На місці розкопок на Поштовій площі буде створено музей. Про це, за повідомленням офіційного порталу Києва, мер Києва Віталій Кличко заявив в ефірі телеканалу «Київ». 

«Ми на Київраді прийняли рішення, яке допоможе у створенні музею на Поштовій площі. Ми зробили так, аби і від інвестора можна було вимагати виконання його зобов’язань. Ми вирішили заснувати комунальне підприємство, яке буде займатися питанням збереження артефактів. Ми ставимося до цього дуже відповідально», – заявив Віталій Кличко.

Кличко також прокоментував заяви, що влада нібито не хоче створювати музей на Поштовій площі: «Лунають звинувачення, що хтось не бажає робити музей. Я завжди казав: музей там буде. Крапка. І ми розробили алгоритм, як далі діяти покроково».

21 червня Київська міська рада ухвалила рішення про продовження археологічних розкопок на Поштовій площі.

Новий проект рішення Київради, зокрема, передбачає залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та до визначення об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці. Згідно із рішенням, відбудеться відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі: «доки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме будь-які зміни до цільового призначення власника або землекористувача ділянки на Поштовій площі», мовиться на сайті Київради.

У документі йдеться і про створення при КМДА комунального закладу «Центр консервації предметів археології», який вивчатиме способи можливої консервації подібних знахідок та займатиметься їх втіленням.

Також для того, щоб забезпечити подальші археологічні дослідження, мовиться у повідомленні, рішення передбачає створення нового проекту укріплення об’єкту розкопок.

Стародавню вулицю часів Київської Русі на Поштовій площі розкопали навесні 2015 року під час будівництва торгового центру. За оцінками археологів, дерев’яні споруди тут були зведені у ХI–XII століттях. Одна з них могла бути майстернею для виготовлення жіночих прикрас зі скла, бо в ній знайшли свинцеву суміш, яку використовували у такому виробництві, а також шматки жіночого браслета.

У листопаді 2017 року комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності рекомендував тимчасово зупинити будівництво на Поштовій площі в центрі Києва до затвердження дорожньої карти археологічного дослідження території і музеєфікації об’єкту культурної спадщини.
…

Департамент спецрозслідувань ГПУ, очолюваний Сергієм Горбатюком, який займається, зокрема, справами Майдану, буде трансформовано у слідче управління, а не ліквідовано. Про це 23 червня на своїй сторінці у Facebook заявила речниця генпрокурора України Лариса Сарган.

«Департамент спецрозслідувань Сергія Горбатюка трансформується в слідче управління, а прокурори переходять в департамент процесуального керівництва. Такий варіант відокремлення процесуальних керівників від слідчих відбувається для приведення структури Генеральної прокуратури України у відповідність до чинного законодавства. Головне: в результаті реформування жоден слідчий чи процесуальний керівник у «справах Майдану» не буде ні звільнений, ні змінений. Тому Горбатюк і далі розслідуватиме всі справи Майдану», – написала Сарган.

Крім того, за її словами, «точно такої трансформації зазнає, наприклад, департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки (у народі – «департамент Кононенка-Грановського») та всі інші департаменти, в яких поєднане і слідство, і процесуальне керівництво».

Коли офіційно відбудеться реорганізація, буде повідомлення на сайті ГПУ по факту, додала вона.

22 червня депутат Верховної Ради України Мустафа Найєм висловив занепокоєння можливою ліквідацією департаменту спецрозслідувань у Генеральній прокуратурі: «генеральний прокурор готується підписати наказ фактично ліквідує департамент спеціальних розслідувань ГПУ, який займається розслідування справ Майдану. Керівник департаменту Сергій Горбатюк вже попереджений через своїх співробітників про звільнення з займаної посади в зв’язку з реорганізацією підрозділу. На останню нараду щодо реорганізації департаменту Горбатюка навіть не запросили».

Начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк раніше розповідав журналістам, що в Генпрокуратурі не інформують, як має відбуватися подальша робота, перед слідчими зараз стоїть вибір: чи продовжувати вести справи, чи подавати документи до ДБР.

Сергій Горбатюк озвучив один з варіантів, який, на його думку, є прийнятним: автоматичне переведення фахових працівників слідства в ГПУ до ДБР після завершення їхніх повноважень в Генпрокуратурі з подальшою атестацією за результатами роботи.

Водночас, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що він категорично проти можливості автоматичного переведення слідчих ГПУ до ДБР.

Він зауважив, що закон передбачає квотний режим прийняття на роботу працівників, а саме: до 30% слідчих, які до цього працювали в органах прокуратури, до 19% – слідчих, які працюють в інших державних органах і не менше 51% – це особи, які протягом останнього року не працювали на посадах слідчих.
…

Шевченківський суд Києва залишив народного депутата Надію Савченко під вартою, повідомив із зали суду кореспондент Радіо Свобода. Суддя відхилив клопотання захисту про взяття її на поруки.

До суду прибуло 26 громадян, серед них активісти і члени партії Савченко, а також представники її родини, які написали заяви про готовність взяти Надію Савченко на поруки.

Вони зустріли ухвалу суду криками «Ганьба».

Савченко, зі свого боку, зробила заяву, що у неї примусово взяли аналіз крові на ДНК, що є порушенням закону. Відтак суддя окремим рішенням зобов’язав слідство перевірити ці факти.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

У березні суд вирішив взяти Савченко під варту без можливості внесення застави до 20 травня. Того дня народний депутат заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу. Згодом суд залишив Савченко під арештом до 13 липня.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.
…

Друга криза у стані українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у колонії на півночі Росії, може настати у будь-який момент, і тоді його можуть почати годувати примусово, заявила український омбудсман Людмила Денісова.

За її словами, адвокат Сенцова Дмитро Дінзе 22 червня знову відвідав свого підзахисного.

«Говорить, що Олег дуже блідий, мало рухається, майже не встає з ліжка. Лікарі кажуть, що в нього вже відмовляють рецептори», – написала Денісова у Facebook і звернулася до керівника російської Федеральної служби з виконання покарань із закликом терміново організувати її зустріч із ув’язненим режисером.

Перед цим Денісова обговорювала це питання із російським Уповноваженим з прав людини Тетяною Москальковою, але та пропонує спочатку зробити спільний візит до заарештованого керівника «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського в Херсонському СІЗО.

Ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов розпочав 22 червня 40-й день голодування з вимогою звільнення українських політв’язнів.

Як повідомив адвокат українця Дмитро Дінзе після відвідування підзахисного 21 червня, Сенцов перебуває в окремій палаті медчастини колонії, лікарі якої роблять все можливе для збереження його життя. У нього загострилися проблеми з серцем і нирками.

18 червня у Москві відбулася зустріч омбудсманів України і Росії Людмили Денісової і Тетяни Москалькової. По її завершенню Тетяна Москалькова розповіла журналістам, що домовилася з Денісовою про взаємне відвідування режисера Олега Сенцова у російській колонії та журналіста Кирила Вишинського в Херсоні. А також про початок створення «дорожньої карти» відвідування громадян, які перебувають у місцях позбавлення волі в Росії та Україні.

Європейський парламент 14 червня ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова та інших політичних в’язнів Росії.

 
…

Міністерство закордонних справ України вимагає допустити до утримуваного в анексованому Криму українського активіста Володимира Балуха, написала речниця зовнішньополітичного відомства Мар’яна Беца.

За її словами, життя чоловіка – під загрозою.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими. Адвокат Ольга Дінзе повідомляла, що український активіст за час голодування втратив понад 30 кілограмів ваги.

Після місяця повної відмови в’язня від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

Володимира Балуха затримали 8 грудня 2016 року в його будинку в Роздольненському районі в анексованому Росією Криму. Російська влада висунула чоловікові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні та до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Згодом проти Балуха була порушена нова справа – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Міністерство юстиції України звернувся до Європейського суду з прав людини з проханням надати вказівки щодо Росії, яка не дає уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій можливості зустрітися із засудженим у Росії українським режисером Олегом Сенцовим. Про це повідомив заступник міністра юстиції Іван Ліщина у Facebook.

«Мета: отримати вказівки ЄСПЛ до РФ щодо утримання від вжиття будь-яких дій, які становитимуть загрозу для життя і здоров’я О. Сенцова, надання представникам України, у першу чергу уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Л. Денісовій, доступу до нього, а також надання інформації щодо стану здоров’я Олега», – пояснив Ліщина.

21 червня Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав його звільнити українських заручників, які утримуються в російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Він також наголосив на важливості допуску Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців, повідомила прес-служба глави української держави.

15 червня Денісова заявила, що керівництво російської колонії не пустило її на зустріч із Сенцовим. 

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом з 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) ще немає інформації про охочих обійняти посади суддів Вищого антикорупційного суду, повідомив голова ВККСУ Сергій Козьяков журналістам.

«У мене поки що немає жодного знайомого або знайомого мого знайомого, хто б сказав, що хоче обійняти цю посаду. Можливо, коли ми оголосимо конкурс, вони з’являться», – сказав він.

Водночас Козьяков додав, що ВККСУ зацікавлена, аби кандидатів на посади суддів до Вищого антикорупційного суду було якнайбільше, принаймні не менше, ніж на посади суддів Верховного суду – 10 осіб на місце.

Він також нагадав, що, як і на посади суддів Верховного суду, на посади суддів Антикорупційного суду можуть претендувати представники трьох юридичних професій: професійні судді, фахові адвокати і науковці в галузі права.

Верховна Рада 7 червня ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд. 14 червня закон набув чинності. Законом встановлюється, що суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

21 червня, парламент ухвалив закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду». Положення цього закону дасть змогу розпочати процедури, пов’язані зі створенням Вищого антикорупційного суду та проведенням конкурсу на посади суддів.

Також депутати ухвалили у першому читанні президентський законопроект про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям закону «Про Вищий антикорупційний суд».
…

Президент України Петро Порошенко зняв російському омбудсмену Тетяні Москальковій заборону на в’їзд до України, щоб вона могла відвідати утримуваних росіян, повідомила уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова в ефірі «Громадського».

«У Москалькової знята заборона на в’їзд в Україну, яка була через те, що вона порушувала порядок в’їзду в Крим. Тепер заборона знята і вона може безпрецедентно приїжджати в Україну», – сказала Денісова.

Вона зазначила, що згідно з домовленостями Порошенка з його російським колегою Володимиром Путіним, візити російського омбудсмена мають відбуватися паралельно з візитами українського омбудсмена до утримуваних Росією українців.

21 червня Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав його звільнити українських заручників, які утримуються в російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Він також наголосив на важливості допуску Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців, повідомила прес-служба глави української держави.

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом з 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вважає, що адміністрація колонії в російському місті Лабитнангі здійснює примусове годування українського в’язня Олега Сенцова.

«Достовірної інформації про стан здоров’я Олега Сенцова ми не маємо. З огляду на заяви Уповноваженого РФ (з прав людини – ред.) Тетяни Москалькової, є підстави вбачати, що Олега годують примусово», – написала Денісова у Facebook 21 червня.

«Приймання їжі проти власної волі є жорстоким, нелюдським та принизливим поводженням та заборонено міжнародним законодавством. Тому я звернулася до заступника міністра юстиції України Івана Ліщини з проханням внести заяву до Європейського суду з прав людини щодо порушення прав громадянина України Олега Сенцова, ув’язненого Російською Федерацією за політичними мотивами», – ідеться в повідомленні.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 20 червня попросив у влади Росії надати всю інформацію про стан здоров’я Олега Сенцова, який голодує з 14 травня.

За словами адвоката Наталії Добревої, яка представляє інтереси Олега Сенцова в Європейському суді, ЄСПЛ також просить до 27 червня надати інформацію разом з медичною документацією Сенцова.

«По суті це означає, що влада зобов’язана не допустити смерті Сенцова, але вона і не в праві використовувати способи примусового годування», — заявила Добрева.

Російський адвокат українського режисера Олега Сенцова Дмитро Дінзе сьогодні, 21 червня, планує зустрітися зі своїм підзахисним у колонії міста Лабитнангі.

Читайте також: Що може спонукати Путіна відпустити Сенцова

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації.
…

Російський адвокат українського режисера Олега Сенцова Дмитро Дінзе сьогодні, 21 червня, зустрінеться зі своїм підзахисним у колонії міста Лабитнангі. Про це ввечері 20 червня повідомила уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Ми домовилися, що завтра, одразу після зустрічі із Олегом, він зателефонує мені та розповість про те, як він почувається», – написала омбудсмен.

За словами Денісової, під час зустрічі з Дінзе вона «передала йому листи від президента України та першого віце-спікера Ірини Геращенко для Олега».

Минулого тижня омбудсмен Денісова поїхала в колонію у Лабитнангі з наміром відвідати Олега Сенцова, але її не пустили.

Читайте також: Що може спонукати Путіна відпустити Сенцова

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації.
…

В окупованому Криму 20 червня оголосила голодування 68-річна Раїме Примова, матір громадянина України, фігуранта севастопольської «справи «Хізб ут-Тахрір» Нурі Примова. Вона вимагає включення засудженого Росією сина в списки на обмін, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Я не знаю, як по-іншому привернути увагу до вимог звільнити мого сина. Припиню голодування, лише коли його включать в список обміну найближчим часом або якщо стане дуже погано. Я не хочу вмирати, але за нього і його життя боюся набагато більше», – сказала Примова.

Як повідомляє об’єднання «Кримська солідарність», Раїме Примова стверджує, що написала заяву в Управління ФСБ Росії по Криму «з вимогою обміняти її сина Нурі Примова». У ФСБ їй відповіли, що реакція на звернення надійде впродовж місяця.

Як повідомили в «Кримській солідарності», Раїме Примова має другу групу інвалідності. У Примової відсутня одна нирка, є захворювання печінки.

Наприкінці травня фігуранта севастопольського «справи «Хізб ут-Тахрір» Нурі Примова, який перебуває в російській колонії, помістили в штрафний ізолятор.

У вересні 2017 року Північно-Кавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону оголосив вирок, згідно з яким севастопольці Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Примов покарані п’ятьма роками виправної колонії загального режиму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі «Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова закликала російську колегу Тетяну Москалькову допомогти звільнити українця Олега Сенцова. Лист такого змісту вона оприлюднила 20 червня у Facebook.

«Звернулася до Уповноваженого РФ Тетяни Москалькової з проханням сприяти звільненню Олега Сенцова від відбування покарання з гуманітарних причин і звернутися із відповідним проханням до президента РФ», – написала Денісова.

Раніше цього ж дня український омбудсмен повідомила, що не змогла зустрітися з керівником делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Росії, Білорусі і Молдові Магне Барту, тому звернулася до нього з листом із проханням відвідати Олега Сенцова та інших українських політв’язнів, утримуваних Росією.

Читайте також: Що може спонукати Путіна відпустити Сенцова

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації.
…

«Біографія Жебрівського не містить інформації про міжнародний досвід» – заява
…

Моніторингова місія ООН зафіксувала 81 жертву збройного конфлікту в Україні серед цивільного населення за період з 16 лютого по 15 травня. З них 19 загинули, 62 зазнали поранень. Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

За весь період конфлікту, за даними ООН, загинуло щонайменше 2725 цивільних осіб.

Головною причиною жертв серед цивільного населення були обстріли та вогонь із стрілецької зброї, а також прямий та непрямий вогонь із зброї вибухової дії.

В ООН підкреслюють, що 33 жертви могли бути спричинені діями української влади.

Хоча більшість жертв серед цивільного населення були побічним результатом обстрілів, ці втрати залишаються серйозною проблемою, йдеться у звіті.

 Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 
…

Міжнародний валютний фонд очікує, що Вищому антикорупційному суду дозволять розглядати апеляції на рішення в поточних справах, заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард після розмови з президентом України Петром Порошенком напередодні.

«Ми погодилися з тим, що зараз важливо, щоб парламент швидко схвалив президентський законопроект для формального створення суду, а також необхідні поправки для відновлення вимоги про те, щоб суд розглядав усі справи, які перебувають в його юрисдикції, включно з апеляціями на рішення судів першої інстанції, як це було в проекті закону, схваленому у першому читанні», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. Рішення підтримали 315 народних депутатів за необхідних 226.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд» набрав чинності 14 червня. У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності. 

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

19 червня Верховна Рада отримала від президента України Петра Порошенка Ради законопроект про створення Вищого антикорупційного суду, однак не змогла включити його до порядку денного сесії.
…

Президент України Петро Порошенко призначив екс-голову Донецької ОДА Павла Жебрівського аудитором Національного антикорупційного бюро України. Відповідний указ 19 червня оприлюднений на сайті Адміністрації президента.

«Визначити до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України Жебрівського Павла Івановича», – ідеться в документі.

Указ набуває чинності з дня його оприлюднення.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський 11 червня оголосив, що за два дні до цього подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку.

13 червня проект указу президента про звільнення Жебрівського схвалив Кабінет міністрів. Пізніше того дня Порошенко підписав документ.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування.

Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є єдиною законною підставою для позачергового звільнення директора НАБУ з посади та зменшення рівня бюджетного фінансування правоохоронного органу.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка. 
…

Громадський резонанс не може вплинути на рішення суду щодо засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи звернення групи російських митців та публічних осіб Володимира Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова.

«Резонанс громадський жодним чином не може вплинути на рішення суду Російської Федерації, яке набуло чинності. Це абсолютно різні виміри», – сказав Дмитро Пєсков журналістам.

Прес-секретар керівника Кремля зазначив, що Олег Сенцов повинен сам звернутися з проханням про помилування до президента Росії Володимира Путіна.

Група російських митців та публічних осіб 19 червня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з проханням врятувати українського режисера Олега Сенцова, який 37-й день тримає голодування, вимагаючи звільнити політв’язнів.

Під заявою підписалися 12 росіян, серед яких режисери Андрій Звягінцев, Павло Лунгін, Олександр Сокуров, Валерій Тодоровський і Олексій Учитель, а також журналісти Володимир Познер і Ксенія Собчак, акторка Чулпан Хаматова.

Український режисер Олег Сенцов голодує у російській колонії з 14 травня. Затриманого у 2014 році Сенцова російський суд засудив до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у тероризмі. Він це заперечує.
…

Група російських митців та публічних осіб звернулася до президента Росії Володимира Путіна з проханням врятувати українського режисера Олега Сенцова, який 37-й день тримає голодування, вимагаючи звільнити політв’язнів.

«Людина вмирає. Ми не думаємо, що вина його настільки велика, щоб за неї давали 20 років. Він щирий і чесний у своїх переконаннях – його безстрокове голодування це доводить», – ідеться в заяві, поширеній на сайті радіостанції «Ехо Москви».

Автори просять «виявити милосердя, щоб врятувати людське життя».

Під заявою підписалися 12 росіян, серед яких режисери Андрій Звягінцев, Павло Лунгін, Олександр Сокуров, Валерій Тодоровський і Олексій Учитель, а також журналісти Володимир Познер і Ксенія Собчак, акторка Чулпан Хаматова.

Читайте також: Письменник Стівен Кінґ закликав не дати Сенцову померти

Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.
…

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Так, Алі Асанова і Мустафу Дегерменджі засудили до чотирьох з половиною років умовно, Арсена Юнусова і Ескендера Кантемирова до чотирьох років умовно, Ескендера Емірвалієва до трьох з половиною років умовно з випробувальним терміном три роки кожному.

Всі запобіжні заходи залишені без змін до набрання вироком сили.

Російська прокуратура просила п’ять років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки Мустафі Дегерменджі і Алі Асанову, а Ескендеру Кантемирову, Арсену Юнусову і Ескендеру Емірваліеву – по 3 з половиною роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на два роки.

26 лютого 2014 року перед будівлею кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. У числі перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд Криму.

Читайте також: «Справа 26 лютого» ‒ процес над усіма, хто чинив спротив» ‒ Ахтем Чийгоз

У січні 2015 року кримське управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірваліев, Арсен Юнусов і Ескендер Небіев.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві, відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який в той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небіев пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не будуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до трьох з половиною років років умовно, а Ескендера Небіева до двох років теж умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
…

Кабінет міністрів спільно із силовими відомствами напрацювали план дій для ефективної боротьби з контрабандою і тіньовими схемами на митниці, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Як цитує прем’єра Урядовий портал, «сьогодні провели спільну нараду з генеральним прокурором, міністром внутрішніх справ, керівниками НАБУ (Національного антикорупційного бюро) і САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), ДФС (Державної фіскальної служби), СБУ (Служби безпеки України) Тема на порядку денному – ефективна боротьба з контрабандою і тіньовими схемами на митниці. Минулого року всі наші зусилля, які ми спрямували на детінізацію роботи митниці, дали додатково до бюджету 70 мільярдів гривень. Переконаний, що десятки мільярдів ще в кишенях тіньовиків – тих, хто займається схемами, кришує контрабанду», – сказав Гройсман.

Глава уряду запевнив, що весь силовий блок продемонстрував «повну готовність і рішучість боротьби з контрабандою».

На Facebook-сторінці Володимир Гройсман додав, що відповідний план вже остаточно узгоджений і незабаром буде презентований.

У січні 2018 року, за даними ЗМІ, Кабінет міністрів скасував низку постанов, спрямованих на реформування податкової та митної служб.
…

Низка громадських організації виступили із заявою на підтримку вільного інтернету в Україні. Під документом, зокрема, підписались «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа», «ЦЕДЕМ», Інститут розвитку регіональної преси», «Інститут масової інформації», «Центр UA», Фундація «Суспільність», «Інформаційна безпека» та інші.

«Право на доступ до інтернету, а також основні цифрові права користувачів мають бути закріплені в Конституції України. Право на доступ до Інтернету відповідає базовому праву на отримання /збір інформації, закріпленому в нинішній редакції Конституції України, однак не обмежується лише цими нормами», – мовиться у заяві.

Зокрема, у документі йдеться про право на анонімність в інтернеті, на приватність і захищеність персональних даних, в тому числі – на захист від несанкціонованого стеження і збору інформації провайдерами послуг та державними органами. Окрім того, зазначається, що обмеженню на підставі закону можуть підлягати лише ті ресурси, діяльність яких прямо й очевидно може бути розцінена як складова прямої чи прихованої військової агресії.

Раніше, наприкінці травня, громадські активісти закликали українську владу відмовитись від практики блокування сайтів без рішення суду. У заяві вказується, що йдеться про указ президента №126/2018 , яким введено в дію рішення РНБО від 2 травня, серед іншого, указ зобов’язує операторів та телекомунікаційні компанії обмежити доступ до понад 150 сайтів, зокрема, 1tv.com, ria.ru, ren.tv, sputniknews.com, inosmi.ru.

 
…

Дата зустрічі лідерів «нормандської четвірки» ще невідома, головне, щоб саміт був результативним, завив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

«Зараз буде ще кілька експертних зустрічей для того, щоб ми могли визначити зміст такого саміту, тобто який можливий порядок денний, і вже тоді будемо намагатися виходити на його проведення найближчим часом», – повідомив міністр.

При цьому Клімкін зазначив, що на даний момент він не може назвати точну дату зустрічі.

«Ми дійсно прагнемо до того, щоб саміт відбувся, а головне – був результативним», – наголосив він.

Кервіник МЗС назвав ключові для України питання майбутньої зустрічі, серед яких: безпека, звільнення політв’язнів і заручників, миротворча місія і логіка «дорожньої карти».

Ці питання порушувалися також під час зустрічі 11 червня у Берліні міністрів закордонних справ у «нормандському форматі», яка завершилася без суттєвих зрушень.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Переговори про врегулювання конфлікту відбуваються у тристоронній контактній групі у Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини і Росії.
…

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер заявляє, що в Україні після 2016 року значно зменшилась кількість тортур.

Про це Мельцер повідомив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

Агенції новин цитують Мельцера: «Мушу сказати, що після 2016 року випадків нелюдського ставлення, катувань на території, контрольованій владою України, значно поменшало», – сказав Мельцер.

За його словами, в 2014-2016 роках «була досить поширена практика незаконних тримань під вартою, нелюдського ставлення, але відтоді ситуація з цим поліпшилася».

Водночас, Мельцер наголосив, що дуже багато людей скаржаться на тортури, неналежне ставлення «саме під час перебування в поліції».

«Це свіжі, актуальніші заяви. Найбільше я саме переживаю за це», — зазначив Нільс Мельцер.

«Заяви про неналежне ставлення стосуються саме затримання — до того, як людину офіційно беруть під варту і реєструють її в журналі», — додав він.

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

8 червня він повідомив, звітуючи в Києві, що в місцях позбавлення волі на неконтрольованій урядом частині Донбасі не зміг конфіденційно поспілкуватися з заручниками з числа українських військових.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що під час проведення в Росії Чемпіонату світу-2018 з футболу Україна може отримати згоду на звільнення її політв’язнів і обмін заручниками з Російською Федерацією.

Про це глава зовнішньополітичного відомства України повідомив 17 червня в ефірі «5 каналу».  

«Жест можливий, але жест не доброї волі, а в тому, щоб поліпшити імідж Росії під час чемпіонату. Чемпіонат ми маємо використовувати, але й далі повинні працювати», – зазначив Клімкін.

Клімкін зазначив, що не варто розраховувати на швидке вирішення питання звільнення українських політв’язнів.

«Ми чудово розуміємо, що в найближчі дні і тижні все одно всіх Росія не випустить. І буде далі використовувати їх як засіб тиску», – додав глава МЗС.

Напередодні президент України Петро Порошенко закликав Російську Федерацію звільнити українських політв’язнів.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який в знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – заявив президент України.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

В Адміністрації президента України заявляють, що не готують ніяких законопроектів про рівність прав і не обговорювали цієї теми з депутатом Європейського парламенту Ребеккою Гармс.

«Ніхто з Адміністрації Гармс не телефонував і не обговорював з нею цю тему. Висока ймовірність того, що її просто розіграли», – цитує агентство «Інтерфакс-Україна» коментар із Адміністрації президента, наданий у неділю.

Сама євродепутат після спростування інформації з боку Адміністрації президента України, написала на своїй сторінці у Twitter:

«Мене і мій офіс систематично дезінформували щодо законопроекту про рівні права за допомогою сфабрикованого телефону та пошти, представляючись главою Адміністрації президента», – зазначила вона.

Раніше в неділю Гармс сказала журналістам, що у неї відбулася розмова з представниками Адміністрації президента України, які нібито передали їй слова президента Петра Порошенка про його намір наступного тижня подати проект закону про рівні права. Радник Ребекки Гармс Максим Еріставі уточнив, що співрозмовник євродепутата представився нібито головою АПУ Ігорем Райніним, який за дорученням президента поінформував про законодавчу ініціативу, що «стосуватиметься і прав ЛГБТ українців, в рамках європейських законодавчих стандартів».

У неділю в Києві Ребекка Гармс у числі інших закордонних гостей брала участь у «Марші рівності» – завершальному заході форуму «КиївПрайд». Серед учасників акції були народні депутати, правозахисники, співробітники іноземних дипломатичних представництв та представники міжнародних організацій.
…

Новий закон України про національну безпеку буде планом співпраці з країнами НАТО, заявив президент України Петро Порошенко.

В інтерв’ю низці українських телеканалів він не виключив, що наступного тижня у Верховній Раді буде проголосований не лише закон про започаткування антикорупційного суду, але й закон про національну безпеку.

«І законом про національну безпеку ми продовжимо реформування сектору оборони і безпеки. В якій частині? Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог», – сказав голова держави в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна». Він висловив сподівання, що Верховна Рада зможе ухвалити документ у першому читанні і винести на друге.

За якийсь час до цього інтерв’ю Петро Порошенко також заявив, що «у світі залишилась єдина ефективна система безпеки – це НАТО».

«Система безпеки світу за Будапештським меморандумом, створена після Другої світової війни, була зруйнована, бо країною-агресором виявився постійний член Ради безпеки», – написав президент у соцмережах.

Україна, відповідно до нині чинного її зовнішньополітичного курсу, визначає вступ до НАТО пріоритетом для себе. Але і в Києві, і на Заході визнають, що Україна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства. Президент України Петро Порошенко заявляє, що країна з часом буде відповідати критеріям, необхідним для вступу до НАТО, як і до ЄС, а тим часом «виконує план дій для членства в НАТО в односторонньому порядку». Він також виступав із пропозицією внести курс України на вступ до НАТО і ЄС у Конституцію.

У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього, і рішення про цей вступ будуть ухвалювати тільки Україна і НАТО, без участі третіх сторін. Росія натомість виступає різко проти будь-якої можливості вступу України до НАТО і вимагає від союзу «гарантій невступу України».
…

Президент України Петро Порошенко висловив сподівання на швидкий запуск Вищого антикорупційного суду.

Як сказав він в інтерв’ю низці українських телеканалів, у понеділок, 18 червня, в порядку денному Вищої ради правосуддя є розгляд його законопроекту про імплементацію рішень уже ухваленого Закону про антикорупційний суд і запуск антикорупційного суду.

«Я дуже сподіваюся, що розгляд на Вищій ради правосуддя буде позитивний, і це дасть мені можливість, не гаючи жодного дня, вже у вівторок (19 червня – ред.), цей законопроект зареєструвати у Верховній Раді. Я визначу його як невідкладний. Я буду просити, щоб його проголосували у першому читанні і в цілому. Щоб і ця складова нашого шляху зі створення суду була зроблена максимально швидко», – сказав Порошенко в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна».

Голова держави особливо наголосив, що докладе всіх зусиль для запуску роботи нового суду вже до кінця 2018 року. «Я буду робити все можливе для того, щоб антикорупційний суд створити до початку президентської кампанії. Мова йде не лише про створення умов для конкурсу, а й щоб завершити конкурс, сформувати суд і запустити», – сказав Петро Порошенко.

Президент також розповів, що одразу ж після підписання Закону про антикорупційний суд він звернувся до міжнародних лідерів, закликавши їх якнайшвидше подати кандидатури експертів у раду, яка оцінюватиме кандидатури суддів нового суду. Він наголосив, що зараз робиться все, щоб протягом дуже короткого часу були спрямовані кандидатури до цієї ради міжнародних експертів.

Крім того, Петро Порошенко наголосив, що всі справи щодо корупційних злочинів мають бути передані в новостворений антикорупційний суд. Він висловив сподівання, що Верховна Рада може змінити внесену в закон норму, за якою нині передбачено, що апеляції у справах, які до створення антикорупційного суду розглядають інші суди, також мають розглядатися у відповідних апеляційних судах, а не в апеляційній інстанції антикорупційного суду. До внесення цієї поправки первісний проект закону передбачав передачу всіх антикорупційних справ, у тому числі й апеляцій у раніше розглянутих справах, до створеного антикорупційного суду.

«У парламенту є дуже ефективна можливість розглянути і ухвалити рішення. Парламент є незалежний орган, і будь-яке рішення парламенту з цього приводу я буду сприймати і схвалювати. Підтримають вони позицію президента – буду щасливий», – наголосив Порошенко і додав: «Я вважаю, що антикорупційний суд має забирати до себе всі справи».

«Ключове завдання Вищого антикорупційного суду – бути справедливим і незалежним від президента, парламенту, української влади, міжнародних інституцій, і головне – мати довіру людей. Більше того, усі суди в Україні мають бути антикорупційними!» – сказав також президент.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд», ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, він набрав чинності 14 червня.

У прикінцевих та перехідних положеннях ухваленого закону президентові запропоновано внести до парламенту законопроект про створення Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте дотепер не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.
…

Президент України Петро Порошенко знову закликав владу Росії звільнити українських політичних в’язнів, які перебувають в ув’язненні чи під арештом у цій країні і в окупованому нею Криму.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який на знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні, – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – написав він у фейсбуці.

«Я порушую питання про звільнення українських заручників на усіх міжнародних переговорах, і на мій заклик світові лідери долучаються до вирішення цієї болючої проблеми – тиск на Росію продовжується. Вимагаємо від Кремля свободи українським політв’язням!» – написав Порошенко.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, в ході якої обговорили безпекову ситуацію на Донбасі та необхідність запровадження миротворчої місії ООН на всій його окупованій території, повідомляє в суботу прес-служба Адміністрації президента.

«Співрозмовники привітали відновлення зустрічей у «нормандському форматі» на рівні міністрів закордонних справ та домовились про подальші контакти у цьому форматі для забезпечення виконання Мінських домовленостей. Президент України закликав посилити тиск на Росію для якнайшвидшого звільнення всіх українських заручників, в тому числі Олега Сенцова, Романа Сущенка та Володимира Балуха», – зазначили в канцелярії українського президента.

Згідно з повідомленням, президент Франції «особливо відзначив» ухвалення закону «Про Вищий антикорупційний суд», а також обговорили підготовку до самітів Україна – ЄС та Україна – НАТО, які відбудуться у липні в Брюсселі.

11 червня у Берліні відбулася зустріч міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» (України, Франції, Німеччини та Росії), на якій обговорювали можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі й питання обміну ув’язненими.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби зазнав поранень один український військовослужбовець. Як повідомив речник Відомства Максим Праута, поранений біля Авдіївки військовий наразі перебуває у мобільному госпіталі, його стан задовільний. Раніше у штабі Операції об’єднаних сил заявляли, що за добу 15 червня ніхто серед українських військових не постраждав.

Крім того, за даними Міноборони, з півночі 16 травня і до ранку бойовики встигли здійснити 11 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

«З боку підрозділів ЗСУ вогонь у відповідь відкривався 5 разів. Втрат серед наших військових немає», – повідомив речник відомства.

Ресурси бойовиків про бойові дії сьогодні на захоплених ними територіях Донбасу не повідомляють.

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Сторони практично щодня звинувачують одна одну в його порушенні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…