У США обидві палати Конгресу схвалили 21 грудня державний бюджет країни, який також передбачає надання економічної допомоги потерпілим від COVID-19.

І в Палаті представників, і в Конгресі за нього проголосувала значна більшість, і тепер документ із 5593 сторінок іде на підпис президентові Дональду Трампові. За повідомленнями, це найдовший такий документ в історії США.

Бюджет передбачає допомогу потерпілим від пандемії людям і бізнесам на суму в 900 мільярдів доларів, а також звичні загальні видатки федерального уряду США на 2021 фінансовий рік на суму в 1,4 трильйона доларів.

Компромісний законопроєкт вдалося узгодити по місяцях невдалих переговорів між демократами, республіканцями і Білим домом, які мали різко відмінні позиції. Демократи вимагали на допомогу через пандемію значно більших сум, але врешті обраний президент Джо Байден переконав однопартійців піти на компроміс із республіканцями за принципом «краще менше, ніж нічого», щоб на час, коли він 20 січня обійме посаду, була передбачена хоч якась така допомога.

Згадані 900 мільярдів доларів, передбачені в документі, підуть на прямі виплати по 600 доларів багатьом людям (це приблизно вдвічі менше, ніж передбачав схожий пакет, ухвалений у березні) чи тимчасову додаткову підтримку в разі безробіття по 300 доларів на тиждень (порівняно з 600 доларами за попереднім пакетом). Критики кажуть, що ці суми недостатні.

Крім того, сотні мільярдів доларів мають піти на підтримку бізнесу, з того на додаткову допомогу дрібним підприємцям по 275 доларів, і на фінансування, допомоги з орендною платою, розподілу вакцин тощо.

Як компроміс, республіканці погодилися вилучити з законопроєкту позицію про юридичний захист підприємців від позовів у зв’язку з пандемією, а демократи відмовилися від вимоги надати допомогу органам влади штатів і на місцях.

Як вважають, Байден на президентській посаді буде домагатися подальших пакетів такої допомоги, але республіканці будуть проти в очікуванні на те, як подіє вакцина від коронавірусу, і через занепокоєння навколо великого бюджетного дефіциту. Багато що в можливому наданні подальшої такої допомоги буде залежати від результатів другого туру виборів до Сенату в штаті Джорджія 5 січня, які визначать, яка партія буде контролювати Сенат.
…

Росія відправила до Центральноафриканської Республіки кількасот військових і важку техніку в рамках двосторонньої угоди, пише французьке видання Le Figaro з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі.

Казагі не назвав точне число військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтвердили, що до африканської країни надіслані військові з регулярних частин.

Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком. Він не зміг точно оцінити їхню чисельність, але зазначив, що росіян у столиці зараз значно більше, ніж зазвичай. За його словами, розквартировані вони в палаці імператора Бокасса за 30 кілометрів від Бангі. Представники російських приватних компаній уже давно охороняють президента ЦАР Фостен-Арканжа Туадеру, а військові радники з Росії навчають військовослужбовців ЦАР.

Le Figaro пов’язує приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що Москва уважно відстежує інформацію про ситуацію в країні і вважає її приводом для серйозної стурбованості.

Протистояння між чинним урядом, підтримуваним миротворцями ООН, і повстанцями триває в ЦАР з 2012 року. 19 грудня уряд ЦАР звинуватив колишнього президента Франсуа Бозізе, що він рушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до виборів. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби державного перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося зайняти кілька населених пунктів неподалік від столиці і взяти під контроль дороги, що ведуть до Бангі.

Миротворці заявили, що наступ на Бангі вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці в кільце.

Президентські вибори в ЦАР призначені на 27 грудня, одночасно з ними відбудуться парламентські вибори.

Розслідувачі Conflict Intelligence Team у 2018 році публікували матеріал про присутність так званої «приватної військової компанії Вагнера» в ЦАР і в сусідньому Судані. Агентство Africa Intelligence 18 липня писало, що Росія домовилася з ЦАР про розробку родовища золота і що з боку Росії в проєкті бере участь компанія Lobaye Invest, заснована, за даними видання, іншою компанією, «М-Інвест». Видання The Bell пов’язувало «М-Інвест» із наближеним до Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним.

Про зв’язки Пригожина з ЦАР говорили після вбивства в цій країні російського військового журналіста Орхана Джемаля, оператора Кирила Радченка та режисера Олександра Расторгуєва. Вони перебували в ЦАР за завданням «Центру керування розслідуваннями» Михайла Ходорковського і знімали фільм про діяльність «вагнерівцев» у цій країні.

Сам Пригожин заперечує, що має інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.

 
…

Сенат США 21 грудня схвалив Акт про демократію, права людини та суверенітет Білорусі.

Новий закон розширює повноваження президента США щодо запровадження нових санкцій, у тому числі у зв’язку з «суперечливими президентськими виборами в Білорусі 2020 року та подальшими репресіями уряду».

Законопроєкт був внесений конгресменом Крісом Смітом, який був одним із авторів аналогічних документів у 2004, 2006 та 2011 роках.

«Президент може накласти візові санкції на будь-якого іноземця, який є членом ЦВК Білорусі або брав участь у маніпуляціях з президентськими виборами 9 серпня 2020 року, є урядовцем, відповідальним за репресії проти незалежних ЗМІ; посадовою особою Союзної держави (Росії та Білорусі – ред.) або російською фізичною особою, яка брала активну участь у репресіях проти преси або порушеннях прав людини, пов’язаних із політичними репресіями в Білорусі», – йдеться в пояснювальній записці.

Оновлений Акт про демократію для Білорусі також містить такі положення:

• закликає до нових президентських виборів;

• визнає Координаційну раду, створену з ініціативи екскандидатки в президенти Світлани Тихановської, законною установою для ведення діалогу щодо мирної передачі влади;

• закликає звільнити всіх політичних в’язнів;

• підтримує прагнення білоруського народу до свободи віросповідання;

• надає допомогу в просуванні демократії та підтримку білоруського громадянського суспільства;

• однозначно заявляє про політику США у справі «невизнання включення Білорусі до складу «Союзної держави» з Росією»;

• закликає до розробки стратегії США щодо розвитку телерадіомовлення, свободи Інтернету та доступу до інформації;

• надає підтримку білоруським ЗМІ та ІТ-сектору.

Документ набере чинності після підписання президентом США.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна та США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення мирних протестів, і зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

Росія виділить білоруській владі кредит на суму 1 мільярд доларів. Таке розпорядження підписав 21 грудня прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін.

Кредит буде наданий двома траншами: 500 мільйонів доларів у 2020 році, ще 500 мільйонів – у 2021-му. Облік заборгованості за кредитом вестиметься в російських рублях.

У жовтні кредит на пів мільярда доларів надав Білорусі Євразійський фонд стабілізації та розвитку, за рахунок цих коштів влада країни збиралася погасити заборгованість перед російською компанією «Газпром» за постачання газу.

Експерти вказують на різке погіршення економічної ситуації в Білорусі, викликане, зокрема, масовими протестами проти Олександра Лукашенка і оголошеним опозицією загальнонаціональним страйком, до якого долучилися кілька великих білоруських підприємств. Влада країни визнавала «деякі заворушення на підприємствах», але відзначала, що вони «не завдали жодного економічного збитку». При цьому Лукашенко погрожував учасникам страйків звільненнями і кримінальними справами.

21 грудня за дорученням Лукашенка МВС Білорусі створило єдину електронну базу даних учасників протестів. У ній міститиметься інформація про вік, місця проживання, роботи або навчання, а також про захоплення кожного протестувальника, який потрапив у поле зору правоохоронних органів. Творці бази даних обіцяють «індивідуальний підхід» у частині заходів реагування.

Також 21 грудня Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальні справи проти екскандидатки в президенти країни Світлани Тихановської, а також проти членів координаційної ради опозиції, включно з Марією Колесниковою. Їх звинувачують у створенні екстремістської спільноти і змові з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна та США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення мирних протестів, і зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

Опублікована російським опозиційним політиком Олексієм Навальним телефонна розмова з імовірним учасником його отруєння є підробкою, стверджують в ФСБ. За фактом публікації організовано перевірку, повідомляють російські державні інформагенції з посиланням на Центр громадських зв’язків спецслужби.

«Використання способу підміни номера абонента – відомий прийом іноземних спецслужб, раніше не раз апробований в антиросійських акціях, що дозволяє виключити можливість установки реальних учасників розмови», – ідеться в коментарі.

У ФСБ також додали, що розслідування про ймовірну причетність співробітників спецслужби до отруєння Навального є спланованою провокацією проти ФСБ.

«Розміщене О. Навальним у мережі інтернет так зване «розслідування» про нібито зроблені щодо нього дії є спланованою провокацією, спрямованою на дискредитацію ФСБ Росії та співробітників органів федеральної служби безпеки, здійснення якої не було б можливим без організаційної та технічної підтримки іноземних спецслужб», – стверджують у Федеральній службі безпеки Росії.

Удень 21 грудня Навальний опублікував на своєму Youtube-каналі запис своєї розмови з, як він стверджує, співробітником ФСБ Костянтином Кудрявцевим. Співрозмовник фактично зізнався в тому, що на Навального було скоєно замах, і розповів подробиці. Навальний у цій розмові називався помічником секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева.

У розмові з Олексієм Навальним людина, ідентифікована ним як співробітник ФСБ Кудрявцев, пояснила, що політик помер би, якби не швидка посадка в Омську і не введений йому лікарями швидкої допомоги атропін: «Якщо б там трохи довше, то, можливо, все закінчилося по-іншому… збіг обставин». Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну Навального.

Сам Кудрявцев не був у Томську, коли там 20 серпня був отруєний Навальний. Але раніше він брав участь у стеженні за ним, а також літав до Омська вже після того, як Навального відправили на лікування до Берліна, стверджують розслідувачі. Раніше The Insider і Bellingcat писали, що Кудрявцев, фахівець із хімзахисту, спеціально літав до Омська, оскільки знав, як усувати сліди отрути.

 
…

Генпрокуратура Росії визнала небажаною діяльність чеської неурядової організації «Празький центр громадянського суспільства» (Prague Civil Society Centre), повідомила пресслужба російського відомства.

«Встановлено, що діяльність іноземної неурядової організації Prague Civil Society Centre загрожує основам конституційного ладу і безпеки Російської Федерації», – йдеться в повідомленні Генпрокуратури Росії.

Повідомляється, що дані про ухвалене рішення Генпрокуратура скерувала до Мін’юсту Росії, щоб відомство внесло організацію у відповідний список. При внесенні в список заморожуються фінансові рахунки організацій, а дочірні відділення закриваються. Зараз у переліку «небажаних» в Росії – 29 організацій.

Читайте також: У Росії залічили до «небажаних» Фонд «Вільна Росія»

«Празький центр громадянського суспільства» називає своєю місією підтримку громадянського суспільства і незалежних медіа. Для цього він проводить навчальні програми і стажування, а також присуджує гранти. Центр працює в 12 країнах Східної Європи і Центральної Азії, його діяльність фінансують уряди Швеції, Чехії та США, а також Європейська комісія і приватний благодійний фонд Oak Foundation.
…

У Німеччині ультраправого бойовика засудили до довічного ув’язнення за напад на синагогу у місті Галле у 2019 році.

Суд у Маґдебурзі 21 грудня визнав 28-річного Стефана Балліета «серйозно винним» у злочині, тобто йому фактично буде заборонено просити про дострокове звільнення через 15 років – це максимальне покарання, передбачене законодавством Німеччини.

Балліет зізнався у спробі проникнути у синагогу, де десятки віруючих святкували Йом Кіпур 9 жовтня 2019 року. Не змігши зламати важкі замкнені двері, нападник убив жінку і чоловіка у шашличній, розташованій поблизу.

Цей напад став одним з найсерйозніших антисемітських нападів у Німеччині з часів Другої світової війни.

За час судового розгляду, який тривав 5 місяців, Балліет не висловлював даль з приводу тих, хто став мішенню його нападу, а також заперечував Голокост.

Злочини проти євреїв та іудаїзму в останні роки в Німеччині неухильно зростають.

Терористичні атаки ультраправих, зокрема вбивство політика-біженця Вальтера Любке у його будинку у червні 2019 року і вбивство у західному місті Ханау дев’яти осіб мігрантської походження в лютому, шокували країну і спонукали владу Німеччини пообіцяти посилити заходи проти ультраправого екстремізму.
…

Велика Британія і Європейський союз продовжать переговори 21 грудня після того, як не змогли досягти торгової угоди після Брекзиту протягом вихідних.

Головний переговорник від ЄС Мішель Барньє та його британський колега Девід Фрост зустрілися у Брюсселі 20 грудня, але ключові питання залишаються невирішеними попри вісім місяців переговорів.

Читайте також: Усе нові країни переривають сполучення з Британією через новий штам коронавірусу

Менше ніж за два тижні до того, як Великобританія завершить свій вихід з ЄС і більше не зобов’язана буде дотримуватися торгових правил блоку, переговори були заваджені з таких питань, як права на риболовлю.

20 грудня Барньє заявив, що переговори досягли «вирішального моменту», але будь-яка угода повинна бути «взаємною та збалансованою».

«Ми поважаємо суверенітет Великобританії і очікуємо того ж. І ЄС, і Великобританія повинні мати право встановлювати свої власні закони і контролювати свої територіальні води. І ми обидва повинні мати можливість діяти, коли на кону наші інтереси», – написав він у Твітері.

Водночас британське урядове джерело повідомило журналістам, що «переговори залишаються складними», а представники Лондона продовжують вивчати шляхи укладення угоди.

Європарламент заявив, що переговори повинні закінчитися 21 грудня, аби він зміг ратифікувати угоду до 31 грудня.

Читайте також: «Брекзитери» ніколи не радять Україні не йти в ЄС – Вадим Пристайко

Великобританія вийшла з блоку 31 січня, але залишається в межах безмитного єдиного ринку та митного союзу до кінця року.

У випадку, якщо країна вийде з перехідного періоду без угоди про вільну торгівлю з ЄС, з 1 січня обидві сторони покладаються на правила Світової організації торгівлі (СОТ) для регулювання щорічної торгівлі обсгом близько 1 трильйона доларів.

На товари можуть бути накладені мита, що потенційно може вплинути на їхні ціни.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон 21 грудня проведе засідання в зв’язку з екстреною ситуацією, яка склалася після скасування низкою країн транспортного сполучення зі Сполученим королівством. Обмеження пов’язані з побоюванням поширення нової мутації коронавірусу, який виявили у Британії.

Після посилення в Лондоні та на півдні Англії карантинних обмежень до четвертого рівня (Tier 4) європейські країни почали скасовувати рейси з Великої Британії. Протягом 20 грудня про рішення обмежити пересування людей із Британії, а в деяких випадках і до неї, оголосили, зокрема, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Італія, Франція, Болгарія, Чехія, Австрія, Латвія, Литва, Естонія, Румунія, Швейцарія, Швеція, а поза межами Європи – Саудівська Аравія й Іран.

З ночі неділі Франція на 48 годин заборонила як пасажирські рейси, так і вантажні перевезення будь-яким транспортом. Порт Дувр повідомив, що його поромна переправа закрита.

Міністр транспорту Ґрант Шаппс закликав британців, особливо перевізників, не їздити у порти Кента на півдні Англії.

Агентство Reuters зазначає, що обмеження країнами були запровадженні у період, коли багато британських компаній накопичують запаси до 31 грудня – кінцевої дати перехідного періоду після виходу Британії з ЄС. З 1 січня наберуть чинності нові митні правила, а Лондону поки не вдалося досягти згоди з Брюсселем щодо угоди про вільну торгівлю.
…

У Білорусі під час недільних акцій протесту в Мінську й інших містах і селищах країни затримали 20 грудня понад 150 людей, повідомляють правозахисники.

Правозахисний центр «Весна» наводить імена 152 затриманих у Мінську, Гродні, Бресті, Новополоцьку, Борисові, Мозирі, Солігорську, Боровлянах, Сміловичах, Радашковичах, Ратомці; з них поза Мінськом затримані близько 30 людей, решта в столиці. Інші активісти навели імена 146 затриманих тільки в Мінську. Мінська міліція заявила про затримання «близько 100 осіб».

Станом на кінець дня 20 грудня частину затриманих відпустили.

Протести того дня відбувалися в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили. Цього разу акції назвали «Маршами народного трибуналу».

Тільки в Мінську їх відбулися десятки. У найчисленніших брали участь близько сотні людей.

Люди виходили з національною біло-червоно-білою символікою, яка нині в Білорусі фактично заборонена, і її використання переслідується.

Це був уже 134-й день практично неперервних протестів, що спалахнули в Білорусі в день президентських виборів 9 серпня, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.

Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей внаслідок жорстоких розгонів протестів силовиками загинули.
…

У США двоє сенаторів, республіканець і демократ, незалежно одне від одного виступили з вимогами дати належну відповідь на масовані кібератаки останнього часу на комп’ютерні мережі багатьох урядових органів США, вчинені, за даними американських фахівців із кібербезпеки, російським хакерами.

Сенатор-республіканець Мітт Ромні заявив, що той напад «вимагає відповіді», і варто б очікувати, що то буде «кібервідповідь». Але, за його словами, він не певен, що США мають здатність дати таку відповідь принаймні в такому ж чи й іще більшому масштабі, «як то Росія зробила нам».

Виступаючи на телеканалі NBC, Ромні також сказав, що розчарований реакцією на цей кібернапад чинного президента Дональда Трампа – який, всупереч наявній інформації, публічно висловив сумніви в тяжкості цього кібернападу і в тому, що його здійснила Росія.

За словами сенатора, Трамп «раптово сліпне, коли йдеться про Росію», і не хоче визнавати, що Росія – «надзвичайно поганий актор на світовій сцені».

Як сказав Ромні, американські фахівці з кібербезпеки визначили, що напад був здійснений із Росії і був дуже серйозний і шкідливий: хакери дісталися, серед іншого, до мереж органу, відповідального за ядерні можливості США і за розробки в галузі ядерної зброї.

Сенатор-демократ Марк Ворнер, зі свого боку, сказав на телеканалі ABC, що кібернапад, можливо, ще триває і що його повний масштаб іще не визначили.

Як сказав Ворнер, чільний представник демократів в комітеті Сенату у справах розвідки, Вашингтон мав би чітко дати знати противникам, «що, якщо ви йдете на такі дії, ми й інші завдамо удару у відповідь».

Обраний президент Джо Байден, як заявив майбутній голова його апарату Білого дому Рон Клайн, зараз обмірковує, яку дати відповідь на цей кібернапад.

«Ідеться не тільки про санкції, а й про інші кроки й заходи, які ми можемо здійснити, щоб знизити здатність іноземних сил здійснювати такі напади», – сказав він.

Але Клайн попередив в інтерв’ю телеканалові CBS, що наразі лишається без відповіді ще багато питань про мету, природу і обсяг цих останніх нападів.

Попереднього дня, 19 грудня, Трамп уперше відреагував на ці кібернапади, висловивши в твітері сумніви в їхній тяжкості і в тому, що їх здійснила Росія. За словами Трампа, серйозність нападів була «значно більшою в «фейкових новинах», ніж насправді», і що їх міг здійснити Китай.

Ці заяви суперечили повідомленню державного секретаря Майка Помпео, який 18 грудня сказав в інтерв’ю, що США «можуть сказати цілком чітко»: кібернапад вчинили росіяни.

Кремль заперечує свою причетність.

Про цей кібернапад уперше стало відомо 13 грудня. Уже тоді виникли серйозні підозри, що це зробили російські хакери. Посольство Росії у США вже 14 грудня заявило, що Москва «не здійснює наступальних операцій у кіберпросторі».

Як повідомляла компанія Microsoft, ця атака вразила понад 40 великих комп’ютерних мереж, із яких близько 80 відсотків перебувають у США, інші потерпілі – в Бельгії, Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Канаді, Мексиці й ОАЕ. Серед потерпілих були кілька американських урядових установ. Офіційно їх не називали, але засоби інформації писали з посиланням на неназвані обізнані джерела, що йдеться, серед інших, про міністерства внутрішньої безпеки, фінансів чи торгівлі.

17 грудня Міністерство енергетики США підтвердило, що воно є серед уражених. У складі цього міністерства діє орган, відповідальний за ядерні арсенали США.

Також потерпіли й комерційні компанії.

18 грудня Федеральне бюро розслідувань та інші органи, які розслідували кібернапад, доповіли про результати в Конгресі.

Кібератака полягала в тому, що зловмисники змогли вставити шкідливий код в оновлення програмового забезпечення, які розповсюджувала в період березня – червня американська компанія SolarWinds для своєї системи управління комп’ютерними мережами, якою користуються десятки тисяч клієнтів – і державних, і комерційних. Це дало хакерам доступ і до тих комп’ютерних мереж, у яких були встановлені ці оновлення.
…

У Білорусі 20 грудня поновилися протестні акції проти режиму Олександра Лукашенка, які відбуваються щонеділі. Організатори закликали виходити на «Марші народного трибуналу» в різних місцях Мінська та інших міст.

У незалежних і опозиційних виданнях публікуються кадри, зняті під час затримань. Новинний портал Tut.by повідомляє з посиланням на своїх читачів, що в деяких дворах стоять міліцейські та військові машини. Силовики затримують людей, наздоганяють їх і доставляють до машин.

У списку, складеному правозахисним центром «Весна», станом на 15:00 за Києвом є прізвища 33 затриманих.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

Читайте також: Посол Кизим спростовує заяви про те, що Україна не допомагає учасникам переговорів у Мінську

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
…

Обраний президент США Джо Байден представив кандидатури на посади з питань довкілля та енергетики в його майбутньому уряді. Він наголосив, що нові призначення є частиною «амбітного плану його адміністрації щодо подолання екзистенціальної загрози нашого часу – зміни клімату».

Виступаючи у Вілмінгтоні (штат Делавер) 19 грудня, Байден сказав, що зміна клімату та екологічні проблеми будуть у центрі уваги в період його президентства.

«Люди, у нас криза. Подібно до того, як нам потрібно бути єдиними, щоб реагувати на COVID-19, нам потрібна уніфікована національна реакція на кліматичні зміни», – наголосив обраний президент США.

Очікується, що Байден застосуватиме суттєво інший підхід, ніж чинний президент Дональд Трамп, який вивів Сполучені Штати з Паризьких кліматичних угод і скасував низку екологічних норм. Байден заявив, що планує повернути США до виконання норм Паризьких угод.

Серед кандидатур, яких Байден представив, є представниця штату Нью-Мексико Деб Гааланд. Її номіновано на посаду керівниці Міністерства внутрішніх справ, яке у США відповідає за управління федеральними землями, природними ресурсами та вирішення питань співпраці з племенами.

У разі затвердження Сенатом Гааланд стане першою індіанкою, який обійме посаду в уряді.

 
…

Чинний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп вважає переоціненою серйозність та вплив кібератаки на американські урядові відомства та заперечив причетність до неї Росії. Про це він заявив 19 грудня у своєму Твітері.

«Кібератака набагато більша у фейкових медіа, ніж у реальності», – написав Трамп.

Президент США заявив, що його поінформували про ситуацію, і висловив впевненість, що вона під контролем.

«Росія, Росія, Росія – це головна мелодія, коли щось трапляється, тому що жалюгідний мейнстрім, переважно з фінансових міркувань, смертельно бояться обговорити ймовірність, що це може бути Китай (а може бути!)» – додав він.

У своєму твіті Трамп позначив державного секретаря Майка Помпео та очільника національної розвідки Джона Реткліффа.

Офіс директора національної розвідки ще не прокоментував публічно свою версію щодо того, хто стоїть за витоком даних.

18 грудня Держсекретар США Майк Помпео заявив про причетність Росії до масштабної кібератаки на американські відомства і компанії, яка тривала з весни 2020 року.

Кремль вже заперечив, що має стосунок до цієї події.

Читайте також: Держдепартамент США закриє два генконсульства в Росії

Вперше про кібератаку повідомили 13 грудня ЗМІ, які цитували неназваних американських чиновників. За цими даними, від атаки постраждали Департамент національної безпеки, Міністерство фінансів і Міністерство торгівлі США.

За даними корпорації Microsoft, яка теж зазнала нападу, метою хакерів стали понад 40 урядових агентств, аналітичних центрів, неурядових організацій та IT-компаній. Цілі розташовувалася не тільки в США, але і в Канаді, Великобританії, Іспанії, Бельгії, Ізраїлі, Мексиці і Об’єднаних Арабських Еміратах.
…

Щонайменше дев’ятеро людей загинули внаслідок вибуху апарату кисневої терапії в місті Газіантеп на південному сході Туреччини, повідомив міністр охорони здоров’я Фареттін Коджа 19 грудня.

Випадок стався в госпіталі при приватному університеті Санко. Апарат використовувався для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою COVID-19.

Читайте також: 30 держав надали Україні ту чи іншу допомогу через COVID-19 – МЗС

Як повідомляє агентство Anadolu, вік жертв – від 56 до 85 років. Один із жертв помер під час транспортування до іншої лікарні.

За повідомленням офісу губернатора провінції, 14 пацієнтів з інфекційного відділення переведені в сусідні лікарні. Пожежу вдалося швидко загасити.

Наразі офіційно відомо про 1,98 мільйона випадків захворювання в Туреччині, 17 610 з них померли, 1,75 мільйона – одужали.
…

Противники режиму Олександра Лукашенка вийшли на вулиці в ході кількох локальних акцій в Мінську, його околицях, а також у Гродному 19 грудня, передає білоруська служба Радіо Свобода.

У мінському мікрорайоні Ржавець мало відбутися дитяче свято, але його, як повідомляють місцеві спільноти в соцмережах, розігнав ОМОН.

«Дворові марші» відбулися в районах вулиць Ангарська, Богдановича та в Серебрянці, в селах Боровляни й Прилуки.

Читайте також: 15 білорусів звернулися до України із заявами про визнання біженцем чи особою, що потребує захисту – ДМС

Невеликі марші зібралися в Зеленому Лузі, Уруччі, в районі вулиці Захарова.

В мінському районі Південний Захід учасники акції під ритм барабанів.

Локальні марші протесту відбулися також у Гродно, зокрема в районі Дев’ятовка.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

Читайте також: Посол Кизим спростовує заяви про те, що Україна не допомагає учасникам переговорів у Мінську

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.

 
…

Прокуратура БіГ розпочала слідство у справі ікони, яку подарували голові МЗС Росії Сергію Лаврову
…

Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ досяг угоди із талібами про збільшення кількості класів для навчання дітей у районах, контрольованих талібами в Афганістані. Йдеться про освіту для понад 100 тисяч дітей, включаючи дівчаток.

Як повідомляє Афганська служба Радіо Свобода, відома як Радіо Азаді, близько 680 класів вже працюють, але завдання полягає в тому, щоб збільшити їхню чисельність до 4 тисяч.

Наразі, за даними ЮНІСЕФ, навчальні класи на базі місцевих громад невеликі – від 25 до 35 учнів – і часто проходять в будинках місцевих жителів, у важкодоступних районах і селах.

Провінції, де наразі працюють класи, – Гільменд, Кандагар, Урузган і Фар’яб.

В угрупованні «Талібан» домовленостей із ЮНІСЕФ публічно не коментували.

За даними ЮНІСЕФ, нині 3,7 мільйона дітей у Афганістані не мають доступу до освіти. Основна причина – небезпека і насильство, до яких додаються стихійні лиха і бідність.
…

Віцепрезидент США Майк Пенс 18 грудня зробив собі щеплення від коронавірусу в прямому ефірі. Пенс пішов на такий крок, щоб підвищити довіру громадськості до безпечності та ефективності препарату, розробленого компаніями Pfizer і BioNTech.

Щеплення також зробили дружині Пенса Карен та головному хірургу Джерому Адамсу. Лікарі рекомендували всім трьом повторно вакцинуватися через три тижні.

Обраний президент США Джо Байден та його дружина, Джил, мають зробити перше щеплення 21 грудня. Байден вакцинуватиметься на публіці, щоб «донести повідомлення громадськості, що вакцина безпечна», заявила його речниця Джен Псакі журналістам.

Майбутня віцепрезидентка США Камала Гарріс та її чоловік вакцинуватимуться після Різдва відповідно до заходів безпеки та медичного протоколу.

За даними досліджень, вакцина Pfizer і BioNTech безпечна, її ефективність становить 95 відсотків. Її на цей час уже схвалили такі країни, як США, Велика Британія, Канада, Мексика, Саудівська Аравія чи Бахрейн.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 18 грудня виявили понад 75  мільйонів інфікованих коронавірусом. Померли більш ніж 1,67 мільйона людей, одужали – 42,5 мільйона.
…

У Нагірному Карабасі 17 грудня загинув російський військовий. Як зазначає агентство «Интерфакс» з посиланням на російське міністерство оборони, офіцер Міжнародного протимінного центру підірвався на міні під час розмінування дороги у міста Шуша.

Військовий отримав важке поранення і помер по дорозі у госпіталь, повідомило міністерство.

Це перша летальна втрата російського військового контингенту з моменту прибуття у Карабах.

16 грудня міністерство оборони Росії повідомило, що військові миротворці виявили в Степанакерті за одну добу 1200 нерозірваних мін і снарядів, звільнивши від них 16-кілометрову ділянку дороги.

Бойові дії в Нагірному Карабасі тривали з 27 вересня по 9 листопада. Лідери Росії, Азербайджану і Вірменії 9 листопада погодили заяву про повне припинення вогню в Нагірному Карабасі з 10 листопада.

Російський миротворчий контингент в Нагірному Карабасі налічує 2 тисячі військовослужбовців. Основу контингенту становлять підрозділи 15-ї мотострілецької бригади Центрального військового округу Росії.
…

Міністерство внутрішніх справ Білорусі і російська Росгвардія домовилися про співпрацю з питань охорони громадського порядку.

Сторони підписали відповідну угоду, яку опублікували на білоруському національному правовому порталі. У документі йдеться про взаємодію в боротьбі з тероризмом і екстремізмом, про «забезпечення силової підтримки з протидії злочинності», спільні консультації й тренування, створення спільних робочих груп.

Білоруське МВС і Росгвардія також співпрацюватимуть з охорони держоб’єктів, об’єктів паливно-енергетичного комплексу, з контролю за оборотом зброї і одночасно розвивати спортивні та культурні зв’язки, повідомляє російське видання РБК.

Відзначається, що Москва і Мінськ уклали цю угоду ще 19 листопада, і вона буде діяти доти, поки не пройде пів року з моменту письмового повідомлення однієї із сторін про вихід з договору.

Російський «Інтерфакс» пише про доручення укласти такий договір, яке в жовтні дав голова уряду Росії Михайло Мішустін.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль. При розгонах маніфестацій постраждали сотні людей, тисячі були затримані, багато хто розповів про тортури і знущання в СІЗО.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.

У серпні російський президент Володимир Путін заявив, що на прохання Лукашенка сформував резерв силовиків для надання допомоги Мінську. Путін зазначив, що цей резерв може бути використаний, якщо ситуація в Білорусі вийде з-під контролю.
…

Міністерство закордонних справ України чекає на зустріч із представниками МЗС Боснії і Герцеговини, на якій мають обговорити те, чому українську ікону з Луганська подарували міністрові закордонних справ Росії Сергію Лаврову під час його візиту до Сараєва.

«На даний час ми можемо лише підтвердити, що ми надіслали ноту МЗС Боснії. Ми чекаємо на зустріч, на якій посольство України і міністерство БіГ обговорять ситуацію», – повідомили Радіо Свобода в МЗС України 17 грудня.

У листі до МЗС БіГ посольство України закликає надати детальну інформацію про те, чому 300-літню українську ікону подарували міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову. Ненадання такої інформації, наголосили в посольстві, означатиме «підтримку вищими інституціями Боснії агресивної політики і військових дій Росії проти України, що вже призвели до смерті тисяч українських громадян».

В офісі сербського представника президії БіГ Мілорада Додіка, який подарував ікону Лаврову, Радіо Свобода коментарів не надали.

Водночас представник Хорватії в президії БіГ Желько Комшич заявив, що в разі, якщо ікона справді з України і була вивезена під час конфлікту на Донбасі, то «вона вкрадена, і хтось мусить сісти до в’язниці».

«Голова президентства Додік мусить сказати, звідки вона взялася, хто привіз її йому. Тому що це скандал із крадіжкою в міжнародних масштабах, це те, що переслідується в будь-якій нормальній країні. Це має закінчитися в суді, хтось має сісти до в’язниці, якщо це правда», – сказав Комшич.

Тим часом, у Міністерстві закордонних справ Боснії й Герцеговини Радіо Свобода повідомили, що надіслали запит із проханням надати інформацію щодо подарованої ікони до президентства (президії) БіГ.

Як заявила міністр закордонних справ Бісера Туркович, МЗС перевіряє, яким чином у Боснію потрапила 300-літня пам’ятка, яка не є власністю країни.

«Звісно, ми як міністерство не можемо вступати в ці звинувачення… ми не знаємо, не бачили, ми просто можемо бути передавачем прохання посольства України, яке передали до президентства і, можливо, інших інституцій», – сказала Туркович Радіо Свобода.

На питання, про те, які це інституції, вона додала, що у випадку серйозних крадіжок мають залучатися Офіс прокурора і Державне агентство розслідувань.

В інтерв’ю Радіо Свобода предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній назвав «політичним жестом» у бік Росії інцидент у Сараєві, коли російському міністру закордонних справ подарували старовинну українську ікону з окупованого Луганська. 

Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, ікону Лаврову 14 грудня подарував головуючий президії Боснії і Герцеговини (БіГ), сербський представник Мілорад Додик, коли той відвідував БіГ.

Місцеві ЗМІ також оприлюднили фото ікони, на якому видно воскову печатку, котра свідчить, що пам’ятка належить Україні.

Хорватське агентство ХІНА нагадує, що на боці підтримуваних Росією бойовиків на сході України воювали й деякі боснійські серби. Одного з них, Ґаврила Стевича, наразі судять, оскільки закон БіГ забороняє громадянам країни вступати до іноземних збройних формувань.

Російський міністр перебував у Сараєві 14 грудня. Його візит став скандальним й тому, що члени президії БіГ Шефік Джаферович й Желько Комшич ухилилися від зустрічі з ним на знак протесту, оскільки Лавров напередодні зустрівся з Мілорадом Додиком в приміщенні, де не було державного прапора Боснії і Герцеговини.
…

Експертна панель при Адміністрації з питань харчів і ліків (FDA) рекомендувала схвалити до використання вакцину компанії Moderna від коронавірусної хвороби COVID-19, розроблену спільно з Національними інститутами здоров’я.

20 радників проголосували за це рішення одноголосно, ухваливши, що переваги вакцини перевищують ризики для людей, старших 18 років.

Читайте також: Європейський регулятор оцінить вакцину Moderna від COVID-19 на початку січня

Відтак FDA повинна розглянути питання авторизації вакцини для використання у США. Вона може ухвалити таке рішення вранці 18 грудня (за місцевим часом).

Щойно адміністрація надасть свій дозвіл, Moderna почне постачати мільйони доз і посилювати зусилля для поширення вакцинації в Сполучених Штатах.

15 грудня FDA визнала, що вакцина компанії Moderna ефективна на 94%, що майже дорівнює висновкам регуляторам щодо вакцини Pfizer-BioNTech – 95% ефективності.

Читайте також: Головний інфекціоніст США Фаучі спрогнозував, коли Америка забуде про коронавірус

Відмінність у тому, що вакцина Moderna може зберігатися при вищих температурах – продукт Pfizer-BioNTech вимагає – 70 градусів за Цельсієм.

В уряді Сполучених Штатів очікує, що ухвалення другої вакцини дозволить надати першу дозу щеплення ще 20 мільйонам американців до кінця грудня, і ще 30 мільйонам у січні.

Кількість хворих на COVID-19 у США росте. Наразі відомо про понад 1,6 мільйона випадків захворювання, більше ніж 310 тисяч людей померли.
…

ФБР й інші агенції, які розслідують масштабну кібератаку на урядові мережі США повідомлять членам Конгресу про втручання, за яким, як вважають, стоять російські хакери.

Влада США висловила занепокоєння щодо втручання, від якого, зокрема, постраждали Microsoft і Міністерство енергетики США.

Агентство з кібербезпеки і безпеки інфраструктури (CISA)17 грудня оприлюднило нагальне попередження про кібератаку, заявивши, що вона створює «серйозний ризик» для комп’ютерних мереж урядових установ, комунальних служб і приватного сектору.

У CISA заявили, що видалення шкідливого програмного забезпечення зі скомпрометованих систем «буде дуже складним».

Представники агенцій, що відповідають за кібербезпеку, офіційно не звинувачували Росію в кібератаці, але це зробили деякі члени Конгресу.

Вперше про кібератаку повідомили 13 грудня ЗМІ, які цитували неназваних американських чиновників. За цими даними, від атаки постраждали Департамент національної безпеки, Міністерство фінансів і Міністерство торгівлі США.

У попередженні CISA зазначається, що атака здійснена «терплячим, забезпеченим ресурсами і зосередженим противником».

Посольство Росії в США заперечило причетність Москви.

Влада Росії неодноразово називала звинувачення в причетності до різних кібератак бездоказовими.

Відомі хакерські групи Cozy Bear і Fancy Bear займаються державним кібершпигунством із середини 2000-х років. Їхніми жертвами ставали великі компанії, спецслужби, органи влади, а також критики Кремля по всьому світу.

За даними американської компанії CrowdStrike, за Cozy Bear може стояти Федеральна служба безпеки Росії. Розвідка Нідерландів, в свою чергу, вказує на Службу зовнішньої розвідки Росії. Компанії в сфері кібербезпеки і низка спецслужб пов’язують Fancy Bear із Головним розвідувальним управлінням Міноборони Росії. Росія ці зв’язки заперечує.
…

Євросоюз надав Вашингтону дані про те, російський бізнесмен Олег Дерипаска, який перебуває у санкційному списку Вашингтону, продовжує контролювати бізнес корпорації «Русал» та її материнської компанії En+. Це порушує угоду про зняття обмежень з цих компаній після того, як частка Дерипаски в них опустилася нижче 50 відсотків, повідомляє Bloomberg з посиланням на американських і європейських чиновників.

Агентство зазначає, що мільярдер використовує співробітників компанії для підтримки своїх інтересів та інтересів Кремля.

За даними Bloomberg, європейські чиновники повідомили США про те, що Дерипаска на початку 2020 року доручив керівництву «Русала» та En+ чинити тиск на американську і британську владу, щоб не допустити доступу на ринок китайського алюмінію. Агентство пише, що Москва не могла вирішити це питання з Пекіном безпосередньо, оскільки закуповує у Китаю медичні товари для боротьби з коронавірусом. При цьому агентство зазначає, що багато європейських компаній теж не підтримують імпорт алюмінію з Китаю.

Джерела Bloomberg також відзначають, що Дерипаска нібито дав вказівку «Русалу» розгорнути інформаційну кампанію проти «Норнікелю» і його президента Володимира Потаніна після розливу палива під Норильському. «Русал», – другий за величиною акціонер «Норнікеля» після Потаніна.

Представники Дерипаски заявили Bloomberg, що інформація про подальший контроль бізнесмена над «Русалом» та En+ не відповідає дійсності.

Дерипаска і його компанії опинилися під санкціями США у 2018 році. В обмін на зняття санкцій з компаній Дерипаска погодився стати їх міноритарним акціонером. За підрахунками Forbes, за рік статки бізнесмена скоротилося на 500 мільйонів доларів.

Американські ЗМІ стверджували, що насправді мільярдер і його родичі зберегли контроль над «Русалом».
…

Сенат США ще не призначав засідання, на якому мають розглянути кандидатуру чинного президента Дональда Трампа на посаду посла в Україні, крім того, генерал-лейтенант у відставці Кіт Дейтон навряд отримав би достатню кількість голосів сенаторів. Про це заявляють низка джерел, зокрема й у Сенаті США.

У випадку, якщо голосування так і не відбудеться, вже адміністрація обраного президента Джо Байдена висуватиме кандидатуру на посаду, яка залишається вакантною вже понад 18 місяців.

Колишня посол США в Україні Марі Йованович залишила посаду у 2019 році, а пізніше, під час свідчень у Конгресі США, заявила, що вона стала об’єктом кампанії з її дискредитації, які провадили прихильники Трамп.

1 травня Білий дім оголосив, що висуває кандидатуру Кіта Дейтона н посаду посла у Києві.

Кандидати на пост послів повинні бути затверджені голосуванням Сенату.

Дейтон, разом з кандидаткою на посаду посла у Білорусі Джулі Фішер, пройшли слухання у Сенаті ще на початку серпня. Кандидатуру Фішер схвалили 15 грудня. Однак, як заявив «Радіо Свобода» прессекретар одного з сенаторів, на кінця грудня у планах немає голосування щодо кандидатури Дейтона.

«Хоча Дейтон не викликав особливих суперечок, немає сенсу затверджувати його на такому пізному терміні, коли Байден захоче мати можливість призначити свого власного посла в Україні», – зазначив прессекретар іншого сенатора.

Колишній кадровий офіцер дипломатичної служби США, який досі працює з українським питанням, також передбачив, що призначення Дейтона не просунеться вперед до інавгурації Байдена 20 січня.

Байден має великий досвід роботи з Україною, він відповідав за український напрямок, коли був віце-президентом за президентства Барака Обами в 2009-17 роках. Байден шість разів відвідав Україну за вісім років, проведених у Білому домі.

Хоча Дейтон прослужив в армії чотири десятиліття, він вважається кандидатурою політичною, оскільки не є кадровим дипломатом. Політичні призначенці часто залишають посади послів, коли в Білому домі змінюється адміністрація.

Раніше аналітики очікували, що кандидатуру 71-річного Дейтона схвалять, оскільки він мав значний досвід роботи у пострадянському регіоні, зокрема, працював аташе з питань оборони у посольстві США у Москві, а у 2018 році був призначений

Аналітики спочатку очікували, що 71-річний Дейтон буде схвалений, тому що він мав значний досвід роботи в колишньому радянському регіоні, працював військовим аташе посольстві США в Москві, а потім був призначений в 2018 році старшим радником з питань оборони США в Україні.
…

Кілька європейських політиків пішли на самоізоляцію після того, як стало відомо про позитивний діагноз президента Франції Еммануеля Макрона на COVID-19.

Після сповіщення від Єлисейського палацу про самоізоляцію повідомили голова Європейської ради Шарль Мішель, генеральний секретар Організації економічного співробітництва і розвитку Анхель Ґуррія, прем’єр-міністри Іспанії Педро Санчез, Португалії Антоніо Коста, Бельгії Александр Де Кру та голова уряду Люксембургу Ксав’є Бетель.

Макрон приймав членів групи ОЕСР з питань довкілля 14 грудня, а напередодні зустрічався з головами фракцій французького парламенту.

Читайте також: У МОЗ хочуть вакцинувати від COVID-19 мешканців окупованих територій

Минулого тижня він також брав участь у дводенному саміті в Брюсселі разом з іншими європейськими лідерами.

17 грудня Єлисейський палац повідомив, що президент Франції Емманюель Макрон отримав позитивний результат тесту на коронавірусну хворобу COVID-19. Його дружина Бріджит Макрон отримала негативний результат. Офіс прем’єр-міністра Франції Жана Касте повідомив, що в нього немає симптомів, але він також пішов на самоізоляцію, як і спікер парламенту.

Наразі невідомо, де саме міг заразитися президент Франції.
…

Президент Росії Володимир Путін назвав вигадками можливу причетність співробітників ФСБ Росії до отруєння опозиціонера Олексія Навального.

«Цей пацієнт берлінської клініки… Вигадки з приводу причетності ФСБ до його отруєння ми прекрасно розуміємо, що це таке. Це легалізація матеріалів американських спецслужб. Цей пацієнт користується підтримкою спецслужб США. Отруїти – кому він потрібен? Якби хотіли, довели б до кінця», – сказав Путін на щорічній пресконференції у четвер.

14 грудня було оприлюднене спільне розслідування, здійснене групою Bellingcat та кількома засобами інформації. Воно дійшло висновків, що отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального в серпні 2020 року було здійснене Федеральною службою безпеки (ФСБ) Росії.

Журналісти-розслідувачі з Bellingcat та російськомовного сайту Insider у співпраці з німецьким журналом Der Spiegel та американським медіаресурсом CNN, посилаючись на «об’ємні докази у вигляді телекомунікаційних даних та даних про подорожі», стверджують, що отруєння критика Кремля готувалося щонайменше з початку 2017 року.

Зараз Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок». Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін. Кремль заперечує свою причетність.

Європейський союз та Велика Британія запровадили заморожування активів та заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі та Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа, яка бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Засіб, використаний при отруєнні Навального, виявився схожим на той, яким були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль та його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.
…

Китайська автоматична станція Chang’e 5 доставила на Землю зразки місячного ґрунту. Апарат скинув капсулу в автономному районі Внутрішня Монголія на півночі КНР.

Зразки місячного ґрунту були доставлені на Землю вперше за 44 роки. Раніше це робили тільки США і СРСР. Востаннє місію з доставки ґрунту провели в 1976 році.

Апарат Chang’e 5 був запущений в космос 23 листопада. Він зібрав ґрунт поблизу гірської вершини Пік Рюмкер в північно-західній частині Місяця. Очікується, що доставлений вантаж дозволить вченим досліджувати процеси формування супутника Землі.

Китай до 2030 року планує запустити на Місяць пілотовану місію, а пізніше – побудувати там базу.

У 2017 році президент США Дональд Трамп підписав «Директиву з космічної політики», згідно з якою НАСА планує відправити пілотовану місію на Місяць не пізніше 2023 року.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала жителям Європи відзначати Різдво і Новий рік на вулицях й уникати скупчень людей, особливо в приміщеннях. Про це йдеться в повідомленні ВООЗ, оприлюдненому 16 грудня.

У ВООЗ попередили, що зібрання різних сімей, знайомих і релігійних груп під час новорічно-різдвяних свят створює «значний ризик» поширення COVID-19 в перші тижні і місяці 2021 року.

Зібрання навіть невеликими групами становлять небезпеку, оскільки вони, як правило, об’єднують людей різного віку і з різних сімей, які можуть дотримуватися різних заходів профілактики інфекцій, наголосили в організації.

У зв’язку з цим медики рекомендують відзначати свято на вулиці, носити маски і дотримуватися дистанції.

У разі святкування в приміщенні – радять обмежити кількість гостей і забезпечити там хорошу вентиляцію.

«Може здатися незвичним носити маски і дистанціюватися в колі друзів і сім’ї, але це значною мірою гарантує безпеку і здоров’я кожного», – йдеться в повідомленні організації.

Крім того, ВООЗ рекомендувала владі європейських країн розглянути можливість обмеження або скасування святкових ярмарків та інших масових заходів, розвантажити громадський транспорт, а різдвяні служби перенести на відкрите повітря.

На гірськолижних курортах рекомендують виключити скупчення людей у закритих приміщеннях.
…