24 листопада парламент Шотландії ухвалив закон, який робить безкоштовними засоби інтимної гігієни для жінок (тампони, прокладки). Це перша країна у світі, яка вдалася до такого кроку.

Як зазначає ВВС, рішення було ухвалене одноголосно.

Тепер місцева влада має забезпечити, щоб такі засоби, як гігієнічні прокладки та тампони були доступні «кожному, хто їх потребує». На ці заходи планують витрачати близько 24 мільйонів фунтів на рік (906 млн гривень).

Законопроєкт внесла представниця Лейбористської партії Моніка Леннон. З 2016 року вона проводить кампанію проти так званої «period poverty» – ситуації, коли люди з низьким рівнем доходу не можуть дозволити собі доступ до гігієнічних засобів у відповідні періоди.

Авторка законопроєкту наголосила, що в часи пандемії ця проблема стала ще гостріша в країні.

За даними організації Young Scott, опитування, у якому брали участь понад 2000 людей, показало, що приблизно кожен четвертий респондент у школі, коледжі чи університеті Шотландії має проблеми з доступом до гігієнічних засобів, необхідних під час менструацій.

BBC зазначає, що близько 10 відсотків дівчат у Великій Британії не можуть собі дозволити товари цього характеру.

Законопроєкт охоплює і проблему «стигматизації» менструацій. Як йдеться у дослідженні, проведеному у 2017 році, що 71 відсоток молоді віком від 14 до 17 років почуваються незручно, купуючи необхідні гігієнічні засоби.

Ще одна сфера, на яку спрямована дія законопроєкту – освітня. Дослідники зазначають, що майже половина опитаних дівчат не відвідували школу у період менструацій.
…

Новообраний президент США Джо Байден і його віцепрезидентка Камала Гарріс 24 листопада провели захід у місті Вілмінгтоні, штат Делавер, на якому представили кандидатури, які планують висунути на посади у сфері дипломатії й національної безпеки у новій адміністрації, повідомляє «Голос Америки».

За словами Байдена, обрані ним кандидатури є відображенням його переконання в тому, що «Америка володіє найбільшою силою, коли співпрацює з союзниками».

«Це команда, яка відображає той факт, що Америка готова знову вести світ за собою, а не відсторонюватися від нього», – сказав він.

Озвучені кандидатури:

Ентоні Блінкен – голова Держдепартаменту,
Джон Керрі – спецпосланець президента з питань клімату,
Авріл Хейнс – директор Національної розвідки,
Алехандро Майоркас – міністр національної безпеки,
Джейк Салліван – радник президента з національної безпеки,
Лінда Томас-Грінфілд – посол США в ООН.

Байден зазначив, що проблема зміни клімату стане одним із пріоритетів його адміністрації. Колишній держсекретар Джон Керрі буде координувати зусилля по боротьбі зі зміною клімату як спецпосланець президента і увійде до складу Ради з питань національної безпеки.

Це перший випадок, коли до ради увійде співробітник, що займається проблемами зміни клімату.

Представляючи Блінкена, обраний президент висловив упевненість, що цей досвідчений дипломат зможе зміцнити моральний дух Держдепартаменту і підвищити довіру громадськості до зовнішньополітичного відомства. Блінкен в минулому обіймав посаду заступника держсекретаря й інші високі посади на Капітолійському пагорбі, в Білому домі і в Держдепартаменті.

Лінда Томас-Грінфілд, що має 35-річний досвід дипломатичної служби і працювала на чотирьох континентах, заявила, що з приходом адміністрації Байдена дипломатії буде повернута її роль.

Джейк Салліван стане одним із наймолодших радників із національної безпеки за останні десятиліття.

Алехандро Майоркас був заступником міністра внутрішніх справ. Він стане першим латиноамериканцем й іммігрантом, призначеним на посаду міністра внутрішньої безпеки.

Авріл Хейнс в минулому обіймала посади заступника директора ЦРУ і заступника радника з національної безпеки. Вона стане першою жінкою, яка очолить розвідувальне співтовариство США.

Раніше голова федерального Управління служб загального призначення (GSA) Емілі Мерфі повідомила обраному президенту США Джо Байдену про те, що адміністрація Дональда Трампа готова почати формальний процес передачі влади.

Білий дім також погодився надавати Джо Байдену доступ до щоденних секретних звітів розвідки, які містять інформацію про основні загрози національній безпеці по всьому світу.

Сам обраний президент підтвердив журналістам, що йому запропонували брифінги з розвідки, відзначивши, що наразі він у них ще не брав участі. Кандидатам у президенти, які вважаються переможцями, після виборів традиційно надається доступ до цього документа, щоб вони були в курсі найсерйозніших загроз, зазначає Politico.
…

У столиці Білорусі Мінську кілька годин не виходить на зв’язок журналіст Ігор Ілляш. Про це повідомили білоруська служба Радіо Свобода телеканал «Настоящее время», а також, із посиланням на Білоруську асоціацію журналістів», портал Tut.by.

Телефони Ілляша, який працює на телеканалі «Белсат», відключені, він не прийшов на раніше обумовлену зустріч. Колеги приїхали до квартири, де Ігор проживає з затриманою раніше колегою Катериною Андреєвою, двері їм ніхто не відчинив.

Після цього брат журналіста зайшов до квартири і виявив там копію протоколу вилучення комп’ютерної техніки і телефонів. Хто проводив обшук, на якій підставі вилучили техніку, з документа зрозуміти неможливо.

Де перебуває сам журналіст, як і раніше, невідомо.

Дружина Ігоря Ілляша Катерина Андрєєва є фігуранткою кримінальної справи про організацію дій, що порушують громадський порядок. Їй обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 2 місяці, до 20 січня 2021 року.

Правозахисники визнали Катерину Андреєву політичним в’язнем.

Ігор Ільяш і Катерина Андреєва раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017–2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії та є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у російсько-українській війні на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у пленарному засіданні конференції «Афганістан 2020» і розповів учасникам конференції про можливості українських компаній у відбудові Афганістану, повідомила пресслужба МЗС 24 листопада.

«Україна може багато запропонувати. Ми готові брати участь у регіональних та міжрегіональних економічних, інфраструктурних та енергетичних проєктах із залученням Афганістану. Українські компанії готові постачати промислові, будівельні товари, локомотиви, трактори, залізничне обладнання та устаткування. Наші спеціалісти готові організувати тренінги для афганських інженерів, задіяних у побудові залізничної інфраструктури та систем оповіщення», – розповів Кулеба.

Міністр висловив підтримку зусиль керівництва Афганістану у просуванні внутрішньоафганського діалогу.

Кулеба нагадав, що Україна бере важливу участь у місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка» та запевнив у продовженні цього внеску у безпеку, мир та процвітання Афганістану та ширшого регіону.

Допомогова конференція відбулася в Женеві 23–24 листопада за участю представників 66 держав та 32 міжнародних організацій. Вони мають на меті консолідувати міжнародну підтримку мирного процесу в Афганістані.
…

У штаті Пенсильванія на північному сході США офіційно затверджені підсумки виборів президента. Губернатор штату Том Вулф оголосив про перемогу кандидата від Демократичної партії Джо Байдена.

«Згідно з вимогою федерального закону, я підписав документ, який констатує, що голоси виборників дістаються Джо Байдену і Камалі Гарріс», – написав Вулф у твітері.

Після опрацювання бюлетенів у Пенсильванії Байден отримав остаточну перевагу над Трампом: 49,7% проти 49,2%. Це дасть йому 20 голосів виборників від Пенсільванії.

Як зазначає «Німецька хвиля», такі ж результати зафіксували і соціологічна служба Edison Research, а також телеканали NBC і ABC. Офіційні результати виборів ще не оголошені.

Раніше юристи Трампа заявляли, що близько 700 тисяч бюлетенів мають бути визнані недійсними, оскільки були численні процедурні порушення. Однак жодними доказами ці заяви не були підтверджені.

За даними агентства Associated Press і телеканалу CNN, демократ Джо Байден на президентських виборах у США отримав достатню кількість голосів, яка забезпечує йому щонайменше 270 голосів виборників, а саме таке число необхідне для перемоги над чинним президентом, республіканцем Дональдом Трампом.

 
…

У Єревані на 74-му році життя помер Завен Саркисян, директор Музею Сергія Параджанова і особистий фотограф знаменитого режисера, передає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу» із посиланням на близьке оточення Саркисяна.

Повідомляється, що Саркисян захворів на COVID-19, через що був госпіталізований.

В інтерв’ю Радіо Свобода у 2015 році він засуджував окупацію Росією українського Криму, вказуючи на те, що Москва завжди дивилася на Україну, як на «свого васала». «І так само вони на нас дивляться і на всіх. Розумієте? І раптом вони побачили, що це не так. Тоді, давайте Крим заберемо, потім Донецьк, потім ще щось», – говорив Завен Саркисян.

Читайте також: У Києві постраждала квартира родини Сергія Параджанова

Завен Саркисян займав посаду директора музею Сергія Параджанова з 1992 року. До того був директором державного музею народного мистецтва Вірменії.
…

Британський підприємець російського походження Євген Лебедєв, син бізнесмена Олександра Лебедєва, отримав від королеви Єлизавети II титул барона Хемптонського і Сибірського, повідомляє офіційне видання британського уряду The Gazette.

Євген Лебедєв став довічним пером і увійшов до верхньої палати парламенту Британії.

Британські видання The Evening Standard і The Independent, що належать Лебедєву, повідомили, що присвоєний бізнесменові титул відображає його російське коріння і новий дім, який він знайшов у Великій Британії.

Крім Лебедєва, в список довічних перів увійшли 36 осіб, серед них колишній міністр фінансів та закордонних справ Філіп Гаммонд, біограф Маргарет Тетчер Чарльз Мур, чоловік експрем’єра Британії Терези Мей Філіп, молодший брат Бориса Джонсона ексзаступник міністра освіти Джо Джонсон, а також низка колишніх політиків Консервативної партії.

Євген Лебедєв – син колишнього співробітника спецслужб, бізнесмена, акціонера «Нової газети» Олександра Лебедєва. Він провів у Великій Британії більшу частину життя й отримав громадянство цієї країни в 2010 році. Лебедєв володіє компанією Lebedev Holdings Ltd, яка випускає газети The Independent і The Evening Standard.

Дати титул пера Лебедєву-молодшому рекомендував прем’єр-міністр Борис Джонсон, з яким вони дружать багато років. The Evening Standard писала, що Лебедєв був удостоєний титулу за заслуги в медіаіндустрії та благодійну діяльність.

Титули перів у Британії повинні містити вказівку на якусь місцевість. Якщо топонім розташований поза територією країни, британська Геральдична палата повинна отримати згоду на його використання від влади іншої держави.

 
…

У Росії в Петрозаводському міському суді 24 листопада почався третій розгляд у справі карельського історика, лідера регіонального відділення правозахисного товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва.

«Це буде третій за рахунком судовий процес за одним і тим же обвинуваченням», – пише правозахисне товариство «Меморіал». Дмитрієва звинувачують у виготовленні дитячої порнографії, розпусних діях щодо неповнолітньої і зберіганні зброї.

Біля будівлі суду зібралася група підтримки Дмитрієва, повідомляє проєкт Радіо Свобода Север.Реалии. У будівлю суду нікого, крім учасників процесу, не пускають через коронавірусні обмеження. Як очікується, 24 листопада суд обере запобіжний захід (це формальність, оскільки Дмитрієв перебуває під вартою в іншій справі).

Цей же суд 22 липня визнав Дмитрієва винним у сексуальному насильстві над прийомною дочкою і засудив до трьох із половиною років колонії. За іншими пунктами обвинувачення його виправдали. З урахуванням часу, проведеного під вартою, Дмитрієв міг вийти на свободу в листопаді. Пізніше це рішення оскаржили всі сторони процесу.

У вересні Верховний суд Карелії задовольнив вимогу прокуратури і посилив вирок Дмитрієву до 13 років колонії суворого режиму. Крім того, суд скасував виправдувальний вирок за статтями про виготовлення порнографії, розпусні дії і зберігання зброї й направив їх на новий розгляд в новому складі суду. Карельському історику можуть додати ще десять років колонії.

Правозахисники вважають, що кримінальне переслідування історика є помстою за його діяльність.

Багаторічний голова карельського «Меморіалу» – відомий історик і краєзнавець, який розслідував злочини сталінських часів. Саме він знайшов масове поховання в урочищі Сандармох у Карелії, де наприкінці 30-х років XX століття були поховані тисячі арештантів, розстріляних НКВС. Завдяки Дмитрієву і «Меморіалові» стали відомі імена кількох тисяч розстріляних під час Великого терору.
…

Правозахисна організація Human Rights Watch закликає російський парламент відхилити законопроєкт, який пропонує блокувати сайти, що модерують контент російських державних засобів масової інформації.

Анастасія Злобіна, координатор HRW в Європі та Центральній Азії, заявила, що глобальні інтернет-компанії, які часто мають «непрозорі та суперечливі політики та практики щодо видалення або модерування інтернет-контенту», заслуговують на критику.

«Але тотальне блокування онлайн-платформ, які використовують мільйони росіян, як пропонує цей законопроєкт, буде створювати опозицію до захисту доступу до інформації», – наголосила Злобіна.

19 листопада група депутатів двох палат російського парламент внесла законпроєкт, який передбачає блокування іноземних соціальних мереж й інших сервісів за обмеження доступу до матеріалів російських ЗМІ.

У пояснювальній записці зазначається, що депутатам відомо про «близько 20 фактів дискримінації» російських державних видань RT, «РИА Новости» і «Крым 24». Автори називають це цензурою.

Раніше Роскомнагляд вже критикував соціальні мережі YouTube, Facebook і Twitter за застосування загальних правил до російських видань. Російське відомство назвало цензурою вікові обмеження YouTube для фільму «Росії-1» про захоплення школи в Беслані, критикувало «почастішалі випадки» маркувань і попереджень для відео, розміщених у сервісі. Кілька разів Роскомнагляд направляв на адресу Facebook, Google і Twitter вимоги припинити маркування щодо російських державних ЗМІ.
…

Садир Жапаров, який призупинив свої повноваження прем’єр-міністра Киргизстану для участі в президентських виборах, пропонує 10 січня 2021 року разом із виборами провести в країні народний референдум про систему правління – президентську чи парламентську. Про це Жапаров заявив в інтерв’ю «7 каналу», повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.

«Якщо не помиляюся, минулого року депутат Жогорку Кенеша Курманкул Зулушев запропонував провести референдум щодо вибору системи правління. Я попросив би депутатів винести це питання на президентських виборах», – сказав Жапаров.

Політик пропонує об’єднати функції президента й уряду, а також ввести новий орган – Народний курултай.

«Ми пропонуємо, щоб був один керівник і парламент. А що сьогодні? Говоримо, що діє парламентське правління, але на ділі три партії об’єднуються, ділять країну на три частини і призначають на посади будь-кого. Це і призвело до сьогоднішнього стану. Щоб це не продовжувалось, ми пропонуємо народну Конституцію, яка буде працювати в інтересах держави. Я пропоную об’єднати президента і уряд, щоб був один апарат, а також ввести курултай», – зазначив він.

Жапаров вважає, що ухвалена 27 червня 2010 року Конституція написана в інтересах однієї людини.

17 листопада Жогорку Кенеш виніс на громадське обговорення новий проєкт Основного закону країни. 80 депутатів ініціювали закон про призначення референдуму зі внесення змін до Конституції. Автор законопроєкту досі невідомий.

Якщо поправки до Конституції схвалять, президент зможе призначати голів місцевих адміністрацій і майже весь судовий корпус. Повноваження парламенту будуть серйозно урізані. Депутати, згідно з поправками, більше не зможуть відправляти у відставку і формувати уряд. Тепер це буде робити президент. Допомагати йому буде новий державний орган – Народний курултай. Це дорадчий орган, який буде скликати президент. Причому рішення курултаю будуть носити рекомендаційний характер, президент не зобов’язаний йому підкорятися.

Поправки також стосуються свободи слова. Згідно з ними, влада зможе закривати ЗМІ і забороняти акції протесту, які «суперечать моральним цінностям Киргизстану».

У суспільно-політичному середовищі такі зміни розцінюють як спробу концентрації влади в одних руках і удар по майбутньому країни.

22 листопада в Бішкеку кілька сотень людей вийшли на мирну акцію проти зміни Конституції Киргизстану. Учасники мітингу виступили проти посилення президентської влади: вони вважають, що нова редакція Основного закону приведе країну до тоталітаризму.
…

Компанію Google звинуватили в тому, що вона не видаляє з пошукової видачі сайти з інформацією, забороненою в Росії
…

Президент Європейської ради Шарль Мішель 23 листопада провів телефонну розмову з обраним президентом США Джо Байденом та висловив сподівання на «відбудову» з новою адміністрацією міцного трансатлантичного альянсу. Таке повідомлення оприлюднене на сайті Європейської ради.

«Президент Європейської Ради Шарль Мішель… привітав потужні зобов’язання обраного президента Байдена перед союзниками США та його підтримку європейському співробітництву», – ідеться в повідомленні.

Шарль Мішель запросив обраного президента США на спеціальну зустріч членів Європейської ради в Брюсселі у 2021 році для обговорення спільних пріоритетів.

У відносинах між США і Євросоюзом упродовж кількох років виникло чимало проблем. Зараз сподівання на повноцінне відновлення партнерства із Вашингтоном Брюссель пов’язує, серед іншого, зі змінами в американській адміністрації.
…

Пресненський суд Москви 23 листопада відмовився розглядати позов російського опозиційного політика Олексія Навального до речника президента Росії Дмитра Пєскова, повідомляє «Інтерфакс» із посиланням на пресслужбу суду. Чому ухвалене таке рішення, в пресслужбі уточнювати відмовилися.

Видання «Відкриті медіа», посилаючись на свої джерела, повідомило, що суд усе ж може розглянути позов Навального, якщо той «усуне недоліки» в наданій документації до 30 грудня, проте які це недоліки, не розшифровується.

Про те, що керівник «Фонду боротьби з корупцією» позивається про захист честі і гідності до речника Кремля, стало відомо 16 листопада. У заяві Навальний зазначив, що в матеріалі ТАСС від 1 жовтня Пєсков «поширив про нього відомості, що не відповідають дійсності», а також шкодять його «честі, гідності й діловій репутації».

Зокрема, Пєсков заявляв, що звинувачення Навального на адресу Володимира Путіна щодо замаху на опозиціонера інспіровані Центральним розвідувальним управлінням США. «З огляду на те, що з хворим працюють фахівці ЦРУ, все, що він озвучує, це те, що йому вкладає в уста ця організація», – цитувало чиновника агентство ТАСС. Також речник президента Росії стверджував, що «це вже не вперше, коли фахівці ЦРУ» дають Навальному «різні інструкції».

Навальний, подавши заяву до суду, вимагав опублікувати спростування слів Пєскова на офіційному сайті адміністрації президента Росії. Речник Путіна подання позову не коментував.

 
…

Генеральна прокуратура Азербайджану оголосила про початок розслідування через кілька відеозаписів, які демонструють імовірні катування полонених вірменських солдатів та осквернення азербайджанськими військовими трупів вірменських солдатів під час недавніх боїв у Нагірному Карабасі, повідомляє азербайджанська служба Радіо Свобода.

Генеральна прокуратура опублікувала заяву, що рішення було ухвалене після вивчення відеозаписів, поширених в інтернеті.

«Ті, хто вчинив незаконні дії, будуть встановлені та притягнуті до відповідальності», – йдеться у повідомленні. Прокуратура додає, що «детальна інформація про перебіг і результати розслідування буде оприлюднена пізніше».

У заяві також міститься заклик до азербайджанських військ і громадян поважати та зберігати історичні пам’ятки та культові споруди на деокупованих територіях Азербайджану.

У заяві також зазначається, що розслідування відбувається і щодо імовірного порушення законів та звичаїв ведення війни також і збройними силами Вірменії.

За умовами режиму припинення вогню, всі сім азербайджанських районів мають перейти під контроль Баку, так само як і частини Нагірного Карабаху, які були відвойовані азербайджанськими силами після того, як 27 вересня знову почалися бої.

В останній шеститижневій війні азербайджанські сили відвоювали чотири окуповані азербайджанські райони.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Читайте також: Азербайджанські біженці з Нагірного Карабаху «мріють» повернутися додому

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили, відряджені Росією.
…

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу таємно відвідав Саудівську Аравію та зустрівся з кронпринцем королівства Мухаммедом бін Салманом – цю інформацію підтвердив міністр освіти Ізраїлю Йоав Галлант 23 листопада.

Галлант назвав зустріч «чудовим досягненням».

«Сам факт того, що зустріч відбулася і про неї стало відомо публічно, навіть напів офіційно, є справою великої ваги», – сказав Галлант місцевому армійському радіо.

Читайте також: Ізраїль завдав ударів по сирійських та іранських силах у Сирії

Раніше суспільний мовник Ізраїлю Kan повідомив про те, що Нетаньягу, а також голова «Моссаду» Йоссу Коген мали зустріч із принцем Мухаммедом бін Салманом та представником Сполучених Штатів у саудівському місті Неом.

Офіс Нетаньягу та посольство США в Єрусалимі наразі не коментували інформацію про цю поїздку. Якщо повідомлення правдиві, то це перший візит прем’єр-міністра Ізраїлю до Саудівської Аравії.
…

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) засуджує придушення свободи ЗМІ з боку влади Білорусі, в результаті якого шестеро співробітників БелТА, Білоруської служби Радіо Свобода були засуджені до позбавлення волі від 8 до 15 діб через «адміністративні правопорушення».

«Білоруська влада затримує наших журналістів і багатьох інших репортерів в Білорусі, намагаючись покарати їх за виконання своєї роботи як об’єктивних свідків подій, що відбуваються в країні після виборів. Ця ганебна тактика не завадить нам використовувати всі можливості, щоб повідомляти білоруському народу важливі новини про порушення прав людини, що тривають в країні», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

За останні місяці після виборів в Білорусі журналісти в цій країні, зокрема журналісти Радіо Свобода, стикаються з переслідуваннями з боку влади. Під останню хвилю затримань потрапили кореспонденти Радіо Свобода – Андрій Рабчик, Андрій Шавлюга, Ігор Корній, Максим Лаврецький і Юлія Коцька. Троє – Рабчик, Шавлюга і Коцька – були затримані за звинуваченням в участі в несанкціонованій акції, що відбулася 15 листопада. Фактично, вони були затримані білоруськими силовиками в готельному номері, готуючись до висвітлення маршу протесту біля мінської станції метро «Пушкінська».

Під час підготовки репортажу 15 листопада також був затриманий разом з більш ніж 1200 іншими людьми по всій Білорусі і Ігор Корній. Лаврецького зааарештували, коли він лишень виходив з метро 16 листопада, щоб висвітлити події «Маршу пенсіонерів».

Ці затримання відбулися всього через кілька днів після того, як 12 листопада білоруський суд засудив журналіста Радіо Свобода Олега Груздиловича до 15 діб ув’язнення, визнавши його винним в «участі» у вуличній акції протесту 25 жовтня, події, яку Груздилович висвітлював як репортер.

Консультант Радіо Свобода із соціальних мереж Ігор Лосик також залишається за ґратами і 23 листопада минає 150-й день його попереднього ув’язнення в Мінську. Відомий блогер Лосик був заарештований 25 червня і звинувачений владою у використанні Telegram-каналу для буцімто «підготовки до порушення громадського порядку» перед виборами. За словами його дружини, Лосика утримують в «нелюдських умовах», і з часу затримання йому не вдалося побачитись з рідними.

Журналісти Радіо Свобода з 2 жовтня змушені працювати без акредитації, оскільки білоруське МЗС скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють як іноземні ЗМІ в країні. На сьогодні, жоден білоруський громадянин, який працює на західні ЗМІ, не пройшов акредитацію за новими процедурами.
…

Унаслідок різанини в церкві в Сан Хосе в американському штаті Каліфорнія загинули дві людини, повідомила місцева поліція. Інцидент трапився ввечері 22 листопада.

За даними правоохоронців, кілька людей були поранені.

У поліції уточнили, що в момент нападу на місці подій не відбувалися церковні служби. Натомість у приміщенні дозволили перебувати безпритульним, щоб захистити їх від холоду.

Інші деталі наразі невідомі.
…

Керівник Білоруської автокефальної православної церкви Святослав Логін прокляв Олександра Лукашенка та заявив про відлучення його від церкви. Про це він заявив під час богослужіння в соборі святого Кирила Буровського в Торонто 22 листопада.

Логін зачитав «Архіпастирське послання про проголошення анафеми колишньому президенту Олександру Лукашенку – диктатору, вбивці й мучителю народу побожного білоруського».

Текст відлучення має назву «Анафема колишньому президенту Олександру Лукашенку, який творить беззаконня, переслідує і вбиває православних та інших мирних християн за правду в Білорусі».

«Цей кат і його союзники здійснюють криваві розправи над мирними жителями на вулицях і у в’язницях столичного Мінська та в різних містах багатостраждальної Білорусі, прославляючи і продовжуючи богоборницьку політику більшовиків, відкрито порушуючи Божі Заповіді, руйнуючи пам’ятні меморіали загиблих», – заявив голова Білоруської церкви, яка формально не представлена в Білорусі.

Логін вказав на те, що церква є поза політикою, проте «не може просто спостерігати за геноцидом білорусів».

Читайте також: У Білорусі під час протестних акцій 22 листопада затримали щонайменше 280 протестувальників

«Владою, даною нам від Бога, ми відлучаємо від Святої Православної Церкви і оголошуємо анафему колишньому президенту Олександру Лукашенко, хоча він носить християнське ім’я і належить до Православної Церкви лише за народженням, забороняємо йому таїнства Христові, згадувати його в православних богослужіннях і молитвах до повного каяття перед Церквою та білоруським народом», – йдеться в зверненні архієпископа.

Згідно з текстом, архієпископ і священники БАПЦ моляться за здоров’я поранених та ув’язнених, а також за вбитих мирних протестувальників.

БАПЦ наразі не має офіційного статусу автокефалії.

Генпрокуратура Білорусі 19 листопада винесла офіційні попередження про неприпустимість порушення закону єпископу Мінсько-Могилівської архієпархії Римо-католицької церкви Юрію Кособуцькому та речнику Білоруської православної церкви (екзархат РПЦ) Сергію – через їхні критичні висловлювання про демонтаж представниками влади народного меморіалу вбитому в Мінську Романові Бондаренку.

Після того, як 15 листопада співробітники правоохоронних органів зруйнували народний меморіал на місці затримання Бондаренка, Кособуцький і Лепін висловили в соцмережах обурення цим.
…

Слідчі Федеральної служби безпеки Росії звинуватили у державній зраді представника авіакомпанії «Аерофлот» в Лондоні Дмитра Федоткіна, про це повідомило агентство ТАСС з посиланням на офіційне джерело.

Якщо вина Федоткін буде доведена, йому може загрожувати позбавлення волі на строк від 12 до 20 років і штраф в півмільйона рублів, зазначає ТАСС.

Дмитра Федоткіна підозрюють у передачі британській розвідці «секретних відомостей про суспільно-політичну ситуацію в Росії». Агентство відзначає, що за характером своєї діяльності Федоткін не мав доступу до державної таємниці.

За інформацією ТАСС, Федоткіна заарештували 11 листопада згідно з постановою Лефортовського суду Москви і помістили під варту на два місяці, до 10 січня 2021 року.

 
…

22 листопада команда чинного президента США Дональда Трампа подала апеляцію на рішення федерального судді, який відхилив його позов до виборчої комісії штату Пенсильванія з вимогою переглянути результати голосування в цьому штаті.

Рішення цього суду було останнім ударом по спробах Трампа оскаржити результати виборів за допомогою понад двох десятків судових позовів.

Пенсильванія була одним з кількох ключових штатів, в яких на виборах 3 листопада переміг суперник Трампа, кандидат від Демократичної партії Джо Байден.

Адвокати Трампа зверталися до суду, стверджуючи, що чиновники у Пенсильванії неправильно підрахували бюлетені, надіслані поштою, і що республіканським спостерігачам було відмовлено в доступі до підрахунку цих бюлетенів.

Суддя Метью Бренн ухвалив, що аргументи Трампа в цій справі були безпідставні, спекулятивні і не підкріплені доказами. Суддя також оголосив про догану адвокатам Трампа.

Адвокати Трампа подали понад два десятки позовів в різних штатах, оскаржуючи підрахунок голосів; майже всі були відхилені.

 
…

У Білорусі під час акцій протесту 22 листопада силовики затримали щонайменше 280 протестувальників. Про це повідомили правозахисні організації.

Масові затримання відбувалися, незважаючи на спробу організаторів акції децентралізувати її, розбивши протестувальників на окремі групи: їх просили зібратися у різних місцях по всій столиці, перш ніж об’єднуватися у більші групи.

Біля однієї зі станцій метро у центрі Мінська силовики застосували проти учасників протесту світлошумові гранати. Офіцери в масках і балаклавах виривали прапори з рук деяких людей в іншому місці. У декількох районах столиці були помічені колони військової техніки.

Приблизно до 20:00 за місцевим часом, «Весна-96» й інша правозахисна група нарахували понад 280 затриманих по всій країні, більшість з них в столиці, але також і в інших містах. 

Група добровольців також повідомила, що не менш ніж четверо затриманих вивезли зі столичних відділень міліції на машинах швидкої допомоги.

Антиурядові марші сьогодні відбулися також у Гродно, Бобруйську, Волковиську, Смолевичах, Гомелі, Бресті, Пінську, Новополоцьку та інших містах.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

Велика Британія і Канада уклали тимчасову торгівельну угоду, яка гарантує плавний перехід від торгівлі до виходу Сполученого королівства з Євросоюзу до двосторонніх торговельних відносин після Brexit.

Угодою передбачено, що обидві держави в період розробки двосторонньої угоди продовжать співпрацювати на основі наявних домовленостей.

Британський уряд заявив, що обсяг товарообігу з Канадою в даний час складає 22 з половиною мільярда євро, і обидві держави погодилися почати наступного році взаємні переговори про досягнення «більш амбітних» цілей.

Перехідний період для Великої Британії завершується 31 грудня. Це означає, що Лондон надалі не буде включено в угоди, які укладаються Європейським союзом з іншими державами.

Британський уряд заявляє, що можливість укладати двосторонні угоди з іншими державами – це одна з головних переваг Brexit. У Лондоні роблять ставку на те, що вигода від двосторонньої торгівлі з США, Індією та іншими великими світовими партнерами перевершить негативний ефект від погіршення відносин з ЄС. До Brexit частка зовнішньої торгівлі Великої Британії з ЄС становила 47 відсотків від загального обсягу її зовнішньої торгівлі.
…

У столиці Киргизстану Бішкеку близько 500 людей вийшли на акцію проти зміни конституції країни.

Учасники мітингу виступили проти посилення президентської влади: вони вважають, що нова редакція основного закону приведе країну до тоталітаризму. Реформа розширить повноваження президента, посада прем’єр-міністра стане номінальною, а парламент втратить частину функцій.

Серед присутніх на мітингу були правозахисники, чинні і колишні депутати Жогорку Кенеша (парламенту країни), а також інші громадські діячі.

Якщо поправки до Конституції ухвалять, президент зможе призначати голів місцевих адміністрацій і майже весь судовий корпус. Повноваження парламенту будуть серйозно скорочені. Депутати, згідно з поправками, більше не зможуть відправляти у відставку і формувати уряд, це робитиме президент. Допомагати йому буде новий державний орган, Народний курултай. Це дорадчий орган, який скликатиме президент. Рішення Курултаю матимуть рекомендаційний характер, президент не зобов’язаний їм підкорятися.

Поправки також стосуються свободи слова. Влада зможе закривати ЗМІ і забороняти акції протесту, які «суперечать моральним цінностям Киргизстану».
…

У різних районах Мінська 22 листопада зібралися колони людей на локальні марші проти режиму Лукашенка. У Білорусі таким чином під гаслом «Марш проти фашизму» триває 106-й день протестів.

У районі метро «Кам’яна Гірка» силовики застосували світлошумові гранати, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Спецзасоби силовики застосували також у мікрорайонах Малинівка, Масюківщина, на проспекті Дзержинського.

У мікрорайоні Південний Захід люди з піднятими руками пішли на силовиків після того, як у демонмтрантів стріляли світлошумовими гранатами. Спецпризначенці сховалися в мікроавтобуси, повідомляє телеграм-канал «Мотолько допоможи».

Видання TUT.BY публікує відео, на якому силовики в масках цілять у людей бойовою зброєю.

Локальні марші відбуваються також у містах Гродно, Бобруйськ, Волковиськ, Смолевичі, Гомель, Брест, Дзержинськ, Заславль, Жодіно, Боровляни.

На 15:20 за мінським часом (на годину випереджає київський) відомо про понад 70 затриманих, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

Громадянин Білорусі Антон Лукашук, який виїхав зі своєї батьківщини кілька днів тому, 21 листопада близько семи годин стояв на колінах у кайданках перед білоруським посольством у Києві на знак солідарності з репресованими співвітчизниками.

Антон повідомив Радіо Свобода, що його акція мала на меті звернути увагу президента України Володимира Зеленського на беззаконня, яке панує в Білорусі, і попросити його спростити процедуру перебування білоруських громадян в Україні. Тепер білоруси можуть перебувати в Україні 90 днів упродовж шести місяців без реєстрації з можливим продовженням терміну перебування, якщо для цього є підстави.

Антон розповів, що займався комп’ютерною графікою в Білорусі і був змушений виїхати під загрозою можливого кримінального переслідування, оскільки були оприлюднені його персональні дані: він співпрацював з одним із заборонених у Білорусі телеграм-каналів. Зараз він звернувся до польського консульства в Україні щодо отримання гуманітарної візи.

Антон хотів телефоном поговорити з Володимиром Зеленським про порушення прав людини в Білорусі. Але така розмова не відбулася.

Президент України Володимир Зеленський, за офіційними даними, перебуває зараз у лікарні «Феофанія» в Києві, оскільки 9 листопада у нього діагностували COVID-19. Усі свої робочі зустрічі він проводить за допомогою відеозв’язку, а також записує відеоролики, які поширює в соціальних мережах.

 
…

Лідери двадцяти найбільших економік світу закликали зміцнити єдність у боротьбі проти коронавірусної пандемії на початку свого дводенного саміту, який вони проводять як телеконференцію.

Зустріч відкрив король Саудівської Аравії Салман, звернувши увагу на економічний шок і соціальні втрати внаслідок пандемії. За його словами, «Група двадцяти» «зробить усе можливе, щоб подолати цю кризу шляхом міжнародної співпраці».

Він, зокрема, закликав лідерів надати скоординовану підтримку країнам, що розвиваються. «Група двадцяти» має «обов’язок постати проти кризи разом на цьому саміті і подати потужний сигнал надії і запевнення».

Цього року Саудівська Аравія вперше головує в «Групі двадцяти», але через пандемію Ер-Ріяд втратив можливість прийняти в себе лідерів групи на саміті, що мав би відбутися вперше в арабському світі.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель звернулася до учасників із наперед записаною заявою, в якій теж закликала до міжнародної співпраці. «Якщо ми станемо разом у всьому світі, ми зможемо взяти під контроль і подолати цей вірус і його наслідки», – сказала вона.

За її словами, «такий глобальний виклик, як коронавірусна пандемія, можна подолати тільки глобальним зусиллям».

Меркель також закликала посилити Всесвітню організацію охорони здоров’я, забезпечивши її надійніше фінансування і кращу співпрацю з нею. Вона наголосила, що пандемію можна буде подолати тільки в разі, якщо прийнятна за ціною вакцина буде доступна для всіх держав.

«Група двадцяти», вважає Меркель, має зробити додатковий фінансовий внесок на підтримку вакцинного альянсу під проводом ВООЗ, відомого як COVAX. Наразі на цю ініціативу вже надана сума майже в 5 мільярдів доларів.

Президент Франції Емманюель Макрон у своєму виступі попередив про виклики, що постають перед можливістю всесвітнього доступу до технологій охорони здоров’я від COVID-19.

А прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон закликав лідерів «Групи двадцяти» зібрати всі ресурси, щоб подолати коронавірусну пандемію і протистояти кліматичним змінам.

«Наші долі в руках одне одного», – сказав Джонсон, який у квітні вже перехворів на COVID-19, пробувши тиждень у лікарні, а зараз знову перебуває на самоізоляції, бо зустрічався з людиною, тест якої на коронавірус виявився позитивним.

Президент Росії Володимир Путін заявив лідерам «Групи двадцяти», що його країна готова надати свою вакцину від коронавірусу «Спутнік V» усім країнам, які її потребуватимуть. Москва твердить, що ця вакцина має ефективність понад 90 відсотків, але в світі до неї ставляться переважно скептично: вона була зареєстрована в Росії, хоча ще не завершила необхідної для реєстрації третьої фази клінічних досліджень.

Президент США Дональд Трамп, який завершує свій термін на посаді, провів у дискусіях саміту менш ніж дві години, а потім поїхав грати в гольф.

За час, поки він був присутній на зв’язку, він розповідав, яку «абсолютно неймовірну роботу», мовляв, зробила його команда і в економічних питаннях, і в боротьбі з пандемією, повідомило Агентство «Франс-прес» із посиланням на джерело, що мало доступ онлайн до робочих переговорів лідерів, які були закриті для журналістів.

Також Трамп, відомий своїм критичним ставленням до небезпеки, яку становить новий коронавірус (на COVID-19 наразі хворіють чи хворіли понад 12 мільйонів американців, із них понад 255 тисяч померли), а також невизнанням своєї поразки на президентських виборах, також заявив, що чекає на подальшу співпрацю з лідерами «Групи двадцяти» «в майбутньому, і то ще довго».

Після того, як він поїхав грати в гольф, його місце на переговорах зайняв міністр фінансів США Стівен Мнучин. Як очікують, Трамп візьме участь у роботі другого дня саміту, 22 листопада.

«Група двадцяти» охоплює країни, які разом дають близько 85 відсотків усього економічного продукту в світі і три чверті міжнародної торгівлі. До групи, що об’єднує як розвинені, так і новопосталі економіки, входять як постійні члени 19 країн – Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія, – а також Європейський союз. Організація була створена як робоча група з фінансово-економічних питань на рівні міністрів фінансів і голів центральних банків 1999 року, але з 2008 року проводить і саміти на рівні голів держав чи урядів і займається значно ширшим колом питань.
…

Урядова делегація Росії після відвідин Вірменії прибула до Азербайджану для переговорів із лідерами обох країн щодо Нагірного Карабаху.

Під час зустрічі в Баку президент Азербайджану Ільгам Алієв вихваляв роль президента Росії Володимира Путіна в досягненні домовленості з Вірменією про припинення вогню в війні за Нагірний Карабах.

За словами Алієва, успішне втілення домовленості ґрунтується значною мірою на тому, що її підписав Путін.

Зі свого боку, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров високо оцінив підтримку Азербайджаном спільної заяви Баку, Єревану і Москви, в якій була викладена ця мирна домовленість.

Він додав, що Росія сподівається на участь у розв’язанні багатьох питань, які виникають у зв’язку з домовленістю, так званої Мінської групи ОБСЄ, яка багато років домагалася владнання нагірно-карабаського конфлікту і співголовами якої є Росія, США і Франція.

Раніше 21 листопада в Вірменії Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрілися в Єревані з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном. Як повідомили про цю зустріч в апараті вірменського прем’єра, він заявив, що вірмени «завжди відчували підтримку Росії» в перебігу протистояння навколо Нагірного Карабаху, зокрема персональну підтримку Володимира Путіна і уряду Росії.

Шойгу сказав Пашинянові, що російські миротворці, введені в рештки Нагірного Карабаху, що наразі лишаються поза контролем Баку, вже перекривають майже всю цю територію. За його словами, встановлені 23 спостережні пости, росіяни також наглядають за дорогою, що пов’язує регіон із Вірменією крізь повернені під контроль Баку території Азербайджану.

Він також додав, що російські миротворці «забезпечують повернення біженців» і мають на меті «не допустити кровопролиття».

За домовленістю, укладеною за посередництва Росії в ніч на 10 листопада, вірмени мають повернути під контроль Баку всі території, які не належали до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджану і були ними захоплені під час війни першої половини 1990-х років. При цьому під контролем Баку також лишаються й ті частини колишньої НКАО, які вони взяли в перебігу нинішньої війни, серед того й стратегічно й культурно важливе для Азербайджану місто Шуша, яке вірмени називали Шущі. При цьому російські миротворці будуть контролювати п’ятикілометрову завширшки смугу вздовж дороги, що пов’язує Нагірний Карабах із Вірменією, так званий Лачинський коридор. Натомість Вірменія має відкрити для Азербайджану транспортний коридор по своїй території до його ексклаву Нахічевані, таким чином через Нахічевань забезпечивши наземний коридор між основною частиною Азербайджану і Туреччиною.
…

21 листопада Індія викликала повіреного в справах Пакистану через напад, який, за твердженням Нью-Делі, стався на кордоні між двома державами.

За інформацією Міністерства закордонних справ Індії, 21 листопада в повіреному у справах Пакистану в Нью-Делі Афтабу Хассану Хану висловили офіційний протест.

«Індія вчергове повторила свою вимогу Пакистану виконувати свої міжнародні та двосторонні зобов’язання не дозволяти використовувати будь-яку підконтрольну йому територію чином для терористичної діяльності проти Індії», – заявило міністерство.

Міністерство закордонних справ Пакистану відхилило твердження Моді як безпідставні.

Читайте також: У Пакистані лідеру бойовиків винесли вирок у справі про теракт в індійському Мумбаї в 2008 році

«Ми розглядаємо це як частину відчайдушних спроб Індії відвернути міжнародну увагу від державного тероризму в (підконтрольному Індії Кашмірі – ред.) та державного спонсорства тероризму проти Пакистану», – йдеться у заяві міністерства у Твітері.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив 20 листопада, що індійські силовики ліквідували чотирьох пакистанських бойовиків з угруповання «Джайш-е-Мохаммед». Ця сутичка, за його словами, вказує на плани бойовиків «завдати хаосу та руйнувань» у регіоні напередодні місцевих виборів.

Індійські співробітники служби безпеки заявили, що вилучили у вбитих бойовиків великий тайник зброї та вибухівки.

Читайте також: У Пакистані після кількох місяців за ґратами звільнили власника найбільшої в країні незалежної медіагрупи

Напруженість між сусідніми ядерними державами загострилася після минулого серпня, коли уряд Моді вирішив скасувати особливий статус підконтрольної Індії частини спірного регіону Кашмір. Рішення супроводжувалося протестами.

Пізніше в листопаді Індія планує провести місцеві вибори в ті частині спірного регіону Кашмір, що перебуває під її управлінням.

Кашмір був фактично розділений між Індією та Пакистаном (а частково й Китаєм) після здобуття цими країнами незалежності від Великої Британії у 1947 році. Дві з трьох воєн між двома ядерними державами-сусідами відбулися через питання контролю над спірною територією.
…

Росія продовжила свої санкції проти низки товарів, у першу чергу продуктів харчування, виробництва низки країн і наклала нові щодо кількох посадовців Великої Британії.

У першому випадку йдеться про контрсанкції, які Росія запроваджувала проти певних товарів із тих країн, які запроваджували свої санкції проти Росії через її агресію проти України, – так зване «продуктове ембарго», яке позбавило росіян низки імпортних продуктів. У разі виявлення таких продуктів на території Росії їх фізично знищують: давлять бульдозерами, закопують, спалюють тощо.

Із приєднанням до західних обмежень усе нових країн їхні продукти теж стали потрапляти під російські санкції. Із 2016 року вони стосуються і низки товарів із України.

Нині президент Росії Володимир Путін підписав указ про продовження чинності російських заходів іще на рік, до кінця 2021-го.

У другому випадку йдеться про відповідь Росії на персональні санкції, що їх запровадила в липні Велика Британія проти посадовців кількох країн, які, як каже офіційний Лондон, причетні до порушень прав людини. У Росії ці обмеження – заборона на в’їзд і замороження можливих активів – стосуються 25 осіб, серед яких голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін, заступник генпрокурора Віктор Гринь, кілька чільних нинішніх і колишніх посадовців Міністерства внутрішніх справ, низка суддів і слідчих.

Тепер, як повідомила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, Москва у відповідь запроваджує заборону на в’їзд для 25 британських посадовців. Їхніх імен наразі не називали.
…

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та міністр оборони Сергій Шойгу 21 листопада зустрілися в Єревані з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном, щоб обговорити імплементацію перемир’я у війні за Нагірний Карабах, укладене за участі Росії між Вірменією та Азербайджаном.

За повідомленням офісу Пашиняна, під час зустрічі голова вірменського уряду заявив, що вірмени «завжди відчували підтримку Росії» під час війни, в тому числі особисту «підтримку» президента Росії Володимира Путіна та російського уряду.

Шойгу сказав Пашиняну, що російські миротворці, розміщені для спостереження за перемир’ям, «охопили майже всю територію» сепаратистського регіону Азербайджану Нагірного Карабаху з моменту підписання перемир’я 10 листопада. За його словами, російські військові стежать за дорогою до Степанакерта – головного міста Нагірного Карабаху, відомого азербайджанською мовою як Ханкенді.

Читайте також: ЄС заявляє про необхідність відновити переговори про статус Нагірного Карабаху

Шойгу також заявив, що російські війська «забезпечують повернення біженців», додавши, що «мирне життя вже встановилося».

Після зустрічі з вірменськими чиновниками в Єревані, високопоставлена російська урядова делегація відправилася в Баку на зустрічі з азербайджанськими чиновниками 21 листопада.

Окрім Лаврова та Шойгу, до складу делегації входять віцепрем’єр-міністр Росії Олексій Оверчук, міністр охорони здоров’я Михайло Мурашко, голова Федеральної служби охорони здоров’я та прав споживачів Росії Анна Попова та віцепрем’єр-міністр Олександр Новак.

Серед сфер відповідальності Новака – нафтова та газова промисловість.

Візити російської делегації відбулися на наступний день після того, як президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що його війська взяли під контроль азербайджанський район Агдам на північному сході Нагірного Карабаху за умовами перемир’я.

Агдам – один із семи азербайджанських районів навколо Нагірного Карабаху, який був захоплений етнічними вірменськими сепаратистами, в ході бойовикх дій проти азербайджанських сил на початку 1990-х.

За умовами режиму припинення вогню, всі сім азербайджанських районів мають перейти під контроль Баку, так само як і частини Нагірного Карабаху, які були відвойовані азербайджанськими силами після того, як 27 вересня знову почалися бої.

В останній шеститижневій війні азербайджанські сили відвоювали чотири окуповані азербайджанські райони.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Читайте також: Азербайджанські біженці з Нагірного Карабаху «мріють» повернутися додому

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили, відряджені Росією.
…