У президента Польщі Анджея Дуди виявили COVID-19. Наразі він почуваться добре. Про це повідомив його прессекретар Блажей Спіхальський. 

«Вчора президент Анджей Дуда був протестований на наявність коронавірусу. Результат виявився позитивним. Президент почувається добре. Ми постійно контактуємо з відповідними медичними службами», – написав Спіхальський у твітері.

У Польщі від початку пандемії виявили понад 228 тисяч інфікованих, понад 4 тисячі людей померли.

23 жовтня польський уряд посилив карантин через збільшення випадків COVID-19. На два тижні зачинили заклади громадського харчування, вони можуть працювати тільки на винос. Школярі з четвертого класу перейшли на дистанційне навчання. Також заборонено збиратися більше від п’яти осіб (за винятком людей, які проживають разом).
…

У Чехії недавно призначений міністр охорони здоров’я Чехії Роман Прімула, якого спіймали на порушенні карантинних обмежень, які він сам просував, відмовився йти в відставку, як його закликав прем’єр-міністр країни.

Після того, як у пресі оприлюднили дані, що журналісти застали його під час зустрічі з іншим політиком у ресторані, який мав би бути закритий за рішенням, яке просував сам міністр, і без обов’язкової маски, він виступив 23 жовтня з низкою заяв, у яких заперечував свою провину.

Спершу він говорив, що «нічого такого не зробив», але погодився подати в відставку на вимогу прем’єра. Але невдовзі він заперечив ці свої слова, продовжуючи твердити, що не порушував вимог карантинних обмежень.

Зокрема, твердив Прімула, він навіть не знав, що був у ресторані, бо то була кімната на кшталт салону, і він лише випив там кави. Потім він став заявляти, що через приміщення ресторану він таки пройшов, але тільки для того, щоб потрапити в інше приміщення, що не є рестораном, а належить католицькій церкві. У церковній організації, якій належить уся будівля, заявили, що вона повністю орендована рестораторській компанії, і ніяких церковних приміщень у ній немає, крім власне ресторану – далі тільки склад і стіна.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив після викриття, що Прімула має подати в відставку, а якщо ні, то він звільнить його сам. «Абсолютний шок. Не можу зрозуміти: коли ми вимагаємо від людей, щоб вони дотримувалися правил, і ускладнюємо їм життя, так мусимо бути їм прикладом. Таку помилку не можна пробачати», – сказав Бабіш.

Після відмови Прімули Бабіш поїхав на консультації до президента Чехії Мілоша Земана, після чого заявив, що президент підтримує його рішення звільнити Прімулу з міністерської посади. Найімовірніше, це звільнення і призначення нового міністра відбудуться вже на початку наступного тижня.

Як повідомило рано-вранці 23 жовтня бульварне видання Blesk, пізно ввечері 21 жовтня Роман Прімула зустрічався в одному з празьких ресторанів із першим заступником голови владної партії «ANO» і головою фракції цієї партії в нижній палаті парламенту Ярославом Фалтинеком. По тому Прімула вийшов із ресторану, ховаючи в кишеню гаманець, без маски і не вдягнув її, навіть проходячи повз свого водія. При цьому, за чинними в Чехії нормами під час стану надзвичайної ситуації, всі заклади громадського харчування мають бути закриті, а страви можуть подавати тільки на винос «через віконце» не пізніше ніж до 20-ї години.

За повідомленнями, прем’єр Бабіш, який є й головою партії «ANO», вимагає й від Фалтинека піти з посади заступника голови партії (але він нічого не казав про його другу посаду, голови фракції).

А рестораном, який прийняв обох політиків усупереч забороні, тепер займуться відповідні органи празької міської влади. Ресторанові може загрожувати за порушення штраф до 3 мільйонів чеських крон (нині це приблизно 3 мільйони 700 тисяч гривень), самим політикам – кожному до 10 тисяч крон (понад 12 тисяч 300 гривень).

Роман Прімула перебуває на посаді ледь більше ніж місяць, очоливши МОЗ Чехії 21 вересня після відставки попереднього міністра в час, коли в країні почалося різке зростання кількості випадків нового коронавірусного захворювання COVID-19, яке триває й досі – наразі попри запроваджені в кілька хвиль карантинні обмеження. Останні, дотепер найсуворіші, були запроваджені з 22 жовтня; посадовці Чехії, серед них і Прімула, закликали мешканців країни суворо дотримуватися їх.

Майже кожен день приносить Чехії все нові «рекорди» за числами нових виявлених захворілих і померлих від цієї хвороби. За повідомленнями, останнім часом Чехія – друга найгірша за цим показником у Європі, якщо не у світі.

А чеська поліція вже скаржиться, що, коли вона тепер ловить порушників карантинних обмежень, ті вказують на дії голови МОЗ собі на виправдання.
…

У Польщі ввечері 23 жовтня близько 15 тисяч жінок і чоловіків лише у столиці Варшаві вийшли на вулиці з плакатами: «Моє тіло – моє діло», «Моє тіло – не інкубатор», «Пекло для жінок». Більшість ішла з чорними парасолями і зображенням вішалки, яка символізує неофіційні аборти.

Цей уже другий день протестів проти рішення Конституційного суду Польщі заборонити положення про дозвіл абортів за умови генетичної патології вивів на вулиці міст і батьків із дітьми, і людей похилого віку.

Організаторка протесту Марта Лемпарт закликала цього разу не виходити на роботу всіх, хто проти заборони абортів. Також і цього дня, як і попереднього, під час маршу протестувальники пішли до будинку голови владної партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського, партія якого раніше підтримувала в Сеймі (нижній палаті парламенту Польщі) зміни до закону про дозвіл абортів.

Під час протестів під будинком Качинського демонстранти вимагали від нього вийти до народу і пояснити, чому, за їхніми словами, він так не любить жінок. Підхід до багатоповерхівки перекрили колони поліції, яка вимагала від мітингувальників розійтися через заборону зборів під час карантину. У відповідь поляки почали палити фальшфеєри і скандувати до правоохоронців: «Вимкніть мегафони!»

Дещо пізніше 15 тисяч демонстрантів, як і попереднього дня, пішли до офісу владної партії «Право і справедливість», під стінами якого почалися сутички з правоохоронцями. Як повідомляє пресслужба поліції Варшави, в одного з її службовців жбурнули фарбою, учасники масово використовують піротехнічні засоби. Крім того, як і попереднього дня, протестувальники почали жбурляти каміння у поліцейських.

Підтримати демонстрантів вийшов і колишній кандидат на посаду президента Польщі, мер міста Варшави Рафал Тшасковський. Він закликав людей до порядку і попросив рятувальні служби приєднатися до захисту громадян.

Протести почалися о 19-й годині за місцевим часом також у низці інших міст Польщі – крім Варшави, в Кракові, Лодзі, Катовицях, Вроцлаві, Щецині, Кельцях і Любліні.

Мітинги тривали 23 жовтня другий день поспіль після рішення Конституційного суду Польщі 22 жовтня визнати неконституційним і скасувати положення закону 1993 року «Про планування сім’ї, захисту людського плоду й умов можливого переривання вагітності», у якому, як один із трьох лічених винятків із загальної заборони на аборти, дозволялися й аборти при генетичних патологіях. Саме цей виняток використовувався найширше і становив близько 98 відсотків від усіх досі легальних абортів.

відео з першого дня протестів, 22 жовтня 2020 року

У Польщі діє один із найсуворіших законів щодо регулювання абортів у Європі, за яким аборт допускався досі в трьох випадках: якщо вагітність загрожує життю чи здоров’ю жінки, у випадку зґвалтування, а також у випадку великої ймовірності патології плоду.

Супротивники нинішнього рішення зазначають, що воно змусить іще більше жінок вдаватися до «абортного туризму» до сусідніх країн чи до нелегальних абортів у самій Польщі.

Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович теж засудила рішення Конституційного суду Польщі, назвавши його порушенням прав жінок. Це рішення, заявила вона, «означає підпільні або закордонні аборти для тих, хто може це собі дозволити, і навіть серйозніші випробування для решти – сумний день для прав жінок».

Запит на перегляд закону 1993 року, який дозволяв аборти в разі серйозних дефектів плоду, подала владна партія «Право і справедливість», яка сама ж і номінувала більшість суддів, які брали участь в ухваленні рішення.

У жовтні 2016 року польський парламент не став затверджувати повну заборону абортів на тлі масових протестів жінок, які отримали назву «Чорний протест».
…

Державний секретар США Майк Помпео активізував дипломатичні зусилля з припинення бойових дій у Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній частині Азербайджану, яка вже понад чверть століття перебуває під контролем підтримуваних Єреваном етнічних вірменських сил.

Уранці 23 вересня Помпео провів у Вашингтоні окремі переговори з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим і  його вірменським колегою Зограбом Мнацаканяном.

23 жовтня в кількох районах Нагірного Карабаху відбулися нові бої між азербайджанською армією і вірменськими військовими загонами. Укладення за посередництва Росії двох угод про припинення вогню не привело до швидкого припинення боїв, які розпочалися 27 вересня.

Незадовго до початку переговорів у Вашингтоні президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив журналістам у Стамбулі, що Туреччина має таке ж право, як і Росія, брати участь в переговорному процесі для встановлення миру в Нагірному Карабасі.

У США, Франції та Росії наразі не відреагували на цю заяву.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв охарактеризував перспективи досягнення мирного врегулювання як «дуже віддалені». Він вимагає від влади Вірменії «обіцянок», що Баку відновить контроль над Нагірним Карабахом.

Близько 30 тисяч людей загинули у війні за Нагірний Карабах у 1991–1994 роках. Відтоді Азербайджан не контролював не лише власне Нагірний Карабах, а й ще сім прилеглих районів, які вірменські сили називали «буферною зоною».
…

Тимчасовий виконувач обов’язків президента Киргизстану Садир Жапаров 23 жовтня підписав зміни до закону про вибори, які спричинять затримку парламентських та президентських виборів.

Це сталося на наступний день після того, як парламент схвалив поправки, які відкривають шлях для подальших юридичних змін із метою дозволити Жапарову балотуватися.

Згідно з чинним законом, Жапаров не може балотуватися на посаду глави держави, оскільки виконувачам обов’язків президента заборонено брати участь у президентських виборах.

Ухвалені 23 жовтня зміни дають законодавцям можливість до 10 січня 2021 року ухвалити конституційні реформи, які відкриють шлях для участі Жапарова. Конституційні реформи мають бути завершені до 21 січня, а нові парламентські вибори відбудуться після завершення реформи, але до 1 червня 2021 року.

Кілька законодавців, політиків та правозахисників назвали цей крок Жапарова спробою «узурпувати владу», але сам політик відкинув критику, заявивши, що всі реформи «будуть в інтересах народу», а президентські та парламентські вибори відбудуться до березня.

У Киргизстані раніше цього місяця відбулися заворушення – після звинувачень на адресу попередньої влади у фальсифікаціях під час парламентських виборів 4 жовтня.

Жапаров, засуджений у 2017 році за викрадення політичного опонента і засуджений до 11 з половиною років, був звільнений із в’язниці в Бішкеку протестувальниками 6 жовтня. Згодом про відставку оголосили уряд і президент Сооронбай Жеенбеков.
…

Група американських сенаторів закликала адміністрацію президента США Дональда Трампа запровадити нові санкції проти Росії через отруєння опозиціонера Олексія Навального. Лист, адресований держсекретареві Майку Помпео і міністрові фінансів США Стівену Мнучіну, опубліковано на сайтах сенаторів від Республіканської партії Міта Ромні й Марка Рубіо.

Крім Ромні і Рубіо, лист підписали сенатор-республіканець Роджер Вікер, а також демократи Бен Кардін, Дік Дурбін і Кріс Кунс.

«Навальний на даний час є головним критиком Володимира Путіна в Росії. Його розслідування про високопоставлених російських чиновників надихнули покоління молодих росіян на мрію про країну, в якій панує верховенство права і де звичайний громадянин має право голосу», – йдеться в листі.

«Ті, кого Навальний таврує як «шахраїв і злодіїв», намагалися цим нападом змусити замовкнути один з останніх незалежних голосів у Росії», – відзначають сенатори і нагадують про отруєння Сергія і Юлії Скрипалів, Володимира Кара-Мурзи, Олександра Литвиненка. 

США не можуть мовчати, коли Росія намагається змусити замовкнути опонентів по всьому світу, наголошують сенатори.

Для запровадження санкцій автори листа пропонують використовувати «Акт Магнітського», а також американський закон про контроль над хімічною та біологічною зброєю і заборону її військового застосування.

Раніше Олексій Навальний в інтерв’ю CBS заявив, що вважає важливим, щоб президент США Дональд Трамп засудив використання бойової речовини групи «Новачок» для його отруєння.

Державний секретар США Майк Помпео заявляв, що до отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального можуть бути причетні високопоставлені російські чиновники.

Раніше США висловлювали стурбованість у зв’язку з отруєнням Навального і погрожували «фінансовими обмеженнями» відповідальним за це.

Президент США Дональд Трамп при цьому заявляв, що в нього немає причин сумніватися у висновках уряду Німеччини, який встановив, що Навальний був отруєний бойовою речовиною з групи «Новачок» російського виробництва.

За словами Трампа, Вашингтон поки що не отримав від Берліна документів про отруєння Навального. Вони надійдуть у найближчі кілька днів і будуть уважно вивчені, додав він. Президент заявив, що США «дуже уважно» поставляться до можливого отруєння російського опозиційного політика.

15 жовтня Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції за отруєння Олексія Навального проти шістьох російських посадовців і одного підприємства.

Раніше лабораторії трьох європейських країн та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) знайшли в аналізах Олексія Навального сліди «Новачка».

У Росії звинувачення в причетності до отруєння Навального називають провокацією і пообіцяли дзеркальну відповідь на санкції ЄС.

 
…

Лідера головної вірменської опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна відпустили під заставу приблизно через місяць після того, як його затримали у справі про підкуп виборців, яку він називає політично мотивованою.

Царукяна, успішного бізнесмена і лідера «Процвітаючої Вірменії», звинуватили в купівлі голосів виборців під час парламентських виборів 2017 року.

22 жовтня його відпустили під заставу в 206 тисяч доларів.

Заклики звільнити лідера найбільшої вірменської опозиційної партії, арештованого 25 вересня, посилилися після загострення наприкінці вересня конфлікту між Вірменією й Азербайджаном через Нагірний Карабах.

Опозиційні діячі заявляли, що його звільнення посилить національну єдність у країні.

У червні лідер партії «Процвітаюча Вірменія» Гагік Царукян був позбавлений свого парламентського імунітету через звинувачення в межах розслідування про покупку голосів. 

Служба національної безпеки раніше повідомляла, що знайшла докази цього після обшуків в офісах будівельної компанії в межах іншого провадження.

17 серпня в інтерв’ю Радіо Свобода власник будівельної компанії «Єреваншин» Вазген Погосян зізнався, що отримав від Царукяна велику суму коштів перед виборами 2017 року.

Водночас він заявляє, що 90 мільйонів драмів (близько 185 тисяч доларів), які згадувала Служба національної безпеки, потрібні були, щоб покрити виборчу кампанію «Процвітаючої Вірменії», а не скуповувати голоси.

У червні суд Єревана відмовився заарештувати Царукяна. Прокуратура оскаржувала рішення суду.
…

Глава Міністерства закордонних справ Бельгії Софі Вільмес госпіталізована з COVID-19. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на її офіс.

Зазначається, що 45-річна Вільмес перебуває у реанімації, але вона перебуває при тямі та може спілкуватися.

COVID-19 у Вільмес виявили 17 жовтня. Вона вважає, що заразилася від когось із членів сім’ї, бо поза будинком суворо дотримувалася заходів безпеки.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Бельгії станом на 23 жовтня виявили понад 270 тисяч інфікованих коронавірусом, померли майже 10,6 тисячі людей.
…

З огляду на складну ситуацію, викликану епідемією коронавірусу в Словаччини, президент Словацької лікарської палати Маріан Коллар звернувся до словацьких лікарів, які працюють закордоном, із закликом повернутись додому.

«Прошу вас, щоб ви негайно повернулися додому, до країни, яка вас не тільки виховала, дала вам освіту, але й цієї хвилини вас потребує, ви для неї незамінні», – написав Маріан Коллар у зверненні на своїй Фейсбук-сторінці.

Голова Лікарської палати звертає увагу колег за кордонами країни на тисячі нових інфікованих COVID-19 у Словаччині щоденно, на кількість хворих в шпиталях, яка зростає, і що «в бою проти цього тяжкого ворога нам недостає найважливіших – лікарів з достатніми професійними знаннями і досвідом».

Коллар у своєму зверненні торкнувся і теми невисокої заробітної платні лікарів у Словаччині. Попри це, він наполегливо попросив колег повернутися додому, щоб допомогти словацькій системи охорони здоров’я.

Як повідомляє міністерство охорони здоров’я Словаччини, всього в країні інфіковано коронавірусом 35 330 людей, 21 жовтня позитивний тест на COVID-19 підтверджений у ще 1 728 осіб, померло 115 людей.

У Словаччині, яка переживає спалах епідемії коронавірусу, однією з головних проблем є брак медичних працівників – лікарів і медичних сестер. Вже кілька років поспіль багато з них з огляду на вищі заробітки виїжджає працювати за кордон, переважно до сусідньої Чехії.

 
…

Конституційний суд Польщі 22 жовтня ще більше обмежив перелік ситуацій, в яких жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким аборти через захворювання чи нежиттєздатність ембріону вважаються неконституційними.

Це означає, що жінка не матиме права перервати вагітність попри ризик народити дитину із серйозними вадами або ж узагалі без шансів на виживання.

Під цю категорію підпадала більшість абортів, які досі були законними в Польщі. Відтак легальними лишається переривання вагітності, яка настала внаслідок згвалтування, інцесту або ж загрожує життю матері. Ці випадки становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в Польщі щорічно останні кілька років.

Читайте також: Папа Франциск не говорить про підтримку одностатевих шлюбів – релігійні експерти

Законодавство щодо абортів у Польщі і до цього рішення вважалося одним із найбільш суворих в Європі.

Противниці нового обмеження протестували біля будівлі Конституційного суду в костюмах героїнь серіалу-антиутопії «Оповідь служниці». Цей серіал, базований на однойменному романі Маргарет Етвуд, зображає світ, у якому жінки не мають майже жодних прав, у тому числі права розпоряджатися своїми тілами.

Натомість рішення суду вітали прихильники заборони абортів.

«Сьогодні Європа є прикладом для Європи, прикладом для світу», – цитує агенція Reuters активістку руху «Стоп аборти» Кацю Ґодек.

Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович засудила рішення Конституційного трибуналу Польщі, назвавши його порушенням прав жінок.

«Сьогоднішє рішення Конституційного суду означає підпільні або закордонні аборти для тих, хто може це собі дозволити, і навіть серйозніші випробування для решти. Сумний день для прав жінок», – написала Міятович у своєму твітері.

Запит на перегляд закону 1993 року, який дозволяв аборти в разі серйозних дефектів плоду, подала правляча партія «Право і справедливість», яка також номінувала більшість суддів, які брали участь в ухваленні рішення.

У жовтні 2016 року польський Сейм не став затверджувати повну заборону абортів на тлі масових протестів жінок, які дістали назву «Чорний протест».
…

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» 22 жовтня формально звернулася до Організації об’єднаних націй із проханням засудити «безпрецедентно жорстокий тиск» на журналістів та цензуру в Білорусі на тлі подій після президентських виборів у серпні.

За повідомленням організації, вона просить правозахисних експертів ООН «докласти всіх можливих зусиль, аби змусити білоруську владу гарантувати, що всі зловживання проти журналістів та медіа, а також перешкоджання свободі інформування будуть негайно припинені».

Читайте також: У Мінську суд заарештував затриманих в суботу журналістів

Медійне об’єднання також закликало розслідувати порушення прав журналістів, у тому числі – на міжнародному рівні, та покарати винних.

«Білоруська влада жорстоко та невпинно придушує свободу інформування протягом більш ніж трьох місяців, хоча це є ключовим елементом демократії та верховенства права в Білорусі. Є критично важливим, щоб ООН доклала всіх зусиль, аби забезпечити журналістам можливість вільно, безперешкодно і в повній безпеці висвітлювати подальші демонстрації та інші події, що становлять суспільний інтерес», – цитує «РБК» голову свого юридичного відділу Пола Коппіна.

Організація повідомляла про сотні випадків порушень прав журналістів у Білорусі з моменту виборів, у тому числі 290 затримань.

Наразі семеро працівників медіа перебувають під вартою.

Білорусь перебуває на 153 місці зі 180-ти в Світовомоу індексі свободи преси за 2020 рік.

 
…

Колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден отримав безстроковий дозвіл на проживання в Росії, повідомив його адвокат Анатолій Кучерена.

За словами захисника, про отримання російського громадянства Сноуден поки не думає.

У 2013 році Сноуден отримав притулок у Росії після того, як він оприлюднив секретні відомості про програму масової електронного стеження з боку спецслужб. Сноуден твердить, що в Росії опинився за збігом обставин: він летів із Гонконгу з пересадкою в Москві, де дізнався, що його американський паспорт анульований, а йому загрожує переслідування на батьківщині. У 2014 році Сноуден отримав у Росії тимчасовий дозвіл на проживання.

У різних інтерв’ю він стверджував, що не обмежений у своїх переміщеннях по Росії. Виступаючи за свободу інформації, Сноуден критикував російську владу за заходи з її обмеження.

Сноудену в США висунуті звинувачення в шпигунстві, йому загрожує тривалий тюремний термін. Громадська думка у США з питання про Сноудена розділилася: багато активістів та громадські діячі, визнаючи, що він порушив закон, вказують на те, що він порушив важливу проблему невиправданого втручання спецслужб у приватне життя.

Колишній президент Барак Обама відмовився помилувати Сноудена, заявивши, що, можливо, зробив би це, якби той добровільно постав перед американським судом. Президент Дональд Трамп характеризував Сноудена як «зрадника». Але в серпні 2020 року з’явилися повідомлення, що Трамп не виключає можливості помилувати Сноудена.
…

Рада безпеки ООН продовжила санкції проти Гулмурода Халімова, колишнього командувача спецпідрозділу МВС Таджикистану, відомого як ОМОН, який приєднався до екстремістського угруповання «Ісламська держава» в Сирії в травні 2015 року, і якого кілька разів за останні роки оголошували вбитим.

Ім’я Халімова залишилося в оновленому санкційному списку Ради безпеки ООН, оприлюдненому 21 жовтня.

Після того, як у травні 2015 року Халімов заявив, що приєднався до ІД, Таджикистан видав міжнародний ордер на його арешт, а США запропонували три мільйони доларів за інформацію про його місце перебування.

Від 2015 року з північного Іраку і з Сирії надходило кілька непідтверджених повідомлень про те, що Халімов був убитий під час боїв за за «Ісламську державу».

Влада Таджикистану неодноразово відкидала ці повідомлення, заявляючи, що вважає Халімова живим.

 
…

До Мінська 22 жовтня прибув голова служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, повідомляє білоруське держагентство «Белта».

«Я впевнений в тому, що спецслужби можуть зробити ще багато, щоб забезпечити інтереси наших держав, наших громадян, захистити від тих загроз, які з певною періодичністю виникають», – цитує «Белта» слова Наришкіна під час зустрічі з Лукашенком.

Лукашенко також наголосив на важливості спільної роботи спецслужб Білорусі й Росії з урахуванням зовнішніх обставин.

«Не секрет, що наша зустріч зробить зараз якийсь вибух у ЗМІ, особливо в інтернеті. Так ми і не приховуємо, ситуація навколо нас непроста, я маю на увазі Союзної держави. Дякую вам за ту інформацію, яку ви регулярно доводите до наших спецслужб і до мене в тому числі», – сказав Олександр Лукашенко.

Раніше Наришкін заявляв, що до антиурядових акцій у Білорусі причетні Пентагон і ЦРУ США. Лукашенко теж вказував на втручання Заходу в справи країни.

США й інші держави ці заяви заперечували. 

Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.

Також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США. У санкціях ЄС прізвища Лукашенка на цей момент іще немає, хоча вже узгоджене його внесення в санкційний список ЄС наступними днями, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року.

 
…

Національне аерокосмічне агентство США анонсувало пресконференцію, на якій повідомлять про нове відкриття на Місяці.

Зазначається, що відкриття було зроблене за допомогою стратосферної обсерваторії «Софія».

Конференція запланована на 26 жовтня. Початок о 17:00 за Києвом.

У серпні американська корпорація SpaceX провела успішні льотні випробування прототипу другого ступеня ракети-носія Starship. SpaceX розробляє Starship для перевезення людей і вантажів на Місяць і, в перспективі, для колонізації Марсу. За задумом розробників, ракета-носій повинна виводити на орбіту корисне навантаження масою понад 100 тонн.
…

Організатори продемократичних мітингів пообіцяли проводити подібні заходи щодня, поки уряд не виконає їхні вимоги
…

У Сорбонні пройшла церемонія прощання з учителем Самюелем Паті, убитим 16 жовтня в передмісті Парижа. На заході були присутні кілька сотень людей, серед яких президент Франції Емманюель Макрон і близько 100 школярів.

Під час свого виступу Макрон підкреслив, що вчитель був убитий «боягузами» за те, що представляв світські і демократичні цінності Франції.

Перед церемонією президент Макрон нагородив вчителя орденом Почесного легіону посмертно. Паті буде командором ордена, це третя за старшинством ступінь нагороди. Посмертне нагородження нею – виняткова рідкість.

47-річого Паті було вбито минулої п’ятниці, 16 жовтня. Незадовго до загибелі він показував учням карикатури журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Магомета, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози.

Підозрюваний у вбивстві – 18-річний уродженець Москви Абдулах Анзоров, його сім’я у 2008 році попросила у Франції притулок. Він виклав в свій твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Анзорова застрелила поліція під час затримання.

Злочин розслідують як теракт. У містах Франції пройшли численні акції пам’яті.
…

Чоловік, який захопив заручників у грузинському місті Зуґдіді, вийшов з будівлі «Банку Грузії» в супроводі кількох людей, повідомляє грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

Він залишив територію на поліцейській машині. Більшість заручників вже звільнені.

Телеканали в прямому ефірі показали, як людина в камуфляжі з піднятою рукою, в якій імовірно була граната, виходить з будівлі банку під прикриттям трьох зв’язаних мотузкою чоловіків. Позаду нього перебував ще один заручник. Цей чоловік ніс доволі великий рюкзак, ймовірно, з грошима. Яку саме суму отримав грабіжник, невідомо.

Всі п’ятеро чоловіків сіли в поліцейський автомобіль і сховалися в невідомому напрямку. Є ймовірність, що він прямує до регіону Абхазія, яка наразі не контролюється урядом Грузії.

Поліція зняла очеплення біля будівлі банку та відвела спецтехніку. В будівлі філії «Банку Грузії», де утримувалися заручники, працюють криміналісти.

Раніше з території біля будівлі банку вивели спеціальну бронетехніку Міністерства внутрішніх справ Грузії – це було однією з вимог нападника.

Вдень 21 жовтня в центрі грузинського міста Зуґдіді оголосили спецоперацію після того, як невідомий чоловік захопив заручників у відділенні «Банку Грузії».

Згодом один із заручників зв’язався з телекомпанією «Мтаварі» і в прямому ефірі озвучив вимоги нападника: 500 тисяч доларів, відведення правоохоронців з центру міста та можливість безперешкодно піти.
…

Гомосексуальні пари повинні мати право на сім’ю, вважає голова католицької церкви Папа римський Франциск. Про це він сказав у документальному фільмі «Франческо» документаліста Євгена Афінеєвського.

Прем’єра фільму Афінеєвського (відомого також за фільмом «Зима у вогні» про Революції гідності в Україні) «Франческо» відбулася 21 жовтня.

«Гомосексуальні люди повинні мати право бути в сім’ї… Вони є дітьми Бога і мають право на сім’ю. Ніхто не повинен бути викинутий чи змушений почуватися нещасним через це (гомосексуальність – ред.)», – сказав Франциск.

Читайте також: Католицька церква хоче проголосити святим 15-літнього підлітка Карло Акутіса

Він вказав на цивільні партнерства як можливість легально оформити стосунки одностатевих пар.

«Що нам потрібно створити – це закон про цивільні союзи. Таким чином вони (ЛГБТ-пари – ред.) будуть охоплені законом», – вважає понтифік.

Франциск і раніше висловлювався на підтримку ЛГБТ, однак це перший його заклик на чолі католицької церкви надати їм можливість оформлювати свої стосунки.
…

У Сполучених Штатах шість китайських засобів інформації оголошені іноземними представництвами, заявив 21 жовтня держсекретар США Майк Помпео. Він уточнив, що всі ці медіа належати або контролюються іноземним урядом.

Помпео не уточнив, які саме медії потрапили до списку і наголосив, що рішення Держдепартаменту не накладає обмежень на публікацію матеріалів в США.

Помпео також повідомив, що 23 жовтня Сполучені Штати розпочнуть діалог щодо Китаю з Європейським союзом.

У лютому США оголосили п’ять китайських ЗМІ (агентство «Сіньхуа», телеканал CCTN, «Міжнародне радіо Китаю», медіакомпанії China Daily Distribution Corporation і Hai Tian Development USA) іноземними агентами. Вашингтон заявив, що рішення не вплине на роботу ЗМІ, але зобов’яже просити дозволу у американської влади на прийом на роботу нових співробітників і придбання власності.

У відповідь Китай відкликав акредитацію кореспондентів американських видань The New York Times, The Wall Street Journal і The Washington Post. Крім того, Пекін запровадив обмеження на роботу «Голосу Америки» та журналу Time.
…

Тимчасовий виконувач обов’язків президента Киргизстану Садир Жапаров оголосив 21 жовтня про «економічну амністію» для колишніх чиновників, які збагатилися через корупційні схеми. Це сталося лише через день після того, як колишній заступник керівника митної служби країни Раїмбек Матраїмов був затриманий та поміщений під домашній арешт за підозрою у зловживаннях.

За рішенням Жапарова, амністія стосуватиметься всіх колишніх чиновників, які працювали в «енергетичному секторі, митниці, податковій службі, фармацевтиці, ліцензуванні, видобутку корисних копалин» та інших галузях економіки й використовували корупційні схеми для незаконного отримання грошей.

Джапаров дав 30 днів колишнім чиновникам, які вчинили такі незаконні дії, щоб розкрити корупційні схеми та повернути гроші. Після цього вони можуть отримати «адміністративне та економічне помилування».

Державний комітет національної безпеки Киргизстану 20 жовтня заявив, що затримав Раїмбека Матраїмова, союзника колишнього президента Сооронбая Жеенбекова. За даними спецслужби, Матраїмов погодився виплатити державі збиток у розмірі близько 2 мільярдів сомів (це близько 24,7 мільйона доларів) і вже перерахував 80 мільйонів сомів (це 1 мільйон доларів).

Пізніше того ж дня суд у столиці Бішкеку обрав Матраїмову запобіжний захід – домашній арешт.

Політична криза в Киргизстані почалася після парламентських виборів, що пройшли 4 жовтня. Акції протесту з вимогою анулювати результати виборів переросли в заворушення. У ніч на 6 жовтня демонстранти зайняли «Білий дім», в якому засідає парламент і розташований апарат президента.

У наступні дні в Бішкеку розгорнулася боротьба за владу між різними політичними силами.

У підсумку ЦВК анулювала результати виборів, президент Сооронбай Жеенбеков подав у відставку, а уряд очолив звільнений з колонії колишній опозиційний депутат Садир Жапаров, який також виконує обов’язки президента.

 
…

Через коронавірусну пандемію Чехія з 6:00 22 жовтня «закривається» на карантин.

Як повідомив на пресконференції уряд країни після екстреного засідання, яке затягнулося на кілька годин довше від оголошеного часу, йдеться про закриття більшості закладів торгівлі і послуг і про обмеження вільного пересування людей.

Буде дозволено працювати тільки продуктовим магазинам, аптекам і крамницям товарів першої необхідності для дому – детальний список оприлюднять в офіційній урядовій постанові.

Працедавцям рекомендовано перевести працівників на роботу з дому і обмежити їхні контакти з клієнтами. Графік роботи урядових чи місцевих установ із відвідувачами скорочується до двох днів на тиждень не більш ніж по п’ять годин.

Винятками з заборони виходити з дому будуть такі підстави, як дорога на роботу, на закупи, до лікаря чи для догляду за близькими.

При цьому міністр охорони здоров’я Роман Прімула рекомендує більше перебувати на свіжому повітрі – але, якщо не йдеться про членів однієї родини, не більш ніж по дві особи.

Ці заходи наразі запроваджені до 3 листопада.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш вибачився за такі обмеження. «На жаль, ми в ситуації, коли відбувається драматичне зростання захворюваності, а заходи, які ми запровадили попередніми тижнями, не діють», – сказав він.

За словами прем’єра, якби уряд не пішов на ці заходи, в період між 7 і 11 листопада настав би колапс системи охорони здоров’я країни.

Попередніми днями в Чехії вже запровадили низку обмежень через COVID-19. Уряд збирався на екстрені засідання майже щодня, ухвалюючи все нові заходи.

Зокрема, в країні, як і під час весняного спалаху епідемії, знову запровадили обов’язок закривати рот і ніс (із 21 вересня ця вимога діє майже скрізь поза межами дому), з середини жовтня були знову закриті школи й виші для очного навчання, заклади громадського харчування (крім продажу на винос), кіно й театри, скасовані спортивні заходи, заборонені зустрічі більш як шести осіб (не рахуючи дітей). Ці заходи теж були оголошені на двотижневий термін, із переглядом після його закінчення.

Кількість нових випадків COVID-19, загалом хворих і померлих через коронавірус у Чехії зростає ще з липня. Останнім часом майже кожен день приносить новий рекорд за числом виявлених хворих, почав зростати й відсоток смертності. 21 жовтня повідомили, що протягом лише одного попереднього дня в Чехії, з населенням понад 10,7 мільйона людей, виявили майже 12 тисяч нових випадків захворювання, кількість померлих за час пандемії перевищила 1600.
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська пообіцяла надати гарантії тим, хто підтримає національний страйк у країні, який буде оголошений у разі невиконання Олександром Лукашенком «народного ультиматуму». Така заява опублікована в її телеграм-каналі.

У повідомленні сказано, що «кінець режиму все одно прийде», однак «кожен день його існування коштує білоруському народу дуже дорого».

Тихановська пообіцяла, що ті, хто підтримає страйк і зіткнеться з «економічними репресіями» або втратою роботи, отримає «всю можливу підтримку» від фонду BySol, створеного білоруськими підприємцями для допомоги таким громадянам.

А коли в Білорусі «відновиться законність», то всі судимості і штрафи, отримані в ході протестів, будуть анульовані, тих, хто втратив роботу через страйк, відновлять на посаді, а ті, кого утримували на роботі виплатами за контрактами, отримають фінансові амністії, написала Тихановська.

Крім того, вона пообіцяла анулювати всі штрафи за несплату комунальних платежів.

«Не приходьте на роботу і навчання з 26 жовтня – це теж страйк. Виходьте на марші – це теж страйк. Закрийте свої заклади та офіси – це теж страйк. Перестаньте користуватися і співпрацювати з державними послугами і сервісами – це теж страйк. Зніміть всі гроші з рахунків банків – це теж страйк. Не мовчіть. Говоріть про свою незгоду жити в тюрмі», – йдеться в заяві Тихановської.

До закінчення терміну «народного ультиматуму» залишилося чотири дні. Тихановська оголосила його 13 жовтня. Згідно висунутим умовам, до 25 жовтня Олександр Лукашенко повинен виконати три вимоги: піти у відставку, повністю зупинити насильство на вулицях і звільнити всіх політв’язнів.

Напередодні, 20 жовтня, Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».

Лукашенко відкидав заклики піти у відставку.

 
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв призначив вибори до нижньої палати парламенту на 10 січня.

Це будуть перші парламентські вибори в країні з моменту вступу Токаєва на посаду у 2019 році замість Нурсултана Назарбаєва, який подав у відставку після майже трьох десятиліть президентства.

Назарбаєв при цьому залишається на ключових владних позиціях. Він очолює Раду безпеки Казахстану та владну партію «Нур Отан».

Міжнародні оглядачі заявляють, що раніше вибори в Казахстані були ні вільними, ні чесними. Вони вказували на махінації, репресії проти опозиції та обмеження свободи преси.

Нижня палата парламенту Казахстану налічує 107 місць. 84 мандати мають представники партії «Нур Отак». Ще по сім місць належить провладній Комуністичній партії та ліберальній партії «Ак Жол». Інших дев’ять депутатів призначає Асамблея народу Казахстану – дорадчий орган, який контролює Назарбаєв.

Востаннє парламентські вибори в країні відбувалися в березні 2016 року.

Казахські активісти закликали владу допустити до виборів незалежних кандидатів, які не є членами шести офіційно зареєстрованих партій.
…

Петербурзький бізнесмен і «кухар Путіна» Євген Пригожин подав позов «про захист честі й гідності» до керівника регіональної мережі штабів опозиціонера Олексія Навального Леоніда Волкова.

Причина позову – публікації Волкова у фейсбуці і телеграм-каналі, в яких він назвав бізнесмена «особливо небезпечним злочинцем, засудженим за численні злочини», а також організатором вбивства трьох російських журналістів – Орхана Джемаля, Олександра Расторгуєва та Кирила Радченка. Журналісти знімали в Африці фільм-розслідування про діяльність приватної військової компанії, яка, ймовірно, належить Пригожину.

«Кухар Путіна» вимагає спростувати і видалити твердження Волкова з інтернету, а також стягнути з нього 5 мільйонів рублів як компенсацію моральної шкоди.

За останні два роки компанії, пов’язані з Євгеном Пригожиним, неодноразово подавали позови проти Фонду боротьби з корупцією, його глави Олексія Навального і юриста фонду Любові Соболь. У ФБК вважають це помстою за розслідування діяльності Пригожина – зокрема, фонд звинуватив бізнес-структуру «кухаря Путіна» у поставках неякісної їжі у московські дитячі садки і школи і нібито викликаної цим спалаху дизентерії серед дітей та підлітків.

Незважаючи на те, що один із судів визнав компанію Пригожина винною і частково задовольнив грошові вимоги батьків постраждалих, у жовтні 2019 року Арбітражний суд Москви стягнув з Навального, Соболь і Фонду боротьби з корупцією по 29 мільйонів 200 тисяч рублів. Арбітражний суд постановив, що вони опублікували відомості, які кидають тінь на компанію «Московський школяр», в результаті чого з нею розірвав контракт один з клієнтів. Після цього були арештовані банківські рахунки ФБК, Навального і Соболь.

Пізніше Пригожин викупив судовий борг у своїй компанії, щоб опозиціонери були винні йому особисто. Бізнесмен пояснив це бажанням власноруч «роздягнути і роззути» Навального і його соратників.
…

Фотоагентство AFP має двох своїх найдосвідченіших фотографів, які працюють по обидві сторони збройного конфлікту між Вірменією та Азербайджаном
…

В Белграді розпочали процедуру відкриття представництва Міністерства оборони Росії в Сербії. Інформацію про це оприлюднили на державному телебаченні Сербії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Сербське міністерство уточнює, що йдеться про реалізацію міждержавної угоди, яку було підписано за згодою глав держав й головнокомандувачів збройних сил двох країн, Александра Вучича й Володимира Путіна.

В повідомленні Міністерства оборони Сербії мовиться, що метою представництва буде «підтримка й прискорене врегулювання питань повʼязаних з військово-технічною допомогою й військово-технічним співробітництвом двох країн». Сербські джерела повідомляють, що російське представництво матиме право оглядати відділи Збройних сил Сербії, які мають російську зброю й оснащення. Для таких візитів буде необхідний дозвіл сербської сторони, згідно з сербськими законами.

Наскільки відомо, йдеться про перший у Сербії випадок відкриття окремого військового представництва іншої держави. Згідно з міжнародною практикою, представники збройних сил діють в рамках посольств.
…

США розширили санкції проти проєкту будівництва російського газопроводу «Північний потік-2», повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на рішення Держдепартаменту. Тепер санкції стосуватимуться компаній, які надають послуги або фінансування для встановлення обладнання на кораблях, що беруть участь у проєкті.

Проєкт передбачає будівництво двох ниток газопроводу загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік від узбережжя Росії до Німеччини по дну Балтійського моря. Попередні плани Москви та її німецьких партнерів передбачали, що будівництво завершиться вже в 2019 році. Але роботи були припинені після того, як Конгрес США ухвалив пакет санкцій проти учасників робіт.

США виступають проти проєкту, стверджуючи, що він робить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, через територію якої газ транспортується до Європи зараз. Таку ж позицію мають Київ і кілька країн ЄС.

Росія, Німеччина, Австрія і кілька інших країн, компанії яких беруть участь у будівництві, наполягають, що йдеться виключно про бізнес-проєкт.

За оцінкою Bloomberg, учасникам проєкту залишилося укласти трохи більш як 100 кілометрів труб. 25 вересня проєкт підтримав міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр. 17 жовтня міністр закордонних справ країни Гайко Маас заявив в інтерв’ю RND, що вважає, що проєкт буде доведений до кінця.
…

Суд Центрального району Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами, пише білоруське державне агентство БелТА з посиланням на Верховний суд.

«Таке рішення ухвалили у зв’язку зі наявністю інформаційної продукції (відеороликів, закликів і публікацій як від імені самої редакції каналу, так і підписників) з ознаками екстремістської діяльності. Йдеться про організацію та публічні заклики до здійснення масових заворушень», – йдеться в повідомленні.

Міністерство інформації за рішенням суду має внести канал і логотип Nexta в список екстремістських матеріалів, обмежити доступ до інформаційних ресурсів, що містять аналогічні найменування, і їхнє поширення в білоруському сегменті. Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Справу в суді розглянули за заявою Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Міністерства внутрішніх справ Білорусі.

Суд вирішив, що продукція Nexta Live, розміщена за 9 по 11 серпня 2020 року, містить ознаки екстремістської діяльності, а саме: організацію і публічні заклики до здійснення масових заворушень.

Телеграм-канал вже відреагував на це рішення: «Ну, ми б із задоволенням перегорнули цю сторінку, але оскільки ми працюємо суворо в рамках білоруського законодавства, то задумаємося про ребрендинг».

Як пише білоруська служба Радіо Свобода, телеграм-канал NEXTA-Live є найбільшим каналом слов’янською мовою, у нього майже два мільйони підписників.

У серпні проти 22-річного засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила (Свєтлова) відкрили кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

В умовах обмеження інтернету в Білорусі після оголошення результатів президентських виборів і початку протестів ЗМІ країни перейшли на висвітлення подій у телеграм. 

 
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».

«Народний ультиматум – це ваш шанс стати на бік білорусів. Якщо ви не згодні виконувати злочинні накази – не робіть цього», – йдеться в зверненні Тихановської в її телеграм-каналі.

Вона пообіцяла, що «відповідальність понесуть персонально ті, хто скоював злочини», і «поголовної люстрації не буде».

Тихановська сказала, що новій Білорусі потрібна система силових відомств, запропонувавши їхнім співробітникам зв’язатися з опозицією і фондами, а також зробити «публічне звернення з підтримкою свого народу».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

Лукашенко має оголосити про відхід;
насильство на вулицях має зупинитися повністю;
всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, переможцем яких офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає посаду голови держави з 1994 року. Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими.

Головна суперниця Лукашенка на виборах Тихановська через кілька днів після виборів поїхала в Литву через тиск силовиків. 16 жовтня білоруська влада повідомила, що Тихановську оголосили в міждержавний розшук за статтею про заклики до заподіяння шкоди національній безпеці.

 
…