Музей Лувру 17 січня призупинив роботу після того, як його співробітники приєдналися до страйку проти пенсійної реформи і разом з іншими протестувальниками заблокували вхід.

Люди в черзі перед музеєм висловлювали обурення такими діями, але працівники Лувру повідомили, що вартість квитків їм повністю відшкодують, пише Reuters.

Дехто з відвідувачів, навпаки, висловлював підтримку учасникам страйку.

У музеї повідомили, що 17 січня була зачинена також виставка до 500-ліття від дня смерті Леонардо Да Вінчі.

Дехто з протестувальників вигукував: «Мона Ліза страйкує, Леонардо страйкує».

Як пише агенція AP, це вперше від 5 грудня, коли почалися страйки, Лувр і виставку Леонардо повністю закрили.

Щодня музей відвідує близько 30 тисяч людей.

Протестувальники вимагають від уряду Франції відмовитися від пенсійної реформи.

Радикальна пенсійна реформа – одна з передвиборних обіцянок президента Франції Емманюеля Макрона. Реформа передбачає зміну принципу нарахування пенсій – у французів залишиться право виходу на пенсію в 62 роки, але для отримання повної пенсії їм доведеться пропрацювати мінімум до 64 років. Цей вік буде поступово підвищуватися, щоб пенсійна система залишалася бездефіцитною.

Уряд повинен закінчити роботу над реформою на початку 2020 року.

У 1995 році загальний страйк через пенсійну реформу паралізував транспортну систему Франції майже на три тижні, що змусило владу змінити свої плани.

 
…

Суд у Пакистані присудив 86 людям по 55 років ув’язнення кожному за участь у агресивних протестах через виправдання християнки на ім’я Асія Бібі, яку звинувачували в богохульстві.

Антитерористичний суд у Равалпінді, що поблизу Ісламабаду, оголосом вироки увечері 16 січня. Суд тривав понад рік.

Всі засуджені – співробітники або прихильники радикальної ісламістської політичної партії «Техрік-е-Лабаїк». Вона підбурювала протести по всьому Пакистану наприкінці 2018 року та на початку 2019-го через те, що суд виправдав жінку, яку могли стратити.

Високопоставлений член партії Еджаз Ашрафі заявив, що захист оскаржуватиме вирок.

За словами пакистанського юриста А.К. Догара, засуджені не проведуть за ґратами більше ніж 25 років – це, згідно з пакистанським законодвством, еквівалент довічного ув’язнення. Серед засуджених – брат та племінник голови «Техрік-е-Лабаїк» Хадіма Хусейна Різві.

Верховний суд Пакистану 29 січня 2018 року відхилив клопотання про скасування виправдального вироку в справі Асії Бібі, раніше засудженої до страти за звинуваченням у богохульстві.

Асія Бібі провела понад вісім років під загрозою страти за звинуваченням в образі пророка Магомета. Верховний суд Пакистану скасував вирок судів нижчих інстанцій 31 жовтня 2018 року, викликавши цим акції ісламістів, які вимагали страти.

Після виправдання у жовтні жінку переховували в секретному місці. В травні 2019 року вона залишила Пакистан.

Звинувачення у богохультсві досі може стати причиною для смертного вироку в Пакистані. У грудні 2019 року суд засудив 33-річного мусульманина Джунайда Хафіза до смертної кари за нібито поширення антиісламських ідей. Він чекав на суд в ув’язненні протягом шести років, його захист планує оскаржити вирок.
…

Унаслідок здійснених Іраном 8 січня ракетних ударів по військових базах США в Іраку постраждали 11 американців, визнало 16 січня Центральне командування США. За даними, які оприлюднив речник командування Білл Урбан, потерпілі мали ознаки струсу мозку. 

«Жодний американський військовий не загинув під час нападу Ірану на повітряну базу «Айн-Асад» 8 січня, кілька лікували симптоми струсу мозку від вибуху і досі перебувають під наглядом», – відзначив речник.

Одразу після нападу президент США Дональд Трамп заявив, що «жодному американцеві не було завдано шкоди» і що бази зазнали «лише мінімальної шкоди».

Іран 8 січня завдав ракетного удару по двох військових базах в Іраку, де дислокуються американські війська і війська коаліції, що ведуть операції проти угруповання «Ісламська держава». Згідно із заявою міністерства оборони США, більш як 10 балістичних ракет були випущені по базах в Айн-Асаді та Ірбілі. «Ми проводимо початковий аналіз бойових втрат… Ми вдамося до всіх необхідних заходів для захисту американського персоналу, партнерів і союзників», – ішлося в заяві.
…

Державний секретар США Майк Помпео вирушить цього тижня до Німеччини, щоб взяти участь у міжнародній конференції щодо врегулювання ситуації в Лівії, повідомив Державний департамент 16 січня.

Повідомляється, що Помпео вилетить зі США 18 січня і прибуде до Берліна на конференцію під егідою ООН наступного дня.

16 січня лівійський командувач опозиційної до уряду «Лівійської національної армії» Халіфа Хафтар погодився взяти участь в конференції у Берліні після того, як про свою присутність заявив і голова визнаного ООН уряду в Тріполі Фаїз ас-Саррадж.

Зусилля світових лідерів щодо врегулювання ситуації в Лівії пожвавилися після того, як 12 січня там було оголошене перемир’я між урядовими військами й армією генерала Хафтара.

Очікується, що після візиту до Німеччини Помпео повернеться до США. У його найближчих планах – відвідини Колумбії, Коста-Ріки та Ямайки.
…

Голова Верховного суду США Джон Робертс присягнув перед членами Сенату на історичному процесі щодо імпічменту президента Дональда Трампа.

Робертс пообіцяв, що в усьому, що стосується судового розгляду у справі про імпічмент президента США Дональда Трампа, «буде судити неупереджено – за Конституцією і законами».

Після цього свої підписи під присягою поставили і сенатори.

Лідер більшості в Сенаті Мітч Макконнел заявив, що слухання відкладаються до 21 січня, розгляд почнуть о 20:00 за Києвом.

Дональду Трампу відправлять повістку щодо явки в імпровізовану залу суду Сенату. Як очікується, його представлятимуть двоє адвокатів.

Раніше сьогодні Сенат США офіційно розпочав судовий розгляд у справі про імпічмент президента Дональда Трампа. Це сталося після того, як голова комітету з питань розвідки Палати представників Адам Шифф зачитав дві статті звинувачень на адресу президента, прибувши в Сенат на числі сімох уповноважених Палати представників, яких американська преса називає «менеджерами» з імпічменту. На процесі вони будуть в якості прокурорів. Сенатори ж будуть на процесі у якості присяжних.

Напередодні Палата представників США призначила цих сімох законодавців-демократів з юридичною освітою для участі в процесі щодо імпічменту.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.

 
…

Президент Росії Володимир Путін заявив, що Європейський суд із прав людини ухвалює «явно неправові рішення» щодо Росії. За словами Путіна, він вже давно спостерігає, що «у когось завжди виникає спокуса покерувати Росією ззовні».

Такі заяви Путін зробив у ході зустрічі з учасниками робочої групи з підготовки пропозицій про внесення поправок до конституції країни.

Під час зустрічі член Ради федерації Андрій Клішас заявив, що ЄСПЛ тлумачить конвенції так, що з’являються нові положення, під якими Росія не підписувалася. Путін відповів, що це неприйнятно, проте влада завжди виконує вимоги ЄСПЛ.

«Коли починаються всякі тлумачення, які нав’язують ззовні – це вже перебір, це занадто», – заявив Путін. За його словами, до цього питання «потрібно підійти акуратно».

Напередодні, говорячи про необхідність змін до конституції Росії, Путін заявив, що в основний закон необхідно внести поправки, які «гарантують його пріоритет над вимогами міжнародних законодавств і договорів».

Як заявив російський президент, рішення міжнародних судів на території Росії повинні виконуватися «тільки у тому випадку, де вони не суперечать конституції Росії і не ведуть до ущемлення прав і свобод громадян і держави».
…

Міністри закордонних справ п’яти країн, які втратили громадян внаслідок збиття Іраном українського літака, зібралися 16 січня в Лондоні й домовилися тиснути на Тегеран із вимогою проведення повного і всебічного розслідування того, що сталося.

Міністри з України, Швеції, Канади, Британії й Афганістану закликали до притягнення до відповідальності винних у трагедії.

Вони також хочуть, щоб Іран визнав свої зобов’язання перед сім’ями жертв катастрофи і виплатив їм компенсації.

 
…

Президент Росії Володимир Путін призначив на посаду прем’єр-міністра Михайла Мішустіна. Відповідний указ 16 січня опубліковано на сайті російського президента.

Зазначається, що указ набирає чинності в день підписання.

Раніше сьогодні кандидатуру Мішустіна затвердила Державна дума Росії.

Напередодні кандидатуру Мішустіна вніс до нижньої палати російського парламенту президент Росії Володимир Путін після того, як уряд Дмитра Медведєва подав у відставку. Це сталося після оголошення Путіним послання Федеральним зборам, в якому він запропонував зміни до Конституції, що мають змінити політичну систему країни.
…

Президент Ірану Хасан Роугані заявляє, що Іран зараз збагачує більше урану, ніж до підписання в 2015 році ядерної угоди, яка обмежувала ядерну програму Ірану в обмін на послаблення санкцій.

«Тиск на Іран збільшився, але ми продовжуємо просуватися вперед», – сказав Роугані у телепромові 16 січня, наполягаючи при цьому, що Іран не розглядає повний вихід з ядерної угоди.

Тим часом, голова європейської дипломатії Джозеп Борель, що зустрівся з міністром закордонних справ Ірану Мохаммедом Джавадом Заріфом у кулуарах конференції в Індії 16 січня, сказав йому, що ядерна угода нині є «важливою, як ніколи», враховуючи зростання напруженості на Близькому Сході.

Цього місяця Іран заявив про намір відмовитися від будь-яких обмежень, передбачених ядерною угодою 2015 року. Уряд цієї країни анонсував п’ятий етап відступу від прописаних в документі зобов’язань.

Згідно з заявою, яку цитували офіційні медіа, країна відмовиться від «обмеження кількості центрифуг», які використовує для збагачення урану.

Угода, укладена 2015 року, передбачає полегшення санкцій проти Тегерана в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану. Документ підписали п’ять постійних членів Ради безпеки ООН, Німеччина та Європейський союз, але США вийшли від угоди у 2018 році й запровадили нові санкції, які можуть зашкодити фірмам, що ведуть бізнес з Іраном.

Європейські учасники угоди – Франція, Велика Британія та Німеччина – заявили про відданість домовленостям, але Тегеран неодноразово вимагав зробити більше, щоб зменшити вплив американських санкцій. Тегеран також відійшов від дотримання окремих пунктів угоди, активізувавши свою ядерну програму.
…

Канадські слідчі відвідали місце авіакатастрофи поблизу Тегерана, жертвами якої стали 57 канадських громадян. Міністр транспорту Канади Марк Ґарно 15 січня заявив, що слідчі з цієї країни ще не отримали доступ до чорних скриньок» та записів переговорів пілотів літака Boeing 737-800 авіакоммпанії «Міжнародних авіаліній України» (МАУ), але наполягають на такому доступі.

Раніше Іран надав візи групі канадських чиновників, включно з двома фахівцями з Ради безпеки транспорту. «Іранці сказали, що нам дозволять брати участь не лише в розшифровці «чорних скриньок», але і в аналізі. Ми зараз чекаємо, щоб дізнатися, де це станеться. Ми ще не отримали такого сигналу», – повідомив міністр на пресконференції в Оттаві.

Марк Ґарно нагадав, що він та міністри закордонних справ з України, Швеції, Афганістану та Великої Британії планують зустрітися 16 січня, щоб вимагати «повної співпраці з боку іранської влади». «Канада не прийме ситуацію, коли нам не дають інформації, яку ми шукаємо», – додав міністр транспорту.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали, що літак помилково збили іранські сили протиповітряної оборони.
…

Державна дума Росії 16 січня розгляне кандидатуру Михайла Мішустіна на посаду голови уряду. 15 січня її вніс до нижньої палати російського парламенту президент Володимир Путін після того, як уряд Дмитра Медведєва подав у відставку. Це сталося після оголошення Путіним послання Федеральним зборам, в якому він запропонував зміни до Конституції, які радикально змінюють політичну систему країни.

Уранці 16 січня перед пленарним засіданням Мішустін зустрівся з фракціями.

Фракція «Єдиної Росії», яка має більшість у Держдумі, одноголосно проголосувала за кандидатуру Михайла Мішустіна на пост прем’єра. Про це повідомив журналістам її керівник Сергій Неверов. 15 січня про підтримку Мішустина заявив лідер іншої фракції, «Справедливої Росії», Сергій Миронов.

Кандидатуру Мішустина на засіданні парламенту оголосить повноважний представник президента Гаррі Мінх. Для схвалення кандидатури Мішустина треба щонайменше 226 депутатів.

Якщо депутати затвердять Мішустина на посаді прем’єра, він формуватиме новий уряд. До цього тимчасово виконувати обов’язки міністрів будуть члени кабінету Медведєва. Сам Медведєв указом Путіна призначений тимчасовим виконувачем обов’язків прем’єра.
…

Палата представників США схвалила резолюцію про передачу двох статей про імпічмент президента Дональда Трампа у Сенат для розгляду.

Законодавча палата, очолювана демократами, підтримала рішення 228-ма голосами, 193 конгресмени висловилися проти.

Це рішення також передбачає фінансування для судового процесу.

Раніше сьогодні спікер Палати представників США, демократка Ненсі Пелосі призначила сімох законодавців-демократів з юридичною освітою для участі в процесі щодо імпічменту Трампа. Саме після того, як уповноважені від Палати представників офіційно зачитають звинувачення на засіданні Сенату, і може розпочатися судовий розгляд у справі про імпічмент. Ці семеро конгресменів від Палати представників виступатимуть в якості прокурорів, а сенатори будуть на процесі присяжними.

Лідер більшості у Сенаті республіканець Мітч Макконнел напередодні заявив, що судовий розгляд щодо імпічменту президента Дональда Трампа може розпочатися 21 січня.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Тепер питання про усунення 45-го президента з посади має розглянути Сенат. Оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.

 
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляє, що референдум щодо пропонованих Володимиром Путіним змін до конституції країн не передбачається. Він сказав про це через кілька годин після виступу Путіна перед парламентом, в якому він запропонував внести зміни до конституції, перерозподіливши владні повноваження на користь парламенту і Державної ради, яка наразі не має реальних повноважень.

Путін сказав, що зміни пропонують ухвалити всенародним голосуванням.

Водночас прессекретар російського президента заявив, що Володимир Путін підпише окремий указ, в якому будуть визначені терміни і порядок проведення голосування щодо поправок до конституції.

Пєсков, якого цитує російське державне агентство новин ТАСС, заявив, що йдеться саме про голосування, а не про референдум.

«Оскільки президент говорив про субстанції, які не стосуються основоположних статей конституції, то в даному випадку не може йтися про референдум і фактично навіть не мається на увазі будь-яке ухвалення шляхом голосування. Але у зв’язку з тим, що це є досить серйозною реформою, президент вважав за доцільне і необхідне для себе таким чином порадитися з громадянами. Тому йдеться саме про голосування, терміни проведення якого і порядок будуть визначені додатково і потім формалізовані окремим указом», – сказав Пєсков.

Закон про зміни до основного закону Росії обіцяють підготувати до кінця літа.

Через кілька годин після послання Путіна уряд Росії подав у відставку. Про це повідомив голова російського кабміну Дмитро Медведєв. Медведєв наголосив, що рішення з приводу наступного складу кабінету міністрів буде ухвалювати президент.

Путін повідомив про намір запровадити нову посаду заступника голови Ради безпеки Росії і призначити Дмитра Медведєва на цю посаду.

У другій половині дня 15 січня Володимир Путін вніс до Держдуми кандидатуру голови Федеральної податкової служби Михайла Мішустіна на посаду прем’єр-міністра.
…

Папа Римський Франциск призначив першу жінку на посаду в Державному секретаріаті Ватикану.

66-річна Франческа Ді Джованні обійме посаду в департаменті відносин між Ватиканом з іншими державами. Вона буде заступницею секретаря, фактично однією з двох заступників міністра закордонних справ.

Ватикан має дипломатичні відносини з понад 180 державами.

Наразі жінки у Ватикані обіймають лише кілька важливих посад. Папа Франциск виступає за поступове розширення ролі жінок у Ватикані і пообіцяв призначати більше жінок на важливі посади.

Державний секретаріат Ватикану є це найпотужнішим офісом Ватикану, який координує внутрішню роботу Святого Престолу, а також дипломатичні відносини Ватикану з іншими країнами.
…

Уряд Росії подав у відставку, повідомив голова російського кабінету міністрів Дмитро Медведєв, пишуть російські інформаційні агентства.

Це сталося через кілька годин після оголошення президентом Володимиром Путіним послання, в якому він запропонував зміни до конституції Росії.

Як повідомляє російське державне агентство новин ТАСС, Медведєв сказав про це в ході зустрічі Путіна з членами уряду.

«Ці зміни, коли вони будуть ухвалені, … внесуть суттєві зміни не тільки в цілу низку статей конституції, але і в цілому в баланс влади, влади виконавчої, влади законодавчої, влади судової. У цьому контексті очевидно, що ми, як уряд Російської Федерації, повинні надати президенту нашої країни можливість ухвалювати всі необхідні рішення», – цитує ТАСС Медведєва.

Він додав, що рішення з приводу наступного складу кабінету міністрів буде ухвалювати президент.

Зі свого боку, Путін повідомив про намір запровадити нову посаду заступника голови Ради безпеки Росії і призначити Дмитра Медведєва на цю посаду.

Під час виступу перед парламентом Росії Путін запропонував низку змін до конституції країни, зокрема, розширити повноваження парламенту, посилити роль губернаторів в управлінні країною. Він також запропонував змінити вимоги до кандидатів у президента.

За всіма запропонованими поправками до Конституції Путін пообіцяв провести референдум, але його дата поки що не призначена.

67-річний Путін домінує в російській політиці впродовж двох десятиліть, обіймаючи посаду президента або прем’єр-міністра з 1999 року. У 2018 році Путін був переобраний на новий шестирічний термін.
…

Британський посол у Тегерані залишив Іран після того, як його минулого тижня затримали іранські силовики, повідомляють іранські державні ЗМІ 15 січня.

11 січня Роб Макейр був затриманий на три години під час акції зі вшанування загиблих внаслідок збиття українського літака іранськими військовими.

Офіційна іранська агенція IRNA повідомила, що дипломат виїхав після того, як отримав «попереднє повідомлення».

Подробиць IRNA не наводить.

Водночас британське Міністерство закордонних справ наполягає на тому, що поїздка Макейра до Лондону є «звичайною діловою» поїздкою і планувалася ще до його затримання.

«Для наших послів цілком нормально повертатися до Лондона, щоб провести тут зустрічі», – сказав речник МЗС.

МЗС Ірану критикувало посла Британії, заявляючи, що його затримали під час антиурядових протестів 11 січня, в яких дипломат не мав би брати участі.

Сам посол наполягав, що брав участь у вшануванні пам’яті жертв авіакатастрофи і залишив акцію через п’ять хвилин після того, як хтось почав вигукувати політичні гасла.

Британський уряд різко засудив затримання посла і назвав це порушенням міжнародного права.

 
…

Потенційні кандидати в президенти США від Демократичної партії у вівторок зустрілися на телевізійних дебатах у Айові. 3 лютого цей штат відкриє сезон праймеріз, під час яких оголосять кандидата на пост глави держави від демократів.

У дебатах взяли участь шість претендентів на висування – Джо Байден, Берні Сандерс, Елізабет Уоррен, Піт Буттіджіч, Емі Клобушар і Том Стеєр.

Джо Байден, один з основних опонентів республіканців, заявив, що Вашингтон втратив підтримку на Близькому Сході. Політик також розкритикував дії президента США Дональда Трампа в Ірані. Байден визнав, що в 2002 році його голос на підтримку в Іраку був помилкою.

Один з суперників Байдена – Берні Сандерс – нагадав, що він був категоричним противником військових дій в Іраку.

Дональд Трамп під час передвиборчої зустрічі в Мілуокі розкритикував демократів. Зокрема, президент зазначив, що Сандерс і «ліві радикали» не зможуть захистити країну. Коментуючи своє рішення про вбивство іранського генерала Касема Сулеймані, Трамп заявив, що демократам варто було б обурюватися військовими злочинами іранця, а не рішенням про його усунення.

Демократи визначать свого кандидата в президенти на з’їзді в Мілуокі у липні 2020 року. У республіканців так і не з’явився популярний суперник для президента Трампа, і, як очікується, для цієї партії праймеріз стануть лише формальністю.
…

Ціни на нафту знизилися 15 січня через занепокоєння, що очікуване укладення першої частини торговельної угоди між найбільшими споживачами цієї сировини, США та Китаєм, не підвищить попит. Експерти вважають, що США можуть залишити високі мита на китайські товари до узгодження другої частини домовленостей із Пекіном, повідомляє Reuters.

Міністр фінансів США Стівен Мнучин заявив пізно ввечері 14 січня, що тарифи на китайські товари залишаться чинними до завершення другої фази переговорів, навіть якщо сторони підпишуть проміжну угоду 15 січня.

Нафта Brent втратила 16 центів, ціна знизиласяь на 0,3%, до 64,33 долара за барель зранку 15 січня.

Президент США Дональд Трамп планує підписати у Білому домі 15 січня першу частину угоди з віцепрем’єр-міністром Китаю Лю Хе.

Очікується, що виробництво нафти в США зросте до рекордних 13,3 мільйона барелів на день у 2020 році, повідомляє американське Управління енергетичної інформації (EIA). Аналітики вважають, що видобуток сланцевої нафти у США балансує ринок настільки, що навіть у період суттєвих загострень на Близькому Сході зростання котирувань є значно меншими, ніж дотепер.
…

Контрольована демократами Палата представників планує 15 січня провести голосування щодо того, чи передавати у Сенат статті про імпічмент президента Дональда Трампа, які можуть ініціювати тільки третій подібний процес в історії США.

«Американський народ заслуговує правди, а Конституція вимагає суду», – заявила 14 січня спікер Палати представників Ненсі Пелосі.

Лідер більшості у Сенаті республіканець Мітч Макконнел, у свою чергу, заявив, що судовий розгляд щодо імпічменту президента Дональда Трампа може розпочатися 21 січня.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Тепер питання про усунення 45-го президента з посади має розглянути Сенат. Оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон опублікував лист із відмовою від проведення референдуму про незалежність Шотландії. Документ адресований першому міністру Шотландії Ніколі Стерджен.

У тексті голова британського уряду нагадує, що Стерджен і її попередник Алекс Салмонд особисто обіцяли, що референдум про незалежність країни в 2014 році був «одним на покоління».

«Народ Шотландії впевнено проголосував за обіцянку зберегти наше королівство єдиним», – нагадав Джонсон, заявивши, що проведення ще одного референдуму означатиме «продовження політичної стагнації в Шотландії».

Запит на референдум був відправлений 14 грудня відразу після виборів до британського парламенту. На ньому Консервативна партія Джонсона, що обіцяє довести до кінця вихід Великої Британії з Євросоюзу, показала найкращий результат за 30 років, отримавши можливість самостійно сформувати уряд.

У Шотландії, в свою чергу, більшість мандатів отримала Національна партія Стерджен.

Відразу після отримання запиту, британський уряд відмовив – із аргументацією, схожою до тієї, що вказана в листі Джонсона.

Шотландці в 2014 році на референдумі виступили проти незалежності від Сполученого Королівства. «Ні» незалежності сказали 55,3% громадян, тоді як «за» висловилися – 44,7%. Одним із головних меседжів британського уряду тоді було нагадування, що Шотландія втратить членство у Євросоюзі і буде змушена проходити процедуру вступу з початку.

Прихильники нового плебісциту заявляють, що британський референдум 2016 року щодо Brexit засвідчив необхідність проведення ще одного референдуму про незалежність. 62% шотландців проголосували тоді за збереження членства в ЄС.

Шотландія є частиною Сполученого Королівства понад 300 років.
…

Велика Британія, Франція й Німеччина 14 січня оголосили про те, що запустили офіційний механізм вирішення спорів у рамках ядерної угоди з Іраном через порушення домовленостей із боку Тегерану.

Лідери трьох держав у спільній заяві відзначили, що у них не залишилося іншого вибору після того, як Тегеран відмовився від своїх зобов’язань за угодою. Процедура може привести до запровадження санкцій ООН проти Ірану.

При цьому Британія, Франція і Німеччина заявили, що не приєднуються до Вашингтону в його кампанії «здійснення максимального тиску» на Тегеран.

Борис Джонсон, Анґела Меркель і Емманюель Макрон відзначили, що не згодні з діями Ірану, які можуть привести до «незворотних наслідків».

У той же час, європейські лідери підкреслили, що мета їхніх дій – спробувати врятувати «ядерну угоду», а не остаточно «поховати» її.

З різкою критикою угоди, укладеної за попередньої адміністрації США, виступає нинішній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. За його розпорядженням США в 2018 році вийшли з угоди і відновили дію санкцій проти Ірану.

Іран після цього почав відмовлятися від своїх зобов’язань, а остаточно відмовився від них після загибелі генерала Касема Солеймані в результаті спецоперації США 3 січня. При цьому в Тегерані заявляють, що офіційно не виходять з угоди.

МЗС Ірану у відповідь на заяву європейських держав заявив, що готовий до переговорів.

Скаргу європейських країн на Іран тепер розгляне Спільна комісія, до якої входять представники країн, які уклали ядерну угоду (крім США). Якщо результат розгляду буде незадовільним, країни – учасниці угоди зможуть офіційно відновити дію санкцій проти Ірану.

В Європі побоюються, що, повністю відмовившись від угоди, Іран зможе в короткі терміни отримати достатню для виробництва атомної зброї кількість збагаченого урану.

США намагаються за допомогою жорстких санкцій змусити Іран укласти нову угоду, яка буде стосуватися не тільки ядерної, але і ракетної програми. Незмінність позиції Вашингтону підтвердив напередодні держсекретар Майк Помпео.

Напруженість у відносинах між США й Іраном зросла після вбивства генерала Солеймані й іранського удару по американських базах в Іраку 8 січня, а також катастрофи українського пасажирського літака, відповідальність за яку визнав Іран.
…

14 січня американська компанія Microsoft завершує підтримку операційної системи Windows 7.

«Починаючи з 14 січня 2020 року, коли настане кінець підтримки Windows 7, ваш комп’ютер продовжуватиме функціонувати, але корпорація Microsoft більше не надаватиме: технічну підтримку з будь-яких питань; оновлення програмного забезпечення; оновлення та виправлення системи безпеки», – заявили в Microsoft.

У компанії пояснили: якщо продовжити користуватися комп’ютером із Windows 7 без останніх оновлень програмного забезпечення та системи безпеки, збільшиться ризик зараження вірусами й зловмисними програмами.

Презентація Windows 7 відбулася у 2009 році.
…

Європейський суд із прав людини постановив, що у справі ЮКОСу проти колишніх співвласників компанії Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва було порушене право на справедливий суд. Водночас суд 14 січня відмовився визнати політичним переслідування Ходорковського і Лебедєва. Бізнесменам також відмовили у виплаті компенсацій.

На думку ЄСПЛ, сам факт, що суд виявив у «справі ЮКОСу» порушення Конвенції про права людини, вже є достатньо справедливим задоволенням моральної шкоди, завданої заявникам.

Адвокат Ходорковського, Вадим Клювгант, якого цитує «Інтерфакс», заявив, що захист «задоволений» результатом, хоча, зважаючи на постанову, Ходорковський може звернутися до Верховного суду Росії з приводу його другого вироку.

«Я думаю, що цих висновків достатньо для того, щоб погодитися з нами, що вирок був вигаданим», – додав Клювгант.

Михайло Ходорковський був засуджений у Росії за двома кримінальними справами про економічні злочини. «Міжнародна амністія» присвоїла йому і його колезі Платону Лебедєву статус «в’язнів сумління».

Після того, як бізнесмени провели в колонії більше ніж 10 років, президент Росії Володимир Путін підписав указ про їх помилування. Зараз Ходорковський живе за кордоном. Після від’їзду з Росії він зайнявся громадською діяльністю і відновив роботу просвітницького проєкту «Відкрита Росія».

У 2010 році Ходорковський і Лебедєв були засуджені до 14 років позбавлення волі кожен. Їх визнали винними в розкраданні нафти і відмиванні незаконного прибутку від її продажу. Вони свою провину заперечували.
…

Іран повідомив про арешти через катастрофу літака Міжнародних авіаліній України в Тегерані.

«Проведене широке розслідування, і деякі особи були заарештовані», – розповів речник судової влади.

Перед цим президент Ірану Хасан Роугані заявив, що має бути сформований спеціальний суд із авторитетним суддею та десятками експертів.

Він назвав катастрофу «болючою та непростимою» помилкою.

«Відповідальність падає більш ніж на одну людину», – сказав Роугані, додавши, що винні «повинні бути покарані».

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали, що літак помилково збили іранські сили протиповітряної оборони.

 
…

Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіпп Шампань 16 січня в Лондоні головуватиме на зборах Міжнародної групи з координації та реагування щодо збиття літака рейсу PS752 в Ірані.

Як повідомляє сайт канадського уряду, офіційні представники Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії зустрінуться, щоб «обговорити необхідність ретельного розслідування та способи забезпечення повної співпраці з боку іранської влади» задля «прозорості та справедливості, включно із компенсацію для родин та близьких жертв».

«Країни-члени міжнародної групи… є об’єднаними у цій трагедії. Разом ми будемо продовжувати очікувати і вимагати від іранської влади повної співпраці та підзвітності. Нашим пріоритетом залишається забезпечення підтримки сімей та близьких жертв», – сказав міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіпп Шампань.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Іранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
…

Королева Великобританії Єлизавета II підтримала бажання герцога і герцогині Сассекських жити більш незалежно від королівської родини.

«Моя сім’я і я повністю підтримуємо бажання Гаррі і Меган сформувати нове життя в молодій сім’ї. Попри те, що ми б вважали за краще, аби вони залишилися повноцінними членами королівської сім’ї, ми поважаємо і розуміємо їхнє бажання жити більш незалежним життям і при цьому залишатися найціннішою частиною моєї родини», – йдеться у заяві королеви.

За її словами, наразі ухвалене рішення про перехідний період, упродовж якого герцог і герцогиня Сассекські проводитимуть час у Канаді та Великобританії.

«Гаррі і Меган ясно дали зрозуміти, що не хочуть покладатися на державні кошти в своєму новому житті», – йдеться у заяві.

Остаточні рішення мають бути ухвалені найближчими днями, додала королева.

13 січня британська королева Єлизавета ІІ зібрала членів королівської родини для обговорення майбутньої ролі принца Гаррі і Меган, які 8 січня оголосили про намір стати фінансово незалежними.

Вони не назвали причину свого рішення. Водночас у 2019 році герцог критикував медіа через «цькування» його дружини. Він порівнював ставлення представників ЗМІ до Маркл із їхнім ставленням до його матері, принцеси Діани, яка загинула в автокатастрофі у 1997 році.

Британський принц Гаррі і американська акторка Меган Маркл одружилися у травні 2018 року. Через рік у герцога і герцогині Сассекських народився хлопчик – Арчі Гаррісон Маунтбаттен-Віндзор.
…

Державний департамент Сполучених Штатів запровадив санкції проти молдовського олігарха та політика Володимира Плахотнюка, повідомив державний секретар Майк Помпео 13 січня.

«Корумповані дії Володимира Плахотнюка підважили верховенство права та надзвичайно підважили незалежність демократичних інституцій у Молдові. Сьогодні я публічно оголошую його підсанкційним. США підтримує Молдову в її боротьбі проти корупції», – заявив Помпео в своєму Твітері.

Згідно з заявою на сайті Державного департаменту, санкції запроваджені за Статтею 7031 (c) та Законом про закордонні операції та пов’язані програми.

«За статтею 7031 (c), щойно Державний секретар визначає закордонних урядовців підсанкційними за їхню пряму або опосередковану причетність до значної корупції, ці особи та їхні близькі родичі втрачають право на візи до Сполучених Штатів», – йдеться в повідомленні Державного департаменту.

Читайте також: Парламент Молдови затвердив новий уряд на чолі з ексрадником президента Додона

Відтак Помпео визнав підсанкційними дружину Плахотнюка Оксану Чілдеску, чина Тимофія Плахотнюка та ще одну дитину олігарха, ім’я якої не називає. За даними ЗМІ, молодшого сина Плахотнюка звати Інокентій.

Володимир Плахотнюк, за деякими оцінками, є найбагатшою людиною Молдови. Він був членом молдовського парламенту кілька разів, востаннє – з лютого по липень 2019 року.

Володимир або Влад Плахотнюк втратив вплив на владу після того, як проєвропейський альянс ACUM на чолі з Майєю Санду утворив коаліцію з Партією соціалістів Республіки Молдова. Плахотнюк, якого багато років називали «господарем Молдови», нині залишив територію країни.

 
…

На Філіппінах евакуюють 200 тисяч жителів через виверження вулкана Таал, який прокинувся 12 січня, викинувши стовп попелу.

Рівень небезпеки у регіоні підвищили до передостаннього четвертого.

«Небезпечна вибухове виверження можливе протягом декількох годин або днів», – заявили місцеві фахівці з Інституту сейсмології.

Міжнародний аеропорт в Манілі призупинив польоти, оскільки на злітно-посадочних смугах почав накопичуватися вулканічний попіл.
…

Антиурядові протести в Ірані, спричинені збиттям літака «Міжнародних авіаліній України», тривають третій день. Мітинги 13 січня відбуваються зокрема в Технологічному університеті імені Шаріфа та Університеті Аміра Кабіра в Тегерані.

На відео та фото з попередніх мітингів видно, як поліція використовує ймовірно бойові кулі та сльозогінний газ проти демонстрантів. Зі свого боку, представники влади заперечують використання бойових снарядів.

В заяві, оприлюдненій іранським державним мовником 13 січня, голова тегеранської поліції Хосейн Рахімі заперечив, що поліція відкривала вогонь по натовпу.

Читайте також: Президент Ірану спершу «не знав», що український літак збила ракета – речник Роугані​

«Під час протестів поліція однозначно не стріляла, тому що офіцери отримали наказ виявляти стриманість», – заявив Рахімі.

Міністерство закордонних справ Німеччини виступило на підтримку мітингарів, заявивши, що іранці мають право виходити на вулиці, щоб висловити «своє горе, а також свій гнів».

«Ми переконані, що це має відбуватися у мирний, вільний та безперешкодний спосіб», – сказала речниця німецького МЗС Марія Адебар.

Напередодні президент Сполучених Штатів Дональд Трамп також застеріг іранську владу від застосування насильства проти демонстрантів.

У відповідь речник іранського уряду Алі Рабеї звинуватив Трампа в нещирості його занепокоєння щодо долі іранців.

Протести в Ірані почалися 11 січня після того, як Тегеран офіційно визнав, що збив український «Боїнг».

Іранські урядовці зазнали різкої критики за триденну затримку із визнанням, що літак «Міжнародних авіаліній України» впав після злету з Тегерану саме через ракетний обстріл. Тисячі громадян цієї країни вийшли на протести, звинувачуючи уряд в некомпетентності та брехні.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Іранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
…

Російських журналістів Орхана Джемаля, Олександра Расторгуєва і Кирила Радченка вбили у Центрально-африканській республіці (ЦАР) з метою пограбування. Про це в інтерв’ю «Комерсанту» заявив заступник глави Слідчого комітету Росії Ігор Краснов.

«Встановлені обставини нападу вказують на вчинення вбивства з метою пограбування жителями ЦАР або сусідніх країн, які систематично займаються скоєнням тяжких злочинів в цьому регіоні», – заявив Краснов.

За його словами, російська знімальна група «була попереджена про небезпеку нічної поїздки по території країни, однак від пропозиції переночувати в місті журналісти відмовилися», через що наразили себе на небезпеку.

Читайте також: Слідчий комітет Росії критикує висновки розслідувачів убивства Джемаля та інших у ЦАР

30 липня 2018 року Орхана Джемаля, Олександра Расторгуєва та Кирила Радченка вбили невідомі у Центральноафриканській Республіці. Знімальна група приїхала в ЦАР для створення документального фільму про російських найманців з групи «Вагнера».

В «Центрі управління розслідуваннями», який був журналістським проектом Михайла Ходорковського, заявили, що вважають сумнівною версію влади ЦАР про причетність до вбивства членів ісламістського альянсу «Селека». Версія про грабіж також викликала в редакції заперечення.
…