Державний секретар США Майк Помпео закликав лідерів Азербайджану та Вірменії Ільхама Алієва та Нікола Пашиняна припинити бойові дії у Нагірному Карабаху та повернутися до переговорів.

Як повідомили у Держдепартаменті США, Помпео провів телефонну розмову з очільниками Вірменії та Азербайджану.

«Секретар наголосив на важливості повного впровадження режиму припинення вогню, узгодженого в Москві 10 жовтня», – мовиться у повідомленні.

Читайте також: Війна чи дипломатія: як вирішити конфлікт навколо Нагірного Карабаху

Конфлікт у Нагірному Карабасі і прилеглих до нього районах Азербайджану, які з початку 1990-х років контролювали підтримувані Єреваном етнічні вірменські сили, загострився наприкінці вересня. Азербайджан розпочав масштабний наступ із метою відновити контроль над приблизно 20% своєї міжнародно визнаної території. Про повну підтримку дій Баку заявила Туреччина. У Москві досягнули угоди про припинення вогню, проте обидві сторони заявляють про її порушення. Бої тривають.

Сторони конфлікту в Карабасі звинувачують одна одну в ударах по цивільних об’єктах, що теж може бути розцінено як воєнний злочин.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом.

 
…

Білорусько-американський політтехнолог Віталій Шклярова, звільнення якого вимагали США, покинув територію Білорусі, повідомив його адвокат Антон Гашинський у коментарі білоруському порталу TUT.BY.

«Ми написали клопотання про дозвіл на виїзд, його задовольнили, тому Віталій поїхав зараз до сім’ї, і щоб відновити своє здоров’я після перенесеного коронавірусу. Матір залишилася лікуватися в Мінську, перебуває в лікарні. Віталій повернеться до Мінська, тому що насправді нічого не змінилося», – сказав Гашинський.

За його словами, Віталій Шкляров все ще перебуває під слідством і на підписці про нерозголошення.

Гашинський вказав, що дозвіл на виїзд став «наслідком дзвінка» і розмови держсекретаря США Майка Помпео з Олександром Лукашенком.

24 жовтня у Держдепартаменті США Радіо Свобода повідомили, що в перебігу телефонної розмови із Олександром Лукашенком держсекретар Майк Помпео зажадав звільнення політтехнолога Віталія Шклярова, затримання якого уряд США вважає «несправедливим».

Віталій Шкляров, який працював над кампаніями колишнього президента США Барака Обами і сенатора Берні Сандерса, проживає у США. Він був затриманий наприкінці липня під час відвідин родини в Білорусі (в Гомелі живе його матір). Нещодавно він був звільнений під домашній арешт і обмежений в поїздках – до суду – за звинуваченнями у буцімто підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.
…

Етнічні вірмени біля лінії фронту Нагірного Карабаху беруться до зброї проти азербайджанських військових
…

Олександр Лукашенко 27 жовтня, коментуючи на нараді ситуацію із протестами у Білорусі, закликав батьків студентів і школярів «прибрати дітей з вулиці, щоб потім не було боляче», повідомляє державна агенція БелТА.

«Приберіть своїх дітей з вулиці, щоб потім не було боляче. А з рештою ми будемо розбиратися за всією суворістю закону, – сказав Лукашенко.

За його словами, «нікого не треба вмовляти – ні робітників, ні студентів, ні лікарів, ні вчителів, ні держслужбовців».

«Зараз такий час, коли кожен повинен вибирати в своєму житті ту дорогу, по якій він буде рухатися», – сказав Лукашенко.

Він також додав, що студенти, які беруть участь в акціях протесту, втратять право бути студентами.

«Будь ласка, відправте їх, як я говорив, кого в армію, а кого на вулицю – хай ходять по вулиці, але вони повинні бути відраховані з вишу. Те саме і щодо викладачів, їх теж одиниці, які огидно себе поводять», – сказав Лукашенко.

27 жовтня у Білорусі тривають акції протесту за усунення від влади Олександра Лукашенка і нові вибори, активну участь в них беруть студенти білоруських вишів.

26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму», висунутого опозиціонеркою Світланою Тихановською Олександрові Лукашенку. У Білорусі цього дня опозиція оголосила загальнонаціональний страйк, в різних містах країни його підтримали співробітники державних і приватних підприємств, студенти, деякі учні шкіл та пенсіонери. Зокрема, у Мінську проходив Марш пенсіонерів. У ньому взяли участь кілька тисяч осіб. У МВС Білорусі повідомили, що під час акцій протесту в понеділок затримали 581 людину.

 
…

У Білорусі 26 жовтня затримали 581 людину, найбільше затриманих у Мінську – 486, повідомили в МВС країни.

«До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення під вартою залишаються 434 затриманих», – мовиться в повідомленні.

Силовики стверджують, що у Мінську в понеділок ввечері «агресивно налаштовані громадяни» робили «численні спроби блокування руху транспорту, чинили спротив при затриманнях».

26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму», висунутого опозиціонеркою Світланою Тихановською Олександрові Лукашенку. У Білорусі цього дня опозиція оголосила загальнонаціональний страйк, в різних містах країни його підтримали співробітники державних і приватних підприємств, студенти, деякі учні шкіл та пенсіонери. Зокрема, у Мінську проходив Марш пенсіонерів. У ньому взяли участь кілька тисяч осіб. У КДБ Білорусі заявили про «екстремістські дії» протестувальників і про те, що їх можна кваліфікувати як «акт тероризму», пообіцявши «відповідну правову оцінку».

 
…

У Польщі п’ятий день тривають масові протести через рішення влади гранично скоротити підстави для здійснення абортів. Протести захисників прав жінок охопили близько 150 міст. Десятки тисяч людей в автомобілях, на велосипедах або пішки блокували рух на дорогах, передає агентство Reuters.

У Варшаві демонстранти перекрили основні перехрестя міста, приблизно на годину заблокувавши рух автомобілів і трамваїв. Деякі люди вийшли на вулиці з транспарантами, на яких було написано: «Хотілося б зробити аборт уряду». Поліція застосувала газ, щоб не допустити зіткнень учасників протестів із прихильниками заборони абортів.

У Кракові протести відбулися під гаслом «Це війна».

У неділю тисячі людей в різних містах протестували біля католицьких храмів. У Познані кількадесят людей провели демонстрацію в храмі під час меси з плакатами «Жінки-католички теж мають право на аборт». У Лодзі на мітинг біля входу в храм прийшли близько 2 тисяч людей. У деяких містах гасла на захист права на аборт невідомі написали на стінах храмів.

Конституційний суд Польщі 22 жовтня 2020 року обмежив перелік ситуацій, коли жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким заборонено проводити аборти через ураження плоду чи невиліковної хвороби ембріону. Відтак жінки не матимуть права перервати вагітність навіть попри ризик народити дитину з важкими вадами чи взагалі без шансу на життя.

Законно зробити аборт дозволяється лише у разі зґвалтування, інцесту або загрози життю чи здоров’ю матері. А такі випадки у Польщі становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в сусідній державі протягом року.

У жовтні 2016 року польський Сейм не ухвалив рішення про повну заборону абортів, бо тоді Польщею прокотилась хвиля масових протестів під назвою «Чорний протест».
…

Газета Salt Lake Tribune в американському штаті Юта вирішила припинити видавати щоденні друковані випуски. Вона працювала в такому режимі близько 150 років. Тепер газета переходить у формат тижневика.

У 2016 році газету купив Пол Гантсман, син покійного мільярдера-індустріаліста Джона Гантсмана-старшого і брат колишнього посла США в Росії Джона Гантсмана-молодшого.

Бізнесмен вказував на економічні потрясіння, викликані пандемією COVID-19.

«Це історичний момент для індустрії, але він відображає реальність сьогоднішнього вживання новинної інформації», – сказав Гантсман.

Близько 160 співробітників Salt Lake Tribune втратять свою роботу. Водночас редакційний колектив з близько 65 людей не зазнає скорочень. Репортери та редактори продовжать повідомляти про термінові новини онлайн.

Минулого року Пол Гантсман перетворив газету на некомерційну організацію в надії забезпечити її довгострокову життєздатність на тлі зменшення доходів газет по всій країні.

Salt Lake Tribune була заснована в 1871 році. Кількість людей, які її виписували, досягала 200 тисяч. Ця цифра поступово знизилася до 36 тисяч.
…

Керівник Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус закликав припинити політизувати пандемію COVID-19. Про це він заявив під час брифінгу 26 жовтня.

«Коли лідери діють швидко та свідомо, вірус можна придушити. Але там, де існувало політичне розділення на національному рівні; там, де мала місце кричуща неповага до науки та спеціалістів у галузі охорони здоров’я, поширилася плутаниця, збільшилася кількість випадків захворювання та смертності. Ось чому я неодноразово казав: припиніть політизацію COVID-19», – наголосив генеральний директор ВООЗ.

Він додав, що зараз потрібно робити все можливе для захисту медичних працівників, і найкращий спосіб зробити це – вжити усіх необхідних заходів для зниження ризику передачі інфекції.

«Ніхто не хоче більше так званих «локдаунів». Але якщо ми хочемо уникнути їх, ми всі маємо зіграти свою роль. Боротися з пандемією – справа кожного. Ми не можемо досягти бажаного відновлення економіки і жити так, як ми жили до пандемії. Ми можемо лишати наших дітей у школі, ми можемо підтримувати бізнес, ми можемо зберігати життя та засоби для існування… Але ми всі маємо іти на компроміси, компроміси та жертви», – заявив доктор Тедрос.

За даними Університету Джонса Гопкінса у США, станом на 26 жовтня у світі підтвердили майже 43,4 мільйона випадків інфікування коронавірусом. Померли понад 1,1 мільйона людей, одужали більш ніж 29 мільйонів.
…

Протести тривають у низці міст країни
…

26 жовтня пенсіонери зібралися у центрі Мінська на четвертий марш. Вони знову пройшли головним проспектом столиці Білорусі до площі Якуба Коласа. Цього разу до акції пенсіонерів вперше долучилися студенти, а під час руху колони до неї приєдналися люди різного віку. У колоні було кілька тисяч людей. Силовики не перешкоджали її руху. Коли акція закінчилася, на площу Якуба Коласа прибули автозаки та мікроавтобуси із силовиками. Люди, які залишалися на площі, розійшлися, обійшлося без затримань. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Увечері 26 жовтня протестувальники вийшли на вечірній протест у Мінську, їх розігнали співробітники ОМОНу, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Близько 18 години вечора в кількох місцях столиці почали збиратися громадяни. Площа Незалежності була очеплена по периметру. Там зібралося кілька сотень людей, які рушили проспектом в бік Жовтневої площі.

Силовики напали на демонстрантів в районі супермаркету «Центральний». Демонстранти ховалися в крамницях і кав’ярнях.

Велика колона пішла на Жовтневу площу з боку площі Незалежності, зупинивши автомобільний рух замість переходити дорогу підземними переходами. Кілька молодих людей намагалися перекрити рух проспектом протягом кількох хвилин.

На Жовтневу площу заїхали кілька автобусів та автозаків. Силовики почали жорсткі затримання біля Будинку профспілок, деяких із демонстрантів били. Одного з протестувальників побили так, що він лежав на землі – омонівці підняли його і потягнула до автобусу. Затримані кілька десятків людей.

На низці великих промислових підприємств Білорусі вранці понеділка почалися акції протесту робітників. Це відбувається після оголошення білоруською опозицією із 26 жовтня першого дня загальнонаціонального страйку з політичними вимогами, серед яких – усунення від влади Олександра Лукашенка і нові вибори.

Читайте також: Під час недільних акцій у Білорусі затримали понад 500 людей – МВС

Вуличні акції в Білорусі тривають із 9 серпня, коли переможцем президентських виборів був оголошений Лукашенко. Його противники вважають результати сфальсифікованими, Європейський союз, Україна та інші країни їх не визнали. Тисячі учасників акцій постраждали від насильства з боку співробітників правоохоронних органів, є загиблі.

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку. У разі невиконання вимог з 26 жовтня, за словами Тихановської, розпочнеться загальнонаціональний страйк.
…

Під час недільних акцій у Білорусі затримали 523 людини, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в телеграмі. Зокрема, 160 людей затримали в Мінську.

До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення затримані 352 людини.

У відомстві нарахували 19 протестних акцій у Білорусі 25 жовтня.

Після недільних акцій опозиціонерка Світлана Тихановська оголосила про загальнонаціональний страйк з 26 жовтня з вимогою усунення від влади Олександра Лукашенка. Сьогодні на низці великих промислових підприємств Білорусі почалися акції протесту робітників.

 
…

Вірменія та Азербайджан звинувачують одне одного в порушенні гуманітарного припинення вогню в регіоні Нагірного Карабаху невдовзі після того, як воно набрало чинності 26 жовтня.

Міністерство оборони Вірменії заявило, що азербайджанські війська двічі порушили перемир’я обстрілами.

«Чергове порушення припинення вогню було зафіксоване близько 9:10 ранку. Азербайджанська сторона цілилася в об’єкти, розташовані на південносхідному напрямку, випустивши в цей бік п’ять артилерійських снарядів», – заявила прессекретарка вірменського Міноборони Шушан Степанян.

У дописі на фейсбук-сторінці вона додала, що попереднє порушення відбулося о 8:45 ранку за місцевим часом, коли обстрілів зазнали військові на північний схід від Арцаху.

Водночас прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що «попри кілька провокацій, припинення вогню наразі загалом триває». Він додав, що вірменська сторона планує «суворо дотримуватися режиму припинення вогню».

Читайте також: Війна чи дипломатія: як вирішити конфлікт навколо Нагірного Карабаху

Натомість Міністерство оборони Азербайджану заявило, що його війська дотримувалися режиму тиші, натомість звинуватило вірменських військ у «черговому грубому порушенні» перемир’я.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв у зверненні 26 жовтня сказав, що Баку хоче розв’язати конфлікт у Нагірному Карабасі політичними чи військовими методами.

Він повторив вимогу до вірменських військ залишити регіон як передумову припинення протистояння.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом.
…

Сенат США 26 жовтня проголосує за затвердження третього кандидата президента Дональда Трампа до Верховного суду – Емі Коні Барретт. Очікується, що Сенат, в якому домінують республіканці, затвердить Барретт, яку Трамп номінував замість ікони ліберального руху Рут Бейдер Гінзбург, яка померла 18 вересня у віці 87 років.

Сенат провів процедурне голосування 25 жовтня, висунувши кандидатуру Баррет, попри спротив демократів, які кажуть, що такі дії неприпустимі впритул до президентських виборів. Демократи ввкажають, що переможець президентських виборів 3 листопада має обрати кандидата.

Демократи також рішуче виступили проти католички Барретт, яку підтримують консервативні християни, – з ідеологічних причин.

Якщо кандидатуру Барретт схвалять, це схилить чашу терезів на користь консервативної більшості 6:3, потенційно змінивши ідеологічне спрямування Верховного суду на десятиліття.

У попередні роки Дональд Трамп висунув до суду консерваторів Ніла Горчаса та Бретта Кавано.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що не повинен відповідати за те, чи доцільно віцепрезидентові Майкові Пенсу відходити від передвиборчої кампанії на карантин через позитивні результати тестів на COVID-19 у його оточення.

«Ви повинні запитати про це у нього», – сказав Трамп під час виступу в штаті Мен 25 жовтня в перебігу своєїх передвиборчої кампанії.

Пенс також продовжив свої поїздки в рамках кампанїі, з’явившись на публіці в Північній Кароліні.

Білий дім заявив, що Пенс, у якого виявився негативний результат на COVID-19, не повинен ізолюватися, тому що є важливим посадовцем і, отже, звільнений від директив, які закликають громадян йти на карантин, в тому числі протягом 14 днів після зараження. Пенс очолює робочу групу Білого дому щодо коронавірусу.

Наразі відомо, що керівник апарату віцепрезидента США Майка Пенса Марк Шорт отримав позитивний результат на COVID-19, як і ще декілька помічників Пенса.

Спалах в офісі Майка Пенса стався після того, як у подружжя Трампів тест на COVID-19 показав позитивний результат. Трамп провів три дні в лікарні, а потім заявив, що одужав.
…

Принаймні троє людей загинули внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою в місті Кетта, столиці південнозахідної провінції Белуджистан 25 жовтня. Вибух стався під час масштабного мітингу опозиційних партій.

Ще двоє людей отримали поранення внаслідок вибузу пристрою, закладеного в мотоциклі на овочевому ринку, який був переважно закритий цього дня, заявив високопоставлений офіцер поліції Кетти Азгар Акрам.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за атаку.

Читайте також: Пакистан: двоє військових загинули в ході перестрілки біля кордону з Афганістаном

Перед початком мітингу мобільний зв’язок у Кетті був вимкнений перед початком мітингу, у місті працювали додаткові безпекові патрулі. За словами речника уряду Белуджистану Ліаката Шагвані, лідерів опозиції попереджали про ризики насильства.

Лідери альянсу найбільших опозиційних партій Пакистану організовували мітинги двічі в інших протягом місяця в координованій кампанії, спрямованій на усунення прем’єр-міністра Імрана Хана. Вони звинувачують його в неспроможності впоратися з економічною кризою в країні.

Очільники опозиції в Кетті висловлювали стурбованість щодо «примусових зникнень» представників етносу белуджі, в яких звинувачують розвідку Пакистану.

Раніше цього місяця бойовики в Белуджистані вбили 15 людей, влаштувавши засідку на групу працівників нафтогазової промисловості в супроводі парамілітарного загону.

Провінція Белуджистан багата на поклади газу та мінералів. Тут також діють збройні угруповання, які вимагають більшої автономії та більшого доступу до ресурсів регіону. Крім того, в провінції діють ісламістські бойовики.

 
…

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Про це вони домовилися під час зустрічі з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівена Біґуна, йдеться в спільному повідомленні урядів США, Вірменії та Азербайджану від 25 жовтня.

За повідомленням, оприлюдненим Державним департаментом США, представники Баку та Єревану зустрілися з Біґуном 24 жовтня. Вони домовилися дотримуватися угоди, якої досягнули у Москві 10 жовтня.

Читайте також: BBC і Bellingcat вважають справжнім запис вбивства полонених в зоні карабаського конфлікту

«Гуманітарне припинення вогню почне діяти о 8 ранку за локальним часом (12 ночі за стандартним східним часом) 26 жовтня 2020 року. Сполучені Штати сприяли інтенсивним переговорам між міністрами закордонних справ (Азербайджану і Вермінією – ред.) та співголовами Мінської групи з метою підштовхнути Вірменію та Азербайджан ближче до мирного вирішення Нагорно-Карабахського конфлікту», – повідомляє Державний департамент.

Зовнішньополітичний орган США також оприлюднив заяву, згідно з якою представники сторін конфлікту та держав-співголів Мінської групи (Росії, Франції та США) «обговорили впровадження негайного припинення вогню, можливі параметри для моніторингу припинення вогню, ініціювання обговорення ключових предметних елементів комплексного рішення у відповідності до Спільної заяви 10 жовтня».

Читайте також: Алієв допускає «культурну автономію» для вірмен Карабаху

23 вересня державний секретар Майк Помпео провів у Вашингтоні окремі переговори з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим і його вірменським колегою Зограбом Мнацаканяном.

Близько 30 тисяч людей загинули у війні за Нагірний Карабах у 1991–1994 роках. Відтоді Азербайджан не контролював не лише власне Нагірний Карабах, а й ще сім прилеглих районів, які вірменські сили називали «буферною зоною».

 
…

Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднила імена десятків затриманих учасників недільних акцій протесту. За даними правозахисників, наразі відомо вже про майже 70 затриманих у різних містах.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, найбільше затриманих цього разу в регіонах Білорусі. Особливо жорстке поводження силовиків із протестувальниками зафіксована в Лодзі, Гродному, Борисові, Бресті, Новополоцьку.

Серед затриманих щонайменше троє журналістів: фотографи Дмитро Дмитрієв з газети «Новий час» і Святослав Зоркий з «Комсомольської правди в Білорусі» з Мінська та Зміцер Казакевич з Вітебська.

25 жовтня, на 78-й день протесту, в столиці Білорусі Мінську та інших містах країни, люди вийшли на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 
…

Білоруські силовики розганяють протестувальників, які підійшли до Палацу незалежності в Мінську, світлошумовими гранатами. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За даними журналістів, вибухи чутно одразу в кількох місцях на вулиці Орловській в білорській столиці. Міліція виставила кордон біля будівлі Центрального районного управління внутрішніх справ. Коли протестувальники спробували його обійти, їх закидали світлошумовими гранатами.

Видання «Наша Нива» з місця подій повідомляє про одного потерпілого, якому осколками гранати пошкодило ногу. Йому допомогли вийти з небезпечної зони.

Читайте також: Білорусь: правозахисники публікують імена десятків затриманих на недільному марші

Також потужні вибухи та яскраві спалахи помітили біля Республіканського науково-практичного центру «Мати та дитина». Люди розбігаються по сусідніх подвір’ях, за ними переслідують силовики.

Свідки повідомляють, що невідомі в балаклавах кинули з мікроавтобусу невідомий снаряд в колону людей. Він не вибухнув, а лише задимився.

Крім того, кореспондент російської «Нової газети» зафіксував використання гумових куль і щонайменше одного постраждалого від них.

Поліція Мінська підтвердила використання світлошумових гранат, заявивши, що спеціальні засоби використовувалися для «припинення незаконних дій» протестуючих.

25 жовтня, на 78-й день протесту, в столиці Білорусі Мінську та інших містах країни, люди вийшли на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 
…

Міжнародний договір про заборону ядерної зброї вступить в силу наприкінці січня після того, як його ратифікує 50-та країна. Станеться це 22 січня, повідомили у канцелярії генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріш.

Гондурас ратифікував угоду 24 жовтня. А це означає, що договір може набрати чинності через 90 днів, йдеться в заяві Міжнародної кампанії за заборону ядерної зброї (ICAN).

«50 країн, які ратифікували цей Договір, демонструють справжнє лідерство у встановленні нової міжнародної норми, згідно з якою ядерна зброя є не тільки аморальною, а й незаконною», – заявила виконавча директорка ICAN Беатріс Фін.

Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер, у свою чергу, назвав це «перемогою людства».

Читайте також: Ядерні держави модернізують арсенали попри зменшення кількості боєголовок – SIPRI

Договір про заборону ядерної зброї, який забороняє використання, розробку, виробництво, випробування, розміщення, накопичення запасів і загрозу застосування такої зброї, був схвалений Генеральною асамблеєю ООН в липні 2017 року за погодженння 122 країн. Група ядерних держав, в тому числі США, Великобританія, Франція, Китай і Росія, не підписали договір.
…

Премʼєр-міністр Сербії Ана Брнабич, яка займала цю посаду й протягом минулих чотирьох років, оприлюднила імена нових міністрів. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, це відбулося через чотири місяці після виборів, які пройшли в країні 21 червня.  Абсолютну більшість депутатських місць здобула правоцентристська Сербська прогресивна партія (СПП), яку очолює глава держави Александар Вучич.

Вперше після розвалу Югославії й відновлення незалежності Сербії в парламенті немає жодного представника опозиції, оскільки деякі опозиційні партії бойкотували вибори, інші не подолали 3-відсодковий барʼєр. Своїх представників мають мадярська та босняцька нацменшини, також Соціалістична партія, що й дотепер була представлена в уряді. Лідера соціалістів Івіцу Дачича, який був міністром закордонних справ, обрали спікером парламенту.

Імена нових членів уряду Брнабич оприлюднила не в парламенті, як це практикували раніше, а на сесії Головного комітету владної партії. Вона не пояснила чому з формуванням уряду зволікали понад 100 днів. В новому уряді будуть 23 міністри, в тому числі 11 жінок. Брнабич зазначила, що в складі кабінету буде шість позапартійних політичних діячів. Однак, всі вони є прихильниками СПП й глави держави.

Читайте також: У новому скликанні парламенту Сербії немає жодного опозиціонера

Міністром закордонних справ стане Нікола Селакович, який досі був генеральним секретарем президента Вучича. Міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович очолить Міноборони, а міністром внутрішніх справ стане Александар Вулин, котрий досі був міністром оборони. Відтак всі ключові посади займатимуть найближчі співробітники президента Сербії.

Новий уряд формально мають обрати на сесії парламенту наступного тижня.

 
…

Держсекретар США Майк Помпео провів телефонну розмову із Олександром Лукашенком, який утримує владу в країні, попри протести громадян з вимогою визнати неправдивими результати останніх президентських виборів в країні.

У Держдепартаменті США Радіо Свобода 24 жовтня повідомили, що Майк Помпео зажадав звільнення білорусько-американського політтехнолога Віталія Шклярова, затримання якого уряд США вважає «несправедливим».

«Держсекретар закликав до повного звільнення і негайного виїзду з Білорусі незаконно затриманого громадянина США Віталія Шклярова і підтвердив підтримку США демократичних прагнень народу Білорусі», – заявив представник Держдепартаменту.

Шкляров, який працював над кампаніями колишнього президента США Барака Обами і сенатора Берні Сандерса, був затриманий наприкінці липня під час відвідин родини в Білорусі. Нещодавно він був звільнений під домашній арешт і обмежений в поїздках – до суду – за звинуваченнями у буцімто підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.

24 жовтня білоруське державне інформаційне агентство БЕЛТА надало іншу версію телефонної розмови Лукашенка і Помпео. Лукашенко, згідно з цим повідомленням, нібито сказав Помпео, що в Білорусі відбувається «національний діалог».

«Глава держави підкреслив, що Росія є головним союзником, особливо відзначивши підтримку, яку вона надає в нинішній період. Разом з тим, як зазначалося, Росія не втручається у внутрішні справи Білорусі. При цьому країни готові спільно реагувати при виникненні на зовнішні загрози», – цитує БЕЛТА пресслужбу президента Білорусі.

У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.

Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.
…

Керівник апарату віцепрезидента США Майка Пенса Марк Шорт отримав позитивний результат на COVID-19. Прессекретар Пенса Девін О’Меллі заявив 24 жовтня, що і у віцепрезидента, і у його дружини Карен ткст негативний.

Повідомляється, що Шорт, який є найближчим помічником Пенса, пішов на карантин, визначаються контактні з ним особи. Раніше у старшого політичного радника віцепрезидента також було виявлено коронавірус.

Речник Майка Пенса повідомив, що віцепрезидент продовжить працювати за графіком передвиборчої кампанії за трохи більше ніж тиждень до виборів 3 листопада.

Пенс очолює робочу групу Білого дому щодо коронавірусу.

Президент Дональд Трамп отримав позитивний результат на COVID-19 на початку цього місяця на тлі спалаху, що вразив близько двох десятків людей, пов’язаних із Білим домом.

Президент США повідомив, що одужав, і бере активну участь у передвиборчій кампанії.
…

Франція депортувала родину босняків-мусульман, які силою поголили голову 17-річній дівчині через те, що вона хотіла одружитися з сербом-християнином, повідомив 24 жовтня міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен.

Як мовиться в оприлюдненій ним заяві уряду для преси, видворення п’яти членів цієї родини з території Франції настало через «неприйнятну поведінку» цієї родини в серпні, а саме побиття і голення ними неповнолітньої, закоханої в серба іншої віри.

Згадану неповнолітню взяли під опіку соціальної служби, а після досягнення повноліття вона отримає дозвіл на мешкання у Франції, мовиться в повідомленні.

Боснійська прикордонна поліція в Сараєві підтвердила Радіо Свобода, що названа родина прибула до міжнародного летовища Сараєва спеціальним рейсом у супроводі французької поліції.

Батьків дівчини арештували 23 жовтня – суд у місті Безансоні визнав їх винними в насильстві щодо неповнолітньої особи. Їм також заборонений в’їзд на територію Франції протягом п’яти років.

Разом із батьками депортували і трьох братів і сестер дівчини.

А її дядька і тітку засудили у Франції до позбавлення волі. Їм, як і депортованим батькам дівчини, присудили рік позбавлення волі з відкладенням виконання вироку на чотири місяці (різновид умовного покарання). Але цих двох не видворили, бо вони вже мають у Франції статус біженця.

Інші члени родини дівчини прибули з нею до Франції 2018 року, але їм у статусі біженця минулого року відмовили.

За повідомленнями, коли родина дівчини дізналася про її «непідхожого» коханого, 20-річного серба, її побили, а потім один із чоловіків поголив їй голову. Медичне обстеження констатувало в неї численні забиття, а також переломи ребер.

В ісламі гоління голови жінкам без крайньої необхідності різко засуджується, а коли це робиться силою, це ознака ганьби.
…

Президент США Дональд Трамп достроково проголосував 24 жовтня на президентських виборах, основний день яких у США цього разу – 3 листопада.

Як сказав він після того, як віддав свій голос на дільниці в штаті Флорида, недалеко від свого приватного клубу Мар-а-Лаґо, «я проголосував за такого собі Трампа». Раніше Трамп голосував у Нью-Йорку, де мав зареєстроване основне місце мешкання, але минулого року він змінив його на Флориду.

У момент голосування Трамп був у масці, але відразу зняв її, вийшовши до журналістів і кількох сотень прихильників, які вітали його вигуками «Ще чотири роки!»

Попереднього дня, 23 жовтня, Трамп провів у Флориді кілька передвиборчих зустрічей. Він намагається збільшити свою підтримку після дебатів із суперником Джо Байденом 22 жовтня, які в його команді вважають сприятливими для нього (хоча кілька опитувань громадської думки після дебатів віддали перевагу в них Байденові).

Наступними днями він планує подальшу інтенсивну низку зустрічей у вирішальних штатах, які можуть врешті віддати голоси кожному з головних кандидатів.

Натомість його суперник Байден цими днями не такий активний і продовжує критикувати те, як Трамп протистояв коронавірусній пандемії, що вже забрала життя понад 224 тисяч американців, уразила економіку і залишила мільйони людей без роботи.

Байден заявляє, що Трамп «перестав займатися Америкою» і нині, більш ніж через вісім місяців від початку кризи, «досі не має плану, він здався». За словами колишнього віцепрезидента, він не має наміру «закривати країну», але збирається «закрити вірус». Він обіцяє в разі обрання якнайшвидше провести через Конгрес новий пакет допомоги і заохотити штати і місцеві влади запроваджувати обов’язкове носіння масок.

Трамп же продовжує захищати те, як він діє у відповідь на пандемію, і запевняє своїх виборців, що вона ось-ось закінчиться найближчим часом, а Байден, мовляв, завищує свої оцінки кризи, щоб залякати американців і змусити їх голосувати за нього.

Тим часом у США числа шпиталізованих і померлих через COVID-19 продовжують швидко зростати. Якщо нинішні тенденції в країні збережуться, до лютого число померлих від захворювання перевищить 500 тисяч, прогнозує Університет Вашингтона. Водночас, за словами дослідників, якщо 95 відсотків американців почнуть носити маски, кількість померлих зменшиться на 70 тисяч.

Цього року через пандемію у США вже тим чи іншим способом (особисто, поштою тощо) достроково проголосували понад 56,5 мільйона виборців із загалом близько 240 мільйонів тих, хто має право голосу, що є рекордною кількістю за останнє століття.

За опитуваннями, на цей час Трамп відстає від Байдена приблизно на 8 відсотків. Але він усе ще має шанс перемогти, якщо здобуде більшість у низці вирішальних штатів і через двоступеневу систему виборів у США здобуде таким чином загалом понад половину голосів членів колегії виборників, хоча й може програти за підрахунком загальнонародного голосування. Так, зокрема, сталося чотири роки тому, коли Дональд Трамп набрав по США загалом менше голосів, ніж його тодішня суперниця Гілларі Клінтон, але за голосами виборників став президентом.
…

Центральна виборча комісія Киргизстану оголосила дату позачергових виборів президента країни після відставки попереднього голови держави Сооронбая Жеенбекова. Ці вибори мають відбутися 10 січня 2021 року, мовиться в повідомленні пресслужби ЦВК.

Відставку Жеенбекова спричинила політична криза, що триває в Киргизстані з дня парламентських виборів 4 жовтня. Масові звинувачення в купівлі голосів та інших грубих порушеннях і багатолюдні й іноді насильницькі протести проти оголошених офіційно результатів, за якими перемогли головно партії-прихильниці влади Жеенбекова, змусили ЦВК скасувати ці результати. Дата нових виборів до Жогорку кенеша (Верховної ради), однопалатного парламенту Киргизстану, наразі не призначена: спершу їх призначали було на кінець грудня, але нині вже йдеться про весну 2021 року.

У перебігу протестів демонстранти звільнили з-за ґрат ув’язненого колишнього парламентаря націоналістичного спрямування Садира Жапарова, який був обвинувачений у викраденні свого політичного суперника і 2017 року засуджений до 11 з половиною років позбавлення волі. Хоча вирок суду не скасований, парламент із кількох спроб затвердив Жапарова на посаді прем’єр-міністра країни після того, як попередній уряд пішов у відставку, це затвердження був змушений підписати й президент. А після відставки й Жеенбекова Жапаров, усупереч Конституції країни, заявив, що перебирає на себе й президентські повноваження. Конституція визначає, що виконання обов’язків президента має переходити на спікера парламенту.

Крім того, Жапаров намагається змінити Конституцію, щоб отримати право балотуватися на посаду президента. Нині основний закон країни визначає, що посаду президента можна займати лише один раз, і в цей відлік входить і виконання обов’язків президента чи тимчасове президентство.

23 жовтня Жапаров як в. о. президента підписав терміново, без обговорення в усіх трьох читаннях за один день ухвалений закон про зміни до закону про вибори президента і парламенту, які дають змогу відкласти ці вибори до завершення конституційної реформи, що має статися до 10 січня 2021 року. Ця реформа й має відкрити Жапарову шлях до участі в президентських виборах. Після цієї реформи і не пізніше ніж 1 червня 2021 року мають відбутися й парламентські вибори.
…

У Нагірному Карабасі, що є наразі непідконтрольною Баку частиною Азербайджану, тривали бої між силами місцевих вірмен і, можливо, сусідньої Вірменії, з одного боку, і Азербайджану, з іншого.

Наступ азербайджанських військ триває й наступного дня по тому, як 23 жовтня міністри закордонних справ Азербайджану Джейхун Бахрамов і Вірменії Зограб Мнацаканян зустрічалися окремо з державним секретарем США Майком Помпео в Вашингтоні.

Із Баку і Єревану надходять суперечливі повідомлення про нинішні бої.

Серед іншого, Міністерство оборони Азербайджану заявило на своєму сайті, що його сили збили вдень 24 жовтня вірменський бойовий літак. Фактична адміністрація самопроголошеного Нагірного Карабаху, яка діє на непідконтрольній Баку території країни, не має власних бойових літаків.

Але в Міністерстві оборони Вірменії його речниця Шушан Степанян заявила, що це твердження «цілком неправдиве».

Обидві сторони не подали ніяких доказів на підтвердження своїх заяв.

Конфлікт у Нагірному Карабасі і прилеглих до нього районах Азербайджану, які з початку 1990-х років контролювали підтримувані Єреваном сили місцевих карабаських вірмен, загострився наприкінці вересня. Азербайджан розпочав масштабний наступ із метою відновити контроль над регіоном, що становить приблизно 20% від його міжнародно визнаної території.

Про повну підтримку дій Баку заявила Туреччина; натомість Росія, що є традиційним союзником Вірменії і пов’язана з нею договором про колективну безпеку, заявляє, що бої тривають поза територією Вірменії, тому договір тут незастосовний. Самопроголошену «Нагірно-Карабахську республіку», або ж «республіку Арцах», не визнає ніхто в світі – навіть Вірменія, яка надає регіонові значну підтримку.

У конфлікті через Нагірний Карабах, частину території Азербайджану, населену переважно вірменами за національністю, який спалахнув іще в останні роки існування СРСР і переріс у справжню війну в 1991–1994 роках, загинули близько 30 тисяч людей. Відтоді Азербайджан не контролює не лише власне Нагірний Карабах, а й деякі інші свої прилеглі території. Вірменські сили назвали їх «буферною зоною», Баку всю нині непідконтрольну йому територію країни вважає за окуповану Вірменією.

І Баку, і Єреван, попри вже два офіційно оголошені тимчасові перемир’я і переговори про розв’язання конфлікту, повідомляють про продовження обстрілів. У Нагірному Карабасі заявили, що від кінця вересня в боях загинуло понад 800 військових-вірмен. Азербайджан свої військові втрати не розкриває, повідомляючи лише про десятки жертв серед цивільних.
…

Військовослужбовців Азербайджану запідозрили в скоєнні воєнного злочину в Гадруті в зоні карабаського конфлікту, повідомляє Російська служба Радіо Свобода. У соціальних мережах поширили відео вбивства двох вірмен людьми, імовірно пов’язаними з азербайджанською армією. Корпорація BBC і британська розслідувальна група Bellingcat стверджують, що вони незалежно один від одного підтвердили справжність відео. Азербайджанська влада називає запис фейком.

Гадрут – місто на півдні Азербайджану, яке майже тридцять років перебувало під контролем невизнаної Нагірно-Карабаської республіки. У жовтні 2020 року, після відновлення боїв в Карабасі, в ньому розгорнулися запеклі бої. Азербайджанські сили підійшли до міста з південного сходу, тоді як вірменські сили утримували позиції на півночі.

15 жовтня в азербайджанських телеграм-каналах поширили два відео. На першому, ймовірно, було показано взяття в полон двох вірмен азербайджанськими солдатами. На другому відео відображена показова страта людей в тому ж одязі, що була на полонених. Незабаром після багатьох переглядів відеоролики почали видаляти з телеграм-каналів і замінювати на офіційну позицію Міністерства оборони Азербайджану, що ці відео фейкові.

ВВС та Bellingcat стверджують, що їм вдалося геолокувати місця запису – перше було зняте на північній околиці Гадрута, друге – в парку на півдні міста.

Камуфляжна форма і зброя солдатів, які взяли в полон двох чоловіків, не дозволяють з упевненістю встановити їх приналежність, зазначає Bellingcat. Однак вони явно говорять з полоненими російською, а між собою – азербайджанською. Голос за кадром азербайджанською мовою віддає наказ: «Цільтеся в голову!». Лунають постріли – і тіла чоловіків падають на землю, переповідає ВВС. Редакція стверджує, що голос командира належить носію мови. Журналісти Bellingcat також знайшли підтвердження того, що шоломи і автомати солдатів на відео відповідають тим, які раніше вже використовували азербайджанські військові, зокрема спецназ.

Позасудова страта полонених – воєнний злочин. ВВС надіслала запити до управління Верховного комісара ООН з прав людини, Офісу комісара Ради Європи з прав людини, а також в Міжнародний комітет Червоного Хреста. Комісар Ради Європи з прав людини «уважно стежить за ситуацією і вивчить всі звинувачення в грубих порушеннях прав людини, і вживе заходів, коли вважатиме за доцільне», – відповіли ВВС в пресслужбі. Генпрокуратура Азербайджану заявляла про початок розслідування за фактом публікації відео, однак пізніше у відомстві заявили, що розслідування завершене, а відео визнані фейковими.

Конфлікт у Нагірному Карабасі і прилеглих до нього районах Азербайджану, які з початку 1990-х років контролювали підтримувані Єреваном етнічні вірменські сили, загострився наприкінці вересня. Азербайджан розпочав масштабний наступ із метою відновити контроль над приблизно 20% своєї міжнародно визнаної території. Про повну підтримку дій Баку заявила Туреччина. У Москві досягнули угоди про припинення вогню, проте обидві сторони заявляють про її порушення. Бої тривають.
Сторони конфлікту в Карабасі звинувачують одна одну в ударах по цивільних об'єктах, що теж може бути розцінено як воєнний злочин.

…

У Росії офіційно зареєстрували 16 521 новий випадок зараження коронавірусною інфекцією, повідомляється в оперативному штабі. За офіційними даними, за минулу добу померли 296 людей, вилікувалися 11 567 пацієнтів, повідомляє телеканал «Настоящее время», (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»).

Найбільше нових випадків інфікування за минулу добу виявили в Москві (4 453), Санкт-Петербурзі (713), в Московській області (480), в Нижньогородській області (384), в Ростовській області (301) і в Свердловській області (273).

Всього офіційно в Росії від початку епідемії зафіксували 1 497 167 випадків COVID-19, 25 821 людина померла.

«Настоящее время» пише про дефіцит ліків, що призначаються під час коронавірусу, грипові та ГРВІ, в аптеках на території всієї Росії. Продавці ліків говорять, що проблема полягає в новій системі маркування. Люди не можуть купити звичайні дешеві антибіотики та противірусні препарати.

Дев’ять об’єднань фармкомпаній, аптек і дистриб’юторів ліків звернулися до прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна з проханням в разі збоїв в системі маркування дозволити безперешкодний рух ліків. Лист був опублікований напередодні на сайті Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників. У ньому йдеться про те, що в системі зустрічаються помилки, які «не дозволяють продукції продовжити рух».
…

Дональд Туск, голова Європейської народної партії, який впродовж п’яти років очолював Європейську раду (у 2014–2019 роках), в інтерв’ю Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода розповів про допомогу, яку Європа може надати Білорусі.

Впродовж останніх місяців, за словами Туска, Європа зайнята подоланням пандемії, що стало головною турботою європейців. Проте, вважає Туск, для підтримки Білорусі можна зробити більше, ніж вже зроблено. Головне, за його словами, об’єднати устремління ЄС в цілому, зусилля урядів країн ЄС і громадську думку.

«Я продовжую перебувати під враженням від недавньої зустрічі зі Світланою Тихановською і іншими лідерами білоруської опозиції. До певної міри вони дуже романтично налаштовані, це дуже сміливі і навіть героїчні люди. У той же час вони – реалісти. Вони знають, що реально, а що нереально, коли мова йде про сприяння з боку ЄС. Вони усвідомлюють, що у нас є свої обмеження, враховуючи і певні відмінності між державами-членами ЄС. Тому дуже важливо, щоб ніхто не опускав руки, тому що перемога не за горами», – сказав кореспонденту Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дональд Туск.

Дональд Туск, який народився в 1957 році в Гданську (на батьківщині незалежної профспілки «Солідарність») і був прем’єр-міністром Польщі (з 2007-го до 2014 року), розповів про свій особистий досвід: «Коли я був ще молодим борцем проти комуністів у Польщі, я пам’ятаю, що люди виходили на вулиці, а спецназ їх бив. Але ще я пам’ятаю, наскільки ефективним може бути ненасильницький рух опору. І саме такий спротив режиму притаманний тепер Білорусі».

Дональд Туск сказав, що оптимістично налаштований щодо продовження підтримки Білорусі з боку Європейського союзу.

У Білорусі третій місяць тривають протести, які розпочалися після президентських виборів. Опозиція і протестувальники вимагають відставки Олександра Лукашенка і проведення нових виборів президента. Багато хто вважає, що ці вибори були проведені з порушеннями і фальсифікаціями.

Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.

Також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США. У санкціях ЄС прізвища Лукашенка на цей момент іще немає, хоча вже узгоджене його внесення в санкційний список ЄС наступними днями, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року.
…