Ексюрист ФБР визнав, що дав неправдиві свідчення у справі про втручання Росії у вибори

Колишній юрист Федерального бюро розслідувань 19 серпня визнав себе винним у тому, що вніс зміни до документу, який використовувався для стеження в рамках розслідування співпраці Росії з виборчої кампанією Дональда Трампа в 2016 році.

Юрист на ім’я Кевін Клайнсміт є першим колишнім чиновником, якого звинуватили в рамках розслідування прокурора США Джона Дарема у зв’язку з переглядом ним роботи слідства щодо російського втручання у вибори 2016 року.

Під час онлайн-слухання Окружного суду США у Вашингтоні Клайнсміт визнав, що змінив електронного листа Центрального бюро розслідувань, який використало ФБР у 2017 році, коли клопотало в Суді у справах по нагляду за закордонними розвідками про поновлення дозволу на прихованне прослуховування для моніторингу колишнього помічника кампанії Трампа Картера Пейджа.

Читайте також: В Сенаті США представили фінальну доповідь про втручання Росії у вибори 2016 року​

Згідно з судовими документами, ФБР запросило четвертий ордер для стеження за Пейджем, спираючись на сфальсифікований документ. Зміни у документі були виявлені минулого року генеральним інспектором Міністерства юстиції Майклом Горовіцем, який ініціював справу про кримінальне переслідування Клайнсміта.

Хоча стеження за Пейджем почалася лише після того, як він залишив кампанію Трампа, і було частиною більш широкого розслідування ФБР щодо російського втручання у вибори, Трамп і його прихильники скористалися цим як доказом того, що адміністрація колишнього президента Барака Обами «шпигувала» за його виборами.

«На той момент я вірив, що інформація, яку я надаю в листі, була точною, але я погоджуюся, що даних, які я додав до листа, від початку там не було, і що саме я додав ці дані», – сказав Клайнсміт під час слухань.

Читайте також: Роберт Мюллер наполягає на важливості «російського розслідування»

Доповідь Сенату, що з’явилася 19 серпня, також досліджує питання, які становили інтерес для Трампа і які не розслідував спеціальний прокурор Роберт Мюллер у своєму розслідуванні щодо втручання Росії. Серед цих питань – використання ФБР досьє щодо опозиції, укладеного колишнім британським розвідником Крістофером Стілом. Роботу Стіла фінансувала Демократична партія.

Мюллер у розслідуванні 2019 року дійшов висновку, що Росія втручалася у вибори, проте це розслідування не призвело до обвинувачення будь-якого з помічників Трампа у співпраці з Кремлем. Пейджу також не висунули обвинувачень, він заперечує будь-які порушення зі свого боку.

Клайнсміту загрожує до шести років у в’язниці.

 

Лукашенко призначив новий уряд – його основний склад тотожній попередньому

Чинний керівник Білорусі Олександр Лукашенко 19 серпня перепризначив Романа Головченка прем’єр-міністром цієї країни, передає державна агенція «Белта» з посиланням на пресслужбу президента.

Головченко вже обіймає цю посаду з червня 2020 року. Рішення Лукашенко щодо призначення погодили Національні збори.

Крім того, очільник Білорусі призначив склад уряду. За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, всі ключові міністри попереднього уряду зберегли свої посади.

Російське агентство ТАСС 19 серпня повідомило, що інавгурація Лукашенка відбудеться протягом двох місяців.

Читайте також: ЄС вирішив не визнавати результатів виборів президента Білорусі​

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

 

США добиватимуться поновлення збройного ембарго ООН щодо Ірану – Помпео

Сполучені Штати «незабаром» будуть добиватися поновлення міжнародних санкцій Організації об’єднаних націй проти Ірану, заявив державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео 19 серпня.

Він не уточнив, коли саме Вашинтон вдаватиметься до відповідних кроків. Водночас очікується, що Помпео здійснить візит до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку 20 серпня, щоб повідомити Раду безпеки ООН про рішення Вашингтону задіяти механізм «відкату», передбачений в ядерній угоді з Іраном.

Читайте також: Іранські військові на кілька годин затримали нафтовий танкер Ліберії в Ормузькій протоці – США​

«Ми очікуємо, що кожна країна світу дотримуватиметься своїх обов’язків, в тому числі й кожен із Постійних членів Ради безпеки ООН та кожен член ООН, який всерйоз сприймає міжнародні зобов’язання, які взяв на себе», – читує Помпео CNN.

Раніше Росія та Китай, а також європейські держави-учасниці ядерної угоди піддавали сумніву право США запускати механізм відновлення санкцій. Адже президент США Дональд Трамп вийшов з угоди 2018 року та відновив санкції в односторонньому порядку попри те, що Тегеран виконував свої зобов’язання.

Натомість Вашингтон стверджує, що лишається «учасником» угоду, як це вказано в Резолюції Ради безпеки ООН 2231. Відтак ця країна нібито може ініціювати повернення міжнародних санкцій проти Тегерану, адже Іран заявляв про відступ від своїх зобов’язань після виходу США з угоди.

Читайте також: Бути чи не бути новому «перезавантаженню» відносин Вашингтона і Москви? Американська дискусія і позиція Києва​

Іран погрожував повністю вийти з ядерної угоди 201 року, якщо ООН подовжить збройне ембарго щодо нього.

Рада Безпеки ООН 14 серпня не підтримала запропонований США проєкт резолюції про продовження ембарго на постачання зброї Ірану.

Президенти країн «Вишеградської четвірки» закликали Лукашенка до політичного виходу з кризи (виправлено)

Президенти Польщі, Словаччини, Чехії й Угорщини Анджей Дуда, Зузана Чапутова, Мілош Земан і Янош Адер виступили із спільною заявою, в якій «висловили найглибше занепокоєння щодо президентських виборів в Білорусі, результати яких не були прийняті білоруським суспільством». 

Лідери країн V4 закликали владу Білорусі «відкрити шлях до політичного вирішення, дотримуватись головних прав і свобод людини, відійшовши від використання насильства щодо мирних демонстрантів».

Президенти країн «Вишеградської четвірки» підтримали «право білоруського народу на вільні, чесні й демократичні президентські вибори». Лідери країн V4, мовиться далі в заяві, вітають проведення екстреної зустрічі лідерів ЄС із метою «розпочати діалог між представниками білоруської влади і суспільством».

Президенти Польщі, Чехії, Словаччини й Угорщини закликали також «закордонних діячів утриматися від дій, які б підривали незалежність і суверенітет Блорусі».

(Виправлено: спершу в новині містилася помилкова згадка про заклик у цій заяві до влади Білорусі організувати нові, міжнародно легітимні й визнані вибори; ця згадка була в чеському перекладі заяви, укладеної англійською мовою, як його спершу оприлюднила канцелярія президента Чехії – пізніше переклад виправили, прибравши з нього згадану фразу, якої не було в англійському оригіналі – ред.)

Норвегія висилає співробітника російської дипмісії

Осло висилає російського дипломата після затримання норвежця за підозрою у шпигунстві на користь Росії. Про це повідомляє Reuters.

За даними норвезьких ЗМІ, росіянин працював у торговому відділі посольства і вчинив дії, несумісні зі статусом співробітника дипмісії.

ЗМІ повідомляють, що затриманий напередодні громадянин Норвегії – виходець з Росії. Він працює співробітником консалтингової компанії, що співпрацює з проектом «Північний потік-2».

Норвежця затримали під час зустрічі імовірно з офіцером російської розвідки. За словами адвоката, його підзахисний визнав передачу інформації за винагороду, однак відкинув звинувачення у загрозі безпеки Норвегії. Затриманому загрожує до 15 років в’язниці.

Спецслужби не стали затримувати російського громадянина. Чи був він дипломатом – невідомо.

МЗС Росії ситуацію поки не прокоментував. Раніше представник міністерства Марія Захарова заявляла, що в Осло зайняті пошуком міфічних шпигунів, замість того, щоб боротися зі спільними викликами

Попередній шпигунський скандал між Росією і Норвегією стався у 2017 році. Тоді в Москві заарештували норвежця Фроде Берга – його звинуватили в отриманні секретних відомостей про ВМФ Росії. У 2019 Берг отримав 14 років позбавлення волі і незабаром разом з двома литовцями його обміняли на двох засуджених у Литві за шпигунство росіян.

Президент Малі пішов у відставку після повстання військових

Президент Малі Ібрагім Бубакар Кейта 18 серпня подав у відставку та розпустив парламент. Як повідомляє Reuters, це сталося за кілька годин після того, як його, а також прем’єр-міністра і низку інших високопосадовців, затримали озброєні повсталі військові.

Про свою відставку Кейта оголосив у короткому зверненні, яке транслювало державне телебачення.

«Якщо сьогодні деякі елементи наших збройних сил хочуть покласти цьому край своїм втручанням, чи дійсно у мене є вибір?» – зазначив він.

Агентство зазначає, що поки не ясно, хто очолював повстання, хто керуватиме державою за відсутності Кейта та чого вимагають повстанці.

У Малі кілька місяців тривали протести через корупцію та безпекову ситуацію, адже в країні діють угруповання бойовиків-ісламістів. Під час протестів звучали заклики про відставку Кейта.

Франція засудила події у своїй колишній колонії. Дії заколотників засудив і Африканський союз через побоювання, що відставка Кейта може дестабілізувати ситуацію не лише в Малі але й у всьому регіоні.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав негайно звільнити Кейта і інших затриманих.

ОМОН розігнав людей біля прохідної Мінського тракторного заводу – ЗМІ

Вранці 19 серпня працівники декількох підприємств у Білорусі продовжили страйк із вимогою проведення чесних виборів, звільнення всіх політв’язнів і затриманих під час протестів і покарання силовиків, які били і катували демонстрантів.

Як повідомляє TUT.BY, вранці біля прохідної Мінського тракторного заводу (МТЗ) ОМОН розігнав присутніх там людей.

На фотографії, опублікованій TUT.by, видно, як бійці ОМОНу ведуть щонайменше одного чоловіка. Видання передає, що силовики «відвели його в бік», але поки невідомо, чи затримали його.

 

Серед протестувальників були працівники заводу, які напередодні написали заяви на відпустки за свій рахунок, а сьогодні не змогли потрапити на територію підприємства через заблоковані пропуски. 

Біля МТЗ також були працівники сусіднього Мінського моторного заводу, які прийшли підтримати колег, і просто небайдужі люди. Зараз ОМОН продовжує перебувати біля прохідної і намагається не допустити подальших протестів.

Тим часом, у місті Солігорськ Мінської області продовжує страйкувати підприємство «Білоруськалій», на якому працює близько 15 тисяч людей: зараз це єдине велике підприємство в Білорусі, де виробництво повністю зупинене.

 

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, зранку 19 серпня робітники зібралися на центральній площі Солігорська, де проходить їхній мітинг.

Загальнонаціональний страйк у Білорусі почався 17 серпня. Про участь у ньому оголосили підприємства по всій країні, в тому числі МТЗ, «Гродно Азот», МАЗ, «Белшина», БМЗ, «Білоруськалій», БелАЗ у Жодіно й інші держпідприємства.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

Христя Фріланд стала першою жінкою, що очолила Міністерство фінансів Канади

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо призначив міністеркою фінансів країни свою заступницю Христю Фріланд, яка має українське походження. При цьому посаду віцепрем’єрки Фріланд зберігає.

Завданням Фріланд, яка замінила на посаді міністра фінансів Біла Морно, буде відновлення економіки, що постраждала від пандемії COVID-19.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав Фріланд із призначенням.

 

«Щиро вітаю Христю Фріланд із призначенням міністеркою фінансів Канади. Вона стала першою в історії жінкою на цій посаді. Переконаний, що подальший розвиток торгівлі та економічних зв’язків України і Канади допоможе пом’якшити економічні наслідки пандемії», – написав Кулеба у твітері 18 серпня.

Раніше з посадою віцепрем’єра Христя Фріланд поєднувала обов’язки міністра міжурядових справ. До цього вона очолювала МЗС Канади.

 

Швеція заморожує допомогу державним суб’єктам у Білорусі

Уряд Швеції вирішив заморозити частину допомоги Білорусі проєктам, де активну роль грають державні установи, повідомив у своєму твітері міністр допомоги розвитку цієї країни Пітер Ерікссон 18 серпня.

«Допомога Швеції Білорусі в основному була спрямована громадянському суспільству країни, тим, хто тепер перебуває на вулицях і вимагає змін. Зараз ми заморожуємо меншу частину, яка йшла на проєкти, в яких брали участь державні суб’єкти», – написав шведський урядовець.

Читайте також: Україна «загалом поділяє» позицію ЄС щодо ситуації в Білорусі – МЗС​

На його думку, це «важливий сигнал» для адміністрації чинного керівника Білорусі Олександра Лукашенка.

«Тепер ми бачимо режим, які без вагань застосовує всі державні інструменти проти власного населення», – додав Ерікссон.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Читайте також: Група лідерів у Європарламенті не визнає переобрання Лукашенка і закликає до нових виборів​

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики вдавалися до насильства під час розгону демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Загалом затримали кілька тисяч людей. Наразі під вартою лишаються 44 учасники протестів.

 

США та Росія завершили третій раунд переговорів щодо нової угоди про ядерну зброю

Сполучені Штати та Росія 18 серпня завершили третій раунд перемов про контроль над ядерним озброєнням, так і не дійшовши згоди щодо низки питань. Водночас сторони і досі виявляють бажання подовжити дію угоди New START («Новий СТАРТ»), перш ніж вона втратить чинність наступного року.

«Між Росією та Сполученими Штатами є певні точки дотику, однак ми досі дуже далекі одне від одного в низці питань», – сказав журналістам спеціальний представник США з питань контролю озброєнь Маршал Біллінгслі після дводенних переговорів у Відні.

Він додав, що американська сторона готова розглянути подовженя угоди New START.

«Але це можливо, тільки якщо ми зможемо… вирішити кілька значущих побоювань, які в нас виникають через нарощування Росією своїх необмежених потужностей», – додав він.

 

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, який представляв Москву на перемовах, заявив, що пріоритети двох країн «на цьому етапі значно відрізняються».

«Росія виступає за подовження Угоди «Новий СТАРТ», проте не готова платити за це будь-яку ціну», – йдеться в його цитаті, яку поширила російська місія у Відні.

Росія заявляла, що готова подовжити угоду New Start без передумов, і застерігала, що для обговорення нового варіанту угоди немає часу. Натомість США хочуть, щоб будь-які нові домовленості покривали всі види боєголовок, передбачали більш ретельні перевірки та більшу прозорість, а також залучали Китай. Китай, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

 

Два попередні раунди переговорів між двома країнами відбулися в червні та липні без проривних результатів щодо ймовірного подовження угоди.

Термін дії договору щодо скорочення наступальних озброєнь (СНО-ІІІ) про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, відомої також як «Новий СТАРТ», закінчується в лютому 2021 року.

В Сирії загинув генерал російської армії

Військовий радник у званні генерал-майора російської армії загинув внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою в Сирії, ще двоє росіяк поранені. Про це 18 серпня повідомила пресслужба Міністерства оборони Росії, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними російських медіа, 18 серпня під час руху російської автоколонни в 15 кілометрах від міста Дейр-ез-Зор на шосе спрацював саморобний вибуховий пристрій.

Троє російських військових отримали поранення, один з них загинув. Низка російських ЗМІ стверджує, що йдеться про генерал-майорна В’ячеслава Гладких, який обіймав посаду заступника командувача 36 загальновійськовою армією.

Читайте також: «Бі-бі-сі» назвала нові прізвища росіян, загиблих на Донбасі і в Сирії​

Министр обороны России Сергей Шойгу представил погибшего офицера к государственной награде посмертно. 

У Сирії російські війська перебувають офіційно, проте журналісти і експерти неодноразово висловлювали сумніви в повноті даних Міноборони про втрати. Крім того, за численними повідомленнями, в Сирії присутні і бійці російських приватних військових компаній, які не є військовослужбовцями.

Росія надає президенту Сирії Башару Асаду ключову підтримку під час громадянської війни, яка триває вже понад 10 років. За час конфлікту понад 400 тисяч людей загинули, мільйони вимушені були залишити свої домівки.

Трамп збирається обговорити з Росією ситуацію в Білорусі

Президент США Дональд Трамп заявив, що «в потрібний час» збирається обговорити з Росією ситуацію в Білорусі. Він не уточнив, коли саме говоритиме з Москвою, однак зазначив, що поспілкується про Білорусь і з представниками інших країн.

За словами президента, йому не здається, що в Білорусі «занадто багато демократії».

«Мені подобається бачити демократію. Демократія – дуже важлива у світі», – сказав Трамп.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

Президент Європейської ради обговорив з Путіним ситуацію в Білорусі

Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що обговорив з президентом Росії Володимиром Путіним ситуацію в Білорусі.

«Я щойно обговорив ситуацію в Білорусі з президентом Росії Путіним. Тільки мирний та справді всеохопний діалог може вирішити кризу в Білорусі», – написав Мішель у твітері.

Кремль наразі не повідомляє про розмову з Мішелем.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

 

Італія видала у Росію заарештованого за запитом США топменеджера «дочки» «Ростеху»

Влада Італії екстрадували в Росію Олександра Коршунова, провідного менеджера Об’єднаної двигунобудівної корпорації, яка входить до «Ростеху».

Коршунова заарештували у Неаполі за запитом США, Вашингтон звинувачує його в промисловому шпигунстві, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За версією американського слідства, Коршунов зумів отримати запатентовані у США розробки двигуна, якими «Ростех» планував модернізувати двигуни ПД-14, розроблені для нового російського пасажирського літака МС-21.

За допомогою нових технологій ОДК планує розробити цивільний двигун надвеликої тяги, пише «Коммерсант» з посиланням на матеріали розслідування.

Вже після арешту у США, у Росії на топменеджера завели кримінальну справу про шахрайство. Після цього Генпрокуратура зажадала від італійської влади екстрадиції росіянина. Сам він погодився, щоб його видали Москві, а не Вашингтону. Подробиці цієї справи не розкриваються.

Автору Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили премію «Вільна преса Східної Європи 2020»

Українському журналісту й авторові Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за його репортажі про становище полонених і життя у зоні бойових дій. 

Про це повідомили засновники премії – німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» імені Ебелін і Герда Буцеріуса (ZEIT-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) і норвезька «Фундація Свобода слова» (The Fritt Ord Foundation).

«Станіслав Асєєв – відомий журналіст і письменник із Донецька в Україні. У 2017 році його затримали сепаратистські сили і катували в неволі. До того його репортажі – написані під вигаданим ім’ям – були важливим джерелом інформації про життя за лінією фронту на сході України», – йдеться в повідомленні.

 

Автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв був звільнений у рамках обміну утримуваними особами на Донбасі 29 грудня 2019 року. Бойовики «ДНР» звинувачували його в шпигунстві й утримували з травня 2017 року.

Цього року премією також відзначено проєкт журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), азербайджанського фотографа Азіза Карімова і російські видання «Медиазона» і «Проект.Медиа».

«Цьогорічні премії «Вільної преси» присуджені хоробрим журналістам та редакціям, які безстрашно викривають корупцію і зловживання владою, порушення прав людей і які не піддаються залякуванням їхньої влади. Таким чином вони захищають свободу преси, яка є наріжною для функціонування громадянського суспільства», – пояснює Майкл Гьорінг, генеральний директор ZEIT Foundation.

«Розслідувальна журналістика й висвітлення спірних питань в авторитарних країнах вимагають багато відваги та великих запасів витривалості. Інформація, яку вдається публікувати лауреатам премії в результаті непростих досягнень у ворожому середовищі – життєво важлива та вирішальна для демократичних рухів у Східній Європі», – додав Кнут Олав Емас, виконавчий директор Fritt Ord Foundation.

Церемонія нагородження і конференція у зв’язку з пандемією відбудуться в червні 2021 року в Гамбурзі (Німеччина).

Премія ім. Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи» вручається щорічно, починаючи з 2000 року, журналістам та засобам масової інформації за їхню якість, професіоналізм і громадянську мужність.

Премія спрямована на заохочення тих журналістів, які, незважаючи на офіційні тиск і економічні труднощі, кидають виклик цензурі у всіх її проявах, у тому числі й самоцензурі.

З 2004 року премію вручає німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) у співпраці з норвезьким фондом «Вільне слово» (Institusjonen Fritt Ord), який вручає премію «Вільна преса Росії». На здобуття нагороди можуть висуватися журналісти та ЗМІ з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Росії та України.

У 2019-му році премією було відзначено український видання НВ. У 2016 році – сайт «Наші гроші». У 2015 році премію отримали «Слідство.інфо», Сергій Гармаш та Валентина Самар. У 2014 році лауреатами стали Тетяна Чорновол, Юлія Мостова і Мустафа Найєм. У 2013 – Сергій Лещенко. У 2012 – журнал «Український тиждень», у 2011 – шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.

В Осло заарештували норвежця за підозрою у шпигунстві на користь Росії

У Норвегії за підозрою у шпигунстві на користь Росії заарештували співробітника консалтингової організації DNV GL. У поліції безпеки Норвегії стверджують, що заарештований норвежець на минулих вихідних зустрічався зі співробітником російських спецслужб. Про це повідомляється у твітері поліції безпеки.

Його звинувачують у заподіянні шкоди державним інтересам. Затриманому загрожує до 15 років в’язниці.

Його ім’я норвезькі ЗМІ не наводять. Норвезьке телеграфне бюро з посиланням на джерела в спецслужбі повідомляє, що він уродженець Росії з норвезьким паспортом. Офіційно це підтверджено не було.

Як пише газета Aftenposten з посиланням на заяву прес-секретаря служби безпеки поліції Норвегії Ліне Нігор, його затримали під час зустрічі в ресторані з офіцером російської розвідки. Затриманий визнав, що отримав гроші за передачу інформації, але заперечує, що його дії несли загрозу інтересам країни, розповіла його адвокат.

Офіційний представник норвезької спецслужби Мартін Бернсен у бесіді з агентством Reuters відмовився відповідати на питання, чому не затримали також російського громадянина, з яким зустрічався норвежець, і чи не був він дипломатом.

У компанії DNV GL підтвердили ВВС затримання співробітника і заявили, що співпрацюють зі слідством. Однак не уточнили, з чим саме була пов’язана робота арештованого.

Компанія DNV GL займається консультаційними послугами в області енергетики, а також сертифікацією корабельного устаткування і підводних трубопроводів, зокрема і в Росії, і виступає сертифікаційною організацією для газопроводу «Північний потік-2».

Попередній шпигунський скандал між Росією і Норвегією стався у 2017 році. Тоді в Москві заарештували норвежця Фроде Берга – його звинуватили в отриманні секретних відомостей про ВМФ Росії. У 2019 Берг отримав 14 років позбавлення волі і незабаром разом з двома литовцями його обміняли на двох засуджених у Литві за шпигунство росіян.

Правозахисник: загальне число політв’язнів у Білорусі – 200-300 людей

Керівник правозахисного центру «Весна» Олесь Беляцький заявляє, що в Білорусі зараз є близько 200-300 політичних в’язнів. Він сказав про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

«Загальна кількість політв’язнів – можна вже зараз їх так називати, – за приблизними підрахунками, близько 200-300 осіб», – заявив він.

Беляцький додав, що білоруси, які зараз вважаються зниклими безвісти, швидше за все, проходять по кримінальних справах.

 

«Мені здається, це можуть бути кримінальні справи. У першу чергу, люди затримані у кримінальних справах, які ще не змогли подати про себе звістку, – сказав він. – Точну кількість ніхто не знає. Це окрема категорія заарештованих людей».

Протести в Білорусі тривають вже другий тиждень. Страйки на великих підприємствах країни почалися 17 серпня, зокрема на Мінському заводі колісних тягачів (МЗКТ), тракторному заводі (МТЗ), автомобільному заводі (МАЗ), а також на заводах і підприємствах в інших містах. До протестів долучилися і співробітники Білоруської державної телерадіокомпанії.

 

 

Канада закликала до проведення «вільних і чесних» виборів у Білорусі

Канада засуджує застосування насильства до мирних протестувальників у Білорусі, не приймає результатів «сфальсифікованих виборів» там і закликає до проведення нового голосування, заявив міністр закордонних справ країни Франсуа-Філіп Шампань.

За його словами, Канада також закликає до проведення ОБСЄ «ретельного розслідування».

«Як я заявляв під час суботньої розмови з опозиційною кандидаткою в президенти Світланою Тихановською, Канада і далі буде на боці білоруського народу, і ми працюватимемо з нашими міжнародними партнерами, щоб його голос почули, а винні в підриві демократії і брутальних діях проти протестувальників були притягнуті до відповідальності», – йдеться в заяві голови МЗС.

 

Напередодні білоруський президент Олександр Лукашенко заявив, що нові вибори президента Білорусі можливі у випадку ухвалення нової Конституції.

«Нам потрібно прийняти нову Конституцію. Ви її повинні прийняти на референдумі, тому що ми насамперед Конституцію приймали на референдумі. І за новою Конституцією провести, якщо хочете, вибори і парламенту, і президента, і місцевих органів влади», – сказав Лукашенко.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 

Група лідерів у Європарламенті не визнає переобрання Лукашенка і закликає до нових виборів

Група лідерів політичних сил у Європейському парламенті виступила зі спільною заявою, в якій висловлює заклик до нових президентських виборів у Білорусі і заявляє про невизнання переобрання Олександра Лукашенка на майбутній шостий президентський термін.

У цій заяві лідери груп у Європарламенті – правоцентристської Європейської народної партії, лівоцентристської групи «Соціалістів і демократів», центристської «Оновімо Європу», групи «Зелених / Європейського вільного альянсу» і «Європейських консерваторів і реформістів» – також рішуче засудили насильство і тортури, скоєні проти мирних демонстрантів і, за словами заяви, організовані режимом Лукашенка.

«Ми вітаємо білоруський народ за його відвагу й рішучість і твердо підтримуємо його прагнення до демократичних змін і свободи. Президентські вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними, і варті довіри повідомлення вказують на перемогу Світлани Тихановської. Через це ми не визнаємо Олександра Лукашенка переобраним президентом Білорусі і вважаємо його персоною нон ґрата в Європейському союзі. Ми приєднуємося до білоруського народу в його вимозі нових вільних виборів під спостереженням міжнародних спостерігачів», – мовиться, зокрема, в заяві лідерів згаданих політичних груп у Європарламенті.

У документі також рішуче засуджуються насильство і тортури щодо мирних демонстрантів і міститься вимога повністю розслідувати ці, як мовиться в заяві, злочини, а Лукашенкові у зв’язку з цим нагадано про його особисту відповідальність. Також у заяві засудили придушення інтернету і засобів інформації, блокування владою доріг і залякування журналістів. Автори вимагають негайно звільнити всіх безпідставно затриманих під час протестів, як і звільнити політичних в’язнів, затриманих раніше в перебігу кампанії.

«Ми вітаємо рішення міністрів закордонних справ країн ЄС внести в «чорні списки» всіх відповідальних за насильство і фальсифікацію президентських виборів. Ми вимагаємо укласти санкційний список якнайшвидше, щоб людям, які скоїли ці злочини, було заборонено відвідувати ЄС, а їхні активи там заморозили», – мовиться в заяві.

Її автори також вважають, що Європейський союз має рішуче переглянути відносини з нинішнім режимом Білорусі і свою співпрацю з офіційним Мінськом. Крім того, вони закликають Росію утримуватися від будь-якого втручання в Білорусі, прихованого чи відкритого, а інституції і країни-члени Євросоюзу закликано «пильно протистояти будь-яким діям Росії в цьому напрямку».

«Ми закликаємо ЄС підтримати мирну передачу влади і долучитися до діалогу з білоруською опозицією і громадянським суспільством із метою запустити новий виборчий процес, під наглядом нової виборчої комісії, якій би довіряли всі сторони. Народ Білорусі має право обирати власних політичних представників. Жыве Беларусь!» – мовиться в спільній заяві лідерів п’яти з семи політичних груп Європарламенту. Не долучилися до неї ще дві групи, одна з яких об’єднує ультраправі сили, а інша лівацькі.

Ця заява не є офіційною позицією всього Європарламенту.

Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.

Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 

У Берліні спростували заяву Лукашенка про «розмову з Меркель»

В уряді Німеччини спростували заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка про нібито його телефонну розмову з канцлером Німеччини Анґелою Меркель.

«Такої розмови Меркель із Лукашенком не було з моменту виборів», – сказав речник німецького уряду агентству «Ройтерз».

Раніше 17 серпня Лукашенко виступав перед робітниками Мінського заводу колісних тягачів, і під час цього виступу присутні засвистували його і кричали «Йди геть!»

Серед іншого, він заявляв тоді, що попереднього дня, 16 серпня, йому телефонувала Меркель, але ніяких конкретних подробиць не навів.

«Уже вчора телефонує Меркель: «Я хочу поговорити». Оці – Науседа (президент Литви Ґітанас Науседа – ред.) там і інші – «ми хочемо поговорити». Не треба мене нахиляти ні з Заходу, ні зі Сходу», – сказав він іще вранці в перебігу виступу; цей фрагмент виступу білоруське державне телебачення показало вже ввечері (дивитися з 6.20).

Тим часом у Литві повідомили, що Меркель обговорювала Білорусь із Науседою і, серед іншого, поінформувала литовського керівника, що наразі Берлін намагається дипломатичними каналами зв’язатися з Лукашенком із метою врегулювання ситуації в Білорусі.

За повідомленням пресової служби президента Литви, канцлер, говорячи на тему Білорусі, також повідомила, що вранці 18 серпня мають відбутися її переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

Крім того, за цим повідомленням, Науседа і Меркель обговорили заплановане на 19 серпня засідання Європейської ради, в перебігу якого лідери Європейського союзу і країн-членів ЄС обговорять події в Білорусі і можливі санкції проти її нинішнього керівництва.

«Чекаю на рішення щодо ситуації в Білорусі разом із іншими лідерами ЄС у середу. А тим часом сьогодні обговорив можливу реакцію ЄС із канцлером Німеччини і президентами Латвії, Литви і Польщі»

Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.

Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 

В ОБСЄ пропонують візит до Білорусі для переговорів зі сторонами протистояння

В Організації з безпеки і співпраці в Європі пропонують візит до Білорусі для переговорів зі сторонами протистояння в цій країні після виборів президента, офіційні результати яких, що твердять про перемогу чинного голови держави Олександра Лукашенка на шостий термін, широко не визнають і в Білорусі, і у світі.

«Ми повторюємо наше занепокоєння проведенням президентських виборів 9 серпня, за якими не могло спостерігати Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, непропорційним застосуванням сили щодо мирних демонстрантів, масовими затриманнями і повідомленнями про тортури і зловживання силових структур. Для того, щоб знайти шлях уперед, необхідний відкритий і конструктивний діалог у Білорусі. ОБСЄ готова підтримати його і залучити до розмов усі сторони», – мовиться в заяві від імені нинішнього головування Албанії в ОБСЄ.

За цим повідомленням, задля цього владі Білорусі надіслали офіційну пропозицію про візит до цієї країни нинішнього голови ОБСЄ, прем’єр-міністра і міністра європейських і закордонних справ Албанії Еді Рами і майбутнього голови організації, міністра закордонних справ Швеції Анн Лінде, з метою зустрічей із представниками влади і опозиції.

«Голова ОБСЄ знову наголошує на нагальній потребі повністю дотримуватися принципів і зобов’язань ОБСЄ, включно з підтримкою і захистом засадничих свобод і прав людини, а також поваги до суверенітету і територіальної цілісності», – мовиться в заяві.

Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, влада якого заявляє про його перемогу й на наступний термін, раніше вже відкидав пропозиції про посередництво з-поза меж країни, але за останні дні рівень протестів проти оголошених результатів виборів значно зріс, через що нині він дещо змінює позиції. Зокрема, 17 липня він уже припустив і можливість нових президентських виборів, хоча висуває умови для цього, тоді як іще вранці цього ж дня він не бажав вести й мови про таку вимогу демонстрантів проти його режиму.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 

ОАЕ заявляє, що угода про нормалізацію відносин з Ізраїлем не спрямована на Іран

Об’єднані Арабські Емірати заявляють, що угода про нормалізацію відносин з Ізраїлем є «суверенним рішенням», яке «не спрямоване» на Іран.

«Ми не приймаємо втручання в наші рішення», – заявив міністр закордонних справ ОАЕ Анвар Ґарґаш.

Перед цим Об’єднані Арабські Емірати викликали до МЗС тимчасового повіреного в справах Ірану через коментарі іранського президента Хассана Рогані, який заявив, що ОАЕ зробили «величезну помилку».

13 серпня Ізраїль та ОАЕ за посередництва США уклали угоду про нормалізацію відносин. Очікується, що незабаром країни-учасниці угоди обміняються послами і відкриють дипломатичні представництва.

У тексті спільної заяви йшлося, що Ізраїль утримається від проголошення свого суверенітету над частиною територій Західного берега річки Йордан, які палестинці хочуть бачити частиною своєї майбутньої держави.

Члени ЄС планують обговорити ситуацію в Білорусі 19 серпня

Члени Європейського союзу планують обговорити ситуацію в Білорусі 19 серпня, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель у Twitter.

«Я зберу зустріч членів Європейської ради цієї середи о 12:00, щоб обговорити ситуацію в Білорусі. Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти протестувальників неприйнятне та не може бути дозволене», – написав Мішель.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 

Падіння економіки Японії сягнуло рекордних значень через пандемію

Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) Японії, третьої за величиною світової економіки, у річному вимірі сягнуло 27,8 відсотка – це найгірше значення, відколи порівнянні дані стали доступними у 1980 році.

Скорочення, спричинене пандемією коронавірусного захворювання COVID-19, тривало третій квартал поспіль.

У травні Японія скасувала карантинні заходи і вжила кроки для підтримки економіки, проте відновлення росту захворюваності на COVID-19 робить нечіткими перспективи економічного розвитку.

Станом на 17 серпня у світі від COVID-19 померли понад 773 тисячі людей, понад 21 мільйон – захворіли. Епіцентром залишаються Північна і Південна Америки, де США, Бразилія і Мексика залишаються серед країн із найвищим рівнем захворюваності і смертності.

Лукашенко: «інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте»

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 серпня гелікоптером прилетів на Мінський завод колісних тягачів, робітники якого минулого тижня приєдналися до акцій протесту. Виступаючи на заводі, він вкотре відмовився від проведення нових виборів президента в країні, чого понад тиждень вимагають протестувальники.

«Ви говорите про несправедливі вибори та хочете провести чесні? Я відповідаю на це запитання. Ми провели вибори. Інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте», – заявив Лукашенко.

При цьому, як повідомило державне агентство «Белта», він закликав здійснювати перерозподіл владних повноважень у країні через конституційний процес, а не через вуличні акції. 

 

«Ніколи ви від мене не дочекаєтеся, щоб я під тиском щось зробив! Їх (виборів) не буде. Тому що не буде ні МЗКТ, ні МАЗу, ні БелАЗу, за пів року ми знищимо все», – сказав Лукашенко.

Працівники МЗКТ розповіли виданню TUT.by, що Лукашенко не вийшов поспілкуватися з усіма співробітниками, а виступив у цеху «перед групою обраних». 

Він заявив, що в Білорусі «в цілому заводи працюють», незважаючи на страйки, і підкреслив, що на підприємствах було багато «зайвих» працівників, яких «не викидали на вулицю».

«Я знаю, незважаючи на те, що деякі бродять. Ну, 150 на якомусь підприємстві, навіть 200 (людей) погоду не роблять. Хто хоче працювати, хай працює. Не хочуть працювати – що ж, ми їх не змусимо», – сказав Лукашенко.

 

Відліт гелікоптера президента робітники, які страйкують, проводжали свистом і скандуванням антилукашенківських гасел, повідомляє кореспондент телеканалу «Настоящее время». За його словами, в сторону МЗКТ прямувала колона машин силовиків, але поки що безпосередньо на території заводу силовиків немає.

Зараз біля входу на МЗКТ робітники інших підприємств, які дійшли до заводу, ввімкнули пісню «Перемен» Віктора Цоя. Протестувальники тримають в руках плакати «Ніяких переговорів, тільки відставка!».

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

Британія не визнає результатів виборів у Білорусі – Рааб

Велика Британія не визнає результати президентських виборів у Білорусі, на яких за офіційною інформацією переміг нинішній президент Олександр Лукашенко. Про це 17 серпня заявив міністр закордонних справ Сполученого королівства Домінік Рааб.

Рааб закликав через ОБСЄ провести розслідування щодо виборчого процесу.

Також він засудив застосування білоруською владою насильства для придушення мирних протестів, які почалися після виборів.

 

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

На будівлі КМДА вивісили історичний прапор Білорусі

На будівлі Київської міської державної адміністрації вивісили історичний біло-червоно-білий прапор Білорусі.

Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

 

У Чехії тисячі людей вийшли підтримати білоруський народ  

До 5 тисяч людей вийшли у неділю, 16 серпня, на акцію підтримки білоруського народу «Свободна Білорусь 2020», яка відбулася у столиці Чехії Празі, передає кореспондент Радіо Свобода.

На акції зібралися тисячі чехів, білорусів і українців, які принесли із собою білоруську символіку та квіти. Люди скандували «Жыве Беларусь», «Свободу» та інші гасла проти чинного президента Олександра Лукашенка. 

«Те, що зараз відбувається у Білорусі, надзвичайно важливо для України, на мою думку. І можливо самі білоруси зараз не здатні оцінити нашу підтримку, для них ми часто «майдануті», адже пропаганда робить свою справу. Але головне, що вони почали прокидатися, це добре. У них ще довгий і дуже складний шлях попереду, треба їх в цьому підтримувати», – поділилася киянка Іванка Ілієнко, яка прийшла на акцію із українським прапором.  

Головна вимога організаторів – закликати керівників чеської влади та ЄС до термінових переговорів на найвищому рівні проти насилля та фальсифікації результатів виборів у Білорусі. Організатори також закликали не забувати про вплив та можливу військову загрозу з боку російського режиму на території Білорусі.  

«На жаль, Білорусь – дуже близько до владних інтересів Путіна. Є ризик виникнення того, що ми називаємо «Україна номер два». Ми не хочемо більше повторення східної України. Вільний світ, зокрема ЄС, членом якого є Чехія, мусить встати на бік білорусів, які прагнуть свободи та демократії. Ми будемо і далі вимагати, щоб Чехія сприяла введенню санкцій», – зазначили чеські активісти.  

На акції була також присутня правозахисна організація Amnesty international, яка збирала підписи проти брутальної поведінки білоруських силовиків, що брали участь у розгоні мирного протесту в ніч на 10 серпня у Мінську та інших містах Білорусі. За словами координаторки організації, за три дні онлайн-реєстрації вдалося зібрати понад 3 тисячі підписів. 

«Підписи, що ми отримаємо, ми переводимо в онлайн формат та надсилаємо МВС та консульству Білорусі у Чехії», – повідомила кореспонденту Радіо Свобода Крістіна Забойнікова з Amnesty International.  

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш закликав Європейський союз «бути дієвим».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років. 

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані. 

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.

Палац президентки Словаччини сяє кольорами білоруського історичного прапора

Президентський палац у Братиславі сяє біло-червоно-білими барвами – кольорами історичного прапора Білорусі.

Словацька президентка Зузана Чапутова на своїй твіттер-сторінці пояснила, що це крок «на знак солідарності з тими, хто ненасильно захищає свободу і вимагає вільні, чесні і демократичні вибори в Білорусі».

Вона наглолосила, що насильство має бути замінене  розсудливим діалогом, відвертістю і примиренням».

«Я відкидаю використання сили і репресій  проти  народу Білорусі, який вільно висловлює  своє право на слово і збори. Фундаментальні свободи і  права людини мають бути завжди в пошані й підтримуватись», – зазначила президентка Словаччини.

Палац Грассалковіча в Братиславі від 1996 року є офіційною резиденцією президентів Словаччини. Споруда в стилі пізнього  барокко як літня резиденція була зведена близько 1765 року для графа Антала Грассалковіча – шляхтича хорватського походження, свого часу одного з найвідоміших угорських політиків.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

НАТО заявляє, що спостерігає за ситуацією в Білорусі

Північноатлантичний альянс спостерігає за ситуацією в Білорусі, повідомила речниця НАТО Оана Лунгеску.

Водночас вона заперечила слова президента Білорусі Олександра Лукашенка, який 16 серпня заявив, що Альянс розгорнув свої танки та літаки в 15 хвилинах від білоруського кордону.

«Немає нарощування сил НАТО в регіоні… Мультинаціональна присутність НАТО в східній частині території Альянсу – це не загроза жодній країні», – наголосила Лунгеску.

За її словами, війська НАТО виконують винятково оборонну функцію й розгорнуті для запобігання конфліктам.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.