Республіканці в Сенаті США проголосували за правила процесу імпічменту президента Дональда Трампа, які запропонував лідер республіканської більшості Мітч Макконнел (Кентуккі).

Резолюцію підтримали 53 сенатори, 47 виступили проти.

Документ встановлює, що упродовж шести днів демократи з Палати представників та Білий дім мають викласти аргументи за та проти імпічменту Трампа. Кожна сторона матиме на це до 24 годин упродовж трьох днів. Потім Сенат має вирішити, чи потрібно буде заслухати свідків та дослідити документи.

Представники Демократичної партії були обурені відмовою Макконнела викликати свідків та попросити документи до завершення фази викладення аргументів. Демократи прагнуть допитати поточних та колишніх чільних радників Трампа, включно з керівником апарату Білого дому Міком Малвейні та колишнім радником президента з питань національної безпеки Джоном Болтоном.

Сторона обвинувачення повинна розпочати викладати свої аргументи о 20:00 22 січня за Києвом.

21 січня в Сенаті стартував судовий процес щодо імпічменту Трампа. Як очікується, він триватиме шість днів на тиждень з перервами щонеділі. Суддею є голова Верховного суду США Джон Робертс.

Сторону обвинувачення представляють семеро законодавців-демократів від Палати представників США. Команду захисту Донадьда Трампа очолив адвокат Білого дому Пет Чіполлоне, йому допомагатиме адвокат Джей Секулов і ще п’ятеро юристів. Сотня сенаторів будуть на процесі у ролі присяжних.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.
…

У Сполучених Штатах зафіксований перший випадок інфекції, спричиненої коронавірусом раніше невідомого типу. За повідомленнями, хворий минулого тижня прилетів до Сіетла з Китаю, де стався спалах захворювання. У нього була діагностована пневмонія, тести підтвердили, що вона викликана новим коронавірусом.

Американський Центр контролю і профілактики захворювань заявив, що не виключає нових випадків захворювання в найближчі дні. У кількох аеропортах США розпочався скринінг пасажирів, що прибувають із Китаю: перевіряють, чи немає у них високої температури.

За офіційними даними, число померлих в Китаї в результаті інфекції, викликаної коронавірусом, зросла до шести. Число зареєстрованих випадків хвороби досягло майже 300. Газета The Guardian з посиланням на родичів хворих і померлих від інфекції в Китаї і на міжнародних експертів-медиків пише, що реальне число жертв вірусу і хворих може бути великим.

Спалах захворювання почався в місті Ухань, центрі провінції Гуандун, проте випадки хвороби відзначені і в інших районах Китаю, а також у Японії, Південній Кореї, Таїланді. Медики підтвердили, що коронавірус здатний передаватися від людини до людини.

Коронавірус зазвичай викликає пневмонію, радикальних засобів проти нього немає, можливе лише симптоматичне лікування. Кілька десятків людей, які захворіли раніше, змогли одужати і вже виписані з лікарень.

22 січня ситуацію з поширенням вірусу обговорить Всесвітня організація охорони здоров’я. Очікується, що вона оголосить про ризик глобальної епідемії.
…

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) 21 січня визнав російську владу відповідальною за викрадення і ймовірну загибель 20 жителів кількох республік Північного Кавказу в період з 2000-го до 2006 року і за нерозслідування цих злочинів, повідомляє телеканал «Настоящее время». Рішення було ухвалене одразу в кількох справах. Усі заявники стверджували, що їхні родичі та близькі, жителі Чечні, Інгушетії і Дагестану, були викрадені силовиками і зникли.

ЄСПЛ встановив, що у всіх випадках російська влада порушила статті 2 (право на життя) і 5 (право на свободу та особисту недоторканність) Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Відносно деяких заявників Росія і її державні структури також порушили статті 3 (заборона тортур і жорстокого поводження) і 13 (право на ефективний засіб правового захисту) згаданої конвенції.

Всім заявникам присуджена сукупна компенсація моральної шкоди загалом на 1 мільйон 600 тисяч євро (по 80 тисяч євро за одну зниклу людину). Деяким заявникам також присуджена компенсація матеріальної шкоди та судових витрат.

У 2018 році ЄСПЛ присудив понад 3 мільйони євро родичам інших викрадених в Чечні та Інгушетії. Усі вони також були затримані російськими військовими в період з 2002-го до 2004 року. ЄСПЛ також ухвалив, що федеральна влада допустили тортури і порушила права громадян на життя, свободу та особисту недоторканність, а також ефективні засоби правового захисту.
…

У Сенаті США, верхній палаті Конгресу, у ці хвилини стартує судовий процес щодо імпічменту президента Дональда Трампа. Процес, початок якого анонсували на 21 січня о 20:00 за Києвом, як очікується, триватиме шість днів на тиждень з перервами щонеділі.

Судовий процес представляє сторона обвинувачення, сторона захисту, головуючий суддя і сенатори в ролі присяжних. Суддею є голова Верховного суду США Джон Робертс.

Сторону обвинувачення представляють семеро законодавців-демократів від Палати представників США. Йдеться про голову комітету з питань розвідки Палати представників Адама Шиффа, голову юридичного комітету Палати представників Джеррі Надлера, колишніх судових виконавців Хакіма Джеффріса і Джейсона Кроу, колишнього рейнджера і адвоката Вола Демінгса, колишню начальницю поліції Зої Лофґрен і екссуддю Сильвію Ґарсію.

Команду захисту Донадьда Трампа очолив адвокат Білого дому Пет Чіполлоне, йому допомагатиме адвокат Джей Секулов і ще п’ятеро юристів. Сотня сенаторів будуть на процесі у ролі присяжних.

Очікується, що правила судового розгляду, зокрема графік, мають затвердити під час голосування в Сенаті. Раніше лідер республіканської більшості в Сенаті Мітч Макконнелл висловився за те, щоб слухання тривали по 12 годин щодня – з 13:00 і до 1:00 (з 20:00 і до 8:00 за Києвом), після чого сенаторам були виділені додаткові 16 годин на запитання. Також правилами судового процесу мають визначити, чи будуть виступати свідки та чи можуть бути введені в перебігу процесу нові докази.

До голосування голова сторони обвинувачення від демократів Адам Шифф звинуватив Макконнелла у створенні «фальсифікованого» судового розгляду на користь Трампа і встановленні правил, які не дозволять ключовим свідкам давати показання та не дозволять подавати ключові докази під час процесу. Очікується, що демократи спробують внести зміни до правил Макконнелла.

Після схвалення правил, що врегулюють хід процесу, демократи з Палати представників, які формують групу обвинувачення, почнуть представляти свою справу проти Трампа.

Для того, щоб усунути Дональда Трампа з посади потрібні дві третини голосів. Оскільки більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.

Сам Дональд Трамп нині перебуває поза межами США, він поїзав на зустріч Всесвітнього економічного форуму в швейцарському Давосі, і планує повернутися до Вашингтона 22 січня.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати приєднаються до ініціативи з висадження одного трильйона дерев, запущеної на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Заява Трампа прозвучала 21 січня на відкритті зустрічі на швейцарському курорті на тлі тиску екоактивістів, таких як Ґрета Тунберґ, на бізнес і уряди країн.

«Я дуже великий прихильник довкілля. Я хочу найчистішу воду і найчистіше повітря», – сказав Трамп.

За ініціативою, в цьому десятилітті має бути посаджено 1 трильйон дерев за фінансової участі бізнесу, урядів і благодійників.

Ініціатива спрямована на стимулювання лісовідновлення в усьому світі для боротьби з надлишком вуглекислого газу в атмосфері, часто викликаним спалюванням викопного палива, що, на думку багатьох вчених, є причиною підвищення глобальної температури.

Оголошуючи про участь США в цій ініціативі, Трамп однак назвав екологічних активістів «спадкоємцями вчорашніх дурнів».

Президент США сказав, що США нині в набагато кращому економічному становищі, ніж він міг собі уявити, коли вступив на посаду три роки тому.

21-24 січня триватиме зустріч Всесвітнього економічного форуму у Давосі. 22 січня туди має прибути і президент України Володимир Зеленський.
…

Білорусь знову почала експортувати нафтопродукти, повідомила держававна агенція БелТа з посиланням на пресслужбу концерну «Білтафтохім».

«Це був невеликий період призупинення, призупинка скасована. Хоча ми поки не вийшли на ті обсяги експорту, які прописувалися нами в бізнес-плані. Але сам експорт у нас не під забороною», – сказав керівник концерну Андрій Рибаков.

Джерела поставок нафти в Білорусь у «Білтафтохімі» не називають.

Як пише портал Tut.by, основне завдання з експорту нафтопродуктів – «виконати зобов’язання перед українськими партнерами».

Раніше Білорусь припиняла експорт нафтопродуктів, щоб не допустити дефіциту палива на внутрішньому ринку через відмову Росії постачати нафту на білоруські заводи.

Олександр Лукашенко 21 січня заявив про намір скоротити постачання нафти з Росії.
…

Китайський суд засудив колишнього голову Інтерполу Мена Хунвея до 13,5 років в’язниці і оштрафував його на 290 тисяч доларів за хабарництво й зловживання службовим становищем.

Мен заявив, що не оскаржуватиме рішення суду, передає пресслужба суду в місті Тяньцзінь.

Про зникнення обраного в 2016 році головою Інтерполу Мена Хунвея стало відомо 25 вересня 2018 року, коли він поїхав з французького міста Ліон, де розташована штаб-квартира Інтерполу, до Китаю.

7 жовтня того ж року головна антикорупційна структура Китаю, Державна контрольна комісія, заявила, що Мен «перебуває під слідством за підозрою в порушенні закону». До Інтерполу надійшла заява про його відставку.

У червні 2019 року суд заявив, що колишній президент Інтерполу Мен Хунвей зізнався в отриманні хабарів на суму понад 2 мільйони доларів і висловив жаль з приводу цього злочину.
…

Організація цивільної авіації Ірану опублікувала другий звіт про катастрофу українського «Боїнга»
…

У Китаї медики підтвердили, що коронавірус нового типу, який викликав спалах пневмонії, здатний передаватися від людини до людини. Це доведено стосовно двох випадків захворювання в провінції Гуандун, заявили 20 січня експерти Державного комітету охорони здоров’я Китаю. Вони також підтвердили факти зараження вірусом серед співробітників установ, у яких перебувають хворі: захворіли 14 медичних працівників.

Науковці поки не можуть достовірно встановити джерело поширення вірусу.

Раніше 20 січня з’явилися офіційні повідомлення, що число заражених різко зросло, зареєстровано близько 220 підтверджених випадків, троє людей померли.

Станом на 20 січня 25 людей, які заразилися вірусом, виписані з лікарні, 170 продовжують лікування. Стан 35 пацієнтів тяжкий, дев’ятеро перебувають у критичному стані. Близько 130 пацієнтів вважаються хворими в легкій формі.
…

Слідчі ідентифікували на відеозаписах з камер на парковці готелю офіцера ГРУ Дениса Сергєєва
…

Юридична команда Дональда Трампа повторила 20 січня слова президента США, що він не зробив «абсолютно нічого поганого», і закликала Сенат негайно відхилити справу про імпічмент, повідомляє АР. Про це йдеться в поданні на 110 сторінках, переданому до Сенату з Білого дому.

Адвокати Трампа називають процес імпічменту «легковажним» і «небезпечним перекручуванням Конституції». Президентські юристи вважають справу сфальсифікованою і наполягають, що зловживання владою не є злочином.

Команда Трампа заявила в понеділок, що навіть якщо Трамп справді зловживав своєю владою, відмовляючи Україні у військовій допомозі, це не містить жодного кримінального праавопорушення.

У вівторок, 21 січня, в Сенаті очікуються виступи сторін обвинувачення і захисту щодо правил процесу, зокрема, щодо того, чи слід викликати свідків.

Офіційно слухання почалися 16 січня, проте швидко були відкладені. Вони мають продовжитися 21 січня, після вихідного в понеділок з нагоди Дня Мартіна Лютера Кінга.

18 січня американський канал CNN повідомив, що у справі про імпічмент інтереси Дональда Трампа представлятимуть ті ж адвокати, які захищали від імпічменту 42-го президента США Білла Клінтона.​

Сенатори і Верховний суддя США Джон Робертс вже приведені до присяги. Вони мають відповісти на питання, чи винен Дональд Трамп в зловживанні владою і в перешкоджанні роботи Конгресу. У разі позитивної відповіді, президента можуть усунути з посади.

Читайте також: Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент Клінтона захищатимуть Трампа

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.
…

Президент Росії Володимир Путін вніс до Держдуми проєкт закону про зміни до Конституції, повідомив речник Путіна Дмитро Пєсков.

У розміщеному на сайті Держдуми документі пропонується внести зміни в 22 статті Конституції Росії.

Зокрема, Путін хоче прибрати слово «поспіль» зі статті Конституції про допустиму кількість президентських термінів, пропонує закріпити пріоритет російської Конституції над міжнародними договорами, передати деякі повноваження від президента прем’єр-міністру і Держдумі тощо.

Путін створив робочу групу для вивчення запропонованих змін і пообіцяв, що після того, як поправки будуть ухвалені, їх винесуть на «загальноросійське голосування». Такого терміну в законодавстві немає, не йдеться також і про референдум. Як і коли буде організоване таке голосування – незрозуміло.

Деякі оглядачі підозрюють, що несподівані конституційні зміни Путіна можуть допомогти 67-річному колишньому офіцеру КДБ втриматися при владі після закінчення його четвертого президентського терміну в 2024 році.
…

Президент України Володимир Зеленський обговорив із чинним Головою ОБСЄ, міністром європейських і закордонних справ Албанії Еді Рамою розширення мандату спостережної місії цієї організації на Донбасі, повідомляється на сайті глави держави.

За цими даними, йшлося про аспекти, на які раніше звернули увагу під час обговорення у «нормандському форматі» – цілодобову роботу місії, дзеркальне збільшення кількості спостерігачів на контрольованій Україною території та на окупованій, а також про доступ ОБСЄ на ділянки, де не відбулося розведення сил.

«Дуже важливо – це робота ОБСЄ у форматі 24/7 на всій території Донбасу, включно зі спостереженням на українсько-російському кордоні. І вкрай необхідно, щоб там були створені умови для безпеки спостерігачів. Це важлива гуманітарна місія», – заявив Зеленський.

Еді Рама погодився, що мандат місії потрібно розширити.

Раніше він зустрівся також і з міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком та анонсував на пресконференції після зустрічі свої наміри у вівторок здійснити візит до зони конфлікту на Донбасі.

Албанія, перебравши 1 січня головування в ОБСЄ на 2020 рік, назвала українську кризу на першому місці серед пріоритетів свого головування. Приїзд Еді Рами в Україну – це його перший закордонний візит на цій посаді. 

Протягом 2019 року в Організації з безпеки і співпраці в Європі головувала Словаччина.

Ця організація, зокрема, бере певну участь у врегулюванні питань російської гібридної агресії проти України – і політичними заявами, і роботою своїх спостережних місій – Спеціальної моніторингової місії в Україні, яка діє, серед іншого, в зоні бойових дій і окупації на частині Донбасу, і Спостережної місії на російських контрольно-пропускних пунктах Гуково і Донецьк у Ростовській області Росії, які межують із непідконтрольною нині Києву ділянкою українсько-російського кордону.
…

Влада Пакистану повідомила про імпорт 300 тисяч тонн пшениці для подолання кризи, пов’язаної з нестачею борошна в країні. 20 січня Пакистан затвердив обсяги імпорту після того, як ціни на борошно та хліб зросли минулого тижня, а продукти зникли з магазинів та оптових ринків.

Рішення про імпорт пшениці ухвалила Економічна координаційна рада Пакистану. Перша партія борошна має прибути до середини лютого, йдеться в заяві міністерства фінансів. Звідки саме Пакистан імпортуватиме пшеницю не повідомляється.

За даними бюро статистики, з кінця 2018-го до червня 2019 року Пакистан експортував понад 600 тисяч тонн пшениці. Попри те, що уряд заборонив експорт в липні минулого року, 48 тисяч тонн все ще відправляли за кордон до жовтня 2019-го.

Експерти заявили, що не має сенсу експортувати пшеницю після останнього поганого врожаю, і закликали провести розслідування експорту, який проводили пропри заборону.
…

У Лондоні 19 січня внаслідок нападу невідомого з ножем загинули три людини. Про це повідомили у поліції.

Інцидент стався ввечері у районі Редбридж на північному сході Лондона. Поліція, яка прибула за викликом, виявила тіла трьох чоловіків на місці подій.

Наразі правоохоронці розглядають різні варіанти мотиву нападу.

Нападника не заарештовано.
…

За повідомленням медиків, 70 людей постраждали в нових зіткненнях між демонстрантами і поліцією в столиці Лівану Бейруті 19 січня. Загальна кількість поранених за два дні зіткнень досягло майже 450, повідомляє «Голос Америки».

Безпрецедентні акції протесту тривають з 17 січня. Їх учасники вимагають зміщення політичної еліти, яка, на їхню думку, корумпована і несе відповідальність за економічну кризу в країні.

Увечері 19 січня сотні демонстрантів зібралися в центрі Бейрута біля заблокованої дороги, яка веде до парламенту. Десятки людей почали кидати каміння в бік поліції з криками: «Революція!» Спецпідрозділи поліції застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ, повідомив журналіст видання AFP.

За даними Червоного Хреста, 70 осіб отримали поранення в результаті нових зіткнень, 30 з них були госпіталізовані.

Державне Національне агентство новин повідомило, що гумові кулі влучили в двох журналістів, в тому числі телеоператора місцевого каналу «Аль-Джадід».

Правозахисна організація Human Rights Watch засудила «жорстоке застосування сили спецпідрозділами поліції Лівану проти в цілому мирних демонстрантів».
…

Іранська олімпійська медалістка, що залишила країну з політичних мотивів, заявила німецьким медіа, що «була б щаслива виступати за Німеччину» на цьогорічній літній Олімпіаді.

«Я сподіваюся на тихе життя без проблем тут», – сказала 21-річна Кімія Алізаде в інтерв’ю виданню Bild am Sonntag, пише dpa.

За даними видання, Алізаде перебуває в Гамбургу, й отримала пропозиції від Бельгії, Болгарії, Канади і Нідерландів.

Літня Олімпіада 2020 року відбуватиметься з 24 липня до 9 серпня в Токіо.

Кімія Алізаде в 2016 році отримала бронзову медаль на Іграх в Ріо-де-Жанейро в змаганнях по тхеквондо.

Про своє рішення залишити Іран вона повідомила в інстаграмі 11 січня. Алізаде назвала себе «однією з мільйонів пригноблених жінок в Ірані». За її словами, вона не була вільна, представляючи Іран на міжнародній арені: «Я завжди мала повторювати ті слова, які мені вказували, і носити той одяг, який мені наказували. Ми – лише інструменти. Тільки наші медалі цінуються, тому що їх можна використовувати в політичних цілях».

За словами Алізаде, вона хоче щасливо жити в безпеці і займатися тхеквондо. «Я не хочу сидіти за столом з брехнею, фальшю і несправедливістю», – написала спортсменка.

В Ірані напередодні заяви спортсменки, після того, як влада країни визнала, що її військові помилково збили український пасажирський літак, на борту якого були 176 людей, спалахнули протести.

Акції протесту в країні, які придушуються владою, тривають впродовж останніх років, то затухаючи, то спалахуючи з новою силою. Протестувальники незадоволені як падінням рівня життя, так і політичною системою ісламської республіки, в тому числі обмеженням прав жінок.

 
…

На саміті в Берліні, присвяченому конфлікту в Лівії, вдалося досягти прогресу щодо досягнення повного перемир’я, заявив державний секретар США Майк Помпео.

Він висловив сподівання, що такий розвиток подій приведе до відновлення роботи нафтової інфраструктури Лівії, заблокованої через конфлікт.

Помпео сказав про це 19 січня в столиці Німеччини, де зібралися лідери 11 країн.

Зі свого боку, канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що прихильники ворогуючих сторін погодилися, що перемир’я, погоджене в Тріполі минулого тижня, має бути перетворене на постійний режим припинення вогню, щоб дозволити запустити політичний процес.

За її словами, спеціальний комітет, до якого увійдуть п’ятеро військових від кожної зі сторін, буде моніторити перемир’я. Канцлер додала, що іноземні сили, активні в Лівії, зобов’язалися дотримуватися чинного ембарго ООН на постачання зброї й припинити поставки озброєнь.

Головною метою саміту було переконати уряди держав, які підтримують ворогуючі сторони в Лівії, відмовитися від постачання їм зброї, від фінансової підтримки і від надання допомоги військами.

Інша мета переговорів – забезпечити перемир’я між урядом у Тріполі, який користується підтримкою ООН, і збройними загонами командувача повстанською армією генерала Халіфи Хафтара, чий штаб розташований у Тобруці.

Саміт покликаний стимулювати політичні процеси, які запобігли б виникненню потоку біженців, подібно до сирійського.

Серед учасників сирійської зустрічі в Берліні були президенти Росії і Туреччини Володимир Путін і Реджеп Ердоган, президент Франції Емманюель Макрон, італійський і британський прем’єри Джузеппе Конті і Борис Джонсон, держсекретар США Майк Помпео. У саміті беруть участь глава ООН Антоніу Ґутерріш і високопоставлені представники Європейського союзу, Африканського союзу і Ліги Арабських держав.

У Лівії в ніч на 12 січня було оголошене перемир’я між урядовими військами й армією генерала Халіфи Хафтара. Однак уже через кілька годин після вступу режиму припинення вогню в силу сторони конфлікту звинуватили одна одну в порушенні домовленостей.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків і насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати і, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

Туреччина, яка є членом НАТО, підтримує Уряд національної єдності в Тріполі.

 
…

В Ємені щонайменше 70 солдатів урядових сил загинули внаслідок ракетного нападу 18 січня, повідомляють західні агентства з посиланням на джерела. Відповідальності за напад на себе поки що ніхто не взяв, але президент Ємену Абд-Раббу Мансур Хаді звинуватив підтримуваних Іраном повстанців Хуті.

За повідомленнями, удар був завданий по військовому табору в провінції Маріб, ракета потрапила в мечеть під час молитви. 

Точне число жертв невідоме, влада Ємену офіційно даних про 70 загиблих не підтверджувала.

Визнаний міжнародним співтовариством президент Ємену Абд-Раббу Мансур Хаді назвав удар «боягузливою і терористичною» атакою.

Хаді в кровопролитній громадянській війні в Ємені підтримує Саудівська Аравія і низка інших країн регіону.

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. У результаті бойових дій загинули десятки тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.
…

У столиці Росії Москві на узгодженій із владою ході зі вшанування пам’яті адвоката Станіслава Маркелова і журналістки Анастасії Бабурової, вбитих неонацистами 11 років тому, затримали понад 10 людей.

Поліцейські вихоплювали людей із натовпу по ходу руху колони і забирали в автозаки. Про причини затримань поки що не повідомляють. Відомо, що активіст Костянтин Фокін був затриманий ще до початку ходи за плакат, на якому було написано «Путін, йди!».

Сутичок під час ходи не було. Учасники акції, крім покладання квітів на місці загибелі Маркелова і Бабурової, висловили протест проти переслідувань політичних активістів, тортур і репресій. Організатори акції зазначили, що якщо раніше основна загроза антифашистам виходила від неонацистів, то тепер вона виходить від влади Росії. 

Деякі учасники ходи несли в руках конституцію Росії в знак протесту проти «конституційного перевороту», яким вони називають запропоновані президентом Володимиром Путіним поправки до основного закону країни.

Всього в щорічній антифашистській ході пам’яті Маркелова і Бабурової взяли участь близько півтори тисячі осіб.

Російський суд у 2011 році засудив двох членів неонацистського угруповання за вбивства Маркелова і Бабурової. Микита Тіхонов отримав довічний термін ув’язнення, а його подруга, Євгенія Хасіс, 18 років в’язниці за співучасть у цих вбивствах.

Як Маркелов, так і Бабурова були відомими борцями проти ультра-націоналістичного насильства в Росії і неодноразово отримували погрози, пов’язані з їхньою діяльністю.
…

Президент Венесуели Ніколас Мадуро запропонував Сполученим Штатам почати переговори щодо політичної та дипломатичної кризи, яка триває в його країні.

У великому інтерв’ю американському виданню Washington Post Мадуро запропонував США припинити санкції проти Венесуели та перезапустити двосторонні відносини, натякаючи на поновлення співпраці з енергетичним сектором багатої на нафту країни.

«Якщо між урядами є повага, неважливо, наскільки великі Сполучені Штати, якщо є діалог та обмін достовірною інформацією, ми точно зможемо створити новий тип взаємин. Взаємини, засновані на повазі та діалозі, створюють вигідну для обох сторін ситуацію. А від конфліктних відносин програють обидва», – сказав Мадуро.

Президент Венесуели, проти якого в його країні торік прокотилася хвиля протестів, також заявив про бажання вести прямі переговори з лідером опозиції та спікером парламенту Хуаном Ґуайдо. США та ще понад 50 країн визнали Ґуайдо лідером Венесуели після президентських виборів 2018 року, які зазнали критики як нечесні.

Наразі Ґуайдо, який разом із прихильниками вимагав провести чесні та вільні вибори, переховується в посольстві Іспанії, побоюючись арешту.

На початку січня парламент проголосував за нового спікера. На голосування не змогла потрапити основна частина опозиціонерів на чолі зі спікером Ґуайдо. Натомість вони провели своє засідання і переобрали чинного спікера на цю посаду.

Опозиція звинуватила Мадуро в «парламентському перевороті». Державний секретар США Майк Помпео висловився на підтримку Гуайдо.

Мадуро вступив на посаду в 2013 році і склав присягу на другий термін у січні після виборів у травні 2018 року, які критикувала опозиція, заявляючи про фальсифікації.

У 2019 році у Венесуелі тривало протистояння між прихильниками опозиціонера Хуана Гуайдо і президента Ніколаса Мадуро. Гуайдо визнали легітимним тимчасовим президентом Венесуели США, більшість країн Європи і Південної Америки. Мадуро підтримують Росія, Китай, Туреччина, Іран, Куба і Болівія.

На тлі протистояння триває глибока економічна криза, в результаті якої з країни виїхали понад чотири мільйони людей. У всіх регіонах Венесуели спостерігається дефіцит харчів та інших товарів.

За даними ООН, за останні півтора року в результаті спецоперацій, скоєних збройними угрупованнями та спецслужбами Венесуели, загинули майже сім тисяч людей. За даними організації, служби безпеки країни регулярно застосовують тортури і порушують права людини щодо громадян, яких вважають загрозою.
…

Якщо європейські країни «нечесно» використає механізм врегулювання суперечок, передбачений ядерною угодою 2015 року, Іран «серйозно перегляне співпрацю» з Міжнародним агентством з атомної енергії, застеріг 19 січня спікер іранського парламенту Алі Ларіджані.

Про це Ларіджані – колишній головний представник Тегерану в ядерних переговорах – сказав в ефірі державного телебачення.

«Ми чітко зазначаємо, що якщо Європа з будь-якої причини використає статтю 37 ядерної угоди нечесно, Іран ухвалить серйозне рішення щодо співпраці з агенцією», – цитує Ларіджані агенція AFP.

Минулого тижня Німеччина, Велика Британія і Франція оголосили про запуск механізму врегулювання суперечок, прописаний у Спільному всеосяжному плані дій (відомому як ядерна угода 2015 року).

Читайте також: США ввели санкції проти іранського генерала через репресії проти протестувальників​

Представники європейських країн-підписантів заявили, що, хоча ця процедура може призвести до санкцій ООН проти Ірану, вони тим не менш не долучаються до кампанії Вашингтону з «максимального тиску» на Тегеран.

16 січня президент Ірану Хасан Роугані заявив, що Тегеран зараз збагачує більше урану, ніж до підписання в 2015 році ядерної угоди.

Угода, укладена 2015 року, передбачає полегшення санкцій проти Тегерана в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану. Документ підписали п’ять постійних членів Ради безпеки ООН, Німеччина та Європейський союз, але США вийшли від угоди у 2018 році й запровадили нові санкції, які можуть зашкодити фірмам, що ведуть бізнес з Іраном.

Європейські учасники угоди – Франція, Велика Британія та Німеччина – заявили про відданість домовленостям, але Тегеран неодноразово вимагав зробити більше, щоб зменшити вплив американських санкцій. Тегеран також відійшов від дотримання окремих пунктів угоди, активізувавши свою ядерну програму.
…

Група юристів президента Сполучених Штатів Дональда Трампа 18 січня надіслала різку заяву на його захист до Сенату. Документ окреслює аргументи, які захист планує використовувати під час прийдешніх слухань щодо імпічменту.

В заяві команда адвокатів Трампа назвала дві статті імпічменту, надіслані Палатою представників, «небезпечною атакою на права американського народу вільно обирати свого президента».

«Це безсоромна та протизаконна спроба скасувати результати виборів 2016 року та втрутитися у вибори 2020-го, до яких залишилося всього кілька місяців», – йдеться в документі.

Читайте також: Лев Парнас про свою діяльність в Україні, домовленості з Фірташем та стеження за Йованович​

Очікується, що уповноважені члени Палати представників, відомі як «менеджери» з імпічменту, надішлють свою заяву до Сенату згодом.

Офіційно слухання почалися 16 січня, проте швидко були відкладені. Вони мають продовжитися 21 січня, після вихідного в понеділок з нагоди Дня Мартіна Лютера Кінга.

18 січня американський канал CNN повідомив, що у справі про імпічмент інтереси Дональда Трампа представлятимуть ті ж адвокати, які захищали від імпічменту 42-го президента США Білла Клінтона.​

Сенатори і Верховний суддя США Джон Робертс вже приведені до присяги. Вони мають відповісти на питання, чи винен Дональд Трамп в зловживанні владою і в перешкоджанні роботи Конгресу. У разі позитивної відповіді, президента можуть усунути з посади.

Читайте також: Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент Клінтона захищатимуть Трампа

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.
…

Принц Гаррі і його дружина Меган більше не зможуть використовувати свої королівські титули і перестануть отримувати державні кошти, сказано в заяві Букінгемського палацу. Герцог і герцогиня Сассекські також заявили, що мають намір повернути 2,4 мільйона фунтів, витрачені з бюджету Великої Британії на ремонт їхнього будинку у Віндзорі. Крім того, принц Гаррі і Меган не зможуть бути офіційними представниками королеви.

13 січня королева Великої Британії Єлизавета II погодилася надати герцогу і герцогині Сассекським «перехідний період», під час якого принц Гаррі і його дружина Меган зможуть поперемінно перебувати в Канаді і Великій Британії. Королева наголосила, що «повністю підтримує» бажання свого молодшого онука і його дружини знайти нову соціальну роль, але вважала за краще б бачити їх у традиційній ролі членів королівської родини.

Єлизавета II заявила, що має бути ще багато роботи, щоб врегулювати відносини Гаррі і Меган з іншими членами королівського сімейства Віндзорів, але вона очікує, що остаточні рішення будуть ухвалені в майбутньому.

Гаррі, герцог Сассекський, і його дружина Меган, уроджена Маркл, тиждень тому оголосили про своє бажання відійти від виконання обов’язків провідних членів королівської сім’ї.

Подружжя ненавиділо втручання преси в їхнє особисте життя: Меган судилася з газетою Daily Mail, яка без дозволу опублікувала, за твердженням герцогині, лист з її особистого листування.

Прихильники Меган стверджують, що вона піддавалася у Великій Британії психологічному тиску. Він був пов’язаний, за цією версією, в тому числі з прогресистськими поглядами герцогині (вона підтримує екологічні і феміністські ініціативи), а також її расовим походженням. Принц Гаррі якось прокоментував це так: «Я втратив матір і зараз спостерігаю, як моя дружина стає жертвою тих же могутніх сил».

Принц Гаррі, молодший син спадкоємця британського престолу принца Чарльза і покійної леді Діани Спенсер, і американська актриса Меган Маркл одружилися 19 травня 2018 року у Віндзорському замку. Після весілля вони стали герцогом і герцогинею Сассекськими. Меган Маркл 36 років, Гаррі молодший на 3 роки. Це її другий шлюб. Вона – перша мулатка і перша акторка, яка вийшла заміж за британського принца.
…

Президент Росії Володимир Путін заявив, що не хотів би, щоб його країна поверталася до радянської практики мати довічних правителів, які помирали без чіткої процедури правонаступництва. Під час виступу перед групою ветеранів Другої світової війни в Санкт-Петербурзі 18 січня Путіна запитали, чи потрібно зняти обмеження термінів для президента.

«Було б дуже тривожно повернутися до тієї ситуації, яку ми мали в середині 1980-х, коли державні лідери залишалися при владі, один за одним, до кінця своїх днів і пішли з посади, не забезпечивши необхідних умов для переходу влади. Я думаю, що було б краще не повертатися до тієї ситуації», – сказав російський лідер

Путін незмінно перебуває на керівних посадах у Росії вже понад 20 років, від 1999-го. Спершу він був прем’єр-міністром, згодом відбув два чотирирічних терміни як президент, згодом на термін правління президента Медведєва повернувся на посаду голови уряду, а від 2012 року знову є президентом упродовж двох шестирічних термінів.

У своєму зверненні до Федеральних зборів 15 січня 67-річний Путін запропонував конституційні зміни. Якщо вони будуть схвалені, це відкриє для Путіна механізми збереження влади, не пов’язані з посадою президента. Путін має піти з цієї посади в 2024 році.
…

Напередодні міжнародної конференції по Лівії, яка відбудеться 19 січня в Німеччині, лівійські термінали на східному узбережжі припинили відвантаження нафти, повідомила «Німецька хвиля». Наказ був відданий командувачем Лівійської національній армії генералом Халіфою Хафтаром.

Лівійська національна корпорація виступила із закликом не використовувати нафту як інструмент політичного тиску.

16 січня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас після зустрічі з Хафтаром у Бенгазі на сході Лівії заявив, що генерал погодився укласти перемир’я і дотримуватися режиму припинення вогню. Трьома днями раніше Хафтар залишив Москву після тривалих переговорів із міжнародно визнаним прем’єр-міністром Лівії Фаїзом Сараджем, відмовившись підписувати спільний документ і пославшись на необхідність консультацій із прихильниками.

Хафтар також підтвердив Маасу, що готовий приїхати до Берліна 19 січня на саміт щодо Лівії під егідою ООН. Раніше про свою участь у конференції заявив і Фаїз Сарадж.

Раніше в січні Туреччина стала відправляти свої війська на допомогу уряду Сараджа. Громадянська війна в Лівії розпочалася після повалення режиму Муаммара Каддафі в 2011 році.
…

Олімпійський парк у Ріо-де-Жанейро був закритий через занепокоєння щодо безпеки комплексу, який використовувався для Ігор 2016 року в Бразилії. Суд ухвалив, що ліцензії на безпеку спортивного об’єкту не в порядку.

Місто оскаржило рішення судді, заявивши, що це вплине на близько 900 спортсменів, які тренуються в Олімпійському парку.

Ріо-де-Жанейро витратило близько 12 мільярдів доларів на Олімпіаду-2016. Під час будівництва багато експертів критично висловлювались щодо ймовірної корупції, а також того, як використовуватимуться об’єкти після завершення змагань.

Літні Олімпійські ігри цього року прийматиме столиця Японії Токіо.
…

Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент 42-го президента США Білла Клінтона захищатимуть від імпічменту 45 президента Дональда Трампа. Про це повідомляє CNN з посиланням на Білий дім.

73-річний Кеннет Стар і 59-річний Роберт Рей приєдналися до команди юристів, які захищають Трампа. Разом з ними до команди приєднався 81-річний адвокат Алан Дершовіц, серед клієнтів якого – голлівудський продюсер Харві Вайнштейн, якого десятки жінок звинуватили у домаганнях, боксер Майк Тайсон, проти якого висували звинувачення у зґвалтуванні, та американський футболіст О. Джей Сімпсон, який звинувачувався у вбивстві дружини.

Очолять захист Трампа юрист Білого дому Пет Сіполоне і особистий адвокат Трампа Джей Секулоу. До них також приєднається колишня генпрокурор штату Флорида Пем Бонді.

Розгляд справи чинного президента США почнеться в Сенаті у вівторок, 21 січня. Сенатори і Верховний суддя США Джон Робертс вже приведені до присяги. Вони мають відповісти на питання, чи винен Дональд Трамп в зловживанні владою і в перешкоджанні роботи Конгресу. У разі позитивної відповіді, президента можуть усунути з посади.

Більшість в Сенаті належить Республіканській партії, від якої Трамп був обраний на пост президента. Ніхто з республіканців не підтримав звинувачення в Конгресі. Аналітики вважають, що Трампа виправдають.

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент.
…

Американська компанія Boeing знайшла нову проблему у програмному забезпеченні літака 737 Max. У компанії заявили, що повідомили про це Федеральне управління авіації США.

Як повідомляють ЗМІ з посиланням на джерело, знайоме з ситуацією, питання стосується програмного забезпечення, яке перевіряє, чи монітори відслідковування ключових систем літака працюють належним чином.

Мораторій на польоти літаків цієї моделі був запроваджений практично у всіх країнах світу, включно зі США, в березні, після катастрофи в Ефіопії, жертвами якої стали 157 людей. Згідно з попередніми даними розслідування, причиною аварії 737 MAX в Ефіопії і літака тієї ж моделі в Індонезії в жовтні минулого року стали помилки в програмному забезпеченні. Обидва рази, як стверджується, зламався датчик і система помилково розпочала свою роботу, направивши літак до землі. Це з застереженнями визнав і президент корпорації Boeing Денніс Мюїленбурґ.

Boeing вирішила призупинити виробництво літаків моделі 737 MAX з січня 2020 року.
…

Сполучені Штати Америки ввели санкції проти високопоставленого військового іранського чиновника через репресії проти антиурядових протестувальників, повідомив Державний департамент 17 січня.

Бригадному генералу Корпусу вартових ісламської революції Хасану Шавапуру заборонили в’їзд до США за роль у розгоні протестів у листопаді минулого року на південному заході країни.

Спеціальний посланець США по Ірану Браян Гук заявив, що генерал Шавапур командував підрозділами, відповідальними за жорстокі репресії над щонайменше 148-ма «безпорадними іранцями в регіоні Махшехр».

Тегеран спростував звинувачення США і правозахисників у масштабних репресіях, але визнав протистояння силовиків у Махшехрі з протестувальниками, які, за даними влади, були озброєні.

Махшехр, де живе численна арабська меншина Ірану, став місцем протестів, що спалахнули після різкого зростання цін на пальне.
…