Обраний президент Джо Байден переміг на виборах у штаті Арізона. Про це повідомили американські ЗМІ 12 листопада.

NBC, CBS, ABC і CNN оголосили Байдена переможцем у штаті більш ніж через тиждень після голосування 3 листопада. Арізона з 11 голосами виборників дає Байдену перевагу в 290 до 217 голосів у президента Дональда Трампа, при необхідних 270.

Fox News і Associated Press оголосили про перемогу Байдена в Арізоні у ніч виборів, що викликало критику з боку Трампа.

Станом на 12 листопада Байден лідирував в Арізоні з 49,4 відсотка голосів до 49,1 відсотка у чинного президента.

Перемога Байдена в Арізоні відповідає меті демократів щодо перетворення цього традиційно республіканського південно-західного штату у штат-гойдалку. Демократам також вдалося змінити місце в Сенаті США від штату Арізона: демократ Марк Келлі переміг чинну сенаторку-республіканку Марту МакСаллі.

Байден – лише другий кандидат в президенти від демократів за 70 років, який переміг у Арізоні, після Біла Клінтона у 1996 році.

Незважаючи на те, що 7 листопада Байден був оголошений переможцем президентських виборів, кампанія Трампа веде важкі юридичні баталії за скасування результатів в декількох штатах і висуває безпідставні заяви про фальсифікації результатів голосування.

Переможця виборів у Джорджії та Північній Кароліні ще належить визначити.
…

У Білорусі і за її межами люди почали збиратися на стихійні акції – після повідомлення про смерть в реанімації в Мінську жорстоко побитого за день до цього невідомими у масках Романа Бондаренка.

На мінській «Площі змін», де Бондаренко пізно ввечері 11 листопада був викрадений, згадати його прийшли сотні людей. Вони принесли квіти, свічки.

Деякі з них скандували: «Не забудемо, не пробачимо», «Зупиніть цей фашизм», «Трибунал», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

На акції пам’яті люди вийшли також в Новополоцьку, Малинівці, Бобруйську, Барановичах.

Квіти і лампадки з’явилися і біля білоруського посольства в Києві.

Присутні вигукували «Вбивці», «Трибунал», передає кореспондент Радіо Свобода.

Як повідомляє портал Tut.By, вшанувати пам’ять Бондаренка прийшли і до посольства Білорусі у Вільнюсі.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську. Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

У Мінську ввечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін». Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

Зараз люди приходять на «Площу Змін», щоб вшанувати пам’ять загиблого.

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

Вірменська опозиція продовжує протести з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна через підписану ним угоду з Азербайджаном і Росією про припинення боїв у Нагірному Карабасі.

Кілька тисяч протестувальників беруть участь у ході вулицями Єревана 12 листопада, вигукуючи гасла проти Пашиняна: «Зраднику, йди геть».

Окремо акцію в центрі Єревана на площі Свободи проводили прихильники опозиційної партії «Сасна црер», але вони скасували заплановану ходу після того, як поліція змусила їх розійтися, посилаючись на запроваджений воєнний стан.

При цьому, кількох протестувальників, які відмовилися залишити площу, затримали силовики.

12 листопада Спеціальна слідча служба Вірменії повідомила про арешт 10 опозиційних лідерів у рамках кримінальної справи про організацію та проведення масових зібрань у столиці Єревані.

Опозиція назвала арешти незаконними.

Протести у Вірменії почалися в ніч на 10 листопада, після того як 9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

11 листопада в Єревані опозиція провела мітинг з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і денонсації угоди. Про мітинг оголосили 17 партій. Того дня в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами. Увечері вони висунули ультиматум Пашиняну, проте в парламенті країни не змогли зібрати кворум через те, що на засідання не з’явилися представники правлячої партії.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Головне управління Генерального штабу Збройних сил Росії (військова розвідка Росії, відома також за традиційною абревіатурою ГРУ) координувало діяльність медіапроєкту Bonanza Media, який поширював фейки про катастрофу малайзійського літака рейсу MH17 на сході України. Про це йдеться в спільному розслідуванні The Insider і Bellingcat.

Bonanza Media – проєкт колишньої співробітниці телеканалу RT Яни Єрлашової і голландського блогера Макса ван дер Верффа, що просуває альтернативні версії катастрофи. Під брендом Bonanza вийшло кілька фільмів про катастрофу, а також публікувалися секретні документи з архівів Об’єднаної слідчої групи.

Як з’ясували The Insider і Bellingcat, діяльність Bonanza Media курирував полковник ГРУ Сергій Чебанов. Видання вивчили білінги дзвінків і листування Чебанова, надані їм хакерами, і дійшли висновку, що на початку січня 2020 року він організував поїздку Єрлашової до підконтрольної угрупованню «ЛНР» території для зйомок фільму про катастрофу.

У лютому 2020 року Єрлашова також погоджувала з Чебановим промопост до іншого фільму про MH-17, а в травні – статтю голландського журналіста про судовий процес у справі про катастрофу.

У лютому 2020 рік видання Bonanza Media опублікувало закриті матеріали кримінальної справи про катастрофу MH17, після чого речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що вони підтверджують позицію Москви, що російський «Бук» не збивав літак. Насправді в опублікованих документах таких тверджень не було.

Об’єднана слідча група за підсумками розслідування дійшла висновку, що літак був збитий сепаратистами з установки «Бук», яку доставили з Росії. Суд у справі про катастрофу розпочався в Нідерландах у березні 2020 року, звинувачення висунуті трьом росіянам і одному українцю. За версією слідства, обвинувачені координували дії для отримання зенітно-ракетного комплексу з Росії.

Жертвами катастрофи «Боїнга» стали 298 людей. Більшість були громадянами Нідерландів, тому міжнародне розслідування відбулося під егідою прокуратури Нідерландів, і в цій же країні триває судовий процес.

Російська влада неодноразово заявляла про непричетність до катастрофи. Один зі звинувачених, колишній ватажок угруповання «ДНР», російський громадянин Ігор Стрєлков (Гіркін) заявляє, що його підлеглі не збивали літак, а на питання, хто це зробив, відповідати відмовляється.
…

Росія введе санкції у відповідь проти представників апаратів глав Німеччини і Франції через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального, заявив 12 листопада голова МЗС Росії Сергій Лавров.

За його словами, Німеччина і Франція стали головними ініціаторами обговорення в Євросоюзі і НАТО питання про введення санкцій проти Росії за справу, яку «ніяк і ніким не доведено, як щось скоєне на території Росії», вказав Лавров.

«Оскільки локомотивом санкцій Євросоюзу в зв’язку з Навальним була Німеччина, оскільки ці санкції прямо зачіпають керівних співробітників адміністрації президента Російської Федерації, наші відповідні санкції будуть дзеркальними. Вони вже прийняті, про це скоро ми повідомимо нашим німецьким і французьким колегам», – сказав Лавров.

Він також додав: «У нас є всі підстави вважати, що все, що з ним (Навальним – ред.) сталося, з точки зору проникнення бойових отруйних речовин в його організм, могло статися в Німеччині або в літаку, куди його помістили і повезли в клініку «Шаріте».

6 листопада російське МЗС звинуватило Німеччину у відмові співпрацювати з російською стороною. Перед цим Генеральна прокуратура Росії повідомила, що отримала відповідь з Німеччини на своїй запит щодо госпіталізації Навального. Відомство стверджує, що в цьому листі «на жодне з поставлених раніше російською стороною питань роз’яснення по суті не надане».

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний наразі перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя пригрозив виходом країни з Організації із заборони хімічної зброї. Про це він заявив в інтерв’ю російському агентству «РИА Новости». За його словами, Москва готова буде задуматися про це, якщо організація буде ухвалювати рішення, як в ситуації з Олексієм Навальним, Скрипалями або зі звинуваченнями режиму Башара Асада.

За твердженням Небензі, західні країни-члени і секретаріат організації, використовують її проти «неугодних їй» країн.

«Уявіть, вийдемо ми з ОЗХЗ і нам скажуть: «Що і треба було довести». Але якщо вона зовсім втратить всякий авторитет і стане просто місцем для штампування рішень щодо неугодних режимів, напевно, про це можна буде подумати», – цитує агентство дипломата. За його словами, організація «втрачає авторитет», хоч і залишається «найважливішим інструментом». Він додав, що поки Росія не виходить з організації і не рекомендує це іншим.

Організація із заборони хімічної зброї створена у 1997 році для контролю за виконанням Конвенції про заборону хімічної зброї. Штаб-квартира ОЗХЗ знаходиться в Гаазі, її виконавчу рада обирають члени організації. У 2013 році вона отримала Нобелівську премію миру.

У 2018 року представники США, Великої Британії та Франції в ОЗХЗ звинуватили Росію у перешкоджанні роботі місії організації в сирійському місті Дума, де урядові війська були запідозрені в застосуванні хімічної зброї. У 2018 році організація підтвердила перший в сучасній історії випадок застосування хімічної зброї в Європі – під час замаху у Британії на колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки. У злочині підозрюють співробітників російської військової розвідки.
…

Австралія повідомила про рішення призначити спеціального прокурора для розслідування можливих злочинів, скоєних австралійськими спецпризначенцями в Афганістані.

Прем’єр-міністр Скотт Моррісон 12 листопада попередив щодо очікуваних звинувачень в «серйозних і, можливо, злочинних вчинках» перед публікацією звіту про поведінку елітних австралійських солдатів в Афганістані.

У 2016 році генеральний інспектор Сил оборони Австралії почав чотирирічне розслідування, що ймовірних фактів убивств поза збройним конфліктом та інших можливих порушень прав елітними підрозділами спецпризначення в період 2005-2016 років.

Розслідування проводилося на тлі тверджень австралійських ЗМІ про вбивство афганських мирних жителів і неозброєних в’язнів, включаючи випадок, коли ув’язненого буцімто застрелили у вертольоті для економії місця, а також про вбивство шестирічної дитини під час спецоперації.

Раніше цьогоріч генеральний інспектор виявив 55 потенційних інцидентів, більшість з яких пов’язані з незаконними вбивствами людей, які взагалі не воювали, або припинили брати участь у конфлікті.

Звіт генерального інспектора Сил оборони Австралії має з’явитися упродовж декількох днів.

Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон сказав, що справи стосовно солдатів, якщо їм будуть висунуті звинувачення, розглядатимуть через австралійську систему правосуддя, що частково покликане запобігти будь-які дії Міжнародного кримінального суду.

Після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США до Афганістану разом із військами США та їхніми союзниками Австралія відрядила близько 40 тисяч своїх солдатів.

Про ймовірні злочини з боку військових вперше заговорила преса в 2017 році, коли суспільна телекомпанія ABC опублікувала витік секретних документів про спеціальні операції в Афганістані, в тому числі про випадки вбивства солдатами неозброєних людей і дітей. У відповідь австралійська поліція почала розслідування щодо ABC в намаганні з’ясувати, як секретні файли потрапили до журналістів Деніела Оукса і Сема Кларка, атім у інцевому результаті журналісти не були притягнуті до відповідальності.
…

Штаб президента США Дональда Трампа подав 11 листопада новий позов для оскарження підрахунку голосів на виборах президента в одному з ключових штатів – Мічигані, в якому переміг його суперник, демократ Джо Байден.

Цей позов – останній із низки звернень до судів, до яких вдається кампанія Трампа, намагаючись заблокувати перемогу Байдена на виборах 3 листопада.

У Мічигані, де в 2016 році Трамп переміг, цього разу він програв Байдену з різницею у близько 2,6%, згідно з неофіційними підрахунками. 

У позові, зокрема, йдеться про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Представник Державного департаменту штату Мічиган, який курує вибори в штаті, заявив, що кампанія Трампа пропагує неправдиві заяви.

Тим часом у Джорджії, ще одному штаті, де підрахунок голосів триває, керівник виборчої комісії заявив, що штат проведе перерахунок усіх бюлетенів. За його словами, остаточні результати будуть до 20 листопада.

Байден із невеликим відривом лідирує в Джорджії, де Трамп виграв у 2016 році.

Відмова Трампа прийняти поразку, незважаючи на вагомі докази того, що він програв і поступився Байдену на виборах, є незвичною для президентської політики США. Це викликало побоювання, що Трамп може прагнути залишитися при владі.

 
…

Росія відкриє пункт матеріально-технічного забезпечення Військово-морського флоту на території Судану, на узбережжі Червоного моря. Урядову постанову з проєктом угоди підписав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Проєкт обговорювався ще з колишнім президентом Судану, скинутим унаслідок військового перевороту.

Згідно з документом, на російській базі можуть служити до 300 осіб і розміщуватися до чотирьох кораблів, в тому числі з ядерною енергетичною установкою. Угода планується на 25 років з автоматичним продовженням на 10 років у разі, якщо сторони не заперечуватимуть.

Про можливе будівництво російської бази на Червоному морі ще в 2017 році заявляв тодішній президент країни Омар аль-Башир під час візиту до російського міста Сочі. Він пов’язував необхідність будівництва з «захистом від агресивних дій США».

У квітні 2019 року диктатор був повалений у результаті військового перевороту. Він був засуджений до двох років в’язниці за корупцію, уряд Судану погодився видати політика Міжнародному кримінальному суду в Гаазі, де він постане за звинуваченням у геноциді.

Нинішня влада Судану намагається поліпшити відносини зі Сполученими Штатами.
…

Опозиційні фракції парламенту Вірменії 11 листопада висунули ультиматум прем’єр-міністрові Ніколу Пашиняну, відставки якого вимагають учасники акцій протесту.

Лідер партії «Вірменська революційна федерації» («Дашнакцутюн») Ішхан Сагателян повідомив, що Пашиняну дали час до півночі, щоб піти у відставку, і що парламент має провести спеціальне засідання до півночі, щоб вирішити питання відставки голови уряду.

Якщо цього не станеться, сказав Сагателян, буду представлені інші кроки для того, щоб «вирішити проблему Пашиняна» до кінця дня 12 листопада.

11 листопада в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами, які зібралися в столиці Вірменії через незгоду із рішенням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна підписати угоду з Азербайджаном про припинення більш ніж шести тижнів боїв у Нагірному Карабасі.

Тисячі протестувальників заповнили центральну площу Свободи у Єревані, закликаючи до відставки Пашиняна на тлі спроб правоохоронців їм завадити. Поліція свої дії пояснила тим, що масові зібрання заборонені в умовах чинного в країні режиму воєнного стану.

Повідомляється, що у центрі столиці Вірменії між противниками Пашиняна і поліцейськими почалися сутички, кілька людей затримали, серед них і лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» (BHK) Гагік Царукян.

Представники 17 опозиційних партій закликали Пашиняна піти з посади, звинувативши його у важких поступках, які вірмени змушені були прийняти як частину угоди.

Виступаючи в ефірі державного телебачення, віцепрем’єр-міністр Тигран Авінян не виключив, що нинішній уряд може подати у відставку, але застерігав від будь-якої спроби «перевороту».

Сам прем’єр Нікол Пашинян заявив у відеозверненні в фейсбуці, що пристав на угоду про припинення вогню в Нагірному Карабасі, щоб уникнути колапсу в регіоні, оточення і загибелі тисяч вірменських військових.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі.

У Єревані протягом ночі на 10 листопада натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

11 листопада МЗС України привітало припинення Азербайджаном і Вірменією бойових дій у районі нагірнокарабаського конфлікту. В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна «незмінно і беззастережно» підтримує територіальну цілісність Азербайджану в міжнародно визнаних кордонах.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

У ніч на 11 листопада чотири російські військово-транспортні літаки з дозволу влади Грузії скористалися повітряним простором цієї країни. Про це повідомила грузинська телекомпанія «Пірвелі» з посиланням на власні джерела, ці дані підтверджує ресурс Flight Radar, який відстежує польоти літаків по всій планеті.

Російські літаки доправляли військову техніку і солдатів для участі в миротворчій операції в Нагірному Карабасі.

Телекомпанія опублікувала запис переговорів між грузинськими диспетчерами, їхніми колегами у російських містах Владикавказ та Ульяновськ, а також пілотами літаків.

Колишня міністр оборони Грузії Тінатін Хідашелі заявила, що грузинська влада «зобов’язана надати суспільству пояснення, на якій підставі вони дозволили російським збройним силам скористатися повітряним простором країни». Лідер партії «Європейська Грузія» Сергі Капанадзе назвав неприпустимим рішення «вкотре простягнути руку допомоги Росії для її посилення в кавказькому регіоні». Офіційна влада країни поки ніяк не коментувала повідомлення засобів інформації та заяви опозиційних політиків.

Наприкінці вересня, одразу після початку бойових дій у Нагірному Карабаху, Грузія закрила свій повітряний простір для військово-транспортної авіації Росії та Туреччини, а також заборонила транзит військових вантажів. При цьому над Грузією до Вірменії та Азербайджану продовжували літати літаки, що доправляють гуманітарні вантажі. МЗС Грузії, відповідаючи на запитання з цього приводу, відзначало, що у країни немає можливості перевіряти, що саме перевозиться гуманітарними рейсами.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на фактично контрольованих позиціях, у регіоні будуть розміщені російські миротворці. Термін їхнього перебування – 5 років із можливістю продовження.

Нагірний Карабах і прилеглі до нього райони Азербайджану з початку 1990-х років перебували під контролем вірменських етнічних сил. Наприкінці вересня Азербайджан розпочав наступ із метою повернути території. Азербайджанські війська повернули під контроль Баку кілька окупованих районів поблизу Нагірного Карабаху і частину території власне Нагірного Карабаху, в тому числі місто Шуша.
…

У Єревані в середу відбулися сутички силовиків із демонстрантами, які зібралися в столиці Вірменії через незгоду із рішенням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна підписати угоду з Азербайджаном про припинення більш ніж шести тижнів боїв у Нагірному Карабасі.

Тисячі протестувальників заповнили центральну площу Свободи у Єревані, закликаючи до відставки Пашиняна на тлі спроб правоохоронців їм завадити. Поліція свої дії пояснила тим, що масові зібрання заборонені в умовах чинного в країні режиму воєнного стану.

Повідомляється, що у центрі столиці Вірменії між противниками Пашиняна і поліцейськими почалися сутички, кілька людей затримали, серед них і лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» (BHK) Гагік Царукян.

Представники 17 опозиційних партій закликали Пашиняна піти з посади, звинувативши його у важких поступках, які вірмени змушені були прийняти як частину угоди.

Виступаючи в ефірі державного телебачення, віцепрем’єр-міністр Тигран Авінян не виключив, що нинішній уряд може подати у відставку, але застерігав від будь-якої спроби «перевороту».

Сам прем’єр Нікол Пашинян заявив у відеозверненні в фейсбуці, що пристав на угоду про припинення вогню в Нагірному Карабасі, щоб уникнути колапсу в регіоні, оточення і загибелі тисяч вірменських військових.

Президент Вірменії Армен Саркісян розпочав консультації з представниками кількох політичних партій, намагаючись зменшити напруженість і зберегти національну єдність», заявили в його офісі.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

11 листопада МЗС України привітало припинення Азербайджаном і Вірменією бойових дій у районі нагірнокарабаського конфлікту. В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна «незмінно і беззастережно» підтримує територіальну цілісність Азербайджану в міжнародно визнаних кордонах.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

У Росії за минулу добу зафіксували 432 смертельних випадки від COVID-19, що є рекордним числом добового приросту з початку пандемії, повідомив 11 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням. Загалом померли 31 593 людини.

Згідно з повідомленням, число підтверджених випадків зараження за останню добу зросло на 19 851 – до 1 836 960 загалом. При цьому 18 616 людей за минулу добу одужали (загалом – 1 369 357 осіб).

У світі кількість хворих превищила 51,5 мільйона. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.

 
…

Російські миротворці вирушили в район виконання місії в Нагірному Карабасі. Про це повідомило Міноборони Росії.

За останню добу в Вірменії приземлилися 20 літаків Іл-76, на яких з Ульянівська прилетіли 400 військовослужбовців 15-ї миротворчої бригади. Всього Росія повинна перекинути в Карабах близько 2000 людей і 470 одиниць техніки.

Миротворці проїдуть понад 250 кілометрів і виставлять спостережні пости уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору, що з’єднує цю територію з Вірменією. Командування миротворчою операцією буде розташоване в районі Степанакерта, повідомило агентство ТАСС.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, в регіоні будуть розміщені російські миротворці. Термін їх перебування складе 5 років з можливістю продовження.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
…

У Мінську міліція затримала журналіста білоруської служби Радіо Свобода Олега Груздиловича. Силовики прийшли до нього додому ввечері 10 листопада і продемонстрували знімки з акції протесту 25 жовтня в Мінську, на яких він був, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Міліціонери сказали, що потрібно ще дещо уточнити, і відвезли його у Фрунзенське РУВС Мінська, де його нібито чекає дільничний», – розповіла дружина Груздиловича Мар’яна.

Через кілька годин їй подзвонили з РУВС і повідомили, що її чоловік перебуває в ізоляторі на Окрестіна.

Журналіст був акредитований МЗС Білорусі до 29 серпня 2020 року, коли чотирьох кореспондентів Радіо Свобода позбавили акредитації. 25 жовтня Олег Груздилович мав редакційне завдання на акції протесту від газети «Народна воля».

Олег Груздилович – відомий білоруський журналіст, що спеціалізується на правозахисній тематиці, більше ніж 20 років пропрацював кореспондентом білоруської служби Радіо Свобода. Він також співпрацює з незалежними білоруськими медіа. Автор книги «Хто підірвав мінське метро».

 
…

Уряд Данії визнав, що не мав законних підстав вимагати від власників ферм знищення всіх норок, яких вони розводять.

Розпорядження зробили після того, як у тварин виявили мутацію нового коронавірусу. Вчені попередили, що це може позначитися на ефективності застосування створюваної вакцини проти COVID-19.

Данія – найбільший світовий виробник хутра норки. Популяція цих хижаків у країні становила близько 15-17 мільйонів. Відтоді, як уряд 4 листопада оголосив, що норок слід знищувати, близько двох з половиною мільйонів тварин були вбиті. 

«Навіть якщо ми діяли в поспіху, нам слід було чітко розуміти, що необхідні нові законодавчі акти, яких поки що немає. І я прошу вибачення за це», – заявила 10 листопада прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.

Влада країни має намір ухвалити закон, який дозволить масово знищувати тварин, а не тільки в місцях, де виявлені спалахи. Тим часом, уряд закликав фермерів не чекати і продовжувати знищення тварин як запобіжний захід.

 
…

Колишній морський піхотинець США Пол Вілан, засуджений у червні в Росії до 16 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві, заявляє, що його арешт і судовий процес були помстою за санкції, які США запровадили проти Росії, і його особу можуть використовувати як розмінну монету в можливому обміні.

«Я не знаю, чому обрали саме мене. Я думаю, що це було частково помстою у відповідь (на санкції – ред.)», – сказав Вілан в інтерв’ю американській телекомпанії АВС.

Але він заявив, що вважає, що його арешт може бути пов’язаний з роботою на посаді керівника з безпеки у постачальника автозапчастин BorgWarner. Ця компанія вела бізнес із російським виробником вантажівок «КамАЗ», що частково належить російському оборонному концерну «Ростех», який перебуває під санкціями США.

За повідомленнями, в червні 2020 року російські та американські чиновники вели переговори про можливий обмін Вілана на двох росіян – торговця зброєю Віктора Бута та визнаного винним у контрабанді наркотиків Костянтина Ярошенка, які відбувають тривалі покарання у США.

Вілан сказав, що співробітники ФСБ негайно згадали йому і Бута, і Ярошенка після його арешту, і що незабаром стало зрозуміло, що Росія сподівається на обмін цих людей.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив у серпні, що питання обміну Вілана на громадян Росії не обговорювалося з американськими чиновниками.

Сім’я Вілана також заявила, що такі переговори не відбуваються. Вілан сказав ABC News, що розуміє, що уряду США важко обміняти його, американського туриста, взятого в заручники, на двох злочинців. Проте він сказав ABC News, що залишається оптимістом.

«Я не думаю, що я буду тут так довго – уряди це швидко вирішать. Гадаю, це трохи незручно для російського уряду, тому що вони вже зрозуміли, що вони припустилися помилки», – твердить Вілан.

50-річний Уїлан був заарештований у Москві в грудні 2018 року та засуджений 15 червня 2020 рокупісля того, як прокурори заявили, що флеш-накопичувач, знайдений у Вілана, містить секретну інформацію.

Американець, який не визнає себе винним, відбуває покарання у виправній колонії №17 у російському регіоні Мордовія, приблизно за 350 кілометрів на схід від Москви.

США вимагають негайного звільнення Вілана, назвавши поводження з ним та його засудження «жахливими».
…

Президент Росії Володимир Путін заявив 10 листопада на відкритті онлайн-саміту Шанхайської організації співпраці, що «спроби чинити зовнішній тиск» на Білорусь, Киргизію та Молдову є «неприйнятними».

Путін вважає, що Білорусь зараз «перебуває під тиском зовнішніх сил».

«Після президентських виборів, що відбулися в їхній країні, наші білоруські друзі зазнають безпрецедентного тиску, виступають проти санкцій та провокацій у розв’язаній проти них інформаційно-пропагандистській війні», – сказав Путін, додавши, що «народ Білорусі має вирішувати свої проблеми самостійно».

Лукашенко публічно заявив, що за протестами стоять держави ЄС.

Масові акції протесту в Білорусі з вимогою відставки Олександра Лукашенка тривають протягом останніх трьох місяців після того, як ЦВК країни заявила про його перемогу на президентських виборах 9 серпня. На думку опозиції та Заходу, вибори були сфальсифіковані.

Москва підтримала Лукашенка в протистоянні, позначеному жорстокими репресіями проти протестувальників.

Путін також заявив, що дві інші колишні радянські республіки, Киргизстан і Молдова, також зазнають «зовнішнього тиску».

У Киргизстані після парламентських виборів розпочалася політична криза, яка в жовтні призвела до відставки президента Сооронбая Жеенбекова.

У Молдові проєвропейська кандидатка в президенти Майя Санду здобула несподівану перемогу в першому турі президентських виборів 1 листопада. В другому турі їй протистоятиме підтриманий Москвою чинний президент Ігор Додон.

Державами-учасницями ШОС є Китай, Індія, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан.

Афганістан, Білорусь, Іран та Монголія мають статус спостерігачів в організації, а Вірменія, Азербайджан, Камбоджа, Непал, Туреччина та Шрі-Ланка є партнерами ШОС.
…

Угруповання «Талібан» закликало обраного президента США Джо Байдена дотримуватися лютневої мирної угоди між угрупованням бойовиків та США, вказавши на те, що її виконання є «найрозумнішим і найбільш ефективним інструментом» для припинення війни в Афганістані.

Про це йдеться в заяві «Талібану» 10 листопада, на наступний день після того, як віцепрезидент Афганістану Сарвар Данеш звинуватив бойовиків у відсутності прогресу у внутрішньоафганських мирних переговорах, які тривають у столиці Катару Досі.

Данеш заявив, що «Талібан» є «основною перешкодою» для прогресу в переговорах з представниками афганського уряду, додавши, що це угруповання не вірить в мирне вирішення війни. Він також заявив, що нова адміністрація Байдена повинна переглянути афганський мирний процес.

Внутрішньоафганські переговори щодо встановлення миру в країні проходять, відповідно до підписаної у лютому в Досі між США і талібами угоди, за якою іноземні сили повинні покинути Афганістан до травня 2021 року в обмін на гарантії боротьби з тероризмом з боку талібів. «Талібан» також погодився провести переговори з афганським урядом про повне припинення вогню і про формулу поділу влади.

Із Дохи не було жодних повідомлень про прорив у переговорах, відколи представники афганського уряду і таліби почали їх у вересні. Тим часом акти насильства зростають по всьому Афганістану, бойовики атакують столиці провінцій, в деяких випадках США здійснюють у відповідь авіаудари по об’єктах бойовиків.

Інавгурація нового президента США відбудеться 20 січня 2021 року.
…

Офіційні Єреван і Москва заявили про укладення тристоронньої угоди Вірменії, Азербайджану і Росії про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі, у Баку висловили задоволення такою угодою. У Вірменії повідомлення про підписання спільної заяви зустріли масштабними протестами і заворушеннями. В Азербайджані цієї ночі тріумфували – жителі вийшли на вулиці, щоб відсвяткувати закінчення бойових дій. (Відео: Reuters).
…

Міністр юстиції США Вільям Барр уповноважив федеральних прокурорів розпочати розслідування порушень під час голосування, попри відсутність доказів на підтримку тверджень президента Дональда Трампа про те, що він програв президентські вибори демократу Джо Байдену через масові фальсифікації.

У відповідь на розпорядження Барра від 9 листопада американські ЗМІ повідомили, що керівник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з виборами Міністерства юстиції оголосив у внутрішньому електронному листі, що йде з посади після того, як дізнався про «нову політику і її наслідки».

Барр, один з найближчих соратників Трампа, був звинувачений критиками і демократами в багаторазовій політизації системи правосуддя за час його перебування на посаді.

Передвиборчий штаб Байдена стверджував, що Барр підживлює спростовані спостерігачами звинувачення Трампа у фальсифікаціях на виборах.

Розпорядження Барра з’явилося після того, як адміністрація Трампа закликала Міністерство юстиції розслідувати заяви про порушення на виборах, а штаб Трампа подав кілька судових позовів у декількох штатах. Судді втім відхилили позови в Мічигані і Джорджії. Експерти кажуть, що юридичні зусилля Трампа мають мало шансів змінити результат виборів, де очевидну перевагу має Джо Байден.

Інавгурація нового президента США відбудеться 20 січня 2021 року.

 
…

Керівником адміністрації глави і уряду Чечні призначений 28-річний Хас-Магомед Кадиров. Він є чотириюрідним братом глави республіки Рамзана Кадирова. Про це повідомляє «Чечня сегодня».

Хас-Магомед Кадиров до цього працював секретарем ради економічної безпеки Чечні. У 2012 році, коли йому було 20 років, він став помічником мера Грозного. Через п’ять років перейшов до МВС, а в 2019 році його спочатку перевели на посаду мера Аргуна, а після призначили секретарем Радбезу Чечні, повідомляють «Открытые медиа».

У свою чергу, племінник глави Чечні Ібрагім Закрієв, який раніше очолював адміністрацію, переведений на посаду віце-прем’єра – міністра сільського господарства. Що стосується колишнього міністра сільського господарства Муси Дадаєва, то він продовжить роботу на посаді помічника глави Чечні, уточнює видання.

Нещодавно старшу дочку глави Чечні Рамзана Кадирова 21-річну Айшат призначили першою заступницею міністра культури Чеченської республіки.

У жовтні новим заступником керівника управління «Росспоживнагляду» по Чеченській республіці став Вісіта Кадиров – прийомний брат Рамзана Кадирова.

Взимку племінник глави Чечні Хамзат Кадиров був призначений на посаду міністра Чеченської республіки з фізичної культури і спорту.

У березні на звинувачення ув просуванні кар’єрними сходами членів своєї сім’ї та рідних Рамзан Кадиров заявив: «Мені не соромно, якщо я відповідаю за свій народ, за республіку і якщо я справляюся, то яка їм різниця, хто буде міністром, главою району, головою адміністрації або головою уряду? Мене це мало хвилю».

У 2018 році «Російська служба Бі-бі-сі» підрахувала, що з півтори сотні найбільш впливових чиновників Чечні 30 відсотків є родичами Кадирова.
…

При цьому, за версією Кремля, має йтися про російських миротворців у цьому азербайджанському регіоні, а його транспортне сполучення будуть контролювати російські прикордонники
…

Серед іншого, заявив Ільгам Алієв у нічному телевиступі, не тільки Росія, а й Туреччина візьме участь у миротворчій місії в Нагірному Карабасі
…

Мерія міста Брно, другого найбільшого міста в Чехії, готує до відкриття «посольство незалежної білоруської культури».

Як повідомив член міської ради Марек Фішер, із цією ініціативою виступив «Центр експериментального театру», а мерія акцію підтримала. «Ми хочемо передавати інформацію соціальними мережами прямо з Білорусі людям у Чехії, щоб вони знали, що там діється», – наголосив Марек Фішер.

«Посольство незалежної білоруської культури» має відкритись 17 листопада – в день, коли чехи згадують Оксамитову революцію 1989 року, історичні події в боротьбі за свободу і демократію в Чехословаччині. Як повідомляють ЗМІ, «посольство незалежної білоруської культури» відкриється в приміщенні відомого театру «Husa na provázku» – «Гуска на шнурку».

Одночасно з відкриттям «посольства незалежної білоруської культури» в місті Брно десять відомих чеських громадських і культурних діячів напишуть листи білоруським політичним в’язням і спілкуватимуться з білоруською опозиційною Координаційною радою, білоруськими ЗМІ, культурними установами як у Білорусі, так і за межами цієї країни. Серед заходів – також видання часопису про важливі події з білоруської культури, діалог театрів – білоруського і чеського, демонстрація білоруських програм на чеському телебаченні й чеських – на білоруському.

Послом незалежної білоруської культури ЗМІ називають відомого вченого-богеміста і перекладача Сергія Смотриченка, творчість якого чехам добре знайома.
…

Чинний президент США Дональд Трамп змінив міністра оборони країни через твітер.

Як написав він у своїй улюбленій соцмережі, дотеперішній міністр Марк Еспер звільнений. Трамп подякував йому за службу.

Відтак виконувачем обов’язків міністра оборони негайно стає Крістофер Міллер, дотепер директор Національного контртерористичного центру, твітував Трамп.

Аналітики й раніше припускали, що Трамп звільнить Еспера невдовзі після виборів незалежно від того, переможе він чи ні.

Причиною, за повідомленнями, називали те, що Еспер розлютив Трампа тим, що не підтримав використання військ для придушення протестів на расовому ґрунті в містах США протягом літа. Еспер тоді публічно заявляв, що війська можна використати тільки в найбільш крайньому випадку.

Крім того, Еспер підтримував ініціативу перейменувати американські військові бази, названі на честь генералів війська конфедератів – сторони громадянської війни у США 1860-х років, яка виступала проти центральної влади у Вашингтоні; Трамп виступав проти цього.

Наразі не ясно, як довго Міллер зможе пропрацювати на посаді, яка потребує затвердження в Сенаті. За результатами президентських виборів, Дональд Трамп програв їх Джо Байденові.

Наразі Трамп відмовляється визнавати свою поразку, і його юридична команда готує судові позови в намаганні поставити ці результати під сумнів. Але, за словами оглядачів, наразі немає ніяких доказів тих «грубих порушень», про які твердить Трамп, так що ці позови, найімовірніше, лише дещо відкладуть остаточне визнання його поразки.

Інавгурація нового президента США відбудеться 20 січня 2021 року.
…

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою майору поліції та священнику у справі про шахраство, повідомляє прокуратура Рівненської області.

За повідомленням, суд заарештував обох підозрюваних на два місяці, а також відсторонив поліцейского від посади.

«Як ми вже повідомляли, двох чоловіків затримано 6 листопада 2020 року під час отримання 25 тисяч доларів США авансу від співробітника Управління патрульної поліції Рівного за призначення його на посаду керівника одного з міжрайвідділів поліції області. Загалом цю посаду «ділки» оцінили у 100 тисяч доларів США», – зазначають у відомстві.

Читайте також: У ДБР підтвердили звільнення ексадвоката Януковича Бабікова

За повідомленням ДБР, затриманим повідомили про підозру 7 листопада. За версією слідства, цивільна особа (посаду ДБР не уточнює) у змові з працівником Національної поліції запропонувала інспектору патрульної поліції допомогу в призначенні на посаду начальника одного з обласних відділень НПУ. Згадані 100 тисяч доларів «нібито мали бути передані посадовцям Офісу Президента за їх сприяння».  

Досудове розслідування здійснює територіальне управління Державного бюро розслідувань у Хмельницькому. Кваліфікація справи – шахрайство в особливо великих розмірах – передбачає від п’яти до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
…

Президент Росії Володимир Путін підписав зміни до закону про Конституційний суд Росії, які, серед численних інших змін, забороняють його суддям публікувати свої особливі думки щодо рішень цього суду.

Ці судді, як і раніше, будуть мати право висловлювати такі особливі думки в разі незгоди з рішенням суду або свої думки щодо мотивів голосування за таке рішення, а також викладати їх письмово. Але відтепер такий суддя «не має права оприлюднювати особливу думку чи думку в будь-якій формі або публічно на неї посилатися».

Раніше закон про ці зміни схвалили обидві палати російського парламенту.

Дотепер такі особливі думки незгодних суддів Конституційного суду Росії або й думки щодо окремої мотивації в разі, якщо вони голосували за рішення суду, але з інших мотивів, публікувалися в офіційному «Вісникові Конституційного суду». І хоча ці особливі думки не мали самостійної юридичної сили, вони могли впливати на подальше правозастосування.
…

Верховний суд Пакистану звільнив під заставу власника і головного редактора найбільшої в країні незалежної медіагрупи через вісім місяців після його арешту у справі, порушеній понад 30 років тому.

Міра Шакілура Рехмана звільнили 9 листопада завдяки заставі у 10 мільйонів рупій (63 тисячі доларів).

Раніше у липні суд в Лахорі відхилив клопотання Рехмана про звільнення під заставу.

Критик влади, медіамагнат і власник компанії, що об’єднує друковані видання і телеканали, Рехман, був ззарештований у березні за звинуваченням в ухилянні від сплати податків при купівлі нерухомості в Лахорі 34 роки тому.

Правозахисники і журналісти в Пакистані привітали звільнення Рехмана, чия медіагрупа Jang Media Group, в яку входить телеканал GeoTV, у своїх матеріалах і публікаціях неодноразово критикувала дії влади.

Спостерігачі за свободою преси в Пакистані і за кордоном висловлювали стурбованість через затримання Рехмана, заявляючи, що це частина масштабних репресій проти критиків уряду і військових.

Пакистанські ЗМІ і журналісти стикаються з погрозами і переслідуваннями, відколи до влади у 2018 році прийшов уряд прем’єр-міністра Імрана Хана після виборів, заплямованих звинуваченнями в тиску з боку військових. Хан звинувачення заперечує.
…