Міністр закордонних справ Сирії Валід аль-Муалем помер у Дамаску у віці 79 років.

За даними державних ЗМІ, він почав працювати у відомстві у 1964 році й ніс службу в Іспанії, Танзанії, Британії, Румунії та США. Під час дев’яти років у Вашингтоні аль-Муалем був залучений до провальних мирних переговорів між Сирією та Ізраїлем. До посади міністра дипломат доріс у 2006 році.

В уряді не уточнили причину смерті, але стан його здоров’я впродовж певного періоду часу погіршувався.

Дипломат був відомий в останні роки через захист Сирії під час громадянської війни, яка триває в країні з 2011 року і в якій за дев’ять років загинули понад пів мільйона людей. Він стверджував, що конфлікт був частиною змови Заходу, щоб розділити його країну за підтримки «терористів-джихадистів».

Сполучені Штати та європейські країни наклали санкції на аль-Муалема через шість місяців після того, як сирійські силовики почали розганяти протести в країні, що спровокувало громадянську війну.

Водночас Іран та Росія вважали міністра своїм партнером. В Ірані заявили, що аль-Муалем відіграв важливу роль під час захисту сирійських національних інтересів та безпеки.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров надіслав свої співчуття.
…

У Вірменії звільнили міністра закордонних справ Зограба Мнацаканяна.

Відповідний указ підписав президент Вірменії Армен Саркісян.

16 листопада прем’єр Нікол Пашинян заявив, що ухвалив рішення про відставку Мнацаканяна, який очолив МЗС після оксамитової революції у 2018 році.

Тим часом жителі Вірменії проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Пашиняна і називають його «зрадником».

 
…

Росія планує побудувати базу військово-морських сил у Судані. Про це стало відомо після того, як оборонне відомство Росії оприлюднило текст відповідної угоди, повідомляє українська служба «Голосу Америки».

Згідно з угодою, Судан надасть Росії в безкоштовне користування ділянку землі і можливість користуватися портової інфраструктурою. База буде складатися з логістичного центру, де буде розміщено до 300 осіб, а також судноремонтного блоку. Там зможуть перебувати до чотирьох кораблів ВМС, зокрема і з атомними двигунами, пише видання Defense News про угоду. Росія ж погодилася безкоштовно поставляти зброю і військове обладнання для повітряної оборони бази.

Ця база стане першою базою Росії в Африці з часу розвалу СРСР, який мав базу в Сомалі.

Минулого місяця США оголосили про плани виключити Судан з переліку країн-спонсорів тероризму, після відставки Омара аль-Башира внаслідок масових протестів у 2019 році. Саудівська Аравія і ОАЕ залишаються важливими гравцями в Судані і надають фінансову допомогу новому уряду.
…

Російський опозиціонер Олексій Навальний звернувся до Пресненського суду Москви з позовом до прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова. Про це повідомляє видання «МБХ медіа» з посиланням на картотеку суду і його офіційного представника.

У позові Навальний зазначив, що 1 жовтня в матеріалі ТАСС Пєсков «поширив про нього відомості, що не відповідають дійсності», а також ганьблять його «честь, гідність і ділову репутацію». Опозиціонер вимагає опублікувати спростування на офіційному сайті адміністрації президента Росії у термін не пізніше десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

1 жовтня Пєсков заявив, що звинувачення Навального на адресу президента Росії Володимира Путіна щодо замаху на опозиціонера «інспіровані» Центральним розвідувальним управлінням США. «З огляду на, що з хворим працюють фахівці ЦРУ, все, що він озвучує, це те, що йому вкладає в уста ця організація», – процитувало чиновника агентство ТАСС. Також прессекретар президента Росії стверджував, що «це вже не перший раз, коли фахівці ЦРУ дають» Навальному «різні інструкції».

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його госпіталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

Американська компанія Moderna, яка розробляє нову вакцину від коронавірусного захворювання COVID-19 разом із Національним інститутом охорони здоров’я США, оголосила, що, за попередніми даними, ефективність її продукту складає 94,5%.

У компанії це назвали «великим днем» і заявили, що найближчими тижнями планують подати заявку на дозвіл для використання вакцини.

Як повідомили у Moderna, у третій фазі випробувань у США взяли участь більше ніж 30 тисяч людей. 

Половині з них ввели дві дози вакцини з різницею в 28 днів, половині – плацебо. Серед учасників випробувань виявили 95 випадків COVID-19, при цьому лише п’ять із них припадають на групу вакцинованих.

90 – були в групі, який вакцину не вводили. Із них 11 випадків хвороби мали тяжкий перебіг. 

«Цей позитивний проміжний аналіз нашого дослідження дав нам перше клінічне підтвердження того, що наша вакцина може запобігти COVID-19, зокрема тяжким випадкам захворювання», – сказав Стефан Бансель, головний виконавчий директор Moderna.

Це вже друга американська компанія, що працює над вакциною від COVID-19, яка повідомила про результати досліджень, що перевищують очікування.

Також цього місяця американська фармакологічна компанія Pfizer, яка разом із німецькою компанією BionTECH працюють над вакциною-кандидатом, повідомили, що потенційна вакцина від коронавірусу SARS-CoV-2 під назвою BNT162b2 здатна запобігати коронавірусній хворобі в більш ніж 90% випадків. 

 
…

У Білорусі проходять судові розгляди у справах затриманих під час акцій протесту на минулому тижні.

Серед обвинувачених – журналісти. За інформацією білоруської служби Радіо Свобода, наразі за ґратами залишаються 24 журналіста. До 15 діб арешту в понеділок засудили затриманого в неділю у Мінську Андрія Рабчика. 13 діб ув’язнення за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів дали редактору відділу спецпроектів порталу Tut.By Марії Яромі. Вирок їй виніс суд Центрального району Мінську. Ярому затримали в п’ятницю, 13 листопада, коли в Мінську відбувалися ланцюги солідарності у пам’ять про Романа Бондаренка. На слуханнях Ярома вину не визнала.

Невідомим досі залишається місцезнаходження затриманого в Мінську 15 листопада разом з дружиною кореспондента білоруської служби Радіо Свобода Ігоря Карнєєва.

За даними білоруського правозахисного центру «Весна», на протестах проти режиму Олександра Лукашенка у неділю по всій країні були затримані понад 1100 людей.

Акції 15 листопада відбувалися під гаслом «Я виходжу». Це останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, жорстоко побитий невідомими у масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.
…

Компанія SpaceX здійснила запуск пілотованого корабля Crew Dragon до Міжнародної космічної станції (МКС). Ракета-носій Falcon 9 стартувала з космодрому на мисі Канаверал у Флориді.

На борту перебувають чотири астронавти: американці Майк Гопкінс, Віктор Ґловер, Шеннон Вокер, а також астронавт Японського агентства аерокосмічних досліджень Соїті Ногуті. Вони пробудуть на МКС шість місяців.

Після запуску, що відбувся в ніч на 16 листопада, американське космічне агентство NASA повідомило, що перша ступінь космічного корабля відокремилася і приземлилася на плавучу платформу в Атлантичному океані. Також успішно відокремилася друга ступінь. Пізніше Crew Dragon вийшов на орбіту.

Передбачається, що політ до МКС займе 27 годин. Спочатку запуск планувався на суботу, але він був відкладений через сильні пориви вітру, повідомили представники NASA.

У серпні космічний апарат Crew Dragon корпорації SpaceX завершив свій перший пробний пілотований політ, успішно приводнившись у Мексиканській затоці з двома астронавтами на борту. Вони вирушили в космос у травні з Флориди. Це був перший запуск астронавтів НАСА з американської території з 2011 року і перший пілотований політ космічного корабля, створеного комерційною компанією.

 У NASA відзначили, що це перша «робоча» місія ракети і космічного корабля, виготовлених приватною компанією.

 
…

У Росії управління Слідчого комітету по Нижегородській області відмовилося порушувати кримінальну справу за статтями про доведення до самогубства після загибелі журналістки Ірини Славіної. Про це розповів адвокат родини загиблої Олександр Караваєв, інформує видання «Коммерсант».

У постанові, яку було підписано ще 2 листопада, йдеться, що «не вбачається об’єктивних даних», які підтвердили б склад злочину. У документі також стверджується, що Славіна «з високим ступенем імовірності» мала «мішаний розлад особистості».

Порушити кримінальну справу про доведення до самогубства раніше вимагали правозахисники, родичі і колеги Ірини Славіної.

2 жовтня головний редактор нижегородського видання «Коза Прес» Ірина Славіна вчинила акт самоспалення біля будівлі регіонального управління МВС, написавши незадовго до цього на своїй сторінці в фейсбуці: «У моїй смерті прошу звинувачувати Російську Федерацію».

У переддень самогубства у квартирі журналістки відбувся обшук у справі про участь у діяльності «небажаної організації». Тоді у Славіної вилучили всі електронні пристрої, особисті речі, документи, блокноти із записами, ноутбук дочки, телефон чоловіка. «Я залишилася без засобів виробництва», – написала журналістка.

Профспілка журналістів і працівників ЗМІ заявила, що «відповідальність за смерть Славіної мають понести всі, хто порушував справи, підписував постанови, ухвалював вироки, проводив принизливий обшук – всі, хто планомірно перетворював її життя на пекло».
…

У позові пропонується визнати взаємозв’язок між різними вбивствами і замахами в Європі останніх років, до яких, як стверджується, причетні спецслужби Росії
…

Білоруські силовики затримали понад тисячу людей під час акцій протесту 15 листопада, що відбувалися під гаслом «Я виходжу». Про це свідчать дані правозахисного центру «Весна».

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

За даними асоціації журналістів Білорусі, серед затриманих – щонайменше 18 представників ЗМІ, із них – четверо авторів білоруської служби Радіо Свобода.

«Я виходжу» – останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, якого жорстоко побили невідомі в масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.

 
…

У Молдові, де 15 листопада відбувається другий тур виборів президента, явка виборців на 16:00 склала близько 41%, повідомила Центральна виборча комісія країни.

За даними ЦВК, активність виборців була високою за кордоном, як і в першому турі. Про великі черги до дільниць повідомляли в Лондоні, Берліні та в італійських містах.

За посаду голови держави борються прозахідна колишня голова уряду Майя Санду (перемогла в першому турі з результатом 36,16%) і незалежний кандидат, чинний проросійський президент Ігор Додон, якого підтримує Партія соціалістів.

Перший тур виборів відбувся 1 листопада, підсумкова явка склала 42,76%. Найменш активною була молодь: на дільниці для голосування прийшло лише 8% виборців у віковій страті до 25 років.

На території Молдови відкрито 2143 виборчих дільниці, 42 з них – для громадян Молдови, які живуть на території непідконтрольного Кишиневу Придністров’я.

За кордоном відкрито 139 дільниць, найбільше – в Італії (30), Російській Федерації (17), Румунії (13) і Сполучених Штатів Америки (12).

1 листопада високу активність показала молдовська діаспора – проголосували понад 150 тисяч громадян Республіки Молдова, які живуть за кордоном.

Діаспора переважно проголосувала за Майю Санду (70,12%) і кандидата від «Нашої партії» Ренато Усатого (17,25%), Ігор Додон отримав за кордоном лише 3,65% голосів виборців, після чого заявив про наявність якогось «паралельного електорату».

За перебігом голосування в другому турі стежать національні і міжнародні спостерігачі, порівняно з першим туром, акредитацію Центрвиборчкому отримали додатково 185 експертів, в тому числі – 23 із-за кордону.

У першому турі на дільницях працювали 1884 спостерігачі з Молдови і 309 міжнародних експертів; 77 спостерігачів від неурядових організацій та дипломатичних місій і 156 представників електоральних конкурентів стежили за ситуацією на закордонних дільницях.
…

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку
…

Білоруські силовики розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

«Усього зачистка «площі Змін» тривала 9 хвилин. Зараз площа абсолютно порожня. Силовики зірвали плакати, які висіли на меморіалі. Усіх захисників меморіалу провели через коридор і садять в автозаки. Силовики громлять меморіал. Б’ють лампади, рвуть плакати, топчуть прапори, розкидають квіти», – ідеться в повідомленнях твітер-акаунту «Білорусь головного мозку».

За даними правозахисників із центру «Весна», число затриманих станом на 16:50 за місцевим часом (на одну годину більше за київський) сягнуло понад 350 людей.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

У столиці Білорусі Мінську 15 листопада силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» стали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень. Станом на 16:00 (за місцевим часом, на годину більше за київський) спецпризначенці оточили головну точку опору – так звану «площу Змін» в одному з мінських дворів, де сусіди влаштували народний меморіал загиблого раніше цього тижня Романа Бондаренка.

За даними правозахисного центру «Весна», станом на 16:20 список затриманих нараховує понад 300 прізвищ.

Аналогічні акції пам’яті Романа Бондаренка відбуваються і в інших містах Білорусі.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

Через більш ніж тиждень після президентських виборів у Сполучених Штатах, за результатами яких переміг демократ Джо Байден, чинний президент Дональд Трамп відмовився визнати поразку. Він продовжує стверджувати, без вагомих доказів, що велику кількість бюлетенів було підроблено або не було підраховано справедливо. Адвокати Трампа оскаржують результати деяких штатів в суді, однак експерти-правознавці переконані, що у цих зусиль мало шансів змінити результат. (Відео: Маргот Бафф, AFP, Reuters, AP).
…

У Молдові 15 листопада відбувається другий тур президентських виборів. Посаду глави держави виборюють колишня голова уряду Майя Санду (перемогла в першому турі з результатом 36,16%) і незалежний кандидат, чинний президент Ігор Додон, якого підтримує Партія соціалістів.

Перший тур виборів відбувся 1 листопада, підсумкова явка склала 42,76%. Найменш активною була молодь: на дільниці для голосування прийшло лише 8% виборців у віковій страті до 25 років.

На території Молдови відкрито 2143 виборчих дільниці, 42 з них – для громадян Молдови, які живуть на території непідконтрольного Кишиневу Придністров’я. За кордоном відкрито 139 дільниць, найбільше – в Італії (30), Російській Федерації (17), Румунії (13) і Сполучених Штатів Америки (12).

1 листопада високу активність показала молдовська діаспора – проголосували понад 150 тисяч громадян Республіки Молдова, які живуть за кордоном. Діаспора переважно проголосувала за Майю Санду (70,12%) і кандидата від «Нашої партії» Ренато Усатого (17,25%), Ігор Додон отримав за кордоном лише 3,65% голосів виборців, після чого заявив про наявність якогось «паралельного електорату».

За перебігом голосування в другому турі стежать національні і міжнародні спостерігачі, порівняно з першим туром, акредитацію Центрвиборчкому отримали додатково 185 експертів, в тому числі – 23 із-за кордону. У першому турі на дільницях працювали 1884 спостерігачі з Молдови і 309 міжнародних експертів; 77 спостерігачів від неурядових організацій та дипломатичних місій і 156 представників електоральних конкурентів стежили за ситуацією на закордонних дільницях.
…

Військова поліція Росії почала патрулювати Нагірний Карабах, повідомив речник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков.

Російські миротворці, введені в частину регіону, яка наразі не повернена під контроль Азербайджану, виставили 12 спостережних постів і ведуть цілодобовий моніторинг ситуації.

За словами Конашенкова, як його цитують російські агентства, режим припинення вогню дотримується по всій лінії контакту.

Крім того, сказав речник, за допомогою російських миротворців у регіоні почався обмін тілами загиблих – це відбувається неподалік міста Шуша.

У ніч на 10 листопада Вірменія, поставши перед загрозою повної втрати Нагірного Карабаху внаслідок воєнної операції Баку, а також Азербайджан і Росія підписали спільну заяву керівників трьох держав про припинення вогню в війні між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах.

Ця домовленість, серед іншого, передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану.

Вірменські сили мають вийти з усіх територій, що не належать до історичної Нагірно-Карабаської автономної області, але були захоплені ними в перебігу війни першої половини 1990-х років, – за винятком 5-кілометрового завширшки так званого Лачинського коридору, що поєднує Нагірний Карабах із Вірменією.

Крім того, під контролем Азербайджану залишаються й ті території зі складу колишньої НКАО, які він уже собі повернув на момент припинення вогню.

Режим припинення вогню, за домовленістю, мають контролювати російські миротворчі сили, які вводяться в рештки Нагірного Карабаху і в Лачинський коридор. Крім того, ведуться переговори про те, щоб на вже підконтрольній Баку частині Азербайджану за дотриманням цього режиму стежив спільний турецько-російський моніторинговий центр.

Також домовленість передбачає повернення до регіону внутрішньо переміщених осіб – із Нагірного Карабаху були змушені перебратися до інших частин Азербайджану всі тамтешні азербайджанці за національністю після того, як Баку втратив був контроль за цим регіоном.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Європол, правоохоронний орган Європейського союзу, повідомив про ліквідацію схеми нелегального продажу російських озброєнь до зон конфліктів через Україну, в якій брали участь і українські громадяни.

Як мовиться в повідомленні, операція для ліквідації схеми нелегальної торгівлі зброєю і відмивання грошей, яку викрили правоохоронні органи Іспанії за підтримки Європолу, відбулася 12 листопада в трьох присередземноморських провінціях Іспанії: Барселона, Валенсія й Аліканте.

«Кримінальна мережа, створена латвійцями, іспанцями й українцями, нелегально транспортувала російські озброєння і вибухівку комерційними суднами з України головно в зони конфлікту на півночі Африки і на Близькому Сході, щодо яких діють міжнародні ембарго. Нелегальні вантажі ховали в суднах, які також везли легальні озброєння», – мовиться в повідомленні.

За словами Європолу, таким чином через Середземне море нелегально перевозили й таке важке озброєння, як танки. Кримінальна мережа була добре організована і діяла в багатьох країнах. Серед зразків її діяльності – силове звільнення з в’язниці капітана, якого затримали у Греції за контрабанду зброї. Великі прибутки угруповання вводили в легальну економіку через добре влаштовану схему відмивання грошей – через офшори, а потім країни з низькою фінансовою звітністю кошти переказували на банківські рахунки в європейських країнах, головно в Швейцарії і Великій Британії, – а вже звідти до Іспанії. Там ці кошти використовували на купівлю майна і багатий спосіб життя.

Розслідування схеми почалося ще 2018 року. На цей час затримані сім підозрюваних, здійснені сім обшуків, арештовані 18 об’єктів нерухомості вартістю близько 10 мільйонів євро, заморожені понад 50 фінансових продуктів, мовиться в повідомленні Європолу.
…

Велика Британія планує заборонити продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння з 2030 року, що на п’ять років раніше, ніж планувалося раніше. Про це пише видання Financial Times з посиланням на неназвані джерела в уряді та промисловій галузі, а також ВВС без посилань на джерело.

Зазначається, що заборона торкнеться автомобілів, що працюють на бензині і дизельному паливі. Машини з гібридними силовими установками будуть заборонені до продажу на п’ять років пізніше. Раніше планувалося, що заборона на двигуни внутрішнього згоряння набере чинності у 2040 році, потім цю дату перенесли на 2035 рік.

За даними Financial Times, прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон повідомить про заборону на наступному тижні. На Даунінг-стрит відмовилися коментувати виданню цю інформацію.

Заборона на продаж нових автомобілів на бензині і дизельному паливі планують багато європейських країн. З 2025 року його запровадить Норвегія. З 2030 року – Нідерланди, Данія, Швеція, Ісландія, Ірландія, Словенія. З 2035 року аналогічна заборона планується в американському штаті Каліфорнія. З 2040 року – у Франції.
…

У столиці Грузії Тбілісі тисячі демонстрантів знову вийшли на вулиці, зокрема до парламентської будівлі, щоб вимагати нових парламентських виборів.

Вони не визнають результатів виборів 31 жовтня, за якими знову перемогла нині владна партія «Грузинська мрія». 21 листопада в 15 одномандатних округах відбудеться другий тур виборів, і прогнози щодо результатів практично віддають загальну перемогу владній партії – попри реформу виборчої системи, що мала на меті зробити парламент більш політично різноманітним.

Дві провідні з опозиційних партій, «Єдиний національний рух» і «Європейська Грузія», і ще шість партій, які пройшли до парламенту, заявляють, що вибори були сфальсифіковані і що вони будуть бойкотувати новообраний парламент. І, як заявив нині перед демонстрантами лідер «ЄНР» Ніка Мелія, опозиція не відмовиться від своїх вимог і продовжить домагатися нових виборів і від нової влади. За його словами, жовтневі вибори були «вкрадені».

Тим часом мер Тбілісі і генеральний секретар «Грузинської мрії» Каха Каладзе заявив журналістам: «Ми не беремо до розгляду вимоги опозиції про нові вибори й інші речі».

Демонстрація в столиці Грузії відбулася без значних інцидентів і завершилася до 10-ї вечора за місцевим часом, коли починає діяти комендантська година з метою обмежити поширення COVID-19.

Під час схожої демонстрації 9 листопада поліція застосувала водомети, щоб розігнати опозиціонерів, які вимагали нових виборів і відставки Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз, а також Сполучені Штати Америки надають посередництво в дискусіях про вихід із політичної кризи в Грузії між «Грузинською мрією» і вісьмома опозиційними партіями.

Опозиційна «Європейська Грузія» вже оголосила демонстрації в центрі Тбілісі на 17 і 18 листопада, коли Грузію має відвідати нинішній державний секретар США Майк Помпео.
…

У Білорусі вранці 14 листопада на два місяці заарештували представницю Світлани Тихановської з питань молоді та студентів Алану Гебремаріам. Вона проходить підозрюваною у справі про масові заворушення, повідомляє «Настоящее время».

Зараз Гебремаріам знаходиться в СІЗО КДБ Білорусі.

Як повідомляв TUT.BY, жінку звинувачують за статтею 342, частина 1 ( «Організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок і пов’язаних з явною непокорою законним вимогам представників влади»), Кримінального кодексу Республіки Білорусь. За нею їй загрожує до трьох років ув’язнення.

Про затримання Алани Гебремаріам стало відомо 12 листопада: у той день силовики провели обшук у її квартирі. У четвер правозахисники також повідомили, що силовики прийшли ще до десятка студентів. Серед них – студентка БГУ і прес-секретар Асоціації білоруських студентів Ксенія Сиромолотова, студентки БДПУ Кася Будько та Яна Оробейко, студент БГУ Єгор Канецький, студентка БГАІ Марія Каленик, студент БГУ і гравець «Що? Де? Коли?» Ілля Трахтенберґ, відрахована студентка БНТУ Вікторія Гранковська.

Студенти активно беруть участь у протестах в Білорусі. Відомо, що вже більше сотні студентів за це були відраховані з державних білоруських вузів: відповідні вказівки раніше дав Олександр Лукашенко.

13 листопада лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про створення народного трибуналу. Він займеться збором доказів злочинів режиму Олександра Лукашенка.

У Мінську й інших великих білоруських містах з серпня тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких влада проголосила перемогу Олександра Лукашенка. Опозиція, США, країни Євросоюзу не визнають результатів виборів.

За оцінкою правозахисників, за пів року протестів проти Лукашенка були затримані тисячі учасників акцій протестів. За даними правозахисників, відкрито понад 900 кримінальних справ. Через події в ході виборчої кампанії переслідувань зазнали понад 450 людей, із них 98 визнані політв’язнями.
…

Організація «Репортери без кордонів» закликала провести прозоре розслідування вбивства журналіста Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Ільяса Даї у афганській провінції Гільменд.

Вбивство журналіста раніше засудили афганський уряд, ООН та інші організації як посягання на свободу преси під час війни.

33-річний Ільяс Даї загинув 12 листопада в результаті вибуху бомби, прикріпленої до його автомобілю.

«Ця шокуюча акція не повинна залишитися безкарною і не повинна повторитися», – сказав Реза Мойн, глава ірано-афганського відділу «Репортерів без кордонів», у заяві, опублікованій 14 листопада.

«Потрібно повністю прозоре розслідування, щоб встановити і покарати винних», – додав він

Досі ніхто не взяв на себе відповідальність за напад. Представник «Талібану» Забіулла Муджахід не заперечив і не визнавав причетність групи бойовиків до «інциденту», заявивши Радіо Свобода, що буде проведене розслідування.

Даї, у якого залишилася дочка, працював на місцеве бюро Раді Свобода, відоме як Радіо Азаді. Нещодавно журналіст сказав організації Human Rights Watch, що йому неодноразово погрожували смертю та попереджали, щоб він припинив писати про військові операції «Талібану».

«Вбивство Даї просто за те, що він виконував свою роботу, посилає афганським ЗМІ страшний сигнал про те, що репортажі про «Талібан» піддають їх серйозної небезпеки», – заявила Патриція Госсман, заступник директора Human Rights Watch по Азії.

Цей напад послідував за аналогічним вибухом бомби у Кабулі 7 листопада, внаслідок якого загинули колишній ведучий популярних телевізійних новин афганського каналу TOLO TV і два інших мирних жителі.

В останні місяці в Афганістані посилилися насильство і хаос, хоча представники уряду і талібів зустрічаються в Катарі, щоб покласти край багаторічної війни в Афганістані.

З моменту початку переговорів у вересні про будь-які прориви в них не повідомлялося.
…

Народний артист СРСР, актор і режисер Армен Джигарханян помер вранці у суботу, 14 листопада, на 86 році життя. Про це повідомив Московський драматичний театр, який він очолював.

Джигарханян був одним із найбільш упізнаваних радянських і російських артистів. Він знявся більш ніж в 250 фільмах, серед яких – «Здрастуй, це я!», «Місце зустрічі змінити не можна», «Ширлі-мирлі», «Нові пригоди невловимих», «Тегеран-43» і «Місто зеро».

Актор народився в Єревані, не зміг вступити до ГІТІСу, навчався в Єреванському художньо-театральному інституті. Служив у Єреванському російському драматичному театрі, Ленкомі, куди його запросив Анатолій Ефрос, московському театрі Маяковського, грав у театрі Олега Табакова.

У 1996 створив свій театр.
…

«Я заявляю, що Олександр Лукашенко і його поплічники – терористична організація, яка повинна відповісти за свої злочини»
…

Суд в американському штаті Мічиган відхилив позов соратників президента США Дональда Трампа, які хотіли оскаржити підрахунок голосів у цьому штаті, де переміг його суперник, демократ Джо Байден.

У позові йшлося про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Суд у Мічигані 13 листопада відхилив вимогу відкласти сертифікацію підрахунку голосів у Детройті, заявивши, що це «було б безпрецедентним судовим активізмом».

Незважаючи на те, що 7 листопада Байден був оголошений переможцем президентських виборів, кампанія чинного президента Дональда Трампа веде важкі юридичні баталії за скасування результатів у декількох штатах і висуває безпідставні заяви про фальсифікації результатів голосування.

Наразі виборчі чиновники й суди по всій країні не знайшли жодних доказів масових фальсифікацій на виборах, про які заявляв Дональд Трамп.

 
…

Вірменія до 15 листопада повинна повернути Азербайджану Кельбаджарський район в рамках угоди про перемир’я. Під контролем Баку опиниться і монастирський комплекс Дадіванк
…

Після початку бойових дій 27 вересня в Нагірному Карабасі його територію і територію прилеглих районів Азербайджану залишили близько 90 тисяч людей – такі дані наводить влада Вірменії. Населення Карабаху, за оцінками, до активізації збройного протистояння становило близько 150 тисяч людей.

Велика частина жителів покинула головне місто регіону, Степанакерт, ще до підписання лідерами Вірменії та Азербайджану за посередництва Росії угоди про перемир’я 9 листопада. Після її підписання тисячі етнічних вірмен почали залишати райони, які, згідно з умовами перемир’я, найближчим часом повинні бути передані під контроль Азербайджану.

До 15 листопада має бути переданий Кельбаджарський район, до 20-го – Агдамський, до 1 грудня – Лачинський (крім так званого Лачинського коридору).

Усі ці райони не належали до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області в Азербайджанській РСР. Вони були окуповані вірменськими силами в першій половині 90-х років минулого століття, тоді ці райони залишило місцеве азербайджанське населення. Вірменська влада Нагірного Карабаху називала ці райони «буферною зоною».

Частина біженців із Нагорного Карабаху тепер проводять у столиці Вірменії Єревані акції протесту, звинувачуючи уряд країни в згоді на важкі умови миру, повідомляє «Настоящее время».

Влада Азербайджану стверджує, що не наполягає на виїзді вірменського населення Карабаху і навколишніх районів, проте не пропонує йому якогось особливого статусу.

Згідно з домовленостями про перемир’я, по периметру частини території Нагірного Карабаху, яку Азербайджан не повернув під свій контроль, будуть розміщені російські миротворці. На цей момент ці райони залишаються під контролем вірменської влади невизнаної Нагірно-Карабаської республіки. Мер Степанакерта Артур Саргсян заявив, що від 20 до 30 відсотків населення міста після припинення бойових дій повернулися.

13 листопада російські засоби інформації повідомили, що російські військові прибули до Степанакерта – на реалізацію угоди, укладеної 9 листопада.

Російські військові виставили блокпост на дорозі зі Степанакерта до Шуші (це місто під контролем Азербайджану) і ще кілька постів по периметру лінії контакту сторін у Нагірному Карабасі.
…

Київ поділяє позицію Євросоюзу щодо дій білоруської влади, які призвели до загибелі мінчанина Романа Бондаренка. Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ 13 листопада.

«Україна солідарна з ЄС у засудженні насильства і репресій білоруської влади, що cпричинили смерть Романа Бондаренка. Вбивці повинні бути неодмінно покарані, а ті, хто їх покриває, засуджені усім демократичним світом», – зазначають у дипломатичному відомстві.

Українське МЗС також висловило співчуття родичам покійного громадянина Білорусі.

Раніше 13 листопада голова Європейської служби зовнішніх справ Жозеп Боррель поклав відповідальність за вбивство жителя Мінська, 31-річного Романа Бондаренка, на владу Білорусі.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську.

За словами свідка, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями. Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 00:05 він потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

Читайте також: «Не забудемо, не пробачимо» – білоруси збираються на акції після смерті побитого невідомими Романа Бондаренка

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

Міністерство фінансів Киргизстану відкрило два рахунки для пожертв жителів на виплату державного боргу і покриття бюджетних витрат. Гроші на них запропоновано відправляти «кожному небайдужому громадянину, який щиро прагне зробити свій внесок у вирішення спільної проблеми». Про це повідомляє киргизька служба Радіо Свобода – Радіо Азаттик.

Перший рахунок для підтримки бюджету був відкритий ще 30 жовтня. Гроші з нього будуть спрямовані на видатки уряду. Реквізити другого, на покриття державного боргу, ще не опубліковані. Про плани запустити збір такої допомоги раніше повідомляв прем’єр-міністр Садир Жапаров, який також виконує обов’язки президента.

Мінфін стверджує, що обидва рахунки відкриті у відповідь на звернення громадян, які хотіли б надати допомогу уряду. Дефіцит бюджету за підсумками 2020 року прогнозується на рівні 35 мільярдів сомів, це понад 400 мільйонів доларів. При цьому на 2020–2021 роки припадає пік виплати зовнішнього боргу.

У 2020 році на повернення кредитів буде потрібно 30 мільярдів сомів, в наступному – понад 35 мільярдів за умови, що валюта Киргизстану не продовжить знецінюватися щодо долара.
…

Десятки мирних жителів були вбиті в результаті «різанини» в ефіопському регіоні Тиграй, заявляє міжнародна правозахисна організація Amnesty International 12 листопада. За словами очевидців, за напад відповідальні сили, що підтримують місцеву правлячу партію в її боротьбі проти федерального уряду.

Це був перший інцидент із масштабними загиблими серед цивільного населення у конфлікті, який почався тиждень тому між партією «Народний визвольний фронт Тиграю» (TPLF) та урядом прем’єр-міністра Абія Ахмеда, лауреата минулорічної Нобелівської премії миру.

Звіт про Amnesty був опублікований того ж дня, коли Абій заявив про успіхи урядових військ у західній частині Тиграя, а тисячі ефіопців продовжували тікати через кордон до сусіднього Судану.

Читайте також: Всесвітня продовольча програма стала лауреатом Нобелівської премії миру 2020

«Amnesty International сьогодні може підтвердити… що десятки, можливо, сотні людей були зарізані або зарублені в місті (Мей-Кадера – ред.) в південнозахідній частині регіону Тиграй в Ефіопії в ніч проти 9 листопада», – заявляють правозахисники.

Amnesty стверджує, що її представники бачили і «за допомогою цифрових засобів перевірили моторошні фотографії та відеозаписи тіл, які лежали по місту або які несуть на носилках».

Хоча організація ще не змогла визначити винних у нападі, свідки говорили про сили, пов’язані з Народним визвольним фронтом Тиграю (TPLF).

Організація Об’єднаних Націй, Африканський союз та міжнародне співтовариство висловили занепокоєння тим, що Ефіопія може вступити в повномасштабну громадянську війну після того, як Абій минулого тижня запровадив комендантський час і відправив солдатів для придушення повстання, яке, ймовірно, ініціює TPLF.
…