».

Адвокат додав, що Сенцов не планує припиняти голодування.

​Український режисер був засуджений в Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

«Самопоміч» заявляє, що повернула внески, зроблені з порушенням закону

Партія «Об’єднання «Самопоміч» стверджує, що відмовилася від внеску осіб, які мали податковий борг, в передбачений законом термін.

Згідно з повідомленням, яке оприлюднила партія, НАЗК поінформувало «Самопоміч» про незаконні внески 3 липня 2018 року, і упродовж трьох днів Київська міська організація «Самопомочі» повернула кошти внескодавцям.

Раніше НАЗК повідомляло, що направило до суду адміністративні протоколи з приводу семи внесків, які здійснили п’ятеро фізичних осіб. За даними агентства, ці люди мали податкові борги, а відтак, згідно законодавства, не мали права робити грошові внески на підтримку політичних партій.

Українські правоохоронці припинили розслідування щодо Костенка – ГПУ

Українські правоохоронці припинили розслідування щодо звільненого з російської в’язниці українця Олександра Костенка, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України в коментарі «Громадському».

У ГПУ зазначили, що справа Костенка розслідувалася СБУ, пізніше її передали до Національної поліції, а саме Святошинського райвідділу міста Києва. Слідчі Святошинського райвідділу припинили розслідування, оскільки Костенка не було на території України і процесуальне керівництво не здійснювалося.

«Якщо поновлять розслідування слідчі Святошинського райвідділу, то будемо далі займатися», – пояснив речник Генпрокуратури Андрій Лисенко.

У «Громадському» заявили, що мова йде про справу номер 22014000000000107, де фігурують Олександр Костенко та лідер організації «Громадянський корпус «Азов – Крим» Станіслав Краснов – їх затримали 22 травня 2014 року за незаконне зберігання зброї та вибухонебезпечних речовин. Водночас справа Краснова зараз виділена в окреме провадження і уже розглядається в Святошинському суді.

Засуджений до тюремного ув’язнення Костенко відбував покарання в колонії загального режиму російського міста Кіров-Чепецький і був звільнений 3 серпня після того, як закінчився його термін ув’язнення. 6 серпня він прибув до України.

Українця з Сімферополя підконтрольний Москві суд у травні 2015 року засудив до чотирьох років і двох місяців ув’язнення нібито за заподіяння каліцтва співробітнику кримського «Беркута» під час Майдану 2014 року в Києві. Після розгляду касаційної скарги термін зменшили до трьох років і шести місяців ув’язнення.

Читайте також: Як анексія Криму змінила життя сім’ї євромайданівця Костенка

Кримська правозахисна група повідомляла, що батько Костенка публічно заявляв про тортури, яким піддавали його сина, після чого зник безвісти. Мати і брат Костенка живуть у Сімферополі. Костенко не визнав своєї провини.

Після звільнення активіста в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Служба безпеки України в 2014 році затримувала його за підозрою в тероризмі. За повідомленнями, Костенка заарештували й звільнили під заставу, після чого він нібито втік до Криму. Крім того, повідомлялося, що в активіста є російський паспорт.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова заявила, що Костенко є політичним в’язнем.

МЗС України: Росія має вивести війська з окупованих територій Грузії

У Міністерстві закордонних справ України закликали Росію вивести військові підрозділи з окупованих територій Грузії.

«Закликаємо Російську Федерацію виконати свої зобов’язання за Угодою про припинення вогню від 12 серпня 2008 року, вивести військові підрозділи з окупованих територій Грузії (Абхазія та Цхінвальський регіон) і здійснити інші заходи з демілітаризації й деокупації цих територій. Російська Федерація несе повну відповідальність за складну гуманітарну ситуацію на окупованих територіях і має негайно забезпечити безперешкодний доступ до них міжнародних гуманітарних і правозахисних організацій», – йдеться в заяві МЗС, оприлюдненій 6 серпня до 10-ї річниці російсько-грузинської війни 2008 року.

Крім того, як заявляє МЗС, Україна звертається до посередників Женевських міжнародних дискусій – ЄС, ОБСЄ, ООН і США і всієї міжнародної спільноти із закликом продовжити докладати зусилля, спрямовані на врегулювання російсько-грузинського конфлікту.

У МЗС наголосили, що Україна вкотре підтверджує свою послідовну і рішучу підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах, а також відданість стратегічному партнерству між державами.

Читайте також: Перша європейська війна ХХІ століття: 10 років від початку російсько-грузинського конфлікту

Десять років тому, в серпні 2008 року, почалася війна між Росією і Грузією в сепаратистських районах Абхазії і Південної Осетії. Провину за початок воєнних дій кожна зі сторін перекладає на противника. П’ятиденна війна забрала сотні життів і позбавила даху тисячі людей, донині обидві території перебувають в стані замороженого конфлікту.

Цю війну назвали першою європейською війною 21-го століття.

Після війни у 2008 році Росія визнала «незалежність» сепаратистських регіонів Грузії Абхазії і Південної Осетії. В обох регіонах є російські війська та бази. Крім Росії, рішення Сухумі й Цхінвалі про незалежність визнали також Нікарагуа, Венесуела і Науру. Тбілісі й країни Заходу вважають ці території окупованими регіонами Грузії.

 

Парк Повітряних сил ЗСУ цьогоріч поповнять майже 30 модернізованих літаків – командувач

У 2018 року парк Повітряних сил Збройних сил України поповнять майже 30 відремонтованих і модернізованих літаків, повідомив командувач Повітряних сил генерал-полковник Сергій Дроздов в інтерв’ю газеті Міністерства оборони «Народна армія», яке було оприлюднене 4 серпня.

«Цього року з підприємств концерну «Укроборонпром» після ремонту і модернізації ми плануємо отримати до 30 літаків – винищувачі МіГ-29 та Су-27, штурмовики Су-25. До речі, Одеський завод у співпраці з іншими підприємствами ОПК працює зараз над модернізацією літака Су-24МР. Ми розуміємо, що техніка в нас не нова, але впевнений, що завдяки модернізації ми можемо ефективно її використовувати ще протягом тривалого час», – заявив Дроздов.

5 серпня 2017 року президент України Петро Порошенко повідомив, що на відновлення боєздатності, утримання та експлуатацію озброєння й техніки Повітряних сил ЗСУ передбачений 1 мільярд гривень.

У Москві провели флешмоб на підтримку Сенцова

У Москві 4 серпня відбувся флешмоб на підтримку утримуваного в Росії українського режисера Олега Сенцова. Як повідомляють російські ЗМІ, акція відбулася біля пам’ятника Грибоєдову на Чистопрудному бульварі. Люди залишали квіти біля пам’ятника, а дехто клав букети  у пляшках з написом: «Олеже, живи».

Ініціатор акції Олексій Медведєв розповів, що планувалася вона як одиночний пікет, тому інші учасники з ним не розмовляли, щоб це не було розцінено поліцією як порушення правил одиночного пікету. Повідомляється, що в інших частинах бульвару теж відбувалися поодинокі акції на підтримку Сенцова.

​Український режисер Олег Сенцов був засуджений в Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Нещодавно Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Сенцов відмовився від «розмови без сторонніх» і сповіді з священиком із Лабитнангі – тюремники

Російська Федеральна служба виконання покарань заявляє, що місцевий ієрей Богдан Василюк зустрівся з українським режисером Олегом Сенцовим у колонії в місті Лабитнангі.

«Священнослужитель поцікавився станом його (Сенцова – ред.) здоров’я. Олег Сенцов відповів, що почувається нормально і перебуває під наглядом медичних працівників. Скарг на умови утримання у нього немає. Ієрей Богдан Василюк запропонував йому поговорити без присутності сторонніх або висповідатися. Сенцов подякував, але відмовився», – йдеться в повідомленні.

За даними російських тюремників, Сенцов пояснив своє рішення тим, що «допомоги священнослужителя не потребує».

Напередодні у російській Федеральній службі виконання покарань заявляли, що український режисер Олег Сенцов не подавав заяв і не просив про зустріч із священиком.

Читайте також: Російські тюремники пояснили, чому не пустили священика до Сенцова

31 липня єпископу Апостольської православної церкви отцю Григорію відмовили у відвідуванні Олега Сенцова. За словами священика, спочатку у колонії його зустріли вкрай люб’язно, а коли дізналися про намір зустрітися з Сенцовим,заявили про недоцільність цієї зустрічі.

Український режисер Олег Сенцов був засуджений в Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Нещодавно Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

На Донбасі поранені двоє поліцейських полку особливого призначення – штаб

Штаб Операції об’єднаних сил заявляє, що в результаті обстрілів з боку проросійських бойовиків на околиці Мар’їнки зазнали поранень двоє поліцейських полку особливого призначення управління Нацполіції Дніпропетровської області, які здійснювали патрулювання у житлових кварталах.

Крім того, згідно з повідомленням штабу, у денні години 4 серпня підтримувані Росією бойовики 8 разів порушили режим припинення вогню. Важке озброєння при цьому не застосовувалося.

«Окупанти відкривали прицільний вогонь в основному з гранатометів та стрілецької зброї по позиціях Об’єднаних сил у районах населених пунктів Кримське, Троїцьке, Мар’їнка, Чермалик, Гнутове, Водяне та Широкине. Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

Бойовики з угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах пишуть, що українська сторона минулої доби випустила в бік захоплених сепаратистами територій понад 30 боєприпасів. В угрупованні «ДНР» заявляють про 78 випущених з боку ЗСУ боєприпасів.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі 27 червня оголосила про чергове «всеосяжне, стале і безстрокове припинення вогню» з 1 липня, з 00:01 за київським часом, цього разу з нагоди жнив. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Це була вже четверта спроба домовитися про перемир’я за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалися як безстрокові, але сторони одразу звинувачували одна одну в порушеннях. При цьому сторони заперечують свою вину і посилаються на провокації противників.

 

 

 

 

Верховний суд відмовив Януковичу-молодшому в позові на 1,6 мільярда гривень – НБУ

Верховний суд визнав безпідставними позовні вимоги Олександра Януковича до Національного банку на суму 1,6 мільярда гривень. Про це повідомляє прес-служба Нацбанку.

Своїм рішенням від 20 червня цього року Верховний суд підтвердив висновки судів попередніх інстанцій.

Йдеться про позов Олександра Януковича як акціонера «Всеукраїнського банку розвитку» до Національного банку у серпня 2017 року. Янукович-молодший вимагав відшкодування збитків в обсязі 1,6 мільярда гривень. За його версією, таких втрат він зазнав внаслідок виведення «Всеукраїнського банку розвитку» з ринку.

У січні 2016 року Вищий адміністративний суд підтвердив, що НБУ правомірно відніс «Всеукраїнський банк розвитку» до категорії неплатоспроможних у листопаді 2014 року. Пізніше, в грудні 2015 року, НБУ прийняв рішення про ліквідацію банку.

Олександр Янукович – син колишнього президента України Віктора Януковича – намагався оскаржити рішення НБУ в Печерському суді, проте суд не задовольнив його позовні вимоги.

Вибори президента коштуватимуть понад 2 мільярди гривень – ЦВК

Центральна виборча комісія затвердила обсяги видатків на вибори у 2019 році, загальна сума склала понад 4,7 мільярди гривень.

Як повідомляється на сайті ЦВК,  на вибори президента України витратять близько 2,4 мільярда гривень, на парламентські – 1,9 мільярда гривень і на вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних та міських голів – 247 мільйонів гривень. 

Також планується виділити 223,5 мільйони гривень на функціонування Державного реєстру виборців.

Читайте також: Росія спробує вплинути на результати виборів в Україні у 2019 році – Турчинов

Вибори президента України мають відбутися в березні 2019 року. Восени 2019-го повинні відбутися вибори до парламенту.

Силовики в Криму викликали для пояснень заступника голови ЦВК Курултаю – Смедляєв

Заступник голови ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Назім Меметов давав пояснення щодо «помилкового доносу» сусідки в Красногвардійському відділенні російського Слідчого комітету в анексованому Росією Криму, повідомив кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв.

Як заявив Смедляєв 3 серпня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, Меметов уже залишив управління.

«Його запрошували для надання пояснень за помилковим доносом сусідки. Це не перша скарга цєї сусідки: то вона звинувачувала його в участі в якійсь терористичній організації, то вона бачила «каравани» українських автомобілів біля його будинку, то він краде мегаватами електроенергію», – розповів Смедляєв.

За його словами, Меметов подавав на сусідку в суд за наклеп, «проте суд не став на його бік».

Силовики в анексованому Росією Криму ситуацію не коментували.

Раніше стало відомо, що заступник голови ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Назім Меметов перебуває в Красногвардійському відділенні слідчого комітету в анексованому Росією Криму.

Смедляєв раніше повідомляв, що у Меметова проходили неодноразові перевірки з боку енергопостачальних компаній і підконтрольних Росії правоохоронних органів через донос від сусідів.

 

Порошенко призначив очільником столичного управління СБУ «прокурора, який уникнув люстрації»

Президент України Петро Порошенко своїм указом №223/2018 звільнив Сергія Семочка з посади начальника головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області. Замість нього, згідно з розпорядженням президента, управління очолить Олег Валендюк.

Водночас іншим указом, №225/2018, він призначив Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України.

Усі укази датовані 31 липня.

Семочко очолював управління СБУ в Києві та Київській області від травня.

У липні 2015 року програма «Схеми» встановила, що Олег Валендюк підлягає люстрації, але залишився на посаді. На час Революції гідності Валендюк обіймав посаду заступника начальника головного управління Генпрокуратури України, а тому підпадав під люстрацію, відповідно до частини 2 статті 3 закону України «Про очищення влади».

15 жовтня 2014 року, у день, коли набрав чинності закон про люстрацію, Валендюк надіслав запит до Генпрокуратури України, чи підпадає він під звільнення. 16 жовтня йому відповіли, що так. 17 жовтня Валендюк подав позов в Окружний адміністративний суд Києва з проханням заборонити його звільнення. І наступного робочого дня, 20 жовтня, з’явилася судова ухвала – заборонити Генпрокуратурі звільняти прокурора Валендюка з займаної посади.

У квітні 2018 року менеджер групи реформи органів правопорядку «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Петраковський повідомив, що Олег Валендюк претендує на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві.

Зокрема, в анкеті Валендюк вказав, що проходить військову службу за контрактом. Однак не уточнив, в яких саме військах.

Кар’єру прокурора Олег Валендюк розпочав у 1998 році на посаді прокурора відділу загального нагляду прокуратури Вінницької області. У період з 2014 до 2017 року він задекларував 982,6 тисячі гривень зарплати в органах прокуратури.

Денісова заявляє, що отримала лист від Москалькової про стан здоров’я Сенцова місячної давнини

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявляє, що отримала від російського омбудсмена Тетяни Москалькової лист, у якому та розповідає про свій візит 28 червня до засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова.

«Сьогодні отримала лист від омбудсмена Росії Тетяни Москалькової про її візит до Олега Сенцова 28 червня цього року, в якому вона розповідає мені про стан здоров’я Олега. І тут, як то кажуть, є два нюанси… Перший – минув уже понад місяць з того моменту, і говорити про його релевантність, коли Олег продовжує голодувати, не доводиться. Другий – того ж дня я була під дверима колонії, а її кортеж проїхав повз, не зупинившись», – пише Денісова у Facebook.

Вона оприлюднила датований 19 липням документ, автентичність якого не підтверджена. У ньому Москалькова описує стан Сенцова як задовільний.

Український режисер Олег Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

28 червня Москалькова відвідала колонію «Білий ведмідь» у місті Лабитнангі, в якій 46-й день голодує громадянин України Олег Сенцов. Кортеж доставив її до колонії, об’їхавши Денісову, яка чекала перед воротами пенітенціарного закладу.

25 липня Європейський суд з прав людини закликав Сенцова припинити голодування й прийняти лікування, яке покращить його стан.

Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на посади в Антикорупційному суді

Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на посади 39 суддів Вищого антикорупційного суду, зокрема на 12 посад до апеляційної палати.

Документи прийматимуть із 8 серпня до 14 вересня.

У ВККС зазначили, що вже отримали 610 заявок кандидатів. Однак той, хто не реєструвався, все одно зможе подавати документи.

31 липня у Вищій раді правосуддя повідомили, що в складі Вищого антикорупційного суду буде 39 суддів.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

12 липня депутати внесли зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з схваленням закону «Про Вищий антикорупційний суд». Закон забороняє розгляд апеляційних скарг щодо корупційних справ, переданих Національним антикорупційним бюро, іншими судами, окрім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Рубан хотів звільнення до суду – адвокат Рибін

Керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан пропонував слідству укласти угоду, згідно з якою до початку судового процесу відбувся б його обмін на двох українських військових. Про це вночі 2 серпня повідомив адвокат Рубана Валентин Рибін.

«Володя Рубан, попри можливі негативні для нього наслідки, погодився ініціювати угоду зі слідством та запропонував індивідуальний обмін за формулою 1на 2, у результаті якого додому вже найближчими днями могли повернутися Сергій Глондарь та Олександр Коріньков, які перебувають у полоні з часів Іловайського котла (серпень 2014 року – ред.)», – написав адвокат у Facebook.

Також про це: Україну не зацікавив обмін Рубана, запропонований угрупованням «ДНР» – адвокат

Правоохоронці завершили розслідування провадження, в якому фігурують заарештовані нині керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан та народний депутат Надія Савченко, повідомила Радіо Свобода 1 cерпня речниця генерального прокурора Лариса Сарган.

Спікер ГПУ Андрій Лисенко, зі свого боку, розповів Радіо Свобода, що «матеріали справи передаються стороні захисту для ознайомлення».

Рубана затримали 8 березня на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. Вона заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».