Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що не може скасувати військовий парад до Дня перемоги в Мінську, незважаючи на пандемію коронавірусу, оскільки «тисячі людей хочуть, щоб святкування відбулося».

За словами Лукашенка, він «довго над цим думав», але ветерани «першими зажадали, щоб їх привезли на захід».

«Зрозуміло, що їм уже 90. Поміркуємо, як бути з ними. Я дотримуюся своєї тактики – літніх людей треба оберігати. Всі ми бачимо, що ця інфекція чіпляється, в першу чергу, до старих, хоча молоді теж хворіють. Тому нам не потрібно нікого тягнути на цей масовий захід», – сказав Лукашенко під час наради в офісі президента 3 травня.

Він також зазначив, що деякі російські депутати і сенатори вже висловили бажання взяти участь у параді в Мінську.

«Ми вітаємо це. Нехай приїжджають… Ми не зачиняємо дверей для своїх друзів і братів», – сказав Лукашенко.

Раніше петицію з проханням скасувати парад 9 травня у зв’язку з небезпекою поширення коронавірусу підписали понад сім тисяч громадян Білорусі. Міноборони країни відповіло на це, що епідеміологічна ситуація сприятлива для проведення заходу, до того ж він є «важливою частиною» програми бойової підготовки армії, і тому його не можна скасувати.

За офіційними даними білоруської влади, число інфікованих коронавірусом у країні на 3 травня складає майже 16 тисяч людей. Померли з початку пандемії 97 людей. В останні дні кількість хворих зростає в середньому на 800-900 на день. Всесвітня організація охорони здоров’я неодноразово закликала Білорусь запровадити жорсткий карантин.

 
…

Голова російського регіону Північна Осетія В’ячеслав Бітаров заявив, що не допустить святкування 3 вересня закінчення Другої світової війни, оскільки цього дня в республіці згадують жертв теракту в Беслані.

За його словами, «нормальні люди не тільки в Осетії, але і по всьому світу, сумують» 3 вересня.

Наприкінці квітня президент Росії Володимир Путін підписав закон про перенесення офіційної дати закінчення Другої світової війни з 2 на 3 вересня. Автори законопроєкту мотивували перенесення тим, що «вирішальний внесок у завершення війни внесла перемога Радянського Союзу над Японією в 1945 році», про яку в СРСР офіційно було оголошено саме в зазначену дату (фактично Японія капітулювала 2 вересня).

Організація «Матері Беслана» і Рада з прав людини при президенті Росії виступали проти перенесення пам’ятної дати, вказавши, що 3 вересня – день пам’яті жертв загиблих під час штурму захопленої терористами школи в Беслані. У 2004 році в цьому місті в Північній Осетії загинули 334 людини.

У Росії у зв’язку з епідемією COVID-19 перенесені всі масові офіційні заходи, що планувалися на 9 травня. Нової дати святкування завершення бойових дій Другої світової війни в Європі офіційно не названо. 
…

Верховний суд Ізраїлю 3 травня відкрив дводенні слухання, щоб визначити, чи може звинувачений у корупції прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу сформувати новий уряд.

Імовірна заборона може спричинити дострокові вибори, вже четверті від квітня 2019 року.

Нетаньягу та його головний конкурент Бенні Ганц підписали в квітні угоду про уряд національної єдності. Відповідно до досягнутих домовленостей, два політики по черзі керуватимуть Ізраїлем після трьох виборів, на яких жоден із них не здобув вирішальної переваги.

Правий політик Нетаньягу, який працює головою уряду понад 10 років, виконуватиме функції прем1єр-міністра впродовж 18 місяців, а згодом передасть повноваження центристу Ганцу, колишньому командувачу армії.

Але кілька організацій, включно з опозиційними партіями та правозахисниками, подали клопотання про скасування угоди иа заборону Нетаньягу керувати урядом, посилаючись на кримінальну справу проти нього. Очікується, що рішення буде оголошене до 7 травня.

Нетаньягу в січні був обвинувачений у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою. Він заперечує будь-які правопорушення у всіх трьох справах і заявляє, що є жертвою політичного переслідування. Суд над Нетаньягу має розпочатися 24 травня.

Законодавство Ізраїлю передбачає, що прем’єр-міністр не зобов’язаний іти у відставку до остаточного вироку суду.

У разі засудження Нетаньягу може загрожувати до 10 років в’язниці за хабарництво та щонайбільше трирічний термін за шахрайство та зловживання довірою.
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв своїм указом 2 травня припинив депутатські повноваження голови Сенату (Верхньої палати парламенту) Даріги Назарбаєвої, старшої дочки колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Як передає Казахстанська служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик», із чим пов’язане таке рішення наразі невідомо.

Токаєв у твіттері подякував Назарбаєвій «за активну і плідну роботу».

На офіційному сайті Сенату Казахстану повідомлень про відкликання мандата Назарбаєвої немає.

Згідно з Конституцією Казахстану, спікер Сенату – перший в черзі на пост президента, в разі відставки чи смерті чинного глави держави.

Депутатський мандат Даріга Назарбаєва отримала за указом Токаєва. 12 серпня минулого року президент Казахстану перепризначив дочку свого попередника членом Верхньої палати парламенту. Токаєв таким чином «перезапустив» парламентські повноваження Даріги Назарбаєвої, призначеної сенатором у 2016 році, коли главою держави був її батько. «Перезапуск» був проведений достроково, за три роки до закінчення терміну закінчення мандата Назарбаєвої. Згідно з Конституцією, термін повноважень депутатів сенату – шість років.

2 вересня Даріга Назарбаєва знову очолила Сенат. Головою палати вона вперше стала в березні 2019 року, відразу після відставки батька, що зберігає широкі повноваження. Крісло спікера звільнилося тоді, попередник на цій посаді Токаєв сів у крісло президента замість Назарбаєва.

56-річна Даріга Назарбаєва займала посади заступника голови Мажилісу і віцепрем’єра. В її політичній кар’єрі була 5-річна перерва. Вона покинула політику в 2007 році на тлі подій, пов’язаних з її чоловіком Рахатом Алієвим, якого звинуватили в низці кримінальних злочинів, в тому числі викраденні, вбивстві людей і спробі державного перевороту. Алієва знайшли мертвим в австрійській в’язниці в 2015 році.

У 2012 році старша дочка Назарбаєва пройшла в Мажиліс парламенту за списком президентської партії «Нур Отан» і очолила комітет з соціально-культурного розвитку. У квітні 2014 року депутати Мажилісу обрали Дарігу Назарбаєву заступником голови Нижньої палати парламенту. У вересні 2015 року Даріга Назарбаєва була призначена на посаду заступника прем’єр-міністра. Через рік вона стала депутатом Сенату і перебувала у Верхній палаті парламенту аж до сьогоднішнього дня, 2 травня 2020 року.
…

Слідом за офіційним оголошенням про зараження коронавірусом прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна, 1 травня державні російські ЗМІ повідомили, що COVID-19 підтверджено у міністра будівництва і житлово-комунального господарства Володимира Якушева і його заступника Дмитра Волкова.

Згідно з повідомленнями, Якушева напередодні госпіталізували в лікарню у Москві і він отримує «лікування під наглядом лікарів».

Наразі виконує обов’язки міністра ЖКГ Росії заступник Якушева Микита Стасишин.

Прем’єр-міінстр Росії Михайло Мішустін заявив 30 квітня, що в нього виявили коронавірусну хворобу COVID-19 і він змушений піти на самоізоляцію. Після цього президент Росії Володимир Путін призначив виконувачем обов’язків прем’єра Андрія Білоусова.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 2 травня, коронавірусом в Росії інфіковані понад 114 тисяч людей, померли 1169, одужали понад 13 тисяч.

 
…

В Афганістані головний політичний суперник чинного президента заявив про поступ у переговорах про примирення між ними.

Як написав Абдулла Абдулла у твітері 1 травня, в цих переговорах із президентом Ашрафом Гані «досягнено попередньої домовленості щодо низки принципів».

Подробиць він не навів.

За оголошеними 18 лютого після тривалих зволікань офіційними результатами президентських виборів в Афганістані, які відбулися ще 28 вересня 2019 року, переміг і був переобраний на другий термін президент Ашраф Гані, який отримав 50,64 відсотка голосів виборців у першому турі. Його перемога була визнана світовою спільнотою.

Друге місце з 39,52 відсотками голосів, за офіційними даними, посів Абдулла Абдулла, який за попередньої президентської каденції обіймав посаду «урядового директора» – організатора роботи уряду і радника президента. Він відмовився визнати результати виборів, твердячи про масові фальсифікації, і заявив, що планує сформувати свій власний уряд (в Афганістані президент є одночасно головою уряду).

9 березня обидва провели в Кабулі, в сусідніх урядових будівлях, церемонії своєї інавгурації.

Абдулла, який свого часу був міністром закордонних справ в афганському уряді «Північного альянсу», що протистояв урядові талібів у 1996–2001 роках, невдало брав участь у трьох останніх президентських виборах і щоразу не бажав визнати поразки.

У попередніх, 2014 року, він вийшов у другий тур виборів попереду Гані, але оголошений результат другого туру був 55 відсотків за Гані і 45 за Абдуллу. Останній і тоді не визнавав поразки. Як компроміс, для нього за посередництва США створили позаконституційну посаду «урядового директора»: він головував на засіданнях коаліційного уряду Афганістану, керівником якого є сам президент (посади прем’єр-міністра в Афганістані немає), і був чільним президентським радником.

Нинішня політична криза підриває позиції Кабулу напередодні планованих внутрішньоафганських мирних переговорів із ісламістським рухом «Талібан», який тим часом посилює свої атаки проти урядових сил, попри домовленість талібів зі США, укладену в лютому. Крім того, ситуацію в країні погіршує й коронавірусна інфекція, яка, за офіційними даними, вразила 2335 осіб і призвела до смерті 69 людей; як вважають, справжнє число хворих значно більше.

Сполучені Штати, щоб змусити Гані й Абдуллу до якогось компромісу, в березні оголосили, що скорочують допомогу Афганістанові на 1 мільярд доларів. Також і Європейський союз заявляв, що брак поступу в припиненні ворожнечі між двома суперниками так само може призвести до скорочення допомоги від ЄС.

Угоду з талібами, що має на меті завершити війну в Афганістані, США підписали за згодою влади Афганістану 29 лютого – таліби дотепер відмовлялися від прямих переговорів із владою в Кабулі, і США виступали як посередник. За умовами угоди, які передбачають виведення з Афганістану іноземних військ, якщо сторони дотримаються своїх зобов’язань, таліби зобов’язалися піти на такі прямі переговори. Але перспектива повноцінних і всеосяжних мирних переговорів тепер перебуває під загрозою через небезпеку двовладдя в Кабулі.
…

Державні засоби інформації Північної Кореї повідомили про першу публічну появу лідера країни Кім Чен Ина за останні 20 днів.

Як поінформувало 2 травня офіційне Центральне телеграфне агентство Кореї, Кім відвідав церемонію з нагоди завершення будівництва заводу фосфорних добрив в одному з регіонів країни на північ від столиці Пхеньяну.

Він був там разом із іншими чільними посадовцями, включно з його сестрою Кім Йо Джон, повідомило агентство.

Як мовиться в повідомленні, на церемонії Кім перерізав стрічку на знак завершення будівництва, і «бурхливо залунали вигуки всіх учасників «Ура!» на знак пошани до шановного вищого керівника, який в авангарді верховодить всенародною генеральною боротьбою за всебічне здійснення великої справи будівництва могутньої держави і армії на основі власних сил і прославляє на найвищому рівні державну міць і гідність соціалістичної Кореї», а «шановний вищий керівник тепло махав рукою сповненим безмежної радості будівельникам і масам».

За повідомленням, «церемонія пуску Сунчхонського заводу для виробництва фосфорних добрив, збудованого бездоганно як база виробництва чучхейських добрив, урочисто відбулася 1 травня, на міжнародне свято трудящих усього світу».

Кіма востаннє бачили на людях 11 березня – на засіданні політбюро Центрального комітету владної Трудової партії Кореї, де обговорювали боротьбу з коронавірусом. А коли 15 квітня він не з’явився на урочистостях із нагоди головного свята країни, Дня сонця, як називають день народження його діда, засновника північнокорейської держави Кім Ір Сена, це викликало спекуляції щодо стану його здоров’я. Лунали навіть припущення, що Кім, який має надмірну вагу, потерпає від діабету і багато курить, міг померти. У сусідній Південній Кореї, де стежать за подіями на Півночі, такі припущення про поганий стан здоров’я чи й смерть Кіма заперечували.

Протягом останніх 20 днів державні ЗМІ Північної Кореї кілька разів повідомляли про привітання Кім Чен Ина закордонним діячам, на кшталт президентів Сирії, Куби чи Зімбабве, але ні про які його активні дії повідомлень не було.

Кім Чен Ин, який у Північній Кореї обіймає всі найвищі партійні, державні і військові посади, вже не вперше на тривалий час зникає з очей громадськості. Зокрема, 2014 року його не бачили протягом півтора місяця і тоді теж у чутках «ховали».
…

Конституційний суд Косова заблокував виконання указу президента Хашима Тачі, яким він надав мандат для формування нового уряду Авдулахові Хоті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд заборонив обговорювати це рішення президента на сесії парламенту до 29 травня, поки він готується винести остаточне рішення щодо конституційності указу.

Раніше 1 травня Хашим Тачі надав мандат Хоті, представникові правоцентристської партії «Демократичний союз Косова» (албанське скорочення LDK), бо лідер цієї партії Іса Мустафа запевнив, що його партія сформувала парламентську більшість для обрання нового уряду. LDK разом із двома меншими партіями мають у цій коаліції 61 депутата з загалом 120.

Сесія парламенту, на якій він мав голосувати щодо нового прем’єра, була запланована на 2 травня.

Виконувач обов’язків прем’єра Альбін Курті, голова лівонаціоналістичного руху «Самовизначення», відразу звернувся до Конституційного суду, стверджуючи, що президент порушив конституцію. Він заявив, що тільки його партія має право формувати владу, бо на виборах у жовтні 2019 року здобула найбільше голосів.

Після виборів іще в жовтні 2019 року Курті став премʼєром аж на початку лютого, коли зміг створити коаліцію з правоцентристським консервативним LDK, а вже 25 березня був змушений подати у відставку, бо LDK вийшов із коаліції. Наразі він і його уряд продовжують виконувати обов’язки.

Курті доводить, що тільки його партія має право знову формувати уряд, а в разі невдачі мусять відбутися позачергові парламентські вибори.

Несподіванкою став факт, що Конституційний суд провів сесію вже через кілька годин після подання скарги, незважаючи на те, що в країні всі державні інституції святкують Перше травня. Очікували, що це засідання відбудеться не раніше ніж у понеділок, 4 травня, тобто вже після голосування в парламенті, яке, найімовірніше, затвердило б новий уряд.

Політична ситуації в частково визнаному Косові залишається напруженою.
…

Замість панно з Путіним у цьому храмі планують зобразити церковну процесію, яка відбулася 2014 року в дні захоплення Росією українського Криму
…

В Узбекистані 1 травня прорвало нещодавно збудовану дамбу Сардобінського водосховища на сході країни. Як передає Узбецька служба Радіо Свобода «Радіо Озодлик», після прориву дамби вранці п’ятниці влада евакуювала із довколишніх населених пунктів майже 12 тисяч людей.

На відеокадрах, які є у розпорядженні журналістів, видно прорив у одній з секцій бетонної конструкції заввишки 29 метрів, струм води рушив до сусідніх сіл.

Влада вже заявила, що це пошкодження послабило усю греблю і вона взагалі може повністю зруйнуватися.

На місце події прибуло керівництво Узбекистану.

Сардобінське водосховище почали будувати у 2010 році, а закінчили в 2017 році, воно вміщує 922 мільйони кубометрів води. Глибина водойми 28,8 метра.

Узбекистан також підписав контракт з Китаєм на 23 мільйони доларів на будівництво гідроелектростанції на місці греблі. Китайський гідроенергетичний проєкт планували завершити в 2022 році.

 
…

У столиці Росії Москві ввечері 30 квітня відбулися акції на підтримку «в’язнів Кремля», в тому числі за звільнення засуджених кримських татар. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла учасниця акції Віра Лаврешина.

«Під приводом боротьби з пандемією у нас забирають права, які все ще залишалися, і абсолютно не планують повертати їх назад. Під час епідемії СОVID-19 кожен вирок у Росії стає смертним. Політв’язнів, всіх хворих і ослаблених треба амністувати терміново, поки їх не заморили в умовах пандемії. Адже тут і винних не знайдеш: відповідальність звалять на вірус. Українські в’язні «списку Сенцова», серед яких більшість – кримські татари, повинні бути на свободі, причому вже давно. Ми виходимо, щоб слово «амністія» охопило всю мережу», – розповіла Лаврешина.

Згідно з повідомленням, одиночні пікети влаштували активісти російської ініціативи «Стратегія-30», які пройшли у четвер Західним округом Москви.

Раніше правозахисні і громадські організації звернулися до світової спільноти із закликом відреагувати на загрозу поширення коронавірусу в тюрмах анексованого Росією Криму.

У рамках акції «Стратегія-30» російські опозиційні активісти регулярно проводять заходи на підтримку українських політв’язнів. Вони виходять на мирні пікети і акції з вимогами звільнення політарештантів, припинення російської агресії щодо України, деокупації Криму.
…

Колишні президенти і голови урядів Польщі заявили, що не будуть брати участь у президентських виборах, які мають відбутися 10 травня. Інформацію про бойкот виборів опублікував на сторінці своєї фундації «Форум громадянського розвитку» відомий польський політик, колишній віцепрем’єр Лешек Бальцерович. 

«Хотів би вам передати позицію, якою всі колишні президенти Республіки Польщі: Лех Валенса, Александер Кваснєвський і Броніслав Коморовський, а також колишні прем’єри: Марек Белка, Ян Кшиштоф Бєлєцкі,  Влодзімєж Цімошевіч, Ева Копач, Казімєж Марцінкевіч і Лешек Міллер заявляють, що не візьмуть участі в кореспонденційному голосуванні, тобто у псевдовиборах, і сподіваються, що подібно діятимуть кандидати і виборці, які розділяють турботу щодо поваги до Конституції і демократичного майбутнього Польщі», – заявив Бальцерович.

Також колишній голова Європейської Ради Дональд Туск також заявив, що участі у «процедурі голосування» не братиме.   

«Я  свідомо уникаю слова «вибори», тому що ситуація, котру підготувало керівництво на 10 травня, не має з виборами нічого спільного», – наголосив Дональд Туск.

31 березня польський Сейм, парламент Польщі, ухвалив постанову, що з врахуванням особливої ситуації, викликаної пандемією коронавірусу в країні, провести 10 травня як вийняток кореспонденційні вибори президента. На цій основі кожному виборцю «Пошта Польська» має доручити спеціальний пакет зі зворотнім конвертом, виборчим бюлетенем, інструкцією й свідоцтвом, що підтверджує особисте й таємне голосування. Після заповнення бюлетеню виборець повертає конверт, вкладаючи його до спеціально для цих потреб підготовлених скриньок, які мають бути встановлені поблизу житла повсюди в країні.

Як повідомляють польські ЗМІ, найбільші шанси перемогти на виборах вже в першому турі має нинішній президент Анджей Дуда. Згідно з опитуваннями, віддати голос за нього готові 59% виборців.

Вибори президента Польщі відбуваються раз на п’ять років. Каденція польського президента Анджея Дуди закінчується 6 серпня.

 
…

Парламент Словацької республіки у четвер ухвалив новий склад і програму роботи уряду країни.

За це рішення проголосувало 93 депутати з усього 141 депутатів присутніх депутатів, члени опозиційної партії Smer колишнього голови словацького уряду Роберта Фіца в голосуванні участі не брали.

Крім прем’єра до складу уряду входить 15 міністрів. Прем’єр Ігор Матовіч у програмі роботи уряду визначив як головні завдання боротьбу з корупцією, відкриту роботу органів влади, відновлення довіри до владних структур, модернізацію юстиції, розвиток громадянського суспільства. Особливу увагу уряд хоче присвятити біднішим, хворим і слабшим громадянам.

Вперше в головному програмному документі словацького уряду серед пріоритетів закордонної політики виділена Україна. У програмі наголошується, що Словаччина буде «активно підтримувати трансформацію й європейську перспективу України» і «не визнаватиме порушення територіальної інтеграції України» (сторінка 107 програми – ред.).

Словацький уряд також ставить своєю метою захист і підтримку національних меншин, зокрема, «представникам національних меншин уряд створюватиме можливості для збереження їхніх культурних звичаїв, мови, традицій і не буде ухвалювати такі заходи, які були б скеровані до асиміляції з більшістю населення чи таку асиміляцію підтримували б».

 
…

У Росії перенесли урочисте відкриття споруди, яку неофіційно називають «головним храмом міністерства оборони». Це сталося через епідемію COVID-19, повідомляє російська агенція «Інтерфакс» та інші російські ЗМІ.

Співрозмовник агенції припустив, що «термін відкриття храму буде синхронізований із датою офіційного святкування» завершення бойових дій у Європі, тобто 24 червня або 3 вересня.

Раніше урочистості планувалися 6 травня 2020 року. Висота будівлі становить 95 метрів, будівництво обійшлося в шість мільярдів рублів (це понад два мільярди гривень).

Член ради з культури при патріархові РПЦ Леонід Калінін назвав прийнятним зображення президента Росії Володимира Путіна та інших чиновників у храмі на мозаїці на тему анексії українського Криму, а портрета радянського диктатора Йосипа Сталіна – на мозаїці із зображенням параду, який відбувся 24 червня 1945 року і був присвячений перемозі над нацистською Німеччиною.

Парад 9 травня в 2020 року не відбудеться через епідемію. Президент Росії Володимир Путін обіцяв, що урочистості відбудуться пізніше, але дату не називав.
…

Міністерство охорони здоров’я і соціального захисту Таджикистану 30 квітня офіційно підтвердило наявність в країні коронавірусу. Відомство повідомило про 15 підтверджених випадків COVID-19, зокрема про 10 у Согдійської області і п’ять – у Душанбе, зазначають місцеві державні ЗМІ.

У зв’язку з цим Республіканська комісія з профілактики коронавірусної інфекції оголосила в країні з 4 травня 2020 року літні канікули для студентів 1-го, 2-го і 3-го курсів вузів Таджикистану і ухвалила рішення, що населення країни має обов’язково носити медичні маси.

Вранці перед офіційним оголошенням глава Ради директорів клініки Ібн Сіно у Душанбе Абдухаліл Холікзод повідомив у соцмережах, що «кілька співробітників клініки захворіли інфекційною хворобою, яка поширюється в країні», але при цьому не уточнив, про яке захворювання йдеться.

Влада Таджикистану довгий час заперечувала, що у країні є заражені коронавірусом чи померлі від COVID-19. У країні довгий час не закривали школи і не скасовували масові заходи: проводився навіть чемпіонат країни з футболу, який призупинили лише кілька днів тому. Але при цьому в період з 1 лютого по 30 квітня на території Таджикистану на карантин відправили понад 10 тисяч людей, 8 тисяч перебувають в ньому й зараз.

На початку травня країну може відвідати місія експертів ВООЗ: представники організації відвідають медичні установи та інші важливі об’єкти охорони здоров’я, а за підсумками візиту розкажуть про ситуацію з коронавірусом у регіоні.

 
…

Парламент Сербії на позачерговій сесії підтвердив запровадження надзвичайного стану та декрети й укази уряду які були ухвалені від 15 березня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода 30 квітня.

Надзвичайний стан був запроваджений спільним рішенням президента Александра Вучича, спікера парламенту Майї Ґойкович й голови уряду Ани Брнабич. Влада тим часом ухвалила 44 декрети, якими обмежуються права громадян, ребаланс бюджету, укази про надання фінансової допомоги господарським суб’єктам.

Читайте також: У Сербії першотравневі свята святкуватимуть у карантині – уряд​

Ухвалили й рішення надати всім повнолітним громадянам одноразову донацію на суму 100 євро. Депутати від опозиції бойкотували голосування, хоча деякі з них взяли участь у дебатах й піддали критиці більшість заходів уряду.

Влада тим часом послабила деякі заходи спрямовані для захисту від коронавірусу. Відкриті парки, базари, перукарні й фітнес центри. Починаючи з 4 травня будуть відкриті кавʼярні, великі торгові центри й міський транспорт, з 11 травня – дитячі садочки.​

Президент Вучич заявив, що надзвичайний стан ймовірно буде скасований наприкінці наступного тижня.

Читайте також: У Сербії розпочалися вечірні «домашні» протести проти влади й президента​

На пропозицію глави держави уряд виніс рішення, згідно з яким в час першотравневих свят комендантська година буде тривати від 18.00 години 30 квітня до 5.00 години 2 травня. Раніше виголосили, що «домашній арешт» триватиме до ранку 4 травня. Це викликало масові протести на суспільних меражах та у вечірніх годинах на балконах будинків.

Людям, старшим від 65 років, допускають 60-хвилинну прогулянку під час комендантської години, щонайбільше 600 метрів від помешкання.

Станом на 29 квітня на COVID-19 в Сербії захворіли 8724 особи, померли 173 людини.

 
…

Німеччина заборонила діяльність підтримуваного Іраном угруповання «Хезболла» на своїй території та кваліфікувала цю організацію як «терористичну», повідомило міністерство внутрішніх справ Німеччини 30 квітня.

Поліція Німеччини провела вранці рейди в Бремені та Берліні, щоб затримати імовірних членів групи.

Раніше Німеччина розмежовувала політичну діяльність «Хезболли» та підконтрольних їй бойовиків, які воювали разом із армією президента Башара Асада в Сирії. Група також є важливою в підтримці уряду прем’єр-міністра Лівану Хасана Діаба, який вступив на посаду в січні.

За підрахунками німецьких силовиків, понад тисяча людей у Німеччині є частиною екстремістського крила «Хезболли». США, які вже давно вважають «Хезболлу» терористичною організацією, разом із Ізраїлем підштовхували Берлін до аналогічного кроку.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова назвала «хворобливими фантазіями» звинувачення в підготовці замахів на чеських політиків російськими спецслужбами.

«Це вже хворобливі фантазії. Тут критикувати або описувати, або давати їм будь-яку характеристику просто неможливо. Це межує з якимось хворобливим маренням, чергова груба провокація з боку тих сил в Чехії, які хочуть за всяку ціну завдати шкоди російсько-чеським відносинам», – сказала Захарова.

Чеське видання Respekt написало, що три тижні тому в аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом. Його зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У портфелі пасажира, за даними тижневика Respekt, який посилається на джерела в силових структурах Чехії, могла бути смертельна отрута рицин.

За повідомленням, можливий учасник замаху міг бути співробітником однієї з російських спецслужб і користуватися дипломатичними документами й допомогою співробітників російського посольства.

Як пише видання, з моменту його прильоту чеські спецслужби взяли під охорону кількох празьких політиків: голову адміністрації Праги-6 Ондржея Коларжа і мера Праги Зденєка Гржиба. Обоє підтвердили, що перебувають під охороною.

Колар був одним із головних ініціаторів демонтажу пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі.

Гржиб, у свою чергу, в кінці лютого підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії на честь вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Обидві події викликали різке невдоволення з боку російської влади.

27 квітня речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «качкою» розслідування чеського видання Respekt, яке повідомило про приїзд до Чехії співробітника російських спецслужб для отруєння мера Праги й інших політиків.
…

«Демократичний союз Косова» колишнього прем’єра Іси Мустафи й «Альянс за майбутнє Косова» іншого колишнього премʼєра Рамуша Харадіная досягли домовленості щодо формування нового уряду й вимагають якомога швидше скликати парламент. Про це заявив кандидат від ДСК на посаду голови уряду Авдулах Хоті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Після виборів у жовтні 2019 року політичні партії чотири місяці домовлялися про формування нової правлячої коаліції. На початку лютого 2020 року владу сформували лівонаціоналістичний рух «Самовизначення» Альбіна Курті, котрий став премʼєром й правоцентристський консервативний ДСК.

Цей уряд подав у відставку 25 березня, оскільки виявилося, що коаліційні партнери неспроможні дійти спільної мови щодо більшості питань необхідних для ефективного функціонування держави.

Президент Хашім Тачі запропонував Албіну Курті сформувати нову більшість. Той відмовився й вимагав від глави держави призначити нові вибори. Відтак Тачі надав шанс сформувати більшість другій за величиною політичній партії.

Для обрання нового уряду необхідно набрати 61 з-поміж 120 депутатських голосів. Партії Мустафи й Харадіная разом мають 41 депутата. Вони стверджують, що мають підтримку депутатів сербської національності й інших нацменшин та ще деяких депутатів від колишньої опозиції.

Колишній премʼєр Харадінай заявив, що основними завданням нового уряду буде боротьба проти COVID-19 й подолання економічних наслідків пандемії.

Станом на 28 квітня у Косові ідентифіковали 790 хворих, померла 21 людина.

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті
…

Князь і великий магістр Суверенного військового ордена Мальти Джакомо далла Торре дель Темпіо ді Санґінетто помер на 76-му році життя в Римі в ніч на середу, 29 квітня.

Кілька місяців тому у магістра виявили невиліковне захворювання.

Далла Торре очолював орден з 2018 року. Його батько був генеральним директором музеїв Ватикану з 1961 по 1975 рік, його брат очолює трибунал (суд) Ватикану.

Далла Торре вивчав археологію та історію мистецтва в університеті Сапієнца в Римі, викладав класичний грецьку мову в Папському Урбаніанському університеті.

До Мальтійського ордену майбутній великий магістр вступив у 1985 році.

Мальтійський орден – один з найстаріших лицарський орденів в світі, заснований в 1048 році. Він розглядає себе як державу і за міжнародним правом є державоподібним утворенням зі статусом спостерігача при ООН і Раді Європи. Ордену належить територія в Римі, і він орендує землю на Мальті. Основний напрямок роботи «мальтійців» – благодійність.

За державним устроєм орден є виборною монархією, до виборів наступного князя і великого магістра його обов’язки виконуватиме великий командор, 80-річний фра Руї Гонсало до Валле Пейшоту де Віллаш Боаш.
…

Нижня палата парламенту Таджикистану 29 квітня ухвалила поправки до закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Вони забороняють «русифікувати» таджицькі прізвища та по батькові при реєстрації імен новонароджених, а саме використовувати слов’янські суфікси «-ов», «-ова», «-єв», «єва» в таджицьких прізвищах та відповідні суфікси в іменах по батькові, повідомляє таджикистанське незалежне агентство «Азія-Плюс».

Міністр юстиції Таджикистану Музаффар Ашурійон пояснив запропоновані урядом поправки політикою «відродження національних імен», яка діє в Таджикистані в останні роки. Замість російських суфіксів закон дозволяє додавати до прізвищ новонароджених таджицьких суфікси «пур» (для дітей чоловічої статі) і «духт» (для дітей жіночої статі).

Виняток у використанні слов’янських суфіксів буде зроблений лише для національних меншин, в першу чергу російськомовних. Вони зможуть самі обирати, які суфікси використовувати в прізвищах і по батькові при реєстрації своїх новонароджених дітей, пояснив міністр.

Також, за словами міністра, поправки стосуються тільки дітей, які будуть народжуватися після ухвалення закону. Тому жителям Таджикистану, які вже мають «русифіковані» прізвища та по батькові, не доведеться переробляти документи.

Починаючи з 2007 року слідом за президентом Таджикистану від російських закінчень у прізвищах відмовилися багато високопоставлених чиновників в країні. До 2007 року прізвище президента Емомалі Рахмона писалося як «Рахмонов».

У 2011 році влада Таджикистану зобов’язала батьків «давати дитині ім’я відповідно до національних цінностей», а в квітні 2016 року етнічним таджикам офіційно заборонили використовувати русифіковані прізвища та по батькові в документах. Також громадянам Таджикистану рекомендували утриматися від використання російських суфіксів при реєстрації прізвищ і по батькові своїх дітей, але офіційно заборона на них не була прописана в законі.
…

Щонайменше 40 мирних жителів, в тому числі 11 дітей, загинули 28 квітня в результаті вибуху автомобіля в місті Афрін на північному заході Сирії, контрольованому повстанцями, яких підтримує Туреччина.

Сирійська обсерваторія з прав людини заявила, що убитих – 46, хоча раніше повідомлялося про приблизно 20 жертв. Крім того, 50 людей зазнали поранень, у багатьох – критичний стан, що може збільшити число смертей. Серед загиблих щонайменше 6 протурецьких сирійських бійців.

Міністерство оборони Туреччини раніше звинуватило у нападі курдів із «Загонів народної оборони» (YPG), які Анкара вважає терористичною організацією.

Вибух стався у велелюдному місці в центрі Афрін. У Держдепартаменті США вказали, що бомба була закладена, коли люди робили покупки. США засудили напад.

В основному курдський анклав Афрін взяли під контроль турецькі військові і союзні сирійські повстанці під час наступу в березні 2018 року.

Подібні вибухи автомобілів мали місце в цьому районі і раніше. Анкара часто звинувачує YPG в таких атаках, в той час як ополченці кажуть, що не виступають проти цивільних.
…

Уряди країн Східної Європи і Центральної Азії реагують на пандемію COVID-19 репресивними і насильницькими заходами, які не відповідають їхнім зобов’язанням у галузі прав людини. Про це йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, опублікованій 29 квітня. Автори дослідження аналізують ситуацію в Росії і кількох державах пострадянського простору.

У деяких країнах і регіонах влада «розглядає пандемію як карт-бланш на придушення прав людини», відзначають правозахисники. У Казахстані, за словами експерта Amnesty International, «влада заварює двері багатоквартирних будинків, щоб заблокувати жителів», а в російському регіоні Чечня поліцейські «б’ють людей за те, що на них немає захисних масок».

У Росії до медиків, які скаржилися на брак засобів захисту і ліків, застосовуються заходи адміністративного впливу, відзначають в Amnesty International.

Влада в багатьох країнах Східної Європи і Центральної Азії регулярно вдається до репресій, щоб заглушити критику на свою адресу. У доповіді вказується на випадки притягнення до відповідальності користувачів соціальних мереж, журналістів і медичних працівників. В Amnesty International вважають, що заходи з протидії недостовірній інформації про COVID-19 можуть використовуватися владою, щоб приховати масштаби епідемії і перешкодити поширенню відомостей про проблеми медицини.

За словами експерта організації в Центральній Азії Гізер МакГілл, влада більше зацікавлена «в придушенні інакомислення, ніж у захисті громадського здоров’я». Будь-які суворі заходи щодо запобігання поширення вірусу повинні бути обмеженими за часом їх застосування, пропорційними і відповідати стандартам у галузі прав людини, вважає вона.
…

Старшокласників у Туркменистані, які досягли 18-річного віку, попередили, що їх покличуть на строкову службу до війська вже у травні – до закінчення школи. Як передає Туркменська служба Радіо Свобода Радіо Азатлик, відповідні попередження отримали учні деяких регіонів країни. І хоча влада не коментує такі рішення, відповідна практика мала місце і раніше. Батьки старшокласників неодноразово зверталися до чиновників з проханням почекати, поки учні закінчать школу перед тим, як забирати їх в армію.

Повідомляється, що молодих людей сповістили про те, що атестати про повну загальну середню освіту їм вручать після того, як вони відслужать і повернутися з армії.

Навчальний рік в середніх школах Туркменистану щорічно закінчується 25 травня, випускні іспити проводять 7 червня, а вже потім випускникам вручають свідоцтва про закінчення школи.

Якщо 18-річних осіб заберуть в армію у травні, то це означає, що вони можуть пропустити приблизно два місяці навчального процесу. За законодавством Туркменистану, під військовий призов підлягають громадяни чоловічої статі віком від 18 до 27 років без права на звільнення чи відстрочку. У Туркменистані призов на строкову військову службу проводять двічі на рік з 1 квітня до 30 червня та з 1 жовтня до 31 грудня.
…

Перший великий онлайн-мітинг пройшов у столиці Росії Москві ввечері 28 квітня. Як передає Російська служба Радіо Свобода, акцію провели під гаслом «За життя», а за форматом онлайн-мітинг був максимально наближений до звичних протестів.

Його учасники могли не лише слухати виступи, а й за допомогою своїх фотографій із плакатами брати участь, відправивши своє зображення на електронну адресу організаторів.

Багато учасників мітингу висловлювали незгоду з запропонованими президентом Росії Володимиром Путіним поправками до Конституції, а також розповідали про свій досвід життя в умовах обмежень та самоізоляції.

Організатори кампанії «Ні», що вимагають скасувати так зване голосування за поправки до Конституції, заздалегідь опублікували повний список тих, хто виступатиме на онлайн-мітингу «За життя».

З вимогами до влади виступили політики, підприємці, журналісти, адвокати, митці та інші.

Мітинг провели журналіст Ілля Азар і акторка Юлія Ауг.

 
…

Колишній державний секретар США Гілларі Клінтон підтримала Джо Байдена під час праймеріз Демократичної партії.

«Я хочу додати свій голос до багатьох, хто підтримав вас, щоб ви стали нашим президентом», – сказала Клінтон.

Вона додала, що «це момент, коли ми потребуємо лідера, президента, як Джо Байден».

Раніше Байдена підтримали експрезидент Барак Обама та його колишній опонент під час праймеріз Демократичної партії Берні Сандерс.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада 2020 року.

 
…

Міністерство закордонних справ Чехії і посольство Росії у Празі обмінялися низкою заяв після повідомлень, що російські спецслужби, ймовірно, планували замах принаймні на двох чеських діячів.

МЗС Чехії написало відповідь на ноту російського посольства з приводу таких повідомлень у чеській пресі, назвавши російську ноту неприйнятною. Та нота є протестом проти роботи незалежних ЗМІ, наголосила речниця чеського міністерства Зузана Штіхова.

«У Чехії існує свобода преси і заборона цензури… У ці свободи МЗС не втручається і втручатися не буде. Ми відкидаємо спроби такого втручання з боку іноземної держави», – заявила вона. Речниця також нагадала Росії про договір між двома країнами, в якому вони зобов’язалися не втручатися у внутрішні справи одна одної.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив журналістам, що Чехія не дозволить іншим країнам втручатися в її справи. «Ми суверенна держава і, звичайно, не потерпимо, щоб якісь великі світові потуги якимсь чином впливали на наші політичні справи», – наводить його слова агентство ČTK.

Попереднього дня, 27 квітня, російське посольство у Празі виступило з заявою, що воно «категорично відкидає… кричущі і брехливі інсинуації», як воно назвало публікації в чеській пресі про можливий російський замах. Посольство стверджувало, що ті «вигадки не мають під собою абсолютно ніякого підґрунтя» і є «продовженням активізованої тут (у Чехії – ред.) останніми днями інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію нашої країни (Росії – ред.) і нав’язування її ворожого образу чеській громадськості».

«Очікуємо, що згаданій ганебній публікації буде дана в Чехії належна оцінка», – заявили тоді в посольстві, додавши, що послали про це ноту до чеського МЗС.

Чеське видання Respekt написало, що три тижні тому в аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом. Його зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У портфелі пасажира, за даними тижневика Respekt, який посилається на джерела в силових структурах Чехії, могла бути смертельна отрута рицин.

За повідомленням, можливий учасник замаху міг бути співробітником однієї з російських спецслужб і користуватися дипломатичними документами й допомогою співробітників російського посольства.

Як пише видання, з моменту його прильоту чеські спецслужби взяли під охорону кількох празьких політиків: голову адміністрації Праги-6 Ондржея Коларжа і мера Праги Зденєка Гржиба. Обоє підтвердили, що перебувають під охороною.

Колар був одним із головних ініціаторів демонтажу пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі.

Гржиб, у свою чергу, в кінці лютого підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії на честь вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Обидві події викликали різке невдоволення з боку російської влади.

27 квітня речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «качкою» розслідування чеського видання Respekt, яке повідомило про приїзд до Чехії співробітника російських спецслужб для отруєння мера Праги й інших політиків.
…

Міністерство юстиції Узбекистану розкритикувало деякі російські ЗМІ і звинуватило їх у «пропаганді» через неправильну, на думку відомства, подачу новини про законопроєкт щодо державної (узбецької) мови і використання цієї мови чиновниками країни.

Законопроєкт доповнює статтю 42 Кодексу про адміністративну відповідальність Узбекистану: він недавно був винесений на обговорення Міністерством юстиції. У разі, якщо закон ухвалять, штрафи для посадових осіб в Узбекистані за невикористання державної (узбецької) мови в діловодстві можуть скласти від 446 тисяч до 1,1 мільйона сумів (44-108 доларів).

«У цій ситуації російські пропагандистські сайти почали провокувати. Російський Regnum повідомив, що «в Узбекистані запровадять штрафи за використання російської мови в держорганах». Місцевий сайт Vesti.uz заявив, що «Узбекистан має намір накласти штрафи за мову Пушкіна». Ви відчуваєте різницю? Уряд закликає державні органи «поважати узбецьку мову», в той час як пропагандисти пишуть, що в Узбекистані «намагаються оштрафувати за російську мову», – заявила 28 квітня прессекретар Мін’юсту Узбекистану Севара Урінбаєва.

Вона зазначила, що новий законопроєкт – це хороше рішення, бо «посадові особи урядових організацій зобов’язані поважати узбецьку мову, а в іншому випадку повинні бути оштрафовані».

«Проєкт закону ніяким чином не обмежує конституційні права націй і народностей, що проживають на території республіки за вживання рідної мови, вибору мови міжнаціонального спілкування і навчання на свій розсуд, за зверненням в державні органи і організації своєю мовою», – відзначили в Мін’юсті.

У жовтні 1989 року, після розвалу СРСР, влада Узбекистану проголосила узбецьку єдиною державною мовою країни. Російську мову, що разом з узбецькою використовувалася в регіоні за часів СРСР і мала рівний їй статус, наділили статусом мови міжнаціонального спілкування.

Зараз в Узбекистані діє закон про державну мову в редакції від 1995 року, де узбецька також названа єдиною державною мовою. При цьому російська мова досі широко використовується в Узбекистані, в країні діють російськомовні школи, а діловодство часто ведеться двома мовами – узбецькою і російською.

Розробники законопроєкту з Мін’юсту Узбекистану кажуть, що орієнтувалися на досвід у законотворчості України, Латвії, Литви і Таджикистану, де російська мова також не була визнана державною мовою.
…

Наслідки пандемію коронавірусу можуть мати серйозний негативний вплив на ситуацію з правами та здоров’ям жінок та дівчат. Такого висновку дійшли експерти Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA).

Як зазначають експерти, наслідком карантинних заходів протягом 6 місяців може стати те, що 47 мільйонів жінок у країнах з низьким та середнім рівнем доходу не матимуть доступу до засобів контрацепції – це призведе до приблизно 7 мільйонів додаткових небажаних вагітностей. За цей же період може статися додатково 31 мільйон випадків гендерного насильства.

Очікується, що пандемія призведе до суттєвих затримок реалізації програм, спрямованих на припинення операцій на жіночих статевих органів та дитячих шлюбів. Наслідком може стати зростання на 2 мільйони випадків жіночого обрізання протягом наступного десятиліття, та на близько 13 мільйонів дитячих шлюбів у цей же період.

Як повідомила Радіо Свобода директорка Департаменту Національних «гарячих ліній» ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк, в Україні за час карантину у більш ніж півтора раза збільшилася кількість випадків домашнього насильства.

 
…

У зв’язку із кризовою ситуацією, яку викликала епідемія COVID-19 у Чехії й світі, 55-ий міжнародний Карло-Варський кінофестиваль цього року не відбудеться. Про це заявив президент кінофестивалю Їржі Бартошка.

«Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах є в нас однією з найбільш значних культурних подій, і як організатори ми врешті дійшли до думки, що пошук альтернативних варіантів ішов би всупереч його головному змісту, а ним є взаємні зустрічі глядачів, творців фільмів, людей з різних галузей життя та їхнє колективне сприйняття творів», – зазначив Їржі Бартошка.

Організатори ухвалили рішення про те, що 55-ий міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах відюудеться 2 липня 2021 року.
…