В ООН і ОБСЄ відреагували на внесення в Росії до списку так званих «іноземних агентів» іще п’яти фізичних осіб, серед яких і троє журналістів чи дописувачів Радіо Свобода.

Зокрема, як заявили в Управлінні верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит проєкту Радіо Свобода Ідель.Реалії, там шкодують через рішення внести цих людей до згаданого списку, що, як зазначила речниця управління Ліз Тросселл, «націлений на правозахисників і журналістів і, найімовірніше, спрямований на обмеження їхньої свободи слова й висловлювань».

Також і в офісі представника Організації з безпеки і співпраці в Європі зі свободи засобів інформації на запит Ідель.Реалії наголосили, що практика визнання «іноземними агентами» «звужує простір для свободи висловлення думок, свободи ЗМІ і вільного потоку інформації в Росії».

Там також нагадали: «Всі держави-учасниці ОБСЄ неодноразово підтверджували, …що ЗМІ на їхній території повинні мати необмежений доступ до іноземних новин та інформаційних служб; що громадськість буде користуватися такою ж свободою отримувати і поширювати інформацію й ідеї без будь-якого втручання з боку державних органів, незалежно від державних кордонів, у тому числі за допомогою іноземних публікацій і передач; і що будь-які обмеження в реалізації цього права будуть встановлені законом і відповідно до міжнародних стандартів».

Раніше з цього ж приводу відреагували і в Раді Європи. Там нагадали, що вже неодноразово висловлювали занепокоєння з приводу російського закону про «іноземних агентів», бо він «пригнічує розвиток громадянського суспільства і свободу слова». «Визнання окремих осіб, включно з журналістами, дослідниками і правозахисниками, як «іноземних агентів» таврує цих людей і створює ризик подальшого підриву плюралізму і демократії в Росії», – заявили в цій найбільшій усеєвропейській правозахисній організації.

Ідеться про те, що Міністерство юстиції Росії 28 грудня 2020 року внесло п’ять осіб до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода, а також дописувач Радіо Свобода, головний редактор сайту «Псковська губернія» Денис Камалягін. Крім того, до списку внесли правозахисника Лева Пономарьова і громадянську активістку Дарію Апахончич. Мін’юст Росії не роз’яснив, на яких конкретно підставах вніс їх до реєстру.

Медіакорпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудила внесення цих осіб у список «ЗМІ-іноагентів».

За російським законом, що набув чинності наприкінці 2019 року, «ЗМІ – іноземним агентом» можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали видання або юридичної особи, визнаної «іноземним агентом», бере участь у їхньому створенні і отримує закордонне фінансування.

Раніше у список ЗМІ – «іноземних агентів» у Росії були внесені, зокрема, Радіо Свобода і його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», а також іще кілька підрозділів РВЄ/РС. Внесення в цей список накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони (як і внесені в список фізичні особи) зобов’язані частіше надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації в ЗМІ.

Тим часом в останні дні 2020 року набула чинності ще одна зміна до російського закону про «іноземних агентів». Тепер ними також можуть визнавати, зокрема, фізичних осіб, які займаються політичною діяльністю або «цілеспрямованим збором відомостей у сфері військової, військово-технічної діяльності» в Росії і при цьому отримують фінансування з-за кордону. Під політичною діяльністю, згідно з документом, розуміють, зокрема, організацію мітингів і спостереження на виборах, участь у діяльності партій, виступи з «публічними зверненнями» про зміни законодавства, «поширення думок» про дії чиновників.

Російське законодавство про «іноземних агентів» регулярно критикують правозахисники, міжнародні організації і професійна спільнота, які вказують, що такі норми становлять небезпеку для розвитку громадянського суспільства в Росії.
…

Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що країна не хоче, щоб Сполучені Штати Америки поспішали повернутися до міжнародної ядерної угоди.

«Ми не поспішаємо і не наполягаємо на їхньому поверненні», – сказав Хаменеї у телевізійному зверненні.

Він додав: «Якщо вони повернуться до своїх зобов’язань, ми повернемося до своїх».

Угода, підписана 2015 року за часів президентства у США Барака Обами, передбачає різке обмеження Тегераном його ядерної програми, щоб унеможливити створення ядерної зброї. Міжнародна спільнота в обмін скасовує санкції, накладені на Іран через його ядерну програму.

Сполучені Штати Америки вийшли з угоди у 2018 році й заявляли, що Іран порушує домовленості.

Обраний президент США Джо Байден, інавгурація якого запланована на 20 січня, заявив, що готовий повернути США до ядерної угоди, якщо Іран буде її дотримуватися.

 
…

За рік після катастрофи пасажирського літака «Міжнародних авіаліній України» українська сторона здійснила понад 200 процесуальних та слідчих дій, повідомила генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова у фейбуці.

«За процесуального керівництва Офісу генпрокурора триває розслідування катастрофи літака біля Тегерану. За рік проведено більше двох сотень процесуальних та слідчих дій, направлено 18 запитів про міжнародну правову допомогу до інших країн, постійно співпрацюємо з компетентними органами Ірану та Канади», – написала Венедіктова.

Вона нагадала, що в межах міжнародної співпраці українська делегація виїжджала на місце авіакатастрофи, де частково змогла оглянути та сфотографувати уламки літака.

«Наразі в Україні триває комплексна криміналістична експертиза для встановлення причин та характеру уражень літака, обсягу матеріальних збитків та дотримання правил міжнародних польотів. Розпочато дослідження планшету, знайденого на місці авіакатастрофи, який у грудні 2020 року Іран передав Україні», – зазначила Венедіктова.

Генпрокурор зазначила, що днями України отримала від Ірану проєкт фінального технічного звіту про авіакатастрофу літака МАУ біля Тегерана. На аналіз цього документу та внесення зауважень Україна має 60 днів.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

 
…

Іранська влада не змогла провести прозоре і достовірне розслідування катастрофи пасажирського літака «Міжнародних авіаліній України», який збили 8 січня 2020 року поблизу Тегерана, заявила правозахисна організація Human Rights Watch.

Правозахисники наголошують, що влада Ірану повинна співпрацювати з міжнародними органами.

«Сім’ї 176 жертв збитих літаків мають право знати, хто відповідальний за смерть їхніх близьких. Іранський уряд повинен негайно виплатити сім’ям належну компенсацію та провести прозоре та неупереджене розслідування з відповідним переслідуванням незалежно від посади та рангу», – сказав Майкл Пейдж, заступник директора Human Rights Watch з питань Близького Сходу.

Human Rights Watch взяла інтерв’ю у понад десятка членів сімей жертв, які сказали, що влада не повернула цінних речей їхніх близьких. Члени родин заявили, що влада Ірану залякувала та переслідувала сім’ї, щоб перешкодити їм у пошуку справедливості.

Кілька сімей сказали, що влада тиснула на них, щоб вони поховали своїх близьких на кладовищах, присвячених «мученикам», і вигравірували слово «мученик» на їхніх надгробках проти волі сімей.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

 
…

Ілон Маск, засновник американської компанії електромобілів Tesla, став 7 січня найбагатшою людиною світу після того, як акції цієї компанії зросли в ціні відразу на 7,9%, повідомило агентство Bloomberg.

Таким чином, мовиться в повідомленні агентства, Маск обійшов в «Індексі мільярдерів», який укладає це агентство, засновника компанії інтернет-торгівлі Amazon Джеффа Безоса. Тепер статки Маска оцінюються в 194,8 мільярда доларів, або на 9,5 мільярда більше, ніж у Безоса.

При цьому ще 6 січня в цьому ж індексі Маск був другим зі 181 мільярдом доларів, відстаючи від Безоса приблизно на 3 мільярди, звернув увагу щоденник Washington Post – який при цьому нагадав, що Безос є його власником.

Друге місце в світі Маск, нині 49-річний, обійняв у листопаді 2020 року.

Обидва підприємці також є суперниками в галузі приватного освоєння космосу, де Маск має компанію Space Exploration Technologies, більше відому як SpaceX, а Безос – компанію Blue Origin.

Як пише агентство «Блумберґ», протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій компанії Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу 2010 року ці акції подорожчали більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Сума цього річного зростання статків Маска більша, ніж загальний статок третьої нині найбагатшої людини світу Білла Ґейтса з його 132 мільярдами доларів, за «Індексом мільярдерів».

Агентство зазначає при цьому, що більша частка статків Маска є акціонерним капіталом у його компаніях, включно з компанією Tesla, яка на свої акції не виплачує дивідендів, і його компаній SpaceX і Boring Company, що розробляє проєкти швидкісного транспортного сполучення підземними тунелями.

Як мовиться в статті агентства, Маск не висловлює прилюдної зацікавленості своїми матеріальними статками і на повідомлення про свій новий статус найбагатшої людини світу відреагував у твітері дописами «Як дивно» і потім «Ну, знову до праці».

Але все ж минулого місяця він підтвердив, що переніс місце свого власного постійного проживання з Каліфорнії в Техас – штат, який приваблює багатіїв нульовим податком на доходи фізичних осіб, пише агентство.

«Вашингтон пост» нагадує, що Маск почав створювати свої статки зі співзаснування компанії PayPal, за продаж якої він потім здобув 165 мільйонів доларів. У компанію Tesla він став інвестувати в 2004-му, через рік після її заснування, і зберігає в ній приблизно 20-відсоткову частку, за інформацією журналу Forbes. 2004 року він був призначений президентом компанії, але втратив цю посаду 2018-го. Тим часом від 2008-го й досі він лишається її директором.

А компанію SpaceX він заснував іще два десятки років тому, прагнучи досягти польоту на Марс.
…

Про це заявив офіційний представник Капітолію
…

33-річний Оссофф стане наймолодшим сенатором США. Він переміг 71-річного Девіда Пердью
…

Президент США Дональд Трамп закликав своїх прихильників, які увірвалися до будівлі Капітолію, розійтися по домівках. Відеозвернення він опублікував у твітері
…

Глави МЗС 13 країн Євросоюзу підписали листа до керівництва Єврокомісії з закликом забезпечити справедливий доступ до вакцини від коронавірусу для країн Східного партнерства.

Фотокопію листа опублікував кореспондент Радіо Свобода.

Автори листа закликали Єврокомісію розробити механізм підтримки за аналогією з механізмом з постачання препаратів від COVID-19 Західним Балканам. В кінці минулого року Єврокомісія виділила їм 70 мільйонів євро у вигляді грантів на придбання вакцини. На думку глав МЗС, такі дії ЄС підвищать геополітичну роль Євросоюзу у світі.

До Східного партнерства входять Україна, Азербайджан, Вірменія, Молдова і Республіка Білорусь.

У грудні ЄС схвалила до використання вакцину від Pfizer та BioNTech, після чого країни блоку почали вакцинацію. 6 січня Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА) 6 січня рекомендувало схвалити вакцину від коронавірусу американської фірми Moderna. Вона стане другою, дозволеною до використання у ЄС.
…

Слідство продовжило арешт білоруській опозиціонерці Марії Колесніковій ще на два місяці, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Опозиціонерка залишатиметься під вартою щонайменше до 8 березня. Їй закидають публічні заклики до захоплення влади.

Колеснікову визнано політв’язнем та в’язнем совісті. Разом з іншими опонентами білоруського режиму Європарламент присудив їй премію Сахарова за внесок у боротьбу за права людини.

7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.

9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».
…

Сполучені Штати Америки запровадили ще один пакет санкцій проти Ірану, цього разу проти металургійної галузі.

Як повідомило ввечері 5 січня Міністерство фінансів США, під ці санкції потрапили 16 компаній і одна фізична особа з Ірану і з інших країн. Це означає замороження їхніх можливих активів, які перебувають у юрисдикції США, і американським юридичним і фізичним особам практично забороняється вступати з ними в ділові стосунки.

Як заявило міністерство, металургійний сектор був обраний для санкцій, бо він є важливим джерелом доходу для керівництва Ірану, «створюючи багатства для його корумпованих лідерів і фінансуючи низку ганебних різновидів діяльності, включно з розповсюдженням зброї масового знищення і засобів її доставки, підтримкою іноземних терористичних груп і різноманітними порушеннями прав людини в країні і за кордоном».

Адміністрація чинного президента Дональда Трампа наклала ці санкції за два тижні до того, як до влади прийде обраний президент Джо Байден. Адміністрація Трампа обіцяла посилити свою кампанію «максимального тиску» на Іран напередодні інавгурації Байдена 20 січня.

Нинішні санкції стосуються, зокрема, 12 компаній в Ірані, однієї китайської компанії, яка постачала Іранові матеріали для виробництва сталі, трьох іноземних агентів, які продавали іранські метали, і керівника транспортного пароплавства, яке вже перебуває під санкціями.

У травні 2019 року США вже оголошували санкції проти металургійної галузі Ірану – того разу вони стосувалися виробництва заліза, сталі, алюмінію й міді, які є важливим джерелом доходу країни.

Дональд Трамп 2018 року вивів США з багатосторонньої «ядерної угоди» і наклав тяжкі санкції на Іран, влаштувавши Тегеранові кампанію «максимального тиску». Джо Байден заявляв, що постарається повернути країну до цієї угоди.

Ця багатостороння угода, укладена 2015 року, коли Байден був віцепрезидентом США, має на меті не допустити створення Іраном ядерної зброї і накладає на нього певні обмеження в ядерній діяльності. Трамп іще до приходу до влади твердив, що виведе США з цієї угоди, і врешті зробив це 2018 року – попри те, що інші її учасники і МАГАТЕ підтверджували, що Іран дотримувався її.

Крім того, США звинувачують Іран у розвиткові програми балістичних ракет і в підтримці регіональних союзників Тегерана, багатьох із яких у Вашингтоні називають «терористами», а також у порушеннях прав людини тощо. Ці моменти теж стають підставами для санкцій США проти Ірану.

Нині Іран демонстративно порушує окремі пункти ядерної угоди, але заявляє, що повернеться до повного виконання її умов, якщо свою частину – зокрема щодо надання Тегеранові передбаченої угодою економічної допомоги – виконають США й інші її учасники.
…

Міністерство закордонних справ Азербайджану заявило протест проти неузгодженого візиту голови МЗС Вірменії до Нагірного Карабаху, що є міжнародно визнаною частиною суверенної території Азербайджану.

Як заявила 5 січня речниця МЗС Азербайджану Лейла Абдуллаєва, той «незаконний» візит міністра закордонних справ Вірменії Ари Айвазяна був «провокацією» й «намаганням розпалити напруженість» і суперечить мирній угоді, яку уклали щодо регіону дві країни й Росія 2020 року.

За словами речниці, це «порушення офіційним Єреваном своїх зобов’язань» спрямоване на внутрішню вірменську авдиторію і «не сприяє нормалізації становища в регіоні». Вона додала, що Єреван має прийняти зміни, які настали за результатами 44-денної війни і мирної угоди, що припинила бойові дії.

Айвазян відвідав Нагірний Карабах раніше 5 січня й зустрівся там із фактичним головою МЗС сепаратистської адміністрації регіону Давітом Бабаяном, із яким він підписав «програму консультацій».

За мирною угодою, укладеною за посередництва Москви, Вірменія втратила контроль над значною частиною сепаратистського утворення «Нагірно-Карабаська республіка», або «республіка Арцах», яке в 1990-х роках окупувало не тільки власне Нагірний Карабах, а й значні прилеглі території в Азербайджані. Тепер усі вони повернені під контроль Баку, також Азербайджан тепер контролює й певну частину власне Нагірного Карабаху.

Після закінчення боїв, у яких сторони втратили тисячі людей, Росія за угодою ввела на територію, що лишилася під контролем сепаратистів, свої війська як миротворчі сили. Азербайджан натомість розмістив навколо регіону свої війська, також у місії контролю за дотриманням перемир’я ззовні Нагірного Карабаху беруть участь військові Туреччини.
…

Демократ Рафаель Ворнок переміг на виборах до Сенату США в Джорджії. Він став першим темношкірим сенатором в історії штату.

CNN та Associated Press повідомляють, що баптистський священник Ворнок, який проповідує у відомій церкві для афроамериканців, здобув перемогу над сенаторкою з Республіканської партії Келлі Леффлер. Різниця між кандидатами становить менш ніж один відсотковий пункт, але вище 0,5 відсотка. Це унеможливлює перерахунок голосів.

За друге місце в Сенаті від штату боряться представник Демократичної партії, режисер-документаліст Джонс Оссофф та республіканець Девід Перд’ю. Різниця в голосах наразі не дозволяє оголосити переможця.

Посадовці попереджали, що результати можуть залишатися невідомими впродовж кількох днів, оскільки округи мають підрахувати значну кількість голосів, які надійшли поштою.

Якщо демократи переможуть на виборах у Джорджії та заберуть обидва мандати, Сенат матиме по 50 представників від Демократичної та Республіканської партій. У випадку рівної кількості голосів вирішальне слово матиме обрана віцепрезидентка США Камала Гарріс.

 
…

Підрахунок голосів на виборах до Сенату США в штаті Джорджія наближається до завершення, але переможці наразі невідомі.

Виборчі комісії вже опрацювали 98 відсотків голосів. Демократ Рафаель Ворнок випереджає сенаторку-республіканку Келлі Леффлер менш ніж на один відсотковий пункт. Практично рівну кількість голосів мають демократ Джонс Оссофф та сенатор-республіканець Девід Перд’ю.

Посадовці попереджають, що результати голосування можуть залишатися невідомими впродовж кількох днів, оскільки округи повинні будуть підрахувати велику кількість голосів, які надійшли поштою.

Якщо демократи переможуть на виборах у Джорджії та заберуть обидва мандати, Сенат матиме по 50 представників від Демократичної та Республіканської партій. У випадку рівної кількості голосів вирішальне слово матиме обрана віцепрезидентка США Камала Гарріс.

Сенатори-республіканці Перд’ю та Леффлер намагаються здолати кінорежисера-документаліста Оссофа та пастора в афроамериканській школі в Аталанті Ворнока.

 
…

Німеччина продовжить загальнонаціональний локдаун до кінця січня і запровадить жорсткіші обмеження через стрімке поширення коронавірусу. Про це 5 січня оголосила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Меркель назвала нові обмеження, узгоджені з урядами земель, «радикальними».

Зокрема, в регіонах з високим рівнем зараження пересування жителів обмежать радіусом у 15 кілометрів від їхніх помешкань. Також забороняються зустрічі з більш ніж одним членом іншої сім’ї.

У Німеччині вже посилювали обмеження перед Різдвом. Тоді заборонили роботу ресторанів, місць відпочинку, навчальних закладів, та магазинів, крім тих, які торгують найнеобхіднішим.

Меркель зазначила, що поява нового штаму коронавірусу в Англії – «ще одна причина» для збереження обмежень.

Читайте також: У світі вкололи 12 мільйонів доз вакцин від COVID-19 – Bloomberg

Рівень інфікування в Німеччині становив 134,7 на 100 000 жителів по всій країні, що набагато вище цільового показника нижче 50 на 100 000 жителів протягом семи днів, які, за словами уряду, необхідні для відстеження контактів і пом’якшення обмежень. Станом на 5 січня  317 тисяч людей отримали першу дозу вакцини у Німеччині.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.

5 січня Данія також ввела нові карантинні заходи, а Італія продовжила свої різдвяні обмеження.
…

Нью-Йоркська фондова біржа припинила процедуру делістингу трьох великих китайських комунікаційних компаній. Про це біржа повідомила 4 січня.

За повідомленням, біржа запинили процедуру виключення зі свого котирувального переліку цінних паперів компаній China Telecom, China Mobile і China Unicom (Гонконг).

У повідомленні йдеться про те, що рішення ухвалене «в світлі подальших консультацій з відповідними регулюючими органами».

Читайте також: Помпео: «США мають ставитись до Росії так само, як і до комуністичного Китаю: не довіряти й перевіряти»

1 січня стало відомо, що Нью-Йоркська фондова біржа почала процедуру виключення цінних паперів трьох китайських операторів зв’язку з котирувальних списків. Це було пов’язано з указом президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Згідно з документом, з 11 січня американські інвестиції у китайські фірми, які перебувають під контролем військових Китаю, заборонені.

Міністерство закордонних справ Китаю заявляло, що Пекін проти політизації питань торгівлі урядом США і планує вдатися до заходів для захисту китайських компаній.
…

Південна Корея «якомога швидше» відправить свого дипломата до Ірану після захоплення військовими іранського Корпусу вартових ісламської революції свого танкера у водах Ормузької протоки. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Південної Кореї 5 січня.

Тим часом іранська влада шукає шляхів повернення активів, які Сеул заморозив на виконання санкцій Сполучених Штатів. Ці активи пов’язані з продажами іранської нафти, здійсненими до того, як Вашингтон посилив санкції проти Ірану в 2018 році.

Речник іранського уряду Але Рабіеї відкинув звинувачення Південної Кореї у тому, що дії його країни прирівнюються до захоплення заручників.

Читайте також: США вимагають від Ірану звільнити захоплений танкер Південної Кореї

«Якщо комусь тут і можна закинути «захоплення заручників», то це південнокорейський уряд, який взяв у заручники понад 7 мільярдів доларів наших коштів під дріб’язковим приводом», – заявив Рабіеї журналістам.

Посол Ірану в Сеулі повідомив місцевій владі, що команда, в складі якої моряки з Індонезії, М’янми, Південної Кореї, В’єтнаму, перебуває в безпеці і почувається добре. Про це повідомляє новинна агенція Yonhap.

Тим часом міністерство оборони Південної Кореї повідомило, що у води Ормузької протоки прибув есмінець із підрозділом із боротьби з піратством. Там корабель «здійснює місію для захисту безпеки громадян» Південної Кореї.

Танкер Hankuk Chemi та його екіпаж із 20 чоловік були зупинені 4 січня через нібито «нафтове забруднення» в Перській затоці та в протоці.

Напівофіційне інформаційне агентство Fars заявило, що військово-морські сили Іранського корпусу охорони ісламської революції (IRGC) захопили корабель.

Іранські медіа передають із заяв Корпусу вартових ісламської революції, що захоплений танкер нібито мав на борту 7 200 тонн «нафтохімічних продуктів» і був захоплений за «багаторазове порушення морського права про захист довкілля». Оператор судна заперечує звинувачення Ірану в забрудненні вод протоки.
…

Мер Вашингтона Мюріел Боузер мобілізувала Національну гвардію перед запланованими протестами прихильників президента Дональда Трампа через заплановане голосування в Конгресі, яке підтверджує перемогу обраного президента Джо Байдена. Про це Нацгвардія округу Колумбія Сполучених Штатів повідомила 4 січня.

Згідно з повідомленням, більше 300 військовослужбовців Національної гвардії будуть готові забезпечити контроль натовпу та допомогу пожежно-рятувальним службам.

Боузер 4 січня звернулася з проханням про розгортання Національної гвардії та попросила місцевих жителів триматися подалі від центру міста 5 та 6 січня, а також уникати конфронтації з усіма, хто «шукає бійки».

Читайте також: Вибори у Сенат США: Трамп та Байден зустрічаються з виборцями у Джорджії

Демократка Боузер на пресконференції висловила впевненість, що Конституція США «витримає», а Байден і Камала Гарріс «будуть президентом і віцепрезиденткою США» після інавгурації 20 січня.

Виконуючий обов’язки начальника місцевої поліції Роберт Конті заявив, що запобіжні заходи були вжиті, оскільки «деякі особи мають намір привезти вогнепальну зброю в місто, і цього просто не терпітимуть».

За припущеннями, серед очікуваних 15 тисяч людей на мітингах будуть і представники націоналістичних груп, які відкрито носили зброю під час інших акцій протесту.

Міська поліція розмістила в центрі міста таблички із попередженням про те, що носіння будь-якої вогнепальної зброї є незаконним у столиці США. В цьому місті діють найсуворіші закони про зброю в країні.

Читайте також: Лідер республіканців у Сенаті США привітав Байдена з перемогою на виборах

Прихильники Трампа планують зібратися в столиці США 5 і 6 січня на підтримку не підкріплених доказами заяв чинного президента про широкомасштабну фальсифікацію виборців.

Протести збігаються з голосуванням у Конгресі, яке має відбутися 6 січня, і яке, як очікується, засвідчить результати виборчої колегії з виборів 3 листопада.

Сам президент заохочував протести. 3 січня він натякнув, що може виступити на одному з мітингів, поширивши в Твітері анонс акції із повідомленням: «Я буду там. Історичний день!».

Трамп продовжує заперечувати перемогу демократа Джо Байдена, яку Колегія виборців затвердила минулого 306 голосами проти 232.

Конгрес має конституційний мандат для підрахунку та підтвердження результатів президентських виборів, що зазвичай є формальністю. Але принаймні 12 республіканських сенаторів та близько 140 членів Палати представників від Республіканської партії пообіцяли проголосувати проти підтвердження, посилаючись на звинувачення Трампа в фальсифікаціях виборів.

Трамп, який відмовився визнати перемогу Байдена, продовжив оскаржувати результати виборів попри те, що представники обох політичних партій, губернатори ключових штатів у перегонах, а також Міністерство юстиції США дійшли висновку, що широкомасштабних фальсифікацій не було.

Крім того, майже всі позови юридичної команди Трампа та його союзників були відхилені суддями, у тому числі два – відхилені Верховним судом.
…

В американському штаті Джорджія 5 січня тривають вибори двох сенаторів, які визначать, яка партія отримає більшість у Сенаті США.

Від Демократичної партії балотуються Джонс Оссофф і Рафаель Ворнок. На їхню користь в столиці штату Атланті напередодні виступав обраний президент США Джо Байден. Якщо демократи переможуть, Байден отримає більшість із демократів у Сенаті.

За словами Байдена, йому потрібна більшість у Сенаті, аби ухвалити заходи з протидії коронавірусній пандемії та інші законопроєкти.

«Друзі, ось і все. Це все. Це новий рік, і завтра може стати новим днем для Атланти, для Джорджії та для Америки. Як ніколи раніше в моїй кар’єрі, один штат – один штат – може визначити курс не лише на чотири роки, а для всього покоління», – сказав обраний президент.

Читайте також: США: Мер Вашингтона мобілізувала Нацгвардію перед протестами на підтримку Трампа

Чинні сенатори – республіканці Келлі Леффлер і Девід Пердью. Трамп, виступаючи на користь Леффлер та Пердью, назвав голосування за них «останнім шансом врятувати Америку, яку ми любимо». Він застеріг, що представники Демократичної партії тягнутимуть країну у бік «лівого» курсу.

Келлі Леффлер, виступаючи на мітингу напередодні голосування, заявила, що в разі перемоги долучиться до групи конгресменів, які намагаються оскаржити програш Дональда Трампа на виборах.

4 січня газета Washington Post оприлюднила запис телефонної розмови, у якій президент США Дональд Трамп вимагав від посадовців у штаті Джорджія, щоб вони переглянули результати президентських виборів.

 
…

Саудівська Аравія в понеділок, 4 січня, відкрила свої наземні, повітряні та морські кордони з Катаром, які залишалися закритими більш ніж три роки, з літа 2017 року.

Про відкриття кордонів повідомив глава МЗС Кувейту, який виступив посередником на переговорах. Також повідомляється, що емір Катару відвідає саміт країн Перської затоки в Саудівській Аравії у вівторок.

Очікується, що під час саміту підпишуть угоду про нормалізацію відносин між Саудівською Аравією, ОАЕ, Бахрейном і Єгиптом з одного боку і Катаром з іншого. У церемонії повинні взяти участь високопоставлені представники США, зокрема радник президента Джаред Кушнер.

Чотири країни в 2017 році розірвали дипломатичні відносини з Катаром, звинувативши його в підтримці тероризму і в проіранській позиції. Катару були висунуті 13 вимог. Він відмовився їх виконувати, після чого відносини між учасниками дипломатичного конфлікту були заморожені
…

Президент США Дональд Трамп і обраний президент Джо Байден у понеділок, 4 січня, виступають на передвиборних заходах в штаті Джорджія, де 5 січня відбудеться другий тур виборів на два пости у Сенаті. Результати виборів визначать баланс сил у верхній палаті Конгресу на наступні два роки.

Трамп візьме участь у мітингу в місті Далтон на підтримку діючих сенаторів-республіканців Девіда Пердью і Келлі Леффлер.

Байден виступить в Атланті на підтримку їхніх суперників-демократів: Джона Оссоффа і пастора Рафаеля Ворнока.

Другий тур виборів знадобився, оскільки жоден з чотирьох кандидатів не отримав більшості на виборах 3 листопада.

Джорджія також є одним зі штатів, де Трамп оскаржує перемогу Байдена на президентських виборах, заявляючи без надання підтверджень про масштабні фальсифікації під час голосування. Представники виборчих органів штату, в тому числі республіканці, підтвердили, що підрахунок голосів був точним. Кілька судів відхилили позови Трампа.

Це питання знову опинилося у центрі уваги в неділю, коли видання Washington Post опублікувало аудіозапис розмови Трампа з держсекретарем Джорджії. Згідно із записом, президент зажадав від голови виборчої системи штату «знайти» достатньо голосів, щоб змінити підсумки виборів в цьому штаті на його користь.

Якщо обидва демократа переможуть на виборах у вівторок, партія отримає більшість в Сенаті: місця розділяться порівну, а вирішальний голос отримає обраний віце-президент Камала Гарріс. Якщо ж переможе хоча б один з республіканців, Конгрес залишиться розділеним: Палату представників контролюватимуть демократи, а Сенат – республіканці.

Байден став першим з 1992 року кандидатом у президенти від Демократичної партії, який здобув перемогу в Джорджії. На виборах у листопаді у штаті проголосували близько 5 мільйонів виборців, з них 3,6 мільйона – достроково. У другому турі достроково проголосували трохи більше 3 мільйонів виборців. У листопаді більшість тих, хто голосував достроково, підтримали демократів, тому для республіканців явка у вівторок має ключове значення.
…

Китайський мільярдер та засновник компанії Alibaba Джек Ма не з’являвся на публіці вже два місяці.

Востаннє його бачили наприкінці жовтня на форумі в Шанхаї, де він критикував китайську регуляторну систему.

У листопаді Ма замінили у фінальному епізоді шоу для підприємців під назвою «Бізнес-герої Африки». Мільярдер був там суддею. Речниця Alibaba повідомила Reuters, що зміна відбулася через конфлікт графіків. Вона не надала інших коментарів.

Джек Ма під час візиту до України в листопаді 2019 року

Після промови Ма в жовтні китайська влада почала антимонопольне розслідування проти Alibaba.

Крім того, дочірня компанія Alibaba Ant Group, яка володіє найбільшим у Китаї платіжним сервісом Alipay, планувала здійснити первинне розміщення своїх акцій (IPO). Китайські регулятори зупинили IPO. Ant Group планувала залучити рекордні 34,4 мільярда доларів.

Forbes оцінює статки Ма в 38,8 мільярда доларів. Його ставлять на 17 місце в рейтингу найбагатших людей планети.

 
…

Росія припинила тижневий пошук тіл 17 рибалок з судна «Онега», яке перекинулося у Баренцевому морі 28 грудня. Російське федеральне агентство морських та річкових перевезень («Росморрічфлот») заявило 4 січня, що пошукові роботи припиненні, хоч жодного з тіл не виявили.

Судно «Онега» (порт приписки Мурманськ) перекинулося під час сильного шторму. Двох з 19 рибалок вдалося врятувати.

30 грудня решту 17 зниклих безвісти офіційно оголосили мертвими.

Наразі невідомо, що саме спричинило перекидання судна.

ЗМІ повідомляють, що накопичення льоду на рибальському човні, на якому перебував російський екіпаж, могло призвести до затоплення. За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Слідчий комітет Росії розпочав розслідування «можливого порушення експлуатації судна».

Як повідомляється, судно експлуатувалося з 1979 року.
…

Сотні людей зібралися на акцію протесту в столиці провінції Белуджистан Кетті через вбивство 11 представників меншини хазара 4 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Близько 800 протестувальників, у тому числі жінки та діти, принесли труни із тілами вбитих до околиць міста, вимагаючи не ховати їх, доки влада не знайде вбивць. Згодом їх віднесли в місце для богослужіння поблизу.

Вночі проти 3 січня група озброєних людей напала на шахтарів вугільного родовища Мач у Белуджистані. Бойовики відокремили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини і забрали їх у гори, де розстріляли.

Читайте також: У Катарі відновлюються переговори між урядом Афганістану і талібами

Розвідувальна група SITE напередодні повідомила, що відповідальність за напад на себе взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…

Іранське державне телебачення 4 січня визнало, що Тегеран захопив нафтовий танкер під прапором Південної Кореї в Ормузькій протоці.

У звіті стверджується, що іранська влада зупинила моторний танкер Hankuk Chemi через нібито «забруднення нафтою» в Перській затоці та протоці.

Напівофіційне інформаційне агентство Fars заявило, що військово-морські сили Вартових революції Ірану захопили корабель.

Супутникові дані порталу MarineTraffic.com показали, що Hankuk Chemi перебуває біля порту Бандар-Аббас 4 січня без обґрунтування. Він прямував із Саудівської Аравії до Фуджейри в Об’єднаних Арабських Еміратах. Наразі не вдалося зв’язатися з власниками судна для коментарів.

Читайте також: Авіаносець США залишиться в Перській затоці через «погрози» з боку Ірану – Пентагон

Цей інцидент стався на тлі збільшення напруги в регіоні в дні річниці американського удару безпілотниками, в результаті якого в Багдаді загинув генерал-майор Вартових революції Ірану Касем Солеймані.

У січні 2020 року в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу-Магді аль-Мугандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень.
…

4 січня в Лондоні очікується рішення про те, чи може засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж бути екстрадований до США для судового розгляду у справі про публікацію секретних військових документів.

Окружний суддя Ванесса Барайцер має винести рішення о 10-й годині ранку за місцевим часом (12:00 за Києвом). Якщо вона задовольнить запит, міністр внутрішніх справ Приті Пател ухвалить остаточне рішення про те, чи слід екстрадувати Ассанжа.

Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.

Джуліан Ассанж виступає проти спроб американських прокурорів отримати дозвіл на його видачу до США, де його розшукують за 18 пунктами обвинувачення через публікацію WikiLeaks секретних військових і дипломатичних документів десять років тому.

Екстрадиційні слухання почалися в лютому минулого року, але потім були перенесені на кілька місяців, а по завершенні цього періоду далі відкладені через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.

7 вересня 2020 року слухання відновилися в Лондоні. На засіданні адвокати Ассанжа просили перенести засідання на січень, щоб дати їм змогу краще підготуватися.

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.
…

Авіаносець Військово-морських сил Сполучених Штатів Nimitz залишиться у водах Перської затоки через «нещодавні погрози» з боку Ірану, йдеться в заяві чинного міністра оборони США Крістофера Міллера 3 січня.

Міллер повідомив, що наказав Nimitz «зупинити своє планове передислокування», вказавши на погрози, які, за його словами, іранські лідери «озвучили проти президента Трампа та інших службовців уряду США».

«Авіаносець ВМС США Nimitz залишиться на посту в районі операцій Центрального командування США. Ніхто не повинен сумніватися в рішучості Сполучених Штатів Америки», – заявив голова Пентагону.

Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала

Напередодні видання New York Times повідомило, що Nimitz, який патрулював у Перській затоці з кінця листопада, повертається додому. Чиновники, яких цитували журналісти, стверджували, що такий крок мав на меті сигнал до деескалації напруги Тегерану, аби уникнути конфлікту в останні дні президентства Дональда Трампа. Заява Міллера суперечить цьому повідомленню.

3 січня в Ірані й Іраку відзначали роковини загибелі високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера впливового іракського шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса. Вони загинули рік тому

Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.

У січні 2020 року в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу-Магді аль-Мугандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень.
…

Рятувальники знайшли сім тіл після зсуву ґрунту в Норвегії. Троє людей залишаються зниклими безвісти.

Поліція повідомила, що 3 січня знайшла три тіла в селі Аск, що розташоване на північний схід від Осло.

Село постраждало від зсуву ґрунту чотирма днями раніше. Потік бруду переніс деякі будинки на кілька сотень метрів, деякі будинки були зруйновані.

За даними влади, постраждали 10 людей. Одна людина із серйозними травмами була госпіталізована в Осло.

Близько п’ятої частини містечка з населенням у п’ять тисяч людей евакуювали через побоювання нових зсувів ґрунту.

Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів. Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазнає надмірного тиску.

Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.
…

Новий склад Конгресу США офіційно почав роботу. 3 січня новообрані конгресмени склали присягу.

У Палаті представників кількість демократів скоротилася на 11, але вони зберігатимуть більшість – 222 місць із 435.

До другого туру виборів у Джорджії, який запланований на 5 січня, Сенат залишається під контролем республіканців. У попередньому складі Сенату було 52 республіканці і 48 демократів. Наразі це співвідношення становить 51 до 48.

На першому засіданні Сенату лідер більшості Мітч Макконнел зазначив, що «заявити, що 117-й Конгрес збирається в складний час, значить не сказати нічого».

«Від політичних розколів і смертоносної пандемії до противників по всьому світу – перешкоди, що стоять перед нами, численні і серйозні», – заявив Макконнел.

Водночас, за його словами, є багато підстав для надії. Серед них – «оптимістичний, спрямований в майбутнє і рішучий дух» американців і впровадження безпечних та ефективних вакцин від COVID-19.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі, звертаючись до своїх однопартійців, також зазначила, що новий склад Конгресу починає роботу в період епідемії коронавірусу й економічної кризи.

«Складаючи присягу, сьогодні ми беремо на себе відповідальність настільки ж велику і висуваючу високі вимоги, як і та, яку несли попередні покоління лідерів», – заявила Пелосі.

Вона подякувала своїм колегам за нове висування на посаду спікера палати.

Через вірус члени Палати представників голосуватимуть групами, що затягне процедуру. Лідери палати оголосили, що для дотримання соціального дистанціювання в залі будуть перебувати не більш як 72 законодавці одночасно.

Республіканський сенатор від Джорджії Келлі Лефлер була призначена на посаду замість сенатора, який достроково пішов у відставку. Вона зберігає своє крісло в очікуванні другого туру виборів, який відбудеться 5 січня.

Термін повноважень іншого сенатора-республіканця від Джорджії, Девіда Пердью, закінчився, тому він дізнається, чи зможе він знову зайняти своє місце, тільки після підведення підсумків виборів.

Якщо Лефлер або Пердью переможуть, у Сенаті збережеться республіканська більшість на чолі з Мітчем Макконелом.

Якщо в обох випадках в Джорджії переможуть демократи, то партії розділять Сенат рівно навпіл, 50 місць на 50, і в разі рівної кількості голосів «за» і «проти» вирішальне слово буде належати обраному віцепрезиденту Камалі Гарріс, яка вступить на посаду 20 січня.
…

Сполучені Штати заявили у Генеральній Асамблеї ООН заперечення проти окремих положень бюджету Організації на 2021 рік. Про це повідомив Державний департамент Сполучених Штатів 3 січня.

Згідно з повідомленням, заперечення Вашингтону пов’язані з підтримкою ООН Дурбанської декларації.

«Обурює, що ООН готова фінансувати захід на підтримку положень Дурбанської декларації – документу, просоченого антисемітизмом, антиізраїльським упередженням і ворожістю проти свободи висловлювань», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Між Україною й Ізраїлем починає діяти зона вільної торгівлі

США закликали Організацію об’єднаних націй до пошуку нових засобів, щоб «конструктивно та інклюзивно протидіяти расизму та расовій дискримінації».

«ООН не повинна бути майданчиком для тих, хто має намір розділяти і знецінювати, але, на жаль, це відбувається надто часто», – зазначили в Державному департаменті.

Дурбанська декларація укладена в 2001 році в Дурбані, Південна Африка. Цей документ, згідно з його формулюваннями, має на меті протидію расизму, расовій дискримінації та ксенофобії. Конференцію, яка передувала його укладенню, бойкотували кілька країн, у тому числі Сполучені Штати та Ізраїль.
…