Facebook і Twitter видалили пов’язані з Росією акаунти, спрямовані на американців

Соцмережі Facebook і Twitter видалили пов’язані з Росією фейкові акаунти, діяльність яких спрямовувалась на американських користувачів.

12 березня Facebook повідомив, що видалені сторінки були на «ранніх стадіях» створення аудиторії від імені людей у Росії. Їхні публікації стосувалися історії темношкірого населення США, пліток про знаменитостей і моди.

Акаунтами керували з Гани й Нігерії.

Як повідомили у Facebook, їхнє розслідування виявило зв’язки між сторінками і неурядовою організацією в Гані EBLA («Усунення бар’єрів на шляху до визволення Африки»), а також людьми, пов’язаним з діяльністю російського «Агентства інтернет-досліджень», так званої «фабрики тролів», у російському Санкт-Петербурзі.

 

«Фабрику тролів» неодноразово згадував спецпрокурор США Роберт Мюллер під час розслідування втручання Росії в американські президентські вибори 2016 року.

Twitter заявив, що видалені аккаунти намагалися посіяти ворожнечу, висвітлюючи такі теми, як раса і громадянські права, але, за повідомленням, вони не сприяли жодному конкретному кандидату чи ідеології.

Загалом компанії видалили близько 200 акаунтів і сторінок.

У лютому голова корпорації Facebook Марк Цукерберг заявив, що адміністратори соціальної мережі щодня видаляють близько мільйона фейкових акаунтів, частина з яких пов’язані з політичними кампаніями різних урядів.

Суд у США ухвалив звільнити колишню військову Челсі Меннінґ

Суд e США ухвалив негайно звільнити з в`язниці колишню військову США, інформаторre WikiLeaks Челсі Меннінґ, повідомляє Reuters.

У 2013 році Меннінґ була засуджена на 35 років ув’язнення за оприлюднення через WikiLeaks сотень тисяч секретних документів щодо воєн в Іраку і Афганістані. У 2017 році вона була помилувана колишнім президентом США Бараком Обамою незадовго до того, як він залишив Білий дім. Торік Челсі Меннінґ знову опинилася за ґратами через відмову свідчити у справі засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа.

13 березня Меннінґ мала постати перед судом, але 12 березня суд ухвалив, що свідчення Меннінґ у справі Ассанжа більше не потрібні.

Напередодні судового засідання Меннінґ вчинила спробу самогубства. Її адвокати пояснили це тим, що ізоляція через небажання давати свідчення на процесі, який Меннінґ вважає недостатньо відкритим, завдає шкоди її психіці. Це була третя спроба самогубства Меннінґ, про яку стало відомо ЗМІ.

Розслідування у справі WikiLeaks триває кілька років. США зараз домагаються екстрадиції засновника сайту WikiLeaks Джуліана Ассанжа, який перебуває за ґратами у Великій Британії.

У Чехії запровадили надзвичайний стан через коронавірус

Через загрозу поширення коронавірусу уряд Чехії з 14:00 12 березня на 30 днів оголосив в країні надзвичайний стан.

У рамках заходів боротьби з пандемією коронавірусу на території Чехії будуть закриті театри, бібліотеки, кінотеатри, клуби, стадіони, басейни. Забороняється проведення масових культурних, спортивних та інших акцій. Громадянам заборонено виїзд у країни з високим рівнем захворювання на COVID-19, зокрема, до Італії, Австрії, Німеччини, Китаю, Ірану, Південної Кореї. Так само громадянам заборонений в’їзд до Чехії з таких країн.

Поліції надано право перевіряти дотримання карантину (в Чехії близько 100 інфікованих на карантині – ред.), в разі порушення правил карантину загрожує штраф у 3 мільйони чеських крон (в перерахунку – 3 мільйони 330 тисяч гривень).

У великих торгових центрах від 20:00 до 6:00 будуть закритими ресторани та інші заклади харчування.

На кордонах з Німеччиною та Австрією Чехія запроваджує перевірки мандрівників, зокрема температурний скринінг. До роботи на кордонах долучили військових.

Станом на ранок 12 березня в Чехії зареєстровано 104 інфікованих коронавірусом осіб, з них більшість (50) – у столиці Празі.

На сьогодні у світі зафіксували понад 126 тисяч випадків COVID-19 у більш як 100 країнах. Кількість летальних випадків захворювання становить 4 638. Водночас понад 68 тисяч людей одужали.

 

У Пакистані заарештували власника і головного редактора найбільшої в країні незалежної медіагрупи

Влада Пакистану 12 березня заарешутвала власника і головного редактора найбільшої в країні незалежної медіагрупи, що об’єднує друковані видання і телеканали, за звинуваченням в ухилянні від сплати податків при купівлі нерухомості 34 роки тому.

Міра Шакілура Рехмана взяли під варту у місті Лахор, жодних інших подробиць від правоохоронних органів немає.

Медіагрупа Рехмана Jang Media Group, в яку входить телеканал GeoTV, у своїх матеріалах і публікаціях неодноразово критикувала дії влади.

У своїй заяві медіагрупа заявила, що її майно було придбане з дотриманням вимог закону і з виконанням всіх податкових вимог, назвавши арешт головного редактора «нападом на свободу слова».

Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав негайно звільнити Міра Шакілура Рехмана.

Пакистан займає 142-е місце з 180 країн у «Світовому індексі свободи преси», заявили «Репортери без кордонів» у своєму звіті за 2019 рік.

В останні роки Пакистан посилив репресії проти журналістів, правозахисників, активістів і представників громадянського суспільства.

Перед своїм обранням в 2018 році прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан часто публічно заявляв, що якби прийшов до влади, до заарештував би Рехмана.

В ЄС не схвалюють «одностороннього рішення» США про заборону поїздок з Європи

Європейський союз не схвалює того факту, що рішення Вашингтона про запровадження заборони на поїздки з Європи до Сполучених Штатів було ухвалене в односторонньому порядку і без консультацій.

Про це йдеться в заяві президентів Європейської ради і Європейської комісії Шарля Мішеля й Урсули фон дер Лаєн, оприлюдненій 12 березня.

«Коронавірус – це глобальна криза, яка не обмежується будь-яким континентом і потребує радше співпраці, ніж одноосібних дій… Європейський союз вживає рішучих заходів для обмеження поширення вірусу», – йдеться в заяві.

Раніше президент США Дональд Трамп у телевізійному зверненні оголосив, що Сполучені Штати припинять «усі поїздки» з Європи до США на 30 днів у намагані зупинити поширення глобальної пандемії коронавірусу.

 

Виступаючи з Овального кабінету Білого дому 11 березня, Трамп сказав, що припинення подорожей набирає чинності 13 березня і додав, що обмеження не поширюються на перевірених на наявність захворювання COVID-19 громадян США та Великої Британії.

Трамп не уточнив список країн, яких стосуються обмеження, проте в заяві, опублікованій згодом Білим домом, ідеться, що заборона стосується 26 країн Європи, об’єднаних у «шенгенську зону».

 

Трамп заявив також, що США «обмежать і призупинять в’їзд» людей, які «фізично були присутні в Шенгенській зоні протягом 14 днів» до моменту в’їзду або намагання в’їхати до США. Крім громадян США, обмеження не стосуються постійних законних жителів США або їхніх родин, які повертаються з Європи.

Трамп твердить, що Європа має більше випадків COVID-19 через те, що європейські уряди не вжили заходів, яких, за його словами, вжили у Вашингтоні, включно із зупинкою поїздок із Китаю, де розпочалася пандемія.

Перша смерть через коронавірус у сусідній Польщі – померла 57-річна жінка

У лікарні польського міста Познань померла 57-річна жінка, у якої раніше виявили коронавірусну інфекцію, передає «Польське радіо».

Це перша смерть людини через коронавірус у Польщі. Повідомляється, що померла жінка мала інше «серйозне захворювання» і її стан був від початку тяжким: пацієнтка мала симптоми важкої клінічної пневмонії, була підключена до апарату штучної вентиляції легень і впала у фармакологічну кому. Згідно з повідомленням, коронавірусну інфекцію виявили також у її чоловіка та доньки.

Президент Польщі  Анджей Дуда висловив співчуття родичам жінки.

У Польщі на сьогодні підтверджено 47 випадків інфікування коронавірусом.

Станом на 12 березня у світі зафіксували понад 126 тисяч випадків COVID-19 у більш як 100 країнах. Кількість летальних випадків захворювання становить 4 638. Водночас понад 68 тисяч людей одужали.

 

Індія зупиняє дію туристичних віз до 15 квітня

Влада Індії ухвалила рішення від 13 березня зупинити дію всіх туристичних віз до 15 квітня. Такі заходи пов’язані з боротьбою із коронавірусом.

Виняток зроблено для дипломатичних віз, віз для міжнародних організацій і робочих проєктів, повідомляє пресслужба уряду країни.

 

Крім того, згідно з рішенням, від 13 березня мандрівники з семи країн (Китаю, Італії, Ірану, Південної Кореї, Франції, Іспанії і Німеччини), де є спалах хвороби, будуть змушені проходити карантин щонайменше на 14 днів.

 

Тим, хто планує відвідати Індію з невідкладних причини, радять звернутися до найближчого диппредставництва.

Уряд Індії також рекомендує громадянам країни скасувати поїздки за кордон, якщо вони не є життєво важливими.

 

Кількість тих, хто захворів на COVID-19, в Індії, населення якої складає 1,3 мільярда, зросло до 60 за останні чотири дні.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію. Число заражених COVID-19 в усьому світі перевищує 123 тисячі. З початку спалаху інфекції померли 4 тисячі 620 людей.

 

ЄС про заборону на поїздки з Європи в США: «треба уникнути перебоїв в економіці»

Європейський союз має намір 12 березня оцінити ситуацію, що склалася у зв’язку з оголошенням президентом США Дональдом Трампом про припинення поїздок з Європи до США на 30 днів, заявив президент Європейської комісії Шарль Мішель

При цьому, як написав він у твітері, потрібно уникнути перебоїв в економіці.

«Європа вживає всіх необхідних заходів для стримування поширення COVID-19, обмеження кількості уражених людей і підтримки досліджень», – додав Шарль Мішель.

 

Раніше президент США Дональд Трамп у телевізійному зверненні оголосив, що Сполучені Штати припинять «усі поїздки» з Європи до США на 30 днів у намагані зупинити поширення глобальної пандемії коронавірусу.

Виступаючи з Овального кабінету Білого дому 11 березня, Трамп сказав, що припинення подорожей набирає чинності 13 березня і додав, що обмеження не поширюються на перевірених на наявність захворювання COVID-19 громадян США та Великої Британії.

 

Трамп не уточнив список країн, яких стосуються обмеження, проте в заяві, опублікованій згодом Білим домом, ідеться, що заборона стосується 26 країн Європи, об’єднаних у «шенгенську зону».

Трамп заявив також, що США «обмежать і призупинять в’їзд» людей, які «фізично були присутні в Шенгенській зоні протягом 14 днів» до моменту в’їзду або намагання в’їхати до США. Крім громадян США, обмеження не стосуються постійних законних жителів США або їхніх родин, які повертаються з Європи.

Трамп твердить, що Європа має більше випадків COVID-19 через те, що європейські уряди не вжили заходів, яких, за його словами, вжили у Вашингтоні, включно із зупинкою поїздок із Китаю, де розпочалася пандемія.

 

Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції. Про це ввечері 11 березня сказав генеральний директор ВООЗ Тедрос Адганом Ґебреєсус. Він додав, що всі країни досі можуть «змінити перебіг цієї пандемії».

Наразі у світі зафіксували понад 120 тисяч випадків COVID-19 у більш як 110 країнах. Кількість летальних випадків захворювання становить 4 373. Водночас понад 66 тисяч людей одужали.

 

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих одужує. Помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

Катастрофа корабля Viking Sigyn на Дунаї: капітан-українець відмовився свідчити на суді у Будапешті

На суді у столиці Угорщини Будапешті капітан круїзного судна Viking Sigyn 64-річний громадянин України Юрій Ц. не визнав себе винним і відмовився від cвідчення у суді у справі про катастрофу на Дунаї у травні 2019 року, коли загинули пасажири прогулянкового катера «Русалка». Він сказав, що поки що не готовий дати такі покази, передає кореспондент Радіо Свобода.

Якщо вину Юрія Ц. буде доведено, його можуть засудити від 2 до 11 років тюрми. Адвокат підсудного ініціював нове технічне розслідування, повторні заслуховування свідків, а також додаткові зустрічі з юристами та технічними експертами. Наприклад, захисник наполягає на необхідності заслухати свідка з круїзного судна Viking Sіgyn, який може підтвердити, що капітан-українець все-таки віддав наказ на проведення рятувальних робіт, що наразі суперечить звинуваченням, які висунув проти підсудного прокурор.

Те, що сталося минулого року перед мостом Марґіт у Будапешті, є найсерйознішою аварією в історії угорського річкового судноплавства, підкреслив адвокат. За його словами, якщо капітана-українця виправдають або засудять, останній мусить жити з цим тягарем усе життя.

Наступні судові засідання у справі одесита Юрія Ц. призначені на 30 квітня та 28 травня 2020 року.

29 травня 2019 року круїзний річковий пароплав Viking Sіgyn зіткнувся увечері з прогулянковим катером «Русалка», який затонув у бурхливих повеневих водах Дунаю. На цьому катері перебували 35 осіб: 33 пасажири з Південної Кореї та двоє членів екіпажу. Семеро туристів були врятовані, тіла 27 жертв знайдені у перебігу спільних пошуків рятувальних служб Угорщини та Південної Кореї, тіло одного пасажира вважається зниклим безвісти.  

 

Американського кінопродюсера Гарві Вайнштайна засудили до 23 років в’язниці

Американського кінопродюсера Гарві Вайнштайна засудили до 23 років в’язниці із 29 можливих. Суддя в Нью-Йорку визнав його винним у примусі до орального сексу в 2006 році та зґвалтуванні у 2013-му.

Команда захисту Вайнштейна просила суд про мінімальне покарання – п’ять років за ґратами.  

Сам 67-річний продюсер заявив: «Я дуже розгублений. Чоловіки розгублені через цю справу. Я, дійсно, відчуваю каяття через цю ситуацію. Я відчуваю його глибоко в моєму серці. Ми можемо мати різні правди».

У жовтні 2017 року десятки відомих актрис звинуватили Гарві Вайнштейна в домаганнях. Незабаром після цього подібні звинувачення надійшли і на адресу інших знаменитостей зі світу кіно і політики. На тлі скандалу Вайнштейн втратив посаду співголови у своїй кінознімальній компанії.

Прем’єр Узбекистану виступив проти реклами російською на магазинах і в їдальнях

Прем’єр-міністр Узбекистану Абдулла Аріпов розкритикував той факт, що реклама в магазинах, пунктах громадського харчування і побутового обслуговування в країні здійснюється російською мовою.

На зустрічі з кабінетом міністрів, присвяченій найменуванню вулиць і населених пунктів, оформленню вивісок, реклами й оголошень державною мовою, прем’єр-міністр розкритикував, на його погляд, нелогічні назви, порушення в зовнішній рекламі та нехтування узбецькою мовою, повідомляє Радіо Озодлик, узбецька служба Радіо Свобода.

«Деякі зі ще не відкритих магазинів, столових і пунктів побутового обслуговування на своїх вивісках великими літерами написали російською «Скоро відкриття» і «Ми відкрилися». Найцікавіше, що писати рекламу російською мовою стає традицією не тільки в центрах міст, а й у віддалених районах. Що, ніхто не зрозуміє, якщо писати оголошення нашою мовою? Чи ніхто не зайде в цей магазин або їдальню? Чи є почуття патріотизму, поваги до держави, мови у цих людей …?» – заявив Аріпов.

Він наголосив, що з огляду на те, що основними споживачами в Узбекистані є узбецькомовне населення, необхідно покласти край практиці реклами й оголошень іншою мовою.

«У рекламі ми перш за все повинні забезпечити пріоритет державної мови», – підкреслив Аріпов.

У травні минулого року узбекистанський загальнонаціональний рух «Юксаліш» розробив низку пропозицій щодо розвитку узбецької мови і підвищення мовної грамотності населення країни. Автори рекомендацій звернулися до цієї теми після того, як в суспільстві почали обговорювати ідею надати російській мові статус офіційної. З такою ініціативою виступила група узбецьких інтелігентів.

До 1989 року офіційною мовою Узбецької РСР була російська. Після початку політики гласності Верховна рада республіки ухвалила закон про присвоєння державного статусу узбецькій мові.

У центральноазійських країнах колишнього СРСР багато жителів розмовляють національною і російською мовами. В Узбекистані й Туркменистані статус російської мови ніяк не позначений. У Киргизстані та Казахстані російська – офіційна, але не державна. Згідно з конституцією Таджикистану, російська є «мовою міжнаціонального спілкування».

 

Росія: Рада Федерації слідом за Держдумою затвердила закон про конституційні зміни

Рада Федерації, Верхня палата російського парламенту, на пленарному засіданні в середу схвалила поправку до конституції країни, яка дозволить президентові Володимиру Путіну балотуватися на новий термін у 2024 році.

Це сталося після того, як напередодні аналогічне рішення ухвалила Нижня палата парламенту Росії, Державна дума.

Спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко далі відправить закон в регіональні законодавчі збори. Якщо документ буде підтриманий 2/3 їхнього складу, президент звернеться до Конституційного суду.

Нинішня російська конституція дозволяє бути президентом два шестирічні терміни поспіль.

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Під час обговорення в Держдумі правки, яка б «обнулила» президентські терміни, Володимир Путін заявив, що згоден із цим, якщо рішення підтримає Конституційний суд.

10 березня представники кількох опозиційних політичних сил у Росії подали заявки у мерію Москви щодо проведення наступного тижня мітингу проти «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна. Влада російської столиці Москви заборонила всі масові публічні заходи з участю понад 5000 людей терміном на один місяць, вказавши офіційною причиною – запобігання поширенню коронавірусу.

Держдума Росії остаточно схвалила зміни в конституцію, які дозволять Путіну знову балотуватися

Державна дума Росії схвалила в третьому, остаточному читанні поправки в конституцію, одна з яких передбачає «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна, який править у Росії протягом 20 років.

11 березня в Москві біля будівлі Держдуми відбуваються одиничні пікети проти ухвалення поправок до конституції, повідомляє «МБХ медіа».

Проєкт поправок передбачає більш ніж 40 пропозицій, серед яких посилення ролі Державної ради, скорочення суддів Конституційного суду і право президента на їх звільнення, а також посилення вимог до кандидатів на виборні посади.

Напередодні космонавт і депутат Держдуми Валентина Терешкова озвучила ідею обнулити президентські терміни Володимира Путіна після ухвалення поправок до конституції. Путін після цього приїхав в Думу і заявив, що цю ідею можна реалізувати – за умови, що Конституційний суд ухвалить рішення про те, що це не суперечить конституції Росії.

Через 20 хвилин після того, як Путін закінчив промову, Держдума проголосувала за поправку і схвалила її. Таким чином, вона буде внесена до конституції разом з іншими «путінськими» поправками: про бога, дітей, державотворчу роль російської мови і пріоритет російських законів над рішеннями міжнародних судів.

 

Наразі російська конституція дозволяє бути президентом два шестирічні терміни поспіль.

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Олімпіаду в Токіо можуть відкласти на рік або два через коронавірус – представник оргкомітету

Літні Олімпійські ігри в Токіо можуть перенести на рік або два, якщо їх не зможуть провести цього року через спалах коронавірусу, заявив в інтерв’ю газеті The Wall Street Journal член виконавчої ради оргкомітету токійській Олімпіади Харуюкі Такахаші.

За його словами, фінансовий збиток від скасування Олімпіади або проведення змагань без глядачів буде занадто великий. «Міжнародний олімпійський комітет (МОК) буде в біді, якщо відбудеться скасування змагань», – сказав Такахаші.

Минулого тижня японський міністр з питань Олімпіади Сейко Хасімото заявила, що відтермінування або скасування Олімпійських ігор в Токіо «неприйнятні».

«Скасування чи відтермінування Ігор будуть неприйнятними для атлетів… Неодмінно повинно бути підготовлене середовище, де атлети можуть почувати себе легко й фокусуватися», – сказала Хасімото.

 

Президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах також відкидав спекуляції про скасування чи відтермінування літніх Олімпійських ігор у Токіо через загрозу коронавірусу. За його словами, виконавчий комітет МОК не обговорював подібний сценарій під час своєї зустрічі минулого тижня.

Хасімото додав, що МОК буде дотримуватися порад Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Літні Олімпійські ігри в Токіо мають відбутися в період з 24 липня до 9 серпня.

 

 

 

 

Ціни на нафту: міністр енергетики Саудівської Аравії не бачить сенсу в зустрічі у форматі ОПЕК+

Зустріч у форматі ОПЕК+ проводити немає сенсу без угоди про заходи, які необхідно вжити, щоб впоратися із впливом коронавірусу на попит і ціни на нафту, заявив міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман у коментарі агентству Reuters.

«Я не бачу мудрості для проведення зустрічей у травні-червні, які тільки будуть демонструвати нашу неспроможність зробити те, що ми мали зробити під час кризи на кшталт цієї», – сказав міністр.

9 березня значного падіння зазнали всі провідні світові біржі, ринок пережив найгірший день із 2008 року. Тригерами обвалу стали поширення нового коронавірусу в світі та провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження. Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично розпочалася цінова війна.

9 березня відбувся найбільший з 1991 року обвал цін нафти. Вартість бареля марки Brent упала на 30 відсотків – до 33 доларів. 

У столиці Росії до 10 квітня заборонили проведення масових заходів

Влада російської столиці Москви заборонила всі масові публічні заходи з участю понад 5000 людей терміном на один місяць, щоб запобігти поширенню коронавірусу.

Як йдеться у рішенні мера Москви Сергія Собяніна, заборонені спортивні, розважальні та інші публічні заходи. Повідомляється, що заборона на усі масові заходи діятиме до 10 квітня.

Ця заява московської влади з’явилася через кілька годин після того, як Нижня палата російського парламенту, Держдума, затвердила конституційну поправку, яка дозволить президенту Володимиру Путіну балотуватися на новий термін в 2024 році, що, у свою чергу, може спровокувати протести опозиції. Власне, про такі плани окремі політичні сили перед цим вже повідомили мерію Москви через відповідні заявки.

За офіційними даними, в Росії на сьогодні зафіксували 20 випадків захворювання через коронавірус, смертей через це немає, троє людей одужали.

Держдума Росії схвалила поправки до конституції, які дозволять Путіну балотуватися в 2024-му

Нижня палата парламенту Росії, Державна дума, схвалила поправку до конституції країни, яка дозволить президентові Володимиру Путіну балотуватися на новий термін у 2024 році.

На даний час конституція дозволяє бути президентом два шестирічні терміни поспіль.

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Під час обговорення в Держдумі правки, яка б «обнулила» його президентські терміни, Путін заявив, що згоден із цим, якщо рішення підтримає Конституційний суд.

Путін допустив «обнулення» своїх президентських термінів

Президент Росії Володимир Путін допустив внесення поправки до конституції країни, яка б передбачила «обнулення» його президентських термінів.

За його словами, це буде можливо, якщо з такою поправкою погодиться Конституційний суд Росії.

Про це Путін заявив, виступаючи перед нижньою палатою парламенту, яка 10 березня обговорює законопроєкт про зміни до конституції в другому читанні.

Перед цим лідери фракцій Державної думи обговорювали поправку до конституції країни, яка передбачає «обнулення» президентських термінів незмінного впродовж 20 років лідера держави Володимира Путіна.

З ініціативою внесення таких змін до законодавства виступила депутатка від владної фракції «Єдина Росія» Валентина Терешкова.

«Питання стоїть не про нього (Володимира Путіна – ред.), а про нас, громадян Росії, та її майбутнє. Якщо так, то навіщо крутити і мудрувати, навіщо городити якісь штучні конструкції? Треба все чесно, відкрито і публічно передбачити. Взагалі прибрати обмеження щодо числа президентських термінів у Конституції. Якщо цього вимагатиме ситуація, і, найголовніше, якщо цього захочуть люди, – закласти в законі можливість для чинного президента знову обиратися на цю посаду. Вже відповідно до оновленої Конституції», – сказала Терешкова.

Путін перебуває на посаді президента вдруге поспіль і вчетверте загалом.

За конституцією Росії, він не може балотуватися на посаду президента в 2024 році, коли закінчиться термін його повноважень.

В Ірані через коронавірус звільнили десятки тисяч в’язнів

Влада Ірану відпустила близько 70 тисяч ув’язнених через спалах коронавірусу в країні, повідомив голова судової адміністрації Ібрагім Раїсі. За останню добу в Ірані повідомили про 43 нові смерті від захворювання COVID-2019, викликаного коронавірусом.

«Звільнення в’язнів триватиме до того моменту, поки це не створюватиме незахищеність у суспільстві», – заявив Раїсі 9 березня.

Наразі невідомо, чи потрібно буде звільненим в’язням повертатися до тюрем, і якщо так – то коли.

 

Пізніше речник Міністерства охорони здоров’я Кіануш Джаханпур оголосив, що в Ірані зафіксували 595 нових випадків коронавірусу, загальна кількість яких зросла до 7 161.

За його словами, офіційний кількість померлих становить 237 людей.

Тим часом, офіс верховного лідера Ірану аятолли Алі Хаменеї 9 березня оголосив, що Хаменеї скасував щорічну промову, проголошувану перед початком перського нового року через занепокоєння щодо поширення коронавірусу.

 

Влада Ірану закрила школи й університети, зупинила проведення культурних і спортивних подій, а також розпорядилася зменшити кількість робочих годин у рамках боротьби з поширенням коронавірусу.

При цьому експерти висловлюють побоювання, що влада Ірану може занижувати кількість тих, хто захворів.

У світі число заражених коронавірусом перевищує 110 тисяч, померли – понад 3,8 тисячі людей.

Новий коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019-nCoV, належить до великої групи коронавірусів і викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, одужують.

Уряд Казахстану заборонив купівлю іноземної валюти «для збереження»

Уряд Казахстану заборонив купівлю іноземної валюти, не пов’язану з виконанням поточних зобов’язань, підтвердив 10 березня заступник міністра фінансів країни Берик Шолпанкулов.

«На валютному ринку повинні всі учасники купувати валюту тільки в рамках виконання своїх зобов’язань, у разі якщо вони купують обладнання або погашають свої борги у вигляді валюти. Просто купити валюту і на збереження – заборона здійснюється», – сказав Шолпанкулов.

Як пишуть місцеві ЗМІ, обмінні пункти в найбільших містах країни призупинили продаж іноземної валюти в очікуванні торгів. Вартість одного долара в Алмати і Нур-Султані коливається від 385 до 394 тенге. Ще в п’ятницю, 6 березня, офіційний курс, встановлений Національним банком Казахстану, становив 382,05 тенге за долар, а місяць тому тенге коштував близько 376 за долар.

9 березня світові біржі зафіксували різке падіння цін на нафту, спровоковане розвалом угоди ОПЕК+. Слідом за нафтою на біржі Forex обвалилися і валюти нафтовидобувних країн, зокрема, російський рубль.

Прем’єр-міністр Казахстану Аскар Мамін оприлюднив спільну з Національним банком країни заяву, повідомивши, що в зв’язку з «істотним зниженням світових цін на нафту» уряд піде на скорочення «непріоритетних» бюджетних витрат. Президент країни Касим-Жомарт Токаєв доручив уряду створити спеціальний антикризовий штаб, який має розробити план дій з підтримки зайнятості населення.

Керівник ВООЗ про коронавірус: загроза пандемії стала дуже реальною

У час, коли новий коронавірус виявлений у такій великій кількості країн, загроза пандемії викликаного ним захворювання стала «дуже реальною», заявив генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Ґебреєсус.

Але, наголосив він, виступаючи на пресконференції, присвяченій становищу з поширенням захворювання COVID-19, «це буде перша пандемія в історії, яку можна буде взяти під контроль».

Він запевнив, що, хоча на вихідних кількість повідомлених випадків захворювання перевищила 100 тисяч у сотні країн, «ми не віддані на милість вірусу».

На нинішній час, сказав він, захворювання на всесвітньому рівні є «нерівномірною епідемією».

За його словами, на напрямок цієї епідемії можуть вплинути рішення, що ухвалюються на всіх рівнях – урядів, підприємств, територіальних громад, родин і окремих людей.

«Треба пам’ятати, що завдяки рішучим діям, на ранній стадії, ми можемо вповільнити вірус і запобігти інфекціям», – наголосив керівник ВООЗ.

«Правило полягає в тому, щоб ніколи не здаватися… Хай надіє стане протизасобом від страху. Хай солідарність стане протизасобом від звинувачень. Хай наша спільна людяність стане протизасобом від нашої спільної загрози», – сказав Тедрос.

Дотепер, незважаючи на значне розповсюдження нового коронавірусного захворювання, ВООЗ відмовлялася оголошувати стан із ним пандемією.

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих видужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

МАГАТЕ вимагає від Ірану доступу на ядерні об’єкти

Голова Міжнародного агентства з атомної енергії вимагає від Ірану припинити блокувати доступ інспекторів агентства до трьох можливих ядерних об’єктів.

Як заявив керівник МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на засіданні ради директорів агентства у Відні, Іран «мусить співпрацювати з МАГАТЕ негайно і повністю».

Співпраця Тегерану має також означати «надання негайного допуску до об’єктів, які визначає МАГАТЕ», наголосив він.

Після засідання, виступаючи перед журналістами, Ґроссі додав: «Це справа серйозна».

Він також відкинув твердження Ірану, що прагнення МАГАТЕ дослідити ті об’єкти, мовляв, ґрунтується на сфабрикованій інформації, яку надав Ізраїль – країна, яку Тегеран має серед своїх головних ворогів. Таким твердженням дипломатична місія Ірану в Відні обґрунтовувала минулого тижня заборону інспекторам МАГАТЕ відвідати ті об’єкти й натомість заявила про готовність до «політичного діалогу» з агентством із цього питання.

Як наголосив Ґроссі, МАГАТЕ просить про доступ тільки на підставі інформації, яку агентство перевірило ретельно і з науковим підходом. За його словами, МАГАТЕ ніколи не приймає ніякої інформації просто на віру. «Нам потрібен доступ», а не «політичні переговори», додав він.

Іще в лютому керівник МАГАТЕ заявляв, що Тегеран відмовляється дати відповідь про три об’єкти, де могли використовуватися чи зберігатися ядерні матеріали перед тим, як Ірану 2015 року уклав зі світовими державами угоду про скорочення своєї ядерної програми. Без співпраці Тегерану, казав тоді Ґроссі, МАГАТЕ не зможе підтвердити, чи Іран задекларував усі свої ядерні матеріали.

Так звана ядерна угода, укладена 2015 року, передбачала полегшення санкцій проти Тегерану в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану. Документ підписали п’ять постійних членів Ради безпеки ООН, Німеччина і Європейський союз, але США вийшли з угоди 2018 року, звинувативши Іран у порушенні її «духу» й повернули свої санкції, а також запровадили нові. Інші учасники угоди, навпаки, підтверджували, що Іран продовжував виконувати угоду.

Зокрема, європейські учасники угоди – Франція, Велика Британія й Німеччина – заявили про відданість домовленостям. Але Тегеран неодноразово вимагав від них зробити більше, щоб зменшити вплив американських санкцій. На знак протесту проти їхньої, як вважає Тегеран, бездіяльності Іран також відійшов від дотримання окремих пунктів угоди, активізувавши свою ядерну програму.

В Азербайджані повідомили про відвернення спроб вивезти з країни понад мільйон медичних масок

В Азербайджані повідомили, що конфіскували понад мільйон медичних масок у кількох груп, у складі яких були й іноземці, що планували нелегально вивезти ці маски з країни в час, коли через спалах коронавірусного захворювання багатьом країнам бракує цього й іншого обладнання, яке мало б допомогти зупинити поширення хвороби.

Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Азербайджану, серед затриманих поліцією – громадяни самого Азербайджану, а також Ірану й Китаю.

Останні дві країни нині – одні з найбільш уражених. У Китаї, де новий коронавірус уперши виявили в грудні минулого року, на викликану ним хворобу вже перехворіли чи ще хворіють понад 80 тисяч людей, понад 3 тисячі померли через її наслідки. В Ірані підтверджених випадків захворювання понад 6 з половиною тисяч, померлих – близько 200.

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих видужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

Справа MH17: процес протриває довго, сподіваємося на здійснення правосуддя – адвокат родин загиблих

Адвокат родин загиблих унаслідок збиття літака рейсу MH17 над Донбасом 2014 року визнав, що перший судовий процес у цій справі протриває довго, але висловив сподівання, що врешті правосуддя буде здійснено.

Виступаючи в перший день процесу в Нідерландах над першими чотирма обвинуваченими у причетності до збиття авіалайнера, адвокат Петер Ланґстраат звернув увагу, що серед матеріалів цього процесу дуже багато мультимедійних.

«Ми хочемо залучити експертів, техніків, щоб перевірити мультимедійні дані. Це може зайняти якийсь час. Я сподіваюся на якнайшвидший результат, бо чим швидше це буде зроблено, тим швидше буде ясність, тим буде краще. Але навіть родичі загиблих розуміють, що процес не завершиться за кілька місяців», – сказав адвокат.

На запитання про те, чи розраховуєте він, що після завершення судового процесу винні потраплять за ґрати, Ланґстраат заявив: «Зараз вони під захистом режиму Росії. Але ми не знаємо, як довго цей режим триватиме. І навіть один із відповідачів, наскільки я зрозумів, сказав про це публічно. Чесно кажучи, я не впевнений у цьому. Проте у правосуддя довгі руки. Друге – це обмеження їхніх можливостей подорожувати. Вони мусять залишатися на місці».

«І якщо подивитися на справу Локербі, то врешті правосуддя здійснилося», – додав адвокат, маючи на увазі підрив американського пасажирського літака над шотландським містечком Локербі 1988 року, влаштований спецслужбами Лівії – тоді загинули 270 людей у літаку й на землі; суд у цій справі, що відбувся в Шотландії 2000–2001 року, визнав винним і засудив до довічного ув’язнення громадянина Лівії, ймовірного працівника спецслужб, якого лівійський режим під міжнародним тиском видав для цього суду.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама, за якою названий міжнародний аеропорт, почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованому Донбасі був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського. Всі вони на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, нинішній процес протриває не менш ніж рік, а можливо, й кілька років.

Імена цих перших чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування і застосування ракетного комплексу «Бук» 53-ї зенітної ракетної бригади ППО Збройних сил Росії, з якого збили літак, міжнародна Спільна слідча група назвала 19 червня 2019 року.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

Більше про цих можливих причетних до катастрофи «Боїнга» можна дізнатись у новому спецвипуску проєкту Донбас.Реалії – «Фігуранти справи MH17: навколосвітня подорож замість лави підсудних».

«Захід перемагає» – Помпео відповів на закиди щодо відступу США від глобального лідерства

Державний секретар США Майк Помпео заявив 15 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки, що «Захід перемагає», відповідаючи на закиди щодо відступу Вашингтона від участі у вирішенні глобальних питань.

Раніше на конференції президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр попередив про небезпеку нового протистояння «великих держав». Після виступу Помпео в заочну дискусію з ним вступив президент Франції Емманюель Макрон, який стверджував, що відбулося «ослаблення Заходу».

Щорічна конференція з безпеки в Мюнхені є традиційним місцем зустрічі світових лідерів. Нині конференція відбувається на тлі напруженості між Вашингтоном та його європейськими союзниками. Президент США Дональд Трамп, зокрема, висловлював свою критику щодо того, що європейські партнери по НАТО не витрачають достатньо коштів на оборону.

У столиці Росії влада узгодила ходу пам’яті Нємцова

Мерія Москви повідомила про узгодження ходи пам’яті Бориса Нємцова, інформує російська служба Радіо Свобода. Акція відбудеться 29 лютого. Активісти зазначають, що марш дасть можливість не лише вшанувати пам’ять убитого п’ять років тому опозиційного політика, але і висловити своє ставлення до запропонованих владою поправок до російської конституції.

Суд над убивцями Нємцова засудив п’ятьох російських громадян, вихідців з Чечні, до тюремного ув’язнення з термінами від 11 до 20 років. Замовника вбивства досі не встановлено.

Перша хода пам’яті Бориса Нємцова відбулася в 2015 році, на наступний день після вбивства політика. У ній взяли участь понад 50 тисяч людей. Через рік число учасників акції скоротилося вдвічі. Торік у Москві на ходу пам’яті Нємцова вийшло близько восьми тисяч активістів. Заявка, подана для узгодження московській владі, передбачає участь у заході 30 тисяч людей. Акції пам’яті Бориса Нємцова, як очікується, відбудуться і в інших російських містах.

Громадянин Сербії пішки рушив до Москви вітати Путіна

У Сербії в День державності головним ньюзмейкером став 72-річний Мілован Мілутінович, який пішки вирушив до столиці Росії Москви з міста Ужіце, що в центральній Сербії. Він прагне прибути до російської столиці 9 травня й особисто вітати президента Путіна з Днем перемоги. Мілутінович планує подолати 2640 кілометрів. Він готувався в дорогу упродовж шести місяців. Сербські ЗМІ не уточнюють хто фінансує поїздку цього москвофіла та чи до його заходу причетні державні органи.

День державності, який відзначають у Сербії 15 лютого, встановлений на честь річниці повстання проти турків 1804 року й першої сербської конституції 1835 року.

Президент Сербії Александар Вучич на честь національного свята відзначив державними орденами президента Чеської Республіки Мілоша Земана й австрійського письменника Петера Хандке. Згадані в минулому надавали підтримку режимові колишнього сербського лідера Слободана Мілошевича. Після прибуття до Белграда Земан заявив: «Люблю Сербію. Не люблю Косова». Лауреат нобелівської премії Хандке не приїхав на урочистість.

У колонії в Росії побили «свідків Єгови»

Співробітники виправної колонії № 1 Оренбурга побили п’ятьох Свідків Єгови, засуджених у справі про створення екстремістської організації, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За інформацією віруючих на сайті «Свідки Єгови в Росії», побиття ногами і кийками сталося 6 лютого, серед потерпілих – Олексій Буденчук, Олексій Мірецький, Геннадій Герман, Роман Гридасов і Фелікс Махаммадієв. Останнього було госпіталізовано, а всіх інших відправили до штрафного ізолятора.

Махаммадієв фактично голодує, так як у нього непереносимість глютену, а співробітники колонії не дозволяють йому дотримуватися дієти. Решту побитих відправили до штрафного ізолятора нібито через те, що вони курили в недозволеному місці. Віруючі вважають ці звинувачення неправдивими, так як «свідки Єгови» не курять через релігійні переконання.