Служба безпеки Норвегії заявила про можливу причетність хакерів із Росії до кібератаки на систему електронної пошти норвезького парламенту в серпні цього року.

Як повідомляє агентство Associated Press, розслідування показало, що, ймовірно, операцію проводило угруповання хакерів APT28, також відоме як Fancy Bear, яку спецслужби пов’язують із російською розвідувальною службою ГРУ.

У відомстві зазначають, що інформація в поштовій системі «становить великий інтерес для розвідувальних служб декількох іноземних держав», а кібератака 24 серпня є частиною «більшої кампанії національного і міжнародного масштабу» і триває щонайменше від 2019 року.

Представники спецслужби, відомої за скороченою назвою PST, повідомили, що вирішили зупинити розслідування, оскільки воно не надало «достатньої інформації» для обвинувачення.

Російське посольство в Норвегії заявило, що PST не вдалося зібрати докази про причетність Росії, і назвало заяви норвезької сторони «неприйнятними».

Міністр закордонних справ Норвегії Іне Марі Еріксен Серейде заявила, що це серйозна подія, яка торкнулася найважливішого інституту демократії. За її словами, згідно з наявною інформацією, «за цією діяльністю стоїть Росія».

У 2015 році хакерської атаки зазнав парламент Німеччини. Німецькі спецслужби пов’язували атаку з угрупованням російських хакерів APT28. Їх же вважають відповідальними і за атаку на сервери Демократичної партії США в 2016 році.
…

У Боснії та Герцеговині заарештували сім боснійських сербів за підозрою в злочинах проти несербів під час боснійської війни в 1992-1995 роках.

Прокуратура Боснії та Герцеговини заявила, що підозрюваним інкримінують злочини проти людяності під час ув’язнення та тортур близько 150 цивільних боснійських мусульман та хорватів у місті Доні-Вакуф навесні та влітку 1992 року.

У заяві йдеться, що багато в’язнів отримали травми або померли внаслідок негуманного поводження, побоїв та домагань.

Боснійська поліція заявила, що арешти були здійснені в місті Баня-Лука на півночі країни.

Більше ніж 100 тисяч людей загинули та близько 2,2 мільйона були змушені залишити свої будинки під час війни в Боснії 1992-1995 років. 
…

У Вірменії представники опозиційних партій оголосили про початок акцій громадянської непокори через закінчення терміну ультиматуму прем’єр-міністру країни Ніколу Пашиняну, повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода.

Член «Руху за порятунок Вітчизни», представник партії «Дашнакцутюн» Ішхан Сагателян заявив, що «до 17:00 громадяни Республіки Вірменія мають легітимне право проводити акції мирної непокори для того, щоб висловити свій протест».

Він закликав проводити акції протесту в рамках закону.

Вже є перші повідомлення про затримання протестувальників, які відгукнулися на заклик лідерів опозиції до протесту у Єревані.

5 грудня в Єревані пройшов мітинг опозиції з вимогою відставки Нікола Пашиняна. Учасники протесту вирушили маршем до помешкання Пашиняа і зажадали, щоб він до 8 грудня залишив посаду.

Відставки прем’єра вимагають 16 партій, що створили «Рух за порятунок Вітчизни». Своїм кандидатом на поссду тимчасового прем’єра вони називають лідера Національно-демократичного союзу Вазгена Манукяна.

Політичні позиції Пашиняна різко ослабли після того, як в ніч на 10 листопада він підписав спільну з президентами Росії і Азербайджану Володимиром Путіним і Ільхгмом Алієвим заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. З моменту підписання угоди в Єревані не припиняються протести з вимогою відставки прем’єра, яку опозиціонери вважають «капітуляцією».

Раніше у зверненні до народу Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.
…

Жителя Мінську Максима Павлющика засудили до двох років колонії за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського біля столичної станції метро «Пушкінська».

Ще одну активістку, Марію Бабович засудили до півтора року обмеження волі.

Суддя Фрунзенського району Мінська Юлія Близнюк визнала Бабович та Павлющика винними за частиною 2 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (хуліганство).

У цьому ж суді триває розгляд справи Дениса Граханова, Ігоря Самусенка та Владислава Гуліса, яких затримали незабаром після Павлющика та Бабович.

Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.

 
…

Прозахідний прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан подав у відставку після того, як його Національно-ліберальна партія (PNL) зайняла друге місце на парламентських виборах, що пройшли не вихідних.

Орбан заявив про це після того, як, за результатами підрахунку близько 95% голосів, опозиційні соціал-демократи (PSD), які домінували в румунській політиці після повалення комунізму, отримали близько 30 відсотків голосів, а прозахідна PNL відстає приблизно на 5 відсотків.

У телезверненні Орбан, уряд якого критикувала PSD через кроки з подолання пандемії COVID-19, заявив, що йде, знаючи, що виконав свій обов’язок.

Президент Клаус Йоганніс, який повинен провести консультації зі сторонами, згодом призначив міністра оборони Ніколае Чуке виконувачем обов’язків прем’єр-міністра.

У соціал-демократів бракуватиме союзників у новому парламенті, а Йоганніс – колишній лідер PNL і супротивник PSD – заявив 7 грудня, що PSD будуть тримати «поза процесом ухвалення політичних рішень», і Румунія матиме новий правоцентристський уряд. Раніше Йоганніс заявляв, що не хотів би, щоб PSD повернулася до влади протягом його поточного терміну, який закінчується в 2024 році.

Явка на виборах, яка склала 31,8 відсотка з 18 мільйонів виборців, була найнижчою з кінця комунізму, що було обумовлено як пандемією, так і загальним розчаруванням у посткомуністичній політичній еліті.
…

Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Цю інформацію підтвердив також представник МОК Крістіан Клауе.

«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.

У зв’язку з цим МОК ухвалив такі тимчасові заходи:

виключити нинішніх членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, включаючи Олімпійські ігри. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі,
призупинити фінансування НОК Білорусі, за винятком виплат, які стосуються підготовки до Олімпійських ігор 2020 і 2022 років,
забезпечити білоруським спортсменам участь у всіх кваліфікаційних змаганнях незалежно від їхніх політичних поглядів,
призупинити всі переговори, які стосуються проведення в Білорусі майбутніх заходів МОК.

Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.
…

Президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель провели 7 грудня телефонні переговори, але в Кремлі не стали розкривати одну з тем їхньої розмови.

В уряді Німеччини російській інформагенції ТАСС повідомили, що обговорювалися теми Нагірного Карабаху, України і «нормандського» процесу, а також отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального.

У повідомленні на офіційному сайті Кремля йдеться, що Меркель і Путін докладно обговорили ситуацію навколо Карабаху, конфлікт на сході Україні (ніяких нових тез у повідомленні Росії щодо Донбасу немає ­– «висловлена стурбованість у зв’язку з відсутністю прогресу в реалізації політичних аспектів Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки», ухвалених рік тому на саміті в Парижі»), а також співпрацю в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Обговорення інциденту з Навальним у повідомленні не згадано, там лише вказано, що глави держав порушили деякі інші «актуальні теми двостороннього порядку денного».

Отруєння Олексія Навального спричинило санкції щодо кількох російських чиновників, які ЄС запроадив за пропозицією Німеччини та Франції.

Аналізи, зроблені в Німеччині, показали, що Навальний був отруєний речовиною з групи «Новачок»; згодом ці висновки підтвердила Організація із заборони хімічної зброї. Берлін вимагає від Росії провести відкрите розслідування інциденту; в Москві наполягають, що приводів для цього немає, оскільки аналізи, взяті у політика в Росії, не показали слідів отруйної речовини.
…

Європейський союз остаточно схвалив механізм запровадження санкцій за порушення прав людини. Рішення формально затвердили на нараді голів МЗС країн ЄС 7 грудня.

Воно вступить у силу 10 грудня, у День прав людини, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Новий режим санкцій багато в чому аналогічний ухваленому в США «акту Магнітського», що дозволяє запроваджувати санкції за порушення прав людини. Його дія поширюватиметься на весь світ, на державні і недержавні суб’єкти.

У новому законодавстві ЄС згадок конкретно про Росію і про Магнітського немає, проте неофіційно самі європейські чиновники називали його раніше «Європейським законом Магнітського».

Новий режим санкцій передбачає, що ЄС зможе запроваджувати санкції проти фізичних та юридичних осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини по всьому світу, причетних до таких порушень або пов’язаних із ними. Йдеться про заборону на в’їзд до ЄС і заморожування активів. Крім того, європейським суб’єктам буде заборонено фінансувати таких осіб. Рішення про санкції буде ухвалювати Рада ЄС (тобто представники всіх 27 країн).

Держсекретар Майк Помпео заявив, що США вітають рішення ЄС про новий механізм санкцій за порушення прав людини. Він назвав це рішення видатним досягненням і висловив впевненість, що воно зміцнить захист прав людини в усьому світі. Помпео також закликав Європейський союз якомога швидше запровадити перші санкції.
…

Верховний суд Киргизстану скасував 18-річний термін ув’язнення колишньому прем’єр-міністру Сапару Ісакову. Раніше ексурядовець був засуджений за звинуваченнями у корупції.

7 грудня суд направив справу на новий розгляд до районного суду Бішкека, не вказавши причин такого рішення.

У червні районний суд у Киргизстані визнав Ісакова винним у зловживанні державними коштами, виділеними на реконструкцію Національного історичного музею Бішкека та іподрому в місті Чолпон-Ата на півночі країни.

Рішення було ухвалене, коли Ісаков уже відбував 15-річний тюремний термін за звинуваченнями у корупції, пов’язаними із його участю у проєкті модернізації Бішкекської ТЕС у 2013 році.

Районний суд засудив Ісакова до 12 років позбавлення волі, але суддя вказав, що «в сукупності, беручи до уваги попередню судимість та ув’язнення на 15 років, Ісаков буде засуджений до 18 років позбавлення волі суворого режиму». Суд також наказав Ісакову сплатити близько 3,3 мільйона доларів штрафу.

Вирок підтримав міський суд Бішкека у серпні.

43-річний Ісаков, який обіймав посаду прем’єр-міністра з серпня 2017 року до квітня 2018 року, відкинув усі звинувачення проти нього, назвавши їх політично вмотивованими.

Ісаков був тимчасово звільнений із колонії поблизу Бішкека 6 жовтня на тлі антиурядових протестів проти офіційних результатів парламентських виборів, які спричинили відставку уряду та президента Сооронбая Жеенбекова.

12 жовтня Ісакову було наказано повернутися під варту, чого він так і не зробив. Наразі його місцеперебування невідоме.
…

У Мінську перед несанкціонованою ходою пенсіонерів 7 грудня силовики затримали двох журналістів польського телеканалу «Белсат».

«Марш ще не розпочався, на нас напали шестеро чекістів в чорному. Ми намагалися сховатися в магазині, але безуспішно», – розповіла білоруській службі Радіо Свобода співробітниця «Белсату» Любов Луньова. Її затримали разом із колегою, оператором Іваном Куракевичем.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), співробітників «Белсату» привезли в ізолятор на вулиці Окрестіна, де був складений адміністративний протокол за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів, передає «Інтерфакс».

За даними Радіо Свобода, сотні пенсіонерів, а також медичних працівників зібралися на акцію на площі Якуба Коласа. Посилені наряди силовиків і їхня техніка перекрили тротуари і проїжджу частину, не дозволяючи людям виходити за межі площі.

Незалежне агентство TUT.BY пише, що учасники «Маршу мудрості» дійшли до заблокованої силовиками площі Коласа, після чого розпочалися затримання.

У неділю, 6 грудня, в Білорусі на акціях проти режиму Олександра Лукашенка були затримані понад 320 людей. Такі дані навів білоруський правозахисний центр «Весна», найбільше затримань було в Мінську.

Серед затриманих були і співробітники засобів інформації. Зокрема, під час виконання редакційного завдання була затримана журналістка агенції «Інтерфакс-Захід». Її відпустили з РУВС Заводського району Мінська після перевірки документів.

За інформацією БАЖ, у Гродні затримали двох журналістів агенції БелаПАН. Їх відпустили через три години без складання протоколів.

Масові акції проти Лукашенка тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

У селі Шалажи Урус-Мартановського району Чечні 6 грудня поховали Абдулаха Анзорова, який визнаний підозрюваним у вбивстві учителя Самюеля Паті у жовтні у Франції, і якого застрелила поліція. Тіло Анзорова напередодні доставили з Туреччини, на похорон прийшли близько 200 осіб, повідомляє проєкт Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Кавказ.Реалії.

За повідомленнями, у день похорону влада закрила в’їзд в село, пропускали тільки родичів і жителів.

Абдуллаху Анзорову, уродженцю Москви і чеченцю за походженням, було 18 років. Кілька років тому він із сім’єю переїхав до Франції.

47-річний Самюель Паті був убитий 16 жовтня. Незадовго до цього він показував учням карикатури журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Магомета, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози. Фотографію обезголовленого Паті виклав в свій твітер Абдулах Анзоров, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Анзорова застрелила поліція під час затримання.

Читайте також: У Парижі відбулася церемонія прощання з убитим учителем

Глава Чечні Рамзан Кадиров, коментуючи вбивство, відкинув причетність чеченців, оскільки Анзоров, за його словами, виріс у Франції.
…

У адміністрації канцлера Німеччини Ангели Меркель очікують, що вакцинацію від коронавірусу у країні почнуть «в найперші дні» нового року.

Очікується, що ЄС ухвалить рішення щодо затвердження вакцини від COVID-19 до 29 грудня.

Показники зараження в Німеччині більш-менш стабілізувалися після часткового локдауну, розпочатого 2 листопада, але не знизилися. У понеділок національний центр по боротьбі з хворобами повідомив про 12 332 нових випадки захворювання за останні 24 години у  порівнянні з 11 168 тиждень тому.

Такі обмеження, як закриття ресторанів, барів, спортивних і розважальних закладів, повинні тривати як мінімум до 10 січня, і деякі регіони ухвалюють або розглядають більш жорсткі заходи.

Американська компанія Pfizer та німецька компанія BioNTech раніше подали заявку на екстрену реєстрацію їхньої вакцини від коронавірусу у Європейському союзі.

2 грудня Велика Британія стала першою країною у світі, яка схвалила використання вакцини від коронавірусу, виробленої фармацевтичними кампаніями Pfizer (США) та BioNTech (Німеччина).
…

Після парламентських виборів у Румунії 6 грудня, на яких обирали весь склад обох палат парламенту, за результатами екзит-полів, обидві провідні партії мають близькі показники.

За офіційним опитуванням на виході з дільниць, нині владна права Національно-ліберальна партія (PNL) отримує 29 відсотків, але нині опозиційна ліва Партія соціальних демократів (PSD) дещо випереджає її з 30,5 відсотків. Ці результати майже однакові на виборах обох палат парламенту.

Це опитування не відображає голоси румунів, які голосували на закордонних дільницях за межами країни.

Та інше опитування, як повідомляють, дало PNL 32 відсотки, а PSD 28 відсотків.

Лідер PNL, нинішній прем’єр-міністр Румунії Лудовік Орбан заявив, що його партія вважає себе переможцем.

Якщо, за остаточними результатами, PSD, яка є наступницею Компартії часів соціалізму, і справді набере незначно більше голосів, ніж PNL, остання все одно, найімовірніше, отримає мандат формувати уряд від президента Румунії Клауса Йоханніса – який до свого обрання сам очолював лібералів.

Вона, за оцінками, зможе створити владну коаліцію з третьою за кількістю відданих голосів партією, праволіберальним «Альянсом-2020 USR-PLUS». Ця партія, за даними обох екзит-полів, отримує близько 16 відсотків голосів. Крім того, до коаліції зможуть приєднатися й кілька з дрібніших партій, які пройдуть до парламенту.

Йоханніс уже заявляв, що не допустить повернення соціалістів до влади, доки триває його президентський термін, тобто до 2024 року.

Нинішні вибори, на яких обирають усіх 329 членів Палати депутатів і 136 членів Сенату, відбуваються через рік по тому, як після колапсу уряду соціалістів ліберали створили свій нинішній уряд меншості. Тоді депутати проголосували за недовіру урядові соціалістів після скандалу з корупційними звинуваченнями на адресу її колишнього лідера Лівіу Драґні. Новий лідер соціалістів Марчел Чолаку відмежовується від спадщини Драґні і різко критикує уряд Лудовіка Орбана, звинувачуючи його в «некомпетентності» в протистоянні коронавірусній пандемії.

У Румунії, за словами спостерігачів, нині, в часи пандемії, дійсно відчувається розчарування в нинішньому уряді і загалом у політиці. Явка на вибори склала лише трохи більше ніж 32 відсотки.

Але на остаточний результат можуть помітно вплинути виборці, що перебувають за межами Румунії і проголосували на закордонних дільницях. Вони переважно голосують за лібералів чи інші праві сили. Багато з них заявляє, що вони були змушені виїхати за кордон саме через корумпованість урядів соціалістів.

За кордоном нині перебуває, за оцінками, до чотирьох мільйонів румунів, населення в самій Румунії нині становить понад 19 мільйонів. Загальне число виборців, разом із тими, хто за кордоном, становить близько 18 мільйонів. За повідомленнями, на нинішніх виборах проголосували близько 260 тисяч закордонних румунів – удвічі більше, ніж на попередніх виборах 2016 року.
…

У Білорусі 120-й день поспіль тривали акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня і сваволі силовиків. Силові структури, зі свого боку, масово затримували демонстрантів.

Такі акції традиційно найчисельніші по неділях. Нині, вже третю неділю поспіль, протест, названий «Марш волі», відбувався в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих. Це змушує силовиків розпорошувати свої сили.

У столиці Мінську таких акцій відбулися десятки в різних частинах міста, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Люди збиралися в своїх дворах і йшли невеликими колонами до визначених у кожному мікрорайоні пунктів. У найчисленніших колонах було й понад тисячу людей.

Такі акції координуються через соцмережі. Як повідомляють, у різних містах Білорусі на певний час зникала доступність інтернету – і мобільного, і стаціонарного.

Силовики їздили Мінськом і здійснювали розгони й затримання. Цього разу, за повідомленнями, в їхніх акціях брали участь і службові собаки з провідниками. Як повідомили в пресслужбі Внутрішніх військ Білорусі, собак залучили тому, що «собака є чинником стримування для людини».

Міліція Мінська повідомила про затримання близько 300 осіб.

Правозахисна група «Весна» наводить на цей час імена принаймні 310 затриманих по всій Білорусі (головно в Мінську), інші активісти називають уже не менш ніж 380 імен. Списки продовжують поповнюватися.

Крім Мінська, акції протесту відбулися, зокрема, в Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродні й інших містах і містечках країни.

Із Мінська повідомляють про затримання, серед інших, 79-річної жінки, а також іншої відомої пенсіонерки-активістки, 72-річної Ніни Багінської, яка не пропускає жодного протесту. Свого часу через її відомість Олександр Лукашенко наказував її не затримувати. Через деякий час її відпустили.

Також серед затриманих – двоє журналістів, які висвітлювали протест у Гродні.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів, які тривають практично щодня з дня виборів 9 серпня, в Білорусі, за даними ООН, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований. Серед них – 373 журналісти, принаймні 6 із них і нині перебувають за ґратами. Кілька людей унаслідок придушення протестів загинули.
…

Мая Санду на мітингу повторила вимогу відставки уряду прем’єра Йона Кіку і позачергових виборів парламенту
…

Тисячі протестувальників вийшли на вулиці в столиці Молдови Кишиневі. Вони вимагають змінити склад уряду та провести дострокові парламентські вибори.

Демонстранти зібралися на площі біля будівлі парламенту в Кишиневі з гаслами «Ми – народ!» та «У тюрму!»

Мітинг скликала новообрана президентка Молдови Мая Санду, яка виступає за більш тісні відносини з Європейським союзом. Це сталося після того, як депутати ухвалили закон, який передає контроль над розвідкою від президента до парламенту.

Під час мінтингу Санду закликала уряд прем’єра Іона Кіку подати у відставку та провести нові парламентські вибори. Вона також звинуватила парламент у спробі саботажу її можливостей боротися з корупцією.

Очікується, що Конституційний суд визнає перемогу Санду над чинним президентом Ігорем Додоном 10 грудня. Інавгурація має відбутися впродовж двох наступних тижнів.

 
…

Китайський апарат, який зібрав зразки місячної поверхні, успішно зістикувався з кораблем на орбіті Місяця, повідомили китайські державні ЗМІ.

Агентство Xinhua назвало маневр першим в історії Китаю «зістикуванням на місячній орбіті».

Капсула з близько двома кілограмами місячної породи і пилу має повернутися до Китаю в середині грудня.

Це мають бути перші зразки місячної поверхні, які отримували науковці, за останні чотири десятиліття. У 1960-х та 1970-х роках зразки збирали під час своїх місій Сполучені Штати Америки та Радянський Союз.

Китай двічі здійснював посадку на Місяць у 2013 та 2019 роках.
…

Білоруські силовики почали затримувати людей під час вуличних антиурядових протестів у різних містах, включно з Мінськом, Брестом та Гродно.

Демонстранти зібралися в Мінську та інших білоруських містах з вимогою змусити Олександра Лукашенка відмовитися від влади.

Серед затриманих у столиці – 79-річна жінка. У Гродно силовики схопили двох журналістів видання BelaPAN.

Це третій недільний протест, на який люди виходять під гаслом «Марш сусідів». Стратегію розробила опозиція, яка намагається децентралізувати протести й зробити складнішим для поліції оточити активістів.

У Мінську закрили кілька станцій метро. Силовики оточили щонайменше два сквери.

У кількох містах люди повідомляють про проблеми з доступом до телеграму.

 
…

У Парижі поліція затримала частину учасників акцій протесту 5 грудня. Міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен повідомив про арешт 22 людей. За його словами, зареєстровано численні акти вандалізму.

У Франції найбільша профспілка, Загальна конфедерація праці, проводить акції на підтримку малозабезпечених та безробітних. До цієї традиційної щорічної маніфестації приєдналися противники суперечливого законопроєкту про «глобальну безпеку». Одна зі документа забороняє громадянам знімати поліцейських на фото і відео під час застосування спеціальних засобів проти демонстрантів.

5 грудня організатори оголосили про протестні акції в 90 великих і середніх містах Франції. У Парижі «Марш свободи і солідарності» до площі Республіки розпочався в другій половині дня. У Бордо, Монпельє і Ліоні влада вирішила не допускати протестувальників у центральні частини цих міст, повідомило Міжнародне французьке радіо.

У відповідь на масові протести уряд оголосив про готовність змінити текст статті про заборону на зйомки поліцейських, які застосовують силу проти мирних демонстрантів. Центр координації протестних акцій зажадав повного відкликання законопроєкту.

Президент Франції Емманюель Макрон 4 грудня назвав помилковими заяви про утиски свобод у Франції, наголосивши: «Ми не Угорщина і не Туреччина».

Поліція, яка опинилася під вогнем критики після кількох інцидентів із необґрунтованим застосуванням сили, теж виступила з протестом. Слова президента про те, що якщо у людини колір шкіри не білий, то вона має шанси частіше піддаватися перевірці документів, викликали реакції протесту з боку двох головних поліцейських профспілок Франції.

 
…

Капсула, що містить космічні зразки, виявлена у віддаленому районі Австралії. Таким чином космічний апарат «Хаябуса-2» завершив свою місію довжиною 5 мільярдів кілометрів.

Схожа на зірку вогняна куля увійшла в атмосферу Землі, згодом на капсулі відкрився парашут, а сигнали маяка допомогли науковцям знайти її.

Космічний зонд «Хаябуса-2» був запущений у 2014 році і прибув на астероїд Рюґу в 2018 році, оглядаючи його протягом півтора року, перш ніж здійснити дві посадки на його кам’янистій поверхні для збирання зразків. «Хаябуса-2» залишив астероїд рік тому.

Науковці сподіваються, що зразки допоможуть більше зрозуміти про походження життя та формування Всесвіту. Вони зацікавлені в аналізі органічних матеріалів у зразках, особливо тих, що взяті з-під поверхні астероїда, на які не впливає космічне випромінювання та інші фактори навколишнього середовища. Не виключено, що схожі астероїди впливали на Землю і могли приносити на її поверхню воду або органічні матеріали.

 
…

Американський журнал Time назвав 2020 рік найгіршим у сучасній історії США. Однією з причин стала пандемія коронавірусної інфекції. США перебувають на першому місці за кількістю хворих на COVID-19. У країні з початку пандемії виявлено 15 мільйонів випадків заражень. Число померлих наближається до 300 тисяч.

За минулу добу Сполучені Штати встановили новий рекорд – зафіксовано понад 255 тисяч випадків інфікування. Обраний президент США Джо Байден заявив, що відновлення економіки сповільнюється, і закликав Конгрес ухвалити ще один закон для боротьби з коронавірусом.

Time також зазначає, що 2020 рік забрав життя важливих для США людей. У вересні померла член Верховного суду Рут Бейдер Ґінзбурґ. Дочка емігранта з Одеси стала другою жінкою, яка стала членом вищого суду країни. За її участю були ухвалені рішення, які підтверджують право жінок на аборти, конституційність одностатевих шлюбів, права расових меншин, вона була серед суддів, які підтвердили законність реформи системи медичного страхування.

Улітку пішов з життя Джон Льюїс, один із лідерів боротьби за заборону сегрегації та організатор Маршу на Вашингтон 1963 року. Від 200 до 300 тисяч людей пройшли маршем до меморіалу Лінкольна в центрі міста, де Мартін Лютер Кінґ виголосив промову, яка дістала назву «У мене є мрія».

У травні в Сполучених Штатах сталося вбивство поліцейськими при затриманні афроамериканця Джорджа Флойда, пише Time. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін, намагаючись знешкодити афроамериканця, натиснув йому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Флойд помер у лікарні Міннеаполіса. Відеозапис інциденту стрімко поширився соціальними мережами. Загибель Флойда стала причиною масових акцій у США з вимогою розслідувати цю подію і припинити поліцейське насильство в країні. Демонстрації переросли в заворушення і сутички з поліцією.

«Оптимізм – наша найбільш безглузда і найголовніша риса. В Америці не завжди буває ранок. Іноді перед ним нам потрібно пережити найтемніший час», – зазначає Time.

 
…

У столиці Вірменії Єревані 5 грудня тисячі протестувальників знову вимагали відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна у зв’язку з підписанням у листопаді мирної угоди з Азербайджаном.

Маніфестанти, які зібралися на площі Свободи, скандували «Нікол – зрадник» і «Вірменія без Нікола». Протестувальники вимахували прапорами Вірменії та невизнаної жодною країною світу Нагірно-Карабаської республіки.

Пашинян підписав мирну угоду з Азербайджаном 9 листопада. Бої в Нагірному Карабасі та прилеглих районах Азербайджану тривали шість тижнів, з обох сторін загинули тисячі військовослужбовців і мирних жителів.

Згідно з угодою, Азербайджан повернув під свій контроль частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області та сім окупованих раніше районів.

У зверненні до народу 12 листопада Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.

Опозиція заявляє, що в разі відмови Пашиняна оголосити про відставку в усій країні будуть організовані акції громадянської непокори.

 
…

У столиці Росії Москві почали вакцинацію від коронавірусу препаратом «Спутнік V» серед груп ризику. Безкоштовні пункти вакцинації працюватимуть на базі міських поліклінік.

Записатися на щеплення можуть співробітники установ освіти, соцзахисту та охорони здоров’я у віці від 18 до 60 років без хронічних захворювань, які не вагітні і не годують грудьми. Як стверджують в мерії, за перші п’ять годин на вакцинацію зареєструвалися п’ять тисяч людей.

У Росії за останню добу зафіксовано 28 782 заражень COVID-19. Це максимум з початку пандемії. Померли за день 508 осіб. Всього від коронавірусу у Росії померли понад 42,5 тисячі пацієнтів.

Багато фахівців піддають офіційні дані про кількість померлих від COVID-19 у Росії під сумнів: по-перше, сама влада визнає, що в них включаються тільки ті випадки, коли коронавірус був визнаний головною причиною смерті, по-друге, так звана надлишкова смертність цього року в порівнянні з минулим у більшості регіонів Росії істотно вище, ніж офіційні цифри померлих від COVID-19.

У серпні Росія повідомила, що першою у світі розробила вакцину від COVID-19.

11 листопада творці російської вакцини «Спутнік V» відзвітували про перші результати третьої фази клінічних випробувань. Вони стверджують, що ефективність становила 92 відсотки.

Згодом Росія подала до Всесвітньої організації охорони здоров’я заявку на сертифікацію вакцини «Спутнік V».

 
…

Від 9 листопада діє угода про повне припинення бойових дій у Нагірному Карабасі
…

Президент США Дональд Трамп підписав антидопінговий «закон Родченкова» 4 грудня.

Документ передбачає можливість переслідування з боку Сполучених Штатів будь-якої людини за причетність до допінгової змови на міжнародних змаганнях за участю американських атлетів і поширюється на порушення, вчинені навіть за межами США.

Порушникам закону загрожує до 10 років в’язниці і штраф у розмірі 250 тисяч доларів. Якщо порушення вчинить група осіб, то штраф становитиме один мільйон доларів.

Міжнародне антидопінгове агентство (WADA) критикувало цей документ, вважаючи, що через екстериторіальність він може підірвати міжнародну систему антидопінгового контролю. Однак представник американського антинаркотичного управління при Білому домі Ентоні Джонс заявив, що реакція WADA на російський допінговий скандал підірвала віру в глобальну систему антидопінгового контролю.

Закон названий ім’ям Григорія Родченкова, який очолював антидопінгову лабораторію в Москві. Родченков виявив масштабне, підтримуване російською владою застосування допінгу російськими спортсменами на найбільших змаганнях, включно з Олімпіадою 2014 року в Сочі.
…

Болгарія заявляє, що закриє 28 установ для людей з психічними розладами після критики Ради Європи.

Генеральна прокуратура повідомила, що установи закриють до 2027 року через погані умови, включно з жорстокістю до пацієнтів та неправильне використання медикаментів.

2 грудня комітет Ради Європи закликала Болгарію зупинити використання ланцюгів в установах для людей з психологічними розладами, щоб утримувати їх. У Раді Європи назвали це «тотально неприйнятним».

У своєму звіті комітет зазначив, що делегація відвідала кілька установ і отримала повідомлення, що персонал «штовхає, б’є руками і ногами» пацієнтів.
…

Уряду Європейського союзу 4 грудня заявили про готовність схвалити спільний бюджет на 2021 рік. Для цього потрібно, щоб Польща та Угорщина зняли своє вето з семирічного проєкту спільного бюджету (на період з 2021 до 2027 рік).

Бюджет на 2021 рік для всіх учасників ЄС уже розроблений з урахуванням прогнозованих фінансових показників на сім років. Однак Будапешт і Варшава відмовляються схвалити його, оскільки розподіл коштів із цього бюджету пов’язаний із дотриманням верховенства закону в кожній із країн союзу. Угорщина і Польща стали об’єктами уваги з боку інших союзників через заходи із обмеження незалежності судів, тиск на засоби інформації та неурядові організації. Як зазначає агенція Reuters, політика польської та угорської влади може обійтися цим країнам у десятки мільярдів євро зі спільних європейських фондів.

Якщо рамковий бюджет 2021–2027 років не буде схвалений через позицію Будапешта і Варшави, то і бюджет ЄС на 2021 рік не буде мати законної сили.
…

Парламент Чорногорії обрав новий уряд, який сформували три партії, котрі здобули перемогу на виборах 30 серпня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Премʼєром став Здравко Кривокапич, професор університету в Подґориці. Нова владна коаліція має 41 з-поміж 81 депутатських місць.

У Чорногорії від 1989 року перебувала при владі Демократична партія соціалістів, котру очолює глава держави Міло Дюканович. Його мандат триває до 2023 року. Дюканович виявив готовність співпрацювати з владою на підставі конституції.

Коаліцію, котра сформувала владу, називають просербською й проросійською. Регіональні ЗМІ стверджують, що творцем коаліції був митрополит Сербської православної церкви Амфілохій, котрий помер 30 жовтня на COVID-19. Він вимагав, щоби в уряді були лише особи, котрі досі не перебували на політичних посадах.

Новообраний премʼєр заявив, що «Чорногорія не буде другою себською державою. Чорногорія незалежна держава й залишиться незалежною». Заступником голови уряду обраний Дрітан Абазович, албанець за національністю. Міністерство оборони очолила Олівера Іняц, перша жінка на цій посаді.

 
…

Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.

«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання… З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.

Читайте також: Державний департамент США засудив дії влади Білорусі проти журналістів

У заяві згадується кримінальне обвинувачення проти журналістки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої (Бахвалавої), яку затримали після прямого ефіру з місця жорсткого розгону протестувальників на «площі Змін» в Мінську 15 листопада.

«Ми наполегливо закликаємо Білорусь поважати свободу слова для всіх, в тому числі журналістів та працівників засобів масової інформації. Ми закликаємо Білорусь дотримуватися рекомендацій Московського механізму ОБСЄ з питань свободи слова та ЗМІ. Дедалі сильніші обмеження для незалежних ЗМІ повинні припинитися», – підсумовує заява держав-членів Ради ООН з прав людини.

Силовики неоднарозово затримували журналістів у Білорусі після початку протестів у серпні. Проти деяких із них порушили кримінальні провадження або ж засудили до арештів.

 
…

Верховний суд Нідерландів відхилив клопотання Росії про зупинення виконання постанов у справі нафтової компанії ЮКОС.

«Верховний суд сьогодні відхилив запит Росії в межах судового розгляду між Росією і трьома колишніми акціонерами ЮКОСа. Він стосувався припинення виконання арбітражних рішень 2014 року», – йдеться в повідомленні, розміщеному 4 грудня на сайті суду.

Згідно із цими рішеннями, Росія має заплатити 50 мільярдів доларів компенсації за те, що вона не змогла захистити інтереси акціонерів.

Вердикт Верховного суду Нідерландів означає, що колишні акціонери ЮКОСа мають право домагатися виконання рішення суду нижчої інстанції про виплату їм коштів, не чекаючи, поки в справі буде поставлена фінальна крапка. Слухання в цій справі по суті у Верховному суді відбудуться на початку 2021 року.

У липні 2014 року третейський суд у Гаазі визнав експропріацією дії Росії щодо колишніх власників компанії ЮКОС, оголошеної банкрутом у 2006 році. У 2015 році окружний суд Гааги скасував це рішення. У лютому 2020 року Апеляційний суд Гааги знову задовольнив скаргу ексакціонерів. Росія оскаржила рішення суду в травні, а в жовтні просила тимчасово зупинити його виконання.

 
…