Bellingcat розслідує смерть двох чиновників РУСАДА на початку 2016 року

Співробітник незалежної групи розслідувачів Bellingcat Христо Грозєв заявив, що займається розслідуванням загибелі в лютому 2016 року двох колишніх співробітників Російського антидопінгового агентства (РУСАДА), які входили в його керівництво. Про це він розповів російському телеканалу «Дождь».

«Ми цим займаємося», – сказав Грозєв.

За його словами, команда Bellingcat «не дуже велика», тому вони можуть «працювати послідовно, а не одночасно по всіх [випадках]».

«Тому по кожному [випадку], в яких у нас є впевненість, ми повинні зібрати переконливі докази і публікувати це. Навіть за тими [замахами], які трапилися в Москві, можна довести з високим ступенем ймовірності, що ця група [з ФСБ] мала причетність до вбивства. На основі того, що ця група стежила за ними при кожній [поїздці] або великій кількості поїздок по країні. Якщо за цими двома [співробітникам РУСАДА] таке стеження є, то ми зможемо це опублікувати», – розповів Грозєв.

На початку 2016 року, 3 лютого і 14 лютого, з різницею в 10 днів, у Росії померли колишній голова виконавчого комітету РУСАДА В’ячеслав Синьов і колишній виконавчий директор агентства Микита Камаєв.

У листопаді 2015 року ексголова Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) опублікував результати розслідування, в якому йшлося про те, що в Росії існує державна підтримка допінгу. Тоді ж, у листопаді 2015 року, Всесвітнє антидопінгове агентство позбавило російське антидопінгове агентство (РУСАДА) акредитації у зв’язку з опублікованими викриттями.

Через місяць керівництво РУСАДА пішло у відставку, а директор Московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков був відсторонений від роботи і в січня 2016 року залишив Росію.

У вересні 2017 року Родченков в інтерв’ю газеті New York Times розповів, що приводом для його від’їзду стало попередження, отримане від знайомого в російському уряді, про нібито підготовку «самогубства» Родченкова.

27 січня група розслідувачів Bellingcat спільно з виданням Insider за участю Der Spiegel оприлюднила розслідування про три завершених убивства, до яких можуть бути причетні співробітники ФСБ Росії, запідозрені в отруєнні опозиціонера Олексія Навального.

У розслідуванні під назвою «Журналіст, активіст, «патріот» – кого вбивали отруйники з НДІ-2 ФСБ» ідеться про смерті журналіста з міста Нальчик Тимура Куашева, активіста з Дагестану Руслана Магомедраїмова та лояльного до російської влади політика Микити Ісаєва.

 

 

Росія і Туреччина почали спільно стежити за перемир’ям у Нагірному Карабаху

У Нагірному Карабаху розпочав роботу спільний російсько-турецький центр, що стежитиме за припиненням вогню між Вірменією й Азербайджаном.

У церемонії відкриття центру моніторингу 30 січня взяли участь високопосадовці з оборонних відомств Росії, Туреччини й Азербайджану, повідомляє азербайджанська державна інформагенція Azertac.

За словами міністра оборони Туреччини Хулусі Акара, у центрі, розташованому в Агдамському районі, працюватимуть один турецький генерал і 38 офіцерів.

Про чисельність російського контингенту не повідомляють. Відомо, що ним командуватиме генерал-майор Віктор Федоренко.

Агдамський район, який протягом десятиліть контролювала влада Вірменії, під час недавнього конфлікту перейшов під контроль Азербайджану.

За дотриманням перемир’я стежитимуть, зокрема, за допомогою дронів.

«Ми виконаємо наш обов’язок із захисту прав наших азербайджанських братів», – йдеться в повідомленні міністра оборони Туреччини.

У війні, що тривала шість тижнів, Туреччина підтримувала Азербайджан.

Туреччина і Росія домовилися про створення спільного центру моніторингу невдовзі після того, як за посередництвом Москви було досягнуто угоди про припинення вогню між сторонами конфлікту.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення бойових дій у Нагірному Карабаху. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично утримуваних позиціях, у регіоні розміщені російські військові, які мають статус миротворців.

Азербайджан повернув усі втрачені на початку 90-х років райони по периметру Нагірного Карабаху, а також частину території власне Нагірного Карабаху з містом Шуша. Вірменії гарантується створення транспортного коридору до населеної вірменами частини Нагірного Карабаху, а Азербайджану – до ексклаву Нахічевань, розташованого між Вірменією та Туреччиною.

Росія: в день акції на підтримку Навального у Москві закриють 7 станцій метро

У день запланованої на 31 січня нової акції на підтримку критика Кремля Олексія Навального у російській столиці Москві закриють на вхід і вихід сім центральних станцій метрополітену, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Згідно з повідомленням, низка станцій не працюватимуть із 8-ї години ранку.

Також вирішено обмежити рух пішоходів через «заклики громадян до участі в несанкціонованих акціях», повідомило у п’ятницю Головне управління МВС Росії у Москві. Всі обмеження будуть діяти до особливого розпорядження поліції, зазначили у відомстві.

Раніше прокуратура столиці Росії Москви попередила керівників п’яти російських й іноземних інтернет-компаній, що організація неузгодженого мітингу 31 січня, а також участь у ньому призведуть до «встановленої законодавством Росії відповідальності».

23 січня по всій Росії пройшли масові акції протесту на підтримку опозиційного політика Олексія Навального. Його заарештували на 30 діб після повернення в Росію з Німеччини. По всій країні минулої суботи затримали понад 3700 людей, адмінарешти і штрафи отримали понад 100 затриманих. Слідчий комітет порушив щонайменше 21 кримінальну справу.

Українець встановив чеський рекорд у боротьбі з курінням

Український психотерапевт Ростислав Прокоп’юк увійшов до Чеської книги рекордів за те, що позбавив тисячі людей звички палити. Він представив нагороду 29 січня.

«Це вельми позитивна справа, яку робить пан Прокоп’юк, – допомагає сотням і тисячам людей», – сказав Радіо Свободі Мірослав Марек, президент агенції «Добрий день», який зафіксував рекорд 20 січня.

За 29 років роботи Прокоп’юк допоміг кинути палити близько 6 тисячам пацієнтів, серед яких багато артистів чеського шоу-бізнесу. Слава до лікаря прийшла після ефіру на чеському телебаченні з акторкою Їржиною Богдаловою, яка кинула курити на очах мільйонів глядачів.

Прокоп’юк допомагає позбутися й інших шкідливих звичок за один 15-хвилинний прийом у формі розмови – він називає це методом «зворотної реальності». Послуга коштує 3 тисячі чеських крон (3,9 тисячі гривень), або 2,5 тисячі крон (3,2 тисячі гривень) для пенсіонерів, студентів і вагітних жінок.

Лікар каже, що дає річну гарантію на результат, але додає, що лише 10 відсотків клієнтів повертаються для повторної терапії. Єдина умова для успішного результату – людина справді має захотіти позбутися шкідливої звички.

«Вона мусить прийти, сісти й пустити мене до своєї підсвідомості. Я ввожу її в стан, коли вона закурила свою першу сигарету й повертаю її зворотно. Вона викурює «другу сигарету» й переконується, що вже не курить», –сказав Прокоп’юк Радіо Свобода.

Виходець з Волині Прокоп’юк також допомагає своїм співвітчизникам та просуває українську культуру. Він створив «Форум культурного партнерства», що організовує українські культурні події в Празі, та збирає гроші на ліки для українських військових.

Зокрема, Прокоп’юк перераховує військовому госпіталю в Києві гроші з продажу своїх образотворчих робіт. Одну з них перетворили на найбільшу в Чехії картину з шоколаду – що також відзначили в Чеській книзі рекордів влітку 2019 року.

 

Путін підписав закон про продовження дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь

Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який ратифікує продовження на п’ять років двостороннього договору зі США про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Відповідний документ був схвалений Держдумою 27 січня, і того ж дня – Радою Федерації.

«Продовження договору відповідає національним інтересам Росії, дозволяє зберегти прозорість і передбачуваність стратегічних взаємин Росії і США», – йдеться в повідомленні на сайті Кремля.

СНО-3, також відомий як New START, був підписаний терміном на 10 років у Празі навесні 2010 року. Він вступив в силу 5 лютого 2011 року, відповідно термін його дії закінчується 5-го числа наступного місяця. Це останній з чинних між Москвою і Вашингтоном договорів про контроль за ядерними озброєннями.

СНО-3 передбачає, що кожна зі сторін скорочує свої запаси ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, і до 700 одиниць для розгорнутих носіїв – міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників.

Читайте також: Байден виступає за продовження договору New START із Росією ще на 5 років – Білий дім

Джо Байден, який вступив 20 січня на посаду президента США, давно виступав за пролонгацію угоди, навіть якщо вона залишиться в колишньому вигляді. 26 січня в першій телефонній розмові Путіна з Байденом в якості глави Білого дому сторони підтвердили готовність продовжити договір. У США схвалення Конгресу для цього не потрібно.

Адміністрація колишнього американського президента Дональда Трампа наполягала на приєднанні до угоди Китаю, переговори відтак призупинились, залишивши це питання вже новому господареві Білого дому.

Бухарест: кількість жертв пожежі у лікарні зросла до 5

Щонайменше п’ятеро людей загинули внаслідок пожежі в одній з лікарень Бухаресту, де перебували пацієнти з COVID-19, повідомляє місцева влада.

Раніше було відомо про чотирьох загиблих.

Міністр внутрішніх справ країни Луціан Боде зазначив, що тіло п’ятої жертви знайшли в одному з туалетів лікарні.

Пожежа спалахнула на першому поверсі близько 5-ї ранку за місцевим часом. За даними рятувальників, на той час у лікарні перебували близько 200 людей.

Причини займання наразі невідомі. За фактом пожежі відкрили кримінальну справу.

У листопаді в румунському місті П’ятра-Нямц на північному сході країни жертвами пожежі у відділенні інтенсивної терапії стали 10 пацієнтів із COVID-19. У МОЗ країни тоді повідомили, що причиною пожежі могло стати коротке замикання в електропроводці.

В Румунії, одній із найбідніших країн Європейського союзу з населенням у 19 мільйонів людей, виявили понад 721 тисячу випадків COVID-19, 18100 людей загинули.

Росія: главі регіональних штабів Навального Волкову висунули звинувачення

Слідчий комітет Росії заочно висунув звинувачення за статтею про залучення неповнолітніх в участі в несанкціонованій акції голові регіональних штабів Олексія Навального Леоніду Волкову.

Волков перебуває за кордоном. Російська влада оголосила його в розшук.

Підставою для порушення справи слідство називає відеоролики, в яких Волков нібито закликає підлітків брати участь у мітингах проти арешту Навального. Відомство наполягає, що опозиціонер «достовірно знав про відсутність погоджень уповноважених органів» на проведення демонстрацій.

Сам Волков відреагував на це посиланням на роман «1984» Джорджа Оруелла: «Як завжди, чорне це біле, свобода це рабство, двічі по два дорівнює п’яти», – написав він у фейсбуку. Напередодні, у заяві, яку він опублікував у соцмережі, активіст запропонував батькам піти на мітинг замість неповнолітньої дитини.

 

Рідного брата Олексія Навального Олега і юристку Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь раніше затримали в Москві на дві доби як підозрюваних у кримінальній справі про порушення санітарно-епідеміологічних правил.

27 січня поліція і співробітники Слідчого комітету Росії провели щонайменше 15 обшуків у близьких і прихильників Олексія Навального, який перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». 28 січня має відбутися судове засідання по апеляції на його арешт.

У ФБК повідомили, що більшість обшуків проводили в рамках кримінальної справи про порушення санітарно-епідеміологічних правил, відкритої після мітингів на підтримку Олексія Навального 23 січня. Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, а в разі, якщо порушення призвели з необережності до загибелі людей, винні можуть позбутися волі на строк до семи років.

23 січня в десятках міст Росії пройшли акції на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, утримуваного в московському слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Влада відмовилася їх узгоджувати, в більшості випадків пославшись на санітарні обмеження, запроваджені у зв’язку з пандемією коронавірусу.

 

ЄС може сьогодні оголосити рішення щодо вакцини Oxford-AstraZeneca

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) 29 січня має оголосити про своє рішення щодо схвалення вакцини від коронавірусу, вироблену спільно Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca.

На пресконференції о 16:00 мають оголосити результати зустрічі експертів з цього приводу.

«За умови, що надані дані про якість, безпеку та ефективність вакцини досить надійні і повні», комітет експертів може рекомендувати дозвіл в п’ятницю», – заявили в EMA.

Якщо вакцину схвалять, то застосувати її можуть у 27 країнах ЄС, а також а також Ісландії, Ліхтенштейну і Норвегії, які входять до Європейського економічного простору.

У ЄС вже схвалені вакцини Pfizer-BioNTech та Moderna.

Минулого тижня компанія AstraZeneca повідомила ЄС, що відстає від графіка поставок вакцин через проблеми на виробництві.

Препарат Oxford-AstraZeneca вже використовують у Великій Британії.

У Бухаресті сталася пожежа в лікарні, де лікують хворих на COVID, 4 людини загинули

Влада Румунії повідомляє про загибель щонайменше чотирьох людей внаслідок пожежі в лікарні, де лікують хворих на COVID-19.

У Міністерстві внутрішніх справ країни 29 січня повідомили, що всі загиблі – пацієнти лікарні.

60 людей перевели до інших будівель лікарняного комплексу, а 44 – до інших лікарень Бухареста.

Пожежа спалахнула на першому поверсі близько 5-ї ранку за місцевим часом. За даними рятувальників, на той час у лікарні перебували близько 200 людей.

Причини займання наразі невідомі. За фактом пожежі відкрили кримінальну справу.

У листопаді в румунському місті П’ятра-Нямц на північному сході країни жертвами пожежі у відділенні інтенсивної терапії стали 10 пацієнтів із COVID-19. У МОЗ країни тоді повідомили, що причиною пожежі могло стати коротке замикання в електропроводці.

В Румунії, одній із найбідніших країн Європейського союзу з населенням у 19 мільйонів людей, виявили понад 721 тисячу випадків COVID-19, 18100 людей загинули.

 

 

Пандемія COVID-19: експерти ВООЗ планують відвідати лабораторії, ринки та лікарні в Ухані

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що група експертів, яка займається розслідуванням причин пандемії COVID-19, зустрінеться з китайськими науковцями 29 січня і планує відвідати лабораторії, ринки та лікарні в китайському Ухані.

Раніше сьогодні команда експертів залишила готель, де перебувала на карантині, щоб почати польові дослідження. Команда прибула два тижні тому в Ухань, китайське місто, де вірус з’явився наприкінці 2019 року.

«Польові візити будуть включати Уханьський інститут вірусології, ринок Хуанань, лабораторію Уханьского Центру контролю та профілактики захворювань», – повідомила ВООЗ у твітері.

Команда незалежних експертів також поговорить з декотрими із перших пацієнтів, що підхопили коронавірус в Ухані, додали у ВООЗ.

В організації наголосили на важливості отримання експертами «підтримки і доступу до даних, яких вони потребують».

У китайському МЗС заявили, що експерти проведуть переговори, візити та інспекції для обміну інформацією та співпраці з відстеження вірусів.

Місія розпочала роботу тільки після серйозних суперечок між двома сторонами. Китайські офіційні особи і державні ЗМІ намагалися поставити під сумнів виникнення вірусу в Китаї. Речниця Білого дому Джен Псакі 27 січня висловила стурбованість з приводу того, що вона назвала «дезінформацією», яка виходить з Китаю, додавши, що США підтримують надійне міжнародне розслідування.

Папа Франциск зустрінеться з головним шиїтським кліриком Іраку під час березневого візиту

Папа Римський Франциск планує зустрітися з головним кліриком шиїтів Іраку, верховним аятоллою Алі ас-Сістані під час поїздки в Ірак, запланованої на березень.

Патріарх Халдейської католицької церкви Іраку Луїс Рафаель Сако 28 січня повідомив, що це буде «приватний візит», і два релігійні діячі, найімовірніше, зможуть обговорити ситуацію із загрозами життю людей в Іраку.

Візит проходитиме на тлі погіршення безпеки в деяких частинах Іраку і після перших за три роки потужних вибухів, скоєних в Багдаді.

Програма поїздки 5-8 березня передбачатиме меси в Багдаді і північному місті Ербіль.

В інтерв’ю 10 січня понтифік сказав, що його поїздка до Іраку може бути скасована через пандемії COVID-19, але тепер, схоже, підготовка триває.

Папа Франциск досі відвідував переважно мусульманські країни, включаючи Туреччину, Йорданію, Єгипет, Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати і палестинські території. Він використовував поїздки для закликів до міжрелігійного діалогу.

Картину Сандро Боттічеллі продали на аукціоні за рекордні 92 млн доларів

Картину Сандро Ботічеллі «Молодий чоловік з медальйоном» продали на аукціоні Sotheby’s за 92,2 мільйона доларів.

Ботічеллі став найціннішим Старим Майстром, коли-небудь проданим на Sotheby’s. 

Картина була намальована приблизно в 1480 році. У 1982 році на аукціоні Christie’s за 810 тисяч фунтів її придбав американский мильярдер Шелдон Солоу. Полотно знову виставили на продаж після смерті бізнесмена в листопаді 2020 року.

 

Росія: суд відхилив апеляцію на арешт Навального

Московський обласний суд відхилив апеляцію на арешт російського опозиціонера Олексія Навального.

Опозиціонер залишатиметься під вартою щонайменше до 15 лютого.

Навального затримали 17 січня на вимогу Федеральної служби з виконання покарань, яка вважає, що політик порушив умови випробувального терміну за вироком у так званій справі «Ів Роше». Наступного дня суд у Хімках відправив його в СІЗО на 30 діб.

 

Протести на підтримку Навального: прокуратура Москви попередила про «неприпустимість протиправних дій» 31 січня

Прокуратура столиці Росії Москви попередила керівників п’яти російських й іноземних інтернет-компаній, що організація неузгодженого мітингу 31 січня, а також участь у ньому призведуть до «встановленої законодавством Росії відповідальності».

Відомство провело моніторинг і виявило публікації із закликами до участі в масових заходах, а також заворушеннях, йдеться в повідомленні. Це створює загрозу порушення громадського порядку і громадської безпеки, зазначає прокуратура.

«Поширення, а так само надання технічних можливостей для поширення інформації з закликами до участі громадян, у тому числі неповнолітніх, в неузгоджених публічних заходах і масових заворушеннях створює загрозу порушення громадського порядку і громадської безпеки», – відзначили в прокуратурі.

Кому конкретно видані попередження, у відомстві не уточнили.

Аналогічні попередження були винесені перед протестними акціями 23 січня, які також не були санкціоновані владою. За невиконання вимог про припинення поширення закликів Роскомнагляд має намір притягнути до відповідальності Facebook, Instagram, Twitter, TikTok, «ВКонтакте», «Одноклассники» і YouTube.

На 31 січня прихильники Навального анонсували нові протести в Росії.

 

 

Блінкен заявив, що США «глибоко стурбовані» арештом Навального

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати «глибоко стурбовані» ситуацією навколо російського опозиціонера Олексія Навального і не виключають заходів у відповідь після його арешту в Росії. Про які саме заходи йдеться, Блінкен не уточнив.

«Ми глибоко стурбовані безпекою пана Навального, і головне, що його голос – це голос багатьох росіян, яких необхідно почути, а не затуляти їм рота», – цитує держсекретаря США Reuters.

За словами Блінкена, адміністрація президента Байдена розглядає також можливість реакції на інші дії Росії, зокрема, на ймовірне втручання у вибори в США в 2020 році, отруєння Олексія Навального, кібератаки на урядові сервери і пропозицію нагород за атаки на американські війська.

26 січня в телефонній розмові президентів США і Росії – Джо Байдена і Володимира Путіна – американський лідер висловив занепокоєння взяттям під варту в Росії критика Кремля Олексія Навального.

За словами прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, російський президент «дав необхідні роз’яснення» Байдену.

Експерти ВООЗ почнуть польові дослідження в Ухані

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я, що прибули до Китаю розслідувати походження коронавірусу, 28 січня залишили готель, де вони перебували на карантині, щоб почати польові дослідження.

Команда прибула до Ухань два тижні тому і тепер закінчила свій 14-денний карантин. 

28 січня експерти залишили готель і сіли в автобус. Куди саме вони поїхали – наразі невідомо.

Як очікують, експерти ВООЗ проведуть близько місяця в місті, де наприкінці 2019 року вперше був виявлений коронавірус, що спричиняє COVID-19.

На початку січня генеральний директор ВООЗ Тедрос Адганом Гебреєсус висловив розчарування перенесенням поїздки експертів.

5 січня він повідомив, що влада Китаю не дала остаточного дозволу на приїзд учених, при тому, що дехто з них вже виїхав зі своїх країн. За словами голови ВООЗ, він «чітко дав зрозуміти» владі Китаю, що місія є пріоритетною для організації.

За його словами, вчені зосередяться на тому, як відбулася перша передача коронавірусу людині.

«Дослідження почнуться в Ухані, щоб ідентифікувати потенційне джерело інфекції у перших випадках», – заявив Тедрос Адганом Гебреєсус.

Було багато спекуляцій щодо походження коронавірусу, деякі з них зосереджувались на можливості того, що він переносився кажанами і передався людям через іншу тварину, яку продавали на ринку в Ухані.

Прессекретар Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь заявив 12 січня, що Китай схвалив візит експертів після консультацій між сторонами, і назвав його можливістю «обмінятися думками з китайськими вченими і медичними експертами щодо походження нового коронавірусу».

Китайський уряд раніше підтримував теорії, що спалах захворювання міг початися з імпорту зіпсованих морепродуктів, що відкидають міжнародні вчені й агентства.

Європейський регулятор зняв заборону на польоти Boeing 737 MAX

Європейське агентство авіаційної безпеки зняло майже дворічну заборону на польоти літаків Boeing 737 MAX.

«Провівши ретельний аналіз, ми дійшли висновку, що літаки 737 MAX можуть безпечно повернутися до польотів», – заявив головний виконавчий директор регулятора Патрік Кі.

Наприкінці минулого року повернути літаки серії MAX в експлуатацію дозволило Федеральне управління цивільної авіації США.

Читайте також: У Конгресі США назвали винуватців двох катастроф літака Boeing 737 МАХ

Польоти лайнерів моделі MAX були припинені по всьому світу в березні 2019 року, після двох авіакатастроф в Ефіопії та Індонезії. Жертвами стали 346 людей. Керівництво Boeing визнало, що в обох випадках на борту повітряних суден стався збій в роботі системи поліпшення характеристик маневрування. Корпорація пізніше внесла зміни в роботу цієї системи. Влітку минулого року пройшли льотні випробування з модернізованим обладнанням.

Бомбардувальник США здійснив проліт над Перською затокою на тлі напруженості з Іраном

Американські військові заявляють, що пролетіли бомбардувальником B-52 над Перською затокою в демонстрації сили, «щоб стримати потенційну агресію» на тлі побоювань, що загострення напруженості у відносинах з Іраном може привести до атак на цілі США або їхніх союзників в регіоні.

Це третя така місія за рік і перша з моменту вступу на посаду президента Джо Байдена 20 січня.

Центральне командування США повідомило, що бомбардувальник після прольоту повернувся 27 січня на базу ВПС в Луїзіані.

«Ця короткострокова оборонна місія на великі відстані мала продемонструвати здатність збройних сил США розгорнути авіацію в будь-якій точці світу для стримування потенційної агресії і продемонструвати відданість США безпеці в регіоні», – йдеться в заяві Центрального командування США.

Напруженість у відносинах між США й Іраном різко зросла з 2018 року, коли тодішній президент Дональд Трамп відкликав Вашингтон з ядерної угоди між Тегераном і світовими державами і ввів жорсткі санкції проти Ісламської республіки. Байден заявив про бажання повернутися до угоди, якщо Іран дотримується обмежень щодо своєї ядерної програми. Іран закликав Байдена спочатку зняти санкції, перш ніж можна буде робити якісь подальші кроки.

Росія: після обшуку в квартирі Навального поліція забрала з собою його брата Олега

У столиці Росії Москві співробітники силових органів завершили обшук у квартирі політика Олексія Навального. Після закінчення обшуку брата політика, Олега Навального, який перебував у квартирі, вивезли поліцейські. Куди саме його повезли і в якому статусі, наразі незрозуміло, повідомляють російські засоби інформації.

Коли Навального виводили, журналістів відтіснили від дверей квартири.

27 січня силовики влаштували обшук у квартирах Олексія Навального, його дружини Юлії та його соратників, а також в офісі «Фонду боротьби з корупцією» і студії Youtube-каналу «Навальний Live».

Обшуки пов’язані з кримінальною справою про порушення санітарно-епідеміологічних норм на акції 23 січня в Москві. Також слідчі дії пройшли у кількох активістів та головного редактора видання «Медіазона» Сергія Смирнова.

Олексій Навальний з 18 січня перебуває під вартою в СІЗО «Матроська тиша». Федеральна служба виконання покарань звинувачує його в порушенні зобов’язань умовно засудженого у справі «Ів Роше».

23 січня соратники Навального організували в Москві та десятках інших міст Росії акцію на підтримку політика. На ній затримали понад 3700 людей. Після акції було порушено понад 20 кримінальних справ.

 

Каннський кінофестиваль перенесли на липень

74-й Міжнародний Каннський кінофестиваль перенесли з травня на липень, повідомили організатори у середу.

«Спочатку запланований на 11-22 травня 2021 року Каннський фестиваль відбудеться з 6 до 17 липня 2021 року», – йдеться в повідомленні.

Про формат наразі не повідомляється.

73-й фестиваль мав відбутися з 12 до 23 травня, проте через пандемію COVID-19 був перенесений. Пізніше організатори огляду повідомили, що в оригінальному форматі цього року фестиваль не відбудеться.

Міжнародний Каннський кінофестиваль – щорічний захід, який проводиться з 1946 року у французькому курортному місті Канни на набережній Круазетт.

Росія: силовики прийшли з обшуками до квартир Олексія та Юлії Навальних

У столиці Росії Москві 27 січня відбуваються обшуки в квартирах російського опозиційного політика Олексія Навального та його дружини Юлії. Про це повідомив директор «Фонду боротьби з корупцією» Іван Жданов.

 

Сам опозиціонер затриманий на місяць і перебуває під вартою в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Його звинуватили в порушенні випробувального терміну у кримінальній справі 2012 року. Брат Олексія Олег Навальний, який на момент початку обшуку перебував у його квартирі, був засуджений за тією ж справою і засуджений до 3,5 року колонії.

Видання «База» без посилання на джерело повідомило, що обшук може відбуватися в новій кримінальній справі, порушеній проти соратників Навального. За інформацією журналістів, справа порушена за статтею про порушення санітарно-епідеміологічних правил після мітингів на підтримку політика 23 січня. Згодом це підтвердив і Іван Жданов.

23 січня в акціях протесту на захист Навального в понад 120 містах Росії взяли участь більш як 100 тисяч людей, близько 3,5 тисячі були затримані. Акції не були узгоджені з владою.

 

Суд у Росії оштрафував РВЄ/РС за порушення закону про іноагентів

Суд у столиці Росії Москві 27 січня ухвалив перші рішення за складеними наглядовим відомством «Роскомнадзор» протоколами про адміністративні правопорушення щодо засобів інформації, визнаних у Росії так званими «іноземними агентами». Протоколи стосуються діяльності медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та її проєктів. ТОВ «РВЄ/РС» та її генеральний директор оштрафовані на загальну суму 1 мільйон 100 тисяч рублів (це понад 410 тисяч гривень).

Суд не взяв до уваги заперечення адвокатів медіакорпорації. Керівництво РВЄ/РС вважає законодавство про іноземних агентів несправедливим і юридично суперечливим та розглядає питання про апеляцію на судове рішення. У РВЄ/РС стверджують, що вимоги «Роскомнадзору» обмежують свободу журналістської діяльності, а почасти є технічно нездійсненними.

Заяву до «Роскомнадзору» з інформацією про те, що РВЄ/РС не виконує наказ відомства, яке з 30 жовтня 2020 року суттєво посилило правила маркування контенту на всіх платформах, на початку листопада 2020 року подав генеральний директор «Агентства федеральних новин» Євген Зубарєв.

29 грудня «Роскомнадзор» провів перевірку за цією заявою, після чого надіслав до ТОВ «РВЄ/РС», що представляє інтереси медіакорпорації в Росії, повідомлення про складання сотень адміністративних протоколів за фактами порушення наказу. Згідно з планами відомства, їхнє складання завершиться на початку березня. Загальна сума штрафів може скласти сотні мільйонів рублів.

Радіо Свобода і його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода включені до списку «ЗМІ-іноземних агентів» наприкінці 2017 року. Внесені до списку видання зобов’язані, зокрема, надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації.

РВЄ/РС виконує сформульовані в 2017 році вимоги російського законодавства про «ЗМІ-іноземних агентів», однак оцінює дії російської влади як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Керівництво корпорації неодноразово відзначало, що її статус гарантує журналістську незалежність і не допускає політичного і цензурного втручання в редакційну політику.

«ЗМІ-іноземним агентом» у Росії можуть визнати також фізичних осіб. У грудні Міністерство юстиції Росії визнало такими п’ять людей, троє з них співпрацюють із Радіо Свобода як журналісти.

Російське законодавство про некомерційні організації та «ЗМІ-іноземні агенти» неодноразово піддавалося критиці урядів західних країн і міжнародних правозахисних організацій. Російські представники багаторазово стверджували, нібито цей закон є «дзеркальною реакцією» на вимоги американського законодавства про реєстрацію російського телеканалу RT як «іноземного агента».

Однак RT здійснює цілодобове телемовлення в кабельних мережах по всій території США, натомість у Росії доступ до кабельних мереж і ефірного теле- і радіомовлення для іноземних ЗМІ значно обмежений.

 

ФСБ пояснила безпольотну зону над «палацом Путіна» зростанням «розвідувальної активності суміжних держав»

Федеральна служба безпеки Росії стверджує, що причиною створення безпольотної зони в районі мису Ідокопас стало «зростання розвідувальної активності низки суміжних держав, в тому числі тих, що входять у НАТО», щодо території прикордонної застави прикордонного управління служби в Краснодарському краї. Про це ФСБ заявила у відповідь на запит російського видання РБК.

На мисі Ідокопас розташована резиденція площею 68 гектарів, про яку йдеться в розслідуванні Фонду боротьби з корупцією опозиціонера Олексія Навального про «палац Путіна».

За даними відомства, адміністративний комплекс застави був введений в експлуатацію в жовтні 2020 року, і безпольотна зона встановлена наказом Мінтрансу від 24 липня 2020 року «в інтересах прикордонної безпеки».

Відомство зазначає, що цей прикордонний загін займається «захистом ділянки державного кордону Росії, забезпеченням економічних та інших законних інтересів країни, контролем у сфері охорони водних і біологічних ресурсів і дотриманням юридичними і фізичними особами правил режиму держкордону і прикордонного контролю». «Інших завдань на відділення не покладено», – йдеться у відповіді ФСБ.

Заборони на проходження човнів у районі мису Ідокопас, як стверджують у ФСБ, немає, в цьому районі також немає й інших об’єктів, підвідомчих службі.

Видання отримало відповідь на запит і від Федеральної служби охорони. У ньому йдеться про те, що на території Геленджика і в прилеглих до нього районах немає об’єктів, що охороняються ФСО. Там додали, що відомство не вводило на цій території будь-яких заборон і обмежень.

Фонд боротьби з корупцією Навального стверджує, що резиденція президента Росії під Геленджиком була побудована в 2010 році, і її вартість становить близько мільярда доларів. Прилегла до неї ділянка площею сім тисяч гектарів належить ФСБ. І у вересні 2020 року її передали в оренду до 2068 року фірмі, якій належить палац.

За даними фонду, єдина мета оренди цієї ділянки землі, що є в 3,5 рази більшою від сусіднього Геленджика, – створення чогось на кшталт буфера навколо «палацу Путіна», щоб ніхто не міг випадково «підійти дуже близько до паркану секретного об’єкта».

«Місцеве ФСБ наполегливо просить обходити мис Ідокопас (той самий, на якому стоїть палац Путіна) за милю. Свою вимогу вони нічим не пояснюють, просто відправляють всіх рибалок в обхід у відкрите море за два кілометри від берега. Щоб ніхто випадково зблизька не побачив, що ж там таке побудовано на цьому мисі Ідокопас. І з повітря до палацу теж не підібратися. Над ним – офіційна безпольотна зона», – стверджували розслідувачі фонду.

Путін заперечив, що йому належить цей палац.

ООН: дві третини людей у світі вважають зміни клімату глобальною кризою

Дві третини людей у світі вважають зміни клімату глобальною кризою, йдеться у великому дослідженні Організації Об’єднаних Націй та Оксфордського університету.

В опитуванні взяли участь близько 1,22 мільйона респондентів в 50 країнах, які є домівкою для більш ніж половини населення Землі.

Питання розсилали людям впродовж жовтня-грудня 2020 року через рекламу в ігровому застосунку на телефоні. У дослідженні взяли участь люди всіх гендерів, вікових категорій та з будь-якою освітою, однак майже половина респондентів – 550 тисяч – учасники віком від 14 до 18 років.

Згідно з дослідженням, 64 відсотки респондентів вважають зростання температури повітря кризою, яка потребує негайної відповіді. Серед більш молодих людей ця цифра становить майже 70 відсотків.

Дії для боротьби зі змінами клімату відрізняються в залежності від місця проживання людей. Водночас найбільш популярним рішенням був захист лісів та природних місць існування. Цей варіант обрали 54 відсотки респондентів.

 

США: виклики наступних років президентства Байдена (відео)

Адміністрація президента США Джо Байдена зіткнеться з чималою кількістю зовнішніх та внутрішньополітичних викликів: від поновлення контролю над озброєнням Росії і протидії напористій політиці Китаю до боротьби із загрозою спалаху тероризму всередині Сполучених Штатів, зазначають оглядачі. (Відео AP, AFP, Reuters).

У Киргизстані затриманий колишній прем’єр-міністр

У Киргизстані затриманий колишній прем’єр-міністр країни Мухаммедкалий Абилгазієв, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на киргизстанські джерела.

За цими даними, він затриманий після допиту в кримінальній справі за фактом незаконного збагачення. Також він фігурує у справі, пов’язаній із родовищем Кумтор, інші подробиці не уточнюються.

Колишній голова уряду перебуває в слідчому ізоляторі Державного комітету національної безпеки на дві доби ­– до обрання запобіжного заходу судом.

Абилгазієв подав у відставку 15 червня 2020 року. За місяць до цього він пішов у відпустку на тлі розслідування кримінальної справи, пов’язаної з продовженням і переоформленням радіочастот, а також звинувачень у корупції.

Мухаммедкалий Абилгазієв став прем’єр-міністром Киргизстану навесні 2018 року. У 2010 році він став головою Соціального фонду і очолював його до 2016 року, після чого був призначений першим віце-прем’єром в уряді Сооронбая Жеенбекова. До прем’єрства він також попрацював радником і головою апарату президента Жеенбекова.

 

Фільм Навального «Палац для Путіна» за тиждень переглянули 92 мільйони разів

Оприлюднений удень 19 січня на Youtube-каналі російського опозиційного політика Олексія Навального фільм-розслідування «Палац для Путіна» за тиждень переглянули 92 мільйони разів. Про це свідчать оприлюднені відеохостингом дані.

Кремль наполягає, що палац на мисі Ідокопас під містом Геленджик на чорноморському узбережжі Росії не належить президенту Росії Володимиру Путіну чи його родичам, але не має наміру називати імена власників цього комплексу, стверджуючи лише, що йдеться про якихось підприємців. Про це 26 січня, відповідаючи на запитання журналістів, сказав речник Путіна Дмитро Пєсков.

Журналісти звернули увагу Пєскова на той факт, що в розслідуванні і не стверджується, що Путін або його родичі є власниками об’єктів юридично, а також вказали на те, що охорону об’єкта здійснювали співробітники спецслужб, а над ним самим існує безполітна зона, як над офіційними резиденціями Путіна. З цього приводу Пєсков порадив звернутися із запитами до Федеральної служби охорони і Федеральної служби безпеки.

Днем раніше, 25 січня, про палац говорив сам Путін. Причина цікавості до цього об’єкта нерухомості – розслідування «Фонду боротьби з корупцією» Олексія Навального, в якому стверджувалося, що палац будувався для президента за участю його численних знайомих на кошти державних корпорацій і великого бізнесу.

У розслідуванні Навального узагальнені численні публікації про «палац Путіна», а також наведені нові дані, зокрема, схеми фінансування будівництва, плани палацу, опис приміщень і їхня графічна реконструкція за каталогами.

 

У Франкфурті чоловік напав з ножем на людей

У Франкфурті вранці 26 січня чоловік напав на кількох людей з ножем. Про це повідомляє німецька поліція.

Скільки людей отримали поранення, не уточнюється, проте в поліції запевнили, що ніхто з потерпілих не мав травм, що загрожують життю.

За словами правоохоронців, розслідування нападу триває і поки вони не можуть повідомити ніяких подробиць, пов’язаних з ним.

Агентство Associated Press з посиланням на місцеве телебачення повідомляє, що інцидент стався поблизу залізничного вокзалу.

Байден «дуже стурбований» через ситуацію з Навальним

Президент США Джо Байден висловив стурбованість через затримання російського опозиціонера Олексія Навального та силовий розгін протестувальників у Москві.

Він ще не вирішив, якою буде відповідь на ситуацію з Навальним, але висловив надію, що Сполучені Штати та Росія зможуть співпрацювати у сферах, де обидві країни можуть отримати користь.

Байден зазначив, що країни повинні співпрацювати над контролем ядерної зброї та договором New START, який завершується 5 лютого.

Президент сказав журналістам у Білому домі, що він вважає можливим дати зрозуміти Росії, що Сполучені Штати «дуже стурбовані їхньою поведінкою».

Байден також згадав про велике втручання, ймовірно, російських хакерів в американські комп’ютерні мережі в грудні та повідомлення, що Росія пропонувала талібам щедрі винагороди для вбивства американських солдатів в Афганістані.

«Я попросив відповідні відомства детально дослідити для мене кожну з цих проблем, уточнити, де вони є, і я, не вагаючись, порушуватиму ці питання перед росіянами», – сказав президент.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Договір New START обмежує кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1550, а розгорнутих систем стратегічної доставки – до 700.

 

В Ірані стратили борця, засудженого за вбивство

В Ірані стратили борця, звинуваченого у вбивстві. Про це повідомляє місцева служба Радіо Свобода. 30-річного Мехді Алі Хоссейні повісили у в’язниці міста Дезфул 25 січня.

Хоссейні, якого називають борцем регіонального рівня, був засуджений п’ятьма роками раніше за вбивство юнака під час сварки в місті Андімешк і засуджений до смертної кари.

Смертний вирок був підтверджений Верховним судом минулого року.

У вересні Іран стратив борця Навіда Афкарі за вбивство охоронця під час акції протесту в Ширазі на півдні Ірану в 2018 році. Це викликало міжнародний резонанс.

27-річний Навід Афкарі був засуджений за нанесення ножових поранень охоронцеві під час антиурядових акцій протесту в 2018 році – звинувачення він заперечував.

Іран – один з лідерів за кількістю виконаних смертних вироків.

За даними Amnesty International, у 2019 році іранська влада стратила щонайменше 251 людину.