Президент України Петро Порошенко подякував українським церквам за підтримку процесу звільнення українських заручників та підтримку їх родин, і висловив сподівання на допомогу священиків у звільненні політв’язнів, які перебувають у місцях неволі на території Росії. Як повідомляє прес-служба президента України, про це йшлося під час зустрічі Петра Порошенка з митрополитом Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрієм та представником президента в Тристоронній контактній групі Іриною Геращенко.

«Я буду дуже вітати допомогу церкви у звільнені політичних в’язнів, які перебувають на території Росії», – наголосив Петро Порошенко. При цьому він зазначив, що «Україна готова до рішучих кроків щодо повернення наших хлопців та дівчат додому».

Під час зустрічі наголошувалося, що Україна очікує на звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків ще кількох військових.

«Ви бачили з яким великим ентузіазмом і радістю перед Новим роком українці зустрічали 74 звільнених з полону», – нагадав Президент про загальноукраїнський флешмоб «#ЗустрінемоСвоїх».

Він також повідомив про свою зустріч з родинами тих, хто залишився на окупованій території у в’язницях. І звернувся до церкви за підтримкою для тих, хто перебуває на окупованих територіях та в наданні їм гуманітарної допомоги.

Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій пообіцяв робити усе від нього залежне для подальшого звільнення українців: «Людина хоче бути вільною, вона створена Богом вільною, вона хоче цієї свободи».

У свою чергу, Ірина Геращенко подякувала президентові за те, що «навіть у вихідні він робить усе для звільнення наших заручників». Вона також нагадала, що напередодні Глава держави помилував особу, що має сприяти подальшому процесу звільнення українців.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб. Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.
…

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука розраховує, що черговий етап звільнення незаконно утримуваних в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) громадян України відбудеться у лютому.

«Я дуже сподіваюся, що йдеться про лютий-березень, швидше навіть про лютий. Таке у мене відчуття і передчуття», – сказав Тука в ефірі телеканалу NewsOne 20 січня.

Він пов’язав ці терміни з виборами президента Росії в березні, і з тим, що це вигідно для нинішнього російського лідера Володимира Путіна.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб.

Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

 
…

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявляє, що можливим розривом дипломатичних відносин із Росією влада України могла б завдати шкоди українцям, яких утримують у російських тюрмах. Як заявив Гримчак в інтерв’ю Радіо Свобода, нині в України з Росією «понижений рівень дипломатичного представництва».

«У мене питання. У нас є сьогодні 60 чи 72 полонених наших у російських тюрмах… Я не про ОРДЛО зараз і не про Крим. Я про російські тюрми. Сьогодні до них мають доступ консули, вони мають право допомоги їм і так далі. У мене питання: ми розірвали дипвідносини – хто цим буде займатися? Це перше. І друге. У чому наш виграш? Ми, вибачте, вийдемо і скажемо: ми зробили так, як ми вважали за потрібне, тому що саме так, як вважають наші «зрадофіли», треба вести війну. Це єдина підстава сьогодні розірвати. Можливо, завтра стане потрібно – ми це зробимо», – сказав він.

Під час розгляду у парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу депутати не підтримали пропоновану до нього правку, яка передбачала зобов’язати Кабінет міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону розірвати дипломатичні відносини з Росією. Ухвалений 18 січня закон визнає Росію державою-агресором.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Після останнього обміну полоненими президент Петро Порошенко заявив, що Україна не віддала жодного громадянина Росії. За його словами, їх мінятимуть на українців, які утримуються в Росії й анексованому нею Криму.

 
…

Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

Суд залишив чинним зобов’язання носити електронний браслет і не залишати межі Київської області.

Запобіжний захід також пролонгували керівнику департаменту погашення боргу ДФС Володимиру Новікову.

19 січня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт щодо Насірова, який загалом нараховує 774 сторінки.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і упродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. Пізніше запобіжний захід продовжували кілька разів.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що антикорупційний суд має бути створений згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Згідно з повідомленням на сторонці президента у Facebook, Порошенко телефоном обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером прогрес в українських реформах і питання створення антикорупційного суду зокрема.

«Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії», – написав Порошенко.

Він додав, що домовився з Юнкером про продовження діалогу в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.
…

Радіо Свобода публікує свідчення людей, які були захоплені бойовиками угруповань «ЛНР» і «ДНР», утримувалися у нелюдських умовах і зазнавали тортур. Свідчення записали правозахисники Центру громадянських свобод і Фундації «Відкритий діалог», за підтримки Фонду «Відродження».

Спільний проект правозахисників і Радіо Свобода – «Заручники війни. Вони пройшли крізь пекло» – складається з 10 свідчень.

Одна з цих історій – це розповідь чоловіка, який стверджує, що його незаконно утримували у харківському підрозділі СБУ.

Правозахисники також відзняли у форматі VR (віртуальної реальності) ті місця несвободи, які стали доступними після звільнення деяких територій Донбасу. Цей матеріал ліг в основу документального фільму, який зараз готується до прем’єри спільними зусиллями Центру громадянських свобод, Фундації «Відкритий діалог», Радіо Свобода та The Farm 51.

«Незаконні збройні формування і російські військові, щоб отримати контроль над Донбасом, застосовують терор проти населення. Учасники акцій за єдність України, журналісти, громадські активісти, представники релігійних спільнот, нелояльні до російської окупації чи проукраїнськи налаштовані громадяни зазнають переслідувань, катувань і навіть фізичного знищення», – зазначила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Так, за даними Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», 86% військовослужбовців і кожна друга цивільна людина зазнала тортур і жорстокого поводження; 33% військовослужбовців і 16% цивільних осіб стали свідками смерті в результаті тортур; 12% всіх цивільних осіб, які зазнали катувань і жорстокого поводження, були жінки.

Правозахисники опитали 700 колишніх заручників і нарахували 146 місць утримування заручників на непідконтрольній Україні території. За їхніми даними, незаконні збройні проросійські формування «ЛНР» і «ДНР» позбавляли свободи і кидали до підвалів десятки тисяч людей.

У поширеній 18 січня доповіді про стан із правами людини в світі міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наголосила, що «випадки свавільних затримань фіксуються по обидва боки лінії розмежування на Донбасі».

Правозахисники вказують на «відсутність верховенства права в районах, контрольованих сепаратистами». Окремо у звіті згадується ув’язнення в Донецьку за проукраїнські погляди вченого Ігоря Козловського та тримання під вартою постійного автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.

У Human Rights Watch наголосили, що наприкінці 2016 року Служба безпеки України звільнила всіх осіб, «незаконно утримуваних у своїй харківській філії». Про це раніше заявляли і представники верховного комісара ООН з прав людини та міжнародна правозахисна організація Amnesty International.
…

За тиждень у зоні збройного конфлікту на сході України спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ зафіксували збільшення кількості порушень режиму припинення вогню на 70%, повідомив перший заступник голови місії Александр Гуґ.

За його словами, за останній тиждень ситуація з безпекою погіршилася, спостерігачі зафіксували майже 6,5 тисяч випадків порушення режиму припинення вогню.

«Існує розрив між занепокоєнням і діями. У той час, як сторони заявляють про готовність, але все одно відмовляються відводити озброєння, проводити розведення сил і розмінування. Останні є передумовами стійкого припинення вогню і кінця людської трагедії на сході України», – заявив Гуґ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

В українських медичних закладах залишаються 46 заручників, звільнених з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, заявила керівник Офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників антитерористичної операції Наталія Зарецька.

«Станом на сьогодні 46 осіб, як військових, так і цивільних, звільнених після вимушеної ізоляції, продовжують перебувати в медичних закладах», – сказала Зарецька.

Вона зазначила, що дев’ятеро осіб проходять лікування в регіонах, решта – у Києві.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій 18 січня закрив сьому сесію Верховної Ради. Наступна сесія почнеться 6 лютого.

«Не можу обійти мови сухої статистики. За час сьомої сесії ми обговорили 197 питань, прийняли 94 рішення – у тому числі 62 закони ухвалили в цілому, затвердили 16 постанов, 16 законів проголосували в першому читанні», – сказав Парубій.

Згідно з календарним планом проведення сесії, з 22 по 26 січня депутати мають працювати в комітетах, комісіях і фракціях, а з 29 січня по 2 лютого – з виборцями. 5 лютого відбудеться погоджувальна рада, а з 6 по 9 лютого – пленарні засідання нової сесії.
…

Тристороння контактна групи з врегулювання ситуації на Донбасі проведе наступне засідання в Мінську 31 січня, повідомила речниця колишнього президента України, представника Києва в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

«Наступне засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську заплановане на 31 січня», – заявила Оліфер.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, зі свого боку, заявила, що на наступному засіданні сторони продовжать обговорювати обмін утримуваними громадянами.

«Сьогодні на засіданні в Мінську сторони ще раз підтвердили, що наше пріоритетне завдання – це звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України. Наразі у тристоронньому форматі триває дискусія, і на наступному засіданні продовжиться робота щодо прискорення процесу і пошуку компромісів», – цитує Лутковську її прес-служба.

Вона додала, що Росія висловила зацікавленість у поверненні своїх громадян.

18 січня у Мінську відбулося перше в 2018 році засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі. Оліфер повідомила, що українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками заручників.

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Дочка загиблої юристки Ірини Ноздровської Анастасія заявляє про погрози, які надходять їй у соціальних мережах.

«Це відбувається у соціальних мережах. Мені постійно пишуть у коментарі, в особисті повідомлення, що там «ти хочеш до матусі?», «тобі, собаці, сказали, як поводитись, що потрібно говорити, а ти каламутиш воду». Такого роду погрози мені лунають постійно від різних людей. А коли я заходжу на сторінки цих людей, то виявляється, що це звичайні фейки. Тобто сторінки навмисно створюються, щоб отак залякувати мене», – розповіла Анастасія Ноздровська після засідання Апеляційного суду Київщини, де розглядалося оскарження арешту підозрюваного у вбивстві її матері.

За словами дівчини, вона подала заяву про це у правоохоронні органи. Анастасія Ноздровська підтвердила призначення родині державної охорони. 

У поліції наразі цю інформацію не коментували. 

18 січня Апеляційний суд Київщини залишив під вартою до 8 березня підозрюваного у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрія Россошанського.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

27 грудня 2017 року Апеляційний суд Київської області скасував вирок, однак відправив справу на новий судовий розгляд. Россошанському продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 лютого 2018 року.

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли його ДНК. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій». За словами заступника голови Національної поліції В’ячеслава Аброськіна, Россошанський-старший визнав провину у вбивстві, проте не розкаюється у скоєному.
…

Федеральна служба безпеки Росії затримала експерта російського «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека» Сергія Соколова, керівника цієї організації Руслана Мільченка та інших осіб, щоб відмежуватися від їхньої діяльності, заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

«Ми вважаємо, що керівництво ФСБ було змушено затримати Соколова, намагаючись мінімізувати репутаційні втрати, відмежуватися від дій «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека», Мільченка, Соколова та інших задіяних осіб, враховуючи також й те, що сам Соколов почав виходити з-під контролю спецслужб Росії», – сказав Грицак.

Він нагадав, що в серпні 2017 року СБУ оприлюднила «конкретні факти причетності вказаних осіб, зокрема Соколова, до цинічної провокації російських спецслужб щодо інсценування низки терористичних актів на території Росії на об’єктах критичної інфраструктури у Москві, Курчатові, Тольятті, Курську із залученням громадян України з числа  колишніх учасників АТО».

За словами Грицака, свідчення учасників цих подій та речові докази дають усі підстави вважати, що «ця спецоперація російських спецслужб могла бути приводом для відкритого збройного вторгнення Збройних сил Росії в Україну».

Голова СБУ зазначив, що досудове розслідування цієї справи закінчене. За даними українських слідчих, провокація була спланована спецслужбами Росії.

«Причому нами встановлені прізвища конкретних співробітників, які керували діями Соколова, у тому числі близького родича одного з членів комітету Ради Федерації Росії з оборони і безпеки», – сказав Грицак.

Він заявив, що за оперативною інформацією СБУ, останнім часом Соколов шукав можливість виїзду до однієї з країн Євросоюзу «для оприлюднення деталей цинічних провокацій російських спецслужб, безпосереднім виконавцем яких він був протягом декількох років».

Про затримання Соколова стало відомо 17 січня. Лефортовський суд Москви арештував його за звинуваченням в незаконному обігу зброї й вибухових речовин. Соколов раніше очолював приватну охоронну компанію «Атолл-1», яка охороняла російського підприємця й політика Бориса Березовського.
…

Старобільський районний суд Луганської області, який розглядає справу колишнього народного депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова, 17 січня допитав депутата Луганської обласної ради, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

Депутат, імені якого не уточнюють, є свідком сторони обвинувачення.

«Серед іншого свідок повідомив про обставини проведення сесії Луганської обласної ради у 2014 році, на якій депутати визнали нелегітимними центральні органи виконавчої влади, сформовані Верховною Радою України, і проголосували за те, що у випадку невиконання їхніх вимог, подальшої ескалації громадського протистояння і виникнення прямої загрози життю й здоров’ю населенню Луганської області, депутати залишають за собою право звернутися по допомогу до «братського народу Російської Федерації», – розповіли в ГПУ.

Початок наступного засідання суду призначений на 10:00 18 січня, під час нього планують допитати інших свідків сторони обвинувачення.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова із Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

Генеральна прокуратура України 4 січня 2017 року направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Його обвинувачують в організації захоплення будівлі Луганської ОДА; у пособництві в захопленні Управління СБУ в Луганській області; у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; в організаційному сприянні створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державній зраді.
…

Апеляційний суд Київщини переніс на 16:30 18 січня засідання щодо оскарження запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрієві Россошанському. Таке рішення колегія суддів ухвалила через неможливість вийти з ним на відеозв’язок.

За словами сторони обвинувачення у справі, Россошанського перевели до ізолятора тимчасового тримання для проведення слідчих дій. Водночас адвокати підозрюваного, як і адвокати потерпілої сторони, заявили, що їх про це не повідомили, а без присутності адвоката слідчі дії проводити не можуть, оскільки ті не матимуть юридичної сили в суді.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли ДНК Россошанського-старшого. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій».

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.
…

Історичну книжку британського публіциста Ентоні Бівора «Сталінград» про події Другої світової війни, видану в російському перекладі, заборонили ввозити в Україну через декілька абзаців з «неправдивими й антиукраїнськими твердженнями», повідомили Радіо Свобода у Держкомтелерадіо.

За словами керівника управління дозвільної процедури й контролю за розповсюдженням друкованої продукції Держкомтелерадіо Сергія Олійника, такі заборони ухвалює не керівництво комітету, а створена при ньому експертна рада у складі науковців, видавців, громадських активістів та посадовців.

Як заявив Олійник, через те, що російський переклад книжки «Сталінград» містить декілька абзаців з твердженнями, які порушують українське законодавство, це видання отримало негативні висновки комісії разом із книжками російських авторів.

«У тексті цієї книги, обсягом близько тисячі сторінок, було декілька абзаців, які не дозволяли нам дати дозвіл на її ввезення в Україну. Наприклад, був момент на одній з її сторінок, цитую дослівно: «Чтобы пощадить чувства зондеркоманды СС, расстреливать детей поручили украинским националистам». Нам не відомо, щоб на Нюрнберзькому трибуналі такі факти розглядалися, тобто це якісь провокаційні байки. Коли ми перевірили джерела автора книги, то виявилося, що він як джерела використовував звіти НКВС і службову переписку його працівників», – наголосив Сергій Олійник.

Посадовець уточнив, що йдеться не про заборону в Україні книжки Ентоні Бівора як такої. За його словами, Держкомтелерадіо надало лише «відмову у видачі дозволів на ввезення книги суб’єктами господарювання», а саме мережами магазинів та підприємцями. Тобто приватна особа може купити за кордоном та ввезти до України видану російською мовою книжку Бівора «Сталінград», але у кількості не більше ніж 10 примірників за одну поїздку. Окрім того, відомство не дозволяє ввозити для подальшого продажу лише конкретне перекладене російськомовне видання цієї книжки. Тобто, та чи інша торговельна мережа має повне право продавати оригінальну англомовну версію книжки «Сталінград», бо за українським законодавством дозволи на ввезення надаються або не надаються лише щодо книжок, виданих із участю країни-агресора, пояснює Сергій Олійник.

Держкомтелерадіо України наприкінці минулого року оголосило про відмову у видачі дозволу на ввезення російського перекладу книжки Бівора разом зі ще низкою конкретних видань книжок переважно російських авторів – на цей час їх у списку 25. Це повідомлення вже викликало негативну реакцію з боку правозахисних організацій: таке рішення, зокрема, розкритикувала Харківська правозахисна група.

Сам публіцист також висловив подив забороною, заявивши, що в його книжці «немає нічого антиукраїнського».
…

Порошенко «віддасть» Антикорупційний суд в обмін на гроші МВФ?;

Скільки стратила Україна через шахрайство «Приватбанку»?

Михалков, Баста та Шепелєв знешкоджені?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук та юрист Центру протидії корупції Тетяна Шевчук; незалежний банківський експерт Вадим Сирота, керуючий партнер юридичної компанії Дмитро Касьяненко та керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній; науковий співробітник Національного Інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук та музичний продюсер Володимир Бебешко.
…

Кремлю ніколи не можна вірити, хоч би який був там режим – під царською, комуністичною чи псевдодемократичною личиною, заявив президент України Петро Порошенко під час зустрічі з іноземними дипломатами та представниками міжнародних організацій у відреставрованому Маріїнському палаці у Києві, яка транслювалась на його сторінці у Facebook.

Порошенко подякував іноземним країнами за підтримку, але застеріг від спроб умиротворення агресора.

«Найдієвішим запобіжником проти відродження імперських амбіцій і апетитів Росії є демократична, успішна і незалежна Україна. Все, що сьогодні робить Росія в Україні, має одну-єдину мету: повернути нас у свою так звану «сферу впливу», знищити українську державу як таку», – заявив президент.

Серед пріоритетів України на 2018-й рік він назвав початок створення Антикорупційного суду, а також проведення інших реформ для покращення інвестиційного клімату.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей.
…

У Генеральній прокуратурі України заявляють, що «із задоволенням» поспілкуються з екс-прокурором анексованого Росією Криму Наталією Поклонською, якщо вона прибуде до Києва. Так речник ГПУ Андрій Лисенко прокоментував заяву Поклонської на ім’я генпрокурора України Юрія Луценка з вимогою розпочати розслідування стосовно президента Петра Порошенка і деяких українських державних діячів.

«Поза всіма сумнівами і застереженнями представники Генпрокуратури України з великим задоволенням поспілкуються з екс-прокурором анексованого Криму Наталією Поклонською на теми державної зради і заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, а також сформулюють ексклюзивні відповіді на її щирі запитання у разі прибуття останньої за адресою: 03057 Київ, вулиця Дегтярівська, 31-а. Усі законні підстави для цього є», – написав Лисенко у Facebook.

Раніше Поклонська у Facebook повідомила, що направила заяву на ім’я генпрокурора України Юрія Луценка з вимогою розпочати розслідування стосовно президента Петра Порошенка, секретаря РНБО Олександра Турчинова і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Поклонська заявляє, що вони «причетні до створення злочинного угруповання».

До анексії Росією Криму Наталія Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року, після окупації українського Криму, встановлена там Москвою російська влада призначила її «прокурором» півострова. Вона ініціювала заборону діяльності Меджлісу в Росії, а також фактично і в окупованому українському Криму, у 2016 році.

Наразі Поклонську в Росії вважають депутатом Державної думи. Вона була незаконно «обрана» до російського парламенту в українському Криму на псевдовиборах, які влаштувала Москва на окупованому півострові. Україна і Захід не визнали цього «обрання». 

В Україні щодо Наталії Поклонської порушили дві кримінальні справи: про державну зраду і про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Вона також перебуває у санкційних списках ЄС і ще низки окремих країн, зокрема Австралії, Швейцарії, Ліхтенштейну чи Норвегії.
…

Міністерство закордонних справ України протестує у зв’язку із вироком суду в анексованому Росією Криму, який засудив українського активіста Володимира Балуха до 3,7 року ув’язнення.

«Сфабриковане рішення незаконних судів. Висловлюємо протест. Будемо посилювати міжнародний тиск на Росію зі звільнення Балуха», – написала у Twitter речниця МЗС Мар’яна Беца.

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд в анексованому Криму 16 січня засудив українського активіста Володимира Балуха, обвинуваченого в зберіганні боєприпасів, до трьох років і семи місяців колонії-поселення і штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 4,6 тисячі гривень – ред.).

Раніше прокурор попросив для обвинувачуваного 5 років і 1 місяць позбавлення волі з відбуванням у колонії-поселенні і оплату штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9,2 тисячі гривень – ред.).

Балух під час свого заключного слова на засіданні 15 січня заявив, що справа проти нього «сфабрикована у зв’язку з його політичною позицією» і це не змусить його любити «нову батьківщину».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

У серпні 2017 року суд виніс вирок українському активісту – три роки і сім місяців колонії загального режиму, а також штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під час розгляду апеляційної скарги вирок Балух скасували. Справу відправили на повторний розгляд.

Роздольненський районний суд 1 грудня змінив запобіжний захід українському активісту на домашній арешт протягом двох місяців.

Захист Балуха і правозахисники вважають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію.
…

Обшуки Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України в компанії «Укргазвидобування» стосувалися закупок запасних частин до насосів за завищеною ціною, повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко у Facebook.

За даними слідства, у жовтні 2016 року «Укргазвидобування» закупило запасні частини у компанії «Україна-2000» на загальну суму в понад 51 мільйон гривень, що перевищує їхню ринкову вартість.

«У ході досудового розслідування вже встановлено, що службові особи ПАТ «Укргазвидобування» з метою заволодіння коштами, вступили у змову з представниками підприємств-постачальників запчастин, організували та впровадили механізм проведення закупівель товарно-матеріальних цінностей за завищеними цінами», – написав Лисенко.

Він додав, що розслідування в цій справі триває від 5 травня 2017 року за статтею про «привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Обшуки в «Укргазвидобуванні» відбувалися зранку 16 січня.

ПАТ «Укргазвидобування» спеціалізується на виробництві природного газу і газового конденсату. Воно на 100% є дочірнім підприємством «Нафтогазу України».
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон, який передбачає виключення із законодавства та вжитку терміну «інвалід», передає прес-служба українського президента.

«Цим документом вносяться зміни до 37 законів України, у положеннях яких слова «інвалід», «дитина-інвалід» та «інвалід війни» замінено відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю» та «особа з інвалідністю внаслідок війни», – зазначили в Адміністрації президента.

Згідно з повідомленням, закон приводить норми чинного законодавства у відповідність до положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

19 грудня 2017 року Верховна Рада підтримала проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціального захисту осіб з інвалідністю) в другому читанні.
…

Головою Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на конкурсі обрали Валентина Манька, повідомляє Національне агентство України з питань державної служби.

Як йдеться на сайті агентства, Манько є головою громадської організації «Єдиний союз патріотів України» та радником директора державного підприємства «Конярство України».

Згідно з постановою Кабінету міністрів від 10 вересня 2014 року, Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції «є центральним органом виконавчої влади України, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції, в межах своїх повноважень державну політику у сфері волонтерської діяльності, а також соціального захисту деяких категорій осіб».
…

Колегія суддів Апеляційного суду Харківської області залишила на посаді заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка.

Апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, який не знайшов підстав для усунення посадовця від виконання обов’язків.

Відсторонити Марченка просила прокуратура прокуратура Харківської області.

21 грудня співробітники Харківської обласної прокуратури та Служби безпеки України провели в Запоріжжі 30 обшуків у справі заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка.

Тоді генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що «справа стосується депутата облради (Марченка – ред.) та його брата, які через вплив на посадових осіб організовували фіктивні тендери на благоустрій парку (2,7 мільйона гривень) та шкільні спортмайданчики (84 мільйони гривень) з наперед визначеним переможцем». За його даними, Марченко, який є «підозрюваним організатором схеми», разом з братом «лобіювали свої фірми» через зв’язки із заступником мера Запоріжжя Анатолієм Пустоваровим.

Владислава Марченка затримали 21 грудня та відправили до Харкова для вручення підозри. 23 грудня Червонозаводський районний суд Харкова обрав йому запобіжний у вигляді домашнього арешту з носінням електронного пристрою на термін до 21 лютого 2018 року, який 11 січня Апеляційний суд Харківської області змінив на частковий домашній арешт.

28 грудня суд відхилив клопотання прокуратури Харківської області про відсторонення Марченка від посади.
…

Департамент спеціальних розслідувань направив до суду обвинувальний акт щодо чотирьох колишніх співробітників столичного спецпідрозділу міліції «Беркут», яких підозрюють у перевищенні влади та побитті 18 активістів громадського руху «Автомайдан» і сторонніх громадян в ніч з 22 на 23 січня 2014 року на вулицях Щорса та Грушевського у Києві, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

У ГПУ зазначили, що особам також інкримінують службові підроблення офіційних документів (рапортів) та надання завідомо неправдивих показань, поєднаних з обвинуваченням активістів у тяжких злочинах, на підставі яких їх було затримано, притягнуто до кримінальної відповідальності за нібито хуліганські дії та арештовано.

Генпрокуратура повідомила, що в червні 2016 року направила до суду обвинувальний акт стосовно командира роти спецпідрозділу «Беркут» та п’ятьох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут» у цій справі.

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти автомайданівців припинилися.
…

Керівник департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк припускає, що офшорні фірми можуть відсудити назад конфісковані гроші колишнього президента України Віктора Януковича. Про це він заявив в ефірі програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та каналу «112 Україна»

«Звичайно, якщо є фірми, які оскаржують і які отримають відмову в цьому, і які можуть бути добросовісними так званими набувачами, дійсно вони можуть звертатися до європейських судів і розраховувати, що європейський суд буде до них дослухатися», – сказав прокурор.

Водночас, як зазначив Горбатюк, про відкриття якихось проваджень щодо оприлюднення медіакомпанією «Аль-джазіра» засекреченого вироку Краматорського суду про спецконфіскацію коштів екс-президента йому нічого невідомо. Як пояснив керівник департаменту спецрозслідувань ГПУ, прокуратура втратила можливість починати провадження зі створенням Державного бюро розслідувань, тож цією справою може займатись Нацполіція або Служба безпеки України.

Більше того, наголосив Горбатюк, офіційного підтвердження того, що оприлюднений документ є дійсно вироком Краматорського суду, наразі немає.

Розслідувачі медіакомпанії «Аль-Джазіра» оприлюднили документ, який містить 95 сторінок і, зокрема, містить рішення Краматорського районного суду, за яким було конфісковано 1,5 мільярда доларів США, що належали колишньому президентові України Віктору Януковичу та його оточенню.

Водночас антикорупційна організація Transparency International Україна закликає в законному порядку опублікувати цей вирок, бо автентичність тексту вироку поки достеменно не підтверджено.

У квітні 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію коштів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення. Це рішення досі не оприлюднили.

Державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке зобов’язане оприлюднити судове рішення у реєстрі, посилається на заборону органів прокуратури. Генеральна прокуратура, у свою чергу, стверджує, що визнала це рішення державною таємницею, і не може ні підтвердити, ані спростувати автентичність оприлюднених журналістами документів. 
…

Слідчий комітет Росії відкрив 146 кримінальних проваджень щодо 72 українських військових, зокрема – 20 чинів із числа найвищого військового керівництва, заявив в інтерв’ю виданню «Російська газета» очільник відомства Олександр Бастрикін.

Загалом же, за його словами, розслідується 209 кримінальних справ, пов’язаних із подіями в Україні, починаючи із 2014 року, передає видання.

Заяви про початок таких проваджень стосовно українських військових за статтею «застосування заборонених засобів і методів війни» через обстріли на Донбасі Бастрикін робив неодноразово також протягом минулого року. Бастрикін серед інших російських чиновників входить до санкційного списку, зокрема, за «актом Магнітського», через що йому заборонено в’їзд до певних країн ЄС, США і Канади.

У лютому минулого року генпрокурор України Юрій Луценко повідомив, що в Україні за воєнні злочини покарана 41 людина, серед яких 28 – громадяни Росії. Крім того, серед підозрюваних у воєнних злочинах є 12 генералів та 2 офіцери з числа найвищого командного складу Збройних сил Росії. У цих справах фігурує і радник президента Росії Сергій Глазьєв.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути хіба що російські «добровольці».
…

Депутат Державної думи Росії Костянтин Затулін, який є членом владної фракції «Єдина Росія», запропонував денонсувати Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною в тій частині, де країни визнають територіальні кордони одна одної. Про це 14 січня повідомляє російська державна інформагенція «РИА Новости».

Депутат вважає, що договір «односторонньо вигідний» Україні. «Бо, не обумовлюючи механізмів партнерства, співпраці і дружби, в другій статті договору ми визнаємо територіальні межі України, а вони, відповідно, наші – на момент підписання та ратифікації цього документа. Тобто йдеться про те, що, підписавши цей договір, Росія в 1997-му, а потім під час ратифікації в 1999 році підтвердила, що вона вважає, скажімо, Крим і Севастополь частиною території України», – зазначив Затулін.

Укладений у 1997 році Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною є основоположним документом російсько-українських відносин. Він передбачає стратегічне партнерство двох країн «на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання суперечок, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску».

У лютому 2014 року невідомі озброєні люди, яких називали «зеленими чоловічками», захопили головні державні установи Автономної Республіки Крим і підняли над будівлями російський прапор. Крім того, вони блокували українські військові частини. Згодом у Росії визнали, що «зелені чоловічки» – російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і міста Севастополя відбувся так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія заявила про включення Криму до свого складу.

Україна офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Москва заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». 
…

Такі тексти оприлюднив грузинський телеканал, прихильний до Саакашвілі, їх поширили деякі українські ЗМІ
…

Другий день голосування на виборах президента у Чехії наближається до завершення.Дільниці відкрилися учора,12 січня, о 14-й годині за місцевим часом (15-й за Києвом). Вони будуть працювати цього дня до 22-ї години, а 13 січня – з 8-ї до 14-ї. Результати будуть відомі пізно ввечері 13 січня.

У списку кандидатів на найвищу державну посаду цього разу дев’ять осіб, серед них і нині чинний президент Чехії Мілош Земан.

Серед кандидатів – також письменник і журналіст Міхал Горачек, учений-фізик, професор Їржі Драгош, лікар Марек Гілшер, дипломат Павел Фішер, політик, колишній голова уряду Чехії Мірек Тополанек, підприємець Їржі Гінек. Найстаршому з кандидатів 74 роки (це Земан), наймолодшому – 41.

Згідно з опитуваннями, проведеними напередодні голосування, лідирує Земан, але імовірність, що за нього проголосує абсолютна більшість, не є високою.

У разі, якщо жоден із кандидатів не набере більшості голосів виборців, тобто понад 50 відсотків від поданих чинних голосів, через два тижні – 26–27 січня – відбудеться друге коло виборів. У ньому візьмуть участь двоє кандидатів, які в першому турі назбирають найбільшу кількість голосів.

Нинішній президент Чехії Мілош Земан є третім після Вацлава Гавела і Вацлава Клауса президентом країни і першим обраним у прямих президентських виборах. Термін його президентського мандату збігає 8 березня.

У Чехії, що є парламентською республікою, президент має обмежені повноваження, але деякі з них досить важливі – наприклад, призначення кандидата на посаду прем’єр-міністра для формування нового уряду.

 
…

За даними СБУ, тоді зараження комп’ютерних систем відбувалося в декілька етапів напередодні Дня Конституції України
…