Відкритий чемпіонат Франції з тенісу може відбутися восени з порожніми трибунами 

Президент Федерації тенісу Франції Бернар Гьюдічеллі заявив, що відкладений через пандемію коронавірусу відкритий чемпіонат Франції (Ролан Гаррос) може відбутися у вересні-жовтні без уболівальників на трибунах.

Турнір спочатку планували провести наприкінці травня, потім перенесли на вересень через коронавірус у світі.

Як заявив Гьюдічеллі в інтерв’ю французькому виданню Le Journal du Dimanche 10 травня, проведення турніру без уболівальників дало б можливість зберегти його економічну складову, таку як телевізійні права і відносини з партнерами.

«Ми не виключаємо жодної можливості», – сказав Гьюдічеллі.

Усі професійні тенісні турніри у світі призупинені до 13 липня. 

1 квітня вперше з часів Другої світової війни було скасовано найпрестижніший турнір серії «Великого Слему» Wimbledon. Організатори заявили, що турнір відбудеться влітку наступного року.

 

Tesla подала до суду на владу з вимогою відкрити завод компанії у Каліфорнії

Американський виробник автомобілів і електроенергії – компанія Tesla 9 травня подала до суду на владу каліфорнійського округу Аламіда з вимогою відновити роботу закритого через карантин заводу в місті Фрімонт. Засновник компанії Ілон Маск пригрозив у твіттері перенести штаб-квартиру компанії з Каліфорнії в інший штат.

Днями компанія планувала, що принаймні 30 відсотків співробітників вийдуть на роботу з 8 травня, однак це не вдалося зробити. Компанія Tesla запевняла, що розробила детальний план повернення до роботи, який передбачає перегородки робочої зони, температурний контроль, вимоги до засобів захисту, суворі протоколи щодо дезінфекції.

Влада округу Аламіда заявила про чинність карантинних обмежень щонайменше до кінця травня, вказавши, що тільки критично важливим підприємствам дозволять працювати. Спочатку адміністрація округу заявила, що не вважає Tesla таким важливим для життєдіяльності бізнесом. Після того, як Ілон Маск заявив, що питання, чи збереже Tesla свою фабрику в Фрімонті, буде залежати від того, «як до Tesla поставлять в майбутньому», влада округу заявила, що разом з компанією розробляє план гарантування безпеки для тисяч співробітників фабрики. Чиновники висловили сподівання, що досягти угоди вдасться найближчим часом.

На сьогодні у США підтверджено 1 309 541 випадок COVID-19, майже 79 тисяч людей померли.

Мільярдер Ілон Маск раніше називав паніку через коронавірус «дурістю», а введені владою карантинні заходи «фашизмом».

Поліція у Німеччині затримала десятки людей, які протестували через карантинні обмеження

Поліція Німеччини повідомила, що десятки людей були затримані в кількох містах країни під час акцій протесту проти обмежень, запроваджених через пандемію коронавірусу.

Поліція Берліна повідомила, що 86 людей були затримані після того, як почали жбурляти пляшки в правоохоронців під час демонстрації на Александерплац. Повідомляється, що принаймні один поліцейський був поранений.

У Дортмунді поліція заявила, що 23-річний чоловік напав на знімальну групу під час акції протесту. Нападдника затримали.

У Кельні поліція зафіксувала випадки, коли протестувальники закликали покупців знімати маски при вході в магазини.

У Мюнхені поліція через гучномовці зверталася до протестувальників з проханням дотримуватися правил соціального дистанціювання, щоб мінімізувати ризик зараження коронавірусом.

Протести у Німеччині тривають попри поступове послаблення карантину в останні тижні.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 10 травня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 в Німеччині перевищила 171 тисячу, 7,5 тисяч людей померли, понад 144 тисячі одужали.​

У Росії вперше від початку епідемії кількість хворих на COVID-19 перевищила за добу 11 тисяч

Кількість інфікованих коронавірусом в Росії від початку спалаху захворювання наблизилося до 210 тисяч. Вперше з початку епідемії за добу виявлено понад 11 тисяч хворих, повідомив оперативний центр з боротьби із розповсюдженням коронавірусної інфекції в Росії.

Повідомляється, що на сьогодні в Росії одужали понад 34 тисячі людей, 1915 – померли.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 10 травня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 у світі складає понад 4 мільйони, більш ніж 1 мільйон 300 тисяч людей одужали, понад 279 тисяч – померли.​

 

Чеська поліція розслідує встановлення унітазу на місці пам’ятника Конєву в Празі

Поліція Чехії розслідує обставини появи на місці демонтованого в столиці Празі пам’ятника радянському воєначальнику Івану Конєву унітаза, повідомляє видання Novinky.cz.

У поліції поки не впевнені, чи будуть відкривати справу і за якою статтею.

Унітаз з’явився на постаменті демонтованого пам’ятника Конєву на площі Інтербригад у районі Прага-6 у ніч на 9 травня.

Староста району Ондржей Коларж засудив дії невідомих, унітаз прибрала муніципальна влада.

У районі столиці Чехії Прага-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музей пам’яті XX століття.

Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, її Слідчий комітет порушив кримінальну справу за статтею про «реабілітацію нацизму».

МЗС: 145 українців лікуються від COVID-19 за кордоном

Станом на вечір 9 травня за кордоном від COVID-19 лікуються 145 українців, 63 вже одужали. Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

За даними МЗС, найбільше хворих українців в Італії – 121 людина.

Восьмеро українців померли від коронавірусної хвороби.

Як зазначили у міністерстві, 17 658 українців звернулися до дипустанов у рамках системи «Захист», яка передбачена для громадян України, які зараз лишаються за кордоном через обмеження подорожей.

 

Станом на ранок 9 травня в Україні підтверджено 14 710 випадків COVID-19, із них 515 – протягом останньої доби. Внаслідок ускладнень, викликаних хворобою, померли 376 людей, одужали 2 909.

Поліція Праги розслідує встановлення унітазу на місці пам’ятника Конєву

Поліція столиці Чехії Праги розслідує обставини появи на місці демонтованого пам’ятника радянському воєначальнику Івану Конєву унітаза, повідомляє видання Novinky.cz.

У поліції поки не впевнені, чи будуть відкривати справу і за якою статтею.

Унітаз з’явився на постаменті демонтованого пам’ятника Конєву на площі інтербригад в районі Прага-6 у ніч на 9 травня.

Мер району Ондржей Колар засудив дії невідомих, унітаз прибрала муніципальна влада.

У районі столиці Чехії Прага-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття.

Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, її Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму.

Помер Літл Річард, один з основоположників рок-н-ролу

У Лос-Анджелесі 9 травня в віці 87 років помер один із засновників рок-н-ролу, американський співак, піаніст і композитор Літл Річард (справжнє ім’я Річард Уейн Пенніман). Син музиканта Денні Пенніман, який повідомив про це журналу Rolling Stone, не назвавши при цьому причину смерті батька.

Останнім часом повідомлялося про погіршення здоров’я «батька рок-н-ролу». Йому зробили кілька операцій, чоловік не міг самостійно ходити.

Літл Річард – одна з перших фігур у Залі слави рок-н-ролу (Клівленд, штат Огайо), куди його включили у 1986 році.

Першим хітом музиканта стала пісня Tutti Frutti (1955), а перший його альбом Here’s Little Richard став найбільш успішним у комерційному плані.

Потім у Літл Річарда був період захоплення релігією, музикант не виступав з 1958 по 1962 рік. Після відновлення концертної діяльності він виступав у Великобританії. У 1977-му році він вирішив знову відійти від кар’єри музиканта і став священником.

Останні концертні виступи Літл Річарда відбулися у 2012 році.

У Мінську, попри коронавірус, проводять парад до Дня перемоги – фото

У столиці Білорусі Мінську відбувається військовий парад до 75-річчя перемоги над нацистською Німеччиною в Другій світовій війні. Захід відбувається, попри пандемію коронавірусу в світі.

Білорусь – єдина країна в Європі, яка не запровадила суворих обмежувальних заходів через поширення COVID-19, а її президент Олександр Лукашенко відкинув заяви про пандемію, назвавши їх «психозом».

При цьому в Білорусі підтверджено понад 20 тисяч випадків захворювання.

 

Під час параду 9 травня в Мінську Лукашенко заявив із трибуни: «Білоруський народ виніс на плечах тягар руйнування, непропорційний будь-яким втратам сучасності. Навіть ідея змінити традицію прославляти подвиг – для нас неприйнятна».

Він закликав не засуджувати владу Білорусі за проведення заходу в умовах пандемії.

 

Парад привернув увагу тисяч глядачів, трибуни на місці проведення заходу призначені для 11 тисяч людей.

Навколо місця проведення встановлено 167 поліцейських пунктів пропуску. 

На фото з параду видно великі натовпи людей без захисних масок.

У Білорусі підтверджено понад 21 тисячу випадків коронавірусної хвороби, 121 людина загинула.

ВООЗ неодноразово закликала Мінськ запроваджувати обмежувальні заходи, щоб зупинити поширення хвороби.

Кількість випадків COVID-19 у Росії наблизилася до 200 тисяч

Число виявлених випадків інфікування коронавірусом у Росії з початку спалаху наблизилося до 200 тисяч, повідомляє оперативний штаб по боротьбі з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

На даний час хворі, за офіційними даними, 164 933 особи. За добу зареєстрували майже 11 тисяч нових випадків.

31 916 людей одужали. 5308 з них – за останню добу, це найвищий показник з початку епідемії. 1 827 померли.

 

Понад 123 тисячі виявлених випадків припадають на Москву і Московську область. За оцінкою мера столиці Росії Сергія Собяніна, в місті може бути близько 300 тисяч хворих.

9 травня через пандемію в містах Росії скасовані заходи на честь 75-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Однак у великих містах проходять авіапаради.

 

Країни Європи і США вшанували пам’ять загиблих у Другій світовій війні в умовах боротьби з коронавірусом

Країни Європи 8 травня відзначили 75-річчя з дня поразки нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Заходи були обмеженими, зважаючи на продовження боротьби з поширенням коронавірусу на континенті.

Понад 146 тисяч людей померли від COVID-19 в Європі, приблизно стільки ж сил союзників загинули під час висадки у Нормандії.

У Німеччині президент Франк-Вальтер Штайнмаєр, канцлер Анґела Меркель і голови парламенту і Конституційного суду поклали квіти до меморіалу жертв війни і насильства у Берліні.

«Пандемія коронавірусу змушує нас вшановувати пам’ять на самоті – окремо від тих, хто для нас важливий і кому ми вдячні», – сказав Штайнмаєр. Він закликав німців «думати, відчувати і діяти, як європейці» на тлі коронакризи.

 

Королева Великої Британії Єлизавета II звернулася до співвітчизників з нагоди 75 річниці закінчення Другої світової війни в Європі.

«Коли я дивлюся на нашу країну сьогодні і бачу, наскільки ми прагнемо захистити і підтримати один одного, я з гордістю кажу, що ми все ще та країна, дивлячись на яку хоробрі солдати, моряки і льотчики [Другої світової] впізнали б її і захопилися б нею», – сказала королева.

«Вони билися, щоб ми могли жити на світі – і вдома, і за кордоном. Вони загинули, щоб ми могли жити як вільний народ в світі вільних націй», – сказала Єлизавета II.

 

У Франції день закінчення війни відзначили, зберігши основні заходи, які в умовах карантину пройшли без участі публіки. Президент Емманюель Макрон брав участь у церемонії пам’яті в Парижі. В інших містах Франції пройшли церемонії покладання вінків до пам’ятників загиблим у Другій світовій війні.

За традицією, президент Франції вранці 8 травня побував на Єлисейських полях, де поклав вінок до пам’ятника Шарлю де Голлю, а потім брав участь у традиційній церемонії біля Тріумфальної арки. Вона зазвичай проводиться біля Вічного вогню та могили Невідомого солдата при великому скупченні городян, в присутності ветеранів війни і школярів. Цього разу у зв’язку з епідемією коронавірусу, церемонія пройшла без участі публіки.

Президент Дональд Трамп 8 травня оприлюднив звернення з нагоди 75-річчя перемоги над нацизмом у Європі. Послання опубліковане на сайті Білого дому.

«75 років тому останні залишки нацистського режиму беззастережно здалися союзним державам, що ознаменувало закінчення Другої світової війни в Європі», – сказав Трамп.

Він назвав покоління американців, які воювали на фронтах Другої світової війни, «найбільшим поколінням, яке ніколи не буде забуте».

 

Пакистан: шестеро силовиків загинули внаслідок підриву на дорозі

Шестеро співробітників безпекових служб Пакистану загинули, підірвавшись на вибуховому пристрої поблизу кордону з Іраном 8 травня, повідомляє Міжвідомчий відділ зв’язків з громадськістю – медійне представництво силових структур країни.

За повідомленням, команда військових поверталася з патрулювання, коли їхню машину підірвав саморобний вибуховий пристрій. Інцидент стався в провінції Белуджистан, за 14 кілометрів від кордону з Іраном. Серед загиблих – один офіцер і п’ятеро солдатів.

Читайте також: Кашмір: внаслідок спалаху протистояння загинули ще троє індійських солдатів​

Наразі жодна група не взяла на себе відповідальність за вибух.

Белуджистан – найбільша та найбільш неспокійна провінція Пакистану. Вона межує з Афганістаном та Іраном. У цій провінції діють белуджистанські сепаратисти та збройні групи як шиїтів, так і сунітів.

Напади з використанням бомб відбувалися в цьому регіоні протягом минулого року і коштували життя десяткам військових та цивільних.

США: ще один підлеглий Пенса захворів на COVID-19

У працівника офісу віцепрезидента Сполучених Штатів Майка Пенса виявили коронавірус. Цю інформацію Білий дім підтвердив 8 травня, проте не повідомив деталей.

Відомо, що це другий випадок зараження серед підлеглих Пенса з березня.  Деякі працівники Білого дому почали носити захисні маски.

Напередодні стало відомо, що коронавірусну хворобу виявили в особистого помічника президента США Дональда Трампа. Зараз президента та віцепрезидента тестують на наявність коронавірусу щоденно, хоча раніше такі тестування відбувалися кожен тиждень.

Минулого місяця Центр з контролю за запобігання хворобам США рекомендував громадянам носити маски під час зустрічей з іншими людьми, щоб допомогти сповільнити поширення коронавірусу.

Читайте також: Рівень безробіття в США сягнув максимуму з часів Великої депресії через карантинні обмеження​

Однак Пенс та Трамп уникали носіння засобів захисту, з’являючись на публіці. Зокрема віцепрезидента критикували за те, що 29 квітня він відвідав лікарню і був при цьому без маски.

Новина про захворювання працівника офісу Пенса затримала поїздку віцепрезидента до Айови 8 травня. Там він планує зустрітися з представниками духовенства, щоб обговорити умови «відповідальних» масових заходів.

Наразі відомо про 1,3 мільйона випадків захворювання на COVID-19 у США, з них 76 тисяч летальних. Це найвищі показники серед держав світу.

У Мінську заборонили проросійську акцію «Безсмертний полк» на День перемоги

Влада Мінську не погодилась організувати 9 травня в Мінську процесію під назвою «Безсмертний полк», пославшись на епідеміологічну ситуацію. Це марш, розпочатий кілька років тому в Росії, щоб вшанувати учасників Другої світової війни.

Ходу хотіли організувати у Мінську три проросійські та ліві організації. Однак влада білоруської столиці рекомендувала організаторам утриматися від організації процесії «для профілактики» проти захворювань короновірусом. Мінський виконком зазначив, що цього року  відповідна акція «Безсмертний полк» відбудеться в Інтернеті.

У Москві в попередні роки тисячі людей брали участь у маршах «Безсмертного полку». Вони несли фотографії своїх предків, які брали участь у Другій світовій війні, російський прапор та стрічку святого Георгія, які в деяких країнах трактуються як символ російського імперіалізму.

 

У  Мінську організатори таких акцій за останні роки стикаються з різними проблемами.

Цього року організації «За союз і Комуністичну партію Союзу», «Батьківщина» та «За демократію, соціальний прогрес і справедливість» хотіли зібрати на марш у Мінську 5 тисяч людей.

У Білорусі немає карантину з приводу пандемії короновірусу. На 9 травня у Мінську заплановано військовий парад, підготовлені трибуни на 11 тисяч чоловік.

У столиці Сербії поліція затримала 15 людей після сутичок під парламентом

Поліція в столиці Сербії Белграді затримала 15 людей після сутичок біля будівлі парламенту. Міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович заявив, що депутати й активісти опозиційної ультранаціоналістичної партії «Двері» побили одного депутата від правячої коаліції й напали на кількох народних обранців та міністра охорони здоровʼя, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Президент Александар Вучич у зверненні до громадян назвав нападників «фашистськими фаланґами» й закликав всі політичні сили засудити насильство.

Лідер партії «Двері» Бошко Обрадович в будівлі парламенту заявив, що йдеться про «початок народного повстання проти влади» й закликав громадян до масових протестів.

За його словами, прихильники партії біля парламенту протестували проти внесення змін до виборчого закону, які стоять на порядку денному 8 травня.

Обрадович запевнив, що ніякої бійки не було і що депутати партії «Двері» лише захищали колегу, якій погрожував депутат від владної коаліції.

Опозиція вважає неконституційними зміни до законодавства за 40 днів до виборів, які призначені на 21 червня.

Лідера «Двері» на сесії 4 травня служба охорони силомиць винесла з парламенту, оскільки він дув у свисток біля трибуни й унеможливлював дебати. Всупереч забороні політичних та інших зібрань через COVID -19, увечері 7 травня кілька сотень людей вийшли на пікет біля резиденції глави держави у центрі Белграда.

 

Через напад талібів у Афганістані загинув начальник поліції однієї з провінцій

Начальник поліції провінції Хост на південному сході Афганістану і ще двоє осіб загинули пізно ввечері 7 травня в результаті підриву вибухівки на узбіччі дороги, закладеної бойовики екстремістського угруповання «Талібан».

За даними МВС країни, загиблий начальник поліції провінції Хост Сайєд Ахмад Бабазай керував операцією проти бойовиків в західній частині провінції.

Секретар Бабазая і один з його охоронців також загинули, тяжкого поранення зазнав один поліцейський.

Відповідальність за напад на себе бойовики «Талібану».

7 травня посланець США з питань миру в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що мав розмову з лідерами руху «Талібан» в Катарі щодо «зменшення насильства» і низки інших питань, пов’язаних із підписаною в лютому мирною угодою США і «Талібану».

Ця угода відкриває шлях для виведення всіх міжнародних військ з Афганістану протягом 14 місяців. Крім обміну в’язнями, угода покликана посадити за стіл переговорів афганський уряд і талібів. На початку квітня «Талібан» відмовився від перегоорів із Кабулом.

Варшава протестує через зняття в Росії меморіальної дошки вбитим НКВС полякам

Інститут національної пам’яті Польщі протестує проти ліквідації в російському місті Твер меморіальної дошки, яка вшановує пам’ять поляків, убитих службовцями НКВС навесні 1940 року. Як повідомляє Польське радіо, заяві вказано, що такі дії з боку Російської Федерації є запереченням правди про Катинський злочин, який вчинив сталінський режим СРСР.

Польська установа нагадує, що радянська влада «всупереч елементарним засадам цивілізованого людства» провела екзекуцію 22 тисяч офіцерів Польського війська, котрих було взято в полон у 1939 році, під час спільної німецько-радянської окупації Польщі. Про одне з місць цих розстрілів нагадувала меморіальна таблиця в Твері, яка висіла на будинку, де страчено польських офіцерів.

Як наголосив польський ІНП, попри те, що у 90-ті роки минулого сторіччя Москва оприлюднила правду про Катинський злочин, то багато документів з офіційного слідства залишаються під грифом «секретно». Російська Федерація останніми роками почала послідовно заперечувати вину СРСР за вбивства польських офіцерів, і цим вписується «в традицію пропагандистської маніпуляції та злочинів сталінського тоталітаризму».

На меморіальній дошці, яку сьогодні знято в Твері, написано польською та російською мовами: «Пам’яті поляків – в’язнів табору в Осташкові, котрих вбито службовцями НКВС в Калініні. Світові – пересторога».

Парламент Білорусі на 9 серпня призначив вибори президента країни

Палата представників Національних зборів Білорусі (нижня палата парламенту) 8 травня призначила президентські вибори в країні на 9 серпня 2020 року. На засіданні виступила голова Центральної виборчої комісії Лідія Ярмошина, яка і виступила з пропозицією відповідної дати, щоб вибори відбулися не пізніше, ніж за два місяці до закінчення нинішнього терміну Олександра Лукашенка. Більшість депутатів підтримали дату 9 серпня.

Раніше керівнитцво ЦВК відхилило пропозиції правозахисників щодо дистанційного проведення президентських виборів через епідемію COVID-19, заявивши, що «немає часу на вжиття цих заходів».

Президент Олександр Лукашенко 4 травня заявив, що президентські вибори відбудуться «своєчасно, відповідно до конституції, до 30 серпня». Він також повторив свої попередні заяви, що балотуватиметься на новий термін.

Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року, зараз триває його п’ятий президентський термін.

Білорусь скасувала обмеження на терміни президентства на референдумі у 2004 році.

Росія: суд продовжив до 13 серпня домашній арешт американця Майкла Калві

Суд у столиці Росії Москві продовжив до 13 серпня термін домашнього арешту засновника інвестиційно фонду Baring Vostok Майкла Калві і ще п’ятьох обвинувачених у справі про розтрату.

Суд задовольнив 7 травня клопотання слідства щодо Калві, а також Філіпа Дельпаля, Вагана Абгаряна, Івана Зюзіна, Максима Владимирова і Олексія Кордічева.

У фонді Baring Vostok заявили, що не мають сумнівів у невинуватості Калві та його колег, а також висловили здивування в зв’язку з продовженням домашнього арешту.

Справу проти засновника Baring Vostok порушили в лютому 2019 року після скарги акціонера банку «Восточный» Шерзода Юсупова. За версією слідства, Майкл Калві переконав рада директорів банку проголосувати за прощення кредиту «Першого колекторського бюро» на суму два з половиною мільярди доларів в обмін на акції люксембурзького фонду IFTG. Сам Калві у суді називав звинувачення на свою адресу брехнею і пов’язав їх із корпоративним конфліктом між ним та акціонерами банку.

Мін’юст США закриває справу проти ексрадника Трампа з нацбезпеки

Міністерство юстиції США відмовляється від кримінальних обвинувачень проти колишнього радника президента Дональда Трампа, Майкла Флінна.

Флінн був одним із перших посадовців, щодо яких велося розслідування у справі про можливу змову між Росією і кампанією Трампа в 2016 році.

У судових документах, поданих 7 травня, Міністерство юстиції заявило, що припиняє справу проти Флінна після «перегляду всіх фактів і обставин цієї справи», повідомляє агентство AP.

 

Флінн, який є генерал-лейтенантом у відставці і колишнім директором Агенції оборонної розвідки Пентагону, був головним радником кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Після перемоги на виборах Трамп призначив його на одну з ключових посад в адміністрації – радника Білого дому з національної безпеки. 

Проте Флінн пішов з посади в лютому 2017 року, після того, як з’ясувалося, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса в питанні про свої контакти з тодішнім послом Росії.

1 грудня 2017 року 61-річний Майкл Флінн визнав себе винним у тому, що брехав ФБР про те, що не обговорював з колишнім послом Росії Сергієм Кисляком американські санкції. 

 

У своїй заяві Міністерство юстиції вказує, що зробило висновок про те, що допит Флінна у січні 2017 року з боку ФБР «проводився без законних підстав».

Цю заяву привітав президент США Дональд Трамп, яки назвав Флінна «невинуватим».

«Сподіваюся, що багато людей заплатять велику ціну. Вони мерзотники», – додав Трамп.

В останні місяці адвокати Флінна висунули низку звинувачень щодо дій ФБР і попросили відкликати визнання провини з боку свого клієнта.

 

ЦВК Білорусі: вибори президента відбудуться у серпні

Білорусь проведе вибори президента між 9 і 30 серпня, повідомила голова Центральної виборчої комісії країни Лідія Ярмошина.

Як заявила вона 7 травня російському «Інтерфаксу», ЦВК попросить парламент вибрати точну дату в цьому проміжку.

Парламент країни має 8 травня зібратися на позачергову сесію з приводу визначення дати виборів.

 

Президент Олександр Лукашенко 4 травня заявив, що президентські вибори відбудуться «своєчасно, відповідно до конституції, до 30 серпня». Він також повторив свої попередні заяви, що балотуватиметься на новий термін.

Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року, зараз триває його п’ятий президентський термін.

Білорусь скасувала обмеження на терміни президентства на референдумі у 2004 році.

 

Трамп і Путін обговорили контроль над озброєннями і коронавірус

Президент США Дональд Трамп заявив російському президентові Володимиру Путіну про необхідність залучити Китай у домовленості з контролю над озброєннями. Трамп підкреслив, що важливо уникнути «дорогої гонки озброєнь».

Про це повідомили в Білому домі, пославшись на телефонну розмову Трампа і Путіна, що відбулася 7 травня.

«Президент Трамп підтвердив, що США віддані ефективному контролю над озброєннями, в якому буде задіяна не тільки Росія, а й Китай, і він з нетерпінням чекає подальших дискусій», – заявили у Білому домі.

 

Минулого року між Росією і США перестав діяти Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), підписаний більше ніж 30 років тому. Першим про вихід з угоди оголосив Вашингтон, звинувативши Москву в порушенні домовленостей. Цю позицію підтримало НАТО. Росія звинувачення відкинула, але теж оголосила про вихід з договору.

Сполучені Штати також пригрозили не продовжити Договір про заходи щодо подальшого скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), дія якого закінчується в наступному році. 

Як зазначає Associated Press, ця угода, що зобов’язує сторони серед іншого зменшити вдвічі кількість ракетних пускових установок і встановити новий режим перевірки, вважається останнім великим договором щодо обмеження ядерних арсеналів.

7 травня Дональд Трамп і Володимир Путін також обговорили становище на світовому ринку нафти і ситуацію з поширенням коронавірусу.

Трамп заявив, що американська влада багато робить для захисту від епідемії своїх співгромадян, але також готова надати допомогу будь-якій іншій країні, включаючи Росію, в разі необхідності.

За інформацією Кремля, в телефонній розмові була відзначена своєчасність укладення нової угоди ОПЕК +, «яка запрацювала з 1 травня і вже мала практичний вплив на стабілізацію нафтових цін».

Президенти двох країн також «обмінялися привітаннями» у зв’язку з 75-річчям перемоги над нацизмом, заявили в пресслужбі Кремля.

Після анексії Росією Криму в 2014 році і її підтримки бойовиків на Донбасі відносини між Росією і Заходом, в тому числі США, різко загострилися. 

Чехія посилить заходи безпеки у своїх представництвах у Росії – чеське МЗС

Чехія планує посилити заходи безпеки у своєму посольстві в Москві. У Міністерстві закордонних справ країни зазначили, що це «довготривалий план, частина якого вже була реалізована минулого року, і він не пов’язаний з актуальними подіями в чесько-російських відносинах».

Як зазначила речниця МЗС Зузана Штіхова, «однією з частин цього комплексного рішення є відрядження охорони з лав працівників Міністерства закордонних справ» до Росії. 

Цього тижня чеське МЗС ухвалило рішення з 1 червня посилити на чотири особи кількість своїх адміністративно-технічних працівників у посольстві в Москві. 

Водночас міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек звернувся до Росії із закликом будувати відносини на основі договорів про співпрацю між Чехією і Росією.

Зараз у посольстві Чехії в Москві працює дев’ять дипломатів. 

За інформацією чеського МЗС, в посольстві Росії у Празі й російських генеральних консульствах у Карлових Варах і місті Брно акредитовано 50 дипломатів, не враховуючи адміністративно-технічного персоналу.

5 квітня на посольство Чехії в Москві напали активісти крайньої лівої організації «Інша Росія». Це сталося після рішення міської влади Праги демонтувати пам’ятник радянському маршалові Івану Конєву. Це рішення викликало осуд з боку влади Росії.

 

Суд у Росії залишив під вартою дослідника Сандармоху Юрія Дмитрієва

Верховний суд російського регіону Карелія залишив без змін рішення міського суду Петрозаводська, який продовжив до 25 червня арешт історика, голови карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва. Про це повідомив адвокат історика Віктор Ануфрієв.

Раніше понад 150 російських громадських діячів, науковців, музикантів, письменників, акторів і журналістів підписали відкритий лист до голови Верховного суду Карелії Анатолію Накваса з проханням звільнити Дмитрієва з СІЗО.

 

Автори листа посилалися на те, в СІЗО № 1 Петрозаводська, де утримується Дмитрієв, наприкінці квітня були виявлені випадки зараження коронавірусом, а історик може бути особливо вразливий для інфекції, оскільки йому 64 роки і нещодавно він мав тяжку застуду.

На початку квітня Євросоюз закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО через стан здоров’я та вік.

 

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

 

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.

Грузія планує відкрити кордон для іноземних туристів з 1 липня

Грузія планує відкрити свій кордон для іноземних туристів з 1 липня, повідомив прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія.

«Ми зробимо це за допомогою облаштування безпечних коридорів на сухопутних кордонах з нашими сусідами, а також завдяки двостороннім переговорам з країнами, цікавими для нас з точки зору туризму. Ці переговори вже розпочалися», – повідомив грузинський прем’єр.

Він уточнив, що «відкриття» внутрішнього туризму очікується з 15 червня.

Ґахарія не виключив, що будуть створені так звані «безпечні зони» в туричтичній місцевості країни.

7 травня влада Грузії також ухвалила рішення про зняття обмежень на в’їзд і виїзд з грузинських міст. Водночас комендантська година по всій Грузії поки залишається чинною.

Як свідчать дані університету Джонса Гопкінса (США), у Грузії нині зафіксовано 615 випадків COVID-19 і 9 через це смертей.

Президент США ветував резолюцію Конгресу, що мала обмежити можливість удару по Ірану

Президент США Дональд Трамп наклав вето на резолюцію Конгресу, що мала на меті обмежити йому можливість завдати ймовірного удару по Ірану без конгресової згоди, хоча ця резолюція й була необов’язковою до виконання.

Як заявив із цього приводу Трамп 6 травня, намагання законодавців обмежити воєнні повноваження президента «дуже образливе» і ґрунтується на «нерозумінні фактів і законодавства».

Конституція США встановлює, що виключне право оголошувати війну має Конгрес, але Трамп заявив, що, «всупереч резолюції, США не застосовують силу проти Ірану».

«Резолюція натякає, що конституційне повноваження президента вдаватися до воєнної сили обмежене тільки захистом Сполучених Штатів і їхніх сил від неминучого нападу. Це не так», – стверджує Трамп.

Говорячи про повітряний удар США на території Іраку, який знищив чільного іранського генерала, Трамп заявив: «Ми живемо в ворожому світі, в якому все розвиваються загрози, і Конституція визнає, що президент повинен бути здатним передбачити наступні кроки наших противників і вжити швидких і рішучих дій у відповідь. І саме це я й зробив».

Він також стверджує, що той удар був дозволений за резолюцією ще 2002 року, яка дозволила війну з Іраком за режиму диктатора Саддама Хусейна.

Згадану резолюцію слідом за Сенатом ухвалила й Палата представників у березні. Після вето вона повертається до Сенату, але там навряд чи знайдеться більшість принаймні в дві третини голосів, щоб подолати це вето.

Напруженість між Вашингтоном і Тегераном зросла після того, як США вийшли з багатосторонньої «ядерної угоди» з Іраном і наклали на цю країну тяжкі санкції. Ще далі ці відносини загострилися, коли в січні повітряний удар США на іракській території вбив одного з найвпливовіших іранських генералів Касема Солеймані, який перебував в Іраці. Тоді Іран відповів своїм ракетним ударом по військових базах в Іраці, де дислокуються військові США, внаслідок чого понад сто з них зазнали серйозних контузій. Це поставило США й Іран на межу війни.

Росія: Путін вніс у статути заборону військовим публічно розкривати належність до війська

У Росії президент Володимир Путін вніс у військові статути заборону військовослужбовцям розкривати в засобах інформації й інтернеті свою належність до Збройних сил. Крім того, президент Володимир Путін також заборонив їм мати при собі смартфони й інші схожі пристрої в значній кількості ситуацій.

Указ, що був підписаний, оприлюднений і набув чинності 6 травня, вносить зміни до Дисциплінарного й низки інших статутів російських Збройних сил.

Зокрема, відтепер до грубих провин за Дисциплінарним статутом віднесені й порушення заборони надавати ЗМІ або поширювати в інтернеті інформацію, що дає змогу визначити належність військовослужбовців до Збройних сил чи інших формувань, а також інформацію про інших військових, про звільнених із військової служби, членів їхніх родин і батьків, зокрема й інформацію, що дає можливість визначити місце перебування цих осіб у певний період часу тощо.

Крім того, грубою провиною стає порушення заборони мати при собі при виконанні обов’язків військової служби електронні пристрої побутового призначення, в яких можуть зберігатися чи які дають змогу поширювати через інтернет аудіо, фото, відеоматеріали й дані геолокації в таких випадках, як, зокрема, участь у бойових діях, виконання завдань в умовах «збройних конфліктів» чи «участь у діяльності для підтримання чи відновлення міжнародного миру й безпеки або припинення міжнародної терористичної діяльності за межами території Росії», як і при виконанні багатьох інших обов’язків військової служби: при навчаннях, у нарядах тощо.

Ці заборони були вперше запроваджені в Росії законом, що був ухвалений і набув чинності навесні 2019 року.

Заборони, зокрема, мають на меті унеможливити чи ускладнити розслідування дій російських військ у таких ситуаціях, як їхнє вторгнення в Україну з 2014 року чи в Сирію з 2015-го. Тоді завдяки публікаціям російських військових у соцмережах журналістам, розслідувачам і експертам вдавалося отримати прямі або непрямі підтвердження перебування російських військовослужбовців у цих країнах.

Зокрема, дані з соцмереж допомогли журналістам-розслідувачам підтвердити російське походження комплексу «Бук», із якого був збитий малайзійський «Боїнг» над Донбасом у 2014 році, а також факти російських бомбардувань цивільних об’єктів у Сирії. Фотографії з соцмереж також дозволяли говорити про повномасштабну підготовку російської операції в Сирії ще за кілька тижнів до її офіційного початку у вересні 2015 року.

Тим часом, на думку правозахисників, закон, який торкнеться і солдат-строковиків, може привести до підвищення рівня дідівщини в російській армії.

Верховний суд Ізраїлю вирішив, що обвинувачений у корупції прем’єр може формувати уряд

Верховний суд Ізраїлю увечері 6 травня вирішив, що чинний прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу може очолити новий уряд країни, попри те, що він є обвинуваченим у кримінальній справі про корупцію.

Рішення ухвалене одноголосно. Суд відкинув петиції, автори яких вимагали усунути Нетаньягу від формування уряду. Суд також відмовився визнати такою, що не відповідає закону, угоду між Нетаньягу і лідером опозиційного блоку «Кахоль-Лаван» Бенні Ганцем про формування нового кабінету.

Нетаньягу та його головний конкурент Бенні Ганц підписали в квітні угоду про уряд національної єдності. Відповідно до досягнутих домовленостей, два політики по черзі керуватимуть Ізраїлем після трьох виборів, на яких жоден із них не здобув вирішальної переваги.

Правий політик Нетаньягу, який працює головою уряду понад 10 років, виконуватиме функції прем’єр-міністра впродовж 18 місяців, а згодом передасть повноваження центристу Ганцу, колишньому командувачу армії.

Але кілька організацій, включно з опозиційними партіями та правозахисниками, подали клопотання про скасування угоди иа заборону Нетаньягу керувати урядом, посилаючись на кримінальну справу проти нього.

Нетаньягу в січні був обвинувачений у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою. Він заперечує будь-які правопорушення у всіх трьох справах і заявляє, що є жертвою політичного переслідування. Суд над Нетаньягу має розпочатися 24 травня.

Законодавство Ізраїлю передбачає, що прем’єр-міністр не зобов’язаний іти у відставку до остаточного вироку суду.

У разі засудження Нетаньягу може загрожувати до 10 років в’язниці за хабарництво та щонайбільше трирічний термін за шахрайство та зловживання довірою.

ЄС пропонує Балканам більше допомоги у той час, як Росія і Китай домагаються впливу в регіоні

Лідери Європейського союзу підтвердили свою «однозначну підтримку» шести держав Західних Балкан у їхніх прагненнях зрештою приєднатися до блоку і запропонували їм нову фінансову підтримку в той час, як регіон намагається впоратися з коронавірусною кризою.

На тлі боротьби за вплив у регіоні з боку Росії й Китаю лідери ЄС 6 травня зібралися на приблизно двогодинний відео-саміт із представниками Албанії, Боснії та Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії і Сербії.

Як йдеться в «Загребській декларації», документі, який у хорватській столиці ухвалили лідери 27 країн ЄС й шести балканських держав, країни Європейського союзу й Західних Балкан виступають проти спільних загроз і за європейську перспективу регіону.

 

Подальша підтримка ЄС балканським країнам буде обумовлена, зокрема, прогресом у сфері верховенства права, соціально-економічних реформ і в запровадженні європейських цінностей і стандартів. Європа наполягає на боротьбі проти корупції, організованої злочинності, повазі прав людини й прав національних меншин.

Європейські країни, зазначається в документі, продовжують співробітництво з країнами Західних Балкан, які разом прагнуть до спільної мети – сильної, стабільної й обʼєднаної Європи. 

Хорватія від 1 січня до 30 червня вперше після вступу до ЄС 2013 року головує в цій організації. 

Саміт відбувався онлайн через пандемію COVID-19. Учасники, зокрема, зазначили, що країни ЄС надали країнам Західних Балкан для боротьби з пандемією допомогу на суму 3,3 мільярди євро.

На вимогу Іспанії, однієї з-поміж пʼяти країн ЄС, які не визнають Косова, на саміті не були виставлені прапори, герби й інші державні ознаки. Глави держав й голови урядів були підписані тільки імʼям й прізвищем, без імені держави й без назви посади, яку обіймають.

 

Голова МЗС Чехії потрапив у ДТП, водій авто загинув

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек потрапив в аварію в таксі, в якому вранці 6 травня їхав додому. Як повідомляють чеські ЗМІ, міністр не постраждав, при цьому загинув 62-річний водій таксі.

Обставини, за яких сталася аварія, зараз вивчає поліція. Наразі відомо, що таксі налетіло на припарковане авто. Допускається, що причиною аварії могли бути проблеми, пов’язані зі станом здоров’я водія таксі. 

«Мені жаль, що згасло людське життя. Хочу висловити своє щире співчуття родині померлого», – зазначив Томаш Петршічек.

Як повідомляє поліція, міністр Томаш Петршічек на основі власного бажання не користувався поліцейською охороною. «Це є його право, і це звичайна річ. Особа, яку охороняють, може будь-коли поліцейську охорону відкинути чи перервати», – інформує чеська поліція на своїй твіттер-сторінці. 

«Мати охорону – це право, зовсім не обов’язок членів уряду», – наголосила у зв’язку з трагічною подією речниця поліції Катержіна Рендлова.