Узбекистан повернув із Франції 10 млн дол активів дочки експрезидента Гульнари Карімової

Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура Узбекистану повернули з Франції активи дочки колишнього президента країни Гульнари Карімової на суму 10 мільйонів доларів. Повідомила 14 травня пресслужба Мін’юсту країни.

«Ці кошти переведені в державний бюджет Республіки Узбекистан і будуть використані в загальному порядку», – заявили у відомстві.

Також влада повідомила, що продовжує роботу з виведення інших активів, спільно з компетентними органами Швейцарії, США, Франції, Росії та інших країн. Йдеться про решту активів Карімової на суму понад 1,3 мільярда доларів.

Незабаром після смерті першого президента Узбекистану Іслама Карімова в 2017 році його старшу дочку Гульнару Карімову засудили в Узбекистані на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні та знищенні документації офшорних компаній. Справи проти Карімової в Узбекистані відкрили після того, як у відмиванні грошей і хабарах її звинуватили в США і кількох країн ЄС.

Після першого вироку Карімова деякий час була під домашнім арештом, але в березні 2019 року її відправили в колонію в Ташкентській області, звинувативши в порушенні умов перебування під вартою. Сама Карімова заперечувалапорушення умов арешту. Незабаром після цього стосовно неї була відкрита ще одна кримінальна справа. У третій кримінальній справі Карімову засудили до 13 років і чотирьох місяців позбавлення волі. Її і ще кілька людей звинуватили в тому, що вони «в складі злочинної організації вчинили злочини, пов’язані з вимаганням, розкраданням бюджетних коштів і легалізацією злочинних доходів в іноземних країнах».

ПАРЄ застерегла Баку від тиску на опозицію через коронавірус

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) застерегла Азербайджан від використання епідемії коронавірусу для боротьби з опозицією.

Спостерігачі ПАРЄ повідомили, що понад 15 азербайджанських активістів та журналістів були заарештовані на терміни до 30 днів за порушення карантинних обмежень і непокору поліції. ПАРЄ побоюється, що життя політичних опонентів Баку в ув’язненні може опинитися в небезпеці через загрозу зараження інфекцією.

 

Асамблея закликала владу Азербайджану дотримуватися свободу вираження думок і не зловживати заходами з боротьби з пандемією COVID-19 для тиску на політичних опонентів.

У рейтингу свободи слова організації «Репортери без кордонів» за 2020 рік Азербайджан знаходиться на 168 місці з 180. Роком раніше країна займала 166 рядок рейтингу.

Музей Революції гідності нагадав про роль «Беркуту» в подіях на Майдані

Національний меморіальний комплексу Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності виступив з офіційною заявою «щодо провокативних дій, які загрожують національній безпеці та нівелюють засадничі цінності правової суверенної держави».

У заяві вказано, що 9 травня 2020 року відбулася презентація нової експозиції у Межиріцькому історико-краєзнавчому музеї Канівського району на Черкащині.

«Важливою частиною експозиції, як наголошувалося під час відкриття, стало вписування у перелік захисників Батьківщини службовців міліцейського спецпідрозділу «Беркут», що загинули під час подій Революції гідності, – як захисників правопорядку», – ідеться в заяві.

 

Музейники вказують, що «саме цей спецпідрозділ МВС України вчинив жорстоке побиття мирних протестувальників у листопаді 2013 року, що спричинило вихід на вулиці мільйонів громадян із вимогою покарання винних і дало початок Революції гідності».

«Нагадуємо про прицільну стрільбу по протестувальниках на вулиці Михайла Грушевського в січні 2014 року, зокрема по журналістах, які виконували службові завдання у спеціально маркованих жилетах. Про кадри знущання та тріумфального фотографування своїх жертв. Про світлошумові гранати з доданим до них шротом для максимального ураження протестувальників там само, на Грушевського. Нагадуємо про те, як 18 лютого «Беркут» пліч-о-пліч із бандитами злагоджено нападав, як нівечив і вбивав беззбройних громадян», – ідеться в заяві.

 

Національний меморіальний комплексу Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності звернувся до колег у Межиріцькому історико-краєзнавчому музеї з пропозицією надати для експозиції «докази злочинного характеру дій силовиків із метою ліквідації мирного протесту».

Також меморіальний комплекс-музей звернувся до Державного бюро розслідувань і Служби безпеки України з пропозицією перевірити факти, надати їм юридичної оцінки та вжити відповідних заходів.

Росія близька до поновлення будівництва «Північного потоку-2» – Bloomberg

Спорудження газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream 2) по дну Балтійського моря, яке було припинене в грудні 2019 року через загрозу санкцій США, найближчим часом може поновитися. Про це пише агентство Bloomberg на підставі аналізу супутникових кадрів району будівництва.

Як пише Bloomberg, у порт Мукран на півночі Німеччини прибуло російське судно-трубоукладач «Академік Черський». Воно діставалося до Німеччини з Далекого Сходу майже три місяці. Саме в порту Мукран зараз містяться труби, які мають бути укладені для завершення проєкту.

Супутникові кадри, зроблені 10 травня, свідчать про те, що зібрані на суходолі ділянки трубопроводу були пересунуті до платформи з потужним будівельним краном. Неподалік розташовані також допоміжні судна, в тому числі російська баржа «Фортуна», які мають допомогти «Академіку Черському» в укладанні труб.

У компанії Nord Stream 2 AG, операторі «Північного потоку-2», не підтвердили і не спростували, що добудова газопроводу розпочнеться найближчим часом.

За оцінками Bloomberg, залишилося добудувати близько 6 відсотків трубопроводу, це трохи більш як 100 кілометрів. «Академік Черський» може впоратися з цим завданням до кінця 2020 року.

Раніше газопровід укладали більш потужні трубоукладальні судна, що належать швейцарській компанії Allseas. Однак роботи припинилися після того, як наприкінці грудня минулого року Конгрес США ухвалив законопроєкт, що передбачає санкції проти компаній-власників суден, які беруть участь в укладанні труб для «Північного потоку-2». США виступають проти проєкту, стверджуючи, що він робить Європу надмірно залежною від російського газу. Таку ж позицію поділяють Україна і кілька країн ЄС. Німеччина, Австрія і кілька інших країн, компанії яких беруть участь у будівництві, наполягають, що йдеться виключно про бізнес-проєкт.

Після запровадження санкцій російські представники заявляли, що «Північний потік-2» все одно буде добудований до кінця 2020 року або до початку 2021 року. «Академік Черський» належить дочірньому підприємству «Газпрому».

Шість із 10 представників ЛГБТ в Євросоюзі бояться публічно тримати партнера за руку – дослідження

Приблизно 40% представників ЛГБТ в країнах Євросоюзу за останній час стикалися з агресією на свою адресу, а шість людей цієї групи з 10 бояться публічно тримати партнера за руку.

Про це свідчать результати дослідження Агентства ЄС із фундаментальних прав (FRA), базованого у Відні. В онлайн-опитуванні брали участь близько 140 тисяч геїв, лесбійок, бісексуалів, транссексуалів з країн Євросоюзу, а також із Великої Британії, Сербії та Північної Македонії. Дані, як відзначають експерти, показали лише невеликий прогрес з 2012 року, коли проводилося попереднє дослідження.

«Занадто багато представників ЛГБТ-спільноти продовжують жити в тіні, побоюючись бути висміяними або атакованими», – наголосив директор FRA Майкл О’Флаєрті. За його словами, попри зусилля ряду країн з захисту рівних прав для ЛГБТ багато представників спільноти залишаються вразливими і стикаються зі щоденною дискримінацією.

П’ята частина опитаних стверджує, що відчуває дискримінацію на роботі. Третина респондентів заявили, що стикаються з неетичною поведінкою в барах і ресторанах.

У Польщі, де владна консервативна партія «Право і справедливість» називає геїв і лесбійок «результатом західного впливу», зареєстрована найбільша кількість скарг на прояв нетерпимості щодо ЛГБТ. За Польщею розташувалася Франція, в якій почастішали напади на ґрунті гомофобії.

ООН: пандемія коронавірусу може призвести до кризи психічного здоров’я у світі

Пандемія коронавірусу може спровокувати кризу психічного здоров’я у світі, заявляє Організація Об’єднаних Націй.

Хоча захист фізичного здоров’я є першочерговим завданням протягом перших місяців пандемії, наголосили експерти охорони здоров’я ООН 14 травня, але психічне здоров’я буде важливою складовою одужання.

«Проблеми психічного здоров’я, зокрема депресія і тривожність, є однією з найбільших причин нещасть у нашому світі. Після десятиліть занедбаності й недостатнього інвестування в послуги з психічного здоров’я, пандемія COVID-19 зараз вражає сім’ї і громади з додатковим психічним стресом», – заявив генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш.

 

«Навіть коли пандемія буде під контролем, горе, тривога і депресія продовжуватимуть впливати на людей і громади», – додав він.

ООН повідомила, що багато людей бояться, що вони або їхні близькі заразяться чи помруть, а фізичне дистанціювання додає стресу.

Крім того, десятки мільйонів людей також стикаються з економічними потрясіннями, втративши або ризикуючи втратити свої доходи та засоби до існування через пандемію. ООН застерігає, що вплив економічного стресу може призвести до «смертей від відчаю» – самогубств.

Медичні працівники, які лікують хворих на COVID-19 і стають свідками смерті, вже демонструють пов’язаний із коронавірусом психологічний стрес, йдеться у звіті. У кількох країнах медичні працівники вчинили самогубства.

 

Жінки також стикаються з підвищеним ризиком домашнього насильства і жорстокого поводження через вимушену самоізоляцію, зазначили в ООН.

Криза позначається і на дітях – соціальна ізоляція, перерва в навчанні, стрес у сім’ї і непевність щодо майбутнього впливають на емоційний розвиток дитини, наголошують експерти в галузі охорони здоров’я.

Вони додають, що тривогу і невпевненість у майбутньому спричиняють також дезінформація і чутки про вірус.

В ООН наголошують на необхідності заходів для захисту психічного здоров’я після років відсутності інвестицій у цій сфері. 

Кількість підтверджених випадків коронавірусу в світі перевищує 4,3 мільйона, померли понад 300 тисяч людей.

 

 

 

Москва пригрозила двом західним виданням через статті про статистику смертності від COVID-19 у Росії

Подальша доля британського видання The Financial Times і американського – The New York Times – на території Росії буде залежати від того, чи опублікують вони спростування поширеної інформації про статистику смертності в Росії від коронавірусу, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на речницю МЗС Росії Марію Захарову.

«Подальші кроки щодо FT і NYT будуть залежати від того, чи опублікують вони спростування», – сказала Захарова услід за пропозицією депутатів Держдуми Росії розглянути заходи щодо цих двох західних видань, аж до позбавлення акредитації в Росії.

У МЗС Росії публікації The Financial Times і The New York Times назвали «безпідставними спекуляціями» і «черговим сенсаційним антиросійським фейком». ідРосійське зовнішньополітичне відомство висловило намір надіслати листи з вимогою спростувати опубліковану інформацію про статистику смертності від COVID-19 в Росії.

В американській газеті The New York Times вже заявили, що впевнені в точності статті.

У публікаціях The Financial Times і The New York Times йшлося про те, що смертність від коронавірусу в Москві і Санкт-Петербурзі може бути на 70% вищою від офіційної статистики.

За офіційними даними, станом на 13 травня в Росії коронавірус був виявлений у понад 242 тисяч людей, це другий після США показник у світі. Померли ж від COVID-19, згідно з офіційною статистикою, 2212 осіб.

ВООЗ: новий коронавірус може ніколи не зникнути

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що новий коронавірус, можливо, не вдасться повністю подолати, і наразі неможливо передбачити, як довго він буде циркулювати. Про це заявив під час онлайн-брифінгу експерт з надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян, повідомляє агентство Reuters.

«Цей вірус може стати ще одним ендемічним вірусом… і він може ніколи не зникнути», – зазначив Раян. Він наголосив, що проблема може перерости в довготривалу, але може й не стати такою.

За словами Раяна, боротьба з хворобою вимагатиме «величезних зусиль», навіть якщо буде знайдена вакцина.

Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я застерегла деякі країни від того, що вони знімають обмежувальні заходи, пов’язані з коронавірусом, не підготувавшись при цьому до запобігання новим спалахам. У ВООЗ попереджають, що без постійного тестування і відстеження контактів тих, хто захворів, країни, які виходять із карантину, можуть зіткнутися з потужною новою хвилею захворювань.

Про новий спалах COVID-19 після зняття обмежень вже повідомила Південна Корея. Про зростання рівня нових захворювань заявила також Німеччина.

У світі 4,3 мільйона людей заразилися коронавірусом, майже 295 тисячі померли.

Прем’єр Угорщини Орбан відкинув дебати про свої надзвичайні повноваження в Європарламенті

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився від запрошення законодавців Євросоюзу обговорити надзвичайні повноваження та верховенство закону у своїй країні, повідомляє угорське державне інформаційне агентство MTI.

Президент Європарламенту Давид Сассолі запропонував Орбану виступити на дебатах у Брюсселі 14 травня, але голова уряду відповів, що Угорщину представлятиме міністр юстиції Джудіт Варґа.

У своєму запрошенні 12 травня Сассолі написав, що в таких дебатах можуть брати участь лише глави держав чи урядів, які згідно з протоколом не можуть проводитись дистанційно.

«У цей час боротьба з пандемією забирає всю мою енергію та сили», – відповів Орбан на звернення Сассолі.

Парламент Угорщини, де партія Орбана «Фідес» має більшість, проголосував 30 березня за право голови уряду застосовувати нові повноваження за умов надзвичайного стану для боротьби з COVID-19, а також і після завершення пандемії.

Цей крок викликав хвилю критики з боку Євросоюзу та США.

17 квітня Європейський парламент ухвалив заяву, що вжиті в Угорщині заходи «несумісні з європейськими цінностями».

Трамп заявив, що мати справу з Китаєм – «дуже дорога річ»

Президент США Дональд Трамп заявив, що «мати справу з Китаєм є дуже дорогою річчю». «Щойно ми уклали чудову торговельну угоду, чорнило ледь висохло, і світ постраждав від чуми з Китаю», – написав Трамп у твітері, маючи на увазі ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції.

 

Раніше американський лідер заявив, що не має наміру переглядати чинні торговельні домовленості з Пекіном. За даними засобів інформації, Китай розглядає можливість розірвати угоду і наполягати на вигідніших для себе умовах на тлі пандемії COVID-19 у США.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем запропонував розглянути законопроєкт «Про відповідальність за COVID-19». Документ дозволить Трампу запровадити санкції щодо Китаю, якщо Пекін не надасть повний звіт про спалах коронавірусної інфекції.

США і Китай підписали часткову торговельно-економічну угоду в середині січня. Документ має на увазі збільшення експорту, включно із нафтою, газом і вугіллям, зі США до Китаю на 200 мільярдів доларів упродовж двох років, а також скорочення американських мит на китайські товари.

Трамп покладає частину відповідальності за поширення коронавірусу на Китай, де стався перший спалах інфекції. Як президент, так і держсекретар США не виключили, що витік вірусу міг статися з лабораторії в місті Ухань. Офіційно розвідувальне співтовариство США не заявляло про наявність доказів цього. Китай таку можливість категорично заперечує.

Агентство Reuters із посиланням на китайські спецслужби повідомляло, що ситуація навколо пандемії та її наслідків може призвести до конфронтації між США і Китаєм і до зростання ворожих настроїв у світі щодо Пекіна.

США є найбільш постраждалою від COVID-19 країною. За останніми даними, там зафіксовано майже 1,4 мільйона випадків інфекції, померли майже 83 тисячі пацієнтів.

Манафорта перевели під домашній арешт через COVID-19 і проблеми зі здоров’ям

Колишнього голову виборчого штабу президента США Дональда Трампа Пола Манафорта перевели під домашній арешт із федеральної в’язниці, де він відбуває термін у справі про змову проти Сполучених Штатів. Про це повідомляє CBS News чз посиланням на адвоката Манафорта.

Під домашній арешт 71-річного Манафорта перевели на його прохання: він побоюється, що в тюрмі може заразитися COVID-19. Також він скаржиться на проблеми зі здоров’ям.

Як передає NBC, Манафорт пробуде під домашнім арештом решту терміну. Колишнього політтехнолога, який в Україні працював на Партію регіонів, засудили в цілому до семи з половиною років в’язниці в березні 2019 року у двох справах.

 

Справу проти Манафорта порушили в межах розслідування втручання Росії у вибори президента США. Звинувачення на адресу Манафорта стосуються його роботі на українську Партію регіонів в роки, коли при владі в Україні був Віктор Янукович. Зокрема, йдеться про звинувачення в незаконній лобістській діяльності та спробі приховати доходи, отримані від політичного консультування.

У Чорногорії поліція затримала 9 священнослужителів Сербської православної церкви 

У місті Нікшич в Чорногорії поліція на 72 години затримала владику Сербської православної церкви (СПЦ) Іоанікія та вісьмох священників, які відправляли богослужіння з участю кількасот вірян, повідомляє коеспондент Радіо Свобода.

В офіційному повідомленні поліції вказано, що владика і священники «грубо порушили закон» і не дотримувалися домовленості з державними інституціями щодо дій церковних структур в умовах пандемії коронавірусу.

Національний координаційний комітет з інфекційних хвороб заявив, що «організатори протиправного громадського зібрання в Нікшичі ставлять під найбезпосереднішу загрозу те, що мало б бути найсвятішим для всіх – здоровʼя й життя всіх громадян й відновлення економіки Чорногорії».

У кількох містах Чорногорії 12 травня відбулися протести вірян СПЦ проти закону щодо свободи віросповідань, який був ухвалений у січні. Протести очолили просербські й проросійські опозиційні партії, які стверджують що за цим законом держава має намір відбирати церковне майно.

Станом на 12 травня в Чорногорії зафіксували 324 хворих на COVID-19, померли 9 людей. Від початку травня нових випадків захворювання не було.

Лукашенко: після параду до Дня перемоги в Мінську вдвічі поменшало випадків пневмоній

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що після параду до Дня перемоги в Мінську захворюваність на пневмонії знизилась у два рази.

«Що ми отримали? У Мінську значно – вчора в два рази –  зниження пневмоній. І я вчора перехрестився: дай Бог, щоб ми і далі так по пневмоніям пройшлися», – сказав Лукашенко.

Він заявив, що не сумнівався в тому, що перебування на відкритому повітрі під час параду не є шкідливим в порівнянні з перебуванням у закритих приміщеннях.

«З приводу параду – абсолютно був переконаний, що люди перебувають на повітрі, це не гірше, ніж вони там десь будуть замкненими», – сказав Лукашенко.

У столиці Білорусі Мінську попри епідемію коронавірусу 9 травня відбувся масштабний військовий парад. ВООЗ закликала владу Білорусі до «альтернативи» святкуванню Дня перемоги, щоб «не ризикувати людськими життями». Однак Лукашенко відмовився скасовувати парад.

За даними влади, станом на 12 травня кількість інфікованих COVID-19 в Білорусі склала майже 25 тисяч, 142 людини померли.

 

США заявляють, що не використовували апарати ШВЛ із Росії, пов’язані з пожежами

США не використовували апарати штучної вентиляції легень, які передала Росія для боротьби з COVID-19, повідомили у Федеральному агентстві з надзвичайних ситуацій (FEMA) 12 травня.

За словами речниці FEMA Джанет Монтезі, це такі ж моделі, через несправність яких, ймовірно, сталися дві пожежі в Росії. Монтезі заявила, що апарати не доправили до лікарень і зараз їх повертають федеральному уряду «з міркувань безпеки».

Машини були доставлені до Нью-Йорка і Нью-Джерсі, штатів США, які найбільше постраждали від коронавірусу, але «вирівнювання кривої захворюваності засвідчило, що ці вентилятори не потрібні», – сказала Монтезі.

 

Напередодні «Росздоровнагляд» почав перевірку апаратів штучної вентиляції легень, які застосовуються для лікування тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів, після двох пожеж із летальними наслідками, ймовірно, викликаними несправністю таких пристроїв.

У російському відомстві 12 травня зазначили, що почали перевіряти якість апаратів у лікарнях, де сталися пожежі. Цю заяву було озвучено незабаром після того, як у Санкт-Петербурзі вранці 12 травня в результаті пожежі загинули 5 пацієнтів, підключених до апаратів ШВЛ.

 

Російські ЗМІ пишуть, що апарати, про які йдеться, були виготовлені на Уральському приладобудівному заводі в місті Єкатеринбурзі. Напередодні в підмосковному Красногорську загинули 9 людей із хоспісу для літніх людей, декотрі з яких також були підключені до апаруту ШВЛ, ще кілька людей постраждали.

Апарати ШВЛ прибули у США на російському літаку з медичним обладнанням, призначеним для боротьби з коронавірусом. У Держдепартаменті США повідомили, що США заплатили за вантаж, але не вказали суму. Москва називала цю поставку «допомогою».

 

НАТО готується до довгострокових наслідків COVID-19 – Столтенберґ

НАТО готується до довгострокових наслідків пандемії COVID-19. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час відеоконференції міністрів оборони ЄС за участі генерального заступника ООН з миротворчих операцій Жана-П’єра Лакруа.

Генеральний секретар привітав тісну співпрацю між НАТО та Європейським Союзом, заявивши, що це «важливіше, ніж будь-коли, допомогти нашим членам та партнерам, посилити стійкість нашого населення та боротися з дезінформацією».

За словами Столтенберґа, НАТО підтримує держави-члени, зокрема виконуючи необхідні авіаперевезення, обмінюючись висновками медичних експертиз, розробкою інноваційних заходів.

«Альянс залишається повністю відданий своїй місії із забезпечення миру та безпеки наших громадян», – наголосив генсекретар Столтенберґ.

Станом на 12 травня у світі зареєстровано понад 4,2 мільйона хворих на COVID-19. Померли майже 290 тисяч людей, одужали понад 1,4 мільйона хворих.

Виборча кампанія в Білорусі почалася з арештів блогерів, правозахисників і журналістів

Більше 50 людей засудили в Білорусі протягом 11-12 травня, на самому початку кампанії перед виборами президента Білорусі, за участь в антиурядових протестах. Вони засуджені до різних термінів адміністративного арешту та штрафів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суди відбуваються цими днями по всій Білорусі – в Могильовський, Гродненський та Вітебський областях. У місті Бобруйську Могильовської області на 10 діб арешту покарані активісти, які 9 травня провели свій «антипарад» на знак протесту проти військового параду на День перемоги під час пандемії у Мінську. Вони їхали на своїх автомобілях по центральній вулиці міста і сигналили, а потім ішли вулицєю та махали руками.

Читайте також: Лукашенко на майбаху: у Мінську пройшов єдиний у Європі парад до Дня перемоги під час пандемії COVID-19​

Блогер Сергій Тіхановський з Гомеля, який закликав провести цю акцію, був раніше арештований на 15 діб.

На 10 діб арешту покарали двох журналістів, які були присутні на протестах у Бобруйську та Могильові – формально «за участь у несанкціонованій акції». Один з них, 50-річний Алесь Асіпцов, з моменту затримання 9 травня тримає голодовку.

Після акцій на підтримку блогера Тіхановського, який заявив про бажання взяти участь у виборах, у різних різних містах Білорусі, за підрахунками правозахисників з центру «Весна» було затримано 120 чоловік. Серед них до семи діб арешту було покарано фельдшера «швидкої допомоги», який розповідав у блозі та інтерв’ю про ситуацію з коронавірусом в Білорусі.

У Бресті затримали і двох правозахисників Романа Кісляка і Володимира Велічкина. Вони спостерігали за акцією проти запуску біля міста заводу з виробництва акумуляторів. Акція 10 травня полягала в тому, що в центрі міста зібралися кілька сотень чоловік та годували голубів. Про місцезнаходження затриманих правозахисників дві доби не було нічого відомо.

У Мінську було арештовано кілька молодіжних активістів, які виступили проти проведення параду 9 травня. Серед затриманих цими днями практично немає активістів опозиції. Опозиційні політичні партії Білорусі вже заявили, що відмовляються брати участь у виборах президента через несправедливу виборчу систему та пандемію короновіруса.

 

Проте несподівано про свою участь в президентських перегонах заявили лояльні Лукашенко представники номенклатури, які ніколи не виявляли президентських амбіцій і намагалися перебувати подалі від політики, але ближче до влади. Це колишній заступник міністра закордонних справ, вившій директор Парку високих технологій Валерій Цепкало, банкір, голова правління білоруської дочірньої компанії «Газпромбанку» – «Бєлгазпромбанку» Віктор Бабарика.

Білоруський парламент призначив проведення чергових президентських виборів на 9 серпня 2020 року.

Олександр Лукашенко незмінно керує Білоруссю з 1994 року, обмеження на кількість президентських термінів у країні свого часу скасували за його наполяганням.

Афганістан: зросла кількість жертв нападів на пологовий будинок

Після нападу озброєних людей на пологовий будинок 12 травня в Кабулі смертник підірвався під час похорону у східній провінції Нанґархар, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

За оновленими даними Міністерства внутрішніх справ Афганістану, внаслідок нападу на пологовий будинок загинули 14 людей, в тому числі двоє новонароджених немовлят. Ще 15 людей були поранені.

Зрештою співробітники служб безпеки застрелили всіх трьох нападників і евакуювали 80 жінок із дітьми з лікарні.

Читайте також: Через напад талібів у Афганістані загинув начальник поліції однієї з провінцій​

Один зі свідків на ім’я Джавад Амірі розповів Радіо Свобода, що один із нападників був вдягнений у військову форму, ще двоє – в уніформи лікарів.

«Вони зайшли через головний вхід і відкрили вогонь по людях навколо. Вони вбили багато невинних людей», – сказав Амірі.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за напад.

Цього ж дня в районі Хева провінції Нанґархар 24 людей загинули внаслідок вибуху смертника, ще 68 отримали поранення, повідомив Радіо Свобода речник губернатора повітря Аттагулла Хоґ’яні.

Читайте також: «Талібан» закликає уряд Афганістану пришвидшити звільнення в’язнів​

Ще одна бомба, розташована у візку на ринку в провінції Хуст, вбила дитину та поранила 10 людей.

За ці два напади також ніхто наразі не взяв на себе відповідальності.

Угруповання «Ісламська держава» заявила про свою причетність за спалах насильства в Кабулі 11 травня, внаслідок яких зазнали поранення дитина та троє дорослих цивільних.

Того ж дня Міністерство внутрішніх справ Афганістану повідомив, що безпекові служби країни заарештували регіонального лідера «ІД» у Південній Азії Абу Омара Хорасані під час операції на півночі Кабулу.

У Росії перевірять апарати ШВЛ після двох пожеж у лікарнях

«Росспоживнагляд» почав перевірку апаратів штучної вентиляції легень, які застосовуються для лікування тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів після двох пожеж із летальними наслідками, ймовірно, викликаними несправністю таких пристроїв.

У російському відомстві 12 травня зазначили, що почали перевіряти якість апаратів у лікарнях, де сталися пожежі. Цю заяву було озвучено незабаром після того, як у Санкт-Петербурзі вранці 12 травня в результаті пожежі загинули 5 пацієнтів, підключених до апаратів ШВЛ.

Російські ЗМІ пишуть, що апарати, про які йдеться, були виготовлені на Уральському приладобудівному заводі в місті Єкатеринбурзі.

Напередодні в підмосковному Красногорську загинули 9 людей із хоспісу для літніх людей, декотрі з яких також були підключені до апаруту ШВЛ, ще кілька людей постраждали.

На сьогодні в Росії зафіксовано 232 243 хворих на COVID-19, за минулу добу нових випадків побільшало на 10 899, від коронавірусної інфекції в країні померли 2116 людей.

У лікарні з хворими на COVID-19 у Санкт-Петербурзі через пожежу загинули 5 пацієнтів на апаратах ШВЛ

П’ятеро людей загинули в результаті пожежі, що виникла у відділенні реанімації в лікарні Святого Георгія в російському Санкт-Петербурзі. Як повідомляють 12 травня російські державні ЗМІ, жертвами пожежі стали пацієнти, які були підключені до апаратів штучної вентиляції легень.

Повідомляється, що є й інші загиблі через пожежу, але наразі влада не озвучує цифри, як і офіційну причину виникнення загорання.

З середини березня лікарня Святого Георгія однією з перших в Санкт-Петербурзі повністю була перепрофільована в інфекційний стаціонар для надання допомоги хворим з гострими респіраторними вірусними інфекціями, в тому числі і пацієнтам з коронавірусною інфекцією.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 12 травня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 у Росії складає понад 221 тисячу, більш ніж 2 тисячі людей померли, майже 40 тисяч – одужали.

 

Homo sapiens могли з’явитися в Європі раніше, ніж вважалося – дослідження

Дослідження людських кісток, виявлених у печері в Болгарії, дали підставу вченим стверджувати, що Homo sapiens з’явилися в Європі на тисячі років раніше, ніж досі вважали, і ділили континент із неандертальцями.

Кістки представників виду Homo sapiens виявили в печері Бачо Кіро в центральній Болгарії.

Давно відомо, що сучасні люди і неандертальці в Європі та в Азії контактували між собою ще до того, як неандертальці вимерли, але серед вчених є багато дискусій щодо того, як довго тривали ці контакти і якими були їхні наслідки.

Після проведених аналізів вчені з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу встановили, що останки належали людям, які жили понад 45 тисяч років тому.

У той час Європу населяли неандертальці – вид людини, що зник піcля появи Homo sapiens.

Дослідження останків із Бачо Кіро вказують, що вони на тисячі років старші, ніж ті, що були знайдені в печері в Румунії, і старші за інші, виявлені у Британії й Італії. Ті знахідки спонукали вчених вважати, що неандертальці вимерли порівняно невдовзі після появи сучасних людей.

Нові дані, однак, показують, що ці два види могли жити разом тисячі років.

Останні дані викладені у двох нових наукових працях, опублікованих у виданнях Nature і Nature Ecology & Evolution, і можуть допомогти з’ясувати, чому вимерли неандертальці.

Серед багатьох артефактів, виявлених під час розкопок у Бачо Кіро, були зуб та чотири фрагменти кісток, визначені як людські. 

 

Росія просить про охорону свого дипломата в Чехії

Посольство Росії в Чехії звернулося до офіційної Праги з проханням про надання поліційної охорони співробітнику дипломатичної місії. Про це йдеться в поширеній увечері 11 травня заяві посольства.

«У зв’язку з антиросійською інформаційною кампанією, яка триває в Чехії, заявляємо, що помилкові і бездоказові звинувачення (з посиланням на місцеві спецслужби) на адресу співробітника посольства Росії в підготовці замаху на празьких муніципальних політиків російською стороною були неодноразово і однозначно спростовані як в Москві, так і в Празі», – стверджують російські дипломати і наполягають, що «через розгорнуте чеськими ЗМІ персональне цькування російського дипломата на його адресу почали надходити погрози».

Днем раніше, 10 травня, чеські засоби інформації заявили, що дипломатом, який міг привезти до Праги отруту рицин, міг бути співробітник агентства «Россотруднічество». У самому цьому агентстві говорять про «безпідставні звинувачення» на його адресу.

 

У щотижневій передачі громадського Чеського телебачення «168 годин» ішлося про результат журналістського розслідування щодо ймовірного російського агента, який, як підозрюють, міг привезти до Праги рицин для організації замаху на трьох празьких діячів. За даними журналістів, «багато слідів привело» їх до Андрія Кончакова, виконувача обов’язків голови відділення «Россотруднічества» у столиці Чехії. Це російське державне агентство, підпорядковане Міністерству закордонних справ країни, має серед своїх завдань «сприяти поширенню за кордоном об’єктивного уявлення про сучасну Росію» в кремлівській версії такого «об’єктивного уявлення».

Також про Андрія Кончакова як того самого агента написав 10 травня новинний сайт Seznam Zprávy. За цим повідомленням, Кончаков сам сказав чеському журналістові про підозру, що він міг привезти рицин: «То, мабуть, якась помилка, я віз у валізі дезінфекцію і цукерки». За словами автора статті, тим самим росіянин непрямо підтвердив один із моментів із попередніх повідомлень про прибуття до Праги цієї людини з дипломатичним паспортом – що він міг везти рицин саме в валізі.

 

Німецька журналістка звинувачує експрезидента Франції в сексуальних домаганнях

Журналістка німецького телеканалу WDR Анн-Катрін Штрак звинуватила колишнього президента Франції Валері Жискар д’Естена в сексуальних домаганнях. Скарга була подана 30 березня, повідомило агентство France-Presse 11 травня з посиланням на прокуратуру Парижа.

Інцидент стався в грудні 2018 року. За словами німецької журналістки, під час інтерв’ю Валері Жискар д’Естен поклав свою руку на її сідниці. Анн-Катрін Штрак стверджує, що це сталося тричі.

Дії колишнього президента Франції, члена Конституційної ради республіки, нині 94-річного Валері Жискар д’Естена перевірятиме бригада з боротьбизі злочинами, скоєними проти приватних осіб, повідомляє «Міжнародне французьке радіо».

Адвокат Жискар д’Естена відмовився коментувати цю інформацію.

«Я рада дізнатися, що міністерство прийняло мою скаргу до розгляду і вирішило почати розслідування», – заявила агенції France-Presse Анн-Катрін Штрак. Вона вважає, що «всі повинні знати, що колишній президент республіки сексуально домагався до журналістки».

18 грудня 2018 року Штрак приїхала зі своєю знімальною групою в паризьке бюро колишнього президента, щоб взяти інтерв’ю до сторіччя колишнього канцлера ФРН Гельмута Коля. Наприкінці інтерв’ю Штрак попросила Жискар-д’Естена про спільну фотографію з ним для всіх учасників знімальної групи.

Під час фотографування експрезидент обійняв журналістку і поклав свою руку на її сідниці. Потім він повторив цей жест під час другого фотографування, а потім, коли показував їй свої архівні фотографії.

У Казахстані визнали форсмажором надзвичайний стан через COVID-19. Це має допомогти уникнути банкрутств

У Казахстані режим надзвичайного стану, запроваджений через епідемію коронавірусної інфекції, буде визнаний форсмажором у разі звернення до суду підприємців, заявив 11 травня президент країни Касим-Жомарт Токаєв.

«З метою недопущення тиску з боку недобросовісних кредиторів доручаю призупинити порушення процедури банкрутства щодо юридичних осіб і індивідуальних підприємців до 1 жовтня поточного року», – розпорядився глава Казахстану.

Режим надзвичайного стану в Казахстані був запроваджений 16 березня через пандемію COVID-19. 11 травня він завершився, але на території країни зберігається карантинний режим, обмеження влада обіцяє поступово знімати в разі досягнення приросту захворюваності COVID-19 не більш як на 7% упродовж тижня.

 

За офіційними даними, в Казахстані підтверджено 5138 випадків зараження коронавірусною інфекцією, з них 31 летальний випадок. 1941 людина одужала.

В Ірані повідомили про загибель 19 моряків через «дружній вогонь» на навчаннях

В Ірані офіційно повідомили про загибель 19 моряків і поранення ще 15 внаслідок помилкового «дружнього вогню» на військових навчаннях.

За повідомленням, інцидент стався 10 травня в Оманській затоці.

Раніше 11 травня, повідомляючи про цей випадок, іранські ЗМІ говорили про лише одного загиблого.

За повідомленнями, допоміжне судно «Конарак», яке розставляло в морі цілі для ракетних стрільб, «не створило достатньої відстані» між собою і ціллю і було уражене ракетою з фрегата «Джамаран».

Скільки всього людей було на судні, наразі не повідомляли. За повідомленнями, звичайно його команда складає 20 осіб.

Як заявили військові, поки триває «ретельне розслідування» обставин події, треба уникати «спекуляцій» із цього приводу.

На початку року, 8 січня, іранські військові з елітного Корпусу вартових Ісламської революції так само помилково збили український пасажирський літак. Іран запропонував списати це на «людську помилку».

Чеські ЗМІ назвали ім’я дипломата, який міг привезти рицин, у Росії говорять про «безпідставні звинувачення»

Чеські засоби інформації заявили, що дипломатом, який міг привезти до Праги отруту рицин, міг бути співробітник агентства «Россотруднічество», в цьому агентстві говорять про «безпідставні звинувачення» на його адресу.

Як заявила керівниця «Россотруднічества» Елеонора Митрофанова російському державному агентству «ТАСС», ідеться про «необґрунтоване нагнітання ситуації в Чехії», яке «не сприяє конструктивному діалогові в російсько-чеських відносинах».

Попереднього дня, 10 травня, ввечері в щотижневій передачі громадського Чеського телебачення «168 годин» ішлося про результат журналістського розслідування щодо ймовірного російського агента, який, як підозрюють, міг привезти до Праги рицин для організації замаху на трьох празьких діячів. За даними журналістів, «багато слідів привело» їх до Андрія Кончакова, виконувача обов’язків голови відділення «Россотруднічества» у столиці Чехії. Це російське державне агентство, підпорядковане Міністерству закордонних справ країни, має серед своїх завдань «сприяти поширенню за кордоном об’єктивного уявлення про сучасну Росію» в кремлівській версії такого «об’єктивного уявлення».

Також про Андрія Кончакова як того самого агента написав 10 травня новинний сайт Seznam Zprávy. За цим повідомленням, Кончаков сам сказав чеському журналістові про підозру, що він міг привезти рицин: «То, мабуть, якась помилка, я віз у валізі дезінфекцію і цукерки». За словами автора статті, тим самим росіянин непрямо підтвердив один із моментів із попередніх повідомлень про прибуття до Праги цієї людини з дипломатичним паспортом – що він міг везти рицин саме в валізі.

Як написав чеський сайт, чеська Служба безпеки й інформації вважає Андрія Кончакова працівником однієї з російських спецслужб, і його ім’я підтвердили авторові статті кілька окремих джерел у чеських спецслужбах. При цьому спершу на сайті він був названий лише як «Андрій К.», але після виходу в ефір телевізійного сюжету там теж подали його повне ім’я.

На телефонні дзвінки Радіо Свобода Кончаков не відповів.

Наприкінці квітня чеський журнал Respekt із посиланням на власні джерела в силових структурах Чехії написав, що попередніми тижнями до Праги з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом, якого зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У валізі пасажира, за цими даними, могла бути смертельна отрута рицин для отруєння мера Праги і старост двох районів міста. Пізніше газета Lidové noviny повідомила, що чоловік прилетів 14 березня, одним із останніх рейсів перед запровадженням карантину, і він є офіцером Федеральної служби безпеки Росії.

Тоді стало відомо, що поліція взяла під охорону приматора (мера) Праги Зденєка Гржиба і старост двох районів міста – Праги-6 Ондржея Коларжа і району Ржепориє Павела Новотного. Всі троє викликали різке невдоволення Москви своїми діями. Гржиб підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії, на якій була його поштова адреса, в ім’я вбитого російського політика, критика Кремля Бориса Нємцова. Коларж ухвалив рішення про зняття в його районі пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву, війська якого брали участь у визволенні Чехії наприкінці Другої світової війни, але який був причетний до придушення Угорського повстання 1956 року, а потім до підготовки радянського вторгнення до Чехословаччини 1968 року. А Новотний висловив бажання встановити в своєму районі пам’ятник фактичним визволителям Праги – а це були бійці так званої Російської визвольної армії, формування в складі нацистських військ, які виступили в час Празького повстання 1945 року проти нацистів і домоглися капітуляції нацистських військ у Празі.

Офіційно влада Чехії таких звинувачень не висувала. Але 6 травня сайт Lidovky.cz повідомив, що, за його даними, Служба безпеки й інформації Чехії почала широке розслідування обставин, за яких обставин потрапила до ЗМІ інформація про представника російських спецслужб, який прибув до Праги, можливо, з рицином.

У Росії всі повідомлення в Чехії на цю тему заперечують.

У Польщі знайшли вихід із ситуації з проваленими президентськими виборами

У Польщі знайшли вихід із ситуації з президентськими виборами, які не відбулися в конституційний термін 10 травня через коронавірусну пандемію.

Як заявила того дня Національна виборча комісія Польщі, вона дає голові нижньої палати парламенту 14 днів на оголошення нової дати виборів.

Вибори мусять відбутися протягом 60 днів від дати оголошення, нагадали в НВК.

Як заявив голова НВК Польщі Сильвестер Марціняк, він сподівається, що цей «прорив» дасть можливість провести президентські вибори «повністю демократично, прозоро й чесно».

Таким чином, найпізніший можливий новий термін виборів припадає на кінець липня – якраз напередодні того, як 6 серпня збіжить нинішній термін на посаді президента Анджея Дуди.

Дуда, який має підтримку консервативної партії «Право і справедливість», змагається за переобрання і, за опитуваннями, далеко випереджає всіх можливих опонентів і має великий шанс перемогти вже в першому турі, отримавши понад 50 відсотків голосів.

Коаліційний трипартійний уряд, у якому «Право і справедливість» є нині провідною партією, наполягав на проведенні виборів саме 10 травня, але минулого тижня був змушений визнати, що організувати голосування в час обмежень через пандемію неможливо. На вимогу цієї партії парламент терміново ухвалив закон про поштове голосування, попри значні застереження щодо такого механізму. Сенат, верхня палата парламенту, відхилив законопроєкт, але 7 травня Сейм, нижня палата парламенту, подолав ці заперечення. Президент відразу ж підписав цей закон.

Але було вже надто пізно, щоб встигнути організувати такий спосіб. Того ж дня, 7 травня, НВК заявила, що і поштові вибори провести 10 травня неможливо. Відтак коаліція була змушена погодитися на визнання виборів такими, що не відбулися, і призначення нової дати.

Джонсон анонсує незначне послаблення карантину у Великій Британії

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон повідомив про намір влади країни зняти деякі з карантинних обмежень, запроваджених для боротьби з коронавірусом. Про це він сказав у зверненні, трансльованому 10 травня.

За словами Джонсона, люди, які не можуть працювати з дому, «мають отримувати активне заохочення для виходу на роботу» вже наступного тижня.

Читайте також: Велика Британія: найбільша кількість смертей у Європі від Covid-19 вимагає розслідування​

Водночас їм варто уникати використання громадського транспорту та дотримуватися приписів щодо фізичної дистанції.

Більше деталей Джонсон пообіцяв надати в презентації парламенту 11 травня.

Очікується, що послаблення торкнуться лише Англії: уряди Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії подовжили карантин ще на три тижні.

План подальших послаблень, за словами Джонсона, включає можливість повернення дітей до школи 1 червня.

Читайте також: У Британії найбільше померлих із COVID-19 у Європі, але уряд каже, що порівняння недоречні​

Сполучене королівство запровадило карантинні обмеження 23 березня. Станом на 10 травня у країні зафіксували близько 32 тисяч смертей від коронавірусної хвороби з понад 220 тисяч хворих. Це найвищий показник у Європі і другий у світі після Сполучених Штатів.

 

Туреччина звинувачує війська Хафтара в обстрілі свого посольства в лівійському Тріполі

Туреччина обіцяє вжити заходів у зв’язку з бомбардуванням столиці Лівії Тріполі силами командира Халіфи Хафтара. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство закордонних справ Туреччини 10 травня.

Заява Анкари пов’язана з обстрілом Тріполі 9 травня, в якому вона звинувачує сили Хафтара. За твердженням відомства, понад сто ракет були спрямовані в тому числі на цивільні об’єкти.

«Ці атаки, спрямовані на дипломатичні місії, в тому числі наше посольство в Тріполі, Міжнародний аеропорт Мітіґа, цивільні повітряні судна, готові для вильоту та іншу цивільну інфраструктуру, що призвело до загибелі та поранень мирних мешканців, що є воєнним злочином. У цьому контексті ми знову підкреслюємо, що будемо вважати сили Хафтара легітимними мішенями, якщо вони завдаватимуть ударів по наших дипломатичних місіях та інтересах Лівії», – заявляє міністерство.

Читайте також: ООН: у Лівії воюють від 800 до 1200 російських найманців із «групи Вагнера»​

Анкара також закликала ООН зреагувати на події в Лівії, називавши «неприйнятним» бездіяльність міжнародної установи.

«Міжнародна спільнота несе колективну відповідальність за те, щоб зупинити путчіста Хафтара, який вбиває своїх власних співгромадян, не розбираючи дітей, жінок та літніх людей у священний місяць Рамадан (священний місяць для мусульман – ред.) та в період пандемії», – стверджують у дипломатичному представництві.

Туреччина заявляє про готовність підтримувати міжнародно визнаний уряд Лівії.

Як повідомляє агенція Reuters, 7 травня Італія та Туреччина заявили про обстріл ділянок навколо їхніх посольств у Тріполі. Водночас речник Лівійської національної армії Хафтара заперечував причетність до цього обстрілу.

Читайте також: Уряд Лівії звинуватив найманців із Росії в застосуванні хімічної зброї

У суботу протистояння між урядовими силами та військами Хафтара посилилося, обстрілів зазнав міський аеропорт.

Лівія перебуває у стані громадянської війни після того, як підтримане НАТО народне повстання скинуло диктаторський режим полковника Муаммара Каддафі в 2011 році.

Схід і більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія» на чолі з Хафтаром, у столиці Тріполі владу має міжнародно визнаний уряд національної угоди.