Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримських татар Ескендер Барієв заявив, що Федеральна служба безпеки Росії допитала його родичів в анексованому Криму.

«У допиті взяли участь мої дві сестри і тесть (батьки не ходили через стан їхнього здоров’я). На допит їх викликали через мою правозахисну діяльність і громадянську позицію. Про деталі допиту не знаю, тому що мені не повідомили, швидше за все, у зв’язку з тим, що взяли підписку про нерозголошення інформації», – написав Барієв у Facebook.

Він вважає допити спробою тиску на нього. За його словами, ФСБ намагається зробити його близьких «заручниками».

Російські силовики не коментували допити.

Барієв заявляв, що його родичів викликали на допит до Федеральної служби безпеки 21 грудня.

Кримськотатарський ресурсний центр – це громадська платформа, мета якої збирати і моніторити інформацію щодо правопорушень у Криму, а також правозахисна, нормотворча й аналітична діяльність. Він був зареєстрований в Україні як громадська організація в листопаді 2015 року.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Солом’янський районний суд Києва продовжив запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання для колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та харків’янина Володимира Литвина, які фігурують у так званій «справі рюкзаків», повідомили Радіо Свобода в прес-службі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У САП зазначили, що суд розглядав питання продовження запобіжного заходу для Чеботаря 27 грудня, а для Литвина – 29 грудня.

«Чеботарю продовжили всі обов’язки, окрім заборони покидати Київ. Тобто він може пересуватися Україною, але в нього здані всі паспорти для виїзду за кордон. Литвину продовжили всі обов’язки, крім носіння електронного засобу стеження», – повідомили в САП.

Солом’янський районний суд Києва 1 листопада обрав особисте зобов’язання як запобіжний захід для всіх трьох фігурантів так званої «справи рюкзаків». Крім сина голови МВС Олександра Авакова затриманими в справі також були екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар і харків’янин Володимир Литвин, який у 2014 році виступав як представник компанії «Дніпровенд», фірми-переможця тодішнього тендеру на постачання рюкзаків.

У САП повідомляли, що 22 грудня суд повернув Олександру Авакову закордонні паспорти і скасував зобов’язання носити електронний браслет.

Національне антикорупційне бюро України 31 жовтня провело обшуки в рамках розслідування можливої розтрати державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні АТО. У результаті низки обшуків за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина міністра внутрішніх справ України Олександра Авакова.

За даними НАБУ, у 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової. За даними досудового розслідування, товар не був поставлений вчасно і до того ж не відповідав вимогам, установленим МВС, внаслідок чого державі було завдано збитків у розмірі понад 14 мільйонів гривень.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», повідомляє 4 січня прес-служба голови держави.

«Документом передбачається впровадження комплексного підходу до боротьби з домашнім насильством, суттєве доповнення наявних інструментів такої боротьби, введення нових визначень термінів, та інших норм, спрямованих на покращення захисту потерпілих від домашнього насильства. Зокрема, законом передбачено створення і забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства», – йдеться в повідомленні.

Верховна Рада ухвалила законопроект про запобігання домашньому насильству 6 грудня 2017 року. Згідно з пояснювальною запискою, законопроект імплементує положення конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, яка також відома як Стамбульська конвенція.

Законопроект, зокрема, запроваджує термін «домашнє насильство», яке карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, арештом на термін до шести місяців, обмеженням волі на термін до п’яти років або позбавленням волі на термін до двох років.

Документ також доповнює Кримінальний кодекс України статтею про «примушування до шлюбу» і встановлює покарання за це правопорушення у формі арешту на термін до шести місяців, обмеження волі на термін до трьох років або позбавлення волі на аналогічний термін.

Документ стане чинним через рік з дня його опублікування.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок ухвалена в 2011 році. Тоді її підписала й Україна. Проект закону про ратифікацію конвенції зареєстрований у Верховній Раді у листопаді 2016 році, він переданий на доопрацювання в профільний комітет.
…

Працівники ТзОВ «Експрес Медіа сХаб» 4 січня принесли до приміщення Львівської облдержадміністрації 180 тисяч примірників газети «Експрес» через суперечку з «Укрпоштою».

«Ми привезли газети під приміщення державної влади, щоб та передала їх «Укрпошті», державному підприємству, яке заблокувало доставку газет, незважаючи на те, що люди заплатили за це гроші. Причина такої блокади у тому, що газету «Експрес» дехто боїться від влади», – заявив голова редакційної ради Ігор Починок. Представники видання поскладали газети перед входом у будівлю ОДА, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Державне підприємство «Укрпошта» не поширює газету «Експрес» у січні цього року. Редакція стверджує, що ДП «Укрпошта» восени минулого року заблокувало розрахунки із видавцем газети «Експрес» і заборонило приймати передплату на газету «Експрес» у середині грудня минулого року по всій країні.

Тим часом дирекція «Укрпошти» у своїй офіційній заяві наголосила, що «з вересня минулого року Львівська дирекція «Укрпошти» неодноразово зверталася до ТзОВ «Експрес Медіа сХаб» з пропозицією укласти типовий Договір-доручення на розповсюдження періодичних видань за передплатою у 2018 році, однак 28 грудня 2017 року договір не підписаний. «Укрпошта» вирішила повернути гроші передплатникам».

«Ми підписали угоди з «Укрпоштою» і не бачимо жодних причин, чому не доставляється газета передплатникам. Тому прийшли до представників влади з газетами», – наголосив Ігор Починок.

До протестувальників вийшов голова Львівської ОДА Олег Синютка, який запропонував голові редакційній раді «Експресу» Ігореві Починку сьогодні зустрітися з керівником «Укрпошти».

«Я не бачу цьому змісту, бо ми вже двічі зустрічались», – відповів Ігор Починок.

Голова Львівської ОДА Олег Синютка повідомив, що звернувся до керівництва «Укрпошти» з проханням вирішити ситуацію. «Це господарський спір обох сторін, а не політичний тиск, і його потрібно вирішувати у суді», – вважає Олег Синютка.

Редакція газети «Експрес» 4 січня провела попереджувальну акцію. Працівники обіцяють після Різдвяних свят поновити протест і всі примірники газети, які не потраплятимуть до передплатників, привезти під будівлю Львівської ОДА.
…

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що важливо переконати Росію повернути своїх офіцерів до Спільного центру по контролю та координації режиму припинення вогню на Донбасі.

«Дуже важливо переконати російський уряд, щоб Росія знову брала участь у спільній комісії (СЦКК – ред.). Важливо, щоб Україна мала також прямий контакт із Росією в цьому плані. І ми хочемо переконати й робити все разом з Україною для того, щоб відкликання цих офіцерів було припинене, і вони повернулися до складу цієї місі», – сказав Ґабріель після зустрічі з українським колегою Павлом Клімкіним у Києві.

Він додав, що на Донбасі потрібно розмістити миротворців Організації Об’єднаних Націй.

«Це має бути озброєна й міцна миротворча місія ООН, яка перебуває на всій окупованій території», – заявив Ґабріель.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.

Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Росія вивела своїх представників з СЦКК наприкінці 2017 року. Вони покинули Україну 19 грудня через, як заявили в російському МЗС, «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».
…

На Донбасі немає реального припинення вогню, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі зі своїм німецьким колегою Зіґмаром Ґабріелем у Києві.

«Я дуже детально розповів Зіґмару, яка в нас зараз ситуація. Вона дуже напружена. У нас немає реального припинення вогню. Лише за останні дні в нас було понад 60 обстрілів, понад третина з них – із забороненої зброї. Ми втратили трьох наших воїнів, 15 поранені», – сказав Клімкін на спільній прес-конференції з Ґабріелем.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.

Збройний конфлікт на Донбасі триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. За даними ООН, його жертвами стали понад 10 300 людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

«СБУ вкотре наголошує на тому, що ФСБ РФ полює на наших співвітчизників на російській території і поїздки до країни-агресора є вкрай небезпечними»
…

Луганський блогер Едуард Неделяєв, який понад рік провів у заручниках бойовиків угруповання «ЛНР», повідомив 2 січня про процес відновлення колишніх в’язнів.

«Учора (1 січня – ред.) нас вивозили в місто. Дозовано повертаємося до справжньої реальності… Медики інтенсивно працюють з усією групою звільнених, вже є прогрес. Сьогодні мають почати роботу з нами психологи і дебріфери. Тому спілкування з зовнішнім світом буде обмежене», – вказав Неделяєв.

«Взагалі, звичайно, це шок для мозку: вранці в середу на нарах клопів годувати, а ввечері з президентом спілкуватися… У середу баландою снідати, а в четвер насолоджуватися прекрасними стравами майстерних кухарів ДУС (Державного управління справами –ред.) Дуже відвик від спокійних і доброзичливих облич навколо. Теж треба звикнути. Досі не віриться, що все позаду», – наголосив блогер у мережі Facebook.

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників на Донбасі був заблокований. 27 грудня між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін полоненими. Обмін був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагаються підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна особа вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 осіб.

Після цього обміну, за даними СБУ, у полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.
…

Українські прикордонники не пропустили до анексованого Криму російського співака Євгена Кемеровського, повідомила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії начальниця прес-служби Бердянського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Неля Доценко.

Вона зазначила, що прикордонники не пропустили Кемеровського на півострів з материкової частини України через відсутність у нього спецдозволу, який видають в органах Державної міграційної служби. Доценко зазначила, що такий документ іноземці та люди без громадянства повинні мати для перетину адміністративного кордону з півостровом.

Крим.Реалії з посиланням на джерело на КПВВ «Чонгар» пише, що російський співак при проходженні прикордонного контролю згадав, що має нерухомість на території Криму і тому має намір отримати спецдозвіл для перетину адмінкордону.

Публічних коментарів самого Кемеровського з цього приводу немає.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

У справі про вбивство юристки Ірини Ноздровської залишилося три версії, дві з яких пов’язані з професійною діяльністю. Про це ввечері 2 січня повідомив у Facebook депутат Верховної Ради Мустафа Найєм.

«Щойно повернувся з села Демидів, де жила Ірина Ноздровська. Бачився з родиною загиблої та слідчими в кримінальному провадженні. Наскільки я розумію, зараз відпрацьовуються три основні версії – вбивство у зв’язку зі справою Россошанського, вбивство правозахисника на професійному ґрунті, побутовий конфлікт», – вказав депутат.

За його словами, «версія про самогубство не розглядається, оскільки на тілі загиблої виявлено сліди насильницької смерті», а «після попередньої судово-медичної експертизи також відпала версія про зґвалтування».

Раніше 2 січня представник Головного управління Національної поліції в Київській області Микола Жукович повідомив, що поліція розглядає чотири версії вбивства юристки Ірини Ноздровської.

Удень 2 січня біля будівлі Головного управління поліції Київської області зібралися активісти, які вимагали швидкого і неупередженого слідства.

Прокуратура Києва заявила, що поліція отримала вказівки ретельно відпрацювати осіб, які погрожували вбитій юристці Ірині Ноздровській, а також тих, хто контактував із загиблою напередодні її зникнення.

Ноздровська займалася справою про загибель своєї сестри, яку у вересні 2015 року збив автомобіль. У вбивстві обвинувачують Дмитра Россошанського. 27 грудня юристка повідомляла, що Апеляційний суд Київської області відмовився звільнити Россошанського за амністією і відправив справу щодо нього на новий судовий розгляд.
…

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі у перший день нового року здійснили 5 обстрілів позицій Збройних сил України, жоден український військовий не загинув і не був поранений. Як йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ  біля Луганського, Павлополя, Водяного та Верхньоторецького.

За даними штабу, бойовики під час обстрілів застосовували 82 та 120-міліметрові міномети, гранатомети різних видів та стрілецьку зброю.

В угрупованні «ЛНР» звинувати ЗСУ у двох випадках порушення режиму тиші. В угрупованні «ДНР» не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.

 
…

Представники націоналістичних політичних партій та громадських організацій 1 січня в Херсоні взяли участь у мітингу та смолоскиповій ході на честь 109-ї річниці від дня народження одного із лідерів українського націоналістичного руху першої половини ХХ століття Степана Бандери. 

У заході взяли участь представники ВО «Свобода», «Правого сектору», громадські активісти, депутати районних рад, обласної та міської рад. 

Смолоскипова хода пройшла центральною вулицею обласного центру, проспектом Ушакова, від площі Свободи до меморіалу «Слава Україні».

Один із лідерів українського націоналістичного руху першої половини ХХ століття Степан Бандера народився 1 січня 1909 року на території теперішньої Івано-Франківської області. Вбитий 15 жовтня 1959 року в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським.
…

У Дніпрі 1 січня відбувся марш, приурочений до дня народження Степана Бандери. Близько 400 учасників, представників громадських організацій, під синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами зі смолоскипами в руках пройшли центральною частиною міста від облдержадміністрації до мерії.

В акції взяла участь як молодь, так і літні люди. Учасники акції йшли під звуки барабана, співали гімн України та українські пісні, а також скандували гасла «Слава Україні! Героям слава!», «Бандера, Шухевич – герої України!» тощо.

У руках вони тримали плакати з написами «Ніхто не зупинить ідею, час якої настав» та «Діди воювали». Біля будівлі міської ради учасники акції запалили фальшфеєри й влаштували флешмоб з виконанням гімну ОУН.

За словами активістів, Степан Бандера є символом української нації. «Ті, хто за українську перемогу, мають бути завжди єдині, підтримувати один одного і не доводити до розбрату. Бандера, на жаль, не прийде, Бандера порядок не наведе. Це маємо зробити ми під його прапором», – зазначив один із учасників маршу, активіст організації «С14» Андрій Куліш.

Захід супроводжувала поліція, але в дії активістів не втручалась.

2016 року активісти ВО «Свобода» встановили пам’ятний знак Бандері на в’їзді до Дніпра, пізніше його демонтували невідомі.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району на Івано-Франківщині. Загинув 15 жовтня 1959 року у Мюнхені від рук агента КДБ Богдана Сташинського.
…

З 1 січня набув чинності закон про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні.

Документ продовжує дію мораторію на продаж чи відчуження земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року.

Верховна Рада 7 грудня 2017 року продовжила мораторій на продаж сільськогосподарської землі до 1 січня 2019 року. В Україні він діє з 2002 року.

У жовтні 2016 року президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 2018 року, документом також доручалося Кабміну до 1 липня 2017 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані два депутатських законопроекти про обіг земель сільськогосподарського призначення. Уряд планував подати відповідний законопроект восени, проте цього не сталося.
…

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби здійснили 7 обстрілів позицій Збройних сил України, в результаті поранень зазнав один український військовослужбовець. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ на луганському та донецькому напрямках.

За даними штабу, під вогонь бойовиків з мінометів, гранатометів та стрілецького озброєння потрапили території поблизу Луганського, Станиці Луганської, Верхньоторецького. Гнутова, Широкина та Водяного.

В угрупованні «ЛНР» звинувати ЗСУ у двох випадках порушення режиму тиші. В угрупованні «ДНР» не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.
…

«А грабіжника, який сплюндрував наш дім, настане час, проженемо і покараємо»
…

У Міністерстві оборони України заявляють про можливу підготовку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі до наступальних дій.

Як повідомив речник Міноборони Олександр Мотузяник з посиланням на дані розвідки, про це свідчить посилення бойовиками уваги до застосування бойових машин.

«Російські офіцери, призначені в ході останньої ротації на командні посади у з’єднаннях і частинах незаконних збройних формувань, намагаються підвищити бойові спроможності підлеглих підрозділів. Зокрема, вони зобов’язали місцевих ватажків постійно збільшувати кількість і тривалість занять з бойової підготовки, у т.ч., з інтенсивним використанням бойових машин. Це не дозволяє бойовикам проводити належне обслуговування військової техніки. Так, протягом тижня в одній із частин т.зв. 1 АК під час занять згоріли силові установки на двох танках. Ще кілька машин через порушення режиму експлуатації потребують серйозного ремонту», — сказав Мотузяник.

Раніше цього місяця секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов не виключав, що Росія може активізувати воєнні дії на Донбасі після виведення своїх офіцерів зі Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню на сході України.

Захід звинувачує Кремль у збройній підтримці бойовиків на Донбасі. Всього, за даними Києва, на сході України воюють кілька тисяч кадрових російських військовослужбовців. Кремль називає цих людей «добровольцями».

 
…

Від початку перемир’я, встановленого на час різдвяних та новорічних свят з 23 грудня підтримувані Росією бойовики здійснили 39 обстрілів позицій ЗСУ на Донбасі, заявляє штаб АТО з посиланням на українську сторону Спільного центру контролю і координації режиму припинення вогню на Донбасі. Згідно з повідомленням, з-поміж усіх обстрілів –10 – із застосуванням озброєнь, заборонених Мінськими домовленостями.

«Упродовж минулого тижня НЗФ ОРДО/ОРЛО активно застосовували стрілецьку зброю, великокаліберні кулемети та гранатомети вздовж всієї лінії розмежування. Обстрілів позицій наших військових із артилерії великих калібрів, у тому числі реактивних систем залпового вогню, та танків українською стороною СЦКК не зафіксовано», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що від часу оголошення про початок дії нового перемир’я активізувались і снайпери бойовиків – зафіксовано 7 випадків. 

«Підрозділи ЗСУ у районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей безумовно дотримуються Мінських домовленостей та забезпечують виконання усіх заходів щодо дотримання режиму «тиші» по всій лінії розмежування сторін на сході України, незважаючи на брудні провокації проросійських терористичних військ», – йдеться в повідомленні штабу з посиланням на українську сторону в СЦКК.

Росія вивела своїх представників з СЦКК. Вони покинули Україну 19 грудня через, як заявили в російському МЗС, «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.
…

Президент України Петро Порошенко підписав в суботу зміни до бюджетного, податкового та земельного кодексів України, інформує прес-служба президента.

Змінами до Бюджетного кодексу передбачено уточнення порядку формування і виконання місцевих бюджетів, фінансового забезпечення охорони здоров’я та освіти, соціального захисту громадян тощо.

У новому Податковому кодексі , серед іншого, змінюються правила безмитного ввезення товарів на територію України, у тому числі в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів набирають чинності, за винятком окремих пунктів, з 1 січня 2018 року.

Змінами до Земельного кодексу продовжується на один рік термін дії мораторію на продаж чи відчуження земель сільськогосподарського призначення. Документ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
…

Упродовж десяти місяців 2017 року компетентні органи Польщі надали статус біженця 56 громадянам України, повідомили у Посольстві України в Польщі. Згідно з повідомленням, торік кількість таких громадян становила 32.

«При цьому, станом на 1 липня 2017 року дійсні дозволи на проживання в Польщі мали більш ніж 128 тисяч громадян України (з них 79 осіб мали статус біженця)», – повідомляється на сторінці посольства у Facebook.

Крім того, польська сторона ухвалила 175 рішень про надання українцям статусу особи, яка потребує додаткового захисту.

За даними дипломатів, протягом першого півріччя 2017 року громадянам України видали понад  91 тисячу дозволів на працю різних типів у Польщі, що майже вдвічі більше, ніж торік. Водночас кількість виданих віз (національні та шенгенські) залишилася практично незмінною у порівнянні з минулим роком – понад 988 тисяч.

Посольство України у Польщі оприлюднило заяву про «реальну кількість біженців» у Польщі після того, як 29 грудня у польській пресі речниця уряду Йоанна Копцінська заявила про те, що Польща прийняла «дуже багато біженців з України, в якій триває війна». Копцінська заявила, що таким чином Варшава допомагає долати «напруженість на східному фланзі ЄС», що не враховують західні партнери.
…

Звільнені 27 грудня з полону бойовиків на Донбасі українські заручники мають ознаки тортур. Про це увечері 29 грудня повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко.

Вона вказала, що 24 колишні полонені лікуються у військовому госпіталі в Києві, ще 41 – у лікарні Державного управління справами.

«Звільнені особи мають численні очевидні наслідки тортур: травми шкіри голови та відсутність зубів (більшість із них зазнали серйозного побиття на початку полону)», – відзначила Геращенко у Facebook.

«Необхідна медична допомога та стоматологічне лікування будуть надані тим, хто їх потребує. Міністерство соціальної політики опрацьовує всі супутні аспекти: незабаром буде здійснено єдиноразовий фінансовий платіж. Команда психологів на чолі з Вадимом Свириденком уже надає необхідну психологічну допомогу звільненим та їхнім родичам», – додала Ірина Геращенко.

Вона також запевнила, що «робота над другим етапом звільнення (заручників – ред.) триває».

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін полоненими. Обмін був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагаються підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна особа вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території, де живуть члени її родини. Київ передав бойовикам 233 осіб.

Після цього обміну, за даними СБУ, у полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.
…

На сайті голови держави 29 грудня оприлюднено укази президента, якими передбачено ліквідацію місцевих судів і створення замість них окружних.

Відповідно до указу №449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», в Україні ліквідовуються 117 районних судів та замість них утворюється 50 окружних судів. Крім того, на сайті президента розміщено указ №450/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів». Згідно з цим документом, в країні замість ліквідованих 25 міськрайонних судів утворюється 25 окружних судів. Також указом президента №451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів» утворюється ще 205 окружних судів.

Згідно з указом «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452/2017, в Україні ліквідується 27 апеляційних судів та замість них утворюється 26 апеляційних судів в апеляційних округах. Указом президента №453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів» передбачено ліквідацію 27 господарських судів та створення замість них 27 окружних господарських судів.

Крім того, указ глави держави №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідує 8 апеляційних господарських судів та утворює замість них 7 апеляційних господарських судів в апеляційних округах.

Ці укази підписані президентом України Петром Порошенком 29 грудня та набирають чинності з дня опублікування. Порошенко підписав укази в присутності голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка, вказали в Адміністрації президента. Згідно з повідомленням, він «закликав юристів-науковців і адвокатів до активної участі в конкурсах на посади суддів».

21 грудня 2017 року Вища рада правосуддя погодилася з проектами указу президента України, які передбачають ліквідацію 142 місцевих судів і створення замість них 74 окружних.
…

Приморський районний суд Одеси 29 грудня продовжив термін перебування під вартою фігуранту «справи 2 травня» росіянину Євгену Мефьодову. Засідання відбувалося в закритому режимі, без допуску представників ЗМІ.

Раніше цього тижня Мефьодова повернули до Одеси зі Святогірська Донецької області як одного з 15 росіян, не переданих Україною до обміну.

14 грудня суд в Одесі скасував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо росіянина Євгена Мефьодова. Тоді прес-служба прокуратури Одеської області повідомляла, що суд скасував запобіжний захід і застосував «заходи охорони з метою подальшого обміну на українських військовополонених та інших осіб, що незаконно утримуються на території злочинних формувань».

Громадянина Росії Євгена Мефьодова, якого 18 вересня суд у Чорноморську Одеської області виправдав у «справі 2 травня», того ж дня затримали за новим обвинуваченням (частиною 2 статті 110 КК України – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

У вересні суд у Чорноморську визнав невинуватими 19 обвинувачених у справі про події в Одесі 2 травня 2014 року (у частині подій на Грецькій площі) за статтею про «масові заворушення». Суд оголосив вирок 19 проросійським активістам, п’ятеро з яких перебували у СІЗО, це – Сергій Долженков, Сергій Корчинський, Владислав Романюк та громадяни Росії Євген Мефьодов і Максим Сакаулов.

Цей епізод стосується сутичок українських і проросійських активістів зі стріляниною, що сталися на Грецькій площі Одеси 2 травня 2014 року і призвели до загибелі шістьох людей.

Чорноморський суд розглядав «справу 2 травня» з червня 2017 року. Починаючи з осені 2014 року, справу слухали в трьох одеських районних судах. Проте через різні причини, зокрема, відводи, відпустки, лікарняні і процедурні особливості, в Одесі не залишилося суддів, які б могли розглядати «справу 2 травня».

Загалом 2 травня 2014 року під час сутичок у центрі Одеси загинуло 48 людей, також близько 200 були поранені.
…

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України підтвердив автентичність голосів на записаних правоохоронцями телефонних розмовах між колишнім президентом Грузії, лідером партії «Рух нових сил» Міхеїлом Саакашвілі та українським бізнесменом Сергієм Курченком, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

У ГПУ додали, що наразі у цьому провадженні правоохоронці допитали 15 осіб, вони «перебувають під захистом держави».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. Після цього Сергій Курченко заявив, що не знайомий з Міхеїлом Саакашвілі.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. Його підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності». Суд 11 грудня не задовольнив клопотання прокуратури про запобіжний захід для Міхеїла Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.
…

Служба безпеки України має інформацію, що незаконно утримуваних українців, зокрема військових, переправляють з окупованих територій Донбасу до Росії, заявляє голова СБУ Василь Грицак.

В інтерв’ю агенції «Інтерфакс» він додав, що в Росії можуть перебувати багато з тих, кого вважають зниклими.

За словами Грицака, українська спецслужба затримала бойовика під час спроби перетину лінії зіткнення на Донбасі. «Ця людина брала безпосередню участь в утриманні й катуванні полонених, збройному штурмі адмінбудівель у Довжанську, зокрема прикордонного загону, конвоюванні, за вказівкою російських кураторів, полонених військових на територію Росії», – розповів Грицак.

Голова СБУ наголосив, що, за офіційною інформацією, на території Росії перебувають десять громадян України, незаконно утримувані або засуджені. Водночас він зазначив: «Ми підозрюємо, що багато з цих 402, яких ми вважаємо зниклими безвісти, можуть перебувати на території Росії або, як вони говорять, «союзних республік».

«Думаю, що цей затриманий нами бойовик розповість щось із цього приводу», – додав голова української спецслужби.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

 
…

Засновнику аналітичного онлайн-сервісу YouControl Сергію Мільману оголосили підозру в «несанкціонованому втручанні в роботу комп’ютерних мереж», повідомляє прес-служба компанії.

«Мільман С.А. підозрюється у вчиненні несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку, що призвело до спотворення процесу обробки інформації та до порушення встановленого порядку її маршрутизації, що заподіяло значну шкоду, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України», – йдеться в повідомленні про підозру Служби безпеки України.

29 грудня Шевченківський райсуд Києва мав обрати Сергію Мільману запобіжний захід, однак засідання перенесли на 2 січня, оскільки суддя Олег Малинников взяв час на ознайомлення з матеріалами справи.

Під час обрання запобіжного заходу в залі суду був присутній віце-президент ПАРЄ, заступник Комітету парламенту з прав людини Георгій Логвинський, який клопотав про те, щоб узяти підозрюваного на поруки.

«Ми вважаємо, що така поведінка СБУ ще раз підтверджує свавілля правозахисних органів, котрі замість захисту бізнесу займаються його придушенням. У передсвяткові новорічні дні це виглядає особливо цинічно, адже вони розраховують заховати в мішурі свої темні справи», – йдеться в заяві YouControl у Facebook.

У компанії звернули увагу на те, що 31 жовтня цього року суддя Шевченківського райсуду Києва скасував арешт, накладений на майно Сергія Мільмана, оскільки, як зазначено в ухвалі, слідчий суддя вважає, що цей арешт був накладений необґрунтовано – а саме суддя вважає, що С. Мільман не має жодного відношення до даного кримінального провадження.

23 березня Служба безпеки України проводила обшуки в офісі й у квартирах працівників онлайн-сервісу YouControl. 

Того ж дня СБУ на своєму сайті повідомила, що її співробітники викрили київську комерційну структуру «на незаконному зборі та продажу інформації, яка має обмежений доступ та є власністю держави». 

Згодом компанія виступила з публічним спростуванням інформації про можливість будь-яких зв’язків із Росією та інших звинувачень.

YouControl – онлайн-сервіс бізнес-аналітики, що автоматично формує досьє на кожну компанію України, використовуючи інформацію з понад 30 державних реєстрів.

«Основна місія сервісу – сприяти створенню прозорого бізнес-середовища та економічному зростанню України. Один із напрямків діяльності – боротьба з корупцією: компанія надає вільний доступ до сервісу журналістам та громадським активістам для проведення розслідувань, моніторингів та інших заходів», – мовиться в повідомленні на сайті компанії.
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура України заявляє, що її рішення закрити провадження щодо народного депутата Олеся Довгого є законним, а реакція на нього генерального прокурора Юрія Луценка – «передчасна та надмірно емоційна».

«Вважаємо, що такому висновку повинно передувати ґрунтовне дослідження зібраних доказів, вивчення підстав для закриття, аналіз всіх матеріалів кримінального провадження, як тих, що підтверджують вину особи, так і тих, що виправдовують її», – йдеться в повідомленні САП у Facebook.

У відомстві зазначили, що досудове розслідування в провадженні здійснювалася більше року прокуратурою міста Києва, після чого, у червні 2017 року, його доручили спільній групі детективів НАБУ та слідчих прокуратури Києва.

«Водночас варто зазначити, що «наступальна позиція» ініціаторів цього провадження – прокуратури міста Києва зникла після того, як згасли усі камери засобів масової інформації по закінченню засідання комітету Верховної Ради України. Отримавши свою долю піару у ЗМІ, інші правоохоронні органи та їх керівники забули повідомити суспільству про наявність недоліків досудового розслідування», – заявили в САП.

На думку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, «саме через це оголошення підозри Довгому не було здійснено відразу після зняття з нього депутатської недоторканості». У відомстві додали, що «факт відсутності доказів для оголошення повідомлення про підозру та завершення досудового розслідування» підтверджений не лише зібраними доказами, а й позицією ГПУ.

«На адресу САП надійшла доповідна записка заступника генерального прокурора Стрижевської А.А. від 22 листопада 2017 року, погоджена генеральним прокурором України, якою фактично відмовлено в підписанні остаточної підозри, про те, що в тексті підозри Довгого О.С.: «…відсутні дані про те, що Довгий О.С., який є службовою особою в розумінні примітки до ст. 364 КК, а отже не є суб’єктом вказаного злочину; відсутні відомості, які підтверджували факт зловживання владою, вказували на спільність умислу та розкривали усі елементи складу кримінального правопорушення у його діях; не доведено в чому саме полягало зловживання Довгого О.С., що саме він мав робити і чого не мав права робити; не встановлено в чиїх інтересах він діяв…», – йдеться в повідомлені САП.

В антикорупційній прокуратурі зазначили, що рішення про закриття провадження ухвалене за результатами допитів 41 свідка, у тому числі 35 депутатів Київради, «під час яких не здобуто доказів схиляння, тиску чи вказівок з боку Довгого О.С. щодо результатів голосування за виділення земельних ділянок. Більшість депутатів не пригадує подій пленарного засідання 1 жовтня 2007 року».

«З огляду на викладене, прийнято законне рішення про закриття кримінального провадження у зв’язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати», – заявили в САП.

28 грудня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокуратура Києва відкрила нове кримінальне провадження стосовно Довгого за фактом розтрати майна в особливо великих розмірах «під час відчуження понад тисячі гектарів столичної землі на острові Жуків через так звані кооперативи». Він додав, що вважає рішення САП про закриття провадження народного депутата Довгого неприйнятним.

У відповідь парламентар закликав генпрокурора «вчасно зупинитися».

Напередодні у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили про закриття провадження через «неможливість встановити достатні докази для доведення винуватості».

У САП зазначили, що в зв’язку з десятирічною давністю подій, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні, а також знищенням електронної системи інформаційного забезпечення Київради, враховуючи показання більшості свідків у кримінальному провадженні та відсутності інших процесуальних джерел здобуття доказів, «слідством фактично вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості Довгого О.С. в суді».

Генеральний прокурор Юрій Луценко 21 червня вніс до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з народного депутата Олеся Довгого, «в діях якого вбачаються ознаки зловживання службовими обов’язками, вчинених у співучасті, з метою незаконного відчуження 10 земельних ділянок природно-заповідного фонду – заказника «Острів Жуків», загальною площею 44,25 гектара». Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше заявляв, що прокуратура активно розслідує земельні оборудки часів мера Києва Леоніда Черновецького. Олесь Довгий у той час був секретарем київської міської ради.
…

Народний депутата Олесь Довгий, коментуючи нове кримінальне провадження щодо нього, закликав генерального прокурора Юрія Луценка «вчасно зупинитися».

«Дуже сподівався, що в генерального прокурора вистачить мужності та політичної культури, а також відповідальності державного діяча, щоби власні амбіції та ненависть не перекладати на його владні повноваження… Закликаю генерального прокурора вчасно зупинитись», – написав Довгий у Facebook. 

28 грудня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокуратура Києва відкрила нове кримінальне провадження стосовно Довгого за фактом розтрати майна в особливо великих розмірах «під час відчуження понад тисячі гектарів столичної землі на острові Жуків через так звані кооперативи».

Напередодні у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили про закриття провадження щодо народного депутата Олеся Довгого, це рішення було ухвалене через «неможливість встановити достатні докази для доведення винуватості».

У САП зазначили, що в зв’язку з десятирічною давністю подій, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні, а також знищенням електронної системи інформаційного забезпечення Київради, враховуючи показання більшості свідків у кримінальному провадженні та відсутності інших процесуальних джерел здобуття доказів, «слідством фактично вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості Довгого О.С. в суді».

Генеральний прокурор Юрій Луценко 21 червня вніс до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з народного депутата Олеся Довгого, «в діях якого вбачаються ознаки зловживання службовими обов’язками, вчинених у співучасті, з метою незаконного відчуження 10 земельних ділянок природно-заповідного фонду – заказника «Острів Жуків», загальною площею 44,25 гектара». Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше заявляв, що прокуратура активно розслідує земельні оборудки часів мера Києва Леоніда Черновецького. Олесь Довгий у той час був секретарем київської міської ради.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години четверга тричі відкривали вогонь у напрямку українських військ, порушуючи новорічно-різдвяне перемир’я. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ на донецькому напрямку.

«Бойовики провокували українських воїнів до бойових протистоянь біля Павлополя. Спочатку ворог вів вогонь із озброєння БМП, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а згодом посилив тиск і випустив п’ять 82-міліметрових мін та здійснив обстріли з гранатометів. Крім того, у передмісті Красногорівки противник порушив перемир’я зі стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, українські військовослужбовці вогонь у відповідь не відкривали.

В угрупованні «ДНР» звинувати ЗСУ в обстрілі у четвер західної околиці Донецька. В угрупованні «ЛНР» заявляють, що українська сторона стягнула до лінії зіткнення озброєння.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.
…

Вночі 28 грудня літак із звільненими у середу з полону українцями приземлився в столичному аеропорту «Бориспіль». Прибув також і літак президента України. Колишніх бранців супроводжували президент Петро Порошенко, учасники процесу звільнення, представники духовенства.

Зустріли на летовищі борт родичі звільнених громадян, сотні активістів та журналістів, які кілька годин очікували їхнього прильоту із Харкова. Люди принесли з собою національні прапори, повітряні кульки та квіти.

Перед тим, як прибути до Києва, звільнених українців доставили до Харкова кількома гелікоптерами після завершення обміну.

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною й підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін заручниками.

За даними прокуратури, остаточні цифри обміну за формулою «74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.) на 306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.)» – 73 на 233. У свою чергу, бойовики угруповання «ДНР» на своїх сайтах заявили, що кількість звільнених уточнюється.

Після цього обміну, за даними СБУ, в полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.

 
…