Болгарія: після змін в уряді протести на вулицях не вщухли

Кілька сотень людей вийшли на протест проти уряду Болгарії в Софії 25 липня попри заміни кількох міністрів в уряді.

Протестувальники вигукували «Відставка!» та «Мафія!», деякі з них закидали будівлю Ради міністрів у центрі столиці помідорами та рулонами туалетного паперу.

Акції тривають 17 днів поспіль. Вони не припинилися навіть після того, як прем’єр-міністр Бойко Борісов замінив чотирьох міністрів у своєму уряді. 23 липня він звільнив міністрів фінансів, внутрішніх справ та економіки після звинувачень у тому, що вони обслуговують інтереси впливого бізнесмена та медіамагната Дельяна Пеєвського, якого пов’язують з опозиційним Рухом за права та свободи (DPS). Згодом стало відомо і про звільнення міністра туризму.

Читайте також: Прем’єр-міністр Болгарії пішов на карантин після підтвердження COVID-19 у керівниці апарату уряду​

Протести почалися після того, як 9 липня Офіс генерального прокурора Болгарії провів обшуки в штабквартирі президента Румена Радева. Демонстранти розцінили обшуки як атаку уряду та генерального прокурора на президента.

Обшуки сталися після того, як президент заявив, що Національна служба захисту, відповідальна за охорону перших осіб держави, повинна припинити захищати одного з найвпливовіших людей Болгарії та почесного голову партії DPS Ахмеда Догана.

Крім того, протестувальників розгнівала заборона НСЗ на відвідини публічного пляжу поруч із літньою резиденцією Догана на березі Чорного моря.

За словами учасників протестів, їх задовольнить тільки повна відставка уряду. Радев, своєю чергою, висловився на їхню підтримку.

Білорусь: кандидатка Тихановська провела передвиборчі мітинги

У Білорусі провела передвиборчі мітинги кандидатка на виборах президента країни Світлана Тихановська, дружина ув’язненого нині відеоблогера Сергія Тихановського, який планував балотуватися сам – вона замінила чоловіка, коли того не допустили до реєстрації.

На мітингах 25 липня в містах Орші, Могильові й Бобруйську вона виступила разом із представницями ще двох опозиційних до чинного президента Олександра Лукашенка претендентів на участь у виборах, яких теж не зареєстрували, – дружиною підприємця Валерія Цепкала Веронікою Цепкало і представницею штабу банкіра Віктора Бабарика, теж нині ув’язненого, Марією Колесниковою. І Бабарико, і Цепкало, яких вважали ймовірними реальними суперниками Лукашенка, раніше заявили, що підтримують Тихановську.

На всі мітинги з участю «бойових подруг», як називають себе три жінки, прийшли значні для цих міст і за білоруськими мірками кількості людей: близько трьох тисяч у більш ніж 100-тисячній Орші, неуточнені, за різними повідомленнями, «кілька тисяч» у більш ніж 350-тисячному Могильові і понад шість тисяч у більш ніж 210-тисячному Бобруйську.

На 26 липня вже заплановані їхні мітинги принаймні ще в двох містах, Жлобині й Гомелі.

За повідомленнями, в деяких містах місцева влада, не відмовляючи зареєстрованим кандидатам, пропонує при цьому незручний час для заходів, рано вранці чи пізно ввечері.

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Чинний президент Олександр Лукашенко балотується на них на шостий термін поспіль. Крім нього, кандидатами зареєстровані Світлана Тихановська, а також Ганна Конопацька, Сергій Черечень і Андрій Дмитрієв.

Окрім перших президентських виборів 1994 року, на яких Лукашенко переміг уперше, жодні інші (2001, 2006, 2010, 2015 років) на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими.

У США 17-річний підліток засуджений до довічного ув’язнення за напад на школу

Суд в американському штаті Колорадо засудив 17-річного Алека Маккінні до довічного ув’язнення плюс 38 років в’язниці за співучасть у нападі на школу. Злочин стався 7 травня 2019 року у місті Хайленд-Ренч, тоді загинула одна людина, повідомляє «Голос Америки».

Згідно з вердиктом суду, Маккіні і його спільник 19-річний Девон Еріксон, вжили кокаїн, заволоділи вогнепальною зброєю, що належала батькові Еріксона, і відкрили вогонь по учнях і співробітниках школи.

Один зі школярів був убитий, вісім отримали поранення.

Маккінні, який народився жінкою, але змінив стать, заявив, що збирався помститися однокласникам, які переслідували і принижували його. Неповнолітнього тінейджера не можна було засудити до в’язниці без права помилування, тому, згідно із законами штату, його можуть помилувати через 40 років.

Еріксон не визнав себе винним і постане перед судом у вересні.

Росія: на Далекому Сході відбулися акції солідарності з Хабаровськом

У російських регіонах Далекого Сходу відбулися акції солідарності з Хабаровськом і в підтримку арештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала.

У Владивостоку близько 200 мітингувальників вийшли до пам’ятника Борцям за владу Рад. Над площею літав військовий вертоліт, а влада організувала неподалік святкові заходи і вирішила помити пам’ятник. Чотирьох учасників акції затримали поліцейські і виписали їм протоколи про порушення порядку проведення публічного заходу.

У Південно-Сахалінську в акції взяли участь близько 50 місцевих жителів. Вони скандували «Хабаровськ, ми з вами!». Акція не була узгоджена, однак поліція не втручалася в те, що відбувається.

У Комсомольську-на-Амурі на мітинг вийшло кілька сотень людей. Учасники акції скандували «Дегтярьова заберіть, а Фургала – нам поверніть!». Мер міста Олександр Жорник і голова міської думи Володимир Гінзбург (обидва складаються в партії ЛДПР) вийшли до мітингуючих і подякували їм. Регіональні сторінки у соцмережах повідомляють, що акція переросла в ходу, у якій взяли участь близько тисячі осіб.

25 липня у Хабаровську відбулася несанкціонована акція протесту на захист колишнього губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. У ній брали участь десятки тисяч людей, за оцінками спостерігачів, вона може знову стати наймасовішою в історії міста.

Facebook та Twitter видалили акаунти впливових прибічників президента Бразилії Болсонару

Facebook та Twitter видалили акаунти впливових прибічників президента Бразилії Жаїра Болсонару згідно постанови Верховного суду країни.

Суддя Олександр де Мораєс постановив видалити 16 облікових записів у «Фейсбуці» та 12 – у твітері в рамках розслідування щодо можливого поширення дезінформації прибічниками Болсонару, повідомляє агентство Reuters.

Серед власників видалених акаунтів – Роберто Джефферсон, колишній конгресмен і президент консервативної партії PTB, а також бізнесмени Лучано Ханґ, Едґар Корона та Оскар Фахурі і активістка Сара Джіроміні, широко відома як Сара Вінтер.

Постанова, ухвалена судом 24 липня, повинна перешкодити використанню облікових записів «як засобів здійснення можливої злочинної поведінки».

Facebook заявив в своїй заяві, що «поважає судову систему і виконує чинні законні приписи». У заяві Twitter мовиться: «Twitter діяв строго у відповідності з правовими нормами, пов’язаними з розслідуванням Верховного суду».

У партії PTB заявили, що рішення суду перешкоджає Роберто Джефферсону реалізувати його «право на свободу вираження поглядів і думок у соціальних мережах».

Активістка Вінтер заявила, що буде скаржитися у «міжнародні правозахисні організацій на серйозне порушення свободи слова».

Сам Болсонару раніше висловився проти розслідування, назвавши це серйозною загрозою свободі слова.

У Хабаровську зібралася імовірно наймасовіша в історії міста акція протесту

У Хабаровську пройшла нова несанкціонована акція протесту на захист колишнього губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. У ній брали участь десятки тисяч людей, за оцінками спостерігачів вона може стати наймасовішою в історії міста. Трансляцію вів канал «Настоящее время».

Жителі міста пройшли ходою центральними вулицями і вийшли на центральну площу Леніна, де проводять мітинг. Оскільки захід не було погоджено, протестуючі вийшли на головну площу міста «годувати голубів». Поліція спостерігала за тим, що відбувається, але не втручалася.

Як зазначає кореспондент «Сибирь.Реалии», мітингувальники більше, ніж раніше звертаються до федеральної влади. Серед гасел – «Путіна у відставку», «20 років – довіри немає», «Росія прокидайся», «Ми тут влада». Звучали гасла на підтримку арештованого ФСБ журналіста Івана Сафронова і колишнього кандидата на пост президента від КПРФ Павла Грудінін, якого позбавляють контролю над радгоспом імені Леніна, який йому належить.

 

У Хабаровську, інших містах Хабаровського краю, а також у Владивостоку вже понад півтора тижні тривають акції протесту проти арешту популярного губернатора краю Сергія Фургала. Наймасовіші мітинги з участю десятків тисяч людей відбуваються на вихідних, акції меншого масштабу – практично щодня.

В Угорщині звільняються журналісти провідного незалежного сайту після усунення головного редактора

 

В Угорщині масово звільняються журналісти провідного незалежного новинно-аналітичного сайту після того, як раніше цього тижня його засновник звільнив головного редактора.

Близько 60 співробітників сайту Index.hu заявили, що звільняються на знак солідарності зі звільненим головним редактором Сабольчем Дуллом.

Сайт Index.hu давно був ціллю авторитарного прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який називав його «фабрикою фейкових новин». Нещодавно продаж реклами на цьому сайті перебрав собі прихильний до Орбана підприємець Міклош Васілі, що сприйняли як погану ознаку для редакційної незалежності сайту.

А 21 липня після суперечки між редакційним колективом і засновником сайту щодо пропонованої реорганізації відділу новин останній звільнив із роботи головного редактора.

Працівники висунули вимогу поновити Сабольча Дулла на посаді, а коли засновник відмовився, вирішили звільнитися й собі.

Від часу, коли в Угорщині 2010 року прийшов до влади Віктор Орбан, ситуація зі свободою преси в цій країні постійно погіршується. За останні роки ціла низка незалежних засобів інформації або припинила роботу, або була перекуплена союзниками Орбана.

У ЄС розкритикували вирок історикові Дмитрієву в Росії

У Європейському союзі розкритикували кримінальний вирок, який винесли в Росії історикові Юрієві Дмитрієву, відомому своїми викриттями злочинів радянського режиму сталінських часів.

«Обвинувачення, висунені проти Юрія Дмитрієва. голови карельського відділення московської правозахисної групи «Меморіал», схоже, викликані його правозахисною діяльністю і дослідженнями політичних репресій радянського періоду, завдяки яким були виявлені місця масових поховань. Поводження з ним є елементом погіршення тенденції арештів і дискредитації правозахисників у Росії. Цей вирок загрожує далі обмежити простір для громадянського суспільства і незалежних голосів у цій країні», – мовиться в заяві Європейської служби зовнішніх дій, дипломатичного органу Євросоюзу.

«Європейський союз закликає владу Росії звільнити Дмитрієва негайно й безумовно, з гуманітарних підстав, узявши до уваги його вік і стан здоров’я у світлі коронавірусної пандемії», – мовиться в заяві речниці ЄС.

Юрій Дмитрієв, багаторічний голова відділення «Меморіалу» в Карелії на півночі європейської частини Росії – відомий історик і краєзнавець, який розслідував злочини сталінських часів. Саме він знайшов масове поховання в урочищі Сандармох у Карелії, де наприкінці 30-х років XX століття були поховані тисячі арештантів, розстріляних НКВС. Завдяки Дмитрієву і «Меморіалові» стали відомі імена кількох тисяч розстріляних під час Великого терору. У середині 2000-х комплекс отримав статус історичної пам’ятки і був узятий під державну охорону. Юрій Дмитрієв також домігся того, щоб у роковини початку Великого терору 7 серпня в Карелії запровадили день жалоби.

Вже перебуваючи в СІЗО, Дмитрієв почав писати книжку про цей меморіальний комплекс.

22 липня міський суд Петрозаводська, головного міста Карелії, виніс вирок Юрієві Дмитрієву: три з половиною роки колонії – у справі про насильницькі дії сексуального характеру, здійснені щодо його прибраної дочки.

Сайт суду повідомляє, що Дмитрієва визнали винним за статтею Кримінального кодексу Росії про «насильницькі дії сексуального характеру стосовно особи, яка не досягла 12-річного віку», але виправдали за обвинуваченням у виготовленні дитячої порнографії, розпусних діях і зберіганні зброї. Раніше прокуратура вимагала для нього 15 років колонії суворого режиму. З урахуванням часу, проведеного в СІЗО, Дмитрієв має вийти на волю 12 листопада цього року.

Уперше Юрія Дмитрієва заарештували у грудні 2016 року. Нинішня справа – вже друге обвинувачення за «педофільською» статтею, яке порушили щодо нього. За першою справою суд його виправдав, але Верховний суд Карелії скасував виправдувальний вирок і повернув справу на перегляд. У результаті Дмитрієв отримав два з половиною роки обмеження волі за статтею про незаконне зберігання зброї (у нього вдома під час обшуків знайшли деталі історичної зброї, знайдені на місці розкопок).

Справи проти Дмитрієва порушили через світлини неповнолітньої прибраної дочки в нижній білизні, які історик зберігав у комп’ютері. Тоді його обвинуватили в розпусних діях і фотозйомці особи, яка не досягла 14-річного віку.

Як стверджують Дмитрієв і його захист, коли він брав дівчинку за дочку, в неї була недостатня вага. Фото призначалися для органів опіки для контролю за її фізичним станом і на випадок, якби довелося доводити, що він добре опікується дитиною. Пізніше незалежна експертиза підтвердила, що світлини не є порнографією і відповідають лінії захисту. Дмитрієв також пройшов кілька психіатричних експертиз, які підтвердили, що він психічно здоровий і не є педофілом.

Після виправдувального вироку у червні 2018 року стосовно Дмитрієва порушили нову кримінальну справу. Вона була за статтею про насильницькі дії сексуального характеру, здійснені щодо особи, яка не досягла 14-річного віку. Через те, що нова справа була порушена за тяжкою статтею, Дмитрієва утримували під арештом.

Історик ніколи не визнавав своєї провини у насильстві щодо прибраної дочки. «Меморіал» і захист Дмитрієва вважають його справу сфабрикованою і політично вмотивованою, а його визнають політв’язнем. За однією з версій, влада за допомогою кримінальної справи намагалася скомпрометувати його чи просто помститися за роботу історика для пошуку місць поховання жертв сталінських репресій і увічнення їхньої пам’яті. Правозахисники відзначали, що російська влада неохоче говорить про репресії сталінських часів і намагається перешкоджати роботі істориків для увічнення пам’яті жертв сталінського терору.

Під час розслідування на підтримку Дмитрієва виступали лауреати Нобелівської премії Джонатан Літел і Світлана Алексієвич, а також лауреат Пуліцерівської премії Енн Еплбаум. Також на підтримку історика виступили понад сто російських діячів культури, журналістів і науковців. В одному з їхніх листів ідеться про те, що російська влада забезпечує обвинувальний вирок, щоб виправдати незаконне переслідування Дмитрієва, а а всі кримінальні справи проти нього – це спроба переписати історію Росії й СРСР.

 

Білорусь: арештованому претендентові на президентство змінили одне з обвинувачень

У Білорусі одному з незареєстрованих претендентів на участь у президентських виборах Вікторові Бабарику, який перебуває під арештом, змінили одне з висунених йому обвинувачень. Як повідомила Генеральна прокуратура країни, йому оголосили новий обвинувальний акт, у якому попереднє обвинувачення в отриманні хабаря перекваліфікували на давання хабаря «в особливо великих розмірах у складі організованої групи».

У чому причина такої зміни кваліфікації, не повідомили.

Крім того, Бабарико, колишній голова «Белгазпромбанку», як і раніше, обвинувачується в «ухиленні від сплати податків» і в «легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом».

Справу проти Бабарика розслідує Комітет державної безпеки Білорусі.

Віктор Бабарико звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах президента Білорусі. Його вважали головним суперником чинного президента Олександра Лукашенка, який на виборах 9 серпня балотується знову на шостий термін, і іноді навіть припускали ймовірність його перемоги.

11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю Білорусі заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. 12 червня в КДК заявили, що до справи причетний Бабарико. 15 червня Національний банк Білорусі призначив у «Белгазпромбанк» тимчасову адміністрацію; російські акціонери банку, «Газпромбанк» і «Газпром», назвали це рішення незаконним.

17 червня був арештований виборчий фонд Бабарика. 18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника його ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали, в їхніх помешканнях відбулися обшуки. Нині вони перебувають під арештом у СІЗО КДБ Білорусі.

Віктора Бабарика обвинуватили спершу у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ухиленні від сплати податків у великих розмірах і даванні хабарів повторно або у великих розмірах. Його сина Едуарда Бабарика звинувачують в ухиленні від сплати податків у великих розмірах.

Правозахисники називають їх обох, а також інших затриманих членів ініціативної групи Бабарика, політичними в’язнями.

20 червня адвокати Бабарика подали документи на реєстрацію його як кандидата на виборах, додавши 435 тисяч підписів на його підтримку за необхідних 100 тисяч.

14 липня Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації, назвавши як причину «незадекларовану власність в офшорах», про яку до ЦВК повідомив Комітет держконтролю. Його адвокати і сам Бабарико оскаржили це рішення.

23 липня Верховний суд Білорусі відмовився розглядати цю справу, стверджуючи, що оскаржувач пропустив термін подання скарги. Його адвокати ще будуть намагатися поновити цей термін.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

 

Кадиров заявив про запровадження «санкцій» проти Помпео у відповідь на нові обмеження США

Голова Чеченської республіки Росії Рамзан Кадиров заявив про запровадження «санкцій» та «блокування рахунків» державного секретаря Сполучених Штатів Майка Помпео в Чечні. Про це він сказав на нараді в уряді, повідомляє служба Радіо Свобода Кавказ.Реалії з посиланням на чеченський державний телеканал «Грозний» увечері 24 липня.

«Заявляю про включення його (Помпео – редю) у всі санкції, яка в нас є в республіці, впритул до заблокування всіх його рахунків. Те ж саме вони зробили проти мене», – сказав Кадиров.

Він також зазначив, що скасовує запрошення Помпео в Чечню, яке 21 липня озвучив у соцмережах.

Читайте також: Путін присвоїв Кадирову звання генерал-майора

«Якби навіть я в чомусь і був винен, до чого тут мої доньки, які мають свої родини, чому вони мають відповідати за батька? І в чому тут винна моя дружина, яка сидить вдома і нікуди не лізе, ні в яку політику?» – прокоментував голова Чеченської республіки внесення до санкційних списків США членів його родини.

20 липня Державний департамент США запровадив додаткові санкції проти Рамзана Кадирова, голови Чеченської республіки в складі Росії, «за численні грубі порушення прав людини».

Санкції також поширюються на дружину чеченського лідера Медні Кадирову і його дочок – Айшат і Каріну (Хадіжат) Кадирових. Санкції передбачають, зокрема, заборону на в’їзд в США і ділові контакти, а також заморожування активів на території Сполучених Штатів. Раніше стосовно Кадирова були введені економічні санкції.

Колишній претендент на посаду президента Білорусі Цепкало виїхав з дітьми до Росії

Колишній претендент на посаду президента Білорусі Валерій Цепкало разом з дітьми виїхав до Росії.

У коментарі російському телеканалу «Дождь» він заявив, що отримав інформацію про підготовку його арешту. Зараз чоловік з дітьми в Москві.

Водночас дружина Цепкала залишилася в Білорусі та бере участь у виборчій кампанії кандидатки в президенти Світлани Тихановської.

Вероніка Цепкало розповіла, що її сім’я має інформацію не лише про можливий арешт Валерія Цепкала, а й про позбавлення сім’ї батьківських прав.

«Ми отримали інформацію з достовірних джерел, що мого чоловіка планують затримати за надуманими обставинами. Ми не знали, що це за обставини, але два дні тому прокуратура прийшла в школу, де вчаться мої діти, і просила вчителів написати заяви. Як я розумію, вони запустили процес щодо позбавлення мене батьківських прав», – сказала Вероніка Цепкало.

 

У Росії кількість нових випадків COVID-19 зросла на 5811

Кількість підтверджених випадків зараження коронавірусом в Росії зросла за минулу добу на 5811, повідомляє оперативний штаб із боротьби з COVID-19.

Згідно з повідомленням, одужали 8444 людини, померли – 154.

Загальна кількість хворих з початку епідемії складає в Росії 800 849 осіб, одужали 588 774, померли – 13 046.

 

Мусульмани проводять п’ятничні молитви у Святій Софії вперше за 86 років після того, як музей став мечеттю

П’ятничні молитви мусульман проходитимуть 24 липня в історичній частині собору Святої Софії в Стамбулі, колишнього православного собору і музею, який Туреччина нещодавно перетворила у мечеть.

Президент Реджеп Таїп Ердоган і його оточення також очікуються на молитвах.

Візантійські християнські мозаїки будівлі під час молитов мають закрити тканинами.

10 липня Вищий адміністративний суд Туреччини дозволив перетворити собор Святої Софії у Стамбулі у мечеть. Того ж дня президент Реджеп Таїп Ердоган підписав відповідний указ.

У світі переважно критично поставились до такого рішення турецької влади.

Президент Ердоган пообіцяв, що Свята Софія буде відкрита для туристів і представників різних конфесій.

Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття.

У 1204-1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії.

У 1453 році, після захоплення Константинополя Османською імперією, собор перетворили на мечеть. До будівлі додали чотири мінарети.

У 1934 році Айя-Софія стала музеєм. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор Святої Софії щороку відвідує мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році пам’ятку відвідали 3,7 мільйона туристів.

У Вашингтоні виступили з різкою критикою Китаю

Держсекретар США Майк Помпео 23 липня виступив із різкою критикою китайського керівництва і закликом до світової спільноти покінчити зі спробами Китаю підірвати світовий порядок.

Майк Помпео виступив з промовою під назвою «Комуністичний Китай і майбутнє вільного світу» в бібліотеці президента Ніксона, який близько п’ятдесяти років тому почав процес встановлення відносин США із КНР.

«Правда полягає в тому, що наша політика, політика вільних країн забезпечила відновлення китайської економіки, яка руйнувалася, при цьому Пекін кусає ті самі міжнародні руки, які годували його. Ми відкрилися для китайських громадян, але побачили, як китайська Компартія експлуатує наше вільне і відкрите суспільство. Вона засилає пропагандистів на наші пресконференції, в наші дослідницькі центри, в наші школи і студентські містечка», – сказав Помпео.

Держсекретар звинуватив Китай в крадіжці американської інтелектуальної власності.

За словами Помпео, Захід не може довіряти режиму, що базується на марксистсько-ленінській ідеології, мета якого «глобальна гегемонія китайського комунізму».

«Ми не можемо ставитися до цієї версії Китаю як до нормальної країни, як до інших країн», – сказав держсекретар США.

Ця промова держсекретаря Майка Помпео – одна із серії акцій, здійснених Білим домом в останні тижні для тиску на Пекін. Серед них – визнання незаконними територіальних претензій Китаю в Південно-Китайському морі, введення санкцій проти китайських громадян і фірм, причетних до посягання на свободи гонконгців, закриття китайського консульства в Г’юстоні.

Сенат США схвалив військовий бюджет з санкціями проти «Північного потоку-2»

Сенат США схвалив проєкт оборонного бюджету на наступний фінансовий рік на суму 740 мільярдів доларів. Це сталося після того, як раніше документ схвалила Палата представників Конгресу. Законопроєкт, зокрема, передбачає посилення санкцій щодо газопроводу «Північний потік-2».

Передбачається, що санкції будуть запроваджуватися проти іноземних осіб та компаній, які допомагають продажу, оренді або наданню суден для прокладання труб, допомоги в модернізації таких суден і їх страхуванню чи перестрахуванню. Обмеження також торкнуться газопроводу «Турецький потік».

Росія з 2018 року будує газопровід до Німеччини по дну Балтійського моря. Його мали завершити наприкінці 2019 року. Наразі виконано 90 відсотків робіт, але будівництво призупинене через санкції з боку Вашингтона.

США намагаються зупинити завершення проєкту, вважаючи, що його основне призначення – політичний тиск на Європу, яка стане занадто залежна від російського газу. Крім того, газопровід значно знизить залежність Росії від транзиту газу через Україну. Натомість Вашингтон пропонував Європі свої енергоносії.

Тепер Палата представників і Сенат повинні узгодити свої версії документа і направити його на затвердження президентові.

Оборонний бюджет обов’язковий для схвалення, тому конгресмени включають в нього положення, що не мають прямого відношення до фінансування Пентагону. Версія бюджету Конгресу може бути зупинена президентом Дональдом Трампом.

Раніше Білий дім також побачив у бюджеті посягання на президентські повноваження Трампа, зокрема обмеження на використання фінансових коштів у війні в Афганістані і на використання військ Національної гвардії всередині США.

Фінансовий рік у Сполучених Штатах починається 1 жовтня.

Путін присвоїв Кадирову звання генерал-майора

Глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі «ВКонтакте», що президент Росії Володимир Путін присвоїв йому звання генерал-майора.

За словами Кадирова, Путін зачитав йому текст указу по телефону і привітав.

«Я вдячний Володимиру Путіну за привласнення нового звання, як і за все, що він робить для розвитку нашої великої держави. Я завжди говорив і ще раз повторюю, що є вірним піхотинцем нашого президента, готовий виконати його наказ найвищої складності на будь-якому континенті. Для цього у нас є все – воля, рішучість, повна готовність, техніка і, щоб ні у кого не виникало запитань, законно видана федеральними структурами зброя», – заявив глава Чечні.

У 2009 році колишній президент Росії Дмитро Медведєв присвоїв 33-річному Кадирову звання генерал-майора міліції. Тоді він став наймолодшим генерал-майором в країні. Зараз глава Чеченської республіки уточнив, що його перевели з структур МВС до Росгвардії.

 

«Висловлюю велику подяку дорогому брату, головнокомандувачу військами Національної гвардії РФ Віктору Золотову, за ухвалене рішення про моє переведення зі структури МВС до Росгвардії. Віктор Васильович, велике спасибі! Ми зробимо все, щоб виправдати довіру президента Росії!» – написав у соцмережі Кадиров.

Документ про присвоєння військового звання Кадирову був опублікований на офіційному порталі правової інформації.

У 2004 році Путін присвоїв Кадирову звання Героя Росії. Глава Чечні був також нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною», орденом Пошани, орденом Мужності і іншими орденами та медалями.

 

Правозахисники і журналісти неодноразово заявляли про масові порушення прав людини в Чечні, зокрема про позасудові розправи, створення таємних в’язниць, переслідуванні інакодумців і представників ЛГБТ-спільноти. Представники російської влади або заперечують ці звинувачення, або вказують на великі заслуги Кадирова і його оточення «у боротьбі з сепаратизмом і тероризмом».

Колишнього юриста Трампа повторно повернули з в’язниці під домашній арешт

Федеральний суддя у США ухвалив рішення знову відправити з в’язниці під домашній арешт колишнього юриста і помічника президента Дональда Трампа.

У грудні 2018 року Майкла Коена засудили до трьох років в’язниці. Його визнали винним у порушенні правил фінансування виборчих кампаній і ухиленні від сплати податків. Коен всі звинувачення відкинув.

У травні Коена відправили з в’язниці в Отісвіллі (штат Нью-Йорк) під домашній арешт через пандемію коронавірусу. 9 липня колишнього юриста Трампа знову повернули до в’язниці. Американський Мін’юст тоді заявив, що Коен порушив правила перебування під домашнім арештом, зокрема, відмовився носити електронний браслет. Адвокати заявили, що приводом для нового переслідування Коена стали його плани випустити книгу з критикою Трампа. Міністерство ці претензії відкинуло і заявило, що Коен може продовжувати роботу над книгою в ув’язненні.

У четвер, 23 липня, суд визнав, що Коена відправили з-під домашнього арешту назад до в’язниці в якості помсти за його намір опублікувати мемуари про Трампа. Згідно з рішенням суду, експомічник Трампа відправиться під домашній арешт у п’ятницю, о 14-й годині за місцевим часом. Коена обмежать у професійній діяльності, пересуванні, а також у контактах з іншими людьми.

Під час свідчень у Конгресі на початку 2019 року Коен назвав Трампа шахраєм і заявив, що президент США під час передвиборної гонки в 2016 році вів переговори з Москвою про будівництво хмарочоса, хоча за законом не мав на це права. Трамп у відповідь звинуватив Коена у брехні.

Лукашенко закликав вислати з Білорусі іноземних журналістів

Президент Білорусі Олександр Лукашенко розкритикував іноземні ЗМІ та чиновників, у зоні відповідальності яких вони знаходяться, і закликав висилати журналістів видань, які «скликають людей на майдани». Про це повідомило білоруське державне агентство БелТА.

Під час наради Лукашенко, відхиляючись від тексту, написаного на папері, заявив, що останнім часом він здивований роботою адміністрації президента, свого прессекретаря і голови Ради Республіки. Він заявив, що чиновники повинні краще пояснювати народу, що відбувається в країні і у світі.

«Ми господарі в цій країні, – сказав Лукашенко. – Виконуйте свої обов’язки. Якщо не можете – скажіть, що ви не можете. Будуть інші цим займатися. Та й в уряді у нас, Міністерстві закордонних справ всі сидять, чекають команди президента. Що це за ставлення до країни?»

 

Зокрема він розкритикував ВВС, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода та інтернет-стріми, звинувативши журналістів у закликах до масових заворушень. «Не треба чекати ніякого закінчення електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – заявив Лукашенко.

При цьому білоруський президент наголосив, що мова йде не тільки про інтернет-видання, а й про друковану пресу, розкритикувавши, зокрема, газету «Комсомольская правда». «Уже скоро в жовтизну перетвориться», – заявив він, порекомендувавши журналістам розповідати про боротьбу за урожай і комбайнерів-тисячників.

У Білорусі проходить кампанія виборів президента країни, вони заплановані на серпень 2020 року, Олександр Лукашенко балотується на шостий термін поспіль. Його основні суперники не допущені до виборів, багатьох заарештували. У країні відбуваються акції протесту, як опозиційні, так і стихійні. Учасників протестів і журналістів, які їх висвітлюють, часто затримують правоохоронці.

 

На акціях 14-15 липня були затримані 17 журналістів, зокрема п’ятеро кореспондентів Білоруської служби Радіо Свобода. Журналіста Антона Трохимовича поліція побила. Стурбованість з цього приводу висловили Комітет із захисту журналістів та «Репортери без кордонів» і представники ряду держав, зокрема США.

«Те, що наших колег атакувала поліція в той час, коли вони вели пряму трансляцію, не залишає сумнівів в тому, що влада прагне перешкодити тому, щоб ми висвітлювали події, і зробити так, щоб аудиторія втратила доступ до новин, які заслуговують довіри», – заявила після затримань виконуюча обов’язки президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. Лукашенко перебуває на президентській посаді з 1994 року.

 

У Німеччині до 2 років умовно засудили 93-річного ексохоронця концтабору

У Німеччині суд визнав винним у причетності до вбивств і засудив до двох років ув’язнення умовно 93-річного Бруно Дея, який під час Другої світової війни працював охоронцем у концентраційному таборі Штутгоф поблизу тодішнього Данциґа (тепер польське місто Гданськ).

Вирок був оголошений суддею в окружному суді Гамбурга на півночі Німеччини через дев’ять місяців після початку судового розгляду. Дей зізнався, що працював у сторожовій вежі. Він був засуджений за 5232 пунктами звинувачень, що дорівнює кількості людей, які, як вважають, загинули в Штутгофі в 1944 та 1945 роках.

 

Чоловіка, який нині перебуває на інвалідному візку, судили в суді для неповнолітніх через його молодий вік (17 років) на час скоєння злочину.

Захист вимагав виправдання Дея. У своєму заключному слові минулого тижня Дей вибачився перед потерпілими, але наголосив, що його змусили взяти на себе роль у таборі. «Сьогодні я хотів би попросити вибачення перед тими, хто пройшов через пекло цього божевілля, а також перед їхніми родичами. Таке ніколи не повинно повторитися», – сказав Бруно Дей із лави підсудних.

У Болгарії на тлі протестів відбулися зміни в уряді

Прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов замінив трьох ключових міністрів, щоб знизити активність антикорупційних протестів, учасники яких вимагають його відставки.

Через два дні після голосування про недовіру уряду Борисов 23 липня звільнив міністрів фінансів, економіки та внутрішніх справ. Минулого тижня він просив про їхню відставку, щоб стримати спекуляції, що ці троє служать інтересам бізнесмена та власника засобів інформації Деляна Пеєвського.

Голосування 21 липня було п’ятим голосуванням за недовіру коаліційному уряду Борисова від часу його вступу на посаду в 2017 році. Вотум недовіри ініціювали опозиційні соціалісти, які звинувачують уряд у неспроможності боротися з корупцією.

Тисячі болгар, переважно молоді, майже два тижні поспіль проводили акції протесту в столиці Софії проти олігархів та їхнього впливу на владу.

Росія: на журналіста, якому поліцейський зламав руку, склали три протоколи

У російському місті Санкт-Петербург поліція склала три протоколи про адміністративні правопорушення на кореспондента видання «Медіазона» Давида Френкеля, якому поліцейський зламав плече на виборчій дільниці під час дострокового голосування за поправки до Конституції. Про це повідомляє «Медіазона».

На Френкеля склали протоколи за непокору співробітнику поліції, втручання в роботу виборчкому і порушення режиму самоізоляції.

Давид Френкель 30 червня намагався потрапити на виборчу дільницю №2219 в Петербурзі після повідомлень про можливі порушення під час попереднього голосування щодо поправок до Конституції. Поліцейський не пропускав кореспондента і зажадав, щоб він пішов із приміщення. При цьому у Френкеля була акредитація Центральної виборчої комісії, яка дозволяла йому перебувати на дільниці.

 

Співробітник поліції з номером 009175 спробував вигнати його з дільниці, де проходило голосування. Поліцейський заломив журналісту руку і вдарив по ній кулаком. Пізніше у Френкеля діагностували перелом руки і зробили операцію.

У МВС Росії вважають, що поліцейський діяв у межах закону, а голова петербурзької виборчої комісії Віктор Міненко заявив, що журналіст «Медіазони» «поводився очевидно провокаційно», а перелом отримав, бо, за словами поліцейських, впав сам.

Білоруський ресторатор заявляє, що втік в Україну і пропонує Київ як «точку складання білоруського протесту»

Білоруський ресторатор Вадим Прокоп’єв, який нещодавно залишив Білорусь, опублікував серію відеозвернень, зокрема, до президента Олександра Лукашенка і до білорусів, які не згодні з діями влади в країні. Бізнесмен розповів, що перебуває в Києві, і кличе туди опонентів, щоб «перетерти по-європейськи, без вовчих понтів».

Бізнесмен пропонує використовувати Київ як «точку складання білоруського протесту». Він також дякує білорусам за кордоном, які вийшли на акції і пікети солідарності. Звертається по допомогу для опонентів білоруського режиму, які залишаються в Білорусі. «Допомога потрібна і в Мінську. Допоможіть дівчаткам!» – каже Прокоп’єв, ймовірно, маючи на увазі кандидата в президенти Світлану Тіхановську, а також Марію Колесникову, координатора штабу арештованого ексбанкіра Віктора Бабарика, і Вероніку Цепкало, дружину незареєстрованого претендента на президентський пост Валерія Цепкала.

 

Вадим Прокоп’єв відомий у Білорусі як співвласник кількох ресторанів і барів преміум-класу. У травні, після заяви Лукашенка про те, що під час пандемії ресторани ніхто підтримувати не буде, він записав звернення до колег, в якому запропонував їм об’єднатися в асоціацію, щоб впливати на громадську думку і захищати свої інтереси перед державою. На початку липня стало відомо, нібито Прокоп’єв продав бізнес у Мінську і переїжджає в Сінгапур.

Перше відеозвернення Вадима Прокоп’єва до президента Лукашенка з’явилося майже опівночі 14 липня – цього дня в Мінську та інших містах Білорусі відбулися стихійні протести через відмову реєструвати незалежних кандидатів у президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкала. Було затримано понад 370 людей.

Вадим Прокоп’єв пояснив, навіщо записує відеозвернення, в третьому ролику: «Я собі ніколи не пробачу, якщо не допоможу всім вільним людям Білорусі. 2020 рік змінив усе. Ніколи ще в історії Білорусі я не бачив такого підйому, такого ентузіазму і рішучості». Він згадує політв’язнів Миколи Статкевича і Павла Северинця: «цим людям я безмежно вдячний: вони тримали удар, коли суспільство ще не прокинулося». Каже про Росію, де, за його словами, «біля керма знаходиться така ж злочинна група, тільки небезпечніша і потужніша». «Звернувши шию нашому паханові, ми надихнемо тих найкращих росіян, яких не влаштовує їхній власний режим», – говорить Прокоп’єв.

Канал Прокоп’єва на Youtube зареєстрований 13 липня. На момент публікації у нього понад 50 тисяч підписників. За тиждень усі відео подивилися майже 2 мільйони людей.

Жодної реакції ні від президента Лукашенка, ні від інших білоруських чиновників досі немає, хоча Прокоп’єв упевнений, що вони бачили його звернення.

 

У ЄС закликали Вірменію і Азербайджан до миру

Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Джозеп Боррель 22 липня провів тристоронні телефонні переговори з міністрами закордонних справ Вірменії та Азербайджану задля зниження напруженості на тлі спалаху насильства на кордоні цих країн.

Бесіда високого представника ЄС із закордонних справ із міністром закордонних справ Вірменії Зограбом Мнацаканяном та міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим стала першою прямою дипломатією з боку ЄС, яка об’єднала конфронтуючі країни.

Боррель закликав обидві сторони взяти на себе зобов’язання припинити вогонь і вжити негайних заходів для полегшення ситуації.

Головний дипломат ЄС «закликав обидві сторони припинити збройну конфронтацію і утримуватися від дій і риторики, які провокують напруженість, повідомли в канцелярії Борреля.

Раніше також генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав до «негайної та повної деескалації» і «повернення до переговорів» між Азербайджаном і Вірменією.

Після спалаху насильства, що почався 12 липня і тривав кілька днів між сусідніми країнами Південного Кавказу, загинули щонайменше 12 азербайджанських і 4 вірменських військових. Кожна зі сторін звинуватила іншу в початку бойових дій.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.

Нагірний Карабах є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але контролюється вірменськими сепаратистами.

США оголосили нагороду за допомогу в арешті хакерів з України

США призначили нагороду у два мільйони доларів за інформацію, яка допоможе в арешті двох громадян України. 28-річних жителів Києва Артема Радченка та Олександра Єременко звинувачують у зломі бази даних американської Комісії з цінних паперів і бірж та в електронному шахрайстві.

За даними спецслужб США, українці отримали незаконний прибуток у розмірі 4,5 мільйонів доларів. Вони отримували інсайдерські дані про компанії, акції яких представлені на біржі. Крім того, Радченко і Єременко продавали продавали внутрішню фінансову інформацію компаній третім особам.

Секретна служба США завершила розслідування щодо українських громадян в січні. Вони звинувачуються за 16 пунктами.

У рекламі передвиборчої кампанії Трампа використали фото з Революції гідності, щоб змалювати «хаос»

У рекламі передвиборчої кампанії президента США Дональда Трампа використали фото протестуючих під час Революції гідності в Україні у 2014 році. У дописі, який з’явився у «Фейсбуці» з позначкою, що він оплачений організацією Donald J. Trump for President, INC., використано дві фотографії: на першій зображений Трамп поруч зі співробітниками правоохоронних органів, на другій протестуючі, які борються з міліцією у Києві під час Майдану.

У підписі під фотографіями мовиться: «Громадська безпека проти хаосу і насильства».

 

Нещодавно США були охоплені хвилею масових протестів через жорстокість поліції щодо темношкірих американців після вбивства Джорджа Флойда співробітниками правоохоронних органів Міннесоти. Деякі особи використали протести для мародерства та пограбування магазинів. Під час протестів постраждали як активісти, так і поліцейські.

У ході масових заворушень Трамп, хоч і назвав смерть Флойда жахливою, підтримував позицію правоохоронних органів.

Втім, використана Трампом фотографія, зображає продемократичні протести в Україні у 2014 році, а не недавні масові акції у США.

Реклама стала вірусною серед критиків Трампа. Представники його передвиборчого штабу поки ніяк не відреагували на запити ЗМІ щодо неї.

 

Сполучені Штати підтримували українських протестуючих, які виступили проти нині експрезидента Віктора Януковича: той відмовився від асоціації з ЄС та погодився на більш тісні стосунки з Росією, що викликало протести.

Учасники Революції гідності, яка припала на пізню осінь і зиму, кілька місяців провели на центральній площі столиці, неодноразово стикаючись з жорстокістю міліції та «Беркуту», чим викликали захоплення по всьому світу.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада.

ЄС накладе санкції на Росію, Китай та КНДР через NotPetya, WannaCry та Cloud Hopper – джерела

Посли країн Європейського союзу дали «зелене світло» санкціям проти російської розвідки (ГРУ), а також китайської та північнокорейської організацій через три різні кібератаки, які відбулися в останні роки, повідомили Радіо Свобода кілька джерел, знайомих із ситуацією.

Посли вирішили заморозити активи ГРУ, китайської компанії Tianjin Huaying Haitai Science & technology development Co. та північнокорейської Chosun Expo.

За даними джерел Радіо Свобода, ЄС заморозить і кошти, якими потенційно можуть користуватся ці організації, та заборонить в’їзд на свою територію шістьом неназваним громадянам Китаю та Росії. У Європейському союзі вважають, що вони причетні до кібератак WannaCry, NotPetya та Cloud Hopper.

Офіційно санкції мають затвердити до кінця липня. Вперше їх застосовують у межах нового кіберсанкційного режиму, який погодили минулоріч і який дозволяє блоку запроваджувати заборони на візи та заморожувати активи причетних до кібератак людей та організацій.

Крім того, за інформацією Радіо Свобода, ЄС працює над запровадженням санкцій проти ще двох осіб з Росії та однієї російської організації, яких Берлін звинувачує в кібератаках на німецький Бундестаг у 2015 році.

Кібератака з використанням вірусу, який спочатку був названий Petya.A (пізніше – NotPetya), відбулася 27 червня 2017 року. Вірус блокував комп’ютерні системи компаній, вимагаючи за розблокування 300 доларів у біткойнах. Найбільше від вірусу Petya.A постраждала Україна. Повідомлялося також про зараження комп’ютерів у низці інших країн.
Організацію Lazarus Group вважають причетною до атаки віруса-вимагача WannaCry 2.0, відповідальність за яку в грудні 2017 року США, Австралія, Канада, Нова Зеландія і Велика Британія публічно поклали на Пхеньян. КНДР свою причетність заперечувала. У цілому атака WannaCry 2.0 торкнулася щонайменше 150 країн світу і призвела до блокування близько 300 000 комп’ютерів.
Як писало агентство Reuters, у 2014-2017 роках співробітники служби безпеки шведської компанії Ericsson п’ять разів зазнавали атак з боку китайських шпигунів, яких підозрюють у кібершпигунстві. У 2017 році компанія виявила, що команди хакерів, пов’язані з китайською владою, змогли отримати доступ до даних через підключення до компанії Hewlett Packard Enterprise, яка надає інформаційно-технологічні послуги. Американські прокурори вважають, що Китай використовував HPE як майданчик для атак, за допомогою яких вдавалося отримати корпоративні та державні таємниці. Серед жертв кампанії Cloud Hopper – Fujitsu, Tata Consultancy Services, NTT Data, Dimension Data, Computer Sciences Corporation та DXC Technologyа.

Історика Юрія Дмитрієва засудили в Росії до трьох з половиною років колонії

Суд у російському регіоні Карелія 22 липня визнав історика і правозахисника, дослідника розправ сталінського режиму в урочищі Сандармох Юрія Дмитрієва винним за одним із пунктів звинувачень і визначив йому покарання у вигляді трьох із половиною років колонії, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката. Згодом на сайті Петрозаводського міського суду з’явився текст документа.

Дмитрієв виправданий за статтями про виготовлення порнографії, зберігання зброї та розпусні дії, але визнаний винним у насильницьких діях сексуального характеру відносно малолітньої прийомної дочки. Такий вирок означає, що історик вийде на свободу восени 2020 року, оскільки більшу частину терміну він уже відбув до ухвалення судом рішення.

Раніше цього місяця прокуратура попросила суд призначити Дмитрієву покарання у вигляді 15 років ув’язнення.

Сам Дмитрієв і його прихильники кажуть, що справа сфабрикована. Вона тягнеться з 2016 року, коли історика заарештували за звинуваченням у дитячій порнографії на підставі фотографій його дочки, які силовики знайшли на його комп’ютері. Дмитрієв наполягає, що зображення не були порнографічними, а робилися на прохання соціальних працівників для контролю розвитку дитини.

Однодумці Дмитрієва заявляють, що звинувачення проти нього висунуті через дослідження ним історичних фактів, які ускладнюють реалізацію політики Кремля щодо радянського минулого.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch 21 липня висловила стурбованість щодо переслідування історика. «Обставини, пов’язані з кримінальними звинуваченнями проти Дмитрієва, свідчать про те, що ці звинувачення є неправдивими та є розплатою за його правозахисну діяльність», – ідеться у повідомленні Human Rights Watch.

На захист Дмитрієва виступають видатні науковці та митці як у Росії, так і за її межами. Чергове звернення представників інтелігенції опубліковане в російському виданні «Новая газета». У ньому справу проти Дмитрієва названо «одним із найбрудніших процесів у країні». Лист підписали, зокрема, акторки Інна Чурикова і Лія Ахеджакова, письменники Людмила Улицька і Віктор Шендерович, режисер Андрій Звягінцев, поет Юлій Кім.

Українська письменниця Оксана Забужко взяла участь у флешмобі на захист Дмитрієва і закликала приєднатися до нього всіх небайдужих.

 

Під керівництвом Юрія Дмитрієва в 1990-х роках у лісах Карелії знайшли масові поховання жертв політичних репресій у Сандармоху і Червоному Бору. Дмитрієв склав списки пам’яті загиблих, які налічували кілька тисяч імен.

Під час кримінального переслідування історика в Сандармоху розпочала розкопки пошукова експедиція Російського військово-історичного товариства (РВІО), заснованого колишнім міністром культури Росії Володимиром Мединським. Учасники цієї експедиції знайшли останки людей і припустили, що в Карелії розстрілювали не репресованих, а червоноармійців під час радянсько-фінської війни 1939–1940 років.

Геологи попереджали про цунамі після землетрусу поблизу Аляски

Центр попереджень цунамі в Тихому океані упродовж короткого періоду часу попереджав про цунамі після землетрусу поблизу берегів Аляски.

Геологи не виключали, що цунамі міг спостерігатися в радіусі 300 кілометрів від епіцентру.

За даними Геологічної служби США, землетрус магнітудою 7,8 зафіксований о 9:12 за Києвом. Епіцентр поштовхів був розташований на глибині у два кілометри у 110 кілометрах на південний захід від Перрівілла.

Після виявлених невеликих хвиль Центр скасував своє попередження.

Вірменія звинувачує Азербайджан у новому нападі на кордоні – Баку заперечує

Міністерство оборони Вірменії заявило азербайджанські війська в нападі на одну з позицій на кордоні. Увечері 21 липня про це заявила речниця відомства Шушан Степанян.

За словами Степанян, азербайджанські військові понесли тяжкі втрати в ході нападу, який нібито відбили вірменські сили в провінції Тавуш. Вона зазначила, що деякі солдати сусідньої країни «втрапили у пастку», не вдаючись у деталі, натомість вірменські солдати не постраждали.

Степанян стверджує, що сили Азербайджану атакували ту ж висотну позицію вірмен, яку неуспішно штурмувати вранці 16 липня.

Натомість в Азребайджані цю заяву заперечують.

 

«Не було нових атак, а тим паче загиблих, з нашого боку. Повідомлення Вірменії – це ще один випадок дезінформації», – заявив речник Міністерства оборони країни Ваґіф Дарґахлі.

Раніше протягом дня Дарґахлі заявляв, що ситуація на кордоні між Тавушем та азербайджанським Товузом на заході Азербайджану лишається «напруженою, проте стабільною».

Вірменія і Азербайджан ведуть бої на кордоні між країнами з 12 липня. За інформацією Баку, загинули 11 азербайджанських військових, зокрема генерал-майор Полад Хашимов. Вірменія заявила про чотирьох загиблих і десяти поранених зі свого боку. Бої проходять далеко від Нагорного Карабаху, в якому протистояння двох країн зазвичай найгостріше.