Росія ігнорує вимогу звільнити опозиціонера Олексія Навального, заявив Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Він анонсував, що Європейський Союз обговорить подальші дії в понеділок 22 лютого.

«Російські суди продовжують ігнорувати рішення Європейського суду з прав людини щодо справи Олексія Навального. Разом із міністрами 27 країн ЄС ми обговоримо дії Євросоюзу на Раді з зовнішніх справ у понеділок», – анонсував він.

16 лютого Європейський суд із прав людини вирішив, що влада Росії має негайно звільнити зі слідчого ізолятора російського опозиційного політика Олексія Навального. У Міністерстві юстиції Росії вимогу ЄСПЛ назвали «грубим втручанням у діяльність судів».

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального.

Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

Читайте також: Росія: Навального поставили на облік як схильного до втечі з СІЗО

На засіданні 2 лютого суддя вирішила задовольнити відповідне клопотання російських тюремників, які просили змінити Навальному умовне покарання на ув’язнення терміном три з половиною роки у справі «Ів-Роше», заявляючи, що він порушив умови випробувального терміну. Навальний це заперечував і просив суд звільнити його.
…

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що камери Міжнародного агентства з атомної енергетики на ядерних об’єктах Ірану будуть вимкнені.

Про це він сказав 21 лютого на тлі зустрічі голови МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі з керівником цивільної Організації з атомної енергії Ірану Алі Акбаром Салехі.

Заріф пояснив це рішення необхідністю виконувати закон, ухвалений іранським парламентом.

«Це не дедлайн для світу, це не ультиматум. Це внутрішня справа між парламентом та урядом», – заявив міністр у коментарі англомовному державному телеканалу Press TV.

Читайте також: Іран знову закликав до скасування санкцій США і пообіцяв виконувати ядерну угоду

За словами Заріфа, уряд повинен виконати рішення парламенту, «незалежно від того, подобається воно йому чи ні».

У грудні парламент Ірану ухвалив закон, який призупиняє частину інспекцій ООН на ядерних об’єктах держави, якщо Сполучені Штати не послаблять санкції проти цієї країни.

Іран і шість великих держав уклали в 2015 році знакову ядерну угоду, яка закликала до обмеження іранської програми збагачення урану в обмін на скасування міжнародних санкцій, однак у 2018 році Трамп вивів США з угоди.

Білий дім повідомив 19 лютого, що Європейський союз висунув ідею діалогу між Іраном і шістьма державами, які підписали угоду. У той же день президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон готовий відновити співпрацю з міжнародними партнерами, які підписали угоду щодо ядерної програми Ірану.
…

Щонайменше двоє людей були вбиті в ході протестів проти військового перевороту в другому за розміром місті М’янми Мандалаї 20 лютого.

Поліція та військові застосували бойові кулі проти протестувальників під час мітингу на верфі. Щонайменше 20 людей отримали поранення. Відтак 20 лютого стало найбільш кривавим днем у тритижневому протистоянні.

Спалах насильства засудили представники Сполучених Штатів та Європейського Союзу.

Речник Державного департаменту США Нед Прайс заявив, що його країна «глибоко стривожена» звітами про застосування бойових куль проти учасників протесту.

Голова зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель також засудив дії військових. Він додав, що Рада із зовнішніх справ ЄС обговорить події в М’янмі 22 лютого і «вдасться до відповідних заходів».

США, Велика Британія, Канада та Нова Зеландія вже анонсували санкції проти військових лідерів, причетних до перевороту.

Протести у М’янмі є найбільшими в країні за останні десять років. Мітингарі вимагають повернення до влади обраного уряду та звільнення фактичної лідерки Аун Сан Су Чжі. Вони також вимагають скасування редакції конституції 2008 року, яка надає армії провідну роль у політичному житті після близько п’яти десятиліть правління військових, яке завершилося 2011 року.

Перша учасниця протестів була вбита 19 лютого.

Читайте також: М’янма: військові лідери заперечують організацію перевороту та обіцяють вибори

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.
…

Глава Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі прибув у Тегеран.

Як повідомляють державні ЗМІ Ірану, Гроссі збирається зустрітися з главою цивільної Організації з атомної енергії Ірану та послом Ірану в МАГАТЕ, а також іншими офіційними особами.

Візит Гроссі стався після того, як Іран попередив, що заборонить інспекції МАГАТЕ на своїх ядерних об’єктах з 21 лютого, якщо Сполучені Штати не знімуть санкції, запроваджені адміністрацією президента Дональда Трампа у 2018 році.

Іран і шість великих держав уклали в 2015 році знакову ядерну угоду, яка закликала до обмеження іранської програми збагачення урану в обмін на скасування міжнародних санкцій, однак у 2018 році Трамп вивів США з угоди.

Білий дім повідомив 19 лютого, що Європейський союз висунув ідею діалогу між Іраном і шістьма державами, які підписали угоду. У той же день президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон готовий відновити співпрацю з міжнародними партнерами, які підписали угоду щодо ядерної програми Ірану.
…

США видали ФРН громадянина Німеччини та жителя американського штату Теннессі Фрідріха Карла Б. (Friedrich Karl B.), який у 1945 році служив охоронцем у концентраційному таборі в Ноєнгамме поблизу Меппен (земля Нижня Саксонія).

Як повідомило в суботу, 20 лютого, агентство dpa, 95-річного чоловіка доставили у міжнародний аеропорт Франкфурта-на-Майні літаком санітарної авіації.

Федеральна поліція передала його Земельному відомству у кримінальних справах (LKA) Гессена. За даними представника LKA, прокуратура вже направила запит на допит колишнього охоронця за звинуваченням у співучасті в убивстві.

У березні 2020 року постанову про видворення Фрідріха Карла Б. з США винесла суддя з імміграційних питань Ребекка Холт.

Відповідно до ухвали американського суду, чоловік «добровільно служив охоронцем у концентраційному таборі, де мало місце переслідування» ув’язнених.

Зазначається, що серед в’язнів були євреї, поляки, росіяни, данці, голландці, латиші, французи, італійці та інші «політичні противники» нацистів.

 
…

Суд у Грузії засудив до чотирьох років ув’язнення громадянина Росії за участь у ймовірній змові з метою вбивства грузинського журналіста.

Уродженця північнокавказького регіону Росії Магомеда Гуцієва визнали винним у незаконному перетині кордону, підробці документів та незаконному стеженні за журналістом Георгієм Габунія.

Гуцієва заарештували у червні з документами на такого собі Васамбека Бокова.

Служба державної безпеки Грузії повідомила тоді, що вони заарештували громадянина Росії на ім’я В.Б., якого вони підозрювали у плануванні вбивства журналіста.

У липні 2019 року Габунія грубо образив президента Росії Володимира Путіна в прямому ефірі на тлі загострення відносин між Грузією і Росією. Репортер назвав Путіна «смердючим окупантом», «прокляв» його, а також поклявся «випорожнитися на могли» Путіна. Заяву журналіста тоді засудила як влада Росії, так і влада Грузії.

Глава Чечні Рамзан Кадиров, якого підтримує Кремль, тоді пообіцяв «покарати» журналіста.

В останні роки кілька критиків Кадирова було вбито за межами Росії, і багато хто вважає, що за очевидними вбивствами стояли або сам Кадиров, або Федеральна служба безпеки (ФСБ) Росії. Правозахисні організації кажуть, що Кадиров, який керує Чечнею з 2007 року, застосовує репресивні заходи і створює атмосферу безкарності сил безпеки в цьому нестабільному регіоні. Вони стверджують, що Кадиров несе повну відповідальність за насильство і залякування політичних опонентів, включаючи викрадення, насильницькі зникнення, тортури і позасудові страти.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію санкцій проти Ємену і Малі. Документ оприлюднив Офіс президента.

Зазначається, що санкції запроваджені відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН.

Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати Раду Безпеки Організації Об’єднаних Націй та компетентні органи Європейського Союзу про застосування санкцій.
…

Московський міський суд Росії в суботу залишив в силі рішення Симоновського суду Москви відправити в колонію загального режиму опозиційного політика Олексія Навального, замінивши йому умовний термін на реальний в кримінальній справі 2014 року. Як передає російська служба Радіо Свобода, при цьому суд врахував у термін відбування покарання час, який Навальний провів під домашнім арештом з 30 грудня 2014 року до 17 лютого 2015 року, а також місяць в СІЗО «Матроська тиша».

Таким чином, опозиціонер перебувати в колонії близько 2 років і 5 місяців, а не 2 роки і 8 місяців, як випливало з рішення Симоновського суду.

Сам Навальний прокоментував рішення Мосміськсуду так: «Півтора місяці скинули – вже нормально».

Критик Кремля Олексій Навальний був засуджений в 2014 році за звинуваченням у шахрайстві до 3,5 років позбавлення волі умовно, з випробувальним терміному п’ять років (потім його продовжили ще на рік). У лютому 2021 року суд замінив це покарання на реальне за поданням Федеральної служби виконання покарань. Відомство вирішило, що політик порушує умови свого покарання і переховувався від слідства.

Захист Навального наполягає, що Навальний не ховався, а проходив реабілітацію в Німеччині.

Справу «Ів Роше», в якій Навального і засудили, він особисто та його прихильники вважають політично мотивованою. У 2017 році Європейський суд з прав людини постановив, що розгляд справи порушує право Навального на справедливий розгляд.

Сьогодні у будівлі іншого московського суду, Бабушкінського, заплановане ще одне засідання з участю політика. Як очікується, суд винесе вирок у справі про наклеп проти учасника зйомки рекламного ролика за поправки до Конституції, якого, як стверджує слідство, Навальний назвав «холуєм і зрадником».
…

Сполучені Штати наклали додаткові санкції на російське судно та його власника через роботи на газопроводі «Північний потік-2» з Росії до Німеччини. Республіканці розкритикували цей крок, назвавши його «неадекватним». Про санкції було оголошено в звіті, представленому Конгресу Державним департаментом США 19 лютого.

Республіканець з Техасу Майкл Мак-Кол та Джим Ріш від штату Айдахо засудили адміністрацію президента Джо Байдена за те, що вона не наклала санкції на додаткові об’єкти, і зажадали пояснень, що робиться для того, щоб перешкодити завершенню будівництва трубопроводу.

Трубоукладальне судно Fortuna і його компанія-власник KVT-RUS вже були визначені як підсанкційні у січні адміністрацією Дональда Трампа, а тому нинішнє їх «додавання» є «абсолютно неадекватним» і не відповідає наміру законодавців зупинити трубопровід, сказав Мак-Кол.

«Завершення будівництва цього трубопроводу буде нічим іншим, як перемогою Володимира Путіна», – сказав він.

Сенатор Джим Ріш додав, що Конгрес спеціально розширив обов’язкові санкції, включивши в них види робіт з укладання труб, які відбуваються зараз. Але в звіті Держдепартаменту ці дії ігноруються, що «вимагає негайного пояснення».

Сполучені Штати і декілька європейських країн виступають проти будівництва трубопроводу, який перенаправляє експорт російського природного газу по дну Балтійського моря в обхід України. Вони кажуть, що це позбавить Київ мільярдів доларів на такі необхідні транспортні витрати, одночасно посилюючи контроль Кремля на європейському енергетичному ринку.

Прессекретар Держдепартаменту США Нед Прайс за кілька годин до передачі звіту в Конгрес заявив, що США продовжать працювати з союзниками і партнерами, «щоб забезпечити Європу надійною, диверсифікованою мережею енергопостачання, що не підриває нашу колективну безпеку. Наша мета у цьому – зміцнити європейську енергетичну безпеку і захистити себе від хижацької поведінки».

Опозиція трубопроводу в Конгресі посилилася після отруєння і арешту російського опозиційного політика Олексія Навального і розгону демонстрантів, які протестували на його підтримку.

Двопартійна група законодавців США 17 лютого закликаала адміністрацію Джо Байдена проінформувати Конгрес щодо заходів, спрямованих на зупинку будівництва російського газопроводу «Північний потік-2», який, як вважають, готовий на приблизно 90 відсотків.

Законодавці також захотіли дізнатися, чи робила Німеччина якусь пропозицію про припинення або пом’якшення санкцій США щодо трубопроводу.

Перший раунд санкцій США, спрямованих проти суден, які прокладають трубопровід, змусив європейського підрядника припинити роботи, затримавши запуск «Північного потоку-2» щонайменше на рік. Торік Конгрес ухвалив закон щодо захисту Європи в сфері енергетичної безпеки (PEESCA), з метою розширення списку підсанкційних послуг для проєкту, включивши туди послуги зі страхування, тестувань трубопроводів, інспекцій та сертифікації. PEESCA вступив в силу 1 січня.
…

У Москві поліцейські затримали волонтерів на місці вбивства опозиційного політика Бориса Нємцова, меморіал вперше за весь час його існування обнесли огорожею. Про це повідомляє Znak.com.

Кількох людей, які чергували на мосту, доставили у відділок в районі «Китай-міста».

Правоохоронці заявили, що мають перевірити їх «на раніше скоєні злочини».

За словами однієї з активісток, їх звинувачують у створенні перешкод руху пішоходів. Вона назвала безпрецедентними вжиті стосовно меморіалу заходи.

Інший волонтер вважає, що правоохоронці збираються знести пам’ятну інсталяцію. Він нагадав, що раніше влада неодноразово перекривала міст, але не сам меморіал. Тепер можливості підійти до нього немає.

У Росії політики та правозахисники просять мера Москви Сергія Собяніна і губернатора Санкт-Петербурга Олександра Бєглова не перешкоджати проведенню заходів пам’яті опозиційного політика Бориса Нємцова 27 лютого.

Борис Нємцов був убитий 27 лютого 2015 року на Великому Москворецькому мосту в Москві. Замовники вбивства досі не встановлені. Марші пам’яті Нємцова відбуваються в містах Росії щороку. Перший марш відбувся на наступний день після вбивства політика. У ньому брали участь понад 50 тисяч людей.
…

Росія помилилася при подачі заявки на реєстрацію вакцини «Спутнік V» у Європейському союзі. Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що заявку на реєстрацію відправили не в те європейське агентство.

На скріншоті, розміщеному в твітер-акаунті вакцини «Спутнік V», видно, що заявка була відправлена в Управління медичних установ – агентство, яке не бере участі у процедурі реєстрації вакцин.

Насправді документ потрібно було спрямувати в Європейське агентство лікарських засобів. Раніше його представники випустили повідомлення про те, що так і не отримали заявку.

Заявник в особі Російського фонду прямих інвестицій відмовився коментувати ситуацію, однак запевнив, що процес подачі заявки просувається.

Наразі російську вакцину схвалили у 29 країнах світу, з яких тільки одна є членом Євросоюзу – Угорщина. Це рішення угорської влади розкритикували, адже «Спутнік V» не пройшов належних перевірок.

Низка країн наперед відмовилася від її використання, серед них і Україна, де заборонене використання вакцин розробки і виробництва країни-агресора, якою щодо України й є Росія.

 
…

Чоловіка королеви Великої Британії Єлизавети ІІ, принц Філіп, скоріш за все, залишиться у лікарні до наступного тижня. Про це повідомило ВВС з посиланням на неназвані джерела.

99-річного герцога Единбурзького госпіталізували 16 лютого після того, як йому стало зле.

За словами джерела, принц перебуває у доброму гуморі. Лікарі рекомендували йому затриматися у лікарні для проведення обстеження та відпочинку.

Точна причина його госпіталізації не розголошується – відомо лише, що це не пов’язано з коронавірусом.

Джерело у Букінгемському палаці повідомило, що у лікарню герцог, якому у червні виповниться 100 років, заходив без сторонньої допомоги.

 
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель наголосила на відсутності прогресу у вирішенні конфлікту на Донбасі. Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки 19 лютого, вона заявила, що Мінський процес не досягнув успіху.

«Коли йдеться про суверенітет і територіальну цілісність України, то ми не досягли ніякого прогресу в останні роки. Мінський процес – це дипломатичний інструмент, який може бути використаний, але він не був успішним», – заявила канцлер.

За її словами, Росія вже неодноразово провокувала гібридні конфлікти, тому стосовно неї потрібен «жорсткий спільний порядок денний».

«З одного боку, ми маємо запропонувати співпрацю, але, з іншого боку, ми маємо чітко зрозуміти наші розбіжності. Я можу лише погодитися з президентом США в питанні сильного Європейського союзу. На жаль, це не те, що Росія робить у цей момент», – сказала Меркель.

Мюнхенська конференція з безпеки – щорічне зібрання світових лідерів, цього року проводиться в онлайн-форматі через пандемію COVID-19.

Раніше міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив, що Мінські домовленості треба зберегти, попри те, що їх блокує Росія, але їх треба модернізувати. Проти переписування угод вже висловилась Франція.

Голова російської делегації у ТКГ Борис Гризлов заявляв, що Україна в односторонньому порядку виходить з Мінська – він так розцінив проєкт закону про перехідний період, написаний у МінТОТ (хоча проект жодному слову «Мінська» не суперечить).

Водночас, російські гібридні адміністрації провели 28 січня у Донецьку форум «Русский Донбасс», на якому говорили про Донбас як нібито частину Росії, що прямо суперечить Мінському процесу.
…

Іран заявляє, що після скасування санкцій США «негайно скасує» свої дії, що суперечать ядерній угоді 2015 року. Про це у твітері 19 лютого написав міністр закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф.

19 лютого агенція Reuters процитувала неназваного іранського високопосадовця, який заявив, що Тегеран розглядає пропозицію Вашингтона обговорити виконання угоди. «Але спочатку їм слід повернутися до угоди. Потім в рамках угоди 2015 року можна обговорити механізм, який синхронізує кроки», – сказав чиновник.

Адміністрація президента США Джо Байдена 18 лютого формально оголосила про готовність вступити в спільні переговори з Іраном і четвіркою постійних членів Ради безпеки ООН, які можуть привести до повернення Сполучених Штатів до складу учасників договору про заморожування ядерної програми Ірану, підписаного в 2015 році.

Адміністрація Дональда Трампа в 2018 році денонсувала цей договір, вважаючи, що він не поклав кінець іранській програмі створення ядерної зброї та відновила санкції щодо Тегерана. Вона наполягала на тому, що розрив договору Сполученими Штатами має спричинити відновлення міжнародних санкцій ООН, що існували до набрання договором чинності.

У заяві Держдепартаменту США йдеться, що Вашингтон не лише готовий приєднатися до переговорів про долю угоди 2015 року, але і не наполягає на відновленні міжнародних санкцій, а також послаблює обмеження на пересування іранських дипломатів, акредитованих при ООН. Заява Держдепартаменту надійшла після телефонної розмови держсекретаря США Тоні Блінкена з міністрами закордонних справ Великої Британії, Франції та Німеччини, учасницями ядерної угоди з Іраном.

Це повідомлення різко розкритикували законодавці-республіканці. Один із керівників комітету із зовнішньої політики Палати представників Майкл Маккол назвав «тривожною» готовність адміністрації Байдена «йти на поступки», щоб приєднатися до «невигідної угоди».

Іран, за повідомленнями, впродовж останніх років активізував роботи зі створення бойових ядерних матеріалів. 10 лютого МАГАТЕ повідомило, що Іран виробив невелику кількість так званого металевого урану, що використовується для виробництва ядерних зарядів. Тегеран заявив про намір обмежити доступ міжнародних інспекторів до його ядерних об’єктів. Раніше в спільній заяві міністри закордонних справ чотирьох країн попередили Іран, що такі дії ускладнюють зусилля з повернення США до договору про іранську ядерну програму і закликали Тегеран суворо дотримуватися умов угоди.

 
…

Слідчий комітет Білорусі відмовив у порушенні кримінальної справи за фактом смерті Олександра Тарайковського, повідомив 19 лютого голова цього органу Іван Наскевич.

За даними слідства, близько 23:00 10 серпня 2020 року під час масового протистояння біля станції метро «Пушкінська» Тарайковський у стані алкогольного сп’яніння відокремився від натовпу протестувальників і, попри численні попередження правоохоронців, пішов їм назустріч.

«Своїми діями Тарайковський провокував правоохоронців, вони не знали його справжніх мотивів та мети його дій, а враховуючи оперативну інформацію про можливі теракти, наявність вибухівки та зброї серед протестувальників, сприймали його як реальну загрозу життю та здоров’ю. У зв’язку з цим правоохоронці діяли виключно в межах доступних їм інструкцій і застосовували проти Тарайковського нелетальну зброю, дія якої спрямована не на ураження, а на його фізичне призупинення, з безпечної відстані, що виключає смерть. Через низку трагічних обставин одна з травм виявилася проникливою, внаслідок чого Тарайковський загинув на місці події», – сказав Наскевич.

За версією слідства, правоохоронці за цих обставин і в такій ситуації мали право застосовувати нелетальну зброю.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, 15 січня ініціатива колишніх силовиків BYPOL опублікувала запис виступу людини, голос якої схожий на голос заступника міністра внутрішніх справ полковника Миколи Карпянкова (він виступав на нараді з іншими силовикамми). Пізніше незалежна фонографічна експертиза підтвердила, що голос у аудіо справді належав Карпянкову. У записі також згадується про вбивство Олександра Тарайковського.

«Ми вчора взяли картонну коробку. Її склали в чотири рази, поставили на крісло, взяли і випробували. Виявляється, картонна коробка наскрізь, крісло наскрізь, і зрозуміло, чому він загинув, як його… (із зали: Тарайковський) п’яниця та дебіл. Він загинув, звичайно, від гумової кулі, яка влетіла йому в груди. Він стояв там у футболці, і я не думаю, що вона затримається на зворотньому боці футболки».

Громадська ініціатива «Білоруський народний трибунал» провела попереднє розслідування і дійшла висновку, що Тарайковського вбив боєць спецпідрозділу МВС «Алмаз» Микита К., 1993 року народження. За версією слідства, другий боєць цього спецпідрозділу, ім’я якого не визначене, супроводжував ціль лазерним цілепокажчиком і був готовий відкрити вогонь, якщо б постріл К. не досяг мети. Автором розслідування є Ігор Макар, колишній заступник командира бойової групи «Алмаз».

Олександр Тарайковський став першою жертвою дій силовиків під час протестів, які розпочалися 9 серпня – одразу після голосування на президентських виборах, яке опозиційно налаштовані білоруси вважають сфальсифікованим на користь Олександра Лукашенка.

 
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відповіла на закиди щодо перебування за кордоном за умов, коли на її батьківщині переслідують опозиційно налаштованих до режиму Олександра Лукашенка громадян.

«Моє повернення і повернення інших опозиціонерів до Білорусі не змінить нічого. Це будуть ще жертви, це будуть ще вироки. Принаймні, ми тут можемо боротися, ми можемо привертати увагу до наших проблем. Ми підтримуємо людей, які знаходять в собі сили і мужність виходити на вулиці або тиснути на режим якимось іншим чином», – сказала Тихановська в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время».

Вона також вважає, що протести проти режиму Лукашенка в Білорусі триватимуть.

«Люди не здалися, і люди не здадуться. Як кажуть, усіх не пересаджати. Я розумію, що люди в тюрмах, що люди страждають. Люди жертвують життями, здоров’ям, свободою. Але свободу всередині, бажання змін ніхто у них не зможе забрати. І люди боротимуться, поки влада не піде на переговори для організації нових, чесних виборів», – переконана лідерка білоруської опозиції.

 
…

Адміністрація президента США Джо Байдена 18 лютого формально оголосила про готовність вступити в спільні переговори з Іраном і четвіркою постійних членів Ради безпеки ООН, які можуть привести до повернення Сполучених Штатів до складу учасників договору про заморожування ядерної програми Ірану, підписаного в 2015 році.

Адміністрація Дональда Трампа в 2018 році денонсувала цей договір, вважаючи, що він не поклав кінець іранській програмі створення ядерної зброї та відновила санкції щодо Тегерана. Вона наполягала на тому, що розрив договору Сполученими Штатами має спричинити відновлення міжнародних санкцій ООН, що існували до набрання договором чинності.

У заяві Держдепартаменту США йдеться, що Вашингтон не лише готовий приєднатися до переговорів про долю угоди 2015 року, але і не наполягає на відновленні міжнародних санкцій, а також послаблює обмеження на пересування іранських дипломатів, акредитованих при ООН. Заява Держдепартаменту надійшла після телефонної розмови держсекретаря США Тоні Блінкена з міністрами закордонних справ Великої Британії, Франції та Німеччини, учасницями ядерної угоди з Іраном.

Це повідомлення різко розкритикували законодавці-республіканці. Один із керівників комітету із зовнішньої політики Палати представників Майкл Маккол назвав «тривожною» готовність адміністрації Байдена «йти на поступки», щоб приєднатися до «невигідної угоди».

Іран, за повідомленнями, впродовж останніх років активізував роботи зі створення бойових ядерних матеріалів. 10 лютого МАГАТЕ повідомило, що Іран виробив невелику кількість так званого металевого урану, що використовується для виробництва ядерних зарядів. Тегеран заявив про намір обмежити доступ міжнародних інспекторів до його ядерних об’єктів. Раніше в спільній заяві міністри закордонних справ чотирьох країн попередили Іран, що такі дії ускладнюють зусилля з повернення США до договору про іранську ядерну програму і закликали Тегеран суворо дотримуватися умов угоди.

 
…

У NASA додали, що марсоход «живий», тобто передає сигнали на Землю. Він вже надіслав перше фото поверхні планети
…

Представники країн ЄС домовляться про санкції за арешт російського опозиціонера Олексія Навального 22 лютого. Про це пише Bloomberg з посиланням на дипломатичні джерела.

Зазначається, що санкції не торкнуться великих російських підприємців.

За словами співрозмовників агентства, в ЄС є розбіжності щодо того, хто має бути у санкційному списку. Брюссель також побоюється зростання впливу Пекіна спільно з Москвою. Ймовірно, обмеження запровадять проти чиновників, які причетні безпосередньо до кримінальної справи проти Навального.

За даними Reuters, Брюссель може запровадити санкції перед самітом ЄС 25 березня.

Соратники Олексія Навального звернулися до влади США і ЄС із закликом запровадити персональні санкції проти 35 людей з оточення російського президента, причетних, як вони стверджують, до корупції і порушення прав людини. Навальний і його прихильники підкреслюють, що закликають не до секторальних санкцій, а до точкових заходів впливу на конкретних осіб. Після цього в Росії стали обговорюватися питання відповідальності за заклики до санкцій, аж до позбавлення громадянства.

Європейський союз засудив затримання і ув’язнення Навального після того, як він повернувся до Росії після лікування в Німеччині від отруєння бойовою нервово-паралітичною отрутою класу «новачок», яке, за даними розслідувань, здійснили російські спецслужби. Європейський парламент закликав у зв’язку з цим запровадити санкції щодо ближнього кола президента Росії Володимира Путіна.

Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який нещодавно побував із візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».

Агентство Reuters із посиланням на джерела повідомляло, що після рішення російського суду відправити Навального в колонію нові санкції ЄС можуть торкнутися оточення президента Росії Володимира Путіна. Активи наближених до нього людей можуть заморозити, їм можуть заборонити поїздки в ЄС. Саме цього вимагають від західних дипломатів також соратники Навального.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відповідь заявив, що Росія готова розірвати відносини з Євросоюзом у випадку значного посилення санкцій проти Москви.

 
…

Опозиціонер Володимир Кара-Мурза звернувся до Слідчого комітету Росії з заявою за підсумками розслідування Bellingcat і The Insider, в якому йшлося про те, що до його отруєння в 2015 і 2017 роках могли бути причетні співробітники ФСБ.

Кара-Мурза вимагає порушити справу про замах на вбивство і притягнути до відповідальності згаданих у розслідуванні співробітників ФСБ Романа Мезенцева, Олександра Самофала, Костянтина Кудрявцева і Валерія Сухарева.

У розслідуванні Bellingcat йшлося про те, що співробітники ФСБ, які стежили за опозиціонером Олексієм Навальним перед його отруєнням у минулому році, систематично відстежували переміщення також і Володимира Кара-Мурзи перед тим, як він двічі був госпіталізований із симптомами отруєння – в 2015 і 2017 роках.

«Кількість поїздок, що збігаються – сім напрямків і чотирнадцять рейсів – робить випадковий збіг статистично неймовірним. Публічність Кара-Мурзи і картина постійного стеження мають значну схожість з іншими спробами замахів цієї групи ФСБ», – наголосили у Bellingcat.

У 2015 році Володимиру Кара-Мурзі раптово стало зле під час зустрічі з колегами. Лікарі поставили діагноз «гостра ниркова недостатність на тлі інтоксикації». Довгий час політик перебував у стані штучної коми, був під’єднаний до апаратів штучного життєзабезпечення. Експертиза, проведена у Франції, встановила значне перевищення норми вмісту важких металів в організмі політика, але російська судово-медична експертиза не підтвердила отруєння.

У лютому 2017 року опозиціонер був госпіталізований у критичному стані в московську лікарню з такими ж симптомами, як і першого разу. Він вижив, хоча лікарі говорили, що шанси на це не перевищували п’яти відсотків.

Сам Кара-Мурза впевнений в тому, що його хотіли вбити за наказом російської влади. В інтерв’ю Радіо Свобода він сказав: «Це навмисні отруєння, їхньою причиною була моя багаторічна робота по просуванню персональних західних санкцій проти ближнього оточення Володимира Путіна».

Кара-Мурза був одним із російських політиків, які пролобіювали ухвалення «Закону Магнітського» в США в 2012 році. Закон дозволив запровадити санкції проти російських чиновників і представників силових відомств, які, на думку Вашингтона, порушують права людини.

 
…

Профілактична комісія СІЗО, в якому утримують опозиціонера Олексія Навального, поставила його на облік як схильного до втечі. Про це політик повідомив на своїй сторінці в інстаграмі.

Навальний вважає, що такі заходи були ухвалені в якості тиску на нього через розслідування про так званий «палац Путіна».

Опозиціонер заявив, що йому надали до підпису документ, що він ознайомлений з висновком комісії.

«Мене й раніше возили не просто конвоєм, а ще й зі спецназівцями в касках і з автоматами. Тепер, напевно, в кайданах будуть», – написав у своєму пості Навальний.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального.

Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

На засіданні 2 лютого суддя вирішила задовольнити відповідне клопотання російських тюремників, які просили змінити Навальному умовне покарання на ув’язнення терміном три з половиною роки у справі «Ів-Роше», заявляючи, що він порушив умови випробувального терміну. Навальний це заперечував і просив суд звільнити його.

 
…

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс оголосив, що включив російського телеведучого Володимира Соловйова до списку осіб, перебування яких на території країни небажане. «Для Латвії неприйнятна глорифікація нацизму в будь-якій формі», – написав Рінкевичс.

Володимир Соловйов повідомив російській державній інформагенції «РИА Новости», що обговорить із адвокатом позов до суду через заборону на в’їзд до Латвії.

Раніше цього місяця в ефірі програми «Вечір із Володимиром Соловйовим» на телеканалі «Россия 1» телеведучий назвав Адольфа Гітлера «сміливою людиною», яка «не косила від армії» і «воювала відважно під час Першої світової війни». При цьому Соловйов протиставив Гітлера російському опозиціонеру Олексію Навальному, назвавши його «гульфікфюрером» – зі слів телеведучого виходить, що він підозрює Навального в тому, що той боявся служити в армії.

Слова про хоробрість Гітлера пролунали, коли Соловйов розміркував про те, чому він не поважає Навального. «У нього антисемітизм на тваринному рівні. Може, мені і до Гітлера ставитися з повагою?» – сказав телеведучий, після чого почав говорити про сміливість штандартенфюрера СС Отто Скорцені і самого нацистського фюрера. У бесіді з РБК він сказав, що мав на увазі, що сміливість Скорцені та Гітлера їх не виправдовує, а значить, і виправдання нацизму в його словах не було.

Соловйов 2 роки тому, після розслідування Олексія Навального, підтвердив, що у нього є нерухоме майно і посвідка на проживання в Італії. Ця країна, як і Латвія, входить до Євросоюзу і до Шенгенської зони. Але кожна країна ЄС має право запроваджувати власні обмеження на в’їзд іноземців.

 
…

Олександр Лукашенко заявив, що не планує просити грошей у Росії, коли 22 лютого вестиме переговори з російським президентом Володимиром Путіним. Речник Кремля Дмитро Пєсков 18 лютого підтвердив зустріч двох лідерів, заявивши, що очікує велика дискусія щодо різних питань, починаючи від двосторонніх відносин і закінчуючи міжнародними проблемами.

Єдине, чого не буде в порядку денному, сказав Лукашенко на зустрічі з державним секретарем союзної держави Росії та Білорусі Григорієм Рапотою, це прохання Мінська про гроші.

«Як це зазвичай буває в Росії, деякі можуть спотворити порядок денний, і сказати, що Лукашенко збирається попросити 3 мільярди доларів. Ні, я не їду туди, щоб про щось просити», – сказав Лукашенко , додавши, що між двома країнами немає невирішених питань.

Упродовж останніх років Росія чинила тиск на Білорусь через зростання цін на енергоносії. Частина експертів вважала це важелем, щоб підштовхнути Мінськ до реалізації укладеної 20 років тому угоди про створення союзної держави. До минулого літа Лукашенко, який був при владі 26 років, відкрито підтримував незалежність Білорусі, публічно заявляючи, що його нація готова боротися за свою незалежність усіма можливими способами.

 
…

Провідні дипломати зі США, Німеччини, Франції та Великої Британії 18 лютого обговорять майбутнє укладеної в 2015 році ядерної угоди з Іраном, з якої Вашингтон вийшов у 2018 році за президентства Дональда Трампа. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас та міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб мають зустрітися з французьким колегою Жаном Івом Ле Дріаном у Парижі. Новий державний секретар США Ентоні Блінкен візьме участь у цій нараді за допомогою відеозв’язку.

Угода, підписана Тегераном із чотирма західними державами, Китаєм та Росією, передбачає контроль за програмою збагачення урану в Ірані в обмін на скасування санкцій.

Однак президент Дональд Трамп у травні 2018 року оголосив про вихід США з угоди та відновив санкції проти Ірану, заявивши, що умови не є достатньо жорсткими, щоб перешкодити Ірану розробляти ядерну зброю.

Іран завжди заперечував спроби розробити ядерну зброю, заявляючи, що його ядерна програма призначена виключно для мирних цілей.

Від часу виходу США з угоди Тегеран дедалі частіше порушує обмеження, на які погодився в 2015 році.

 
…

Прем’єр-міністр Грузії Георгій Гахарія подав у відставку.

На брифінгу Гахарія розповів про розбіжності з командою влади щодо виконання рішення суду стосовно лідера опозиції Ніки Мелії. За його словами, виконання цього рішення загрожує безпеці багатьох громадян.

«Я ухвалив рішення піти із займаної посади. Звичайно, я вірю і хочу вірити, що цей крок допоможе зменшити поляризацію в політичному просторі нашої країни, тому що я переконаний, що поляризація і конфронтація між нами є найбільшим ризиком для майбутнього нашої країни, її економічного розвитку і подолання всіх видів криз», – заявив Гахарія.

Він зазначив, що Мелія ніколи не поважав грузинське законодавство, закликав громадян штурмувати парламент 20 червня 2019 року і був одним з організаторів штурму.

«Але, незважаючи ні на що, моєї абсолютно непохитною позицією є те, виконання заходу, визначеного навіть законним правосуддям щодо конкретної людини, якщо це створює ризик здоров’ю, життю наших громадян або в цілому створює політичну ескалацію в країні, є неприпустимим», – додав Гахарія.

17 лютого суд заарештував лідера грузинської опозиційної партії «Єдиний національний рух» Ніку Мелію, якого звинувачують в організації та керівництві груповим насильством на акції протесту перед будівлею парламенту в червні 2019 року після візиту російського депутата Сергія Гаврилова. Захист Мелії називає рішення суду політично мотивованим.

Георгій Гахарія став прем’єр-міністром після відставки Мамуки Бахтадзе у вересні 2019 року. Після перемоги «Грузинської мрії» на парламентських виборах 31 жовтня 2020 року Гахарія був повторно затверджений главою уряду.

 
…

На початку лютого консорціум «Північний потік-2» повідомив про відновлення будівництва газопроводу
…

Відеоконференція міністрів оборони країн-членів НАТО почалася 17 лютого. Це перша така нарада з моменту вступу на посаду президента США Джо Байдена.

Під час конференції мають розглянути питання бюджету НАТО, розширення місії в Іраку і можливе завершення операції в Афганістані. В ній вперше бере участь новий міністр оборони США Ллойд Остін.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав європейських союзників виконувати зобов’язання, пов’язані з ростом витрат на оборону. Домогтися вкладу в загальний бюджет НАТО від кожного союзника на рівні двох відсотків від внутрішнього валового продукту – така мета була поставлена ще в 2014 році, нагадав Столтенберґ. У той час Джо Байден був віцепрезидентом США.

Столтенберґ зазначив, що мета, поставлена у 2014 році стала відповіддю на «агресивну поведінку Росії, анексію Криму і більш жорстокі форми тероризму». Він наголосив, що ці загрози збереглися, а до них додалася кіберзагроза.

Конференція продовжиться 18 лютого.
…

Глава Міністерства юстиції Росії Костянтин Чуйченко назвав вимогу Європейського суду з прав людини звільнити опозиційного політика Олексія Навального «грубим втручанням у діяльність судів».

Оприлюднений ЄСПЛ документ міністр вважає «необґрунтованим і неправомірним».

Виступаючи в середу в Москві перед журналістами, він заявив, що у вимозі ЄСПЛ не міститься вказівок на «жоден факт, жодну норму права», яка дозволила б суду винести рішення про звільнення Навального. На думку міністра, згідно з російським законодавством, підстав для звільнення Навального немає.

Рішення європейського суду Чуйченко вважає «політичним» і таким, який може тільки ускладнити відновлення стосунків Росії з інституціями Ради Європи.

16 лютого Європейський суд із прав людини вирішив, що влада Росії має негайно звільнити зі слідчого ізолятора російського опозиційного політика Олексія Навального. 

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального.

Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

На засіданні 2 лютого суддя вирішила задовольнити відповідне клопотання російських тюремників, які просили змінити Навальному умовне покарання на ув’язнення терміном три з половиною роки у справі «Ів-Роше», заявляючи, що він порушив умови випробувального терміну. Навальний це заперечував і просив суд звільнити його.

 
…

Щороку, починаючи з 1723 року, в Бразилії карнавалом відзначають початок Великого посту, і тільки 2021-й став винятком
…

Британський дослідницький центр The Economist Intelligence Unit в аналізі про грошові перекази мігрантів заявив, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на міжнародні потоки грошових переказів мігрантів, що є важливим джерелом економічної підтримки для багатьох бідних країн.

«За оцінками Світового банку, глобальні грошові перекази впали на 7% у 2020 році, перевершивши 5-відсоткове зниження, яке спостерігалося під час світової фінансової кризи в 2009 році. Рецесія в приймаючих країнах ускладнила мігрантам відправку грошей додому, оскільки вони стикнулися зі зростанням нестабільності та безробіттям. Тим часом, блокування та обмеження подорожей створили нові перешкоди для мобільності, заважаючи потенційним мігрантам працювати за кордоном. Очікується подальше падіння грошових переказів на 7% у 2021 році через тривалий вплив пандемії на світову економіку», – йдеться у звіті.

Аналітики зауважують, що для бідних країн значне падіння грошових переказів є поганою ознакою на додачу до складної економічної та соціальної ситуації, що склалася через пандемію COVID-19. Ця ситуація створює ризики «ще більше затримати відновлення їхньої економіки, збільшити ймовірність виникнення проблем із платіжним балансом та створити новий тиск на їхню (іноді вже неміцну) валюту, мовиться у звіті.

«Найбільший ризик мають країни зі структурними диспропорціями поточного рахунку, які значною мірою покладаються на грошові перекази. Сюди входять Бангладеш, Єгипет та Пакистан, а також низка менших економік (таких як Киргизстан, Непал та Таджикистан). Чи може блискавка вдарити двічі? Три найбільші у світі одержувачі грошових переказів (Мексика, Пакистан та Бангладеш) фактично зафіксували зростання потоків у 2020 році порівняно з 2019 роком (4%, 9% та 8% відповідно, за даними Світового банку)», – йдеться в звіті.

Експерти ж додають, чи будуть ці збільшення повторені в 2021 році, невідомо.

«Різке знецінення песо на початку пандемії стимулювало потік грошових переказів до Мексики з США, оскільки вартість грошових переказів у національній валюті була штучно збільшена. Доступ до стимулюючих виплат у США також, ймовірно, підтримав ці потоки, навіть коли безробіття зростало під час прогресування пандемії (більше 90% мексиканських мігрантів є у США, і багато хто має доступ до соціального захисту через статус резидента або дозвіл на роботу). Надалі грошові перекази, швидше за все, будуть підтримуватися досить швидким відновленням економіки США протягом 2021 року, падінням безробіття та введенням додаткових заходів фіскальної підтримки», – пояснюють експерти.

Читайте також: В Україну за 10 місяців надійшло приватних переказів на 9,6 млрд доларів – НБУ

У трьох інших великих отримувачів в Азії (Китай, Індія та В’єтнам) приплив грошових переказів зменшився у 2020 році порівняно з 2019 роком (на 13%, 9% та 8% відповідно).

«Такі країни як Україна, зазнали потрясінь у своїх зовнішніх секторах на тлі пандемії, посилюючи вплив падіння надходжень грошових переказів», – вказують дослідники.

У звіті йдеться, що грошові перекази в Україну зменшилися до 13,7 мільярдів доларів у 2020 році в порівнянні із 15,8 – у 2019-му, відповідно до даних Світового банку.

Бідні країни і країни, що розвиваються, залежні від грошових переказів, у 2021 році можуть лише посилити цю залежність, кажуть аналітики.

«Це створює у цих країнах підвищений ризик виникнення фінансової кризи, яка лише продовжить їх постпандемічне відновлення», – йдеться в звіті.

Повідомляється, що крім проблем платіжного балансу, падіння грошових переказів, спричинене пандемією, «також матиме більш широкі негативні економічні та соціальні наслідки».

«Майже всі зіткнуться із затяжним економічним відновленням від пандемії, причому багато хто навряд чи побачить широкомасштабну вакцинацію свого населення до 2023 або 2024 років (якщо взагалі побачить). Зниження грошових переказів означає звуження життєво важливої сфери безпечності, що підвищує ризик погіршення бідності та труднощів у всьому світі», – вказують дослідники.

Economist Intelligence Unit – британський дослідницький центр, який займається прогнозуванням та аналізом на економічні теми, зокрема про ризики для галузей і держав.
…