Влада США підтвердила, що недавня кібератака зачепила урядові мережі, була «значною» і триває досі. Як йдеться у спільній заяві ФБР, Агентства з кібербезпеки і безпеки інфраструктури (CISA) і Управління директора національної розвідки (ODNI) від 16 грудня, «ситуація розвивається» і слідчі продовжують свою роботу.

«Протягом останніх кількох днів ФБР, CISA і ODNI дізналися про масштабну і триваючу кіберкампанію… Ми знаємо, що ця загроза торкнулася мережі всередині федерального уряду»,– йдеться у спільній заяві.

Повідомляється, що наразі сформована об’єднана група для координації дій уряду.

Про ситуацію 16 грудня були поінформовані члени Конгресу.

Сенатор Дік Дурбін (демократ з Іллінойсу) згодом сказав в інтерв’ю CNN, що «це фактично оголошення війни Сполученим Штатам з боку Росії, США повинні поставитися до цього серйозно».

Радник Білого дому з питань національної безпеки Роберт О’Браєн перервав поїздку по Європі на початку тижня і повернувся до Вашингтона, щоб розібратися з кібератакою, про яку вперше було повідомлено 13 грудня. Влада США не повідомила, скільки саме урядових структур було зламано.

Днями впливові західні ЗМІ повідомили із посиланням на власні джерела, що США запідозрили російських хакерів у зламі мереж Міністерства фінансів, торгівлі, Державного департаменту і, ймовірно, ще кількох державних установ в рамках однієї з найскладніших і наймасштабніших кібератак за останні п’ять років. Злам систем, як стало відомо, стався ще навесні. У посольстві Росії в США заявили, що країна не проводить «наступальних» операцій у віртуальному середовищі.

Технологічна компанія SolarWinds повідомила, що близько 18 тисяч її клієнтів завантажили некоректне оновлення її програмного забезпечення для управління мережею, що дозволяло хакерам непомітно шпигувати протягом майже дев’яти місяців. Замовниками компанії-розробника програмного забезпечення з Техасу є національні уряди і великі корпорації.

Агентство з кібербезпеки і безпеки інфраструктури зажадало від федеральних агентств припинити використання продуктів SolarWinds, заявивши, що зовнішні хакери від іншої держави вставили шкідливий код в оновлення в період з березня до червня цього року.

У заяві Пентагону йдеться, що досі не виявлено ніяких доказів втручання у його секретні і несекретні мережі в результаті цього кіберінциденту.
…

Парламент, більшість в якому зберігають прихильники Додона, ухвалив низку законопроєктів, які представники проєвропейської опозиції назвали «токсичними»
…

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила 16 грудня, що направить у китайський Ухань наступного місяця групу міжнародних експертів, щоб розслідувати походження коронавірусу.

Досі лишається невідомим походження вірусу та як він вперше інфікував людини.

Спочатку вважали, що смертельний вірус передався від тварин людям на ринку, де продавалося м’ясо екзотичних тварин в Ухані. Але тепер експерти вважають, що спалах міг просто посилитися на ринку.

Фахівці припускають, що вірус походить від кажанів, але проміжна тварина-господар, яка передала його від летючих мишей людині, залишається невідомою.

Пошук джерела поширення вірусу раніше призвів до виникнення напруги, особливо між Пекіном та адміністрацією президента США Дональда Трампа, який звинуватив Китай у спробі приховати перший спалах коронавірусу.

Щоб вмовити Пекін погодитися на незалежне розслідування, знадобилося багато місяців переговорів.

Очікується, що розслідувальна місія триватиме 4-5 тижнів.

Фабіан Леендертц з Інституту Роберта Коха в Німеччині сказав, що ВООЗ не прагне покласти на когось провину за епідемію, а скоріше намагається «зрозуміти, що сталося, а потім подивитися, чи можемо ми на основі цих даних спробувати знизити ризик в майбутньому».
…

Кілька десятків етнічних вірменських військових потрапили в полон в результаті рейду азербайджанських військ, повідомила фактична влада Нагірного Карабаху 16 грудня.

«На жаль, кілька десятків наших військовослужбовців були захоплені поблизу Хцаберда (азербайджанський варіант назви села – Чайлаккала – ред.)» – заявив лідер сепаратистського регіону Араїк Гарутюнян.

Уповноважений з прав людини в Нагірному Карабасі Артак Бегларян визначив кількість полонених солдатів близько 60 людей.

Читайте також: Поки світ дивився деінде: як знищили вірменський цвинтар у Джульфі

Раніше «міністерство оборони Нагірного Карабаху» заявило, що втратило зв’язок з низкою позицій армії навколо сіл Хцаберд та Хін Тагер (азербайджанська назва – Коне Таглар).

Наразі влада Азербайджану не коментувала ці повідомлення.

Вірменія та Азербайджан домовились про угоду, засновану на посередництві Москви, яка набула чинності 10 листопада, закінчивши найгірші сутички навколо Нагірного Карабаху з початку 1990-х.

Згідно з угодою, азербайджанець повернув контроль над територіями територій, які етнічні вірмени контролювали з 1990-х років, і між двома сторонами було розміщено майже 2000 російських миротворців.

Російські миротворчі сили повідомили у вихідні, що між двома сторонами почалися бойові дії, які порушили режим припинення вогню.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, в регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців. Азербайджан повернув контроль над усіма районами по периметру Нагірного Карабаху, а також частиною власне Нагірного Карабаху разом із містом Шуша. При цьому Вірменії гарантується створення транспортного коридору в Карабах, а Азербайджану – в ексклав Нахічевань.

Втім, 11 грудня між двома сторонами стали зіткнення, внаслідок яких загинули четверо азербайджанських військових. Вірменська сторона заявила про кількох поранених.

 
…

У Франції суд визнав винними у злочинах, пов’язаних з тероризмом 14 людей, які були фігурантами справи про напад у 2015 році на сатиричний журнал Charlie Hebdo і єврейський магазин.

Перед судом постали підозрювані спільники вбитих нападників, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Французько-турецький громадянин Алі Різа Полат, який відіграв центральну роль у підготовці терактів, був засуджений до 30 років тюремного ув’язнення за співучасть у злочинах, пов’язанх з тероризмом.

Серед 14-ти засуджених сьогодні була Хаят Бумеддін, партнерка одного з нападників, якого було вбито поліцейськими безпосередньо під час атаки.

Бумеддін стала однією з трьох підозрюваних, засуджених заочно. Її засудили до 30 років ув’язнення. Вважається, що Бумеддін все ще жива і переховується від міжнародного розшуку. Представники прокуратури назвали її «принцесою Ісламської держави».

Під час нападу на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією.

Напад на Charlie Hebdo 7 січня 2015 року був початком хвилі ісламістських атак у Франції, в результаті яких загинули понад 250 людей.
…

Верховна Рада підтримала ратифікацію «Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії» на засідання 16 грудня.

Ратифікацію угоди підтримали 303 народних депутати з майже всіх фракцій, окрім «Опозиційної платформи – За життя».

Згідно з пояснювальною запискою, підписаною міністром закордонних справ Дмитро Кулебою, документ закріплює напрями та принципи співробітницва України з Великою Британією.

Читайте також: Зеленський у Лондоні: прорив чи «важка розмова»?

«Передбачено встановлення безмитних тарифних квот Сполученого Королівства для 36 видів товарів, при цьому по чотирьох видах буде встановлено додаткові обсяги. У свою чергу Україною має бути встановлено тарифні квоти для трьох видів товарів та передбачено додаткові обсяги для ще двох», – йдеться в записці.

Угоду про співробітництво, вільну торгівлю та стратегічн партнерство з Великою Британією підписав президент Володимир Зеленський під час офіційного візиту до Лондона в жовтні 2020 року.
…

Делегація бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» відвідала Пакистан на тлі нападу в Афганістані, повідомляє афганська служба Радіо Свобода.

Делегація «Талібану», очолювана політичним лідером групи бойовиків мулою Абдул-Гані Барадаром, зустрінеться з прем’єр-міністром Пакистану Імраном Ханом та іншими посадовими особами під час триденного візиту, який розпочався 16 грудня, йдеться в повідомленні МЗС Пакистану.

Водночас 16 грудня афганські чиновники заявили, що щонайменше 13 поліцейських загинули під час нападу на блокпост безпеки в північній провінції Баглан.

Читайте також: У 2021 році гуманітарна допомога знадобиться ще 5 мільйонам афганців – ООН

Ще троє поліцейських були поранені в результаті іншого нападу на блокпост у тій же провінції.

Обидва напади сталися в районах столиці провінції, місті Пулі-Хумрі.

Жодна група не взяла на себе відповідальності за напади, хоча місцеві чиновники звинувачували талібів.

Напади відбулися на наступний день після вибуху бомби та обстрілу в Кабулі, при яких загинули щонайменше троє людей, у тому числі заступник губернатора провінції Кабула Махбобулла Мохібі.

Пакистан давно наражається на критику за те, що нібито надає притулок та допомогу бойовикам. Офіційний Ісламабад це заперечує.

Читайте також: Внаслідок атак у Кабулі загинули троє людей

Саме Пакистану приписують причетність до того, що в 2018 році група бойовиків потрапила за стіл переговорів із США.

Зрештою ці переговори призвели до угоди між США і Талібаном, яка була підписана в лютому, передбачаючи виведення всіх іноземних сил в обмін на гарантії безпеки Талібану та його прихильність до мирних переговорів з урядом Афганістану.

З вересня уряд Афганістану та бойовики «Талібану» ведуть мирні переговори в Катарі, спрямовані на завершення десятиліть війни.
…

Сенат Конгресу США одноголосно затвердив кандидатуру американської дипломатки Джулі Фішер на посаду нового посла в Білорусі.

Фішер стане першою американською дипломаткою в Білорусі з 2008 року. Її кандидатуру вніс на затвердження Сенату на початку травня президент Дональд Трамп.

Зараз Фішер працює в бюро Держдепартаменту США у справах Європи та Євразії. Раніше вона була заступницею голови місії США при НАТО, а також працювала в американських посольствах у Росії та Грузії.

Джулі Фішер отримала ступінь бакалавра в Університеті Північної Кароліни. Вона володіє російською, французькою та грузинською мовами.

У середині вересня перший заступник держсекретаря Стівен Біген заявив, що США не планують відмовлятися від відрядження свого нового посла до Білорусі, попри різку критику Вашингтона на адресу Мінська і вимогу проведення нових виборів у цій країні.

Сама Фішер на слуханнях сенатського комітету в закордонних справах, які відбулися до початку протестів, заявляла, що США потрібний відкритий діалог із представниками різних рівнів і гілок влади, хоча «в Білорусі є одна людина, чия думка важить більше за всі».

Терміни, коли Фішер вирушить до Мінська, поки не повідомляються.

У Білорусі та США з 2008 року немає послів. Їхні місця обіймають тимчасові повірені. Після запровадження Вашингтоном санкцій проти Мінська за порушення прав людини посол Білорусі Михайло Хвостов був відкликаний зі США для консультацій, а Мінськ за наполяганням білоруської сторони покинула Карен Стюарт, яка очолювала диппредставництво Сполучених Штатів. Число американських дипломатів у країні за наполяганням білоруської сторони було скорочено з 35 до п’яти.

 
…

В Організації Об’єднаних Націй повідомили, що іще 5 мільйонів афганців потребуватимуть допомоги наступного року через пандемію COVID-19 і збільшення числа конфліктів.

«Потреба зростає, і терміново необхідне фінансування», – заявив 15 грудня виконувач обов’язків помічника генерального секретаря з гуманітарних питань Рамеш Раджасингхам, який повернувся із поїздки в Афганістан.

За його словами, ситуація буде ускладнюватися суворими зимами, які зазвичай бувають в Афганістані.

Зростання потреби в гуманітарній допомозі є результатом «кризи COVID-19, посилення конфліктів і переміщень» населення, додав посадовець ООН. Якщо цьогоріч йшлося про підтримку, орієнтовану на близько 11 мільйонів людей, то наступного року йтиметься вже про майже 16 мільйонів, сказав Раджасингхам.

Президент Афганістану Ашраф Гані 15 грудня висловив сподівання, що мирні переговори між урядом і угрупованням «Талібан» перенесуть із Катару в Афганістан. За його словами, афганський народ обурює те, що переговори у Досі нині проходять в розкішних готелях Перської затоки.

Мирні переговори, які почалися у вересні на тлі лютневої угоди між США і «Талібаном» у Катарі, відновляться 5 січня.

Відповідно до угоди між США і «Талібаном», всі іноземні сили повинні покинути Афганістан до травня 2021 року в обмін на гарантії безпеки від бойовиків і зобов’язання провести переговори з афганським урядом в Кабулі. НАТО має в Афганістані близько 11 000 військовослужбовців з декількох країн.

У листопаді адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила, що до середини січня з Афганістану виведуть 2000 американських військовослужбовців, залишивши лише 2500 осіб.

Однак, попри мирні переговори, насильство в країні, охопленій війною, не вщухає.

15 грудня в результаті вибуху бомби і обстрілу в Кабулі загинули щонайменше три людини, в тому числі один з місцевих чиновників.

У жовтні місія ООН в Афганістані повідомила, що за перші дев’ять місяців цього року в країні загинули 2117 мирних жителів і 3822 були поранені.
…

Лідер республіканської більшості у Сенаті США Мітч Макконнелл привітав Джо Байдена з перемогою на президентських виборах.

«Сьогодні я хочу привітати новообраного президента Джо Байдена», – сказав Макконнелл 15 грудня в залі Сенату, також привітавши Камалу Гарріс, яка буде віце-президенткою США.

Сенатор виступив після того, як Колегія виборників офіційно підтвердила перемогу Байдена над чинним президентом Дональдом Трампом, який продовжує висувати необґрунтовані заяви про широкомасштабні фальсифікації на виборах.

Байден отримав 306 голосів виборників проти 232 голосів у Трампа.

Результати виборів президента 6 січня має сертифікувати Конгрес. Члени Конгресу мають право оскаржити результати голосування в кожному зі штатів.

Якщо їх оскаржать хоча б по одному члену обох палат, в Палаті представників і в Сенаті може відбутися голосування про те, чи визнавати результати голосування в тому чи іншому штаті. Багато коментаторів вважають, що до цього навряд чи дійде.

Вступ нового президента на посаду відбудеться 20 січня 2021 року.
…

Американець Пол Вілан, якого у Росії засудили за звинуваченням у шпигунстві, в телефонній розмові зі своєю сім’єю поскаржився на умови утримання в мордовській виправній колонії.

За словами Вілана, у бараку, де його тримають, температура повітря не перевищує 5 градусів тепла, а в майстерні, де ув’язнені шиють одяг, ще холодніше. Крім того адміністрація колонії як і раніше не дає Вілану спати і будить його вночі кожні дві години. Всю цю інформацію передав агентству «Интерфакс» брат засудженого Девід Вілан.

Місяць тому Пол Вілан вже скаржився на регулярні порушення режиму сну. Американське посольство направляло в зв’язку з цим ноту протесту Міністерству закордонних справ Росії, але відповіді на неї не отримала.

У свою чергу глава Громадської спостережної комісії Мордовії Валерій Крутов пояснював, що Вілан через статтю звинувачення вважається схильним до втечі, тому «в нічний час співробітники колонії кожні дві години зобов’язані підходити до нього, скидати ковдру і перевіряти його присутність». При цьому Крутов повідомив, що керівництво колонії все ж пообіцяло забезпечити засудженому повноцінний восьмигодинний сон. Пол Вілан стверджує, що цього не зроблено досі.

50-річний Уїлан був заарештований у Москві в грудні 2018 року та засуджений 15 червня 2020 рокупісля того, як прокурори заявили, що флеш-накопичувач, знайдений у Вілана, містить секретну інформацію.

Американець, який не визнає себе винним, відбуває покарання у виправній колонії №17 у російському регіоні Мордовія, приблизно за 350 кілометрів на схід від Москви.

США вимагають негайного звільнення Вілана, назвавши поводження з ним та його засудження «жахливими».
…

У Польщі готуються до випуску першого електромобіля. Про це заявило Товариство електромобільності Польщі (Spółka Electromobility Poland) 15 грудня.

Для реалізації плану свої зусилля об’єднують адміністрація Сілезького воєводства, Міністерство клімату і довкілля, Катовицька спеціальна економічна зона, об’єднання «Державні ліси», а також адміністрація міста Явожна (Jaworzna), де буде зведений завод електромобілів.

Читайте також: МЗС має на балансі 10 машин, а міністерство фінансів – два електромобілі

«Розміщення заводу в Сілезії – це не випадковість, адже тут б’ється промислове серце Польщі. Тут є величезні промислові традиції й неповторний характер праці», – зазначив міністр клімату і довкілля Міхал Куртика.

Будівництво заводу має розпочатись у 2021 році, планується, що перший автомобіль зійде з конвеєру у 2024 році.

Назва електромобілю «Izera» походить від назви річки Ізери, яка протікає теренами Польщі (Izera) й Чехії (Jizera).
…

Державний секретар США Майк Помпео звинуватив російську владу у підриві стабільності у Середземноморському регіоні, зокрема у Сирії, Лівії та низці інших країн. Про це мовиться у заяві, оприлюдненій Державним департаментом 15 грудня.

Заява стала відповіддю на слова глави МЗС Росії Сергія Лаврова про те, що Сполучені Штати ведуть політичні ігри у Середземноморському регіоні і затягують призначення нового спецпредставника генерального секретаря ООН в Лівії.

«Сумно і неконструктивно, що пан Лавров знову перекручує факти і намагається переписати історію», – зазначив Помпео.

Глава Держдепартаменту наголосив, що Вашингтон активно працює з союзниками і партнерами у Східному Середземномор’ї для забезпечення більшої стабільності, безпеки і процвітання. «Якщо хто і грає в політичні ігри і намагається гальмувати прогрес у регіональних конфліктах, то це Росія, яка діє виключно у власних інтересах і на шкоду регіону», – наголосив Помпео.

Зокрема Помпео зазначив, що у Лівії «Москва продовжує порушувати ембарго ООН на постачання зброї і розпалювати конфлікт руками підконтрольного їй воєнізованого формування «Група Вагнера».

Раніше у грудні глава МЗС Росії звинуватив Вашингтон у «безвідповідальних геополітичних іграх» на Близькому Сході і півночі Африки. За словами Сергія Лаврова, такі проблеми як терористична загроза, важка гуманітарна ситуація стали наслідком «спроб США і їх союзників у Європі випробувати на народах регіону однополярну модель світоустрою».

З приводу бійців приватної військової компанії (ПВК) Вагнера, яку ЗМІ пов’язують з близьким до Кремля бізнесменом Євгеном Пригожиним, МЗС Росії стверджувало, що інформація про їхню присутність у Лівії заснована на підтасованих даних. Москва існування «ПВК Вагнера» не визнає.
…

Парламент Угорщини ухвалив закон, який фактично унеможливлює усиновлення дітей одностатевими парами, повідомляє угорська служба Радіо Свобода

Законодавчий орган, де дві третини має права партія «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана, підримав документ 134 голосами проти 45-ти, п’ятеро депутатів утрималися.

Відповідно до тексту закону, всиновлювати дітей відтепер мають право тільки одружені пари, решта мусить отримувати спеціальний дозвіл міністра з питань сім’ї. Одностатеві шлюби в Угорщині заборонені.

Депутати також внесли зміни в конституцію. Відтепер в ній закріплене визначення сім’ї як союзи батька (чоловіка) і матері (жінки). Таке формулювання виключає альтернативні розуміння сім’ї.

Читайте також: Росія: двоє учасниць Pussy Riot оштрафовані за дії на підтримку ЛГБТ

Хоча є винятки, коли одинокі люди або члени сім’ї можуть усиновити дітей, «головне правило в тому, що лише одружені пари можуть усиновити дитину – тобто чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі», – написала в законі міністр юстиції Джудіт Варга.

«Угорщина захищає інститут подружжя… між чоловіком і жінкою, а також сім’ю як основу для виживання нації», – йдеться в документі.

Досі усиновлення парами геїв чи лесбійок було можливим, якщо один із партнерів подавав заявку як неодружений.

Партія «Фідес» здійснює дедалі більш авторитарну політику в Угорщині. Партія агітує за консервативні християнські цінності та заперечує проблеми ЛГБТ.

Однак нещодавно уряд Орбана сколихнув скандал, коли член Європейського парламенту Йозеф Шайер, один із засновників «Фідесу» та співавтор конституційної поправки, згідно з якою шлюб укладається лише між чоловіком і жінкою, був спійманий бельгійською поліцією при спробі втекти з гей-вечірки в Брюсселі.

Після інциденту 27 листопада 59-річний Сайєр, близький співробітник Орбана і чоловік судді Конституційного суду, подав у відставку як з Європарламенту, так і з партії.

У травні парламент заборонив юридичне визначення гендеру, фактично заборонивши трансгендерам та інтерсекс-людям в Угорщині законно змінювати свою стать або стать, призначені при народженні.

Минулого місяця нью-йоркська служба захисту прав Human Rights Watch назвала новий закон «наступом на європейські цінності».
…

Двоє членів тристоронньої президії Боснії і Герцеговини 15 грудня відмовилися зустрічатися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим після його коментарів щодо мирної угоди, яка закінчила війну в Боснії в середині 1990-х, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Представник мусульманської громади в президії Шефік Джаферович і представник хорватів Желько Комшич у спільній заяві пояснили своє рішення тим, що висловлювання Лаврова 14 грудня суперечать офіційній позиції Боснії.

Наприкінці візиту, який почався 14 грудня, в річницю підписання Дейтонської угоди, Лавров повинен був зустрітися з усіма трьома членами тристороннього президентства країни.

Читайте також: Боснія та Герцеговина: сім боснійських сербів заарештували за ймовірні злочини під час війни

Джаферович і Комшич заявили журналістам, що відмовилися зустрічатися з Лавровим через його коментарі, які «не поважають всіх додатків Дейтонської угоди, які також передбачають повагу до інституцій та символів цієї країни».

14 грудня Лавров заявив на пресконференції в Сараєво після окремої зустрічі з Мілорадом Додіком, членом тристоронньої президії від сербів, що угоду не можна змінювати жодним чином.

Таким чином російський урядовець відповів на коментарі деяких західних дипломатів та боснійських політиків про те, що угоду потрібно оновити, аби Боснія могла продовжувати реформи.

При цьому Додік неодноразово заявляв, що будь-які зміни в Дейтонській структурі стануть причиною для Республіки Сербської (державне утворення на території цієї країни, не плутати з Сербією) відокремитися від Боснії.

Лавров у своєму виступі повторив позицію Додіка про те, що угода повинна залишатися незмінною.

«Я хотів би сказати, що будь-яка спроба зруйнувати (Дейтонську угоду – ред.) може спричинити найсерйозніші ризики та наслідки», – сказав очільник російського МЗС.

Він додав, що у разі внесення змін до угоди «вся система може опинитися під загрозою та стати загрозою стабільності».

Європейський Союз прийняв заявку на членство Боснії у 2016 році, але його уряд не здійснив глибоких структурних реформ, необхідних для поступу в цьому процесі.

Читайте також: 25 років тому: як «Буря» поклала край сепаратизмові

Лавров додав, що Дейтонська угода не «створює перешкод» у відносинах між Боснією та ЄС.

«Ми не втручаємося в цей процес», – сказав він.

Водночас голова російської дипломатії додав, що рівність сербів, хорватів і мусульман, а також двох утворень, що входять до складу Боснії, повинна поважатися.

Мирна угода закінчила війну між боснійськими сербами, хорватами та боснійськими мусульманами, внаслідок якої було вбито близько 100 тисяч людей, а 2 мільйони мусили залишити свої домівки.

Мирна угода, досягнута на американській авіабазі поблизу Дейтона, штат Огайо, США, формалізувала етнічні розбіжності в Боснії шляхом встановлення складної та фрагментованої державної структури.

Чверть століття потому Боснія не може функціонувати як повноцінна держава, а реформи блокуються конкуруючими етнічними лідерами. Країна розділена на два регіони – Республіку Сербську, в якій переважають серби, та мусульмансько-хорватську федерацію, які утримуються разом через слабкий центральний уряд.
…

Щонайменше 274 журналісти у 2020 році перебувають за ґратами через свою професійну діяльність у той час, як уряди низки країн обмежують висвітлення новин про акції протесту й пандемію, повідомляє в новому щорічному звіті міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ).

Це найвищий показник із того часу, як CPJ почав збирати відповідні дані на початку 1990-их років.

«Це шокує і обурює, що ми спостерігаємо рекордну кількість ув’язнених журналістів у розпал глобальної пандемії. Ця хвиля репресій – це форма цензури, що перешкоджає потоку інформації та посилює інфодемію. COVID-19 поширений у тюрмах по всьому світу, і це ставить під загрозу життя журналістів», – сказав виконавчий директор організації Джоел Саймон.

2020 рік – п’ятий поспіль, коли за ґратами опиняються понад 250 журналістів. Китай, Туреччина, Єгипет, Саудівська Аравія лідирують у цьому рейтингу.

Протести і політична напруга стали каталізаторами багатьох арештів, додають у Комітеті захисту журналістів. Двома країнами, де спостерігається значне зростання кількості ув’язнених журналістів, стали Ефіопія, де політичні хвилювання переросли в збройний конфлікт, і Білорусь, де журналістів затримували під час висвітлення акцій протесту проти результатів президентських виборів.

Попри те, що у Сполучених Штатах Америки на момент проведення тюремного перепису жоден журналіст не перебував за ґратами, упродовж 2020 року там було арештовано чи притягнено до кримінальної відповідальності небачену кількість представників медіа – 110 журналістів, кажуть у CPJ.

Як кажуть автори звіту, в умовах пандемії авторитарні лідери світу намагалися контролювати пресу, арештовуючи журналістів, відкладали судові процеси, обмежували кількість відвідувачів і ігнорували підвищений ризик для здоров’я у тюрмі. Як наслідок, щонайменше двоє журналістів померли від зараження COVID-19, і медичне заключення це зафіксувало.

Комітет захисту журналістів формує список заґратованих із тих, хто перебував в ув’язненні в 00:01 1 грудня 2020 року. Таким чином, він не включає в себе багатьох журналістів, яких ув’язнювали і відпустили упродовж року.

Міжнародна правозахисна організація Комітет захисту журналістів сприяла достроковому звільненню щонайменше 75 журналістів по всьому світу в цьому році.
…

Президент Росії Володимир надіслав Джо Байдену вітальну телеграму з нагоди його перемоги на виборах президента США, повідомляє 15 грудня сайт Кремля.

У телеграмі Путін побажав обраному президенту успіхів і висловив упевненість, що Росія і США можуть, попри розбіжності, сприяти розв’язанню багатьох проблем і викликів, з якими зараз стикається світ.

Російський лідер одним із останніх серед глав держав привітав Джо Байдена з перемогою. Формальною підставою для цього стало голосування колегії виборників 14 грудня. Але більшість лідерів країн виступили з аналогічними заявами ще після 3 листопада, коли у США відбулося загальнонаціональне голосування.

9 листопада, через два дні після того, як стало відомо, що Байден обійме посаду президента, отримавши понад 270 голосів виборників, речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль буде чекати на «офіційне оголошення» результатів.

Насправді навіть після голосування колегії виборників виборчий процес у США формально не завершений. Результати виборів президента 6 січня має сертифікувати Конгрес. Члени Конгресу мають право оскаржити результати голосування в кожному зі штатів.

Якщо їх оскаржать хоча б по одному члену обох палат, в Палаті представників і в Сенаті може відбутися голосування про те, чи визнавати результати голосування в тому чи іншому штаті. Багато коментаторів вважають, що до цього навряд чи дійде.

Вступ нового президента на посаду відбудеться 20 січня 2021 року.

 
…

Уряд Нідерландів ухвалив рішення про запровадження у країні локдауну на п’ять тижнів – з 15 грудня до 19 січня. Про це повідомляє агентство Reuters.

«Нідерланди закриваються. Ми усвідомлюємо серйозність наших рішень прямо перед Різдвом», – наголосив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Відповідно до рішення уряду, з вівторка всі громадські місця, зокрема, садки, тренажерні зали, музеї, зоопарки, кінотеатри, перукарні та салони краси, будуть зачинені до 19 січня, школи – до 18 січня. Продовжать працювати лише супермаркети, банки та аптеки.

Влада рекомендує жителям залишатися вдома. Заборонено збиратися у групи понад дві особи, в тому числі і вдома. На Різдво на три дні зроблять виняток – дозволять збиратися втрьох.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Нідерландах станом на 14 грудня виявили понад 632 тисячі інфікованих коронавірусом. Померли від COVID-19 більш ніж 10 тисяч людей.
…

У корпорації Google пояснили причини масштабного збою, який стався сьогодні, 14 грудня.

Речник Google зазначив, що система аутентифікації сервісів компанії відключилася приблизно на 45 хвилин через проблему внутрішньої квоти пам’яті серверів.

«Сервіси, що вимагають від користувачів входу в систему, зазнавали високих показників помилок протягом цього періоду», – зазначив він та попросив вибачення за збій у користувачів.

Представник Google пообіцяв, що буде проведено ретельну перевірку, щоб запобігти подібним збоям у майбутньому.

Вдень 14 грудня сервіси корпорації Google, серед яких відеосервіс YouTube, пошта Gmail і сервіс збереження даних Docs, мали  проблеми в роботі, користувачі в багатьох країнах світу не мали доступу до послуг.
…

Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео 14 грудня засудив як «несправедливу» і «варварську» страту опозиційного журналіста Рухолли Зама в Ірані. 

«Зам викривав жорстокість і корупцію режиму, який за 41 рік правління терору вбив або заарештував понад 860 журналістів», – написав він у Твітері.

Помпео приєднався до міжнародного обурення стратою, заявивши, що США «рішуче засуджують несправедливу, варварську страту Іраном Рухолли Зама, іранського журналіста, викраденого режимом за кордоном».

Раніше Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет заявила, що «вражена» стратою. Вона закликала Тегеран припинити «тривожне і дедалі частіше» застосування смертної кари.

«Його смертний вирок і страта через повішення є характерними для патерну, коли примусові зізнання, отримані під тортурами та поширені через державні медіа, використовуються як підстави для засудження людей», – йдеться в зверненні Бачелет.

Читайте також: В Ірані до 8 років тюрми засудили науковця, який досліджує дитячі шлюби та жіноче обрізання

Натомість президент Ірану Хасан Роугані 14 грудня заявив, що страта Зама була здійснена у відповідності до іранського законодавства.

«Вони (європейці – ред.) мають право коментувати, але Зам був страчений за рішенням суду… Я вважаю малоймовірним, що це зашкодить відносинам Ірану та Європи», – сказав Роугані в телевізійному коментарі.

На знак протесту проти страти Зама Франція, Німеччина та кілька інших країн-членів ЄС скасували участь своїх послів у великому бізнес-форумі між Іраном та Європою, який мав початися в Тегерані 14 грудня.

Згодом організатори триденного Євро-Іранського бізнес-форуму 13 грудня оголосили, що форум відкладено, але в ньому не згадали причину рішення.

Рухоллу Зама повісили 12 грудня, що викликало міжнародний осуд.

ЄС «рішуче засудив» страту як «варварський і неприйнятний акт» і вкотре висловив незгоду із застосуванням смертної кари за будь-яких обставин.

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у Телеґрамі, який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.
…

У Лондоні з 16 грудня карантинні посилення будуть посилені до максимального рівня (Тier 3). Про це повідомив міністр охорони здоров’я Великої Британії Метт Генкок.

За його словами, обмеження також посилять у частинах Ессексу та Гартфордширу.

Генкок зазначили, що у країні виявили, новий «варіант коронавірусу», з чим може бути пов’язане його швидше розповсюдження на півдні Англії.

Нові обмеження у столиці передбачають закриття пабів та ресторанів, окрім доставки на обслуговування на винос.

На стадіонах заборонять присутність глядачів, а розважальні заклади мають залишатися закритими.

Міністр наголосив, що заходів потрібно вжити негайно, щоб уповільнити різке зростання кількості інфікованих.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Британії станом на 14 грудня виявили 1,8 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли понад 64 тисячі пацієнтів.
…

Нове спільне розслідування, здійснене групою Bellingcat та кількома засобами інформації, дійшло висновків, що нещодавнє отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального було здійснене Федеральною службою безпеки (ФСБ) Росії.

Журналісти-розслідувачі з Bellingcat та російськомовного сайту Insider у співпраці з німецьким журналом Der Spiegel та американським медіаресурсом CNN, посилаючись на «об’ємні докази у вигляді телекомунікаційних даних та даних про подорожі», стверджують, що отруєння критика Кремля готувалося щонайменше з початку 2017 року.

«З початку 2017 року до серпня 2020 року оперативні працівники таємного підрозділу ФСБ, що спеціалізується на роботі з отруйними речовинами, стежили за Навальним під час його поїздок по Росії, пролетіли поруч із ним у понад 30 поїздках і, мабуть, здійснили щонайменше дві спроби отруїти його до спецоперації в місті Томськ», – йдеться у заяві групи 14 грудня.

Зараз Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін. Кремль заперечує свою причетність.

Британська група розслідувачів Bellingcat заявила, що слідство встановило трьох працівників ФСБ з підпільного підрозділу, які подорожували разом з Олексієм Навальним до Новосибірська, а потім слідували за ним до Томська, де сталося отруєння.

Їх підтримували та контролювали ще щонайменше п’ять оперативних співробітників ФСБ, деякі з яких також їздили і до Омська, де Навальний був госпіталізований, вказано в повідомленні.

У звіті названі троє із цих осіб – Олексій Александров, Іван Осипов (обидва лікарі) та Володимир Паняєв. Розслідувачі не вказують, чи була здійснена спроба встановити контакт із особами, нібито причетними до змови.

«Члени підрозділу спілкувалися один із одним упродовж усієї операції, з раптовими сплесками активності зв’язку безпосередньо перед отруєнням, а також уночі за московським часом, коли Олексій Навальний вийшов зі свого готелю і вирушив до Томського аеропорту», – наголошується в розслідуванні.

Навальному стало зле невдовзі після зльоту рейсу до Москви, це змусило екіпаж здійснити екстрену посадку в місті Омськ, де 44-річний чоловік був госпіталізований днями перед тим, як його відвезли до Берліна, де лікарі дійшли висновку, що він отруївся з нервово-паралітичним агентом.

Звіт Bellingcat оприлюднений через два дні після того, як британська газета Times з посиланням на джерела західних спецслужб заявила, що друга спроба отруїти Навального була здійснена безпосередньо перед тим, як його відвезли до Німеччини.

Bellingcat заявляє, що аналіз телефонних метаданих 12 оперативних працівників ФСБ, пов’язаних із Російським інститутом криміналістики, показує: таємний підрозділ ФСБ працює на об’єкті, що нагадує лабораторію, описану колишніми перебіжчиками із радянського КДБ.

ФСБ є правонаступницею КДБ, таємної поліції радянських часів, яка формально припинила свою діяльність у 1991 році після час розпаду Радянського Союзу.

«Ми виявили щонайменше 15 оперативних працівників, які працюють у цьому підпільному підрозділі Інституту криміналістики ФСБ. Щонайменше вісім із них, включно з керівником Станіславом Макшаковим, брали безпосередню участь у різних стадіях, як видається, численних спроб отруїти Олексія Навального», – йдеться у звіті.

Європейський союз та Велика Британія запровадили заморожування активів та заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі та Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа, яка бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Засіб, використаний при отруєнні Навального, виявився схожим на той, яким були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль та його дочка Юлії у 2018 році в англійському місті Солсбері.

 
…

Сервіси корпорації Google, черед яких відеосервіс YouTube, пошта Gmail і сервіс збереження даних Docs мають проблеми в роботі, користувачі в багатьох країнах світу зараз не мають доступу до послуг.

Глобальні проблеми, як свідчать дані Downdetector, розпочалися після 13:30 за Києвом і тривали близько години. Станом на 14:35 доступ до Youtube в Україні відновився.

Корпорація Google наразі не коментувала інциденту.

 
…

У Білорусі під час недільних акцій протесту 13 грудня силовики затримали понад 280 осіб, повідомляє правозахисний центр «Весна». У списку організації 286 імен, і він оновлюється.

За даними правозахисників, найбільше затримань було в Мінську, також в Смолевичах, Боровлянах і Бресті. Деяких із затриманих вже відпустили. Повідомляється, що щонайменше трьох затриманих у Мінську госпіталізували.

Мінська поліція напередодні також заявляла про понад три сотні затриманих.

У Білорусі 13 грудня пройшов Марш народного обвинувачення. Через масові затримання люди виходили невеликими колонами гуляти в своїх дворах і районах. Того ж дня у центрі Мінська відбувся автопробіг на підтримку Олександра Лукашенка, автомобілі були прикрашені державними символами.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

У столицях американських штатів 14 грудня зберуться колегії виборників, щоб офіційно обрати Джо Байдена наступним президентом США.

Результати голосування виборників будуть надіслані до Вашингтона та підраховані на спільній сесії Конгресу 6 січня під головуванням віцепрезидента Майка Пенса.

Конституція США передбачає, що президент має обиратися більшістю голосів виборників. Якщо ніхто не набирає більшості, рішення ухвалює Палата представників.

У загальнонаціональному голосуванні Байден набрав на 7 мільйонів голосів більше, ніж Трамп. Однак ці підрахунки не впливають на результати – вже п’ять президентів були обрані, коли їхній опонент набрав більше голосів. Останнім із таких був Дональд Трамп у 2016 році.

Джо Байден планує звернутися до нації ввечері 14 грудня після того, як завершиться голосування виборників.

 
…

Агентство Reuters, посилаючись на три джерела, повідомляє, що хакери, підтримувані владою іноземної держави, отримали доступ до внутрішнього електронного листування Міністерства фінансів США і федерального агентства, яке займається регулюванням у сфері телекомунікацій, в тому числі інтернету.

Є також побоювання, що хакери використовували ті ж самі методи злому щодо інших державних структур США. До яких саме – не повідомляють.

Одне з джерел, знайоме з ситуацією, повідомило: справа настільки серйозна, що в суботу в Білому домі збирали засідання Ради національної безпеки.

За даними Reuters, хакери моніторили електронне листування працівників згаданих відомств протягом кількох місяців.

Яка саме держава могла стояти за атакою – поки що невідомо.

Офіційного підтвердження інформації наразі немає.

Раніше США звинувачували в організації хакерських атак на свою телекомунікаційну й інформаційну інфраструктуру влади різних країн – в тому числі Росії, але також Ірану, Китаю й Північної Кореї.

Днями стало відомо про те, що одна з провідних світових компаній у сфері кібербезпеки, американська FireEye, зазнала хакерської атаки.

Як пише The Washington Post із посиланням на керівництво фірми, хакери викрали цінні інструменти, які компанія використовує для виявлення вразливостей у комп’ютерних мережах клієнтів. У FireEye вважають, що за атакою можуть стояти люди, які мають підтримку на державному рівні.
…

У Білорусі силовики 13 грудня затримали щонайменше 285 людей, які продовжують протестувати проти фальсифікації президентських виборів і насильства. Оновлені дані про затриманих наводить правозахисна група «Весна».

Більшість людей затримані у Мінську.

Водночас державне агентство «Белта» з посиланням на мінське управління внутрішніх справ повідомило про понад 300 затриманих у білоруській столиці.

Акції протесту в Білорусі набувають форми маршів у районах.

Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги і затримати учасників, але не встигають розігнати всі акції, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За даними білоруського видання «Наша нива», 13 грудня по всій країні відбулося понад 120 маршів, у них брали участь від кількох десятків до декількох сотень людей.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Президент США Дональд Трамп знову заявив про намір ветувати оборонний бюджет, затверджений Конгресом США.

«Найбільше від нашого нового оборонного закону виграє Китай! Накладу вето», – написав Трамп у твіттері 13 грудня.

Обидві палати Конгресу США схвалили закон про оборонний бюджет, одними з положень якого є розширення санкцій проти суперечливого російського газогінного проєкту «Північний потік-2» в Європі і надання військової допомоги Україні.

У Сенаті 11 грудня за нього проголосували 84 сенатори проти 13. Перед тим, 8 грудня, в Палаті представників за цей документ проголосували 335 конгресменів проти 78.

Таким чином, в обох палатах його підтримали значно більше, ніж дві третини депутатів. Це означає, що обіцяне президентом Дональдом Трампом вето буде легко подолане.

Закон про видатки на оборонні потреби на суму понад 740,5 мільярдів доларів передбачає, зокрема, надання Україні 250 мільйонів доларів на підтримку і допомогу Збройним силам України. Загалом на проведення операцій за кордоном планують витратити 69 мільярдів доларів.

Також у документі є положення про посилення санкцій проти компаній, що беруть участь у страхуванні й ліцензуванні російських проєктів газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік». США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії.

Серед пунктів, які містяться в законі, є й вимога до президента США в 30-денний термін запровадити санкції проти Туреччини через закупівлю нею російських систем протиповітряної і протиракетної оборони С-400, що підірве єдність таких систем союзу НАТО. Трамп виступає проти таких санкцій.

Іще один момент всупереч бажанням Трампа в цьому документі – вимога до Міністерства оборони США не здійснювати виведення військ США з Німеччини принаймні протягом 120 днів. Це означає, що значне скорочення сил США в цій країні, яке вже оголосив Трамп, не зможе відбутися ще за його влади, перш ніж президентські повноваження перебере 20 січня Джо Байден.

Серед положень закону, проти яких виступає Трамп, є й заклик перейменувати всі військові бази США, які ще мають назви на честь військових діячів «конфедератів» – сторони прихильників збереження рабства в Громадянській війні у США 19-го сторіччя.

А найбільшу незгоду чинного президента викликає те, що до закону, всупереч його намаганням, не ввійшло скасування законодавчого акту, який надає компаніям-власникам соціальних мереж юридичний захист від переслідування за оприлюднені на їхніх платформах публікації третіх сторін. Трамп постійно виступає проти цього законодавчого акту і критикує соцмережі, твердячи, що вони упереджені проти нього і мають бути за це покарані.

Трамп уже не раз заявляв, що ветує закон про оборонний бюджет із цих міркувань.
…

У Білорусі силовики 13 грудня затримали близько 200 людей, які продовжують протестувати проти фальсифікації президентських виборів і насильства. Дані про затриманих наводить правозахисна група «Весна». Більшість людей затримані у Мінську.

Акції протесту в Білорусі набувають форми маршів у районах.

Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги і затримати учасників, але не встигають розігнати всі акції, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За даними білоруського видання «Наша нива», 13 грудня по всій країні відбулося понад 120 маршів, у них брали участь від кількох десятків до декількох сотень людей.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Данська трагікомедія «Ще по одній» визнана найкращим європейським фільмом. Фільм Томаса Вінтерберга отримав премію Європейської кіноакадемії за найкращу режисуру, найкращого актора і найкращий сценарій.

Лауреатів Європейської кінопремії оголосили в Берліні 12 грудня. Церемонія відбулася у форматі відеотрансляції.

Фільм розповідає про шкільних вчителів, які вирішили перевірити на собі наукову теорію про те, що кожна людина з моменту народження страждає від нестачі алкоголю в крові. Вчителі вирішили щоранку випивати невелику дозу алкоголю.

Виконавця головного ролі у стрічці Мадса Міккельсена відзначили призом найкращому акторові.

Премією за кращу жіночу роль нагороджена німецька актриса Паула Бер, яка зіграла у фільмі «Ундіна», романтичній стрічці про молоду мешканку Берліна.
…