«Я зустрічаюся саме з послами Європейського Союзу і буду розповідати їм про свою поїздку, про стан виконання домовленостей між двома президентами»
…

Українські військові готові «неухильно дотримуватися» нового перемир’я на Донбасі, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

«У зв’язку із прийняттям рішення Тристоронньою контактною групою у Мінську про оголошення режиму тиші по всій лінії фронту довжиною 426 кілометрів на два літніх місяці, починаючи з 1 липня, Об’єднані сили заявляють, що підпорядковані підрозділи неухильно дотримуватимуться прийнятого рішення», – заявили військові.

Нове перемир’я оголосили з 1 липня, цього разу з нагоди жнив. Попередній режим припинення вогню, який називали «великоднім», розпочався з 30 березня. Сторони практично щодня звинувачували одна одну в його порушенні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Заступник голови Служби безпеки України Олег Фролов заявляє, що пропаганда створила сприятливе підґрунтя для розгортання цілого арсеналу різних методів ведення війни проти України. 

«Пропаганда як компонент гібридної агресії проти України має ключове значення, вона створила сприятливе підґрунтя для розгортання цілого арсеналу інших класичних та некласичних методів ведення війни, які включають використання нерегулярних збройних формувань, ініціювання внутрішніх заворушень, а також дипломатичні заходи, кібератаки та економічний тиск», – заявив Олег Фролов на 1-й конференції високого рівня керівників антитерористичних відомств держав-членів ООН.

При цьому, як зауважив заступник голови СБУ, інтернет використовується для поширення радикальної ідеології, вербування послідовників та фінансування незаконної діяльності, пов’язаної з тероризмом.

Читайте також – Внутрішня чи зовнішня дезінформація: що небезпечніше для українців?

Від 2014 року після російської анексії Криму на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Крім того, останнім часом, зокрема у Києві, почастішали випадки вибухів, обстрілів, внаслідок яких гинуть журналісти, розвідники, добровольці. Київ звинувачує Москву у причетності до цих інцидентів, Росія ж ці звинувачення відкидає. 
…

Незабаром в Україні відкриють посольство Ірландії, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Facebook.

Він додав, що його візит до Ірландії «запам’ятається багатьма моментами та результатами».

«Перше – ми з ірландцями маємо справді історичний зв’язок. Цікаво, що найбільш важливі події в історії Ірландії та України відбувалися приблизно в один час. До прикладу, декларація про незалежність Ірландії 1916 року була одним з перших документів, які переклали в УНР. Творці української держави почерпнули з цього документа не тільки зміст, а й натхнення», – зазначив Клімкін.

Він додав, що Україну в Ірландії «завжди підтримували».

«Коли сталася Чорнобильська катастрофа, міністр закордонних справ Саймон Ковене займався збором коштів для допомоги Україні. Сьогодні українська громада Ірландії багато робить для захисту України, підтримуючи наших військових та допомагаючи ветеранам», – сказав Клімкін.

У МЗС зазначили, що востаннє міністр закордонних справ України відвідував Ірландію 12 років тому.
…

29 червня набув чинності безвізовий режим між Україною та Антигуа і Барбудою.

Департамент консульської служби МЗС України анонсував це 20 червня. У зовнішньополітичному відомстві тоді зазначали, що відповідна угода підписана 5 лютого 2018 року у Вашингтоні.

Згідно з документом, українці, які мають чинні проїзні документи, можуть прибути до Антигуа і Барбуди без віз за умови, що тривалість їх перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів.

Якщо тривалість поїздки перевищує цей термін, вони мають отримати візи в найближчому дипломатичному представництві або консульській установі Антигуа і Барбуди перед в’їздом на її територію.

У березні український паспорт посів 91 місце в рейтингу компанії Nomad Capitalist, яка оцінює «цінність» громадянства в 199 країнах і територіях світу. Згідно з ним, без віз або зі спрощеним порядком їх видачі власники українського паспорта можуть потрапити до 114 країн. Україну низивають серед п’яти держав, що значно поліпшили свої позиції порівняно з минулим роком.
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії допустити українського консула до ув’язненого там кримського активіста Олександра Кольченка.

«За 4 роки – жодного дозволу Росії всупереч міжнародному праву», – написала 29 червня у Twitter речниця МЗС Мар’яна Беца.

Олександр Кольченко, засуджений в одній справі із Олегом Сенцовим, 31 травня оголосив голодування на знак солідарності з ним, але через тиждень припинив акцію через різке погіршення стану здоров’я.

Кримчанин Кольченко відбуває термін у виправній колонії в російському Копєйську (Челябінська область).

Читайте також: Позиція України: «негайне звільнення Сенцова і всіх інших бранців» в обмін на 23 росіян – Геращенко

Російські спецслужби затримали Кольченка і Сенцова разом зі ще двома людьми в анексованому Криму в травні 2014 року. Суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…

«Найближчим часом я відвідаю Страсбург»
…

Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи прискорило розгляд «шантажистських вимог Росії» в регламентному комітеті асамблеї, повідомив голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв у Facebook.

«На жаль, керівні органи і Ради Європи, і ПАРЄ піддаються на фінансовий шантаж Росії і готові продати індульгенцію злочинному режиму [президента Росії Володимира] Путіна. Бюро ПАРЄ всупереч звичайній процедурі підготовки рішень прискорило розгляд шантажистських вимог Росію в регламентному комітеті асамблеї. Усе вирішиться в жовтні на сесії ПАРЄ. Лоббі буде шалене», – пише Ар’єв.

На його думку, шанси, «чи залишиться ПАРЄ поважним органом» становлять «50 на 50».

«У випадку повернення Росії в ПАРЄ у 2019 через цинічну процедуру не бачу потреби далі працювати в самодискредитованій організації. І ми не одні», – заявив Ар’єв.

«Європейська правда» пише, що Бюро ПАРЄ ухвалило терміново розробляти рішення, яке дозволить повернути російську делегацію до роботи в асамблеї. Згідно з рішенням, керівництво асамблеї «взяло до уваги» всі пропозиції, зібрані протягом року надзвичайним комітетом ПАРЄ за участі російської та всіх інших національних делегацій.

«Європейська правда» зазначає, що виокремила із пропозицій ті, які спрямовані на повернення Росії до роботи в ПАРЄ, і доручило регламентному комітету Асамблеї терміново підготувати проект резолюції про зміну правил та процедур ПАРЄ.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через окупацію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі у роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.
…

Апеляційний суд округа Свеа у Швеції вирішив переглянути своє попереднє рішення про припинення виконавчих дій щодо рішення Стокгольмського арбітражу стосовно транзитного контракту між НАК «Нафтогаз України» та російським «Газпромом», повідомив голова української компанії Андрій Коболєв у Facebook.

За його словами, головний аргумент «Газпрому» в апеляційному суді Швеції – лінгвістичну експертизу – визнали безпідставним.

«Сьогоднішнє рішення означає, що, вивчивши аргументи, надані «Нафтогазом», суд відхилив безпідставне твердження «Газпрому» щодо того, що значні частини обґрунтування транзитного рішення були начебто написані адміністративним секретарем», – розповів Коболєв.

Водночас, за його словами, суд залишив чинним тимчасове припинення виконавчих дій за грошовими вимогами «Нафтогазу» «через інші причини». Коболєв їх не назвав.

«Сьогодні компанія не мала нагоди надати свої контраргументи щодо цих причин. «Нафтогаз» планує подати до суду додаткове звернення з викладенням цих фактів і сподівається на перегляд останнього рішення. Поточне рішення не є обов’язковим до виконання судами інших юрисдикцій. Відповідно, «Нафтогаз» продовжить свої дії щодо стягнення заборгованості «Газпрому» в інших юрисдикціях. Саме рішення трибуналу в транзитному провадженні як було, так і залишається чинним», – пише Коболєв.

28 червня «Газпром» заявив, що суд у Швеції ухвалив рішення залишити в силі свій наказ від 13 червня про зупинку виконання рішення Стокгольмського арбітражу від 28 лютого в суперечці про контракт на транзит газу через територію України.

«Нафтогаз України» намагався оскаржити цей судовий наказ, але суд визнав його аргументи непереконливими. Ця обставина посилює позицію «Газпрому» при оскарженні спроб «Нафтогазу України» примусово виконати згадане арбітражне рішення в різних країнах», – заявив «Газпром».

28 травня у російській компанії заявили, що рішення Стокгольмського арбітражу, який зобов’язав «Газпром» виплатити «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів, було написано за участю «сторонніх людей». За твердженням компанії, це показало «додаткове вивчення тексту рішення з залученням всесвітньо визнаного експерта-лінгвіста».

0 травня «Нафтогаз» повідомив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу в близько 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу в справах щодо постачання і транзиту газу.

5 червня «Нафтогаз» повідомив, що суд у Нідерландах заарештував тамтешні активи «Газпрому», а 18 червня Комерційний суд Лондона 18 червня дозволив заморозити активи на території Великої Британії.

Стокгольмський арбітраж у лютому повідомив, що присудив «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів. З урахуванням рішення за іншим спором «Газпром» має виплатити українській компанії 2,56 мільярда доларів, однак «Газпром» цього не робить.

Стокгольмський арбітраж розглядав спір «Нафтогазу» і «Газпрому» про умови контракту на поставку і транзит газу, укладеного в 2009 році на 10 років. Сторони висували одна до одної претензії на кілька мільярдів доларів.
…

Український активіст Ігор Мовенко 28 червня вийшов зі слідчого ізолятора Сімферополя, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Зустріти Мовенка приїхали дружина і місцеві активісти.

7 травня суд в анексованому Севастополі засудив Мовенка до двох років ув’язнення в колонії загального режиму. Його обвинуватили в екстремізмі через публікації в соцмережах. 

26 червня підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд змінив  активісту реальний термін покарання на умовний.

Жителя Севастополя Ігоря Мовенка затримали 16 грудня 2016 року й відвезли до управління ФСБ Росії.

До цього, у вересні 2016-го, з’явилося відео, зняте дружиною Мовенка. За словами жінки, її чоловіка побив невідомий через символіку українського батальйону «Азов», що була наклеєна на велосипед кримчанина. Лікарі діагностували в Мовенка відкриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом основи черепа, перелом щелепи, закритий перелом кісток носа, контузію очного яблука й інші травми.
…

«РФ продовжує свої політичні ігри. Ціна – людське життя. Вимагаємо забезпечити безперешкодний допуск Денісової до українських політв’язнів»
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова написала листа речнику російського президента Дмитру Пєскову, в якому, серед іншого, заявила, що переговори із російським омбудсменом Тетяною Москальковою жодних результатів не дали.

«Звернулась також і до заступника керівника Адміністрації президента Росії – прес-секретаря Дмитра Пєскова, який неодноразово заявляв, що виконання президентських домовленостей залежить від двох омбудсменів. У своєму офіційному листі я звертаю увагу Пєскова на те, що переговори із уповноваженим Росії Тетяною Москальковою жодних результатів не дали», – написала вона на своїй сторінці в Facebook і опублікувала лист Пєскову. 

Денісова також просить Пєскова поінформувати російського президента Володимира Путіна, що гарантії про безумовний і безперешкодний допуск до утримуваних громадян України не виконуються. 

Раніше сьогодні речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що складнощі у відвідуванні ув’язнених омбудсменами України й Росії пов’язані з «дефіцитом довіри» між сторонами.

21 червня президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав його звільнити українських заручників, які утримуються в російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Він також наголосив на важливості допуску уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців, повідомила прес-служба глави української держави.

Того дня Денісова повідомила, що Порошенко зняв Москальковій заборону на в’їзд до України, щоб вона могла відвідати утримуваних росіян.

26 червня Москалькова прибула до Києва, але її не впустили до Лук’янівського СІЗО в Києві, де вона хотіла зустрітися із засудженим у «справі кримських дезертирів» військовослужбовцем Максимом Одинцовим. Водночас перед цим Москалькова зустрілася із затриманими в Україні моряками кримського корабля «Норд».

Денісова, яка вирушила до Росії 13 червня, наразі не зустрілася із жодним засудженим там українцем.

Військових Максима Одинцова та Олександра Баранова в лютому 2018 року визнали винними в державній зраді й дезертирстві, засудивши їх до 14 і 13 років позбавлення волі відповідно.
…

Головне управління розвідки Міністерства оборони України розглядає Білорусь як можливий плацдарм для вторгнення Росії. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії, проекту Радіо Свобода, заявив представник відомства Вадим Скібіцький. За його словами, українська розвідка тримає на контролі всі заходи, які Росія проводить на території Білорусі.

Скібіцький зазначив, що протягом 2016-2017 років на території Білорусі відбулося багато заходів бойової підготовки російських підрозділів, зокрема, повітряно-десантних.

«Вивчалися аеродроми, вивчалася територія, були виходи до українського кордону. І ми вважаємо, що загроза з півночі існує», – заявив представник ГУР.

В 2017 році на території Білорусі і частково в Росії відбулися військові навчання «Захід». За офіційними даними, у Білорусі вони охопили сім полігонів і дві місцевості, в них узяли участь 10 тисяч 200 військовослужбовців, із них 3 тисячі російських. Разом із учасниками частини навчань у Росії загальне офіційне число їх мало скласти 12 тисяч 700 – ледь менше від числа у 13 тисяч, від якого, за міжнародними домовленостями, була б обов’язкова участь у них іноземних спостерігачів.

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, непокоїлися, що Росія може використати навчання «Захід-2017» для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну.

У Мінську і Москві заявляли про «оборонний» характер спільних російсько-білоруських навчань «Захід-2017» і запевняли, що після їхнього закінчення всі російські військовослужбовці, які брали в них участь, залишили територію Білорусі.
…

Спеціальний представник Державного департаменту СШАу справах України Курт Волкер назвав ситуацію на сході України «конфліктом між державою і державою». 

«У випадку з Україною те, що ми бачимо – це не етнічний конфлікт, це не місцевий конфлікт, це не громадянська війна, це не конфлікт між росіянами та українцями. Це конфлікт між державою і державою. Це конфлікт, в якому Росія розміщує свої сили на території України. Її звинуватили в анексії Кримку – незаконній анексії, яку, на мою думку, ніхто з держав не визнає. І щось подібне відбулося у східній Україні», – сказав Волкер на спеціальній сесії щодо України у рамках щорічної конференції ОБСЄ 26 червня.

Представник Держдепартаменту США зауважив, що для вирішення цієї проблеми США пропонують – разом з Францією, Німеччиною, Україною та іншими країнами – розгорнути миротворчі сили ООН, які створять безпечну ситуацію на Донбасі і забезпечать умови, за яких можуть бути виконані Мінські угоди. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

За даними МЗС, від початку бойових дій на Донбасі Україна і Росія припинили дію або розірвали 43 договори.
…

«Далі може бути довга процедура підготовки доповідей»
…

«Лише внесення змін до цього закону допоможе подолати корупційні загрози, які існують»
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зможе попросити Мосміськсуд про дозвіл на зустріч із засудженим в Росії журналістом Романом Сущенком тільки після набрання вироком законної сили.

Як заявила речниця Мосміськсуду Уляна Солопова, дозвіл на зустріч може надаватися тільки консульським співробітникам, ким уповноважена Верховної Ради з прав людини не є.

За її словами, питання про надання такого дозволу Денісовій може вирішуватися тільки на загальних підставах, після набрання вироку щодо Сущенка законної сили. 

Солопова додала, що наразі вирок оскаржений і законної сили не набрав.

Український омбудсмен Людмила Денісова 26 червня заявила, що їй знову відмовили в зустрічі із Романом Сущенком. За її словами, всі необхідні документи надала 14 червня, а наступного дня отримала дозвіл Московського міського суду на відвідування Сущенка й передала копію до СІЗО «Лефортово», де утримують журналіста.

Денісова повідомила, що 18 червня надала інші документи до слідчого ізолятора, однак у цей день їй відмовили в зустрічі із Сущенком. Омбудсмен розповіла, що 20 червня знову звернулася до Московського міського суду..

Український омбудсмен із 15 червня перебуває в Росії, де намагається отримати доступ до Олега Сенцова, Романа Сущенка та інших українських в’язнів у Росії. Жодної зустрічі досі так і не відбулося.

Натомість її російська колега Тетяна Москалькова 26 червня в Києві зустрілася із затриманими в Україні моряками кримського корабля «Норд», однак потім її не впустили до Лук’янівського СІЗО в Києві, де вона хотіла зустрітися із засудженим у «справі кримських дезертирів» військовослужбовцем Максимом Одинцовим.

Суд у Москві 4 червня засудив українського журналіста Романа Сущенка до 12 років позбавлення волі за звинуваченням у шпигунстві. Сущенко своєї провини не визнає, правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою.

 
…

Уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова заявила, що її не впустили до Лук’янівського СІЗО в Києві, де вона хотіла зустрітися із засудженим у «справі кримських дезертирів» військовослужбовцем Максимом Одинцовим.

Її прес-служба зазначає, що в СІЗО послалися на відсутність дозволу Міністерства юстиції України, а також дозволу суду. Згідно з повідомленням, переговори Москалькової з її українською колегою Людмилою Денісовою «не дали позитивних результатів і ворота СІЗО Києва залишилися зачиненими для російського омбудсмена».

Перед цим Москалькова зустрілася із затриманими в Україні моряками кримського корабля «Норд».

Новина доповнюється…
…

Журналістку російського іномовника RT Полу Слієр не впустили до України, повідомив Радіо Свобода речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян.

«Мета поїздки в цьому випадку не грає ніякої ролі. Щодо неї в прикордонників було доручення одного із правоохоронних органів щодо заборони в’їзду», – сказав Слободян.

Він додав, що журналістці заборонили в’їзд на п’ять років.

Телеканал RT повідомив, що їхня кореспондентка в Ізраїлі їхала до Києва виступати на конференції ОБСЄ зі свободи ЗМІ. Іномовник розкритикував це рішення.

В останні роки Україна заборонила в’їзд низці журналістів, здебільшого російських за «діяльність, що суперечить інтересам України». Це викликало критику деяких правозахисних і журналістських організацій.
…

У Запоріжжі 26 червня відбулася акція до Дня кримськотатарського прапора, організована місцевим осередком «КримSOS» і кримськотатарським товариством «Ана юрт».

Учасники акції підняли кримськотатарський прапор на флагшток, встановлений на центральній площі міста. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, тут він висітиме поряд із національним прапором упродовж всього дня.

«За підтримки місцевої влади, обласної влади вже другий рік ми маємо можливість на головній площі на флагшткові підіймати прапор кримськотатарського народу, який насправді сьогодні вже є таким символом супротиву окупантам. Я вважаю, що наше завдання, як мешканців Запоріжжя, підтримати кримських татар, особливо тих, хто залишився на окупованих територіях, висловити свою повагу, вдячність і підтримку, щоб вони трималися і добре розуміли, що ми їх пам’ятаємо, ми їх поважаємо, вони є нашими братами», – розповіла координатор запорізького осередку «КримSOS».

День кримськотатарського прапора почали відзначати кілька років тому в Криму. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, який пройшов 26-27 червня в Сімферополі в 1991 році.

Прапор кримських татар – полотно небесного кольору із зображеним на ньому знаком – тамгою – золотого кольору.

У Києві ввечері 26 червня відбудеться хода Хрещатиком і мітинг до Дня кримськотатарського прапора.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Ольга Герасим’юк просить звільнити її з посади заступниці голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Про це вона повідомила Радіо Свобода.

Герасим’юк також надала Радіо Свобода фотокопію своєї заяви. У ній журналістка пише, що в Нацраді «створено неприйнятні для незалежної регуляторної діяльності умови».

«Склалася негативна морально-етична атмосфера, що унеможливлює прозоре колегіальне ухвалення рішень, які би сприяли розвитку та зміцненню інформаційної сфери в державі. Робота незалежного регулятора помітно політизується. Стало можливим поширення з Національної ради офіційним шляхом спотвореної та зманіпульованої інформації, яка носить наклепницький характер», – зазначає Герасим’юк.

Вона підкреслює, що «така ситуація руйнує головну мету, якій треба служити – під загрозу ставиться сама суть свободи слова, яка навпаки сьогодні потребує піклування й захисту».

У Нацраді наразі офіційно не коментували заяву журналістки.

Герасим’юк призначена членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 4 липня 2014 року. Працювала позаштатним кореспондентом ВВС, автором-ведучою на телеканалі «1+1», згодом стала генеральним продюсером ТРК «Студія «1+1». Була народним депутатом п’ятого і шостого скликань Верховної Ради.

Згідно із законодавством, заяву Герасим’юк про звільнення має розглянути Нацрада.
…

Правоохоронці повідомили про підозру одному з найближчих соратників колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, повідомив заступник генерального прокурора України Євген Єнін в інтерв’ю агентству «Укрінформ».

«Паралельно ми ведемо розслідування щодо спільників Павла Лазаренка, причетних до розкрадання державних коштів. Буквально 22 червня ми проводили обшуки та оголосили про підозру у відмиванні коштів, здобутих злочинним шляхом, одному з найближчих соратників Лазаренка, який легковажно розраховував, що українські правоохоронці забули про 16 мільйонів доларів на його рахунках у Швейцарії», – сказав Єнін.

Він не назвав імені посадовця, однак зазначив, що ця людина раніше вже була фігурантом кримінального провадження щодо розкрадання державної власності в особливо великих розмірах, однак була звільнена від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих обставин, оскільки сплив термін давності.

Відповідаючи на питання, коли можна очікувати на завершення процесу в США над колишнім прем’єром Лазаренком і повернення до України частини коштів, Єнін сказав, що «між усіма зацікавленими сторонами підтримується постійний діалог щодо погоджених дій, спрямованих на якомога швидше завершення процесу».

«Останні контакти з цього питання ГПУ мала буквально кілька тижнів тому», – розповів заступник генерального прокурора України, додавши, що на рахунках Лазаренка та пов’язаних із ним структур заарештовано близько 280 мільйонів доларів у п’яти різних юрисдикціях.

Павло Лазаренко втік із України 1999 року і врешті опинився у США, де без успіху домагався притулку й натомість був засуджений більш ніж на вісім років позбавлення волі, значного штрафу і конфіскації майна за звинуваченнями, пов’язаними з відмиванням коштів. 2012 року він вийшов на волю після закінчення терміну і, за повідомленнями, отримав право на мешкання у США, де й живе з родиною – другою дружиною, своєю колишньою перекладачкою на судах у США, і їхніми трьома дітьми. Тим часом правоохоронні органи США далі продовжують з’ясовувати подробиці щодо відмитих ним коштів.
…

За п’ять місяців 2018 року Державна міграційна служба України в Херсонській області отримала від кримчан понад 10 тисяч запитів на оформлення закордонних паспортів, повідомила головний спеціаліст зі зв’язків із громадськістю ДМСУ в регіоні Вікторія Магдич в ефірі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«За п’ять місяців 2018 року ми видали 1 259 паспортів нового зразка – книжку ми не виготовляємо, це біометричні ID-картки. За закордонними паспортами звернулися вже понад 10 тисяч кримчан за той же період, а з початку окупації ми надали понад 150 тисяч адміністративних послуг жителям півострова. Сюди входять і заміна паспортів, і вклеювання фото, і закордонні паспорти», – зазначила Магдич.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність.

11 червня 2018 року в ДПСУ повідомили, що за рік існування безвізового режиму до країн Європейського союзу вирушили майже 20,3 мільйона українців, з яких майже 4,8 мільйона мали біометричні паспорти та понад 555 тисяч громадян скористалися передбаченою спрощеною процедурою перетину кордону.
…

«Засуджений Сенцов О.Г. Громадянин Республіки Україна. Прибув етапом 09.10.2017», – йдеться в документі, який адвокат оприлюднив у Facebook
…

У Залізничному районному суді Сімферополя 25 червня відбудеться судове засідання, на якому мають розглянути клопотання захисту про умовно-дострокове звільнення голодуючого в СІЗО українського активіста Володимира Балуха.

Про це повідомляє «Кримська правозахисна група» в Facebook, інформує проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Балух свою провину не визнав. Суддя при повторному розгляді знову проігнорувала докази невинуватості українця та факти фальсифікації доказів у справі проти нього… Щодо Балуха справи мають явні ознаки політичного переслідування. Початок засідання об 11 годині», – йдеться в повідомленні правозахисників.

Володимир Балух 22 червня написав листа президенту України Петру Порошенку, в якому висловив надію, що цивілізований світ візьме до уваги «гіркий досвід історії» і зупинить агресивні дії Росії.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими – за його словам, щоб висловити своє «особисте презирство до окупаційного режиму та його жалюгідних намагань». Пізніше, на 25-й день голодування, після консультації з його громадським захисником архієпископом Климентом Володимир Балух вирішив перейти на інший режим протесту, щоб «максимально виключити ймовірність насильного годування»: він пив вівсяний кисіль і чай та з’їдав на день 50–70 грамів сухарів із чорного хліба, щоб підтримувати «балансування на нульовій позначці». Адвокат Ольга Дінзе повідомляла, що український активіст за час голодування втратив понад 30 кілограмів ваги.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні та до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це майже 4200 гривень).

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».
…

Генеральний секретар як керівник Ради Європи має право це зробити згідно з Європейською конвенцією з прав людини – Гольтґен
…

Український активіст Володимир Балух, якого встановлена Москвою влада утримує за ґратами в окупованому Криму, написав лист президентові України Петрові Порошенку. Його фотокопію опублікував у фейсбуці заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

У листі, датованому 22 червня, Балух висловив сподівання, що цивілізований світ візьме до уваги «гіркий досвід історії» і зупинить агресивні дії Росії.

«Щиро сподіваюсь, що гіркий досвід історії таки згуртує цивілізований світ та додасть рішучості і солідарності діям керівництва його країн, аби не заходити на чергове коло кривавих лазень, а зупинити знахабнілого агресора, хай навіть зазнавши при цьому тимчасових фінансових втрат і деякі бізнесових незручностей. З місця, де перебуваю зараз я, важко об’єктивно оцінювати повноту і ефективність дій держави в напрямку протидії впливу кремлівської пропаганди на ставлення до її політики громадян і урядів інших країн світу, але те, що Україна не пасе задніх у цій справі, надає повного оптимізму і віри, що зруйновані долі і занедбані родини політично ув’язнених агресором громадян України не марні і не залишаться осторонь цього процесу», – написав Балух.

Крім того, згадуючи про «практику терору, яку неодмінно використовують правителі 1/7 частини суші», Балух наголосив: «Понад усе я волів би вберегти Україну від скочування до «дзеркальної» відповіді на дії агресора! Зла на благо не буває!»

Також у листі Балух розповів, як у Сімферопольському СІЗО, де він перебував 12 червня, в День Росії, який святкують у сусідній Росії, коли ввечері підконтрольна Москві влада влаштувала святковий салют, із вікон ізолятора «дружно лунало «Слава Україні», і непоодинокі арештанти співали український гімн». «Це щира правда з вуст очевидця подій, яким я мимоволі став і не розчув при цьому жодного схвального вигуку на честь «винуватиці торжества» (тобто Росії – ред.)», – написав Володимир Балух.

Раніше 23 червня уповноважений із прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова повідомила, що звернулася до Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням якнайшвидше здійснити візит до утримуваного в окупованому Криму українського активіста Володимира Балуха і «надати йому кваліфіковану медичну допомогу». Як мовиться в повідомленні на сайті омбудсмана і в соцмережах, із цим проханням вона звернулася до голови Регіональної делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста у Росії, Білорусі та Молдові Маґне Барта та керівника офісу Міжнародного комітету Червоного Хреста в Сімферополі П’єра-Емманюеля Дюкрюе.

За її словами, Володимир Балух, який голодує вже 97-й день, посилив голодування – від часткового типу знову переходить лише на воду. «За час голодування Володимир втратив 30 кілограмів ваги. Це несе величезну загрозу для його життя!» – наголосила Денісова.

Крім того, за її словами, Балуха перевели з Сімферопольського СІЗО до Роздольненського ізолятора тимчасового тримання, де він зазнає знущань і принижень за національними ознаками з боку керівника установи, також лунають погрози помістити його у штрафний ізолятор.

Також Людмила Денісова наголосила, що за останні 10 днів перебування на території Росії їй не вдалось здійснити візит до жодного з українських політв’язнів, бо, за її словами, «російська сторона різними засобами перешкоджає цьому».

Попереднього дня, 22 червня ввечері, Денісова заявляла, що має намір звернутися до МКЧХ, що має відділення у Криму, з проханням відвідати Балуха. Вона також вимагала від Росії терміново надати й їй самій можливість відвідати Балуха і особисто перевірити стан його здоров’я.

Раніше того дня громадський захисник Балуха, архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент повідомив проектові Радіо Свобода Крим.Реалії, що український активіст знову посилив голодування. А адвокат Балуха Ольга Дінзе повідомила, що через те, що адміністрація СІЗО влаштовує провокації щодо Балуха, «він на знак протесту переходить на воду».

На фотографіях, зроблених на засіданні підконтрольного Росії Роздольненського райсуду Криму 22 червня, видно, що Володимир Балух значно втратив на вазі.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими – за його словам, щоб висловити своє «особисте презирство до окупаційного режиму та його жалюгідних намагань». Пізніше, на 25-й день голодування, після консультації з його громадським захисником архієпископом Климентом Володимир Балух вирішив перейти на інший режим протесту, щоб «максимально виключити ймовірність насильного годування»: він пив вівсяний кисіль і чай та з’їдав на день 50–70 грамів сухарів із чорного хліба, щоб підтримувати «балансування на нульовій позначці». Адвокат Ольга Дінзе повідомляла, що український активіст за час голодування втратив понад 30 кілограмів ваги.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні та до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це майже 4200 гривень).

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».
…

Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова звернулася до Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням якнайшвидше здійснити візит до утримуваного в окупованому Криму українського активіста Володимира Балуха і «надати йому кваліфіковану медичну допомогу». Як мовиться в повідомленні на сайті омбудсмана і в соцмережах, із цим проханням вона звернулася до голови Регіональної делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста у Росії, Білорусі та Молдові Маґне Барта та керівника офісу Міжнародного комітету Червоного Хреста в Сімферополі П’єра-Емманюеля Дюкрюе.

За її словами, Володимир Балух, який голодує вже 97-й день, посилив голодування – від часткового типу знову переходить лише на воду. «За час голодування Володимир втратив 30 кілограмів ваги. Це несе величезну загрозу для його життя!» – наголосила Денісова.

Крім того, за її словами, Балуха перевели з Сімферопольського СІЗО до Роздольненського ізолятора тимчасового тримання, де він зазнає знущань і принижень за національними ознаками з боку керівника установи, також лунають погрози помістити його у штрафний ізолятор.

Також Людмила Денісова наголосила, що за останні 10 днів перебування на території Росії їй не вдалось здійснити візит до жодного з українських політв’язнів, бо, за її словами, «російська сторона різними засобами перешкоджає цьому».

Попереднього дня, 22 червня ввечері, Денісова заявляла, що має намір звернутися до МКЧХ, що має відділення у Криму, з проханням відвідати Балуха. Вона також вимагала від Росії терміново надати й їй самій можливість відвідати Балуха і особисто перевірити стан його здоров’я.

Раніше того дня громадський захисник Балуха, архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент повідомив проектові Радіо Свобода Крим.Реалії, що український активіст знову посилив голодування. А адвокат Балуха Ольга Дінзе повідомила, що через те, що адміністрація СІЗО влаштовує провокації щодо Балуха, «він на знак протесту переходить на воду».

На фотографіях, зроблених на засіданні підконтрольного Росії Роздольненського райсуду Криму 22 червня, видно, що Володимир Балух значно втратив на вазі.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими – за його словам, щоб висловити своє «особисте презирство до окупаційного режиму та його жалюгідних намагань». Пізніше, на 25-й день голодування, після консультації з його громадським захисником архієпископом Климентом Володимир Балух вирішив перейти на інший режим протесту, щоб «максимально виключити ймовірність насильного годування»: він пив вівсяний кисіль і чай та з’їдав на день 50–70 грамів сухарів із чорного хліба, щоб підтримувати «балансування на нульовій позначці». Адвокат Ольга Дінзе повідомляла, що український активіст за час голодування втратив понад 30 кілограмів ваги.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні та до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це майже 4200 гривень).

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».
…

Прокуратура АРК встановила персональні дані понад 200 іноземців, які відвідували анексований Крим в порушення норм українського законодавства. Таку заяву зробив прокурор АРК Гюндуз Мамедов 22 червня в своєму виступі перед депутатами Верховної Ради України, інформує Крим.Реалії.

За його словами, притягнення до відповідальності за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї є одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронних органів Криму.

«На сьогоднішній день до компетентних органів Турецької Республіки, Республіки Австрії та Федеративної Республіки Німеччина направлено запити про надання міжнародної правової допомоги у цих кримінальних провадженнях. Готуються запити і в інші країни», – уточнив Гюндуз Мамедов.

Він додав, що Прокуратурою Автономної Республіки Крим здійснюється процесуальне керівництво в 5 кримінальних провадженнях за фактами незаконного заходу понад 600 судів в закриті порти Криму.

«В ході їхнього розслідування повідомлено про підозри чотирьом капітанам, трьох з яких оголошено в розшук, а також судами за клопотанням прокуратури заарештовані чотири судна, два з яких – іноземні», – сказав прокурор Мамедов.

Запрошуючи іноземних громадян на територію окупованого Криму, російська влада півострова намагається легалізувати його анексію, додав він.

Міністерство закордонних справ України постійно закликає іноземців та осіб без громадянства в’їжджати в анексований Росією Крим виключно у відповідності до законів України і норм міжнародного права.

У 2017 році Державна прикордонна служба України заборонила в’їзд в Україну 104 іноземним діячам культури, які незаконно відвідали анексований Росією Крим.

У Держприкордонслужбі повідомляли, що щодо всіх іноземців, які порушили порядок в’їзду/виїзду з територією Криму, складають протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а на підставі статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» їм забороняється в’їзд до України терміном на три роки.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Позиція України щодо обміну ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, який 14 травня оголосив голодування, та інших українських громадян, ув’язнених Росією, залишається в форматі «всіх на всіх». Про це віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко написала на своїй сторінці в Favebook.

«Наша позиція наступна: негайне звільнення Олега і всіх інших бранців. Тому й ми говоримо про передачу 23-х заради звільнення всіх. 

Але у випадку з Сенцовим і Балухом рахунок йде на дні. І це страшно. Й ще страшніше звучить брехня, гідна відповідальності в Гаазі: мовляв, Олег набрав пару кіло за час місячного голодування, та й Балух теж не голодує… Брехливі, брехливі «браття», – написала Геращенко.

За її словами, до Сенцова жодного разу за ці 4 роки не допустили українського консула, йому насильно нав’язують російське громадянство.

Читайте також: Денісова: лікарі кажуть, що у Сенцова відмовляють рецептори

А український омбудсмен Людмила Денісова, пише Геращенко, вже 10 днів в Росії вимагає виконати домовленості президентів і допустити її до ув’язнених Росією: українського режисера Олега Сенцова, кримського анархіста Олександра Кольченка, українського журналіста Романа Сущенка, Володимира Балуха в окупованому Росією українському Криму.

Читайте також: Російська сторона хоче спершу відвідати російських в’язнів, а потім пустить до Сенцова – Денісова

«Навколо допуску така ж брехня: начальник тюрми пішов, суд ще не прийшов, документи десь ідуть, ми нічого не знаємо. Країна суцільної, липкої як болото, брехні. Всі 23 росіянина, списки яких ми неодноразово передавали РФ (й через Мінську групу, й через інші дипломатичні канали), засуджені або обвинувачуються за дуже важкими статтями – тероризм, вбивства, участь у війні, шпигунство. Ми готові віддати цих негідників їхній «родине» в обмін на наших, яких чекають на батьківщині», – зазначає Геращенко.

22 червня під консульством Росії в Києві зібралися активісти на акцію «Заберіть своїх – віддайте наших». Вони вимагали обміну українських політв’язнів на затриманих в Україні росіян чи українських громадян, у яких може бути зацікавлена Росія.

Організація «Медійна ініціатива за права людини» встановила імена 21 затриманого росіянина чи громадянина України, яких можна було б віддати Росії в обмін на українців. Перший віце-спікер Ірина Геращенко заявила, що таких людей 23, але хто вони, вона не розповідала.

19 червня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи звернення групи російських митців та публічних осіб Володимира Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова, заявив, що громадський резонанс не може вплинути на рішення суду щодо українського режисера, якого засудили в Росії. Сенцов, за словами Пєскова, повинен сам звернутися з проханням про помилування до президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також: Сенцов написав листа російським кінематографістам (текст)

Про те, що українська влада готова провести обмін 23 засуджених росіян на українських громадян, засуджених у Росії, Ірина Геращенко повідомила 4 червня.

Раніше в Кремлі заявили, що не отримували пропозицій про обмін засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова на затриманого в Україні редактора агентства «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського.

14 травня Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. Як повідомив адвокат українця Дмитро Дінзе після відвідування підзахисного 21 червня, Сенцов перебуває в окремій палаті медчастини колонії, лікарі якої роблять все можливе для збереження його життя. У нього загострилися проблеми з серцем і нирками.

31 травня стало відомо, що кримчанин Олександр Кольченко, який відбуває термін у виправній колонії в російському Копєйську (Челябінська область), оголосив про початок голодування на знак солідарності з Олегом Сенцовим. 7 червня адвокат Кольченка Андрій Лепьохін повідомив, що українець припинив голодування.

Сенцова і кримчанина Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

4 червня суд у Москві засудив іншого українського політв’язня – журналіста Романа Сущенка – до 12 років позбавлення волі, звинувативши його у шпигунстві.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.
…