У разі, якби в Росії відбувалося альтернативне голосування щодо поправок до конституції, запропонованих президентом Володимиром Путіним і підготованих опозицією, поправки Путіна підтримала б тільки чверть росіян – такі дані опитування, яке провів незалежний російський соціологічний «Левада-центр» із 11 по 17 червня, які публікує видання «Новая газета».

За даними соціологів, прихильників президентського пакету поправок виявилося менше, ніж тих, хто готовий підтримати зміни до Конституції, запропоновані громадським об’єднанням «Громадська конституційна рада» і опозиційною партією «Яблуко». Їхню «Конституцію вільних людей» підтримують 28 відсотків росіян, опитаних «Левада-центром». 26 відсотків респондентів висловилися проти обох проєктів.

Усі поправки «ГКР» і «Яблука», про які питали соціологи, підтримала більшість учасників опитування. Проти висловилися лише 17 відсотків.

Зокрема, 82 відсотки респондентів вітали запровадження виборності членів Ради федерації – верхньої палати парламенту Росії, депутатів якої не обирають – їх делегують туди органи влади російських регіонів; 54 відсотки опитаних виступили за скорочення терміну повноважень президента з 6 до 4 років.

Найбільшу підтримку в росіян мають соціальні поправки з «Конституції вільних людей». Поправку про обов’язок держави лікувати дитячі захворювання за рахунок бюджету підтримують 95 відсотків опитаних «Левада-центром» росіян. 90 відсотків виступають за передачу пенсійних накопичень у спадок. 58 відсотків вважають, що в конституції повинен бути закріплений єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію – 60 років.

Крім того, соціологи запитали учасників дослідження, як вони ставляться до проведення голосування в умовах коронавірусної пандемії. Майже дві третини респондентів (60 відсотків) вважають, що це неправильно. Решта не бачить в обраному часі проблеми.

Робота над альтернативним пакетом поправок, який отримав назву «Конституція вільних людей», почалася в січні. Тоді ж була створена «Громадська конституційна рада», яка готувала поправки разом із провідними російськими юристами. Депутати від «Яблука» через регіональні законодавчі збори вносили ці поправки до Державної думи, нижньої палати російського парламенту.

Голосування в Росії щодо поправок до конституції відбудеться 1 липня. Серед найбільш обговорюваних змін основного закону – «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Володимирові Путіну ще двічі, вп’яте і вшосте, обиратися на посаду голови держави і потенційно залишатися на ній до 2036 року.
…

У Білорусі сім претендентів на участь у президентських виборах подали достатню кількість підписів на свою підтримку, повідомила голова Центральної виборчої комісії Білорусі Лідія Ярмошина.

Тепер ці підписи йдуть на перевірку, що завершиться 30 червня, додала вона.

Підписи подали:

Олександр Лукашенко, нинішній президент Білорусі, який свого часу домігся зняття конституційних обмежень на кількість президентських термінів і нині буде кандидувати вже вшосте поспіль;
Віктор Бабарико, ув’язнений нині колишній голова «Белгазпромбанку»;
Валерій Цепкало, колишній керівник Парку високих технологій;
Світлана Тихановська, дружина блогера Сергія Тихановського, якого ув’язнили й тим не дали створити свою ініціативну групу;
Анна Конопацька, колишній депутат Палати представників (нижньої виборної палати парламенту);
Андрій Дмитрієв, співголова громадського об’єднання «Говори правду»;
Сергій Черечень, голова Білоруської соціал-демократичної партії «Громада».

За словами Ярмошиної, станом на ранок 22 червня лише штаб Бабарика подав повний пакет документів для реєстрації.

За білоруським законодавством, претендент на участь у виборах президента має подати принаймні 100 тисяч підписів на свою підтримку, потім підписи перевіряються на справжність і, якщо дійсних підписів буде принаймні 100 тисяч і не буде виявлено інших порушень, претендент має бути зареєстрований кандидатом.

Реєстрація кандидатів у ЦВК Білорусі триватиме з 5 по 14 липня включно.

Загалом для збирання підписів зареєструвалися ініціативні групи 15 претендентів. Частина з них потім відмовилася від участі в виборах, іще дехто не зміг зібрати достатньо підписів.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років. Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.

ЦВК Білорусі відмовила в реєстрації ініціативної групи відеоблогерові, авторові ютуб-каналу «Країна для життя» Сергієві Тихановському, бо він відбував 15 діб арешту і не міг особисто подавати документи. Тоді дружина блогера Світлана Тихановська заявила в ЦВК про свою ініціативну групу. Після того Тихановського затримали знову 29 травня на передвиборчому пікеті його дружини. При цьому Лукашенко розповів про обставини затримання за 4 години до того, як воно відбулося. Тихановський досі перебуває під арештом, його дружина заявляла про погрози їй у зв’язку з участю в виборах.

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах. 11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку». 18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.
…

Південна Корея закликає Північну Корею відмовитися від планів надсилати пропагандистські листівки через кордон, оскільки такий крок «взагалі не допомагає» відносинам двох Корей.

22 червня Північна Корея заявила, що виробила 12 мільйонів пропагандистських листівок і готова перекинути їх на Південь за допомогою трьох тисяч повітряних куль та іншого обладнання.

«Наші плани розповсюдження листівок проти ворога – це виверження неугасної люті всіх людей та всього суспільства. Час покарання у відповідь наближається», – йдеться в повідомленні державного північнокорейського агентства KCNA.

Відносини між двома Кореями загострилися після рішення Пхеньяна підірвати міжкорейський офіс зв’язку. КНДР звинувачувала своїх південних сусідів у перекиданні листівок на їхню територію.

Пхеньян здебільшого розірвав контакти із Сеулом після провалу саміту між лідером КНДР Кім Чен Ином та президентом США Дональдом Трампом у 2019 році. З того часу переговори про ядерне роззброєння залишаються замороженими.

Дві Кореї технічно залишаються в стані війни, оскільки їхній конфлікт у 1950-1953 роках закінчився перемир’ям, однак не мирним договором.
…

Підозрюваний у нападі з ножем на перехожих у британському місті Редінг був відомий британській розвідці, повідомляє британський мовець BBC з посиланням на свої джерела.

За даними журналістів, вихідець із Лівії потрапив у поле зору розвідки МІ5 в 2019 році. Сьогодні його планують допитувати детективи. Як повідомляє BBC, аналітики британської розвідки планують дослідити сторінки затриманого на предмет зв’язків із екстремістами.

Напередодні у місті Редінг на півдні Великої Британії 25-річний чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули.

Офіційно його ім’я правоохоронці не називають, проте інформаційна агенція Reuters із посиланням на анонімне джерело повідомляє, що це поліція Редінга заарештувала вихідця з Лівії на ім’я Хаїрі Саадалла.

Напередодні поліція повідомила, що напад на перехожих у Редінгу кваліфікують як теракт.
…

На парламентських виборах у Сербії найбільше голосів втретє поспіль здобула Прогресивна партія, котру очолює глава держави Александар Вучич. Згідно з попередніми результатами, вона здобула 63 відсотки голосів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Партія влади в новому скликанні парламенту матиме 180 з-поміж 250 депутатів.

До парламенту увійшла й Соціалістична партія та партії угорської, албанської й боснійської національних меншин.

Три найбільші опозиційні партії бойкотували голосування. Вони заявляли, що немає умов для вільного волевиявлення громадян, оскільки партія влади контролює більшість засобів масової інформації.

На виборчі дільниці вийшли приблизно 50 відсотків з-поміж 6,5 мільйона виборців. Вибори спершу були призначені на 26 квітня, однак їх відклали через епідемію COVID-19.

Владна коаліція на початку цього року знизила ценз з 5 до трьох відсотків, щоби таким чином необхідну кількість голосів набрали малі партії.

Виборці голосували із захисними масками, на дільницях всім дезінфікували руки.

Три дні перед виборами в Белграді перебував російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, котрий заявив, що Москва повністю підтримує політику президента Вучича і його партію.
…

Керівництво України «неминуче» приїде до Росії, заявив російський президент Володимир Путін в ефірі телеканалу «Россия-1».

«Я думаю, що це неминуче. Звичайно, це відбудеться, питання – коли? Але ми почекаємо», – сказав Путін.

Вище керівництво України не їздить до Росії з 2014 року після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.
…

Суд у Вірменії відмовився заарештувати лідера головної опозиційної партії.

Суд ухвалив рішення через п’ять днів після того, як парламент позбавив Гагіка Царукяна недоторканності. Сам політик заявляв, що його кримінальні справи сфабриковані «за політичним замовленням», тому що він критикує нинішній уряд Ніколи Пашиняна.

Щодо Царукяна відкриті справи за трьома статтями – про підкуп виборців на парламентських виборах 2017 року, неліцензійну гральну діяльність і незаконну забудову.

Царукян вважається одним з найбагатших людей у країні та очолює партію «Квітуча Вірменія». Вона має 25 місць у 132-мандатному парламенті.
…

У Редінгу на півдні Великої Британії невідомий чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули, повідомляє місцева поліція 21 червня.

У поліції напад кваліфікували як теракт, проте загальний рівень терористичної загрози по країні влада не підвищила. 25-річний нападник затриманий, правоохоронці не розкривають його імені. Однак інформаційна агенція Reuters із посиланням на анонімне джерело повідомляє, що це поліція Редінга заарештувала вихідця з Лівії на ім’я Хаїрі Саадалла.

Читайте також: «Пам’ятники – це не стільки про минуле, скільки про нас зараз» – експертка про антирасистські протести ​

За заявою правоохоронців, інших підозрюваних у зв’язку з цим випадком не шукають.

Прем’єр-міністр Борис Джонсон на брифінгу заявив, що напад його шокував і викликав нудоту, а його уряд готовий внести зміни в законодавство, якщо така потреба виникне.

«Якщо виникне необхідність внести зміни в нашу правоохоронну систему, аби запобігти повторенню таких подій, ми не вагатимемося», – пообіцяв він.

У своєму Твітері Джонсон також подякував працівникам екстрених служб, які зреагували на напад.

Поліція заявляє, що мотиви нападу зараз невідомі. Як повідомив начальник контртерористичного підрозділу поліцїі Ніл Басу, підозрюваного затримали «неймовірно сміливі» беззбройні поліцейські з територіального відділення Поліції долини Темзи. Згодом це відділення повідомило, що справу розслідують детективи підрозділу з протидії тероризму.

Поліція також звернулася до всіх, хто міг знімати подію на телефон, з проханням зв’язатися з правоохоронцями.

Читайте також: Поліція: 3 людини поранені внаслідок нападу на півдні Лондона, одна з них – у тяжкому стані​

«З поваги до загиблих, поранених та їхніх рідних, будь ласка, не поширюйте ці кадри в соціальних мережах – це буде надзвичайно гнітюче», – йдеться в зверненні поліції.

20 червня в тому ж парку пройшов марш руху Black Lives Matter, однак, за повідомленнями в соцмережах, акція завершилася за дві години до нападу.
…

У місті Штутгарт в південно-західній частині Німеччині вранці 21 червня відбулися заворушення: сотні людей вийшли на вулиці, кидали в поліцію пляшками та камінням, низка магазинів була розграбована.

«Поліція наразі збирає інформацію та допитує понад 20 затриманих людей», – йдеться в заяві міської влади.

За повідомленням, через сутички постраждало близько десятка поліцейських.

Читайте також: У німецькому місті відкрили пам’ятник Леніну​

Напруга в місті почала наростати після опівночі проти 21 червня через те, що поліція почала перевіряти кількох людей на найбільшій площі Шлоссплатц на предмет вживання наркотиків.

На площі почали збиратися люди, між кількома окремими групами сталися сутички. За оцінками поліції, у подіях взяли участь близько 500 людей.

У районі місцевого центру комерції, вулиці Кенігштрасе, магазини зазнали нападів та були спустошені. Учасники заворушень використовували палиці та жердини, щоб розбивати вікна поліцейських автомобілів.

На відео в соцмережах видно людей, які викидають товари з магазинів. Регіональний мовець SWR повідомив, що місцева крамниця ювелірних виробів була повністю спустошена, магазин мобільної техніки – зруйнований.

Минулого тижня між поліцією та місцевою молоддю вже відбувалися дрібніші сутички.
…

У місті Ґельзенкірхен у західній Німеччині встановили пам’ятник лідеру російських більшовиків Володимиру Леніну.

Двометрову статую відкрили біля штабквартири радикальної лівої Марксистсько-ленінської партії Німеччини.

На церемонію зібралися декілька сотень людей.

Спочатку пам’ятник планували встановити до 150-річчя Леніна у квітні, але через пандемію коронавірусу плани змінилися.

Проти встановлення пам’ятника виступало багато німців.

Міська рада Ґельзенкірхена подала до суду, намагаючись зупинити відкриття статуї, назвавши Леніна «представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань».

Але аргументи ради про те, що статуя «порушить вигляд» розташованого поблизу історичного банку, були відкинуті, а марксистам дозволили відкрити пам’ятник.

Речник міської ради Мартін Шульман заявив Радіо Свобода у квітні, що «лише кілька людей з Марксистської партії хочуть (встановлення пам’ятника Леніну – ред.), більше ніхто».

За його словами, після того, як мерія програла суд, вона не має вибору, «бо земля, на якій мають встановити статую, перебуває в приватній власності».

Відкриття пам’ятника Леніну відбулосяна тлі глобальних протестів проти расизму, під час яких протягом останніх тижнів були повалені пам’ятники суперечливим фігурам, зокрема, у США, Великій Британії, Бельгії, Німеччині.
…

Кандидатові у президенти Білорусі Вікторові Бабарику, якого затримали і тримають у слідчому ізоляторі КДБ, висунули звинувачення у кримінальній справі. Про це Білоруській службі Радіо Свобода повідомив його адвокат Дмитро Лаєвський.

«Сьогодні нас викликали для процесуальних дій. І сьогодні Віктору Дмитровичу висунули звинувачення», – сказав адвокат.

Юристи Бабарика підписали угоду про нерозголошення. Стаття чи статті, за якими висунули звинувачення, не розголошуються. 

«Він живий і здоровий. Має намір відстоювати свої переконання та чесне ім’я. Ми наполягаємо на його невинуватості», – додав Лаєвський.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк». 

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску. Його затримали 18 червня.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

 
…

Суд у Вашингтоні відмовив адміністрації президента США Дональда Трампа в проханні накласти заборону на книжку його колишнього радника з нацбезпеки Джона Болтона, в якій ідеться про час його роботи в Білому домі та, зокрема, політику щодо України.

Суддя Ройс Ламберт з окружного суду у Вашингтоні опублікував 10-сторінковий текст постанови, згідно з яким доводи Міністерства юстиції визнані недостатніми для заборони на публікацію мемуарів Джона Болтона. Суддя заявив, що книжка вже встигла широко розійтися по магазинах і могла б легко бути опублікована в інтернеті – навіть якби суд ухвалив рішення заборонити її.

Офіційний початок продажів мемуарів радника Дональда Трампа з питань національної безпеки під назвою «Кімната, де це сталося: Спогад про Білий дім» призначений на найближчий вівторок.

«З причин, які не потребують особливого декларування, суд не буде влаштовувати конфіскацію [тиражу] по всій країні і виносити рішення про знищення політичних мемуарів», – йдеться в заяві судді Ламберта.

Телеканал CNN зазначає, що постанова судді йде врозріз зі спробами Трампа перешкодити появі книжки Болтона, але водночас не заважає адміністрації Трампа відповісти Болтону, в разі якщо в його мемуарах будуть розкриті державні таємниці США.

Адміністрація Трампа заявляла, що книжка містить засекречену інформацію і загрожує національній безпеці. Міністерство юстиції стверджувало, що Болтон «вирішив відмовитися від процедури попереднього перегляду публікації», на що він погодився, перш ніж стати радником президента Дональда Трампа.

Трамп звільнив Болтона у вересні 2019 році на тлі повідомлень про розбіжності з ним у питаннях Ірану, Північної Кореї й Афганістану.

 
…

Колишній президент Вірменії Роберт Кочарян звільнений з-під варти під заставу в розмірі 2 мільярди драмів (більше ніж 4,1 мільйона доларів), повідомляє Вірменська редакція Радіо Свобода Радіо Азатутюн.

Кочарян повернувся додому, але планує продовжити реабілітаційне лікування в медичному центрі «Ізмірлян».

18 червня Апеляційний суд Єревану скасував застосований щодо експрезидента Вірменії арешт й обрав звільнення під заставу як запобіжний захід.

Кочаряна, який правив країною з 1998-го по 2008 рік, заарештували в липні 2018 року. Звинувачення в утисках опозиції та хабарництві йому висунули в рамках кримінальної справи про події 1 березня 2008 року.

Читайте також: У Вірменії понад 100 людей затримали через протест опозиції​

Тоді після президентських виборів, на яких перемогу здобув Серж Сарґсян, відбулися акції протесту. Під час сутичок між силовиками й активістами загинули десять людей, сотні були поранені. Обставини того, як це сталося і хто віддав наказ застосувати силу проти учасників протесту, досі залишаються нез’ясованими. Президентом Вірменії на той момент був Роберт Кочарян.

Голова Спеціальної слідчої служби Сасун Хачатрян 11 вересня 2018 року заявив, що в учасників протесту стріляла армія.

«Справа 1 березня» довгий час не розслідувалася, але була відновлена після масових протестів 2018 року і приходу до влади у Вірменії Нікола Пашиняна.
…

У Росії за минулу добу зареєстрували 7889 нових випадків зараження коронавірусом з урахуванням окупованого Криму. Про це свідчать дані оперативного штабу країни по боротьбі з поширенням хвороби.

Загальна кількість хворих досягла 576 952. загальне число померлих, за офіційною статистикою, досягло 8002, з них 161 – за останню добу. Одужали за весь час 334 592 пацієнти.

Як зазначає російська служба Радіо Свобода, федеральна статистика часто суперечить регіональним даними, регіони, в свою чергу, регулярно звинувачували експертами в заниженні смертності та некоректних даних про кількість хворих. Влада це заперечує.

Як свідчать дані Університету Джонса Гопкінса, за кількістю інфікованих Росія посідає третє місце у світі. більше тільки у Сполучених Штатах та Бразилії.

 
…

У різних містах Білорусі 19 червня відбулися акції проти затримань активістів, під час яких правоохоронці затримали понад 100 людей.

Як зазначає білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих журналісти РС Олександра Динько та Андрій Рабчик – їх відпустили близько 22:00.

Протестні акції відновилися в п’ятницю ввечері у Мінську та інших містах Білорусі. Люди шикувалися у «ланцюг солідарності» на підтримку активістів і політиків, яких затримала влада країни під час президентської виборчої кампанії.

 
…

У США в п’ятницю, 19 червня, відбулися акції на честь Дня скасування рабства. У цей день 155 років тому рабство остаточно скасували в останньому штаті – Техас.

Зі святом американців привітав президент США Дональд Трамп. У привітанні наголошується, що цей день нагадує «як про неймовірну несправедливість рабства, так і про незрівнянну радість, яка повинна була супроводжувати звільнення». «У цей червень, ми, як єдина нація, зобов’язуємося жити відповідно до наших вищих ідеалів і завжди прагнути більш вільної і сильнішої країни», – мовиться у заяві.

Цього року День скасування рабства пройшов на тлі протестів проти поліцейського насильства і дискримінації афроамериканців. Масові акції протесту 19 червня відбулися у Вашингтоні, Нью-Йорку, Міннеаполісі, Чикаго та інших містах США.

Демонстранти вийшли з плакатами «Життя темношкірих мають значення» (Black Lives Matter). Активісти тримали транспаранти з іменами темношкірих, які загинули під час затримання поліцією. Деякі протестувальники вимагали виплати репарацій афроамериканцям.

 
…

Пандемія коронавірусу вступає у «нову і небезпечну» фазу, коли люди втомлюються від протиепідемічних заходів, які до того завдали серйозних економічних збитків. Про це попередили у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що епідемія «прискорюється»: 18 червня було зареєстровано більше ніж 150 000 нових випадків захворювання – найвищий показник за один день. Половина нових випадків надійшла з країн Америки та велика кількість також з країн Близького Сходу і Південної Азії.

«Багатьом людям набридло бути вдома … але вірус все ще поширюється швидко», – зазначив глава ВООЗ.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 19 червня у світі коронавірусом інфіковано понад 8,5 мільйона людей. Померли від COVID-19 457 190 людей, одужали – близько 4,2 мільйона.

В Україні на ранок 19 червня зареєстровано 34 984 лабораторно підтверджених випадки COVID-19, з них 985 летальних, 16 033 пацієнта одужали. За минулу добу було зафіксовано рекордний 921 новий випадок – найбільша кількість у Львівській області – 142, Рівненській – 121, Києві – 92, Закарпатській області – 78, а також Чернівецькій області – 76.
…

Під час одного з ланцюгів солідарності були затримані і журналісти Радіо Свобода
…

Співробітників Радіо Свобода – журналіста Олександру Динко і відеооператора Андрія Рабчика – затримали на акції на підтримку опозиції в Мінську.

Як повідомляє білоруська служба РС, журналісти вели пряму трансляцію.

У пресслужбі поліції Мінська Радіо Свобода повідомили, що Динько та Рабчик були затримані для встановлення особи. При цьому під роботи журналісти мали робочі посвідчення.

Місцезнаходження журналістів на момент поки невідоме.

Протестні акції відновилися в п’ятницю ввечері у Мінську та інших містах Білорусі. Люди шикуються у «ланцюг солідарності» на підтримку активістів і політиків, яких затримала влада країни під час президентської виборчої кампанії. У Мінську ОМОН почав витісняти учасників акції з проспекту Незалежності.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляє, що зірвав спробу революції в країні. Він сказав про це 19 червня, через день після арешту потенційного опонента Лукашенка на виборах президента Віктора Бабарика, що спричинив протести.

Виступаючи на засіданні уряду 19 червня, Лукашенко заявив, що сили «на Сході й Заході» намагаються дестабілізувати Білорусь, але їхні «маски були зірвані», а «маріонетки і ляльководи за кордоном» встановлені.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк». 

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

 
…

Міністерства закордонних справ Естонії, Латвії та Литви викликали послів та представників Росії, щоб висловити тривогу проти історичного ревізіонізму з боку Москви.

Про намір викликати дипломатів голови МЗС трьох держав домовилися 15 червня.

Протест країн Балтії пов’язаний з ініціативою депутатів Державної Думи Росії переглянути ставлення до пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною перед початком Другої світової війни.

Читайте також: 80 років тому СРСР окупував країни Балтії. Чи «захистить» Держдума Росії пакт Молотова-Ріббентропа?​

В разі схвалення законопроєкту він скасує резолюцію від 24 грудня 1989 року, яка засуджує пакт про ненапад між Радянським Союзом та Третім Рейхом.

Натомість президент Росії Володимир Путін у довгій заяві від 18 травня відкинув критику на адресу СРСР через співпрацю з нацистами на початку Другої світової війни. В окупації Польщі він звинуватив польське керівництво, а в початку війни – європейські країни, які дозволили Адольфу Гітлеру анексувати Судети, які тоді були частиною Чехословаччини.

7 травня президенти Литви, Латвії й Естонії засудили спроби Росії сфальсифікувати історію та применшити роль Москви у початку Другої світової війни і злочини радянського режиму в країнах Балтії.

Читайте також: День перемоги: в Україні радянські стереотипи здебільшого зламані – дослідження​

Останнім часом керівництво Росії, серед того й її президент Володимир Путін, робить дедалі більше заяв, зокрема, щодо нинішнього погляду Москви на обставини навколо початку Другої світової війни чи участь різних народів тодішнього СРСР у протистоянні нацизмові. Такі заяви історики називають ревізіоністськими.

При цьому у відповідь на викриття неправди Кремля там звинувачують самих критиків у «спотворенні історичної правди» в її московській версії.
…

Повторний аналіз зразків стічних вод, взятих в Турині й Мілані в грудні минулого року, показав наявність генетичних частинок коронавірусу SARS-Cov-2, який спричиняє захворювання COVID-19. Про це оголосив італійський Національний інститут здоров’я. 

Дослідження проводили дві лабораторії, використовувалися різні методики, але результат виявився однаковий.

Зразки води взяли в Турині і в Мілані 18 грудня, до того, як в Італії офіційно були виявлені перші хворі. Перші два випадки захворювання COVID-19 в Італії були підтверджені 31 січня 2020 року. Це були двоє китайських туристів у Римі. 

Через тиждень після цього коронавірус був виявлений у італійця, який приїхав із на той час центру епідемії, китайського міста Ухань. Швидке поширення коронавірусу в Італії почалося в кінці лютого, коли виник осередок в провінції Ломбардія.

Італійськи дослідники наголошують, що в листопадових і жовтневих пробах води РНК SARS-CoV-2 не виявили, пише агенція Reuters.

Вчені низки країн досліджують стічні води в спробі визначити вогнища зараження й ізолювати можливі джерела поширення епідемії. Передбачається, що за допомогою постійного моніторингу присутності РНК вірусу у воді можна буде уникнути масового і дорогого тестування населення.

Виявлення частинок SARS-CoV-2 в Італії підтверджує припущення, що вірус прийшов до Європи значно раніше, ніж вважалося раніше. 

На початку травня французькі лікарі, провівши повторний аналіз зразків крові, взятих у пацієнтів із пневмонією в грудні минулого року, виявили одного хворого COVID-19. Ім’я хворого не розкривають, проте відомо, що він не виїжджав за межі Франції до того, як захворіти, і ніколи не був в Китаї.

 
…

Син колишнього першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, колишній викладач престижного американського Браунівського університету Сергій Хрущов помер на 85 році життя у США. Про це Російській службі Радіо Свобода повідомила правнучка колишнього радянського лідера Ніна Хрущова.

Хрущов-молодший народився в 1935 році. У 1958 році закінчив Московський енергетичний інститут. Займався розробкою балістичних ракет, пілотованих космічних апаратів, викладав спочатку у Москві, а з 1991 року – у США, в одному з найпрестижніших американських вишів –Браунівському університеті. Жив у Род-Айленді. Написав трилогію про батька.
…

У центрі столиці Білорусі Мінська 18 червня відбувся майже 7-годинний пікет представників опозиції за підтримку зааарештованих активістів, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, учасники акції вийшли на вулиці, щоб висловити солідарність з активістами, заарештованими під час президентської виборчої кампанії, серед них Сергій Тихановький, Павло Северинець, Микола Статкевич.

Повідомляється, що «Ланцюг солідарності» на проспекті Незалежності розтягнули на кілька кілометрів.

На пікеті також тривав збір підписів за альтернативних кандидатів у президенти країни, в якій з 1994 року беззмінно керує Олександр Лукашенко. Зараз він балотується на шостий термін.

У четвер суд у Мінську засудив співголову оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія» Павла Северинця на ще 15 діб адміністративного арешту за звинуваченням в участі в несанкціонованих заходах. Нині Северинець відбуває арешт за пікет 7 червня. Сам активіст не визнає себе винним і каже, що брав участь у дозволених заходах.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. 21 травня розпочався збір підписів виборців для висунення кандидатів. Реєстрація кандидатів триватиме з 5 до 14 липня.

Критики Олександра Лукашенка вказують, що жодні білоруські вибори за останні понад 20 років не можна назвати вільними чи справедливими.
…

У центрі Мінська, на проспекті Незалежності, у четвер проходить спільний пікет представників опозиційної коаліції. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Зазначається, що станом на 23:20, коли на проспект прибули автозаки, люди почали поступово розходитися.

Метою акції названо прагнення висловити солідарність з активістами, заарештованими під час президентської виборчої кампанії, серед них Сергій Тихановський, Павло Северинець, Микола Статкевич.

На пікеті продовжився збір підписів за альтернативних кандидатів у президенти країни, якою з 1994 року беззмінно керує Олександр Лукашенко. Зараз він балотується на шостий термін.

У четвер суд Фрунзенського району Мінська засудив співголову оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія» Павла Северинця ще до 15 діб адміністративного арешту – за звинуваченням в участі у несанкціонованих заходах. Про це повідомив правозахисний центр «Весна». Сам активіст не визнає себе винним, наголошуючи, що він брав участь у дозволених заходах.

Президентські вибори у Білорусі призначені на 9 серпня. 21 травня розпочався збір підписів виборців для висунення кандидатів. Збір ведуть 13 ініціативних груп і 15 спочатку зареєстрованих ЦВК. Двоє претендентів з гонки вийшли. Реєстрація кандидатів відбуватиметься з 5 по 14 липня.

Критики Олександра Лукашенка наголошують, що жодні білоруські вибори за останні понад 20 років не можна назвати ані вільними, ані справедливими.

18 червня стало відомо про затримання одного з претендентів на пост президента, колишнього главу «Белгазпромбанку» Віктора Бабарика. Його підозрюють у фінансових махінаціях. Сам Бабарико називає справу спробою політичного тиску.
…

Верховний суд США заблокував рішення президента США Дональда Трампа про припинення програми захисту дітей іммігрантів.

У четвер вищий судовий орган країни скасував вердикт суду нижчої інстанції, який визнав незаконною програму DACA. Вона захищає від депортації тисячі так званих «мрійників» – іммігрантів, які нелегально приїхали в США в дитячому віці разом з батьками. Програма DACA була запроваджена при президентові Бараку Обамі.

Як зазначає «Голос Америки», за скасування рішення суду нижчої інстанції проголосували п’ять членів Верховного суду, проти – чотири. Голова Джон Робертс, який дотримується консервативних поглядів, приєднався до ліберально налаштованих суддів.

Дональд Трамп уже відреагував на результати голосування. У твітері він написав, що останні рішення Верховного суду, не тільки по DACA, «говорять лише про одне, що потрібні нові судді».

Під дію програми DACA підпадають близько 700 тисяч людей. Це головним чином вихідці з країн Латинської Америки. Тепер, крім захисту від депортації, у них знову буде можливість отримувати тимчасові дозволи на навчання і роботу, які треба оновлювати раз на два роки.
…

Апеляційний суд Єревану призначив колишньому президенту Вірменії Роберту Кочаряну суму застави понад 2 мільйони драм (4,2 мільйона доларів). Таке рішення суд ухвалив 18 червня.

Кочарян в цей момент лікується в одній зі столичних лікарень. Йому зробили другу операцію за останні сім місяців. Його адвокат Арам Вардеванян привітав привітав застави, проте суму назвав «безпрецедентною».

13 травня районний суд Єревану відмовився відпустити Кочаряна під заставу до кінця розгляду його справи.

Читайте також: З лідера опозиційної партії у Вірменії зняли депутатську недоторканність і дали дозвіл на арешт

За два тижні після цього рішення інший суд ухвалив рішення, за яким колишнього президента не можна відправляти назад за ґрати, оскільки там він ризикує захворіти на коронавірусну хворобу COVID-19. Пенітенціарна служба виступила проти цього рішення.

Прокурори також заперечували проти звільнення Кочаряна, підозрюючи, що він може втекти або перешкоджати здійсненню правосуддя.

Кочаряна, який правив країною з 1998-го по 2008 рік, заарештували в липні 2018 року. Звинувачення в утисках опозиції та хабарництві йому висунули в рамках кримінальної справи про події 1 березня 2008 року.

Читайте також: У Вірменії понад 100 людей затримали через протест опозиції​

Тоді після президентських виборів, на яких перемогу здобув Серж Сарґсян, відбулися акції протесту. Під час сутичок між силовиками й активістами загинули десять людей, сотні були поранені. Обставини того, як це сталося і хто віддав наказ застосувати силу проти учасників протесту, досі залишаються нез’ясованими. Президентом Вірменії на той момент був Роберт Кочарян.

Голова Спеціальної слідчої служби Сасун Хачатрян 11 вересня 2018 року заявив, що в учасників протесту стріляла армія.

«Справа 1 березня» довгий час не розслідувалася, але була відновлена після масових протестів 2018 року і приходу до влади у Вірменії Нікола Пашиняна.
…

Туреччина готова приймати українських туристів з 1 липня, без проходження самоізоляції та тестування, але з дотримання норм безпеки авіаперевізниками. Про це повідомив посол Туреччини Ягмур Ахмет Гюльдере під час зустрічі з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм.

У свою чергу, Криклій повідомив, що низка авіакомпаній, зокрема, Azur Air Ukraine, SkyUp, Turkish Airlines, Pegasus Airlines та Windrose вже заявили про свою готовність здійснювати регулярні пасажирські рейси з України до Туреччини від початку липня.

В Україні з 15 червня відновили міжнародне регулярне пасажирське авіасполучення після кількох місяців перерви, пов’язаної з карантином, запровадженим через поширення коронавірусу.
…

Потенційний суперник чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на призначених на 9 серпня президентських виборах підприємець Віктор Бабарико доставлений на допит до Комітету державного контролю, повідомив телеграм-канал державної Білтелерадіокомпанії. Разом із ним допитують його сина Едуарда.

Їхні адвокати не допущені в будівлю комітету, повідомляє Tut.by з посиланням на передвиборний штаб Бабарика. Побачивши пресу, співробітники відомства закрили вхід до будівлі зсередини на ключ, передає кореспондент видання.

Бабарика та його сина допитують у межах справи про несплату податків у «Білгазпромбанку», який Бабарика очолював упродовж 20 років. Основні акціонери кредитної організації – російські «Газпром» і «Газпромбанк».

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляє і Бабарико, і інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому знаходиться сформований виборчий фонд, був заблокований.
…

Міністерство оборони Туреччини повідомило, що військові країни завдали удару по більш ніж 500 військових об’єктах курдів на півночі Іраку під час операції в регіоні проти угруповання «Робітнича партія Курдистану» (РПК).

«Операція під назвою «Кіготь тигра» розпочалася 16 червня у відповідь на активізацію нападів курдських бойовиків на бази турецької армії», – йдеться у заяві Міністерства оборони Туреччини 18 червня.

Згідно з повідомленням, 14 і 16 червня було здійснено два окремих повітряних удари на об’єкти «Робітничої партії Курдистану» в різних районах на півночі Іраку. Повідомляється, що турецькі літаки F-16, безпілотники і гаубиці вразили і знищили понад 500 цілей РПК за 36 годин.

«Операція «Кіготь тигра» проходить дуже добре», – прозвітували в турецькому Міноборони.

Курди 16 червня повідомили, що іранська артилерія завдала удару по позиціях курдських повстанців у північному Іраку неподалік прикордонного переходу Хаджі Омеран, що могло стати скоординованим з Туреччиною кроком.

За останні роки «Робітнича партія Курдистану» привернула на свій бік сотні іранських курдів.

РПК, яка визнана Туреччиною, Сполученими Штатами і Європейським союзом як терористична організація, веде майже чотирирічну війну проти Туреччини з вимогою більших прав для курдів, ця боротьба вже забрала близько 40 000 життів. РПК має збройні і політичні крила в Туреччині, Іраку, Ірані та Сирії, а також сотні тисяч прихильників курдської діаспори є у Європі.

Туреччина регулярно проводить військові операції проти РПК в південно-східній Анатолії і протягом багатьох років здійснила десятки транскордонних операцій проти РПК в Іраку, часто протягом літнього сезону бойових дій. Турецькі військові також провели три операції проти сирійських курдських сил на півночі Сирії.
…