Джефф Безос знову став найбагатшою людиною світу – Bloomberg

Американський підприємець Джефф Безос знову став найбагатшою людиною світу, пише агентство Bloomberg.

16 лютого акції автомобільної компанії Tesla впали на 2,4%. Таким чином, статки її власника Ілона Маска скоротилися на 4,6 мільярда доларів.

Джефф Безос, який до січня утримував титул найбагатшої людини світу понад три роки, тепер випереджає Маска на 955 мільйонів доларів. Його статки наразі сягають 191,2 мільярда доларів.

7 січня Маск, який є засновником компанії з виробництва електромобілів Tesla та космічної компанії SpaceX, вперше став найбагатшою людиною планети за оцінкою Bloomberg.

На початку лютого Безос повідомив, що збирається залишити посаду виконавчого директора Amazon у третьому кварталі 2021 року. CEO компанії має стати Енді Джессі.

 

Суди не виносили вироки стосовно посадовців часів Януковича, з яких ЄС може зняти санкції – прокуратура

Українські суди не виносили вироки стосовно посадовців часів президентства Віктора Януковича, з яких Європейський союз може зняти санкції, повідомив Офіс генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода.

10 лютого джерела Радіо Свобода в Європейському союзі розповіли, що ЄС може зняти санкції із Олександра Януковича, колишнього першого віцепрем’єра та ексголови Національного банку України Сергія Арбузова, колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка та ексміністра освіти Дмитра Табачника. 

У прокуратурі заявили, що станом на 12 лютого детективи Національного антикорупційного бюро України здійснювали досудове розслідування у семи кримінальних провадженнях, у яких повідомлена підозра перерахованим особам.

П’ять з цих кримінальних проваджень зупинили «у зв’язку з розшуком підозрюваних чи виконанням дій у межах міжнародного співробітництва».

У ще двох провадженнях, де фігурує колишній міністр Клименко, стороні захисту відкрили матеріали слідства для ознайомлення. 18 травня 2020 року Вищий антикорупційний суд повідомив Радіо Свобода, що скасував рішення про заочний арешт Клименка, оскільки його не вважають оголошеним у міжнародний розшук.

Водночас у жодному з цих проваджень до суду не направляли обвинувальні акти.

Крім того, Олександр Янукович є фігурантом розслідування Національної поліції. Наразі провадження зупинили через розшук підозрюваного.

Європейський союз заморозив активи Віктора Януковича, частини його сім’ї та представників близького оточення незабаром після падіння його уряду в лютому 2014 року після Євромайдану. Упродовж років санкційний список скорочувався після позовів підсанкційних осіб до європейських судів.

Наприкінці лютого ЄС має ухвалити фінальне рішення про доцільність санкцій проти Олександра Януковича, Сергія Арбузова, Олександра Клименка та Дмитра Табачника.

Кілька дипломатів ЄС, які знайомі з переговорами, але не уповноважені говорити під запис, розповіли Радіо Свобода, що в санкційному списку є «низка «слабких справ», які можуть бути оскаржені в суді Європейського союзу і в яких Україна не надала переконливих доказів.

Прем’єр України Денис Шмигаль заявив: «Стосовно окремих фізичних осіб: там, де санкції відіграли свою роль щодо цих осіб, кошти або цінності, які були вкрадені, повернуті – звичайно, там санкції можуть завершувати свою дію».

 

Білорусь: пораненого гумовою кулею під час протестів мінчанина засудили до 5 років колонії

У Білорусі 16 лютого засудили до п’яти років колонії суворого режиму жителя Мінська Андрія Попова, якого поранили світлошумовою гранатою і гумовою кулею силовики. Його засудили за «участь у масових заворушеннях», а також намагалися звинуватити в насильстві над співробітником міліції, але не знайшли потерпілого. Про це пише «Настоящее время».

Попову 24 роки, він навчався в Мінському коледжі підприємництва, працював художником по металу, менеджером-економістом, паралельно вивчав комп’ютерну графіку. Правозахисники визнали його політичним в’язнем.

У суді Попов визнав, що 9 серпня брав участь у протестах в Мінську. У цей день його двічі поранили силовики. В ногу Андрію потрапила гумова куля, яку пізніше видалили в лікарні, а в обличчя потрапив осколок світлошумової гранати, порізавши чоловікові щелепу.

На відео, які були показані в суді, за словами адвоката, видно, що Попов підбіг до співробітників міліції, але ніяких дій, які можна було б кваліфікувати як напад, звинувачення так і не представило: натовп протестувальників була мирним.

Попова протримали в слідчому ізоляторі в Жодіно три дні, потім відпустили і знову затримали 1 вересня. Потерпілих у його справі в результаті не було, і прокуратура зняла звинувачення у «насильстві» щодо співробітника силових структур, яке спочатку висунули Попову.

Окрім п’яти років колонії суворого режиму, Попова також зобов’язали виплатити понад 1220 рублів судових витрат (понад 470 доларів).

 

 

 

 

Британія: звільнені з армії представники ЛГБТ-спільноти зможуть повернути свої медалі

Колишні військові, звільнені зі збройних сил Великої Британії через свою сексуальну орієнтацію, тепер зможуть повернути втрачені медалі.

Як повідомляє ВВС, згідно зі схемою, яка має виправити історичну несправедливість, колишні військовослужбовці зможуть звернутися до Міністерства оборони країни для відновлення належних їм почестей.

Така зміна стала наслідком успішної боротьби в суді ветерана Фолклендів Джо Усаліса за повернення нагород, які він втратив після того, як був змушений залишити Королівський флот через бісексуальність.

У Міноборони Британії заявили, що дії відомства у минулому «викликають глибокий жаль».

Заборону на службу в збройних силах Сполученого королівсьтва для лесбійок, геїв та бісексуалів скасували у 2000 році. Трансгендерам офіційно дозволили служити у британській армії у 2014 році.

Як пояснила Міністр оборони Великої Британії, баронеса Голді, через попередні дисциплінарні заходи та подальше звільнення деякі військові «залишилися без заслужених медалей», або ж втратили виплати за вислугу років.

«Я дуже рада, що тепер маю можливість виправити цю помилку», – наголосила міністерка, додавши, що закликає всіх постраждалих, або ж сім’ї жертв подати заявку про повернення своїх нагород.

Як зазначає ВВС, Осаліса, який очолив кампанію за повернення нагород та почестей колишнім військовим-представникам ЛГБТ-спільноти, звільнили з армії у 1993 році після того, як він 18 років прослужив на флоті в якості радиста. Його було звільнено, оскільки тоді в британській армії вважали, що його сексуальність «завдає шкоди порядку та морській дисципліні».

«Вони відрізали (медаль, – ред.) з моїх грудей великими ножицями», – розповів Осаліс ВВС.

Наразі невідомо, скільки військових було звільнено через їх сексуальну орієнтацію, та скільки з них можуть претендувати на відновлення в почестях та повернення нагород.

Протести проти військового перевороту в М’янмі (фотогалерея)

Протести в М’янмі є найбільшими в країні за 10 років. 1 лютого стало відомо, що військові здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни та президента

ЄСПЛ визнав помилковим незастосування болгарськими судами санкцій до ультраправого проросійського політика

Європейський суд з прав людини ухвалив, що суди Болгарії помилково відхилили дві справи про дискримінацію, порушених проти ультраправого націоналіста, проросійського політика Волена Сідерова.

Постанова Страсбурзького суду від 16 лютого стала останньою, в якій піддалася ретельній перевірці риторика Сідерова, чия проросійська партія «Атака» викликала суперечки в болгарській політиці.

Суд погодився з позивачами в двох окремих справах: один позов подали двоє болгарських євреїв; інший – двоє болгарських циган, які звинуватили Сідерова в тому, що його риторика порушує їхнє право на недоторканність приватного життя і свободу від дискримінації.

Зокрема, Сідеров заявляв, що масове вбивство євреїв нацистами під час Другої світової війни було «великим обманом». Також у липні 2005 року у своїй промові політик заявив: «Болгарія перш за все. Болгарія – для болгар».

Болгарський суд відхилив попередні позови проти нього, пославшись, серед іншого, на право Сідерова на свободу слова.

До 2019 року партія Сідерова входила до альянсу «Об’єднані патріоти», що є партнером уряду прем’єр-міністра Бойко Борисова. Партія традиційно відстоювала позиції на підтримку Росії і проти Євросоюзу і НАТО.

Відтоді Сідеров працює муніципальним депутатом в столиці Болгарії Софії.

Росія: прокуратура ще раз попросила суд відправити Навального в колонію

Сторона обвинувачення у кримінальній справі проти російського опозиціонера Олексія Навального про наклеп попросила суд засудити його до штрафу і відправити в колонію по так званій кримінальній справі «Ів Роше» на три з половиною роки.

Процес проходить у будівлі Бабушкінського суду столиці Росії Москви.

Прокуратура вважає провину Навального у справі повністю доведеною і просить засудити його до штрафу в 950 тисяч рублів і замінити йому умовний термін на реальний у справі «Ів Роше».

У цій справі інший суд вже постановив відправити Навального до колонії на ті ж три з половиною роки (в ув’язненні він може провести не більш як 2 років вісім місяців з урахуванням часу домашнього арешту та перебування в СІЗО).

У разі, якщо суд задовольнить вимогу прокурорів, термін Навального у справі «Ів Роше» не збільшиться, але рішення про його ув’язнення по ній буде ухвалене вже двома судами одночасно.

Опозиціонера звинувачують у наклепі на адресу учасника рекламного ролика державного російського каналу RT на підтримку поправок до конституції Росії. Потерпілим сторона обвинувачення називає 95-річного ветерана Другої світової війни Ігната Артеменка. Його, як стверджується, образила заява політика в соціальних мережах, що учасники зйомки агітаційного ролика – «продажні холуї і зрадники».

Прокурор заявила, що Артеменко «символізує все, що Навальний ненавидить в Росії». Обвинувачення припустило, що умисел опозиціонера – «свідома дискредитація» ролі Радянського Союзу в перемозі у Другій світовій війні.

Навальний і його прихильники називають справу політично мотивованою. На думку його адвокатів, він висловив оціночне судження, яке не може вважатися наклепом. Адвокати просять суд не порушувати Конвенцію про права людини, винести Навальному виправдувальний вирок, а справу припинити.

Вирок у справі Навального повинен бути оприлюднений 20 лютого, оголосила суддя. Того ж дня у Московському міському суді має розглядатися апеляція на рішення відправити його в колонію.

Росія: касаційний суд підтвердив вирок історику Юрію Дмитрієву

Касаційний суд у російському Санкт-Петербурзі 16 лютого залишив чинним вирок Верховного суду Карелії в справі історика і голови карельського відділення правозахисного центру «Меморіал» Юрія Дмитрієва.

Засідання відбулося в закритому режимі. Слухачі та журналісти були присутні лише на оголошенні рішення суду. Сам Дмитрієв брав участь у засіданні по відеозв’язку з СІЗО.

У касаційній скарзі Дмитрієв разом із адвокатом Віктором Ануфрієвим висловили претензії до рішення Верховного суду Карелії, який засудив історика до 13 років колонії, а частину справи відправив на перегляд.

Як уточнив російській службі Радіо Свобода адвокат Віктор Ануфрієв, він не вважає вирок справедливим і оскаржуватиме його.

Кримінальну справу стосовно Юрія Дмитрієва порушили в 2016 році, його звинуватили у виготовленні дитячої порнографії за участю прийомної дочки. Історик провину заперечував. Його захист стверджував, що він робив знімки оголеної дівчинки, щоб відстежувати стан її здоров’я для контролюючих органів опіки. На захист дослідника виступали сотні російських та іноземних правозахисників, митців і вчених. Суд Дмитрієва виправдав, проте в 2018 році щодо нього порушили нову справу, звинувативши, крім виготовлення порнографії, в сексуальному насильстві над дочкою, розпусних діях і незаконному зберіганні зброї.

22 липня суд у Петрозаводську засудив Дмитрієва до трьох з половиною років колонії суворого режиму. Винним історика визнали тільки за одним пунктом звинувачення – в насильницьких діях сексуального характеру, за всіма іншими пунктами його виправдали. Пізніше це рішення оскаржили всі сторони процесу.

У вересні Верховний суд Карелії задовольнив вимогу прокуратури і посилив вирок Дмитрієву до 13 років колонії суворого режиму. Крім того, суд скасував виправдувальний вирок за статтями про виготовлення порнографії, розпусні дії та зберігання зброї. Ці справи направлені на новий розгляд у новому складі суду.

Європейський союз вимагає звільнити Дмитрієва. В ЄС вважають, що кримінальна справа пов’язана з його правозахисною діяльністю.

Історик і голова карельського «Меморіалу» Юрій Дмитрієв – укладач і видавець Книг пам’яті жертв політичних репресій 1930–1940 років у Карелії. Він також виявив і займався вивченням масового поховання жертв у Сандармоху і Червоному бору. Всього були зафіксовані та позначені близько 150 могильних ям, у яких могло перебувати близько чотирьох з половиною тисяч тіл, розстріляних у роки сталінських репресій.

ВООЗ дозволила вакцину AstraZeneca для екстреного застосування

Всесвітня організація охорони здоров’я дала дозвіл на екстрене використання вакцини від коронавірусу AstraZeneca. Великобританія вже заявила, що розгляне можливість надання додаткових доз вакцин іншим країнам після вакцинації дорослого населення.

У заяві агентства ООН від 15 лютого йдеться, зокрема, про дозвіл на вакцину AstraZeneca, виготовлену компаніями Індії та Південної Кореї.

Це лише другий такий дозвіл на використання в екстрених випадках, наданий ВООЗ, попередні два були у грудні – на вакцину Pfizer-BioNTech.

Це рішення відкриває можливість доставки мільйонів доз в країни в рамках підтримуваної ООН програми COVAX, що спрямована на передачу вакцин найвразливішим верствам населення по всьому світу.

«Країни, які не мають доступу до вакцин на сьогодні, нарешті, зможуть почати вакцинацію своїх медичних працівників і груп ризику», – заявила заступниця голови ВООЗ з доступу до ліків і товарів медичного призначення доктор Маріанжела Сімао.

Коронавірус у світі на сьогодні вразив понад 109 мільйонів людей і щабрав життя 2,4 мільйона. Багато країн ще не навіть не почали вакцинації, зокрема і Україна.

Вакцина AstraZeneca є в основі запасів програми COVAX. Вона дешевша і простіша у збереженні, ніж вакцина Pfizer-BioNTech, яка вимагає зберігання в холодильнику. Обидві вакцини передбачають два щеплення на людину з інтервалом в декілька тижнів.

У Словаччині стартував перепис населення. Він вперше відбувається повністю електронно

Цього року вперше в історії перепис населення у Словаччині відбувається повністю електронно, словаки формуляр заповнюють самі. Форму за дітей віком до 18 років заповнюють батьки чи їхні повноважні представники.

Як повідомляє Статистичне відомство Словацької республіки, перепис населення стосується кожного громадянина, який має в Словаччині постійне, тимчасове, чи так зване толероване перебування, яке стосується, зокрема, малолітніх осіб, яких знайшли на словацьких теренах, чи малолітніх, які були нелегально працевлаштовані у Словаччині.

Вперше до формуляру про перепис населення внесене запитання про «другу національність». На думку міністра культури Словаччини Наталії Міланової, важливо, що в питанні стосовно національності була врахована думка  фахівців.

«Статистичне відомство залишає при переписі можливість (наголошую, «можливість», а не обов’язок) вказати і другу національність, якщо так люди відчувають», – зазначила Наталія Міланова.

Також підтримала нововведення про «другу національність» при переписі населення повноважний представник ромів в уряді Словаччини Андреа Бучкова. Зокрема, вона наголосила на тому, що «кожен має право вільно  вирішувати про свою національність і я рада, що ми живемо в країні, яка нам це дозволяє, і що державі залежить на розвитку і правах національних меншин».

До внесення запитання щодо «другої національності» критично поставилась низка словацьких політиків і державних діячів. Зокрема, президентка Словаччини Зузана Чапутова вважає це запитання невчасним і що перед його внесенням до формуляру потрібно було спочатку почути думку фахівців.

«Цей суперечливий крок виходить далеко за межі теми, яка стосується передусім національних меншин», – наголосила Зузана Чапутова.

За даними останнього перепису населення Словаччини, який відбувся 10 років тому, у 2011 році, найбільшою національною меншиною була угорська, на другому місці – ромська, третю сходинку зайняли чехи, за ними – русини (історична назва українців, яка вживається й сьогодні на Закарпатті).

Перепис населення у Словаччині триватиме від 15 лютого до 31 березня 2021 року.

 

Суд в Азербайджані відхилив апеляцію журналіста, ув’язненого за «зраду»

Апеляційний суд столиці Азербайджану Баку відхилив апеляцію журналіста Полада Асланова, ув’язненого на 16 років за обвинуваченням у державній зраді, яке і він, і правозахисники відкидають як політично мотивоване.

Суд підтримав вирок суду нижчої інстанції. Як повідомила Радіо Свобода його дружина Ґульміра Асланова, наступним кроком буде касаційна скарга до Верховного суду країни.

За її словами, журналіст уже 15 днів тримає голодівку протесту проти проти вироку. Він скаржиться на біль у нирках і шлунку, але не отримує медичної допомоги, заявила вона.

Полад Асланов, головний редактор новинних інтернет-порталів xeberman.com і press-az.com, критично висловлювався про владу країни, в якій, за даними організації «Репортери без кордонів», багато засобів інформації були закриті чи змушені закритися або мусили перебратися за межі країни, провідні незалежні сайти заблоковані, і ще принаймні два журналісти нині перебувають в ув’язненні.

Асланов, зокрема, працював над матеріалом, який мав звинуватити членів Державної служби безпеки Азербайджану в шантажі, в той час, коли він був заарештований у червні 2019 року і відтак звинувачений у державній зраді. В обвинуваченні, що було оголошене в листопаді 2020 року і яке міжнародні організації захисту журналістів називають сфальсифікованим, слідчі стверджують, що Асланов передав таємну інформацію Іранові в обмін на гроші. Асланов відкидає звинувачення, заперечуючи будь-які порушення, заявляє його адвокат.

За «Індексом свободи преси», який укладають «Репортери без кордонів», Азербайджан 2020 року був 168-м зі 180 досліджених країн і територій.

Критики багаторічного авторитарного президента Азербайджану Ільгама Алієва і його уряду стверджують, що влада країни часто прагне змусити замовкнути журналістів, правозахисників т прихильників громадянського суспільства. При цьому багато людей в Азербайджані потрапляють до в’язниць. Алієв заперечує будь-які порушення прав людини.

Французьке кіберагентство повідомило про викриття хакерської кампанії, ймовірно, з Росії

Французьке агентство кібербезпеки повідомило, що викрило хакерську операцію, спрямовану проти французьких організацій, що мала схожість із іншими кібернападами, які пов’язують зі спецслужбами Росії.

Як мовиться в звіті французького Національного агентства безпеки інформаційних систем, хакери скористалися вразливістю в моніторинговій програмі, яку продає паризька компанія Centreon і яку застосовують сотні клієнтів.

За повідомленням, зламування комп’ютерних систем через цю вразливість тривали з кінця 2017 року і до 2020-го.

Агентство не навело назв і числа потерпілих, сказавши лише, що це були головно «провайдери інформаційних технологій, особливо вебхостингу».

Також у звіті хакери не визначені прямо, але мовиться, що воно діяли схожим чином, як російська кібершпигунська група, що її часто називають Sandworm і що, як вважають, має зв’язки з російською військовою розвідкою.

Компанія Centreon повідомила, що серед приблизно 600 її корпоративних клієнтів у всьому світі є Міністерство юстиції Франції й низка провідних французьких компаній, таких, як енергетична EDF, оборонна Thales чи нафтогазова Total.

Останнім часом фахівці з кібербезпеки у США намагаються розібратися з масовою кампанією зламувань комп’ютерних мереж за схожою схемою – через вразливість у моніторинговому програмному забезпеченні американської фірми SolarWinds.

За даними спецслужб США, за цими кібершпигунськими операціями, що були виявлені в грудні минулого року і вразили мережі і державних установ, і приватних компаній у США й низці інших країн стоїть, найімовірніше, Росія.

Також раніше цього місяця агентство Reuters писало, що на клієнтів компанії SolarWinds також нападали, ймовірно, китайські хакери.

Перша жінка і перша африканка – у СОТ обрали нову голову

Генеральна рада Світової організації торгівлі (СОТ) затвердила кандидатуру ексміністра фінансів Нігерії на посаді голови СОТ. 66-річна Нгозі Оконджо-Івеала стала першою жінкою і першою африканкою на посаді генерального директора Світової організації торгівлі.

Як повідомляється на сайті СОТ, термін її повноважень, який може бути поновлений, розпочнеться 1 березня і закінчиться 31 серпня 2025 року.

Оконджо-Івеала заявила, що її першочерговим завданням буде швидке вирішення наслідків пандемії коронавірусу і «реалізація політичних заходів, необхідних для відновлення глобальної економіки».

За її словами, СОТ «стикається з безліччю викликів, але працюючи разом, ми можемо спільно зробити СОТ сильнішою, гнучкішою та краще пристосованою до реалій сьогодення».

Нгозі Оконджо-Івеала обіймала посаду міністра фінансів Нігерії, 25 років вона попрацювала у Світовому банку економістом із питань розвитку та потім – керуючим директором з операцій.

Як спеціальний посланник Африканського союзу з мобілізації фінансової підтримки для боротьби з COVID-19, вона закликала багатші країни підтримати дворічну перерву щодо обслуговування боргу для країн-боржників.

СОТ – міжнародна організація, створена 1 січня 1995 року для сприяння лібералізації міжнародної торгівлі і регулювання торгово-політичних відносин держав-членів.

Співробітник ФСБ Кудрявцев купив квартиру після отруєння Навального – соратниця опозиціонера

Співробітник ФСБ Росії Костянтин Кудрявцев, який, згідно з даними розслідування групи Bellingcat, брав участь у замаху на опозиціонера Олексія Навального, придбав квартиру в Москві за сім мільйонів рублів менше ніж через два місяці після отруєння. Договір купівлі-продажу опублікувала 15 лютого на своїй сторінці у фейсбуці юристка Фонду боротьби з корупцією Навального Любов Соболь.

Раніше їй висунули звинувачення в незаконному проникненні в житло Кудрявцева. Відповідно до публікації, відомості про квартиру співробітника ФСБ містяться в матеріалах кримінальної справи, порушеної проти Соболь.

У Фонді боротьбі з корупцією відзначили, що пояснити джерело доходу для купівлі квартири заробітком членів сім’ї Кудрявцева неможливо: дружина співробітника ФСБ не працювала останні 16 років, а його теща – пенсіонерка.

Виходячи з цього, в ФБК роблять висновок, що житло придбав сам Кудрявцев. «Наше припущення про те, що квартира куплена на гроші, отримані за спробу вбивства Навального, отримало нове підтвердження», – резюмують у фонді.

У грудні минулого року Олексій Навальний оприлюднив запис своєї розмови з чоловіком, якого Bellingcat ідентифікував як співробітника ФСБ Росії Костянтина Кудрявцева. З його розмови з Навальним випливає, що опозиціонер був отруєний влітку 2020 року працівниками російської спецслужби. Також Кудрявцев розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну опозиціонера, яке було в номері томського готелю, де Навальний зупинився. У ФСБ назвали запис телефонної розмови сфабрикованим.

Китайські інвестори «Мотор Січ» збільшили арбітражний позов до України на 100 млн доларів

Китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» збільшили попередню суму арбітражних вимог до України на 100 мільйонів доларів – із 3,5 до 3,6 мільярда доларів, йдеться у повідомленні інвесторів.

«Зростання суми попередніх вимог зумовлено тим, що початкова група позивачів була розширена шляхом включення ще декількох китайських акціонерів, які також зазнали значних збитків внаслідок дій України в порушення її міжнародних зобов’язань», – йдеться у повідомленні.

Арбітражний спір, ініційований ПАТ «Мотор Січ», розглядатиметься арбітражним трибуналом ad hoc (створеним для конкретного випадку) відповідно до арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.

Наразі сторони справи узгоджують процедурні питання та формують склад арбітражного трибуналу, після чого арбітражним трибуналом буде видано процесуальний наказ, яким визначатиметься графік розгляду справи, повідомляло Міністерство юстиції.

Станом на 5 лютого відомство ще не уклало договору про закупівлю юридичних послуг, проте готується провести відповідні закупівлі.

4 вересня 2020 року китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою про відшкодувати 3,5 мільярда доларів. 5 грудня китайська сторона направила українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна «відповідно до угоди між урядом України та урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій».

Інколи рішення подібних суперечок знаходиться під час доарбітражного періоду урегулювання. У Мін’юсті запевнили, що намагались домовитись із китайською стороною, утім, інвестори ПАТ «Мотор Січ» наполягли на арбітражі.

Американські та українські санкції заблокували активність китайського інвестора Skyrizon Aircraft Holdings Limited, який понад три роки тому придбав акції української компанії «Мотор Січ», одного з найбільших виробників авіадвигунів у світі. Спробу китайців та їхнього партнера в Україні Олександра Ярославського провести збори акціонерів та змінити керівництво компанії зупинила СБУ.

Офіційний Пекін обурений запровадженням санкцій.

Угорщина: Орбан просить продовжити його розширені повноваження 

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан попросив парламент продовжити дію розширених повноважень його уряду для боротьби з коронавірусним захворюванням COVID-19 у країні.

Орбан хоче, щоб мандат продовжили ще на 90 днів, на відміну від попереднього разу в березні, коли він попросив і отримав безстрокові надзвичайні повноваження, що викликало міжнародну критику.

Виступаючи 15 лютого, Орбан закликав законодавців підтримати його прохання. Як очікують, рішення буде позитивним з огляду на те, що в парламенті більшість має права партія Орбана «Фідес».

«Ми хочемо більшого, ніж просто повісити на двері знак «Зачинено». Ми хочемо відновити економіку й усе громадське життя», – сказав Орбан.

Він вкотре розкритикував Європейський союз за повільну вакцинацію в блоці.

Самого Орбана неодноразово критикували лідери ЄС у Брюсселі за його авторитарне управління в країні.

Орбан також захищає рішення свого уряду в односторонньому порядку закуповувати вакцини у Росії та Китаю без схвалення ЄС. Минулого місяця угорські органи охорони здоров’я схвалили вакцини китайської державної компанії Sinopharm, а також російську вакцину Sputnik V. Угорщина стала першою країною ЄС, яка зробила це.

«Найважливішим завданням, яке стоїть перед нашою країною, є намагання отримати якомога більше вакцин. Не пізніше, як це обіцяють з Брюсселя, а швидко», – сказав він.

Служби охорони здоров’я країни 12 лютого почали розподіляти російські вакцини в лікарнях Будапешта.

Станом на 15 лютого в Угорщині було майже 389 тисяч випадків COVID-19 та майже 14 тисяч смертей. На сьогодні понад 310 тисяч людей отримали принаймні одну дозу вакцини.

Європейський парламент 14 травня 2020 року обговорював верховенство права в Угорщині після того, як прем’єр-міністр країни Віктор Орбан отримав надзвичайні повноваження в рамках пакету екстрених заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією коронавірусу. Угорщина не мала свого представника на дебатах після того, як Орбан відмовився особисто взяти участь і запропонував натомість послати міністра юстиції Джудіт Варґу – на що не погодився ЄС.

 

 

На виборах в Каталонії перемагають сепаратисти

На виборах до місцевого законодавчого органу Каталонії (регіонального парламенту) більшість місць отримують сепаратистські партії, що ще дужче може посилити напруженість всередині країни через прагнення іспанського регіону до незалежності.

За даними виборчої комісії, результати голосування 14 лютого свідчать, що сепаратистські партії набирають від 73 до 80 місць в регіональному парламенті Барселони, що значно перевищує поріг в 68 місць для абсолютної більшості в 135-місцевому законодавчому органі.

За прогнозами газети La Vanguardia, Соціалістична партія, яка виступає за єдність країни, отримає найбільшу кількість місць. Останні заявили, що відкриті для переговорів.

Статус Каталонії щодо решти Іспанії, як і раніше, є домінуючим політичним питанням в регіоні.

Після референдуму про незалежність, який національний уряд в Мадриді оголосив незаконним, наприкінці 2017 року в Каталонії були введені надзвичайні заходи. У той час керівник Каталонії Карлес Пучдемон втік до Бельгії. Чимало сепаратистів були засуджені до тривалих термінів ув’язнення.

Президент Microsoft заявив, що компанія пережила «найскладнішу кібератаку». За нею могла стояти Росія

Груднева хакінгова кампанія була, «ймовірно, найбільшою та найскладнішою атакою, яку світ коли-небудь бачив», заявив президент Microsoft Бред Сміт в інтерв’ю телеканалу CBS. Під час ефіру обговорювали виявлене в грудні вторгнення, яке порушило роботу мереж уряду та приватних компаній у США та багатьох інших країнах. За даними американської розвідки, ймовірно, за кібератакою стояла Росія.

«Коли ми аналізували все, що ми бачили в Microsoft, ми запитали себе, скільки інженерів могли працювати над цими атаками. І ми прийшли до відповіді, що це, звісно, понад 1 000», – розповів Сміт у програми «60 Minutes».

Експерти з кібербезпеки заявили, що на виявлення всіх уражених систем можуть піти місяці. У Росії заперечували причетність до кібератак.

Наприкінці грудня Microsoft повідомив, що був серед тисяч компаній, які знайшли проблеми у своїх системах. У компанії заявляли, що хакери отримали доступ до вихідного коду. При цьому у Microsoft наголошували, що безпека сервісів та даних користувачів не була піддана ризику.

У компанії розповідали, що разом з іншими урядовими агентствами та фірмами завантажили оновлення програмного забезпечення, розробленого компанію Solar Winds, по якій хакери і завдали удару.

Microsoft заявила, що шкоди завдали компаніям у Канаді, Мексиці, Бельгії, Іспанії, Великій Британії, Ізраїлі та Об’єднаних Арабських Еміратах.

Обраний президент США Джо Байден назвав кібератаку «великим занепокоєнням» і пообіцяв, що винні понесуть «значні витрати».

 

Росія: сотні жінок провели акцію на підтримку політв’язнів

У Москві і Санкт-Петербурзі 14 лютого жінки вишикувалися в ланцюг солідарності на підтримку дружини російського опозиціонера Олексія Навального, Юлії й інших жінок, які потрапили під репресії.

У руках в учасниць акції – біла стрічка, квіти і червоні сердечка з іменами переслідуваних за політичними мотивами.

Учасниці висловили солідарність із художницею Юлією Цвєтковою, політиками Любов’ю Соболь і Юлією Галяміною, художницею й активісткою Льолею Нордик, активістками Марією Альохіною, Люсею Штейн, Анастасією Шевченко, речницею Навального Кірою Ярмиш та іншими жінками.

Вони вимагали звільнити всіх політичних в’язнів, припинити сфабриковані кримінальні й адміністративні справи, припинити тортури на акціях і у відділеннях поліції та насильство на адресу мирних протестувальників.

На акцію солідарності прийшли невідомі в касках НАТО і з іграшковими автоматами. Ймовірно, чоловіки є активістами прокремлівського руху НОД. Вони роздають учасницям акції «долари», у відповідь жінки скандують «Ганьба!», повідомляє «МБХ медіа».

14 лютого також проходить акція «Любов сильніша за страх», анонсована прихильниками Олексія Навального. Раніше МВС, Слідчий комітет Росії і Генпрокуратура попередили про відповідальність за участь у неузгоджених акціях.

Формат жіночих ланцюгів солідарності з’явився в Білорусі під час акцій протесту 2020 року.

 

У Косові відбулися парламентські вибори, результат яких може погіршити відносини з Сербією

У Косові відбулися позачергові парламентські вибори, результат яких може погіршити відносини з сусідньою Сербією, про відокремлення від якої Приштина односторонньо заявила 2008 року і з якою нині намагається відновити діалог за посередництва Європейського союзу.

Дільниці закрилися о 19-й годині місцевого часу (20-й за Києвом), перші результати почнуть надходити наступними годинами.

За опитуваннями, на виборах переможе лівацька популістська націоналістична партія «Самовизначення» (Vetëvendosje) – вона може здобути від 40 до 50 відсотків голосів. Але, якщо вона не отримає понад половину мандатів, їй доведеться шукати коаліційного союзника для створення уряду.

Ця партія здобуває підтримку завдяки обіцянкам її лідера Альбіна Курті подолати всюдисущу корупцію і не йти й на найменші компроміси у відносинах із Сербією.

«Косово – незалежна держава, і цієї неділі вона повертається своєму народові як джерелу її суверенітету. Маємо проголосувати з любов’ю до своєї країни», – сказав Курті вранці, голосуючи в столиці Приштині.

Виконувачка обов’язків президентки Косова Вйоса Османі була змушена призначити нинішні позачергові вибори внаслідок рішення Конституційного суду Косова 21 грудня 2020 року. Те рішення, ухвалене за скаргою «Самовизначення», визнало неконституційним результат червневого 2020 року голосування в парламенті за призначення уряду прем’єр-міністра Авдуллаха Хоті. За нього проголосувала мінімально можлива більшість у 61 депутата зі 120, але, як з’ясувалося, один із тих депутатів отримав мандат незаконно, бо був засуджений, але приховав це, коли балотувався до парламенту.

Партія «Самовизначення» перемогла й на попередніх виборах восени 2019 року і створила на початку 2020-го уряд на чолі зі своїм лідером Альбіном Курті. Але вже менш ніж через два місяці, в березні 2020 року, партія «Демократична ліга Косова» Авдуллаха Хоті влаштувала голосування про недовіру до нього. В червні по кількох місяцях політичних сварок був призначений уряд на чолі з Хоті, професором економіки й колишнім міністром фінансів.

Прихильники Навального в Росії проводять флешмоби з ліхтариками

Прихильники російського опозиціонера Олексія Навального, який перебуває в СІЗО, в різних містах Росії 14 лютого, в День святого Валентина, який відзначається як день закоханих, проводять флешмоби на підтримку політика.

На заклик його штабу вони в певний час запалюють на вулиці ліхтарики на мобільних телефонах, а також викладають зі свічок фігури сердечок. Девіз акції: «Любов сильніша за страх».

Акції вже відбулися в Петропавловську-Камчатському, на Сахаліні, у Владивостоку, Хабаровську, Читі, Іркутську. З опублікованих в соцмережах фотографій важко зробити висновки про те, скільки людей взяли участь в акції.

Повідомлень про те, що влада перешкоджає учасникам флешмобів, поки що не було.

Раніше в низці міст Росії активісти отримали застереження від прокуратури про неприпустимість «здійснення екстремістської діяльності» і проведення акції на підтримку Навального 14 лютого.

«Роскомнагляд» заблокував сайт видання «Спектр» через те, що в його статті називався точний час акції.

У кінці січня і на початку лютого в містах Росії відбулися кілька масових вуличних акцій протесту прихильників Навального. Більше ніж 10 тисяч їх учасників були затримані, багато кого відправили під арешт. Леонід Волков оголосив, що акції протесту поновляться навесні, а акція 14 лютого відбудеться «в іншому форматі», щоб уникнути затримань із боку поліції.

 

 

 

Байден прокоментував голосування щодо імпічменту Трампа

Президент США Джо Байден прокоментував результати голосування у справі про імпічмент свого попередника Дональда Трампа в Сенаті, заявивши, що, хоча воно і не привело до засудження Трампа, «суть звинувачень не підлягає сумніву».

За словами Байдена, навіть ті, хто проголосував за виправдання Трампа за звинуваченням у підбурюванні до заколоту, визнали, що він несе принаймні моральну відповідальність за провокування нападу своїх прихильників на Капітолій 6 січня.

Ці події, як і подальший імпічмент Трампа, Байден назвав «сумними сторінками в історії» США, які нагадали про крихкість демократії.

Байден також зазначив, що за засудження Трампа проголосували не тільки його опоненти-демократи, але і сім республіканців.

Голоси в Сенаті з питання про засудження Трампа розподілилися так: 57 за і 43 проти. Голосування пройшло ввечері 13 лютого. Демократам, що ініціювали імпічмент, не вистачило 10 голосів – для засудження президента необхідна була підтримка двох третин сенаторів.

Заяву у зв’язку із завершенням процесу оприлюднив і Трамп. Він назвав процес продовженням «полювання на відьом».

Вперше в історії США щодо одного президента були проведені два процеси про імпічмент. Перший відбувся на початку 2020 року, тоді Трамп також був виправданий.

Процес у справі про другий імпічмент тривав трохи більше ніж тиждень.

Сенат США виправдав Трампа в справі про імпічмент

Сенат США не ухвалив обвинувального вироку в справі про імпічмент 45-го президента США Дональда Трампа. За визнання Трампа винним за звинуваченням у підбурюванні до штурму Капітолію проголосували 57 сенаторів – усі представники Демократичної партії, до яких приєдналися семеро республіканців. Проти проголосували 43 сенатори з Республіканської партії.

Для ухвалення обвинувального вироку необхідно було 67 голосів сенаторів.

Адвокати Дональда Трампа 12 лютого виклали аргументи сторони колишнього президента. Вони наполягають, що звинувачення проти Трампа мають бути відхилені як «явно неконституційна» помста демократів.

Раніше цього тижня демократи з Палати представників, які виступають у ролі прокурорів, закінчили виклад звинувачень проти Трампа, закликаючи сенаторів засудити його за підбурювання до атаки на будівлю Капітолію 6 січня.

Засудження Трампа могло призвести до голосування за заборону колишньому президентові знову балотуватися на будь-яку виборну посаду.

 

Трамп відреагував на завершення процедури імпічменту

Колишній президент США Дональд Трамп назвав другу невдалу спробу визнання його винним черговою спробою «полювання на відьом» з боку його політичних опонентів.

«Це стало черговою фазою найбільш грандіозного полювання на відьом в історії нашої країни. І полювання триває, тому що наші противники ніяк не можуть забути, що за мене кілька місяців тому проголосували 75 мільйонів осіб. Це найвищий показник в історії для чинного президента», – зазначив він у заяві.

Трамп пообіцяв продовжити боротися за інтереси громадян США. «Наш історичний і прекрасний рух «Зробимо Америку знову великою» лише розпочинається. У найближчі місяці я збираюся поділитися з вами багатьма думками. Я готовий продовжити цю видатну пригоду, мета якої – домогтися величі для всіх американців», – наголосив колишній президент.

Сенат США 13 лютого не ухвалив обвинувального вироку в справі про імпічмент 45-го президента США Дональда Трампа. За визнання Трампа винним за звинуваченням у підбурюванні до штурму Капітолію проголосували 57 сенаторів – усі представники Демократичної партії, до яких приєдналися семеро республіканців. Проти проголосували 43 сенатори з Республіканської партії.

Для ухвалення обвинувального вироку необхідно було 67 голосів сенаторів.

Засудження Трампа могло призвести до голосування за заборону колишньому президентові знову балотуватися на будь-яку виборну посаду.

 

США подали апеляцію на відмову видати їм Джуліана Ассанжа

Міністерство юстиції США подало апеляцію на рішення британського суду не видавати Вашингтону обвинуваченого в шпигунстві австралійця Джуліана Ассанжа. Про це повідомляє газета The Washington Post з посиланням на речника відомства.

Влада США підозрює Ассанжа в незаконній публікації тисяч секретних документів. 4 січня британський суд заблокував його екстрадицію. Суддя не стала оскаржувати запит по суті, але постановила, що стан психіки Ассанжа може спричинити його суїцид після ухвалення рішення про екстрадицію.

Захисники Ассанжа сподівалися, що влада США припинить його переслідування після того, як у країні зміниться президент, зазначає The Washington Post. Партнер австралійця і недержавна організація «Товариство свободи преси» звернулися до адміністрації Джо Байдена з проханням відмовитися від звинувачень.

Прихильники австралійця впевнені, що його діяльність можна розглядати як журналістику, а його переслідування – як тиск на пресу. Цю тезу американська влада відкидала під час президентства Дональда Трампа. Обвинувачення вважало, що Ассанж міг свідомо працювати на іноземні спецслужби проти Сполучених Штатів.

 

Туреччина заарештувала іранського чиновника в справі про вбивство дисидента – ЗМІ

Іранський чиновник, якого підозрюють у підбурюванні до вбивства іранського дисидента в 2019 році, був заарештований у Туреччині, повідомляє Reuters.

Цитуючи неназвані джерела, агентство Reuters заявило, що підтверджує повідомлення турецької газети Sabah, що Мохаммад Реза Насерзаде був затриманий на початку цього тижня за підозрою в плануванні стрілянини по Масудові Молаві Варданджані, критика політичного та військового керівництва Ірану.

Видання Sabah вказувало, що Насерзаде працював у відділі реєстрації актів цивільного стану консульства Ірану в Стамбулі. Reuters заявив, що не може самостійно підтвердити цю інформацію.

Інцидент може ускладнити відносини між Туреччиною та Іраном. МЗС Ірану назвало повідомлення газети «безпідставним».

Варданджані, колишній співробітник іранських спецслужб, який викривав корупцію за участю іранських чиновників, був застрелений у Стамбулі 14 листопада 2019 року – через рік після виїзду з Ірану. Він був фігурантом розслідування в Ірані.

У звіті турецької поліції, опублікованому в березні, зазначається, що Варданджані працював у галузі кібербезпеки в міністерстві оборони Ірану, перш ніж стати критиком іранського режиму. Двоє високопоставлених турецьких чиновників заявили агентству Reuters у 2020 році, що вбивство Варданджані було ініційоване представниками спецслужб у консульстві Ірану в Стамбулі.

 

У Росії заарештували ще двох членів «Свідків Єгови»

Суд у Москві заарештував членів релігійної організації «Свідки Єгови» Олександра Серебрякова і Юрія Темірбулатова за «участь в екстремістській організації». Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Раніше цього тижня, 10 лютого, в релігійній громаді на півночі Москви відбулися обшуки. Слідчий комітет опублікував відеозапис, на якому видно, як поліцейські вдираються до квартири одного з імовірних учасників релігійної організації і наказують йому лягти на підлогу.

Як повідомляє Європейська асоціація Свідків Єгови, поліцейські били затриманих і зв’язували їм руки пластиковими стяжками. Згодом родина одного з вірян заявила, що після обшуків у них зникла велика сума заощаджень. Імена людей, про яких ідеться, не розкриваються.

Обшуки відбулися в 16 квартирах, де, за даними російських силовиків, віряни після заборони організації в 2017 році збиралися для вивчення релігійної літератури і проводили віртуальні збори. За підсумками заходів слідчі оголосили про затримання організаторів і учасників організації «Свідки Єгови».

Також цього тижня, 10 лютого, суд у Краснодарському краї засудив до 7,5 року колонії 63-річного послідовника «Свідків Єгови» Олександра Івшина – за участь у забороненій релігійній організації.

У 2017 році Верховний суд Росії визнав цю церкву екстремістською організацією і заборонив її діяльність у країні. У грудні 2018 року російський лідер Володимир Путін на зустрічі з членами президентської Ради з прав людини назвав визнання єговістів екстремістами «нісенітницею», заявивши, що вони «теж християни» і переслідувати їх нема за що. Проте, за даними сайту «Свідків Єгови», на початок листопада 2020 року число обвинувачених в екстремізмі вірян перевищило 400. Багато із затриманих заявляли про тортури.

 

Адвокати Трампа розпочали захист 45-го президента США в Сенаті

Адвокати Дональда Трампа 12 лютого розпочали захист колишнього президента в Сенаті у справі про імпічмент. Вони наполягають, що звинувачення проти Трампа мають бути відхилені як «явно неконституційна» помста демократів.

Захист Трампа має 16 годин, щоб викласти свої аргументи. У разі якщо адвокати впораються раніше, голосування в Сенаті може відбутися вже 13 лютого.

Раніше цього тижня демократи з Палати представників, які виступають у ролі прокурорів, закінчили виклад звинувачень проти Трампа, закликаючи сенаторів засудити його за підбурювання до атаки на будівлю Капітолію 6 січня.

Для засудження колишнього президента демократи Сенату потребують щонайменше 17 голосів республіканців, щоб досягти більшості у дві третини, необхідної для визнання Трампа винним у «підбурюванні до повстання». Таке число потрібне, якщо всі 100 сенаторів візьмуть участь у голосуванні.

Деякі політичні аналітики припускають, що є сенатори-республіканці, які можуть пропустити голосування, створюючи ситуацію, коли демократам Сенату потрібна буде підтримка менш як 17 республіканців.

Наразі лише кілька республіканців висловили готовність засудити Трампа, який досі популярний серед рядових членів їхньої партії. Засудження може призвести до голосування за заборону Трампу знову балотуватися на будь-яку виборну посаду.

 

BBC критикує рішення Китаю заборонити мовлення британської корпорації в Гонконгу

BBC критикує рішення Китаю заборонити мовлення британської корпорації в Гонконгу. Британський мовник вважає, що доступ до точних та незаангажованих новин – фундаментальне право людини.

Китайська адміністрація з питань телебачення та радіомовлення заявляє, що компанія BBC «серйозно порушувала» вимоги «чесності та справедливості», завдавала шкоди інтересам Китаю та підривала національну єдність.

На BBC вже заявили, що докладуть усіх зусиль, щоб продовжувати робити новини доступними для людей.

«Ми дотримуємося нашої журналістики і повністю відкидаємо звинувачення в неточності та ідеологічній упередженості. Наші журналісти повідомляли історії в материковому Китаї та Гонконгу правдиво і чесно, як це роблять скрізь у світі», – йдеться у повідомленні телерадіокомпанії.

Радіостанція Radio 4 (R4) транслювала контент Всесвітньої служби BBC впродовж восьми годин кожної ночі. Станція R1 транслювала

програму BBC одного разу на тиждень.

 

Приватні гонконзькі платформи Cable TV та Now TV досі транслюють BBC World News.

Напередодні влада Китаю заборонила мовлення на території країни британського телеканалу BBC World News англійською мовою нібито через «серйозні порушення».

Рішення ухвалили через тиждень після того, як британський медіарегулятор відкликав ліцензію на мовлення китайського державного телебачення на території Великої Британії.

Телеканал BBC World News не входив до більшості пакетів телеканалів у Китаї, проте був доступний у багатьох готелях.

У відносинах між Лондоном і Пекіном останнім часом зросла напруженість, головним чином через події в Гонконгу. Британія засудила дії Китаю, спрямовані на обмеження автономії Гонконгу, і запропонувала можливість отримання громадянства значній кількості жителів цього міста, колишньої британської колонії.