Військовий гелікоптер Мі-8 розбився поблизу Москви в Росії, заявило російське Міністерство оборони 19 травня.

За даними відомства, багатоцільовий гелікоптер здійснював тренувальний політ, коли зазнав падіння в безлюдній місцевості за 20 кілометрів від міста Клін у Московській області близько о 20 годині за місцевим часом.

«Екіпаж гелікоптера загинув від поранень, отриманих в результаті жорсткої посадки», – заявляє російське міністерство.

Читайте також: ОБСЄ виявила шість «Градів» на аеродромі бойовиків під Луганськом – звіт​

Влада Росії не уточнює, скільки людей були в екіпажі. Міністерство заявляє, що падіння сталося внаслідок технічної несправності.

7 травня російські державні медіа повідомили, що на території анексованого Росією Криму сталася аварійна ситуація із вертольотом Міноборони Росії, в результаті якої щонайменше троє людей постраждали, зокрема, одна людина загинула.
…

Влада Болгарії дійшла згоди з Грецією та Сербією про послаблення обмежень на перетин кордону з 1 червня, повідомив 19 травня прем’єр-міністр Бойко Борісов.

«Ми домовилися з Грецією з 1 червня дозволити людям мандрувати без карантину з ділових, сімейних та гуманітарних причин», – сказав журналістам Борісов.

Цю заяву він зробив після участі у розмові з лідерами Греції, Румунії та Сербії. За словами голови уряду Болгарії, аналогічних домовленостей Софія досягнула і з Белградом.

Читайте також: Життя у 2020-му: як виглядатиме туризм, робота та навчання, поки не винайдуть вакцину від коронавірусу?

Борісов висловив надію, що Румунія також незабаром доєднається до ініціативи.

Відтак з 1 червня мандрівники муситимуть підписати декларацію про відсутність симптомів коронавірусної хвороби під час перетину кордону з Грецією та Сербією, пояснив політик.

«Мета в тому, щоб створити умови для відновлення подорожей та туризму між громадянами чотирьох країн без запровадження 14-денного карантину із дотриманням гігієнічних вимог задля безпеки та стримання коронавірусу», – повідомив Борісов.

Голова уряду Болгарії додав, що Софія веде переговори про послаблення обмежень на мандри з Австрією та Німеччиною.

Читайте також: У КМДА розповіли, коли зможуть відкрити торговельно-розважальні центри​

Болгарія закрила свої кордони для більшості мандрівників всередині березня в рамках заходів проти поширення коронавірусу. Дипломати, сезонні робітники та громадяни Болгарії, які поверталися додому, могли потрапити до країни, але після цього мали провести два тижні на карантині.

Країна послабила карантин цього тиждень після того, як кількість нововиявлених хворих почала знижуватися. Станом на 19 травня відомо про 2 259 хворих на COVID-19, з них 112 померли.
…

Прокурори Молдови висунули впливовому олігарху та експолітику Владу Плахотнюку звинувачення в масштабному розкраданні та планують вимагати його екстрадиції зі Сполучених Штатів. Про це заявив 18 травня генеральний прокурор Александру Стояноґло.

За словами Стояноґло, Плахотнюка звинувачують у створенні кримінальної групи, вимаганні та шахрайстві. Він додав, що, щойно обвинувальний акт буде готовий та перекладений англійською, Кишинів буде вимагати екстрадиції Плахотнюка зі США.

Володимир Плахотнюк, за деякими оцінками, є найбагатшою людиною Молдови. Він був членом молдовського парламенту кілька разів, востаннє – з лютого по липень 2019 року.

Плахотнюка пов’язують із так званою «крадіжною століття» – скандалом через зникнення понад 1 мільярда доларів – близько однієї восьмої частини ВВП Молдови – з найбільших банків країни з 2012-го по 2014 рік.

Читайте також: Ексклюзив. Найбільш горезвісний олігарх Молдови перебуває у США всупереч санкціям – посадовці​

Офіс прокурора заявляв, що звинувачення проти Плахотнюка базується на «незаперечних доказах», які містить звіт міжнародної розвідувальної фірми Kroll, базованої в США.

Документ показує, як компанії та приватні особи, пов’язані з 28-річним бізнесменом Іланом Шором, отримали контроль над трьома найбільшими банками протягом кількох років. Ці кошти були виведені за кордон в ході сумнівних позик, компаній-прокладок, обмінів активами та угод між акціонерами.

Шора, який наразі ймовірно перебуває в Ізраїлі, у 2016 році звинуватили та визнали винним у відмиванні та привласненні коштів. Згідно зі звітом, він видав великі позики у триденний період власним компаніям у листопаді 2014 року.

Також у 2016 році колишнього прем’єр-міністра Влада Філата визнали винним у хабарництві, пов’язаному з крадіжкою. Він відсидів три роки у в’язниці і був звільнений торік, на початку грудня.

Читайте також: Придністровський олігарх-сепаратист обзавівся в Україні численним майном та угіддями – «Схеми»​

За версією прокурорів, що через Шора Плахотнюк вивів 100 мільйонів доларів з колишнього державного банку «Банка де Економії».

Володимир або Влад Плахотнюк втратив вплив на владу після того, як проєвропейський альянс ACUM на чолі з Майєю Санду утворив коаліцію з Партією соціалістів Республіки Молдова. Плахотнюк, якого багато років називали «господарем Молдови», нині залишив територію країни.

5 березня Радіо Свобода повідомило з посиланням на молдовських та американських посадовців, що останніми місяцями Плахотнюк не раз бував у США, серед того й принаймні один раз уже після того, як Державний департамент запровадив щодо нього візові обмеження. Згодом інформацію про переїзд Плахотнюка до Штатів підтвердило посольство США у Молдові.
…

Центрвиборчком Білорусі на засіданні у вівторок відмовив в реєстрації 22-м ініціативним групам з висунення кандидатів на запланованих на серпень президентських виборах.

Серед відхилених заявок – ті, що подавали прихильники опозиційного політика, лідера незареєстрованої соціал-демократичної партії («Народна Громада») Миколи Статкевича. Агентство «Інтерфакс» зазначає, що глава виборчкому Лідія Єрмошина звинуватила соратників Статкевича у спробах заразити співробітників ЦВК коронавірусом. Єрмошина стверджує, що в групі опозиціонерів була людина з позитивним тестом на цей вірус. Реакцію активістів на ці слова агентство не наводить.

19 травня ЦВК зареєструвала лише одну ініціативну групу, яка представляє заступника голови Асоціації вантажоперевізників «Регіон 8» Наталію Кисіль.

Всього до ЦВК надійшло 55 заяв від потенційних кандидатів. Це число називають рекордним за всю історію президентських кампаній в країні. Прийом заяв закінчили минулої п’ятниці. Тоді ж комісія розглянула 14 заявок, зареєструвавши чотири групи, зокрема чинного президента Олександра Лукашенка.

Серед тих, кому відмовили, блогер Сергій Тіхановський, який веде популярний YouTube-канал «Країна для життя». На машині з логотипом «Реальні новини» блогер більше місяця їздив по країні. Після затримання Тіхановського 6 травня розпочались акції на його підтримку. 18 травня блогеру призначили другий адміністративний арешт на 15 діб.

Парламент Білорусі затвердив датою чергових виборів президента 9 серпня. Передвиборна кампанія проходить в умовах епідемії коронавірусу, хоча загальнонаціональний карантин в країні не вводили. З 4 по 8 серпня відбудеться дострокове голосування.

Білоруські політичні партії, які позиціонують себе як опозиційні до чинного голови держави Олександра Лукашенка, виступили із заявами про свою відмову від участі в чергових президентських виборах.
…

Росія за перші чотири місяці 2020 року надала громадянство майже 216 тисячам людей, що в два з половиною рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це свідчить статистика російського МВС, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними міжнародної аудиторсько-консалтингової мережі FinExpertiza, які наводить РБК, основна частина тих, хто отримав російське громадянство, це громадяни України – жителі окупованих територій Донбасу. У 2019 їх частка збільшилася відразу в два рази, до 60 відсотків, а в першому кварталі 2020 року сягнула 67 відсотків – російські паспорти отримали понад 108 тисяч громадян України.

Відповідно до Концепції державної міграційної політики на 2019-2025 роки в Росію передбачається залучити 5-10 мільйонів людей, пише РБК. При цьому видання The Bell зазначає, що чисельність населення Росії стрімко скорочується другий рік поспіль. За січень – жовтень 2019 року природний спад досяг майже 260 тисяч осіб.

Путін у травні 2019 року підписав указ, який дозволив у спрощеному порядку видавати російські паспорти жителям контрольованої російськими гібридними силами частини Донбасу. МЗС України висловило протест у зв’язку з цим рішенням і вимагало, щоб такі документи не визнавалися іноземними державами. Частина країн ЄС уже оголосила, що підтримує Україну, і ці документи не визнаватиме.

Володимир Путін 24 квітня 2020 року підписав закон, який звільняє від сплати мита за російський паспорт жителів непідконтрольних українському уряду частин Донецької та Луганської областей. 

У 2019-му, за оцінкою російської влади, російські паспорти оформили понад 300 тисяч осіб, що мали реєстрацію на території ОРДЛО. Всього на непідконтрольній уряду України частині Донбасу в 2018 році, за даними фактичної влади, проживали майже 3,8 мільйона осіб.
…

Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель запропонували направити 500 мільярдів євро у фонд відновлення після епідемії коронавірусної інфекції.

Макрон і Меркель виступили зі спільною заявою по відеозв’язку. За словами політиків, Париж і Берлін зацікавлені в сильному Євросоюзі, тому оголосили про таку ініціативу.

Гроші з фонду спрямують у найбільш постраждалі сектори та регіони. Які саме галузі потребують допомоги, вирішить Єврокомісія.

Фонд може стати доповненням до бюджету ЄС на період з 2021 до 2027 року. За словами Меркель, за допомогою додаткових інвестицій вдасться перезапустити європейську економіку.

Західні ЗМІ називають це важливим кроком, який допоможе об’єднати Євросоюз після пандемії COVID-19.
…

Засуджений у Росії на три роки умовно у так званій «московській справі» студент Вищої школи економіки Єгор Жуков поскаржився в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) на політичне переслідування. Про це пише видання «Ведомости» з посиланням на керівника міжнародної практики правозахисної групи «Агора» Кирила Коротєєва.

У скарзі Жуков доводить, що його кримінальне переслідування і вирок були політично мотивованими, і він був покараний за легітимні висловлювання з критикою чинної влади.

Жуков вважає, що вирок став актом залякування, і просить ЄСПЛ визнати це порушенням статті 18 європейської Конвенції, яка забороняє застосування обмежень прав і свобод для інших цілей, ніж ті, для яких вони були передбачені. Активіст також вважає, що судом було порушено принцип рівності сторін під час розгляду справи і його особисте право на свободу вираження поглядів.

ЄСПЛ нечасто застосовує 18-ту статтю Конвенції, відзначають в «Агорі». Досі серед росіян жертвами політичного переслідування в Страсбурзі визнані тільки колишній медіамагнат Володимир Гусинський і опозиціонер Олексій Навальний. Однак правозахисники вважають, що скарга Жукова є саме таким випадком, оскільки однією з важливих цілей переслідування активіста було унеможливити його участь у виборчій кампанії в Москві. Жуков був членом штабу опозиційного кандидата Дмитра Гудкова, якому відмовили в реєстрації.

Єгор Жуков був заарештований після акції протесту 27 липня 2019 року, учасники якої вимагали проведення в Москві чесних виборів. Спочатку йому інкримінували статтю про «масові заворушення», але потім ці звинувачення зняли і висунули нові – за ролики в YouTube, які, за твердженням влади, містили заклики до екстремізму. Жуков звинувачення відкидає і називає своє переслідування політично мотивованим.

6 грудня суд у Москві присудив йому 3 роки умовно з позбавленням права займатися адмініструванням сайтів на 2 роки.
…

Генеральний прокурор США Вільям Барр висловив сумнів в тому, що проти колишнього президента Барака Обами і колишнього віцепрезидента Джо Байдена будуть порушені кримінальні справи за результатами роботи федерального прокурора Джона Дарема. Зараз Дарем перевіряє чи були підстави для початку розслідування про російське втручання у президентські вибори 2016 року, яке розпочало ФБР, а потім продовжив спеціальний прокурор Роберт Мюллер.

Розслідування Дарема розпочалося в 2019 році за вказівкою генпрокурора Вільяма Барра. Генеральний прокурор вирішив, що необхідно переконатися, що початкове розслідування підозр про зв’язки людей з передвиборного штабу Дональда Трампа з Росією було розпочато на законних підставах, що воно не стало результатом політичного тиску на ФБР. 18 травня Вільям Барр пояснив, що у фокусі уваги прокурора Дарема перебувають не колишні президент і віцепрезидент, а інші офіційні особи, які могли вчинити незаконні дії.

Президент Трамп в останні тижні кілька разів згадував про скандал, який він називає «Обамагейт» і вважає «найбільшим політичним злочином в історії США». Агентство Reuters зазначає, що, звинувачуючи політичних супротивників у злочинах, Трамп не наводить конкретних прикладів дій, нібито скоєних Бараком Обамою і Джо Байденом.

Трамп висловив здивування тим, що генеральний прокурор США Вільям Барр відмовляється розслідувати дії Обами.
…

У Держдумі Росії шестеро депутатів заразилися коронавірусом, повідомила радниця спікера нижньої палати російського парламенту Анастасія Кашеварова.

«На сьогоднішній день у шести депутатів Держдуми позитивний тест на коронавірус. Двоє депутатів вже виписані. Двоє перебувають у лікарні. Двоє – на лікуванні і карантині вдома», – написала Кашеварова в своєму телеграм-каналі.

Раніше спікер Держдуми В’ячеслав Володін повідомив, що коронавірус виявили у п’ятьох депутатів. Як пише російський «Інтерфакс», депутатів від КПРФ Дмитра Новікова і Леоніда Калашникова, в яких підтвердився COVID-19, вже виписали з лікарні. У медзакладах нині проходять лікування депутати Світлана Максимова і Оксана Пушкіна.

Деякі депутати Держдуми Росії минулого тижня почали з’являтися на засіданнях зі значками у вигляді білого хреста на чорному тлі на піджаках. Стало відомо, що вони таким чином сподіваються відлякати коронавірус. 

Схожий за принципом дії «блокатор вірусів» носив у квітні і речник російського президента Дмитро Пєсков. Однак 12 травня Пєсков разом із дружиною Тетяною Навкою був шпиталізований із COVID-19.

Також коронавірусом заразилися щонайменше троє членів уряду Росії: прем’єр-міністр Михайло Мішустін, голова Мінбуду Володимир Якушев і міністр культури Ольга Любимова.

 
…

Дводенне засідання керівних органів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проводиться 18 травня у форматі відеоконференції для обговорення ситуації навколо пандемії COVID-19.

Міжнародні експерти закликали уряди всіх країн дотримуватися рекомендацій ООН для стримування пандемії.

Офіційні дані вказують, що коронавірус SARS-CoV-2 вразив понад чотири мільйони людей у всьому світі, в результаті чого померли більше ніж 315 тисяч людей.

До ретельного розслідування джерела походження і масового поширення нового вірусу закликають Європейський союз і Австралія. Цю пропозицію підтримали вже 122 країни, в тому числі Велика Британія і Росія.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґуттеріш назвав пандемію «найсерйознішим викликом» нашого часу і наголосив, що наразі не вдалося знайти дієвих засобів придушення пандемії. 

За словами Ґуттеріша, «різні країни застосовують різні, іноді суперечливі, стратегії проти поширення вірусу». За його словами, людству доводиться платити важку ціну за недотримання рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.

 
…

Петиція за внесення прокремлівського телеведучого Володимира Соловйова в «список Магнітського» з забороною в’їзду на території Євросоюзу і США, а також проти надання йому італійського громадянства, зібрала на платформі Change.org більше ніж 200 тисяч підписів.

Петиція італійською мовою була опублікована в жовтні минулого року православним священником-емігрантом отцем Сергієм. Автор звернувся до міністра внутрішніх справ Італії Лучани Ламорджезе й італійського народу, написавши, що «Соловйов своєю агресивною риторикою спонукав багатьох молодих людей вступити до лав приватних військових частин і вести братовбивчу війну в таких країнах, як Україна і Сирія».

Отець Сергій зазначив, що заяви телеведучого «сповнені ксенофобії та екстремізму і залишаються безкарними через його близькість до диктаторського режиму Путіна». У петиції також зазначено, що Соловйов, купивши нерухомість в Італії і маючи дозвіл на проживання в цій країні, «веде пропаганду по російському телебаченню проти демократичних цінностей Європейського союзу».

Офіційні представники італійської влади петицію не коментували. Сам Соловйов заявляв, що документ не становить для нього інтересу.

Про те, що у власності ведучого телеканалу «Росія 1» є дві вілли на італійському озері Комо, одна з яких коштує понад мільйон євро, а також про наявність у нього дозволу на проживання в Італії, повідомляв у розслідуванні російський опозиціонер Олексій Навальний.

 
…

Cуд у Нідерландах наклав арешт на два російських бренди горілки – Stolichnaya та Moskovskaya, які належать Росії через федеральне казенне підприємство «Союзплодоимпорт», повідомляють РБК і нідерландське видання NRC.

Арешт накладено у зв’язку з відновленням у Нідерландах «справи ЮКОСа», в рамках якої колишні акціонери нафтової компанії, які сукупно володіли 70% ЮКОСа, втратили гроші під час експропріації та банкрутства компанії, пише «Настоящее время».

Третейський суд в Гаазі постановив у 2014 році, що Росія повинна виплатити компенсацію колишнім акціонерам компанії і вказав, що Росія фактично експропріювала ЮКОС у законних власників. А Міжнародний апеляційний суд Гааги навесні 2020 року зобов’язав Росію виплатити понад 50 мільярдів доларів за цим позовом. Але Росія платити відмовляється. У зв’язку з цим колишні акціонери ЮКОСу вже кілька років звертаються до судів США, Франції, Великобританії, Бельгії і Нідерландів з вимогою арешту майна Росії за кордоном.

“Поки Російська Федерація ігнорує рішення міжнародних судів, ми будемо конфісковувати російську державну власність відповідно до закону. Претензія на товарні знаки в Нідерландах – це тільки початок», – наводить NRC слова Тіма Осборна, одного з представників екс-акціонерів ЮКОСа.

Права на бренд Stolichnaya і Moskovskaya нідерландський суд остаточно закріпив за Росією кілька місяців тому – у Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі. Колись ці права належали бізнесменові Юрію Шефлеру, власнику SPI Group, який в кінці 1990-х років заплатив за 43 відомих бренди, зокрема Stolichnaya і Moskovskaya, 300 тисяч доларів. Росія близько 15 років судилася за горілчані бренди, стверджувала, що марки були незаконно приватизовані. До 2015 року вартість тільки Stolichnaya і Moskovskaya досягала, за експертними оцінками, 2 мільярдів доларів.

Андрій Кондаков, гендиректор АНО «Міжнародний центр правового захисту» (МЦПЗ), який представляє інтереси Росії в справі проти колишніх акціонерів ЮКОСа, повідомив, що йому відомо про арешт горілчаних брендів Росії. Росія має намір оскаржувати ці арешти в стандартному порядку.

Позивачами у справі ЮКОСа проти Росії виступають три офшорні структури – Hulley Enterprises, Yukos Universal і Veteran Petroleum, що входили в Group Menatep Limited (GML). Представник GML Джонатан Хілл повідомив РБК, що заарештовані горілчані бренди можуть продати на публічному аукціоні у вересні, а виручені від їх продажу гроші підуть колишнім акціонерам ЮКОСа в якості погашення компенсації.
…

Китайський технологічний гігант Huawei називає запроваджену владою США заборону на постачання цій компанії мікропроцесорів «згубною» атакою, яка спричинить хаос у глобальному технологічному секторі та інших галузях.

«Рішення було свавільним і згубним і… матиме серйозний вплив на широке коло світових галузей», – заявив представник Huawei 18 травня.

Міністерство торгівлі США минулого тижня заявило, що воно вносить поправки до правил експорту, «стратегічно маючи на увазі придбання компанією Huawei напівпровідникових виробів, які є прямим продуктом певного програмного забезпечення та технологій США». Міністерство додало, що «приборкує зусилля Huawei із підриву експортного контролю США».

Торговельна війна США проти підтримуваної урядом Китаю великої технологічної компанії триває вже не перший рік. Влада США вважає, що Китай може використовувати обладнання Huawei для шпигування за американцями.

 
…

Обговорення можливого призначення нового спецпредставника США в справах України триває, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю «РБК-Україна».

За його словами, ще на посаді віцепрем’єра в грудні він обговорював цю тему.

«Ще коли я був віцепрем’єром, у грудні минулого року, і їздив до Вашингтона, я вже обговорював цю тему. Потім вона також обговорювалася між держсекретарем і президентом України, і у моїй розмові з [Майком] Помпео. Відповідь одна й та сама: «Волкер зробив відмінну роботу, Україна дуже важлива, але конкретно про те, в якому форматі будемо працювати на цьому треку, ми ще думаємо». Так що поки обговорення можливого призначення нового спецпредставника ще триває», – сказав Кулеба.

Курт Волкер обіймав посаду спеціального представника Державного департаменту США з питань України у 2017-2019 роках. Він подав у відставку на тлі процесу імпічменту президента США Дональда Трампа, якого звинувачували в тиску на Україну.

 
…

Щонайменше п’ятеро людей стали жертвами нападу самогубці на начиненому вибухівкою автомобілі, повідомили представники влади Афганістану 18 травня. Кілька людей із понад 30 поранених перебувають у критичному стані в лікарнях.

Смертник на викраденому військовому автомобілі «Хамві» підірвав його біля входу до розвідувальної бази сил безпеки в східній провінції Газні.

Жодне угруповання не взяло на себе відповідальність за напад, але активність у цьому районі Афганістану зазвичай виявляють таліби

Упродовж останніх тижнів таліби здійснили кілька нападів, попри обіцянку приборкати акти насильства. Бойовики угруповання «Ісламська держава» також продовжують напади на афганські сили безпеки та цивільне населення.
…

Іран попередив США проти здійснення, як сказано в повідомленні, «піратства» в Карибському басейні щодо п’яти іранських танкерів, які везуть нафту до Венесуели.

Ще 14 травня американський високопосадовець заявив агентству Reuters, що Сполучені Штати розглядають дії у відповідь на перевезення Іраном палива до Венесуели.

У листі до генерального секретаря ООН Антоніоу Ґутерріша 17 травня міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф попередив про намір США «направити війська в Карибське море з метою перешкоджання передачі Венесуелі палива з Ірану».

Односторонні санкції США оголошені проти нафтової промисловості Ірану та Венесуели. Вони мають на меті залишити Іран без фінансових ресурсів та вчинити тиск на економіку Венесуели.

Обидві країни перебувають під санкціями США, але фактично можуть торгувати між собою товарами за межами міжнародних фінансових каналів.

Представник Державного департаменту США з питань Венесуели Еліот Абрамс у квітні стверджував, що Венесуела платить Ірану золото за допомогу своєму проблемному енергетичному сектору.

П’ять іранських танкерів можуть перевозити нафти на суму щонайменше 45,5 мільйона доларів.

Чотири з цих суден нині перебувають в Атлантиці після проходження через Суецький канал і Середземне море, повідомляє служба відстеження суден MarineTraffic. Один із танкерів станом на 18 травня усе ще перебував у Середземномор’ї.

Раніше США звинуватили Тегеран у нападі на кілька суден у Перській затоці. Напруженість між двома країнами посилилася після того, як президент США Дональд Трамп у 2018 році заявив про вихід Вашингтона від ядерної угоди, яку Тегеран уклав зі світовими державами.
…

Кнесет Ізраїлю сформував уряд з вдома прем’єрами. Біньямін Нетаньягу та Бені Ганц будуть по черзі займати посаду голови уряду на термін 18 місяців.

73 депутати проголосували «за», 46 виступили проти. Міністри вже склали присягу.

Уряд Нетаньягу сформували після багатомісячних переговорів на основі коаліційної угоди між партією «Лікуд» Нетаньягу та партією «Кахоль-Лаван» колишнього начальника Генштаба ізраїльської армії Бені Ганца.

Нетаньягу очолює «Лікуд» з 2006 року, а посаду прем’єра обіймає з 2009-го. У березні його партія здобула 58 місць у парламенті. При цьому для формування уряду необхідний 61 голос. Це були треті вибори за рік: у квітні 2019 року «Лікуд» та «Кахоль-Лаван» здобули по 35 місць у парламенті, у вересні «Кахоль-Лаван» отримала 33 місця в парламенті, а «Лікуд» – 32.
…

Президент Афганістану Ашраф Гані і його політичний конкурент Абдулла Абдулла, які обоє назвали себе переможцями вересневих президентських виборів, досягли угоди про розподіл влади, відповідно до якої Абдулла очолить зусилля уряду з укладення мирної угоди із талібами.

Представник канцелярії афганського президента 17 травня поширив у твіттері фото, на якому політики підписують угоду в Кабулі.

Згідно з повідомленнями, Абдулла очолить Вищу раду національного примирення, а члени його команди будуть включені до складу уряду.

Перед підписанням угоди джерела агенції Reuters повідомляли, що кожен із двох лідерів матиме 50-відсоткове представництво в уряді. Офіційні деталі планують оприлюднити згодом.

18 лютого після тривалих зволікань з офіційними результатами президентських виборів в Афганістані, які відбулися ще 28 вересня 2019 року, переміг і був переобраний на другий термін президент Ашраф Гані. Його перемога була визнана світовою спільнотою.

Друге місце посів Абдулла Абдулла, який за попередньої президентської каденції обіймав посаду «урядового директора» – організатора роботи уряду і радника президента. Він відмовився визнати результати виборів, вказуючи на масові фальсифікації. Тоді Абдулла заявив, що планує сформувати власний уряд (в Афганістані президент є одночасно головою уряду).

9 березня обидва провели в Кабулі, в сусідніх урядових будівлях, церемонії своєї інавгурації.

2 травня Абдулла Абдулла заявив про поступ у переговорах про примирення із Ашрафом Гані.

Нинішня угода закінчує політичну кризу, яка призвела до створення паралельного уряду і перешкоджала зусиллям з укладення мирної угоди, яка має покінчити з більш ніж 18-річною війною із талібами.

Розбіжності щодо складу уряду фактично затягнули переговори між Кабулом і талібами щодо припинення бойових дій. Вони мали початися ще 10 березня, відповідно до термінів угоди, підписаної в лютому між США і «Талібаном». Посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив 15 травня, що обговорюється нова дата внутрішньоафганських мирних переговорів.
…

Низка західних ЗМІ з посиланням на ізраїльську пресу у неділю повідомила, що посла Китаю в Ізраїлі Ду Вея знайшли мертвим у його помешканні на північ від Тель-Авіва.

57-річний дипломат був призначений послом лише в лютому цього року, а до того він був послом Китаю в Україні.

За повідомленнями, поліція почала розслідування, про причини смерті наразі нічого невідомо.

Ду Вей був послом Китаю в Україні у період 2016-2019 років.
…

У кількох містах Німеччини другий кінець тижня поспіль відбулися нові протести проти обмежень, запроваджених із метою обмежити поширення коронавірусної пандемії.

Зокрема, кілька тисяч людей вийшли на кілька окремих акцій у столиці Берліні. Їх супроводжували близько тисячі працівників поліції, які стежили головно за дотриманням протикоронавірусних заходів.

У перебігу акцій сталися сутички – поліція затримала близько 200 осіб.

У Мюнхені на півдні країни організатори подали заявку на протест із 10 тисячами учасників у центрі міста; місцева влада дозволила участь однієї тисячі, щоб вони могли дотриматися належної відстані між собою.

У Штутґарті на південному заході Німеччини, де попередніх вихідних учасники протесту порушували дистанціювання і приходили без захисних масок на обличчі, цього разу зібралося понад п’ять тисяч демонстрантів.

А у Франкфурті-на-Майні в центральній частині країни і в Гамбурзі на півночі на демонстрації вийшло приблизно по тисячі осіб.

Смертність через коронавірусну інфекцію в Німеччині нині нижча, ніж у деяких інших європейських країнах. Канцлера Анґелу Меркель переважно хвалять за те, як країна проходить пандемію.

У Німеччині, яка є федеративною державою, практично всі обмежувальні заходи перебувають у компетенції влад федеральних земель, але центральний уряд Меркель домовлявся з ними про координацію дій.

Останнім часом Меркель пристала на вимоги впливових регіональних лідерів, і деякі обмежувальні заходи в Німеччині почали послаблюватися. Зокрема, в країні поступово поновлюють роботу навчальні заклади, крамниці, ресторани і навіть відновлює змагання футбольний чемпіонат країни.

Але Меркель не раз попереджала про можливість другої хвилі заражень. А цього тижня справді сталося зростання числа нових випадків захворювання, і це спричинило нове занепокоєння щодо перебігу епідемії в країні.

За інформацією Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на вечір 16 травня в Німеччині підтверджено майже 176 тисяч захворілих на коронавірусне захворювання, з яких майже вісім тисяч померли.
…

Президент Росії Володимир Путін вкотре похвалився новітніми російськими озброєннями, яких, за його словами, не має жодна інша країна світу.

«Це факт, уже абсолютно очевидний – ми б ніколи не мали сучасних різновидів озброєння, високотехнологічних різновидів, саме високотехнологічних, – яких – наразі, принаймні, – не має жодна країна світу», – заявив він в інтерв’ю програмі «Москва. Кремль. Путін» державному телеканалові «Росія-1»; наразі оприлюднені лише уривки, повне інтерв’ю має вийти ввечері 17 травня.

За словами Путіна, це було б неможливо без «фундаментальної науки, наукових шкіл та інженерних кадрів» у Росії.

Володимир Путін уперше виступив із твердженнями про цілу низку «унікальних» передових російських озброєнь, які «не мають аналогів» у світі, 1 березня 2018 року. Відтоді і він сам, і інші чільні російські посадовці не раз повторювали ці тези.

Критики натомість висловлювали сумніви в здатності сучасної Росії реально створити такі озброєння, принаймні в ближчий час. Зокрема, звертали увагу, що в низці відеопрезентацій нібито вже розроблених зразків були використані комп’ютерна графіка чи й цілком сторонні предмети.
…

Мозаїку із зображенням радянського диктатора Йосифа Сталіна, яку планували розмістити в головному храмі Збройних сил Росії у підмосковній Кубинці, перенесуть у музей у парку «Патріот». Він розташований по сусідству з храмом, повідомив російському державному агентству «РИА Новости» голова Експертної ради РПЦ по церковному мистецтву, архітектурі й реставрації протоієрей Леонід Калінін.

Зображення Сталіна мало бути на панно з парадом Перемоги на Красній площі. Його зображення було на плакаті, який ніс красноармієць. Це викликало різкі суперечки в православному середовищі.

Голова синодального відділу РПЦ із взаємин церкви з суспільством і ЗМІ Володимир Легойда, зокрема, висловив думку, що зображення Сталіна в храмі бути не повинно. Відкритий лист до патріарха Кирила з проханням прибрати зображення диктатора написали також православні діячі, відомі консервативними і монархічними поглядами. Після цього Сталіна на мозаїці замінили.

У тому ж храмі мала бути розміщена і мозаїка із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Вона також була знята, про її долю не повідомляють.

За оцінками правозахисного товариства «Меморіал», що близько 30 років займається збором архівних даних і спогадів, від репресій у сталінські часи безпосередньо постраждали не менше ніж 12,5 мільйонів жителів СРСР.
…

У Білорусі за останню добу виявили 951 новий випадок захворювання на COVID-19, повідомляє Міністерство охорони здоров’я країни.

Загалом станом на 16 травня зареєстровано 28 тисяч 681 випадок коронавірусної хвороби, 160 людей померли.

9498 пацієнтів одужали.

Про те, скільки пацієнтів перебувають у критичному стані або на ШВЛ і скільки пацієнтів було виписано додому для «амбулаторного лікування», не повідомляють.

У столиці Білорусі Мінську попри епідемію коронавірусу 9 травня відбувся масштабний військовий парад. ВООЗ закликала владу Білорусі до «альтернативи» святкуванню Дня перемоги, щоб «не ризикувати людськими життями». Однак Лукашенко відмовився скасовувати парад.

У Білорусі не запроваджені ніякі обмежувальні заходи у зв’язку з епідемією.

 
…

Італія від 3 червня зніме обмеження на перетин кордону країни. Як повідомляють місцеві ЗМІ, таке рішення ухвалив уряд країни.

При цьому тим, хто прибуде в країну, не потрібно буде проходити двотижневий карантин.

Обмеження на переміщення всередині країни так само будуть зняті до 3 червня.

Такий крок спрямований на відновлення туризму і повинен допомогти державі перезапустити економіку після двох місяців карантину. Туристична галузь приносить Італії до 14,3 відсотка ВВП.

Італія була першою країною, де запровадили суворі обмеження на переміщення на національному рівні. Це сталося після спалаху коронавірусної інфекції в регіонах Ломбардія і Венето. Зараз карантинний режим поступово пом’якшується. 

Понад 31,6 тисячі людей померли від коронавірусу в Італії, яка за смертністю посідає третє місце після США і Великої Британії.

 
…

У Чорногорії звільнили владику Сербської православної церкви Іоанікія й вісьмох священиків, яких 12 травня затримали через порушення заборони масових зібрань в час епідемії COVID-19, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Згідно з законом, вони перебували в попередньому увʼязненні 72 години.

Звільнення священників 15 травня співом вітали кількасот вірян, що пікетували будинок суду в місті Нікшич. У кількох інших містах також відбулися протести вірян й прихильників опозиційних просербських і проросійських партій.

У зверненні до зібраних ієрарх сказав, що «треба бути готовим до довгої боротьби за свободу віри». За його словами, чорногорський уряд «воює проти церкви». Іоанікій додав, що поліцейські ставилися до нього й інших затриманих «більше ніж коректно», професійно й по-людськи.

Сербська православна церква, за словами владики Іоанікія, продовжить боротьбу проти закону про свободу віросповідання, ухваленого у січні. Церковні ієрархи вважають, що за цим законом держава прагне відібрати у церкви майно.

Священників затримали 12 травня після того, як вони очолили богослужіння за участі тисяч вірян у Нікшичі при тому, що в Чорногорії діє заборона на масові зібрання через поширення коронавірусу.

Затримання викликало дипломатичну суперечку з Сербією і сутички між протестувальниками і поліцією.

 
…

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі видала указ про помилування колишнього міністра оборони, лідера партії «Перемогла Грузія» Іраклія Окруашвілі і колишнього мера Тбілісі, одного із засновників партії «Європейська Грузія» Гігі Угулави. Зурабішвілі пояснила своє рішення інтересами держави.

«Об’єднана опозиція Грузії» вважала Окруашвілі і Угулаву політичними в’язнями і наполягала на їх негайному звільнення. В іншому випадку опозиційні партії погрожували бойкотувати конституційну реформу з переходу на повністю пропорційну систему виборів і початком акцій протесту.

Західні політики також наполягали на негайному звільненні опозиціонерів.

Іраклій Окруашвілі був засуджений до п’яти років позбавлення волі за звинуваченням в організації групового насильства стосовно поліцейських під час антиурядових акцій протесту 20 червня 2019 року. Гігі Угулава був засуджений до трьох років в’язниці, його звинувачували у розтраті державних коштів в 2011-2012 роках.
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що готовий відмовитися від розширених повноважень наприкінці місяця. Про це повідомляє агентство Associated Press.

Повноваження Орбану були надані парламентом для боротьби з коронавірусом.

«Ми зробили це в демократичних рамках … і ми повернемося до звичайного парламентського правління», – сказав Орбан.

За словами прем’єра Угорщини, країни, лідерам яких надали «хорошу владу» під час пандемії, впоралися з кризою краще.

Орбан додав, що згодом Будапешт надасть усім можливість «вибачитися за неправдиві обвинувачення», що звучали в адресу угорської влади через розширення його повноважень.

Європейський парламент 14 травня обговорював верховенство права в Угорщині після того, як прем’єр-міністр країни Віктор Орбан отримав надзвичайні повноваження в рамках пакету екстрених заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією коронавірусу. Угорщина не мала свого представника на дебатах після того, як Орбан відмовився особисто взяти участь і запропонував натомість послати міністра юстиції Джудіт Варґу – на що не погодився ЄС.
…

Уряд Грузії повідомив, що не продовжить термін дії надзвичайного стану, запровадженого в спробі приборкати поширення коронавірусу. Прем’єр-міністр Ґіорґ Ґахарія 15 травня заявив, що його уряд не проситиме президента і парламент особливий режим після 22 травня.

Водночас очільник уряду вказав, що обмеження будуть зняті поступово.

Надзвичайні заходи діють у Грузії з 21 березня. Вони передбачають нічну комендантську годину та закриття частини підприємств, включно з багатьма магазинами, ресторанами та кафе.

Грузинські органи охорони здоров’я станом на 15 травня повідомили про 671 підтверджений випадок COVID-19 та 12 смертей від цієї хвороби.
…

Білорусь розпочинає приймати нафту зі Сполучених Штатів, повідомив 15 травня міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

У заяві міністра йдеться, що це стало можливим «за підсумками домовленостей, досягнутих під час візиту до Республіку Білорусь 1 лютого 2020 року державного секретаря США Майкла Помпео і зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком». Той візит був першим візитом американського держсекретаря до Мінська за багато років.

За словами Макея, здійснення поставок американської нафти «є частиною державної стратегії щодо диверсифікації джерел (постачання) і забезпечення стійкої роботи нафтопереробного комплексу» країни, а співпраця зі США в нафтовій сфері розглядається як «істотний елемент енергетичної безпеки держави». Макей також заявив, що білоруська сторона «продовжить діяти в інтересах зміцнення партнерських відносин зі США».

Як повідомляє видання Tut.by, постачання здійснюватиметься через литовський порт Клайпеда. Перша закуплена партія становить 80 тисяч тонн. Вихід танкера з цією нафтою з порту в штаті Техас запланований на 17 травня.

Білорусь почала імпортувати нафту зі США на тлі суперечок про ціну нафти з Росією, а також після торішнього інциденту з забрудненням нафти в трубопроводі «Дружба», через яке він був на деякий час зупинений.

На початку року поставки нафти з Росії були практично зупинені. Білорусь почала закупівлі танкерної нафти, зокрема з Саудівської Аравії, через порти в Одесі та Клайпеді. У березні Мінськ і Москва домовилися про відновлення поставок.

Російська нафта, як і раніше, становить більшу частину цієї сировини, що постачається до Білорусі. Як пише Tut.by, у травні Білорусь закупить у Росії близько 1,1 мільйона тонн.

Помпео в Мінську 1 лютого заявляв, що Сполучені Штати готові забезпечити Білорусію нафтою «на 100 відсотків». Відносини між Білоруссю і США останнім часом мають тенденцію до поліпшення, свідченням чого став і візит держсекретаря. Тоді ж було оголошено про повернення до Мінська американського посла.

 
…

Росія оскаржила рішення Апеляційного суду Гааги щодо стягнення з неї близько 57 мільярдів доларів на користь колишніх акціонерів нафтової компанії ЮКОС, повідомило 15 травня Міністерство юстиції Росії.

За даними російського відомства, касаційна скарга подана до Верховного суду Нідерландів. Час її розгляду наразі невідомий.

18 лютого Апеляційний суд Гааги в Нідерландах відновив розпорядження міжнародної арбітражної колегії до Росії виплатити компенсацію у понад 50 мільярдів доларів акціонерам колишнього російського нафтового гіганта «ЮКОС» (50 мільярдів доларів – це основна сума за позовом, а ще 7 мільярдів – в якості відсотків).

Рішення про компенсацію ще в 2014 році виніс Постійний арбітражний суд в Гаазі, але два роки по тому місцевий суд в Нідерландах скасував його.

Акціонери звернулися в Міжнародний арбітраж майже 15 років тому щодо тиску на компанію з метою довести її до банкрутства і усунути керівництво.

Одна з найбільших російських компаній «ЮКОС» була заснована бізнесменом Михайлом Ходорковським, який був засуджений за «фінансові злочини» в Росії.

Справа ЮКОСа почалась у 2003 році, коли в Росії заарештували його керівника Михайла Ходорковського. Ходорковський і його прихильники заявляли, що звинувачення проти нього були сплановані Кремлем, щоб покарати за непокору президентові Володимиру Путіну.

Згодом російська держава через аукціон продала основний актив ЮКОСа, оголосила компанію банкрутом. Після арешту в 2003 році Ходорковський провів десять років у в’язниці, потім був помилуваний Путіним, і покинув Росії. Його діловий партнер Платон Лебедєв провів понад 10 років у в’язниці і був звільнений в січні 2014 року. Європейський суд з прав людини постановив, що Ходорковському і Лебедєву відмовили в праві на справедливий судовий розгляд.

 
…