В останній тиждень перед Великоднем всі служби проходитимуть без паломників – Ватикан

Префектура Папського дому повідомила, що богослужіння Страсного тижня у Ватикані відбуватимуться без участі паломників, а до 12 квітня загальні аудієнції папи Римського та молитва «Ангел Господній» відбуватимуться онлайн та по телебаченню.

«Підтверджено проведення всіх запланованих на пасхальне тридення богослужінь. Наразі вивчається спосіб їх проведення та участі в них, що враховуватиме заходи безпеки, впроваджені з метою запобігання поширенню вірусу. Про ці способи буде повідомлено після їхнього остаточного визначення, беручи до уваги розвиток епідеміологічної ситуації», – повідомили у Ватикані.

8 березня папа Римський Франциск порушив багатовікову традицію і вперше звернувся з недільною проповіддю до вірян не з Апостольського палацу, а за допомогою інтернет-трансляції. Метою такого кроку стало запобігання поширенню коронавірусу.

Серед країн ЄС найбільше випадків зараження коронавірусом зафіксовано в Італії – понад 21 тисяча, близько 2 тисяч людей одужали, приблизно 1,5 тисячі людей померли.

Християни західного обряду цьогоріч святкуватимуть Великдень 12 квітня. Християни східного обряду – на тиждень пізніше, 19 квітня.

У Росії силовики затримали учасників акції проти змін до конституції

У Санкт-Петербурзі російські силовики затримали учасників акції проти змін до конституції Росії. Акцію влаштували біля будівлі Конституційного суду, який в неділю, попри вихідний день, продовжує розглядати підписані напередодні президентом Росії Володимиром Путіним зміни до основного закону країни. Засідання проходить в закритому режимі.

Повідомляється, що на акції затримали, зокрема, голову руху «Відкрита Росія» Анастасію Буракову і ще декількох активістів – після того, як вони поклали до будівлі суду букет гвоздик на знак протесту.

У неділю аналогічна акція проходить і в російській столиці Москві – біля представництва Конституційного суду Росії.

Президент Росії Володимир Путін в суботу підписав закон про зміни до Конституції Росії. Цього ж дня Конституційний суд зібрав екстрене засідання для розгляду поправок.

Після рішення КС, 22 квітня відбудеться загальноросійське голосування щодо поправок, цей день буде вихідним у Росії. Проголосувати за поправки до конституції можна буде тільки за всі разом або проти всіх.

До цього зміни до конституції Росії вносилися тричі: один раз – в 2008 році, два рази – в 2014-му. В кожному випадку між затвердженням документа Радою федерації і завершенням голосування в регіонах проходило не менше ніж два тижні.

Нинішній президентський 6-річний термін Путіна, другий поспіль, має завершитися в 2024 році. Чинна зараз конституція Росії забороняє Путіну балотуватися на новий термін. Але якщо поправки будуть схвалені, Путін зможе знову балотуватися і в 2024-му, і в 2030 роках.

 

Сирія входить у десятий рік громадянської війни

Сирія входить у десятий рік громадянської війни.

Конфлікт почався 15 березня 2011 року, коли сирійська влада розігнала антиурядові акції протесту. За час війни загинули понад 370 тисяч людей, мільйони вимушені були покинути свої домівки.

Наразі уряд президента Башара аль-Асада посилює свої позиції за ключової військової та політичної підтримки з боку Росії та Ірану. Сполучені Штати й Туреччина підтримують у цій війні різноманітні повстанські угруповання.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» бере участь у боях проти всіх сторін конфлікту. Бойовиків витіснили з більшості їхніх опорних пунктів, хоча деякі екстремісти продовжують осідати в провінції Ідліб на північному заході країни.

Підтримувані російською військовою авіацією сирійські сили бомбардують залишки повстанських угруповань в Ідлібі. Жертвами їхніх ударів стали близько 500 цивільних і десятки турецьких військових. Анкара в цей час намагається створити буферну зону на сирійсько-турецькому кордоні, збільшуючи вірогідність збройного конфлікту із Сирією.

В Організації Об’єднаних Нації заявляють, що мільйони людей змушені були покинути свій дім, спричинивши гуманітарну катастрофу й загрожуючи Європі новою кризою міграції.

Зараз на північному заході Сирії оголосили режим припинення вогню. Водночас часто з’являється інформація про порушення перемир’я.

Турецькі та російські сили домовилися здійснювати спільні патрулі в Ідлібі. Перше патрулювання має відбутися 15 березня на трасі M-4, яка сполучає міста Аль-Хасеке та Алеппо.

Урегулювання конфлікту обговорюють дві групи переговорників: в австрійському Відні відбуваються дискусії між сторонами конфлікту за модерування з боку Організації Об’єднаних Націй, а в казахській Астані зустрічаються представники Росії, Туреччини та Ірану.

У Росії затримали 50 учасників пікетів проти політичних репресій

У столиці Росії Москві поліція затримала близько 50 учасників поодинчих пікетів проти політичних переслідувань, яких, за їхніми повідомленнями, били.

Серед затриманих біля будівлі Федеральної служби безпеки Росії в центрі Москви – 78-річний правозахисник Лев Пономарьов, ліві опозиціонери Сергій Удальцов і Леонід Развозжаєв.

Декого били в автомашинах-«автозаках», декого вже в відділках поліції, як то сталося з Пономарьовим. Після побиття правозахисника з відділку відвезли до лікарні.

Російський правозахисний рух «За права людини», лідером якого є Пономарьов, заявив, що має намір домагатися розслідування цих подій і покарання працівників правоохоронних органів, які застосували силу неправно.

На самій акції поліція твердила, що вона не узгоджена – хоча, за російським законодавством, поодинчі пікети не потребують ніяких узгоджень.

Акція у вигляді поодинчих пікетів була влаштована після того, як влада міста Москви відмовилася узгодити мітинги в центрі міста, що мали бути спрямовані проти змін до Конституції Росії, а також на захист російських опозиціонерів, яких правозахисники вважають політв’язнями.

Росія: Конституційний суд терміново зібрався в вихідний через зміни до Конституції

У Росії Конституційний суд країни терміново зібрався в вихідний день, у суботу, щоб розглянути зміни до Конституції, закон про які раніше цього ж дня підписав президент Росії Володимир Путін.

Розгляд відбувається за зачиненими дверима; коли буде оголошений результат, наразі не відомо.

Напередодні, перед підписанням Путіним, законодавчі органи всіх 83 регіонів Росії (а також російські влади окупованих українських Автономної Республіки Крим і Севастополя, які Росія наразі вважає за ще два «російські регіони») схвалили ці поправки протягом лише двох днів. Перед тим їх практично одноголосно (з одним голосом проти) схвалили обидві палати парламенту Росії. Після схвалення Конституційного суду, яке в оглядачів не викликає сумнівів, ці зміни, також практично без сумнівів, будуть затверджені на всенародному голосуванні 22 квітня.

Серед приблизно 390 змін найбільший вплив на Росію може вчинити одна – та, що «обнуляє» всі попередні президентські терміни Путіна.

Нинішній його термін, другий поспіль шестирічний, має завершитися 2024 року. Дотеперішня норма забороняє йому балотуватися знову. Але зміни після набуття чинності означатимуть, що він може того року здобути п’ятий загалом президентський термін, а, можливо, і шостий 2030 року – який він закінчить 2036 року, у 83-річному віці.

Ці зміни викликали в Росії низку протестів.

Росія: Путін підписав закон про зміни в конституції, які дозволять йому переобиратися втретє попісль

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про поправки до конституції країни 14 березня. Документ оприлюднений на офіційному порталі правової інформації Росії.

Відтак його має перевірити російський Конституційний суд, після чого поправки винесуть на загальноросійське голосування.

Читайте також: Путін тепер довічно? Російський парламент це зробив​

Текст поправок передбачає, поміж іншого, перерозподіл балансу влади в країні, можливість звільнення суддів Конституційного та Верховного судів та «обнулення» президентських термінів для Володимира Путіна та колишнього президента Дмитра Медведєва.

Це дозволить кожному з них балотуватися на президентські вибори ще на два терміни.

11 березня законопроєкт одноголосно підтримала Державна дума Росії. У Раді Федерації проти нього проголосував один депутат. Згодом зміни до Конституції схвалили в усіх регіонах Росії.

Читайте також: Кремль: Путін «категорично» проти культу своєї особи​

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Ірак: базу, яку використовують американські військові, знову обстріляли – ЗМІ

Кілька ракет поцілили у військову базу Таджи на північ від Багдаду, яку використовують військові США та інших країн коаліції, повідомляють західні ЗМІ 14 березня.

Новинна агенція AP цитує представників безпекових структур Іраку, за словами яких з десяток ракет прилетіли на територію бази, з них кілька поцілили в штаб коаліції, решта впали на злітно-посадкову смугу, яку використовують іракські військові.

Інформації про загиблих чи поранених внаслідок нападу наразі немає.

11 березня Таджи зазнала обстрілу, внаслідок якого загинули двоє американських і один британський військовий.

Читайте також: Суд у США ухвалив звільнити колишню військову Челсі Меннінґ​

Ніхто не брав на себе відповідальності за напад на військову базу та загибель американських та британського військових 11 березня, проте міністр оборони США Марк Еспер покладав провину на угруповання «Катаїб Хезболла».

У відповідь Сполучені Штати випустили кілька ракет по військових об’єктах на півдні Іраку. Це призвело до загибелі п’яти іраксьских силовиків і одного цивільного. За твердженням Пентагону, американські ракети були спрямовані на об’єкти підтримуваного Іраном угруповання «Катаїб Хезболла». Багдад та Тегеран засудили дії Вашингтону.

Білл Ґейтс залишає Microsoft, щоб зосередитися на благодійності

Співзасновник компанії комп’ютерних технологій Microsoft Білл Ґейтс залишає посаду в правлінні, щоб зосередитися на своїй благодійній діяльності. Про це йдеться в заяві компанії 13 березня.

«Було величезною честю та привілеєм працювати з Біллом та вчитися в нього протягом цих років. Білл заснував нашу компанію з вірою у демократизуючу силу програмного забезпечення та пристрастю до вирішення найбільш серйозних викликів, що стоять перед суспільством. І Microsoft, і світ від цього виграли», – заявив голова правління технічного гіганта Сатья Наделла.

Читайте також: Microsoft завершує підтримку Windows 7​

64-річний Ґейтс очолював Microsoft до 2000 року. З того часу він скоротив свою участь у роботі компанії, яку заснував разом із партнером Полом Алленом в 1975 році.

З того часу підприємець дедалі більше уваги приділяв благодійному фонду, який заснував із дружиною Меліндою. Він заявив, що планує витрачати ще більше часу на Фонд Білла і Мелінди Ґейтс, але також залишиться технологічним радником голови правління Наделли та інших керівників компанії.

У листопаді 2019 року Білл Ґейтс очолив щорічний рейтинг найзаможніших людей світу, оприлюднений агентством Bloomberg.

Трамп оголосив надзвичайний стан у США через коронавірус

Президент США Дональд Трамп оголосив про введення надзвичайного стану на національному рівні для боротьби з поширенням коронавірусу.

На заходи, пов’язані з вирішенням завдань в рамках надзвичайного стану, виділяється 50 мільярдів доларів

У США зареєстровано понад 1200 випадків інфікування коронавірусом, більш ніж 50 людей померли.

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію. Більшість хворих видужує. Помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я констатувала, що рівень поширення коронавірусу досяг масштабів пандемії.

Кремль: Путін «категорично» проти культу своєї особи

Президент Росії Володимир Путін категорично проти власного культу особи, заявив 13 березня його речник Дмитро Пєсков.

«Культ особи Володимира Путіна – це те, з чим категорично не згоден Володимир Путін. Він давно чітко сформулював своє ставлення до будь-яких проявів культу особи Володимира Путіна, йому це безумовно не подобається, він із цим не згоден», – сказав Пєсков.

За словами речника Кремля, поправка до конституції про обнулення президентських термінів Володимира Путіна не означає, що потрібно міняти інформацію на дитячому сайті Кремля, де сказано, що «президенту заборонено шахрувати і порушувати конституцію».

 

«Навіть якщо всі громадяни в повному захваті від свого президента, вибирати його три рази поспіль не можна», – свідчить текст.

«Ще раз повторюю: максимальна кількість термінів зафіксована в конституції. Вона не зникає звідти. І якраз виходячи з нинішньої ситуації, було запропоновано разове вилучення по відношенню до чинного президента», – заявив Пєсков.

Раніше голова Держдуми В’ячеслав Володін назвав Володимира Путіна «перевагою» Росії і закликав парламентаріїв «захистити» його від критики через внесені ним поправки до конституції.

 

13 березня проєкт поправок до конституції Росії схвалили всі регіональні парламенти країни. На це їм знадобилося всього два дні.

Серед поправок є зміна, що передбачає обнулення президентських термінів Володимира Путіна.

Нинішній президентський 6-річний термін Путіна, другий поспіль, має завершитися в 2024 році. Чинна зараз конституція Росії забороняє Путіну балотуватися на новий термін. Але якщо поправки будуть схвалені, Путін зможе знову балотуватися і в 2024-му, і в 2030 роках.

Лувр знову закрили через коронавірус

Розташований у Парижі художній музей Лувр 13 березня зачинив свої двері для відвідувачів на тлі поширення коронавірусу у Франції.

«Відповідно до урядових розпоряджень музей Лувр і національний музей Ежена Делакруа зачиняють у п’ятницю, 13 березня, о 18:00 до нового розпорядження», – мовиться у повідомленні.

Відвідувачам, які придбали квитки онлайн, обіцяють повернути гроші.

 

Музей вже зачинявся 1 березня після виявлення перших випадків зараження коронавірусом, але відновив роботу 4-го.

Франція є у переліку країн, від поїздок до яких МЗС закликав українців відмовитися.

Багдад і Тегеран засудили авіаудари США в Іраку

Збройні сили Іраку заявили про загибель п’ятьох співробітників іракських безпекових сил та одного цивільного внаслідок нападу США 13 березня на території країни, а також про 12 поранених.

За заявою армії, атака з повітря мала місце в районах Джурф аль-Сахер, Аль-Мусаїб, Наджаф та Ал-Іскандерія. Вона була спрямована на штаби «Сил народної мобілізації» – організації, яка об’єднує підтримувані Іраном шиїтські угруповання, резервні сили та 9-ту дивізію армії Іраку.

Дії США в Багдаді назвали «агресією» проти армії Іраку та замахом на суверенітет цієї країни. Міністерство закордонних справ Іраку пообіцяло викликати послів США та Великої Британії через цю подію.

Тим часом речник МЗС Ірану Аббас Мусаві у своїй заяві закликав президента США Дональда Трампа «переглянути присутність та поведінку своїх військових у регіоні» та утриматися від «небезпечних дій та безпідставних звинувачень».

Читайте також: Криза в Іраку: прем’єр-міністр закликає до виборів, його наступник відмовляється від посади​

Сполучені Штати вночі проти 13 березня здійснили кілька авіаударів у Іраку, який призвів до загибелі кількох людей. За заявою Вашингтона, це було відповіддю на ракетний удар по військовій базі в Іраку 11 березня, внаслідок якої загинуло двоє американських і один британський військовий.

Міністерство оборони США повідомило, що удари були спрямовані на п’ять збройних складів збройного угруповання «Катаїб Хезболла». За даними Пентагону, там зокрема зберігали зброю, яку використовували проти сил коаліції на чолі зі США.

Свої дії в Міноборони Сполучених Штатів назвали «оборонними, пропорційними та прямою відповіддю на загрозу, яку становлять підтримувані Іраном шиїтські збройні угруповання».

Ніхто не брав на себе відповідальності за напад на військову базу та загибель американських та британського військових 11 березня, проте міністр оборони США Марк Еспер покладав провину на угруповання «Катаїб Хезболла». Подібні звинувачення у зв’язку з нападами в Іраку Пентагон озвучував і протягом минулого року.

Українку, яка захворіла через коронавірус в Італії, виписали з лікарні – МЗС

Громадянку України, яка в Італії була інфікована коронавірусом, виписали з лікарні, повідомляє Міністерство закордонних справ.

«Громадянку України, яка раніше захворіла в Італії на коронавірус та лікувалася в Неаполі, виписали з лікарні. Про це повідомило Генеральне консульство України у Неаполі», – написав у твітері міністр закордонних справ Дмитро Кулеба з посиланням на сторінку «Коронавірус у світі – оперативно від МЗС».

 

Випадок зараження 26-річної українки коронавірусом в Італії підтвердили 27 лютого.

В Україні на даний час підтверджені лабораторно три випадки коронавірусного захворювання: один – у Житомирській області, два – в Чернівецькій.

12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції та для недопущення поширення COVID-19. Він триватиме три тижні – з 12 березня до 3 квітня.

 

Станом на 13 березня у світі зафіксували понад 128 тисяч випадків COVID-19 у більш як 100 країнах, свідчать дані Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса. Кількість летальних випадків захворювання становить 4 720. Водночас понад 68 тисяч людей одужали.

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих видужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

 

Facebook і Twitter видалили пов’язані з Росією акаунти, спрямовані на американців

Соцмережі Facebook і Twitter видалили пов’язані з Росією фейкові акаунти, діяльність яких спрямовувалась на американських користувачів.

12 березня Facebook повідомив, що видалені сторінки були на «ранніх стадіях» створення аудиторії від імені людей у Росії. Їхні публікації стосувалися історії темношкірого населення США, пліток про знаменитостей і моди.

Акаунтами керували з Гани й Нігерії.

Як повідомили у Facebook, їхнє розслідування виявило зв’язки між сторінками і неурядовою організацією в Гані EBLA («Усунення бар’єрів на шляху до визволення Африки»), а також людьми, пов’язаним з діяльністю російського «Агентства інтернет-досліджень», так званої «фабрики тролів», у російському Санкт-Петербурзі.

 

«Фабрику тролів» неодноразово згадував спецпрокурор США Роберт Мюллер під час розслідування втручання Росії в американські президентські вибори 2016 року.

Twitter заявив, що видалені аккаунти намагалися посіяти ворожнечу, висвітлюючи такі теми, як раса і громадянські права, але, за повідомленням, вони не сприяли жодному конкретному кандидату чи ідеології.

Загалом компанії видалили близько 200 акаунтів і сторінок.

У лютому голова корпорації Facebook Марк Цукерберг заявив, що адміністратори соціальної мережі щодня видаляють близько мільйона фейкових акаунтів, частина з яких пов’язані з політичними кампаніями різних урядів.

Суд у США ухвалив звільнити колишню військову Челсі Меннінґ

Суд e США ухвалив негайно звільнити з в`язниці колишню військову США, інформаторre WikiLeaks Челсі Меннінґ, повідомляє Reuters.

У 2013 році Меннінґ була засуджена на 35 років ув’язнення за оприлюднення через WikiLeaks сотень тисяч секретних документів щодо воєн в Іраку і Афганістані. У 2017 році вона була помилувана колишнім президентом США Бараком Обамою незадовго до того, як він залишив Білий дім. Торік Челсі Меннінґ знову опинилася за ґратами через відмову свідчити у справі засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа.

13 березня Меннінґ мала постати перед судом, але 12 березня суд ухвалив, що свідчення Меннінґ у справі Ассанжа більше не потрібні.

Напередодні судового засідання Меннінґ вчинила спробу самогубства. Її адвокати пояснили це тим, що ізоляція через небажання давати свідчення на процесі, який Меннінґ вважає недостатньо відкритим, завдає шкоди її психіці. Це була третя спроба самогубства Меннінґ, про яку стало відомо ЗМІ.

Розслідування у справі WikiLeaks триває кілька років. США зараз домагаються екстрадиції засновника сайту WikiLeaks Джуліана Ассанжа, який перебуває за ґратами у Великій Британії.

У Чехії запровадили надзвичайний стан через коронавірус

Через загрозу поширення коронавірусу уряд Чехії з 14:00 12 березня на 30 днів оголосив в країні надзвичайний стан.

У рамках заходів боротьби з пандемією коронавірусу на території Чехії будуть закриті театри, бібліотеки, кінотеатри, клуби, стадіони, басейни. Забороняється проведення масових культурних, спортивних та інших акцій. Громадянам заборонено виїзд у країни з високим рівнем захворювання на COVID-19, зокрема, до Італії, Австрії, Німеччини, Китаю, Ірану, Південної Кореї. Так само громадянам заборонений в’їзд до Чехії з таких країн.

Поліції надано право перевіряти дотримання карантину (в Чехії близько 100 інфікованих на карантині – ред.), в разі порушення правил карантину загрожує штраф у 3 мільйони чеських крон (в перерахунку – 3 мільйони 330 тисяч гривень).

У великих торгових центрах від 20:00 до 6:00 будуть закритими ресторани та інші заклади харчування.

На кордонах з Німеччиною та Австрією Чехія запроваджує перевірки мандрівників, зокрема температурний скринінг. До роботи на кордонах долучили військових.

Станом на ранок 12 березня в Чехії зареєстровано 104 інфікованих коронавірусом осіб, з них більшість (50) – у столиці Празі.

На сьогодні у світі зафіксували понад 126 тисяч випадків COVID-19 у більш як 100 країнах. Кількість летальних випадків захворювання становить 4 638. Водночас понад 68 тисяч людей одужали.

 

У Пакистані заарештували власника і головного редактора найбільшої в країні незалежної медіагрупи

Влада Пакистану 12 березня заарешутвала власника і головного редактора найбільшої в країні незалежної медіагрупи, що об’єднує друковані видання і телеканали, за звинуваченням в ухилянні від сплати податків при купівлі нерухомості 34 роки тому.

Міра Шакілура Рехмана взяли під варту у місті Лахор, жодних інших подробиць від правоохоронних органів немає.

Медіагрупа Рехмана Jang Media Group, в яку входить телеканал GeoTV, у своїх матеріалах і публікаціях неодноразово критикувала дії влади.

У своїй заяві медіагрупа заявила, що її майно було придбане з дотриманням вимог закону і з виконанням всіх податкових вимог, назвавши арешт головного редактора «нападом на свободу слова».

Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав негайно звільнити Міра Шакілура Рехмана.

Пакистан займає 142-е місце з 180 країн у «Світовому індексі свободи преси», заявили «Репортери без кордонів» у своєму звіті за 2019 рік.

В останні роки Пакистан посилив репресії проти журналістів, правозахисників, активістів і представників громадянського суспільства.

Перед своїм обранням в 2018 році прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан часто публічно заявляв, що якби прийшов до влади, до заарештував би Рехмана.

В ЄС не схвалюють «одностороннього рішення» США про заборону поїздок з Європи

Європейський союз не схвалює того факту, що рішення Вашингтона про запровадження заборони на поїздки з Європи до Сполучених Штатів було ухвалене в односторонньому порядку і без консультацій.

Про це йдеться в заяві президентів Європейської ради і Європейської комісії Шарля Мішеля й Урсули фон дер Лаєн, оприлюдненій 12 березня.

«Коронавірус – це глобальна криза, яка не обмежується будь-яким континентом і потребує радше співпраці, ніж одноосібних дій… Європейський союз вживає рішучих заходів для обмеження поширення вірусу», – йдеться в заяві.

Раніше президент США Дональд Трамп у телевізійному зверненні оголосив, що Сполучені Штати припинять «усі поїздки» з Європи до США на 30 днів у намагані зупинити поширення глобальної пандемії коронавірусу.

 

Виступаючи з Овального кабінету Білого дому 11 березня, Трамп сказав, що припинення подорожей набирає чинності 13 березня і додав, що обмеження не поширюються на перевірених на наявність захворювання COVID-19 громадян США та Великої Британії.

Трамп не уточнив список країн, яких стосуються обмеження, проте в заяві, опублікованій згодом Білим домом, ідеться, що заборона стосується 26 країн Європи, об’єднаних у «шенгенську зону».

 

Трамп заявив також, що США «обмежать і призупинять в’їзд» людей, які «фізично були присутні в Шенгенській зоні протягом 14 днів» до моменту в’їзду або намагання в’їхати до США. Крім громадян США, обмеження не стосуються постійних законних жителів США або їхніх родин, які повертаються з Європи.

Трамп твердить, що Європа має більше випадків COVID-19 через те, що європейські уряди не вжили заходів, яких, за його словами, вжили у Вашингтоні, включно із зупинкою поїздок із Китаю, де розпочалася пандемія.

Перша смерть через коронавірус у сусідній Польщі – померла 57-річна жінка

У лікарні польського міста Познань померла 57-річна жінка, у якої раніше виявили коронавірусну інфекцію, передає «Польське радіо».

Це перша смерть людини через коронавірус у Польщі. Повідомляється, що померла жінка мала інше «серйозне захворювання» і її стан був від початку тяжким: пацієнтка мала симптоми важкої клінічної пневмонії, була підключена до апарату штучної вентиляції легень і впала у фармакологічну кому. Згідно з повідомленням, коронавірусну інфекцію виявили також у її чоловіка та доньки.

Президент Польщі  Анджей Дуда висловив співчуття родичам жінки.

У Польщі на сьогодні підтверджено 47 випадків інфікування коронавірусом.

Станом на 12 березня у світі зафіксували понад 126 тисяч випадків COVID-19 у більш як 100 країнах. Кількість летальних випадків захворювання становить 4 638. Водночас понад 68 тисяч людей одужали.

 

Індія зупиняє дію туристичних віз до 15 квітня

Влада Індії ухвалила рішення від 13 березня зупинити дію всіх туристичних віз до 15 квітня. Такі заходи пов’язані з боротьбою із коронавірусом.

Виняток зроблено для дипломатичних віз, віз для міжнародних організацій і робочих проєктів, повідомляє пресслужба уряду країни.

 

Крім того, згідно з рішенням, від 13 березня мандрівники з семи країн (Китаю, Італії, Ірану, Південної Кореї, Франції, Іспанії і Німеччини), де є спалах хвороби, будуть змушені проходити карантин щонайменше на 14 днів.

 

Тим, хто планує відвідати Індію з невідкладних причини, радять звернутися до найближчого диппредставництва.

Уряд Індії також рекомендує громадянам країни скасувати поїздки за кордон, якщо вони не є життєво важливими.

 

Кількість тих, хто захворів на COVID-19, в Індії, населення якої складає 1,3 мільярда, зросло до 60 за останні чотири дні.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію. Число заражених COVID-19 в усьому світі перевищує 123 тисячі. З початку спалаху інфекції померли 4 тисячі 620 людей.

 

ЄС про заборону на поїздки з Європи в США: «треба уникнути перебоїв в економіці»

Європейський союз має намір 12 березня оцінити ситуацію, що склалася у зв’язку з оголошенням президентом США Дональдом Трампом про припинення поїздок з Європи до США на 30 днів, заявив президент Європейської комісії Шарль Мішель

При цьому, як написав він у твітері, потрібно уникнути перебоїв в економіці.

«Європа вживає всіх необхідних заходів для стримування поширення COVID-19, обмеження кількості уражених людей і підтримки досліджень», – додав Шарль Мішель.

 

Раніше президент США Дональд Трамп у телевізійному зверненні оголосив, що Сполучені Штати припинять «усі поїздки» з Європи до США на 30 днів у намагані зупинити поширення глобальної пандемії коронавірусу.

Виступаючи з Овального кабінету Білого дому 11 березня, Трамп сказав, що припинення подорожей набирає чинності 13 березня і додав, що обмеження не поширюються на перевірених на наявність захворювання COVID-19 громадян США та Великої Британії.

 

Трамп не уточнив список країн, яких стосуються обмеження, проте в заяві, опублікованій згодом Білим домом, ідеться, що заборона стосується 26 країн Європи, об’єднаних у «шенгенську зону».

Трамп заявив також, що США «обмежать і призупинять в’їзд» людей, які «фізично були присутні в Шенгенській зоні протягом 14 днів» до моменту в’їзду або намагання в’їхати до США. Крім громадян США, обмеження не стосуються постійних законних жителів США або їхніх родин, які повертаються з Європи.

Трамп твердить, що Європа має більше випадків COVID-19 через те, що європейські уряди не вжили заходів, яких, за його словами, вжили у Вашингтоні, включно із зупинкою поїздок із Китаю, де розпочалася пандемія.

 

Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції. Про це ввечері 11 березня сказав генеральний директор ВООЗ Тедрос Адганом Ґебреєсус. Він додав, що всі країни досі можуть «змінити перебіг цієї пандемії».

Наразі у світі зафіксували понад 120 тисяч випадків COVID-19 у більш як 110 країнах. Кількість летальних випадків захворювання становить 4 373. Водночас понад 66 тисяч людей одужали.

 

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих одужує. Помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

Катастрофа корабля Viking Sigyn на Дунаї: капітан-українець відмовився свідчити на суді у Будапешті

На суді у столиці Угорщини Будапешті капітан круїзного судна Viking Sigyn 64-річний громадянин України Юрій Ц. не визнав себе винним і відмовився від cвідчення у суді у справі про катастрофу на Дунаї у травні 2019 року, коли загинули пасажири прогулянкового катера «Русалка». Він сказав, що поки що не готовий дати такі покази, передає кореспондент Радіо Свобода.

Якщо вину Юрія Ц. буде доведено, його можуть засудити від 2 до 11 років тюрми. Адвокат підсудного ініціював нове технічне розслідування, повторні заслуховування свідків, а також додаткові зустрічі з юристами та технічними експертами. Наприклад, захисник наполягає на необхідності заслухати свідка з круїзного судна Viking Sіgyn, який може підтвердити, що капітан-українець все-таки віддав наказ на проведення рятувальних робіт, що наразі суперечить звинуваченням, які висунув проти підсудного прокурор.

Те, що сталося минулого року перед мостом Марґіт у Будапешті, є найсерйознішою аварією в історії угорського річкового судноплавства, підкреслив адвокат. За його словами, якщо капітана-українця виправдають або засудять, останній мусить жити з цим тягарем усе життя.

Наступні судові засідання у справі одесита Юрія Ц. призначені на 30 квітня та 28 травня 2020 року.

29 травня 2019 року круїзний річковий пароплав Viking Sіgyn зіткнувся увечері з прогулянковим катером «Русалка», який затонув у бурхливих повеневих водах Дунаю. На цьому катері перебували 35 осіб: 33 пасажири з Південної Кореї та двоє членів екіпажу. Семеро туристів були врятовані, тіла 27 жертв знайдені у перебігу спільних пошуків рятувальних служб Угорщини та Південної Кореї, тіло одного пасажира вважається зниклим безвісти.  

 

Американського кінопродюсера Гарві Вайнштайна засудили до 23 років в’язниці

Американського кінопродюсера Гарві Вайнштайна засудили до 23 років в’язниці із 29 можливих. Суддя в Нью-Йорку визнав його винним у примусі до орального сексу в 2006 році та зґвалтуванні у 2013-му.

Команда захисту Вайнштейна просила суд про мінімальне покарання – п’ять років за ґратами.  

Сам 67-річний продюсер заявив: «Я дуже розгублений. Чоловіки розгублені через цю справу. Я, дійсно, відчуваю каяття через цю ситуацію. Я відчуваю його глибоко в моєму серці. Ми можемо мати різні правди».

У жовтні 2017 року десятки відомих актрис звинуватили Гарві Вайнштейна в домаганнях. Незабаром після цього подібні звинувачення надійшли і на адресу інших знаменитостей зі світу кіно і політики. На тлі скандалу Вайнштейн втратив посаду співголови у своїй кінознімальній компанії.

Прем’єр Узбекистану виступив проти реклами російською на магазинах і в їдальнях

Прем’єр-міністр Узбекистану Абдулла Аріпов розкритикував той факт, що реклама в магазинах, пунктах громадського харчування і побутового обслуговування в країні здійснюється російською мовою.

На зустрічі з кабінетом міністрів, присвяченій найменуванню вулиць і населених пунктів, оформленню вивісок, реклами й оголошень державною мовою, прем’єр-міністр розкритикував, на його погляд, нелогічні назви, порушення в зовнішній рекламі та нехтування узбецькою мовою, повідомляє Радіо Озодлик, узбецька служба Радіо Свобода.

«Деякі зі ще не відкритих магазинів, столових і пунктів побутового обслуговування на своїх вивісках великими літерами написали російською «Скоро відкриття» і «Ми відкрилися». Найцікавіше, що писати рекламу російською мовою стає традицією не тільки в центрах міст, а й у віддалених районах. Що, ніхто не зрозуміє, якщо писати оголошення нашою мовою? Чи ніхто не зайде в цей магазин або їдальню? Чи є почуття патріотизму, поваги до держави, мови у цих людей …?» – заявив Аріпов.

Він наголосив, що з огляду на те, що основними споживачами в Узбекистані є узбецькомовне населення, необхідно покласти край практиці реклами й оголошень іншою мовою.

«У рекламі ми перш за все повинні забезпечити пріоритет державної мови», – підкреслив Аріпов.

У травні минулого року узбекистанський загальнонаціональний рух «Юксаліш» розробив низку пропозицій щодо розвитку узбецької мови і підвищення мовної грамотності населення країни. Автори рекомендацій звернулися до цієї теми після того, як в суспільстві почали обговорювати ідею надати російській мові статус офіційної. З такою ініціативою виступила група узбецьких інтелігентів.

До 1989 року офіційною мовою Узбецької РСР була російська. Після початку політики гласності Верховна рада республіки ухвалила закон про присвоєння державного статусу узбецькій мові.

У центральноазійських країнах колишнього СРСР багато жителів розмовляють національною і російською мовами. В Узбекистані й Туркменистані статус російської мови ніяк не позначений. У Киргизстані та Казахстані російська – офіційна, але не державна. Згідно з конституцією Таджикистану, російська є «мовою міжнаціонального спілкування».

 

Росія: Рада Федерації слідом за Держдумою затвердила закон про конституційні зміни

Рада Федерації, Верхня палата російського парламенту, на пленарному засіданні в середу схвалила поправку до конституції країни, яка дозволить президентові Володимиру Путіну балотуватися на новий термін у 2024 році.

Це сталося після того, як напередодні аналогічне рішення ухвалила Нижня палата парламенту Росії, Державна дума.

Спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко далі відправить закон в регіональні законодавчі збори. Якщо документ буде підтриманий 2/3 їхнього складу, президент звернеться до Конституційного суду.

Нинішня російська конституція дозволяє бути президентом два шестирічні терміни поспіль.

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Під час обговорення в Держдумі правки, яка б «обнулила» президентські терміни, Володимир Путін заявив, що згоден із цим, якщо рішення підтримає Конституційний суд.

10 березня представники кількох опозиційних політичних сил у Росії подали заявки у мерію Москви щодо проведення наступного тижня мітингу проти «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна. Влада російської столиці Москви заборонила всі масові публічні заходи з участю понад 5000 людей терміном на один місяць, вказавши офіційною причиною – запобігання поширенню коронавірусу.

Держдума Росії остаточно схвалила зміни в конституцію, які дозволять Путіну знову балотуватися

Державна дума Росії схвалила в третьому, остаточному читанні поправки в конституцію, одна з яких передбачає «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна, який править у Росії протягом 20 років.

11 березня в Москві біля будівлі Держдуми відбуваються одиничні пікети проти ухвалення поправок до конституції, повідомляє «МБХ медіа».

Проєкт поправок передбачає більш ніж 40 пропозицій, серед яких посилення ролі Державної ради, скорочення суддів Конституційного суду і право президента на їх звільнення, а також посилення вимог до кандидатів на виборні посади.

Напередодні космонавт і депутат Держдуми Валентина Терешкова озвучила ідею обнулити президентські терміни Володимира Путіна після ухвалення поправок до конституції. Путін після цього приїхав в Думу і заявив, що цю ідею можна реалізувати – за умови, що Конституційний суд ухвалить рішення про те, що це не суперечить конституції Росії.

Через 20 хвилин після того, як Путін закінчив промову, Держдума проголосувала за поправку і схвалила її. Таким чином, вона буде внесена до конституції разом з іншими «путінськими» поправками: про бога, дітей, державотворчу роль російської мови і пріоритет російських законів над рішеннями міжнародних судів.

 

Наразі російська конституція дозволяє бути президентом два шестирічні терміни поспіль.

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Олімпіаду в Токіо можуть відкласти на рік або два через коронавірус – представник оргкомітету

Літні Олімпійські ігри в Токіо можуть перенести на рік або два, якщо їх не зможуть провести цього року через спалах коронавірусу, заявив в інтерв’ю газеті The Wall Street Journal член виконавчої ради оргкомітету токійській Олімпіади Харуюкі Такахаші.

За його словами, фінансовий збиток від скасування Олімпіади або проведення змагань без глядачів буде занадто великий. «Міжнародний олімпійський комітет (МОК) буде в біді, якщо відбудеться скасування змагань», – сказав Такахаші.

Минулого тижня японський міністр з питань Олімпіади Сейко Хасімото заявила, що відтермінування або скасування Олімпійських ігор в Токіо «неприйнятні».

«Скасування чи відтермінування Ігор будуть неприйнятними для атлетів… Неодмінно повинно бути підготовлене середовище, де атлети можуть почувати себе легко й фокусуватися», – сказала Хасімото.

 

Президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах також відкидав спекуляції про скасування чи відтермінування літніх Олімпійських ігор у Токіо через загрозу коронавірусу. За його словами, виконавчий комітет МОК не обговорював подібний сценарій під час своєї зустрічі минулого тижня.

Хасімото додав, що МОК буде дотримуватися порад Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Літні Олімпійські ігри в Токіо мають відбутися в період з 24 липня до 9 серпня.

 

 

 

 

Ціни на нафту: міністр енергетики Саудівської Аравії не бачить сенсу в зустрічі у форматі ОПЕК+

Зустріч у форматі ОПЕК+ проводити немає сенсу без угоди про заходи, які необхідно вжити, щоб впоратися із впливом коронавірусу на попит і ціни на нафту, заявив міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман у коментарі агентству Reuters.

«Я не бачу мудрості для проведення зустрічей у травні-червні, які тільки будуть демонструвати нашу неспроможність зробити те, що ми мали зробити під час кризи на кшталт цієї», – сказав міністр.

9 березня значного падіння зазнали всі провідні світові біржі, ринок пережив найгірший день із 2008 року. Тригерами обвалу стали поширення нового коронавірусу в світі та провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження. Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично розпочалася цінова війна.

9 березня відбувся найбільший з 1991 року обвал цін нафти. Вартість бареля марки Brent упала на 30 відсотків – до 33 доларів.