Голова Палати представників та представниця Демократичної партії Ненсі Пелосі прокоментувала формальне сповіщення Білого дому щодо авіаудару, який призвів до загибелі іранського генерала Касема Солеймані.

За словами політикині, текст повідомлення «викликає більше питань, ніж дає відповідей».

«Цей документ викликає серйозні та невідкладні питання щодо вибору часу, способу та підґрунтя для рішення адміністрації (Трампа – ред.) вдатися до ворожих дій проти Ірану», – йдеться в заяві Пелосі.

Читайте також: Британія забезпечить супровід своїм кораблям в Ормузькій протоці через зростання напруги в регіоні​

Вона також звернула увагу на те, що документ вирішили засекретити, назвавши його «незвичним».

«Це вельми незвичне рішення – позначити цей документ як секретний у всій його повноті – лише поглиблює наші численні побоювання та передбачає, що Конгрес та американський народ мають лишитися в невіданні щодо нашої національної безпеки», – заявила вона.​

Трамп, своєю чергою, заявив, що наказав здійснити напад, аби «припинити війну» та що Солеймані займався плануванням «неуникненних та зловісних» нападів на об’єкти інтересу та союзників США.

4 січня стало відомо, що Білий дім надіслав Конгресу формальне сповіщення щодо авіаційного удару, який призвів до загибелі іранського генерала Касема Солеймані.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Іран наразі не відповів військовими діями на загибель свого генерала, очільника сил «Кудс» Касема Солеймані, однак низка представників іранської влади виступили із різкими заявами. Зокрема радник президента Ірану Хасана Роугані Хесамеддін Ашена 5 січня заявив, що в Ірану «нуль проблем із американським народом» і нагадав, що Тегеран міг знайти спільну мову з попередніми адміністраціями Білого дому.

«Наша єдина проблема – Трамп. У разі війни саме він нестиме всю повноту відповідальності», – заявив Ашена.

Читайте також: Пелосі розкритикувала сповіщення Трампа щодо вбивства Солеймані​

Сам Хаменеї погрожував «суворою помстою» за загибель Солеймані.

Президент США Дональд Трамп напередодні заявив, що в разі нападу з боку Ірану Вашингтон завдасть удару по 52 «іранських об’єктах».

«Сполучені Штати щойно витратили 2 трильйони доларів на озброєння. Ми найбільші і наразі найкращі у світі! Якщо Іран атакує американську базу чи будь-якого американця, ми надішлемо дещо з цього нового красивого озброєння у їхньому напрямку… і без вагань!», – заявив він.

Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф у відповідь звернув увагу на те, що серед мішеней США нібито можуть бути громадські місця та культурні цінності Ірану.

«Ті, хто маскуються під дипломатів та безсоромно погрожують іранським культурним та цивільним об’єктам, не мали б навіть завдавати собі клопоту відкривати юридичний словник. Jus cogens означає безапеляційність норм міжнародного права, тобто міжнародні червоні лінії», – заявив він.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…

28 людей загинули внаслідок авіаційного удару по військовій школі в столиці Лівії Тріполі, заявив 4 січня підтримуваний ООН уряд цієї держави.

«Повітряний напад на військову школу в Тріполі вбив 28 кадетів і поранив ще десятки», – повідомив речник Міністерства охорони здоров’я Уряду національної єдності Амін аль-Гашемі.

Інший речник цього відомства Малік Мерсет повідомив інформаційній агенції AP, що напад стався в районі столиці Хадаба на південь від центру міста, де вже кілька місяців тривають бої.

За словами Мерсета, 37 людей зазнали поранень і були доправлені до найближчих лікарень.​

Уряд у Тріполі поклав відповідальність за напад на самопроголошену «Лівійську національну армію». Угруповання наразі не коментувало цей випадок.

Читайте також: Туреччина планує розміщення військ у Лівії. Чому це викликало занепокоєння інших держав?​

Бої в столиці Лівії між «ЛНА», яка підпорядковується генералу Халіфі Хафтару та проурядовими силами тривають з квітня 2019 року. Наразі Уряд національної єдності утримує контроль над містом.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

Громадяни Хорватії 5 січня обирають главу держави з-поміж двох кандидатів, котрі здобули найбільше голосів в першому турі 25 грудня. Чинна президентка Колінда Ґрабар Кітарович, кандидатка від правлячого Хорватського демократичного союзу, набрала 26,6% голосів, а колишній премʼєр-міністр Зоран Міланович, якого підтримали опозиційні соціал-демократи – 29,5%.

Право голосу на сьомих президентських виборах від проголошення незалежності 1991 року мають 3,8 мільйона громадян.

Згідно з останніми опитуваннями, вирішальними будуть голоси тих громадян, котрі в першому турі голосували за співака Мирослава Шкора, кандидата від крайніх правих сил.

Читайте також: Головування Хорватії в ЄС: Загреб прагне відновити переговори про членство Албанії та Північної Македонії​

Хорватія – парламентська републіка, глава держави має обмежені політичні повноваження. Пост президента в минулому займали Франьо Туджман, Стʼєпан Месич та Іво Йосипович.

Ґрабар-Кітарович очолює країну з 2015 року. Її підтримує правоцентристська партія «Хорватський демократичний союз», яка була правлячою в Хорватії більшу частину часу з моменту здобуття незалежності в 1991 році.

Членом Північноатлантичного альянсу країна стала 2009 року, в Європейський союз вступила 2013 року. У 2020 році Хорватія вперше головує в Євросоюзі з початку свого членства.
…

Французька поліція розслідуватиме різанину в передмісті Парижа, яка сталася 3 січня, як терористичний напад.

За даними прокуратури, нападник страждав серйозними психічними захворюваннями. Водночас розслідувачі встановили, що він мав екстремістські погляди та планував напад.

Місцевий прокурор та детективи стверджують, що нападник, якого застрелили під інциденту, вигукував «Аллаху Акбар» («Аллах – найвеличніший»). Крім того, у нього в рюкзаку знайшли релігійну літературу.

3 січня в південному передмісті Парижа Вільжуф невідомий напав з ножем на перехожих в парку. Були поранені три людини, одна з них померла. Нападника застрелили поліцейські.

У Франції діють посилені заходи безпеки після серії терактів, починаючи з 2015-го року. Їх жертвами стали понад 250 осіб.
…

НАТО оголосило, що зупиняє тренувальну місію для солдатів в іракській армії після вбивства іранського генерала Касема Сулеймані.

В Альянсі заявили, що навіть якщо очолювана Канадою місія продовжиться, питання безпеки для її персоналу будуть «першочерговими».

«Ми продовжуємо вживати всіх необхідних запобіжних заходів. Місія НАТО продовжується, але тренування тимчасово зупиняються», – сказав речник НАТО Ділан Вайт.

Впливовий іранський генерал, командувач силами «Кудс» Касем Сулеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді в ніч на 3 січня. Іран пообіцяв помститися за вбивство генерала.

 
…

Президент Сербії Александар Вучич скасував свій візит до Чорногорії на тлі суперечки навколо нового чорногорського закону про свободу віросповідання.

«Я вирішив не їхати, це було узгодженого із [Сербським патріархом] Іринеєм… Ми поважаємо їхню незалжність», – сказав Вучич.

Він планував відвідати сербські церкви в Чорногорії на Різдво за юліанським календарем, яке святкують 7 січня. Чорногорські посадовці заявили, що його візит загострить відносини між двома країнами.

У грудні 2019 року чорногорський парламент ухвалив закон, за яким релігійні організації мають довести право власності на майно, якими вони заволоділи до 1918 року, коли здебільшого православна Чорногорія була об’єднана з Королівством Сербів, Хорватів і Словенців.

Сербія стверджує, що новий закон призведе до конфіскації майна Сербської православної церкви у Чорногорії. Подґоріца заперечує звинувачення.

 
…

Постачання російської нафти на білоруські нафтопереробні заводи відновлене, повідомив заступник голова концерна «Бєлнафтахім» Володимир Сізов. 

«Сьогодні о 17:05 вже включено насосні агрегати і починає здійснюватися постачання нафти в напрямку НПЗ «Нафтан». У міру оформлення маршрутних доручень обсяг буде додаватися і будуть поставки в тому числі для Мозирського НПЗ», – сказав Володимир Сизов.

За його словами, уже до кінця доби 4 січня прокачають 6 тисяч тонн.

Переговори про ціну російської нафти для Білорусі у 2020 році тривають: білоруська сторона вимагає зменшення ціни порівняно з 2019 роком. Безмитна російська нафта для Білорусі наразі коштує 83% від світової ціни – 334 долари за тонну.

Білорусь вимагає також компенсації за російський податковий маневр, який негативно відбився на надходженнях у бюджет Білорусі від експорту нафтопродуктів. 

Білорусь наразі є фактичним монополістом у транзиті російської нафти до Центральної Європи та України. Протягом останньої суперечки між Мінськом та Москвою щодо поставок нафти транзит не зупинявся. Проте уряд Білорусі 3 січня заборонив експорт нафтопродуктів, у тому числі в Україну, щоб зберегти їх для внутрішнього споживання. Наразі інформації про скасування цієї заборони немає.

Росія 1 січня зупинила постачання нафти в Білорусь. Білоруські НПЗ (Мозирський і «Нафтан» з міста Новополоцька) знизили завантаження до технологічного мінімуму.

4 січня «Бєлнафтахім» повідомив про домовленість з Росією на постачання першої партії нафти, що закуповується за ціною без премії. Пільгове постачання нафти обсягом 133 тисяч тонн з Росії готові вести дві російські компанії, які належать російському олігарху Михайлу Гуцерієву. Усього Білорусь купує в Росії 25 мільйонів тон нафти.
…

У столиці Індонезії Джакарті внаслідок зсувів ґрунту та повені загинули щонайменше 53 людини. Про це 4 січня повідомила місцева влада.

Рятувальники продовжують пошуки людей, які могли опинитися під тоннами бруду. Роботи ускладнює погана погода, перебої з подачею електроенергії та небезпечна місцевість.

Через стихію близько 400 тисяч жителів вирушили до тимчасових притулків.

Нинішню повінь вже назвали найсильнішою за десятиліття у цій країні, тоді як за прогнозами сильні дощі у найближчі дні не припиняться.
…

Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон 4 січня наказав залучити близько 3 тисяч військових резервістів для боротьби з масштабними лісовими пожежами.

Виступаючи по телебаченню, Моррісон зазначив, що наступні 24 години будуть надзвичайно складними.

Від початку пожеж загинули 23 людини, зруйновано понад 1200 будинків, дві електростанції.

Місцева влада також повідомила, що вогонь майже повністю знищив національний парк Фліндерс-Чейз в туристичному регіоні Австралії. Основними мешканцями парку були кенгуру, коали та єхидни.

Влада Нового Південного Уельсу 3 січня оголосила семиденний надзвичайний стан, надавши силовикам повноваження примусово евакуювати людей.

Пожежі в Австралії тривають з осені.
…

Виборча рада Іспанії ухвалила 3 січня відсторонити сепаратистського президента Каталонії Кіма Торру з регіонального парламенту, що тягне за собою втрату президентської посади.

У грудні Вищий суд Каталонії засудив Торру за відмову вилучити сепаратистську символіку з громадських будівель під час виборчої кампанії та заборонив йому обіймати державні посади впродовж 18 місяців.

Статут автономії Каталонія визначає, що голова уряду регіону має бути водночас і законодавцем у регіональних зборах.

Раніше цього тижня ордер на арешт сепаратистського лідера Каталонії Карлеса Пучдемона був припинений бельгійськими судовими органами через імунітет політика як європейського законодавця.
…

США надсилають на Близький Схід близько 3 тисяч солдатів зі складу 82-ї повітряно-десантної дивізії. Як повідомляє Reuters із посиланням на Пентагон, це рішення ухвалене як запобіжний захід на тлі численних погроз на адресу США.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Гасема Солеймані, яке сталося вранці 3 січня поблизу аеропорту в столиці Іраку Багдаді незабаром після прибуття очільника підрозділу «Кудс» з Ірану.

Удар був завданий за розпорядженням президента США Дональда Трампа.

Від травня 2019 року США розмістили на Близькому Сході приблизно 14 тисяч військовослужбовців.
…

Голова уряду Ізраїлю Біньямін Нетаньягу подякував президенту США Дональду Трампу за ліквідацію ВПС США у Багдаді іранського генерала Гасема Солеймані. Про це повідомляє Times of Israel.

Нетаньягу також висловив підтримку США у «боротьбі за безпеку, мир та самозахист».

За словами Нетаньягу, Сулеймані відповідальний за смерть невинних американців та багатьох інших, і він планував подальші напади.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» Гасем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Американські та іранські посадовці підтвердили смерть одного з найбільш впливових посадовців Ірану внаслідок удару по двох автомобілях в міжнародному аеропорту Багдада в ніч на 3 січня.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.
…

Президент Польщі Анджей Дуда може не поїхати на Всесвітній форум пам’яті жертв Голокосту, який відбудеться в Ізраїлі. Одна з основних причин відмови Дуди від поїздки полягає в тому, що головним гостем форуму має стати президент Росії Володимир Путін.

Офіційного рішення з цього питання ще немає, але польській стороні не подобається роль, яку може відіграти російський президент під час форуму, повідомила Gazeta Wyborcza.

Представник президента Польщі Кшиштоф Шчерський заявив, що для польської сторони є неприйнятною програма заходів, згідно з якою Путіну буде надана можливість продовжити висловлювати помилкові тези про Другу світову війну.

Путін в останні дні 2019 року кілька разів висловився про причини початку Другої світової війни, політику Польщі та СРСР у передвоєнні роки, про пакт Молотова – Ріббентропа. Він порушив цю тему спершу на підсумковій річній пресконференції, згодом на саміті СНД і на засіданні колегії міністерства оборони Росії.

Путін, зокрема, звинуватив Польщу у співпраці з Німеччиною під час поділу Чехословаччини, назвав польського посла в Берліні «антисемітською свинею» і фактично виправдав радянське вторгнення в Польщу у вересні 1939 року, повторивши тези радянської пропаганди, що польський уряд тоді фактично не керував країною. Висловлювання Путіна викликали різку реакцію Польщі.
…

Міністерство юстиції США в черговий раз опублікувало службові документи ФБР, що включають допити ключових свідків у справі про ймовірне втручання Росії в американські президентські вибори у 2016 році. Розслідування протягом двох років вів спецпрокурор Роберт Мюллер.

Документ на 356 сторінках публікують телеканал CNN і сайт BuzzFeed.

У документах, зокрема, міститься інформація про зустріч сина президента США Дональда Трампа-молодшого з російською юристкою Наталією Весельницькою у готелі Trump Tower в Нью-Йорку в червні 2016 року. Свідчив про цю зустріч топ-менеджер російського будівельного холдингу Crocus Group Іраклій Кавеладзе.

Згідно зі записами ФБР, з проханням відвідати зустріч до Кавеладзе звернувся перший віце-президент групи компаній Crocus Group. За словами Кавеладзе, помічник Араза Агаларова розповів про те, що у Весельницької є негативна інформація про суперницю Трампа на виборах Гілларі Клінтон і це нібито є метою зустрічі.

Кавеладзе розповів слідчим про те, що у Trump Tower був присутній старший радник і зять президента США Джаред Кушнер. За словами бізнесмена, Кушнер був роздратованим і не розумів необхідності зустрічі. Радник, за словами Кавеладзе, відразу після початку переговорів поцікавився, чи мають учасники інформацію про Клінтон. Кавеладзе зізнався, що час було витрачено даремно.

Крім інформації про допит Кавеладзе документ містить записи про бесіди з іншими особами з оточення президента США.

Видання BuzzFeed звертає увагу, що Мін’юст представив документ у відредагованому вигляді.
…

Парламент Північної Македонії 3 січня підтримав заяву про відставку прем’єр-міністра Зорана Заєва, подану після домовленості політичних партій перед достроковими парламентськими виборами 12 квітня. Зоран Заєв залишає свою посаду після двох років і семи місяців при владі.

До виборів 12 квітня країну очолить технічний уряд. Очікується, що парламент вибере новий перехідний уряд на чолі з Олівером Спасовськи до півночі. Цей уряд і має організувати вибори.

Наприкінці жовтня минулого року Північна Македонія призначила дострокові вибори після провалу на саміті ЄС, де лідери країн Євросоюзу не дійшли згоди щодо початку переговорів про вступ до об’єднання двох балканських країн –  Північної Македонії та Албанії. Проти старту переговорів з обома країнами висловилася Франція. Данія та Нідерланди підтримали її в питанні про Албанію.
…

Греція, Кіпр та Ізраїль підписали угоду на будівництво 1900-кілометрового підводного газопроводу, який пролягатиме від сходу Середземномор’я до Європи. Проєкт EastMed потенційно має допомогти континенту знизити залежність від постачань газу із Росії.

Прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс, прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу та президент Кіпру Нікос Анастасіадес підписали угоду 2 січня в грецьких Афінах.

Це відбулося на тлі намірів Росії почати транзит газу через два нові газопроводи – «Північний потік-2» і «Турецький потік», який мають запустити 8 січня.

Греція, Ізраїль та Кіпр планують залучити приватних інвесторів для будівництва EastMed. Проєкт мають побудувати до 2025 року.

Вартість проєкту оцінюється в сім мільярдів доларів. Очікується, що спочатку через газопровід можна буде транспортувати 10 мільярдів кубометрів газу із ізраїльських та кіпрських вод до грецького острова Крит. Потім газ доставлятимуть на материкову частину Греції, а звідти – в європейську газову мережу через Італію.

Туреччина виступає проти EastMed, стверджуючи, що не дозволить подібні проєкти без своєї участі чи затвердження у східному Середземномор’ї. Натомість США та Європейський союз підтримують газогон. Вашингтон часто наголошує, що Європа повинна бути менш залежною від постачання газу з Росії.
…

Білоруські нафтопереробні заводи у Мозирі та Новополоцьку повідомили Радіо Свобода, що працюють на торішніх запасах з мінімальним завантаженням.

Москва і Мінськ досі не домовилися з ключових питань щодо ціни на нафту на 2020 рік, тарифу на транзит територією Білорусі, а також про компенсацію за російські зміни в оподаткуванні нафтової галузі.

Відсутність контрактів Радіо Свобода підтвердили в управлінні реалізації нафтопродуктів новополоцького підприємства «Нафтан» (Вітебська область). Там зазначили, що з 1 січня припинено постачання російської сировини – нових домовленостей з нафтовими компаніями немає. Підприємство працює на залишках з минулого року. При цьому завантаження доводиться знижувати, заявили на підприємстві. Аналогічна ситуація і на нафтопереробному заводі в Мозирі Гомельскої області, зазначив співробітник адміністрації.

Білорусь постачає продукцію своїх НПЗ і в Україну.

В останні дні 2019 року президенти Росії та Білорусі провели телефонні переговори, за підсумками яких Олександр Лукашенко скликав 31 грудня нараду з керівництвом нафтохімічного комплексу і доручив «підключити альтернативні джерела». Передусім йдеться про постачання сировини залізничним транспортом з портів на Балтиці, а також через нафтопровід «Дружба».

Білорусь має досвід альтернативних поставок з Венесуели – під час конфлікту з Росією через океан було перекинуто 11 мільйонів тонн нафти. Білорусь також отримувала нафту з Азербайджану транзитом через Україну.
…

У Латвії набрав чинності закон, що надає громадянство країни новонародженим дітям жителів, що мають статус негромадянина. Він надавався колишнім громадянам Радянського Союзу, які приїхали до країни після окупації в 1940 році, але не пройшли процедуру натуралізації після відновлення незалежності балтійської держави.

У Латвії живуть два мільйони людей. Понад 200 тисяч з них є негромадянами. Для отримання паспорта їм потрібно скласти іспит на знання державної мови, Конституції та історії Латвії. Відтепер закон забороняє надавати статус негромадянина дітям, які народилися в Латвії після 1 січня 2020 року, якщо батьки дитини не захочуть для нього громадянства іншої країни, повідомляє видання «Делфі».

Закон був ухвалений з ініціативи колишнього президента країни Раймонда Вейоніса. Передбачається, що новий порядок отримання громадянства стосуватиметься невеликої кількості людей – у 2016 році негромадяни зареєстрували 47 новонароджених дітей, у 2017 році – 51, а в 2018 році – 33 дитини.
…

Президент США Дональд Трамп сказав президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану в телефонній розмові 2 січня, що «сторонні сили» ускладнюють ситуацію в Лівії. У повідомленні Білого дому про зміст цієї розмови не було вказано, які саме країни чи утворення має на увазі Трамп.

Раніше 2 січня турецький парламент на екстреній сесії підтримав пропозицію про однорічний мандат на розміщення військ Туреччини на території Лівії. Анкара стверджує, що таке розгортання є життєво важливим для захисту інтересів Туреччини в Лівії та на сході Середземномор’я.

Міжнародні аналітики припускають, що турецькі сили можуть загострити конфлікт в Лівії.

Базований у Тріполі уряд національної згоди прем’єр-міністра Фаїза аль-Сараджа бореться за владу з силами генерала Халіфи Хафтара, що базується на сході Лівії.

Лояльні до Хафтара сили, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та російські найманці, в квітні почали наступ на Тріполі з метою захопити столицю.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що уряд національної згоди попросив Анкару розгорнути свої сили у Лівії.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

Президент США Дональд Трамп та його турецький колега Реджеп Таїп Ердоган домовилися про необхідність деескалації напруженості в сирійській провінції Ідліб, повідомляє Білий дім 2 січня.

«Лідери погодилися з необхідністю деескалації в Ідлібі, Сирія, з метою захисту мирного населення», – йдеться в повідомленні Білого дому.

Телефонна розмова двох лідерів відбулася через день після того, як вісім людей загинули в провінції Ідліб внаслідок ракетного удару з боку сирійських урядових сил.

На північному заході Сирії лише за два тижні грудня понад 235 тисяч людей залишили свої будинки, рятуючись від бомбардувань і наступу сил президента Башара Асада, якого підтримує Росія, повідомила ООН.

 
…

Парламент Туреччини 2 січня на позачерговому засіданні більшістю голосів схвалив розміщення військ у Лівії для підтримки тамтешнього уряду, підтримуваного ООН. Турецькі законодавці підтримали дозвіл на однорічний мандат розміщення військ.

Міжнародні аналітики припускають, що турецькі сили можуть загострити конфлікт в Лівії.

Базований у Тріполі уряд національної згоди прем’єр-міністра Фаїза аль-Сараджа бореться за владу з силами генерала Халіфи Хафтара, що базується на сході Лівії.

Лояльні до Хафтара сили, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та російські найманці, в квітні почали наступ на Тріполі з метою захопити столицю.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що уряд національної згоди попросив Анкару розгорнути свої сили у Лівії. Анкара каже, що цей крок важливий для Туреччини, щоб захистити свої інтереси в Лівії та в східній частині Середземного моря.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

У Казахстані нагородили медаллю Темірлана Кадауова, пасажира літака Fokker-100 компанії Bek Air, який розбився 27 грудня, повідомляє казахстанська редакція Радіо Свобода.

Під час аварії 23-річний Кадауов затулив собою вагітну пасажирку. Після падіння він допоміг їй вибратися з літака, відвів на безпечну відстань і допомагав іншим пасажирам.

Темірлан Кадауов був нагороджений медаллю «За відзнаку в запобіганні й ліквідації надзвичайних ситуацій».

Літак Fokker 100 авіакомпанії Bek Air вилетів 27 грудня вранці за маршрутом Алмати – Нур-Султан. При зльоті він втратив висоту, пробив бетонну огорожу, зіткнувся зі споруджуваним двоповерховим будинком (в ньому в той момент нікого не було) і впав у районі житлових будинків.

На борту літака було п’ять членів екіпажу і 93 пасажири, в тому числі іноземці: двоє громадян України, громадянин Киргизстану, громадянин Китаю. Решта – громадяни Казахстану. 12 людей загинули, понад 60 – постраждали.

Слідчі вважають, що причиною катастрофи могла бути помилка пілотів або технічна несправність у системі навігації. Урядова комісія з розслідування причин аварії має підбити попередні підсумки своєї роботи до 10 січня 2020 року.

 
…

Десятки тисяч людей евакуювали в столиці Індонезії Джакарті в четвер після раптових повеней і зсувів ґрунту, в результаті яких загинули понад 20 людей. Цілі райони Джакарти та околиць затопило після сильного дощу 31 грудня і в перші години Нового року.

Причинами загибелі стали утоплення, переохолодження і зсуви ґрунту, 16-річного юнака смертельно вразило струмом.

Повідомляється про значні проблеми з електрикою, тисячі пошкоджених будинків і зниклу худобу.

Влада Індонезії заявила, що екстремальні погодні умови можуть тривати по всій країні до 7 січня. Синоптики ж не виключають, що дощі йтимуть до середини лютого.
…

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що звернеться до парламенту (Кнесету) з проханням надати йому імунітету від судового переслідування за трьома кримінальними справами. Це може затримати початок кримінального процесу проти нього на кілька місяців.

Ізраїльський прем’єр оголосив про запит за кілька годин до закінчення терміну, відведеного для подачі такого прохання. Суд не може розпочатися, коли поданий запит на імунітет.

У листопаді прокуратура звинуватила Нетаньягу в хабарництві, шахрайстві і зловживанні довірою. За версією слідчих, прем’єр надавав державні пільги на сотні мільйонів доларів ізраїльським медіамагнатам в обмін на подарунки і лояльне висвітлення своєї діяльності.

Нетаньягу всі звинувачення відкидає і називає справи політичними.

Ізраїль переживає політичну кризу. У грудні Кнесет оголосив про саморозпуск після того, як всі спроби сформувати уряд провалилися. Нові парламентські вибори заплановані на 2 березня.

У кінці грудня Нетаньягу переміг на праймеріз своєї партії «Лікуд». Таким чином, саме він буде очолювати партію на виборах.
…

Поліція затримала близько 400 людей під час протестів 1 січня в Гонконгу.

Мирна продемократична хода з десятками тисяч учасників переросла в сутички з правоохоронцями, які застосовували сльозогінний газ.

Правоохоронці повідомили, що затримали протестувальників за звинуваченнями «в незаконному зібранні та володінні бойовою зброєю».

Протести розпочалися в червні проти намірів влади дозволити екстрадицію громадян Гонконгу до Китаю. Під юрисдикцію Пекіна колишня британська колонія перейшла в 1997 році. Зараз Гонконг – напів автономний «спеціальний адміністративний регіон».

У жовтні влада Гонконгу офіційно відкликала законопроєкт про екстрадицію на материковий Китай правопорушників, підозрюваних у кримінальних злочинах.

Тепер учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.
…

У перший день 2020 року папа Римський Франциск заявив про важливість миру на планеті і усвідомлення за це відповідальності, передає портал Vatican News.

«Саме тому Святий Папа Павло VI захотів присвятити перший день року мирові: молитві, усвідомленні відповідальності за мир. На цей 2020 рік послання наступне: мир – це шлях надії, шлях, яким поступаємо через діалог, примирення та екологічне навернення», – сказав понтифік.

Він закликав «зійти з п’єдесталів гордості» і просити «благословення Пресвятої Богородиці».

«Тоді рік, який розпочинається, буде шляхом надії та миру, не на словах, але через щоденні жести діалогу, примирення та дбання про створений світ», – зазначив папа.

Раніше у зверненні з нагоди Різдва Христового 25 грудня папа Римський Франциск також згадував про мир в Україні, «конкретних вирішень» на користь якого прагне держава.
…

Іракські військові заявили, що проіранські ополченці покинули територію посольства США в Багдаді, яке напередодні зазнало нападу з їхнього боку.

Заява військового командування Іраку 1 січня надійшла після заклику від «Сил народної мобілізації», які заявили, що їхні прихильники мають вийти з території посольства. Це проіранське переважно шиїтське ополчення стало одним з головних організаторів протестів на американському об’єкті у відповідь на авіаудари США в Іраку 29 грудня.

31 грудня натовп під вигуки «Смерть Америці» підпалив стіну дипустанови і порушив зовнішній периметр посольства. Однак увійти до самого посольства ополченці не змогли. Одразу після повідомлення про напад у Пентагоні заявили, що США відправлять на Близький Схід додатково 750 військовослужбовців, а наступними днями ще збільшать свій контингент.

Раніше 1 січня американські війська, які охороняють комплекс посольських будівель в Багдаді, вдалися до подразливого газу, щоб відігнати десятки демонстрантів, які провели під посольством усю ніч.

Через ці події держсекретар США Майк Помпео відклав свої візити в низку країн, в тому числі до України. Помпео 1 січня у розмові з прем’єр-міністром Іраку Аділем Абдул-Махді «наголосив на зобов’язанні влади Іраку не допустити подальших нападів на дипломатичну місію США», повідомила пресслужба Держдепартаменту.

Посольство США в Багдаді розташоване в міцно укріпленому урядовому районі, відомому як «зелена зона», доступ сюди суворо контролюється. Раніше воно вже було об’єктом ракетних та мінометних обстрілів.
…

В Іраці проіранське переважно шиїтське ополчення закликало своїх прихильників розійтися з-під посольства США в Багдаді, яке напередодні зазнало їхнього нападу. Як мовиться в зверненні «Сил народної мобілізації» до прихильників, оприлюдненому у відповідь на заклик уряду країни, «ваш сигнал отриманий».

Раніше 1 січня американські війська, які охороняють комплекс посольських будівель, вдалися до подразливого газу, щоб відігнати десятки демонстрантів, які провели під посольством усю ніч.

31 грудня тисячі людей із прапорами підтримуваного Іраном іракського екстремістського угруповання «Катаїб Хезболла», які зібралися біля посольства США в Іраці, штурмували комплекс посольських будівель, охорона й іракські силовики відповіли подразливим газом і шумовими гранатами, щоб розігнати юрбу. За повідомленнями, потерпіли 12 бойовиків. Офіційний Іран заперечив свою причетність до нападу.

Екстремісти й їхні прихильники протестували біля посольства США в Багдаді проти повітряних ударів США в Іраці й Сирії 29 грудня, що були спрямовані проти баз угруповання «Катаїб Хезболла» в цих країнах і призвели до ліквідації принаймні 25 бойовиків.

«Катаїб Хезболла» («Бригади партії Аллаха») є одним із угруповань, що ввійшли до складу «Сил народної мобілізації» («Аль-Хашд аш-шаабі») – ополчення, що було створене за підтримки уряду Іраку 2014 року для боротьби проти угруповання «Ісламська держава». Воно також бере участь у нинішній війні в Сирії на боці влади президента Башара аль-Асада.
…

У Гонконзі тисячі людей вийшли на нову демонстрацію, вимагаючи від влади цього спеціального адміністративного району Китаю поступок.

Ходу за демократію організував «Громадянський фронт за права людини», група, яка вже організовувала минулого року демонстрації з участю мільйонів людей.

«Ми маємо йти пліч-о-пліч і не забувати про наші первісні наміри. Ми не забудемо про всіх придушуваних і не відступимо від вимог щодо них», – сказав на демонстрації лідер руху Джиммі Шам.

Святкування «західного» Нового року в Гонконзі були менш гучні, ніж звично, через протести, які завдали важких ударів торгівлі, туризмові і секторові розваг району. Зокрема, був скасований традиційний новорічний феєрверк.

Новорічної ночі поліція знову застосовувала подразливий газ, гумові кулі й водомети проти учасників противладних протестів.

У Гонконзі вже місяцями тривають акції протесту громадян, які побоюються наступу центральної влади Китаю на автономні права району і вимагають розшити демократію в ньому.
…