У російському сегменті Міжнародної космічної станції вийшов з ладу туалет. Про це повідомив під час переговорів з ЦУПом російський космонавт Анатолій Іванишин. Трансляцію переговорів вело НАСА, повідомляє агентство «Интерфакс».

Представник російського ЦУП охарактеризував ситуацію з «асенізаційно-санітарним пристроєм» як «дуже погану». Екіпаж станції намагається усунути проблему.

Загалом на станції працює два туалети: другий – в американському сегменті МКС. Російські космонавти користувалися ним, коли їхній туалет зламався минулого разу – 10 жовтня.

Наприкінці минулого місяця на МКС стався витік повітря в російському модулі, там, де розташована робоча апаратура.

Раніше повідомлялося про витік в американському секторі Міжнародної космічної станції. Тоді через витік теж зріс тиск, але у NASA запевняли про відсутність загрози для екіпажу.

Нові члени екіпажу МКС прибули на станцію 14 жовтня.
…

Всі обвинувачені є «офіцерами підрозділу 74455 Головного розвідувального управління Росії (ГРУ)» – Мінюстиції США
…

У Міністерстві закордонних справ України привітали позицію Ірану щодо катастрофи літака «Міжнародних авіаліній України».

«Вітаємо рішення Ірану взяти на себе всю відповідальність за збиття українського літака, а також готовність забезпечити однаковий розмір компенсації родичам всіх жертв незалежно від їхнього громадянства», – зазначив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.

В Ірані 19 жовтня почався новий етап переговорів щодо авіакатастрофи літака «Міжнародних авіаліній України» неподалік Тегерану на початку року. У рамках цього раунду переговорів було заплановано три технічні наради.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

30 липня в Києві за участі іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752.
…

Перша леді Франції Бріджит Макрон самоізолюється на тиждень після контакту з хворим на COVID-19. Про це повідомили у офісі президента Франції Емманюеля Макрона.

Зазначається, що Макрон 15 жовтня контактувала з людиною, у якої виявили COVID-19 у понеділок.

У офісі наголосили, що у дружини президента відсутні симптоми захворювання.

 
…

18 жовтня у Мінську десятки тисяч людей приєдналися до мирного антиурядового маршу, незважаючи на нещодавні погрозу влади Білорусі застосувати бойові набої проти учасників протесту. Це був перший марш, який відбувався на віддалі від центру міста – на Партизанському проспекті. Демонстрації у Білорусі тривають із 9 серпня через недовіру до оголошення шостої поспіль перемоги авторитарного лідера країни Олександра Лукашенка на президентських виборах. Країни Євросоюзу, США, Канада та інші країни не визнали перемоги Лукашенка.
…

У Білорусі з СІЗО під домашній арешт перевели ще двох політв’язнів, які брали участь у недавній зустрічі з Олександром Лукашенком.

Це член президії опозиційної Координаційної ради Лілія Власова і адвокат Ілля Салей, повідомляє Tut.by з посиланням на адвокатів і раніше звільненого політолога Юрія Воскресенського.

Раніше 19 жовтня стало відомо, що з СІЗО відпустили ще одного учасника зустрічі, політтехнолога Віталія Шклярова.

Таким чином, із 12 представників білоруської опозиції, з якими Лукашенко 10 жовтня зустрічався в СІЗО Комітету держбезпеки (КДБ), запобіжний захід змінено п’ятьом. Семеро, в тому числі Сергій Тихановський і Віктор Бабарико, залишаються за ґратами, як і Марія Колесникова, яка від участі у зустрічі відмовилася.

Звільнення політв’язнів є однією з вимог білоруської опозиції, разом із проведенням нових виборів президента. На виконання вимог колишній кандидат у президенти Світлана Тихановська дала Лукашенкові термін до 25 жовтня, заявивши, що в разі відмови в країні розпочнеться загальний страйк.

Про що говорив Лукашенко з опозиціонерами в СІЗО, офіційно не повідомлялося. За словами адвокатів заарештованих, ішлося про можливу участь опозиції в підготовці нової конституції, при цьому малося на увазі, що вуличні акції протесту, які тривають від дня президентських виборів 9 серпня, будуть припинені.
…

Ріст економіки Китаю у третьому кварталі 2020 року пришвидшився порівняно з аналогічним періодом 2019-го, але не досягнув прогнозованих раніше значень.

ВВП Китаю в липні-вересні зріс на 4,9%, водночас аналітики прогнозували зростання на 5,2%. Водночас зростання у третьому кварталі перевищило попередні три місяці, коли ВВП зріс на 3,2%.

У річному вимірі друга за величиною економіка у світі за перші дев’ять місяців 2020-го зросла на 0,7% порівняно попереднім роком, повідомило Національне бюро статистики.

«Економіка Китаю залишається на шляху відновлення, обумовленого відновленням експорту. Споживчі витрати також рухаються в правильному напрямку, але ми не можемо сказати, що вони повністю позбулися впливу, спричиненого пандемією коронавірусу. Існує ризик того, що повернення локдауну в Європі та чергова хвиля інфекцій у Сполучених Штатах зашкодять споживчим витратам і спричинять більшу втрату робочих місць, що буде негативним для економіки Китаю», – цитує агентство Reuters Йошікійо Шимаміне, головного економіста Інститут досліджень життя Дай-ічі в Токіо. 

 
…

У Білорусі звільнили з СІЗО політтехнолога Віталія Шклярова, повідомив виданню «МБХ медіа» адвокат Антон Гашинський.

«Він звільнений із СІЗО, йому змінено запобіжний захід, зараз будемо з’ясовувати на що», – сказав він.

Як пише російська «Нова газета», Шклярова відпустили з СІЗО під особисту поруку бізнесмена Юрія Воскресенського. Запобіжний захід змінили на домашній арешт.

Віталій Шкляров був серед учасників зустрічі з Олександром Лукашенком, яка проходила в СІЗО КДБ 10 жовтня. 

Після цієї зустрічі з СІЗО звільнили бізнесмена та члена ініціативної групи Віктора Бабарика Юрія Воскресенського й директора мінського офісу IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича.

17 жовтня стало відомо, що з СІЗО також випустили адвоката з команди Віктора Бабарика Іллю Салея, заарештованого у кримінальній справі про заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці Білорусі.

Як повідомляє TUT.BY, 13 жовтня під підписку про невиїзд звільнили ще двох фігурантів справи PandaDoc – головного бухгалтера Юлію Шардико і HR Владислава Михолапа.

Шклярова затримали 29 липня в Гомелі, куди він приїхав відвідати свою матір. Політтехнолога звинувачують у підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.

За даними білоруських ЗМІ, затримання Шклярова пов’язано з роботою на арештованого блогера Сергія Тихановського, чоловіка екскандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона відкидає, що Шкляров будь-коли співпрацював із її чоловіком.

Шкляров є громадянином США, його дружина – американська дипломатка. Вашингтон закликав білоруську владу звільнити заарештованого.

 
…

Під час «Партизанського маршу», який відбувся 18 жовтня на 71-ий день протестів, по всій Білорусі затримали щонайменше 230 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Більшість затримали в Мінську, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. Також силовики затримували людей у Світлогорську, Бресті, Гомелі, Жодіно, Вітебську. Серед затриманих – четверо журналістів.

Правозахисники вказують, що перелік оновлюється і доповнюється.

17 жовтня в білоруських містах пройшли Жіночі марші і студентські акції протесту. За інформацією МВС Білорусі, на них за «порушення законодавства про масові заходи» затримали 58 людей.

Голова КДБ Білорусі Іван Тертель в ефірі державного телеканалу «Білорусь 1» заявив про підготовку провокацій у країні, а начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі Микола Карпенков заявив, що силовики готові «гуманно застосувати зброю» щодо учасників акцій, в тому числі і вогнепальну.

 
…

У столиці Чехії Празі після заворушень, які почалися з протесту футбольних і хокейних хуліганів проти обмежень через COVID-19, затримані понад 150 осіб, повідомила поліція країни. Керівництво держави підтримало дії правоохоронців.

Як повідомила речниця поліції Праги Ева Кропачова, понад сто демонстрантів затримали на місці акції на Староміській площі в історичному центрі чеської столиці. Їх підозрюють у порушенні громадського порядку, насильстві проти представників влади чи невиконанні вимоги владних органів. Ідеться про осіб, які нападали на працівників поліції при розгоні демонстрації, яка порушила правила проведення таких заходів.

Іще близько 50 осіб, які мали з собою «предмети, що могли завдати поранень», поліція затримала ще перед акцією.

Унаслідок сутичок потерпіли близько 20 працівників поліції, додала речниця. Три з них потрапили до лікарень.

За даними служби швидкої допомоги, загалом у перебігу сутичок потерпіли і потребували доставки до лікарень дев’ять осіб, із них згадані троє працівників поліції.

Демонстрація в Празі була скликана як протест проти урядових обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Але на неї прийшло в кілька разів більше людей, ніж 500, що дозволено нині чинними в країні протиепідемічними заходами. Більшість їх при цьому не мала на собі належних захисних масок і не дотримувалася визначених дистанцій між собою.

Як наголосив у твітері начальник поліції Чехії Ян Швейдар, для правоохоронців було б незаконним вдатися до дії лише через порушення демонстрантами протиепідемічних постанов уряду, бо Хартія засадничих прав і свобод людини гарантує право на зібрання, і його не можна обмежити під приводом порушення підзаконної правової норми. Тому, звернув увагу він, поліція почала діяти тільки в момент порушення закону з боку частини демонстрантів. А порушення постанови уряду було належно задокументоване і буде передане для розгляду відповідному органові.

Відтак правоохоронці вдалися до дії, з застосуванням, зокрема, подразливого газу і водомету, тільки після того, як після офіційного оголошення організаторів про закінчення акції частина її учасників почала нападати на правоохоронців.

Ян Швейдар висловив подяку всім працівникам і працівницям поліції, які були причетні до заходів у Празі, й заявив, що пишається ними.

Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек назвав цілком професійними дії поліції після того, як після завершення акції її організатором через порушення постанови уряду «кількасот хуліганів напали на присутніх працівників поліції».

Він побажав швидкого одужання потерпілим працівникам поліції і подякував усім поліціянтам.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш так само подякував поліції й заявив, що пишається її високопрофесійними діями.

Також і президент Чехії Мілош Земан підтримав дії поліції і розкритикував учасників акції. Як повідомив речник голови держави Їржі Овчачек, президент «рішуче підтримав дії поліції проти футбольних хуліганів і засудив тих демонстрантів, які не дотримувалися під час демонстрації противірусних заходів».

Чехія, яка навесні вдалася до суворих карантинних заходів і уникла значного розмаху епідемії COVID-19, нині, навпаки, засвідчує одні з найгірших у світі показників нових заражень. Уряд запровадив стан надзвичайної ситуації і низку обмежень, серед них і обмеження на спортивні акції, хоча вони значно менш суворі, ніж були навесні. Зокрема, міжнародні спортивні змагання можуть відбуватися тільки без глядачів, усі ж інші спортивні акції в Чехії наразі скасовані.
…

В Україні – найкоротша в Європі очікувана тривалість здорового життя, йдеться в дослідженні, оприлюдненому в медичному журналі Lancet. Експерти розрахували, що вона становить 61,7 року.

Станом на 2019 рік очікувана тривалість життя (здорового та нездорового) в Україні становила 73,8 року (78,3 року для жінок і 69 років – для чоловіків).

Найдовшу очікувана тривалість здорового життя серед європейських країн має Ісландія (71,9 року).

Для світу середній показник становить 63,5 року.

Під час дослідження експерти проаналізували показники народжуваності, смертності, міграції та кількості населення в 204 країнах та територіях й у вибраних субанціональних регіонах у період з 1950 до 2019 року.
…

Депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову та Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року, повідомляє норвезьке видання Vart Land. 

Номінацію пояснюють тим, що три жінки заслуговують високої оцінки «за боротьбу за чесні вибори і натхнення для мирної опозиції до нелегітимного режиму в Білорусі».

Тоскедаль висловив сподівання, що висування на премію «притягне ще більше уваги до мирної опозиційної боротьби проти останнього диктатора Європи».

 
…

Сполучені Штати Америки погрожують санкціями будь-яким особам та організаціям, які продаватимуть Ірану зброю. Перед цим Тегеран заявив, що було зняте відповідне ембарго Організації Об’єднаних Націй.

Згідно з ядерної угодою 2015 року, країни погодилися зняти обмеження на продаж зброї Ірану з 18 жовтня 2020 року у випадку, якщо Тегеран дотримуватиметься умов угоди.

Сполучені Штати Америки вийшли з угоди у 2018 році й заявляли, що Іран порушує домовленості.

«Сполучені Штати готові використовувати свою владу, щоб запроваджувати санкції проти осіб та організацій, що суттєво сприяють постачанню, продажу або передачі конвенційних озброєнь до Ірану або з нього, а також тим, хто надає технічну підготовку, фінансову підтримку та послуги, а також іншу допомогу, пов’язану з цією зброєю», – заявив державний секретар США Майк Помпео.

Він впевнений, що надання озброєнь Ірану лише «посилить напруженість» на Близькому Сході.

Ембарго забороняло торгівлю танками, бойовою авіацією та важкою артилерією.
…

Вірменія та Азербайджан висунули взаємні звинувачення у порушенні перемир’я у Нагорному Карабасі, про яке було домовлено напередодні.

Представник міністерства оборони Вірменії заявила про ракетні та артилерійські обстріли з боку азербайджанських військ.

Незабаром міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменську сторону в артилерійському і мінометному обстрілі так званої контактної лінії, яка розділяє воюючі армії.

Напередодні Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах. Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).

Останній спалах масштабних бойових дій у Нагірному Карабасі почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.

10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.
…

У Білорусі 18 жовтня відбудуться нові акції протесту проти правління Олександра Лукашенка.

Зокрема має відбутися марш у Мінську.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у столиці Білорусі поліцейські перекрили вулицю Леніна. В районі вулиць Свердлова, Ульянівської, Леніна люди стікаються на Партизанський проспект. Також перекрито рух по вулиці Аранській у напрямку Партизанського проспекту.

У суботу, 17 жовтня, десятки жінок пройшли вулицями Мінська, вимагаючи змін. За даними правозахисної організації «Вясна», поліція затримала понад 30 учасників протесту.

У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…

У суботу, 17 жовтня, в Польщі зареєстрували 9 622 осіб інфікованих COVID-19 – рекордна кількість захворювань за добу, 84 людини померло. 327 тисяч громадян Польщі перебувають на карантині.

Як зазначив міністр охорони здоров’я Адам Нєдзєльскі, у Польщі у шпиталях готують понад 1,2 тисячі додаткових ліжок для пацієнтів з COVID-19. Важливо також, на думку міністра, вміло використати ту інфраструктуру ліжок, якою країна володіє нині. Також удосконалюється система тестування з тим, щоб вчасно виявити інфікованих осіб серед населення. 

За інформацією міністерства охорони здоров’я, у Польщі від початку епідемії було інфіковано коронавірусом 167 230 людей, одужали понад 90 тисяч, померли 3 524 людини. 

Станом на 12 жовтня у Польщі зробили майже 3,7 мільйона тестів на коронавірус. 
…

Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах.

Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).

«Рішення було ухвалене після заяви президентів Франції, Росії і США, які представляють країни-співголови Мінської групи ОБСЄ, 1 жовтня 2020 року, заяви співголів Мінської групи ОБСЄ 5 жовтня і відповідно до Московської заяви 10 жовтня», – мовиться в заявах.

Мінська група Організації з безпеки і співпраці в Європі є дипломатичною ініціативою на чолі з Францією, Росією і США з метою досягти вирішення конфлікту навколо Нагірного Карабаху, що спалахнув іще в радянські часи, 1988 року.

Останній спалах масштабних бойових дій почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.

10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.

 
…

У Франції встановили особу молодика, який 16 жовтня відрізав голову шкільному вчителеві в передмісті Парижу і невдовзі був убитий поліцією.

Як повідомив прокурор в антитерористичних справах Жан-Франсуа Рікар, це дійсно був 18-річний чеченець за національністю родом зі столиці Росії Москви, як раніше неофіційно повідомляла преса. За тими повідомленнями, він мав статус біженця.

За словами прокурора, після вбивства нападник оприлюднив у твітері фото тіла вбитого і повідомлення, що його вбив саме він.

Жертвою став 47-річний учитель історії і географії Самюель Паті, який раніше цього місяця показав учням на уроці карикатури на мусульманського пророка Магомета під час дискусії в класі про свободу висловлювання.

Як повідомляли французькі засоби інформації, та дискусія викликала скарги батьків деяких учнів – мусульмани вважають, що не тільки зневажливе, а й узагалі будь-яке зображення особи Магомета є блюзнірством.

За повідомленнями, невдовзі після вбивства в містечку Конфланс-Сент-Онорін під Парижем поліція помітила неподалік того місця чоловіка з ножем, який почав вигукувати «Аллах акбар», арабською «Бог великий», що є традиційним гаслом ісламістів під час їхніх нападів. При затриманні поліція застрелила молодика. При ньому було посвідчення особи, але спершу були сумніви, що воно дійсно належить йому.

Раніше 17 жовтня представники поліції повідомляли, що в зв’язку з убивством були затримані дев’ять осіб, серед них дідусь, бабуся і 17-річний брат убивці. Їх уже допитали.

У прокуратурі повідомляли, що розслідують напад як убивство з терористичних мотивів.

Президент Франції Емманюель Макрон, який через кілька годин після вбивства приїхав до містечка, заявив: «Одного з наших громадян убили, бо він вчив учнів свободі виловлювання, свободі віри чи відсутності віри… Наш співгромадянин став жертвою жахливого нападу, жертвою ісламістського терористичного нападу».

Убивство засудили й мусульманські лідери. Багато громадських діячів сприйняли його як напад на саму суть французької державності, на її цінності світськості, свободи віри і свободи висловлювання.

У парламенті Франції законодавці стоячи вшанували пам’ять учителя і теж засудили напад як терористичний.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню ісламістських бойовиків у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції і в єврейській крамниці в Парижі. Три нападники загинули в перестрілках із поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях і в постачанні зброї.

Через десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті і перестрілок ісламістів загинуло 130 людей і було поранено ще понад 400 осіб.
…

Голова уряду Словаччини Ігор Матович заявив, що за нинішніх обставин у країні потрібно провести тестування на COVID-19 усіх мешканців країни, крім дітей віком до 10 років.

Як зазначено в його заяві, уряд готується до цього вже три тижні, але наразі ще не встановлено, чи тестування буде обов’язковим, чи добровільним. «Якщо ми вирішимо, що тестування буде обов’язковим, тоді мусимо змінити закон», – додав він.

На думку Матовича, «це буде операція, якої Словаччина ще не мала».

У разі ж, якщо таке загальнодержавне тестування на COVID-19 не відбудеться, заявив Матович, він готовий подати у відставку. Прем’єр вважає, що тестування усіх громадян – це єдиний шлях, як зупинити зростання кількості інфікованих в країні.

Загальнодержавне тестування має відбутись за системою, подібною до виборчої: на виборчих ділянках по всій країні мають бути встановлені місця проведення тестування, а люди, які прийдуть на тестування, повинні мати з собою посвідчення особи. Як зазначив Матович, тестування планується провести протягом двох вікендів, і воно буде безплатним.

За інформацією Статистичного управління Словаччини, станом на 30 червня 2020 року в країні проживало 5 460 135 мешканців.

Станом на 17 жовтня в країні було проведено 606 149 тестів на COVID-19, зареєстровано всього 28 268 інфікованих осіб.
…

У білоруських містах 17 жовтня проходять жіночі марші і студентські акції протесту, силовики затримують учасників. 

Правозахисний центр «Весна» повідомляє про затримання щонайменше 36 людей.

За повідомленням, більшість затриманих брали участь у марші студентів у Мінську. Акцію розігнали співробітники ОМОНу. Під час жіночих маршів про затримання не повідомляли.

Також були затримані фотограф і кореспондент TUT.BY і БелаПАН – Вадим Замировський і Всеволод Зарубін, кореспондент Onliner Дарина Спєвак. Кореспондента «РИА Новости» відпустили незабаром після затримання.

У МВС Білорусі заявили, що про затримання журналістів не йдеться, їх нібито доправили до територіального РУВС для перевірки документів.

Тим часом, у Гродненській області пройшов провладний автопробіг. У Могильові – провладна хода «За мирну Білорусь», в якій взяли участь кілька сотень людей.

Протести в Білорусі тривають понад два місяці. Вони почалися 9 серпня, відразу після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК Білорусі, вшосте переміг Олександр Лукашенко.

Протестувальників жорстко затримував ОМОН, є сотні задокументованих свідчень побиття громадян у в’язницях та ізоляторах тимчасового утримання. Силовики нерідко використовують для розгону мирних демонстрацій водомети, світлошумові гранати і сльозогінний газ.

 
…

Поліція Франції 17 жовтня допитувала дев’ятьох арештованих осіб у справі про обезголовлення вчителя на вулиці в передмісті Парижа, повідомили джерела в поліції.

За даними правоохоронців, жертва – 47-річний вчитель історії й географії Самюель Паті, який нещодавно в рамках дискусії про свободу слова показував учням карикатуру на пророка Магомета, що викликало скарги батьків.

Підозрюваний у вбивстві Паті – 18-річний уродженець Москви, виходець із Чечні, повідомили французькі ЗМІ.

Джерела в поліції повідомили, що серед дев’ятьох затриманих підозрюваних – бабуся і дідусь, а також 17-річний брат нападника.

Самого підозрюваного під час спроби арешту застрелила поліція, він помер від поранень.

Президент Франції Емманюель Макрон засудив напад, що стався 16 жовтня, як «ісламістський теракт».

У прокуратурі повідомили, що розслідують напад як вбивство із терористичних мотивів.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню бойовиків ісламізму у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників і перестрілок ісламістів на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті загинуло 130 осіб і було поранено ще понад 400 осіб.
…

У справі про обезголовлення шкільного вчителя в передмісті Парижа затримали дев’ятьох осіб. Двоє з них – батьки одного з учнів убитого. Кілька із затриманих – люди з оточення підозрюваного у вбивстві, передає Agence France-Presse. 

Поліція застрелила підозрюваного, про особу якого правоохоронці не повідомляли. Водночас, за повідомленням французького телеканалу BFM, підозрюваний – 18-річний уродженець Москви, його ім’я не називають. Le Monde повідомила, що знайдені у підозрюваного документи свідчать про «чеченське походження, але слідчі на даному етапі не впевнені, що це посвідчення особи належить убитому».

Напад на вчителя, який, за даними ЗМІ, недавно показував своїм учням карикатури на пророка Магомета, стався ввечері 16 жовтня. Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терористичним актом».

Перебуваючи біля місця події, в школі у передмісті Парижа, Макрон заявив, що «сьогодні був вбитий громадянин, тому що він був учителем і тому що він навчав свободі слова».

За даними Le Monde, французька прокуратура з питань боротьби з тероризмом заявила, що розглядає справу як «вбивство, пов’язане з терористичною організацією».

Мусульманські лідери засудили вбивство, яке багато хто з публічних осіб у Франції сприйняли як замах на сутність французької державності та її цінності світськості, свободи віросповідання і свободи вираження поглядів.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню бойовиків ісламізму у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників і перестрілок ісламістів на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті загинуло 130 осіб і було поранено ще понад 400 осіб.

 
…

Радник президента США з національної безпеки Роберт О’Браєн заявив, що пропозиція президента Росії Володимира Путіна про продовження на один рік дії Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь не може бути прийнята. У пропозиції Путіна відсутня вказівка на необхідність заморозити нарощування нинішніх арсеналів ядерних зарядів, наголосив він.

О’Браєн 16 жовтня у твіттері відреагував на пропозицію Путіна продовжити договір СНО-3 на рік без будь-яких умов.

Радник Трампа натомість заявив, що натомість пропозиція США про продовження дії угоди на рік в обмін на те, що Росія та Сполучені Штати за цей період обмежать кількість ядерних боєголовок, «була б виграшем для обох сторін».

США вважали, що росіяни готові прийняти пропозицію США, коли О’Браєн зустрівся зі своїм російським колегою в Женеві на початку цього місяця, сказав радник Трампа.

О’Браєн додав, що Вашингтон «серйозно ставиться до контролю над озброєннями, який гарантує безпеку всього світу», і сподівається, що Росія «перегляне свою позицію до початку гонки озброєнь, яка дорого коштуватиме».

Спецпредставник президента США з контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі також відреагував на слова Путіна.

«США доклали максимум зусиль. Розчаровує те, що Російська Федерація відмовилася від угоди, яка вперше охоплювала всі ядерні боєголовки. Це була б історична угода, корисна для США, Росії та світу», – написав Біллінгслі у твіттері.

Путін запропонував продовжити двосторонній договір на один рік без попередніх умов, щоб уникнути завершення терміну його дії та дозволити сторонам вести подальші переговори.

Російський президент доручив голові МЗС Сергію Лаврову донести позицію Москви до Вашингтона.

СНО-3 – остання велика угода про ядерні озброєння між двома країнами. Термін її дії закінчується в лютому.

Договір СНО-3 був підписаний президентами Росії та США Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою в квітні 2010 року. Документ передбачає скорочення розгорнутих ядерних боєзарядів до 1550 одиниць.
…

У Франції поліція застрелила підозрюваного у вбивстві вчителя, який, за інформацією місцевих ЗМІ, показував дітям карикатури на пророка Магомета.

Зазначається, що чоловік напав на жертву у передмісті Парижа 16 жовтня і перерізав йому горло.

За повідомленням французького телеканалу BFM, підозрюваний – 18-річний уродженець Москви, його ім’я не називається. Поки немає інформації про те, чи був він громадянином Росії. Le Monde повідомила, що знайдені у підозрюваного документи свідчать про «чеченське походження, але слідчі на даному етапі не впевнені, що це посвідчення особи належить убитому».

У багатьох повідомленнях зазначалося, що жертва була обезголовлена, але поліція не підтвердила цю інформацію.

Джерело у поліції повідомило, що вчитель показував дітям в своєму класі карикатури на пророка Магомета, які деякі мусульмани вважають блюзнірськими.

Прокурор Франції по боротьбі з тероризмом заявив, що розслідує напад.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів з боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант з Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню бойовиків ісламізму у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників і перестрілок ісламістів на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті загинуло 130 осіб і було поранено ще понад 400 осіб.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії у телезверненні закликав британців готуватися до виходу з Євросоюзу з 1 січня 2021 роки без торговельної угоди. Разом з тим Джонсон сподівається продовжити переговори з ЄС найближчими днями.

За словами Джонсона якщо угоду так і не буде підписано, Лондон буде працювати з ЄС як Австралія – за принципами вільної торгівлі.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель після заяви Джонсона зазначила, що Євросоюз готовий до продовження переговорів з Британією, але не за «будь-яку ціну».

За словами президента Франції Емманюеля Макрона, єдина сфера, де Сполучене Королівство може здобути перемогу без угоди, – це рибальство. Але при цьому Макрон зазначив, що питання рибної ловлі треба вирішити, якщо Британія хоче укласти торгівельну угоду. Для Франції воно важливе, адже французькі рибалки ведуть промисел у британських водах.

Британія вийшла з ЄС 31 січня. До 31 грудня діє перехідний період, під час якого відносини між Лондоном і Брюсселем регулюються колишніми правилами. До кінця року сторони повинні домовитися про нову торговельну угоду та щодо інших питань – інакше відбудеться «жорсткий Brexit», і безліч зв’язків між Сполученим королівством і ЄС виявляться розірваними.
…

Російські чиновники можуть бути причетні до поширення страшних мемів і фейкових новин про вакцину від коронавірусу нового типу, яку розробляють у Великій Британії. Про це пише британське видання The Times, зазначаючи, що така дезінформація може вдарити по продажу вакцини на ринках, на які також націлена Росія зі своєю вакциною.

Мова йде про векторну вакцину від коронавірусу, яку розробляє Оксфордський університет разом із британським фармацевтичним велетнем AstraZeneca. Її робота заснована на доставці ділянки геному коронавірусу за допомогою аденовірусу шимпанзе. За інформацією газети, у Росії створили меми, які обігрують цей момент і створюють у користувачів інтернету відчуття, що використання такого препарату може перетворити людину на мавпу.

The Times зазначає, що меми про так зване «мавпяче походження» націлені на жителів Бразилії й Індії. За даними видання, саме на цих ринках Росія розраховує продавати свою вакцину. Вона працює за схожим принципом із оксфордського вакциною, але базується на аденовірусі людини. У матеріалі зазначається, що наразі не ясно, чи узгоджувалося поширення дезінформації безпосередньо з Кремлем і хто за це відповідальний. Втім, як вказано, жарти про мавп і вакцину звучали у підсумковому випуску програми новин на державному телеканалі «Росія-1».

На початку вересня відмінності між британською і російською вакциною коментував прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, російські вчені вважають, що використовувати людський вірус – «більш надійно».

У коментарі газеті Пєсков заперечив інформацію, викладену в матеріалі. Він сказав, що саме припущення, ніби Москва має стосунок до такої дезінформації, є дезінформацією.
…

Президент Росії запропонував продовжити на рік чинний договір зі США про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) без будь-яких умов. За словами Володимира Путіна, якщо це відбудеться, то сторони зможуть провести переговори за всіма наявними в них питаннями.

Російський президент доручив голові МЗС Сергію Лаврову донести позицію Москви до Вашингтона.

СНО-3 – остання велика угода про ядерні озброєння між двома країнами. Термін її дії закінчується в лютому. 

Адміністрація президента США Дональда Трампа наполягала, щоб учасником угоди про обмеження ядерних озброєнь став Китай. 

Російська сторона з цим не погодилася. При цьому спецпредставник президента США з контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі повідомив, що Вашингтон перед президентськими виборами готовий до продовження договору на обмежений термін і без цієї умови. 

За словами Біллінгслі, сторони вже досягли принципової угоди. При цьому заступник голови російського МЗС Сергій Рябков заявив, що пропозиція Вашингтона неприйнятна для Москви.

Договір СНО-3 був підписаний президентами Росії та США Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою в квітні 2010 року. Документ передбачає скорочення розгорнутих ядерних боєзарядів до 1550 одиниць.

Росія нещодавно заявила про створення нових типів ядерних озброєнь, про які не згадується в СНО-3, таких як гіперзвуковий блок «Авангард».

Термін дії договору щодо скорочення наступальних озброєнь (СНО-3) про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, відомого також як «Новий СТАРТ», закінчується в лютому 2021 року.

 
…

Колишньому президентові Франції Ніколя Саркозі висунули звинувачення у «причетності до злочинної змови», повідомляють французькі ЗМІ з посиланням на заяву головного державного фінансового прокурора.

Звинувачення пов’язані з повідомленнями про те, що Саркозі в 2007 отримав гроші на виборчу кампанію від лівійського диктатора Муаммара Каддафі. Раніше йому вже висували звинувачення в корупції за цією справою.

16 жовтня Саркозі опублікував у соцмережах пост, у якому заявив про невинуватість і відсутність «найменших доказів» своєї провини.

21 березня 2018 року після дводенного допиту антикорупційною поліцією Саркозі висунули звинувачення в незаконному фінансуванні його президентської кампанії 2007 року, пасивній корупції і отриманні грошей від покійного нині лівійського лідера Муаммара Каддафі.

Слідчі розслідують твердження про те, що уряд Каддафі таємно надав Саркозі 50 мільйонів євро на президентські вибори 2007 року.

Сам Саркозі відкидав звинувачення.

Він був президентом Франції з 2007 до 2012 року. На виборах 2012 року Саркозі програв кандидату від Соціалістичної партії Франсуа Олланду.
…

Білоруська опозиціонерка, кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська висловила вдячність Україні за її позицію щодо подій у її країні. Про це вона сказала в інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода.

Тихановська звернула увагу на готовність Києва підтримати санкції проти білоруської влади, запроваджені Євросоюзом за фальсифікацію виборів та жорстоке придушення протестів.

«Ми дуже раді, що Україна зайняла потужну позицію щодо Білорусі, особливо міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Вони готові підтримати санкції. Можливо, це буде свій перелік, можливо, підтримають запроваджені санкції ЄС. Це очевидний знак підтримки білоруських людей у боротьбі», – сказала опозиціонерка.

Читайте також: Тихановська вимагає від Лукашенка до 25 жовтня оголосити про відставку

Тихановська, яка не визнала своєї поразки на президентських виборах у Білорусі, додала, що хотіла б вибудовувати партнерські відносини з Україною.

«Вони (українці – ред.) близькі нам історично і культурно. У мене часто на Заході питають: «чи розуміють росіяни білоруську мову, коли ви починаєте говорити?». Я відповідаю: «ні, не розуміють, але українці нас зрозуміють. Ми українську розуміємо, вони – нас. Наші мови дещо ближчі». Плануємо найближчим часом поїздку до Києва. Після місцевих виборів вже», – повідомила вона.

Читайте також: Західні санкції: демонстрація незгоди і безпорадності чи «гра в довгу»?

У Білорусі понад два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…

Юридичний комітет Сенату США 15 жовтня завершив слухання номінантки на посаду судді Верховного суду Емі Коні Баррет і призначив голосування за її кандидатуру на 22 жовтня.

В разі, якщо комітет її підтримає, запропонована президентом Дональдом Трампом кандидатура судді буде представлена в усьому Сенаті, де Республіканська партія має більшість 53 на 47. Голосування має відбутися до кінця жовтня. В разі схвалення Баррет дасть консерваторам більшість з шести суддів проти трьох ліберальних у Верховному суді.

Останній день слухань супроводжувався протестами демократів. Сенатор Ричард Блюменталь назвав процес «підробленим».

«Її (Баррет – ред.) просувають таким поспіхом, прецедентів якому немає в історії… і мета в тому, щоб просто отримати контроль над Верховним судом, як і сказав президент, щоб визначати результати виборів та скасувати Закон про доступне медичне обслуговування», – сказав Блюменталь.

Читайте також: Байден закликає не призначати нового суддю Верховного суду США до президентських виборів

Демократи скаржилися, що Баррет ухилилася від питань про передачу влади після виборів, зміни клімату, кримінальну юстицію та виборчі права. Вони також висловлювали занепокоєння через її погляди щодо Закону про доступне медичне обслуговування, адже слухання щодо нього, ініційоване республіканцями, призначене на 10 листопада.

Слухання Баррет тривали майже 20 годин протягом двох днів, але вона не дала чітких відповідей, окрім обіцянок зберігати відкритий погляд на справи.

«В чому сенс цих слухань, якщо ми зараз досягнули точки, коли не знаємо насправді, що вона думає про будь-які питання?» – спитав демократ Дік Дарбін.

Однак сенатор-республіканець і голова комітету Ліндсі Грем високо оцінив її кандидатулу.

Читайте також: Вибори у США: Трамп провів мітинг в Айові, Байден працював онлайн

«В жодному разі ви не переконаєте мене, що Емі Коні Баррет не є кваліфікованою, якщо судити за будь-якими розумними стандартами компетентності», – сказав він.

Трамп наполягає на підтвердженні кандидатури Баррет до виборів 3 листопада. Він та республіканці в Сенаті пообіцяли швидко заповнити місце у Верховному суді, яке залишилося вакантним після смерті 18 вересня ліберальної судді Рут Ґінзбург.

Верховний суд ухвалює остаточні рішення щодо деяких найбільш делікатних питань політики, починаючи від абортів та імміграції до цивільного права та законів про обіг зброї.

Демократи, які нині в Сенаті є меншістю, критикують рішення Трампа висунути на посаду консервативну суддю до виборів 3 листопада.
…