Влада Сполучених Штатів посилює тиск на Німеччину, намагаючись домогтися відмови країни від завершення газогону «Північний потік-2» – про це повідомило 21 листопада інформаційне агентство dpa з посиланням на представника американської адміністрації.

За словами чиновника, влада США склала список компаній і приватних осіб, які найближчим часом можуть потрапити під санкції в тому випадку. Це станеться, якщо вони продовжать співпрацювати з проєктом будівництва газопроводу по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини. Зараз представники адміністрації США, як стверджується, зв’язуються з деякими з цих компаній, попереджаючи про можливі наслідки.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

«Ми в процесі дзвінків кільком із цих компаній, аби попередити їх, що вони можуть виявитися втягнутими до діяльності, що підпадають під санкції», – повідомив співрозмовник журналістів.

Він відмовився назвати конкретні назви компаній. За його словами, чимало з них не знають про можливі санкції, тож американська сторона дає їм можливість згорнути свою діяльність, пов’язану з «Північним потоком-2».

«Північний потік-2» передбачає будівництво двох ниток газопроводу загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік від узбережжя Росії до Німеччини по дну Балтійського моря. Попередні плани передбачали, що укладання труб буде завершене в 2019 році. Однак роботи були припинені після того, як Конгрес США схвалив пакет санкцій проти учасників робіт.

США виступають проти проєкту, стверджуючи, що він робить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, через яку газ транспортується до Європи зараз. Натомість Вашингтон пропонував Брюсселю американські енергоносії.

Росія, Німеччина, Австрія і кілька інших країн, компанії яких беруть участь у будівництві, наполягають, що йдеться виключно про бізнес-проєкт.
…

Іран повідомив 20 листопада про затримання в Перській затоці танкера під прапором Панами через підозру у нелегальному транспортуванні 300 тисяч літрів нафти.

Напівофіційне інформагентство Fars повідомляяє, що затримали танкер іранські військові з елітного Корпусу вартових Ісламської революції.

Повідомляється, що затримані також 10 іноземних членів екіпажу – національність членів екіпажу чи інші подробиці інциденту наразі невідомі. Справу передали в прокуратуру портового міста Парсіан.

Іран, що має одні з найдешевших цін на пальне у світі, через значні субсидії і падіння курсу національної валюти, бореться з контрабандою палива в сусідні країни.

За повідомленнями іранських ЗМІ, щодня з Ірану контрабандою вивозиться близько 10 мільйонів літрів палива.
…

У Нагірному Карабасі завершилося розгортання миротворців з Росії. Про це в п’ятницю заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

За його словами, в район конфлікту перекинули підрозділи 15-ї окремої мотострілкової бригади. Вони складають основу миротворчого контингенту. «Всього здійснено 250 авіарейсів, перевезено 1960 осіб і 552 одиниці техніки», – уточнив Шойгу на нараді у президента Росії Володимира Путіна.

Серед іншого, міністр зазначив, що повністю розмінували Лачинський коридор, що зв’язує Карабах з Вірменією і тепер буде патрулюватися російськими військовими.

Командувач російським миротворчим контингентом Рустам Мурадов сказав, в свою чергу, що порушень режиму припинення вогню і провокацій в зоні конфлікту не було. «Окремі дрібні інциденти врегульовуються представниками миротворчого контингенту на місцях», – додав Мурадов.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Дружина колишнього президента Вірменії Серж Сарґсяна померла від ускладнень, викликаних коронавірусом.

В офісі Сарґсяна 20 листопада повідомили, що Рита Сарґсян померла у віці 58 років, через кілька днів після госпіталізації в критичному стані 16 листопада.

Вона народилася в 1962 році в Нагірному Карабасі, де донедавна упродовж декількох тижнів тривали бої у черговій фазі загострення між Вірменією і Азербайджаном.

Серж Сарґсян, також уродженець Нагірного Карабаху, двічі займав пост прем’єр-міністра Вірменії і був третім президентом Вірменії в період з 2008 до 2018 року.
…

Памʼятник Тарасові Шевченку, дарунок міста Львова, встановили в Новому Саді, головному місті сербського автономного краю Воєводина, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Через погіршення епідеміологічної ситуації в країні відкладають усі публічні заході й через це наразі точно невідомо, коли відбудеться офіційне відкриття памʼятника. У мерії Нового Саду Радіо Свобода повідомили, що офіційне відкриття могло б бути в листопаді або грудні.

Бюст поета розміщений на гранітному постаменті заввишки два метри. Памʼятник розташований неподалік університетського кварталу, біля алеї, що носить імʼя сербського поета Мирослава Антича.

На памʼятнику українською й сербською мовами викарбовані слова поета з поеми «Єретик»: «Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця», а внизу – «Від громади Львова громаді Нового Саду».

Львів і Новий Сад у 1999 році уклали угоду про співробітництво в сферах господарства, культури й спорту. Українська сторона згодом виявила готовність сприяти побудові памʼятника українського поета в Сербії. Попри заяви про готовність розширювати співпрацю, влада сербського міста постійно відкладала ініціативу.

Українсько-русинська громада в Новому Саду налічує приблизно три тисячі осіб. В місті є греко-католицька церква св. Петра і Павла.

Деякі сербські ультранаціоналістичні партії вели кампанію проти відкриття памʼятника, оскільки поет, за їхніми твердженнями, «ненавидів росіян».
…

Міністерство фізичної культури і спорту Узбекистану з 1 липня 2021 року має намір запровадити моніторинг за надмірною вагою чиновників в онлайн-режимі на основі складеного рейтингу, пише узбецька служба Радіо Свобода.

Перед цим у відомстві планують розробити критерії оцінки рівня надмірної ваги керівників і співробітників держорганів.

Представники міністерства повідомили, що з наступного навчального року фізкультура буде викладатися в усіх класах по дві години на тиждень, а в державних органах й організаціях запровадять спеціальні перерви для занять виробничою гімнастикою.

До першого вересня 2021 року влада планує видати «Енциклопедію національних спортивних і народних ігор Республіки Узбекистан».

Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв у березні 2019 року дав міліціонерам із надмірною вагою пів року на схуднення. 

У листопаді цього року Мірзійоєв підписав указ, який передбачає розвиток масового спорту серед населення. Пріоритетними видами спорту стануть ходьба, біг, міні-футбол, велоспорт, бадмінтон, стрітбол, воркаут на вулиці і в селах.

Влада також обіцяла громадянам платити за кожні 10 тисяч кроків у день на електронний гаманець. Тим, хто пройшов найбільшу відстань по району або місту, переведуть 300 тисяч сумів (28 доларів), по регіону – 500 тисяч сумів (48 доларів), по республіці – 1 млн сумів (96 доларів).

У 2019 році Узбекистан очолив рейтинг країн із найвищим рівнем смертності через неправильне харчування, згідно з дослідженням вчених Єнського університету.

 
…

Близько тисячі жителів Мінська прийшли попрощатися з убитим Романом Бондаренком 20 листопада, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Прощання триває у Воскресенській церкві на вулиці Гамарника у північній частині столиці Білорусі.

На початку 12-ї години (за місцевим часом) людей почали впускати в церкву. Черга до неї розтягнулася на кілька сотень метрів – люди потоком йшли вулицею Гамарника, несучи вінки та квіти. Перед прощанням священик сказав, що не знає, чи погодиться сім’я покійного, щоб така велика процесія пішла на кладовище.

Силовиків наразі на прощанні не видно.

Читайте також: У Білорусі взяли під варту четвертого за тиждень співробітника Радіо Свобода

Кримінальної справи про вбивство Романа Бондаренка немає. Розгляд справи взяла на себе Генеральна прокуратура.

Натомість напередодні Генеральна прокуратура Білорусі порушила кримінальну справу проти лікаря, який надав виданню Tut.by інформацію про стан Романа Бондаренка. Журналістку, яка висвітлювала смерть мінчанина, напередодні затримали.

Результати медичного огляду Бондаренка, який вперше опублікував Tut.by, підтверджують, що він прибув до мінської швидкої допомоги абсолютно тверезим – всупереч версії, висловленій владою та особисто Олександром Лукашенко.

Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З’являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.
…

Патріарх Іриней, голова Сербської православної церкви (СПЦ), помер від COVID-19 у військовій лікарні в Белграді, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Іринея госпіталізували 4 листопада після повернення з Чорногорії, де він над відкритою домовиною відправляв похоронні богослужіння за митрополитом Амфілохієм, головою СПЦ у країні. Амфілохій також помер від COVID-19. У лікуванні патріарха брала участь й команда лікарів з Росії.

Патріарх Іриней, народжений 1930 року, очолював СПЦ від 2010 року. Він належав до консервативного крила сербських ієрархів, близького до Російської православної церкви, постійно виступав на підтримку президента Сербії Александра Вучича й заохочував сербів у Чорногорії протестувати проти проєвропейської влади країни.

Владики й священики СПЦ відправляють літургію й інші обряди без захисних масок й не дотримуються рекомендованих заходів захисту. Вони причащають вірян однією ложечкою, стверджуючи, що причастя захищає від хвороб.

Сербська православна церква не визнає Православну церкву України. Її ієрархи так само, як російські, негативно ставляться до екуменічного руху.
…

Антитерористичний суд в пакистанському місті Лахор 19 листопада засудив до п’яти з половиною років тюремного ув’язнення підозрюваного в організації теракту в 2008 році в індійському місті Мумбаї Хафіза Мухаммада Саїда за статтею про фінансування тероризму. Суд також оштрафував його на 110 тисяч рупій (близько 700 доларів США).

Саїда заарештували в липні минулого року, він вже перебуває у в’язниці та відбуває два терміни по п’ять з половиною років кожен, винесені в лютому. Агентство Reuters повідомило, що вироки будуть виконуватися одночасно, а це означає, що він не отримає додаткового тюремного ув’язнення.

Новий вирок суд виніс у зв’язку з тим, що Пакистан може бути внесений до «чорного списку» базованої у Парижі міжурядової організації FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби із відмиванням грошей – ред.). Пакистан залишається в «сірому списку» цієї організації з 2018 року.

Хафіз Мухаммад Саїд є засновником ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тайба», яке США та Індія звинувачують в причетності до теракту в Мумбаї, через який у 2008 році загинули щонайменше 166 людей, в тому числі громадяни США.

Раніше Сполучені Штати пропонували винагороду у 10 мільйонів доларів за інформацію, що призведе до арешту і засудження Саїда, який заперечує свою причетність до нападу.
…

Латвія продовжує приймати біженців з Білорусі. Це люди, які постраждали під час акцій протесту, або були затримані і на батьківщині їм тепер загрожує кримінальна відповідальність. У Латвії вони проходять лікування, реабілітацію, а потім змушені чекати отримання офіційного статусу біженців. (Автори: Марія Андреєва, Даніїл Жиліцький).
…

Московський суд у Мінську засудив кореспондентку БелаПАН, авторку Білоруської служби Радіо Свобода Юлію Коцьку до восьми днів арешту за нібито участь у недільній акції протесту 15 листопада, яку вона висвітлювала.

Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, Юлія Коцька 15 листопада разом із колегами Андрієм Шавлюгою і Андрієм Рабчиком готувалася до висвітлення маршу протесту біля метро «Пушкінська». За її словами, вона проживала в готелі «Орбіта» з 14 листопада. У той день вона і її колеги з цього номера знімали фото і відео подій на вулиці, але потім прийшли три людини в спортивних костюмах і масках, які викликали поліцію. Вони наказали покласти все обладнання на ліжко і почали обшук. Після цього затриманих вивели через задні двері готелю і передали ОМОНу.

Як розповіла журналістка, в Московському РВВС вона заявила, що не згодна зі складеним на неї протоколом за статтею про «порушення порядку проведення та організації масових заходів». Її звільнили в ніч на 16 листопада.

Юлія Коцька була серед понад 1200 осіб, затриманих спецназом 15 листопада по всій Білорусі.

За повідомленнями Білоруської асоціації журналістів, серед затриманих було щонайменше 18 журналістів, серед яких Юлія Коцька та ще три співробітники Білоруської служби Радіо Свобода, фоторепортер Андрій Шавлюга, оператор Андрій Рабчик та журналіст Ігор Корній. Шавлюгу і Рабчика заарештували на 15 діб за «участь у несанкціонованому мітингу». Корній отримав 10 діб арешту.

Читайте також: В.о. президента Радіо Свобода: влада Білорусі поводиться з медіа у свавільній манері

Білоруська асоціація журналістів вказує, що в країні від початку виборчої кампанії арешт відбули 75 представників медіа, понад 360 журналістів були затримані під час виконання професійних обов’язків.
…

У Європі станом нині зареєстровано понад 15,7 мільйонів випадків захворювання на COVID-19, майже 355 тисяч з них – летальні. При цьому лише у листопаді у Європейському регіоні ВООЗ виявила понад 4 мільйони інфікованих. Про це йдеться у доповіді регіонального директора ВООЗ у Європі Ганс Клюґе.

«У сукупності на Європу припадає 28 відсотків усіх світових випадків захворювання і 26 відсотків смертей. У регіоні більш ніж 80 відсотків країн повідомляють про підвищені показники захворюваності за 14 днів (більше 100 на 100 000 населення), при цьому майже третина країн повідомляє про дуже високі показники захворюваності за останні 14 днів, що перевищують 700 випадків на 100 000 населення», – зазначив Клюґе.

Він наголосив, що за два тижні кількість летальних випадків зросла на 18 відсотків. «Минулого тижня в Європі зареєстровано понад 29 000 нових смертей від COVID-19. Це одна людина, яка вмирає кожні 17 секунд У Європі від COVID-19», – мовиться у повідомленні.

Клюґе розповів, що наразі фіксують все більше сигналів щодо перевантаженості систем охорони здоров’я. Зокрема, у Франції відділення інтенсивної терапії завантажені більш ніж на 95 відсотків протягом 10 днів, у Швейцарії відділення інтенсивної терапії працюють на повну потужність.

«Я хотів би підкреслити, що кожен раз, коли ми вирішуємо слідувати вказівкам, зупиняти поширення дезінформації або боротися з запереченням (пандемії, – ред.), ми робимо свій внесок у запобігання людських жертв через COVID-19. Наразі у Європі від COVID-19 щодня гине у середньому 4500 людей. А цього можна уникнути», – наголосив Клюґе.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 19 листопада у світі виявили понад 56,5 мільйона випадків інфікування COVID-19, померли більш ніж 1,35 мільйона людей, одужали – 36,3 мільйона.
…

Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. Про це повідомляється в оновленому списку відомства.

МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».

У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».

Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».

Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».

Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.

Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.

У жовтні Центральний районний суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами.
…

Європейський союз закликає відновити переговори про статус Нагірного Карабаху. Відповідна заява опублікована на сайті Європейської ради.

У тексті вітається припинення вогню в зоні конфлікту після досягнутого за посередництва Росії перемир’я. Євросоюз закликає сторони конфлікту утриматися від дій або риторики, яка б загострила ситуацію в регіоні, звідки запропоновано вивести іноземних учасників бойових дій. 

Як йдеться в заяві, припинення бойових дій – лише перший крок до вирішення регіонального конфлікту.

«Євросоюз вважає, що необхідно відновити зусилля з переговорного, всеосяжного і стійкого врегулювання конфлікту, в тому числі щодо статусу Нагірного Карабаху», – йдеться в тексті заяви. 

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили.
…

Генпрокуратура Білорусі винесла офіційні попередження про неприпустимість порушення закону двом представникам найбільших релігійних конфесій – через їхні критичні висловлювання про демонтаж представниками влади народного меморіалу вбитому в Мінську Романові Бондаренку.

Попередження винесені єпископу Мінсько-Могилівської архієпархії Римо-католицької церкви Юрію Кособуцькому та речнику Білоруської православної церкви (екзархат РПЦ) Сергію Лепіну. Прокуратура відреагувала на їхні висловлювання після критики Олександра Лукашенка на адресу священнослужителів.

Після того, як 15 листопада співробітники правоохоронних органів зруйнували народний меморіал на місці затримання Бондаренка, Кособуцький і Лепін висловили в соцмережах обурення цим. Католицький єпископ назвав руйнування меморіалу «спробою знищити все те благородне, чисте, світле, що є в наших людях», а речник БПЦ назвав дії співробітників правоохоронних органів «знущанням із портретів убієнного, квітів у його пам’ять, сатанинським нехтуванням лампад і іконок». Лукашенко назвав ці заяви знущальними і доручив генпрокурору розібратися з ними. Він також сказав, що «народні меморіали» в містах Білорусі створюють спеціально, щоб розпалити громадянську війну.

У повідомленні Генпрокуратури йдеться, що заяви священників «свідомо підвищують рівень напруженості в суспільстві, розпалюють ненависть до представників органів державної влади», «спонукають громадян до агресії». «Права на виконання державних функцій, надання правової оцінки правомірності дій посадових осіб і громадян делеговано уповноваженим державним органам… подібні повноваження релігійним організаціям не надані», – йдеться в заяві.

Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З’являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.

 
…

Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт, покликаний унеможливити участь Росії в зустрічах «Групи семи» (G7) і відновлення формату G8 за участю Росії. Серед причин небажання бачити Москву в цих форматах співпраці названа й анексія українського Криму.

Документ передбачає заборону на використання адміністрацією у Вашингтоні федеральних коштів із метою «підтримки або сприяння участі Росії в засіданнях G7 і відновлення G8 за участю Росії».

Відповідно до законопроєкту, цей захід має перестати діяти лише після того, як держсекретар і директор національної розвідки США зможуть запевнити законодавців, що Росія, «припинила будь-яке втручання у вибори в США або в інших країнах G7, державах НАТО і ЄС», повністю виконує свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей, «припинила незаконну окупацію Криму.., Південної Осетії і Абхазії» і «вивела свої війська і озброєння з Придністров’я».

Тепер ініціативу має розглянути Сенат, де більшість зараз належить республіканцям.

У разі затвердження законопроєкту Сенатом він надійде на підпис главі держави.

Раніше речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія не має прагнення повернутися до «Групи семи». Перед цим міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас відкинув пропозицію дозволити Росії повернутися в «Групу семи» економічно розвинених держав (G7) після того, як президент США Дональд Трамп порушив це питання. За словами міністра, поки рішення щодо Криму і Донбасу немає, він не бачить «жодних шансів», що Росія приєднається до G7.

До «Групи семи» входять США, Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Велика Британія. Росія не бере участі в зустрічах «Групи семи» після анексії українського Криму в 2014 році.

 
…

18 листопада декілька тисяч людей зібралися в центрі Єревана з вимогою відставки прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. У той же час кілька сотень людей влаштували мітинг на його підтримку перед будівлею уряду. Жителі Вірменії вже тривалий час проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Нікола Пашиняна і називають його «зрадником». Президент країни Армен Саркісян закликав до проведення дострокових парламентських виборів у Вірменії, щоб «врятувати країну від потрясінь». Сам Пашинян не повідомляв про плани піти у відставку, нещодавно він оприлюднив свій «дороговказ» післявоєнних реформ і реабілітації на наступні шість місяців. (Відео Вірменської редакції Радіо Свобода).
…

Держсекретар США Майк Помпео зустрівся у середу у Тбілісі з грузинськими лідерами і висловив підтримку суверенітету Грузії і зміцненню демократичних інститутів.

Під час чергової зупинки в його турне по союзницьким країнам Європи та Близького Сходу Помпео провів переговори з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі, після чого зустрівся з прем’єр-міністром Георгієм Гахарією та міністром закордонних справ Давидом Залкаліані.

«На зустрічі з Зурабішвілі держсекретар підтвердив прихильність США суверенітету і територіальній цілісності Грузії і високо оцінив значний внесок країни у боротьбу з глобальним тероризмом», –заявили у середу у Держдепі.

Гахарія назвав американо-грузинські відносини «найважливішим партнерством» для його країни, зазначивши, що Грузія вдячна США за підтримку її територіальної цілісності.

Помпео у Twitter заявив, що він впевнений, що сильні, динамічні двосторонні відносини між США та Тбілісі базуються на «спільних цінностях та відданості територіальному суверенітету Грузії». Росія отримала контроль над двома регіонами Грузії – Південною Осетією і Абхазією – після короткої війни 2008 року.

Держдепартамент повідомив, що Помпео, зокрема, закликав до подальшого прогресу в справі демократичних реформ в Грузії.

«Грузія досягла прогресу у боротьбі із корупцією, розвитку державних інституцій та покращенні безпеки», – заявив державний секретар США.

На початку зустрічі з Гахарією і Залкаліані Помпео вказав на необхідність вільних і чесних виборів, а також створення умов для повноцінних дебатів.

Помпео після візиту до Грузії прибув до Ізраїлю, де планує обговорити з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху недавні угоди Ізраїлю про нормалізацію відносин з Бахрейном і Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Після цього він відвідає Об’єднані Арабські Емірати, Катар і Саудівську Аравію. Оглядачі відзначають, що голови усіх країни у нинішньому турне очільника Держдепу привітали Джо Байдена із перемогою на виборах президента США. Як відомо, президент США Дональд Трамп заявив про оскарження результатів виборів та буцімто їх підтасовку.
…

Федеральне авіаційне управління США дозволив відновити польоти лайнерів Boeing 737 MAX.

Глава управління Стівен Діксон в розмові з агентством Reuters заявив, що повністю впевнений у безпеці літаків. При цьому, за словами Діксона, виробнику і в подальшому слід удосконалювати системи безпеки.

Boeing 737 MAX експлуатують 59 авіакомпаній. Перш ніж літаки зможуть перевозити пасажирів, перевізникам необхідно внести необхідні зміни, зазначені Федеральним авіаційним управлінням. Пілоти повинні пройти додаткове навчання. Очікується, що цей процес триватиме від декількох тижнів до декількох місяців.

Всього на балансі авіакомпаній знаходяться 387 бортів Boeing 737 MAX.

Поки що тільки компанія American Airlines додала в розклад з кінця грудня польоти лайнерів між Майамі і Нью-Йорком. Американський авіаперевізник Southwest, у якого є 34 літаки – більше, ніж у будь-якої іншої авіакомпанії, – не буде обслуговувати пасажирів на Boeing 737 MAX до весни 2021 року.

Мораторій на польоти літаків моделі 737 МАХ був запроваджений практично у всіх країнах світу, зокрема й США, у березні 2019 роки після двох авіакатастроф в Ефіопії та Індонезії. Жертвами стали 346 осіб. Причиною аварій, згідно розслідуванням, стали помилки у програмному забезпеченні.

У травні компанія Boeing відновила виробництво на заводі в Рентоні, штат Вашингтон. Наприкінці червня Федеральне управління цивільної авіації США дозволило сертифікаційні льотні випробування.

У вересні спеціальна комісія Конгресу США за результатами свого розслідування заявила, що причинами авіакатастроф стали помилки компанії-виробника і Федерального авіаційного управління.
…

Американська компанія Pfizer заявила в середу, 18 листопада, що остаточні результати останніх випробувань її вакцини від COVID-19 показали, що вона ефективна на 95%. Про це повідомляє агентство Reuters.

У компанії заявили, що вже мають необхідні дані про безпечність вакцини за останні два місяці і планують подати заявку на екстрену реєстрацію препарату у США протягом кількох днів.

Нещодавно ще одна американська компанія Moderna, яка розробляє нову вакцину від коронавірусного захворювання COVID-19 разом із Національним інститутом охорони здоров’я США, оголосила, що, за попередніми даними, ефективність її продукту складає 94,5%. У третій фазі випробувань у США взяли участь більше ніж 30 тисяч людей. У компанії це назвали «великим днем» і заявили, що найближчими тижнями планують подати заявку на дозвіл для використання вакцини.

Проте, глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус наголошував, що вакцина сама по собі не зможе спинити пандемію COVID-19. Він зазначив, що навіть після початку вакцинації доведеться продовжувати практику спостережень за поширенням коронавірусу; продовжити тестувати людей на коронавірус, а також ізолювати хворих; відстежувати та відправляти на карантин людей, які контактували з хворими; заохочувати людей зберігати пильність.

За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 18 листопада у світі на COVID-19 захворіли 55,7 мільйона людей, померли понад 1,3 мільйона, одужали понад 35,8 мільйона.
…

Журналіст білоруської служби Радіо Свобода Ігор Корній отримав 10 діб арешту. Про це його родина і колеги дізналися зі списків ув’язнених, які перебувають в ізоляторі в місті Жодіно. Весь цей час вони шукали його по судах.

Ігоря Корнія разом із дружиною Інною затримали 15 листопада в Мінську. Інну відпустили вранці наступного дня, що сталося з Ігорем, ніхто не знав.

Всього цього дня в Білорусі силовики затримали понад 1200 людей.

Ігор Корній працює в журналістиці понад 30 років, 20 років працює в білоруській службі Радіо Свобода, є членом Білоруської асоціації журналістів (БАЖ).

У в’язницях Білорусі станом на 18 листопада перебувають 20 журналістів. З початку виборчої кампанії в країні арешт відбули 75 представників медіа, понад 360 журналістів були затримані під час виконання їхніх професійних обов’язків, повідомляє БАЖ.
…

Рада федерації Росії 18 листопада дала російському лідеру Володимиру Путіну згоду на розміщення в зоні конфлікту в Нагірному Карабасі миротворчого військового контингенту з необхідним озброєнням і спецтехнікою.

За конституцією, Рада федерації має за запитом президента розглядати питання про використання російських військ за кордоном. Російські військові вже перебувають у Нагірному Карабасі: вони були введені туди після того, як 9 листопада Путін і лідери Вірменії та Азербайджану підписали заяву про припинення бойових дій.

Одразу після підписання цієї заяви речник Кремля Дмитро Пєсков виступив із твердженням, що окремої згоди Ради федерації на введення миротворців не потрібно, оскільки, за його словами, «30 вересня 2015 року була постанова Ради федерації, де дається згода президентові Росії на використання збройних сил за межами російської території на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права». Посилання на рішення верхньої палати парламенту від 30 вересня 2015 року є і в указі Путіна про розміщення миротворців в Карабасі.

У 2015 році рішення було ухвалене в день початку російської військової операції в Сирії. При цьому в ньому справді не вказана конкретна країна, куди будуть введені російські війська.

Пояснюючи, чому дозвіл Ради федерації на розміщення миротворців у Нагірному Карабасі все ж знадобився, голова комітету з конституційного законодавства Андрій Клішас сказав, що йдеться про тривалу операції (миротворці введені щонайменше на 5 років).

Згідно з домовленостями, російські військові числом майже дві тисячі розміщені на лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і в так званому Лачинському коридорі, який сполучає регіон із Вірменією.
…

Також пропонується заборонити мітинги біля будівель екстрених служб (наприклад, МВС або ФСБ)
…

США скоротять свою військову присутність в Афганістані з 4500 до 2500 осіб до 15 січня, також будуть скорочені на 500 осіб військові в Іраку – до 2500, повідомив виконувач обов’язки міністра оборони Крістофер Міллер 17 листопада.

Це рішення відображає політику президента Дональда Трампа, щоб «довести війну в Афганістані та Іраку до успішного і відповідального завершення і повернути наших хоробрих військовослужбовців додому», сказав Міллер.

Виведення військ всього за два місяці до відходу Трампа з Білого дому відбудеться, попри аргументи високопоставлених військових США і НАТО на користь більш повільного і методичного виведення.

На тлі повідомлень про те, що Трамп планує вивести війська з Афганістану, 17 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ попередив, що військовий блок може заплатити високу ціну за швидкий і неузгоджений вихід з Афганістану.

Деякі союзники-республіканці Трампа на цьому тижні також висловили стурбованість з приводу раптового скорочення військ за кордоном.

Лідер більшості в Сенаті США Мітч Макконнелл попередив, що швидке скорочення військ у Афганістані дасть екстремістам можливість пропагандистськи заявляти про перемогу. Він припустив, що цей крок також може дозволити талібам взяти під свій контроль владу в Афганістані і повернути широкий вплив угруповань «Ісламська держава» і «Аль-Каїда».

Читайте також: Трамп хоче вивести війська США з Афганістану «до Різдва»

Відповідно до угоди, підписаної в лютому між «Талібаном» і Сполученими Штатами, іноземні сили повинні покинути Афганістан до травня 2021 року в обмін на зобов’язання талібів розірвати зв’язки з «Аль-Каїдою» та іншими міжнародними угрупованнями бойовиків. Але повне виконання цієї угоди наштовхується на безліч перешкод на тлі відсутності прогресу у внутрішньоафганських мирних переговорах в Катарі.

Прихильники виведення американських військ вказують на те, що країна пролила багато крові в боях у Афганістані і Іраку з 2001 і 2003 років відповідно, і у Сполучених Штатів є багато проблем, які потрібно вирішувати всередині країни.
…

Парламент Туреччини у вівторок ухвалив постанову про відправку військ в Азербайджан для моніторингу за виконанням мирної угоди між Азербайджаном і Вірменією за посередництва Росії.

Пропозицію 17 листопада підтримали всі партії турецького парламенту, крім однієї. Рішення ухвалили після того, як президент Реджеп Таїп Ердоган виступив з ініціативою направити війська в так званий центр моніторингу в Азербайджані щодо припинення вогню в Нагірному Карабасі.

Туреччина, яка підтримувала Азербайджан в шеститижневому загостренні конфлікту з етнічними вірменськими силами через сепаратистський Нагірний Карабах, минулого тижня підписала меморандум з Росією про створення такого спільного центру моніторингу в Азербайджані.

Рішення парламенту надає однорічний мандат на розміщення турецьких солдатів і цивільних осіб в спільному центрі моніторингу «в місці, яке визначить Азербайджан», і відповідно до стратегічних угод між двома країнами.

Президент Росії Володимир Путін заявив 17 листопада, що спільний російсько-турецький центр моніторингу буде значною мірою використовувати безпілотники для оцінки ситуації на місцях в Нагірному Карабасі.

Франція, яка разом зі Сполученими Штатами і Росією є співголовою Мінської групи, що раніше очолювала переговори між Вірменією і Азербайджаном, 17 листопада закликала Росію прояснити «неясність» щодо угоди, і яка її роль як посередника.

«Припинення вогню було необхідне для порятунку тисяч життів, але є неясність», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

За його словами, ці питання будуть обговорюватися на зустрічі французьких, американських і російських дипломатів в Москві від Мінської групи 18 листопада.

Держдепартамент США підтримав точку зору Франції, заявивши, що до росіян все ще є питання, які необхідно прояснити з приводу угоди, «в тому числі і про роль турків».

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили.
…

У Франції 17 листопада представники поліції розігнали сотні мігрантів з нелегального табору поблизу французького національного спортивного стадіону Стад де Франс на північ від Парижа. Мігрантів, серед яких були сім’ї з маленькими дітьми, посадили в автобуси. За словами журналіста Reuters, присутнього на місці події, коли сталася тиснява при посадці в автобуси, поліція застосувала сльозогінний газ, від нього постраждали також кілька дітей. У поліції пояснили дії метою убезпечити людей під час пандемії COVID-19. Мігрантам пообіцяли надати альтернативне житло. (Відео Reuters).
…

Болгарія заблокувала початок переговорів щодо вступу Північної Македонії до ЄС через суперечку щодо мови та національної ідентичності македонців.

Міністр закордонних справ Болгарії Катерина Захарієва заявила 17 листопада, що Болгарія не схвалить так звані переговорні рамки для Північної Македонії, оскільки країни так і не змогли подолати розбіжності.

«Пропонований проєкт не відображає вимог Болгарії і не може бути підтриманий в його нинішньому вигляді», – мовиться у повідомленні.

Для остаточного схвалення переговорних рамок потрібна одностайність з боку всіх членів ЄС, що дає Болгарії право вето.

Скоп’є наполягає, що народ Північної Македонії не є частиною болгарського і що македонська мова – окрема південнослов’янська мова, хоч і близько споріднена з болгарською, – а не регіональний діалект болгарської, як твердить Софія.

Тим часом МЗС Болгарії вимагає, щоб вимоги Софії були офіційно внесені як елемент переговорних рамок, щоб таким чином їхнє виконання стало для Скоп’є передумовою подальших переговорів.

Болгарія відкинула рішення Ради ЄС оприлюднити окрему декларацію щодо її вимог поза межами переговорних рамок, бо, мовляв, така декларація не є юридично обов’язковим до виконання документом і не дає Софії гарантії виконання її забаганки.

Останніми двома тижнями посадовці двох країн провели низку переговорів у намаганні подолати розбіжності напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися пізніше цього місяця. Спершу цю зустріч планували на 10 листопада, наразі вона відкладена на тиждень.

Суперечка з Болгарією стає ще одним випробуванням для Скоп’є, де 2018 року вже були змушені відмовитися від назви країни (яка спершу називалася Македонія, без означення «Північна»), а перед тим і відмовитися від свого національного прапора, – на догоду Греції, яка від самої незалежності Скоп’є блокувала переговори про зближення свого північного сусіди з ЄС і про його вступ до НАТО. Атени твердили, ніби назва «Македонія» сама по собі становить територіальну претензію до Греції, де Македонією називається традиційний регіон на півночі країни, – мовляв, тільки цей регіон має право на цю назву. Завдяки цим поступкам Скоп’є керівники країн ЄС у березні цього року формально схвалили майбутній початок переговорів про вступ до Євросоюзу Північної Македонії, а також Албанії; також у березні Північна Македонія вступила до НАТО.
…

Четверо астронавтів із американського космічного корабля Crew Dragon компанії SpaceX перейшли на Міжнародну космічну станцію, до якої корабель пристикувався вранці 17 листопада.

Астронавти зі США Майкл Гопкінс, Віктор Ґловер і Шеннон Вокер, а також японський астронавт Соїті Ногуті працюватимуть на МКС пів року.

Вони приєдналися до членів 64-ї тривалої експедиції на МКС у складі командира станції росіянина Сергія Рижикова, космонавта Сергія Кудь-Сверчкова і астронавта NASA Кетлін Рубінс.

Запуск Crew Dragon здійснений на виконання контракту на комерційні польоти NASA з компанією SpaceХ Ілона Маска, яка розробила корабель і ракету-носій.

Це перший регулярний політ для США після того, як у 2011 році була завершена програма Space Shuttle. Свій перший тестовий політ до МКС з астронавтами на борту Crew Dragon здійснив 30 травня, а випробувальний політ у безпілотному режимі – в березні 2019 року.
…

В уряді Ірану розкритикували повідомлення про те, що президент США Дональд Трамп, в якого залишилося два місяці перебування на посаді, питав у радників про можливості завдання удару по головному ядерному об’єкту Ірану.

Речник уряду Ірану Алі Рабіє наголосив, що будь-який напад з боку США отримає «нищівну» відповідь.

Як повідомило 16 листопада видання The New York Times, під час зустрічі в Овальному кабінеті 12 листопада Трамп спитав кількох радників, зокрема віцепрезидента Майка Пенса, державного секретаря Майка Помпео і голову Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Марка Міллі, «чи має він можливості вжити заходів проти головного ядерного об’єкту Ірану протягом найближчих тижнів».

Посадовці «відмовили президента від наміру завдати військового удару», попередивши його, що цей крок може розпалити більш широкий конфлікт в останні тижні його президентства, пише Times.

Американський чиновник підтвердив Reuters цю інформацію 17 листопада. «Він запитував про варіанти. Вони дали йому сценарії, і він врешті вирішив не продовжувати», – сказав чиновник.

Як повідомляється, Трамп поставив це питання після того, як у своїй доповіді Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що Іран продовжує розробляти запаси збагаченого урану.

Білий дім відмовився від коментарів.

Найбільш імовірною мішенню для нападу міг стати Натанз, де, за даними МАГАТЕ, «запас урану в Тегерані зараз у 12 разів більший», ніж дозволено в рамках знакової угоди між Іраном і світовими державами 2015 року, з якої Трамп вийшов у 2018 році.

Трамп, який відмовився визнати поразку й оскаржує результати президентських виборів 3 листопада, повинен передати владу новообраному президенту, представникові Демократичної партії Джо Байдену 20 січня. Команда Байдена відмовилася коментувати це питання.

Адміністрація Трампа відмовилася розпочати процес передачі влади, заблокувавши доступ команди Байдена до даних розвідки.

 
…

Президент США Дональд Трамп, в якого залишилося два місяці перебування на посаді, питав у радників про можливості завдання удару по головному ядерному об’єкту Ірану, повідомляють американські ЗМІ.

Під час зустрічі в Овальному кабінеті 12 листопада Трамп спитав кількох радників, зокрема віцепрезидента Майка Пенса, державного секретаря Майка Помпео і голову Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Марка Міллі, «чи має він можливості вжити заходів проти головного ядерного об’єкту Ірану протягом найближчих тижнів», повідомило 16 листопада видання The New York Times.

Посадовці «відмовили президента від наміру завдати військового удару», попередивши його, що цей крок може розпалити більш широкий конфлікт в останні тижні його президентства, пише Times.

Американський чиновник підтвердив Reuters цю інформацію 17 листопада.

«Він запитував про варіанти. Вони дали йому сценарії, і він врешті вирішив не продовжувати», – сказав чиновник.

Як повідомляється, Трамп поставив це питання після того, як у своїй доповіді Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що Іран продовжує розробляти запаси збагаченого урану.

Білий дім відмовився від коментарів.

Найбільш імовірною мішенню для нападу міг стати Натанз, де, за даними МАГАТЕ, «запас урану в Тегерані зараз у 12 разів більший», ніж дозволено в рамках знакової угоди між Іраном і світовими державами 2015 року, з якої Трамп вийшов у 2018 році.

Трамп, який відмовився визнати поразку й оскаржує результати президентських виборів 3 листопада, повинен передати владу новообраному президенту, представникові Демократичної партії Джо Байдену 20 січня. Команда Байдена відмовилася коментувати це питання.

Адміністрація Трампа відмовилася розпочати процес передачі влади, заблокувавши доступ команди Байдена до даних розвідки.

 
…