ЄС продовжив на рік санкції проти білоруських чиновників

Європейський союз продовжив на рік санкції проти білоруських чиновників. Як повідомляється на сайті Ради ЄС, санкції також зачеплять економічних суб’єктів, керівників бізнесу і компаній, які отримують вигоду від режиму Олександра Лукашенка або підтримують його.

«Після сфальсифікованих президентських виборів в серпні 2020 року і подальшої хвилі протестів, жорстоко придушеної владою Білорусі, ЄС ввів санкції у жовтні, листопаді та грудні 2020 року, давши зрозуміти відповідальним політичним і економічним суб’єктам, що за свої дії і підтримку режиму вони повинні заплатити», – йдеться в повідомленні.

Обмежувальні заходи включають заборону на поїздки до ЄС і заморожування активів певних осіб – наразі це 88 осіб, включаючи Олександра Лукашенка, а також заморожування активів, що належать сімом організаціям. Крім того, фізичним і юридичним особам з ЄС заборонено прямо або побічно надавати кошти певним особам.

22 лютого Рада ЄС із закордонних справ заявила, що через тривалу неповагу до основних свобод і прав людини, а також репресії щодо білоруського народу і громадянського суспільства з боку влади Білорусі ЄС розгляне питання про подальші санкції. Крім того, у Брюсселі вказували, що ЄС продовжить підтримувати білоруський народ в його законному прагненні до демократії, в тому числі за допомогою підтримки громадянського суспільства та незалежних ЗМІ.

Масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня 2020 року, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і проведення нових виборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і жорстокості щодо учасників мітингів.

Під час придушення протестів загинули щонайменше 5 людей. За даними правозахисників, понад 30 тисяч білорусів зазнали репресій, влада країни порушила понад 900 кримінальних справ проти опонентів. Акції протесту тривають досі, хоча число їхніх учасників значно скоротилося.

Країни ЄС і США не визнають легітимність президентських виборів у Білорусі. Проти низки білоруських чиновників запроваджені санкції.

Росія: Навальному присудили премію Женевського форуму з прав людини

У листі організаторів форуму йдеться, що Навальний «був обраний за те, що надихає світ своєю видатною мужністю в боротьбі за справедливість і громадянські права».

Очільник Microsoft звинуватив російську розвідку в масштабній кібератаці

Голова корпорації Microsoft Бред Сміт заявив про докази причетності Росії до хакерської атаки на компанію SolarWinds, яку називають найнебезпечнішою кібератакою в історії США.

«Ми виявили суттєві докази, які вказують на російську розвідку, і не знайшли ніяких свідчень, які б привели нас кудись іще», – сказав Сміт на слуханнях в комітеті з розвідки Сенату США.

За його словами, код, який дозволив потрапити в системи розташованої в Техасі компанії SolarWinds, настільки складний, що над ним працювали щонайменше тисячу висококваліфікованих програмістів. Цей масштаб вказує на участь державних структур, зазначив очільник Microsoft.

Інший учасник слухань в Сенаті, голова компанії FireEye Кевін Манді повідомив, що під час атаки хакери використовували інструменти, схожі на ті, які використовує Росія. Вони не схожі на те, що використовують Китай, КНДР або Іран, зауважив він.

Торік у грудні стало відомо про хакерську атаку на низку державних і приватних структур США. Напад зачепив, у тому числі, Microsoft та її клієнтів. Злом стався через зараження програмного забезпечення компанії SolarWinds. Об’єктами нападу стали щонайменше дев’ять федеральних агентств в Сполучених Штатах, включаючи міністерства оборони, торгівлі, енергетики, внутрішньої безпеки та фінансів, а також понад 100 приватних компаній. Загальну кількість користувачів зараженої програми оцінюють у близько 18 тисяч.

Американські ЗМІ стверджували, що атаку організували хакери, підконтрольні російським спецслужбам. Росія такі звинувачення відкидає. Тодішній президент США Дональд Трамп, щоправда, також відмовився вважати Росію винною в кібератаці.

Днями радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США в найближчі кілька тижнів дадуть відповідь на хакерську атаку на компанію SolarWinds.

Всесвітньо відомий гольфіст Тайґер Вудс серйозно травмував обидві ноги у ДТП в Каліфорнії

Чемпіон з гольфу, американець Тайґер Вудс зазнав серйозних травм обох ніг в результаті автомобільної аварії в Лос-Анджелесі, повідомила влада Каліфорнії 23 лютого.

За повідомленнями, 45-річного Вудса довелося витягувати із перекинутого авто через лобове скло після аварії, що сталася близько 7-ї ранку за місцевим часом.

Шериф округу Лос-Анджелес Алекс Вільянуева заявив на прес-конференції, що Вудс був в машині сам, його позашляховик рухався «зі швидкістю, що перевищує норму». Причини аварії з’ясовують правоохоронці. Вільянуева сказав, що Вудс був при тямі на момент аварії, міг спілкуватися зі співробітниками екстреної служби, які прибули на місце події. Його госпіталізували у тяжкому стані, він вже переніс операцію.

Вудс був у Лос-Анджелесі на щорічному турнірі, який він спонсорує, з участю знаменитостей зі світу спорту та розваг.

Тайґер Вудс займав перше місце в світовому гольф-рейтингу протягом рекордних 683 тижнів, вигравши 14 великих чемпіонських титулів в період з 1997 по 2008 рік. У 2019 році він став 15-разовим переможцем турнірів «Мейджор» (друге місце в історії слідом за Джеком Ніклаусом з 18-ма перемогами).

Сенат затвердив Лінду Томас-Ґрінфілд в якості нового посла США в ООН

Сенат США 23 лютого підтвердив призначення досвідченої дипломатки Лінди Томас-Ґрінфілд послом Вашингтону в ООН.

За неї проголосували 78 сенаторів від обох партій, 20 віддали свої голоси проти.

«Вона візьме на себе роль посла ООН в той час, коли країни світу повинні поглибити свою співпрацю в боротьбі з COVID-19 і боротьбі зі зміною клімату, серед інших найважливіших пріоритетів», – заявив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер під час дебатів 22 лютого.

Томас-Ґрінфілд кілька десятиліть пропрацювала на дипломатичній службі, зокрема у Ліберії, Швейцарії та Пакистані, а також працювала помічником міністра у справах Африки при адміністрації Обами.

Очікується, що вона почне роботу до того, як в березні Сполучені Штати очолять Раду Безпеки ООН.

Верховний суд: декларації Трампа треба передати прокурорам

Верховний суд США відмовив колишньому президенту Дональдові Трампу, який намагався оскаржити дозвіл на передачу прокуратурі Нью-Йорка його податкових декларацій та інших фінансових документів в рамках кримінального розслідування. Суд ухвалив таке рішення 22 лютого.

Раніше суди нижчих інстанцій зобов’язали компанію, яка довгий час займалася бухгалтерською звітністю Трампа, що до обрання в 2016 році президентом займався бізнесом, надати прокуратурі Манхеттена інформацію про його фінансові операції.

Прокурор Манхеттена Сайрус Венс домагається доступу до фінансових документів колишнього президента за 2011-2018 роки. Він відреагував на рішення Верховного суду коротким повідомленням в твіттері: «Робота триває».

Трамп розкритикував вердикт суду і заявив, що розслідування є політичним.

Перед президентськими виборами Трамп, всупереч традиції, не публікував свої податкові декларації, посилаючись на те, що закон не зобов’язує його це робити.

Венс спочатку розслідував можливі порушення при виплаті грошей за мовчання порноактрисі Стефані Кліффорд, відомій під псевдонімом Stormy Daniels, і колишній моделі Playboy Карен Макдугал. Раніше вони заявляли про інтимний зв’язок із Трампом. Він це заперечував.

Згодом прокурор заявив, що розслідування набуло більш широкого характеру і пов’язане з підозрами в шахрайстві і фальсифікації документів. Особисто проти Трампа обвинувачення не висунуті.

Перед виборами 2020 року, які Трамп програв, New York Times стверджувала, що отримала доступ до частини податкових декларацій Трампа, і з них випливає, що протягом багатьох років він не платив прибуткові податки у зв’язку з тим, що, за документами, його бізнес був збитковим – при тому що Трамп будував свою кар’єру на образі успішного бізнесмена.

У Єревані на акції опозиції проти Пашиняна затримали понад 20 людей

У столиці Вірменії Єревані поліція затримала щонайменше 25 людей, які протестуввали в урядовому кварталі за відставку прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Повідомляється, що зранку протестувальники планували перешкодити входу прем’єр в будівлю уряду, але кордон поліції оточив кілька будинків у кварталі, найбільш активних демонстрантів почали затримувати.

Ввечері вівторка опозиція планує провести ходу до будівель поліції і генпрокуратури.

Опозиція Вірменії вимагає відставки Нікола Пашиняна після підписання в листопаді 2020 року мирної угоди з Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху, яка завершила 44-денну війну за Нагірний Карабах. За її результатами Вірменія втратила контроль над значною частиною сепаратистського утворення «Нагірно-Карабаська республіка», також відомого як «республіка Арцах», яке в 1990-х роках окупувало не тільки Нагірний Карабах, а й значні прилеглі території в Азербайджані. Тепер усі вони повернені під контроль Баку, також Азербайджан тепер контролює й певну частину власне Нагірного Карабаху.

Противники Пашиняна звинувачують його в зраді національних інтересів. Пашинян, в свою чергу, каже, що підписана з Баку угоду, бо іншого виходу у нього не було.

У Катарі поновлюються мирні переговори між урядом Афганістану і талібами

Мирні переговори між талібами та урядом Афганістану поновилися в Катарі після затримки більш як на місяць. Діалог поновлюється на тлі ескалації насильства в охопленій війною країні, ООН знову закликала до негайного припинення вогню для уникнення нових жертв серед цивільного населення.

Речник руху «Талібан» Мохаммад Наїм пізно ввечері 22 лютого написав у твітері, що переговори відновилися. За його даними, які наводить агенція TOLOnews, у столитці Катару Досі відбулася зустріч між керівниками делегацій та членами переговорних груп.

У січні переговори були зупинені лише через кілька днів після початку дискусій.

Зниження рівня насильства, яке призвело б до припинення вогню, є пріоритетом для уряду Афганістану, США та НАТО. Рух «Талібан» заявив, що про це можна вести переговори, але дотепер не пристав на пропозицію про негайне припинення вогню.

У звіті ООН, опублікованому 23 лютого, вказується, що число афганських мирних жителів, убитих і поранених внаслідок насильства, в 2020 році впало на 15 відсотків порівняно з 2019 роком. Водночас у документі є дані про зростання рівня насильства впродовж останніх місяців 2020 року.

У доповіді місії ООН з надання допомоги в Афганістані та управління ООН з прав людини йдеться, що скорочення кількості жертв серед цивільного населення частково пов’язане з тим, що виглядає як зміна тактики бойовиків, а також меншою кількістю вибухів, здійснених смертниками, та меншим числом загиблих від імовірних дій міжнародних військових сил в Афганістані.

 

Парламент Канади назвав дії влади Китаю щодо уйгурів геноцидом

Палата громад Канади засудила поводження Пекіна з уйгурами, назвавши його геноцидом. Відповідне голосування відбулося через декілька годин після того, як Китай заявив, що його політика стосовно цієї меншини є «яскравим прикладом» прогресу в сфері прав людини.

За визнання, що уйгури в Китаї «піддавалися і піддаються геноциду», канадські законодавці одноголосно проголосували 22 лютого. Канадський парламент також проголосував за ухвалення поправки, що закликає перенести зимові Олімпійські ігри 2022 року в Пекіні, якщо жорстоке поводження з уйгурами триватиме.

Відносини між Китаєм і Канадою в останні роки були доволі напруженими, і цей крок, ймовірно, ще більше розлютить Пекін.

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив минулого тижня про численні повідомлення від правозахисників щодо зловживань з боку Китаю по відношенню до уйгурів.

Нинішнє рішення Китаю перегукується зі скаргами від інших західних країн на становище з правами людини в Китаї. Сполучені Штати вже використовували слово геноцид для опису поводження з уйгурами.

Китай обурився такій характеристиці, назвавши це внутрішньою справою та відкинувши звинувачення у зловживаннях.

Читайте також: США звинуватили Китай у геноциді уйгурів, Пекін відповів санкціями. Що далі?

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив на Раді ООН з прав людини в Женеві 22 лютого, що уйгури та інші меншини, які проживають в Сіньцзяні (Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), користуються свободою релігії та трудовими правами. Він назвав поводження з етнічними меншинами в Сіньцзяні «яскравим прикладом» прогресу в сфері прав людини в Китаї. Він також сказав, що в Сіньцзяні дозволене функціонуваання 24 тисяч мечетей.

За підрахунками ООН, у Сіньцзяні щонайменше 1 мільйон етнічних уйгурів та інших корінних жителів, переважно мусульман, змушені перебувати в спеціальних таборах. Пекін стверджує, що такі заклади є «центрами професійної освіти», які мають на меті допомогти людям уникати залучення до терористичної діяльності та реінтегруватися в суспільство.

NASA показало перше відео з марсоходу Perseverance

Американське Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) показало перше відео з марсоходу Perseverance («Наполегливість»).

Кліп триває три хвилини та 25 секунд. Він показує розгортання парашуту та приземлення марсоходу на Червону планету.

«Це вперше, коли ми змогли зняти захід, як приземлення на Марс», – заявив директор Лабораторії реактивного руху NASA Майкл Воткінс.

18 лютого NASA посадило марсохід Perseverance на поверхню Марса. Апарат сів у запланованій точці посадки, кратері Єзеро.

Подорож марсохода тривала понад шість місяців. Ракета-носій Atlas V із апаратом на борту стартувала з майданчика на мисі Канаверал 30 липня 2020 року.

Марсохід Perseverance має більшу обчислювальну потужність, ніж його попередні аналоги, і може самостійно переміщатися по 200 метрів на день.

Основна місія Perseverance – дослідити планету для доведення існування давнього життя. Вчені вважають, що колись на Марсі існували умови, які могли привести до елементарного мікробного життя.

 

США та ЄС готові запровадити більше санкцій проти хунти у М’янмі

Посадовці США та Європейського союзу заявляють про готовність запровадити більше санкцій проти хунти у М’янмі на тлі розгону великих продемократичних протестів.

Речник Державного департаменту Нед Прайс заявив, що США можуть запровадити додаткові заходи проти лідерів військового перевороту. Він нагадав, що Вашингтон запровадив санкції на кількох осіб та організацій, пов’язаних з переворотом та що «можуть бути додаткові важелі політики, які ми можемо використати, коли справа доходить до нашої мети – підтримки народу М’янми».

Міністри закордонних справ країн ЄС, які відбулися 22 лютого в Брюсселі, опублікували заяву, що «готові прийняти обмежувальні заходи».

Пізніше керівник зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель цитував заяву, що блок погодився на санкції внаслідок перевороту, але він не уточнив.

За повідомленнями, держави ЄС розглядали санкції, спрямовані на військовий бізнес, але, як повідомляється, виступали проти скасування преференційного статусу М’янми в торгівлі.

Масштабні вуличні протести відбуваються відтоді, як 1 лютого військові здійснили переворот і затримали цивільного лідера М’янми Аун Сан Су Чжі.

США, Канада і Велика Британія запровадили санкції проти генералів, що керують М’янмою.

22 лютого десятки тисяч людей вийшли на вулиці по всій М’янмі, попри погрозу військових, які захопили владу в країні, про готовність застосувати летальну зброю проти демонстрантів.

 

Кулеба про загибель італійського посла в ДР Конго: Україна засуджує тероризм у всіх формах

Україна засуджує тероризм у всіх формах, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у твітері у відповідь на загибель посла Італії в Демократичній Республіці Конго.

«Трагічна новина про жорстокий напад у ДР Конго, який забрав життя посла Італії Луки Аттанасіо та карабінера Вітторіо Яковаччі. Глибо співчуваю їхнім близьким. У цей сумний і трагічний день Україна засуджує тероризм у всіх формах і підтримує Італію», – написав Кулеба.

Зранку 22 лютого в ДР Конго під час нападу на конвой ООН загинули три людини: посол Італії, поліцейський з карабінерів та водій. У національному парку Вірунга повідомили агентству Reuters, що це була спроба викрадення.

Аттанасіо був главою місії Італії у Конго з 2017 року, а послом став у 2019-му.

Десятки озброєних угруповань діють в Вірунга і навколо парку, який розташований вздовж кордонів Конго з Руандою та Угандою. Рейнджери парку неодноразово зазнавали нападів, зокрема минулого місяця тут загинули шестеро людей.

 

Суд у Вільнюсі ще не розглядав скаргу Кіркорова на заборону в’їзду до Литви

Вільнюський окружний адміністративний суд «поки не може» розглядати скаргу російського артиста Філіпа Кіркорова щодо заборони на в’їзд в Литву протягом п’яти років через відвідування окупованого Росією Криму. Про це заявив представник судової інстанції Аудріс Кутрявічюс.

«Заявник разом зі скаргою повинен представити рішення, яке він оскаржує. Воно Кіркорову ще не вручене, тому суд, не маючи усіх необхідних документів, не може приступити до розгляду клопотання», – цитує Кутрявічюса російське агентство ТАСС.

Юрист Кіркорова Олександр Добровінський заявив, що клопотання з вимогою видати копію рішення про заборону на в’їзд Кіркорова в Литву подали у суд Вільнюса. Він зазначив, що рішення литовського МЗС ніхто досі не бачив, і Кіркорову його не передавали.

19 січня влада Литви заборонила на п’ять років в’їзд в країну російському співаку Філіпу Кіркорову за виступи в окупованому Росією Криму. Його внесли до списку небажаних в Литві осіб.

Глава МЗС Литви зазначив, що його відомство буде систематично давати оцінку особам, яких Росія використовує «для просування своєї зовнішньої політики».

 

Білорусь: 16-річного підлітка засудили до 5 років в’язниці за «масові заворушення»

У Білорусі 16-річного Микиту Золотарьова засудили до 5 років ув’язнення в колонії за «масові заворушення».

Окрім того до 8 років ув’язнення засуджено 25-річного Дмитра Корнєєва, а 28-річного Леоніда Ковальова засудили до 6 років ув’язнення.

Усіх їх виправдали за статтею 364 Кримінального кодексу Білорусі (насильство проти міліції).

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, після оголошення вироку Золотарьов впав у істерику. Він кинувся до грат і крикнув: «Відпусти мене звідси!».

Усі троє, за словами прокурора, відреагували на заклики, опубліковані у телеграм-каналі, і тому брали участь у «масових заворушеннях», які супроводжувалися «погромами, підпалами, збройним опором владі». Обвинувачення стверджує, що підсудні «діяли спільно та узгоджено, і погрожували насильством щодо працівників міліції як помсту за службову діяльність».

16-річний Микита Золотарьов страждає на епілепсію. Його батько розповів журналістам, що підлітка побили міліція та в СІЗО. Адвокат подав скаргу, проте влада не виявила складу злочину. Золотарьов заявив суду, що його побили не лише в серпні, але і 29 грудня в гомельському СІЗО. Також підліток сказав, що йому не давали таблеток у СІЗО. «Конвоїр сказав: «Ти політичний, ти здохнеш», розповів Золотарьов.

У своїх виступах адвокати заявляли, що дії їхніх клієнтів не становлять злочину за статтею 293 Кримінального кодексу, де масові заворушення пов’язані з «погромами, підпалами, навмисним знищенням майна, збройним опором».

 

Голова МЗС Німеччини закликав ЄС дати «зелене світло» новим санкціям проти Росії

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас закликав колег із Європейського союзу дати «зелене світло» для підготовки додаткових санкцій проти Росії.

«Я виступаю за підготовку додаткових санкцій, долучення до санкційного списку конкретних осіб. У той же час нам потрібно поговорити про те, як підтримувати конструктивний діалог із Росією, навіть якщо відносини, безумовно, досягли мінімуму», – сказав Маас під час свого прибуття на переговори в Брюссель.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, на засіданні в Брюсселі міністри закордонних справ 27 країн ЄС домовляться про те, що проти Росії мають бути розширені санкції, після чого почнеться робота над складанням санкційних списків. Вони можуть бути готові в березні.

Нові санкції проти Росії послідують після тижнів внутрішніх дебатів у ЄС. У жовтні Євросоюз вніс шістьох російських чиновників у «чорний список» через отруєння Навального.

21 лютого Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Росія продовжує ігнорувати рішення Європейського суду з прав людини, який вимагає від уряду Росії звільнити Навального.

Країни-члени ЄС на чолі з Польщею і країнами Балтії закликають до більш жорсткої політики щодо Росії, включаючи додаткові економічні санкції.

Напередодні зустрічі в Брюсселі двоє найближчих союзників Навального зустрілися в бельгійській столиці з вісьмома міністрами закордонних справ ЄС та кількома послами ЄС.

Один із соратників Навального, Леонід Волков, сказав AFP, що вони «говорили про адресні персональні санкції проти найближчих союзників Путіна і людей, винних у серйозних порушеннях прав людини». Зустріч організував міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

США, ЄС, Великобританія і Канада вже ввели низку санкцій проти Росії через анексію Криму в 2014 році і підтримку Москвою бойовиків на сході України.

 

Десятки тисяч людей протестували у М’янмі, попри погрози військових

Десятки тисяч людей 22 лютого знову вийшли на вулиці по всій М’янмі, попри погрозу військових, які захопили владу в країні, про готовність застосувати летальну зброю проти демонстрантів.

Зокрема, десятки тисяч людей зібралися в Янгоні, найбільшому місті й комерційному центрі країни. Тисячі людей також зібралися в Найп’їдо, столиці М’янми, багато з них – на мотоциклах.

Багато підприємств у Янгоні та інших великих містах зачинені 22 лютого після закликів до загального страйку.

Протягом вихідних трьох протестувальників застрелили, 21 лютого поховали молоду жінку, яка загинула від вогнепального поранення на одному з попередніх протестів.

Вашингтон 21 лютого вкотре попередив хунту про наслідки їхніх дій.

«США продовжать вдаватися до жорстких дій проти тих, хто чинить насильство проти народу М’янми, який вимагає відновлення демократично обраного уряду», – написав у своєму твіттері держсекретар США Ентоні Блінкен.

Масштабні вуличні протести відбуваються відтоді, як 1 лютого військові здійснили переворот і затримали цивільного лідера М’янми Аун Сан Су Чжі.

Кампанія громадянської непокори також перешкоджає багатьом державним операціям, роботі бізнесу і банків.

Хунта 21 лютого виступила із прямою погрозою протестувальникам.

«Протестувальники зараз підбурюють людей, особливо емоційних підлітків та молодь, до шляху конфронтації, де вони можуть втратити життя», – йдеться у заяві, оприлюдненій на державному телеканалі MRTV.

США, Канада і Велика Британія запровадили санкції проти генералів, що керують М’янмою.

Очікується, що міністри закордонних справ Європейського союзу зустрінуться 22 лютого, щоб затвердити власні санкції проти військових М’янми.

Boeing рекомендує тимчасово зупинити польоти на літаках 777

Компанія Boeing заявила, що рекомендує авіаперевізникам тимчасово зупинити польоти літаків 777 із таким же типом двигуна, як той, уламки якого на вихідних впали на житлові райони поблизу Денвера (США).

Оголошення з’явилося після того, як американські регулятори оголосили про додаткові перевірки, а Японія зупинила використання таких літаків.

За даними Boeing, 69 таких літаків перебувають в експлуатації, ще 59 – на стоянці.

«Boeing активно стежить за останніми подіями, пов’язаними з рейсом 328 авіакомпанії United Airlines. Поки триває розслідування Національної ради з безпеки на транспорті (США), ми рекомендували призупинити експлуатацію літаків 777, які працюють на двигунах Pratt & Whitney 4000-112, до визначення Федеральним управлінням цивільної авіації (FAA) відповідного протоколу перевірки», – йдеться в заяві компанії.

Американська авіакомпанія United Airlines заявила, що негайно припиняє польоти своїх 24 літаків Boeing 777, оснащених такими двигунами.

Міністерство транспорту Японії також видало наказ авіакомпаніям Nippon Airways і Japan Airlines, які також мають парк із таких літаків, зупинити польоти на них.

20 лютого Boeing 777-200 американської авіакомпанії United Airlines, на борту якого перебувала 241 людина і який вилетів із Денвера, був змушений повернутися й успішно сів в аеропорту вильоту з несправним правим двигуном.

Двигун лайнера загорівся під час польоту. Уламки двигуна впали на житлові райони. Внаслідок інциденту ніхто з людей на борту літака чи на землі не постраждав.

Іран заявляє, що завершив розслідування катастрофи літака МАУ

Іран завершив розслідування катастрофи пасажирського літака «Міжнародних авіаліній України», який збили на початку 2020 року поблизу Тегерана, повідомив голова судових органів Збройних сил Шокролла Бахрамі 20 лютого, повідомило іранське агентство IRNA.

За його словами, справа зараз на стадії підготовки обвинувачень. Суд має початися після попереднього процесу за участі підсудних та сімей жертв.

Українська влада наразі не коментувала заяву Ірану про завершення розслідування.

Вранці 10 лютого Канадська телерадіомовна корпорація CBC News повідомила, що уряд Канади і сили безпеки країни вивчають аудіозапис, на якому людина, ідентифікована джерелами як міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф, обговорює ймовірність того, що збиття українського літака авіакомпанії МАУ в січні 2020 року було навмисним.

Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу.

Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Іран, попри повідомлення західних країн із посиланням на свої розвідки, що літак був збитий із комплексу протиповітряної оборони «Тор» російського виробництва зі складу Корпусу вартових Ісламської революції, кілька днів продовжував стверджувати, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.

Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

 

Вибух у Кабулі: загинули поліцейський і дитина

Внаслідок вибуху, спрямованого на поліцейську машину, в столиці Афганістану Кабулі 21 лютого загинуло щонайменше двоє людей, принаймні ще п’ятеро поранені, повідомили місцеві правоохоронці.

За заявою поліції, вибух стався по обіді поблизу площі Баракі – жвавого перехрестя в четвертому районі Кабула.

Серед загиблих – офіцер, який керував поліцейською машиною, та дитина, яка пербувала поруч. Серед поранених, які опинилися поруч, є жінки та діти.

Ніхто не взяв на себе відповідальність за напад.

Влада раніше вже звинувачувала екстремістське угруповання «Талібан» у подібних нападах, виконавці яких не заявляли про себе. Це відбувається на тлі розчарування в прогресі мирних перемов, спрямованих на закінчення громадянської війни.

Читайте також: «Талібан» закликає США дотримуватися укладеної раніше мирної угоди

Кількість вибухів у Кабулі, зокрема з використанням так званих «липких» бомб, зросла останніми місяцями. Лише 20 лютого в столиці Афганістан пролунало три вибухи, мінімум четверо людей загинули, двоє були поранені.

Тим часом НАТО відклало остаточне рішення щодо виведення військ з Афганістану під час віртуальної зустрічі міністрів оборони Північноатлантичног альянсу 18 лютого.

Зустріч відбулася в той час, як адміністрація президента Джо Байдена переглядає угоду між США і Талібаном, щоб визначити, чи виконують екстремісти свої зобов’язання, включаючи припинення вогню та участь у значних переговорах з урядом Афганістану.

Радник Байдена: США «почали комунікувати з іранцями» про затриманих американців

США «почали комунікувати з іранцями» про затриманих американців, повідомив радник американського президента Джо Байдена Джейк Салліван в ефірі телеканал CBS.

Він заявив, що США не прийматимуть того факту, що Іран продовжує утримувати американців у несправедливий та незаконний спосіб.

Сполучені Штати неодноразово закликали Іран допомогти знайти колишнього агента Федерального бюро розслідувань Роберта Левінсона, який зник під час поїздки на іранський курорт Кіш у 2007 році і якого вважають мертвим.

Щонайменше ще чотири людини з подвійним громадянством США та Ірану досі ув’язнені в Ірані, включно з бізнесменами Емадом Шаргі та Шамаком Намазі.

«Важливим пріоритетом цієї адміністрації буде безпечно забрати цих американців додому», – сказав Салліван.

США та інші держави Заходу впродовж тривалого часу звинувачують Тегеран у затриманні іноземців та людей з подвійним громадянством, які відвідують Іран.

Тегеран часто заявляє про затримання іноземних шпигунів.