Майже 1,5 тисячі іноземців не пускають в Україну через відвідини анексованого Криму – Держприкордонслужба

Для близько півтори тисячі іноземців заборонили в’їзд на територію України через відвідання окупованого Криму у незаконний спосіб, повідомляє Державна прикордонна служба. Зокрема, за даними прикордонників, йдеться про майже сотню діячів культури.

«Протягом 2017 року складено майже 2,3 тисячі адмінпротоколів за ст.204-2 КУпАП за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Також на даний час за результатами моніторингу виокремлено більше 810 осіб, які, можливо, перебували на тимчасово окупованій території АР Крим», – мовиться у повідомленні.

За інформацією відомства, з початку поточного року прикордонники виявили 30 таких осіб, які незаконно в’їжджали на півострів із території Росії.

Відповідно до українського законодавства, у разі порушення іноземцями правил перетину адмінкордону з Кримом в’їзд в Україну їм не дозволяється та ухвалюється рішення про заборону їхньогов’їзду в Україну. Крім того, Державна прикордонна служба України звертає увагу громадян України та інших держав, що порушення порядку в’їзду на територію тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим через закриті урядом України пункти пропуску, залежно від обставин, передбачає кримінальну та адміністративну відповідальність.

Окрім того, 5 жовтня минулого року Верховна Рада України ухвалила зміни до закону «Про гастрольні заходи в Україні», що мають на меті запровадити особливості організації і проведення гастрольних заходів із участю громадян держави-агресора. Зокрема, організатори таких заходів мають не менш як за 30 днів звернутися до Служби безпеки України по інформацію про можливі підстави для недопущення участі таких громадян у заході. 7 листопада президент України підписав цей закон. У ньому вказано, що він набуває чинності «з дня, наступного за днем його опублікування». На цей час на сайті Верховної Ради цей закон позначений як такий, що набув чинності.

Активіста Чапуха в окупованому Криму вивезуть на додатковий медогляд – адвокат

Кримськотатарський активіст, фігурант «справи Веджіє Кашка» 65-річний Асан Чапух перебуває в «стабільно-задовільному» стані, але через побоювання щодо його здоров’я Чапуха планують доправити для огляду лікаря. Про це 12 січня розповів Крим.Реалії адвокат обвинуваченого Айдер Азаматов.

«Стан його поки стабільно-задовільний. Він може сам трохи пересуватися, але, звичайно, не без допомоги людей. Він сказав, що ліву ноги не чуствую, є якісь побоювання з приводу руки. 18 січня його планують вивезти на додатковий огляд», – сказав адвокат.

Стан іншого фігуранта справи, Бекіра Дегерменджі, його адвокат Едем Семедляєв називає критичним.

У п’ятницю, 12 січня, підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт фігурантів «справи Веджіє Кашка» на два місяці.

28 грудня Асан Чапух пройшов медичний огляд в лікарні імені Семашка в Сімферополі. Висновки лікарів очікували після новорічних свят. Активіст мав мікроінсульт у СІЗО і потребував термінової госпіталізації. Адвокат Айдер Азаматов вимагав перевезти підзахисного до міської лікарні.

У Сімферополі 23 листопада російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що ця жінка померла.

Окупований Крим: адвокат вважає критичним стан затриманого у «справі Веджіє Кашка» Бекіра Дегерменджі

Адвокат Едем Семедляєв називає стан свого підзахисного Бекіра Дегерменджі, затриманого в «справі Веджіє Кашка», критичним. Захисник твердить, що за станом здоров’я Дегерменджі не може перебувати в СІЗО.

«Стан його здоров’я викликає побоювання. Це видно візуально і довідки підтверджують, що у нього критичний стан і що він не може утримуватися в СІЗО. Але ці довідки суд не врахував», – сказав Семедляев cайту Крим.Реалії.

9 січня Бекірові Дегерменджі передали в СІЗО необхідні ліки.

12 січня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт фігурантів «справи Веджіє Кашка» на два місяці.

20 грудня Аліє Дегерменджі повідомила, що її чоловіка перевели з реанімації і розмістили в коридорі відділення пульмонології, оскільки відділення переповнене.

У Бекіра Дегерменджі – хронічна астма, його стан погіршився в СІЗО. У залі підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму 6 грудня активісту викликали «швидку допомогу». У ніч на 14 грудня Дегерменджі потрапив до реанімації.

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що ця жінка померла.

Речник Кремля знову заперечив участь Росії в подіях на українському Донбасі

Речник Кремля Дмитро Пєсков знову заперечив участь Росії в її гібридній агресії на окупованій частині українського Донбасу, вкотре повторивши офіційну позицію Москви.

«Іще раз повторюю, Росія до сторін конфлікту не належить», – стверджував він у розмові з журналістами в Москві.

Пєсков також, відповідно до лінії Кремля, називав підтримувані Росією незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні терористичними, «республіками» – це слово є в самоназвах обох угруповань.

«Що стосується «республік», – це питання, що має обговорюватися між представниками цих «республік» і Києвом… Саме «республіки» і Київ є сторонами конфлікту», – твердив речник президента Росії, уникаючи, як часто роблять у Москві, слова «Україна».

Росія продовжує заперечувати факт своєї агресії проти України і твердити, ніби сторонами конфлікту є влада України (чи, як кажуть у Москві, «влада в Києві»), з одного боку, і донецькі й луганські сепаратисти, з іншого. В Києві й на Заході звертають увагу, що другою стороною конфлікту на Донбасі є саме Росія, тому всі переговори про врегулювання мають вестися саме з нею, а не з підтримуваними і керованими нею сепаратистами, що не самостійні у своїх діях. А мирний процес, який обговорює на зустрічах у білоруському Мінську Тристороння контактна група, має три сторони – Україну, ОБСЄ і Росію, представники сепаратистів лише запрошені до участі в цьому процесі.

Крим за кораблі не продаємо – Геращенко

Перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко різко розкритикувала висловлену президентом Росії Володимиром Путіним ідею про можливість повернення Україні військової техніки, захопленої російськими військами під час анексії Криму. 

«Крим за кораблі не продаємо, не здаємо й не міняємо. Так, це наші кораблі, вкрадені Путіним. Доведені до жахливого стану, як і сам Крим, окупантами. Все, до чого доторкається «русский мир», приходить у непридатність. Ми повернемо Крим і всю українську власність там, у тому числі й кораблі. Як і Донбас», – наголосила Ірина Геращенко, яка також є представником України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі.

Президент Росії Володимир Путін заявив 11 січня, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму. За словами російського президента, ця «техніка перебуває в жалюгідному стані». Йдеться про десятки кораблів і бойових літаків, стверджує Путін.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Президент Росії заявив, що відносини з Україною поліпшаться після врегулювання на Донбасі

Президент Росії Володимир Путін висловив сподівання, що відносини його країни з Україною поліпшаться після врегулювання на Донбасі, але не згадав при цьому про окупацію Криму.

Як заявив він на зустрічі з керівниками російських засобів інформації та інформагентств, Росія не зацікавлена в «заморожуванні» конфлікту на Донбасі і хотіла б, щоб ситуація була розв’язана.

Але, наголосив він, «розв’язана так, щоб вона не викликала занепокоєння ні в кого, хто живе на її (очевидно, маючи на увазі Донбас – ред.) території».

За словами Путіна, нині у відносинах між Росією і Україною «абсолютно ненормальна ситуація». Як стверджує президент Росії, вона склалася «замість конструктивного розвитку відносин між двома близькими, братніми країнами, між частинами фактично одного й того самого народу».

«Розраховую, що після вирішення питань на Донбасі – рано чи пізно це станеться, сумнівів у цьому немає, – будуть нормалізуватися міждержавні відносини між Росією і Україною загалом», – заявив президент Росії.

Він не пояснив, як могла б бути можлива така нормалізація за умов, коли Росія продовжує незаконно, всупереч міжнародному праву окупувати український Крим.

Володимир Путін уже не вперше називає українців і росіян «частинами одного народу».

Росія заперечує свою агресію проти України, зокрема на Донбасі, твердячи про нібито «внутрішньоукраїнський конфлікт» чи й «громадянську війну». При цьому в Росії прагнуть такого варіанту врегулювання конфлікту, який надав би підтримуваним і керованим Москвою місцевим проросійським сепаратистам вирішальний голос у визначенні внутрішньої і зовнішньої політики України.

Москва також виступає за введення миротворчої місії ООН на лінію розмежування на Донбасі і блокує всі спроби поширити мандат такої місії і на український бік неконтрольованої нині ділянки українсько-російського кордону. Україна і її союзники на Заході відкидають російську версію такої місії, бо це, за їхніми словами, означало б фактично якраз «замороження» конфлікту.

Польща підтримує територіальну цілісність та європейські прагнення України – новий очільник МЗС

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович у розмові з українським колегою Павлом Клімкіним 10 січня підтвердив активність Польщі у справі територіальної цілісності України й додав, що Варшава надалі підтримуватиме європейські прагнення Києва. Про це повідомляє Польське радіо.

«Польський міністр також висловив надію, що якнайшвидше будуть вирішені проблематичні історичні питання у взаєминах обох країн», – ідеться в повідомленні.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін раніше 10 січня в мережі Twitter повідомив, що привітав Чапутовича зі вступом на посаду.

Зміни в польському уряді відбулися раніше цього тижня. До нового уряду Польщі не увійшов Вітольд Ващиковський, який дотепер працював на посаді міністра закордонних справ. Його замінив Яцек Чапутович.

Ващиковський під час роботи міністром зробив кілька заяв, які викликали резонанс в Україні. Зокрема, в середині 2017 року він казав, що Польща не підтримає можливого вступу України до Європейського союзу в разі, якщо не будуть вирішені історичні питання. «Наше послання дуже чітке: з Бандерою ви до Європи не увійдете. Ми будемо твердо вимагати від України, щоб усі справи були вирішені до того, як Київ стоятиме біля воріт Європи з проханням про членство», – сказав Ващиковський.

У жовтні 2016 року польський Сейм й українська Верховна Рада ухвалили спільну Декларацію пам’яті й солідарності, яка мала б покласти край історичним непорозумінням. Попри це, історичне питання залишається джерелом конфліктних ситуацій. Взимку очільник польської владної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський заявив, що звеличення Степана Бандери завадить євроінтеграції України.

Геращенко: сталий мир на Донбасі є завданням 2018 року

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко заявила, що «сталий мир» у зоні збройного конфлікту є головним завданням українських переговірників у Мінську на 2018 рік. Про це, за її словами, йшлося 10 січня на зустрічі з президентом України Петром Порошенком.

«Нашими ключовими задачами на 2018 рік є: першочергове виконання безпекового і гуманітарного блоку, вимога дотримання тиші, сталий мир, звільнення всіх незаконно утримуваних, активізація роботи з пошуку зниклих безвісти й залучення до цього МКЧХ (Міжнародного комітету Червоного Хреста – ред.), вимога відкриття КПВВ «Золоте», відведення важкої зброї від лінії зіткнення, ми й надалі очікуємо від СММ ОБСЄ створення постійно діючих спостережних пунктів і роботи за схемою 24/7», – вказує Геращенко у Facebook.

«Також українська сторона й надалі наполягатиме на створенні групи з кордону, яка має вже зараз обговорювати питання повернення нашого контролю над українсько-російським кордоном, і вже зараз на кордоні має безперешкодно працювати місія СММ ОБСЄ», – наголосила представниця України й додала, що пріоритетом для її гуманітарної підгрупи на найближчий час є «друга хвиля звільнення заручників».

Раніше 10 січня офіційний сайт голови держави повідомив, що президент України Петро Порошенко обговорив із представниками України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі та її робочих підгрупах результати діяльності в 2017 році та визначив пріоритети і завдання на 2018 рік.

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

Порошенко обговорив результати роботи представників України в Тристоронній контактній групі

Президент України Петро Порошенко обговорив із представниками України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі та її робочих підгрупах результати діяльності в 2017 році. Учасники визначили пріоритети й завдання на 2018 рік. Про це повідомляє 10 січня офіційний сайт голови держави.

«Вдячний за чітке відстоювання національних інтересів та професійну й самовіддану роботу заради відновлення суверенітету та територіальної цілісності України», – ідеться в повідомленні.

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала й далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за понад рік, відбувся.

Оголошені тендери на ліки від туберкульозу, муковісцидозу та вроджених імунодефіцитів – МОЗ

Програма розвитку ООН оголосила тендери на закупівлю ліків та медичних засобів у рамках 6-ти напрямів національної програми охорони громадського здоров’я України, повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

Зокрема, за даними МОЗ, йдеться про закупівлю медикаментів для дітей, що мають аутизм та вроджені імунодефіцити, а також ліки від туберкульозу й матеріали для діагностики цього захворювання для дітей та дорослих. Окрім того, йдеться у повідомленні, планується закупити медикаменти для дітей та дорослих, хворих на муковісцидоз.

За інформацією МОЗ, через міжнародні організації медикаменти закуповуватимуться до 31 березня 2019-го, потім має почати діяти українська закупівельна організація.

Відповідно до ухваленого держбюджету на 2018-й, медицині виділили 115 мільярдів гривень. Зокрема, з них 150 мільйонів піде на закупівлю ангіографічного обладнання. За попередніми планами профільного міністерства, 13 медичних закладів отримають техніку, що діагностуватиме хвороби судин та кровотоків, а на майже 6 мільярдів гривень централізовано закуплять медикаменти й лікувальне харчування

Росія у Радбезі відкинула майже всі важливі положення про мандат миротворців на Донбасі – Єльченко

Росія у Раді безпеки ООН відкинула практично всі важливі положення щодо мандату миротворчої місії на Донбасі, зокрема, і принципове для України – розміщення миротворців на українсько-російському кордоні. Про це сказав посол України в ООН Володимир Єльченко в інтерв’ю «Європейській правді».

«Радбез справді був готовий починати роботу над мандатом миротворчої операції, але Росія відкинула практично всі важливі положення і повернулася до своєї ідеї про дивну операцію, де миротворці ООН охороняли б спостерігачів ОБСЄ», – сказав Єльченко.

За його словами, розміщення миротворців на державному кордоні – «це «червона лінія», яку ніхто ніколи не перейде», тому він не прогнозує найближчим часом зрушень у питанні миротворчої місії.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів. Україна та її західні союзники відкинули такі обмеження й наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Також Росія 19 грудня 2017 року вивела своїх представників зі Спільного центру координації припинення вогню. Вони покинули Україну через, як заявили в російському МЗС, «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Нацрада з питань радіо і телебачення готує нові дозволи для мовлення на Крим

До лютого Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення готує нові дозволи для трансляції радіо і телепрограм на територію анексованого Криму з Херсонської області, зокрема, на населені пункти Чаплинка і Чонгар.

Це стало можливим завдяки ухваленню закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції і прикордонних районах України», про це Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода, повідомив член Нацради Сергій Костинський.

«На Крим зараз мовлять чотири радіостанції і п’ять телеканалів, це пов’язано зі складністю оформлення (дозволів – ред.) Надання дозволів (без конкурсу і ліцензування – ред.) на мовлення запроваджене в правове поле України. Ми очікуємо сім частот на Чаплинку, три-чотири додаткових – на Чонгар. Процедура така, що в Херсонській області доводиться координувати частоти з Румунією, Болгарією, Туреччиною – це тривалий процес, але в лютому ми зможемо надавати дозволи на цифрове телебачення і FM радіо», – уточнив Костинський.

Президент України Петро Порошенко підписав закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції і прикордонних районах України». Документ був ініційований Нацрадою і Міністерством інформаційної політики України, доопрацьований і внесений до парламенту комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформації. Закон регулює прискорену видачу тимчасових дозволів на телерадіомовлення «на територіях, найбільш уразливих до зовнішнього негативного інформаційного впливу».

Росія і її союзники припинили мовлення українських ЗМІ на контрольованих нею територіях України – в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу. Українські засоби масової інформації шукають можливості доносити свій сигнал до аудиторії на непідконтрольній Києву території.

З 4 вересня 2017 року ФМ-діапазоні на частоті 105,9 МГц почалося цілодобове мовлення Радіо Крим.Реалії, яке також спільно з Національною суспільною радіокомпанією України продовжує мовлення на анексований Крим на середніх хвилях АМ на частоті 549 кГц.

Для непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей з 23 січня 2016 року мовить проект Радіо Донбас.Реалії, який має ФМ-покриття в містах Сходу України і виходить на середніх хвилях Всесвітньої служби радіо України (1431 кГц).

Україна за рік піднялась на 14 пунктів в індексі паспортів Henley & Partners

Україна посіла 44-е місце серед 200 держав у міжнародному індексі паспортів, який складає компанія Henley & Partners. Порівняно з минулим роком, Україна піднялась на 14 пунктів.

«Найбільшого руху вгору у цьогорічному індексі досягли Грузія та Україна, які у 2017 році завершили процес візової лібералізації з ЄС та отримали доступ до 30 та 32 нових країн, відповідно. Грузія має найбільший прогрес, вона піднялась на 15 позицій, Україна – на 14», – йдеться у звіті компанії.

Перше місце у рейтингу посідає Німеччина, з паспортом якої можна подорожувати без віз до 177 країн світу. На другому – Сингапур, третє ділять Велика Британія, Данія, Італія, Норвегія, Фінляндія, Франція, Швеція та Японія.

Росія посідає у рейтингу 48-е місце. Останнє, 200-е місце, займає Афганістан.

У жовтні 2017 року Україна посіла 32-е із 94 місць в іншому глобальному рейтингу паспортів – Global Passport Index 2017. 

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). За даними Держприкордонслужби, за півроку дії безвізового режиму з країнами Євросоюзу ним скористалися 355 тисяч українців. 31 грудня набув чинності також безвізовий режим України з Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Суд обрав запобіжний захід для Михальчевського – 30 діб під вартою

Херсонський міський суд 8 січня обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на один місяць колишньому російському міністру охорони здоров’я окупованого Криму Петру Михальчевському.

В Україні цього екс-чиновника підозрюють у державній зраді.

Представники прокуратури Автономної Республіки Крим наполягали на його арешті на 60 діб.

За інформацією представників прокуратури, робота Михальчевського в російському уряді Криму є діяльністю, спрямованою на підрив територіальної цілісності України. Зокрема, в наданих прокуратурою показаннях свідків стверджується, що Михальчевський сприяв організації так званого «референдуму», який Москва вважає підставою для анексії півострова.

Адвокати Михальчевського стверджують, що підзахисний не може перебувати під вартою, оскільки не має наміру переховуватися. Сам екс-чиновник заявив, що не вважає себе винним у будь-яких правопорушеннях.

Михальчевський 5 січня підписав підозру в скоєнні злочину за статтею 111 КК України (державна зрада). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сам Михальчевський поки не коментує заяви української служби безпеки та прокуратури.

На початку січня співробітники Служби безпеки України встановили факт перебування Михальчевського в Києві.

10 червня 2014 року російський міністр охорони здоров’я окупованого Криму Петро Михальчевський написав заяву про відставку за власним бажанням. Російський голова анексованого Криму Сергій Аксьонов стверджував, що змусив Михальчевського подати у відставку, щоб його не звільняли «за статтею».

Болгарське головування в ЄС продовжить політику санкцій щодо Росії – посол

У справі європейських санкцій відносно Росії офіційна Софія дотримуватиметься принципів, ухвалених Радою ЄС, на сьогоднішній день умов для їхнього скасування немає. Про це заявив 8 січня в Брюсселі постійний представник Болгарії при Європейському Союзі Дімітар Цанчев.

На тлі висловлювань президента Болгарії Румена Радева щодо зняття з Москви санкційного тиску, болгарський посол повідомив, що Болгарія продовжить політику санкцій щодо Росії.

«Ми у відносинах із Росією будемо дотримуватися п’яти принципів, які були схвалені Радою ЄС у березні 2016 року. Важливою умовою для зміни у відносинах ЄС і Росії є повне виконання Мінських домовленостей усіма сторонами конфлікту. Наразі ця умова не виконана», – заявив Цанчев.

Посол також підкреслив, що ЄС «наполягає на тому, щоб Росія поважала міжнародне право», а Брюссель розраховує на прогрес у «нормандському форматі» та виконанні мінських домовленостей.

«Абсолютною необхідністю є відведення важкого озброєння від лінії розмежування», – підкреслив він, водночас, висловлюючи готовність болгарського головування працювати над поліпшенням відносин із Росією, якщо ситуація зміниться. «Але поки що для цього немає умов», – зауважив Цанчев.

Євросоюз у координації зі США в кілька етапів запровадив санкції проти Москви – спершу через анексію українського Криму, згодом – через роль Росії в збройному конфлікті на Донбасі.

З 1 січня 2018 року Болгарія взяла на себе головування в Європейському союзі, ставши першою балканською країною, яка займе цю позицію упродовж наступних 6 місяців. Головування країна прийняла від Естонії. Болгарія, яка приєдналася до ЄС у 2007 році, як очікується, порушуватиме питання про перспективи її сусідів на Західних Балканах щодо приєднання до блоку.

Болгарія сама опинилася перед критикою з боку ЄС – у блоці заявляли про корупцію в країні та дисбаланс в економічних і соціальних питаннях.

Леонід Кравчук: як не важко, щоб зупинити війну, треба зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам

Перший президент сучасної України Леонід Кравчук вважає, що для того, щоб зупинити війну, яку веде Росія проти України, потрібна безпосередня домовленість між керівництвом обох держав.

«Є ціла низка кроків, які можна об’єднати в одну систему», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода про те, як, на його думку, можна зупинити цю війну.

«Перше – це домогтися, як би не було важко, і зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам. Те, що діється на Донбасі, – це рука Кремля. І поки ми не домовимося з Росією – що ми можемо, що Росія може, що ми не можемо, – ну, скажімо, про територіальну цілісність і суверенітет ми ніколи не можемо говорити, все останнє можна обговорювати. Це один із шляхів», – вважає він.

«Другий – змінити або наповнити «мінський формат» іншим змістом. Я тут бачу або перехід до «будапештського формату», або залишити «мінський», але наповнити його іншими можливостями», – додав Кравчук.

За його словами, припинення війни формально залежить від президента Росії Володимира Путіна – але «він слухає Росію». «Росія 150 років воює, утворилась еліта війни. У них інша філософія – у них немає людини, у них є держава», – сказав він.

«Наша українська система демократично ще не завершена, але ми вимальовуємо потреби людини, долю людини, право людини жити, думати і творити. Це важко дуже переходити до цього, але ми вже ідемо по цьому шляху. Росія не йде поки що, Путін це знає. Рейтинг його залежить не від економіки, а від того, яка Росія сильна, яка Росія могутня, що з Росією всі рахуються. Філософія інша. Росія хоче бути країною особливою і нав’язувати людям свої філософські тлумачення», – вважає Леонід Кравчук.

На його думку, маючи такого сусіда, як Росія, Україна має вихід – вступити до НАТО.

Леонід Кравчук, президент України після відновлення її незалежності в 1991–94 роках, також вважає, що Україна «поверне Крим тоді, коли Росія не зможе управляти Кримом». За його словами, така ситуація вже склалася була на початку 1950-х років, і тоді радянська влада передала Крим від Росії в підпорядкування Україні примусово, і вже Україні довелося «ставити Крим на ноги».

Росія, попри численні докази її агресії проти України, заперечує їх і стверджує, ніби на сході України триває начебто «громадянська війна», не пояснюючи, чому в ній беруть участь численні громадяни Росії, в тому числі кадрові військовослужбовці (цього Росія теж не визнає) і чому бойовики, що діють фактично під російським командуванням, використовують завезені з Росії озброєння.

Повністю інтерв’ю з Леонідом Кравчуком, що є спільним проектом Радіо Свобода і телеканалу «112 Україна», дивіться і читайте на сайті Радіо Свобода в понеділок, 8 січня.

Чубаров привітав українців із Різдвом: «Ми обов’язково звільнимо Крим»

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров привітав українців, які відзначають Різдво Христове 7 січня, і зазначив, що український народ звільнить анексований Росією Крим і відновить територіальну цілісність України. Про це Чубаров написав у Facebook 6 січня.

«Успадкована нами віра предків, любов кожного з нас до своєї землі, культури, мови і традицій, є важливішими факторами збереження і зміцнення незалежної Української держави. Завдяки цим якостям ми обов’язково звільнимо Крим від російських окупантів і відновимо територіальну цілісність України. Нехай в ці дні в кожен будинок і кожну людську душу зійдуть мир, добро і любов», – написав Чубаров.

В Україні Різдво Христове за юліанським календарем є державним святом уже кількадесят років. Два тижні тому вперше Україна відзначила як державне свято і Різдво за григоріанським календарем – так, як його святкує більша частина християнського світу.

Порошенко заявив про явний позитив 2017 року для України

Президент України Петро Порошенко вважає, що минулий 2017 рік залишиться в історії України «з явним позитивом» – «на відміну від того» 17-го, тобто 1917 року, коли стався більшовицький переворот у Росії.

Зокрема, 2017-й став роком відновлення економічного зростання, написав президент у розділі «Погляди» на сайті українського журналу «Новое время».

За його словами, збільшення валового внутрішнього продуку за підсумками останніх дванадцяти місяців перевищить 2%, і це незважаючи на те, що «ініційована ура-патріотами економічна блокада Донбасу», за оцінками Національного банку України, принесла до 2,5 мільярдів доларів чистих втрат у торговому балансі. «Ми недорахувалися близько 1% зростання ВВП і отримали стагнацію в промисловості. Тим не менш, вдалося зберегти позитивний тренд», – заявив Порошенко.

На його думку, хороша новина в тому, що зламано кількарічну тенденцію падіння, що була спричинена війною, втратою вагомої частини індустріального потенціалу, економічною агресією з боку Росії. «Але підстав для феєрверка немає. Такі темпи – категорично незадовільні для стабільного розвитку економіки та відновлення рівня життя. Саме тому й шукаємо нестандартні, нетривіальні та ліберальні рішення для покращення інвестиційного клімату, прискорення економічного зростання, створення нових робочих місць», – наголосив президент.

Він також нагадав про зовнішньополітичні позитиви 2017 року – в першу чергу запровадження вільних безвізових поїздок для громадян України до країн Євросоюзу. Як пише голова держави, він бачить і наступні проміжні кроки в наближенні України до «копенгагенських критеріїв» членства в Європейському союзі – це асоціація з Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС і Єдиного цифрового ринку.

«Секторальна інтеграція фактично перетворить східні кордони країни на кордони ЄС ще до того, як ми де-юре приєднаємося до ЄС. Членство в Євросоюзі, як і вступ до НАТО, безумовно, залишаються нашою стратегічною метою», – пише Порошенко. Водночас він зазначив, що це «перспектива явно не 2018 року», але наголосив, що твердо переконаний у її реалістичності.

«У 2018-му країна продовжить впевнено розвиватися. В Україну прийдуть серйозні інвестори. В об’єднаних територіальних громадах пожинатимуть дедалі щедріші плоди децентралізації. Оновлені суди винесуть перші вироки високопоставленим корупціонерам. Ви побачите ще більше відремонтованих доріг, модернізовані ФАПи в рамках проекту реанімації сільської медицини. І нове озброєння для армії. Нагодувавши і одягнувши військо, ми можемо дозволити собі використовувати п’яту частину військового бюджету на озброєння і військову техніку», – додав президент.

«Хай же слова «мир та розвиток» об’єднаються в головний дороговказ на 2018 рік… Для цього нам потрібні не внутрішня боротьба всіх проти всіх, а консолідація зусиль влади, громадянського суспільства, міжнародних партнерів. І це – єдино можливий шлях для успішної України», – наголосив Петро Порошенко.

Цей його текст був опублікований у спеціальному випуску журналу «Новое время» спільно з британським The Economist «Світ у 2018-му», що був датований 21 грудня; нинішня публікація вийшла у відкритому доступі.

Держсекретар США назвав Україну вирішальною у відносинах із Росією

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що в розмовах із керівниками Росії Вашингтон давав знати, що вирішальним для поліпшення відносин між їхніми країнами є питання України.

Як сказав Тіллерсон в інтерв’ю американській медіакомпанії «Сі-ен-ен» 5 січня, США виступають за те, щоб мати з Росією «більш продуктивні відносини», які нині дуже напружені, але «ми маємо зробити поступ щодо України».

За його словами, нинішня ситуація з відсутністю поступу шкодить самій Росії.

При цьому, додав держсекретар, США намагаються й далі тримають в осередді уваги такі справді важливі питання, що стоять між Вашингтоном і Москвою, як становище в Сирії, в Україні, у Східній Європі тощо.

Усупереч побоюванням щодо можливого проросійського курсу нової адміністрації США, що виникали після обрання на посаду президента США Дональда Трампа, Вашингтон залишається союзником України в її протистоянні агресії Росії. США, зокрема, продовжують зберігати накладені щодо Росії санкції через цю агресію і накладати нові санкції з інших причин, надають Україні дипломатичну підтримку і певну військову допомогу, а останнім часом схвалили й надання Києву летальних озброєнь.

Білорусь закриє своє консульство в Одесі

Рада міністрів Білорусі ухвалила рішення закрити консульство країни в Одесі до 23 лютого, повідомляє прес-служба білоруського уряду.

«Міністерству закордонних справ доручено вжити необхідних заходів щодо закриття цього генерального консульства», – заявили в уряді Білорусі.

Про причини такого рішення в Раді міністрів не повідомляють.

Уряд Білорусі ухвалив постанову щодо відкриття консульства в Одесі 9 березня 2011 року.

Екс-міністр охорони здоров’я анексованого Криму підписав підозру в державній зраді – прокуратура

Колишній міністр охорони здоров’я анексованого Криму Петро Михальчевський підписав вручену йому підозру в державній зраді, повідомили проекту Радіо Свобода Крим.Реалії в прес-службі прокуратури Криму.

У відомстві зазначили, що Михальчевського допитали в Києві 5 січня. Як заявили в прокуратурі, вживаються заходи для притягнення громадянина до кримінальної відповідальності за статтею 111 Кримінального кодексу України («державна зрада»). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сам Михальчевський поки не коментує заяви української Служби безпеки та прокуратури.

5 грудня в СБУ повідомили, що її співробітники встановили факт перебування Михальчевського в Києві. За даними Служби безпеки, він «безпосередньо брав участь у створенні незаконних органів влади на тимчасово окупованому півострові».

10 червня 2014 року призначений Москвою міністр охорони здоров’я анексованого Криму Петро Михальчевський написав заяву про відставку за власним бажанням. Російський голова Криму стверджував, що змусив Михальчевського подати у відставку, щоб його не звільняли «за статтею».

У Запоріжжі протестували проти ксенофобії на телебаченні

У Запоріжжі 5 січня відбулася акція «Запоріжжя – за адекватний гумор». Її учасники протестували проти расизму, сексизму і будь-якої ксенофобії на телебаченні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

З собою активісти принесли плакати з написами: «Ні – розпалюванню ненависті», «Сексизм – це не смішно», «Спочатку на ТБ, потім – тебе», «ТБ також відповідає за злочин».

За словами учасників акції, приводом для неї стала мініатюра з новорічного випуску «Вечірнього кварталу» від студії «Квартал 95», показаного на «1+1», що, на думку активістів, містить ознаки гомофобії.

«Ми звертаємося до телеканалів, по-перше, з вимогою фільтрувати контент, заснований на расизмі, сексизмі, гомофобії й інших ксенофобіях. Наші вимоги до «Квартал 95» й інших продакшн-студій – не випускати подібний контент, який може образити почуття будь-яких українців незалежно від їхної сексуальної орієнтації, гендеру чи якихось інших ознак… Подібний гумор лише спричиняє ще більшу фобію і дискримінацію», – заявив ініціатор акції Дмитро Калінін.

4 січня у Києві через згадану мініатюру під стіни телеканалу «1+1» прийшли декілька активістів, які виступили проти гомофобії, трансфобії, расизму, сексизму і будь-якої ксенофобії на телебаченні і закликали телеканал і студію до публічних вибачень.

«1+1» і «Квартал 95» перепросили глядачів на своїх офіційних сторінках у мережі Facebook, однак до пікетувальників не вийшли. «Квартал 95» також прибрав із усіх інтернет-ресурсів відео цієї мініатюри.

Наразі Національна рада з питань телебачення і радіомовлення проводить моніторинг каналу «1+1» у зв’язку з інцидентом. 

 

Один військовий поранений минулої доби на Донбасі – штаб АТО

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби здійснили двічі обстрілювали позиції Збройних сил України, в результаті поранень зазнав один український військовослужбовець. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, вперше за останні три доби був порушений режим перемир’я на луганському напрямку.

«Увечері понад 10 мін калібру 120 міліметрів бойовики випустили по оборонних укріпленнях сил АТО довкола Луганського. На Донецькому напрямку, ще за світлої пори доби, ворог вів вогонь з гранатометів та стрілецької зброї, а також 120-міліметрових мінометів біля Верхньоторецького», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, військові ЗСУ жодного разу вогонь у відповідь не відкривали.

В угрупованнях «ЛНР» та «ДНР» станом на 6:30 5 січня не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими і луганськими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.

Клімкін: українці, які працюють у Польщі, допомагають польській економіці

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що українці, які працюють у Польщі, рятують конкурентоспроможність польської економіки. Про це очільник зовнішньополітичного відомства написав у мережі Twitter.

«Біженці – це категорія міжнародного права. Їм потрібно допомагати. За два роки такий статус у Польщі отримали 88 українців. При цьому майже 300 тисяч одержали дозвіл на роботу, а більше 2 мільйонів – візи, витративши кілька мільярдів євро (польська статистика)», – повідомив Клімкін.

«Мені як математику таке співвідношення видається дуже симпатичними для польської економіки. Навіть не враховуючи те, що саме українці рятують конкурентоспроможність економіки Польщі», – додав український міністр.

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко також висловилася щодо українських трудових мігрантів у Польщі.

«Правда в тому, що десятки тисяч українців у часи економічної кризи, спровокованої в тому числі і війною, працюють у сусідніх країнах, у тому числі й у Польщі, посилюючи її економіку, вкладаючи свої руки, розум, сили, українську працелюбність і щирість у формування польського ВВП… Говорити про них як про біженців – це нонсенс», – вважає Геращенко.

2 січня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що його країна допомогла знизити напруження на східних кордонах Євросоюзу, прийнявши десятки тисяч біженців зі сходу України і також понад мільйон українських трудових мігрантів.

Разом з тим, згідно з даними українського посольства в Польщі, за 10 місяців 2017 року компетентні органи держави надали статус біженця 56 громадянам України.