Президент Франції Емманюель Макрон призначив на пост прем’єр-міністра Жана Кастекса. Про це повідомили у Єлисейському палаці.

Кастексу доручено сформувати уряд.

Раніше сьогодні прем’єр-міністр Франції Едуар Філіпп подав у відставку і Макрон її прийняв.

Філіпп був призначений прем’єром у травні 2017 року після перемоги Макрона на президентських виборах.

У середині червня Макрон повідомив, що хоче «переосмислити» своє президентство. Він має намір перезапустити французьку економіку, яка зазнала удару через коронавірус.
…

Індія вирішила купити 33 російські винищувачі та оновити 59 інших літаків, повідомило індійське Міністерство оборони. Угоду оцінюють у 2,4 мільярда доларів.

Індія хоче придбати 21 «МіГ-29» та модернізувати вже наявні в неї літаки цієї ж моделі. Крім того, Індія хоче закупити 12 літаків марки «Су-30МКІ».

Перед цим відбулася телефонна розмова прем’єр-міністра Індії Нерендра Моді та президента Росії Володимира Путіна.

Нью-Делі та Москва були партнерами під час Холодної війни. Зараз багато військової техніки в Індії має російське походження.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI), у 2019 році Індія була третьою у світі за витратами на оборону (71,1 мільярда доларів).
…

Прем’єр-міністр Франції Едуар Філіпп подав у відставку, повідомив Єлисейський палац.

Президент Еммалюель Макрон прийняв відставку прем’єра. Тепер необхідно сформувати новий склад уряду.

У середині червня Макрон повідомив, що хоче «переосмислити» своє президентство. Він має намір перезапустити французьку економіку, яка зазнала удару через коронавірус.

Філіпп був призначений прем’єром у травні 2017 року після перемоги Макрона на президентських виборах.
…

В американському Ричмонді прибали пам’ятник морському офіцеру-конфедерату Меттью-Фонтейну Морі.

За день до цього за розпорядженням мера з вулиць міста в штаті Вірджинія прибрали пам’ятник одному з найвідоміших командирів армії конфедератів генералу Томасу Джексону.

За словами міського голови Левана Стоуні, рішення забрати статуї конфедератів «прискорить процес зцілення міста», яке під час Громадянської війни 1861-1865 років було столицею конфедератів. Загалом у Річмонді близько десятка таких пам’ятників.

Губернатор Ральф Нортем, зі свого боку, наказав прибрати в Ричмонді пам’ятник генералу Роберту Едварду Лі, який є власністю штату. Наразі рішення заблоковане через позов.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Відео затримання викликало протести в США та світі. Під час однієї з акції протестувальники завалили статую президенту конфедератів Джефферсону Дейвісу в Ричмонді.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.

 
…

Конгрес США схвалив нові санкції проти Китаю після того, як Пекін ухвалив критикований Заходом закон про національну безпеку для Гонконгу.

2 липня Сенат одноголосно підтримав законопроєкт про санкції, на наступний день після того, як це зробила Палата представників.

Тепер документ відправили президентові Дональду Трампу на підпис.

Законопроєкт, зокрема, вводить обмежувальні заходи щодо банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками. Під санкції потрапляють представники Комуністичної партії Китаю, відповідальні за ухвалення закону, а також представники поліцейських підрозділів, що застосовували силу до протестувальників.

Після того як закон вступив в силу 1 липня поліція Гонконгу застосувала силу проти тисяч демонстрантів – понад 70 людей, за офіційними даними, були затримані за різними звинуваченнями, від незаконних зібрань до порушення нового закону.

Закон про нацбезпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону. Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

Колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв вилікувався від коронавірусної інфекції, повідомив його речник.

За словами Айдоса Укібая, останній тест Єлбаси (тобто лідера нації, як називають Назарбаєва) на COVID-19 показав негативний результат. За рекомендаціям лікарів, Назарбаєв продовжить зберігати режим самоізоляції і працювати дистанційно, додав речник.

Про те, що перший президент Казахстану заразився коронавірусом, стало відомо 18 червня. Наступного тижня Нурсултану Назарбаєву, лідеру владної партії «Нур Отан», який зберігає вплив на ухвалені в країні політичні рішення, виповниться 80 років.

З 16 березня по 11 травня в Казахстані через коронавірус діяв режим надзвичайного стану, при цьому в низці регіонів карантинні заходи досі зберігаються.

Цього тижня влада повідомила, що в зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації вирішили з 5 липня запровадити на 14 днів додаткові обмеження, з можливістю їх продовження. За останніми даними, в Казахстані з початку епідемії зареєстровано понад 42,5 тисячі випадків заражень коронавірусною інфекцією. Померли від COVID-19, за даними Міністерства охорони здоров’я, 188 хворих. 

 
…

Кандидата в президенти Білорусі, ексголову «Белгазпромбанку» Білорусі Віктора Бабарика звинувачують у відмиванні грошей, ухилянні від сплати податків і у хабарництві.

Це випливає з переліку кримінальних справ апеляційної інстанції, які розглядає судова колегія Мінського міського суду. Список сфотографувала пресслужба Бабарика, який перебуває в СІЗО.

Сина Бабарика Едуарда звинувачують в ухилянні від сплати податків.

У список по так званій справі «Белгазпромбанку» включили ще двох осіб. Особистого помічника і координатора ініціативної групи Віктора Бабарика звинувачують в ухилянні від сплати податків. Антона Морозова, який працював в юридичному відділі «Белгазпромбанку», звинувачують у відмиванні доходів і в ухилянні від сплати податків.

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах.

11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку».

18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років.

Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.
…

Європейський союз закликав Росію розслідувати всі повідомлення про порушення під час голосування щодо поправок до конституції країни, серед яких – обнулення президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому змогу залишитися при владі до 2036 року.

У Кремлі 2 липня заявили, що схвалення пакету з понад 200 поправок майже 78% голосів є «тріумфальним референдумом довіри президентові Володимиру Путіну».

Але повідомлення про порушення на деяких виборчих дільницях і залякування активістів та журналістів, які стежили за голосуванням, спонукали ЄС закликати до негайного розслідування.

«Нам відомі повідомлення про порушення під час голосування, зокрема тиск на виборців, подвійне голосування, порушення таємниці голосування і поліцейське насильство щодо журналіста, який був присутнім на дільниці для спостереження», – заявив речник ЄС Петро Стано.

«Ми очікуємо, що ці повідомлення будуть належним чином розслідувані, оскільки це серйозні звинувачення», – додав Стано.

Внесення змін до Конституції Росії було ініційовано Володимиром Путіним у січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

Дострокове голосування почалося 25 червня. Основним днем голосування було оголошено 1 липня. Його зробили вихідним.

Для вступу поправок в силу необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування. Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше ніж половина виборців.
Низка представників російської опозиції закликали бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликали прийти на дільниці і проголосувати проти.
Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду голови держави. Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

 
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 2 липня заявив, що система охорони здоров’я країни вистояла, і в країні «перемогли» коронавірус. 

Білорусь, за його словами, продемонструвала «політичну розсудливість і народну мудрість».

«Наша система охорони здоров’я вистояла. Але ми не знижуємо градус боротьби, хоча вже сьогодні можна сказати – ми перемогли. І після остаточної перемоги над СОVID-19 обов’язково окремо зустрінемося з нашими лікарями, які сьогодні все ще на посту», – цитує білоруського президента державне агентство БелТА.

Про вихід на плато по захворюваності COVID-19 у Міністерстві охорони здоров’я країни оголосили ще в середині травня. При цьому Білорусь – одна з декількох країн Європи, де не оголошували карантин і не зупиняли роботу підприємств. Влада також не скасовувала масові заходи і навіть провела парад Перемоги 9 травня.

Президент Олександр Лукашенко не раз заявляв про «істерію» навколо нової коронавірусної інфекції, а також знехтував рекомендаціями ВООЗ. 

За офіційними даними на 2 липня, в Білорусі з початку епідемії захворіли 62 424 людини, померли 398 пацієнтів. Однак експерти неодноразово висловлювали сумніви щодо достовірності цих цифр і припускали, що смертність від COVID-19 є набагато вищою.

 
…

1 липня голова Національного банку Яків Смолій написав заяву про звільнення
…

Найвищий адміністративний суд у Туреччині має вирішити, чи може собор Айя-Софія в Стамбулі бути перетворений у мечеть.

За даними агентства «Анадолу», рішення може бути ухвалене 2 липня або впродовж 15 днів.

Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття.

У 1204-1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії.

У 1453 році, після захоплення Константинополя Османською імперією, собор перетворили на мечеть. До будівлі додали чотири мінарети.

У 1934 році Айя-Софія стала музеєм. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Знову змінити статус будівлі та зробити її мечеттю закликає турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган.

Опозиційні партії вважають, що турецький президент таким чином намагається відволікти громадян від економічної кризи та пандемії коронавірусу.

Собор Святої Софії щороку відвідує мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році пам’ятку відвідали 3,7 мільйона туристів.
…

Міністр закордонних та європейських справ Словаччини Іван Корчок після засідання уряду заявив, що Словацька Республіка визнає Хуана Гуайдо тимчасовим президентом Боліваріанської Республіки Венесуели.

У заяві міністерства, зокрема, наголошується, що «цим кроком Словаччина приєднується до групи 24 держав – членів Європейського союзу, які ще минулого року константували, що єдиним законним і демократично обраним  конституційним діячем у Венесуелі є Хуан Гуайдо».

Міністр Іван Корчок також звернув увагу на тривале погіршення внутрішньополітичної ситуації у Венесуелі та на антиконституційні дії президента країни Ніколаса Мадуро, що стосуються виголошення нових демократичних президентських виборів.

Саме режим Мадуро 29 червня розпорядився вислати з країни голову представництва ЄС у Венесуелі Ісабель Бріланте Педрос після того, як Європейський союз посилив санкції щодо 11 венесуельских урядовців, які підтримують владу Мадуро.

У своїй заяві ЄС закликає президента Мадуро, «враховуючи глибоку політичну і соціально-економічну кризу в Венесуелі»,  шукати мирні шляхи виходу з кризи і переглянути своє рішення.

Протистояння влади і опозиції на чолі з Хуаном Гуайдо загострюється, викликаючи занепокоєння і в Україні. Зокрема, на своїй твіттер-сторінці ще 24 січня 2019 року міністр закордонних справ України Павло Клімкін  зауважив, що «боротьба венесуельців чимось нагадує мені драйв часів  Майдану. Маємо підтримати дух свободи та справедливості та тих, хто відстоює своє право на вільне майбутнє».

Також тодішній заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця у травні 2019 року зазначив, що «єдиний  шлях припинити кровопролиття, узурпацію влади Мадуром, страждання людей,  це вільні і прозорі президентські вибори, сертифіковані міжнародними організаціями, зокрема ОАД» (Організацією Американських Держав – ред.).

20 травня 2018 року Ніколас Мадуро в результаті позачергових виборів був вдруге обраний президентом Венесуели. Оскільки другий президентський термін Мадуро закінчиться у 2025 році, опозиція на чолі з Гуайдо вимагає проведення нових президентських виборів.

У січні 2019 року Гуайдо проголосив себе виконувачем обов’язків президента. США і більшість країн Заходу визнали його лідером країни, але реальна влада залишається у Мадуро. Його підтримують Росія та Китай.
…

Регіональна філія екстремістського угруповання «Аль-Каїди» в Афганістані підтримує «тісні зв’язки» з талібами і має «постійний інтерес» до нападів на американських військових, йдеться в новій доповіді Пентагону.

За укладеною в лютому між талібами і Сполученими Штатами угодою, бойовики погодилися перешкоджати терористичним угрупованням, таким як «Аль-Каїда», використовувати Афганістан в якості притулку для планування нападів. Але в звіті, опублікованому 1 липня, Міністерство оборони США заявило, що бойовики «Талібану» продовжують працювати з «Аль-Каїдою» на Індійському субконтиненті.

«Аль-Каїда» регулярно підтримує і працює з нижчого рівня членами руху «Талібан» в його зусиллях із підриву афганського уряду, а також підтримує постійний інтерес до нападів на сили США і західні цілі в регіоні», – йдеться в повідомленні.

У доповіді йдеться про те, що регіональна філія «Аль-Каїди» також «допомагає місцевим талібам у деяких нападах». Попри «недавній прогрес» в мирному процесі в Афганістані, «Аль-Каїда» підтримує тісні зв’язки з талібами в Афганістані, ймовірно, для оборони і навчання», вказано у доповіді за період з 1 грудня 2019 року до 31 травня цього року.

Нинішня доповідь Пентагону фактично підтверджує дані звіту ООН, опублікованого минулого місяця, де йшлося, що відносини «Аль-Каїди» і «Талібану» досі «залишаються близькими, заснованими на дружбі, історії спільної боротьби, ідеологічній симпатії і змішаних шлюбах». У повідомленні йшлося також, що таліби «регулярно консультувалися» з «Аль-Каїдою» під час переговорів з США і «пропонували гарантії того, що вони будуть дотримуватися зв’язків, що історично між ними склалися».

Спецпосланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що доповідь ООН в основному охоплює період до лютневої угоди з талібами.

Відповідно до угоди, Сполучені Штати погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 000 військовослужбовців до 8600 до середини липня. Якщо інша частина угоди реалізована, всі американські та інші іноземні війська залишать Афганістан до середини 2021 року.
…

Рада безпеки ООН одноголосно схвалила резолюцію, що закликає до негайного припинення збройних конфліктів, щоб полегшити боротьбу з коронавірусною пандемією.

Резолюція, складена Францією і Тунісом, «закликає всі сторони в збройних конфліктах негайно вступити в тривалу гуманітарну паузу протягом не менш ніж 90 днів поспіль, щоб гарантувати безпечну, безперешкодну і стійку доставку гуманітарної допомоги».

Резолюція стосується війн у Сирії, Ємені, Лівії та інших збройних конфліктів, що перебувають на порядку денному Ради безпеки, але не військових операцій проти екстремістських угруповань «Ісламська держава», «Аль-Каїда» та їхніх філій.

«Через 100 днів після заклику генсекретаря ООН до глобального припинення вогню на час пандемії COVID-19 Радбез сьогодні нарешті схвалив довгоочікувану резолюцію», – повідомив у фейсбуці речник місії України при ООН Олег Ніколенко.

Постійний представник Німеччини при ООН Крістоф Гойзґен привітав резолюцію як «знак надії для всіх людей, які нині живуть в зонах конфліктів по всьому світу». Але експерти поставили під сумнів, чи матиме резолюція хоч якийсь вплив. Документ фактично підтримує заклик генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша від 23 березня до глобального припинення вогню для боротьби з пандемією.

Як свідчать дані на сайті Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса у США, у червні кількість виявлених випадків COVID-19 у світі зросла більш як на 65%. На сьогодні у світі зафіксували 10,5 мільйона осіб, які хворіли чи досі хворіють на коронавірусну хворобу.
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив 1 липня, що уряд запропонував запровадити в країні жорсткий карантин на два тижні, починаючи з 5 липня.

«Уряд представив план введення карантину з 5 липня строком на 14 днів (можливе продовження). Завтра після засідання міністр охорони здоров’я виступить із роз’ясненнями», – написав президент Казахстану у твітері.

Два дні тому Токаєв на відеоконференції з членами уряду доручив у дводенний термін подати йому пропозиції щодо запровадження жорсткого карантину в країні. Ідея такого карантину виникла через різке зростання числа хворих на COVID-19 після ослаблення карантинних заходів, які діяли в країні в травні. За словами Токаєва, з 11 травня (день зняття карантину) число хворих в країні збільшилося в сім разів.

Нещодавно призначений новий голова МОЗ Казахстану Олексій Цой підтримав ідею карантину і заявив, що тільки чотири тижні повного локдауну «врятують країну від катастрофи».

За його словами, якщо в Казахстані запровадять чотиритижневий карантин, то на кінець серпня ситуація з COVID-19 у країні стабілізується.

За даними на 1 липня, в Казахстані захворіли через коронавірус вже більше ніж 41 тисяча людей.

За останню добу в Казахстані були виявлені 1604 хворих.

В Алмати завантаженість лікарень на 24 червня становила 95%. Щоб впоратися з нестачею ліжок, 29 червня стало відомо, що влада розгорне інфекційний госпіталь в палаці спорту «Халик Арена» в Алмати, а також розгорнуть 500 ліжко-місць для хворих на COVID-19 у готелі «Рамада Плаза» в Нур-Султані.

 
…

Кілька сотень людей зібралися в центрі Москви на акцію протесту проти пропонованих змін до конституції, голосування за які 1 липня завершується в Росії. Серед поправок – «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому змогу знову балотуватися і залишатися при владі до 2036 року.

Раніше координатор руху «НЕТ!» Андрій Пивоваров закликав противників схвалення поправок зібратися на мітинг в центрі Москви для обговорення підсумків голосування.

Про намір вийти на Пушкінську площу Москви повідомив у своєму блозі московський муніципальний депутат Ілля Азар. 

Депутат Московської міської думи від партії «Яблуко» Сергій Мітрохін, який є серед тих, хто зібрався на площі, заявив Радіо Свобода, що голосування означає «кінець … верховенства права в Росії».

Демонстрація відбувається мирно, люди змінюють одне одного в одиничних пікетах, по черзі тримаючи плакати біля пам’ятника Пушкіну. На площі було багато поліції, але проти протестувальників заходів не вживали.

Акція протесту відбулася і в центрі Санкт-Петербурга. Жителі вимагали скасувати обнулення термінів чинного президента Володимира Путіна і не переписувати конституцію, передає кореспондент проєкту Радіо Свобода Север.Реалии.

В акції взяли участь близько ста осіб. Вони тримали в руках стару версію конституції Росії і плакати. Їх витіснили з площі силовики, кілька людей затримано, частину – до того, як вони встигли потрапити на акцію.

1 липня завершується загальноросійське голосування щодо поправок до конституції країни, яке почалося 25 червня. Дільниці закриються о 21 годині за Москвою, однак ЦВК Росії вже опублікувала перші результати.
…

Центрвиборчком Росії опублікував інформацію про попередні підсумки голосування щодо поправок до конституції країни ще до закриття дільниць.

За підсумками підрахунку 0,79 відсотка бюлетенів, за поправки проголосували 72,9 відсотка виборців, стверджують в комісії. Дані наводить російське державне агентство «РИА Новости».

На виборах федерального рівня в Росії публікувати результати до закриття дільниць заборонено законом, щоб результати не впливали на волевиявлення громадян. Останнім закінчує голосувати Калінінград, о 21:00 за московським часом.

У даному випадку цим правилом ЦВК Росії знехтувала. Голосування щодо зміни конституції до 15:00 за Москвою закінчилося на Далекому Сході. 

Поправки до конституції, зокрема, передбачають посилення президентської влади в Росії, дають чинному президенту Володимиру Путіну право взяти участь у наступних президентських виборах, створюють новий конституційний орган – Державну раду.

Опозиція не вибрала єдиного ставлення до голосування – КПРФ і комітет «НІ!» закликали голосувати проти, Олексій Навальний і партія «Яблуко» – бойкотувати голосування. Соціологи проводили опитування, які показували низьку підтримку поправок у всього населення в цілому і високу – у готових прийти на дільниці.

Багато прихильників опозиції закликають вийти на мітинг проти поправок 1 липня у центрі Москви. Акція не узгоджувалася з міською владою.

 
…

Президенту США Дональдові Трампу слід запровадити нові економічні санкції проти Росії, якщо підтвердяться повідомлення про те, що Москва платила винагороди талібам за вбивства американських солдатів в Афганістані. Таку думку висловили представники Демократичної партії, яких 30 червня поінформували з приводу цієї справи.

Серед тих, хто підтримує необхідність жорстких заходів, – голова комітету Палати представників з розвідки Адам Шифф. 

«Ми повинні оцінити, які санкції варто застосувати, щоб далі стримувати негативні дії Росії», – підкреслив Шифф.

Інший конгресмен-демократ Мікі Шеррілл назвала звинувачення на адресу Москви «вкрай тривожними». «Якщо вони виявляться правдою, Росію чекають наслідки», – сказала Шеррілл.

Прихильники нових санкцій є і серед республіканців. Напередодні низка членів Конгресу заявили, що наслідки для Росії повинні бути, якщо повідомлення в ЗМІ підтвердяться. Але рішення слід ухвалювати тільки після ретельного аналізу ситуації, відзначають вони.

Тиск на Трампа посилився після публікацій, перша з яких з’явилася в The New York Times. Газета посилалася на кілька неназваних джерел, знайомих із ситуацією.

У повідомленні йшлося про те, що виплати бойовикам за вбивства солдатів міжнародної коаліції здійснювалися в період, коли США і представники талібів вели переговори по врегулювання конфлікту в Афганістані.

Трамп спочатку стверджував, що спецслужби його не інформували з цьому приводу. Представник Трампа відзначала, що серед співробітників розвідки не було впевненості в тому, що всі ці відомості про винагороди правдиві. 

30 червня прессекретар Білого дому Кейлі Макінені заявила, що Трамп не був проінформований «особисто» про ситуацію. Чи отримував президент будь-яку письмову доповідь про ситуацію, речниця не уточнила. У статті The New York Times з цього приводу вказувалося, що Трампу в другій половині лютого чиновники надали свої висновки в письмовому вигляді.

Зараз демократи, а також деякі республіканці ставлять питання, чи читав президент цей звіт. І якщо він з ним ознайомився, то чому не було жорсткої реакції з його боку.

За відомостями журналістів, американцям вдалося перехопити інформацію, яка свідчить про великі перекази коштів талібам із рахунків, контрольованих російською військовою розвідкою (ГРУ). Були й інші свідчення, зазначає The New York Times.

Росія і представники талібів заперечують існування будь-яких схем винагород за вбивства американських військовослужбовців.
…

1 липня Німеччина почала головувати в Раді Європейського союзу.

За два дні до цього канцлер Німеччини Анґела Меркель прийняла французького президента Емманюеля Макрона.  

Вони домовилися створити план на 500 мільярдів євро, щоб допомогти європейській економіці оговтатися від наслідків пандемії COVID-19. Водночас Європейська комісія говорила про плани створити фонд на 750 мільярдів євро.

Гроші мають допомогти країнам, які зазнали найбільшого удару, на кшталт Італії та Іспанії. Усередині Європейського союзу деякі країни виступають проти того, щоб надавати гроші без зобов’язань.

17-18 липня під час саміту ЄС Меркель сподівається досягти угоди про створення фонду.

Німеччина буде головувати в Європейському союзі упродовж шістьох місяців.
…

Кількість загиблих внаслідок вибуху у клініці на півночі Тегерану (Іран) зросла до 19. Про це повідомляють іранські ЗМІ.

Спочатку повідомлялося про 13 загиблих.

Пізніше представник місцевої пожежної частини заявив, що рятувальники знайшли під завалами ще шість тіл.

Серед загиблих – 15 жінок та четверо чоловіків. Пожежникам вдалося врятувати 20 людей.

Заступник губернатора Тегерану Хамідреза Ґударзі повідомляв державному телеканалу, що вибух і пожежу спричинив витік із балонів для медичного газу.
…

Державний секретар США Майк Помпео попереджає про контрзаходи через безпековий закон для Гонконгу, який ухвалили в Китаї.

«Сьогодні сумний день для Гонконгу та для людей, що люблять свободу в Китаї. США не будуть стояти, склавши руки, коли Китай ковтає Гонконг своєю авторитарною пащею», – йдеться в оприлюдненій на сайті Держдепартаменту США заяві Помпео.

За його словами, Сполучені Штати підтримуватимуть народ Гонконгу та «відповідатимуть на атаки Пекіна на свободу слова, преси, зібрань та на верховенство права».

30 червня лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав безпековий закон для Гонконгу, який перед цим підтримав Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників.

Документ передбачає, що Китай запровадить у місті агентство зі своїми власними офіцерами та прокурорськими силами. Вони мають займатися «дуже серйозними» злочинами проти національної безпеки.

Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

Внаслідок потужного вибуху в клініці на півночі столиці Ірану Тегерану загинули щонайменше 13 людей і були поранені ще шестеро, повідомляють іранські медіа 30 червня.

Вони цитують прокурора Тегерану Алі Алькасімегра, який стверджує, що внаслідок вибуху загинули 10 чоловіків і троє жінок у медичному центрі «Сіна Атгар». Постраждалих, за словами Алькасімегра, доправили до лікарні Таджріш, щоб надати медичну допомогу.

Заступник губернатора Тегерану Хамідреза Ґударзі повідомив державному телеканалу, що вибух і пожежу спричинив витік із балонів для медичного газу.

Рятувальники боролися з вогнем до пізнього вечора. Поліція оточила місце події.

На відео, які поширюються соцмережами, видно, що в лікарні сталося кілька вибухів поспіль.

Державне телебачення Ірану повідомило, що вибухи можуть повторюватися, тому що в лікарні лишаються кисневі балони.

26 червня у Тегерані стався вибух газового резервуара біля військової бази. Тоді ніхто не постраждав.
…

Державний департамент Сполучених Штатів підтвердив, що державний секретар Майк Помпео провів відеоконференцію з екстремістським угрупованням «Талібан», під час якого він застеріг бойовиків від нападів на американських військових.

За заявою Держдепартаменту, Помпео 29 червня провів розмову з представником угруповання Абдуль-Гані Барадаром, який наразі перебуває в Катарі, щодо імплементації лютневої угоди між Вашингтоном та бойовиками.

«Державний секретар дав зрозуміти, що від «Талібану» очікується виконання їхніх зобов’язань, серед них – зобов’язання не нападати на американців», – сказала речниця Департаменту Морґан Ортаґус.

Раніше про ці переговори повідомив сам «Талібан».

Читайте також: США: республіканці вимагають «серйозних дій» у разі, якщо підтвердиться змова Росії з талібами​

Лютнева угода передбачає виведення американських військ і покликана прокласти шлях до мирних переговорів між талібами та урядом Афганістану, підтримуваним США.

Згідно з домовленістю, США до середини липня погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 тисяч військових до 8 тисяч 600. Якщо решта угоди буде виконана, всі американські та інші іноземні війська вийдуть з Афганістану до середини 2021 року.

Спілкування талібів і Помпео відбувається в час, коли президент США Дональд Трамп стикається зі все більшим тиском. Політичні опоненти вимагають від нього пояснень щодо того, чому він нічого не вчинив після отримання повідомлень, нібито Москва пропонувала і платила бойовикам, пов’язаним із талібами, за вбивство американських солдатів в Афганстані.

 
…

Національна рада з електронних ЗМІ Латвії 30 червня заборонила мовлення в країні семи телеканалів російської державної групи RT. Рішення в раді пояснили тим, що ці телеканали – «під контролем і одноосібним наглядом російського пропагандиста» Дмитра Кисєльова, який перебуває під санкціями Євросоюзу.

Уточнюється, що регулятор заборонив трансляцію телеканалів RT, RT HD, RT Arabic, RT Spanish, RT Documentary HD, RT Documentary, RT TV. Вони, за даними спецслужб Латвії, є найбільш впливовими каналами кремлівської пропаганди на Заході.

«Для таких програм немає місця ані в Латвії, ні в Євросоюзі», – сказав голова латвійської Нацради Івар Аболиньш та закликав інші країни ЄС також заборонити мовлення RT на своїй території.

Читайте також: Росія: телеканал RT подав до суду на опозиціонера Навального​

У пресслужбі RT заявили, що спецслужби та Нацрада Латвії «нарешті зможуть захистити все арабомовне та іспаномовне населення країни від «нійбільш впливового російського пропагандистського каналу – RT».

Дмитро Кисєльов в коментарі російському агентству «РИА Новости» заявив про «русофобію» латвійської влади. Він також додав, що підґрунтя для заборони немає «жодного юридичного сенсу».

«Тому Латвія повинна негайно повернути мовлення RT в ефір та вибачитися перед нашими колегами», – заявив він.

Читайте також: Дезінформація про COVID-19 від Росії та Китаю більш впливова, ніж інформація від місцевих ЗМІ – OII​

Дмитро Кисєльов є генеральним директором міжнародної медійної групи «Россия сегодня». Основний напрям – російські новини та пропаганда російського порядку денного для інших країн. Медіахолдинг об’єднує телеканали, серед яких RT, раніше відомий як Russia Today, радіо та інтернетвидання: агенції Sputnik, новинна агенція «Прайм», а також проєкт «Иносми.ру».

При цьому «Россия сегодня» входить до 10 найбільших російських одержувачів субсидій, на три роки (з 2018-го по 2020 рік) вона отримала 20,4 мільярда рублів.
…

Унікальна подія відбулась сьогодні на відомому Карловому мості в Празі. На мості накрили білою скатертиною столи задовжки 515 метрів. Повечеряти за столом на Карловому мості може кожний охочий – втім, за однієї умови. Треба принести щось поїсти – канапки, фрукти, салати, солодощі, або ж прикрасити стіл квітами у вазі.

Ініціатором акції є відоме празьке об’єднання «Піаніно на вулиці», яке таким чином вирішило підтримати культурне життя в чеській столиці під час епідемії COVID-19.

Досі не було такого, щоб у розпалі туристичного сезону вулиці й площі Праги були були безлюдними. Акція «Накритий міст», як зазначили організатори, також буде символічним прощанням з пройдешнім складним періодом карантину і водночас – привітанням літніх канікул.

«Ми хочемо (цією акцією – ред.) звірити, чи можемо собі взаємно довіряти. Чи можемо сидіти біля когось чужого і почастувати його, скажімо, часниковою пастою», – сказав керівник об’єднання «Піаніно на вулиці» Ондржей Кобза.

Акція привернула велику увагу пражан, також «наживо» спостерігати за подією можна було по телебаченню.

Дія надзвичайного стану в Чехії, пов’язаного з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, завершилася 17 травня.
…

Агентство ООН у справах біженців (UNHCR) закликало уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана відмовитися від останніх змін, які ускладнюють пошук притулку в цій країні. Як повідомляють західні новинні агенції, в Агентстві посилаються на те, що деякі положення порушують міжнародне право.

Нові правила отримання притулку в Угорщині вимагають від шукачів подавати заявки в консульствах у сусілніх країнах, а не на кордоні країни.

«Це може наражати шукачів притулку на ризик відворення та поганого ставлення, що може дорівнювати порушенню Конвенції про біженців 1951 року та регіональних інструментів з захисту прав людини, учасницею яких є Угорщина», – йдеться в заяві UNHCR.

Читайте також: Права людини можуть стати побічною жертвою боротьби проти коронавірусу – правозахисники

Агентство вказує на те, що доступ до території країни є «основною передумовою» для того, щоб люди могли скористатися своїм правом на пошук притулку.

Угорський уряд наразі не став коментувати цю заяву.

Минулого місяця Угорщина закрила так звані транзитні зони для мігрантів біля своїх кордонів і звільнила близько 300 біженців з умов, близьких до тюремних. Водночас уряд посилив обмеження для біженців та фактично закрив доступ майбутнім шукачам притулку.

На піку кризи біженців в Євросоюзі 2015 року Віктор Орбан, який є одним із найбільших опонентів міграції в регіоні, наказав закрити кордони Угорщини, заблокувавши сотням тисячів мігрантів маршрут до Європи.
…

У російському місті Санкт-Петербург 30 червня на кореспондента видання «Медиазона» Давида Френкеля напав поліцейський, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Це сталося на виборчій дільниці № 2219, де відбувається голосування щодо поправок до російської конституції.

Як заявив Френкель, виданню, де він працює, співробітник поліції намагався видалити його з дільниці. Також один зі спостерігачів настав журналісту на ногу, а потім схопив за пошкоджену руку.

«Мені заломили руку і вдарили по ній кулаком. Я лежу на підлозі, тому що я не можу взагалі рукою рушити, у мене жахливо болить рука і ледве рухаються пальці», – розповів Френкель.

Згодом лікарі діагностували у Френкеля перелом.

Чим була мотивована спроба вивести журналіста з дільниці, в повідомленні не вказано.

У Росії вже майже тиждень триває голосування щодо поправок до конституції, одна з яких передбачає можливість для чинного російського лідера Володимира Путіна балотуватися ще на два президентські терміни. Сам Путін 30 червня закликав росіян прийти на голосування, останнім днем якого є 1 липня.
…

В Узбекистані республіканська комісія по боротьбі з коронавірусом ухвалила рішення про посилення карантинних обмежень із 1 липня.

Великі речові ринки і торгові комплекси будуть закриватися по суботах і неділях для проведення санітарно-дезінфекційних робіт.

У громадських місцях громадяни зобов’язані будуть дотримуватися соціальної дистанції в два метри і перебувати в медичних масках і рукавичках.

У салонах автобусів «виходячи з санітарно-епідеміологічних вимог» пасажирів будуть розсаджувати з урахуванням соціальної дистанції.

На входах до супермаркетів безкоштовно видаватимуть медичні маски.

На територіях із «червоним» і «жовтим» рівнями карантину з 7:00 до 23:00 забороняється збиратися в громадських місцях більше ніж трьом особам, а з 23:00 до 7:00 буде заборонено перебувати на вулиці й у дворах багатоповерхових будинків.

Тих, хто порушить обмеження, будуть притягати до адміністративної відповідальності, йдеться в рішенні спецкомісії.

В Узбекистані на даний час 8222 людини заразилися коронавірусною інфекцією. Загальна кількість видужалих – 5496.
…

Компанія «Цирк дю Солей» оголосила про банкрутство в Канаді у зв’язку з «колосальним збоєм та вимушеним скасуванням шоу» на тлі пандемії.

Базована в канадському Монреалі компанія заявила, що хоче реструктуризувати свої борги за підтримки канадського уряду та приватних фірм.

Заяву про банкрутство має розглянути канадський суд 30 червня. Якщо суддя затвердить цю заяву, компанія подасть заяву про банкрутство і в США.

«Цирк дю Солей» оголосив, що збирається звільнити майже 3,5 тисячі співробітників, які були у відпустці з березня.

«Цирк дю Солей» був заснований в 1984 році. Генеральний директор компанії Cirque du Soleil Entertainment Group Даніеля Ламарр запевняє, що протягом останні 36 років «Цирк» був дуже успішною та прибутковою організацією.

За даними CNN, борги «Цирку дю Солей» становлять близько 1 мільярда доларів.
…

Грузинський парламент завершив процес конституційних змін, проголосувавши в третьому, завершальному читанні за поправки в основний закон про перехід на переважно пропорційну систему виборів.

За реформу, згідно з якою на жовтневих парламентських виборах 120 депутатів будуть обрані за партійними списками і ще 30 – у мажоритарних округах, на засіданні 29 червня проголосували 117 членів парламенту. Троє висловилися проти.

Опозиційні партії, у тому числі Єдиний національний рух експрезидента Міхеїла Саакашвілі, а також «Європейська Грузія» солідарно бойкотували засідання на знак протесту проти відмови генеральної прокуратури змінити запобіжний захід співвласнику опозиційної телекомпанії «Головний канал» Георгію Руруа. Його звинувачують у незаконному зберіганні зброї. Опозиція називає Руруа політв’язнем.

Реформа конституції вважається історичною, оскільки за весь період незалежності країни лише половина членів парламенту обиралася за партійними списками, а друга половина – в одномандатних округах.

Збільшення числа депутатів, обраних за пропорційною системою, разом зі зниженням прохідного бар’єру до 1 відсотка має сприяти формуванню в Грузії більш плюралістичної політичної системи і багатопартійного парламенту. Саме тому конституційну реформу активно підтримали західні держави, розвиваючі партнерські відносини з Грузією.

Ухвалений документ набуде чинності, коли його підпише президент Саломе Зурабішвілі.

Державний департамент США привітав рішення. У коментарі, опублікованому на сайті Державного департаменту США, сказано, що це стало можливим завдяки важливій політичній угоді, підписаній 8 березня між політичними партіями Грузії. 

Зміна виборчої системи зі змішаної на пропорційну, починаючи з 2020 року, була однією з вимог тисяч демонстрантів, які виходили на акції протесту в Грузії торік.​

 
…