Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала Росію зняти звинувачення з десятків російських журналістів, яким загрожує штраф або затримання за мирний протест в знак солідарності з колегами, які піддаються кримінальному переслідуванню за свою журналістську діяльність.

«Незалежні журналісти в Росії піддавалися нападам упродовж багатьох років, а недавні кримінальні переслідування піднімають репресії на новий рівень», – йдеться у заяві HRW 10 липня.

За даними правозахисників, в більшості випадків поліція заявляла про порушення правил проведення публічних зібрань в якості підстави для арешту. У кількох випадках вони також вказували, що діють з метою гарантування заходів проти коронавірусу.

«Поліція помилково стверджувала, що деякі з учасників протесту порушували ці правила, але при цьому розміщувала більшість затриманих протестувальників у переповнених, погано вентильованих поліцейських машинах, де вони не могли дотримуватись соціальної дистанції», – повідомляє HRW.

3 липня 17 осіб були затримані біля штаб-квартири Федеральної служби безпеки (ФСБ) в Москві, коли протестували проти переслідування журналістки Світлани Прокоп’євої. Більшість затриманих були журналістами. Наступного дня два журналісти були затримані в Пскові, де проходив процес над Прокоп’євою. 28 журналістів і активістів також були затримані біля будівлі ФСБ в Москві 7 липня, протестуючи проти звинувачень у державній зраді проти Івана Сафронова, колишнього журналіста-розслідувача. Всі три протести були абсолютно мирними, і демонстранти, як вказують правозахисники, проводили пікети одиночні і з дотриманням соціальної дистанції.

За російським законодавством, протестувальникові дозволяється проводити одиночний пікет без попереднього повідомлення про це органи влади.

 
…

Верховний суд США 9 липня визнав східну частину штату Оклахома резервацією корінного населення. За ухвалення рішення виступили п’ятеро з дев’яти суддів.

Згідно з постановою, плем’я може жити за своїми законами. На території резервації діятиме своя судова система. Суд не зможе виносити вироки у справах корінних жителів, якщо злочин стався на їхніх землях. Покарання за незначні правопорушення будуть виносити племінні суди. Серйозні злочини як і раніше будуть розглядати федеральні суди. Деякі засуджені за федеральним законодавством тепер можуть оскаржити вироки.

Представники племен стверджують, що співпрацюватимуть з правоохоронними органами США.

Постанова суду винесена в рамках справи Джімсі Макгірта. Йому 71 рік. У 1997 році його засудили за зґвалтування чотирирічної дівчинки. Він не заперечував провину у Верховному суді. Однак, на думку Макгірта, його могла судити тільки федеральна влада, оскільки він належить до племені семінолів і злочин скоєно на індіанської території. Верховний суд скасував тюремний термін Макгірта. Це рішення можна оскаржити у федеральному суді.

Головний суддя Джон Робертс окремо зазначив, що рішення призведе до дестабілізації судів штату.

У 1830-х році кілька племен корінних американців зі східних штатів переселили на території, які пізніше стали штатом Оклахома. У середині 1850-х років індіанці Оклахоми підписали договір з федеральним урядом США. Воно гарантувало племені повний суверенітет. Таким чином, за словами судді Ніла Горсуча, Верховний суд виконав дану урядом обіцянку.

Видання The Atlantic з посиланням на статистику Управління виправних установ США повідомляє, що станом на кінець минулого року близько двох тисяч корінних американців перебували у в’язниці за злочини, скоєні на території племені.
…

Сьогодні виповнюється 26 років, як Олександр Лукашенко став першим і наразі єдиним президентом Білорусі.

10 липня 1994 року в другому турі президентських виборів у Білорусі депутат Верховної Ради Олександр Лукашенко переміг прем’єр-міністра В’ячеслава Кебіча (14,2%) із більш ніж 80 відсотками голосів.

Через десять днів після цього відбулася інавгурація першого президента в історії незалежної Білорусі, нагадуж Білоруська служба Радіо Свобода.

Спочатку, окрім Олександра Лукашенка та В’ячеслава Кебіча, на посаду президента балотувалися ще чотири кандидати: лідер Білоруського народного фронту Зянон Позняк, спікер Верховної Ради Станіслав Шушкевич, секретар ЦК Компартії Білорусі Василь Новіков і голова Спілки аграріїв Олександр Дубко.

У другий тур пройшли Лукашенко (44,82% голосів) і Кебіч (17,33%).

Після цієї перемоги посада президента у Білорусі більше не оновлювалась. У результаті неодноразового перегляду конституції Лукашенко отримав право балотуватися необмежену кількість разів, і цього року він оголосив, що буде балотуватися на шостий термін.

Наступні вибори в Білорусі призначені на 9 серпня.

Виборча кампанія супроводжується переслідуванням і арештами опонентів чинного президента Білорусі.

 
…

Влада Сербії відмовилася від ідеї запроваджувати комендантську годину через пандемію коронавірусу після того, як у Белграді і ще кількох містах країни протести проти карантинних обмежень переросли в сутички між протестувальниками і поліцією. 

При цьому деякі нові обмеження в країні оголосили.

Прем’єр-міністр Ана Брнабич 9 липня повідомила, що запроваджується заборона на організовані публічні зібрання у кількості більше ніж 10 людей. Це стосується як заходів на відкритому повітрі, так і тих, що проводяться в приміщенні.

Попри заборону, протестувальники ввечері 9 липня третій вечір поспіль зібралися біля будівлі парламенту в Белграді. Вони виступають проти дій уряду з посилення обмежень.

Уряд мотивує свої дії зростанням кількості випадків коронавірусного захворювання COVID-19. За офіційними даними, в Сербії виявили 17 342 випадки інфікування. Кількість хворих почала різко зростати у кінці червня.

У зв’язку з цим 7 липня президент Александар Вучич оголосив про повернення суворого карантину і комендантської години – із закриттям підприємств і забороною збиратися групами більше ніж п’ять осіб. Вучич окремо підкреслив, що ситуація в столиці Сербії Белграді є критичною і що лікарні в місті майже заповнені.

У відповідь тисячі протестувальників 7 липня наповнили центр Белграда. Вони висловили незгоду з рішенням про повернення карантину і вимагали відставки Вучича у уряду.

У ніч на 8 липня протестувальники увірвалися в парламент. Поліція розганяла демонстрантів сльозогінним газом і світлошумовими гранатами. У цілому під час сутичок у столиці Сербії постраждали 43 поліцейських і 17 учасників акції, ще 23 людей затримали. На наступний день протести продовжилися.

 
…

США запровадили санкції проти чотирьох колишніх і нинішніх посадових осіб Китаю, причетних, на думку Вашингтону, до порушень прав уйгурів. Обмеження введені в рамках акту Магнітського. Про це повідомляє американський Мінфін.

Санкції передбачають, зокрема, заморожування активів цих людей на території Сполучених Штатів, заборона на ділові контакти і візові обмеження.

Закон про санкції за утиски уйгурів та інших мусульман в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР президент США Дональд Трамп підписав у червні цього року.

Серед порушень прав людини Вашингтон зазначає переміщення уйгурів у спеціальні табори, де їх піддають ідеологічній обробці і примушують до важкої праці з кінцевою метою викорінити національну ідентичність.

Влада КНР обґрунтовує необхідність створення так званих центрів профпідготовки боротьбою з тероризмом.

Люди, які були переміщені в такі центри, розповідають, що їм заборонено залишати територію, а зв’язок із зовнішнім світом обмежений. Ті, хто перебувають у центрі, не мають права на здійснення релігійних обрядів, і вони повинні вивчати китайську мову.

За оцінками правозахисників, за останні роки понад мільйон китайських мусульман пройшли через подібні табори.
…

Колишній особистий адвокат президента США Дональда Трампа Майкл Коен був повернутий під варту 9 липня за порушення умов звільнення з в’язниці.

У грудні 2018 року Коен був засуджений до трьох років за ґратами після того, як визнав, що заплатив гроші двом жінкам, які твердять, що спали з Трампом. Також Коена засудили за податкові шахрайства та за неправдиві свідчення в Конгресі.

53-річного адвоката 21 травня відпустили з в’язниці до домашнього ув’язнення в межах заходів зі стримування поширення COVID-19 у місцях несвободи.

Минулого тижня таблоїд New York Post сфотографував, як Коен їсть на літньому майданчику в ресторані на Мангеттені.
…

Інформація, нібито Росія платила талібам за вбивство американців в Афганістані, не підтверджується, і немає жодних доказів того, що такі виплати спричинили загибель військових. Про це на слуханнях у комітеті з питань збройних сил Палати представників 9 липня заявив голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі, повідомляє Reuters.

Президент Дональд Трамп раніше заперечував значення цих даних та заявляв, що не отримував інформації з цього приводу від американської розвідки.

Раніше цього тижня глава Центрального командування ЗС США, генерал Френк Маккензі підтвердив: американська розвідка дійшла висновку, що Росія запропонувала талібам винагороди за вбивство військових із міжнародного контингенту в Афганістані. Проте, заявив Маккензі, немає доказів того, що в результаті таких атак було вбито американських військових.

Маккензі наголосив, що добре знайомий з розвідданними. Він вважає їх «тривожними», але не виявив «причинно-наслідкового зв’язку».

В останні тижні американські газети з посиланням на джерела в американських розвідслужбах писали про те, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала талібам винагороди за вбивства американців і військовослужбовців інших країн з міжнародного контингенту в Афганістані. За даними Washington Post, американські аналітики вважають, що жертвами оплачених Росією атак могли стати кілька американських військовослужбовців.

Російські офіційні представники категорично відкидають подібні звинувачення.

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.
…

Поліція в Австрії розглядає дві версії загибелі 4 липня у Відні чеченського блогера, громадянина Росії Маміхана Умарова. Ідеться або про побутову сварку, або про замовне вбивство, повідомив представник поліції.

За підозрою в злочині раніше були затримані двоє вихідців із російського регіону Чечня. Вони будуть під вартою приблизно до 20 липня.

Умаров і підозрювані у вбивстві є колишніми біженцями. У різний час усі троє цього статусу були позбавлені і подали скарги, які зараз розглядаються.

Маміхан Умаров в інтернеті був відомий як Анзор із Відня. Він критикував чеченську владу і лідера Чечні Рамзана Кадирова.

9 липня Кадиров написав у Telegram, що до вбивств чеченських блогерів e Європі причетні іноземні спецслужби, що працюють проти Росії.
…

Україна жодним чином не втручається у внутрішні справи Сербії. Про це йдеться в повідомленні посольства України в Белграді з приводу твердження окремих російських й проросійських інформаційних джерел про нібито «український сценарій» та втручання українців у протести у Сербії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Посольство України не має інформації про участь українських громадян в останніх подіях у Сербії й «апелює до ЗМІ в Сербії не поширювати фальшиві матеріали про Україну й українських громадян», зазначається в матеріалі.

Державне телебачення Сербії раніше 9 липня повідомило, що серед понад 150 затриманих учасників протесту в Белграді був і громадянин Ізраїлю, народжений 1999 року в Україні.

В Белграді, Новому Саді, Ніші та ще кількох містах Сербії 7 й 8 липня відбулися масові протести проти влади й президента Александара Вучича через повторне запровадження карантинних заходів та через те, що влада, на думку громадян, обманює громадськість щодо кількості хворих на COVID-19 й померлих від початку епідемії.

За офіційними джерелами, станом на 9 липня було зафіксовано 17342 хворих й 352 померлих. Незалежні ЗМІ й деякі епідеміологи стверджують, що заражених і померлих було набагато більше.

Рішенням уряду Сербії з 9 липня заборонені зібрання понад 10 осіб, робочий час ресторанів і торгових центрів обмежений до 23-ї години.

Усупереч забороні, в центрі Белграда, Нового Сада та ще кількох міст увечері зібралося кілька тисяч громадян. Вони сидять біля будинку парламенту та будівель міських рад, які захищають сотні поліцейських і жандармів.

За офіційними даними, 7 й 8 липня було затримано щонайменше 150 пікетувальників. Влада стверджує, шо травм зазнали 118 поліцейських. Незалежні ЗМІ повідомляють, що поліція побила кількасот учасників протесту.
…

У столиці Росії Москві 9 липня поліція прийшла з обшуками до муніципальної депутатки Юлії Галяміної, шеф-редактора «МБХ медіа» Сергія Простакова і координаторок «Відкритої Росії» Тетяни Усманової й Ольги Горелик. 

Галяміна й Усманова є учасницями кампанії «Нет!», яка виступає проти поправок до конституції Росії, що розширюють владу президента.

Як повідомила Галяміна у твітері, в її квартирі, де проводиться обшук, перебуває лише її син. Він не хотів відчиняти двері поліцейським, але вони пригрозили зламати двері. Адвоката Михайла Бірюкова поліція в квартиру не пускає, каже Галяміна.

Російські силовики офіційно не називають причин обшуків.

За словами прессекретаря «Відкритої Росії» Костянтина Фоміна, формальним приводом обшуків в Усманова, Горелик і Простакова є справа ЮКОСу 2003 року. Проте в самій організації їх пов’язують із запланованим на 15 липня мітингом на Пушкінської площі Москви проти поправок до конституції Росії, пише «Медіазона».

 
…

Федеральна служба з фінансового моніторингу Росії внесла до списку терористів і екстремістів російського журналіста Аркадія Бабченка. З якої причини це зробили – відомство поки що не коментувало. Сам журналіст поки теж не давав коментарів на цю тему.

Бабченко відомий своєю антипутінською риторикою. Він виїхав з Росії в лютому 2017 року, жив у Празі, потім переїхав до Києва і почав працювати ведучим кримськотатарського телеканалу ATR.

Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про те, що проти нього можуть порушити кримінальну справу.

У 2018 році Служба безпеки України інсценувала вбивство блогера, як стверджувалося, для виявлення замовників його справжнього вбивства.

Восени 2019 року Бабченко виїхав з України.

 
…

Президент США Дональд Трамп 8 липня вперше зустрівся з президентом Мексики Андресом Мануелем Лопесом Обрадором. Зустріч відбулася у Білому домі.

Трамп охарактеризував відносини зі своїм мексиканським колегою як «видатні», назвав Мексику заповітним партнером і заявив, що підписана з Лопесом Обрадором угода про співпрацю підтверджує їхню «тісну дружбу».

«Відносини між Сполученими Штатами і Мексикою ніколи не були тіснішими, ніж зараз», – заявив, який був обраний частково через передвиборчої обіцянки побудувати стіну на кордоні США і Мексики. Його слова про Лопеса Обрадора та мексиканський народ дуже відрізнялися від його заяв під час президентської кампанії 2016 року.

Президент Мексики заявив, що хоче підтримувати хороші відносини зі Сполученими Штатами, незважаючи на зусилля Трампа з будівництва стіни і жорстку позицію щодо мігрантів, які незаконно перетинають кордон, та шукачів притулку, які прибувають з Мексики.

Це була перша зустріч двох лідерів, і Трамп визнав, що він і Лопес Обрадор поділяють деякі загальні цінності.

Лопес Обрадор, який був обраний президентом в 2018 році, подякував Трампу за сприяння торгівлі між двома країнами, за повагу суверенітету Мексики, та за те, що він ставиться то народу Мексики «з добротою і повагою».

Напередодні візиту президент Мексики заявив, що його мета полягає у підписанні торгівельної угоди. Також він планував подякувати Трампу за поставку обладнання для боротьби з коронавірусом.

Візит відбувся за чотири місяці до президентських виборів у США, на яких Трамп сподівається бути переобраним. Тому ця зустріч може додати Трампу прихильників серед латиноамериканців, в той час як загалом його популярність зменшилася через пандемію.

Президент США Дональд Трамп підписав нову угоду про торгівлю між США, Мексикою та Канадою у січні. Нова угода заміняє договір про вільну торгівлю у Північній Америці, прогнозований товарообіг складає більш ніж 1,3 трильйона доларів.
…

Вранці 9 липня представники Слідчого комітету Росії в супроводі озброєних співробітників ФСБ затримали губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала, який два роки тому несподівано переміг ставленика Кремля. Слідчий комітет Росії повідомив, що найближчим часом Фургалу висунуть звинувачення в організації низки замовних вбивств у Хабаровському краї і Амурській області в 2004-2005 роках.

Справу порушили проти організованої злочинної групи. За даними слідства, Фургал є організатором замаху на вбивство і вбивства низки підприємців. Для обрання запобіжного заходу політика доправлять до Москви, в Басманний суд.

У справі, крім Фургала, раніше були затримані і заарештовані четверо обвинувачених. Вони дали свідчення проти губернатора.

У 2019 році в Москві заарештували колишнього ділового партнера Фургала Миколу Містрюкова. Його підозрювали в причетності до замовних вбивств підприємців Євгена Зорі й Олега Булатова та замаху на підприємця Олександра Смольського в 2004-2005 роках.

50-річний Сергій Фургал очолює Хабаровський край Росії з вересня 2018 року. Він балотувався від ЛДПР і в другому турі переміг з 70% голосів виборців. Тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону В’ячеслав Шпорт, висунутий владною партією «Єдина Росія», набрав 28 відсотків. 

У 1990-ті роки Фургал працював лікарем і займався бізнесом. У 2005 році став депутатом думи Хабаровського краю. Потім був депутатом Держдуми, очолював комітет з охорони здоров’я.

За останні п’ять років у Росії затримали і засудили кількох чинних губернаторів. Однак вперше йдеться про підозру в організації вбивств.

 
…

Представники кількох спецслужб Чехії в розмові з телеканалом «Настоящее время» відкинули співпрацю з заарештованим російським журналістом і радником голови «Роскосмосу» Іваном Сафроновим.

Інформоване джерело в Міністерстві оборони Чехії повідомило, що вони не мають у своєму розпорядженні будь-якої інформації про можливу співпрацю Сафронова з відомством. Офіційно в Міноборони відмовилися коментувати заяву російських відомств.

Співробітник Служби безпеки та інформації на умовах анонімності сказав, що Сафронов непричетний до роботи цього відомства.

Також телеканал надіслав запит до служби зовнішньої розвідки Чехії, Управління зовнішніх зв’язків та інформації, яке згадується в справі Сафронова. Представник відомства Ярослав Хрбек повідомив, що офіційно відомство відмовляється будь-яким чином коментувати справу журналіста.

Раніше офіційний представник МЗС Чехії Зузана Штіхова заявила, що відомство також не може коментувати заяви російських прокуратури і ФСБ про те, що Сафронов міг співпрацювати з Чехією.

Суд у Москві 7 липня заарештував журналіста і радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова в справі про державну зраду.

Сафронов заарештований до 6 вересня.

Засідання, на якому обирався запобіжний захід, починалося у відкритому режимі. Пізніше його закрили за клопотанням слідчого.

Офіційні звинувачення журналістові, за словами його адвоката, ФСБ планує пред’явити 13 липня.

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні 2020 року перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.
…

Колишній співробітник Ради національної безпеки США Александр Віндман вирішив піти у відставку зі Збройних сил. За його словами, він відчув «кампанію цькування, залякування і помсти» з боку американського президента. Про це повідомили CNN та інші американські ЗМІ з посиланням на адвоката Віндмана Дейвіда Пресмана.

«Президент США намагався змусити Віндмана обрати між дотриманням закону і потуранням президенту, між дотриманням своєї клятви і захистом власної кар’єри, між забезпеченням свого підвищення і підвищенням його колег», – ідеться в заяві Пресмана.

Як повідомило CNN обізнане джерело, після звільнення з Ради національної безпеки Віндману неодноразово говорили, що він більше не зможе займатися питаннями, в яких спеціалізується, перш за все – відносинами з Україною.

У Пентагоні заперечували наявність розслідування проти колишнього експерта Білого дому Віндмана.

Віндман був звільнений після завершення процесу імпічменту. За словами адвоката Віндмана, його попросили залишити посаду через те, що «він сказав правду». Також був звільнений його брат-близнюк, який працював юристом у Білому домі.

Президент США Дональд Трамп рекомендував Пентагону притягти Віндмана до дисциплінарної відповідальності.
…

В Узбекистані республіканська комісія посилила карантин на період із 10 липня по 1 серпня через пандемію коронавірусу.

Нові правила передбачають:

обмеження на рух транспорту;
заборону на проведення зустрічей у державних органах: при необхідності радять використовувати відео-конференц-зв’язок;
заборону на пересування між регіонами;
заборону на виступи, культурні й інші заходи;
заборону на проведення весіль й інших сімейних урочистостей;
призупинення роботи парків, атракціонів, ринків, великих магазинів, тренажерних залів, фітнес-клубів, спортзалів і басейнів;
заборону на роботу дитячих садків, кафе, ресторанів та їдалень, а також пансіонатів, дитячих таборів і санаторіїв.

Частину держслужбовців запропонували відправити у відпустку, інші будуть працювати віддалено. Людям віком від 65 років заборонено пересуватися в громадських місцях і групами у більше ніж три людини.

Також влада вдвічі скоротить міжнародні рейси, далекобійників перевірятимуть на коронавірус.

Карантинні обмеження влада Узбекистану почала запроваджувати з 15 березня: призупинили транспортне сполучення з іншими країнами і всередині країни, запровадили заборону на використання особистих авто.

1 квітня ввели режим самоізоляції, а громадянам віком від 65 років заборонили залишати домівки. 8 травня всі регіони Узбекистану розділили – на «червону» (найнебезпечнішу), «жовту» і «зелену» (вільну від вірусу) зони. 

У кінці травня в країні почали послаблювати карантин і скасовувати обмеження, але в результаті число хворих в червні знову почало зростати.

За офіційними даними, в Узбекистані з початку пандемії коронавірусу захворіли понад 10 тисяч людей, померли 40 людей. За останню добу в країні виявили 308 хворих, напередодні в країні був оновлений денний рекорд виявлених випадків – за добу захворіли 342 людини.

 
…

Радянський районний суд Мінська 8 липня присудив співголові незареєстрованої опозиційної «Білоруської Християнсько-демократичної партії» Павлові Северинцю 15 діб арешту, це вже п’яте поспіль подібне рішення за нібито заклики до участі в несанкціонованій акції 7 червня.

Северинець, який взяв участь у слуханні по скайпу зі слідчого ізолятора в Мінську, відкинув звинувачення, зазначивши, що його вже засудили до 15 діб позбавлення волі за участь в цьому мітингу, а також отримання ним ще трьох 15-денних термінів за участь в інших мітингах.

Северинець також заявив, що акція біля мінського ринку «Комаровський» 7 червня була організована ініціативними групами, що підтримують вісім потенційних кандидатів в президенти, а це допустимо конституцією під час виборчої кампанії, – вказав він.

Павло Северинець – один з десятків активістів і політиків, затриманих в Мінську та іншим містах по всій країні під час мітингів 8 червня, коли сотні демонстрантів збирали підписи, необхідні для реєстрації альтернативних кандидатів у президенти на виборах, запланованих на 9 серпня.

На тлі мітингів опозиції президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що в Білорусі не буде революції на кшталт українського Майдану.

В ООН нещодавно закликали уряд Білорусі відмовитися від «політики довільних арештів, насильства і залякування» щодо політичних активістів, правозахисників, журналістів і блогерів напередодні президентських виборів.

Комітет із захисту журналістів також закликав офіційний Мінськ звільнити всіх журналістів, які нині перебувають під вартою, і «дозволити пресі висвітлювати майбутні вибори в країні без страху судового переслідування».

 
…

В Афганістані внаслідок вибуху в автомобілі загинули щонайменше троє поліцейських. Про це повідомляє місцева влада.

Інцидент, в результаті якого було поранено ще близько 20 людей, стався 8 липня у провінції Кандагар. Серед поранених – очільник місцевої поліції та цивільні.

Представник губернатора провінції заявив, що поки відповідальність за вибух на себе не брало жодне угруповання. Він додав, що «терориста-смертника» правоохоронці застрелили до того, як він дістався поліцейського відділку.

У регіоні, де стався вибух, йдуть бої з талібами.

На початку червня спеціальний посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що сподівається на початок мирних переговорів між урядом країни та талібами, і у випадку їх продуктивності, на дострокове виведення військ США.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.
…

Глава Центрального командування ЗС США, генерал Френк Маккензі підтвердив, що американська розвідка дійшла висновку, що Росія запропонувала талібам винагороди за вбивство військових з міжнародного контингенту в Афганістані. Проте, заявив Маккензі, немає доказів того, що в результаті таких атак було вбито американських військових.

Маккензі наголосив, що добре знайомий з розвідданними. Він вважає їх «тривожними», але не виявив «причинно-наслідкового зв’язку».

Водночас військовий підкреслив негативну роль, яку Росія відіграє в регіоні. Москва, сказав генерал Маккензі, протягом багатьох років поставляла талібам зброю і підтримувала їх фінансово. «Ми повинні пам’ятати, що росіяни не є нашими друзями. Вони не бажають нам добра, і ми повинні пам’ятати про це постійно, коли ми оцінюємо розвіддані», – заявив генерал під час розмови з журналістами.

В останні тижні американські газети з посиланням на джерела в американських розвідслужбах писали про те, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала талібам винагороди за вбивства американців і військовослужбовців інших країн з міжнародного контингенту в Афганістані. За даними Washington Post, американські аналітики вважають, що жертвами оплачених Росією атак могли стати кілька американських військовослужбовців.

Російські офіційні представники категорично відкидають подібні звинувачення.

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.
…

Сполучені Штати офіційно повідомили Організації Об’єднаних Націй, що ця країна вийде зі складу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). 6 липня Вашингтон повідомив генеральному секретареві ООН Антоніо Гутеррішу, що залишить ВООЗ рівно через рік. 

Президент США Дональд Трамп звинуватив ВООЗ в ігноруванні «достовірних повідомлень» про поширення нової коронавірусної інфекції в Китаї і звинуватив медичну організацію зі структури ООН у тому, що вона діяла занадто повільно і піддавалася на тиск із боку Пекіна.

Пандемія спричинила різке уповільнення темпів світової економіки та сплеск безробіття, загрожуючи політичному майбутньому Трампа, який прагне переобрання на другий термін на посаду в листопаді. Безробіття в США зросло з піврічного мінімуму на рівні близько 3,5 відсотка на початку року до майже 15 відсотків у квітні.

Трамп став об’єктом критики політичних опонентів через свої дії з приборкання епідемії. США є світовим лідером за числом інфікованих коронавірусом і померлих від COVID-19. Число зафіксованих випадків хвороби вже 8 липня може перевищити три мільйони, померла від коронавірусної інфекції майже 131 тисяча американців.

США є найбільшим донором ВООЗ, забезпечуючи близько 15 відсотків бюджету цієї організації.
…

Суд у Москві 7 липня заарештував журналіста і радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова в справі про державну зраду.

Сафронов заарештований до 6 вересня.

Засідання, на якому обирався запобіжний захід, починалося у відкритому режимі. Пізніше його закрили за клопотанням слідчого.

Офіційні звинувачення журналістові, за словами його адвоката, ФСБ планує пред’явити 13 липня.

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні 2020 року перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.
…

Сирійські та російські військові літаки здійснювали авіаудари по школах, лікарнях і ринках у провінції Ідліб, що можна розцінити як воєнні злочини, заявили 7 липня експерти ООН.

Як наголошується в доповіді незалежної міжнародної комісії ООН із розслідування подій у Сирії, в результаті «невибіркових бомбардувань» із боку проурядових сил до укладення перемир’я в березні загинули сотні людей, а близько мільйона жителів Сирії були змушені залишити свої будинки. Доповідь, що охоплює період із листопада 2019-го до червня 2020 року, ґрунтується на даних про польоти і свідченнях очевидців.

Комісія також покладає відповідальність за обстріл мирних районів на північному заході Сирії на джихадистське угруповання «Хайат Тахрір аш-Шам». Експерти ООН вважають, що ці удари були завдані «без очевидної законної військової мети». У доповіді повідомляється, що учасники угруповання «Хайат Тахрір аш-Шам» катували і вбивали ув’язнених.

За словами голови комісії Пауло Піньєйру, проурядові сили і формування, визнані ООН терористичними, грубо порушували закони війни і права сирійських цивільних осіб. У тексті описуються 52 напади на північному заході Сирії, 47 із яких, як стверджується, вчинив сирійський уряд за підтримки Росії.

На російську військову авіацію покладається відповідальність за удар 5 березня по птахофабриці поблизу міста Маарет-Місрін, де були розміщені вимушені переселенці, і за три удари 29 січня поруч із лікарнею в місті Аріха.
…

У центрі російської столиці Москви біля будівлі головного управління ФСБ приблизно з 14:00 відбувається серія одиночних пікетів на підтримку колишнього журналіста видань «Коммерсант» і “Ведомости» Івана Сафронова, затриманого за підозрою в державній зраді.

На акції затримані понад 20 людей, переважно журналістів. Найвідомішою з затриманих є Ксенія Собчак, колишня кандидатка на президентських виборах 2018 року в Росії.

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.

 
…

Число хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 у Росії від початку епідемії наблизилося до 700 тисяч і склало 694 230, свідчать дані оперативного штабу по боротьбі з поширенням хвороби.

За минулу добу коронавірусну інфекцію виявили у 6368 людей. Щоденний приріст у менше ніж сім тисяч нових випадків спостерігається 12 день поспіль, свідчить офіційна статистика. Померли за день 198 людей, від початку епідемії – 10 494.

Одужали за добу 9551 людина, загалом – 463 880.

На початку епідемії переважна більшість нових випадків припадали на Москву. Зараз на місто припадає менше ніж 10 відсотків приросту. На другому місці за кількістю нових випадків перебуває Ханти-Мансійський автономний округ, де за добу виявлено 283 нових випадки.

Понад 200 нових випадків виявили у Санкт-Петербурзі, Іркутській і Свердловській областях. Майже стільки ж – у Нижньогородській області і Ямало-Ненецькому автономному окрузі.

Статистика федерального штабу часто різниться з даними регіонів і уряду, в тому числі її смертність іноді в рази менша, ніж фіксує Росстат. Проте вона дає можливість спостерігати за тенденціями у ситуації з хворобою в Росії.

Нещодавно соціологи відзначали, що майже 60 відсотків російських лікарів не довіряють офіційній статистиці по коронавірусу, а майже половина – вважає дані про число заражених і померлих заниженими. Довіра до офіційної інформації про коронавірус поступово знижується і загалом серед росіян, відзначають соціологи.
…

Організація Об’єднаних Націй попереджає, що пандемія коронавірусу ставить під загрозу роки прогресу в боротьбі проти ВІЛ/СНІДу.

Об’єднана програма ООН із ВІЛ/СНІД (UNAIDS) в новому дослідженні, опублікованому 6 липня, заявляє, що пандемія може призвести до понад пів мільйона смертей через перерву в лікуванні, спричинену коронавірусними обмеженнями.

Запроваджені обмеження перешкоджали боротьбі з ВІЛ-інфекцією серед жінок, обмежуючи їхній доступ до освіти і захисту від сексуального насильства, йдеться в дослідженні.

В ООН наголошують, що уряди зараз зосереджуються на боротьбі з пандемією, а увага і ресурси відхиляються від захисту уразливих груп населення від ВІЛ, вірусу, який може призвести до синдрому набутого імунодефіциту (СНІДу).

Шість місяців збоїв у лікуванні можуть призвести до понад 500 тисяч додаткових смертей в Африці на південь від Сахари протягом наступного року, повернувши регіон до рівня смертності від СНІДу 2008-го, заявляють в ООН.

У доповіді зазначається, що мільйони життів були врятовані масштабним проведенням антиретровірусної терапії, яка пригнічує ВІЛ і зупиняє прогресування СНІДу.

Тим не менш, 690 тисяч людей померли від СНІДу минулого року, а 12,6 мільйона з 38 мільйонів людей, які живуть з ВІЛ, не мають доступу до лікування.

І з приблизно 1,7 мільйонами людей, які недавно заразилися вірусом, світ «відстає» у запобіганні новим випадкам ВІЛ-інфікування, йдеться в звіті.

Найгіршими регіонами з розповсюдження ВІЛ були Східна Європа і Центральна Азія, які разом від 2010 року спричинили «приголомшливий» ріст кількості нових випадків ВІЛ на 72%, повідомляє UNAIDS.

Число нових випадків інфікування також зросло більш ніж на 20 відсотків на Близькому Сході, в Північній Африці та Латинській Америці.

У звіті наголошують, що минулого року фінансування боротьби з ВІЛ зменшилось на 7 відсотків порівняно з 2017 роком, це означає, що фінансування впало на третину порівняно з 26,2 мільярда доларів, необхідними для ефективного реагування на ВІЛ у 2020 році.

 
…

Місія Всесвітньої організації охорони здоров’я прибула до Туркменистану, єдиної країни в Центральній Азії, де офіційно не зареєстрували жодного випадку коронавірусної хвороби.

Очільниця місії Кетрін Смолвуд заявила, що група працюватиме з владою Туркменистану щодо аспектів готовності й реагування на COVID-19, а саме систем координації й контролю на національному рівні, епідеміології та нагляду, лабораторних служб, ведення пацієнтів, профілактики та контролю інфекцій.

Місія, яка прибула до країни пізно ввечері 6 липня, перебуватиме в Туркменистані 10 днів.

ВООЗ намагалася відправити місію до Туркменистану протягом понад двох місяців, щоб розслідувати заяви Ашгабату про відсутність у країні випадків COVID-19.

За словами Смолвуд, поїздку переносили кілька разів через обмеження на поїздки, запроваджені у зв’язку з пандемією.

Хоча туркменські чиновники наполягають на тому, що в країні немає коронавірусу, в багатьох повідомленнях ЗМІ цитуються медичні працівники, неназвані посадовці та місцеві жителі, які заявляють, що значна кількість людей госпіталізована із симптомами, схожими на COVID-19.

 
…

Російський уряд нарахував компанії «Норильський нікель» рекордний у Росії і один із найбільших у світі штрафів за екологічні збитки – майже 150 мільярдів рублів (понад два мільярди доларів) за розлив палива під Норильськом. Як повідомляють російські ЗМІ, у таку суму наслідки екологічної катастрофи в Арктиці оцінив Росприроднагляд.

У «Норильському нікелі» заявили, що наразі не отримали необхідних документів. Акції компанії впали після цієї новини на 5 відсотків.

На думку аналітиків, на фінансову стабільність «Норнікеля» така велика сума штрафу не надто вплине. Чистий прибуток компанії за 2019 рік склав 6 мільярдів доларів. Однак відіб’ється на її головних акціонерах – компаніях «Інтеррос» і «Русал». В останній вже заявили, що розмір штрафу виявився «несподіваним».

29 травня в Норильську стався розлив понад 20 тисяч тонн дизельного палива на проїжджу частину під’їзної дороги до ТЕЦ-3 «Норильськ-Таймирської енергетичної компанії». Пізніше пальне потрапило в дві річки – Далдикан і Амбарна, а звідти в озеро Пясино.

28 червня російська «Нова газета» виявила, що «Норнікель» продовжує зливати промислові відходи в озеро Пясино. З хвостосховища Талнахської збагачувальної фабрики, що належить «Норнікелю», насоси перекачували воду і зливали в тундру, вона струмками впадає в річку Хараєлах, яка доходить до озера Пясино. Вода забруднена важкими металами, сірчистою кислотою і поверхнево-активними речовинами, повідомляло видання.

Екологи Greenpeace заявили, що аварія в Норильську стала першою аварією такого масштабу у заполярній Арктиці, кажуть, – схожа аварія такої величини сталася 30 років тому біля берегів Аляски.

 
…

США не будуть видавати візи іноземним студентам, якщо всі їхні курси будуть викладати онлайн через пандемію коронавірусу. Відповідне рішення 6 липня озвучили імміграційна та митна служба США.

«Державний департамент США не видаватиме візи учням, зарахованим до школи і / або програми, які повністю доступні онлайн протягом осіннього семестру, а також не буде дозволяти в’їзд в до Сполучених Штати в митниці і на кордоні», – мовиться у заяві.

Як зазначили урядовці, студенти, які зараз перебувають у США і навчаються за онлайн-програмами, мають залишити країну, або вжити інших заходів – наприклад, перевестися на курси, які викладають в звичайному режимі. В іншому випадку їх чекає видворення, та, можливо, інші санкції.

За даними Держдепартаменту США, у країні навчається близько 1,1 мільйона іноземних студентів.

Американська рада з освіти, який представляє керівників близько 1700 вищих навчальних закладів, назвав нові міграційні правила «жахливими». 

«Це керівництво викликає більше запитань, ніж відповідей, і, на жаль, приносить більше шкоди, ніж користі», – мовиться у заяві.

Більшість коледжів і університетів у США поки не оголосили своїх планів на осінній семестр. Деякі переходять тільки на онлайн-навчання, в той час як інші планують гібридну модель онлайн-класів та індивідуального навчання.
…

Європейський суд з прав людини комунікував скаргу Жанни Нємцової на розслідування російською владою вбивства її батька, опозиціонера Бориса Нємцова.

У своєму позові дочка вбитого політика вказала, що слідство не встановило мотиви злочину, не допитало кількох підозрюваних у справі, а також не вивчило відеозаписи того, що відбувалося на місці вбивства.

Також Нємцова вважає, що слідство невірно класифікувало дії вбивць. На її думку, їх треба було розслідувати за статтею «замах на життя державного чи суспільного діяча», а не просто як «убивство».

Читайте також: Політв’язень Котов, який виступав проти анексії Криму, став лауреатом премії Нємцова​

Борис Нємцов був застрелений 27 лютого 2015 року в Москві неподалік від Кремля. За звинуваченням у вбивстві засуджені вихідці з Чечні Заур Дадаєв, Анзор і Шадід Губашеви, Тамерлан Ескерханов і Хамзат Бахаєв. Вони отримали вироки від 11 до 20 років позбавлення волі.

Адвокати сім’ї Нємцова вважають злочин нерозкритим. Рідні і соратники опозиціонера наполягають, що до його вбивства причетне керівництво Чечні, а також представники оточення президента Росії Володимира Путіна.
…

Австрійска поліція розслідує загибель шукача політичного притулку чеченця Маміхана Умарова як політичне вбивство. Про це правоохоронці повідомили 6 липня.

За повідомленням, вбитий відмовився від поліцейської охорони, хоча поліція не уточнила, чи була така охорона пропонована.

Справу розслідує регіональна австрійська розвідка та антитерористичний підрозділ. Голова антитерористичної агенції Роланд Шершер повідомив, що вбивство Умарова може мати політичний мотив.

Раніше журналісти повідомили, що затриманих підозрюваних у вбивстві Умарова звати Саралі Ахтаєв і Салман Магамадов.

Читайте також: Лідер Чечні пропонує, щоб Путін довічно був президентом Росії​

Анзор (Маміхан) Умаров – чеченський блогер, який жив в Австрії з 2007 року. Він критикував Рамзана Кадирова, неодноразово заявляв про нібито причетність співробітників російських силових відомств до вбивства в Європі колишніх чеченських сепаратистів.

Умаров був убитий пострілом у голову 4 липня в місті Герасдорф недалеко від Відня. Злочин був скоєний біля входу в будівельну фірму, розташовану в будівлі великого торгового центру.

Це третій резонансний напад на вихідця з Чечні за межами Російської Федерації в цьому році. В лютому 2020-го в Швеції було скоєно замах на чеченського блогера Тумсо Абдурахманова. Того ж місяця у францзькому місті Лілль був знайдений мертвим чеченець Імран Алієв, відомий під псевдонімом Мансур Старий. 
…