Наразі невідомо, чи відставка Тадеуша Кондрусевича була очікуваною
…

Тисячі іракців зібралися на центральній площі Тахрір у Багдаді 3 січня, щоб відзначити перші роковини смерті високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера іракського впливового шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса. Багато демонстрантів тримали портрети Солеймані та Аль-Мугандіса, деякі вимагали видворення американських військ з Іраку.
Вбивство Солеймані викликало побоювання відкритого військового конфлікту між США та Іраном.
В Іраці напередодні заходу посилили заходи безпеки. Міністерство внутрішніх справ заявило 2 січня, що був розроблений план для запобігання заворушенням.
Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.
Зйомки з дрону. Відео без звуку. (Відео Reuters)
…

Білоруській журналістці Катерині Андреєвій, яку звинувачують у «організації і підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок), відмовили у побаченні з чоловіком, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Відповідну постанову за підписом старшого слідчого Фрунзенського районного відділення Слідчого комітету Ігоря Куриловіча отримав чоловік журналістки Ігор Ільяш.

Як передає телеканал Белсат, слідчий пояснив відмову тим, що Андреєва нібито «може сховатися від органів кримінального переслідування і суду».

Читайте також: У містах Білорусі почалися перші в 2021 році локальні акції протесту

«Вважаю постанову необґрунтованою, а мотивувальну частину цієї постанови – позбавленою будь-якого сенсу. У своєму клопотанні я просив не про зміну запобіжного заходу для Каті, тільки про зустріч», – коментує ситуацію Ігор Ільяш.

Фрунзенське РВСК відмовився повертати техніку, яку конфіскували під час затримання Ільяша в квартирі 24 листопада. Тоді журналіста покарали 15 добами арешту, а на підставкі постанови про арешт, а на підставі постанови про арешт майна Катерини Андреєвої забрали і особисту техніку її чоловіка – два телефони і ноутбук.

Слідчий Курилович відмовився повертати техніку, бо предмети визнані «речовими доказами» у справі журналісток «Белсату» Катерини Андреєвої і Дар’ї Чульцової. Обох затримали під час підготовки «Маршу сміливих» 15 листопада.

Читайте також: Репресії в Білорусі: лідерів незалежного «Пресклубу» звинуватили в ухиленні від податків

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.

 
…

У Чехії з початком нового року набули чинності нові правила, що стосуються адаптації й інтеграції іноземців, які мають намір жити в цій країні.

Для тих, хто, починаючи з 1 січня 2021 року, буде вперше отримувати дозвіл на довгострокове перебування в Чехії, запроваджується обов’язкове проходження спеціального короткого адаптаційно-інтеграційного курсу протягом одного року з дня отримання посвідчення про такий дозвіл. Така ж вимога стосується й тих, хто буде вперше отримувати дозвіл на постійне перебування без попереднього проживання в Чехії.

Протягом чотиригодинного курсу іноземців познайомлять із головними правилами і обов’язками, які стосуються проживання в Чехії, а також із визначними історичними подіями країни, чеськими культурними традиціями.

Крім того, протягом курсу іноземці отримають інформацію про організації й інституції, які надають іноземцям безплатне консультування.

Читайте також: У Чехії повідомили про черговий вирок учасникові боїв проти України на Донбасі

Курс проводять професійні кваліфіковані лектори чеською мовою, а кваліфіковані перекладачі подають його зміст іще дев’ятьма мовами, серед яких є й українська.

Проходження курсу коштує 1500 чеських крон (на цей час це майже 2000 гривень, або понад 57 євро). Для цього потрібна попередня реєстрація онлайн, пройти курс можна в одному з 18 інтеграційних центрів. Ніяких іспитів чи тестів після закінчення курсу немає, про його закінчення видається посвідчення.

У разі невиконання вимоги пройти курс у річний термін порушникам загрожує штраф на суму до 10 тисяч крон (нині це понад 13 200 гривень, або понад 380 євро).

Нові правила не стосуються, зокрема, тих, хто на початок 2021 року вже перебуває в Чехії зі згаданими дозволами, біженців, прибульців із метою навчання чи іноземців-громадян країн Європейського союзу і членів їхніх родин.

За офіційними даними, у Чехії станом на кінець 2019 року проживало 151 960 громадян України.
…

Президент Чорногорії Мило Джуканович відхилив суперечливі зміни до закону про свободу віросповідання і переконань і правове становище релігійних громад, ухвалені у відповідь на критику Сербської православної церкви і просербських сил.

Він повернув цей закон до парламенту, як і ще шість законів, ухвалених голосами нині владної просербської коаліції, повідомила 2 січня його канцелярія.

За цим повідомленням, сумніви президента викликало те, чи дійсно за зміни проголосувало достатньо депутатів.

Внесеними змінами були скасовані положення ухваленого в січні 2020 року закону, які, серед іншого, вимагали, що всі релігійні громади повинні довести право власності на майно, яким вони користувалися до 1918 року, інакше ж воно перейде у власність держави. На практиці це означало б втрату значної частини майна Сербською православною церквою. Саме СПЦ й була на чолі масових протестів із вимогою внесення змін.

Закон був ухвалений у січні 2020 року – тоді при владі в країні перебували проєвропейські сили, до яких належить і Джуканович. Але в серпні за результатами парламентських виборів ці сили опинилися в опозиції, а до влади прийшла коаліція, яку складають партії, прихильні до Сербії і Сербської православної церкви, а також проросійські сили. Тоді ж нова коаліція пообіцяла, що змінить закон, щоб залишити церковну власність у руках СПЦ, яка базується в сусідній із Чорногорією Сербії.

Ці зміни до закону нинішня коаліція ухвалила по півночі на 29 грудня, всупереч протестам проти таких планів. Із 81 депутата парламенту за зміни проголосував 41 – мінімально можлива більшість. Нинішня опозиція – яка раніше, перебуваючи при владі, ухвалила сам закон і представником якої й є нині президент, – бойкотувала голосування.

Опозиція заявила, як і нині президент, що голосування було недійсним, бо мандат одного депутата затвердили вже на сесії парламенту. Державна виборча комісія перед тим голосуванням, увечері 28 грудня, відхилила затвердження суперечливого мандату.

Якщо нинішня коаліція, яка й має 41 члена, знову затвердить зміни до закону, президент Чорногорії буде змушений підписати їх.

Саме 1918 року внаслідок низки суперечливих і гостро дискутованих політичних маневрів припинило існування незалежне Королівство Чорногорія, а його територія була приєднана, чи, як кажуть критики, анексована до складу новоствореного Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, що пізніше стало Королівством Югославія. Тоді за результатами тих подій була ліквідована й автокефальна, хоч і не визнана канонічно, Чорногорська православна церква, а єдиною православною церковною організацією на всій території Югославії стала Сербська православна церква.

Новий закон означав, що СПЦ на практиці не зможе документально довести свої права на церковні об’єкти, які вона перебрала внаслідок поглинання ЧПЦ 1918 року, і їй залишаться тільки збудовані після тієї дати.

1993 року Чорногорська православна церква була відновлена, хоча наразі вона залишається канонічно не визнаною в православному світі. Чорногорія, яка й після розпаду колишньої Югославії залишалася в федерації з Сербією, теж відновила незалежність на підставі всенародного референдуму 2006 року. Але і в нинішній незалежній Чорногорії ЧПЦ є меншиною – до її вірян залічує себе близько третини православних чорногорців, інші дві третини досі вважають себе вірянами СПЦ.

Чорногорія за попередньої влади проєвропейських сил 2017 року стала членом союзу НАТО і прагне вступити й до Європейського союзу – цей процес країна почала ще 2005 року і, як вважають, має добрі шанси набути членство десь близько 2025 року. Водночас у країні досить сильні й просербські сили. Але нинішня владна коаліція, пішовши на поступку СПЦ, не має наміру сходити з європейського курсу.
…

У Пакистані знову арештували підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив 2 січня представник контртерористичної поліції Пакистану Шакіль Ахмед, цього разу підозрюваний Зейкур Рехман Лахві був узятий під варту в місті Лагорі на сході країни за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Зейкура Рехмана Лахві вважають одним із ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадян США. Його затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанські суди звільнили його.

Цього разу пакистанські правоохоронці вважають, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Зейкура Рехмана Лахві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в участі в діях бойовиків за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії і в Чечні на російському Північному Кавказі.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каєда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.

Зейкур Рехман Лахві є також видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба». Його очільником, а також співзасновником угруповання, є Хафіз Мухаммад Саїд – у США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Новий арешт Зейкура Рехмана Лахві в Пакистані відбувся в той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомою як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» («Військо праведників») напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Внаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.
…

Іран 2 січня заявив, що планує «якомога швидше» почати збагачувати уран до 20-відсоткового рівня на підземному ядерному комплексі «Фордо», що значно перевищує межі, передбачені міжнародною ядерною угодою.

Алі Акбар Салехі, голова Організації з атомної енергії Ірану вдався до військової аналогії, щоб описати готовність своєї агенції зробити наступний крок.

«Ми – як солдати, а наші пальці – на спусковому гачку. Командир віддасть наказ – і ми стрілятимемо. Ми готові до цього», – сказав Салехі.

Його заява 2 січня з’явилася на наступний день після того, як Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що Тегеран поінформував його про свої наміри зі збагачення урану.

«Іран повідомив агентству, що для виконання закону, ухваленого нещодавно парламентом країни, Організація з атомної енергії Ірану має намір виробляти низькозбагачений уран до 20 відсотків на збагачувальному заводі «Фордо», – повідомило МАГАТЕ 1 січня.

У листі, надісланому 31 грудня, «не вказано, коли відбудеться ця збагачувальна діяльність», додали в агентстві.

На даний час Іран збагачує свої запаси урану приблизно до 4,5-відсоткового рівня, що перевищує 3,67%, передбачені ядерною угодою 2015 року, але нижче від 90-відсоткового рівня, необхідного для виготовлення зброї.

Іранська ядерна угода також забороняє Тегерану збагачувати уран на об’єкті «Фордо», розташованому глибоко в горі для захисту від авіаударів.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Байден заявив, що спробує повернутися до угоди, укладеної в той час, коли він був віцепрезидентом.

 
…

Кількість країн, які заявили про виявлення нового штаму коронавірусу SARS-CoV-2, вперше зафіксованого у Великій Британії, зросла до 33.

Із поширенням цього штаму, який вважають більш заразним, пов’язують різке зростання кількості випадків захворювання COVID-19 у Британії.

Через це Британія закрила початкові школи в Лондоні, оскільки за останні чотири дні кількість щоденних заражень становила 50 000.

Cлужба охорони здоров’я заявила, що готується до очікуваного росту пацієнтів і потребує більше ліжок, так само і багато інших країн очікують спалаху COVID-19 після свят.

Вчені вважають, що новий штам коронавірусу, попри те, що є більш заразним, не призводить до більшої кількості смертей. Його також не вважають стійким до наявних вакцин.

Поширення його в 33 країнах викликало занепокоєння, що новий штам може стати домінуючим у багатьох місцях у найближчі місяці.
…

Обсяг видобутку сирої нафти і конденсату в Росії в 2020 році скоротився на 8,6 відсотка в порівнянні з 2019-им і склав 512,68 мільйона тонн. Статистику наводять російські ЗМІ з посиланням на дані структур Міністерства енергетики Росії.

Цей показник став мінімальним за останні дев’ять років і наблизився до десятирічного мінімуму – в 2010 році він склав 512,3 мільйона тонн. Обсяг видобутку газу за минулий рік знизився на 6,2 відсотка.

Видобуток минулого року скоротили всі великі учасники нафтового ринку. Середньодобовий показник зафіксовано на рівні 10,27 мільйона барелів з урахуванням поправки на високосний рік.

У 2019 році Росія встановила рекорд за обсягами видобутку нафти за весь пострадянський період – 568 мільйонів тонн нафти і конденсату, повідомляло агентство Bloomberg. Середньодобовий видобуток тоді склав 11,25 мільйона барелів на добу. Такий показник був досягнутий, незважаючи на угоду з Організацією країн – експортерів нафти про скорочення видобутку.

Але на початку 2020 року попит на нафту почав падати в очікуванні наслідків пандемії коронавірусу, а в березні Росія розірвала угоду про скорочення видобутку, обваливши світові ціни на нафту.

Віцепрем’єр Олександр Новак у грудні заявляв, що для відновлення видобутку для Росії оптимальна ціна нафти складає 45-55 доларів за барель. Зараз котирування перебувають у рамках цього коридору. Однак, за прогнозом ОПЕК, середньодобовий видобуток у країні скоротиться і цього року.

 
…

Іранський генерал, який очолив сили «Кудс» після вбивства на початку минулого року Касема Солеймані, заявив, що вбивство, здійснене силами США, не зупинить опір Ірану. За словами Ісмаїла Каані, помститися за його попередника може хтось «зсередини» США.

«Навіть можливо, що у вашому домі є люди, які дадуть відповідь на ваш злочин», – сказав Каані.

Тим часом, командувач «Корпусу вартових Ісламської революції», до якого входить «Кудс», генерал Хоссейн Саламі заявив, що Іран повністю готовий дати відповідь на будь-який військовий тиск із боку США напередодні першої річниці з дня вбивства Сулеймані.

А голова судової влади Ебрагім Раісі 1 січня заявив, що навіть президент США Дональд Трамп, який схвалив удар із дрона, внаслідок якого загинув іранський генерал, «не має імунітету від справедливості».

31 грудня голова МЗС країни Мохаммад Заріф звинуватив президента США Дональда Трампа у «фабрикації» приводу для нападу на Іран і сказав, що його країна вживе заходів для активної оборони.

Іранська риторика посилюється напередодні першої річниці з дня американської операції, проведеної за наказом і з ініціативи Трампа. Операція відбулася 3 січня 2020 року. Сулеймані був убитий у результаті удару з безпілотника. Вашингтон звинуватив командира іранського спецпідрозділу в організації нападів на сили США в регіоні.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень. У ході іранських ударів, однак, засоби ППО країни помилково збили український літак. Тегеран визнав провину і через рік після катастрофи пообіцяв виплатити сім’ям жертв по 150 тисяч доларів.

Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ.

 
…

Група розслідувачів виявила три вбивства, до яких можуть бути причетні співробітники ФСБ Росії, запідозрені в отруєнні опозиціонера Навального
…

У Боснії і Герцеговині, в одному з сіл на південному заході, від отруєння чадним газом 1 січня померли восьмеро студентів університету і старшокласників.

Як повідомила влада, загиблим – від 18 до 20 років. Вони святкували Новий рік в котеджі в Трібістово, приблизно за 150 кілометрів на північний захід від Сараєва.

Поліція розпочала розслідування.

У Боснії і Герцеговини 2 січня оголосили днем жалоби, а в регіоні Західна Герцеговина – триденний траур.

Боснійські і хорватські ЗМІ повідомили, що трагедія сталася, ймовірно, через витік газу з котла для обігрівання котеджу, де молоді люди святкували Новий рік.

Окис вуглецю (чадний газ) не має запаху і кольору та може накопичуватися в замкнутих приміщеннях, де використовуються газові обігрівачі.
…

Сенат США більшістю голосів (81 голос «за» і 13 «проти») проголосував за те, щоб скасувати вето президента Дональда Трампа на законопроєкт про політику в галузі оборони. Це сталося 1 січня на позачерговому новорічному засіданні Сенату, контрольованому республіканцями.

Таким чином Сенат приєднався до Палати представників під керівництвом демократів, яка 28 грудня проголосувала також за скасування вето (322 голоси «за» і 87 «проти»).

Президент США Дональд Трамп ветував проєкт оборонного бюджету США (NDAA) на 2021 рік 23 грудня, заявляючи, що він обмежив його можливості вести зовнішню політику, включаючи зусилля з виведення американських військ з таких місць, як Афганістан. Крім того, Трамп закликав включити в законопроєкт обмеження щодо соціальних мереж, які, на його думку, були упередженими щодо нього під час його передвиборчої кампанії.

До вето Трампа обидві палати Конгресу схвалили законопроєкт двопартійними більшостями.

Законопроєкт про оборонний бюджет, зокрема, передбачає понад 740 мільярдів доларів на військові програми, збільшення заробітної плати для американських військових на три відсотки, містить санкції щодо газопроводу Nord Stream-2 та передбачає витрати на оборонну підтримку України у 250 мільйонів доларів.
…

Папа Римський Франциск у виголошеній молитві «Ангел Господній» в перший день нового року висловився за те, щоб 2021-й став «роком братерської солідарності», повідомляє пресцентр Ватикану.

Понтифік заявив, що новий рік має стати часом, витраченим на «загальнолюдське та духовне зростання, згладжування ненависті та поділів, яких багато, часом, коли всі почуватимемося братами, часом будувати, а не руйнувати».

«Болючі події, якими був позначений шлях людства минулого року, особливо, пандемія, вчать нас, наскільки необхідним є цікавитися проблемами інших та поділяти їхні турботи… Нехай кожен постарається, аби це був рік братерської солідарності та миру для всіх, рік, наповнений довірливим очікуванням і надій», – наголосив папа.

Папа Римський Франциск нині нездужає, через що не зміг очолити новорічне богослужіння. Як повідомила канцелярія Ватикану, у папи – невралгія сідничного нерва.
…

Президент Сербії Олександар Вучич урочисто відкрив сербську ділянку газопроводу «Балканський потік», який буде транспортувати російський газ.

Вучич оголосив про відкриття 403-кілометрової секції трубопроводу відкритою 1 січня в селі Господжінці поблизу Нового Саду. Подію транслювали місцеві телеканали.

Церемонія мала пройти 30 грудня, але її перенесли без будь-яких пояснень.

У церемонії також взяли участь посол Росії в Сербії, представники компанії «Сербіягаз» і російських газових і будівельних компаній.

Газогін «Балканський потік» є частиною більшого газпроводу «Турецький потік», який має транспортувати російський газ через Туреччину, Болгарію, Сербію й Угорщину до газового хабу Баумґартен біля Відня в Австрії.

Виступаючи перед журналістами 25 грудня, Вучич заявив, що уряд планує продовжити трубопровід у межах Сербії для постачання газу до міст Вранє та Валєво.

«Ми прокладемо газові лінії, щоб завести туди нові заводи й інвесторів, а також постачати газ населенню», – сказав він.

Як і проєкт газопроводу «Північний потік», що проходить через Балтійське море з Росії до Німеччини, «Турецький потік» призначений для виключення України зі системи транспортування газу в Європу.

У липні 2020 року держсекретар США Майк Помпео назвав обидва проєкти «кремлівськими інструментами» для розширення європейської залежності від російських енергоносіїв і підриву ситуації України.
…

Відповідальність за вбивство поліцейського в столиці російського регіону Чечні 28 грудня взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Видання Al-Naba, афілійоване з «ІД», розмістило заяву 31 грудня, не надавши подробиць і доказів.

Напад стався в центрі Грозного 28 грудня. За офіційною версією, двоє братів, уродженців сусідньої Інгушетії, напали на співробітників патрульно-постової служби з ножами і спробували заволодіти їхньою зброєю.

У ході нападу загинув один поліцейський, його колега був поранений, нападників убили під час затримання, повідомила влада Чечні.

Загиблі не мали судимості й історії причетності до екстремізму. Влада Інгушетії звернулася до Чечні за деталями інциденту.

Антикадирівський Telegram-канал стверджував, що інцидент був частиною конфлікту між кланами і що раніше люди, наближені до голови Чечні Рамзана Кадирова, викрали батьків і сестру підозрюваних у нападі.

44-річний Кадиров очолює Чечню з моменту призначення його президентом Росії Володимиром Путіним у 2007 році. Російські й міжнародні правозахисні організації звинувачували його у масових порушеннях прав людини, зокрема позасудових вбивствах, катуванні, викраденні й переслідуванні представників ЛГБТ-спільноти.

 
…

Португалія 1 січня перебирає піврічне головування в Раді Європейського союзу від Німеччини.

«У той момент, коли пандемія COVID-19 ставить перед ЄС складні виклики, головування Португалії зробить все, щоб ці шість місяців ознаменували собою початок нового циклу в Європі», – йдеться у заяві Португалії.

Передаючи президентство прем’єр-міністру Португалії Антоніо Коста, канцлер Анґела Меркель у своєму відеозверненні зазначила, що півріччя Німеччини на чолі Ради зосереджувалося на питанні пандемії.

«Я переконана, що разом ми будемо сильнішими за вірус», – сказала Меркель, зазначивши, що ЄС вже спільно закупив і розподілив вакцини серед 27 членів блоку.

Під гаслом «Час досягати: справедливе, зелене і цифрове відновлення» Португалія планує сприяти інклюзивному відновленню в Європі шляхом кліматичних і цифрових перетворень.

Іншими головними пріоритетами визначені підтримка європейських цінностей і верховенства права під час боротьби з дискримінацією, сприяння плюралізму в ЗМІ та боротьба з дезінформацією.

Португалія також стане першою країною на чолі Ради ЄС, яка матиме справу з остаточним виходом Британії з внутрішнього ринку та митного союзу ЄС з 1 січня.

Що стосується зовнішньої політики, то Португалія заявила, що буде зміцнювати відносини з Африкою та Латинською Америкою, одночасно встановлюючи «оновлений порядок денний» з адміністрацією обраного президента США Джо Байдена.

 
…

У Білорусі засновницю незалежного журналістського об’єднання «Пресклуб» і кількох її соратників, які перебувають під вартою, обвинуватили 31 грудня в ухиленні від сплати податків і пов’язаних кримінальних злочинах на тлі загального придушення інакодумства в країні.

Засновницю «Пресклубу» Юлію Слуцьку обвинуватили в ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі, повідомила в фейсбуці її дочка Олександра. Покарання за цією кримінальною статтею передбачає до 5 років обмеження волі. Слуцьку продовжать тримати під вартою щонайменше до 22 лютого.

Адвокат групи підтвердив обвинувачення проти Слуцької і додав, що ще принаймні чотири штатні працівники об’єднання обвинувачені в співучасті у схожих фінансових злочинах.

Такі обвинувачення висунені проти фінансового директора «Пресклубу» Сергія Ольшевського, програмної директорки Алі Шарко, операторів Петра Слуцького і Дениса Соколовського. Наразі не ясно, чи їм, як і Слуцькій, теж продовжили термін тримання під вартою.

Як стало відомо, ще одного затриманого раніше працівника, директора «Академії Пресклубу» Сергія Якупова, який є громадянином Росії, вивезли зі слідчого ізолятора і вислали до Росії.

«Пресклуб», заснований у Білорусі 2011 року, називає себе «платформою для професійного розвитку медіаспільноти» і «неформальним об’єднанням медіапрофесіоналів, усіх, хто хоче вдосконалити свої журналістські навички і працювати в ритмі професійних стандартів і тенденцій».

Юлію Слуцьку затримали 22 грудня, відразу після її повернення до Білорусі з-за кордону. Наступними годинами того ж дня затримали й інших згаданих, після обшуків чи оглядів у їхніх помешканнях і службових кабінетах.

Як раніше повідомляла пресслужба Департаменту фінансових розслідувань Комітету державного контролю Білорусі, щодо співробітників «Пресклубу» здійснюється перевірка за фактами порушень податкового законодавства. Кримінальну справу передали до Слідчого комітету Білорусі.

Затримання відбулися через кілька днів по тому, як базований у США Комітет на захист журналістів залічив Білорусь до країн, влада яких значно посилила арешти журналістів останніми місяцями.

23 грудня Європейська федерація журналістів виступила з вимогою до влади Білорусі звільнити Слуцьку й її колег. Президент федерації Моенс Бліхер Б’єрреґор також закликав Європейський союз, Раду Європи і Організацію з безпеки і співпраці в Європі «рішуче відреагувати на цю нову хвилю репресій».

Від серпня, коли з дня президентських виборів 9 серпня в Білорусі почалися масові протести проти оголошених результатів, у Білорусі побували чи нині перебувають під арештом принаймні 373 журналісти.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон привітав завершення виходу його країни з Європейського союзу, напередодні якого сторонам вдалося укласти торговельний договір.

У новорічному зверненні до країни напередодні моменту виходу він назвав це «чудовим моментом» для Британії.

Джонсон також пообіцяв, що й після остаточного виходу з Євросоюзу Велика Британія залишиться «відкритою всередині й назовні, великодушною, інтернаціоналістською і вільною в торгівлі».

«Ми маємо в руках свободу, і від нас залежить, щоб скористатися нею найкраще», – додав він.

Незадовго до трансляції цього виступу стало відомо, що батько прем’єра Стенлі Джонсон заявив про бажання отримати громадянство Франції, щоб залишити собі всю широту зв’язків із ЄС.

Угоди про торгівлю і співпрацю між Євросоюзом і Британією вдалося досягти перед Різдвом після дев’яти місяців переговорів. Після схвалення всіма 27 нинішніми членами ЄС документ підписали голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн і голова Європейської ради Шарль Мішель. Після цього його британським військовим літаком доставили до Лондону, де свій підпис під документом поставив і Боріс Джонсон.

Протягом дня 30 грудня угоди ратифікували обидві палати британського Парламенту і затвердила королева як формальна голова держави. Європейський парламент має час до кінця лютого, щоб теж ратифікувати цей документ із 1246 сторінок.

Крім того, вже 31 грудня Британії вдалося досягти угоди з Іспанією про прикордонний режим із Гібралтаром, британською територією на півдні Іберійського півострова. На перехідний піврічний період, протягом якого мають досягти остаточної домовленості, цей режим залишиться таким, як був і досі, тобто мешканцям Іспанії й Гібралтару, які щодня перетинають кордон, вирушаючи на працю, не доведеться проходити повноцінного паспортно-прикордонного контролю.

Велика Британія вийшла з Європейського союзу в ніч із 31 січня на 1 лютого. Але й після цього тривав перехідний період, протягом якого щодо країни продовжувала діяти значна частина норм ЄС.

Формально вихід Великої Британії з Євросоюзу остаточно завершиться о 23-й вечора за лондонським часом, або ж опівночі за середньоєвропейським, яким користується більшість країн ЄС (у Києві буде вже 1-а ночі).

За словами критиків, Британія втратить більше, ніж здобуде, внаслідок виходу з ЄС.
…

Президентка Мая Санду заявила, що посаду т.в.о. прем’єра обійматиме міністр закордонних справ та європейської інтеграції Аурел Чокой
…

Азербайджанський газ надійшов до Італії, Греції й Болгарії через Трансадріатичний газопровід (TAP)
…

Пакистан з 1 січня прийматиме у режимі онлайн заявки на візу для громадян 191 країни в рамках зусиль із запобігання корупції і розвитку туризму в країні.

«МВС оформлятиме візи для всіх країн, включаючи Афганістан і Китай, в режимі онлайн. Були скарги на підкуп під час видачі візи, зокрема для Афганістану і Китаю. Таким чином, ручна візова система буде зупинена 1 січня 2021 року», – повідомили у Міністерстві внутрішніх справ Пакистану.

Іноземці зможуть подати заявку на отримання візи через веб-сайт Національної бази даних і реєстрації (NADRA) Міністерства внутрішніх справ.

Раніше цього місяця також посольство Пакистану в Кабулі оголосило про нові заходи, які спростять афганцям подачу документів і отримання віз. До такого кроку вдалися через два місяці після того, як в місті Джелалабад на сході Афганістану в тисняві на футбольному стадіоні загинули щонайменше 15 людей з-поміж тисяч, що зібралися там для отримання візи в консульстві Пакистану.
…

Співробітник розслідувального проєкту Bellingcat Христо Грозєв виклав у публічний доступ дані про 565 поїздок ймовірних учасників замаху на російського опозиційного політика Олексія Навального, що, за даними розслідувачів, працюють в ФСБ Росії.

Відомості викладені в таблиці у Google Docs. У таблицю потрапили дані про поїздки 10 осіб на поїздах і літаках від 2005 до 2020 року.

Дані про два напрямки видалені з бази, бо Bellingcat веде розслідування по них, повідомив Грозєв.

Розслідування про замах на Навального було опубліковане 14 грудня, його провели Bellingcat за участю видання The Insider, телеканалу CNN, журналу Der Spiegel і Фонду боротьби з корупцією.

У публікації стверджується, що Навальний був отруєний бойовою речовиною з групи «Новачок» спеціальною групою співробітників ФСБ, які стежили за ним кілька років.

У розслідуванні докладно розповідається про пересування цих осіб, багато з яких, як стверджується, є старшими офіцерами ФСБ, по країні, дані про їхні дзвінки і про позиціонування телефонів.

Дослідники стверджують, що вся ця інформація була куплена на чорному ринку.
…

Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) назвав президента Бразилії Жаїра Болсонару «людиною року у сфері організованої злочинності та корупції».

В організації нагадали, що Болсонару обирали як антикорупційного кандидата.

«Натомість він оточив себе корупційними фігурами, використовував пропаганду, щоб просувати свій популістський порядок денний, підривав систему правосуддя та вів деструктивну війну проти Амазонського регіону», – заявили в OCCRP.

Там звертають увагу, що Болсонару «на тоненького» переміг двох інших лідерів – президента Туреччини Реджепа Ердогана та президента США Дональда Трампа.

«Обидва фіналісти також отримували блага від пропаганди, підривали демократичні інституції у своїх країнах, політизували свої системи правосуддя, уникали багатосторонніх угод, винагороджували корумповані внутрішніх кола та відсували свої країни від демократичного правопорядку до самодержавства», – йдеться в релізі OOCRP.

Перелік фіналістів завершив український бізнесмен Ігор Коломойський. Його звинувачують у тому, що він отримав позику від свого тодішнього банку «Приватбанку» на понад 5 мільярдів доларів.  

«Гроші зникли в серії офшорів. Збитки становили 40 відсотків усіх приватних депозитів у країні. Але Коломойський не був заарештований, і зараз він лобіює можливість повернути контроль над банком після того, як установу врятувала держава», – пояснили в OOCRP.

Вони звертають увагу, що Коломойський має історію «корпоративних рейдів, шахрайства, розкрадання державних активів та політичних інтриг і представляє багатьох ідеологічних та корумпованих мільярдерів від братів Кох до Арона Банкса, які підірвали демократію заради особистої вигоди».

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані Нацбанку.

 
…

Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

«Ще ніхто в світі не отримав запрошення на інавгурацію 46-го президента США. Тому що формат інавгурації все ще визначається. Ми не знаємо, що вирішать Сполучені Штати. Але інавгурація відбуватиметься в умовах пандемії, і ми, безумовно, сприймемо те рішення і той формат, який буде затверджено Вашингтоном», – заявив Кулеба.

У відповідь на питання про дату майбутнього візиту Зеленського до Вашингтона міністр сказав: «Це питання завжди на порядку денному: і візит нашого президента туди, і візит їхнього президента сюди».

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

 
…

Казначейство США 30 грудня оголосило про санкції проти двох венесуельських чиновників, які головували під час винесення вироку шести колишнім нафтовим керівникам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, за «політично мотивованими звинуваченнями».

Цей крок заморожує всі активи США та криміналізує операції з венесуельською суддею Лореною Кароліною Корніеллес Руїс та прокурором Рамоном Антоніо Торресом Еспіносою після того, як шестеро пов’язаних із США обвинувачених отримали штрафи та тюремний термін від 8 до 14 років.

Американські чиновники вимагають звільнення підсудних, відомих як «шістка Citgo» за назвою базованої в США дочірньої компанії венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.

«Несправедливе затримання та винесення вироку цим шістьом особам США ще більше демонструє, як глибоко корупція та зловживання владою вкорінилися в установах Венесуели», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучин, оголошуючи про санкції. 

Читайте також: Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У заяві Казначейства йдеться про те, що шістьох підсудних «несправедливо ув’язнили» після того, як їх «заманили до Каракасу під фальшивим приводом».

Сім’ї чоловіків заявляють, що їх заманили до Венесуели та заарештували в листопаді 2017 року за звинуваченнями, обумовленими високим рівнем корупції у Венесуелі.

Венесуела є одним з найбільших світових виробників нафти, і валютні доходи від продажу нафти допомогли зміцнити владу Ніколаса Мадуро в умовах економічного та політичного хаосу.

США та деякі інші країни підтримали твердження опонента Хуана Гуайдо про те, що він є законним президентом Венесуели з початку 2019 року, тоді як Росія, Китай та Куба підтримали Мадуро, незважаючи на ознаки масової фальсифікації виборів.
…

Два бомбардувальники Сполучених Штатів B-52 втретє здійснили політ над Перською затокою. Про це повідомив керівник Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі 30 грудня.

Американські бомбардувальники здійснили 30-годинний виліт із військово-повітряної бази Майнот у Північній Дакоті на Близький Схід.

«США продовжують розміщувати боєздатні можливості в зоні відповідальності Центрального командування США, щоб стримати будь-якого потенційного супротивника і чітко заявити, що ми готові і здатні відповісти на будь-яку агресію, спрямовану проти американців або наших інтересів», – йдеться в заяві Маккензі.

Читайте також: США відкликають частину персоналу з посольства в Багдаді через загострення відносин з Іраном

За його словами, США «не шукають конфлікту, але ніхто не повинен недооцінювати їхню здатність захищати свої сили або рішуче діяти у відповідь на будь-який напад».

ВПС США вже здійснили дві подібні місії за останні 45 днів.

Вильоти вказують на дедалі більшу стурбованість Вашингтону тим, що Іран може вдатися до помсти за вбивство американськими військовими іранського військового командира генерала Касема Солеймані в Іраку в січні 2020 року.

Читайте також: МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.
…

Палата громад британського парламенту схвалила торгову угоду з Євросоюзом. Вона вступає в дію 1 січня 2021 року. Документ ще має розглянути Палата лордів. Підпис на документі поставить королева Великої Британії Єлизавета II.

Раніше 30 грудня керівники ЄС підписали угоду про взаємини між Брюсселем і Лондоном після «Брекзиту».

Після всіх формальностей документ остаточно повинен ратифікувати і Європарламент, він має для цього час до кінця лютого.

Рада ЄС раніше вирішила, що в найближчі два місяці угоду можна застосовувати в тимчасовому режимі.

Угода про торгівлю та співробітництво між Великою Британією і ЄС заснована на нульових тарифах і нульових квотах. Якби її не вдалося підписати, то сторони мали б укладати угоди за правилами Світової організації торгівлі із застосуванням всіх мит і квот. Це загрожувало б втратами для бізнесу і зростанням безробіття.

Влітку 2016 року британці проголосували за вихід з Євросоюзу.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.
…

У Баренцевому морі завершили активну стадію пошуків російських рибалок із затонулого судна «Онега» (порт приписки Мурманськ). Воно затонуло 28 грудня.

Із 19 членів екіпажу вдалося врятувати двох. 17 моряків вважають загиблими.

У район катастрофи судна попрямує буксир для моніторингу дна.

За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Порушено кримінальну справу за статтею про порушення правил безпеки руху та експлуатації морського і водного транспорту.
…

Президент Росії Володимир Путін за два дні до кінця 2020 року підписав кілька ухвалених раніше парламентом країни законопроєктів, що посилюють наявні або запроваджують нові заборони. Ці документи критикують правозахисні організації й опозиція Росії, заявляючи, що вони підривають демократію.

Серед підписаних документів – закон про можливість визнавати «іноземними агентами» фізичних осіб, тобто громадян Росії. Документ вже опублікований на офіційному інтернет-порталі правової інформації і, отже, вступив у дію.

Відповідно до закону, «іноземними агентами» можуть визнавати громадян, які займаються політичною діяльністю або займаються «цілеспрямованим збором відомостей у сфері військової, військово-технічної діяльності» Росії і при цьому отримують фінансування з-за кордону. Під політичною діяльністю, згідно з документом, розуміють, зокрема, організацію мітингів і спостереження на виборах, участь у діяльності партій, виступ із «публічними зверненнями» про зміни законодавства, «поширення думок» про дії чиновників.

При цьому передбачається, що люди самі повинні подавати заяви про внесення їх до списку «іноземних агентів», якщо їх діяльність відповідає зазначеним критеріям.

Також «іноагентами» зможуть визнавати і незареєстровані організації та громадські об’єднання.

За порушення вимог передбачена відповідальність – спочатку адміністративна, а потім і кримінальна. Про кримінальну відповідальність Путін підписав окремий законопроєкт. За ухилення від реєстрації «іноземним агентом» загрожує штраф або позбавлення волі на строк до двох років. Цей закон набирає чинності з 1 березня 2021 року.

До ухвалення цього закону фізичних осіб вже могли визнавати в Росії «іноземними агентами», прирівнявши їх до засобів масової інформації. Два дні тому в список «ЗМІ-іноагентів» вперше були включені п’ять громадян, в тому числі правозахисник Лев Пономарьов і журналісти.

Також Путін підписав законопроєкт, що передбачає можливість блокування іноземних соцмереж за, як сказано в документі, «цензуру проти російських ЗМІ». Генпрокурор за погодженням із МЗС росії тепер зможе присвоїти власнику інформаційного ресурсу статус «допускає дискримінацію проти російських ЗМІ». Законопроєкт буде поширюватися і на такі майданчики, як YouTube, Twitter і Facebook.

Серед підписаних документів – також закон, який дозволяє судам визнавати чергу на одиничний пікет масовим заходом. У законі також прописана заборона на акції біля будівель екстрених служб.

Ще один підписаний Путіним закон забороняє проводити публічні заходи за рахунок пожертвувань з-за кордону, а також від неурядових організацій і фізичних осіб-«іноагентів» й анонімних жертводавців.

Крім того, закон посилює правила роботи ЗМІ на публічних заходах. Згідно з нововведенням, журналіст зобов’язаний використовувати «розпізнавальний знак» представника ЗМІ, його вигляд і опис розроблятиме Роскомнадзор – повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибирь.Реалии.

Ще один підписаний Путіним закон забороняє публікувати особисті дані співробітників силових відомств.
…