Болгарія: журналіст-розслідувач опинився в лікарні після побиття

Болгарський журналіст-розслідувач Славі Анґелов був госпіталізований після того, як на нього напали невідомі біля його дому в Софії, повідомляє Міністерство внутрішніх справ цієї країни 18 березня.

За повідомленням, напад стався увечері 17 березня. Головного редактора тижневика «168 годин» Анґелова побили залізними трубами. Він сам після госпіталізації повідомив журналістам, що нападників було троє: двоє його били, третій знімав напад на телефон.

За даними поліції, журналіста не пограбували, хоча в нього був при собі ноутбук.

«Найбільш імовірно, що це був замах на вбивство», – припустив головний секретар МВС Івайло Іванов.

Читайте також: Справа Гандзюк: суд заарештував Левіна до 2 квітня​

Напад засудили в журналістських організаціях Болгарії, а також представник ОБСЄ з питань свободи медіа Арлем Дезір.

Дезір назвав атаку на журналіста «неприйнятним актом залякування», а ситуацію в східноєвропейській країні охарактерихував як таку, що вказує на «зниження показників свободи медіа».

«Настільки брутальні та нахабні атаки, якщо їх не карати, можуть створити атмосферу страху в медіаспільноті», – мовиться в заяві Дезіра.

Болгарська філія Асоціації європейських журналістів висловила думку, що побиття було замовним, і закликала болгарську владу встановити та притягти до відповідальності не тільки виконавців, а й замовників.

Читайте також: «Посади мене, якщо зможеш»: безхмарне життя експрокурора після гучного затримання на хабарі (розслідування)​

Протягом останніх місяців Анґелов висвітлював такі теми, як справа проти місцевого бізнесмена за шкоду, заподіяну довкіллю, та робота мережі проституції у Болгарії та Греції. Крім того, Анґелов багато писав про розслідування щодо магната гральної індустрії Васила Божкова.

Матеріали концентрувалися на звинуваченнях у серйозних фінансових порушеннях в гральному бізнесі та ймовірних зв’язках Божкова з онлайн-казино Efbet.

Нещодавно Божкова заарештували за підозрою в податковому шахрайстві, спробах дати хабар та вимаганнях.

Болгарія посідає 111-е місце зі 180 в рейтингу свободи преси організації «Репортери без кордонів» за 2019 рік.

Трамп: США та Канада погодилися закрити кордон

Президент США Дональд Трамп повідомив 18 березня, що його країна і сусідня Канада погодилися закрити кордон. За його словами, заборона стосуватиметься «несуттєвого трафіку», а на торгівлю це не вплине.

«Ми за взаємною згодою тимчасово закриємо наш північний кордон із Канадою для несуттєвого руху. На торгівлю це не вплине. Деталі згодом», – пообіцяв американський президент.

Упродовж останніх тижнів усе більше країн у світі обмежують або й забороняють рух через державні кордони з метою протидіяти поширенню нового коронавірусу.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джона Гопкінса, у світі станом на 18 березня зареєстрували 198 тисяч випадків коронавірусу. Майже 8 тисяч людей померли, майже 82 тисячі – одужали.

 

Відомий в Азербайджані журналіст-дисидент Мухтарли вийшов на свободу

Відомий азербайджанський журналіст-дисидент Афган Мухтарли, якого в 2018 році засудили до шести років позбавлення волі, 17 березня вийшов на свободу, повідомляє Комітет захисту журналістів.

Повідомляється, що у день звільнення Мухтарли вирушив до Німеччини, де у вигнанні живе його дружина.

29 травня 2017 року Афган Мухтарли вийшов ненадовго зі свого будинку в Тбілісі і зник. Через кілька днів журналіста виявили в Азербайджані: його викрали в центрі Тбілісі кілька людей, зв’язали, побили і заштовхали в машину, надівши на голову мішок.

В Азербайджані його звинуватили в незаконному перетині державного кордону, контрабанді і діях проти представника влади.

У 2015 році, побоюючись за власну безпеку через корупційні розслідування, що стосувалися сім’ї президента Азербайджану Ільгама Алієва, Мухтарли втік з Азербайджану до Грузії. Родичі журналіста і правозахисники казали, що за ним стежили.

У МВС Грузії стверджували, що не знають, як саме журналіст перетнув кордон. Грузинська опозиція вимагала відставки високопоставлених грузинських силовиків через викрадення журналіста, стверджуючи, що рішення про викрадення Мухтарли відбулося у співпраці з азербайджанськими спецслужбами. Влада Грузії це заперечувала. Однак після інциденту були звільнені керівники контррозвідки і прикордонної служби Грузії.

США: Байден переміг на праймеріз у трьох штатах

Колишній віцепрезидент Джо Байден 17 березня здобув переконливу перемогу на первинних виборах від Демократичної партії у трьох штатах – Флориді, Іллінойсі та Арізоні.

77-річний Баден наблизився до гарантування свого висунення офіційним кандидатом в президенти від Демократичної партії, обігнавши свого конкурента 78-річного Берні Сандерса.

Водночас праймеріз в Огайо відклали через заходи щодо запобігання подальшому поширенню коронавірусу.

За останні два тижні Джо Байден переміг в 16 штатах з 21, де відбулися праймеріз чи кокуси і зібрав приблизно 150 делегатів із 1991-го, необхідного для забезпечення висунення в липні від Демократичної партії.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.

Керівництво Євросоюзу погодилося обмежити в’їзд до блоку через COVID-19

Європейська рада погодился на пропозицію Єврокомісії закрити кордони Євросоюзу на період 30 днів для запобігання поширенню коронавірусу SARS-CoV-2. Про це голова Ради Шарль Мішель заявив на спільній пресконференції з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн 17 березня.

«Аби обмежити глобальне поширення вірусу, ми погодилися посилити наші зовнішні кордони, запровадивши координоване тимчасове обмеження некритично важливих відвідин Євросоюзу на період 30 днів на основі підходу, запропонованого Комісією», – заявив Мішель.

 

Серед інших заходів, щодо яких домовилося керівництво Євросоюзу:

подальший пошук рішень щодо перетину кордонів між країнами блоку, щоб забезпечити постачання ліків, продуктів та інших товарів і повернення додому для громадян ЄС
запровадження обов’язкового попереднього дозволу на експорт медичних товарів
проведення спільних закупівель необхідних засобів захисту через структурну Службу цивільного захисту
підтримка ініціатив Єврокомісії щодо заходів з фінансової підтримки громадян ЄС
спільна робота над поверненням на територію блоку громадян ЄС, які перебувають поза його кордонами

Урсула фон дер Ляйєн зазначила, що представники країн Євросоюзу підтримали пропозиції Єврокомісії і зокрема – ідею закрити зовнішні кордони.

Читайте також: Остання в Європі: Чорногорія виявила перші випадки захворювання на COVID-19​

«Було приємно бачити повне схвалення з боку держав-членів. Якщо говорити детальніше, звичайно, однією з перших тем було запровадження тимчасових обмежень на в’їзд на зовнішніх кордонах. Тож ми отримали багато підтримки від країн-членів, і тепер від них залежить втілення. Вони сказали, що здійснять це негайно, і це добре. Отже, в нас є одноголосний та єдиний підхід до того, що стосується зовнішніх кордонів», – зазначила голова Єврокомісії.

Іншим важливим питанням, за словами фон дер Ляйєн, був перетин кордонів країн у межах самого блоку.

Читайте також: Коронавірус: світ змінює норми і звички​

«Ми знаємо, що дуже багато людей застрягли в самому Євросоюзі і мають складнощі з поверненням додому. Вони мають отримати допомогу в тому, щоб повернутися. І, звісно, ми маємо багато дорожніх заторів з вантажівок, які перевозять товари. Постачання товарів повинно бути швидким. Нам потрібні ці продукти для функцонування внутрішнього ринку», – сказала вона.

16 березня глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала тимчасово обмежити в’їзд на територію Євросоюзу.

Станом на 17 березня у світі зареєстровано понад 183 тисячі випадків зараження коронавірусною хворобою COVID-19, 7168 людей померли, майже 80 тисяч одужали.

Росія: Путін підписав указ про голосування щодо змін у конституції, які «обнулять» його каденції

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призначення дати так званого «загальноросійського голосування» щодо внесення правок до конституції цієї країни – про це свідчать дані на сайті Кремля.

Згідно з документом, голосування повинно пройти 22 квітня 2020 року.

Всі поправки до конституції Росії будуть розглядатися пакетно – росіянам треба буде відповісти на питання «Чи ви схвалюєте зміни до конституції Російської Федерації?».

Читайте також: Путін тепер довічно? Російський парламент це зробив​

16 березня Конституційний суд Росії визнав законними поправки до основного закону, в тому числі ту, яка передбачання обнулення президентських термінів Володимира Путіна. До цього сам Путін схвалив ці зміни. Відтак їх мають розглянути на «всеросійському» референдумі.

11 березня законопроєкт одноголосно підтримала Державна дума Росії. У Раді Федерації проти нього проголосував один депутат. Згодом зміни до Конституції схвалили в усіх регіонах Росії та незаконно анексованому Криму.

У кількох містах Росії в день розгляду закону в Конституційному суді пройшли пікети проти обнулення путінських термінів, кілька десятків людей були затримані.

 

Нинішній президентський 6-річний термін Путіна, другий поспіль, має завершитися в 2024 році. Чинна зараз конституція Росії забороняє Путіну балотуватися на новий термін. Але якщо поправки будуть схвалені, Путін зможе знову балотуватися і в 2024-му, і в 2030 роках.

У Росії помер письменник і політик Едуард Лимонов

У Росії помер письменник та політик Едуард Лимонов. Про це у вівторок повідомив депутат Держдуми Росії Сергій Шаргунов.

Повідомлення про смерть Лимонова підтвердили «Новой газете» у політсилі «Другая Россия», яку він очолював.

Лимонову було 77 років.

Едуард Лимонов – тоді Едуард Савенко – народився у Дзержинську. Молоді роки провів у Харкові, наприкінці 1960-х переїхав до Москви. Після 1974 письменник емігрував до Нью-Йорка.

До Росії Лимонов повернувся на початку 1990-х років. Він очолював заборонену в Росії Націонал-більшовицьку партію, видавав газету «Лимонка». У 2010 році заснував партію «Другая Россия», яка так і не отримала реєстрацію.

Лимонов, серед іншого, через свої акції проти українських дипломатичних представництв та заявами на підтримку сепаратистів на Донбасі.

COVID-19: Молдова проголошує надзвичайний стан

Молдова проголосила 60-денний надзвичайний стан, щоб сповільнити поширення коронавірусу SARC-CoV-2. За відповідне рішення одноголосно висловилися депутати парламенту Молдови 17 березня.

Таким чином вони підтримали пропозицію прем’єр-міністра Йона Кіку. Раніше країна вже закрила свої кордони та зупинила всі міжнародні авіарейси, починаючи з 17 березня.

Розташована між Україною та членом Євросоюзу Румунією, Молдова має 29 виявлених випадків хвороби COVID-19, яку спричиняє коронавірус. Наразі невідомо про летальні випадки в цій країні.

Читайте також: На кордоні зі Словаччиною в Ужгороді будуть пропускати додому українців до 22 березня​

У сусідній Румунії також напередодні оголосили надзвичайний стан на місяць. У цій країні виявили 158 хворих, єдиний летальний випадок із її громадянкою зареєстрований в Італії. 

Сепаратистський регіон країни Придністров’я також проголосив надзвичайний стан, але до 5 квітня.

Від грудня, коли спалах нового коронавірусу почався в Китаї, у світі ним заразилися майже 170 тисяч людей, понад 6,5 тисячі померли.

У ЄС найбільше від коронавірусу постраждала Італія, де було зафіксовано майже 25 тисяч випадків зараження, померли 1809 людей, 2335 одужали.

В Ірані звільнили тисячі ув’язнених, щоб запобігти поширенню коронавірусу

Влада Ірану повідомила, що тимчасово звільнила близько 85 тисяч ув’язнених, щоб приборкати спалах коронавірусу в країні.

За офіційними повідомленнями від 17 березня, серед звільнених є політичні в’язні, близько 50% – ув’язненні за справами, що «пов’язані з безпекою».

Влада повідомила, що у в’язницях «вжили усіх запобіжних заходів». Інших подробиць наразі немає.

Кількість смертей через коронаврус в Ірані з 19 лютого склала 853 серед майже 15 тисяч підтверджених випадків.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, станом на 17 березня понад 182 тисяч людей у світі інфіковані коронавірусом, понад 7 тисяч померли, одужали понад 79 тисяч.

Британський актор Ідріс Ельба повідомив, що заразився коронавірусом

Британський актор Ідріс Ельба ввечері 16 березня повідомив, що заразився коронавірусом.

«Цього ранку мій аналіз на COVID-19 виявився позитивним. Я почуваюся добре, у мене поки що немає ніяких симптомів, але я самоізолювався, як тільки дізнався про можливе зараження. Залишайтеся вдома і будьте прагматичними. Я триматиму вас в курсі свого самопочуття. Без паніки», – написав Ельба у твіттері.

Ідріс Ельба є зіркою серіалів «Лютер», «Прослушка», фантастичного бойовика «Тор», «Месники».

Напередодні голлівудська акторка і модель українського походження Ольга Куриленко повідомила, що інфікована коронавірусом і пербуває на самоізоляції.

Раніше голлівудський актор Том Генкс повідомив, що в нього і дружини виявили коронавірус.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, станом на 17 березня понад 182 тисяч людей у світі інфіковані коронавірусом, понад 7 тисяч померли, одужали понад 79 тисяч.

Голова USAID заявив, що йде у відставку

Голова USAID, Агенства США з міжнародного розвитку, заявив, що йде з посади після двох з половиною років на службі.

«Сьогодні я з гордістю, а не з маленьким сумом заявляю про свої плани залишити USAID та повернутися до приватного сектору наступного місяця», – заявив Марк Грін у твіттері 16 березня.

USAID повністю або частково управляє майже 20 мільярдами доларів допомоги для країн світу, включаючи Східну Європу та Євразію.

USAID прагне просувати демократичні цінності та установи за кордоном, а також допомагати в ліквідації наслідків катастроф та наданні невідкладної медичної допомоги.

Як йдеться на сайті агенства, з 1992 року загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку USAID, складає понад 3 мільярди доларів.

Грін – колишній член Палати представників від республіканців у штаті Вісконсин та експосол у Танзанії. Почав свою кар’єру юристом у Вісконсині.

Росія вперше за 45 років планує відправити космічний корабель на Місяць

Росія планує посадити космічний корабель на поверхню Місяця наступного року, вперше за більш ні чотири десятиліття.

Очікується, що Luna-25 («Луна-25») запустять 1 жовтня 2021 року, повідомив 17 березня керівник відділу ядерної планетології Інституту космічних досліджень Ігор Митрофанов.

Востаннє Москва запускала космічний корабель на поверхню Місяця в 1976 році, наприкінці епохи космічних «змагань» між Радянським Союзом і сША.

Luna-25 буде проводити наукові дослідження в полярній області Місяця, в тому числі вивчати властивості ґрунту.

Згідно з космічною програмою Росії, до 2028 року країна планує ще чотири запуски на Місяць.

Конституційний суд Росії схвалив зміни до Основного закону

Закон про поправку до Конституції Росії відповідає Основному закону країни, такого висновку дійшов Конституційний суд Росії.

Президент Росії Володимир Путін вніс законопроект про поправки 15 січня незабаром після свого послання Федеральним зборам. Поправки істотно розширюють повноваження президента.

Конституційний суд підтримав ці зміни, вказавши, що «положення, що встановлюють нові з точки зору конституційного тексту вимоги до осіб, які претендують на заміщення зазначених в Конституції Російської Федерації посад, не суперечать основам конституційного ладу».

КС визнає, що обнулення термінів «розширює можливості конкретних осіб займати в разі обрання на посаду президента більше двох термінів». Але судді вважають, що питання про тривалість повноважень «конкретних осіб» «завжди є, по суті, питанням вибору балансу між різними конституційними цінностями».

 

Після рішення КС, 22 квітня відбудеться загальноросійське голосування щодо поправок, цей день буде вихідним у Росії. Проголосувати за поправки до конституції можна буде тільки за всі разом або проти всіх.

До цього зміни до конституції Росії вносилися тричі: один раз – в 2008 році, два рази – в 2014-му. В кожному випадку між затвердженням документа Радою федерації і завершенням голосування в регіонах проходило не менше ніж два тижні.

Нинішній президентський 6-річний термін Путіна, другий поспіль, має завершитися в 2024 році. Чинна зараз конституція Росії забороняє Путіну балотуватися на новий термін. Але якщо поправки будуть схвалені, Путін зможе знову балотуватися і в 2024-му, і в 2030 роках.

Глава Єврокомісії пропонує ввести обмеження на в’їзд до ЄС на 30 днів

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала тимчасово обмежити в’їзд на територію Євросоюзу. Мова йде про поїздки, які не є абсолютно необхідними.

Обмеження повинно діяти терміном на 30 днів.

Глава Єврокомісії також заявила про необхідність створити «зелені коридори» для транспортування через кордони життєво необхідних вантажів.

 

Від грудня, коли спалах нового коронавірусу почався в Китаї, у світі ним заразилися майже 170 тисяч людей, понад 6,5 тисячі померли.

У ЄС найбільше від коронавірусу постраждала Італія, де було зафіксовано майже 25 тисяч випадків зараження, померли 1809 людей, 2335 одужали.

Японця, який вбив 19 людей з інвалідністю, засудили до смертної кари

У Японії 16 березня 30-річного Сатосі Уемацу засудили до смертної кари за вбивство 19 людей з інвалідністю під час нападу у 2016 році. Про це повідомляє агентство Reuters.

Уемацу напав з ножем на людей у центрі догляду за пацієнтами з психічними відхиленнями, де він сам колись працював. Окрім загиблих, 26 людей зазнали поранень.

Як зазначають місцеві ЗМІ, підсудний заявив під час процесу, що люди, «нездатні спілкуватися, є тягарем для суспільства, і вбивство їх буде корисним».

Уемацу засудили до смертної кари через повішення. Головуючий суддя під час виголошення вироку заявив, що «злочин був заздалегідь спланований».

Засуджений ще під час процесу заявляв, що не буде оскаржувати вирок, яким би він не був.

Лідер опозиції отримав право сформувати уряд в Ізраїлі

Президент Ізраїлю Реувен Рівлін в понеділок доручив лідеру опозиційного блоку «Кахоль-Лаван» Бенні Ганцу сформувати уряд після виборів до Кнесету, які втретє поспіль не принесли більшості жодній з політичних сил.

За підсумками останніх виборів партія Ганца отримала менше депутатських мандатів, ніж «Лікуд» прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Однак президент доручив формування кабінету саме Ганцу, бо вважає, що у нього більше шансів на успіх. Його може підтримати партія «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана, без голосів депутатів якої ні правоцентристська коаліція Нетаньягу, ні лівоцентристи Ганца не матимуть більшості в Кнесеті.

Сам Ганц сказав, що готовий в умовах епідемії коронавірусу сформувати уряд національної єдності.

На формування уряду передбачено не більш ніж 42 дні. Якщо Ганц не зможе його сформувати, ця місія, очевидно, дістанеться Нетаньягу.

Ізраїль одним з перших ввів жорсткі карантинні заходи через коронавірусну інфекцією. Всі, хто прибувають в країну, повинні перебувати на карантині, закрито більшість громадських місць. Депутати Кнесету через заборону збиратися більш ніж по 10 осіб складали присягу по черзі.

Голлівудська акторка з України Ольга Куриленко повідомила, що в неї виявили коронавірус

Голлівудська акторка і модель українського походження Ольга Куриленко повідомила, що інфікована коронавірусом і пербуває на самоізоляції.

«Сиджу в ізоляції вдома з діагнозом «коронавірус». Вже майже тиждень хворію. Температура і слабкість – мої основні симптоми. Будьте обережні і сприймайте це всерйоз», – написала акторка в своєму Instagram.

Ольга Куриленко народилася в Бердянську Запорізької області, нині живе за кордоном. Стала відомою у світі завдяки ролям у стрічках «Париже, я люблю тебе», «Квант милосердя» (роль дівчини Бонда – ред.), «Центуріон» та інші.

Раніше голлівудський актор Том Генкс повідомив, що в нього і дружини виявили коронавірус.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, станом на ранок 16 березня понад 169 тисяч людей у світі інфіковані коронавірусом, понад 6,5 тисяч померли, одужали понад 77 тисяч.

Трамп привітав рішення ФРС США знизити базову відсоткову ставку майже до нуля

Президент США Дональд Трамп привітав рішення Федеральної резервної системи знизити ключову ставку на тлі пандемії коронавірусу.

«Я вітаю ФРС з цим. Це чудово для нашої країни», – сказав Трамп на пресконференції, коментуючи зниження ставки до 0-0,25% у неділю.

Сама ФРС США, яка виконує функції центробанку пояснила своє рішення тим, що наслідки коронавірусу будуть впливати на економічну активність в короткостроковій перспективі і це «загрожує економічним перспективам».

Крім того, ФРС повідомила, що закупить додаткові облігації на суму 700 мільярдів доларів.

Через пандемію коронавірусу банк Goldman Sachs Group знизив прогноз економічного зростання в США в першому кварталі і оцінив зростання ВВП в перші три місяці поточного року в 0% у порівнянні з початковою оцінкою у 0,7%. У другому кварталі, за прогнозами банку, замість нульового приросту відбудеться спад у 0,5%. У третьому кварталі прогноз зростання ВВП в США підвищений з 1% до 3%.

У Сербії через коронавірус запровадили надзвичайний стан

Президент Сербії Александар Вучич ввечері 15 березня оголосив надзвичайний стан через епідемію коронавірусу. Як передає кореспондент Радіо Свобода, до кінця навчалього року закривають дитячі садки, школи й університети. Заборонені всі спортивні змагання. Людям старшим від 65 років заборонено покидати помешкання.

Також уряд заборонив підвищувати ціни на продовольчі товари, засоби для гігієни й медичне обладнання. Лікарні й державні інституції охоронятимуть військові.

З 16 березня будуть закриті всі ресторани й туристичні обʼєкти.

Громадяни Сербії, які повертаються до країни, повинні упродовж 14 днів перебувати на карантині. Іноземних громадян не пускають до Сербії. На кордоні поряд з поліцією чергують військовослужбовці.

У Сербії на сьогодні зафіксували 48 хворих на COVID-19.

В останній тиждень перед Великоднем всі служби проходитимуть без паломників – Ватикан

Префектура Папського дому повідомила, що богослужіння Страсного тижня у Ватикані відбуватимуться без участі паломників, а до 12 квітня загальні аудієнції папи Римського та молитва «Ангел Господній» відбуватимуться онлайн та по телебаченню.

«Підтверджено проведення всіх запланованих на пасхальне тридення богослужінь. Наразі вивчається спосіб їх проведення та участі в них, що враховуватиме заходи безпеки, впроваджені з метою запобігання поширенню вірусу. Про ці способи буде повідомлено після їхнього остаточного визначення, беручи до уваги розвиток епідеміологічної ситуації», – повідомили у Ватикані.

8 березня папа Римський Франциск порушив багатовікову традицію і вперше звернувся з недільною проповіддю до вірян не з Апостольського палацу, а за допомогою інтернет-трансляції. Метою такого кроку стало запобігання поширенню коронавірусу.

Серед країн ЄС найбільше випадків зараження коронавірусом зафіксовано в Італії – понад 21 тисяча, близько 2 тисяч людей одужали, приблизно 1,5 тисячі людей померли.

Християни західного обряду цьогоріч святкуватимуть Великдень 12 квітня. Християни східного обряду – на тиждень пізніше, 19 квітня.

У Росії силовики затримали учасників акції проти змін до конституції

У Санкт-Петербурзі російські силовики затримали учасників акції проти змін до конституції Росії. Акцію влаштували біля будівлі Конституційного суду, який в неділю, попри вихідний день, продовжує розглядати підписані напередодні президентом Росії Володимиром Путіним зміни до основного закону країни. Засідання проходить в закритому режимі.

Повідомляється, що на акції затримали, зокрема, голову руху «Відкрита Росія» Анастасію Буракову і ще декількох активістів – після того, як вони поклали до будівлі суду букет гвоздик на знак протесту.

У неділю аналогічна акція проходить і в російській столиці Москві – біля представництва Конституційного суду Росії.

Президент Росії Володимир Путін в суботу підписав закон про зміни до Конституції Росії. Цього ж дня Конституційний суд зібрав екстрене засідання для розгляду поправок.

Після рішення КС, 22 квітня відбудеться загальноросійське голосування щодо поправок, цей день буде вихідним у Росії. Проголосувати за поправки до конституції можна буде тільки за всі разом або проти всіх.

До цього зміни до конституції Росії вносилися тричі: один раз – в 2008 році, два рази – в 2014-му. В кожному випадку між затвердженням документа Радою федерації і завершенням голосування в регіонах проходило не менше ніж два тижні.

Нинішній президентський 6-річний термін Путіна, другий поспіль, має завершитися в 2024 році. Чинна зараз конституція Росії забороняє Путіну балотуватися на новий термін. Але якщо поправки будуть схвалені, Путін зможе знову балотуватися і в 2024-му, і в 2030 роках.

 

Сирія входить у десятий рік громадянської війни

Сирія входить у десятий рік громадянської війни.

Конфлікт почався 15 березня 2011 року, коли сирійська влада розігнала антиурядові акції протесту. За час війни загинули понад 370 тисяч людей, мільйони вимушені були покинути свої домівки.

Наразі уряд президента Башара аль-Асада посилює свої позиції за ключової військової та політичної підтримки з боку Росії та Ірану. Сполучені Штати й Туреччина підтримують у цій війні різноманітні повстанські угруповання.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» бере участь у боях проти всіх сторін конфлікту. Бойовиків витіснили з більшості їхніх опорних пунктів, хоча деякі екстремісти продовжують осідати в провінції Ідліб на північному заході країни.

Підтримувані російською військовою авіацією сирійські сили бомбардують залишки повстанських угруповань в Ідлібі. Жертвами їхніх ударів стали близько 500 цивільних і десятки турецьких військових. Анкара в цей час намагається створити буферну зону на сирійсько-турецькому кордоні, збільшуючи вірогідність збройного конфлікту із Сирією.

В Організації Об’єднаних Нації заявляють, що мільйони людей змушені були покинути свій дім, спричинивши гуманітарну катастрофу й загрожуючи Європі новою кризою міграції.

Зараз на північному заході Сирії оголосили режим припинення вогню. Водночас часто з’являється інформація про порушення перемир’я.

Турецькі та російські сили домовилися здійснювати спільні патрулі в Ідлібі. Перше патрулювання має відбутися 15 березня на трасі M-4, яка сполучає міста Аль-Хасеке та Алеппо.

Урегулювання конфлікту обговорюють дві групи переговорників: в австрійському Відні відбуваються дискусії між сторонами конфлікту за модерування з боку Організації Об’єднаних Націй, а в казахській Астані зустрічаються представники Росії, Туреччини та Ірану.

У Росії затримали 50 учасників пікетів проти політичних репресій

У столиці Росії Москві поліція затримала близько 50 учасників поодинчих пікетів проти політичних переслідувань, яких, за їхніми повідомленнями, били.

Серед затриманих біля будівлі Федеральної служби безпеки Росії в центрі Москви – 78-річний правозахисник Лев Пономарьов, ліві опозиціонери Сергій Удальцов і Леонід Развозжаєв.

Декого били в автомашинах-«автозаках», декого вже в відділках поліції, як то сталося з Пономарьовим. Після побиття правозахисника з відділку відвезли до лікарні.

Російський правозахисний рух «За права людини», лідером якого є Пономарьов, заявив, що має намір домагатися розслідування цих подій і покарання працівників правоохоронних органів, які застосували силу неправно.

На самій акції поліція твердила, що вона не узгоджена – хоча, за російським законодавством, поодинчі пікети не потребують ніяких узгоджень.

Акція у вигляді поодинчих пікетів була влаштована після того, як влада міста Москви відмовилася узгодити мітинги в центрі міста, що мали бути спрямовані проти змін до Конституції Росії, а також на захист російських опозиціонерів, яких правозахисники вважають політв’язнями.

Росія: Конституційний суд терміново зібрався в вихідний через зміни до Конституції

У Росії Конституційний суд країни терміново зібрався в вихідний день, у суботу, щоб розглянути зміни до Конституції, закон про які раніше цього ж дня підписав президент Росії Володимир Путін.

Розгляд відбувається за зачиненими дверима; коли буде оголошений результат, наразі не відомо.

Напередодні, перед підписанням Путіним, законодавчі органи всіх 83 регіонів Росії (а також російські влади окупованих українських Автономної Республіки Крим і Севастополя, які Росія наразі вважає за ще два «російські регіони») схвалили ці поправки протягом лише двох днів. Перед тим їх практично одноголосно (з одним голосом проти) схвалили обидві палати парламенту Росії. Після схвалення Конституційного суду, яке в оглядачів не викликає сумнівів, ці зміни, також практично без сумнівів, будуть затверджені на всенародному голосуванні 22 квітня.

Серед приблизно 390 змін найбільший вплив на Росію може вчинити одна – та, що «обнуляє» всі попередні президентські терміни Путіна.

Нинішній його термін, другий поспіль шестирічний, має завершитися 2024 року. Дотеперішня норма забороняє йому балотуватися знову. Але зміни після набуття чинності означатимуть, що він може того року здобути п’ятий загалом президентський термін, а, можливо, і шостий 2030 року – який він закінчить 2036 року, у 83-річному віці.

Ці зміни викликали в Росії низку протестів.

Росія: Путін підписав закон про зміни в конституції, які дозволять йому переобиратися втретє попісль

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про поправки до конституції країни 14 березня. Документ оприлюднений на офіційному порталі правової інформації Росії.

Відтак його має перевірити російський Конституційний суд, після чого поправки винесуть на загальноросійське голосування.

Читайте також: Путін тепер довічно? Російський парламент це зробив​

Текст поправок передбачає, поміж іншого, перерозподіл балансу влади в країні, можливість звільнення суддів Конституційного та Верховного судів та «обнулення» президентських термінів для Володимира Путіна та колишнього президента Дмитра Медведєва.

Це дозволить кожному з них балотуватися на президентські вибори ще на два терміни.

11 березня законопроєкт одноголосно підтримала Державна дума Росії. У Раді Федерації проти нього проголосував один депутат. Згодом зміни до Конституції схвалили в усіх регіонах Росії.

Читайте також: Кремль: Путін «категорично» проти культу своєї особи​

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Ірак: базу, яку використовують американські військові, знову обстріляли – ЗМІ

Кілька ракет поцілили у військову базу Таджи на північ від Багдаду, яку використовують військові США та інших країн коаліції, повідомляють західні ЗМІ 14 березня.

Новинна агенція AP цитує представників безпекових структур Іраку, за словами яких з десяток ракет прилетіли на територію бази, з них кілька поцілили в штаб коаліції, решта впали на злітно-посадкову смугу, яку використовують іракські військові.

Інформації про загиблих чи поранених внаслідок нападу наразі немає.

11 березня Таджи зазнала обстрілу, внаслідок якого загинули двоє американських і один британський військовий.

Читайте також: Суд у США ухвалив звільнити колишню військову Челсі Меннінґ​

Ніхто не брав на себе відповідальності за напад на військову базу та загибель американських та британського військових 11 березня, проте міністр оборони США Марк Еспер покладав провину на угруповання «Катаїб Хезболла».

У відповідь Сполучені Штати випустили кілька ракет по військових об’єктах на півдні Іраку. Це призвело до загибелі п’яти іраксьских силовиків і одного цивільного. За твердженням Пентагону, американські ракети були спрямовані на об’єкти підтримуваного Іраном угруповання «Катаїб Хезболла». Багдад та Тегеран засудили дії Вашингтону.

Білл Ґейтс залишає Microsoft, щоб зосередитися на благодійності

Співзасновник компанії комп’ютерних технологій Microsoft Білл Ґейтс залишає посаду в правлінні, щоб зосередитися на своїй благодійній діяльності. Про це йдеться в заяві компанії 13 березня.

«Було величезною честю та привілеєм працювати з Біллом та вчитися в нього протягом цих років. Білл заснував нашу компанію з вірою у демократизуючу силу програмного забезпечення та пристрастю до вирішення найбільш серйозних викликів, що стоять перед суспільством. І Microsoft, і світ від цього виграли», – заявив голова правління технічного гіганта Сатья Наделла.

Читайте також: Microsoft завершує підтримку Windows 7​

64-річний Ґейтс очолював Microsoft до 2000 року. З того часу він скоротив свою участь у роботі компанії, яку заснував разом із партнером Полом Алленом в 1975 році.

З того часу підприємець дедалі більше уваги приділяв благодійному фонду, який заснував із дружиною Меліндою. Він заявив, що планує витрачати ще більше часу на Фонд Білла і Мелінди Ґейтс, але також залишиться технологічним радником голови правління Наделли та інших керівників компанії.

У листопаді 2019 року Білл Ґейтс очолив щорічний рейтинг найзаможніших людей світу, оприлюднений агентством Bloomberg.

Трамп оголосив надзвичайний стан у США через коронавірус

Президент США Дональд Трамп оголосив про введення надзвичайного стану на національному рівні для боротьби з поширенням коронавірусу.

На заходи, пов’язані з вирішенням завдань в рамках надзвичайного стану, виділяється 50 мільярдів доларів

У США зареєстровано понад 1200 випадків інфікування коронавірусом, більш ніж 50 людей померли.

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію. Більшість хворих видужує. Помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я констатувала, що рівень поширення коронавірусу досяг масштабів пандемії.