Національна рада електронних ЗМІ (NEPLP) Латвії на рік заборонила ретрансляцію телеканалу «Росія РТР».

Зазначається, що рішення було ухвалене через виявлені порушення законодавства, пов’язані з розпалюванням ненависті, підбурюванням до насильства та провокацією воєнного конфлікту.

Заборона набуде чинності 15 лютого, таким чином, кабельні оператори матимуть тиждень на те, щоб вилучити канал зі своїх пакетів.

У NEPLP нагадали, що востаннє ретрансляцію «Росія РТР» забороняли на три місяці у 2019 році.

«Програмам, що розпалюють ненависть і закликають до війни, немає місця на території Латвії. «Росія РТР», яка вважається головним телевізійним каналом пропаганди Кремля, перетнула всі кордони, і ми захищали, захищаємо та захищатимемо свій інформаційний простір і в майбутньому», – заявив голова ради.

Вказано, що телеканал зареєстрований у Швеції. Рішення було ухвалене відповідно до процедури, встановленої Директивою про аудіовізуальні медіапослуги Європейського Союзу. Про нього рада повідомила власне телеканал, Європейську комісію та шведського регулятора засобів масової інформації.

Як зазначається, одне з порушень виявили у програмі «60 хвилин», яка вийшла в ефір 10 липня 2020 року.

«Під час шоу учасники дискусії та ведуча шоу Ольга Скабєєва називає Україну терористичною країною, а її колишнього президента Петра Порошенка – терористом. Оцінюючи опис програми в цілому, можна зробити висновок, що вона зневажливо ставиться до українського народу. З огляду на те, що жоден із названих суб’єктів не був офіційно визнаний терористом, а також зневажливе ставлення ведучої та учасників до українців, шоу демонструє ознаки розпалювання ненависті», – повідомив регулятор.

Ще одне порушення, яке стосувалося України, виявили у програмі «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим» від 6 грудня 2020 року. Як повідомляє регулятор, під час ефіру звучали заклики до війни та висловлювалася думка, що «було б краще, якби Радянський Союз був збережений». Окрім того, Соловйов неодноразово висловлювався «дуже агресивними, ворожими, образливими та грубими словами на адресу гостей програми, які представляли українську сторону та українців».

«Прозвучала фраза: «Ви [українці], ви нацистська мерзота. Захід ніколи не буде запроваджувати санкції проти вас [України], але я сподіваюся, що ми [Росія] запровадимо санкції проти вас, і тоді ви насправді затремтите», – мовиться у повідомленні NEPLP.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Верховний суд отримав позов із вимогою скасувати санкції проти каналів Козака.

 
…

Запис телефонної розмови російського опозиційного політика Олексія Навального зі ймовірним співробітником Інституту криміналістики ФСБ Росії Костянтином Кудрявцевим, якого Навальний називає причетним до свого отруєння, заблокований на YouTube через порушення авторських прав. На це першим звернув увагу телеканал «Дождь».

На банері до видаленого відео вказана американська корпорація ViacomCBS, в яку входять Paramount, CBS, MTV, Nickelodeon, Comedy Central і інші.

При цьому за деякими американським IP відео доступне, повідомляє телеканал «Настоящее время».

ViacomCBS наразі не коментувала ситуацію.

Запис з імовірним отруйником Навального був опублікований 21 грудня і набрав понад 27 мільйонів переглядів. Опозиціонер оприлюднив на своєму YouTube-каналі запис своєї розмови з людиною, яку він ідентифікував як Костянтина Кудрявцева і який фактично зізнався, що політик був отруєний влітку 2020 року в Томську співробітниками спецслужби. ФСБ назвала запис розмови з Кудрявцевим «підробкою».

14 грудня Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і CNN випустили спільне розслідування. Журналісти стверджують, що до отруєння російського опозиціонера Олексія Навального в серпні 2020 року були причетні вісім оперативників, пов’язаних з Інститутом криміналістики ФСБ (НДІ №2).

Троє з них їхали за Навальним у Новосибірськ, а потім до Томська, де він був отруєний 20 серпня 2020 року. Політик вижив, тому що літак екстрено посадили в Омську, де його госпіталізували, а потім відвезли лікуватися в Берлін.

 
…

Президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон не зніматиме санкції з Ірану, щоб повернути його до переговорів, наголосивши, що Тегеран має спершу виконати свої зобов’язання за ядерною угодою 2015 року.

В інтерв’ю CBS 7 лютого на запитання, чи він зупинить дію санкцій, щоб переконати Іран повернутися до виконання умов угоди, Байден сказав: «Ні».

Президент США також ствердно кивнув у відповідь на запитання, чи спершу Ірану доведеться припинити збагачувати уран до рівнів, що перевищують визначені угодою.

Перед цим верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що США мають зняти всі санкції з Ірану, якщо хочуть, щоб Тегеран повернувся до ядерної угоди із Заходом.

«Якщо вони хочуть, щоб Іран повернувся до своїх зобов’язань, то США повинні скасувати всі санкції, тоді ми проведемо перевірку і подивимося, чи були санкції зняті правильно, і повернемося до своїх зобов’язань», – сказав Хаменеї.

Аналітики кажуть, що ці коментарі Хаменеї стали першими після інавгурації президента США Джо Байдена, який заявив, що хоче повернутися до угоди.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф закликав Вашингтон діяти швидко і повернутися до ядерної угоди 2015 року.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.

 
…

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу не визнав себе винним за звинуваченням у корупції. Судовий процес у справі відновився за шість тижнів до виборів, на яких Нетаньягу сподівається перемогти.

«Я підтверджую письмову відповідь, представлену від мого імені», – засвідчив Нетаньягу в суді 8 лютого.

Він мав на увазі документ, який його адвокати передали суду, в якому вони стверджували, що він не винен за звинуваченнями у хабарництві, зловживанні довірою та шахрайстві.

Нетаньягу звинувачують у тому, що він приймає щедрі подарунки від багатих друзів і домагається схвалення регулюючих органів для медіа-магнатів в обмін на сприятливе висвітлення подій.

71-річний прем’єр-міністр назвав своє судове переслідування політичним «полюванням на відьом».

Судовий процес почався дев’ять місяців тому, але згодом був відкладений через пандемію.

У той час Нетаньягу щойно отримав політичну перемогу, сформувавши коаліційний уряд зі своїм конкурентом на виборах Бенні Ганцем. Але в грудні ця коаліція розпалася.

23 березня в Ізраїлі відбудуться четверті менш ніж за два роки парламентські вибори, а дії Нетаньягу у зв’язку з кризою COVID-19 і його ймовірні проблеми з корупцією викликають щотижневі протести проти нього.

Нетаньягу є прем’єр-міністром Ізраїлю з 2009 року після першого терміну з 1996 по 1999 рік.
…

Колишній державний секретар США та видатний державний секретар Джордж Шульц помер у віці 100 років.

Інститут Гувера повідомив, що Шульц пішов з життя напередодні. В установі його називають «одним із найбільш послідовних політиків усіх часів».

У часи президента Річарда Ніксона Шульц був міністром фінансів, міністром праці та директором Офісу менеджменту та бюджету США. У 1982-1989 роках він працював державним секретарем. Тоді президентом був Рональд Рейган.

Шульц – один з двох посадовців, який був керівником одразу чотирьох американських відомств.

Перші роки перебування на посаді Державного департаменту Шульца ознаменувалися напруженістю з Радянським Союзом через радянський газопровід до Європи, розміщення ядерних ракет середньої дальності в Європі та збиття пасажирського літака Korean Air Lines у 1983 році.

Після приходу до влади в Радянському Союзі Михайла Горбачова Шульц закликав Рейгана розвивати особистісні стосунки з радянським керівником. У 1987 році два лідери підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності – єдину угоду часів Холодної війни, яка ліквідовувала цілий клас ракет.

Шульц також доклав багато зусиль для вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту та завершення жорстокої громадянської війни в Ліван в 1980-х роках.

Після відходу з політики Шульц був старшим співробітником Інституту Гувера в Стенфордському університеті. Працював непублічним радником багатьох політиків-республіканців.

Коли Джордж Буш-молодший брав участь у виборах президента у 2000 році, Шульц представив йому Кондолізу Райс. Згодом вона стала радником Буша з питань нацбезпеки та державним секретарем.

 
…

Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що США мають зняти всі санкції з Ірану, якщо хочуть, щоб Тегеран повернувся до ядерної угоди із Заходом, повідомило 7 лютого іранське державне телебачення.

«Якщо вони хочуть, щоб Іран повернувся до своїх зобов’язань, то США повинні скасувати всі санкції, тоді ми проведемо перевірку і подивимося, чи були санкції зняті правильно, і повернемося до своїх зобов’язань», – сказав Хаменеї.

Аналітики кажуть, що ці коментарі Хаменеї стали першими після інавгурації президента США Джо Байдена, який заявив, що хоче повернутися до угоди.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф закликав Вашингтон діяти швидко і повернутися до ядерної угоди 2015 року.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.
…

Білоруська влада просить офіційну Варшаву видати засновників телеграм-каналу Nexta Степана Путила і Романа Протасевича, повідомили 7 лютого білоруські ЗМІ з посиланням на Слідчий комітет Білорусі.

Слідчий комітет звинувачує Путила і Протасевича за трьома кримінальними статтями: організація масових заворушень; організація дій, що грубо порушують громадський порядок; розпалювання соціальної ненависті за професійною належністю.

Білоруська влада зазначає, що надіслала документи через генерального прокурора Польщі, з якою Білорусь має угоду про правову допомогу у кримінальних справах.

Протасевич у вересні залишив посаду головного редактора проєкту, а 20 жовтня стало відомо, що телеграм-канал Nexta-Live і логотип Nexta визнані екстремістськими в Білорусі. Потім канали змінили назви на кириличні.

У листопаді Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. 

МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».

У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».

Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».

Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».

Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.

Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.
…

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек заявляє, що на даний момент немає пропозицій щодо запровадження додаткових санкцій ЄС проти білоруської влади. Водночас, за його словами, Білорусь залишається на порядку денному.

«На даний момент пропозицій щодо додаткових санкцій немає. Однак Білорусь залишається на початку порядку денного, і міністри закордонних справ регулярно обговорюють, які кроки потрібно зробити. І я готовий ще раз обговорити зі своїми колегами, як активізувати зусилля, щоб допомогти білоруському суспільству висловити занепокоєння щодо майбутнього своєї країни», – заявив Петршічек в інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська визначила 7 лютого Днем солідарності з Білоруссю, закликаючи міжнародних лідерів, активістів, журналістів і всіх друзів Білорусі підтримати протестувальників, які вимагають відставки Олександра Лукашенко і проведення нових виборів. 

Тихановська запропонувала висловити свою солідарність із тими, хто щодня протестує в Білорусі, «і подякувати їм за відвагу і сильну волю».

Вона рекомендувала проводити мітинги, писати про підтримку в соціальних мережах, писати листи політичним в’язням й освітлювати фасади будівель червоно-білим кольорами – символом білоруського опозиційного руху.

Раніше Тихановська закликала Європейський союз і США бути «сміливішими та сильнішими» у своїх діях, щоб допомогти покласти край правлінню Лукашенка.

«Міжнародна реакція все ще занадто скромна», – сказала Тихановська 27 січня під час онлайн-заходу з кількома міністрами закордонних справ ЄС.

5 лютого США та Європейський союз заявили, що підтримують День солідарності, і привітали демонстрантів.

«Ми продовжуємо дивуватися винятковій силі, стійкості та мужності білоруського народу перед непохитними репресіями», – заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс.

«Вони продовжують вимагати свободи та демократії. Світ був натхненний народом Білорусі, особливо білоруськими жінками, які мирно виступають за право мати голос у майбутньому Білорусі», – сказав Прайс.

Він додав, що США підтримують «мирний і всеохопний діалог» у Білорусі.

Європейський союз опублікував подібну заяву, вказавши на «багато тисяч» затриманих у Білорусі і «сотні задокументованих випадків катувань».

Протести в Білорусі тривають від 9 серпня, коли в країні пройшли вибори президента, переможцем яких влада назвала Лукашенка.

 
…

Міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр закликав не пов’язувати питання про ставлення Москви до ув’язненого російського опозиціонера Олексія Навального зі суперечливим газогоном «Північний потік-2».

У зауваженнях, опублікованих 7 лютого виданням Bild am Sonntag, Альтмаєр висловився на підтримку продовження будівництва газопроводу.

«Бізнесові відносини і бізнес-проєкти, які існували десятиліттями – це одна справа, а серйозні порушення прав людини і наша реакція на них – інша», – сказав Альтмаєр.

Він повторив заяву канцлерки Німеччини Анґели Меркель, яка 5 лютого також сказала, що не хоче бачити зв’язку цих двох питань.

У Німеччині точаться дискусії щодо доцільності добудови газопроводу, який готовий вже більш ніж на 90 відсотків, – у зв’язку з загрозою санкцій США, а також внутрішньою і зовнішньою політикою Росії. Низка політиків закликала запровадити мораторій на будівництво «Північного потоку-2» у зв’язку з погіршенням ситуації з правами людини в Росії.

Також Європейський парламент давно виступає проти газопроводу. 21 січня він ухвалив чергову резолюцію з вимогою зупинити добудову «Північного потоку-2», зокрема, у відповідь на отруєння, а потім арешт у Росії опозиціонера Олексія Навального.

Але влада Німеччини твердо виступає за добудову газогону і заявляє, що можливі нові санкції проти Росії через питання прав людини не зачеплять цього проєкту. Влада Німеччини також різко критикує санкції США проти «Північного потоку-2».
…

Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, завершуючи 6 лютого триденний візит до Росії, відвідав місце вбивства Бориса Нємцова на Великому Москворецькому мосту і вшанував пам’ять застреленого шість років тому опозиційного політика.

Європейська служба зовнішніх зв’язків заявила 6 лютого, що Боррель обговорив із головою МЗС Росії Сергієм Лавровим погіршення ситуації з правами людини в Росії і цілеспрямовані спроби російської влади заглушити критичні голоси і голоси неурядових організацій і представників громадянського суспільства.

Боррель знову наголосив, що Європейський союз засуджує недавню судову постанову по справі Олексія Навального, яка передбачає його ув’язнення в колонії майже на три роки.

В ЄС також засудили спробу його вбивства хімічною речовиною на російській території і арешт при поверненні на батьківщину з Німеччини – після лікування і відновлення здоров’я. Боррель повторив заклики Брюсселя до негайного і безумовного звільнення опозиційного політика.

ЄС рішуче засуджує рішення Росії 5 лютого вислати трьох дипломатів держав ЄС, які нібито брали участь в антиурядових акціях на захист Навального. Боррель відкинув твердження, що дипломати зі Швеції, Німеччини та Польщі вели діяльність, несумісну з їхнім статусом дипломатів, і закликав російську владу переглянути рішення.

Що стосується судового рішення про позбавлення Навального свободи майже на три роки у давній справі про шахрайство, Боррель заявив, що наслідки рішення московського суду будуть обговорювати міністри закордонних справ країн ЄС пізніше цього місяця.

У заяві Європейської служби зовнішніх зв’язків також вказано, що європейські дипломати зв’язувалися з адвокатами Навального під час візиту Борреля в Москву.

Жозеп Боррель у ході візиту обговорював з російською стороною дії Росії в Україні, анексію Криму і підтримку Москвою бойовиків на сході України.

Боррель також закликав Росію поважати демократичний вибір народу Білорусі. Раніше Москва підтримала Олександра Лукашенка, незважаючи на відмову ЄС та інших західних країн визнати його законно обраним президентом. Масові протести тривали в Білорусі щотижня протягом декількох місяців – після президентських виборів 9 серпня. Мирні акції протесту призвели до тисяч арештів і задокументованих актів насильства проти демонстрантів, йдеться в заяві Європейської служби зовнішніх зв’язків.

Візит Жозепа Борреля був першою поїздкою європейського чиновника такого високого рангу в Росію з 2017 року. Відносини ЄС і Росії залишаються напруженими з 2014 року, коли Москва окупувала Крим і почала агресію на Донбасі. Російська влада заперечує звинувачення в агресії щодо України та військовій підтримці бойовиків угруповань «ЛДНР».

 
…

Консорціум «Північний потік-2», що будує однойменний газогін із Росії до Німеччини дном Балтійського моря в обхід України, повідомив, що поновив прокладання труб на морській ділянці неподалік берегів Данії.

За цим повідомленням, російське судно-трубопрокладач «Фортуна» (яке перебуває під санкціями США) завершило необхідні випробування і почало вкладати труби в водах Данії.

У повідомленні зауважено, що «всі роботи здійснюються з належними дозволами» і що подальша інформація про перебіг і плани будівництва буде надана «в належний час».

24 січня консорціум повідомляв, що почав у водах Данії роботи для відновлення будівництва газопроводу.

У Німеччині точаться дискусії щодо доцільності добудови газопроводу, який готовий вже більш ніж на 90 відсотків, – у зв’язку з загрозою санкцій США, а також внутрішньою і зовнішньою політикою Росії. Низка політиків закликала запровадити мораторій на будівництво «Північного потоку-2» у зв’язку з погіршенням ситуації з правами людини в Росії.

Також Європейський парламент давно виступає проти газопроводу. 21 січня він ухвалив чергову резолюцію з вимогою зупинити добудову «Північного потоку-2», зокрема, в відповідь на отруєння, а потім арешт у Росії тамтешнього опозиціонера Олексія Навального.

Але влада Німеччини твердо виступає за добудову газогону і заявляє, що можливі нові санкції проти Росії через питання прав людини не зачеплять цього проєкту. 5 лютого цю позицію вкотре підтвердила канцлерка Німеччини Анґела Меркель. Влада Німеччини також різко критикує санкції США проти «Північного потоку-2».

Наприкінці 2020 року Конгрес США посилив американські санкції проти «Північного потоку-2», спершу накладені ще наприкінці 2019 року, і вніс їх до оборонного бюджету країни, який ухвалили 9 грудня. 28 грудня цей закон підписав тодішній президент США Дональд Трамп.

Під ці санкції потрапляють не лише виконавці проєкту, а й ті компанії, які займаються його фінансуванням, сертифікацією і страхуванням, а також ті, які надаватимуть, орендуватимуть продаватимуть судна-трубопрокладачі для цього проєкту.

19 січня на виконання цього закону США запровадили санкції проти російського трубопрокладальної баржі «Фортуна», яка в грудні 2020 року на короткий час відновила будівництво газопроводу у водах Німеччини. До цього роботи не велися майже рік через загрозу американських санкцій. Також США запровадили обмежувальні заходи щодо компанії-власника трубопрокладача «КВТ-РУС», компанії «Рустанкер» і суден Sierra і «Максим Горький», що беруть участь у будівництві.

Також через загрозу санкцій США вже протягом 2021 року ще принаймні чотири великі компанії, відповідальні за важливі частини проєкту, за повідомленнями, вийшли з нього. 19 січня стало відомо, що російський газовий монополіст «Газпром», який є 100-відсотковим власником компанії-оператора проєкту Nord Stream 2 AG, вперше визнав, що газопровід може й не бути добудований.

За повідомленнями компанії, на цей час із загальної довжини двох ниток газопроводу в 2460 кілометрів у водах Німеччини лишилося прокласти близько 28 кілометрів і ще 120 у водах Данії, де нині й поновлена робота. Тим часом уже виданий було дозвіл продовжити прокладання труб у водах Німеччини тимчасово втратив чинність – його оскаржили дві екологічні організації, і поки їхню скаргу не розглянуть, чинність цього дозволу поновити не можна.

Як заявляли раніше в компанії, будівництво планували завершити в червні цього року.

Нинішній президент США Джо Байден не раз давав знати, що він теж різко проти завершення цього проєкту. За його словами, це «погана оборудка для Європи». За повідомленнями, його адміністрація має намір продовжити накладати санкції проти «Північного потоку-2» на компанії, пов’язані з його будівництвом, підготовкою до експлуатації тощо.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.
…

У Китаї регулюючий орган схвалив для використання вакцину виробництва Sinovac Biotech. Про це заявили у компанії, повідомляє Reuters.

Зазначається, що дозвіл вдалося отримати базуючись на результатах двомісячних клінічних випробувань на пізніх стадіях, які проводилися за кордоном. Остаточних даних щодо цих випробувань ще немає.

Випробування першої і другої фази I і II в Китаї показали, що вакцина безпечно викликає імунну відповідь у немолодих учасників, і вона також тестується на учасниках у віці від трьох до 17 років. Однак у компанії попередили, що дані про безпечність вакцини для людей у віці 60 років і старше «обмежені».

Наприкінці грудня в Офісі президента повідомляли, що Україна отримає 1,9 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин.

13 січня видання The Wall Street Journal повідомило, що створена китайською компанією Sinovac Biotech вакцина від COVID-19 показала 50% ефективності під час випробувань у Бразилії.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, коментуючи інформацію щодо результатів випробування вакцини у Бразилії на брифінгу 13 січня, зазначив, що згідно з укладеним договором про закупівлю цієї вакцини, її ефективність повинна бути не менше 70%. В іншому випадку Україні повинні повернути кошти.

Він заявив, що ВООЗ вважає ефективність у 50% достатньою для реєстрації вакцини.

Міністерство охорони здоров’я України планує завершити кампанію з вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 до кінця цього року.

 
…

У Кабулі внаслідок вибухів загинули щонайменше три людини, зокрема представники індуїстської меншини. Четверо людей отримали поранення, повідомили у поліції.

Зазначається, що перший вибух стався у магазині в районі Баг-е-Казі. Внаслідок нього обвалилася будівля магазину. Другий вибух пролунав незабаром на тому ж місці, коли поліція та місцеві жителі надавали допомогу пораненим. Загинули двоє мирних жителів.

Відповідальність за вибухи наразі ніхто на себе не взяв.

В іншому нападі у північній частині Кабула вибухнула бомба-липучка, прикріплена до поліцейської машини, в результаті чого загинув один співробітник сил безпеки. За словами офіційних осіб, напад стався в районі Хесе-Аваль.

Тим часом в південному місті Кандагар стався вибух, в результаті якого були поранені троє офіцерів поліції.

Насильство триває по всьому Афганістану, незважаючи на триваючі зусилля щодо досягнення миру між підтримуваним Заходом урядом та угрупованням бойовиків «Талібан».
…

Суд у російському Санкт-Петербурзі оштрафував на 5 тисяч рублів (близько 1,8 тисячі гривень) місцевого жителя Євгена Агафонова за статтею про порушення порядку проведення публічного заходу. Про це повідомляє телеграм-канал «Апологія протесту».

У протоколі, який склала поліція, мовиться, що він «спільно з іншими учасниками публічного заходу скандував гасла». При цьому Агафонов є інвалідом третьої групи по слуху і не може говорити.

Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, у день затримання чоловік йшов до магазину. Агафонов стверджує, що про акцію нічого не знав. Його затримали, коли він намагався показати поліцейським, що не чує.

У відділі Агафонов провів 9 годин, йому не надали перекладача. Адвокат затриманого уточнив, що його підзахисний не розумів роз’яснення поліцейських і не знав, які у нього права і обов’язки.

Зазначається, що суд призначив Агафонову покарання нижче найнижчої межі.

У Росії відбулися дві акції протесту на підтримку Олексія Навального – 23 і 31 січня. Стихійні мітинги пройшли і 2 лютого.

У цей день Симоновський суд Москви ухвалив рішення відправити Навального в колонію, замінивши йому умовний термін ув’язнення на реальний. Минулої неділі на протестних заходах по всій країні затримали рекордну кількість людей – близько п’яти тисяч.
…

Євросоюз також засудив рішення МЗС Росії вислати з країни дипломатів
…

У Лівії головні сторони громадянської війни, яка точиться в цій країні, домовилися про спільний тимчасовий уряд єдності, який має замінити нинішні адміністрації-суперниці і провести в усій країні парламентські вибори, заплановані на кінець нинішнього року.

74 делегати від обох головних сторін наприкінці п’ятиденних переговорів, що відбулися за посередництва ООН у Женеві, обрали президентську раду, що складається з трьох членів, і прем’єр-міністра, який має протягом трьох тижнів запропонувати на затвердження представниками сторін склад свого уряду. Після його затвердження нинішні паралельні органи влади мають припинити діяльність.

Президентську раду очолив представник сходу країни, дипломат Мухаммад Юнес Менфі. Тимчасовим прем’єром став Абдель-Хамід Мухаммад Дбейба, підприємець, якого підтримують на заході Лівії.

Як заявила спеціальна представниця ООН у справах Лівії Стефані Вільямз, тимчасовий уряд має повністю підтримати домовленість про припинення бойових дій, досягнену минулого року, дотриматися дати виборів, що мають відбутися 24 грудня, і започаткувати «всеохопний процес національного примирення».

Домовленість привітали, зокрема, в Росії й Туреччині, які підтримують протилежні сторони конфлікту в Лівії.

У Лівії ще з часу скинення 2011 року влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише частину заходу країни – столицю Тріполі й сусідні території – за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу східну частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; улітку 2020 року сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів», після чого сторони уклали в жовтні 2020 року перемир’я.

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Крім згаданих двох головних сторін лівійського конфлікту, в країні діє чимало різноманітних місцевих сил і збройних угруповань, які тією чи іншою мірою контролюють відносно невеликі регіони.
…

У Білорусі до 4,5 років у колонії засудили блогера Павла Спірина, назвавши його винним у «свідомих діях, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі» через два відеосюжети на сервісі YouTube, які, за його словами, є журналістськими розслідуваннями.

В одному з них, фільмі «Межа», йдеться про контрабанду наркотиків у Білорусі – його раніше визнали «екстремістським матеріалом». Інший – відеоблог-розслідування «Страшна таємниця Генпрокуратури Білорусі. Карт-бланш для садизму» – в ньому йдеться про події 9 серпня 2020 року, коли в Білорусі почалися масові акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів, про яку заявляє опозиція, і суворі розгони спецпризначенцями міліції учасників мирних мітингів і маніфестацій.

У залі в суді в Мінську, де відбувалися слухання, 36-річного блогера тримали в клітці під наглядом шести охоронців.

Спірин відкидає обвинувачення і наголошує, що його матеріали були гостро критичними, але це була саме критика, а не «розпалювання ворожнечі», і переслідують його саме за журналістську діяльність.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня, найбільші відбуваються зазвичай на вихідні. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти близько 33 тисяч людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Олімпійські та Паралімпійські ігри все ж таки мають відбутися в Японії у 2021 році. (Відео AP, Reuters).
…

Арбітражний суд Красноярського краю Росії зобов’язав дочірнє підприємство «Норнікель» виплатити 146 мільярдів рублів (майже 2 мільярди доларів) компенсації за шкоду, завдану природі розливом палива в Норильську 29 травня минулого року.

Це максимальна компенсація в історії російської судової практики, в компанії збиток оцінюють у сім разів нижче, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Екологічна катастрофа в Норильську сталася 29 травня 2020 року. На теплоелектростанції ТЕЦ-3 розлилося зі сховища понад 21 тисяча тонн дизельного палива. Воно потрапило в довколишні річки і частково в озеро Пясино. За офіційною версією, причиною аварії стала розгерметизація резервуара через просідання паль фундаменту.

Катастрофа стала однією з найбільших в історії заполярної Арктики. Екологи попереджають про можливі довгострокові наслідки події.

Розрахована «Росприроднаглядом» сума компенсації – майже 2 мільярди доларів – безпрецедентна в російській історії. Виняток – оцінка збитку природі від проєкту розробки нафтогазових родовищ «Сахалін-2» у 2006 році. Вона попередньо становила до 50 мільярдів доларів. Ці претензії були відкликані після того, як частку в підприємстві у іноземних інвесторів зі значною знижкою купив державний «Газпром».

«Норнікель» у суді оцінював збитки в 21 мільярд рублів. У компанії обґрунтовують цю оцінку неправильною методикою розрахунку з боку держави і неправильною оцінкою масштабів того, що сталося. Зокрема, вказувалося, що при ліквідації катастрофи вдалося зібрати більше половини палива, що розлилося.

 
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна може почати вакцинувати своє населення російською вакциною від COVID-19 «Спутнік V» наступного тижня. Про це він заявив по радіо 5 лютого.

За словами голови угорського уряду, фахівці системи охорони здоров’я здійснюють останні перевірки вакцини, готуючись до її застосування. Він прогнозує, що до середини березня щеплення отримають люди старше 60, які зареєструвалися.

«До початку квітня ми можемо наблизитися до позначки 2 мільйони вакцинованих. Якщо зможемо також використовувати китайську вакцину, то кількість вакцинованих і тих, хто перехворів на COVID-19 (і напрацював імунітет – ред.) перевищить 2 мільйони, що добре», – сказав Орбан.

Читайте також: У міру того, як зусилля країн Заходу щодо вакцинації уповільнюються, зростає привабливість вакцин з Росії та Китаю

При цьому наразі понад 264,5 тисячі угорців – представників групи ризику і медиків – вже отримали перші дози вакцини від західних компаній Pfizer і Moderna, зазначив він.

Як стверджує прем’єр-міністр Угорщини, єдиним способом задовольнити потребу у вакцинах на тлі «гнітюче» повільного поширення препаратів Pfizer-BioNTech є закупівлі з Китаю та Росії.

Під час візиту до Києва міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав причиною закупівель вакцин у Росії те, що централізовані закупівлі Євросоюзу не покривають потреби Угорщини у вакцині від коронавірусної хвороби COVID-19.

Читайте також: Угорщина першою у ЄС схвалила використання китайської вакцини

21 січня Угорщина схвалила екстрене використання російської вакцини від коронавірусу «Спутнік V». Це було зроблено попри те, що Європейський союз поки не дозволив застосування «Спутнік V» на своїй території.

Згідно з угодою, укладеною в січні, Росія зобов’язалася надіслати 2 мільйони доз вакцин Угорщині. Цього достатньо для вакцинування 1 мільйона людей. Минулого тижня Будапешт отримав перші 40 тисяч доз.
…

Байден заявив, що дав зрозуміти президенту Росії Володимиру Путіну, що його країна більше не буде «прогинатися» перед російською агресією
…

У Празі на демонстрації на захист Олексія Навального її учасники звернулись з вимогою до влади Росії негайно звільнити опозиційного лідера і припинити політичні репресії.

«Покарання у вигляді 2 років і 8 місяців позбавлення волі є драконівським, тому що мова про покарання, яке буде продовжене доки буде при владі Путін», – заявив організатор акції Антон Литвин.

Як повідомляють чеські ЗМІ, учасники демонстрації підписали петицію, в якій закликали переоцінити європейські відносини з Росією, відкласти переговори про співпрацю до часу, поки в Росії не випустять на волю всіх політичних в’язнів, пройдуть вільні вибори й Україні будуть повернені анексовані території.

Петицію передадуть представникам Європейського союзу.

Серед учасників демонстрації переважали молоді люди, вони вигукували гасла «Свободу Навальному» російською мовою, тримали в руках транспоранти, прапори включно з історичним білоруським знаменом.

У Росії відбулися дві акції протесту на підтримку Олексія Навального – 23 і 31 січня. Стихійні мітинги пройшли і 2 лютого.

У цей день Симоновський суд Москви ухвалив рішення відправити Навального в колонію, замінивши йому умовний термін ув’язнення на реальний. Минулої неділі на протестних заходах по всій країні затримали рекордну кількість людей – близько п’яти тисяч.
…

26 січня Байден і Путін провели телефонну бесіду. Серед іншого вони обговорювали конфлікт на Донбасі
…

У російському Омську помер заступник головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги №1. До цього медзакладу привезли російського опозиціонера Олексія Навального після отруєння в серпні.

У лікарні повідомили, що Сергій Максимишин помер у віці 55 років. Він був заступником головного лікаря з питань анестезіології та реанімації.

Речниця підрозділу Міністерства охорони здоров’я в Омській області Галина Назарова повідомила виданню «Открытые медиа», що лікар помер після серцевого нападу. Вона заявила, що Максимишин минулого року втратив кількох близьких людей.

«Нічого особливого прихованого немає. Людина хворіла, переживала за своїх родичів, він поховав батьків у цьому році. Він помер на роботі, у своїй реанімації, в якій працював. Він лежав у лікарні, його помістили в реанімацію і він там помер», – сказала Назарова.

Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна. Експерти Організації із заборони хімічної зброї дійшли висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок».

Після лікування та кількамісячної реабілітації опозиціонер повернувся до Росії. Його одразу затримали. 2 лютого Симонівський суд Москви скасував умовний термін Навальному і засудив його до трьох з половиною років колонії загального режиму. Фактично Навальний має провести в колонії 2 роки і 8 місяців, адже суд врахував ті 10 місяців, які політик провів під домашнім арештом.

Сторона звинувачення наполягала на тому, що Навальний мав з’являтися до інспекції двічі на місяць, аби підтверджувати виконання свого умовного терміну. Сторона захисту наполягала, що Навальний не міг відвідувати інспекцію, адже перебував у Німеччині на лікуванні після отруєння.

 
…

Сполучені Штати Америки та Франція закликають Ліван сформувати уряд та надати «швидкі результати» розслідування вибуху в Бейруті в серпні 2020 року.

У спільній заяві державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан йшлося, що Ліван потребує «достовірного та ефективного уряду», щоб імплементувати реформи для підтримки допомоги міжнародних донорів.

Вони заявили, що очікують прозоре та вільне від «будь-якого політичного впливу» розслідування вибуху в Бейруті.

Уряд Лівану пішов з посади після масштабного вибуху в порту Бейрута, в результаті якого загинули понад 200 людей.

За даними влади, вибухнули майже 3000 тонн аміачної селітри, яку використовують для виробництва добрив та вибухових речовин. Їх зберігали в неналежних умовах у порту Бейрута.

 
…

Британський медіарегулятор забрав ліцензію в китайського державного телеканалу після розслідування, яке виявило недостатню редакційну незалежність та зв’язки з Комуністичною партією Китаю.

Ofcom повідомив, що забирає ліцензію в англомовного китайського телеканалу China Global Television Network (CGTN) через порушення британського законодавства про трансляторів.

«Наше розслідування показало, що ліцензією China Global Television Network володіє суб’єкт господарювання, який не має редакційного контролю над своїми програмами… Ми не можемо схвалити заявку на передачу ліцензії корпорації China Global Television Network, тому що вона в кінцевому підсумку контролюється Комуністичною партією Китаю, що заборонено законодавством Великої Британії про мовлення», – заявили в Ofcom.

CGTN може подати апеляцію або спробувати знову отримати ліцензію, надавши докази редакційної незалежності.

У межах іншої справи Ofcom заявив, що очікує найближчим часом на рішення про санкції проти CGTN за порушення правил неупередженості під час висвітлення продемократичних протестів у Гонконгу.

У Сполучених Штатах CGTN є одним із семи китайських засобів масової інформації, які були визначені державними ЗМІ.

Нещодавно МЗС Китаю розкритикувало британського суспільного мовника BBC через повідомлення про коронавірус від 29 січня. Відомство назвало «фейковими новинами» повідомлення про COVID-19 у Китаї й вимагало вибачень.

У BBC заявили, що дотримуються «точного та справедливого повідомлення про події в Китаї». Там повністю відкидають «необґрунтовані звинувачення у фальшивих новинах або ідеологічній упередженості».

 
…

У російському Владивостоці поліція затримала місцевого жителя, якого підозрюють в тому, що він написав на пам’ятнику у центрі міста «Навальному свободу!». Слідчі порушили кримінальну справу за статтею про вандалізм, повідомляє пресслужба управління МВС у Примор’ї.

За версією слідства, затриманий зробив напис чорним скотчем на постаменті пам’ятника на центральній площі Владивостока. Вранці 3 лютого її прибрали працівники муніципальних служб.

Поліція вивчила записи камер відеоспостереження і встановила особу підозрюваного. Ним виявився 31-річний місцевий житель, йдеться в повідомленні.

Окрім того, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, 3 лютого поліція завела справу про вандалізм щодо жителя Південно-Сахалінська Жаргала Будаєва. Його звинувачують у тому, що він наніс на постамент з гарматою напис «Путін, йди». За статтею про вандалізм йому загрожує до трьох місяців позбавлення волі.

У Росії відбулися дві акції протесту на підтримку Олексія Навального – 23 і 31 січня. Стихійні мітинги пройшли і 2 лютого.

У цей день Симоновський суд Москви ухвалив рішення відправити Навального в колонію, замінивши йому умовний термін ув’язнення на реальний. Минулої неділі на протестних заходах по всій країні затримали рекордну кількість людей – близько п’яти тисяч.
…

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, віцепрезидент Європейської комісії Жозеп Боррель 4 лютого починає триденний візит до Москви на тлі різкої критики з боку Заходу на адресу російської влади через ув’язнення опозиціонера Олексія Навального і розгін протестувальників.

Тема арешту Навального і силового розгону протестувальників, які вийшли на його підтримку, як очікують, стануть головними темами переговорів Борреля з представниками влади Росії.

За словами голови дипломатії ЄС, він доправить «чіткі повідомлення» Кремлю під час свого візиту.

«Ви повинні брати участь у ситуації, коли справи йдуть не так добре», – сказав Боррель раніше цього тижня.

Борреля закликали скасувати цей давно запланований візит через недавні події в Росії, починаючи з затримання критика Кремля Олексія Навального і закінчуючи жорстокими розгонами акцій на підтримку діяча і затриманнями й побиттями їхніх учасників.

Але в керівництві Євросоюзу вирішили, що візит усе одно має відбутися, бо навіть за умов глибокої взаємної недовіри між ЄС і Росією необхідні дипломатія і діалог.

Москва проігнорувала заклики Заходу відпустити Навального, якого 2 лютого суд вирішив відправити до колонії майже на три роки.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 3 лютого заявив, що «істерика» Заходу через Навального «зашкалює». А Кремль заявив, що Москва «готова зробити все» для розвитку зв’язків із Брюсселем, але «не готова слухати порад» у питанні Навального.

Відносини між ЄС і Росією погіршилися після анексії Росією Криму в 2014 році і її підтримки бойовиків на Донбасі.

 
…

Група сенаторів від Демократичної і Республіканської партій внесла на розгляд верхньої палати Конгресу США законопроєкт «Про притягнення Росії до відповідальності за зловмисну діяльність». У ньому, зокрема, пропонується накласти адресні санкції на російських офіційних осіб, причетних до отруєння опозиціонера Олексія Навального і до розробки в Росії бойової отруйної речовини «Новачок».

Згідно з документом, протягом 90 днів після ухвалення закону президент США має накласти санкції на причетних до отруєння Навального і спроб приховати факт замаху. Йдеться про замороження активів, заборону на в’їзд у США і заборону американським громадянам і організаціям вести справи зі внесеними до санкційного списку.

Окремі санкції можуть бути запроваджені у зв’язку з розробками і використанням «Новачка», яким, як встановили експерти, був отруєний Навальний.

Законопроєкт також передбачає, що протягом 180 днів після його ухвалення президент і державний секретар мають подати до Конгресу дві доповіді – про обставини вбивства в 2015 році в Москві опозиціонера Бориса Нємцова, із зазначенням осіб, імовірно причетних до нього, і про «особисте багатство» президента Росії Володимира Путіна і його родичів.

У документі також міститься заклик до Держдепартаменту домагатися від Німеччини зупинки будівництва газопроводу «Північний потік-2», а також до влади Росії – звільнити Олексія Навального, якому суд у Москві 2 лютого замінив умовний термін у кримінальній справі на реальний.

Про терміни розгляду документа, серед співавторів якого демократ Кріс Кунс, республіканці Мітт Ромні і Марко Рубіо, поки що не повідомляють.

Раніше соратник Навального Володимир Ашурков направив президенту США Джо Байдену список із 35 осіб, проти яких, на думку Фонду боротьби з корупцією, США слід було б запровадити санкції.

У списку не тільки чиновники, які могли мати відношення до організації отруєння Навального, але і бізнесмени з оточення Путіна. Навальний неодноразово заявляв, що виступає за точкові санкції Заходу проти олігархів, що мають суттєві активи за межами Росії.

Навальний звинувачує в своєму отруєнні, після якого він три тижні провів у комі, співробітників ФСБ. Він переконаний, що його не могли отруїти без прямої вказівки або без відома Путіна. Російська влада заперечує сам факт отруєння.

 
…

Суд у столиці Росії Москві заарештував на 25 діб головного редактора видання «Медіазона» Сергія Смирнова. Його визнали винним у повторному порушенні порядку проведення мітингу. Таким суд вважає ретвіт журналістом жарту про себе в твіттері.

Журналіст перепублікував твіт, в якому його називають солістом групи «Тараканы» Дмитром Спіріним, віддалено схожим на нього зовні.

У дописі використовувалася агітація штабу прихильників російського опозиціонера Олексія Навального за участь у несанкціонованій акції протесту. Суд вирішив, що такою публікацією Смирнов організовував незаконний захід.

На підтримку Смирнова виступили понад 30 видань, об’єднання «Синдикат-100», Профспілка журналістів і організатори премії «Редколегія».

Смирнова затримали на виході з дому вдень 30 січня. Поліцейські чекали його в під’їзді, коли журналіст вийшов гуляти з сином.

У відділі поліції щодо нього спочатку склали протокол про участь у демонстраціях, незважаючи на те, що цей день Смирнов провів у себе вдома, а потім переписали документ, вказавши там, що він нібито закликав до акції через соцмережі.

У Росії відбулися дві акції протесту на підтримку Олексія Навального – 23 і 31 січня. Стихійні мітинги пройшли і 2 лютого.

У цей день Симоновський суд Москви ухвалив рішення відправити Навального в колонію, замінивши йому умовний термін ув’язнення на реальний. Минулої неділі на протестних заходах по всій країні затримали рекордну кількість людей – близько п’яти тисяч.

 
…