Новий штам коронавірусу в Південній Африці: країни посилюють обмеження

На тлі повідомлень про виявлення нового штаму коронавірусу в Південній Африці влада країн посилює карантинні обмеження.

Про такі рішення на американському і європейському континентах заявили після того, як британські науковці вказали, що новий штам може бути не тільки більш заразним, а й спричиняти вищу смертність.

За оцінками, кількість зареєстрованих випадків коронавірусу в світі може перевищити 100 мільйонів, оскільки загрозливим є не лише південноафриканський, а й інші штами, що були виявлені раніше у Великобританії і Бразилії.

Провідний інфекціоніст США Ентоні Фаучі 25 січня назвав південноафриканський штам є «відмінним від британського і більш агресивним».

У понеділок компанія Moderna заявила, що її вакцина, схвалена в США, Європі та інших країнах, викликає імунну відповідь проти штамів, виявлених у Великобританії і Південній Африці. Проте, американська фармацевтична компанія заявила, що попередні лабораторні тести показали, що вакцина викликає більш слабку імунну відповідь на південноафриканський штам. Повідомляється, що почалася розробка вакцини, націленої на цей новий штам.

Фармкомпанії Pfizer і BioNTech, які виробляють аналогічну вакцину проти COVID-19, раніше повідомляли, що їхній продукт ефективний проти штаму з Великобританії. Але немає чіткої відповіді щодо ефективності стосовно штаму з Південної Африки.

Щоб захистити країну від нових спалахів, президент США Джо Байден 25 січня додасть Південну Африку в список, що обмежує прибуття в країну мандрівників які побували там, як це раніше було щодо Бразилії, Ірландії, Великобританії та інших країн Європи.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив 25 січня, що розглядає можливість посилення правил прикордонного карантину через ризик появи нових різновидів коронавірусу.

Сьогодні ж Єврокомісія запропонувала оновлені правила для в’їзду в ЄС через нові штами коронавірусу.

25 січня міністр охорони здоров’я Болгарії заявив, що всім мандрівникам, які прибувають в країну, тепер необхідно мати негативний результат тесту на коронавірус. Франція також заявила, що мандрівники, які прибувають морем чи авіатранспортом із сусідніх країн Європейського союзу, треба мати такий негативний тест. Це потрібно і мандрівникам з країн, що не входять в ЄС, із середини січня.

Швеція заявила, що заборонить в’їзд із сусідньої Норвегії на три тижні, починаючи з 25 січня, після того, як в Осло виявили випадок нового штаму коронавірусу.

ЄС чекатиме на рішення суду щодо Навального, перш ніж вдаватися до санкцій проти Росії – Маас

Європейський Союз зачекає на рішення російського суду щодо ув’язнення чи звільнення опозиціонера Олексія Навального, перш ніж вирішувати, чи запроваджувати нові санкції. Про це 25 січня повідомив журналістам міністр закордонних справ Німеччини Гейко Маас після зустрічі із головами МЗС інших держав-членів ЄС.

«Ми домовилися сьогодні почекати на рішення суду, почекати й подивитися… чи Олексія Навального звільнять за 30 днів», – сказав Маас, додавши, що «це ще не кінець».

Очільник зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що планує відвідати Москву наступного тижня, аби закликати російську владу звільнити Навального та його затриманих прихильників. Він додав, що лідери Євросоюзу ланують обговорити подальші дії щодо Росії на запланованому саміті 25-26 березня.

Читайте також: Прихильники Навального анонсували на 31 січня нові протести в Росії

Серед тих, хто закликає до розширених санкцій проти російських урядовців, відповідальних за арешти – міністри закордонних справ колишніх радянських республік Естонії, Латвії та Литви.

За словами очільника литовського МЗС Габріелюса Ландсбергіса, Євросоюз «повинен надіслати дуже чітке та рішуче повідомлення, що це (арешти – ред.) є неприпустимим».

Росія відкидає критику з боку світової спільноти та заклики звільнити Навального. 24 січня МЗС Росії звинуватив Захід у «лицемірстві» і втручанні у свої внутрішні справи.

Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Читайте також: МЗС Росії заявило протест послу США через попередження щодо протестів на підтримку Навального

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою. Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

США: Палата представників готується вручити Сенату статтю імпічменту Трампа

Члени Палати представників США від Демократичної партії готуються передати статтю імпічменту експрезидента Дональда Трампа для слухань у Сенаті увечері 25 січня.

Згідно з процедурою, менеджери по імпічменту від Палати представників пронесуть статтю імпічменту – «підбурювання до заколоту» – через Капітолій до зали Сенату.

Церемонія передачі статті звинувачення відкриє шлях до слухань 8 лютого. Конгресмени-демократи намагатимуться переконати достатню кількість республіканців виступити проти Трампа та проголосувати за імпічмент, щоб не дозволити йому знову балотуватися.

Тим часом на представників Республіканської партії тисне те, що Трамп досі популярний серед її виборців. Також серед прихильників Трапма лунають заклики блокувати праймеріз будь-якому сенатору, який не проголосує за те, щоб його виправдати.

Читайте також: Слухання у Сенаті щодо імпічменту Трампу почнуться у лютому – Шуммер

Один із небагатьох відкритих критиків Трампа в його партії Мітт Ромні 24 січня висловив віру в «домінування думки», що слухання про імпічмент є доречними, навіть якщо каденція фігуранта закінчилася.

«Я вірю, що суть звинувачень і те, що ми бачили, тобто підбурювання до заколоту, є порушенням, яке підлягає імпічменту. Якщо це не воно, то що тоді?», – заявив він.

Водночас Ромні відмовився уточнити, чи він сам проголосує проти Трампа. Його позиція у власній партії виглядає ізольованою.

«Я вважаю, що це слухання безглузде, я вважаю його контрпродуктивним. Щойно я отримаю шанс проголосувати за те, щоб покласти цьому край, я це зроблю», – заявив натомість інший республіканець Марко Рубіо.

Сенатор Майк Раундс назвав суд над Трампом після завершення його президентського терміну «спірним питанням».

Читайте також: Курт Волкер – про політику адміністрацій Трампа і Байдена щодо України

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Аби перемогти на слуханнях у Сенаті, ініціаторам імпічменту знадобиться щонайменше 17 голосів від Республіканської партії.

Група прихильників на той момент чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей у результаті подій загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

РУСАДА не оскаржуватиме санкції CAS щодо російського спорту

Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) не подаватиме апеляцію на рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який підтримав санкції щодо російського спорту за позовом Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА). 

У грудні 2020 року CAS позбавив РУСАДА статусу відповідності Всесвітньому антидопінговому кодексу у справі про маніпуляції з допінг-пробами російських спортсменів. Суд також підтримав рішення ВАДА відсторонити Росію від великих міжнародних змагань, але скоротив термін покарання з чотирьох до двох років (до 16 грудня 2022 року).

«Ставлячи на перше місце інтереси російських спортсменів і російського спорту в цілому, а також виходячи з необхідності досягнення правової визначеності, РУСАДА ухвалило рішення не оскаржувати рішення CAS в Федеральному суді Швейцарії», – заявили у агентстві.

В звіті Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), оприлюдненому 10 грудня 2020 року, зазначалося, що спортсмени з Росії найчастіше порушували антидопінгові правила в 2018 році.

У 2019 році Росія передала ВАДА матеріали лабораторних тестів минулих років. Це було умовою зняття обмежень на участь Росії в основних міжнародних змаганнях. Обмеження були запроваджені в 2015 році за спроби приховати використання допінгу. ВАДА заявила, що виявила нові махінації, і продовжила мораторій ще на чотири роки.

У липні колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков заявив в інтерв’ю Бі-бі-сі, що ситуація із застосуванням допінгу в російському спорті не змінюється. У першому інтерв’ю, яке Родченков дав після торішнього рішення Всесвітньої антидопінгової агенції (ВАДА) про відсторонення російських спортсменів на чотири роки від основних змагань, він наголосив, що масштаб фальсифікацій наростає.

Білорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка

У столиці Білорусі Мінську на вихідних затримали близько 160 учасників акцій проти Олександра Лукашенка.

За даними правозахисного центру «Весна», 24 січня багато протестувальників були затримані, коли групи людей взялися за руки, щоб сформувати живий ланцюг і продемонструвати солідарність з в’язнями, включно із заарештованим блогером Ігорем Лосиком, який голодує з середини грудня.

Поліція заарештувала відомого білоруського блогера та консультанта білоруської служби Радіо Свобода з питань соцмереж Лосика наприкінці червня за звинуваченнями в сприянні підготовці порушень громадського порядку. Йому загрожує до трьох років в’язниці.

Організація Об’єднаних Націй підрахувала, що білоруські силовики затримали понад 30 тисяч протестувальників з початку протестів.

 

У Данії відновили будівництво «Північного потоку-2»

У водах Данії відновили будівництво газопроводу «Північний потік-2». Про це в неділю заявили у компанії-операторі майбутньої магістралі, повідомляє DW.

Добудову проводить російська трубоукладальна баржа «Фортуна».

За даними порталу відстеження суден Marinetraffic, баржа знаходиться приблизно за 28 кілометрів від данського острова Борнхольм. Поруч з нею розташувалися ще кілька російських суден, які повинні надати підтримку «Фортуні», відзначає видання.

Раніше США запровадили санкції проти російського трубоукладача «Фортуна», який у грудні допоміг відновити будівництво газопроводу у водах Німеччини. До цього роботи не велися майже рік – через загрозу санкцій. Також США ввели обмежувальні заходи відносно компанії-власника трубоукладача «КВТ-Рус», компанії «Рустанкер» і суден Sierra і «Максим Горький», що беруть участь в будівництві.

 

У Німеччині тривають дискусії щодо доцільності добудови газопроводу, який готовий вже більш ніж на 90 відсотків, – в зв’язку з загрозою санкцій США, а також внутрішньою та зовнішньою політикою Москви. У неділю запровадити мораторій на будівництво «Північного потоку-2» до поліпшення ситуації з правами людини в Росії закликали співголова партії «Союз 90»/«зелені» Анналена Бербок і глава Вільної демократичної партії Німеччини Крістіан Лінднер.

Минулого тижня Європарламент закликав у своїй резолюції зупинити будівництво газопроводу через арешт Олексія Навального в Росії. Також німецькі екологи опротестували дозвіл на будівництво. В результаті будівельні роботи на території ФРН загальмувалися на довгий час. Після цього «Газпром» попередив інвесторів про можливість заморозки проєкту.

Індонезія затримала іранський та панамський танкери за підозрою в нелегальному перевезенні нафти

Індонезія затримала іранський та панамський танкери за підозрою в нелегальному перевезенні нафти.

Індонезійське агентство морської безпеки повідомило, що танкери Horse та Freya були затримані напередодні поблизу острову Калімантан. Їх ескортували до острову Батам для подальшого розслідування.

Речник агентства запевняє, що екіпажі вимкнули ідентифікаційні системи суден та не відповідали на звернення по радіозв’язку.

За його словами, кораблі були «спіймані на гарячому», коли нафту з іранського танкеру MT Horse передавали панамському судну MT Freya. Індонезійська влада затримала 61 члена екіпажу з обох кораблів.

Обидва танкери здатні перевезти по 2 мільйони барелів нафти. MT Horse є власністю Національної компанії танкерів Ірану. MT Freya перебуває під управлінням компанії Shanghai Future Ship Management Co.

Компанії та Іран наразі не коментували затримання танкерів.

Раніше Іран неодноразово звинувачували в спробах приховати продаж своєї нафти, щоб уникнути американських санкцій.

 

У Росії відкрили низку кримінальних справ через протести 23 січня

У Росії слідчі органи повідомили про відкриття низки кримінальних справ після акцій протесту 23 січня.

Так, управління МВС у столиці Росії Москві порушило кримінальну справу про перекриття доріг і тротуарів після акцій. Кримінальну справу порушили за статтею про «Приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення». Про підозрюваних поки не повідомляється. Цю справу розслідує поліція.

Крім того, про порушення кримінальних справах відзвітував Слідчий комітет Росії. За повідомленнями, справи стосуються буцімто застосування насильства до представників влади, хуліганство і порушення санітарно-епідеміологічних норм.

Правозахисники кажуть, що число кримінальних справ по країні після суботніх акцій протесту коливається в межах двох десятків.

Напередодні Слідчий комітет Росії відкрив понад десять кримінальних справ на учасників протестів на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, який нині перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Прихильників політика звинувачують у застосуванні насильства до поліцейських, закликах до масових заворушень, залученні неповнолітніх у протиправну діяльність тощо.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Хоча, за оцінкою штабу Навального, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

У більшості міст Росії через коронавірус заборонені масові заходи. Прихильникам Олексія Навального, які подавали заявки на мітинги 23 січня, влада саме тому офіційно відмовляла в їх проведенні.

У столиці Грузії пікетували будівлю уряду з вимогою скасування карантинних обмежень

У столиці Грузії Тбілісі у неділю вдень розпочалася акція проти обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Як передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», протестувальники зібралися перед будівлею адміністрації уряду Грузії. Серед учасників були представники бізнесу, а також різних політичних сил.

Акція протесту в Тбілісі продовжилася і під час комендантської години, коли протестувальники з плакатами пройшлися центральними вулицями грузинської столиці.

Влада Грузії раніше вирішила, що і після 1 лютого будуть збережені більшість обмежувальних заходів, введених наприкінці листопада через погіршення епідситуації щодо COVID-19.

В країні продовжить діяти «комендантська година». Заборона на пересування в нічний час, з 21:00 до 05:00, продовжена до 1 березня. Як і раніше, будуть закриті гірськолижні курорти, ресторани, бари, фітнес-центри і басейни.

Крім того, в трьох найбільших містах Грузії – Тбілісі, Кутаїсі та Руставі – громадський транспорт не курсуватиме ще щонайменше місяць. На дистанційному навчанні залишаться тисячі школярів і студентів.

У Кремлі відреагували на протести 23 січня в Росії

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

«Ось зараз будуть багато говорити, що на незаконні акції вийшло багато людей. Ні, вийшло мало людей, багато людей голосують за Путіна», – сказав Пєсков в інтерв’ю, яке цитують у неділю російські ЗМІ.

Він також висловився щодо «палацу Путіна», розслідування, яке разом із арештом опозиціонера Олексія Навального стало причиною протестів. На думку Пєскова, публікація не дає відповіді на запитання, «чому це приписується Путіну».

«Путін нічого там не робить, у Путіна немає палацу в Геленджику. Нам давно вже стало відомо, що готувалися так звані викриття, псевдовикриття та інформаційні атаки на президента. Вони всі мають на меті розкачку ситуації, вони не відповідають дійсності. Це чиста брехня», – заявив Пєсков.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

SpaceX запустила у космос ракету з найбільшим корисним навантаженням в історії

Компанія SpaceХ мільярдера Ілона Маска здійснила успішний запуск на орбіту 143 невеликих супутників однією ракетою-носієм.

Зокрема, у неділю компанія привела в стартову готовність важку ракету-носій Falcon 9 для запуску Transporter-1. Запуск здійснили з космодрому у Флориді. Це друга спроба, а перша відбулася в суботу, втім за кілька хвилин до запуску старт скасували.

Місія Transporter-1 особлива тому, що це вперше в історії космонавтики запуск 143 космічних апаратів здійснено за допомогою однієї ракети-носія. Також вперше застосована складна схема виведення супутників на орбіту з різними по часу інтервалами.

Раніше рекорд із виведення на орбіту найбільшої кількості супутників належав індійській місії, яка в лютому 2017 року запустила 104 супутники.

У Празі відбулися акції за звільнення російського опозиціонера Олексія Навального

У столиці Чехії Празі 23 січня відбулося кілька акцій із вимогою звільнення російського опозиційного політика Олексія Навального.

Найбільше демонстрантів зібралося в центрі Праги на площі Яна Палаха. В руках вони тримали плакати на підтримку політика. Ініціатором акції було товариство Kulturus.

«Ми, емігранти з Росії, Білорусі, України, Казахстану, громадяни Чеської Республіки і пражани, вважаємо за необхідне в цій ситуації відкрито висловити Навальному підтримку», – заявив на демонстрації художник Антон Литвин.

Не забувати про інших політичних в’язнів в Росії закликала Ольга Сторожева з Академічного центру Бориса Нємцова.

Ще одна акція за звільнення Олексія Навального відбулася на площі Бориса Нємцова перед посольством Росії в Празі. Як повідомляють засоби інформації, демонстранти тримали в руках транспаранти із закликами англійською й російською мовами «Хочемо демократію, не диктатуру», «Вже досить безправ’я», «Свободу Навальному».

Акції на підтримку Навального 23 січня відбулися в 120 містах Росії та десятках міст поза межами цієї країни.

 

Росія: жінка, яку на акції 23 січня силовик ударив ногою в живіт, перебуває в реанімації

Жителька російського Санкт-Петербурга, яку 23 січня вдарив ногою в живіт співробітник поліції, перебуває в реанімації. Про це російські інформагенції повідомляють із посиланням на дані науково-дослідного інституту імені Джанелідзе.

«Вона перебуває в кардіохірургічній реанімації. Стан тяжкий. Переведення в терапію (терапевтичне відділення – ред.) не було», – повідомили в інституті.

У засобах інформації зранку 24 січня з’являлися суперечливі повідомлення про стан здоров’я потерпілої. Видання Baza писало, що жінка в реанімації з черепно-мозковою травмою, а видання «Підйом» наводило слова директора НДІ імені Джанелідзе Вадима Мануковського, що вона «почувається чудово» і зазнала лише легкої травми.

За даними Baza, постраждалою є 54-річна Маргарита Юдіна. Відео нападу на неї першим опублікувало видання «Фонтанка». Жінка поцікавилася у співробітників правоохоронних органів, які тягли затриманого на неузгодженій акції протесту, за що його затримали, і отримала удар чоботом у живіт. Вона впала і вдарилася потилицею об асфальт.

 

Прокуратура і МВС заявили, що проведуть із цього приводу перевірку. Особа співробітника правоохоронних органів поки не встановлена.

Видання Mash у неділю опублікувало аудіозапис, на якому, як стверджується, полковник Сергій Музика, начальник Управління організації охорони громадського порядку і взаємодії з органами виконавчої влади Санкт-Петербурга, вибачився перед постраждалою і пообіцяв покарати винних, а Маргарита Юдіна вибачення прийняла. Mash стверджує, що Музика прийшов до жінки в лікарню. Офіційних підтверджень цього немає.

У Москві і Петербурзі акції протесту, учасники яких закликали звільнити опозиціонера Олексія Навального, в кількох локаціях супроводжувалися сутичками з поліцією. Всього повідомляють про близько 60 постраждалих, серед яких були і силовики.

 

Нові зміни в іномовленні США: керівників Радіо Свобода і ще двох мовців звільнили з посад

У системі іномовлення США відбулися подальші зміни: нова керівниця Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Келу Чао звільнила з посад президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Теда Ліпіна і директорів Радіо Вільна Азія і Близькосхідної мережі мовлення, яких лише місяць тому призначив попередній керівник агентства.

За повідомленнями посадовців, ознайомлених зі змінами, виконувачка обов’язків голови USAGM ухвалила це рішення пізно ввечері 22 січня за часом США.

Джерела в USAGM підтвердили, що тоді ж Чао направила листи про звільнення Ліпінові, а також директорці Близькосхідної мережі мовлення Вікторії Коутс і керівникові Радіо Вільна Азія Стівенові Єйтсу.

Наразі не відомо, чи будуть вони опротестовувати своє звільнення і хто може їх замінити.

Попереднього дня Чао звільнила директора «Голосу Америки» і його заступницю, а керівник Управління мовлення на Кубу подав у відставку сам.

«Голос Америки» і Управління мовлення на Кубу є державними мовцями США. РВЄ/РС, Радіо Вільна Азія і Близькосхідна мережа мовлення є недержавними неприбутковими організаціями, фінансованими з бюджету США.

Звільнення керівників цих медіаорганізацій настало по тому, як попередній керівник USAGM, призначений попереднім президентом США Дональдом Трампом, був змушений подати в відставку лише через дві години по тому, як президентську посаду перебрав 20 січня Джо Байден.

Майкла Пека, якого призначив на чоло USAGM Трамп, критикували і демократи, і республіканці через його політику і призначення, які він провадив, відколи в червні 2020 року його кандидатуру схвалили в Конгресі.

Пека також звинувачували в намаганні втрутитися в редакційну політику мовців.

Усіх звільнених 21 і 22 січня Пек призначив у грудні 2020 року.

Адміністрація Байдена призначила на його місце Келу Чао, ветеранку «Голосу Америки», яка пропрацювала там три десятки років. Вона стала тимчасовою виконувачкою керівниці USAGM 20 січня, відразу після відставки Пека.

Розгін протестів у Росії: понад 3 тисячі затриманих, США і Україна критикують

У Росії, де відбулися і були переважно жорстоко розігнані численні демонстрації по всій країні на підтримку ув’язненого опозиційного діяча Олексія Навального, повідомляють про більш ніж три тисячі затриманих, про яких відомо на цей час.

Повідомлення про це надійшли вже принаймні зі 110 міст Росії і окупованого нею Криму. Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту в Росії, на цей час має дані про 3134 затриманих, і ці дані ще очевидно не повні – зокрема й через те, що в великих містах є зриви в роботі мобільного зв’язку й інтернету.

Найбільше затриманих – у столиці Москві (наразі відомо про 1201) і другому найбільшому місті Санкт-Петербурзі (на цей час 471), де демонстрації були наймасовішими.

У Москві, зокрема, поліція заявляла число учасників у 4–5 тисяч; опозиція каже, що справжня кількість була від 20 до 40 тисяч. Таке ж число – не менш ніж 40 тисяч – подає й агентство Reuters, відоме своєю переважною точністю в оцінках кількості учасників масових акцій.

Інтернет-видання «МБХ-медіа» оцінило кількість учасників демонстрацій у всій Росії в 110–160 тисяч. Таким чином, ці протести можуть бути наймасовішими в Росії з березня 2017 року.

У багатьох випадках повідомляють про жорстокі дії поліції і про затримання журналістів і неповнолітніх. В інтернет, зокрема, потрапили кадри, як працівники поліції блокують затриманих, стаючи їм колінами на шию.

Голова Ради з прав людини при президенті Росії Валерій Фадєєв при цьому заявив, що не побачив ніяких порушень у цих затриманнях, натомість він побачив «зовнішнє втручання» в те, що він назвав «залученням неповнолітніх у незаконні заходи».

Даних про кількість потерпілих демонстрантів наразі немає. Російські державні органи натомість повідомляють про десятки потерпілих силовиків. За цими фактами по всій Росії порушують кримінальні справи, як і через самі демонстрації, які влада вважає незаконними.

При цьому, виступаючи перед демонстрантами в Москві, один із найближчих соратників Навального Леонід Волков пообіцяв нові протестні акції на наступні вихідні.

До критики дій російської влади приєдналися й Україна і Сполучені Штати Америки.

Занепокоєння ними висловили в Міністерстві закордонних справ України.

«На жаль, російська влада замість того, щоб дослухатись до своїх громадян, які вимагають поваги до прав людини і відновлення верховенства права, продовжує застосовувати утиски проти тих, хто не згоден з репресивною політикою Кремля. Україна рішуче засуджує насильство проти мирних учасників акцій протесту і затримання представників російської опозиції. Громадяни Росії заслуговують на уряд, який буде здатним забезпечити рівність перед законом, можливість реалізувати свої права і свободи, а також поважатиме права людини в інших країнах світу та на окупованих Росією територіях», – заявили в Києві.

Україна також закликає міжнародну спільноту рішучіше використовувати всі механізми «для припинення насильства російської влади проти свого народу, агресії проти сусідніх країн, а також для протидії порушенням із боку Росії заснованого на міжнародному праві світового порядку і правил поведінки цивілізованого світу», мовиться в заяві.

США теж суворо засудили «жорстоку тактику» російської влади проти демонстрантів, а також проти журналістів. «Закликаємо владу Росії звільнити всіх затриманих за здійснення своїх загальновизнаних прав і за заклик до негайного і безумовного звільнення Олексія Навального. Ми закликаємо Росію повністю співпрацювати з розслідуванням міжнародної спільноти в справі отруєння Олексія Навального і правдоподібно пояснити наявність хімічної зброї на її території», – мовиться в заяві Державного департаменту США.

Раніше 23 січня стурбованість із приводу придушення протестів у Росії висловили в Європейському союзі, де пообіцяли реакцію на це наступними днями.

«Слідкую за розвитком подій у Росії з занепокоєнням. Я глибоко шкодую через масові затримання, непропорційне використання сили, переривання інтернету і телефонного зв’язку», – написав у твітері верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

«Обговоримо в понеділок наступні кроки на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС», – додав він.

Дії російської влади проти демонстрантів засудила й правозахисна організація Amnesty International, яка вимагає негайно звільнити затриманих.

«Російська влада безжалісно розв’язує репресії проти мирних демонстрантів, і те, що ми бачили сьогодні, тільки підтверджує це. Поліція проігнорувала свої обов’язки гарантувати право на мирні зібрання і замість цього вдалася до невибіркового насильства і свавільних затримань учасників протестів, багато з яких були дуже молодими людьми», – заявила директорка представництва Amnesty International у Росії Наталія Звягіна.

Акції на підтримку Навального відбулися й поза межами Росії – зокрема, в Києві і багатьох інших містах різних країн світу.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня. Влада Росії попередила, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

По всій Росії далі тривають масові затримання, ЄС занепокоєний і обіцяє кроки у відповідь

По всій Росії, а також в окупованому нею Криму далі тривають розгони демонстрацій на підтримку ув’язненого опозиційного діяча Олексія Навального і затримання їхніх учасників.

Повідомлення про це надійшли вже більш ніж із сотні міст Росії і Криму. Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту в Росії, на цей час має дані про 2250 затриманих, і ці дані ще очевидно не повні – зокрема й через те, що в великих містах є зриви в роботі мобільного зв’язку й інтернету, а також через те, що протистояння на цей час іще тривають.

Найбільше затриманих – у столиці Москві (855) і другому найбільшому місті Санкт-Петербурзі (327), де демонстрації були наймасовішими. Серед затриманих у Москві була й Юлія Навальна, дружина Олексія Навального; через кілька годин її відпустили.

У Москві, зокрема, поліція заявляла число учасників у 4–5 тисяч; опозиція каже, що справжня кількість була від 20 до 40 тисяч. Таке ж число – не менш ніж 40 тисяч – подає й агентство Reuters, відоме своєю переважною точністю в оцінках кількості учасників масових акцій.

Інтернет-видання «МБХ-медіа» оцінило кількість учасників демонстрацій у всій Росії в 110–160 тисяч. Таким чином, ці протести можуть бути наймасовішими в Росії з березня 2017 року.

У багатьох випадках повідомляють про жорстокі дії поліції і про затримання журналістів і неповнолітніх. В інтернет, зокрема, потрапили кадри, як працівники поліції блокують затриманих, стаючи їм колінами на шию.

При цьому, виступаючи перед демонстрантами, один із найближчих соратників Навального Леонід Волков пообіцяв нові протестні акції на наступні вихідні.

Стурбованість із приводу придушення протестів у Росії висловили в Європейському союзі, де пообіцяли реакцію на це наступними днями.

«Слідкую за розвитком подій у Росії з занепокоєнням. Я глибоко шкодую через масові затримання, непропорційне використання сили, переривання інтернету і телефонного зв’язку», – написав у твітері верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

«Обговоримо в понеділок наступні кроки на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС», – додав він.

Дії російської влади проти демонстрантів засудила й правозахисна організація Amnesty International, яка вимагає негайно звільнити затриманих.

«Російська влада безжалісно розв’язує репресії проти мирних демонстрантів, і те, що ми бачили сьогодні, тільки підтверджує це. Поліція проігнорувала свої обов’язки гарантувати право на мирні зібрання і замість цього вдалася до невибіркового насильства і свавільних затримань учасників протестів, багато з яких були дуже молодими людьми», – заявила директорка представництва Amnesty International у Росії Наталія Звягіна.

Акції на підтримку Навального відбулися й поза межами Росії – зокрема, в Києві і багатьох інших містах різних країн світу.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня. Влада Росії попередила, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Помер відомий американський ведучий Ларрі Кінг

Відомий американський теле- та радіоведучий Ларрі Кінг помер 23 січня у віці 87 років.

Інформацію про смерть Кінга підтвердив його син, повідомляє телеканал CNN, на якому Кінг понад 25 років вів шоу «Larry King Live».

Причина смерті ведучого не називається.

На початку січня джерела, близькі до його сім’ї, повідомляли, що Кінга госпіталізували з COVID-19.

Раніше у Кінга теж були проблеми зі здоров’ям, зокрема, він переніс кілька інфарктів. У 2017 ведучий розповів, що у нього діагностували рак і він успішно переніс операцію в рамках курсу його лікування.

Кар’єра Ларрі Кінга почалася в Майамі у 1957 році. З 1985 по 2010 рік він працював на CNN. Після – на каналах RT і Ora TV, та в стрімінговом сервісі Hulu.

Кінг був відомий як майстер радіо-, а потім телевізійних інтерв’ю. У числі його співрозмовників були майже всі президенти США, починаючи з Річарда Ніксона, Маргарет Тетчер, Мартін Лютер Кінг, Нельсон Мандела, Френк Сінатра, Михайло Горбачов, Володимир Путін та інші.

Росія: під час акції протесту у Москві затримали дружину Навального

Російська поліція затримала дружину опозиційного політика Олексія Навального Юлію під час акції протесту у Москві.

«Юлію Навальну затримали в районі Великої Дмитрівки в Москв», – повідомив твітер-акаунт, який висвітлює протести на підтримку Навального.

Навальна опублікувала в інстаграмі фото, за її словами, зроблене в автозаку.

Раніше повідомлялося про затриманих під час протестів на підтримку Навального у Москві та Санкт-Петербурзі, а також у інших містах Росії.

Російська влада попереджала про відповідальність для учасників несанкціонованих заходів. Зокрема, Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про залучення підлітків в протиправні дії. У Татарстані порушено справу про заклики до масових заворушень. Неприпустимими мітинги назвали і в Кремлі.

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

 

У Британії сімох людей засудили загалом до 92 років тюрми за смерть 39 мігрантів

Суд у Великій Британії 22 січня засудив загалом на 92 роки ув’язнення сімох чоловіків за смерть 39 в’єтнамських чоловіків, жінок та підлітків, знайдених мертвими у причепі вантажівки 2019 року.

Лондонський кримінальний суд в Олд-Бейлі визнав чотирьох із підсудних винними у вбивстві. Вироки сягають від 13 до 27 років ув’язнення.

Як заявив суддя Найджел Суїні, мігранти померли «болісно тяжкою смертю», задихнувшись, коли їх ввозили з Бельгії до Великої Британії в жовтні 2019 року.

Ще трьох людей, причетних до «складної, довготривалої та дохідної» схеми незаконного ввезення людей, були визнані винними у змові з метою сприяння незаконній імміграції. Їх ув’язними від трьох до семи років.

Читайте також: Вбивство українця в Португалії: судове засідання перенесли

Двоє із загиблих були 15-річними підлітками. Серед них також були муляр, випускник університету та косметолог манікюрного салону.

Суд встановив, що чимало родичів жертв позичили значні кошти, щоб оплатити їм проїзд, покладаючись на їхні потенційні заробітки у Великій Британії.

У жовтні 2019 року в англійському графстві Ессекс у контейнері вантажівки знайшли тіла 39 загиблих людей. Згодом з’ясувалося, що це – нелегальні мігранти з В’єтнаму. Згодом водій автомобіля визнав свою провину в порушенні міграційного законодавства.

Виявлення 39 загиблих людей у вантажівці в промисловому майданчику на сході від Лондона шокувало як Велику Британію, так і В’єтнам, а також ще раз висвітило проблему незаконної глобальної міграції, в ході якої бідні з Азії, Африки та Близького Сходу вирішують у небезпечні подорожі на Захід.

Ллойд Остін став першим темношкірим міністром оборони США

67-річний Ллойд Остін став першим темношкірим міністром оборони США. Призначення підтримали 93 члени Сенату, двоє виступили проти.

Генерал армії в період з 2013 до 2016 року очолював Центральне командування США. Після цього він вийшов на пенсію.

Також 22 січня фінансовий комітет Сенату підтримав кандидатуру 74-річної Джанет Єллен, яка може стати першою жінкою на посаді міністра фінансів США. Тепер призначення Єллен має розглянути Сенат.

До цього Єллен працювала на інших топпосадах у галузі економіки. Зокрема, у 2014-2018 роках вона була першою жінкою – головою Федеральної резервної системи США.

 

Google погрожує закрити свій пошуковик в Австралії

Компанія Google погрожує відключити свою пошукову систему в Австралії в разі ухвалення нового закону про медіаринок, повідомляє Reuters. Цей законопроєкт розглядає парламентом країни. Документ зобов’яже інтернет-гіганти платити австралійським виданням гонорари за розміщення новинного контенту на своїх платформах.

Топменеджер Google Мел Сільва попередила, що у корпорації «не залишиться іншого вибору, окрім як припинити доступ до Google Search в Австралії». З аналогічною заявою виступили представники Facebook: вони погрожують закрити доступ до місцевих новин у разі ухвалення нового законодавства. Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон наголосив, що його уряд «не реагує на погрози» і самостійно вирішує, «що можна і чого не можна робити в Австралії».

Корпорація Google виступила з альтернативною пропозицією – укласти угоду з австралійськими засобами інформації в межах сервісу Google News Showcase, який передбачає виплати за новинний контент. Влада країни зі скепсисом поставилася до такої ініціативи. Голова комісії з конкуренції та захисту прав споживачів Австралії Рід Сімс заявив, що не можна вважати «комерційною угодою» договір, у якому одна зі сторін «повністю контролює цю угоду».

Новий законопроєкт став відповіддю на ситуацію, яку місцеві ЗМІ вважають несправедливою. Вони критикують Google і Facebook за те, що ті отримують прибуток із демонстрації новинного контенту і при цьому нічого не платять самим виданням.

 

Із президентського столу, ймовірно, прибрали кнопку Трампа, якою він викликав кока-колу – ЗМІ

Із президентського столу «Резолют» в Білому домі, ймовірно, прибрали кнопку, якою колишній президент США Дональд Трамп викликав офіціанта з дієтичною колою, пише видання The Hill.

Журналісти пишуть, що кнопки не було видно на фото з новим президентом США Джо Байденом за столом.

За даними ЗМІ, Трамп споживав 12 баночок дієтичної коли на день. Колишній радник Білого дому Кріс Сімс писав у своїй книзі 2019 року під назвою «Команда гадюк» писав, що Трамп іноді розігрував своїх відвідувачів за допомогою червоної кнопки. Він говорив, що вона запускає ядерні потужності США.

«Він раптово натискав кнопку. Не впевнені, що робити, гості дивилися одне на одного з піднятими бровами. Кількома моментами пізніше стюард заходив у кімнату зі склянкою з дієтичною колою на срібному підносі, і Трамп вибухав сміхом», – пише The Hill.

При цьому повар, який працював з Байденом, розповідав The Washigton Post у 2020 році, що нинішній президент США любив, щоб у його буфеті була дієтична кола.

Інавгурація президента США Джо Байдена відбулася 20 січня 2021 року.

 

Правозахисники закликають Росію зупинити переслідування Навального та його соратників

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає російську владу зупинити переслідування ув’язненого критика Кремля Олексія Навального, а також співробітників його організації «Фонд боротьби з корупцією», на яких чинять тиск і затримують напередодні планованих загальнонаціональних протестів 23 січня.

Щонайменше п’ять соратників 44-річного політика були затримані 21 січня, того ж дня влада застерігала соціальні та новинні мережі від поширення інформації про плановані на суботу акції.

«Влада наказала компаніям, які адмініструють соціальні мережі, зняти всі повідомлення, що закликають людей брати участь в акціях протесту, погрожуючи солідними штрафами за невиконання (цього наказу)», – ідеться в заяві Human Rights Watch.

Правозахисники закликають «припинити ці незаконні напади на свободу слова та замість цього зосередитись на заходах безпеки для захисту тих, хто хоче зібратися мирним шляхом». «Люди мають повне право на мирний протест проти несправедливості… і влада зобов’язана дозволити їм безпечно це робити», – наголосили у Human Rights Watch.

Прихильники Навального в Росії планують провести 23 січня акції на підтримку політика. Жодна з таких акцій не узгоджена з владою. У зв’язку з цим поліція затримує прихильників Навального, щоб не допустити скоординовану організацію протестів.

 

У Москві 21  січня були затримані речниця Олексія Навального Кіра Ярмиш, один з авторів розслідування про «палац Путіна» Георгій Албуров, юристи Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь і Владлен Лось. Останньому – в зв’язку з тим, що він є громадянином Білорусі – вручили припис залишити Росію до 25 січня.

Також прихильників Навального затримали в Липецьку, Калінінграді, Омську і Краснодарі.

Попередження щодо участі в несанкціонованих акціях і закликів до них були вручені співробітнику ФБК Миколі Ляскіну, журналістам Олександру Плющеву, Сергію Смирнову і Світлані Прокоп’євій, московським муніципальним депутатам Юлії Галяміній і Костянтину Янкаускасу, колишньому лідеру Лібертаріанської партії Росії Сергію Бойку і колишньому голові партії «Громадянська ініціатива» Дмитру Гудкову.

 

Президент Чехії закликав Росію звільнити Олексія Навального

Чеський президент Мілош Земан закликав владу Росії звільнити лідера російської опозиції Олексія Навального, в якому бачить можливого майбутнього кандидата на посаду президента Росії.

Земан на своїй сторінці у фейсбуці зазначив, що знайомий з аргументами обох сторін щодо затримання опозиціонера, але вважає «зайвим робити з нього мученика».

Президент Чехії вважає, що Навальному варто дати можливість претендувати на президентське крісло.

«Нехай добивається прихильності виборців», – наголосив Земан, додавши, що наразі ситуація нагадує йому цензуру. «Тому що когось закрити в тюрмі є формою цензури. Цензури кандидата», – зазначив він.

 

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року відразу після повернення з Берліна.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухиляється від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

Захист Навального оскаржив арешт політика на 30 діб.

 

Угорщина схвалила використання російської вакцини від коронавірусу

Угорщина стала першою країною у Європейському союзі, яка схвалила використання російської вакцини від коронавірусу «Спутнік V» російського виробництва. Про це повідомляє агентство Reuters.

Угорський фармацевтичний регулятор схвалив російську вакцину для екстреного використання. Це було зроблено незважаючи на те, що Європейський союз поки не дозволив застосування «Спутнік V» на своїй території.

Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) підтвердив реєстрацію вакцини в Угорщині. У пресрелізі фонду мовиться, що вакцину зареєстрували «в рамках прискореної процедури», ґрунтуючись на даних клінічних досліджень вакцини в Росії.

Також в Угорщині схвалили використання вакцини, розробленої спільно Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca.

 

Препарат «Спутнік V»  був зареєстрований у Росії 11 серпня, ставши тим самим першою зареєстрованою вакциною від коронавірусу нового типу в світі. При цьому до моменту реєстрації вона пройшла тільки дві фази клінічних випробувань, тобто була випробувана на кількох десятках людей.

Препарат також схвалили у Білорусі, Сербії, Аргентині, Болівії, Алжирі, Палестині, Венесуелі, Парагваї і Туркменістані. За даними РФПІ, вакциною «Спутнік V» щеплені вже півтора мільйона росіян. Ця оцінка викликає серйозні питання у експертів, які відзначають, що вони не бачать наслідків масової вакцинації. Розробники вакцини «Спутнік V» повідомляють, що її ефективність склала 91,4 відсотка.

В Євросоюзі зараз схвалені до використання вакцини Pfizer/BioNTech та Moderna.

Європарламент схвалив резолюцію на підтримку Навального

Європейський парламент 21 січня схвалив резолюцію н підтримку російського опозиційного політика Олексія Навального.

У документі, зокрема, вимагається, від керівництва ЄС зупинити будівництво «Північного потоку-2» та запровадити санкції проти фізичних та юридичних осіб, причетних до рішення про затримання та арешт Навального.

У резолюції міститься пропозиція запровадити санкції проти «олігархів, пов’язаних з режимом, та членів найближчого оточення Володимира Путіна», як і «пропагандистів зі ЗМІ», а також членів їх сімей. Обмежувальні заходи можуть передбачати заморожування активів, які знаходяться у ЄС, та заборона на в’їзд на територію блоку.

Члени Європарламенту вимагають негайно звільнити Навального з-під варти, припинити переслідування його та його прихильників, а також придушення політичної опозиції. Також у резолюції згадується про відповідальність влади Росії за отруєння Навального і висловлюється солідарність з «демократичними силами» в Росії.

Навального у документі називають «надією для тих в Росії, хто вірить в можливість демократії, політичного плюралізму та відповідальності влади в цій країні». Також міститься заклик забезпечити вільні і справедливі вибори в Держдуму.

За документ голосував 581 депутат – представники найбільших фракцій Європарламенту, проти – тільки 50.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року відразу після повернення з Берліна.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухиляється від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

Захист Навального оскаржив арешт політика на 30 діб.

Сербська поліція розслідує справу про прослуховування президента Вучича

Міністерство внутрішніх справ Сербії сформувало окрему робочу групу, яка розслідує подробиці в справі можливого прослуховування президента Александра Вучича, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Вучич нещодавно заявив, що в нього є докладні дані про прослуховування його розмов із членами сімʼї та іншими особами. Голова держави відмовився подати подробиці.

Белградська преса пише, що на даний час поліція допитала щонайменше 50 осіб, нинішніх і колишніх працівників поліції й МВС, яких підозрюють в причетності до незаконних дій. Серед них – і колишній державний секретар у міністерстві Діана Хркалович, котру в травні минулого року без пояснення звільнили з посади.

Хркалович була близькою співробітницею колишнього міністра внутрішніх справ Небойши Стефановича, який минулого року став міністром оборони.

МВС уточнює, що дані зібрані слідством були направлені до Спеціальної прокуратури в справах організованої злочинності.