Грузія планує відкрити свій кордон для іноземних туристів з 1 липня, повідомив прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія.

«Ми зробимо це за допомогою облаштування безпечних коридорів на сухопутних кордонах з нашими сусідами, а також завдяки двостороннім переговорам з країнами, цікавими для нас з точки зору туризму. Ці переговори вже розпочалися», – повідомив грузинський прем’єр.

Він уточнив, що «відкриття» внутрішнього туризму очікується з 15 червня.

Ґахарія не виключив, що будуть створені так звані «безпечні зони» в туричтичній місцевості країни.

7 травня влада Грузії також ухвалила рішення про зняття обмежень на в’їзд і виїзд з грузинських міст. Водночас комендантська година по всій Грузії поки залишається чинною.

Як свідчать дані університету Джонса Гопкінса (США), у Грузії нині зафіксовано 615 випадків COVID-19 і 9 через це смертей.
…

Президент США Дональд Трамп наклав вето на резолюцію Конгресу, що мала на меті обмежити йому можливість завдати ймовірного удару по Ірану без конгресової згоди, хоча ця резолюція й була необов’язковою до виконання.

Як заявив із цього приводу Трамп 6 травня, намагання законодавців обмежити воєнні повноваження президента «дуже образливе» і ґрунтується на «нерозумінні фактів і законодавства».

Конституція США встановлює, що виключне право оголошувати війну має Конгрес, але Трамп заявив, що, «всупереч резолюції, США не застосовують силу проти Ірану».

«Резолюція натякає, що конституційне повноваження президента вдаватися до воєнної сили обмежене тільки захистом Сполучених Штатів і їхніх сил від неминучого нападу. Це не так», – стверджує Трамп.

Говорячи про повітряний удар США на території Іраку, який знищив чільного іранського генерала, Трамп заявив: «Ми живемо в ворожому світі, в якому все розвиваються загрози, і Конституція визнає, що президент повинен бути здатним передбачити наступні кроки наших противників і вжити швидких і рішучих дій у відповідь. І саме це я й зробив».

Він також стверджує, що той удар був дозволений за резолюцією ще 2002 року, яка дозволила війну з Іраком за режиму диктатора Саддама Хусейна.

Згадану резолюцію слідом за Сенатом ухвалила й Палата представників у березні. Після вето вона повертається до Сенату, але там навряд чи знайдеться більшість принаймні в дві третини голосів, щоб подолати це вето.

Напруженість між Вашингтоном і Тегераном зросла після того, як США вийшли з багатосторонньої «ядерної угоди» з Іраном і наклали на цю країну тяжкі санкції. Ще далі ці відносини загострилися, коли в січні повітряний удар США на іракській території вбив одного з найвпливовіших іранських генералів Касема Солеймані, який перебував в Іраці. Тоді Іран відповів своїм ракетним ударом по військових базах в Іраці, де дислокуються військові США, внаслідок чого понад сто з них зазнали серйозних контузій. Це поставило США й Іран на межу війни.
…

У Росії президент Володимир Путін вніс у військові статути заборону військовослужбовцям розкривати в засобах інформації й інтернеті свою належність до Збройних сил. Крім того, президент Володимир Путін також заборонив їм мати при собі смартфони й інші схожі пристрої в значній кількості ситуацій.

Указ, що був підписаний, оприлюднений і набув чинності 6 травня, вносить зміни до Дисциплінарного й низки інших статутів російських Збройних сил.

Зокрема, відтепер до грубих провин за Дисциплінарним статутом віднесені й порушення заборони надавати ЗМІ або поширювати в інтернеті інформацію, що дає змогу визначити належність військовослужбовців до Збройних сил чи інших формувань, а також інформацію про інших військових, про звільнених із військової служби, членів їхніх родин і батьків, зокрема й інформацію, що дає можливість визначити місце перебування цих осіб у певний період часу тощо.

Крім того, грубою провиною стає порушення заборони мати при собі при виконанні обов’язків військової служби електронні пристрої побутового призначення, в яких можуть зберігатися чи які дають змогу поширювати через інтернет аудіо, фото, відеоматеріали й дані геолокації в таких випадках, як, зокрема, участь у бойових діях, виконання завдань в умовах «збройних конфліктів» чи «участь у діяльності для підтримання чи відновлення міжнародного миру й безпеки або припинення міжнародної терористичної діяльності за межами території Росії», як і при виконанні багатьох інших обов’язків військової служби: при навчаннях, у нарядах тощо.

Ці заборони були вперше запроваджені в Росії законом, що був ухвалений і набув чинності навесні 2019 року.

Заборони, зокрема, мають на меті унеможливити чи ускладнити розслідування дій російських військ у таких ситуаціях, як їхнє вторгнення в Україну з 2014 року чи в Сирію з 2015-го. Тоді завдяки публікаціям російських військових у соцмережах журналістам, розслідувачам і експертам вдавалося отримати прямі або непрямі підтвердження перебування російських військовослужбовців у цих країнах.

Зокрема, дані з соцмереж допомогли журналістам-розслідувачам підтвердити російське походження комплексу «Бук», із якого був збитий малайзійський «Боїнг» над Донбасом у 2014 році, а також факти російських бомбардувань цивільних об’єктів у Сирії. Фотографії з соцмереж також дозволяли говорити про повномасштабну підготовку російської операції в Сирії ще за кілька тижнів до її офіційного початку у вересні 2015 року.

Тим часом, на думку правозахисників, закон, який торкнеться і солдат-строковиків, може привести до підвищення рівня дідівщини в російській армії.
…

Верховний суд Ізраїлю увечері 6 травня вирішив, що чинний прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу може очолити новий уряд країни, попри те, що він є обвинуваченим у кримінальній справі про корупцію.

Рішення ухвалене одноголосно. Суд відкинув петиції, автори яких вимагали усунути Нетаньягу від формування уряду. Суд також відмовився визнати такою, що не відповідає закону, угоду між Нетаньягу і лідером опозиційного блоку «Кахоль-Лаван» Бенні Ганцем про формування нового кабінету.

Нетаньягу та його головний конкурент Бенні Ганц підписали в квітні угоду про уряд національної єдності. Відповідно до досягнутих домовленостей, два політики по черзі керуватимуть Ізраїлем після трьох виборів, на яких жоден із них не здобув вирішальної переваги.

Правий політик Нетаньягу, який працює головою уряду понад 10 років, виконуватиме функції прем’єр-міністра впродовж 18 місяців, а згодом передасть повноваження центристу Ганцу, колишньому командувачу армії.

Але кілька організацій, включно з опозиційними партіями та правозахисниками, подали клопотання про скасування угоди иа заборону Нетаньягу керувати урядом, посилаючись на кримінальну справу проти нього.

Нетаньягу в січні був обвинувачений у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою. Він заперечує будь-які правопорушення у всіх трьох справах і заявляє, що є жертвою політичного переслідування. Суд над Нетаньягу має розпочатися 24 травня.

Законодавство Ізраїлю передбачає, що прем’єр-міністр не зобов’язаний іти у відставку до остаточного вироку суду.

У разі засудження Нетаньягу може загрожувати до 10 років в’язниці за хабарництво та щонайбільше трирічний термін за шахрайство та зловживання довірою.
…

Лідери Європейського союзу підтвердили свою «однозначну підтримку» шести держав Західних Балкан у їхніх прагненнях зрештою приєднатися до блоку і запропонували їм нову фінансову підтримку в той час, як регіон намагається впоратися з коронавірусною кризою.

На тлі боротьби за вплив у регіоні з боку Росії й Китаю лідери ЄС 6 травня зібралися на приблизно двогодинний відео-саміт із представниками Албанії, Боснії та Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії і Сербії.

Як йдеться в «Загребській декларації», документі, який у хорватській столиці ухвалили лідери 27 країн ЄС й шести балканських держав, країни Європейського союзу й Західних Балкан виступають проти спільних загроз і за європейську перспективу регіону.

Подальша підтримка ЄС балканським країнам буде обумовлена, зокрема, прогресом у сфері верховенства права, соціально-економічних реформ і в запровадженні європейських цінностей і стандартів. Європа наполягає на боротьбі проти корупції, організованої злочинності, повазі прав людини й прав національних меншин.

Європейські країни, зазначається в документі, продовжують співробітництво з країнами Західних Балкан, які разом прагнуть до спільної мети – сильної, стабільної й обʼєднаної Європи. 

Хорватія від 1 січня до 30 червня вперше після вступу до ЄС 2013 року головує в цій організації. 

Саміт відбувався онлайн через пандемію COVID-19. Учасники, зокрема, зазначили, що країни ЄС надали країнам Західних Балкан для боротьби з пандемією допомогу на суму 3,3 мільярди євро.

На вимогу Іспанії, однієї з-поміж пʼяти країн ЄС, які не визнають Косова, на саміті не були виставлені прапори, герби й інші державні ознаки. Глави держав й голови урядів були підписані тільки імʼям й прізвищем, без імені держави й без назви посади, яку обіймають.

 
…

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек потрапив в аварію в таксі, в якому вранці 6 травня їхав додому. Як повідомляють чеські ЗМІ, міністр не постраждав, при цьому загинув 62-річний водій таксі.

Обставини, за яких сталася аварія, зараз вивчає поліція. Наразі відомо, що таксі налетіло на припарковане авто. Допускається, що причиною аварії могли бути проблеми, пов’язані зі станом здоров’я водія таксі. 

«Мені жаль, що згасло людське життя. Хочу висловити своє щире співчуття родині померлого», – зазначив Томаш Петршічек.

Як повідомляє поліція, міністр Томаш Петршічек на основі власного бажання не користувався поліцейською охороною. «Це є його право, і це звичайна річ. Особа, яку охороняють, може будь-коли поліцейську охорону відкинути чи перервати», – інформує чеська поліція на своїй твіттер-сторінці. 

«Мати охорону – це право, зовсім не обов’язок членів уряду», – наголосила у зв’язку з трагічною подією речниця поліції Катержіна Рендлова. 

 
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель 6 травня оголосила про нові заходи з ослаблення обмежень, запроваджених у зв’язку з епідемією коронавірусу. Вони погоджені з керівництвом федеральних земель Німеччини.

За словами Меркель, країна успішно подолала «першу фазу» пандемії, число нових виявлених випадків інфікування неухильно знижується. 

«Ми можемо діяти рішуче, але при цьому дотримуватися обережності», – сказала канцлер. Вона висловила сподівання, що і після зняття обмежувальних заходів ситуація залишиться під контролем.

Людям, які не живуть під одним дахом, дозволять зустрічатися. Також розшириться кількість відкритих магазинів. Залишається в силі вимога носити маски в громадському транспорті, а також дотримуватися «соціальної дистанції» у півтора метра.

Найбільший резонанс викликало рішення, що дозволяє відновити з середини травня матчі німецької футбольної Бундесліги – поки що без глядачів на трибунах. 

Бундесліга стане першим великим європейським чемпіонатом з футболу, який буде продовжений після вимушеної перерви, викликаної пандемією COVID-19. Останні матчі Бундесліги були зіграні 11 березня.

В Англії та Іспанії футбольні першості повинні продовжитися в червні, команди починають тренування. А у Франції і Нідерландах перервані чемпіонати в цьому сезоні відновлені не будуть.

У Німеччині всього з початку епідемії було виявлено близько 165 тисяч заражених коронавірусом. Померли близько семи тисяч людей – відсоток летальності в Німеччині на даний момент істотно нижчий, ніж у більшості країн Західної Європи і в США. 

Обмежувальні заходи в Німеччині з метою сповільнити поширення коронавірусу були запроваджені в березні.

 
…

Бізнесмен і мільярдер, засновник групи «Аллтек» Дмитро Босов, який займав 86-е місце в списку найбагатших росіян, вчинив самогубство, повідомляють російські ЗМІ. Це сталося в ніч на 6 травня у власному будинку Босова в селищі Усово в Московській області, повідомило видання РБК, посилаючись на двох знайомих бізнесмена. Смерть мільярдера підтвердили також джерела ТАСС й «Інтерфаксу». Босову було 52 роки.

Представник головного слідчого управління Слідчого комітету по Московській області Ольга Врадій заявила, що родичі 6 травня виявили в будинку в Усово тіло чоловіка з вогнепальним пораненням голови. Поруч із тілом чоловіка лежав пістолет.

Представники бізнесмена офіційних коментарів поки що не давали.

Forbes у 2020 році оцінив статки Дмитра Босова в 1,1 мільярда доларів. Структури Босова контролюють групу «Сибантрацит», лідера з видобутку й експорту антрациту в світі, а також «Східвугілля», найбільшого в Росії виробника металургійного вугілля. Також ця компанія спонсорує «Нічну хокейну лігу», російську любительську спортивну організацію, створену з ініціативи президента Володимира Путіна.

Що стало причиною самогубства підприємця – невідомо. 

 
…

Російські науковці, викладачі та діячі культури підписали відкритий лист до Верховного суду Карелії з проханням відпустити історика і голову регіонального відділення правозахисного центру «Меморіал» Юрія Дмитрієва з СІЗО, де зафіксували перші випадки зараження коронавірусною інфекцією. Текст документа публікує «Новая газета».

Автори листа звертають увагу на небезпеку поширення COVID-19 і відзначають, що звинувачення, висунуті проти Дмитрієва, несправедливі. Вони мають бути зняті під час судового розгляду, а сам історик повинен чекати на рішення суду в безпеці, йдеться в документі.

Звернення підписали письменники Дмитро Биков і Віктор Шендерович, музиканти Борис Гребенщиков, Юрій Шевчук і Юлій Кім, кінорежисери Олександр Сокуров, Андрій Звягінцев, політолог Катерина Шульман, а також лідер партії «Яблуко» Григорій Явлінський.

На початку квітня Євросоюз закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО через стан здоров’я та вік.

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.
…

Міністр культури Росії Ольга Любимова захворіла на коронавірусне захворювання COVID-19. Про це повідомляє агентство «Интерфакс» з посиланням на її пресслужбу.

«Результати тесту на COVID позитивні, міністр перебуває вдома, проводить робочі наради в режимі відеоконференції, бере участь у зустрічах і переговорах в онлайн-форматах», – сказала прессекретар міністра Ганна Усачова.

Вона уточнила, що хвороба Любимової протікає у легкій формі.

Ольга Любимова – третій член уряду Росії, у якого виявили коронавірус.

Раніше слідом за офіційним оголошенням про зараження коронавірусом прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна, 1 травня державні російські ЗМІ повідомили, що COVID-19 підтверджено у міністра будівництва і житлово-комунального господарства Володимира Якушева і його заступника Дмитра Волкова.
…

Номінований президентом США Дональдом Трампом на посаду директора національної розвідки Джон Реткліфф під час обговорення його кандидатури в Сенаті заявив, що вважає Росію причетною до втручання у президентські вибори 2016 року і переконаний, що ця країна готова знову впливати на перебіг кампанії.

Реткліфф, який є членом Палати представників від штату Техас, 5 травня реагував на висловлювання членів комітету з розвідки Сенату щодо того, чи забезпечить відданий прихильник Трампа об’єктивність у роботі 17 розвідувальних агенцій США.

Раніше Реткліфф ставив під сумнів висновки колишнього спецпрокурора Роберта Мюллера, яких він торік дійшов у так званому «російському розслідуванні». Також минулої осені під час слухань щодо імпічменту Реткліфф був членом групи радників Трампа.

Це спричинило питання про те, чи може Реткліфф у разі затвердження змінити розвідку так, щоб догодити президенту, який часто оскаржує висновки розвідувальної спільноти та втручання Росії у президентські вибори 2016 року.

«Незалежно від того, хто що хоче бачити від нашої розвідки, розвідка, яку я очолюватиму в разі затвердження, не буде впливати або змінюватися в результаті впливу ззовні», – сказав Реткліфф у комітеті з питань розвідки Сенату США.

Кандидат на посаду директора національної розвідки США також заявив, що розглядає Китай як «найбільшого суб’єкта загрози зараз».

«Погляньте на COVID-19 та роль, яку відіграє в цьому Китай; наближення до (телекомунікаційної технології) 5G; проблеми кібербезпеки: всі дороги ведуть до Китаю», – сказав він сенаторам.

Трамп висунув Реткліффа на найвищу розвідувальну посаду ще в липні 2019 року, за місяць до того, як тодішній директор розвідки Ден Коутс пішов із посади на тлі розбіжностей із президентом. Але тоді Реткліфф відкликав свою кандидатуру, оскільки демократи та деякі республіканці висловлювали стурбованість щодо цього кандидата.
…

Саміт Європейського союзу та країн Західних Балкан, який 6 травня мала приймати столиця Хорватії Загреб, через пандемію коронавірусної інфекції відбувається онлайн, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Хорватія від 1 січня до 30 червня головує в Євросоюзі. У режимі телеконференції до членів ЄС на саміті приєдналися представники Албанії, Північної Македонії, Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеґовини та Косова.

Хорватський міністр закордонних і європейських справ Ґордан Ґрлич Радман заявив, що учасники обговорять три основні теми: допомогу країнам Західних Балкан у боротьбі проти COVID-19 та в подоланні наслідків епідемії, європейські перспективи країн регіону та їхню відданість реформам і європейським цінностям.

Розширення ЄС не буде на порядку денному, уточнюють оглядачі, оскільки більшість європейських країн вважає, що насамперед треба врегулювати відносини в межах ЄС.

На вимогу деяких з-поміж пʼяти країн, які не визнають Косова, на саміті не виставлені прапори країн-учасниць.
…

У місті Шарджа (Об’єднані Арабські Емірати) ввечері 5 травня спалахнула велика пожежа в 48-поверховому житловому будинку.

Жертв немає, легких травм зазнали дев’ятеро людей, інші жителі цього та сусідніх будинків були евакуйовані, повідомило агентство Gulf News із посиланням на місцеве управління цивільної оборони.

Причина пожежі, що розпочалася на 10 поверсі будівлі, поки не з’ясована.

Управління місцевої поліції, повідомило, що зв’язалося з власником хмарочоса і отримало запевнення, що всім постраждалим буде надане тимчасове житло. Скільки саме квартир згоріло, поки не повідомляється.

 
…

На сайті компанії Facebook у звіті про неприпустиму поведінку користувачів соцмережі в квітні 2020 року повідомляється про видалення сотень сторінок і облікових записів. Із них 46 сторінок, 91 обліковий запис у Facebook, дві групи і один акаунт в Instagram пов’язані з Росією. Повідомлення про це опубліковано на сайті компанії 5 травня.

Експерти Facebook відзначають, що контент, що публікується порушниками правил соцмережі, був адресований користувачам у кількох країнах. Автори звіту вважають, що виявлена неприпустима активність пов’язана з особами в Росії, на Донбасі і двома організаціями в окупованому Криму – NewsFront і SouthFront.

У звіті компанії Facebook наводиться інформація і про видалені сторінки, облікові записи та акаунти, пов’язані з користувачами в інших країнах: Ірані, США, Грузії, Мавританії та М’янмі. У цілому за квітень була припинена робота 732 облікових записів у Facebook, 162 акаунтів в Instagram, 793 сторінок і 200 груп.
…

Китай вивів на орбіту прототип нового космічного корабля, розробленого для доставки людини в космос. Запуск важкої ракети-носія Long March 5B відбувся з космодрому на острові Хайнань в Південно-Китайському морі, повідомляють китайські ЗМІ.

Успішний пуск став одним з етапів підготовки Китаю до створення власної орбітальної станції, повідомляє агентство «Сіньхуа». Новий китайський корабель розрахований на перевезення до шести астронавтів.

Китай прагне стати однією з провідних космічних держав. У січні минулого року країні вдалося першою посадити космічний апарат на зворотному боці Місяця. 

Китай також планує запустити космічний апарат до Марсу.

 
…

Озброєні невідомі вбили трьох членів іранського Корпусу вартових Ісламської революції під час стрілянини поблизу кордону Ірану з Іраком, повідомляють місцеві ЗМІ.

За даними агентства Tasnim, афілійованого з Корпусом вартових Ісламської революції, серед загиблих є полковник.

Як йдеться в повідомленні, «кілька контрреволюціонерів» також загинули в боях біля курдського міста Дівандарре, приблизно за 60 кілометрів від іракського кордону.

Ніяких подробиць про приналежність озброєних немає.

У згаданому районі раніше відбувалися періодичні бої між іранськими силами і курдськими сепаратистами, а також бойовиками, пов’язаними з екстремістським угрупованням «Ісламська держава».
…

Європейський суд із прав людини визнав порушенням звільнення в Румунії головного антикорупційного прокурора Лаури Кодруци Кевеші в 2018 році.

У рішенні ЄСПЛ від 5 травня йдеться про те, що звільнення Кевеші порушило її права на чесний суд і свободу висловлювань.

«Її передчасне звільнення знищило саму мету – підтримати незалежність суддів і, ймовірно, мала демотивувальний вплив на неї й інших прокурорів і суддів щодо участі у публічних дискусіях із приводу законодавчих реформ, які стосуються судової влади і незалежності суддів», – йдеться у заяві ЄСПЛ.

Суд визнав, що Кевеші звільнили через її публічні коментарі, зокрема, критику запропонованих законодавчих актів, які, як вона побоювалася, можуть підірвати боротьбу з корупцією в одній із найбільш корумпованих країн Євросоюзу.

Коментуючи рішення ЄСПЛ, Кевеші заявила, що воно «захищає суддів від політичного втручання».

Президент Клаус Йоганніс, якого Конституційний суд Румунії змусив звільнити Кевеші в липні 2018 року, заявив, що рішення ЄСПЛ демонструє необхідність реформувати «цю інституцію на конституційному рівні».

«Довіра до Конституційного суду, на яку вже вплинули деякі суперечливі рішення за останні кілька років, тепер ще більше похитнулася», – сказав Йоганніс.

Клаус Йоханніс у липні 2018 року підписав указ про зняття з посади головного антикорупційного прокурора Румунії. Він хвалив антикорупційного прокурора Лауру Кодруцу Кевеші за її зусилля і сказав, що був змушений підписати указ після того, як його зобов’язав це зробити Конституційний суд.

Звільнення Кевеші викликало протести в Румунії й осуд з боку ЄС.

У жовтні 2019 року колишню керівницю боротьби з корупцією в Румунії затвердили на посаді прокурора ЄС.

 
…

Авіаудар Ізраїлю на сході Сирії призвів до загибелі 14 іранських та іракських ополченців, повідомляє Сирійська обсерваторія прав людини.

За даними організації, яка базується у Великій Британії, ізраїльські удари в провінції Дейр-ез-Зор увечері 4 травня були спрямовані на позиції іранських військових та підтримуваного Іраном ополчення.

Крім того, кілька людей отримали поранення, зазначають в Обсерваторії.

Водночас сирійське державне медіа увечері напередодні повідомило, що ракети Ізраїлю вдарили по дослідницькому центру та військовому складу у північній провінції Алеппо. В повідомленні не згадувалася атака в регіоні Дейр-ез-Зор, що межує з Іраком.

Читайте також: Сирія заявила про перехоплення ізраїльських ракет біля Дамаска​

Ізраїль наразі не коментував цю заяву.

Упродовж останніх років Ізраїль здійснив сотні ударів по території Сирії, спрямованих проти іранських чи проіранських сил та сирійських урядових позицій. Іран, як і Росія, надає допомогу сирійському президенту Башару Асаду протягом громадянської війни в країні, яка почалася з придушення протестів урядом в березні 2011 року

Західні та ізраїльська розвідки стверджують, що іранські війська та їхні союзники використовують сирійську пустелю, яка межує з Іраком, для передачі винищувачів та систем озброєння для підтримки сирійського уряду та ліванської бойової групи «Хезболла».
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив своїх політичних опонентів та зовнішньополітичних партнерів своєї країни в «поширенні фейкових новин» про закон, який дає його уряду право прямого управління на невизначений термін.

«Протягом останніх тижнів ми були свідками безпрецедентної атаки та кампанії з дезінформації проти Угорщини… Це найбільш цинічний випадок, з яким я коли-небудь мав справу, адже навмисно ігнорується той факт, що уряд, на який спрямована ця кампанія, відчайдушно бореться за порятунок людських життів», – йдеться в листі Орбана, якого він надіслав 5 травня правоцентристській Європейській народній партії. Це найбільша політична група в Європейському парламенті.

Читайте також: «Перша диктатура в ЄС». Як Орбан скористався коронавірусом для отримання супер-повноважень в Угорщині​

ЄНП виключила партію Орбана «Фідеш» зі свого складу в березні 2019 року через занепокоєність станом верховенства права в Угорщині, а також через її нападки на Європейську комісію. Термін цього відсторонення був подовжений на невизначений термін у лютому цього року, ще до того, як угорський парламент надав Орбану необмежені повноваження.​

У своєму листі Орбан стверджує, що парламент з моменту ухвалення цього закону не переривав свою сесію, і що «повноваження завершити надзвичайний стан або ухвалити будь-який указ уряду передав саме парламент».

Читайте також: Проросійські «європейські праві» хочуть об’єднатися у Європарламенті, щоб змінити ЄС​

Водночас правозахисники Угорської Гельсінської спілки після аналізу закону вказують на те, що, хоча парламент має право анулювати деякі прерогативи уряду, конституція Угорщини залишає за ним право зупинити дію «стану небезпеки» (так у місцевому законодавстві називають надзвичайний стан).

Орбан також пише в зверненні, що його «формальні політичні опоненти, і, що більш важливо, деякі політики ЄНП також активно залучені до поширення фейкових новин».

Минулого місяця деякі правоцентристські політичні лідери підписали спільного листа президенту ЄНП Дональду Туску, закликавши виключити «Фідеш». Цю вимогу підписали політики з Бельгії, Чехії, Данії, Фінляндії, Греції, Литви, Люксмебургу, Нідерландів, Норвегії, Словаччини та Швеції.

Водночас Європейська комісія наразі утримувалася від прямої критики Орбана, попри власні заклики від 31 березня не використовувати пандемію коронавірусу для утисків демократії.

Натомість Орбана вже 31 березня засудили представники Конгресу Сполучених Штатів, зокрема демократ Еліот Енґель від Нью-Йорку, голова Комітету з зовнішніх справ у Палаті представників, та сенатор-республіканець Джим Ріш, голова зовнішньополітичного комітету у вищій палаті Конгресу.

Зокрема Енґель назвав «кричущою узурпацією влади» розширення повноважень Орбана, яке дозволить йому «правити як диктатор».

30 березня парламент Угорщини, де партія «Фідеш» Віктора Орбана має більшість, ухвалив закон, яким надав йому широкі повноваження в рамках діх надзвичайного стану в країні під приводом протидії пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Цей крок викликав хвилю критики від політиків Євросоюзу, США та правозахисників.
…

Троє індійських солдатів загинули під час сутичок із бойовиками в спірному районі Кашмір, заявляє місцева влада 5 травня.

Спалах насильства стався на тлі загальної наступальної операції Індії в цьому регіоні, внаслідок якої протягом квітня були вбиті 22 бойовики.

Нью-Делі заявляє, що за цей же час загинули 20 індійських солдатів. Це найбільший показник з моменту вибуху смертника в лютому 2019-го, який забрав життя 40 співробітників парамілітарної поліції.

3 травня п’ятеро індійськи[ солдатів, в тому числі високопоставлений армійський офіцер, загинули в підконтрольний Нью-Делі частині Кашміру.

Читайте також: Конфлікти і стихійні лиха спричинили рекордну кількість внутрішньо переміщених осіб у світі – оглядачі​

Переважно мусульманський Пакистан та населена здебільшого індуїстами Індія вже двічі воювали за Кашмір. Кожна з цих ядерних держав вважає територію всього регіону своєю.

Індія звинувачує Пакистан у фінансуванні місцевих бойовиків, які воюють із індійською армією. Ісламабад відкидає звинувачення.

Напруга в індійському Кашмірі особливо зросла після серпня 2019 року, коли Індія скасувала обмежену автономію регіону та почала кількамісячний наступ на бойовиків та прихильників незалежності Кашміру чи його приєднання до Пакистану.
…

Чотири кораблі Військово-морських сил США та фрегат британських Королівських ВМС 4 травня увійшли в акваторію розташованого на північ від Росії арктичного Баренцева моря для проведення операцій із безпеки, повідомив Пентагон.

Американські військові кораблі з’явилися в цій точці світового океану вперше із середини 1980-х років. Такі дії відбуваються на тлі активізації військових зусиль Росії в Арктиці. Москва вважає цю зону стратегічною з огляду на енергетичні резерви, оборонне значення та потенційно вигідні судноплавні шляхи, які поступово стають усе відкритішими через зміни клімату.

Китай також виявляє інтерес до північного морського шляху, заявляючи, що є «біляарктичною державою».

«Військово-морські сили НАТО та партнери повинні залишатися досвідченими у всіх операційних середовищах, щоб гарантувати постійну безпеку та доступ до морів. Це особливо важливо в Арктиці, де сувора погода вимагає постійної пильності та практики», – ідеться в повідомленні Шостого флоту США.

Перед початком операції американські військові повідомили про свої наміри міністерству оборони Росії, щоб «уникнути помилок, зменшити ризик та запобігти ненавмисній ескалації», вказали у Військово-морському флоті США.

Російський Північний флот, до складу якого входять нові криголами, атомні кораблі та підводні човни, стежить за військово-морськими суднами, повідомляє міністерство оборони Росії.

У Баренцевому морі нині перебувають три американські есмінці та судно підтримки. Есмінці озброєні крилатими ракетами Tomahawk та морською системою Aegis, яка є частиною системи керованої США ракетної оборони НАТО, призначеної для захисту Європи від нападу з боку Ірану.

Оснащена балістичними ракетами оборонна система НАТО давно протидіє Росії, яка вважає, що ця система покликана змінити стратегічний баланс і спрямована проти ядерних сил Москви. США вважають, що вказана система не змінює стратегічну рівновагу.
…

Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) повідомляє, що в 2019 році серед загальної кількості 46 мільйонів переміщених осіб 19 мільйонів становили діти.

У звіті «Загублені вдома», опублікованому 5 травня, ЮНІСЕФ зазначає, що в останні п’ять років кількість внутрішньо переміщених осіб різко зросла, з 25 мільйонів десятиліття тому до 46 мільйонів.

 https://data.unicef.org/resources/lost-at-home-risks-faced-by-internally-displaced-children/

ЮНІСЕФ заявляє, що спалах коронавірусної інфекції в 2020 році додатково погіршує ситуацію з переміщеними дітьми та їхніми родинами.

«Мільйони переміщених дітей по всьому світу перебувають без належного догляду та захисту. Коли виникають нові кризи, як, наприклад, пандемія COVID-19, ці діти особливо вразливі», – йдеться у заяві виконавчого директора ЮНІСЕФ Генрієтти Форе.

Дитячий фонд ООН закликає до стратегічних інвестицій та об’єднаних зусиль з боку урядів, громадянського суспільства, приватного сектору, гуманітарних груп та самих дітей для вирішення цих питань.
…

У світі станом на 4 травня від коронавірусу померли 250 134 людини. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Загалом кількість інфікованих перевищила 3,5 мільйона людей, одужали вже понад 1,1 мільйона.

В Україні станом на ранок 4 травня коронавірус виявили у більш ніж 12 тисяч людей, 303 людини померли, 1 619 одужали.

 
…

Україна очікує від США збереження санкцій проти Росії. Про це голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив в онлайн-виступі, який організувала американська неурядова організація Atlantic Council.

Крім цього, Єрмак сказав, що реформування Збройних сил України відбувається успішно, зокрема, завдяки підтримці США.

При цьому глава ОПУ висловив впевненість, що ні внутрішньополітичні процеси у США, ані пандемія чи світова криза не похитнуть двопартійну підтримку України у Штатах.

Єрмак додав, що більшість українців вважають США найбільшим другом серед інших держав. 

Про очікування стосовно подальшої політики США Єрмак заговорив невдовзі після того, як США висунули кандидатуру нового посла в Україні – генерал-лейтенанта у відставці Кіта Дейтона.
…

У Білорусі кількість хворих на COVID-19 за минулу добу зросла на 784 людини, загалом померли від початку епідемії понад 100 білорусів. Про це повідомило міністерство охорони здоров’я країни.

Всього, за даними на понеділок, в Білорусі зареєстровано майже 17,5 тисячі інфікованих коронавірусом.

Білорусь – одна з кількох країн Європи, де досі не оголосили карантин. Влада також продовжує наполягати, що майже всі померлі від коронавірусу мали «низку хронічних захворювань». Вдова як мінімум одного з них повідомила, що це не так, повідомляє «Настоящее время».

МОЗ країни поінформував, що всього було проведено 211 369 тестів, підтвердилося 8,2 відсотка від загальної кількості проведених тестів. Скільки пацієнтів перебувають у лікарнях у важкому стані або на штучній вентиляції легень, а також скількох пацієнтів випасали додому для «амбулаторного лікування», білоруські чиновники не повідомляють.

Незважаючи на зростання кількості заражених, президент Білорусі Олександр Лукашенко, що не скасовуватиме через коронавірус святковий військовий парад до 9 травня. Він зазначив, що ветерани «хочуть взяти участь в параді, незважаючи на епідеміологічну обстановку».
…

Парламент Ірану проголосував за затвердження грошової реформи, що має на меті в умовах гіперінфляції останнього часу прибрати чотири нулі з деномінацій знеціненої грошової одиниці.

Відповідно до реформи, новий іранський томан замінить 10 000 іранських ріалів. За долар США нині офіційно дають близько 42 000 ріалів, а «вуличний курс» становить на 4 травня близько 156 000 ріалів за долар.

Закон про реформу ще має схвалити Рада вартових Конституції, специфічний наглядовий орган у системі ісламської влади в Ірані.

Після затвердження центральний банк Ірану матиме два роки на те, щоб підготувати перехід на томан.

Томан уже був грошовою одиницею Ірану в XIX – на початку XX століття і первісно складався з 10 000 динарів. Коли в 1930-х роках запроваджували ріали, 1 томан міняли на 10 ріалів; у розмовній мові в Ірані й досі ціни переважно рахують у «томанах», тобто в десятках ріалів.

Через те, що економіка Ірану потерпає від санкцій – до 2015 року міжнародних, а останніми роками поновлених санкцій США, – і грошова одиниця знецінилася, нинішню грошову реформу з деномінацією у країні готували вже кілька років. Уряд країни схвалив її план улітку 2019 року.
…

Центральна виборча комісія Казахстану 4 травня оголосила про припинення депутатських повноважень Дариги Назарбаєвої, старшої доньки колишнього президента країни Нурсултана Назарбаєва.

Таке рішення ЦВК ухвалила на засіданні на виконання відповідного рішення президента країни Касим-Жомарта Токаєва. 2 травня Токаєв підписав указ про припинення повноважень депутатки сенату Дариги Назарбаєвої.

Назарбаєва стала спікеркою сенату парламенту 20 березня 2020 року, у день відставки її батька з посади президента. У сенаті вона працювала з 2016 року, отримавши мандат за указом Назарбаєва-старшого. Її призначення депутатом розцінювалося як спроба експрезидента підготувати собі спадкоємця.

Читайте також: Даріга йде в тінь. Дочка єлбаси перестала бути другою особою в Казахстані​

Згідно з Конституцією Казахастану, спікер сенату – перший у черзі на посаду президента в разі відставки чи смерті чинного голови держави.

До приходу в сенат Назарбаєва була заступницею прем’єр-міністра Казахстана. У 2012-2015 роках вона була депутаткою та віцеспікеркою мажилісу – нижньої палати парламенту.

Нурсултан Назарбаєв очолював Казахстан з 1990 по 2019 рік.
…

Екстремістське угруповання «Талібан» атакувало військовий центр в південній провінції Гельманд у Афганістані увечері 3 травня.

Відповідальність за напад на центр, де розміщені щонайменше 150 військових афганської армії та розвідників, взяли на себе самі таліби.

Як стверджує «Талібан», серед афганських військових є загиблі. Видання Tolo News також цитує неназваного урядовця, який повідомляє про п’ятьох загиблих.

Читайте також: Конституція «Талібану» проливає світло на його бачення майбутнього Афганістану​

24 квітня рух «Талібан» оголосив про відмову дотримуватися режиму припинення вогню в період Рамадану, відкинувши пропозиції уряду Афганістану.

29 лютого в Катарі була підписана мирна угода між США й «Талібаном». За умовами документа, афганський уряд має звільнити 5 тисяч талібів. Екстремістське угруповання, зі свого боку, пообіцяло відпустити близько тисячі афганських солдатів та цивільних.

Однак 7 квітня «Талібан» відмовився від перегоорів із Кабулом.
…

Стрілянина, відкрита військовими Північної Кореї на кордоні з Південною Кореєю, ймовірно, була «випадковою», заявив державний секретар США Майк Помпео 3 травня на тлі продовження спекуляцій про стан здоров’я північнокорейського лідера Кім Чен Ина.

Як повідомляє агентство Reuters, 3 травня в районі одного зі сторожових постів на кордоні Північної і Південної Корей сталася стрілянина. За день до цього північнокорейські державні ЗМІ опублікували репортажі про відвідини заводу Кім Чен Ином – перші повідомлення про його появу на публіці від 11 квітня.

Південна Корея відповіла на постріли з іншого боку Демілітаризованої зони. Повідомлень про жертви не було.

«Ми вважаємо, що це було випадково. Південна Корея дійсно відкрила у відповідь вогонь. Але, наскільки ми можемо судити, жертв із жодної зі сторін не було», – заявив Помпео, виступаючи в ефірі телеканалу АВС.

Чутки про те, що Кім Чен Ин серйозно хворий, з’явилися після того, як північнокорейський лідер пропустив урочисті заходи з нагоди дня народження його покійного діда Кім Ір Сена. 

Помпео відмовився говорити про те, що йому відомо в зв’язку з цим, але зауважив, що, судячи з нещодавніх кадрів, показаних державним телебаченням Північної Кореї, «Кім, схоже, живий і здоровий».

«Ми знаємо, що були інші періоди, коли очільник Кім на довгий час зникав із поля зору громадськості, тому це не унікальний випадок», – сказав Помпео.

Кім Чен Ин, який у Північній Кореї обіймає всі найвищі партійні, державні і військові посади, вже не вперше на тривалий час зникає з очей громадськості. Зокрема, 2014 року його не бачили протягом півтора місяця і тоді теж у чутках «ховали».

 
…

Ймовірний кандидат від Демократичної партії на президентських виборах, запланованих на листопад, Джо Байден заявляє, що відбірковий комітет його передвиборної кампанії розглядає «понад десяток жінок» на посаду віцепрезидента США у випадку перемоги на виборах.

В інтерв’ю на телеканалі MSNBC Байден заявив, що знає про бажання деяких його прихильників, щоб він обрав темношкіру жінку як партнера на перегонах.

«Я насправді це розумію… Тому я запевняю вас, що серед понад десятка жінок-претенденток, кандидатури яких розглядаються, набагато більше, ніж одна темношкіра жінка», – сказав Байден. 

За словами Байдена, в разі його перемоги на виборах, його адміністрація «виглядатиме як Америка» і представлятиме «всі кольори країни».

Як повідомляє «Голос Америки», раніше йшлося про те, що в короткому списку Байдена – сенаторка від Каліфорнії Камала Гарріс та колишня кандидатка в губернатори штату Джорджія Стейсі Абрамс. Серед інших потенційних кандидаток називають імена сенаторки Елізабет Воррен, сенаторки Кетрін Кортез і сенаторки Еймі Клобучар.

Раніше Байден заявив, що сподівається визначитись із кандидатурою своєї партнерки на перегонах вже до липня.

 
…