У столиці Німеччини Берліні 31 жовтня запрацював новий аеропорт.

«Нарешті ми можемо розпочати службу нашого аеропорту. Нарешті», – сказав керівник летовища Енгельберт Луетке Далдруп.

Дату відкриття аеропорту відкладали шість разів. Спочатку аеропорт «Берлін-Бранденбург» мали відкрити в жовтні 2011 року. Найскладніша ситуація відбулася у 2012 році, коли відкриття довелося скасувати за чотири тижні до запланованої дати через проблеми з пожежною безпекою. Згодом в аеропорту виявляли нові дефекти.

На його будівництво витратили шість мільярдів євро – утричі більше, ніж було заплановано.

Перші пасажири прилетіли на двох літаках компаній Easyjet та Lufthansa.

Біля аеропорту в костюмах пінгвінів протестували активісти. Вони привертали увагу до змін клімату, які спричиняє повітряний транспорт.
…

Американські спецпризначенці врятували громадянина США з полону в Нігерії, повідомив Пентагон. 27 жовтня озброєні люди взяли американця в полон та перевезли його через кордон до Нігерії.

Наразі він перебуває в безпеці, ним опікується Державний департамент США.

За даними Пентагону, під час спецоперації жоден американський військовий не постраждав. За словами речника Міністерства оборони, США цінують підтримку іноземних партнерів під час цієї спецоперації.

Засоби масової інформації пишуть, що звільненим з полону американцем є 27-річний Філіп Волтон. Він мешкає в селищі Массалта на півдні Нігеру з дружиною та родиною.

Нігер лежить в самому серці регіону Сахель, який бореться з повстаннями груп, що мають зв’язки з екстремістськими угрупованнями «Аль-Каїда» та «Ісламська держава». У полоні бойовиків перебувають кілька громадян країн Заходу.
…

Через те, що на президентських виборах у США нині поштою надходять десятки мільйонів голосів, результат від 3 листопада може стати неостаточним. Наступні дні, тижні, ба більше місяць, можуть бути напововнені юридичними чварами, перерахунками голосів і заявами про шахрайство. Яким може бути результат виборів наступного президента Сполучених Штатів – у відео Радіо Свобода.
…

Станом на 31 жовтня у світі кількість підтверджених випадків захворювання на COVID-19 перевищила 45,6 мільйона. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Одужали від початку пандемії більш ніж 29,7 мільйона, померли майже 1,2 мільйона людей.

Найбільше інфікованих виявили у США (понад 9 мільйонів хворих, 229,7 тисячі померли), Індії (8,1 мільйона хворих, 121,6 тисячі померли) та Бразилії (5,5 мільйона хворих, 159,4 тисячі померли).

Більше мільйона хворих на COVID-19 виявили у Росії, Франції, Іспанії, Аргентині та Колумбії.

Як зазначає Reuters, з моменту виявлення перших випадків коронавірусного захворювання у Китаї у грудні 2019 року, випадки COVID-19 підтвердили у понад 210 країнах та територіях.

Від початку пандемії в Україні виявлено понад 387 тисяч інфікованих коронавірусом, померли 7 196 людей, одужали – майже 159 тисяч. Минулої доби встановлено черговий рекорд – 8 752 нових хворих.
…

Шотландський актор, перший виконавець ролі агента 007 Джеймса Бонда, сер Шон Коннері помер у віці 90 років. Про це повідомляє ВВС з посиланням на членів сім’ї актора. Причина смерті не називається.

Роль агента британської розвідки Джеймса Бонда – одна з найвідоміших у кар’єрі Коннері. Він зіграв у семи фільмах про пригоди шпигуна, зняті за романами Іана Флемінга.

Серед його інших відомих картин – «Ім’я троянди», «Полювання на Червоний жовтень», Індіана Джонс та Останній хрестовий похід», «Перший лицар» та інші.

Коннері отримав «Оскара» за роботу у фільмі «Недоторкані», дві премії BAFTA та три «Золотих глобуси».

У 2000 році королева Великої Британії Єлизавета ІІ посвятила Шона Коннері в лицарі.
…

Кількість загиблих внаслідок землетрусу у Туреччині та Греції зросла до 26, пошукові роботи тривають.

Постраждали в результаті стихійного лиха понад 800 людей.

Найбільше постраждало турецьке місто Ізмір. Там загинули 24 людини, травми отримали більш ніж 700.

На грецькому острові Самос загинули двоє підлітків.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.
…

Місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі вразив сильний землетрус, унаслідок якого наразі повідомляють про 19 загиблих і понад 700 поранених чи травмованих.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

Додаткові руйнування після самого землетрусу спричинили на узбережжі високі припливні хвилі, що виникли внаслідок землетрусу на кшталт цунамі і затопили значні території.

У майже 3-мільйонному Ізмірі, третьому найбільшому місті Туреччини, повідомляють на цей час про 17 загиблих, із яких одна людина втонула, і 709 поранених чи травмованих. Там кажуть про 4 повністю зруйновані будинки і понад 10 значною мірою зруйнованих, іще багато будівель тією чи іншою мірою пошкоджені.

На острові Самос із його 45-тисячним населенням повідомляють про двох загиблих підлітків, яких завалила зруйнована стіна, і принаймні про 19 травмованих.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.
…

Потужний землетрус вдарив по турецькому узбережжю Егейського моря та грецькому острову Самос 30 жовтня – щонайменше 14 людей загинули, сотні отримали поранення.

За даними турецької влади, у місті Ізмір – третьому за розміром місті Туреччини, де живе близько 3 мільйони людей – загинули 12 мешканців, 400 поранені.

Також двоє підлітків загинули через падіння стіни на Самосі, повідомляє влада Греції. Ще восьмеро людей потрапили до лікарень із пораненнями.

Землетрус спровокував невелике цунамі. Вода затопила один з районів Ізміра та порт у Самосі, пошкодивши кілька будівель.

Губернатор Ізміра Явуз Селім Косґер повідомив, що чотири будівлі в місті зруйновані, ще десять – обрушилися. Інші будинки зазнали менших пошкоджень.

Читайте також: В Ірані стався землетрус магнітудою 5,1

За даними Геологічної служби США, землетрус сягнув магнітуди в 7. Його можна було помітити і в столицях обох держав – Афінах і Стамбулі. Туреччина, своєю чергою, оцінює магнітуду землетрусу в 6,6, Греція – в 6,7.

Обидві країни розташовані на тектонічних зламах і часто потерпають від землетрусів.

В лютому 2020 року дев’ятеро людей загинули через землетрус у турецькій провінці Ван. Ще кілька людей отримали поранення.
…

Європейський союз має розширити свої санкції на додаткову групу білоруських посадовців, а також особисто на Олександра Лукашенка, наступного тижня, повідомив редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.

Як написав він у твітері, посли країн-членів Євросоюзу в Брюсселі мають схвалити запровадження візових заборон і замороження активів Олександра Лукашенка і ще 14 білоруських громадян у середу, 4 листопада, а остаточно затвердити їх мають наприкінці наступного тижня, 6 листопада.

Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет санкцій, наразі проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку на цей час іще немає Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі раніше наголошували, що нині чинний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список розширився з 12 осіб у перших його версіях до нинішніх 40.

Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

Олександр Лукашенко, якого ЦВК Білорусі проголосив переможцем президентських виборів, заявив про перехід учасниками протестів «червоних ліній». Про це він сказав на зустрічі з керівництвом Міністерства внутрішніх справ Білорусі 30 жовтня, інфіормує державна інформагенція «Белта».

«Від сьогодні, особливо в квартирах громадян, куди вони ховаються, ми в полон нікого не беремо… Якщо хтось доторкнеться до військовослужбовця, він повинен піти звідти щонайменше без рук», – сказав Лукашенко і додав, що відступати не збирається.

Лукашенко попередив про відрахування студентів, якщо вони далі виходитимуть на несанкціоновані акції.

Студенти щонайменше дев’яти білоруських вишів першими підтримали оголошений опозицією загальнонаціональний страйк із вимогою відставки Лукашенка, коли 26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму».

30 жовтня, за інформацією незалежного порталу Tut.By, у багатьох вишах відбуваються акції на підтримку студентів та викладачів, яких відраховують і звільняють через громадянську позицію. Зокрема, понад 60 співробітників Академії мистецтв, у тому числі проректор із навчальної роботи Олена Бохан, вимагали відновити відрахованих студентів. У їхньому листі йдеться, що політична криза може бути вирішена тільки шляхом діалогу, який неможливий, якщо влада використовує методи жорсткого переслідування громадян.

До страйку продовжують приєднуватися працівники білоруських підприємств. Число протестувальників поповнили працівники БМЗ і «Білоруськалій». Керівництво заводів за це загрожує звільненням. Влада стверджує, що роботу великих підприємств страйк не зупинив.

Масові протести в Білорусі тривають із 9 серпня, коли в країні відбулися президентські вибори, переможцем яких був оголошений Лукашенко. Учасники виступів вважають, що результати були сфальсифіковані на його користь і називають переможцницею голосування колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську.

За час протестів щонайменше четверо людей загинули, шестеро вважаються зниклими безвісти. Точна кількість постраждалих і затриманих досі невідома, але ідеться про тисячі людей.
…

У Таджикистані 30 жовтня відбулася церемонія інавгурації новообраного президента Емомалі Рахмона, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

Рахмону вручили президентські символи – штандарт, знак, орден «Зірка президента Таджикистану» першого ступеня і посвідчення президента, після чого він уп’яте склав присягу президента.

Рахмон у своїй програмній промові пообіцяв, що в найближчі сім років Таджикистан досягне повної енергетичної незалежності і стане транзитною країною. Інший стратегічним завданням, за його словами, залишається гарантування продовольчої безпеки країни.

Після цього Рахмон прийняв парад, у якому брали участь понад 7 тисяч військовослужбовців, співробітників силових структур і курсантів військових навчальних закладів.

Вибори президента Таджикистану відбулися 11 жовтня. У них, за даними ЦВК країни, Емомалі Рахмон набрав понад 90% голосів. Єдина опозиційна Соціал-демократична партія традиційно вирішила бойкотувати вибори, заявляючи, що за нинішньої влади в Таджикистані голосування не може бути чесним.

Рахмон править Таджикистаном із 1992 року. Парламент Таджикистану в грудні 2015 року затвердив законопроєкт «Про засновника миру і єдності і Лідера нації», офіційно проголосивши Рахмона довічним лідером таджиків. Цей статус дає Рахмону право балотуватися на посаду глави держави без обмеження числа термінів.

Крім того, згідно з цим законом, його родина і майно отримують право недоторканності. Зокрема, законопроєкт назавжди звільняє Емомалі Рахмона від притягнення до відповідальності за дії, вчинені ним у період президентства.
…

Космічна станція Osiris-Rex успішно помістила на зберігання зразки поверхні астероїда Бенну, який розташований у 330 мільйонах кілометрів від Землі, повідомило Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA).

29 жовтня вперше в американській історії космічний корабель забрав «чисельні» зразки з астероїда.

Хоча операція була успішною, у NASA визнають, що під час операції були певні напружені моменти, коли одна зі скель заклинила кришку контейнера.

Протягом наступних трьох років вчені не знатимуть точно, скільки зразків вдалося зібрати. Osiris-Rex не повернеться на Землю до вересня 2023 року. Наступним великим маневром буде відправлення станції з околиць астероїда, але цього не станеться принаймні до березня. У цей час астероїд та Земля повинні оптимально вирівнятися, щоб станція могла почати дорогу додому.

Osiris-Rex розпочав свою подорож на Бенну у 2016 році з космічного центру імені Кеннеді в американському штаті Флорида. Він перебував на орбіті астероїда близько двох років, готуючи свій маневр.

21 жовтня Osiris-Rex зібрав зразки з поверхні астероїда Бенну. Станції знадобилося 4,5 години, щоб спуститися з орбіти до маленького району посеред кратера Найтінґейл.

У зв’язку з тим, що 500-метровий астероїд має невелику гравітацію, Osiris-Rex не мав змоги приземлитися. Натомість він використав свою понад триметрову «руку», щоб загребти принаймні 60 грамів зразків поверхні астероїда.

Вчені вважають, що карбоновмісний матеріал з поверхні Бенну може надати дані про структурні елементи сонячної системи й навіть про формування життя на Землі.

Сполучені Штати Америки вперше збирали зразки астероїда. До цього таке робила лише Японія. У грудні повинна повернутися друга японська астероїдна місія, яка має доставити на Землю міліграми космічного пилу.
…

Суд у російському місті Томську 30 жовтня визнав законною відмову слідчих порушувати кримінальну справу за підозрою в отруєнні опозиційного політика Олексія Навального. Про рішення суду повідомив юрист «Фонду боротьби з корупцією» Іван Жданов, який представляв інтереси Навального.

Суд також відмовив у вимозі зобов’язати органи слідства порушити кримінальну справу, а також не став зобов’язувати МВС повернути Навальному особисті речі, в тому числі одяг, в якому він був, коли відчув себе зле 20 серпня. Сам Навальний вважає цей одяг важливим доказом, оскільки на ньому могли залишитися сліди отруйної речовини.

Суд послався на те, що транспортна поліція Томська все ще проводить дослідчу перевірку у справі Навального; при цьому встановлені законом терміни перевірки вже перевищені. Представники російської влади раніше заявляли, що порушити кримінальну справу неможливо, оскільки Німеччина не передає Москві наявні у неї докази отруєння Навального.

Навальний був госпіталізований 20 серпня в Омську, після того, як знепритомнів у літаку, що вилетів із Томська. Зараз політик проходить реабілітацію в Німеччині. Німецький уряд вважає, що Навальний міг бути отруєний бойовою отруйною речовиною «Новачок» російської розробки.

Євросоюз запровадив санкції проти кількох російських чиновників у зв’язку з імовірним застосуванням хімічної зброї. Москва будь-яку причетність до замаху і сам факт отруєння категорично заперечує. Сам Навальний вважає, що до отруєння прямо причетний президент Володимир Путін.

Навальний 29 жовтня вийшов у ефір Youtube-каналу «Навальний LIVE» уперше після отруєння. Політик заявив, що санкції Євросоюзу щодо російських чиновників не пов’язані з ним. На думку Навального, обмеження запроваджені через те, що Росія на порушення міжнародних договорів розвиває виробництво хімічної зброї.
…

Чи вплинула пандемія коронавірусу на святкування Геловіна?
…

У Франції оголошено максимальний рівень терористичної загрози після двох ножових атак у Ніцці та Авіньйоні. Про це повідомив прем’єр-міністр країни Жан Кастекс.

Поліція і армія будуть мобілізовані для забезпечення безпеки. У п’ятницю, 30 жовтня в країні відбудеться засідання ради з оборони.

За словами Кастекса, Франція зіткнулася з «боягузливим і варварським» нападом, який занурив у траур всю країну.

Напади сталися вдень у четвер. У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські. У Саудівській Аравії затримано місцевого жителя, який напав на охоронця консульства Франції в Джидді. Охоронець отримав легкі поранення.

В Ніццу прилетів президент Франції Еммануель Макрон. «Якщо на нас знову напали, то це через наші цінності, свободи, можливість вільного віросповідання і прагнення не піддаватися терору», – заявив Макрон.

Він додав, що влада мобілізує до 7 тисяч військових. У країні посилять охорону храмів.

У неділю, 1 листопада, католики святкуватимуть день всіх святих – християнське свято, присвячене поминанню покійних. Мусульмани 29 жовтня відзначають день народження засновника своєї релігії – пророка Магомета.

Нові напади сталися невдовзі після вбивства в передмісті Парижа вчителя Самюеля Паті.

Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий.
…

Президент Болгарії Румен Радев пішов на самоізоляцію, оскільки у керівника його апарату виявили COVID-19.

У генерального секретаря Радева Димитра Стоянова діагностували коронавірус COVID-19 29 жовтня.

Стоянов був у відпустці з 26 жовтня, а з колегами спілкувався востаннє за три дні до цього. Президент, який у Болгарії має більше церемоніальну роль, та працівники його адміністрації, які контактували зі Степановим, працюватимуть віддалено.

Прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов та губернатор Центрального банку країни Димитр Радев також перебувають у карантині після тестування на вірус.

Станом на 29 жовтня Болгарія закрила університети, середні школи та нічні клуби на два тижні, оскільки країна намагається стримати сплеск епідемії. 29 жовтня було зареєстровано новий добовий рекорд заражень – 2 760 інфікованих.

Загалом у Болгарії виявили понад 45 тисяч інфікованих коронавірусом, майже 1200 людей померли.
…

Колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден до кінця року стане батьком, а його дитина може отримати громадянство Росії.

Адвокат Сноудена Анатолій Кучерена заявив 29 жовтня, що його клієнт і його дружина Ліндсі Міллс очікують народження дитини наприкінці грудня.

Він додав, що «наразі немає інформації» про можливий намір Сноудена стати громадянином Росії. Немовля автоматично отримає право на російське громадянство, якщо жоден з батьків не заявить про громадянство дитини в іншій країні.

Раніше Сноуден отримав безстроковий дозвіл на проживання в Росії.

У 2013 році Сноуден отримав притулок у Росії після того, як він оприлюднив секретні відомості про програму масової електронного стеження з боку спецслужб. Сноуден твердить, що в Росії опинився за збігом обставин: він летів із Гонконгу з пересадкою в Москві, де дізнався, що його американський паспорт анульований, а йому загрожує переслідування на батьківщині. У 2014 році Сноуден отримав у Росії тимчасовий дозвіл на проживання.

У різних інтерв’ю він стверджував, що не обмежений у своїх переміщеннях по Росії. Виступаючи за свободу інформації, Сноуден критикував російську владу за заходи з її обмеження.

Сноудену в США висунуті звинувачення в шпигунстві, йому загрожує тривалий тюремний термін. Громадська думка у США з питання про Сноудена розділилася: багато активістів та громадські діячі, визнаючи, що він порушив закон, вказують на те, що він порушив важливу проблему невиправданого втручання спецслужб у приватне життя.

Колишній президент Барак Обама відмовився помилувати Сноудена, заявивши, що, можливо, зробив би це, якби той добровільно постав перед американським судом. Президент Дональд Трамп характеризував Сноудена як «зрадника». Але в серпні 2020 року з’явилися повідомлення, що Трамп не виключає можливості помилувати Сноудена.
…

Азербайджан передав Вірменії тіла 29 військовослужбовців, повідомила на своїй фейсбук-сторінці прессекретар Міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян.

Вона зазначила, що посередником у перемовах виступала Росія.

«За участі польової групи Міжнародного комітету Червоного хреста (МКЧХ) і особистого представника чинного голови ОБСЄ сьогодні вірменській стороні передані тіла 29 вірменьских військовослужбовців, загиблих в ході бойових дій в зоні карабахського конфлікту», – заявила Степанян.

Читайте також: Конфлікт у Нагірному Карабасі: кількість загиблих росте, представники сторін зустрінуться з ОБСЄ

Сьогодні ж стало відомо, що за посередництва МКЧХ вірменській стороні передали цивільну особу – 85-річну Євгенію Бабаян з Гадруту.

«Вірменська сторона, залишаючись відданою домовленостям про гуманітарне перемир’я, висловлює готовність передати азербайджанській стороні тіла азербайджанських військовослужбовців, які перебувають на карабахській стороні, почати процес евакуації з міжпозиційних територій по всій довжині фронту тіл загиблих, почати процес обміну інформацією про військовополонених та їх обмін», – заявила речниця вірменського оборонного відомства.

Міністерство оборони Азербайджану наразі не коментувало цю заяву.

Державний секретар США Майк Помпео 27 жовтня закликав лідерів Азербайджану та Вірменії Ільхама Алієва та Нікола Пашиняна припинити бойові дії у Нагірному Карабаху та повернутися до переговорів.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.
…

Кількість загиблих внаслідок озброєного нападу в Ніцці зросла до трьох, французькі правоохоронці розслідують справу як теракт.

Мер Ніцци Крістіан Естрозі повідомив, що нападник вигукував гасло «Аллаху акбар» («Бог – найвеличніший»), коли його затримували і «не залишив сумнівів… щодо змісту своїх дій».

Естрозі описав напад як «ісламо-фашистську атаку».

«За 13 днів після вбивства Семюеля Паті наша країна вже не може вдовольнятися законами миру для знищення ісламо-фашизму», – написав Естрозі в своєму твітері.

Читайте також: Президент Туреччини позивається до французького журналу Charlie Hebdo

Міністр внутрішніх справ Джеральд Дарманін закликав громадян уникати центру Ніцци та повідомив, що скликає кризову нараду в Парижі.

Засідання в Національній асамблеї 29 жовтня почалося з хвилини тиші.

«Без сумніву, це дуже серйозний новий виклик, який вдарив по нашій країні», – заявив прем’єр-міністр Жан Кастекс.

Також медіа повідомляють про замах на напад в Авіньйоні – поліція застрелила чоловіка, озброєного пістолетом.

Крім того, цього ж дня у Джедді, Саудівська Аравія, затримали чоловіка, який намагався напасти на посольство Франції та поранив охоронця.

Читайте також: У Франції ісламісти атакували десятки сайтів після заяв Макрона

29 жовтня у місті Ніцца на півдні Франції озброєний ножем чоловік напав на групу людей у місцевому католицькому соборі і біля нього.

Новий напад стався через кілька днів після вбивства в передмісті Парижа вчителя Самюеля Паті. 

Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий.
…

Міністри закордонних справ Вірменії та Азербайджану планують зустрітися з представниками держав-співголів Мінської групи ОБСЄ – Сполучених Штатів, Франції та Росії – в Женеві 29 жовтня. Ці зустрічі плануються на тлі нових випадків насильства в спірному регіоні Нагірного Карабаху.

За заявою Мінської групи, зустрічі матимуть на меті «обговорити, досягнути угоди і почати впроваджувати всі кроки, необхідні для досягнення мирного врегулювання в конфлікту в Нагірному Карабасі, відповідно до таймлайну, який ще належить узгодити».

Як заявили фактичні представники самопроголошеного Нагірного Карабаху 29 жовтня, в ході конфлікту загинула ще 51 людина, що підвищує загальну кількість загиблих до 1 119 людей.

Читайте також: Путін та Ердоган удруге за місяць обговорили ескалацію в Нагірному Карабасі

У регіоні, який контролює Вірменія, звинуватили азербайджанських військових у обстрілі цивільних поселень протягом ночі. Своєю чергою, Міністерство оборони Азербайджану заявило, що її солдати зазнали обстрілу в районі Горанбой на півночі Нагірного Карабаху.

28 жовтня Азербайджан і Вірменія заявили про загибель цивільних у міських місцевоястях через бойові дії. При цьому обидві сторони заперечують, що їхні військові мали за мішені цивільні об’єкти.

Баку заявило про 21 загиблого цивільного і 70 поранених в ході атаки на азербайджанське місто Барда. Раніше того ж дня стало відомо про чотирьох цивільних в ході інших атак. Азербайджан не розкриває даних про військові втрати, однак стверджує, що загалом в ході загострення загинули 69 мирних жителів, ще 322 поранені.

Єреван натомість звинувачує азербайджанських військових у нападі на цивільні райони в Нагірному Карабасі, в тому числі обстрілах лікарні та пологового будинку в головному місті регіону Степанакерті. Ракетний обстріл пошкодив будівлі, але ніхто не загинув.

Також Міжнародний комітет Червоного хреста заявив, що в ході одного з обстрілів загинув один волонтер з Азербайджану, ще двоє зазнали поранень.

Державний секретар США Майк Помпео 27 жовтня закликав лідерів Азербайджану та Вірменії Ільхама Алієва та Нікола Пашиняна припинити бойові дії у Нагірному Карабаху та повернутися до переговорів.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.
…

Росія звернулася до Верховного суду Нідерландів із проханням зупинити виконання рішень за позовами колишніх акціонерів компанії ЮКОС, яким російська влада має виплатити 57 мільярдів доларів. Про це повідомляють російські державні інформагенції з посиланням на уповноваженого Росії при Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) Михайла Гальперіна. Засідання призначене на 30 жовтня.

Верховний суд Нідерландів має оцінити аргументи Росії про численні, на її думку, юридичні помилки в рішенні. Російське міністерство юстиції стверджує, що Апеляційний суд Гааги, який зобов’язав Росію виплатити компенсацію, знехтував тим, що позивачі не були сумлінними інвесторами і неодноразово порушували антикорупційне законодавство. За версією російської влади, колишні акціонери ЮКОСа заволоділи активами шляхом підкупу чиновників, які відповідали за приватизацію.

Компенсацію в 2014 році присудив Третейський суд у Гаазі. У рішенні вказувалося, що Росія фактично експропріювала компанію у її законних власників. За версією суду, влада країни спеціально домагалася банкрутства компанії, щоб отримати її активи і прибрати керівника ЮКОСа Михайла Ходорковського з політики.

Пізніше це рішення було оскаржене Росією і скасоване Окружним судом у Гаазі.

У лютому 2020 року Апеляційний суд Гааги скасував рішення і знову зобов’язав Росію виплатити компенсацію в сумі 57 мільярдів доларів (50 мільярдів основна сума за позовом і 7 мільярдів відсотків). У рішенні суду, крім іншого, вказувалося на суперечності в правовій позиції російської сторони, як аргумент була наведена і колізія з юридичним оформленням анексії Криму.

Основним претендентом на компенсацію може бути колишній віцепрезидент нафтової компанії і член Ради Федерації від Мордовії Леонід Невзлін, підраховувало раніше видання Forbes. У Росії Невзлін заочно засуджений до довічного ув’язнення за організацію вбивств. Він називає своє переслідування політичним, наполягає на своїй невинуватості і видалений із міжнародної бази розшуку Інтерполу.
…

Парламент Сербії, в котрому вперше в історії немає опозиції, обрав новий уряд. Його очолює Ана Брнабич, котра займала цю посаду від 2016 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Більшість міністерських посад отримали члени Сербської прогресивної партії, яку очолює глава держави Александар Вучич. Його партія має абсолютну більшість депутатських місць. Вни уклали коаліцію з давніми партнерами – Соціалістичною партією, яку заснував колишній президент Сербії Слободан Мілошевич. Згадані партії керували країною в час війн у девʼяності роки минулого століття.

Премʼєр Брнабич основними завданнями нового уряду назвала боротьбу за здоровʼя нації, політичну боротьбу за Косово, збереження добрих відносин з сусідніми країнами, розвиток відносин із Сполученими Штатами Америки, Росією та Китаєм. Вона зокрема наголосила на тому, що жінки отримали 11 з-поміж 23 міністерських посад.

Міністром внутрішніх справ став колишній міністр оборони Александар Вулин. Посаду міністра оборони посів Небойша Стефанович, котрий досі очолював міністерство внутрішніх справ.  Зовнішньополітичне відомство очолив Нікола Селакович, котрий в минулому був генеральним секретарем глави держави.

В сербському парламенті немає опозиції, оскільки більшість опозиційних партій бойкотувала вибори, котрі відбулися 21 червня, а ті, котрі взяли участь в них, не подолали 3-відсотковий барʼєр.

Президент Вучич заявив, що новообраний уряд буде керувати державними справами до квітня 2022 року та, що нові парламентські вибори будуть проведені разом з президентськими. На думку оглядачів, глава держави виступає за скорочення мандату виконавчої влади тому, що більшість західних партнерів піддає критиці факт, що Сербія стала єдиною країною в Європі без парламентської опозиції.
…

Франція посилює карантинні заходи через новий спалах пандемії коронавірусу – з 30 жовтня країна повертається до режиму самоізоляції. Про це заявив президент Емманюель Макрон у своєму зверненні до нації 28 жовтня.

Всіх, хто в’їжджає з-за кордону зобов’яжуть проходити тестування на коронавірус. Виїзд за межі домашнього регіону заборонять. З будинку можна буде виходити тільки на роботу, до лікаря, за продуктами або на коротку прогулянку.

Обмежувальні заходи триватимуть як мінімум до 2 грудня, але раз у два тижні уряд планує переглядати їх у бік пом’якшення або посилення.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Франції станом на 28 жовтня виявили майже 1,3 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли 35 820 людей, одужали 118 тисяч.

 
…

На одній з центральних площ столиці Чехії зібралися противники обмежень, що їх ввів уряд для запобігання поширенню коронавірусу в країні. Організатори акції встановили невелику сцену, з якої критикували дії прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша та міністра охорони здоров’я Романа Примули під час боротьби із розповсюдженням COVID-19.

Зокрема, протестувальники виступили проти запровадження комендантської години, яка вступає в силу у країні з сьогоднішнього дня – мова про заборону з’являтися на вулиці з 9 вечора до 5 ранку.

«Політики руйнують наші права та нашу країну. Вони не кажуть, як заходи впливають коронавірус, але ми знаємо, що вони нас знищують. Цими заходами ви навмисно знищуєте нашу психіку, наш стан і нашу свободу. Ми хочемо повернути нормальне і вільне життя», – сказав один із організаторів демонстрації.

На площу прийшло більше людей, аніж дозволено нині епідеміологічними обмеженнями. Поліції довелося оточити місце проведення акції, не допускаючи туди більше протестувальників. Дехто з учасників акції намагався прорватися через кордон. Їх затримали правоохоронці.

Акція протесту пройшла у день національного свята у Чехії – річниці створення Чехословаччини у 1918 році. Раніше усі масові святкування з цієї нагоди були скасовані через стрімке збільшення нових випадків коронавірусу у країні. За останню добу в Чехії зафіксували 15 663 нові випадки, що є новим антирекордом.

Два тижні тому антиковідна акція протесту у центрі Праги переросла у жорстке протистояння між протестувальниками та поліцією. Правоохоронцям довелося застосовувати водомети, кийки та подразливий газ. Понад 150 учасників акції протесту були затримані.

 
…

Німеччина запровадить на місяць частковий локдаун, а Франція планує запровадити нові обмеження на фоні подальшого зростання кількості інфікованих коронавірусом у Європі.

28 жовтня канцлер Німеччини Ангела Меркель провела переговори з главами 16 держав, щоб узгодити єдиний підхід у боротьбі з коронавірусом до Різдва. «Ми повинні вжити заходів зараз», – сказала Меркель, охарактеризувавши ситуацію як «дуже серйозну».

У рамках надзвичайних заходів у Німеччині з 2 по 30 листопада будуть закриті всі бари, ресторани, розважальні центри, концертні зали, театри і тренажерні зали. Магазинам буде дозволено залишатися відкритими з дотриманням суворих обмежень та соціального дистанціювання. Жителів країни просять не подорожувати з особистих причин, а зупинятися в готелях можна буде тільки тим, хто здійснюватиме необхідні робочі поїздки. Очікується, що в більшості регіонів залишатимуться відкритими школи.

За попередню добу у Німеччині виявили майже 15 тисяч нових випадків COVID-19. Це вдвічі більше ніж минулого тижня. «Якщо ми дочекаємося заповнення відділень інтенсивної терапії, буде занадто пізно», – наголосив міністр охорони здоров’я Німеччини Єнс Спан, який сам був інфікований на початку жовтня.

Щоб пом’якшити наслідків часткового локдауну, міністерство фінансів Німеччини виділить до 10 мільярдів євро (11,82 мільярда доларів) у вигляді допомоги і збільшить державні запозичення.

У Європі посилюють обмеження в останні тижні у відповідь на другу хвилю пандемії.

Читайте також: В Україні за минулу добу виявили 7474 випадки COVID-19 – РНБО

Останні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від 27 жовтня показали, що в Європі зареєстровано 1,3 мільйона нових випадків за останні сім днів, що становить майже половину від 2,9 мільйона зареєстрованих у всьому світі. Смертність також зросла на 37 відсотків у порівнянні з попереднім тижнем – до 11 700 осіб.

Італія та Іспанія також увійшли до числа європейських країн, які були змушені ввести нові масштабні обмеження. Посилення обмежень запланували і у Франції. Президент Франції Емманюель Макрон виступить зі зверненням до нації увечері 28 жовтня, щоб представити нові заходи, оскільки лікарі попереджають, що багато лікарень знаходяться на межі заповнення, оскільки в країні щодня реєструють десятки тисяч нових випадків COVID-19 щодня. За останню добу у Франції зареєстрували 523 летальних випадки, пов’язані з коронавірусом.

 
…

Французький сатиричний тижневик Charlie Hebdo вийшов 28 жовтня з карикатурою на президента Туреччини Реджепа Ердогана на обкладинці. На ній напіводягнений Ердоган сидить у кріслі з банкою напою в руці, а іншою рукою піднімає поділ жінці в ісламському вбранні і вигукує: «Ох, Пророк!» Підпис до карикатурі є таким: «Ердоган у приватному житті дуже грайливий».

Влада Туреччини засудила публікацію карикатури, назвавши її спробою «поширити культурний расизм і ненависть».

Речник президента Туреччини Фахреттін Алтун назвав карикатури «плодами антимусульманської програми» президента Франції Емманюеля Макрона. «Расистські, ксенофобські, ісламофобські і антисемітські підбурювання не зможуть спровокувати Туреччину на дії у відповідь», – написав він у твітері.

Публікація в Charlie Hebdo з’явилася на тлі кризи у відносинах між Парижем і Анкарою після вбивства шкільного вчителя Самюеля Паті. Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий. Підозрюваним був народжений у Москві етнічний чеченець Абдулах Анзоров. У 2018 році його родина попросила у Франції про притулок. Анзоров виклав у твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і заявив, що іслам перебуває в стані кризи. Макрон також закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. «Ми не станемо відмовлятися від карикатур і малюнків», – додав він.

Після цього Ердоган звинуватив Макрона в ісламофобії, назвав його «хворим» і порадив «обстежитися щодо психічного стану». Крім того, лідер Туреччини звернувся до своїх співгромадян із закликом бойкотувати французькі товари. Євросоюз засудив заклик до бойкоту.

 
…

Путін обурювався, що Європарламент поклав відповідальність за розв’язання Другої світової війни як на нацистську Німеччину, так і на СРСР
…

Президент Росії Володимир Путін і його турецький колега Реджеп Ердоган 27 жовтня обговорили розвиток подій навколо Нагірного Карабаху, де місяць тому, 27 вересня, загострився тривалий конфлікт між Азербайджаном і Вірменією. Це вже друга розмова російського і турецького лідерів на цю тему.

За повідомленням Кремля, Путін розповів Ердогану про контакти з керівництвом Азербайджану та Вірменії та «кроки, які робляться для якнайшвидшого досягнення режиму припинення вогню та деескалації кризи».

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також обговорили ситуацію на Південному Кавказі у телефонному дзвінку. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Лавров порушив питання про використання найманців у зоні конфлікту. Обидва дипломати наголосили на необхідності гарантувати якнайшвидше тривале припинення вогню і наголосили, що альтернативи мирному вирішенню ситуації немає.

Туреччина є союзницею Азербайджану і підтримує дії Баку з відновлення територіальної цілісності країни. Росію пов’язує з Вірменією військовий пакт, хоча Москва упродовж останніх десятиліть продавала зброю як Вірменії, так і Азербайджану.

Від часу поновлення бойових дій у Нагірному Карабасі сторони вже двічі досягали домовленостей про припинення вогню за посередництва Росії. Ще одна така угода була досягнута після окремих переговорів міністрів закордонних справ Вірменії та Азербайджану з держсекретарем США Майком Помпео, але всі ці домовленості порушувалися через лічені години після укладення.
…

Керівники Facebook, Twitter і Google 28 жовтня свідчитимуть на слуханнях у Сенаті США. Сенатори-республіканці вважають, що соціальні платформи, керовані технологічними гігантами, мають антиконсервативний ухил.

Критика з боку республіканців та президента США Дональда Трампа стала гучнішою минулого тижня, коли Facebook і Twitter обмежити поширення неперевіреної публікації видання New York Post про кандидата в президенти від демократів Джо Байдена.

У цій публікації, яку не підтвердили інші інформаційні ресурси, цитуються неперевірені електронні листи від сина колишнього віцепрезидента, Гантера Байдена, коли він був членом правління української енергетичної фірми Burisma.

Трамп звинуватив соціальні мережі в спробі не допустити поширення цих повідомлень. Facebook і Twitter відкинули звинувачення в упередженості.

Очікується, що слухання також охоплюватимуть пропозиції щодо перегляду правового захисту висловлювань в інтернеті.
…

До 2022 року лише частину населення Європейського союзу вдасться вакцинувати від COVID-19, оскільки заброньовані блоком вакцини можуть виявитися неефективними, чи їх буде недостатньо. Про це говорили представники ЄС на закритому засіданні, повідомляє агентство Reuters.

ЄС, де проживає близько 450 мільйонів людей, забронював понад 1 мільярд доз потенційних вакцин від трьох виробників. Брюссель також веде переговори про попередню закупівлю ще мільярда доз вакцин інших виробників.

До кінця 2021 року для всього населення не буде достатньо доз вакцин проти COVID-19», заявив представник Європейської комісії дипломатам із країн ЄС на закритому засіданні у понеділок, про що повідомила агентству Reuters особа, яка брала участь у ньому.

Ще один європейський чиновник підтвердив агентству цю заяву. У Європейській комісії не прокоментували цю інформацію.

12 жовтня у ВООЗ заявили, що низка вакцин, які наразі тестуються для протидії коронавірусній хворобі COVID-19, перебувають на третьому етапі тестування. За оцінками чільної науковиці ВООЗ Сумії Свамінатан, достатню кількість даних щодо вакцин для передачі регуляторним органам вдасться зібрати в період з грудня 2020 року до початку 2021-го.

6 жовтня голова Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Адганом Гебреєсус повідомив, що вакцина від COVID-19 може бути готовою до кінця 2020 року.

Про реєстрацію першої у світі вакцини від COVID-19 вже заявили в Росії. Медичні експерти поставили під сумнів реєстрацію вакцини «Спутнік-V», бо третя, остання фаза випробувань вакцини ще не завершена.

ВООЗ розраховує до кінця 2021 року забезпечити два мільярди доз вакцин.
…