У М’янмі на вулицях протестують сотні тисяч людей. Вони вже близько двох тижнів продовжують виступати проти затримання лідерки М’янми Аун Сан Су Чжі та військового перевороту.

Військова хунта попередила продемократичних активістів, щоб вони не збиралися. Однак протести в державне свято Дня Єдності виглядають найбільшими за час політичної кризи в країні.

В Організації Об’єднаних Націй заявили, що військові заарештували понад 350 людей, включно з посадовцями, активістами та монахами. В ООН заявляють, що деякі звинувачення мають «неоднозначні аргументи».

Слідчий ООН з питань прав людини в Бірмі Томас Ендрюс також посилався на звіти та фотодокази, що сили безпеки застосовували бойові боєприпаси проти демонстрантів, порушуючи міжнародне право.

Ендрюс закликав Раду безпеки ООН обговорити санкції, ембарго на зброю та заборону на поїздки військовому керівництву М’янми. Він також повторив запит на проведення місії у М’янмі.

Сполучені Штати Америки закликали членів ООН долучитися до нових фінансових санкцій проти влади М’янми. Вашингтон також попередив про більше заходів для покарання тих, хто відповідальний за переворот країни.

Протести у М’янмі є найбільшими в країні за останні десять років. 1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 
…

Представникам білоруської опозиції Марії Колесніковій та Максиму Знаку висунули нові звинувачення – у змові з метою захоплення влади і створенні екстремістського формування. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Колесникова і Знак наразі перебувають під арештом за іншим звинуваченням – в закликах до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці. За цією статтею їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Максим Знак – юрист і член опозиційного координаційної ради. Його адвокати заявляють, що висунуті звинувачення безпідставні. За словами захисту, вся діяльність ради здійснювалася публічно. Це суперечить поняттю «змова». Крім того, і Знак, і інші опозиціонери наголошували: їхнє завдання – не домагатися влади для себе, а побудувати діалог між владою і громадянським суспільством.

Захист Колеснікової нові звинувачення поки не коментував. Сьогодні стало відомо, що її адвоката можуть позбавити ліцензії. Раніше це вже сталося з іншим захисником Колеснікової. А щодо ще двох її адвокатів порушено кримінальні справи.

Колеснікову визнано політв’язнем та в’язнем совісті. Разом з іншими опонентами білоруського режиму Європарламент присудив їй премію Сахарова за внесок у боротьбу за права людини.

7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.

9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».

 
…

Мільйони людей святкують китайський Новий рік за місячним календарем, який цьогоріч припадає на 12 лютого.

Розмах урочистих святкувань у зазвичай найбільш гарячий туристичний сезон у Східній Азії довелося зменшити після того, як Китай, В’єтнам, Тайвань та влада інших країн посилила обмеження для туристів і закликала громадян уникати великих зібрань на тлі пандемії COVID-19.

11 лютого Держкомітет охорони здоров’я КНР, в останній день року за місячним календарем, повідомляв, що за попередню добу в Китаї не виявили нових випадків зараження коронавірусною інфекцією всередині країни, а двоє нових хворих прибули в Шанхай і провінцію Гуандун з-за кордону.

Святкування китайського Нового року триватимуть 16 днів. І хоча пандемія наклала на урочистості низку обмежень, свято супроводжується активними гуляннями і карнавалами із традиційно значним використанням феєрверків і хлопавок, що є невід’ємними атрибутами свята. У цьому зв’язку Міністерство екології та довкілля КНР вказало на погіршення якості повітря.

За китайською традицією, кожен рік називається на честь однієї з 12 тварин китайського зодіаку. Нині рік Щура поступився місцем року Бика. Новий рік для китайців – найбільше свято, коли родинами збираються разом для тривалих святкувань.
…

Глава організаційного комітету Олімпійських ігор у Токіо, колишній прем’єр-міністр Японії Йоширо Морі повідомив 12 лютого про свою відставку через критику його сексистських висловлювань, що принижують гідність жінок.

Очікується, що нового президента оргкомітету оберуть вже сьогодні.

Скандал з Морі почався після того, як він сказав членам Олімпійського комітету Японії, що жінкам складно говорити коротко.

«Коли ви збільшуєте число жінок-виконавчих членів, якщо їх час виступів не обмежений до певної міри, їм важко закінчити, що дратує», – заявив Морі. Пізніше він спробував виправдатися, однак це лише погіршило ситуацію.

Оголосивши про відставку, Морі також вибачився за «неприємності, яких я заподіяв».

Громадська думка в Японії виступає проти проведення ігор цього літа після того, як їх було перенесено через пандемію. Проблему посилює той факт, що вартість проведення Олімпіади сягнула 2 мільярдів доларів.

Втім, місцева та національна влада Японії поки наполягають на тому, що змагання відбудуться у липні і серпні.

Сам Морі заявляв, що літні Олімпійські ігри цього року продовжаться, як би не розвивалася ситуація з коронавірусом. Японія належить до країн з найбільш чисельною групою населення похилого віку. При цьому програма вакцинації тут відстає від багатьох країн Заходу.

Перша партія вакцини Pfizer / BioNTech прибула до Японії тільки 12 лютого, і очікується, що дозвіл на початок вакцинації дадуть найближчим часом.
…

Пізно ввечері 11 лютого до московського штабу російського опозиційного Олексія Навального прийшла поліція, повідомив співробітник штабу Олександр Шепелєв – єдиний, хто в цей момент перебував у приміщенні.

Шепелєв встиг передати виданню «Медіазона», що нічні відвідувачі представилися співробітниками карного розшуку, а приводом для їхнього візиту стала скарга на те, нібито в штабі друкують «порнографічну продукцію». Після цього зв’язок із Шепелєвим перервавя, де він зараз і чи відбуваються з ним будь-які слідчі дії, інформації немає.

У команді Навального повідомили, що біля московського штабу стоїть автозак. «Очевидно, що зараз вилучать усю техніку. Черговий незаконний грабіж», – написали прихильники опозиційного політика.

23 і 31 січня, а також 2 лютого під багатьох містах Росії пройшли акції протесту з вимогою звільнити Олексія Навального. На них затримали понад 11 тисяч людей, порушили 50 кримінальних справ.

 
…

Колишній заступник начальника митної служби Киргизстану Раїмбек Матраїмов, який потрапив до американського санкційного «списку Магнітського» за участь у незаконному обігу сотень мільйонів доларів, оштрафований трохи більше як на 3 тисячі доларів після визнання провини за звинуваченням у корупції.

Районний суд столиці Киргизстану Бішкека 11 лютого вирішив, що Матраїмов отримає покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Суд врахував, що ексчиновник за завдані незаконною діяльністю збитки заплатив державі 2 мільярди сомів (23,7 мільйона доларів), співпрацював зі слідчими та дав свідчення проти інших високопосадовців.

Після оголошення рішення Матраїмов швидко залишив залу суду, відмовившись від коментарів журналістам.

Матраїмов був затриманий за звинуваченням у корупції в жовтні 2020 року та поміщений під домашній арешт. Тоді влада Киргизстану заявила, що він погодився виплатити компенсацію за заподіяну шкоду. Через кілька днів уряд Киргизстану оголосив економічну амністію особам, засудженим або підозрюваним у економічних злочинах.

 
…

Російський опозиціонер Володимир Кара-Мурза заявив 11 лютого, що вимагатиме допитати імовірних співробітників Федеральної служби безпеки, які фігурують у розслідуванні групи Bellingcat щодо двох отруєнь політика. Як повідомив телеканал «Дождь», Кара-Мурза сказав, що спільно зі своїм адвокатом найближчими днями має намір відвідати Слідчий комітет Росії та вимагати порушення кримінальної справи.

Опозиціонер наголосив, що домагатиметься справедливості в судах, аж до Європейського суду з прав людини.

Кара-Мурза додав, що зателефонував фігуранту розслідування Bellingcat Роману Мезенцеву, який може бути причетний до двох замахів на життя політика. За словами Кара-Мурзи, він додзвонився до Мезенцева і запитав, чи це Роман Михайлович. Чоловік відповів ствердно. Тоді опозиціонер представився, після чого Мезенцев одразу припинив розмову.

Перед тим 11 лютого група розслідувачів Bellingcat оприлюднила розслідування щодо двох отруєнь Володимира Кара-Мурзи в 2015 і 2017 роках. Розслідувачі виявили, що співробітники ФСБ, які стежили за російським опозиційним політиком Олексієм Навальним у день його отруєння, систематично відстежували переміщення ще одного опозиціонера, Володимира Кара-Мурзи-молодшого.

«Число поїздок, які збігаються, – сім напрямків і чотирнадцять рейсів – робить випадковий збіг статистично неймовірним. Публічність Кара-Мурзи і картина постійного стеження мають значне споріднення з іншими спробами замахів цієї групи ФСБ», – пише Bellingcat.

У 2015 році Кара-Мурзі раптово стало зле під час зустрічі з колегами. Лікарі поставили діагноз «гостра ниркова недостатність на тлі інтоксикації». Довгий час політик перебував у стані штучної коми, був підключений до апаратів штучного життєзабезпечення. Експертиза у Франції встановила значне перевищення вмісту важких металів в організмі політика, але російська судово-медична експертиза не змогла підтвердити отруєння.

У лютому 2017 року Кара-Мурза був госпіталізований у критичному стані в московську лікарню з такими ж симптомами, як і в перший раз. Кара-Мурза знову вижив. Як він згодом розповідав, лікарі стверджували, що його шанси на виживання були близько 5%.

Bellingcat стверджує, що співробітники Інституту криміналістики ФСБ стежили за Володимиром Кара-Мурзою в період і до першої госпіталізації, і до другої. У розслідуванні йдеться, що за три місяці, що передували госпіталізації в 2015 році, Володимира Кара-Мурзу в поїздках по Росії щонайменше чотири рази супроводжували імовірні співробітники ФСБ. Це були поїздки до Томська, Санкт-Петербурга, Калінінграда та Казані.

Сам Кара-Мурза раніше стверджував, що його цілеспрямовано намагалися отруїти речовиною, яка, за його припущенням, є лише у російських спецслужб. Як мотив злочину опозиціонер називає помсту за його політичну діяльність у Росії, зокрема – за лобіювання «закону Магнітського», ухваленого в США в 2012 році. Закон дозволив запровадити санкції проти російських чиновників і представників силових відомств, які, на думку Вашингтона, порушують права людини.

 
…

Протестувальники у М’янмі шостий день поспіль вийшли на вулиці, щоб засудити військовий переворот, що стався в країні 1 лютого. Тим часом, США наблизилися на крок до запровадження санкцій проти хунти.

Демонстранти 11 лютого знову зібралися в столиці М’янми Найп’їдо, в найбільшому місті країни Янгоні й інших містах. Вони вимагають звільнення фактичної лідерки М’янми Аун Сан Су Чжі й інших урядовців, яких затримали військові.

Десятки тисяч людей продовжують протестувати, незважаючи на заборону зібрань і нічну комендантську годину.

Повідомляли про поранених серед протестувальників, силовики застосовували сльозогінний газ, водомети, гумові кулі, а також стріляли в повітря з вогнепальної зброї.

Поліція також посилила тиск на Національної ліги за демократію Аун Сан Су Чжі, затримавши 11 лютого ще п’ятьох її соратників.

ООН і країни Заходу засудили переворот, а президент США Джо Байден закликав генералів «відмовитися від влади» і «звільнити демократичних політичних лідерів та активістів».

10 лютого Байден затвердив розпорядження про запровадження санкцій проти військових керівників М’янми, членів їхніх сімей і підприємств, пов’язаних із ними.

Також вживаються заходи, щоб заблокувати доступ генералів до одного мільярда доларів державних коштів, що перебувають у США.

Протести у М’янмі є найбільшими в країні за останні десять років.
…

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. Документ підтримали 526 європарламентарів, 79 проголоспували «проти», 71 депутат утримався.

Проєкт звіту підготував представник Німеччини, член Європейського народної партії Міхаель Галер. Документ був оприлюднений 17 листопада 2020 року.

У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європарламент привітав спроби пришвидшити реформи в другій половині 2019 року, але закликає українські інституції не надавати перевагу швидкості перед якістю.

У парламенті висловили жаль через спроби членів українського парламенту «атакувати та підірвати антикорупційні інституції», зокрема через спроби звільнити директора Національного антикорупційного бюро України та непрозорий конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Автор документу звертає увагу на недостатній захист активістів та журналістів, які викривають корупцію, та закликає до ефективної імплементації закону про захист інформаторів, який набув чинності в січні 2020 року.

Також Європарламент «глибоко занепокоєний» високим градусом систематичного політичного тиску в Україні. Як приклад депутати наводять відставку колишнього голови Національного банку України Якова Смолія, який 1 липня 2020 року заявив про наміри піти з посади через тиск.

Крім того, в ЄС висловили жаль, що довіра до системи правосуддя залишається однією з найнижчих. Україну закликають пришвидшити реформування цієї сфери, щоб «не підривати роботу новостворених антикорупційних інституцій», уникнути політично мотивованих судових процесів та використання судової системи проти політичних опонентів.

«Розбіжності в політичних питаннях повинні розглядатися на компетентних політичних форумах, а не в судовій сфері», – йдеться в доповіді.

Українську владу також закликають продовжити розслідування злочинів часів Євромайдану та ратифікувати Римський статут, щоб визнати верховенство Міжнародного кримінального суду, та Стамбульську конвенцію про боротьбу з домашнім насиллям.

Крім того, ЄС радить Україні покращити Виборчий кодекс і привести його у відповідність до міжнародних стандартів. Зміни мають стосуватися кампаній в соціальних мережах, прозорості витрат під час виборчих кампаній та доступу незалежних кандидатів. При цьому в Європі вважають вибори в Україні вільними та справедливими.

Європарламент також хотів би побачити завершення реформи децентралізації, щоб зміцнити автономність та конкурентність місцевої влади.

Згідно з документом, Європейський союз і надалі підтримує незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і засуджує дії Росії. Парламент рекомендує призначити спеціального представника ЄС з питань Криму та Донбасу.

При цьому ЄС закликає Україну допомогти центральному уряду Молдови відновити контроль над Придністров’ям.

Ще одна порада Україні – обмежити повноваження Служби безпеки України й зробити відомство винятково контррозвідувальним та контртерористичним органом. 28 січня Верховна Рада підтримала реформу СБУ в першому читанні.

У блоці про права людини Європейський парламент закликав розслідувати напади на представників медіа, ЛГБТ та нацменшин.

Європарламент публікує доповідь про стан Угоди про асоціацію вдруге. Перший звіт був оприлюднений у 2018 році.

 
…

Дружина опозиціонера Олексія Навального Юлія поїхала до Німеччини з «приватним візитом», повідомив тижневик Der Spiegel.

Напередодні повідомляли, що літак, на борту якого була Навальна, приземлився в аеропорту Франкфурта-на Майні. Всупереч поширюваній у російських ЗМІ версії, її від’їзд із Росії не викликаний страхом через арешт чоловіка, наголошує німецьке видання.

Як повідомило російське державне агентство «РИА Новости» з посиланням на одного з пасажирів рейсу, після прильоту до Франкфурта Юлія Навальна залишалася в транзитній зоні, коли інші пасажири попрямували на паспортний контроль. За словами співрозмовників агентства, Навальну відвезли до іншого виходу.

Вдень 10 лютого про відліт Навальної в Німеччину з московського аеропорту «Домодєдово» повідомило російське агентство «Інтерфакс» із посиланням на джерело. При цьому адвокати дружини Навального говорили, що не знають про її від’їзд.

Сама Навальна ситуацію поки що не коментувала.

Юлія Навальна 17 січня повернулася в Москву разом із чоловіком з Німеччини, де Олексій Навальний проходив лікування після отруєння бойовою отруйною речовиною «Новачок». Опозиціонер був затриманий в аеропорту відразу ж після прибуття в Росію, потім суд ухвалив рішення про його арешт. 2 лютого Навальному замінили умовний термін на реальний. Суд постановив відправити його в колонію на два роки і вісім місяців.

23 і 31 січня, а також 2 лютого під багатьох містах Росії пройшли акції протесту з вимогою звільнити Олексія Навального. На них затримали більше ніж 11 тисяч людей, відкрили 50 кримінальних справ.

1 лютого суд у Москві визнав Юлію Навальну винною в участі в неузгодженій акції і призначив їй штраф в розмірі 20 тисяч рублів.

 
…

Протестні телеграм-канали Білорусі анонсували масову акцію протесту в Мінську 11 лютого. Заклик вийти на вулиці публікував, зокрема, телеграм-канал «Білорусь головного мозку».

«На нас спустили всі свої ресурси і пропагандисти, і силова система, і ті зі своїх, хто зневірився або втомився. Це план для тих, хто не здригнувся, хто планує брати участь і усвідомлює всі ризики», – йдеться в зверненні.

Протестувальникам пропонують зібратися в Мінську в районі Неміги о 17:00 і пройти маршем в бік Оперного театру і далі на проспект Незалежності.

З полудня до 14:00 в центрі Мінська планують провести ланцюг солідарності з плакатами і транспарантами з приводу нелегітимності проведення Всебілоруських народних зборів.

Водіям пропонують, починаючи з полудня, «сигналити по всьому місту на знак незгоди, особливо на околиці проспекту Незалежності, Переможців, Неміги, палацу Лукашенка».

У телеграм-каналах також пропонують у центрі міста перед світлофорами «гудіти і сигналити», «створювати мегазатор», максимально перешкоджати пересуванню офіційних колон.

У Мінську 11 лютого пройдуть Всебілоруські народні збори – провладний форум, в якому беруть участь владна номенклатура, керівники держкомпаній, лояльні діячі науки і культури.

Напередодні зборів Олександр Лукашенко оголосив, що влада провела масштабне соціологічне дослідження. За його словами, дослідження проходило в два етапи, опитані були близько 10 тисяч осіб, а проводили його як державні, так і приватні компанії, в тому числі іноземні. Виступ на зборах Лукашенко нібито буде планувати, опираючись на дані цього дослідження.

У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі попередили, що силовики «не дозволятимуть несанкціонованих мітингів на тлі важливої соціально-політичної події», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Тим часом, ексспівробітник служби безпеки і представник ініціативи Білоруського народного трибуналу Ігор Макар виступив із публічним закликом відмовитися від акцій 11-12 лютого. Посилаючись на анонімні джерела, він повідомив, що в ці дні до Мінська прибуде значна кількість силовиків – більше, ніж можливе число протестувальників.

 
…

Компанія Twitter збереже довічне блокування акаунту Дональда Трампа навіть у разі його спроб знову балотуватися на посаду президента, а також у разі його перемоги на президентських виборах. Про це 10 лютого заявив фінансовий директор соцмережі Нед Сігал в інтерв’ю CNBC, відповідаючи на запитання про те, чи може Трамп повернутися на цю платформу.

Він нагадав, що перед правилами Twitter, які забороняють закликати до насильства, рівні всі – від оглядачів до державних службовців.

9 лютого в Сенаті розпочалася процедура імпічменту Трампа. Колишнього американського лідера звинувачують у підбурюванні до штурму Капітолію 6 січня.

Для ухвалення обвинувального рішення необхідні дві третини голосів сенаторів – 67 зі 100. Дуже ймовірно, що через позицію конгресменів-республіканців таку кількість набрати не вдасться. У разі, якщо експрезидента США виправдають, він збереже за собою право висувати свою кандидатуру на виборні посади.

Також прокуратура в американському штаті Джорджія ініціювала кримінальне розслідування відносно колишнього президента США. Прокурори перевіряють дзвінок Дональда Трампа держсекретареві штату і спроби колишнього глави держави скасувати результати виборів, переможцем яких став демократ Джо Байден.

 
…

Не слід купувати вакцину в тих, хто на ці кошти потім купуватиме амуніцію для використання на сході України – Габріелюс Ландсбергіс
…

Два українські олігархи, які перебувають під розслідуванням ФБР через відмивання коштів, позиваються до влади США через спробу заволодіння їхньою комерційною будівлею в Техасі вартістю 23 мільйони доларів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні. Позивачі заявили, що дії уряду США порушують суверенітет їх країни.

5 лютого американська холдингова компанія Optima Ventures, підконтрольна мільярдерам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, повідомила суд штату Флорида, що скористається правом арбітражу в Міжнародному центрі з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID).

Торік Міністерство юстиції США конфіскувало три комерційні будівлі Optima Venture, в тому числі в Техасі, Кентуккі та Огайо. Коломойського та Боголюбова звинуватили у придбанні цих будівель за кошти, привласнені «Приватбанком» (що перебував на той час у власності Коломойського і партнерів), а потім відмиті американськими компаніями.

Мільярдери заперечують ці звинувачення, заявляючи, що в Україні їм не висунули звинувачення в жодному злочині. За їхніми словами, на частину коштів «Приватбанку» придбали будівлі в Техасі відповідно до угод про позики.

«Сполучені Штати намагаються регулювати ситуацію, що відбувається в Україні, керувати українським банком на території України та експропріювати інвестиції українських інвесторів у комерційну будівлю в Техасі. Це засновано на власному тлумаченні та застосуванні українського кримінального законодавства», – йдеться в скарзі, поданій до ICSІD.

Позивачі також стверджують, що «США фактично прагнуть замінити собою прокуратуру України».

Поки невідомо, чи будуть олігархи домагатися арбітражу щодо двох інших будівель, які уряд США намагається конфіскувати. Адвокати Optima Ventures не відповіли на запит щодо коментарів.

Коломойський – один із найпотужніших олігархів в Україні, який має активи в різних галузях, від нафтогазової промисловості до металургії та засобів масової інформації. Його телевізійні канали підтримали кандидатуру президента Володимира Зеленського під час кампанії 2019 року. Як повідомляється, Коломойський має тісні зв’язки з адміністрацією глави української держави.

Українські ЗМІ також заявляють, що Коломойський мав вплив на національні суди. Західні чиновники неодноразово відзначали, що українські суди часто підвладні впливовим політичним та бізнес-лідерам.

Національний банк України у 2016 році звинуватив Коломойського та Боголюбова у використанні «Приватбанку», який на той час був одним із найбільших кредиторів країни, як «особистої скарбнички» для розподілу позик. Пізніше Україна націоналізувала банк і виділила 5,5 мільярда доларів, щоб запобігти його краху.

Сполучені Штати звинувачують українських бізнесменів у відмиванні позик від «Приватбанку» через «компанії-оболонки» в штаті Делавер за допомогою двох американських партнерів Мордехая Корфа та Уріеля Лейбера. Ці партнери контролюють американські активи Коломойського і Боголюбова з Маямі та володіють меншою часткою Optima.

Вільям Кіртлі, адвокат із Женеви, який спеціалізується на інвестиційному арбітражі при Aceris Law, заявив Радіо Свобода, що справа Optima Ventures в ICSID є «досить великою справою», оскільки арбітражі проти Сполучених Штатів трапляються нечасто. Більшість арбітражних справ ICSID стосуються країн із ринком, що розвивається. Наприклад, таких, як Україна, де верховенство закону слабке.

Згідно з даними ICSID, з більш ніж 800 випадків, зареєстрованих упродовж десятиліть, США були стороною лише 5 разів, або в 0,6 відсотка таких справ. Східна Європа та Центральна Азія – найбільший регіон за числом випадків, на який припадає трохи більше чверті всіх справ.

ICSID був створена в 1960-х роках для врегулювання спорів, що виникають між інвестором – фізичною особою чи корпорацією та іноземним урядом.

Однак арбітраж ICSID, по суті, недоступний для більшості людей, за винятком дуже заможних, через високу вартість, сказав Кіртлі.

Середня вартість арбітражу для позивача становить 6 мільйонів доларів, згідно з дослідженням Allen & Overy за 2017 рік.

Суди ICSID вирішують обмежену кількість питань, включаючи експропріації, і намагаються визначити, чи було порушено міжнародне публічне право.

Трибунал може розглядати рішення національного суду під час ухвалення рішення, але це не є обов’язковим, додав Кіртлі.

За його словами, арбітраж може вирішити, що конфіскація була незаконною незалежно від того, що визначив національний суд.

Навіть якщо суд визначить конфіскацію законною, він усе одно може призначити компенсацію іноземному інвестору, зауважив адвокат.

Однак, як правило, трибунали не присуджують компенсацію іноземному інвестору, якщо національний суд конфіскує актив через злочин, підкреслив він.

«Іноземному інвестору дуже важко виграти справу, коли у них нечисті руки… Якщо те, що робить [Коломойський], є незаконним згідно з американським законодавством, то Сполучені Штати мають дуже низькі шанси будь-коли отримати покарання за це», – пояснив Кіртлі.

Міністерство юстиції США заявило, що не вважає, що його дії порушують двосторонній інвестиційний договір між Україною та США, згідно із заявою Optima Ventures від 5 лютого.

США понад 20 років тому підписали двосторонній договір із Україною, на якому ґрунтується позов щодо Optima Venture.

Арбітраж ICSID – не єдина спроба Коломойського та Боголюбова для захисту їхніх статків у США.

У грудні 2020 року їхній американський холдинг Georgian American Alloys (GAA) подав позов проти своєї американської страхової компанії за неприйняття пов’язаної зі справою «Приватбанку» скарги.

«Приватбанк» подав до суду позов до Корфа та Лейбера в суді штату Делавер на сотні мільйонів доларів. У позові стверджувалося, що вони обдурили банк і використали ці гроші для купівлі американських активів, зокрема дочірньої компанії GAA.

Відповідно до позову, страховий поліс GAA від AXIS включав покриття «протиправного діяння», вчиненого компанією, її дочірніми компаніями або директорами. Корф і Лейбер є серед директорів холдингу.

Коломойський, Боголюбов та їхні американські партнери стверджують, що позов «Приватбанку», який, за їхніми словами, представляє «різні помилки та упущення щодо видачі корпоративних позик», має охоплювати цю політику.

Компанія AXIS не відповіла на запит Радіо Свобода про коментар.

 
…

У другий день процесу в справі про імпічмент 45-го президента США Дональда Трампа законодавці з Демократичної партії викладуть деталі обвинувачень проти колишнього американського лідера. Згідно з правилами імпічменту, і прокурори, в ролі яких виступають демократи, і сторона захисту мають до 16 годин, щоб висловити свої аргументи, при цьому не більше 8 годин на день.

У перший день процесу, 9 лютого, в Сенаті відбулося процедурне голосування щодо конституційності розгляду справи проти президента, який уже склав повноваженння. За продовження розгляду проголосували 56 сенаторів, – крім 50 демократів, за конституційність такого процесу проголосували і шестеро членів Республіканської партії. Проти були 44 республіканці.

Тепер сенатори визначатимуться щодо питання, чи винен Трамп у «підбурюванні до повстання» у зв’язку зі штурмом Капітолію 6 січня.

Для того, щоб засудити Трампа, демократів у Сенаті мають підтримати щонайменше 17 республіканців, щоб досягти більшості у дві третини.

 
…

Голова парламентської асамблеї НАТО та американський конгресмен Ґеррі Конноллі сподівається, що Україна скоро буде на порозі членства в Альянсі.

«Два роки тому український парламент вирішив закріпити амбіцію приєднатися до ЄС та НАТО у своїй Конституції, надавши українському народу чітку ціль та перспективу. Я сподіваюся, що скоро Україна буде на порозі членства в НАТО. Щоб зробити це, необхідно, щоб кожен з нас продовжив відігравати свою роль у трансформації, яку проходить Україна», – заявив Конноллі під час міжнародної дискусії «Україна-НАТО: бачення-2030».

Він зазначив, що Україна повинна мати постійний прогрес у боротьбі з корупцією, реформуванні економіки, посилювати верховенство права та демократичний контроль за інституціями безпеки.

«Очевидно, це повинно бути зроблено для добробуту України та її населення, але також тому що це найкраща оборона проти російського вторгнення та найкраща відповідь російському авторитаризму», – додав Конноллі.

За його словами, НАТО ніколи не визнає насильне й незаконне захоплення території у 21 столітті.

Президент парламентської асамблеї Альянсу відзначив Україну за її «визначний вклад» в місії та операції НАТО.

«Ми також повинні адаптуватися політично. НАТО – це альянс, підкріплений спільними цінностями, демократичними цінностями, які були ключовими для підтримки згуртованості Альянсу протягом семи десятиліть. Це свідчення торжества ліберальної демократії… Ці цінності є найсильнішою зброєю, яку ми ставимо для ефективної протидії авторитаризму [президента Росії] Володимира Путіна або президента Сі (лідера Китаю Сі Цзіньпіна – ред.)», – наголосив Конноллі.

12 червня 2020 року Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

Рішення НАТО про новий статус відносин із Києвом дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи і розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях і можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО й інших командних структурах Північноатлантичного союзу.

На початку грудня міністр оборони Андрій Таран заявив, що Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і сподівається на підтримку цього рішення на наступному саміті альянсу у 2021 році.

 
…

Дружина засудженого російського опозиційного політика Олексія Навального виїхала з Росії в Німеччину, повідомила у середу агенція «Інтерфакс» з посиланнями на джерела.

Юлія Навальна, яка була нещодавно затримана за участь у несанкціонованих мітингах на підтримку свого ув’язненого чоловіка, як повідомляється, прилетіла 10 лютого до німецького міста Франкфурта з московського аеропорту Домодєдово.

Жодних інших подробиць наразі немає.

Новина доповнюється…
…

На французькому курорті Куршевель напередодні ввечері розбився цивільний гелікоптер. Про це повідомили у департаменті Савойя.

Гелікоптер впав з висоти майже 2 кілометрів. На борту апарату перебували п’ятеро людей. Внаслідок інциденту загинули двоє людей, троє отримали важкі поранення.

Про причини катастрофи місцева влада не повідомила.
…

У М’янмі 10 лютого протестувальники повернулися на вулиці після того, як попереднього дня поліція жорстоко розігнала учасників акцій, що виступають проти військового перевороту в країні.

Тисячі людей 10 лютого приєдналися до демонстрацій у Янгоні та Мандалаї, двох найбільших містах країни, а також у столиці Найп’їдо й інших населених пунктах. Акції відбуваються п’ятий день поспіль, незважаючи на заборону зібрань і нічну комендантську годину.

9 лютого поліція застосувала водомети, гумові кулі і стріляла в повітря, щоб розігнати протестувальників у Найп’їдо й інших містах. Повідомлялося про серйозні поранення людей і десятки арештів.

США й ООН засудили застосування сили проти протестувальників, які вимагають відновити владу цивільного уряду Аун Сан Су Чжі.

Протестувальники вимагають відновити владу цивільного уряду і звільнити Аун Сан Су Чжі й інших членів уряду, затриманих після військового перевороту 1 лютого.

Протести є найбільшими в країні за останні десять років.

 
…

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс назвав прохання офіційного Мінська про екстрадицію опозиційного політика Валерія Цепкала спробою помсти з боку режиму Лукашенка.

«Я вважаю прохання режиму Лукашенка про екстрадицію білоруського опозиціонера Валерія Цепкала відкритою спробою помсти. Прохання потрібно відхилити. Відповідно до латвійського законодавства рішення ухвалюється компетентними правоохоронними органами з урахуванням усіх аспектів справи», – написав міністр у твітері 9 лютого.

8 лютого Слідчий комітет Білорусі повідомив, що звернувся до латвійської влади з проханням про екстрадицію Валерія Цепкала до Білорусі, звинувативши його у «ряді корупційних злочинів та отриманні хабарів в особливо великих розмірах».

Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.

Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.

 
…

Туреччина має намір запустити ракету на Місяць у межах своєї національної космічної програми в 2023 році, заявив 9 лютого президент Реджеп Таїп Ердоган, представляючи національну космічну програму в Анкарі.

Глава турецької держави наголосив, що ракета «буде виведена на орбіту наприкінці 2023 року за допомогою міжнародної співпраці».

Минулого місяця Ердоган поспілкувався з керівником Tesla та SpaceX Ілоном Маском про можливу співпрацю з турецькими компаніями в космічних технологіях.

Ердоган оголосив 10 стратегічних цілей, включаючи участь громадянина Туреччини в науковій місії в космосі. Туреччина прагне досягти своїх стратегічних космічних цілей за 10 років, сказав Ердоган.

У січні Туреччина запустила на орбіту зі США супутник Turksat 5A у співпраці зі SpaceX. Супутник Turksat 5B планується до запуску в другому кварталі 2021 року.

 
…

Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина як країни-учасниці «Вишеградської четвірки» відзначають 30-річний ювілей цієї платформи. 9 лютого президенти Польщі Анджей Дуда, Словаччини – Зузана Чапутова, Чехії – Мілош Земан та Угорщини – Янош Адер зустрілись у резиденції польського президента в курортному місті Юрата на узбережжі Балтійського моря для обговорення викликів, що стоять перед Європою.

Як зазначив керівник канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерецький, темою переговорів визначено енергетичу безпеку, пандемію CJVID-19, кліматичні зміни і загалом роль Вишеградської групи в контексті європейської, євроатлантичної й глобальної політики, особливо, що стосується відносин із США, Росією й Китаєм. Учасники переговорів, як очікується, висловляться і щодо безпекових, загальноєвропейських питань, ситуації в Росії, політики США за нового президента тощо.

Зустріч триватиме до 10 лютого.

Читайте також: Країни «Вишеградської четвірки» домовились про спільну модернізацію збройних сил

Історія «Вишеградської четвірки» бере початок з 15 лютого 1991 року, коли в угорському місті Вишеград вперше зустрілись президент Чехословаччини Вацлав Гавел, президент Польщі Лех Валенса і прем’єр Угорщини Йожеф Анталл. Одним з пріоритетних завдань Вишеградської групи був вступ країн до НАТО (Польща, Чехія, Угорщина є членами з 1999 року, Словаччина – з 1994 р.) і до Європейського союзу (усі члени – з 2004-го). Україна часто є у політичному фокусі країн-учасниць платформи.
…

Сенат США 9 лютого о 13:00 за часом Вашингтона (це 20:00 за Києвом) розпочав друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа. Виступаючи в ролі суддів, 100 сенаторів мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня.

Лідер сенатської більшості Чак Шумер напередодні оголосив правила майбутнього розгляду у верхній палаті Конгресу, про які домовилися лідери Сенату.

Зокрема, передбачається, що 9 лютого Сенат визначиться щодо конституційності процесу. Починаючи з 10 лютого, сторонам дадуть по 16 годин для виступів, але не більше ніж вісім годин поспіль в один день.

Після цього сенатори матимуть чотири години для запитань, а також визначаться щодо заслуховування свідків і виступатимуть із заключним словом. Після завершення виступів і обговорення Сенат проголосує, чи оголошувати імпічмент Дональдові Трампу.

Як очікують, процес триватиме щонайменше тиждень.

Сам Трамп заявив, що не виступатиме перед Сенатом.

Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.

Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.

Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту, і адвокати Трампа представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.

В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.

Обвинувачення наполягає, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.

Адвокати ж Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті.

За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.

Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті.

Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…

Група експертів місії Всесвітньої організації охорони здоров’я вважає, що витік коронавірусу з китайської лабораторії є малоймовірним, і, швидше за все, передався людині від тварини.

«Наші початкові результати показують, що передача вірусу від проміжного носія є найбільш вірогідною версією і вимагає додаткових досліджень, більш пильного і цілеспрямованого вивчення», – заявив в Ухані 9 лютого керівник міжнародної групи експертів ВООЗ Пітер Бен Ембарек.

Ембарек додав, що «гіпотеза лабораторного інциденту вкрай малоймовірна, щоб пояснити поширення вірусу серед населення».

Міжнародна команда, яка працює над з’ясуванням походження вірусу, недавно завершила місячне розслідування в китайському Ухані, де в грудні 2019 року були виявлені перші випадки інфікування.

Спочатку вважалося, що коронавірус, який забрав життя понад 2,3 мільйона людей по всьому світу, передався від тварин до людей на ринку, де продають екзотичних тварин в Ухані. Передбачалося, що вірус походить від кажанів, але проміжна «тварина-господар», яка передала його від летючих мишей до людини, залишається невідомою.

Ембарек також зазначив, що вірус міг потрапити в Ухань від мандрівників або через заморожені продукти, зокрема м’ясо диких тварин з інших регіонів Китаю або з-за кордону. Науковець вказав, що подальші дослідження треба провести не лише в Китаї, але в інших країнах Азії та за її межами.

Експерти ВООЗ, які провели перші 14 днів своєї поїздки на карантині, відвідали низку відомих місць, пов’язаних з джерелами пандемії, в тому числі ринок, звідки вперше стало відомо про хворих.

Навідались науковці і в Уханьський інститут вірусології. Вчені інституту проводять дослідження деяких з найбільш небезпечних захворювань в світі, включаючи штами коронавірусу кажанів, подібні до того, який викликає COVID-19.

На початку пандемії виникло припущення, що вірус міг випадково поширитись зі стін закладу, але доказів, що підтверджують цю теорію, так і не було надано. Потім США, зокрема на той час президент Дональд Трамп і його прихильники, посилили ці чутки, вказуючи на теорії змови з боку Китаю. Жодних підтверджень також не було.
…

Суд у столиці Білорусі Мінську, який 9 лютого почав розгляд кримінальної справи проти колишньої журналістки Радіо Свобода, а нині кореспондентки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої й операторки Дар’ї Чульцової, відмовився звільнити їх під зобов’язання колег, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Журналісток звинувачують в «організації акцій, які грубо порушують громадський порядок». Їм загрожує до трьох років позбавлення волі.

Клопотання про зміну запобіжного заходу для обвинувачених під особисту поруку колег подав адвокат Сергій Зікрацький. Була оголошена перерва, після якої суддя заявив, що клопотання про звільнення відхиляє.

«Основним проханням, яке ми подали, було звільнення дівчат із-під варти. Ми вважаємо, що сьогодні немає підстав тримати їх за ґратами. На жаль, наші прохання не були задоволені», – сказав захисник.

Журналісти, яким вдалося потрапити на судовий процес, повідомили Радіо Свобода із зали суду, що до слухання були допущені в основному родичі та представники офіційних ЗМІ. Решта людей залишилися біля дверей.

Підсудні підтвердили, що працюють на телеканалі «Белсат» і виконували редакційне завдання в день затримання 15 листопада.

Пізніше сьогодні суд продовжить допит свідків.

Журналісток заарештували 15 листопада 2020 року за стрім, під час якого Катерина Андреєва як журналістка телеканалу «Белсат» показувала розгін мітингу вшанування пам’яті Романа Бандаренка та знищення силами безпеки народного меморіалу на «Площі змін».

Журналістки вели стрім із помешкання на 14-му поверсі будинку на вулиці Смарговського тракту, куди їх запросили господарі. Після завершення мітингу спецпризначенці зі зброєю розбили двері в квартиру та схопили дівчат.

20 листопада їх звинуватили в активній участі і проведенні «групових дій, які грубо порушують громадський порядок, що призвело до порушення роботи громадського транспорту».

За даними слідства, стрім нібито призвів до припинення руху 13 автобусних маршрутів, трьох тролейбусних та трьох трамвайних маршрутів. Збиток «Мінськтрансу» оцінили у 11 562 рублів та 14 копійок (приблизно 143 750 гривень у перерахунку).

Журналістки своєї провини не визнали. Крім того, Катерина відмовилася давати свідчення під час слідства.

Катерина Андреєва та Дар’я Чульцова були визнані політичними в’язнями через чотири дні після висунення їм звинувачень.

У грудні Андреєва та Чульцова стали лауреатками премії правозахисної спільноти Білорусі «Журналіст року». Британська правозахисна організація «Стаття 19» у спеціальній заяві наголосила, що звинувачення, висунуті журналісткам, суперечать міжнародним стандартам прав людини, а їхнє переслідування є порушенням права на свободу слова.

За захист журналісток виступили Білоруська асоціація журналістів, ПЕН-центр Білорусі, Асоціація польських журналістів, Національна спілка журналістів України та Європейська федерація журналістів, російські неурядові організації «Вільне слово» та ПЕН-Москва. Спілка журналістів Литви нагородила журналісток премією «Надія свободи».

Катерина Андреєва разом зі своїм чоловіком Ігорем Ільяшем раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017-2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії та є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у збройному конфлікті на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода. За останній рік книга двічі видавалася.
…

Невідомі бойовики застрелили чотирьох державних службовців в столиці Афганістану Кабулі. Про це повідомляє місцева влада.

У поліції заявили журналістам, що бойовики обстріляли автомобіль, в якому перебували співробітники Міністерства відновлення та розвитку сільських районів.

Представник міністерства сказав, що вони прямували в центральну провінцію Майдан Вардак, коли бойовики зупинили їх машину і вбили їх. Правоохоронці заявляють, що розслідування триває.

Цілеспрямовані вбивства і вбивства охопили Афганістан в останні місяці, переслідують урядовців, активістів та журналістів. Офіційні особи Афганістану і США звинуватили талібів у хвилі насильства, хоча угруповання відкинуло це звинувачення.

В країні активні як таліби, так і бойовики «Ісламської держави».

Сплеск нападів викликаний тим, що переговори між талібами і афганським урядом, які почалися в Катарі в вересні, зайшли в глухий кут.
…

Голова регіональної мережі штабів російського опозиціонера Олексія Навального Леонід Волков і виконавчий директор Фонду боротьби з корупцією Володимир Ашурков, що перебувають за кордоном, 8 лютого провели відеоконференцію з представниками Європейського союзу, США, Великої Британії, Канади та України, повідомляють агентство Reuters і низка європейських ЗМІ.

Імена тих, із ким вели переговори соратники Навального, не розкривають – повідомляється лише, що це були постійні представники держав-членів Євросоюзу, посли країн, що не входять в ЄС, і члени Європейської служби зовнішньополітичних дій.

Онлайн-зустріч була організована постійним представником Польщі при Європейському союзі.

За повідомленнями, під час конференції, яка тривала близько двох годин, йшлося про політику західних країн щодо Росії і, зокрема, можливе запровадження нових санкцій проти російської влади за арешти Олексія Навального, членів його команди й інших опозиціонерів.

Речниця МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи переговори соратників Навального з іноземними представниками, заявила, що «так звані західні партнери продовжують абсолютно незаконний, неправовий і агресивний наступ» на Росію.

Олексій Навальний був заарештований і доправлений у московський слідчий ізолятор «Матроська тиша» в січні, відразу ж після свого повернення в Росію з Німеччини, де опозиціонер лікувався і відновлювався після отруєння бойовою хімічною отрутою «Новачок». Навальний звинувачує в спробі його вбивства президента Росії Володимира Путіна і співробітників ФСБ. У Кремлі звинувачення відкидають.

Пізніше російський суд змінив Навальному умовний термін на реальний у кримінальній справі 2014-го року, яку Європейський суд з прав людини визнав неправомірною. За рішенням суду політик має провести має три роки в колонії.

Арешт Навального викликав протести по всій Росії і хвилю репресій проти опозиції. Російська влада заарештувала майже всіх ключових членів команди Навального, проти них відкрили кримінальні справи. Всього на протестних акціях затримали близько десяти тисяч людей.

Європарламент закликав країни Євросоюзу запровадити санкції щодо ближнього кола президента Росії Володимира Путіна через переслідування Навального і використання проти нього бойової хімічної отрути «Новачок». У свою чергу, виконавчий директор ФБК Володимир Ашурков передав владі США узгоджений із Навальним список російських олігархів і чиновників, проти яких, на думку опозиційного політика, слід запровадити персональні санкції. У списку 35 осіб, серед них – голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін, голова МОЗ Михайло Мурашко, мільярдери Алішер Усманов і Роман Абрамович.
…

У 2020 році смертність у Росії виросла майже на 18 відсотків порівняно з 2019 роком, повідомила віцепрем’єр уряду Росії Тетяна Голікова з посиланням на попередні дані Росстату.

За її словами, частка померлих від COVID-19 від загального приросту смертності становила 31%.

Загалом у 2020 році в Росії померли 2 мільйони 124 тисячі людей. За даними Росстату, з квітня до грудня померли 162 тисячі росіян з діагнозом COVID-19. При цьому російська влада станом на ранок 8 лютого повідомляла, що за час пандемії від коронавірусу померли понад 75 тисяч людей.

Найбільше життів хвороба забрала в грудні – померли понад 44 тисячі людей. Водночас, відповідно до офіційних даних, лише в половини людей хвороба стала основною причиною смерті.

За даними Росстату, кількість народжених у Росії дітей – понад 1,4 мільйона – була мінімальною з 2002 року.

Показник природного спаду населення став максимальним з 2005 року. При цьому населення Росії скорочується третій рік поспіль.

 
…

Білорусь хоче екстрадувати опозиціонера Валерія Цепкала з Литви, повідомив білоруський державний телеканал «Білорусь 1».

Слідчий комітет Білорусі звинувачує Цепкала в низці корупційних злочинів, у тому числі отриманні хабарів в особливо великому розмірі.

Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.

Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.

 
…

Це стало відповіддю на висилку з Росії дипломатів цих країн. ЄС засудив рішення російського МЗС вислати з країни дипломатів
…