У Парижі на протестах проти «закону про глобальну безпеку» 12 грудня, під час яких відбулися сутички між протестуючими та поліцейськими силами, затримали понад сотню людей, повідомляють французькі медіа.

За словами міністра внутрішніх справ Франції Жеральда Дармонена, у кількох учасників заходу знайшли гайкові ключі та викрутки.

Інформаційне агентство AFP, посилаючись на міністра, повідомляє про 119 затриманих.

Паризька префектура зазначила, що в акції протесту взяли участь активісти неформального руху «Чорний блок». Поліція заявила, що їм заборонено збиратися в організовані групи та організовувати чергові заворушення у столиці Франції.

Читайте також: Катування і нове «колишнє КДБ»: правозахисники про підсумки 2020 року

За повідомленнями ЗМІ, на одній з вулиць підпалили скутер, проте не було повідомлень про погроми, подібні до тих, що відбулися минулої суботи.

5 грудня під час маршу протесту в 20-му окрузі Парижа було знищено відділення банку в 20 окрузі Парижа, а до цього в результаті заворушень загорівся фасад Банку Франції.

Марші та мітинги проти закону про глобальну безпеку відбулися 12 грудня по всій Франції, зокрема в Монпельє, Страсбурзі, Ліллі, Ліоні, Тулузі та Марселі. Тисячі людей протестували в Ліоні. У Страсбурзі, попри сильний дощ, на вулиці вийшло близько півтори тисячі людей.

На думку активістів, закон про глобальну безпеку, який регулює роботу поліції, призведе до фактичної заборони відео- та фотозйомки правоохоронців, а розслідування випадків насильства з боку поліції стане складнішим.

Читайте також: Французькі журналісти домоглися перегляду обмежень свободи слова

Стаття 24 законопроекту, яка вже була затверджена Національними зборами, передбачає покарання у вигляді в’язниці до року та штраф у розмірі 45 тисяч євро за поширення зображення особи або будь-якого іншого елемента ідентифікації працівника поліції або жандарма, знятого під час виконання службових обов’язків, щоб «завдати шкоди його фізичній або психічній недоторканності». Прихильники закону впевнені, що нові правила не забороняють знімати поліцейських і не обмежують свободу слова.

Представники парламентської більшості пообіцяли переглянути формулювання статті, але слова депутатів не переконали протестувальників.
…

Кілька тисяч прихильників президента США Дональда Трампа зібралися в Вашингтоні 12 грудня на знак протесту проти результатів президентських виборів, на яких переміг демократ Джо Байден.

Вертоліт Трампа пролетів над натовпом тричі, коли чинний президент прямував на футбольний матч у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк.

Мітинг на підтримку Трампа відбувся за два дні до того, як Колегія виборників має офіційно затвердити колишнього віцепрезидента Байдена наступним президентом США.

Читайте також: Джо Байден і програма-мінімум: за 100 днів 100 мільйонів щеплень від COVID-19 і загальне маскування

На мітингу були засуджений за брехню Федеральному бюро розслідувань ексрадник з національної безпеки Майкл Флінн, якого помилував Трамп, та колишній радник Трампа Себастіан Горка.

Трамп відмовився визнати результати виборів, і його кампанія подала десятки судових позовів, спрямованих на скасування результату. Більше 50 рішень судів штату та федерального суду підтвердили перемогу Байдена.

11 грудня Верховний суд відмовився розглядати позов, поданий штатом Техас, який намагався скасувати результати в чотирьох ключових штатах.

Термін президента Трампа закінчиться, коли Байден складе присягу 20 січня.

 
…

Кібератака на американську компанію з кібербезпеки FireEye може означати також загрозу для українських інформаційних систем, заявляє Національний координаційний центр кібербезпеки Укарїни.

«Провідна американська компанія FireEye, що спеціалізується на кібербезпеці, за повідомленням її керівника, зазнала потужної кібератаки. Внаслідок атаки були викрадені цифрові інструменти, за допомогою яких фахівці Red Team раніше виявляли уразливості в системах захисту інших компаній і урядів», – повідомляє центр.

Як передає урядове відомство з посиланням на компанію, серед викрадених інструментів як прості скрипти для автоматичного збору даних про ціль, так і фреймворки. Вони, ввважають у НКЦК, можуть бути використані як кіберзброя.

«За даними FireEye характер злому вказує про високу ймовірність причетності до цієї кібератаки спецслужб Російської Федерації. Зважаючи на зростаючу кількість інцидентів, що ми фіксуємо, це сигналізує про збільшення рівня кіберзагрози для українських інформаційних систем, особливо перед новорічними святами та імовірним введенням обмежень через карантинні заходи», – повідомляє установа.

Читайте також: Мінфін США запровадив санкції проти російського НДІ через шкідливу програму Triton

Як додають у центрі, він разом з іншими органами, які відповідають за кібербезпеку, інформують органи державної влади та об’єкти критичної інфраструктури про способи виявлення та протидії викраденим інструментам FireEye.

Днями американська компанія FireEye заявила про атаку, яка, за її припущенням, була організована одним з урядів закордонних держав.
…

Міністерство оборони Вірменії 12 грудня заявило, що азербайджанська сторона відновила наступальні дії в напрямку селищ Старий Таглар і Хцаберд в Нагірному Карабасі, передає вірменська служба Радіо Свобода.

«Підрозділи Армії оборони вживають адекватних заходів», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні ж Армія оборони Карабаху повідомила, що збройні сили Азербайджану спробували атакувати одну з вірменських бойових позицій на південному напрямку.

Водночас Міністерство оборони Азербайджану звинувачує Вірменію в провокаціях і порушенні режиму припинення вогню.

«З боку Збройних Сил Азербайджану були вжиті адекватні заходи у відповідь. В даний час дотримується режим припинення вогню», – заявляє відомство.

Речниця прем’єр-міністра Вірменії Мане Геворкян заявила, що на дії азербайджанських військових повинні відповісти передусім російські миротворці.

Після укладеного за посередництва Москви 9 листопада перемир’я між Вірменією та Азербайджаном Туреччина підписала з Росією меморандум про створення спільного моніторингового центру, який відстежуватиме дотримання умов припинення вогню. Для реалізації угоди Росія ввела на фактичну лінію розмежування майже дві тисячі військових, які мають статус миротворців.
…

У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Романа Васюковича, і потім відпустили, відібравши його ноутбук.

Як повідомив редакції сам Васюкович, увечері 11 грудня його затримали на летовищі білоруської столиці Мінська, коли він повертався з робочого відрядження до Києва.

За словами журналіста, працівники прикордонної служби, які затримали його, вилучили в нього ноутбук і документи, не пояснивши причин своїх дій. Потім журналіст на пів години зник зі зв’язку.

По тому його відпустили, а ноутбук вилучили, як пояснили білоруські силовики, «для перевірки на екстремізм».

Роман Васюкович останні кілька місяців активно висвітлює масові протести в Білорусі проти, як вважають, масових фальсифікацій на президентських виборах.

У жовтні Міністерство закордонних справ Білорусі позбавило журналістів телеканалу «Настоящее время», як і всіх інших закордонних засобів інформації, акредитації в цій країні. Без цього документу репортери формально не можуть працювати в Білорусі. Кілька десятків журналістів уже були засуджені до адмінарештів по кілька діб чи штрафів за звинуваченнями в «порушенні порядку організації або проведення масових заходів».

Раніше, на початку серпня, трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время», Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка й Івана Гребенюка, які висвітлювали президентські вибори, депортували з Білорусі. Нинішня влада країни заборонила їм в’їзд протягом 10 років.

Крім того, в Білорусі не раз затримували й арештовували журналістів Радіо Свобода. Зокрема, відразу шість із них були арештовані в середині листопада за те. що висвітлювали акції протесту – їх натомість обвинувачували нібито в участі в цих акціях.
…

Верховний суд США, як і прогнозували юридичні експерти, відхилив позов штату Техас, який підтримав чинний президент Дональд Трамп, що намагався скасувати перемогу його суперника Джо Байдена в чотирьох вирішальних штатах.

Як ухвалив суд, значну більшість якого становлять прихильники Трампа, ввечері 11 грудня, позов «не засвідчив законно обґрунтованого інтересу» позивача в намаганні втрутитися в спосіб проведення виборів в інших штатах.

У позові йшлося про те, що штати Пенсильванія, Джорджія, Мічиган і Вісконсин, у яких переміг Байден, через пандемію змінили цього року свої правила голосування, розширивши можливість голосування поштою. Але, за словами оглядачів, конкретних прикладів можливих порушень, до яких призвели б ці зміни, в позові не було.

Трамп твердить, нібито саме цей спосіб голосування призвів до масових шахрайств йому на шкоду і «вкрав» у нього результат виборів, але ніяких реальних доказів такого шахрайства чи інших масових порушень не надавав.

До позову Техасу приєдналися ще 17 штатів, які теж мають республіканське керівництво.

Самі чотири згадані штати закликали Верховний суд відхилити позов, заявивши, що він не має ні юридичних, ні фактичних підстав.

Також іще понад 20 генеральних прокурорів інших штатів подали вимогу до Верховного суду відхилити позов, який у теоретичному випадку ухвалення позбавив би голосів десятки мільйонів виборців.

Демократи називали цей позов «актом відчаю» Трампа.

Як вважають, цей позов був, можливо, останнім, хоч і мало ймовірним, шансом для Трампа змінити результати президентських виборів, які він програв. Він і його прихильники-республіканці подавали з цією метою десятки позовів до судів різних інстанцій у багатьох штатах, але жоден із них не був задоволений. Перерахунки голосів у кількох штатах, яких домігся Трамп, тільки підтвердили перемогу там демократа Байдена.

Наступним кроком виборчого процесу у США буде голосування членів колегії виборників 14 грудня. Байден забезпечив собі 306 їхніх голосів – значно більше, ніж мінімально необхідні для перемоги 270. Припускають, що деякі виборники «за Байдена» можуть того дня проголосувати інакше, але, як очікують, це не змінить остаточного результату – формального обрання Байдена.
…

Група депутатів Державної думи Росії внесла 11 грудня на розгляд парламенту законопроєкт, що посилює покарання за порушення для громадян або ЗМІ, визнаних «іноземними агентами».

У пояснювальній записці необхідність ухвалення законопроєкту пояснюється потребою гарантувати відкритість і прозорість діяльності осіб, які отримують закордонне фінансування і беруть участь у політичних процесах на території Росії.

Законопроєкт передбачає тюремні терміни до п’яти років для громадян, визнаних іноземними агентами, які відмовляються реєструватися і звітувати про свою діяльність. За порушення порядку роботи ЗМІ – «іноземного агента» максимальне покарання передбачає дворічне ув’язнення.

Для громадян, які збирають, на думку слідства, відомості у сфері військової або військово-технічної діяльності Росії, кримінальна відповідальність настане відразу. Для інших – кримінальні покарання пропонують використовувати після адміністративних.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Він дозволяє владі визнавати «іноземним агентом» будь-яку некомерційну організацію або громадський рух, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність.

Критерії, за якими визначається така діяльність, в законі чітко не визначені, що дало можливість переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, охорони здоров’я й екології.

У грудні минулого року президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє визнавати «іноземними агентами» громадян. Документ спрямований проти громадян, які поширюють повідомлення іноземних ЗМІ, включених до списку «іноагентів», або беруть участь в їх створенні.

У 2017 році в Росії був ухвалений закон про ЗМІ – «іноземних агентів». Після цього російська влада визнала «іноагентами» Радіо Свобода (і його підрозділи), «Голос Америки» і телеканал «Настоящее время».

У 2019 був році ухвалений закон про штрафи до п’яти мільйонів рублів для ЗМІ-«іноагентів» і 100 тисяч для фізосіб «іноагентів».

Законодавство у сфері неурядових організацій у Росії в останні роки неухильно посилюється. Це регулярно критикують правозахисні й міжнародні організації.
…

Закон передбачає надання Україні 250 мільйонів доларів на підтримку і допомогу ЗСУ
…

У Грузії владна партія «Грузинська мрія», яка має в новому складі парламенту абсолютну більшість голосів (але вже не має конституційної більшості), самостійно відкрила першу сесію новообраного парламенту, яку бойкотували всі інші партії, що пройшли на виборах.

Сесію відкрила президентка Саломе Зурабішвілі, яка закликала всі політичні сили Грузії і все суспільство покласти край атмосфері конфронтації «в час, коли країна потребує деполяризації, солідарності й єдності».

Звертаючись до відсутніх у залі представників опозиційних сил, вона заявила: «Ненависть залишає нашу країну поділеною, вразливою і слабкою в час, коли їй найбільше потрібна мобілізація її національної енергії для того, щоб дати відповідь на виклики».

Присутні депутати від владної партії проголосували за визнання повноважень усіх 150 членів парламенту, включно з відсутніми опозиційними.

Представники опозиційних партій тим часом зібралися в сусідній із парламентською будівлі Палацу студентів і молоді в Тбілісі. Більшість їх підписала спільний меморандум, у якому вони підтвердили своє рішення відмовитися від депутатських мандатів на знак протесту проти офіційно оголошених результатів виборів, а також відкликати свої партійні списки, щоб місця цих партій не передали наступним за чергою в цих списках.

Опозиція вважає оголошені результати виборів сфальсифікованими і вимагає скасувати їх і оголосити нові вибори в 2021 році.

За цими офіційними результатами, владна останніми роками в Грузії партія «Грузинська мрія» отримала 90 мандатів із загалом 150, решту 60 поділили вісім опозиційних сил. Стільки партій пройшли до парламенту через новий виборчий закон, який встановив поріг для обрання політсили в 1%.

Найпотужніша опозиційна сила – коаліція «Сила в єдності», яка має 36 мандатів. Її зібрала навколо себе колись владна партія «Єдиний національний рух» тодішнього президента Міхеїла Саакашвілі, до цього блоку входять нині разом із нею ще кілька малих партій.

При цьому, як повідомляє Ехо Кавказа, російськомовний проєкт Грузинської служби Радіо Свобода, в підписанні меморандуму опозиції 11 грудня не взяли участі три з восьми опозиційних партій. Вони мають разом 10 місць. Принаймні в одній із цих партій прямо заявляли про можливість усе-таки ввійти до парламенту на певних умовах.

Крім того, так само відмовилася від підписання Республіканська партія, яка йшла на вибори у складі блоку «Сила в єдності». Вона заявляє, що треба продовжити переговори з «Грузинською мрією».

Наразі в Грузії відбулися вже чотири кола переговорів між владною партією й опозицією за посередництва США і ЄС із метою знайти компроміс навколо результатів виборів, але наразі вони ні до чого не привели. П’яте коло було заплановане на 10 грудня, але воно зірвалося через різкі заяви на адресу опозиції одного з чільників «Грузинської мрії».
…

Президент Росії Володимир Путін, відповідаючи на онлайн-зустрічі з членами Ради з прав людини на питання про отруєння Олексія Навального, знову не назвав опозиційного політика на ім’я, відгукнувшись про нього як про «відомому фігуранта». Путін також сказав, чому, на його думку, в Росії не можна порушити кримінальну справу через отруєння Навального.

Зустріч відбулася 10 грудня, але повний текст на сайті Кремля опублікований лише вдень 11 грудня.

Путін погодився з твердженням про те, що Навальний «ледь не помер», але додав, що для порушення кримінальної справи немає необхідних підстав. За словами Путіна, Німеччина не надає наявні у неї матеріали.

«Перевірка проводиться. Просто ми не можемо в рамках кримінальної справи це робити, тому що немає матеріалів», – сказав Путін і став нарікати, що Німеччина, де Навальний проходив лікування, не співпрацює з Росією в цій справі, не надає офіційних матеріалів та біологічних матеріалів.

Член Ради з прав людини Микола Сванідзе, який цікавився отруєнням Навального, ще раз запитав, чи можливе порушення кримінальної справи. Путін відповів: «Ні, не можна. Тому що, якщо людина мало не померла, це не означає, що потрібно будь за що порушувати кримінальну справу. Але перевірка проводиться».

«Просто так мало не помер. Захотів і мало не помер. Що ж тепер, кожного разу порушувати справу, коли хтось взяв і мало не помер?» – відреагував на діалог щодо себе сам Навальний у твітері.

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

У російському регіоні Карачаєво-Черкесія на Кавказі біля будівлі регіонального управління ФСБ зранку 11 грудня стався вибух, повідомляють російські інформагенції.

Поранень зазнали шестеро людей, серед яких співробітники російської спецслужби та випадкові перехожі. За попередньою інформацією, вибух скоїв смертник; він загинув.

«За попередніми даними, чоловік поділяв погляди екстремістських угруповань. Перед вибухом він підійшов до групи правоохоронців біля входу до будівлі відділу ФСБ і підірвав себе з криками «Аллаху акбар», – повідомляє агенція «Інтерфакс» із посиланням на джерела.

Інше джерело агенції вказало, що вибухів було два: о 7-й ранку біля будівлі вибухнула невелика бомба, а через кілька годин, коли співробітники ФСБ вели роботу на місці події, до них під’їхала машина, з неї вибіг смертник і підірвав себе. Аналогічну версію наводить видання Baza.

 
…

Група науковців, об’єднаних міжнародним проєктом Global Carbon Project, заявила, що глобальні викиди вуглекислого газу (CO2) впали на сім відсотків у 2020 році в порівнянні з роком раніше, через те, що значна частина світу зіткнулася з обмеженнями під час пандемії COVID-19.

В опублікованому 11 грудня дослідженні цьогорічні світові викиди в повітря оцінюють на рівні 34-х мільярдів метричних тонн парникових газів. Зниження викидів вуглекислого газу склало 12% у США і 11% в Європейському союзі. Тоді як лише на 1,7% скоротилися викиди в Китаї, який зміг перезавантажити свою економіку після першої хвилі вірусу на початку року.

Вчені кажуть, що загальне зниження викидів у всьому світі пов’язане переважно із тим, що люди залишаються вдома і менше подорожують автомобілями і літаками.

До пандемії рівень викидів ріс повільніше, аніж у попередні роки, кажуть дослідники, але, як очікується, викиди CO2 знову зростуть, як тільки пандемія закінчиться.

Читайте також: Україна піднялася на два місця в рейтингу протидії змінам клімату CCPI 2019

Науковці покладають сподівання на те, що США і країни Європи все ж здійснять кроки зі скорочення викидів парникових газів з допомогою проєктів відновлення економіки з використанням зеленої енергетики.

Відповідно до Паризької кліматичної угоди 2015 року, країни погодилися скоротити викиди, щоб обмежити зростання глобальної температури до 1,5 градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальною епохою. Це, за словами науковців, могло б запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату.
…

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» назвала Білорусь найнебезпечнішою країною для журналістів у Європі та надала 15 рекомендацій щодо того, як зупинити безпрецедентні репресії. Зокрема, «Репортери без кордонів» закликали Європейський союз заморозити всі виплати фінансової допомоги Білорусі, поки там порушуються права людини.

За чотири місяці в Білорусі:

– зафіксували 449 порушень свободи слова,

– заарештовані 368 журналістів,

– близько половини заарештованих були засуджені,

– 80 журналістів ув’язнили щонайменше на три дні,

– 7 журналістів були притягнуті до кримінальної відповідальності або отримали погрози такого переслідування,

– 62 журналісти стали жертвами насильства, жорстокого поводження або катувань під вартою.

«Репортери без кордонів» закликали європейські інституції підтримати журналістів та свободу слова в Білорусі, а також запровадити санкції проти білоруської влади.

Білорусь посідає 153 місце із 180 у рейтингу свободи преси, який щороку складає організація «Репортери без кордонів».

 
…

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що росіяни Максим Шугалей і Самер Суейфан, затримані в Лівії в травні 2019 року, звільнені, зараз вони прямують до Росії. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Михайло Богданов.

Шугалей – політтехнолог із Санкт-Петербурга, який працював на соратника президента Росії Євгена Пригожина на виборах у Мадагаскарі.

У травні 2019 року він був заарештований у Тріполі, представники лівійського Уряду національної згоди підозрювали його в спробі втрутитися в президентські вибори, які повинні були відбутися навесні 2019 року.

У вересні 2020 року Шугалей був обраний у Держраду Республіки Комі в Росії за партійним списком партії «Родіна».

За даними російського видання «Проект», у Пригожина, якого називають «кухарем Путіна», були інтереси щонайменше у 39 країнах, при цьому як мінімум у 20 африканських державах працювали пов’язані з ним політтехнологи. Перед виборами вони підтримували антизахідну риторику і загострення територіальних конфліктів.
…

Лідери Європейського союзу 10 грудня домовилися продовжити економічні санкції проти Росії на шість місяців, передає кореспондент Радіо Свобода.

Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель поінформували інших керівників держав і урядів ЄС про стан переговорів у «нормандському форматі» під час саміту ЄС у Брюсселі й рекомендували продовжити санкції, зазначивши, що на переговорах не досягнуто значного прогресу, повідомили Радіо Свобода європейські дипломати.

Посли ЄС мають офіційно затвердити це рішення у найближчий тиждень.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Відтоді їх постійно продовжували.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…

Марокко та Ізраїль домовилися про нормалізацію дипломатичних відносин, оголосив 10 грудня президент США Дональд Трамп.

Марокко стала четвертою арабською країною, яка впродовж останніх місяців погодилася визнати існування єврейської держави.

«Ще один історичний день! Два наших великих друга – Ізраїль і Королівство Марокко – погодилися встановити повні дипломатичні відносини – величезний прорив до миру на Близькому Сході!», – написав Трамп у твітері.

Домовленості передбачають негайне відкриття офісів із контактам у Рабаті й Тель-Авіві, згодом розпочнуть роботу посольства. Літаки авіаліній двох країн отримають право на взаємне використання повітряного простору.

Частиною угоди стало і те, що Вашингтон відтепер визнає суверенітет Марокко над Західною Сахарою, колишньою іспанською колонією на північному заході Африки, яка домагається незалежності з другої половини минулого століття.

Раніше цього року Ізраїль за посередництва Сполучених Штатів уклав схожі угоди з Об’єднаними Арабськими Еміратами, Суданом і Бахрейном. Домовленості стали першими визнаннями Ізраїлю державами арабського світу за останні 25 років.

Радник і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, який бере активну участь у переговорах між Ізраїлем і арабськими країнами, назвав 10 грудня «лише питанням часу» нормалізацію контактів між Ізраїлем і Саудівською Аравією.

 
…

Нідерланди оголосили про те, що висилають із країни двох російських дипломатів, яких запідозрили в шпигунстві у сфері високих технологій. Про це повідомило національне управління розвідки і безпеки AIVD.

За його даними, один із дипломатів, працюючи на російську Службу зовнішньої розвідки, збирав інформацію, пов’язану з наукою і технологіями.

«СЗР розвивала контакти з людьми, які мають доступ до чутливої інформації в хай-тек-секторі», – стверджує нідерландська спецслужба. Також в її повідомленні йдеться про те, що відомості про штучний інтелект, напівпровідники і нанотехнології, що цікавили росіян, були здебільшого пов’язані як із цивільним, так і військовим застосуванням.

Імена дипломатів при цьому не називають.

У посольстві Росії в Гаазі у відповідь на заяву AIVD заявили, що Нідерланди не надали Москві ніяких доказів протиправних дій із боку росіян.

А голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що Росія адекватно відповість на висилку з Нідерландів російських дипломатів, підозрюваних в шпигунстві.

У 2018 році влада Нідерландів заявила, що ГРУ Росії намагалася втрутитись у роботу ОЗХЗ і викрасти документи по MH17. Через це з країни видворили чотирьох росіян, співробітників російської розвідки.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив про небезпеку «вакцинного націоналізму», який поширюється «повним ходом». Про це він сказав 9 грудня після віртуальної зустрічі з Африканським союзом.

Ґутерріш зазначив, що населення країн, що розвиваються, спостерігають за підготовкою кампаній з вакцинації проти COVID-19 у деяких заможніших державах, і задаються питанням, чи отримають вони доступ до вакцин і коли це станеться.

Глава ООН знову звернувся з проханням про виділення 4,2 мільярда доларів протягом наступних двох місяців для програми Всесвітньої організації охорони здоров’я із закупівлі і доставки вакцин проти коронавірусу для найбідніших верств населення світу.

Цього тижня у Британії почали масову вакцинацію від COVID-19, використовуючи препарат, розроблений американською компанією Pfizer та німецькою BioNTech, а 9 грудня Канада стала другою західною країною, яка схвалила таку ж вакцину. Очікується, що найближчими днями почнуть вакцинацію у США.

Вакцинацію населення також почали Росія та Китай. Вони використовують препарати власного виробництва.

 
…

Кількість вимушених переселенців у всьому світі досягнула майже 80 мільйонів доларів до середини 2020 року, повідомила Організація Об’єднаних Націй.

На початку цього року понад 79,5 мільйона людей змушені були покинути свої домівки через переслідування, конфлікти та порушення прав людини. Ця цифра включає 45,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 29,6 мільйона біженців та інших людей, силоміць переміщених за межі своєї країни, а також 4,2 мільйона шукачів притулку.

Попри березневий заклик генерального секретаря ООН негайно припинити будь-які бойові дії у всьому світі через боротьбу з пандемією, конфлікти й переслідування продовжилися. Насилля в Сирії, Демократичній Республіці Конго, Мозамбіку, Сомалі та Ємені змусили покинути свої будинки ще більше людей. Крім того, велику кількість нових переселенців виявили в центральній Африці в Сахельському регіоні, де спостерігається брутальне насилля, включно зі зґвалтуваннями та катуваннями, йдеться у звіті, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

COVID-19 суттєво погіршив ситуацію для переселенців, яким тепер важче досягти безпечного місця. На піку першої хвилі пандемії у квітні 168 країн повністю чи частково закрили свої кордони. При цьому 90 країн не робили винятків для шукачів притулку.

Згодом 111 країн знайшли рішення, щоб забезпечити повноцінну або часткову роботу своєї системи роботи з біженцями.

Згідно зі звітом, який є у розпорядженні Радіо Свобода, за перше півріччя кількість заявок на притулок знизилася на третину порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

За звітний період 822 600 біженців повернулися додому, більшість із них – 635 000 – були внутрішніми переселенцями. Разом зі 102 600 випадками добровільної репатріації в першій половині 2020 року кількість повернень біженців до своїх домівок впала на 22 відсотки порівняно з 2019 роком.

За даними української влади, станом на грудень в Україні зареєстровані 1 459 268 переселенців з непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей та АР Крим.

 
…

У 2020 році у світі було вбито 42 журналістів, 235 працівників медіа наразі перебувають у в’язниці. Про це йдеться у доповіді Міжнародної федерації журналістів, яка була опублікована у Міжнародний день прав людини 10 грудня.

Зазначається, що загалом з 1990 року у світі було вбито 2658 журналістів. З цього числа 50 відсотків журналістів загинули у десятці найнебезпечніших країн, які постраждали від війн, злочинності та корупції, а також «катастрофічних порушень закону»: Ірак (339 вбитих), Мексика (175), Філіппіни (159), Пакистан (138), Індія (116), Росія (110), Алжир (106), Сирія (96), Сомалі (93), Афганістан (93).

У 2020-му за кількістю вбивств представників преси лідирує Мексика (вчетверте за останні п’ять років), там було вбито 13 журналістів. Далі йде Пакистан (5), Афганістан, Індія, Ірак та Нігерія (по 3), Філліпіни, Сомалі і Сирія (по 2). По одному журналісту було вбито у Камеруні, Гондурасі, Парагваї, Росії, Швеції та Ємені.

До країн з найбільшою кількістю журналістів у тюрмах відносяться Туреччина (67), Єгипет (21), Китай (23), Еритрея (16), Саудівська Аравія (14), Білорусь (11), Ємен і Камбоджа (9), Камерун (6 ), Марокко і М’янма (5).

Про Україну у доповіді не згадують. Втім, за даними Національної спілки журналістів України, лише за три осінні місяці 2020 року сталося 25 випадків фізичної агресії щодо українських журналістів. Загалом від початку 2020 року зафіксовано 74 таких інциденти, йдеться в моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який НСЖУ проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями.

Інститут масової інформації (ІМІ) лише в листопаді нарахував 19 порушень свободи слова, з них 10 стосувалися фізичної агресії щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

З початку року ІМІ зафіксував загалом 205 випадків порушення свободи слова, з них 155 – це фізична агресія проти журналістів.

У травні 2020 року Україна на 6 пунктів поліпшила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».
…

Влада Білорусі з 20 грудня запроваджує тимчасову заборону на виїзд з країни через наземні пункти пропуску. Офіційна причина – не допустити поширення коронавірусу.

У постанові білоруського уряду мовиться, що виїзд можуть дозволити у виняткових випадках. Заборона не поширюється на осіб з дипломатичними і службовими паспортами, членів офіційних делегацій, водіїв міжнародних автомобільних перевезень, екіпажів літаків, суден і поїздів, людей, які їдуть у відрядження, та деяких інших категорій. Білоруси зможуть виїхати з країни у випадку тяжкої хвороби або смерті близького родича, на лікування, при пред’явленні документів, що підтверджують мету поїздки, для навчання в закордонних вишах.

5 листопада Олександр Лукашенко доручив не пускати в країну тих громадян, які раніше залишили Білорусь. Лукашенко тоді повідомив, що у в’їзді відмовлятимуть не тільки «людям з чужим паспортом», але і тим «розумним білорусам, які виїхали за межі країни в цей непростий час». «Заразу нам возити не треба, і неважливо, з яким паспортом. Поїхали туди вчитися – нехай вчаться, працювати – нехай працюють. Ми ж не перешкоджали цьому. Тому нехай там працюють і виліковуються», – сказав він.

За останні місяці сотні громадян Білорусі виїхали у сусідні країни в пошуках політичного притулку. Тільки в Польщі, за даними ЗМІ, зараз знаходяться близько 500 білорусів. Наприкінці серпня Польща, Литва, Латвія і Україна заявили про готовність приймати білоруських громадян в спрощеному порядку.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Федеральна торгова комісія США та практично кожен американський штат подали позов до корпорації Facebook. Американська влада звинувачує Facebook у порушенні антимонопольного законодавства.

Комісія заявила, що буде вимагати відчуження Instagram та WhatsApp, оскільки США вважають придбання корпорацією цих активів незаконним.

На думку американської влади, Facebook «незаконним шляхом зберігає свою монополію у сфері соцмереж завдяки багаторічному антиконкурентній поведінці».

Facebook придбав Instagram у 2012 році за один мільярд доларів. Через два роки корпорація придбала WhatsApp за 19 мільярдів доларів.

У жовтні Федеральна торгова комісія США подала позов до Google, звинувачуючи компанію у зловживанні монопольним становищем на ринку пошуку та інтернет-реклами.  

 
…

Президент Польщі Анджей Дуда заявив 9 грудня, що Європейський союз близький до досягнення угоди, яка допоможе уникнути польсько-угорського вето на бюджет об’єднання та пакет допомоги у зв’язку з COVID-19. Про це Дуда сказав у Празі за підсумками переговорів із президентом Чехії Мілошем Земаном.

Варшава та Будапешт блокують кошти ЄС на суму близько 1,8 трильйона євро (2,2 трильйона доларів), у тому числі близько 750 мільярдів євро, які мають бути виплачені для виходу з рецесії, спричиненої другим сплеском коронавірусної інфекції.

Обидві країни перебувають під розслідуванням ЄС щодо підриву незалежності судової влади, засобів інформації та неурядових організацій. Через це Польща та Угорщина ризикують втратити доступ до десятків мільярдів євро допомоги ЄС.
…

Президент Туреччини Реджеп Ердоган прибув 9 грудня до столиці Азербайджану Баку з дводенним візитом. 10 грудня Ердоган разом зі своїм азербайджанським колегою Ільгамом Алієвим візьме участь у військовому параді з нагоди переможного для Азербайджану завершення збройного конфлікту навколо Нагірного Карабаху. У параді також візьмуть участь турецькі військові, які прибули до Баку на початку тижня.

За результатами війни, в якій Анкара надавала допомогу Баку, Азербайджан повернув контроль над сімома районами країни, окупованими вірменськими силами ще на початку 90-х років минулого століття, а також над частиною власне Нагірного Карабаху – населеного етнічними вірменами регіону, який проголосив свою незалежність від Азербайджану.

Міністр закордонних справ Азербайджану заявляв перед початком візиту, що Ердоган та Алієв обговорять двосторонні відносини та ситуацію навколо Нагірного Карабаху.

Після укладеного за посередництва Москви 9 листопада перемир’я між Вірменією та Азербайджаном Туреччина підписала з Росією меморандум про створення спільного моніторингового центру, який відстежуватиме дотримання умов припинення вогню. Для реалізації угоди Росія ввела на фактичну лінію розмежування майже дві тисячі військових, які мають статус миротворців.
…

У російському місті Орел (обласний центр за 300 кілометрів на південь від Москви) порушена кримінальна справа стосовно трьох адептів забороненої в Росії релігійної організації «Свідки Єгови».

Про це 9 грудня повідомило регіональне управління Слідчого комітету Росії. Справа кваліфікована за статтею про організацію діяльності екстремістського об’єднання.

Як зазначає слідство, підозрювані були членами ради старійшин орловських зборів «Свідків Єгови» і сприяли продовженню діяльності забороненої групи.

З ними тривають слідчі дії. Про затримання підозрюваних у повідомленні не йдеться.

Верховний суд Росії визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією і заборонив її діяльність у 2017 році. Після цього десятки прихильників міжнародної релігійної організації були піддані кримінальному переслідуванню. Багато з арештованих «свідків Єгови» скаржилися на катування під час допитів.
…

Єврокомісія від імені ЄС перерахувала Україні 600 мільйонів позики – це перший транш екстреної макрофінансової допомоги, призначеної на подолання наслідків пандемії коронавірусу. Про це заявили сьогодні в Єврокомісії.

«Україна залишається однією з основних тем у європейській повістці дня. Це сусідня з нами (ЄС, – ред.) країна, і вона належить до Європи. Ми прагнемо запропонувати політичну, фінансову та технічну підтримку, особливо під час кризи, як відповідь на пандемію COVID-19 та подолання соціальних та економічних наслідків. Цей перший транш екстреної макрофінансової допомоги на суму 600 мільйонів євро підтверджує солідарність ЄС з Україною та нашу подальшу тісну співпрацю», – заявив виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. 

Домбровскіс також побажав українській владі виконувати програму реформ, продовжувати боротьбу з корупцією, «наближаючи Україну до ЄС».

Про транш також повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він подякував Домбровскісу та Єврокомісії за позику та додав, що «це зміцнить макрофінансову стабільність України у складні часи пандемії».

Програми макрофінансової допомоги Євросоюзу – це кредити під низькі відсотки, що призначені для країн-сусідів як надзвичайний інструмент реагування на кризи у випадку, якщо ці країни наштовхуються на проблеми з балансом платежів, і є доповненнями до допомоги, яку надає МВФ. 

 
…

Соцмережа Twitter назвала найпопулярніші теги року, що минає. Про це йдеться у блозі компанії.

Перша позиція за тегом #COVID19. З пандемією пов’язаний і третій за популярністю тег – #StayHome.

На другому місці опинився тег #BlackLivesMatter, присвячений руху проти поліцейської жорстокості щодо темношкірих.

Найбільш обговорюваною персоною року у твітері став президент США Дональд Трамп, одразу за ним опинився обраний президент Джо Байден.

Третю позицію посів афроамериканець Джордж Флойд, який у травні загинув під час затримання правоохоронцями. Поліцейському, який притиснув шию чоловіка коліном до землі за кілька хвилин до його смерті, висунули звинувачення у вбивстві. Загибель Флойда призвела до численних протестів у США за права темношкірого населення і проти свавілля поліції, яким і був присвячений тег #BlackLivesMatter.

Американський журнал Time назвав 2020 рік найгіршим у сучасній історії США. Однією з причин стала пандемія коронавірусної інфекції. США перебувають на першому місці за кількістю хворих на COVID-19. Серед інших подій, які зробили цей рік найгіршим, видання вказало загибель Джорджа Флойда та смерть изначних для США людей, таких як суддя Верховного суду США Рут Бейдер Ґінзбурґ, а також один із лідерів боротьби за заборону сегрегації та організатор Маршу на Вашингтон 1963 року Джон Льюїс.
…

У Палату представників США 8 грудня внесено законопроєкт, який передбачає фінансування та іншу підтримку для розвитку інфраструктури 5G європейським союзникам для протидії «впливу Китаю».

Як йдеться у поширеному пресрелізі однієї з ініціаторок законопроєкту, демократки від Огайо Марсі Каптур, документ спрямований на підвищення «стійкості» європейських країн, «чий дефіцит інфраструктури з радянських часів робить їх особливо вразливими для згубного китайського впливу».

Законопроєктом пропонується підтримка з боку уряду США європейським союзникам і партнерам у розвитку ринків 5G, які будуть інклюзивними, прозорими, економічно і соціально життєздатними та такими, що відповідатимуть міжнародному праву.

«Сполучені Штати і наші союзники стикаються зі зростаючими загрозами з боку пов’язаних з владою компаній в Китаї, оскільки вони прагнуть проникнути в демократичні інститути і підірвати їх», – сказала Каптур.

Читайте також: Прем’єр Румунії вважає, що Huawei «не відповідає умовам», щоб бути частиною побудови мережі 5G в країні

Законопроєкт доповнює ініціативу США Clean Network («Чиста мережа»), в якій беруть участь держави і телекомунікаційні компанії, які працюють над захистом своїх національних інтересів і конфіденційності даних своїх громадян від «агресивного втручання зловмисних гравців, таких як Комуністична партія Китаю», заявив у жовтні Держдепартамент США.

Розширення мережі 5G обіцяє створити критично важливу інфраструктуру у ЄС, яка дозволить використовувати засоби – від безпілотників до більш автоматизованого виробництва.

Каптур заявила, що мережа 5G служитиме основою трансатлантичної телекомунікаційної інфраструктури і сприятиме подальшому розвитку передових технологій.
…

Суд Фрунзенського району Мінська виніс вирок у справі про хуліганство через напис «Не забудемо» ще трьом особам: Денису Граханову, Ігорю Самусенку і Владиславу Гулісу, повідомив правозахисний центр «Весна».

Обвинувачені отримали такі терміни:

Денис Граханов – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Ігор Самусенко – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Владислав Гуліс – два роки колонії суворого режиму.

Їм інкримінували хуліганство й умисне знищення або пошкодження майна. За даними TUT.BY, справу за другою статтею про знищення майна припинили через відсутність злочинного діяння.

Після оголошення вироку Граханова і Самусенка звільнили з-під варти до вступу вироку в силу. У рамках цієї кримінальної справи вони провели за ґратами більше ніж місяць.

Раніше в цьому ж суді винесли вирок 25-річній Марії Бобович і 26-річному Максиму Павлющику, які написали на тротуарній плитці «Не забудемо». Марія Бобович отримала півтора року обмеження свободи без направлення до виправної установи, Максим Павлющик – два роки колонії загального режиму.

Напис «Не забудемо» з’явився біля станції метро «Пушкінська» в Мінську біля народного меморіалу Олександра Тарайковського.

Олександр Тарайковський загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.
…

Державна дума Росії схвалила в першому читанні зміни до закону «Про поліцію», що істотно розширюють повноваження поліцейських.

У разі ухвалення законопроєкту, співробітники МВС Росії зможуть не представлятися, проводячи затримання, отримають право відкривати приватні автомобілі і не нести при цьому відповідальність за пошкодження, а також стріляти на поразку з вогнепальної зброї, якщо громадянин зробить «дії, що дають підставу розцінити їх як загрозу нападу на співробітника поліції».

Що це за дії – в законопроєкті не уточнюється.

Поправки в закон «Про поліцію» запропонував уряд Росії. Правозахисники виступають проти них, побоюючись, що їх ухвалення призведе до ще більших порушень прав громадян з боку співробітників силових відомств.
…