Франція здобула перемогу на «Дитячому Євробаченні», Україна – сьома

Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ

Смерть Марадони: поліція Аргентини почала розслідування щодо одного з лікарів легендарного футболіста

Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.

Українці в Римі закликали парламент Італії визнати Голодомор геноцидом

Українська спільнота у Римі вчергове звернулася до парламенту Італії з вимогою визнати актом геноциду Великий голод в Україні 1932-33 років та запровадити вивчення цієї теми у місцевих школах. Звернення до італійських депутатів зачитали в неділю під час поминальної акції жертв Голодомору. На центральній площі Венеції біля руїн Стародавнього Риму зібралася майже сотня активістів громади, передає кореспондент Радіо Свобода.

У відкритому листі українців мовиться, що «офіційно в Італії проживають майже 250 тисяч громадян України, багато з них є нащадками потерпілих внаслідок Голодомору, багато українців мають італійське громадянство, це громадяни, які працюють в країні для добробуту її суспільства, сплачуючи податки».

З огляду, зокрема, на цей факт громада просить обидві палати італійського парламенту визнати штучний голод 1932-33 років в Україні геноцидом українського народу та ухвалити спеціальну резолюцію. Також є прохання засудити головного відповідального за геноцид, радянський режим під керівництвом Йосипа Сталіна, та сприяти долученню документів про Голодомор до навчальних програм італійських шкіл, щоб поширювати знання про трагедію з метою не допустити подібного у майбутньому.

На акції був присутній представник ліберальної проєвропейської партії «Італійські радикали», який підтримав заклик спільноти та звернувся до учасників не втрачати сил і продовжувати зусилля для визнання Голодомору геноцидом на політичному рівні в країні.

Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький, розповідаючи про історію викриття трагедії Великого голоду, нагадав, що саме італійські дипломати у травні 1933 року повідомляли урядові про винищення голодом українських селян.

«Однак у тодішній Італії на догоду Москві про це не говорили вголос, як і нині мало говорять про російсько-українську війну, що сьомий рік триває на сході України», – зазначив Городецький.

Під час акції лунали молитви, жалобні пісні, діти із запаленими свічками читали вірші. Подібні мітинги-реквієми українці Риму проводять в листопаді щороку із закликом до влади Італії приєднатися до держав, які вже визнали геноцидом Голодомор в Україні 1932-33 років.

Італія – серед більшості країн, які ще не визнали Великий голод в Україні актом геноциду. Українські дипломати щоразу закликають офіційний Рим зробити цей крок. На заваді цьому експерти називають як юридичні, так і політичні мотиви, зокрема і «фактор Москви».

При цьому громадськість в країні щороку більше дізнається про минулу трагедію українського народу. Активно в цьому плані працюють італійські науковці, публіцисти та діячі культури. Цього року вийшов друком перший художній роман італійського автора Руджеро Д’Алессандро «Голодомор. Весна в Україні». Раніше були надруковані кілька історичних досліджень італійських науковців. Найвідоміше із них – «Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі у повідомленнях італійських дипломатів 1932-1933 років», автор якого знаний дослідник історії СРСР Андреа Граціозі.

На острові Сардинія у місті Кальярі завдяки сприянню української громади та посольства 2016 року встановили монумент жертвам Голоду.

Відомі також кілька мистецьких проєктів італійських художників, присвячених трагічній темі.

Українські активісти південного міста Авелліно спільно з місцевими журналістами та акторами долучилися цього року до міжнародного проєкту Національного музею Голодомору-геноциду в Києві, здійснивши переклад та запис аудіоекскурсії музеєм італійською мовою.

Цього року також деякі італійські видання та інтернет-ресурси присвятили окремі шпальти статтям про трагедію українського народу та намагання Києва домогтися у світі визнання Великого голоду актом масового винищення українців.

В Мінську силовики розганяють «Марш сусідів» – відомо про понад сотню затриманих

В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.

Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.

Читайте також: Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»

Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.

Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.

У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.

 

Підрив смертника в Афганістані: мінімум 30 загиблих

Щонайменше 30 афганських співробітників служб безпеки загинули внаслідок вибуху машини смертника на армійській базі в провінції Газні 29 листопада, повідомляє місцева влада.

Вибух стався на в’їзді до бази, розташованої в Третьому районі Газні, близько 8 ранку. Ще 24 людей отримали поранення.

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану підтвердив факт нападу, але не надав деталей щодо кількості загиблих.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за вибух.

Читайте також: Кулеба розповів, як Україна готова допомогти у відбудові Афганістану

Цього ж дня самогубець на авто напав на конвой голови ради провінції Зубал Аттаджана Хакбаята. Троє людей загинули, 12 поранені. Хакбаят вижив, отримавши легкі поранення.

Провінція Газні регулярно ставала місцем сутичок між афганськими силовиками та бойовиками екстремістського угруповання «Талібан» протягом останніх місяців. Близько 10 з 19 районів провінції перебувають під контролем талібів.

Ще раніше, в серпні 2018 року, бойовики напали на місто Газні, внаслідок чого загинули сотні людей – військових і цивільних.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

Посла Сербії у Чорногорії проголосили персоною нон ґрата

Міністерство закордонних справ Чорногорії оголосило персоною нон ґрата сербського посла Владіміра Божовича. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зовнішньополітичне відомство у Подґориці стверджує, що посол протягом тривалого часу «втручався у внутрішні справи Чорногорії» та що подавав «заяви, несумісні з узвичаєними прийнятними стандартами виконання дипломатичної функції». Божовича раніше вже офіційно попереджали, щоб він не зневажав певні події з чорногорської історії.

Приводом для видворення стала промова посла на виставці історичних документів, в котрій він «нелегітимну Подґорицьку скупщину назвав звільненням й вільним волевиявленням чорногорського народу». Подґорицькою скупщиною називають зібрання просербських «народних вождів» 1918 року під захистом сербського окупаційного війська на котрому проголосили приєднання Чорногорії до Сербії й позбавлення трону короля Ніколи Петровича. Після відновлення незалежності 2006 року чорногорський парламент скасував всі постанови Подґорицької скупщини.

Божович не має дипломатичного досвіду. В Сербії він був працівником Міністерства внутрішніх справ. В Подґориці часто подавав заяви на підтримку просербської опозиції, котра здобула перемогу на виборах у серпні.

У відповідь на захід Подґориці, Сербія оголосила персоною нон ґрата Тарзана Мілошевича, чорногорського посла в Белграді. На думку оглядачів, видворення послів погіршить відносини між двома колишніми югославськими республіками, котрі після розвалу Югославії ще 15 років перебували в конфедерації.

Папа Римський призначив 13 нових кардиналів

Папа Римський Франциск на церемонії у Ватикані 28 листопада призначив 13 нових кардиналів.

Через пандемію церемонія була скромна. На кожного кардинала було допущено лише 10 гостей, які могли побачити, як Папа вручає їм перстень та «біретту» – традиційну червону шапочку, яку носять римо-католицькі кардинали.

Всі учасники церемонії, окрім Папи, були в масках, та сиділи окремо. Новим кардиналам дозволялося знімати маски, коли вони ставали на коліна перед Франциском. Захід також не супроводжували звичні прийоми.

Дев’ять з 13 нових кардиналів, молодші 80 років, що дає їм можливість увійти до секретного конклаву, який обиратиме зі свого складу наступного Папу.

Це вже третя така церемонія, яку проводить Франциск з моменту обрання у 2013 році. Нині він призначив вже 57 відсотків з 128 кардиналів, які є членами конклаву.

Вплив нинішнього Папи на конклав, який обиратиме його наступника, розглядається як крок, спрямований на те, щоб залучити якомога більше кардиналів, які поділяють його бачення більш відкритої та перспективної Римо-Католицької церкви.

Франциск вже призначив 18 кардиналів з країн, що розвиваються, священнослужителі яких раніше такого високого звання не отримували, наприклад, перші кардинали з Брунею та Руанди.

72-річний архієпископ Вашингтону Вілтон Грегорі став першим афро-американським кардиналом. Раніше в інтерв’ю Washington Post він заявляв, що хоче стати «голосом афро-американського співтовариства у вусі Папи». В окремому інтерв’ю Reuters він сказав, що хоче знайти спільну мову з обраним президентом США Джо Байденом, незважаючи на розбіжності з таких питань, як аборти. Його підвищення до кардинала відбувається в той час, коли Сполучені Штати переглядають расові відносини на тлі низки вбивств поліцією беззбройних чорношкірих.

Кардинали з Брунею та Філіппін не можуть подорожувати і отримають своє кільце і «біретту» від папського делегата.

У своїй проповіді Франциск сказав чоловікам «не зводити очей з бога», уникати всіх форм корупції і не піддаватися «мирському духу», який може супроводжувати престиж і влада їх нового рангу.

Тихановська хоче зустрітися з Путіним

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

За словами Тихановської, опоненти Олександра Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

«Ми хотіли би викласти свою точку зору, хотіли би почути позицію Росії з білоруського питання. Ми – сусіди. І ми будемо продовжувати наші взаємовідносини в майбутньому. Хотілося б поспілкуватися. І білоруси на це дуже чекають. Не підтримки режиму (Лукашенка), а висловлювання про білорусів, про наше бажання розбудовувати наше майбутнє усім разом, а не зусиллями однієї людини», – зазначила Тихановська.

Президент Росії Володимир Путін раніше привітав Олександра Лукашенка з його оголошеною перемогою на виборах президента Білорусі, які відбулися 9 серпня цього року. Путін зробив це наступного дня після голосування.

«Привітати, то привітав. Але ви знаєте, мені так здається, в Росії теж не очікували, що протестний рух (Білорусі) цього разу сильний, і ми йтимемо до перемоги, тому що в очах білорусів Лукашенко не є легітимним. І ця боротьба, цей протестний рух проти хамства, проти неповаги, проти нелюдяності вже зараз. Розумієте? Тоді ніхто ж не очікував, що так буде. Це тільки білоруси самі знали, що цього разу все буде інакше. І, як ми бачимо, тоді надала підтримку Росія режиму (Лукашенка). Але зараз якийсь процес вичікування, очікування. Активної підтримки (з боку Росії) немає», – зауважила Тихановська.

Наразі, повідомила лідерка білоруської опозиції, жодних сигналів із боку Кремля стосовно можливої зустрічі з Путіним не надходило.

Водночас Тихановська розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, що планує відвідати Україну «найближчим часом». Дата такого візиту узгоджується з Києвом, опозиціонерка поінформувала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонним справ Дмитром Кулебою.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.

У Туркменистані поліції доручили штрафувати за відсутність маски по 30 осіб на день

У Лебапській області Туркменистану співробітникам поліції збільшили щоденний план із виявлення й затримання порушників маскового режиму – по 30 осіб на день, пише туркменська служба Радіо Свобода з посиланням на співробітників правоохоронних органів.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на даний час активно штрафують у Башсаці, в Фарапському і Дарганатському районах. Місцеві чиновники проводять перевірки у школах: в разі виявлення учнів без масок штрафують керівництво навчальних закладів.

Житель Дарганатського району розповів, що його затримали під час роботи на земельній ділянці, після чого доставили в поліцію. Йому виписали штраф у розмірі 100 манатів (28,5 доларів) і попередили, що в разі повторного порушення сума штрафу буде збільшена.

Журналістам не вдалося з’ясувати, коли надійшло розпорядження про збільшення плану по штрафах. Представники правоохоронних органів і регіональної адміністрації офіційних коментарів не надали.

Поліція попереджає, що в разі відсутності коштів на оплату штрафу затримані будуть притягнуті до виправних робіт, наприклад, ремонту або фарбування установ. Місцеві жителі стверджують, що за порушення маскового режиму людей притягують також до робіт у приватних господарствах співробітників поліції.

Щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму поліції доручили в кінці жовтня цього року. Таке розпорядження озвучили під час наради в МВС. Високопоставлений чиновник відомства розповідав, що співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф й оформити акт на друзів або родичів.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – для «профілактики інфекційних захворювань». Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції. При цьому масові заходи, які відвідує президент Гурбангули Бердимухамедов, проводяться за участю великої кількості людей без масок.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.

Мер Варшави обіцяє зупинити фінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати силу проти демонстрантів

Мер Варшави Рафал Тшасковський пообіцяв зупинити співфінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати насильство до учасників акцій проти заборони на аборти, йдеться в повідомленні на сайті мерії.

Тшасковський зазначив, що поліція за останні декілька днів змінила своє ставлення до демонстрантів – проти людей застосували кийки і газ. «Ще кілька тижнів тому поліція займалася захистом демонстрантів. Тепер, як ви бачите, поліція за політичним наказом змушена порушувати основні принципи, яким вона повинна слідувати», – сказав він.

За словами мера Варшави, основний принцип дій поліції – незастосування сили проти мирних демонстрантів. Він додав, що кожен поліцейський повинен мати маркування, а після кожного застосування сили, включаючи прямий примус, поліція повинна надати звіт у парламентський комітет.

Рафал Тшасковський пообіцяв, що влада столиці Польщі уважно стежитиме за діями поліції в ці вихідні. Якщо знову будуть порушені стандарти роботи, то він разом з іншими мерами міст буде розглядати питання про зупинку співфінансування правоохоронців.

Мерія відзначила, що багато років співфінансує діяльність поліції. У 2020 році було виділено понад шість мільйонів злотих (1,6 млн доларів).

Закони про переривання вагітності в Польщі – найсуворіші в Європі і одні з найсуворіших у світі. Досі аборт можна було зробити законно тільки в разі зґвалтування, інцесту, серйозної загрози життю матері і патології плода. На останню причину доводилося 98% всіх зроблених у Польщі легальних абортів. І саме її в кінці жовтня Конституційний суд Польщі визнав «неконституційною».

Це рішення спровокувало масові протести по всій країні. Лише у Варшаві на вулиці 30 жовтня вишли близько 150 тисяч людей. Активісти по всій країні перекривали дороги, зривали церковні служби. У Катовіце поліція застосувала сльозогінний газ для розгону багатотисячної акції. У Кракові люди зібралися у єпархіальній курії з плакатами «Ті, хто живе в Польщі, в цирку не сміються».

Уряд Польщі на тлі масових протестів заявив, що відкладає виконання рішення Конституційного суду.

Щорічно в Польщі проводять близько тисячі легальних операцій по перериванню вагітності, 98 відсотків з яких – через внутрішньоутробні патології плоду.

Групи із захисту прав жінок вказують, що справжнє число абортів серед польських жінок, які проводять або підпільно, або в інших країнах, досягає 80-120 тисяч.

Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю через COVID-19 – розвідка

Розвідка Південної Корея повідомила, що Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю на морі через COVID-19.

Північна Корея стверджує, що не виявила випадків зараження коронавірусом на своїй території, проте експерти ставлять під сумнів заяви КНДР.

За словами південнокорейського депутата Ха Те-кена, який отримав доступ до закритого брифінгу розвідки,  Кім Чен Ин вдається до «ірраціональних заходів» через «параною» щодо COVID-19.

Розвідники заявляють, що Північна Корея стратила чільного посадовця в серпні через порушення обмежень на закупівлю товарів з-за кордону. У жовтні стратили міняльника грошей.

Північна Корея також зупинила риболовлю та виробництво солі, щоб запобігти зараженню морської води вірусом. У межах іншого профілактичного заходу країна залишила близько 110 000 тонн рису з Китаю в північно-східному китайському порту Далянь.

За словами законодавця, розвідка переконана, що Північна Корея закрила Пхеньян та північну провінцію Джангганг. Перед цим локдаун був запроваджений в інших районах, куди нібито завозили несанкціоновані товари.

За даними Сеула, Північна Корея також безуспішно намагалася викрасти дані південнокорейських компаній, що розробляють вакцину проти коронавірусу.

 

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника.

Мохсен Фахрізадех помер у лікарні 27 листопада від поранень, завданих йому під час нападу «озброєних терористів», заявило Міністерство оборони Ірану.

У відомстві додали, що медики не змогли допомогти Фахрізадеху, який очолював науково-дослідний та інноваційний підрозділ Міністерства оборони.

«На жаль, медичній команді не вдалося його врятувати, і кілька хвилин тому менеджер та науковець досяг високого статусу мучеництва після багаторічних зусиль і боротьби», – йдеться у заяві міністерства, переданій державними ЗМІ.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що є «серйозні ознаки ролі Ізраїлю» в нападі на Фахрізадеха.

«Терористи вбили видатного іранського науковця сьогодні. Це боягузтво – із серйозними ознаками ролі Ізраїлю – свідчить про відчайдушне підбурювання до війни з боку винуватців», – написав Заріф у твітері.

Він закликав міжнародну спільноту «покінчити з їхніми ганебними подвійними стандартами й засудити цей акт державного терору».

Ізраїль та Пентагон наразі не коментували вбивство Фахрізадеха.

Напівофіційне іранське інформаційне агентство «Фарс» заявило, що напад стався в Абсарді, невеликому місті на схід від Тегерана. Журналісти пишуть, що свідки почули звук вибуху, а потім кулеметного вогню. Напад був націлений на машину, в якій перебував Фахрізадех.

Науковець очолював іранську програму «Амад» («Надія»). Ізраїль та Захід заявляють, що програма була військовою операцією для оцінки можливості розробки ядерної зброї в Ірані.

Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що програма «Амад» закінчилася на початку 2000-х.

Україна приєдналася до санкцій ЄС проти «Ісламської держави» та «Аль-Каїди»

Україна стала однією з країн, яка приєдналася до санкцій Європейського союзу проти екстремістських угруповань «Ісламська держава» та «Аль-Каїда». Про це 26 листопада повідомила пресслужба Європейської ради.

Зазначається, що рішення щодо санкційних заходів було ухвалено 19 жовтня. Ним вже існуючі обмеження продовжено до 31 жовтня 2021.

До санкцій приєдналися країни-кандидати на вступ до ЄС: Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Албанія, а також потенційний кандидат Боснія і Герцеговина. Рішення ЄС підтримали Ісландія та Ліхтенштей, що входять до Європейського економічного простору, а також Україна, Молдова, Вірменія та Грузія.

«Вони будуть забезпечувати відповідність своєї національної політики цим рішенням Ради»,  мовиться у повідомленні.

У ЄС взяли до відома та привітали таке рішення країн.

Reuters: хакери з КНДР атакували розробника вакцин від COVID-19

Імовірні хакери з Північної Кореї спробували зламати системи британського виробника ліків та розробника вакцини від COVID-19 AstraZeneca. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.

Співрозмовники агентства розповіли, що зловмисники видавали себе за рекрутерів і зверталися через сайт LinkedIn і месенджер WhatsApp до співробітників AstraZeneca з неіснуючими пропозиціями про роботу. Потім хакери відправляли документи, які нібито описують посадові обов’язки. Ці файли містили шкідливий код для отримання доступу до комп’ютера жертви.

За словами одного з джерел, зловмисники намагалися атакувати зокрема й комп’ютери розробників вакцини. Спроба була невдалою, стверджують співрозмовники Reuters. Деякі з облікових записів, використаних в атаках на AstraZeneca, були зареєстровані на російські електронні адреси, що, можливо, було спробою ввести слідчих в оману, кажуть співрозмовники агентства.

 

Місія КНДР при ООН в Женеві не відповіла на прохання агентства про коментар. Раніше Пхеньян всі звинувачення в кібератаках відкидав. AstraZeneca від коментарів відмовилася.

Кількість кібератак на органи охорони здоров’я, виробників ліків збільшилася з початком пандемії. У листопаді компанія Microsoft заявила, що виявила дві хакерські групи, націлені на розробників вакцин. Корпорація не розкрила назв угруповань.

Агентство Reuters раніше повідомляло про спроби хакерів із Росії, Ірану і Китаю атакувати системи провідних світових виробників ліків і сервери Всесвітньої організації охорони здоров’я. Москва, Тегеран та Пекін звинувачення відкинули.

В уряді Франції заявили, що не визнають Нагірний Карабах, попри резолюцію Сенату

Уряд Франції не збирається визнавати самопроголошений Нагірний Карабах, незважаючи на ухвалену Сенатом 25 листопада резолюцію. Про це йдеться в повідомленні уряду, оприлюдненому 26 листопада.

В уряді нагадали, що під час дебатів у Сенаті державний секретар Жан-Батист Лемуан заявляв про це.

«Наша відповідальність як співголови Мінської групи ОБСЄ полягає у роботі над вирішенням нагорно-карабахського конфлікту шляхом переговорів, зокрема й щодо питання майбутнього статусу Нагірного Карабаху, і результат цих переговорів не може бути визначений заздалегідь і в односторонньому порядку. Наш сьогоднішній пріоритет повинен бути забезпечений безпечним поверненням людей, переміщених внаслідок конфлікту, що виник в останні тижні.  Під час свого звернення до Сенату державний секретар також зазначив, що досі жодна держава не визнала Нагірний Карабах», – мовиться у повідомленні уряду.

Зазначається, що Франція і надалі робитиме все від неї залежне для стабілізації ситуації у Нагірному Карабасі, перш за все, шляхом спільних дій та переговорів з партнерами.

Верхня палата парламенту Франції 25 листопада ухвалила документ, в якому закликає визнати сепаратистський регіон Азербайджану як незалежну державу. Резолюція є декларацією, яка не зобов’язує офіційний Париж до жодних дій.

Азербайджанські законодавці 26 листопада закликали виключити Францію із складу Мінської групи, яка здійснює посередницькі зусилля в конфлікті навколо Нагірного Карабаху. 

Франція разом із Росією та США є співголовою Мінської групи, яка десятиліттями вела переговори з метою вирішення конфлікту, але не змогла досягти відчутних результатів.

Суд у Москві оштрафував «Меморіал» через відсутність маркування «іноземний агент» на книгах про ГУЛАГ

Тверський суд Москви оштрафував на 500 тисяч рублів російське правозахисне товариство «Меморіал» через відсутність маркування «іноземний агент» на книжках, представлених у вересні на Московському міжнародному книжковому ярмарку, повідомила організація в твіттері.

Виставка проходила з 2 по 6 вересня в Манежі, туди з перевіркою прийшли співробітники прокуратури. За даними «МБХ медіа», адміністративну справу відкрили за статтею про порушення закону про «іноземних агентів».

Йдеться, зокрема, про книжки «Татові листи. Листи батьків із ГУЛАГу дітям», «Творчість і побут ГУЛАГу», «Шлях в один кінець. Щоденник Д. Бергмана», «Місце пам’яті Сандармох», кілька брошур, а також настільну гру по радянській історії.

Юрист «Меморіалу» Арсеній Левінсон розповів, що фактів поширення матеріалів без маркування не встановлено. За його словами, книжки були видані до 2016 року і на них дійсно немає маркування.

«На стенді були присутні два штампи, а співробітники «Меморіалу» ставили штамп на кожне видання про те, що «Меморіал» внесений Мін’юстом до відповідного реєстру. Вони перед тим, як поширити – передати відвідувачу ярмарки – відповідний штамп ставили», – сказав він.

Закон про «іноземних агентів» ухвалений у Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. Критерії, за якими визначається така діяльність, в законі чітко не визначені.

«Меморіал» внесли в список «іноземних агентів» у жовтні 2016 року. Ще в грудні 2019 року повідомляли, що сума штрафів для правозахисного товариства досягла трьох мільйонів рублів.

Росія звинувачує Захід у «втручанні» в справи Білорусі

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США та кілька європейських країн у втручанні в справи Білорусі. Це сталося 26 листопада під час зустрічі з Олександром Лукашенком.

Москва продовжує підтримувати Лукашенка упродовж усього часу , який минув після суперечливих президентських виборів 9 серпня.

На пресконференції зі своїм білоруським колегою Володимиром Макеєм Лавров заявив, що Захід «використовує брудні методи так званих кольорових революцій, включно з маніпулюванням громадською думкою, підтримкою сил, які є відверто антиурядовими, а також сприянням їхній радикалізації».

Західні лідери відмовилися визнати результати виборів і підтримали опозиційну лідерку Світлану Тихановську, яка виїхала з Білорусі до сусідньої Литви через погрози щодо неї та її родини.

Тисячі демонстрантів, які вимагають відставки Лукашенка, виходять на вулиці Мінська кожні вихідні після виборів. Протестувальники вважають, що 38-річна Тихановська є справжньою переможницею серпневих виборів.

 

Баку закликає усунути Францію як посередника в проблемі Нагірного Карабаху

Азербайджанські законодавці 26 листопада закликали виключити Францію із складу Мінської групи, яка здійснює посередницькі зусилля в конфлікті навколо Нагірного Карабаху. Такою є реакція Баку на резолюцію Сенату Франції щодо визнання Нагірного Карабаху.

Заклик виключити Францію як державу-посередника Азербайджан адресував ОБСЄ, яка є куратором Мінської групи.

Верхня палата парламенту Франції 25 листопада ухвалила документ, в якому закликає визнати сепаратистський регіон Азербайджану як незалежну державу. Резолюція є декларацією, яка не зобов’язує офіційний Париж до жодних дій.

Це рішення ухвалене після того, як на початку цього місяця Вірменія за посередництва Москви погодилася на мирну угоду з Азербайджаном. Ця угода передбачає повернення під контроль Баку всіх прилеглих до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області районів Азербайджану, а також частини Нагірного Карабаху, які азербайджанська армія фактично контролює за результатами війни тривалістю шість тижнів.

Франція разом із Росією та США є співголовою Мінської групи, яка десятиліттями вела переговори з метою вирішення конфлікту, але не змогла досягти відчутних результатів.

 

Тихановська планує відвідати Україну «найближчим часом»

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що планує «найближчим часом» відвідати Україну. Про це вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я хочу сказати велике дякую українцям, які нас підтримують, і українському уряду. Ми постійно чуємо слова підтримки. І Україна приєдналася до європейських санкцій, не визнала легітимність Лукашенка (Україна офіційно заявляла лише про наміри приєднатися до санкцій – ред.). Братський народ підтримує нас, чудово. На жаль, дата візиту в Україну поки не затверджена, але сподіваюся, що найближчим часом. Не можу сказати точніше, узгоджуємо», – зазначила Тихановська. 

Лідерка білоруської опозиції додала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонним справ Дмитром Кулебою.

На уточнювальне запитання, чи висуває українська сторона якісь умови зустрічі, вона відповіла: «Ні, умов нам висувають, у нас буде дружня зустріч».

У Білорусі понад два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

Повністю розмову з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на сторінці Радіо Свобода у YouTube 28 листопада.

У Туреччині десятки людей засуджені довічно в справі про спробу державного перевороту у 2016 році

У Туреччині десятки людей отримали довічні терміни ув’язнення в справі про спробу державного перевороту в липні 2016 року. Серед засуджених – армійські командири та пілоти.

Їх засудили за різними статтями обвинувачення, включно з вбивствами, спробою змінити конституційний порядок та спробою вбивства президента.

Суд відбувався на 475 людьми впродовж останніх трьох років. Їх звинувачували в координації перевороту й бомбардуванні ключових будівель органів державної влади, включно із секцією парламенту, палацом президента й штабом поліції в Анкарі.

Під час ночі заколоту загинули понад 250 людей. Анкара звинувачує в його організації проповідника ісламу Фетхуллаха Гюлена, який перебуває в США. 79-річний клірик заперечує свою роль у спробі перевороту. Він був одним із шести підсудних, яких судили заочно.

Під час жорсткого надзвичайного стану після перевороту свою роботу втратили понад 100 тисяч людей, включно з чиновниками, суддями та офіцерами поліції.

Ці дії викликали різку критику на Заході. Кілька європейських країн висловили побоювання, що Ердоган під приводом режиму надзвичайного стану консолідує в своїх руках ще більшу владу. Однак турецька влада запевняла, що непричетних до заколоту громадян режим надзвичайного стану не стосується.

Міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу заявив, що через ймовірні зв’язки з Гюленом заарештували близько 96 тисяч людей.

Суди над багатьома підозрюваними тривають у Туреччині й досі.

 

МЗС Білорусі вручило українському послу ноту протесту

Українського посла Ігора Кизима 26 листопада викликали у Міністерство закордонних справ Білорусі. Про це повідомили у білоруському відомстві.

«Українському дипломату вручена нота МЗС, в якій білоруська сторона висловила рішучий протест у зв’язку з безперервною серією антибілоруських акцій щодо Посольства Республіки Білорусь в Україні і зажадала забезпечити на належному рівні безпеку дипломатичної місії відповідно до норм Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року», – мовиться у повідомленні.

У МЗС Білорусі стурбовані «бездіяльністю компетентних органів України щодо припинення провокацій».

«Відзначено, що протиправна діяльність радикальних елементів у будівлі білоруської дипломатичної місії в Києві створює безпосередню загрозу для її функціонування, а також для безпеки співробітників Посольства та членів їх сімей. Заявлено, що Республіка Білорусь очікує реакції української сторони в зв’язку з мали місце провокаціями щодо Почесного консульства Республіки Білорусь у Львові і виходить з того, що акти вандалізму там будуть належним чином розслідувані, отримають відповідну оцінку правоохоронних органів України, а винні понесуть справедливе покарання», – заявили у МЗС Білорусі.

10 серпня під посольством Білорусі в Києві на акції протесту на підтримку білоруської опозиції затримали кількох людей, зокрема і експолітв’язня з Криму Олександра Кольченка.

Під час пікету сталася сутичка між протестувальниками і поліцією. Пізніше всіх затриманих відпустили. За даними української поліції, «група чоловіків» порушувала правопорядок під час акції біля посольства Білорусі. Кольченко отримав 40 годин громадських робіт за звинуваченням у «дрібному хуліганстві».

Відтоді у столиці України відбулися ще кілька акцій на підтримку протестів у Білорусі.

В Аргентині оголосили триденний траур через смерть Марадони

Президент Аргентини Альберто Фернандес оголосив триденний національний траур через смерть легендарного аргентинського футболіста Дієго Марадони. Про це повідомляє агентство Reuters.

Марадона помер 25 листопада через зупинку серцево-судинної системи.

11 листопада Марадону було госпіталізовано, лікарі провели йому операцію через субдуральну гематому. Після виписки його знову відправили до клініки, де він лікувався від алкогольної залежності.

Марадона був одним із найкращих футболістів ХХ століття, чемпіоном світу і найкращим гравцем чемпіонату світу 1986 року. На його рахунку понад 550 матчів у професійній кар’єрі, в яких він забив 292 голи.

Ще в юні роки Марадона отримав прізвисько El Pibe de Oro («Золотий Хлопчик»), яке закріпилося за ним на всю кар’єру.

 

У легендарному чвертьфінальному матчі світової першості-1986 проти команди Англії Марадона забив обидва голи, а його команда перемогла 2:1.

Першим голом був м’яч, забитий рукою, чого арбітри не помітили. Сам Марадона згодом пояснював, що це була «рука Бога». Натомість другий гол форварда був шедевром: Марадона здійснив рейд на 60 метрів, обвівши на шляху до воріт п’ятьох футболістів команди суперника. Уболівальники на сайті ФІФА в 2002 році визнали цей м’яч «Голом століття».

 

Бундестаг: «Новачок» був не лише на пляшці, з якої пив Навальний

Уряд Німеччини повідомив, що сліди бойової отруйної речовини з групи «Новачок», яким був отруєний російський опозиціонер Олексій Навальний, виявлені не тільки на пляшці з водою, з якої пив політик у готелі в місті Томськ, а й на інших предметах. Така відповідь надійшла на запит депутатів німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини». Де саме ще були знайдені сліди «Новачка», влада Німеччини не повідомила.

У Бундестазі також не уточнили, в якому саме вигляді Навальний отримав отруту. «Виявлені сліди не дають вказівки на початкову форму речовини, чи був це порошок, чи це була рідина», – сказано у відповіді уряду Німеччини депутатам.

Речниця Олексія Навального Кіра Ярмиш, коментуючи відповіді Бундестагу, зазначила, що влада Німеччини поки не повідомляла ані їй, ані Навальному про інші предмети зі слідами отруйної речовини.

Пляшку води «Святе джерело», на якій був виявлений «Новачок», колеги Навального з «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) забрали з номера готелю в Томську, в якому опозиціонер жив безпосередньо перед отруєнням. До Німеччини пляшку доставила розслідувачка ФБК Марія Пєвчих.

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний був отруєний 20 серпня, він знепритомнів у літаку, що прямував до Москви. Навального госпіталізували в Омську лікарню і ввели у штучну кому. Через дві доби, після вимог дружини і колег Навального, його перевезли на лікування до Берліна. До тями політик прийшов тільки через 19 днів.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин». Натомість німецькі фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», яка була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Великої Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагає від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу. Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції відносно осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не здійснюють розслідування.

Сам Навальний вважає, що до замаху на нього особисто причетний президент Росії Володимир Путін. У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.

 

США: Трамп помилував Майкла Флінна

Президент США Дональд Трамп 25 листопада оголосив про помилування свого колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна.

«Для мене велика честь повідомити, що генерал Майкл Флінн отримав повне помилування. Вітаю генерала Флінна та його чудову родину, я знаю, що у вас тепер буде справді фантастичний День Подяки!» – написав Трамп у твітері.

Флінн, відставний генерал армії, був одним із тих, кому висунули звинувачення в межах розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році.

Майкл Флінн двічі визнавав себе винним у наданні неправдивих свідчень ФБР про свої контакти з колишнім російським послом Сергієм Кисляком у період перед інавгурацією Трампа. Пізніше ексрадник змінив юридичну тактику, звинувативши ФБР у спробі заманити його в пастку.

Флінн був головним радником кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Після перемоги на виборах Трамп призначив його на одну з ключових посад в адміністрації – радника Білого дому з національної безпеки.

Проте Флінн пішов з посади в лютому 2017 року, після того, як з’ясувалося, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса в питанні про свої контакти з тодішнім послом Росії.

У травні цього року Міністерство юстиції закрило справу проти Флінна. Але федеральний суддя, який головував у справі Флінна, закликав до подальшого судового розгляду цього питання.

Помилування Трампа зупинить судові процеси проти Флінна.

Сенат Франції проголосував за визнання Нагірного Карабаху

Верхня палата парламенту Франції проголосувала 25 листопада за резолюцію щодо визнання Нагірного Карабаху, повідомляє RFI.

305 сенаторів підтримали цей документ, проти виступив один законодавець. Резолюцію, яка має рекомендаційний характер, підтримали всі фракції, за винятком представників ультраправої партії «Національне об’єднання».

Документ пропонує уряду «визнати Нагірно-Карабаську Республіку і перетворити це визнання на інструмент переговорів з метою встановлення міцного миру».

Сенат Франції  також у своєму документі засудив «військову агресію Азербайджану, проведену за підтримки турецької влади та іноземних найманців і вимагає негайного виведення азербайджанських збройних сил і їхніх прихильників із територій, захоплених в результаті військових операцій, проведених в Нагірно-Карабаському регіоні з 27 вересня 2020 року».

Нагірний Карабах є міжнародно визнаною територією Азербайджану, яку населяють переважно вірмени. До початку бойових дій населення цієї території становило близько 150 тисяч людей.

Баку фактично втратив контроль над регіоном, який називався Нагірно-Карабаською автономною областю, наприкінці 80-х років минулого століття. У 1992–1994 році етнічні вірменські сили, які підтримував Єреван, встановили контроль не лише над власне Нагірним Карабахом, а й над сімома районами Азербайджану, де до початку бойових дій жили переважно азербайджанці. Місцеве населення було вимушене залишити території, які вірмени проголосили «буферною зоною», покликаною гарантувати безпеку Нагірного Карабаху.

За результатами війни 2020 року, яка тривала шість тижнів, Азербайджан звільнив значну частину своєї території. Домовленості, досягнути Азербайджаном і Вірменією за посередництва Росії 9 листопада, передбачають, що Баку повністю відновлює контроль над районами, які ніколи не належали до Нагірного Карабаху.

Також угода передбачає закріплення фактичної лінії фронту на момент досягнення домовленостей. Це означає, що під контроль Азербайджану повертається місто Шуша та прилеглі території власне Нагірного Карабаху.

 

Білорусь: журналіст Ільяш отримав 15 діб арешту за акцію, на якій його не було

Затриманий 24 листопада в столиці Білорусі Мінську журналіст телеканалу «Белсат» Ігор Ілляш отримав 15 діб арешту за участь у пікеті 26 жовтня. Того дня марш студентів і пенсіонерів проходив на площі Незалежності в той же час, коли журналіст прямував на завод МАЗ, що розташований в іншій частині міста, повідомляє «Белсат».

Ігор Ілляш є чоловіком затриманої у кримінальній справі журналістки Катерини Андреєвої. У їхній квартирі 24 листопада відбувся обшук.

На суді Ігор розповів, що увечері 24 листопада троє невідомих у цивільному відкрили двері його квартири ключем, який, імовірно, конфіскували у його дружини, пише «Белсат». Ці особи показали постанову про конфіскацію техніки Катерини, але почали забирати і техніку Ігоря, про що він їм сказав. Після цього журналіста забрали в Центральне РУВС Мінська для свідчень у справі дружини, проте там йому пред’явили протокол про правопорушення.

Адвокат заявив клопотання про припинення справи у зв’язку з недоведеністю провини обвинуваченого, але суддя присудила журналісту 15 діб.

Дружину Ільяша Катерину Андреєву затримали після прямого ефіру, який вона вела з місця жорстокого розгону силовиками людей на «Площі Змін» у Мінську 15 листопада. Зараз вона є підозрюваною в кримінальній справі про організацію дій, що порушують громадський порядок. Андреєва перебуває в СІЗО міста Жодіно.

Ілляш і Андрєєва видали книгу «Білоруський Донбас» – «дослідження ролі білорусів і Білорусі в донбаській війні».

Новообрана президентка Молдови хоче зустрітися із Зеленським після своєї інавгурації

Новообрана президентка Молдови Мая Санду хоче зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським упродовж двох тижнів після свої інавгурації.

«У перші два тижні після інавгурації ми організуємо візит до Кишинева президента Румунії Клауса Йоганніса. Також буде організована зустріч з президентом України Володимиром Зеленським», – сказала Санду.

15 листопада Мая Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, перемогла в другому турі виборів президента Молдови. Санду набрала близько 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43%.

Санду заявила, що вважає окупований Росією Крим українським і виступає за виведення російських військ з самопроголошеного Придністров’я.

Глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба нещодавно повідомив, що МЗС вже працює над організацією візиту новообраної президентки Молдови Маї Санду до України​.

 

У Білорусі затримали колишнього слідчого, який допомагав шукати роботу звільненим силовикам

Колишній слідчий Слідчого комітету Білорусі Євген Юшкевич затриманий у Мінську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. За повідомленням, він перебуває у в’язниці на Окрестіна.

Влітку Юшкевич ініціював і запустив проєкт bychange.me – із допомоги в працевлаштуванні силовикам, які втратили роботу через свої вчинки, переконання або висловлену думку.

Відомо, що Юшкевича затримали 24 листопада ввечері. Його аккаунт у твіттері, де він висловлювався про МВС і СК, недоступний.

Євген Юшкевич родом із Могильова. Він закінчив юридичний факультет Білоруського державного університету, два роки працював поза штатом у слідчому відділі прокуратури Мінська, потім ще п’ять – слідчим і старшим слідчим Департаменту розслідування економічних злочинів СК у Мінську.