США запровадили санкції проти ще чотирьох китайських компаній

Сполучені Штати розширили санкційний список китайських компаній, які працюють у цій країні, повідомило Міністерство оборони США 3 грудня.

Йдеться про «комуністичні китайські військові компанії», які прямо чи опосередковано діють у США.

Читайте також: У Держспецзв’язку пояснили, чому видалили новину про співпрацю з Huawei

«Міністерство твердо налаштоване висвітлювати та протистояти стратегії розвитку Воєнно-громадянського злиття Китайської Народної Республіки (КНР), яка підтримує цілі модернізації Народно-визвольної армії (НВАК), забезпечуючи доступ до передових технологій та досвіду, які набувають та розвивають навіть ті компанії, університети та дослідницькі програми КНР, які видаються цивільними», – йдеться в заяві американського оборонного відомства.

До списку підсанкційних увішли такі компанії:

China Construction Technology
China International Engineering Consulting
China National Offshore Oil
Semiconductor Manufacturing International

Відтак кількість підсанкційних компаніій Китаю зросла до 35.

Міністерство оборони США вперше представило Конгресу список компаній Китаю, які підлягають санкціям, у червні 2020 року.

Державний департамент: Росія докладає всіх зусиль, щоб припинити будь-яку критику своєї окупації

Росія докладає всіх зусиль, щоб припинити будь-яку критику своєї окупації, заявив виконувач обов’язків асистента державного секретаря США Філіп Рікер під час наради міністрів ОБСЄ.

«Росія докладає всіх зусиль, щоб припинити будь-яку критику своєї окупації жорстокою та осудною тактикою. Я був стурбований, коли почув історію Сервера Мустафаєва, якого в листопаді засудили до 14 років в’язниці за активність у висвітленні тяжкого становища інших кримських політв’язнів», – сказав Рікер.

За словами дипломата, Мустафаєв – «лише один із понад 90 українців, яких Росія несправедливо ув’язнила за мирну незгоду, та одне із сотень тисяч життів, які зазнали наслідків окупації».

«Хоча жодна країна не постраждала більше, ніж Україна, використання Росією свого опорного пункту в Криму для проєктування влади в Чорному морі, Середземному морі та на Близькому Сході підриває регіональну безпеку та впливає на всіх нас. Ось чому США вітають дипломатичну ініціативу України щодо акцентування міжнародної уваги на стратегічних вимірах російської окупації Криму», – додав Рікер.

 

Фінальні результати виборів у Грузії: владна партія отримала 90 місць у парламенті зі 150

Владна партія «Грузинська мрія» отримала 90 місць у парламенті зі 150. Про це свідчать фінальні результати парламентських виборів.

Другий тур відбувся 21 листопада. Він був бойкотований опозицією. Опозиційні сили вимагали повторити перший тур виборів, який відбувся 31 жовтня. Вони називали голосування незаконним та нечесним.

Голова Центральної виборчої комісії Тамар Жванія оголосила фінальні результати 3 грудня. За її словами, партія «Грузинська мрія», яку заснував мільярдер Бідзіна Іванішвілі, отримала 48,22 відсотка.

Блок «Єдиний національний рух» колишнього президента Міхеїла Саакашвілі здобув 27,18 відсотка (36 депутатів), а «Європейська Грузія» – 3,79 відсотка (п’ять депутатів).

До парламенту потрапили ще шість партій, які набрали необхідний один відсоток.

Перша сесія новообраного парламенту повинна відбутися впродовж 10 днів.

Вибори вперше відбувалися за новою системою, яку підтримали Сполучені Штати Америки та Європейський союз. 120 місць у парламенті зі 150 розподіляють між партіями. Ще 30 депутатських портфелів отримають на виборах в 30 одномандатних округах.

Переможці в 13 округах були визначені в першому турі. Другий тур відбувався в округах, де жоден з кандидатів не отримав понад 50 відсотків голосів під час першого туру.

 

Угорщина не погоджує бюджетні пропозиції ЄС – керівник апарату Орбана

Бюджет Євросоюзу не може набрати чинності без схвалення Угорщини, а Будапешт не погоджує документ у запропонованій формі, яка пов’язує фінансову допомогу у зв’язку з пандемією COVID-19 із дотриманням верховенства права в країнах-членах. Про це 3 грудня заявив Ґерґелі Ґуляш, керівник апарату прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

«У теперішній формі ми не можемо схвалити бюджет ЄС, кожна держава-член має право вето», – сказав Ґуляш на щотижневому урядовому брифінгу, але додав, що Угорщина все ще відкрита для переговорів.

Польща та Угорщина блокують кошти ЄС на суму близько 1,8 трильйона євро (це близько 2,2 трильйона доларів), у тому числі сотні мільярдів для виведення Євросоюзу з економічного спаду, викликаного другим сплеском коронавірусної інфекції.

Обидві країни перебувають під розслідуванням ЄС щодо підриву незалежності судової влади, засобів масової інформації та неурядових організацій. Варшава та Будапешт ризикують втратити доступ до десятків мільярдів євро через свої дії щодо верховенства права.

Орбан та його польський колега Матеуш Моравецький підписали в листопаді спільну декларацію, зобов’язуючись підтримувати одне одного у блокуванні наступного бюджету та фонду допомоги через запропонований у Євросоюзі механізм.

 

У Мінську суд позбавив портал Tut.by статусу ЗМІ

Економічний суд Мінська 3 грудня позбавив портал Tut.by статусу ЗМІ, повідомило саме видання. Позов був поданий Міністерством інформації Білорусі, яке стверджувало, що «недостовірна інформація» в матеріалах, за які виданню були винесені попередження, завдає шкоди державним інтересам.

Гендиректорка Tut.by Людмила Чекіна після оголошення рішення заявила, що його оскаржать.

Під час засідання сторона захисту видання заявила, що «позбавлення Tut.by статусу мережевого ресурсу спричинить за собою обмеження інтересів національних гравців на ринку ЗМІ та сприятиме приходу на цей ринок іноземних гравців, а також анонімних Telegram-каналів».

Портал TUT.BY – один з найпопулярніших інтернет-ресурсів в Білорусі з високою відвідуваністю і охопленням. Аудиторією сайту називають користувачів віком від 25 до 44 років. Портал, що активно висвітлював протести в Білорусі, раніше отримав чотири попередження від влади, його журналістів неодноразово затримували білоруські силовики

Мінінформ Білорусі призупинив випуск мережевого видання Tut.by з 1 жовтня до 30 грудня 2020 року, терміном три місяці. Сайт продовжує роботу, оскільки реєстрація інтернет-ресурсів в якості мережевих видань в Білорусі є добровільною. Однак позбавлення такого статусу може обмежити роботу журналістів, наприклад, на акціях протесту.

Боротьбу з коронавірусом розглянуть на Спеціальній сесії Генасамблеї ООН

3-4 грудня у Генасамблеї Організації Об’єднаних Націй відбудеться Спеціальна сесія, на якій будуть обговорювати боротьбу з коронавірусом.

Учасники сесію планують «проаналізувати реакцію системи ООН на пандемію», зокрема, наскільки ефективним було реагування структур, які займають найвразливішими верстами населення.

Також однією з тем буде розробка вакцини від коронавірусу та шляхи її розповсюдження серед населення.

 

У світі, станом на 3 грудня, виявили понад 64,5 мільйона інфікованих коронавірусом, померли майже 1,5 мільйона людей, одужали понад 41 мільйон.

 

У Росії зафіксували максимальний добовий приріст хворих на COVID-19 з початку пандемії

За минулу добу в Росії виявили 28 145 нових хворих на COVID-19, повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням інфекції. Це новий максимальний показник добового приросту з початку пандемії.

На сьогодні загальна кількість інфікованих зросла до 2 375 546. Одужали за минулу добу 29 502 людини, що також є максимумом з початку пандемії. Всього в Росії подолали коронавірус 1 859 851 особа.

Померли минулої доби 554 людини із загальної кількості смертей у 41 607.

У світі, станом на 3 грудня, виявили понад 64,5 мільйона інфікованих коронавірусом, померли майже 1,5 мільйона людей, одужали понад 41 мільйон.

Мая Санду про переговори із Росією, корупцію у Молдові та проведення дострокових парламентських виборів (відео)

Новообрана президентка Молдови Мая Санду виступила проти силового вирішення конфлікту в Придністров’ї. Санду також наголосила на важливості проведення дострокових парламентських виборів у країні. «Думаю, всі розуміють, що вибори неминучі, навіть ті, хто боїться втратити своє місце, бачать потребу народу і розуміють, що вони не зможуть нескінченно протистояти бажанню громадян провести дострокові парламентські вибори», – заявила вона в інтерв’ю Молдовській редакції Радіо Свобода.

Маск припускає, що людина потрапить на Марс через шість років

Американський підприємець Ілон Маск припускає, що відправить людей на Марс через шість років.

«Я почуваюся доволі впевнено, що [це відбудеться через] шести років з цього моменту… Якщо нам пощастить, то, можливо, за чотири роки. Ми хочемо відправити туди корабель без екіпажу через два роки», – сказав Маск під час церемонії Alex Springer.

Засновник космічної компанії SpaceX Ілон Маск вважає, що люди мають стати «міжпланетним» видом, та мріє колонізувати Марс.

 

ОАЕ передали Україні 100 тисяч експрес-тестів на COVID-19 та 200 тисяч масок

Об’єднані Арабські Емірати передали Україні 100 тисяч наборів експрес-тестів на антитіла IgM/IgG до COVID-19, повідомили під час зустрічі заступниці керівника Офісу президента України Юлії Соколовської з дружиною посла Об’єднаних Арабських Еміратів Аль-Каабі.

Соколовська зазначила, що отримані тести та засоби індивідуального захисту передадуть до Центру громадського здоров’я МОЗ України, який і розподілятиме їх по регіонах.

За весь час пандемії в Україні захворіли понад 758 тисяч людей, більш ніж 369 тисяч одужали, померли – 12 717.

 

Обрана президентка Молдови виступила проти силового вирішення конфлікту в Придністров’ї

Обрана президентка Молдови Мая Санду виступила проти силового вирішення конфлікту в Придністров’ї. Про це вона заявила в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами Санду, врегулювання конфлікту треба і далі шукати у форматі Братиславського протоколу, «п’ять плюс два», і воно має бути політичним.

«Щодо придністровського врегулювання є важливі принципи, на яких ми наполягаємо. Перш за все, це дотримання суверенітету і територіальної цілісності нашої країни. Це знаходження рішення тільки мирними шляхами, дипломатичними методами», – заявила Санду.

У листопаді, після обрання, вона виступила за виведення російських військ із регіону. Речник Кремля, коментуючи пропозицію Санду, заявив, що це може дестабілізувати ситуацію.

Так звана «Придністровська Молдавська Республіка» – одна з кількох самопроголошених утворень, що виникли на території колишнього СРСР на початку 1990-х років.

Влада Молдови не контролює територію Придністров’я. Адміністрація в Тирасполі має підтримку Росії, проте незалежність Придністров’я Москвою не визнана.

Росія: підсудний Шамсутдінов не став вибачатися за вбивство офіцера

У Росії обвинувачений у вбивстві восьми військових рядовий Раміль Шамсутдінов не став вибачатися перед удовою застреленого ним офіцера Данила П’янкова. Солдат-строковик стверджує, що старший лейтенант знущався з нього, побиття відбувалося в коридорах, де немає відеокамер, повідомив російській службі Радіо Свобода адвокат Равіль Тугушев.

За словами Шамсутдінова, П’янков намагався нахилити його головою в унітаз, а за кілька днів до стрілянини не давав спати і змушував вчити статут.

«Скажи, будь ласка, невже не можна було слухати накази мого чоловіка, сумлінно вивчити статут. Навіщо убив мого чоловіка?» – запитала Шамсутдінова в суді вдова Оксана П’янкова.

Підсудний сказав, що не може відповісти на це запитання. Він не став вибачатися перед удовою, хоча робив це щодо інших родичів загиблих.

На суді також були представлені підсумки огляду відеозаписів із приміщення, в якому Шамсутдінов з 22 до 25 жовтня 2019 року разом із іншими строковиками «вивчав різні документи». За словами сторони обвинувачення, «будь-яких конфліктів із іншими військовослужбовцями, застосування до них насильства, в тому числі до Шамсутдінова, з боку будь-кого не встановлено». На це Шамсутдинов заявив, що били його в приміщеннях, де немає камер відеоспостереження, наприклад у малому коридорі біля гардероба.

Раміля Шамсутдінова звинувачують за статтями «Вбивство» і «Замах на вбивство». Його справу розглядає суд присяжних. Зараз докази висуває сторона обвинувачення. Раніше двоє свідків підтвердили знущання і побиття Шамсутдінова.

У жовтні 2019 року у військовій частині селища Гірський у Забайкаллі рядовий Раміль Шамсутдінов застрелив вісім осіб, у тому числі двох офіцерів. Згідно зі свідченнями солдата, з нього знущалися колеги по службі, а один із офіцерів погрожував йому зґвалтуванням.

У міністерстві оборони визнали, що у Шамсутдінова був конфлікт із одним із офіцерів. Була порушена кримінальна справа про дідівщину. Читинський гарнізонний військовий суд засудив до двох років умовного терміну солдата Руслана Мухатова, який знущався з Шамсутдінова. У вересні 2020 року справу Шамсудтінова слідчі передали до суду.

Ейфелеву вежу відкриють для відвідувачів із 16 грудня

Закрита в рамках заходів боротьби з поширенням COVID-19 Ейфелева вежа у Парижі відновить роботу з середини грудня.

«Раді повідомити про відновлення роботи Ейфелевої вежі з 16 грудня 2020 року», – йдеться в повідомленні на сайті вежі.

Повідомляється, що вежа буде відкрита я з 10:30 до 18:30.

Під час відвідин вежі застосовуватимуться «найсуворіші заходи безпеки», повідомила адміністрація.

Щороку Ейфелева вежа приймає понад шість мільйонів відвідувачів і є однією з найвідвідуваніших туристичних пам’яток світу.

У Франції з 15 грудня в рамках другого етапу пом’якшення карантинних обмежень відновлять роботу музеї та культурні об’єкти.

Британія стала першою країною, яка схвалила використання вакцини від Pfizer та BioNTech

2 грудня Велика Британія стала першою країною у світі, яка схвалила використання вакцини від коронавірусу, виробленої фармацевтичними кампаніями Pfizer (США) та BioNTech (Німеччина).

У британському уряді кажуть, що вакцина буде доступна по всій країні з наступного тижня. Комітет з вакцин вирішить, які пріоритетні групи будуть щеплені в першу чергу, наприклад, жителі будинків для людей похилого віку, медичний персонал, літні люди і люди, які клінічно вкрай вразливі для коронавірусу.

Генеральний директор Pfizer Альберт Бурла назвав рішення британського уряду «історичним моментом».

 

Вакцина розглядається як найкращий шанс для світу повернутися до деякої подоби нормального життя в умовах глобальної пандемії, що забрала життя майже 1,5 мільйона людей.

Американська компанія Pfizer та німецька компанія BioNTech раніше подали заявку на екстрену реєстрацію їхньої вакцини від коронавірусу у Європейському союзі.

Ліцензію на використання вакцини у США та ЄС також намагається отримати ще одна американська компанія Moderna. Компанія стверджує, що вакцина виявилася ефективною в 94,1% випадків.

Німеччина: автомобіль в’їхав у пішохідну зону, чотири людини загинули

Автомобіль в’їхав у пішохідну зону в німецькому місті Трірі. Чотири людини загинули, включно з дев’ятимісячною дитиною. За словами мера Вольфрама Ляйбе, до 15 людей отримали травми.

51-річного водія німецькі ЗМІ називають Берндом В. Його затримала поліція.

За даними посадовців, підозрюваний був нетверезим. Водночас немає ознак, що інцидент був політично мотивованим.

Речник місцевої поліції Карл-Петер Йохем заявив, що підозрюваний рухався один кілометр, «збиваючи людей у випадковому порядку на своєму шляху». Потім його зупинив поліцейський автомобіль.

Трір вважають найстарішим містом Німеччини. Його населення становить близько 110 тисяч людей. Воно розташоване поблизу від кордону з Люксембургом.

Член Європарламенту з Угорщини подав у відставку після участі в «секс-вечірці»

Член Європейського парламенту з Угорщини подав у відставку після участі в «секс-вечірці» в бельгійському Брюсселі під час карантину.

Йожеф Саєр, член консервативної партії «Фідес» прем’єра Угорщини Віктора Орбана, заявив, що співпрацює з поліцією.

За даними ЗМІ, 27 листопада поліція увірвалася на вечірку, на якій були присутні дипломати та член Європейського парламенту. Бельгійські журналісти пишуть, що секс-вечірка була лише для чоловіків.

«Я був там. Після того, як поліція запитала про мою особу, оскільки я не мав з собою свого ID, я повідомив, що є членом Європейського парламенту», – розповів Саєр.

1 грудня поліція повідомила, що перехожий бачив чоловіка, який «втікає через канаву», маючи руки в крові. Ймовірно, це був Саєр. Травму він міг отримати, коли намагався залишити місце подій.

Саєр запевняє, що не вживав жодних препаратів. Коментуючи пігулку екстазі, яку знайшли в його рюкзаку, політик запевнив, що нічого не знає про неї.

Він висловив жаль з приводу порушення карантинних обмежень і назвав свій «проступок» «суто особистим».

Саєр був членом Європейського парламенту з моменту приєднання Угорщини до Європейського союзу у 2004 році. Він був заступником голови Європейської народної партії до 2019 року.

Партія «Фідес» заявляє, що виступає за так звані традиційні християнські цінності й жорстко виступає проти ЛГБТ-спільноти. Сам Саєр був одним із авторів поправок до Конституції Угорщини, яка тепер визнає лише шлюби між чоловіком і жінкою. 

 

Отруєний «Новачком» Скрипаль потребує постійної допомоги медиків – ЗМІ

Стан здоров’я колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля, отруєного в березні 2018 року в британському місті Солсбері бойовою отрутою «Новачок», стабільний, але він потребує щоденної допомоги медиків. Це випливає з телефонної розмови дочки Скрипаля Юлії та її двоюрідної сестри Вікторії, стенограму якого опублікувала 1 грудня газета «Московский комсомолец». Звідки редакція отримала запис, видання не повідомляє, відзначаючи лише, що сама розмова відбулася 21 листопада.

Якщо вірити виданню, дзвінок із Великої Британії до Росії зробила Юлія на прохання батька, який захотів дізнатися у родичів із міста Ярославль, як почувається його 93-річна матір. Самому Сергієві Скрипалю, зі слів дочки, довго говорити важко: після отруєння у нього в горлі стоїть спеціальна трубка, яка допомагає йому дихати. Медики «чистять» її щодня, Скрипалеві «бракує повітря», і він періодично «закашлюється». Через це, за словами Юлії Скрипаль, колишній співробітник ГРУ змушений постійно жити з лікарем. Сама вона живе зараз окремо від батька і сподівається побачитися з ним на Новий рік.

Згідно зі стенограмою телефонної розмови, найбільшої шкоди отруєння «Новачком» завдало носоглотці Скрипаля. Чи відновиться вона, лікарі не прогнозують, оскільки, як висловилася Юлія, «раніше такого отруєння не було ні з ким».

Сама Юлія Скрипаль, яка теж отримала дозу «Новачка», майже повністю відновилася після отруєння. Якщо вірити розмові, з наслідків у неї залишилися тільки «проблеми з очима», а саме з «фокусуванням зору».

У телефонній розмові Юлія Скрипаль також розповідає, що її батько «відчуває дуже велику провину» за те, що дочка піддалася через нього смертельній небезпеці. При цьому Юлія вважає, що якби вона не приїхала тоді до батька погостювати, то він би загинув. «Був би він один, ніхто б його в будинку не знайшов», – каже донька Скрипаля. На її думку, колишнього співробітника ГРУ врятувало тільки те, що, отримавши дозу отрути, він вийшов разом із нею прогулятися – через це їх обох знайшли в непритомному стані на вулиці в людному місці.

Колишній співробітник ГРУ Росії Сергій Скрипаль був отруєний 4 березня 2018 року в британському місті Солсбері. Разом із ним постраждали його дочка Юлія та кілька громадян Великої Британії, серед них – жінка, яка згодом померла.

Британська влада встановила, що Скрипалі були отруєні бойовою хімічною отрутою «Новачок». Лондон звинуватив в організації отруєння російські спецслужби. Виконавцями злочину слідство вважає агентів російської військової розвідки Анатолія Чепігу та Олександра Мішкіна.

Велика Британія, ЄС і США запровадили санкції проти російських громадян і компаній, які, на їхню думку, можуть бути причетні до замаху на Скрипалів і розробки отрути. Москва усі звинувачення відкидає, вважаючи отруєння в Солсбері провокацією західних спецслужб.

 

Космічний апарат із Китаю вперше за 44 роки збере ґрунт на Місяці

Китайський космічний апарат «Чан’є-5» здійснив успішну посадку на поверхню Місяця. Посадка відбулася о 17:15 за київським часом у районі піку Рюмкера в Океані Бур у західній частині видимої сторони Місяця, повідомляє Reuters.

Метою місії є збирання місячного ґрунту, на це завдання модуль має 48 годин. Потім апарат доправить капсулу з приблизно двома кілограмами ґрунту на орбітальний модуль, який вирушить назад до Землі.

У разі успіху місії Китай стане третьою країною в світі, що доставила ґрунт із Місяця на Землю – після США та СРСР. Остання місія з доставки місячного ґрунту була здійснена в 1976 році.

 

ЄСПЛ присудив 21 тисячу євро засудженому за державну зраду російському фізику

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) зобов’язав російську владу виплатити 21 тисячу євро компенсації фізику з міста Красноярська Валентину Данилову, засудженому у справах про державну зраду і шахрайство, повідомив голова правозахисної групи «Агора» Павло Чиков.

Суд дійшов висновку, що влада Росії порушила право Данилова на справедливий судовий розгляд і право на допит свідків. Науковець вважає, що суддя міг бути упереджений, а присяжні могли співпрацювати зі співробітниками правоохоронних органів.

Колишній директор теплофізичного центру в Красноярську, фізик Валентин Данилов у 2004 році був засуджений крайовим судом до 14 років позбавлення волі. Його звинуватили в передаванні китайській стороні секретних даних про космічну техніку. Суд присяжних виправдав Данилова, але Верховний суд Росії за зверненням прокуратури повернув справу на новий розгляд. Інший склад присяжних визнав провину фізика. У листопаді 2012 року районний суд у Красноярську задовольнив клопотання вченого про умовно-дострокове звільнення.

 

У Росії перевіряють на екстремізм висловлювання опозиціонера Навального

Російські слідчі перевіряють заяву опозиційного політика Олексія Навального, зроблену в ефірі радіостанції «Ехо Москви» 27 квітня, повідомляють російські інформагенції. Тоді Навальний розповідав про свою програму з підтримки громадян під час пандемії «П’ять кроків для Росії». Навального запідозрили в закликах до насильницького повалення конституційного ладу.

Навальний вважає, що перевірку проводять, оскільки «Путін, який сидить у своєму бункері», не хоче, щоб Навальний повернувся до Росії з Німеччини, де він має курс реабілітації після отруєння речовиною з групи «Новачок».

Головний редактор радіостанції «Ехо Москви» Олексій Венедиктов також вважає, що Навального вирішили «налякати, щоб він не повернувся до Росії». Венедиктов не побачив у словах опозиціонера закликів до екстремізму. Він також повідомив, що до радіостанції з приводу перевірки щодо Навального ніхто не звертався.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков сказав 1 грудня журналістам, що Володимир Путін не враховує позицію Навального або інших опозиціонерів під час ухвалення рішень.

 

56 країн-членів ОЗХЗ закликали Росію розкрити обставини отруєння Навального

В Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) Москву закликали розкрити обставини отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального.

Документ, підписаний 56 зі 193 країн-учасників ОЗХЗ під час 25-ї сесії, опублікувала в твіттері британська делегація.

У спільній заяві йдеться про те, що будь-яке отруєння людини нервово-паралітичною речовиною вважається використанням хімічної зброї, і це викликає занепокоєння. Зазначено, що будь-яке застосування хімічної зброї є неприйнятним і суперечить міжнародним нормам.

Країни-учасники організації, що підписали документ, засудили використання проти російського опозиціонера отруйної речовини з групи «Новачок» і нагадали, що ним у 2018 році у Великій Британії були отруєні колишній офіцер ГРУ Сергій Скрипаль і його дочка Юлія.

Заяву, крім Британії, підписали країни Євросоюзу, США, Канада, Австралія, Туреччина, Японія, Україна, Грузія й інші.

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.

У Білорусі до страйку приєдналися близько 100 шахтарів «Білоруськалію»

Шахтарі білоруського держпідприємства «Білоруськалій» продовжують приєднуватися до страйку, передає білоруська служба Радіо Свобода. За даними страйккому, число тих, хто страйкує, щодня зростає, їх уже близько 100 осіб.

Робітники вимагають відставки Олександра Лукашенка, проведення нових президентських виборів, звільнення політв’язнів і припинення насильства.

Підземний тракторист 4-го рудоуправління Віктор Гуринович опублікував відеозвернення, записане в шахті. «Ми на межі гуманітарної катастрофи: тортури, знущання, вбивства, насильство по відношенню до інакомислячих, до простих цивільних – це те, що тут відбувається кожен день», – говорить у своєму відеозверненні шахтар.

За його словами, населення Білорусі «втомилося терпіти непрофесіоналізм, хамство і неадекватність нелегітимної влади, яка замість діалогу пропонує тільки жорсткий тиск і агресію». «Пора нагадати, що ми – не бидло, ми – люди», – каже шахтар.

Співробітники «Білоруськалію» 17 серпня приєдналися до загальнонаціонального страйку. Вони вимагали провести перевибори, звільнити політв’язнів і покарати винних у насильстві проти протестувальників. Через кілька днів співробітники КДБ затримали члена страйкового комітету підприємства Дмитра Куделевича, пізніше йому вдалося втекти через вікно в туалеті. Зараз він перебуває в Україні. В середині вересня страйкком «Білоруськалію» оголосив акцію безстроковою.

За останні три місяці вже чотири шахтарі підприємства приковували себе наручниками в забої на знак протесту проти результатів президентських виборів і дій силовиків у Білорусі.

У штатах Вісконсин та Арізона офіційно підтвердили перемогу Байдена

Офіційні особи штатів Вісконсин та Арізона засвідчили перемогу обраного президента Джо Байдена.

У Вісконсіині після часткового перерахування голосів підтвердили, що Байден випередив чинного президента більш ніж на 20 тисяч голосів.

Губернатор штату Тоні Еверс підписав свідоцтво про завершення виборчого процесу 30 листопада.

Кампанія Трампа заплатила 3 мільйони доларів за перерахунок голосів, який враховував тільки голоси, віддані в двох найбільших демократичних округах Вісконсина. Результат збільшив перевагу Байдена на 87 голосів.

Трамп пообіцяв подати позов, щоб анулювати результати. Для апеляції в нього є п’ять днів.

Трамп і його команда юристів без доказів стверджували, що на виборах були широко поширені фальсифікації і незаконна діяльність. Під час затяжного судового процесу у Вісконсині необхідно було б визнати недійсними до 238 тисяч бюлетенів, щоб скасувати результат. Навіть у випадку успіху 10 голосів колегії вибірників штату було б недостатньо, щоб звести нанівець загальну перемогу Байдена, який переміг з 306 голосами виборників проти 232 у Трампа.

Судові позови Трампа зазнали невдачі і в інших штатах, наприклад, в Арізоні, Джорджії, Мічигані, Неваді та Пенсильванії.

30 листопада влада Арізони також засвідчила перемогу Байдена у цьому штаті з перевагою у 10 457 голосів. Байден – лише другий демократ за 70 років, який переміг в Арізоні.

Радянський консерватор Єгор Лігачов відзначив 100-річчя

Колишній член Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу Єгор Лігачов став першим членом радянського партійного керівництва, який дожив до 100 років.

Наприкінці 1980-х Лігачов вважався другим за впливом чиновником у Радянському Союзі після генерального секретаря ЦК КПРС, а згодом першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова. 29 листопада він відзначив своє 100-річчя.

Політичну кар’єру Лігачов розпочав у Комуністичній партії під час Другої світової війни. Майже два десятиліття він був першим секретарем обласного комітету компартії в російському місті Томськ. У 1983 році Лігачов отримав членство в Центральному комітеті. Він став членом Політбюро в 1985 році.

Під керівництвом Горбачова Лігачов контролював організаційну роботу та ідеологію Комуністичної партії. Його вважали близьким союзником Горбачова, коли Горбачов став запроваджувати демократичні реформи. Однак пізніше Лігачов асоціювався з консервативними силами і був виключений з ЦК партії в 1990 році.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Лігачов приєднався до керівництва комуністичної партії Росії. Він був законодавцем з 1999 до 2003 року.

 

Проросійський президент Чехії просить надати перелік всіх російських шпигунів у країні – ЗМІ

Президент Чехії Мілош Земан попросив надати перелік всіх російських шпигунів, які працюють на території Чехії, пишуть чеські ЗМІ. Експерти з питань безпеки побоюються, що цей крок може поставити під загрозу джерела чеської контррозвідки.

За даними програми «Радіожурнал» Чеського радіо, 30 листопада Земан зробив відповідний запит до керівника Служби безпеки та інформації Чехії (внутрішньої контррозвідки) Міхала Коуделки.

Чеське радіо повідомляє, що Земан також попросив надати йому документи про всі відомі операції російської розвідки в Чехії.

Земан, який часто висловлює проросійські погляди, наразі не коментував цього повідомлення.

Раніше президент Чехії звинувачував свою власну розвідку в некомпетентності.

30 листопада чеські депутати заявили, що комітети обох палат парламенту обговорять ситуацію.

Голова комітету Сенату з питань безпеки Павел Фішер заявив, що запит Земана про шпигунів може загрожувати безпеці держави.

«Парламент має відіграти свою роль. Ми обговоримо це негайно в сенатському комітеті з питань безпеки», – написав Фішер у твітері.

Колишній міністр внутрішніх справ Чехії Франтішек Бублан заявив, що передача Земану такої інформації «поставить багато людей та поточних операцій під загрозу».

За словами Бублана, не існує причин, чому Земан має отримати цю інформацію.

Гостроти ситуації додає також те, що днями з візитом до Москви вирушив радник Земана Мартін Неєдлий – не повідомивши про програму свого візиту і влаштувавши його в обхід Міністерства закордонних справ Чехії.

Служба безпеки та інформації Чехії повідомляє останніми роками про зростання активності російських шпигунів у країні. У відомстві стверджують, що Росія намагається «працювати» в країнах Європейського союзу та країнах-членах НАТО.

Єврокомісія розглядає застосування санкцій через поширення дезінформації

Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.

Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».

У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».

МВС Білорусі підтвердило використання «попереджувальних пострілів» на акціях 29 листопада

Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило, що силовики застосовували «спеціальні засоби» проти протестувальників, які продовжують протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка після суперечливих президентських виборів.

Речниця міністерства Ольга Чемоданова 30 листопада написала в Telegram, що правоохоронці вдалися до попереджувальних пострілів та інших спецзасобіва, щоб змусити демонстрантів розійтися. Раніше білоруська служба Радіо Свобода повідомила також, що силовики застосовували проти демонстрантів сльозогінний газ та електрошокери.

За даними МВС Білорусі, загалом за порушення законодавства про проведення публічних заходів затримано 313 людей.

Мінський правозахисний центр «Весна» повідомив, що кількість затриманих демонстрантів у Білорусі 29 листопада склала понад 420.

За даними правозахисників, більшість затриманих були взяті під варту в Мінську, хоча також були затримання в Бресті, Гродні та інших містах.

29 листопада демонстрації відбувалися в багатьох районах Мінська, і це ускладнює оцінку числа людей, які брали участь у протестах загалом.

Акції протесту в Білорусі тривають уже майже чотири місяці – від 9 серпня, коли відбулися суперечливі президентські вибори. Лояльна Лукашенкові Центральна виборча комісія проголосила його президентом на шостий поспіль термін. Опозиція вважає переможницею виборів Світлану Тихановську, яка нині перебуває у вигнанні.

США, Євросоюз, Україна та інші держави не визнали переобрання Лукашенка.

 

У Пакистані у двох аваріях загинули щонайменше 24 людини

У Пакистані 30 листопада в двох окремих аваріях загинули понад два десятки людей. Про це повідомляє місцева поліція.

Щонайменше 13 людей загинули внаслідок зіткнення автобусу та мікроавтобусу у Пенджабі. Близько 20 людей постраждали і були госпіталізовані. Причини аварії наразі невідомі.

Окрім того вночі мікроавтобус перекинувся після зіткнення з навантаженою цеглою вантажівкою у провінції Сінд, внаслідок чого загинули 11 людей. Найімовірнішою причиною аварії вважають перевищення швидкості.

Згідно з офіційною статистикою, погана інфраструктура, незадовільне обслуговування транспортних засобів та невідповідні правила техніки безпеки є причиною численних аварій в Пакистані і тисяч смертей щороку.

Байден пошкодив ногу, граючись із собакою

Обраний президент США Джо Байден на вихідних пошкодив ногу, граючись із одним зі своїх собак, Мейджором, повідомив його офіс.

Спочатку лікарі вважали, що Байден лише потягнув щиколотку, однак обстеження виявило в обраного президента мікротріщини в кістці. Через це Байдену, ймовірно, доведеться кілька тижнів носити спеціальний ортез.

20 листопада Байдену виповнилося 78 років, він стане найстаршим президентом США в історії. Протягом виборчої кампанії звучали побоювання з приводу стану його здоров’я, однак лікарі неодноразово офіційно заявляли, що Байден практично здоровий, бадьорий і готовий до виконання обов’язків.

Здоров’я Байдену побажав у твіттері і чинний президент Дональд Трамп – який, як і раніше, заперечує в судах свою поразку на виборах.

У сім’ї Байденів – дві німецькі вівчарки, Мейджор і Чемп. Планується, що вони переїдуть у Білий дім після інавгурації.