Влада Пакистану заявляє, що заарештувала лідера опозиції за завинуваченням у корупції. Хаваджа Мохаммад Асіф, лідер «Пакистанської мусульманської ліги – Наваз» був взятий під варту у Лахор 30 грудня після того, як постав перед судом у столиці країни Ісламабаді.

Представник пакистанського антикорупційного бюро заявив, що Асіфа заарештували за те, що у нього «були активи, що виходять за рамки відомих джерел доходу».

Асіф, який займав пост міністра закордонних справ при колишньому прем’єр-міністрові Навазові Шаріфу, відкинув ці звинувачення.

Його арешт відбувся на тлі мітингів, які проводить по всьому Пакистану опозиція, щоб змусити прем’єра Імрана Хана подати у відставку, через, як кажуть протестувальники, його нездатність поліпшити стан економіки.

Соратники Асіфа назвали його арешт тиском уряду Хана на політичних опонентів. Уряд неодноразово відкидав звинувачення у втручанні в діяльність «Пакистанської мусульманської ліги – Наваз».
…

Візит прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Києва не знятий з порядку денного, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю ТСН.ua.

«Цей візит не знято з порядку денного. Більш того, я вас запевняю, що президент України готовий провести таку зустріч. Але вона повинна бути змістовною і перезавантажити відносини. І завдання дипломатів зараз підійти до цього моменту. Ми відкриті до цієї зустрічі. Я вам більше скажу, ми хочемо, щоб вони зустрілися, ми хочемо усунути всі непорозуміння з Угорщиною», – сказав Кулеба.

Він заявив, що потрібно зафіксувати нові правила гри у відносинах Угорщини та України.

«Відштовхуючись від цих правил, засновується взаємна повага. Я вам скажу, напевно, ексклюзив, я ще нікому про це не говорив. Ми отримали сигнал з Угорщини, що після суттєвого різкого спаду останнього місяця у відносинах, вони готові до відновлення конструктивного діалогу. І ми позитивно відповімо на цей сигнал», – заявив Кулеба.

30 листопада СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України, у БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ. Обшуки провели у рамках розслідування справи про можливе втручання у внутрішні справи України і заподіяння шкоди державній безпеці України.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки і повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини.

 
…

Обраний президент Джо Байден пообіцяв збільшити темпи вакцинації в Сполучених Штатах, розкритикувавши дії адміністрації президента Дональда Трампа щодо імунізації проти COVID-19.

«План адміністрації Трампа щодо поширення вакцин сильно відстає», – сказав Байден журналістам у Вілмінгтоні, штат Делавер.

Він додав, що, якщо вакцинація рухатиметься нинішніми темпами, то на те, аби прощепити американців, «підуть роки, а не місяці»,.

До кінця року адміністрація Трампа планувала використати для населення 20 мільйонів доз вакцин. За даними Центрів з контролю за захворюваннями, було розподілено тільки 11,4 мільйона доз, а свою першу дозу отримали 2,1 мільйона людей.

Байден сказав, що, коли його адміністрація візьме на себе управління 20 січня, приватні підприємства законодавчо зобов’яжуть прискорити виробництво вакцин і розподілити запаси.

Раніше Байден пообіцяв реалізувати в країні 100 мільйонів щеплень протягом перших 100 днів його президентства. Для цього необхідно збільшити кількість щеплень в п’ять-шість разів до 1 мільйона щеплень на день.

Напередодні обрана віцепрезидентка Камала Гарріс разом з чоловіком зробили щеплення проти COVID-19, поповнивши список посадовців, які зробили це задля підвищення довіри громадян до вакцинації. Байден вже також отримав першу з двох доз вакцини.

Представники органів охорони здоров’я США очікують, що після різдвяних і новорічних свят кількість хворих в країні зросте.

Протягом більшої частини грудня в країні реєстрували понад 200 тисяч випадків COVID-19 щодня і понад 2 тисячі смертей через переповненість лікарень.
…

Ще один постачальник компанії Apple наразився на звинувачення у використанні примусової праці етнічних уйгурів на своїх заводах, повідомляє видання Washington Post із посиланням на документи, отримані правозахисниками.

Згідно зі звітом ініціативи Tech Transparency Project, китайська компанія Lens Technology, яка є одним із найдавніших постачальників ланцюжка виробництва iPhone, залучила тисячі прицівників-уйгурів, представників етнічної меншини з китайського регіону Сіньцзян.

Речник Apple, своєю чергою, заявив, що компанія пересідчилася, що Lens Technology не залучав жодних працівників з меншини уйгурів, які мешкають у Сіньцзяні. Сам постачальник не прокоментував ситуацію. Міністерство закордонних справ Китаю заперечило саму наявність примусової праці в країні і звинуватило «людей із незрозумілими мотивами» у фабрикації даних.

Читайте також: В Європі продають медичні товари, зроблені уйгурами в рамках «трудової програми» Китаю – розслідування

Lens Technology – щонайменше п’ятий постачальник Apple, щодо якого лунають закиди у використанні примусової праці уйгурів. Ця компанія, судячи з її щорічної звітності, також співпрацює з Amazon і Tesla.

За оцінками ООН, близько 1 мільйона етнічних уйгурів та інших мусульман-представників тюркомовних корінних народів утримуються в таборах, які Пекін називає «контрекстремістськими центрами» у провінції Сіньцзян. Також мільйони людей насильно утримуються в «таборах перевиховання».

Пекін заявляє, що місця утримання є «професійно-технічними» закладами, а їхня мета – навчання та розвиток робочих навичок.
…

Щонайменше шестеро людей загинули внаслідок землетрусу у Хорватії, ще понад 20 поранені, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Землетрус пошкодив будівлі в кількох містах і селах, у тому числі в столиці Загребі.

Як повідомила поліція, пошуки у завалах тривають досі.

За словами прем’єр-міністра Андрея Пленковича, який прибув до одного з найбільш уражених міст Петрини, армія підготувала 500 місць у казармах для людей, які залишилися без домівки. Решту розмістять у готелях та в інших об’єктах.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

Китай порушив права затриманих гонконгських активістів під час суду, заявляє Європейська служба з зовнішніх справ 29 грудня.

У зовнішньополітичному відомстві Євросоюзу звернули увагу на те, що підсудним не надали можливості обрати адвоката, доступ до них в ув’язненні був суворо обмежений, а суд був закритим.

«Права підсудних на чесний та належний процес – у відповідності до міжнародно визнаних прав людини та Кримінального процесуального законодавства Китаю – не було дотримане. Ми закликаємо Китай гарантувати процедурну чесність та належну правову процедуру для цих людей», – йдеться в заяві речника ЄСЗС.

Читайте також: США можуть надати фінансову допомогу для відмови Києва від послуг Huawei – заступник держсекретаря

Блок заликав Пекін звільнити затриманих 12 активістів, суд над 10 з яких почався напередодні.

Також Євросоюз засудив вирок громадянській журналістці Жань Жан, яку напередодні засудили до чотирьох років ув’язнення за висвітлення початку епідемії коронавірусної хвороби COVID-19 у місті Ухань.

«За інформацією з надійних джерел, міс Жань зазнавала тортур та поганого ставлення під час утримання під вартою, а її стан здоров’я серйозно погіршився. Критично важливо, щоб вона отримала належну медичну допомогу», – йдеться в заяві.

28 грудня суд у Китаї виніс вирок громадській журналістці Жань Жан, яка повідомляла про початок коронавірусної епідемії у місті Ухань в лютому 2020 року. Її засудили до чотирьох років ув’язнення.
…

Внаслідок потужного землетрусу, що стався 29 грудня в Хорватії, загинула дівчинка, повідомив прем’єр-міністр Андрей Пленкович, який прибув до одного з найбільш постраждалих міст – Петрині, розташованого недалеко від Загреба. Іншої інформації про постраждалих чи жертви землетрусу він не навів.

Раніше новинний канал N1 цитував представників влади Петрині, які повідомили про загибель 12-річної дитини.

«Армія допомагає. Нам доведеться вивезти деяких людей із Петрині, бо тут небезпечно», – сказав Пленкович.

За попередніми даними, землетрус спричинив значні руйнування, зокрема і в Загребі: повалені дахи, фасади будівель, деякі будинки зовсім зруйновані.

Очевидці повідомляли про численних постраждалих у Петрині і сусідному місті Сисаку.

На кадрах, які демонструє місцеве телебачення, видно, як рятувальники витягують людей з-під завалів.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

У Словенії речниця атомної електростанції Кршко заявила, що її зупинили з міркувань безпеки.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

Потужний землетрус стався у Хорватії, вдруге за останні два дні, спричинивши руйнування будівель у населених пунктах країни, зокрема у столиці, Загребі.

Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Офіційних повідомлень про постраждалих чи подробиць щодо пошкоджень наразі немає.

За першими повідомленнями, землетрус завдав значних руйнувань, призвівши до обвалу дахів, фасадів будівель і деяких цілих будівель.

Місцеві ЗМІ повідомили про постраждалих, але без деталей.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

У містечку Петріня на південь від Загреба рятувальники витягли з-під завалів чоловіка і дитину, обоє – живі.

«Ми витягуємо людей з автомобілів, ми не знаємо, чи загинули вони, чи постраждали. Панує загальна паніка, люди шукають своїх близьких», – заявив міський голова Дарінко Думбович регіональному мовнику N1.

У Словенії речниця атомної електростанції Кршко заявила, що її зупинили з міркувань безпеки.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

У віці 98 років помер відомий французький модельєр П’єр Карден, повідомляють у вівторок західні інформагенції.

Повідомляється, що помер Карден у лікарні в Парижі, причину смерті не вказують.

Про причину смерті наразі не повідомляють.

Карден народився в 1922 році біля Венеції на півночі Італії, звідки його родина емігрувала до Франції у місто Сент-Етьєн. Його професійна діяльність почалася в Парижі, працював в ательє Крістіана Діора, згодом створив власний бренд в 1950 році. Заснував однойменний парфумерний бренд Pierre Cardin, з 80-х років – власник відомого в Парижі ресторану Maxim’s.
…

Пошукові роботи на ділянці за пам’ятником «Менора» біля Бабиного Яру проводились 25 грудня з метою перевірити, чи є у тій землі, що до 1929 року була відведена під Кирилівське кладовище, рештки поховань. Про це у відповідь на запит Радіо Свобода розповів генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ) Макс Яковер.

«Поховань на даній ділянці не виявлено. Під час пошукових робіт у верхньому шарі насипного ґрунту (до 1 м глибиною) було знайдено фрагменти будівельного сміття та дві кістки – ймовірно, фрагменти людського черепу. Офіційний звіт за результатами пошукових робіт буде представлений на цьому тижні. Фотофіксація здійснювалась», – зауважив Яковер.

Яковер розповів, що МЦГБЯ має намір встановити на тій ділянці поминальну синагогу для вшанування пам’яті десятків тисяч людей, які стали жертвами нацистського режиму, загинувши в Бабиному Яру. За його словами, більшість загиблих мають бути пом’януті за іудейськими традиціями.

Розкопки здійснювались спеціалізованим підприємством, рекомендованим Інститутом Національної пам’яті за дозволом Міністерства культури та інформаційної політики та за підтримки заповідника, йдеться у відповіді Меморіального центру.

Пошукові роботи розпочались саме 25 грудня, адже дозвіл на їхнє проведення було отримано за день до того. Обрану дату у МЦГБЯ не пов’язують із святкуванням у той день Різдва за григоріанським календарем.

Найближчим часом буде готовий офіційний звіт за результатами здійснених робіт. На основі цього звіту Міністерство культури та інформаційної політики ухвалюватиме рішення щодо наступних кроків, додали в МЦГБЯ.

Ідеї звести на цій ділянці Бабиного Яру синагогу або іншу церемоніальну споруду протистоїть єврейська громада, громадські діячі та науковці на чолі з дисидентом єврейського походження, діячем українського єврейського руху Йосифом Зісельсом.

У коментарі Радіо Свобода він зауважив, що цей проєкт є частиною інформаційної війни Росії проти України. Таке будівництво «порушує всі можливі заборони і обмеження єврейської релігії, а також українського законодавства і міжнародних зобов’язань України», наполягає Зісельс. Він також припускає, що пошукові роботи могли вестись з метою спровокувати Україну на міжконфесійний конфлікт, а не лише для підготовки будівництва.

Українські євреї звернулися до громадянського суспільства, щоб не допустити осквернення пам’яті жертв Бабиного Яру, триває збір підписів на підтримку цього заклику.

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» заснований у 2016 році з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ із Росією та загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру.

Під час німецької окупації у роки Другої світової війни урочище Бабин Яр у Києві стало місцем масових розстрілів мирного населення. В основному винищення зазнали євреї і роми, а також військовополонені і члени ОУН. Є різні дані щодо кількості загиблих у Бабиному Яру – від 70 до 200 тисяч. В Українському центрі вивчення історії Голокосту вказують про близько 100 тисяч жертв за два роки окупації Києва.
…

Парламент Чорногорії вночі ухвалив зміни до суперечливого закону про свободу релігії, який був ухвалений у січні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Внесеними змінами скасовані положення, які вимагали, що всі релігійні громади повинні довести право власності на майно до 1918 року.

За внесення змін виступала Сербська православна церква (СПЦ), котра упродовж кількох місяців організувала масові протести своїх вірян. Щодо 1918 року – це рік коли Чорногорія увійшла до складу королівства Югославія, де було скасовано автокефалію Чорногорської православної церкви.

За зміну закону проголосував 41 з 81 депутата. Опозиційні партії бойкотували голосування. Вони стверджують, що оновлений закон дає монополію й привілеї Сербській православній церкві. Опозиція голосування вважає недійсним, оскільки мандат одного депутата затвердили на сесії парламенту. Державний виборчком 28 грудня увечері відхилив верифікацію суперечливого мандату.

Напередодні кілька тисяч громадян пікетували будівлю парламенту, виступаючи проти внесення змін до закону.

На парламентських виборах у серпні перемогу здобули просербські й проросійські партії. Більшість ЗМІ в регіоні повідомляла, що вирішальну роль в кампанії відіграла ієрархія СПЦ, що користувалася фінансовою й політичною допомогою Белграда.

На думку оглядачів, нинішнє рішення парламенту додатково ускладнює ситуацію в країні, яка гостро поділена на прихильників державної незалежності й тих, що виступають за тісні відносини з Сербією.

Чорногорія відновила незалежність на підставі всенародного референдуму 2006 року. Країна 2017 року стала членом НАТО й прагне вступити до Європейського союзу.
…

Кілька тисяч людей у Чорногорії 28 грудня вийшли на протест проти планів нового уряду щодо внесення змін до суперечливого закону про релігію. Протестувальники, які зібралися біля будівлі парламенту в столиці Подгориці, скандували «зрада» та «це не Сербія».

Згідно з новим законом про релігію, схваленим у січні, релігійні громади мають довести право власності на майно до 1918 року. Це рік, коли переважно православна Чорногорія приєдналася до Королівства сербів, хорватів та словенців і Чорногорська православна церква була підпорядкована Сербській православній церкві, втративши при цьому все своє майно.

Сербська православна церква, її прихильники та просербські партії побоюються, що закон дозволить уряду Чорногорії вилучати церковне майно, хоча чиновники заперечують, що мають такий намір.

Новий уряд є коаліційним, до його складу якої входять просербські партії, тісно пов’язані з Сербською православною церквою. Саме урядовці запропонували переписати закон, щоб залишити майно у володінні церкви, яка базується в сусідній Сербії.

Сербія та Чорногорія були частиною федерації до 2006 року, коли Чорногорія проголосила свою незалежність. Чорногорія є наймолодшим членом НАТО і прагне вступити до Європейського союзу.

 
…

Олександр Лукашенко 28 грудня підписав указ про скликання 11–12 лютого в Мінську VI Всебілоруських народних зборів. За даними державного агентства БелТА, на його розгляд будуть винесені «основні положення програми соціально-економічного розвитку Білорусі на 2021–2025 роки та напрямки громадянсько-політичного розвитку країни».

Зазвичай Усебілоруські збори скликаються раз на п’ять років. У його роботі беруть участь 2700 делегатів, висунення яких здійснюється місцевими радами, партіями, що підтримують Лукашенка, і професійними об’єднаннями. Перші такі збори були скликані вже за президентства Лукашенка, в 1996 році. У конституції Білорусі цей орган не передбачений. Олександр Лукашенко порівнював його зі з’їздами компартії Радянського Союзу, які також скликалися раз на 5 років, щоб схвалити п’ятирічні плани та інші найважливіші документи.

Після початку масових протестів у Білорусі в серпні 2020 року Лукашенко став говорити про необхідність конституційної реформи, в тому числі про перерозподіл повноважень між гілками влади. На початку грудня Лукашенко запропонував зробити Всебілоруські збори конституційним органом. Після цього деякі коментатори припустили, що Лукашенко може формально піти з президентства, але залишитися керівником країни на посаді голови Всебілоруських зборів.

Президент США Дональд Трамп 27 грудня підписав схвалений раніше Конгресом «Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі», що дає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій у зв’язку з придушенням протестів у Білорусі. Документ, зокрема, визнає опозиційну Координаційну раду законним інститутом для участі в діалозі про мирний перехід влади і не визнає Олександра Лукашенка «обраним лідером Білорусі», закликає провести нові президентські та парламентські вибори у вільній і справедливій формі відповідно до стандартів ОБСЄ, закликає звільнити всіх політичних в’язнів без будь-яких умов.

 
…

Міністерство юстиції Росії 28 грудня включило п’ять людей до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили правозахисник Лев Пономарьов, громадянська активістка Дар’я Апахончич, журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода, а також автор Радіо Свобода і головний редактор сайту «Псковська губернія» Денис Камалягін.

За російським закону, який набрав чинності наприкінці 2019 року «ЗМІ-іноземним агентом» можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали видання або юридичної особи, визнаної іноземним агентом, бере участь в їхньому створенні і отримує закордонне фінансування. Міністерство юстиції не розтлумачило, на яких підставах включило до реєстру цих п’ять людей.

Раніше до цього списку були включені, зокрема, Радіо Свобода та його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Включення до списку накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони зобов’язані надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації в ЗМІ.

На думку російської влади, ці законодавчі заходи впливають на адміністративні та технічні параметри роботи редакцій, але не обмежують свободу творчості журналістів. Керівництво медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода оцінює ці дії російської влади як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Закони США гарантують журналістську незалежність Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і не допускають політичного і цензурного втручання в редакційну політику.

Російське законодавство про некомерційні організації та «ЗМІ-іноземних агентів» неодноразово піддавалося критиці урядів західних країн і міжнародних правозахисних організацій. Російські представники стверджували, що такі законодавчі акти є «дзеркальною реакцією» на вимоги американського законодавства про реєстрацію російського телеканалу RT як «іноземного агента». Однак RT здійснює цілодобове телемовлення в кабельних мережах по всій території США, натомість доступ до кабельних мереж і ефірного теле- і радіомовлення для іноземних ЗМІ в Росії значно обмежений.

 
…

27 країн-членів ЄС одностайно дали зелене світло торговельній угоді з Великобританією після «Брекзиту», відкривши шлях до її тимчасового вступу в силу з 1 січня.

Посли країн ЄС зустрілися в Брюсселі 28 грудня, щоб схвалити угоду, яка встановлює правила торгівлі, після того як Великобританія вийде з єдиного ринку Євросоюзу і Митного союзу наприкінці року.

Німецьке головування в ЄС заявило, що угода буде схвалена всіма 27-ма урядами ЄС в письмовій формі 29 грудня, за день до того, як британські законодавці, як очікується, її підтримають.

Європейський парламент повинен буде до кінця лютого проголосувати за Угоду про торгівлю та співробітництво між ЄС і Великобританією.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон привітав нинішнє рішення під час телефонної розмови з головою Європейської ради Шарлем Мішелем.
…

Міністерство оборони Азербайджану заявило про смерть одного з військовослужбовців і поранення ще одного внаслідок нападу етнічних вірменських військових у Нагорному Карабасі 28 грудня.

Згідно з заявою, шість членів «незаконного вірменського збройного угруповання» напали на азербайджанську військову частину в селі Агдам Ходжавендського району, додавши, що всіх нападників було вбито.

Міністерство пообіцяло вжити «рішучих заходів», якщо такі напади повторюватимуться.

Своєю чергою, військові-етнічні вірмени в Нагорному Карабасі заперечили повідомлення, назвавши його «пропагандистською провокацією», заявивши, що «суворе дотримання» режиму припинення вогню минулого місяця завершило шість тижнів бойових дій за цей регіон.

Читайте також: Пашинян заявив про готовність до позачергових виборів у Вірменії

Цього ж дня Міноборони Вірменії спростувало повідомлення ЗМІ про бойові дії на півдні Нагорного Карабаху. Водночас у відомстві заявили, що «вірменська сторона намагається отримати додаткову інформацію».

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагорному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, в регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців.

Азербайджан повернув контроль над усіма районами по периметру Нагорного Карабаху, а також частиною власне Нагорного Карабаху разом із містом Шуша. При цьому Вірменії гарантується створення транспортного коридору в Карабах, а Азербайджану – в ексклав Нахічевань.
…

У центрі столиці Чечні Грозному через перестрілку загинули двоє правоохоронців, повідомляють у понеділок російські ЗМІ.

Згідно з повідомленнями, один із «нападників» загинув, інший – поранений. За непідтвердженою інформацією, і другий чоловік також убитий.

Що стало причиною інциденту з офіційних джерел у російських силових органах наразі невідомо.

Глава Чечні Рамзан Кадиров у липні заявляв, що йому треба дати Нобелівську премію «за перемогу над тероризмом», заявляючи, що завдяки президенту Володимиру Путіну в Росії «навели порядок, мирно живемо, розвиваємося».
…

У Росії в Баренцевому морі перекинувся рибальський човен. 17 людей зникли безвісти.

Російське Міністерство з надзвичайних ситуацій повідомило, що корабель «Онега» затонув біля Нової Землі в Архангельській області. Екіпаж нараховував 19 людей, двох з них врятували.

Щонайменше чотири човни відправили на пошуки потенційних людей, які вижили.

За даними ЗМІ, двоє врятованих мали гідрокостюми.

Згідно з попередньою інформацією, корабель затонув через обмерзання.
…

У Хорватії зафіксували два землетруси, свідчать дані на сайті Європейської геологічної служби.

Перший стався о 7:28 за Києвом. Епіцентр поштовхів розташовувався у 49 кілометрах на південний схід від Загреба на глибині 10 кілометрів. Його потужність становила 5,2.

Другий землетрус зафіксували о 8:49 у 51 кілометрі на південний схід від Загреба також на глибині 10 кілометрів. Потужність поштовхів оцінили в п’ять балів.

Місцеві ЗМІ повідомляють про руйнвання в районі міста Сісак. Інформації про жертв немає.
…

Суд у північно-кавказькому місті Нальчик заборонив чотири архівні відеозаписи інформаційного агентства Associated Press про збройні конфлікти в Чечні в 1990-х і 2000-х роках через нібито «пропаганду жорстокості».

Як повідомили у неділю видання «МБХ медіа» та «Медуза», в одному з відео, заборонених судом 27 грудня, видно полонених російських військових в 1995 році.

На відео, яке переглянули майже 2 мільйони разів, російський офіцер каже, що з ним поводились «дуже дивно» і критикує російську тактику у війні.

Ще одне відео, також 1995 року, демонструє результати російських наступів на чеченські міста Грозний, Аргун та Шалі.

У рішенні суду вказано, що відео «сприяють вчиненню незаконної діяльності», можуть спровокувати «негативні соціальні, економічні та інші наслідки» та порушити «право громадян на проживання в правовій державі, гарантоване конституцією».

Росія провела дві війни проти сепаратистів у Чечні. Перша розпочалася в грудні 1994 року і тривала до серпня 1996-го, закінчившись мирною угодою, яка надала республіці значну автономію.

Друга чеченська війна розпочалася в серпні 1999 року і формально закінчилася, коли Росія оголосила про закінчення «контртерористичної операції» в республіці в квітні 2009 року.

Конфлікти спричинили десятки тисяч цивільних жертв та сотні тисяч переміщених осіб.

Обидві кампанії критикували вітчизняні та міжнародні правозахисники за порушення прав та жорстокість з обох сторін.
…

Влада Ірану повідомила про завершення рятувальної операції з пошуку людей, яких за останні дні застали сильні снігові бурі і лавини в горах на північ від Тегерана.

27 грудня державне телебачення повідомило, що в результаті сходження чотирьох лавин загинули 12 людей. Водночас 14 людей, які були оголошені зниклими безвісти, все ж були врятовані співробітниками Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Місцеві гідрометцентри раніше застерігали людей від походів у гори, що є популярним місцем для туристів, альпіністів і лижників на вихідні.

Пошуково-рятувальна операція тривала три дні, в ній взяли участь 20 команд з вертольотами, щоб обстежити гірський хребет Альборз.

Тегеран розташований біля підніжжя гірського хребта, що простягнувся на 900 кілометрів від ірано-азербайджанського кордону на північному заході, до провінції Хорасан – на північному сході.
…

Соратницю російського опозиціонера Олексія Навального, юристку Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь ввечері у неділю відпустили з ізолятора тимчасового утримання в Москві, де вона провела дві доби після затримання в п’ятницю. Про це сама Соболь розповіла телеканалу «Дождь».

Раніше Соболь доставили в будівлю Слідчого комітету, де їй висунули звинувачення у порушенні недоторканності житла. Інформації щодо обрання запобіжного заходу немає. За словами Соболь, вона взяла участь у шести допитах, і вказала, що в справі «багато нестикувань».

Тим часом у неділю В Росії, зокрема, в Санкт-Петербурзі, пройшли поодинокі пікети на підтримку Олексія Навального, після публікації ним розслідування про те, що він був отруєний, ймовірно, співробітниками ФСБ. Інформації про затримання немає.

Любовь Соболь затримали на 48 годин після допиту в Слідчому комітеті Росії 25 грудня. У неї вдома пройшов обшук. Справу порушили за заявою родички ймовірного учасника замаху на Навального і співробітника ФСБ Костянтина Кудрявцева. Вона стверджує, що Соболь проникла в її квартиру. Сама Соболь казала, що хотіла зустрітися з Кудрявцевим та спитати його про отруєння, тому і дзвонила в двері, потім до неї вийшла теща Кудрявцева, яка і написала заяву. За інкримінованою статтею про «порушення недоторканності житла із застосуванням насильства чи загрози його застосування» Соболь загрожує покарання від штрафу до двох років позбавлення волі.
…

Виплати з безробіття для мільйонів американців були призупинені після того, як президент США Дональд Трамп відмовився підписати законопроєкт про допомогу у зв’язку з пандемією COVID-19 і державні видатки, який був ухвалений Конгресом раніше цього тижня після тривалих переговорів.

Трамп не підписав пакет економічної допомоги на суму 900 мільярдів доларів, і прокоментував це напередодні в твітері так: «Я просто хочу, щоб наші чудові люди отримали по 2 тисячі доларів, а не мізерні 600 доларів, закладені в законопроєті. Також потрібно прибрати «годівницю» з мільярдів доларів».

У документі, відхиленому Трампом, закладені, зокрема, щотижневі додаткові виплати з безробіття у 300 доларів для людей, які залишилися без роботи через пандемію COVID-19. Термін дії пільг збіг пізно ввечері 26 грудня, залишивши без допомоги приблизно 11 мільйонів людей. Законопроєкт також містить одноразові виплати в розмірі до 600 доларів для американців з певним рівнем доходів.

Відмова Трампа підписати законопроєкт також наближає уряд до зупинки роботи, тому що норма про видатки для фінансування уряду теж у нього включена. Часткове закриття уряду почнеться, коли закінчаться гроші, – опівночі 29 грудня.

Обраний президент Джо Байден закликав Трампа підписати законопроєкт до закінчення крайнього терміну. Він звинуватив Трампа у «відмові від відповідальності», що матиме «руйнівні наслідки».

Не виключено що у Конгресу все ж вистачить голосів, щоб скасувати вето Трампа. Але незрозуміло, чи зможуть законодавці досягти компромісу щодо законопроєкту після відновлення роботи Конгресу на новому тижні.
…

Ікону святого Миколая, подаровану російському міністрові Сергію Лаврову, до Боснії і Герцеговини (БіГ) принесли з Луганська сербські добровольці, котрі воювали на боці проросійських бойовиків. Про це для сараєвської газети «Дневні аваз» заявив Небойша Вуканович, депутат в парламенті Республіки Сербської, що в складі БіГ.

Депутат уточнює, що ікону приніс Душко Вукотич, голова організації ветеранів Республіки Сербської. За словами Вукановича, нинішній головуючий президії Боснії і Герцеговини Мілорад Додик 29 травня 2018 року прийняв групу ветеранів й вони йому подарували ікону, яку принесли з Луганська.

Ціює заявою депутат заперечив недавнє твердження Офісу Додика, згідно з якою 300-літня ікона упродовж великої кількості років була власністю «чесної сімʼї з Баня Луки», котра бажала подарувати її саме Сергію Лаврову.

Лідер сербських ветеранів Вукотич відмовляється підтвердити або спростувати згадане тврдження. Він каже: «Нехай Інтерпол робить свою роботу. Я доступний і йому, і всім агенціям в країні».

Згадану ікону сербський член президії БіГ подарував Лаврову 14 грудня. Коли ЗМІ в регіоні й міжнародна преса стали повідомляти, що йдеться про вкрадену українську ікону, у Москві вирішили повернути її дародавцеві. Посол Боснії і Герцеговини Желько Самарджія 25 грудня доставив ікону до Сараєва й передав її Офісу Мілорада Додика.

Сам Додик досі не реагував. Його за два дні після зустрічі з Лавровиим госпіталізували з COVID-19. Наразі в нього запалення легенів. Лікарі повідомляють, що стан його здоровʼя стабільний.
…

Унаслідок падіння військового гелікоптера загинули чотири людини. Апарат впав 27 грудня біля кордону з Китаєм.

Гелікоптер евакуйовував тіла солдатів, які загинули внаслідок лавини. Армія повідомила, що падіння сталося в регіоні Гілгіт-Балтистан «з технічих причин».

У Пакистані цього року сталося кілька аварій військових повітряних суден. У лютому під час тренувальної місії впав винищувач Mirage. У березні біля Ісламабада під час репетиції військового параду розбився винищувач F-16. Тоді загинув пілот.

У квітні ще два пілоти загинули, коли військовий літак впав у провінції Пенджаб.
…

П’яте за величиною словацьке місто Нітра стало першим в країні, де почали проводити вакцинацію населення проти коронавірусу.

Першим вакцинованим у Словаччині став нітрянський медик-інфекціоніст Владімір Крчмері, який назвав вакцину проти COVID-19 Різдвяним дарунком для Словаччини й прагнув своїм кроком переконати співгромадян у необхідності вакцинації. Процедуру вакцинації Владіміра Крчмера можна було спостерігати наживо.

У неділю, 27 грудня, вакцинацію проти коронавірусу пройде президентка Словаччини Зузана Чапутова. 

У відповідності до опрацьованих словацьким Міністерством охорони здоров’я заходів боротьби з COVID-19 в неділю, 27 грудня, першими будуть вакциновані медичні працівники, студенти медичних навчальних закладів, поліція, працівники соціальних служб.

Другими на черзі є пацієнти віком понад 65 років, а також хронічні й онкохворі, діабетики, психіатричні хворі. За ними до третьої категорії обов’язкової вакцинації належать особи з високим ризиком інфікованості: вчителі, представники ромських громад, безхатченки. Останніми вакцину отримають громадяни старші 18 років.

Вакцинація для громадян у Словаччині проводиться на добровільній основі і є безкоштовною. Завершити загальну вакцинацію громадян планують у березні 2021 року.

Станом на 26 грудня у Словаччині зареєстровали 166 649 людей, інфікованих COVID-19. За останній день виявили 1041 нових хворих. Кількість померлих від коронавірусу сягає 1732.

 
…

У російському місті Санкт-Петербург поліція затримала 14 учасників акції на підтримку білорусів, які протестують проти режиму Олександра Лукашенка, повідомляє регіональна служба Радіо Свобода. Серед затриманих – кореспондент проєкту Радіо Свобода «Північ.Реалії».

Перед затриманням співробітник поліції з мегафоном вимагав в учасників мітингу під посольством Білорусі розійтися. Однак нікому з учасників не дали піти – поліція оточила активістів.

Читайте також: The Insider: Кремль створює партію проти Лукашенка, але за інтеграцію з Росією

Затриманих доправили до відділку поліції. Формально їх звинуваючуть у порушенні антикоронавірусних обмежень.

Напередодні в ході чергової акції представники Білоруського земляцтва у Санкт-Петербурзі отримали неформальне попередження від поліцейських: за будь-яке використання прапорів, стрічок чи інших атрибутів протестува, а також за скандування гасел їм погрожували штрафами у чотири тисячі російських рублів.

Читайте також: Білоруському блогеру Ігорю Лосику продовжили арешт до 25 березня

При цьому правоохоронці посилалися на законодавство, яке забороняє громадянам іноземних держав влаштовувати мітинги на території Росії.

Це була 140 за рахунком акція білорусів Санкт-Петербурга під будівлею посольства з вимогою відставки Олександра Лукашенка.
…

Восьмеро людей в Ірані загинули через сніжний шторм у горах, ще кілька зникли безвісти, повідомляє іранська служба Радіо Свобода 26 грудня з посиланням на місцеві телеканали.

Альпіністи перебували в горах на північ від Тегерану. Їхня точна кількість наразі невідома, тож кількість загиблих може бути вищою.

Кількаденний сильний снігопад та вітер унеможливили дорожній рух у кількох регіонах країни.

Читайте також: Трамп погрожує Ірану відповідальністю після нападу на посольство США в Багдаді

Представники влади раніше закликали утриматися від поїздок у гори через повідомлення про снігові лавини, хуртовини та снігопад.

Пошукові та рятувальні роботи зупинилися на ніч, але очікується, що вони продовжаться в неділю 27 грудня.
…

У Ємені 26 грудня склав присягу новий уряд, який складається з 24 людей. Їх привів до присяги президент Абд Рабу Мансур Гаді. До органу виконавчої влади увійшли як прибічники Гаді, так і сепаратисти з Південної перехідної ради.

Церемонія відбулася в столиці Саудівської Аравії Ріяді, де живе Гаді.

«Ви походите з різних блоків та географічних місцевостей, але нехай вашою головною турботою передусім буде країна та її громадяни», – сказав президент Ємену.

Читайте також: «Арабська весна»: Близький Схід через 10 років після хвилі революцій

Прибічники Гаді та ППР входять до саудівської коаліції, однак Гаді має підтримку Ріяду, тоді як Перехідну раду підтримують Об’єднані Арабські Емірати.

Новий уряд склав присягу за кілька місяців після укладення угоди про розподіл влади в Ємені за лобіювання Ріяду. Угода має на меті надати рівне представництво громадянам південних і північних регіонів Ємену.

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як підтримувані Іраном повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Читайте також: Кількість вимушених переселенців у всьому світі досягнула майже 80 мільйонів – ООН

З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. У результаті бойових дій загинули десятки тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.
…

Трьох миротворців ООН вбили у Центральноафриканській Республіці в той час, як країна готується до проведення загальних виборів у країні, і через кілька днів після того, як туди прибули сотні військових із Росії й Руанди для підтримки місцевої влади.

Як повідомила ООН 25 грудня, троє загиблих були із Бурунді. Крім того, ще двоє людей були поранені внаслідок нападу на війська ООН і національні сили оборони та безпеки Центральноафриканської Республіки.

Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік засудив напад і закликав владу провести розслідування.

Уряд ЦАР оголосив про прибуття військ із Росії й Руанди 21 грудня, через два дні по тому, як звинуватив колишнього президента Франсуа Бозізе у підготовці державного перевороту.

Це пов’язано з посиленням останніми тижнями боїв між урядовими силами і підрозділами різноманітних повстанців, які об’єдналися і створили коаліцію, щоб не допустити переобрання на другий термін чинного президента Фостена-Аршанжа Туадери. Вибори в ЦАР заплановані на 27 грудня.

Входять до цього союзу, який протистоїть офіційному Банґі (столиця ЦАР – ред.) нібито раніше непримиренні противники – від місцевих джихадистів (в основному з колишнього сумнозвісного угруповання «Селека») до бійців загонів християнського ополчення. Вони тепер виступають на боці колишнього президента Франсуа Бозізе, ними ж і поваленого в 2013 році.

Бозізе, який перебуває під санкціями ООН і якому заборонено балотуватися, заперечує змову проти чинного президента.

Туадера, який прийшов до влади в 2016 році, домагається переобрання на національних виборах 27 грудня. Вибори вважають ключовим випробуванням здатності Центральноафриканської Республіки відновити стабільність.

Повстанські угруповання розпочали наступ тиждень тому, погрожуючи маршем на Банґі, але їх просування зупинили за міжнародної допомоги.

Однак триденне припинення вогню, яке відбулося напередодні виборів, припинило дію, і повстанські угруповання заявили, що продовжать наступ на Банґі.

25 грудня відновилися сутички в Бакумі, на північний схід від Банґі, повідомили у миротворчих силах ООН.

В ООН повідомили 24 грудня, що в країну прибув контингент із Руанди у складі 300 осіб.

Росія, яка нещодавно підписала угоду про військове співробітництво з урядом Туадери, також направила військових інструкторів для посилення сил країни напередодні виборів.

21 грудня заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Богданов відкинув заяви про те, що Росія направляє війська в країну, при цьому він зазначив, що Москва раніше направляла військових інструкторів, згідно з угодою про співпрацю.
…