Унікальна подія відбулась сьогодні на відомому Карловому мості в Празі. На мості накрили білою скатертиною столи задовжки 515 метрів. Повечеряти за столом на Карловому мості може кожний охочий – втім, за однієї умови. Треба принести щось поїсти – канапки, фрукти, салати, солодощі, або ж прикрасити стіл квітами у вазі.

Ініціатором акції є відоме празьке об’єднання «Піаніно на вулиці», яке таким чином вирішило підтримати культурне життя в чеській столиці під час епідемії COVID-19.

Досі не було такого, щоб у розпалі туристичного сезону вулиці й площі Праги були були безлюдними. Акція «Накритий міст», як зазначили організатори, також буде символічним прощанням з пройдешнім складним періодом карантину і водночас – привітанням літніх канікул.

«Ми хочемо (цією акцією – ред.) звірити, чи можемо собі взаємно довіряти. Чи можемо сидіти біля когось чужого і почастувати його, скажімо, часниковою пастою», – сказав керівник об’єднання «Піаніно на вулиці» Ондржей Кобза.

Акція привернула велику увагу пражан, також «наживо» спостерігати за подією можна було по телебаченню.

Дія надзвичайного стану в Чехії, пов’язаного з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, завершилася 17 травня.
…

Агентство ООН у справах біженців (UNHCR) закликало уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана відмовитися від останніх змін, які ускладнюють пошук притулку в цій країні. Як повідомляють західні новинні агенції, в Агентстві посилаються на те, що деякі положення порушують міжнародне право.

Нові правила отримання притулку в Угорщині вимагають від шукачів подавати заявки в консульствах у сусілніх країнах, а не на кордоні країни.

«Це може наражати шукачів притулку на ризик відворення та поганого ставлення, що може дорівнювати порушенню Конвенції про біженців 1951 року та регіональних інструментів з захисту прав людини, учасницею яких є Угорщина», – йдеться в заяві UNHCR.

Читайте також: Права людини можуть стати побічною жертвою боротьби проти коронавірусу – правозахисники

Агентство вказує на те, що доступ до території країни є «основною передумовою» для того, щоб люди могли скористатися своїм правом на пошук притулку.

Угорський уряд наразі не став коментувати цю заяву.

Минулого місяця Угорщина закрила так звані транзитні зони для мігрантів біля своїх кордонів і звільнила близько 300 біженців з умов, близьких до тюремних. Водночас уряд посилив обмеження для біженців та фактично закрив доступ майбутнім шукачам притулку.

На піку кризи біженців в Євросоюзі 2015 року Віктор Орбан, який є одним із найбільших опонентів міграції в регіоні, наказав закрити кордони Угорщини, заблокувавши сотням тисячів мігрантів маршрут до Європи.
…

У російському місті Санкт-Петербург 30 червня на кореспондента видання «Медиазона» Давида Френкеля напав поліцейський, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Це сталося на виборчій дільниці № 2219, де відбувається голосування щодо поправок до російської конституції.

Як заявив Френкель, виданню, де він працює, співробітник поліції намагався видалити його з дільниці. Також один зі спостерігачів настав журналісту на ногу, а потім схопив за пошкоджену руку.

«Мені заломили руку і вдарили по ній кулаком. Я лежу на підлозі, тому що я не можу взагалі рукою рушити, у мене жахливо болить рука і ледве рухаються пальці», – розповів Френкель.

Згодом лікарі діагностували у Френкеля перелом.

Чим була мотивована спроба вивести журналіста з дільниці, в повідомленні не вказано.

У Росії вже майже тиждень триває голосування щодо поправок до конституції, одна з яких передбачає можливість для чинного російського лідера Володимира Путіна балотуватися ще на два президентські терміни. Сам Путін 30 червня закликав росіян прийти на голосування, останнім днем якого є 1 липня.
…

В Узбекистані республіканська комісія по боротьбі з коронавірусом ухвалила рішення про посилення карантинних обмежень із 1 липня.

Великі речові ринки і торгові комплекси будуть закриватися по суботах і неділях для проведення санітарно-дезінфекційних робіт.

У громадських місцях громадяни зобов’язані будуть дотримуватися соціальної дистанції в два метри і перебувати в медичних масках і рукавичках.

У салонах автобусів «виходячи з санітарно-епідеміологічних вимог» пасажирів будуть розсаджувати з урахуванням соціальної дистанції.

На входах до супермаркетів безкоштовно видаватимуть медичні маски.

На територіях із «червоним» і «жовтим» рівнями карантину з 7:00 до 23:00 забороняється збиратися в громадських місцях більше ніж трьом особам, а з 23:00 до 7:00 буде заборонено перебувати на вулиці й у дворах багатоповерхових будинків.

Тих, хто порушить обмеження, будуть притягати до адміністративної відповідальності, йдеться в рішенні спецкомісії.

В Узбекистані на даний час 8222 людини заразилися коронавірусною інфекцією. Загальна кількість видужалих – 5496.
…

Компанія «Цирк дю Солей» оголосила про банкрутство в Канаді у зв’язку з «колосальним збоєм та вимушеним скасуванням шоу» на тлі пандемії.

Базована в канадському Монреалі компанія заявила, що хоче реструктуризувати свої борги за підтримки канадського уряду та приватних фірм.

Заяву про банкрутство має розглянути канадський суд 30 червня. Якщо суддя затвердить цю заяву, компанія подасть заяву про банкрутство і в США.

«Цирк дю Солей» оголосив, що збирається звільнити майже 3,5 тисячі співробітників, які були у відпустці з березня.

«Цирк дю Солей» був заснований в 1984 році. Генеральний директор компанії Cirque du Soleil Entertainment Group Даніеля Ламарр запевняє, що протягом останні 36 років «Цирк» був дуже успішною та прибутковою організацією.

За даними CNN, борги «Цирку дю Солей» становлять близько 1 мільярда доларів.
…

Грузинський парламент завершив процес конституційних змін, проголосувавши в третьому, завершальному читанні за поправки в основний закон про перехід на переважно пропорційну систему виборів.

За реформу, згідно з якою на жовтневих парламентських виборах 120 депутатів будуть обрані за партійними списками і ще 30 – у мажоритарних округах, на засіданні 29 червня проголосували 117 членів парламенту. Троє висловилися проти.

Опозиційні партії, у тому числі Єдиний національний рух експрезидента Міхеїла Саакашвілі, а також «Європейська Грузія» солідарно бойкотували засідання на знак протесту проти відмови генеральної прокуратури змінити запобіжний захід співвласнику опозиційної телекомпанії «Головний канал» Георгію Руруа. Його звинувачують у незаконному зберіганні зброї. Опозиція називає Руруа політв’язнем.

Реформа конституції вважається історичною, оскільки за весь період незалежності країни лише половина членів парламенту обиралася за партійними списками, а друга половина – в одномандатних округах.

Збільшення числа депутатів, обраних за пропорційною системою, разом зі зниженням прохідного бар’єру до 1 відсотка має сприяти формуванню в Грузії більш плюралістичної політичної системи і багатопартійного парламенту. Саме тому конституційну реформу активно підтримали західні держави, розвиваючі партнерські відносини з Грузією.

Ухвалений документ набуде чинності, коли його підпише президент Саломе Зурабішвілі.

Державний департамент США привітав рішення. У коментарі, опублікованому на сайті Державного департаменту США, сказано, що це стало можливим завдяки важливій політичній угоді, підписаній 8 березня між політичними партіями Грузії. 

Зміна виборчої системи зі змішаної на пропорційну, починаючи з 2020 року, була однією з вимог тисяч демонстрантів, які виходили на акції протесту в Грузії торік.​

 
…

Президент Косова Хашим Тачі обіцяє «негайно піти у відставку», якщо суд у Гаазі визнає його винним у воєнних злочинах.

Під час звернення до нації він назвав «неправдивими» звинувачення на свою адресу.

«Моє серце поранене, але не розбите. Мої думки важкі, але не смутні. Моя кров гаряча, але чиста», – сказав Тачі.

Він пообіцяв зустрітися найближчими днями з політичними лідерами Косова та обговорити «наступні кроки».

24 червня спеціалізована прокуратура в Гаазі (SPO) висунула звинувачення проти президента Косова Хашима Тачі, колишнього голови парламенту Кадрі Веселі й «інших» осіб у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, ймовірно, скоєних під час конфлікту в Косові 1998-1999 років або після нього.

Обвинувальний акт із 10 пунктів подали до Спеціального суду для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років.

Цей суд почав працювати на початку 2019 року. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.
…

Іран надіслав до Франції «чорні скриньки» з літака «Міжнародних авіаліній України», повідомило агентство Associated Press з посиланням на іранське агентство IRNA.

Прокурор Голамаббас Торкі заявив, що скриньки – «фізично пошкоджені», тому дані можна отримати лише завдяки «тонким технологіям». Іранські експерти не змогли цього зробити через неможливість отримати необхідне обладнання у зв’язку з американськими санкціями.

22 червня Іран заявив, що передасть «чорні скриньки» до Франції «в найближчі кілька днів». Париж планує почати аналіз скриньок у липні.

На початку березня з’явилася інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові реєстратори збитого літака. Проте ніяких конкретних повідомлень про це так і не було.

Читайте також: МЗС про заяви Ірану щодо «чорних скриньок» збитого літака: чекаємо, коли Іран перейде від слів до дій​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

Ведучий на красноярському державному телеканалі «Россия-24» Володимир Жарінов заявив про звільнення, щоб не «піарити» поправки до Конституції.

«Йду з «Вестей». Сьогодні написав заяву. Йду з дивним відчуттям. Протягом семи років я писав гарячі новини, готував репортажі з місць подій, вів випуски новин і намагався бути об’єктивним. Але те, що відбувається зараз, – вище мого розуміння», – написав Жарінов у Facebook.

Він назвав запропоновані поправки до Конституції «історичним злочином».

«За всю кар’єру мені не доводилося піарити відверто деструктивні дії влади. І зараз не хочу. Я бачу єдиний вихід, щоб не брати участь в цьому божевіллі – звільнитися. Ну і, зрозуміло, голосувати не піду», – розповів Жарінов.

25 червня в Росії почалося голосування за поправки до Конституції, які серед іншого пропонують обнулення президентських термінів Володимира Путіна. Це дозволить йому знову балотуватися у президенти і залишатися при владі до 2036 року. Підрахунок результатів голосування почнеться після закриття виборчих дільниць 1 липня.
…

Суд у Франції 29 червня визнав винним у шахрайстві і засудив до 5 років в’язниці (з яких три – умовно) колишнього прем’єр-міністра і кандидата в президенти країни Франсуа Фійона. 

Він був головним суперником Емманюеля Макрона на президентських виборах 2017 року, а з 2007-го по 2012 рік був прем’єром за президентства Ніколя Саркозі.

Незадовго до виборів 2017 року стало відомо, що Фійон влаштував свою дружину Пенелопу на роботу своїм помічником. 

За даними свідків, ніяких робочих обов’язків вона не виконувала, але поки вважалася на посаді, заробила близько мільйона євро: зарплату їй нараховували з бюджету Франції. 

За це суд визнав політика винним у шахрайстві і засудив до 5 років в’язниці з відстрочкою вироку на три роки і штрафу в розмірі 375 тисяч євро.

Його дружина також визнана винною в шахрайстві: вона засуджена до трьох років в’язниці умовно.

Згідно з рішенням суду, Фійон і його дружина повинні не тільки заплатити штраф, але і відшкодувати державі понад мільйон євро.

Адвокати заявили про оскарження вироку, тому Фійон наразі залишається на волі.

Скандал навколо експрем’єра вибухнув взимку 2017 року, в розпал виборчої кампанії. Французька преса тоді повідомила, що дружина політика Пенелопа отримувала зарплату як його помічниця, але на роботі вона не з’являлася. 

Франсуа Фійон, представник Республіканської партії, був одним з фаворитів передвиборних перегонів у 2017 році, але його рейтинг сильно впав після висунення йому звинувачень, і вибори виграв Емманюель Макрон.

 
…

Іран видав ордер на арешт президента США Дональда Трампа через вбивство іранського генерала Касема Солеймані на початку 2020 року. Прокуратура Ірану звернулася в Інтерпол з вимогою оголосити Трампа в міжнародний розшук, повідомило агентство Fars.

Крім Трампа, у списку, направленому в Інтерпол, ще 35 осіб. Як вважає іранська влада, всі вони причетні до загибелі Солеймані. Тегеран звинувачує їх у вбивстві і тероризмі. Імена цих 35 осіб не повідомляють, але, за даними прокуратури Ірану, це військові і цивільні чиновники.

У прокуратурі Ірану також заявили, що продовжать займатися цим питанням і після закінчення часу перебування Трампа на посаді.

Малоймовірно, що Інтерпол задовольнить прохання Тегерана, пишуть американські ЗМІ. Принципи роботи агентства забороняють йому робити які-небудь дії політичного характеру.

Білий дім повідомлення Тегерана поки що не прокоментував. Інтерпол також наразі не реагував на цю заяву.

Командувач спецпідрозділом «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Солеймані був убитий 3 січня 2020 року в Багдаді у результаті авіаудару США. Тегеран відповів ракетним ударом по двох іракських військових базах з американськими військовими. Десятки військовослужбовців США були поранені.
…

Американські законодавці вимагають від Білого дому більше інформації після повідомлень про те, що російська військова розвідка (відома як ГРУ) імовірно пропонувала талібам винагороду за вбивства американських військових в Афганістані.

Білий дім раніше заперечив, що президента США Дональда Трампа інформували з цього приводу, хоча видання The New York Times, яке повідомило про ймовірну змову, пише, що Трампу про це казали в березні.

Представниця Палати представників від республіканців Ліз Чейні 28 червня заявила, що в разі, якщо повідомлення газети відповідає дійсності, законодавці мають знати: «хто і коли про це знав?».

Білий дім повинен пояснити, чому президенту і віцепрезиденту не надали інформацію, написала Чейні у твітері.

Вона також закликала надати інформацію про те, що було зроблено для захисту американських сил і для притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі 28 червня заявила, що не знала про цю ситуацію і закликала поінформувати про все Конгрес. За її словами, повідомлення NYT і заперечення Трампа є ще одним доказом того, що президент ігнорує звинувачення проти Росії на догоду Путіну.

Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер закликав посилити санкції проти Росії в оборонному законопроєкті, який Сенат розгляне цього тижня.

Трамп у твітері заявив, що американська розвідка вважала інформацію про нібито змову Росії з талібами такою, що не заслуговує довіри, тому не стала доводити її до відома президента і віцепрезидента США. 

Раніше про те, що таліби нібито отримували від Москви винагороду за вбивство солдатів США в Афганістані, повідомила газета The New York Times з посиланням на американські спецслужби. Однак вчора Білий дім заявив, що ні президенту Донадьду Трампу, ні віцепрезиденту Майку Пенсу розвідка не повідомляла про це. Директор Національної розвідки також відкинув повідомлення The New York Times.

Трамп назвав публікацію «ще одним обдурюванням, пов’язаним із Росією», і припустив, що New York Times за допомогою «фейків» хоче «виставити республіканців у поганому світлі».

Схожої точки зору дотримується російське Міністерство закордонних справ. Посольство Росії в США заявило, що розслідування журналістів призвело до погроз на адресу дипломатів.

«Талібан» причетність Росії до вбивств американських військовослужбовців в Афганістані відкинув.

Нова інформація надійшла в той час, коли Сполучені Штати намагаються досягти прогресу в мирному процесі в Афганістані. У лютому з талібами була підписана угода, яка передбачає можливість виведення американських військ із Афганістану наступного року.

 
…

У Сербії впродовж вихідних зафіксували понад 800 хворих на COVID-19, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Серед них є спікер парламенту Мая Ґойкович, міністр оборони Александар Вулин, голова Господарської палати Марко Чадеж та ще деякі урядовці.

Від COVID-19 помер колишній популярний футболіст і тренер збірної Сербії Ілія Петкович. Від початку березня загалом зафіксовано 14046 хворих, померли 270 людей.

Епідеміологи заявляють, шо причиною нового спалаху хвороби стала недбалість громадян, зокрема масова присутність глядачів на футбольних змаганнях, а також святкування весіль і відвідування ресторанів і нічних клубів.

Прем’єр-міністр Ана Брнабич попередила, що влада буде змушена запровадити суворіші заходи в окремих містах, ймовірно, і в столиці Сербії, Белграді.

Опозиція заявляє, що на поширення хвороби впливали й парламентські вибори, що відбулися 21 червня. На думку опозиційних діячів, у багатьох місцевостях не було відповідних умов для безпечного голосування.

Зростає кількість хворих й в інших країнах регіону, зокрема в Північній Македонії. У цій країні зафіксовано 6080 хворих на COVID-19, померли 286 людей. Нові випадки коронавірусу виявили і в Чорногорії, де на початку червня оголосили про кінець епідемії.

У Хорватії серед захворілих – єпископ і кілька десятків монахинь в місті Дяково, також Ґоран Іванішевич, тренер сербського тенісиста Новака Джоковича, в якого COVID-19 виявили 23 червня.

 
…

За даними екзит-полів на президентських виборах у Польщі, ніхто з кандидатів не переміг у першому турі і, як і очікували, в другий тур мають вийти чинний президент Анджей Дуда, який змагається за другий термін, і мер столиці Варшави, опозиційний діяч Рафал Тшасковський.

За цими даними, які не є офіційними, Дуда, який вийшов із лав нині владної популістської й євроскептичної партії «Право і справедливість», отримує 41,8 відсотка голосів, а Тшасковський, представник опозиційної правоцентристської і проєвропейської партії «Громадянська платформа», – 30,4 відсотка.

Якщо такі дані будуть підтверджені в перебігу підрахунку голосів, включно з результатами голосування поштою, які в екзит-поли на виході з дільниць не ввійшли, другий тур мав би відбутися 12 липня.

При цьому, за деякими з прогнозів, у другому турі більший шанс перемогти міг би мати саме Тшасковський.

Явка на вибори, попри коронавірусну пандемію, була вищою, ніж зазвичай. Дільниці закрилися о 21-й годині за місцевим часом (22-й за Києвом), за даними станом на 17-у годину, вже тоді явка склала майже 48 відсотків – це число близьке до загальної явки на попередні президентські вибори 2015 року.
…

У Росії офіційно заявляють про високі явки учасників дострокового голосування в референдумі щодо змін до конституції країни. За твердженням Центральної виборчої комісії країни, протягом перших трьох днів дострокового голосування в ньому взяли участь понад 28 відсотків виборців.

При цьому один із критиків голосування, опозиційний діяч Олексій Навальний заявляє, що з власного досвіду багатьох виборчих кампаній виключає, що реальна участь у достроковому голосуванні могла скласти більш ніж 7–12 відсотків.

У двох із російських регіонів, Москві й Нижегородській області, влаштували також можливість електронного голосування. Щодо нього заявляють, що участь у цьому голосуванні вже взяли понад 76 відсотків від числа тих, хто зареєструвався на нього.

Російська опозиція заявляє, що вибори через інтернет неможливо контролювати, і це значно підвищує можливість фальсифікацій.

Деякі користувачі соцмереж у Росії повідомляють, що їм на телефони приходять смс-повідомлення про те, що вони зареєстровані для електронного голосування, хоча вони не подавали заявок. А ще першого дня дострокового голосування кілька людей повідомили, що їм вдалося проголосувати і онлайн, і фізично на дільниці; ЦВК Росії назвала це провокацією.

Основний день голосування призначений на 1 липня, середу – цей день у Росії зробили вихідним. Але ще з 25 червня почалося дострокове голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки – а їх понад 200 – мають бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагає. Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (обома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами.

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента і потенційно залишитися на посаді до 2036 року.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – загалом президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

За рішенням Путіна, для того, щоб поправки набули чинності, необхідно, щоб їх схвалила більш ніж половина учасників всенародного голосування. При цьому явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.
…

Іран оголосив, що зробить носіння масок обов’язковим у закритих приміщеннях, оскільки зафіксоване напередодні число жертв коронавірусної інфекції є рекордним за три місяці. Як ідеться в повідомленні, за добу 27 червня померли 144 іранці.

Іранський президент Хассаном Роугані також додав 28 липня, що найбільш потерпілим провінціям буде дозволено повторно застосовувати жорсткі обмеження, спрямовані на протидію вірусу. Роугані заявив, що нові вимоги щодо масок діятимуть щонайменше до 22 липня.

Раніше верховний лідер аятола Алі Хаменеї попередив, що економічні проблеми країни можуть ускладнитися, якщо коронавірус продовжить ширитися безконтрольно.

У неділю, 28 червня, світ перетнув позначки у 10 мільйонів інфікованих коронавірусом і 500 тисяч померлих від інфекції COVID-19, свідчать дані університету Джонса Гопкінса.

 
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї попередив, що економічні проблеми країни можуть ускладнитися, якщо коронавірусна інфекція продовжить своє поширення.

Іран веде боротьбу з COVID-19 із лютого, коли в ісламській республіці були зафіксовані перші випадки інфекції. Тоді були закриті школи та підприємства, які не є життєво важливими, в березні були скасовані громадські заходи, але згодом уряд поступово скасував обмеження для відновлення економіки.

«Правильно казати, що потрібно зробити щось для запобігання економічним проблемам, спричиненим коронавірусом. Але у разі недбалості та значного поширення хвороби економічні проблеми посиляться теж», – сказав Хаменеї 27 червня на зустрічі з посадовими особами судової влади.

У неділю, 28 червня, світ перетнув позначку в 10 мільйонів інфікованих коронавірусом, свідчать дані університету Джонса Гопкінса.
…

У Росії оголосили голодування 24 громадянина Таджикистану, які завершили відбування покарання в російських в’язницях, але не можуть виїхати на батьківщину, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

У Росії кажуть, що звільнити цих людей не можуть через COVID-19 і закриті кордони.

«Ми протестуємо проти байдужості таджицької та російської влади. Умови в ізоляторі не кращі, ніж у в’язниці. Ми звернулися в посольство, а там сказали, що Федеральна міграційна служба (Росії – ред.) повинна купити нам квитки і депортувати додому», – розповів один із протестувальників.

У посольстві Таджикистану в Росії повідомили, що знають про ситуацію зі своїми громадянами, і за першої нагоди вони будуть відправлені на батьківщину, але поки лише радять їм набратися терпіння. За словами посла Таджикистану в Росії, країна вивозить своїх громадян, попри закриті кордони, але пріоритет віддається жінкам, літнім і хворим людям.

Раніше влада Таджикистану обіцяли забрати своїх громадян із російських спецприймальників до кінця травня.

У кількох в’язницях росйського регіону Мордовія відбувають покарання близько тисячі громадян Таджикистану. Деякі з них нарікали на катування і жорстоке поводження з боку тюремного персоналу. Загальна кількість таджицьких громадян, затриманих і засуджених за вчинення різних злочинів на території Росії, сягає 10 тисяч людей.
…

У Польщі 28 червня відбувається голосування на виборах президента країни. На посаду претендує 11 кандидатів.

Найбільше шансів вийти до другого туру, як повідомляють польські ЗМІ, мають чинний польський президент Анджей Дуда, кандидат від владної партії Право і справедливість (Prawo i Sprawiedliwość), і мер Варшави Рафал Тшасковський, який виступає від опозиційної християнсько-ліберальної партії «Громадянська платформа» (Platforma Obywatelska).

За даними Інституту ринкових і суспільних досліджень, Анджея Дуду готові підтримати 41,2 відсотка виборців, Рафала Тшасковського – 30,7 відсотка.

О 7:00 у Польщі відкрилися 27 тисяч виборчих дільниць, які працюватимуть до 21:00, участь у голосуванні має взяти понад 30 мільйонів польських громадян.

Враховуючи вимоги карантину через епідемію COVID-19, усі дільниці забезпечені дезинфекційними засобами, виборці повинні мати захисні маски, відстань між громадянами на дільницях не повинна бути меншою, ніж 1,5 метра. А ще полякам радять прийти на дільницю зі своєю ручкою.

Другий тур президентських виборів, в яких візьмуть участь двоє з кандидатів, які 28 червня здобудуть найбільшу кількість голосів виборців, має відбутись 12 липня. Оголошення результатів першого туру очікується 1 липня.
…

Британська поліція висунула обвинувачення 25-річному підозрюваному в нападі з ножем у місті Редінг. Його звинувачують у терористичному нападі, трьох вбивствах і трьох спробах вбивства.

Поліція також підтвердила, що чоловіка звати Хаїрі Саадалла, як це раніше повідомили медіа з посиланням на свої джерела.

Королівська служба кримінального переслідування повідомила, що звинувачення висунув контртерористичний відділ поліції.

Мотив нападу лишаються неясними, його жертвами стали звичайні перехожі в парку.

Читайте також: Напад у Редінгу: служба МІ5 знала про підозрюваного – ЗМІ​

Британський суспільний мовець BBC повідомив з посиланням на свої джерела, що минулого року спецслужби припускали, що Саадалла спробує виїхати за кордон для нападу.

Очікується, що Вестмінстерський магістратський суд почне розглядати справу 29 червня.

21 червня у місті Редінг на півдні Великої Британії 25-річний чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули.
…

Президент Франції Еммануель Макрон заявив 27 червня, що «незабаром» планує візит до Росії для продовження переговорів з президентом Володимиром Путіним.

За заявою Макрона, він планує обговорити з Путіним питання безпеки та зміни клімату.

Президент Франції раніше вже заохочував Європу та НАТО переглянути стратегічне партнерство з Москвою, стверджуючи, що недружня політика Європи нібито провалилася.

«Діалог з відновлення довіри з президентом Путіним у Форті Брегансон триває. Ми рухаємося далі і я незабаром відвідаю Росію», – повідомив Макрон, коментуючи відеоконференцію з лідером Кремля.

Він зазначив, що серед тем обговорення планується «безпека в Європі, регіональні конфлікти та клімат, у тому числі танення мерзлоти в Арктиці».

«Всі регіональні кризи, з якими ми стикаємося, показують, як важливо перетворити весь європейський простір, в широкому сенсі, від Лісабон до Владівостока, на справжній простір співпраці та миру», – заявляє Макрон.

Говорячи про агресію Росії проти України, президент Франції висловив думку, що важливо оперативно перезапустити дорожню мапу для «завершення конфлікту».

Читайте також: Президент Хорватії не приїде на парад до Москви: «зламався літак»

Макрон планував відвідати парад на Красній площі в Москві на честь 9 травня. Зрештою подію перенесли на 23 червня, президент Франції її не відвідав.

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 червня пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.
…

Президент США Дональд Трамп підписав указ, мета якого – захистити пам’ятники, меморіали та монументи від осквернення, руйнування і знесення.

«Тривалі тюремні терміни за ці беззаконні дії проти нашої Великої Країни!», – написав він у твітері.

На хвилі протестів «Життя темношкірих важливі» (Black Lives Matter), у США були атаковані десятки пам’ятників і монументів, здебільшого пов’язаних з Конфедерацією.

Однак, як повідомляє «Голос Америки», були атаковані і пам’ятники героям Громадянської війни, президентам США, які не володіли рабами, і деякі християнські монументи.

 
…

У розслідуванні про вбивство громадянина Грузії Зелімхана Хангошвілі в Берліні минулого року, в організації якого підозрюють російські спецслужби, фігурує ще один громадянин Росії – крім арештованого Вадима Соколова (Красикова), якого слідство вважає безпосереднім виконавцем вбивства.

Як пише німецьке видання Spiegel, йдеться про Романа Д. За кілька днів до вбивства, 3 серпня минулого року, він в’їхав на територію Шенгенської зони – з Білорусі до Польщі – на автомобілі.

Роман Д. викликав інтерес слідчих, оскільки дані його закордонного паспорта підозріло нагадують дані паспорта Красикова – якому він був виданий на чуже прізвище незадовго до в’їзду в ЄС з метою вбивства Хангошвілі.

Яка конкретно могла бути роль другого росіянина у вбивстві – не повідомляється. Очікується, що в понеділок 29 червня буде опубліковано розслідування Bellingcat з подробицями. Група Belligcat займається розслідуванням вбивства в Берліні спільно з Der Spiegel і російським сайтом The Insider.

Тиждень тому федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

«За замовним убивством стояли ворожі відносини жертви з російською державою, з урядами Чеченської республіки і Інгушетії, а також з проросійським урядом Грузії», – вказано у документі.

У тексті нагадують, що Хангошвілі воював проти федеральних військ на боці чеченських сепаратистів, а в 2008 році зібрав у Грузії ополчення для війни з російською армією в Південній Осетії.

Хангошвілі був застрелений 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

Читайте також: Росія ігнорує запити Німеччини щодо вбивства Хангошвілі​

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною». Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.
…

Американська розвідка дійшла висновку, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала бойовикам, пов’язаним з талібами, винагороду за вбивство військовослужбовців міжнародної коаліції, які перебувають в Афганістані. Про це з посиланням на джерела в американських розвідслужбах повідомила в п’ятницю газета New York Times.

За інформацією видання, радикальні ісламісти і пов’язані з ними озброєні злочинці отримували винагороду за свої напади. Минулого року в Афганістані вбили 20 американських військовослужбовців. Хто з них міг бути об’єктом оплачених вбивств, неясно. Згідно з даними газети, про секретні виплати відомо вже кілька місяців. Частково інформацію отримали під час допитів талібів.

Хто конкретно стоїть за виплатами, невідомо, але американські аналітики вважають, що, найімовірніше, цю операцію проводить секретний підрозділ ГРУ, який офіційно іменується військова частина 29155. Як пише New York Times, західні розвідки вважають, що цим підрозділом ведеться кампанія з дестабілізації Заходу шляхом диверсій, різного роду підривної діяльності і вбивств. Саме цей підрозділ підозрюють у замаху на Сергія і Юлію Скрипаль у Солсбері у березні 2018 року.

Інформація про винагороду за вбивство американських військовослужбовців була представлена президенту Дональду Трампу і обговорювалася на засіданні Ради з національної безпеки. Список заходів у відповідь, за даними газети, містить офіційні протести, санкції та інші кроки. Остаточного рішення у Вашингтоні поки не ухвалили.

Офіційні американські представники відмовилися коментувати цю інформацію.

Як зазначає NYT, можлива організація вбивств солдатів коаліції може свідчити про зростання підтримки Росією талібів, а також стала б першим відомим випадком атак на війська західної коаліції, організованих російської військовою розвідкою.

За словами Дмитра Пєскова, прессекретаря Володимира Путіна, в Кремлі нічого не знають про подібні звинувачення. «Якщо їх висунуть, ми відповімо на них», – заявив Пєсков у відповідь на запит газети.

Представники Ради національної безпеки, Пентагону та ЦРУ відмовились коментувати цю інформацію, яку пізніше також повідомило видання The Washington Post.
…

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 лютого пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.

Пресслужба російського лідера повідомила, що обговорення стосувалося криз в Україні, Сирії та Лівії, а також напруженості на Балканах. За цим повідомленням, Путін говорив про необхідність «об’єднати наші зусилля» для боротьби зі спільними загрозами, такими як пандемія коронавірусу, міжнародний тероризм та зміна клімату.

Макрон заявив, що «всі пережиті нами регіональні кризи свідчать про важливість перетворення європейського простору в широкому сенсі від Лісабона до Владивостока в реальний простір співпраці та миру».

Відносини між Москвою та Заходом залишаються складними. Поліпшенню відносин заважає агресія Росії проти України, роль Москви в конфлікті у Сирії, імовірне російське втручання у вибори в США та інших демократіях, а також отруєння російського ексшпигуна Сергія Скрипаля та його дочки у Великій Британії у 2018 році.

Але Макрон закликав Європу та НАТО переглянули своє стратегічне партнерство з Росією, заявивши, що політика протидії Москві провалилася. Макрон заявив, що «впевнений, що ми можемо досягти прогресу з Росією в ряді тем».
…

Суд у США засудив до 9 років в’язниці росіянина Олексія Буркова за звинуваченням у кіберзлочинах. Звинувачення вимагало засудити його до 15 років позбавлення волі.

Раніше Бурков визнав провину за двома пунктами – в крадіжці особистих даних власників кредитних карт і відмиванні грошей. Ще три пункти звинувачення з Буркова зняли.

Програміст Олексій Бурков був затриманий у 2015 році в аеропорту Тель-Авіва за запитом Вашингтона. У листопаді 2019 року росіянина екстрадували до США, попри протести Росії.
…

Напад із ножем у шотландському місті Глазго не вважається терористичним актом, повідомила поліція Шотландії 26 червня.

Правоохоронці підтвердили, що нападник вбив двох людей, був поранений поліцейським і згодом помер у лікарні. Напад стався в готелі «Парк Інн», який, за повідомленнями, використовується для розміщення шукачів притулку та біженців.

За даними поліції, ще шестеро людей госпіталізовані з пораненнями.

«Шестеро поранених отримують лікування в лікарні, серед них – офіцер поліції, який в критичному, але стабільному стані», – заявив помічник головного констебля поліції Шотландії Стів Джонсон.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон висловив «глибокий смуток через цей жахливий інцидент» і висловив співчуття жертвам та їхнім близьким.

Минулого тижня троє людей загинули через напад чоловіка з ножем у південно-східному англійському місті Редінг. Цей випадок поліція розслідує як теракт.
…

«Технічна робота» над чорними скриньками збитого в Ірані українського «Боїнгу» почнеться наступного місяця – такий прогноз озвучило французьке Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації (BEA) 26 червня.

За повідомленням BEA, Іран звернувся до бюро по «технічну допомогу» з відновленням та завантаженням даних з чорних скриньок збитого «Боїнгу 737».

«Початок технічної роботи запланований на 20 липня. Безпекове розслідування здійснює Іран», – повідомляє установа.

Рада з безпеки транспортування Канади, чимало громадян якої були на борту збитого літака, повідомила, що «надішле команду розслідувачів, щоб взяти участь у завантаженні даних» з чорних скриньок. Очікується, що вони містять інформацію про останні моменти перед тим, як літак збила ракета і він розбився.

Записи розмов у кабіні пілотів та дані з бортових самописців рейсу 752 «Міжнародних авіаліній України» стали предметом тривалих міжнародних переговорів.

22 червня Іран заявив, що передасть чорні скриньки до Франції «в найближчі кілька днів».

Попередніми днями з’являлися повідомлення, що Іран, який раніше вже було погодився передати реєстратори на розшифрування до України, змінив думку і вирішив передати їх до Франції.

На початку березня з’явилася інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові реєстратори збитого літака. Але ніяких конкретних повідомлень про це так і не було.

Читайте також: МЗС про заяви Ірану щодо «чорних скриньок» збитого літака: чекаємо, коли Іран перейде від слів до дій​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

Президент Косова Хашим Тачі, якого звинувачують у воєнний злочинах та злочинах проти людяності, натомість закинув системі міжнародного правосуддя спробу переписати історію. Про це він заявив у своєму Інстаграмі 26 червня.

У першому після звинувачень публічному коментарі Тачі повідомив, що повертається до Косова, перервавши свій візит до Вашингтона, та планує звернутися до громадян своєї країни у наближчі два дні.

«Ніхто не зможе переписати історію Косова», – написав президент країни.​

У Сполучених Штатах він планував зустрітися з президентом Сербії Александром Вучичем 27 червня. Планувалося, що ці перемовини будуть спрямовані на нормалізацію відносин між Приштиною та Белградом.

Вучич, перебуваючи в Брюсселі, заявив, що сербська влада виявить стриманість у реакції на звинувачення проти Тачі.

«Для нас важливо бути стриманими. Ми знаємо, що коїлися страшні злочини. В усьому іншому ми повинні виявляти стриманість. Таким чином ми захистимо сербів у Косово від будь-яких проявів насильства, інцидентів чи нападів», – повідомив президент Сербії.

24 червня спеціалізована прокуратура в Гаазі (SPO) висунула звинувачення проти президента Косова Хашима Тачі, колишнього голови парламенту Кадрі Веселі й «інших» осіб у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, ймовірно, скоєних під час конфлікту в Косові 1998-1999 років або після нього.

Обвинувальний акт із 10 пунктів подали до Спеціального суду для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років.

Читайте також: Рішення Косова скасувати торговельні обмеження щодо Сербії «відкриє можливість» діалогу – Вучич​

Цей суд почав працювати на початку 2019 року. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.
…

Нідерландська прокуратура просить суд відмовити підозрюваному у справі про збиття малазійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році, росіянину Олегу Пулатова у додатковому розслідуванні альтернативних версій катастрофи. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, прокурори сьогодні заявили, що ні нідерландське, ні міжнародне законодавство не вимагає розслідувати усі гіпотетичні версії трагедії, а Пулатов не надав жодних доказів на підтвердження версії про військовий літак. Отже, версія про російський «Бук» залишається основною, оскільки саме на неї вказують усі докази: від характеру ушкоджень літака, до аудіозаписів з кабіни пілота, показів свідків, фото, відео,  і інші матеріали, які зібрало слідство.

«Пулатов не додав нічого нового. Покази, що прозвучали – несумісні із доказами, які є у справі», – заявив прокурор Вард Фердинандуссе.

Цього тижня в Нідерландах триває судовий розгляд справи щодо збиття 17 липня 2014 року над підконтрольною проросійським бойовикам частиною Донбасу малайзійського авіалайнера рейсу МН17.

І 22 й 23 червня 2020 року адвокати одного із підозрюваних – російського громадянина Олега Пулатова – фактично поставили під сумнів результати багаторічного розслідування, висловивши припущення, що «українські представники могли впливати на міжнародне розслідування і маніпулювати доказами».

Вони вимагають розглянути інші версії, зокрема ті, на яких наполягає Росія, а саме про можливість збиття пасажирського літака українськими винищувачами або ж ракетними установками. 

Натомість слідчі міжнародної Спільної слідчої групи кажуть, що усі ті версії проаналізували із самого початку і відкинули їх як бездоказові.

Міжнародна спільна слідча група дійшла висновку, що авіалайнер рейсу МН17 був збитий ракетою серії 9М38 (пізніше було уточнено, що йдеться про тип 9М38М1), запущеною із самохідної вогневої установки «Бук» із поля в районі селища Первомайське на південь від міста Сніжного Донецької області.

Прокуратура Нідерландів стверджує, що «Бук» прибув в Україну з Росії і, після пострілу по авіалайнеру рейсу МН17, був знову транспортований на територію Росії.

Росія ці звинувачення відкидає і від моменту аварії висувала уже декілька взаємно суперечливих версій щодо того, як пасажирський борт могли збити Збройні сили України.

 
…