70 відсотків росіян вважають США головним ворогом Росії, йдеться в опитуванні «Левада-Центру». Аналогічні результати показувало опитування центру у листопаді 2018 року, повідомляє «Настоящее время».

На другому місці у списку ворогів знаходиться Україна з 14 відсотками, тоді як у 2018-му ворогом Україну вважали 34 відсотки опитаних. Третє місце посіла Велика Британія з 10 відсотками, у 2018 році цю країну ворогом вважали 14 відсотків опитуваних. По 7 відсотків голосів отримали Євросоюз та Польща.

За даними центру, загалом 82 відсотки респондентів вважають, що у Росії є вороги. Соціологи зазначили, що питання про конкретних ворогів ставили тільки тим, хто позитивно відповів на це питання. «Респонденти самі називали ворогів, без картки зі списком відповідей, і могли назвати більше одного», – зазначає «Левада-Центр».

Як з’ясували соціологи у лютому цього року, майже 80 відсотків росіян впевнені, що Росію і Захід повинні пов’язувати партнерство і дружба, і всього 3% бачать у ньому ворога.

Розділивши Захід на Америку і Євросоюз, соціологи дізналися, що росіяни ставляться до ЄС краще, ніж до США. Так, про хороше і дуже добре ставлення до Євросоюзу заявили 49 відсотків опитаних, до США – 42. Про негативне ставлення до ЄС повідомили 37 відсотків респондентів, до Сполучених Штатів – 46 відсотків учасників опитування.

Більшість росіян (52 відсотки) вважають, що є всі підстави побоюватися західних країн, що входять до складу НАТО. У той же час 35 відсотків опитаних вважають, що Заходу самому слід побоюватися Росії. Про те, що учасників альянсу боятися не треба, заявили 44 відсотки респондентів, а про те, що не треба побоюватися Росії, – 61 відсоток учасників опитування.
…

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн залишила засідання Європейської ради через годину після її початку, оголосивши, що йде на самоізоляцію.

«Мене щойно поінформували, що член мого офісу отримав позитивний тест на СOVID-19 цього ранку. Сама я отримала негативний результат тесту. Водночас як перестороги, я негайно залишаю Європейську раду, щоб піти на самоізоляцію», – написала вона у твітері.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 15 жовтня у світі виявили понад 38,7 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли 1 094 591 людина, одужали більш ніж 26,7 мільйона людей.
…

У Білорусі Олександра Пильченка, який захищає експретендента на посаду президента Віктора Бабарика й опозиціонерку Марію Колесникову, позбавили ліцензії адвоката. Рішення ухвалили на засіданні Кваліфікаційної комісії з питань адвокатської діяльності при Міністерстві юстиції Білорусі 15 жовтня, повідомляє TUT.BY. 

Ліцензія адвоката діє до отримання ним письмового рішення Мін’юсту. Там же буде вказана дата, з якої ліцензія перестане діяти.

Причиною розгляду питання про припинення ліцензії стало інтерв’ю порталу TUT.BY, в якому Пильченко розповів про те, до яких дій має за законом вдатися генпрокурор після побиття затриманих в ізоляторах 9-12 серпня.

Пізніше в Мін’юсті прокоментували рішення кваліфікаційної комісії. За повідомленням, адвокат Пильченко «допустив у ЗМІ некомпетентні коментарі і фактично закликав до протиправних дій, в тому числі до блокування і роззброєння військових підрозділів». Крім того, Мін’юст вважає, що заяви адвоката «вводять громадськість в оману щодо повноважень державних органів і не узгоджуються з процесуальними нормами».

Повідомлення про розгляд питання про припинення дії ліцензії Олександр Пильченко отримав 7 жовтня. В інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») 13 жовтня він розповідав, що ситуація виникла після репортажу на державному каналі ОНТ, де розкритикували його коментар порталу TUT.BY.

 
…

Європейський союз оприлюднив санкційний список через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Зокрема, під санкції потрапив директор Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков.

Також Європейський союз запровадив обмежувальні заходи проти Росії через ситуацію в Лівії. До санкційного списку потрапив бізнесмен Євген Пригожин, якого називають куратором так званої «Приватної військової компанії Вагнера». Сам він заперечує свою причетність до найманців, яких фіксують у різних зонах конфліктів, у тому числі і в Лівії. 

Санкції ЄС передбачають заборону на в’їзд та замороження активів.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.
…

Видання The New York Post із посиланням на неверифіковану електронну пошту повідомило, що син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена представив свого батька чільному посадовцю української енергетичної компанії Burisma.

Речник президентської кампанії Байдена одразу заперечив публікації в ЗМІ, а Facebook та Twitter обмежили поширення статті на своїх платформах після запуску процедури фактчекінгу.

Речник Ендрю Бейтс нагадав, що розслідування журналістів та двох очолюваних республіканцями комітетів у Сенаті дійшли висновку, що Байден не здійснював жодних порушень.

«Ба більше, ми переглянули офіційні розклади Джо Байдена. Жодних зустрічей, про які пише New York Post, ніколи не відбувалося», – наголосив Бейтс.

The New York Post посилається на електронний лист чільного посадовця Burisma Вадима Пожарського до сина колишнього віцепрезидента Гантера Байдена, який працював у раді директорів компанії, попри відсутність досвіду роботи в газовому секторі.

У датованому квітнем 2015 року листі Пожарський згадує про свою зустріч з Джо Байденом.

«Дорогий Гантер, дякую за запрошення до округу Колумбія й надану можливість зустрітися з вашим батьком і провести якийсь час разом. Це справді честь і задоволення», – йдеться в опублікованому журналістами листі.

В іншому листі від травня 2014 року Пожарський цікавиться в Гантера Байдена: «Як ви можете використати свій вплив [на користь Burisma]?»

Джо Байден раніше неодноразово стверджував, шо ніколи не спілкувався зі своїм сином про його справи в Україні.

Чинний президент США Дональд Трамп розкритикував соціальні мережі за обмеження доступу до статті The New York Post. Він назвав листування «пістолетом, що димить». Речниця Білого дому Кейлі Макенані написала, що «цензура має бути засуджена».

Трамп неодноразово звинувачував свого конкурента на виборах президента Джо Байдена в тому, що той у часи роботи на посаді віцепрезидента тиснув на українську владу задля звільнення генерального прокурора Віктора Шокіна, щоб заблокувати розслідування стосовно Burisma.

The New York Post пише, що листи надійшли від власника магазину ремонту комп’ютерів у Делавері. Той нібито стверджує, що клієнт залишив пристрій у квітні 2019 року й з того часу не забрав його.

Власник магазину заявляє, що не може ідентифікувати клієнта як Гантера Байдена. Водночас на лептопі була наліпка Фонду Бо Байдена, який був братом Гантера Байдена. Він помер у 2015 році від раку.

Підприємець повідомив федеральну владу про комп’ютер. У грудні його нібито забрали представники Федерального бюро розслідувань. За даними журналістів, власник магазину зміг зробити копії даних та передав їх колишньому меру Нью-Йорка Руді Джуліані, який є персональним адвокатом Трампа.

У статті не вказано, коли Джуліані отримав жорсткий диск. У 2019 році адвокат неодноразово спілкувався з українськими посадовцями про Burisma.

У вересні 2019 року в Сполучених Штатах почалося розслідування щодо Трампа через ймовірний тиск на президента України Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Президент США нібито хотів, щоб в Україні почали розслідування стосовно опонента Трампа на виборах Джо Байдена через ситуацію навколо Burisma.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидали зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу. 5 лютого Сенат США не підтримав імпічмент.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив про відставку.

«Для мене мир в Киргизстані, цілісність країни, єдність нашого народу і спокій в суспільстві понад усе. Немає нічого дорожчого для мене за життя кожного мого співвітчизника. Я не тримаюся за владу. Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, що пролив кров і той, хто стріляв у власних громадян. Тому прийняв рішення піти у відставку», – сказав Жеенбеков.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

14 жовтня Жеенбеков затвердив на посаді прем’єра Садира Жапарова, який близько трьох років провів у в’язниці в справі про організацію мітингу й захоплення заручника у 2013 році.
…

У перебігу нинішнього спалаху конфлікту навколо Нагірного Карабаху Азербайджан завдав ракетного удару по території Вірменії, там заявили, що залишають за собою право так само вдаряти по території Азербайджану.

У Баку заявили 14 жовтня, що з азербайджанського боку йшлося про удар по позиції ракетних установок, які, як стверджується, були призначені для ударів по цивільних цілях в Азербайджані. Це був перший випадок за останній час, коли Азербайджан підтвердив свій удар по вірменській території; останнім часом про такі удари вже заявляли, але Баку заперечував причетність.

Як заявили в Міністерстві оборони Азербайджану, внаслідок його удару була знищена вірменська тактична балістична ракетна система в прикордонній із Азербайджаном місцевості, де не було ніякої цивільної інфраструктури.

У Міністерстві оборони Вірменії підтвердили такий удар, але відкинули твердження, що з тієї позиції обстрілювали територію Азербайджану, зокрема цивільні цілі.

Натомість там наголосили, що, «за тією ж логікою», Єреван відтак залишає за собою праву здійснити удар по будь-якому військовому об’єкті чи іншій військовій цілі на території Азербайджану.

Того ж дня Росія, яка до певної міри підтримує Вірменію, і Туреччина, яка є союзником Азербайджану, однаково закликали сторони конфлікту повернутися до переговорів із міжнародним посередництвом задля вирішення статусу Нагірного Карабаху. Анкара при цьому наголосила на вимозі повернути Азербайджанові «окуповані» вірменами території.

Президенти Росії Володимир Путін і Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган мали на цю тему телефонну розмову, в перебігу якої, як заявили в Кремлі, Москва закликала до співпраці з метою покласти край бойовим діям. Це була перша розмова двох лідерів, які підтримують протилежні сторони карабаського конфлікту, від часу початку його останнього спалаху наприкінці вересня.

Росія закликає до негайного припинення поновлених бойових дій після заяв про перемир’я, що офіційно почалося 10 жовтня, і заявляє, що конфлікт можна вирішити дипломатичним шляхом.

Обстріл цілей на території Вірменії, що його визнав Азербайджан, теоретично може викликати виконання зобов’язань за Договором про колективну безпеку – членами Організації ДКБ є і Вірменія, і Росія, поруч із Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном. Стаття 4 цього договору передбачає, що в разі «агресії», тобто «збройного нападу, що загрожує безпеці, стабільності, територіальній цілісності і суверенітетові) проти будь-якої країни-учасниці», всі інші країни-учасниці на прохання держави, що зазнала «агресії», «негайно нададуть їй необхідну допомогу, включно з військовою».

Дотепер більшість бойових дій відбувалася на території Азербайджану, в першу чергу на непідконтрольній Баку території країни, де діє самопроголошена «республіка Нагірний Карабах», або «Арцах», як називають регіон вірменською мовою. Заяви Єревану про обстріли Азербайджаном території Вірменії досі лишалися непідтвердженими. Путін раніше заявляв, що зобов’язання за ДКБ не стосуються території Нагірного Карабаху, що є міжнародно визнаною частиною території Азербайджану.

Вірменське за національністю населення Нагірно-Карабахської автономної області Азербайджану односторонньо проголосило «незалежність», досі ніким не визнану, ще наприкінці радянських часів після локальної війни, відтоді внаслідок подальших бойових дій вірмени захопили додатково значні території Азербайджану поза межами НКАО. Баку вважає всі ці території окупованими Вірменією. На лінії контакту між сторонами час від часу спалахують перестрілки й сутички, але бойових дій, порівнянних із нинішніми, не було вже давно.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков піде в відставку тільки після того, як у країні відбудуться нові парламентські вибори, повідомила 14 жовтня речниця голови держави. Ця позиція може знову розпалити напруженість у цій країні.

Заява пролунала після того, як із президентом зустрівся новопризначений прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров, щоб нагадати йому про раніше висловлену обіцянку піти в відставку. При цьому, за повідомленнями засобів інформації, прем’єр заявляв президентові про обіцянку відставки «впродовж трьох днів», які, за словами прем’єра, спливали ввечері 14 жовтня.

Як наголосила речниця президента Толгонай Стамалієва, президент дійсно обіцяв піти в відставку, але ні про які три дні ніколи не говорив, як і взагалі не згадував терміну своєї відставки. За її словами, на зустрічі Жеенбекова з Жапаровим прем’єр вимагав від президента піти в відставку до вечора, на що той відповів, що за такої ситуації не готовий відійти.

Раніше, в ніч на 9 жовтня, Жеенбеков виступив зі зверненням, у якому заявляв, що готовий піти в відставку з посади президента «після того, як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади і країна встане на шлях законності». 14 жовтня Жапаров заявив, що після затвердження на посадах його і його нового уряду всі ці умови вже виконані.

Перед зустріччю з Жапаровим 14 жовтня Жеенбеков підписав указ про його призначення на посаду прем’єра після того, як парламент країни затвердив склад нового уряду на чолі з Жапаровим. Попереднього дня, 13 жовтня, президент відмовився підписувати такий указ і повернув до парламенту документи про призначення прем’єра, заявивши, що на засіданні парламенту 10 жовтня, де група парламентарів схвалила призначення Жапарова, не було належного кворуму. Таким чином, Жапаров був затверджений із третьої спроби – ще одна, так само без належного кворуму, відбулася в парламенті 6 жовтня. Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні».

Садир Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років у справі про організацію мітингу і захоплення заручника у 2013 році. При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політикові виправдувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно з місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

До 6 листопада Центральна виборча комісія Киргизстану має призначити дату перевиборів до однопалатного парламенту країни, Жогорку кенеша (Верховної ради).

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними результатами, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент. Тож 5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», у якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, щодо яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання. Тим часом ЦВК Киргизстану скасувала результати виборів.

Жеенбеков розцінив протести як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану, який чинний досі. Але він на практиці не завадив прихильникам Жапарова проводити свої демонстрації з вимогами негайної відставки президента і розпуску дотеперішнього складу парламенту.
…

У Мінську, столиці Білорусі, де 14 жовтня, в день свята Покрови Богородиці за юліанським календарем, також вшановують День матері (цей день не є вихідним), відбулися «Марш матерів» на підтримку опозиції до нинішньої влади, а пізніше провладна хода.

Учасниці «Маршу матерів», понад сотня жінок, під дощем пройшли містом, не перешкоджаючи рухові, з квітами й символікою біло-червоно-білих кольорів національного прапора, який після фактичної заборони з боку нинішньої влади став символом опозиції. Вони скандували традиційні останнім часом опозиційні гасла, такі, як «Віримо, можемо, переможемо!», і заклики до фактичного керівника країни Олександра Лукашенка йти геть.

Пізніше містом пройшов і провладний марш на підтримку Лукашенка. Його учасники, під нині офіційними прапорами Білорусі, висловлювали подяку міліції за її дії проти опозиції і на закінчення акції заспівали нинішній державний гімн.

Тим часом у різних районах Мінська протягом дня і головним чином увечері відбулася ще низка менш численних акцій: люди в багатьох місцях ставали в імпровізовані ланцюги солідарності з опозицією, тримаючи біло-червоно-білі прапори.

Про нечисленні акції цього дня повідомляють і з деяких інших міст Білорусі.
…

У Росії повідомили про реєстрацію вже другої створеної в цій країні вакцини від коронавірусного захворювання COVID-19 – яка, так само як і перша, не пройшла необхідних за світовими нормами випробувань. Про готовність цієї вакцини заявив президент Росії Володимир Путін на відеонараді з членами уряду. При цьому, додав він, «на підході» вже й третя російська вакцина.

Другу вакцину, названу «ЕпіВакКорона», розробив Новосибірський державний науковий центр вірусології і біотехнології «Вектор», який свого часу був створений для розробки біологічної зброї.

Попередню російську вакцину «Спутнік V», яку створив московський Центр епідеміології і мікробіології імені Гамалії, в Росії зареєстрували ще в серпні.

В обох випадках була порушена міжнародно заведена норма про те, що вакцину можна реєструвати і масово застосовувати тільки після успішного завершення трьох фаз клінічних випробувань. Вакцина «Спутнік-V» іще не завершила третю фазу цих випробувань, вакцина «ЕпіВакКорона» перейде в третю фазу вже нині, після реєстрації. Обидві вакцини, за повідомленнями, вже застосовують у Росії для щеплень.

У світі, зокрема і в Україні, висловлюють застереження до такого підходу – фахівці попереджають про можливу значну небезпеку від використання неперевіреної речовини.

Загалом на цей час у світі близько десятка вакцин-кандидатів перебувають у третій фазі клінічних випробувань. Деякі з аналізів, присвячених рівням готовності цих вакцин-кандидатів, навіть не залічують «Спутнік V» до тих, які перебувають у третій фазі, посилаючись на відсутність надійних наукових публікацій про це.
…

Європейський союз погодив санкції проти російських посадовців та структур через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального, повідомляють західні інформаційні агентства.

За даними агентства dpa, ЄС може запровадити заборони на в’їзд та заморозити активи впродовж кількох днів.

Під санкції потенційно можуть потрапити російські силові структури.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав указ про призначення Садира Жапарова тимчасовим прем’єром й затвердив склад його уряду.

Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років в справі про організацію мітингу й захоплення заручника у 2013 році.

При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політику виправдовувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно із місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні». Це була третя спроба депутатів призначити Жапарова головою уряду. Попередні рішення були визначені нелегітимними.

13 жовтня Жеенбеков відмовився підписувати указ про призначення Жапарова й повернув документи до Жогорку Кенеша. За його словами, 10 жовтня на позачерговому засіданні парламенту не було кворуму.

До 6 листопада ЦВК Киргизстану має призначити дату перевиборів до парламенту.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.
…

Росія несе відповідальність за злам пошти Стортіґу (норвезького парламенту) – таку заяву міністерки закордонних справ країни Іне Еріксен Сорейде оприлюднило МЗС Норвегії 13 жовтня.

В дипломатичній установі уточнили, що Стортіґ виявив кібератаку 24 серпня.

«Це дуже серйозний інцидент, який впливає на нашу найбільш важливу демократичну інституцію. Безпекові та розвідувальні служби тісно співпрацюють у цій справі на національному рівні. Судячи з інформації, яку має уряд, ми вважаємо, що Росія відповідальна за ці дії», – цитує МЗС Сорейде.

Як зазначають у міністерстві, розслідування інциденту курує Норвезький об’єднаний центр кіберкоординації. МЗС вказує на дедалі ширше застосування цифрових інструментів, яке означає, що загрози безпеці також зміщуються в цифрову площину.

«Уряд продовжує докладати зусиль для зміцнення національної кібер безпеки та розширення міжнародної співпраці в цьому полі. Бізнеси, організації та приватні особи мають долучатися до превентивних заходів, аби запобігти прогалинам у цифровій безпеці», – йдеться в заяві відомства.

МЗС Росії наразі не коментувало публічно цю заяву.

1 вересня парламент Норвегії повідомив, що став ціллю «значної» кібератаки впродовж тижня перед тим. Були зламані електронні пошти кількох депутатів та співробітників парламенту.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 13 жовтня повернув до парламенту Жогорку Кенеша постанову про затвердження програми, визначенні структури і складу нового уряду на чолі з Садиром Жапаровим. На його думку, 10 жовтня на позачерговому засіданні Жогорку Кенеша не було кворуму депутатів, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.

«Кворум засідань Жогорку Кенеша, комітетів, комісій означає присутність більшості від загального числа депутатів Жогорку Кенеша, членів комітетів, комісій. Згідно зі статтею 1 Закону Киргизької Республіки «Про Регламент Жогорку Кенеша», число присутніх на засіданні депутатів – кількість депутатів Жогорку Кенеша, що знаходяться в залі засідань і зареєструвалися перед проведенням голосування. З цього випливає, що наявність кворуму означає фізичну присутність 61 депутата. Наявність довіреностей дає право на голосування, але не на формування кворуму », – йдеться в повідомленні президента на його офіційному сайті.

Читайте також: Віцеспікер парламенту Киргизстану назвала незаконним призначення нового прем’єра

У ньому наголошується, що, за наявною інформацією, на позачерговому засіданні Жогорку Кенеша 10 жовтня офіційно було озвучено про присутність 51 депутата і додатково про наявність 10 довіреностей від інших депутатів. Тим самим кворум не забезпечено, рішення, ухвалені без кворуму, вважаються незаконними і не мають юридичної сили.

Відтак апарат президента повернув надані документи в парламент.

10 жовтня частина депутатів Жогорку Кенеша зібралася на позачергове засідання в державній резиденції «Ала-Арча», де схвалила склад уряду на чолі з Садиром Жапаровим. Але вже наступного дня, 11 жовтня, низка депутатів, суспільно-політичних діячів і юристів заявили, що на цьому засіданні не було кворуму, тому ухвалені там рішення нелегітимні і що необхідно провести засідання парламенту повторно.

Сам Садир Жапаров на пресконференції після свого обрання заявив, що офіційно вступив на посаду і приступає до роботи.

Це було друге «обрання» прем’єром Жапарова, якого звільнили з в’язниці в ніч на 6 жовтня. Раніше те ж саме відбулося на зборах депутатів 6 жовтня, але на тому засіданні кворум не був зібраний.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету з нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порунеші кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.

 
…

У Нагірному Карабасі тривають бойові дії між азербайджанськими та вірменськими силами, попри заклики міжнародної спільноти дотримуватися умов укладеного наприкінці минулого тижня перемир’я.

Міністерство оборони Азербайджану заявило 13 жовтня, що ситуація в кількох секторах зони конфлікту залишалася напруженою впродовж ночі і звинуватило вірменські збройні сили в обстрілі району Татар уранці.

Міністерство оборони Вірменії відкинуло ці звинувачення, заявивши, що азербайджанська сторона «відновила свої дії в супроводі активного ракетно-артилерійського вогню в південному, північному та північно-східному» секторах.

Натомість речник міністерства оборони Азербайджану наполягає, що військові країни «не завдають жодних ударів і не здійснюють наступу» і «повністю дотримуються гуманітарного припинення вогню».

Угода про припинення вогню, досягнута в Москві 10 жовтня, мала на меті дозволити етнічним вірменським силам та Азербайджану обміняти полонених та тіла сотень солдатів та цивільних, загиблих упродовж двох тижнів боїв.

Однак Міжнародний комітет Червоного Хреста 13 жовтня заявив, що Вірменія та Азербайджан ще не досягли домовленостей щодо здійснення обміну полоненими та обміну тілами загиблих, як це передбачає угода.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…

Останній член опозиційної Координаційної ради, який залишався на свободі, Сергій Дилевський, виїхав з країни. Про це повідомив прессекретар ради Артем Родененков.

За його словами, Диленков «був змушений залишити Білорусь через побоювання щодо своєї безпеки».

Сергій Дилевський у серпні очолював страйком Мінського тракторного заводу. Став одним з семи членів президії Координаційної ради, створеної противниками Олександра Лукашенка після виборів 9 серпня. Метою ради вказували організацію діалогу про перехід влади від Лукашенка – через нові вибори. Проти його учасників, проте, почалися репресії. Дилевський відбув адміністративний арешт, а після цього під тиском адміністрації звільнився з МТЗ, на якому пропрацював 12 років, «за згодою сторін».

Раніше Дилевський розповідав, що відвіз до Варшави свою сім’ю.

Таким чином, з семи членів президії Координаційної ради четверо зараз за кордоном (зокрема Нобелівський лауреат Світлана Алексієвич, яка заявляла, що її поїздка була запланована, і вона має намір повернутися в Білорусь) і ще троє перебувають під арештом в СІЗО. Двоє з заарештованих минулої суботи зустрічалися в СІЗО КДБ в Мінську з Лукашенком, а ще одна, Марія Колесникова, відмовилася від зустрічі.
…

Уряд Чехії через коронавірусну пандемію запроваджує вже третій протягом кількох днів пакет обмежувальних заходів.

Як повідомили після засідання уряду Чехії, що затягнулося до пізніх годин 12 жовтня, він має діяти впродовж нині чинного в країні режиму надзвичайної ситуації, запровадженого до 3 листопада. При цьому уряд заявляє, що ще до того можливі зміни в бік як посилення, так і послаблення, залежно від епідемічної ситуації.

Відтак від 14 жовтня в Чехії мають закритися заклади громадського харчування, з можливістю працювати тільки на винос – як то вже було навесні. Дотепер кілька останніх днів вони могли працювати до 20-ї години.

Також буде заборонене публічне споживання алкоголю. Цей крок має унеможливити становище останніх днів, коли після 20-ї години люди продовжували отримувати спиртні напої через віконце і розпивали їх на хідниках перед пивницями, таким чином формально не порушуючи ніяких норм.

Крім того, мають закритися і перейти на дистанційне навчання всі школи, починаючи з молодших класів (дитсадки продовжують працювати). А студенти, які мають місце проживання в Чехії, зобов’язані залишити гуртожитки. Останніми днями дистанційно навчалися старші класи й виші, середні класи мали частинами по тижню ходити до школи чи навчатися з дому, а молодші школярі продовжували звичне навчання.

Серед інших нових заходів – заборона збиратися групами більш ніж по шість осіб і вимога носити маски не тільки в приміщеннях і в громадському транспорті, як досі, а й на зупинках транспорту.

Попередні пакети обмежень уряд Чехії запроваджував із 12 жовтня, а перед тим із 9 жовтня.

Режим надзвичайної ситуації уряд Чехії запровадив із 5 жовтня терміном на 30 днів через різке зростання захворюваності на COVID-19. Зокрема, одного дня Чехія виявилася третьою найгіршою у світі за кількістю нових виявлених випадків захворювання за день у перерахунку на 100 тисяч населення. Для можливого продовження цього режиму буде потрібна вже згода парламенту, як то вже ставалося навесні.
…

Адміністратори соціальної мережі Facebook видалятимуть «будь-який контент» про заперечення Голокосту і перекручені факти про нього, ідеться в офіційній заяві.

Крім того, з кінця 2020 року користувачів, які шукатимуть у фейсбуці «терміни, пов’язані з Голокостом або його запереченням», платформа перенаправить «на достовірну інформацію».

Компанія ухвалила рішення, виходячи з «документально підтвердженого зростання антисемітизму в усьому світі», а також через «тривожний рівень необізнаності про Голокост, особливо серед молоді».

Компанія Facebook посилається на опитування, чверть учасників якого визнали Голокост міфом або перебільшенням. Опитування, як уточнює соцмережа, проводили серед жителів США у віці 18–39 років.

Засновник Facebook Марк Цукерберґ на своїй сторінці розповів, що, з одного боку, він підтримує свободу слова, з іншого – усвідомлює «шкоду, яку завдають запереченням або спотворенням фактів про Голокост».

«За нинішнього стану справ в світі я вважаю, що ми дотрималися правильного балансу», – написав Цукерберґ.

Голокост – масове винищення нацистами мільйонів європейських євреїв під час Другої світової війни. Один із таких злочинів проти людяності відбувся і в українській столиці.

29–30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня до 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисячі людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч людей.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від нацистських окупантів.
…

Між Вірменією та Азербайджаном спалахнули нові сутички в спірному регіоні Нагірному Карабасі, повідомили оборонні відомства країн 12 жовтня.

Міністерство оборони Азербайджану 12 жовтня звинуватило вірменську сторону в порушенні угоди про припинення вогню, стверджуючи, що Вірменія «неодноразово намагалася атакувати позиції азербайджанської армії».

Натомість прессекретарка міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян заявила, що Азербайджан «наразі інтенсивно обстрілює південний фронт».

Читайте також: Війни дронів: використання безпілотників під час бойових дій у Нагірному Карабасі

Тим часом чиновники вірменського походження в Нагірному Карабасі заявили 12 жовтня, що внаслідок боїв із Азербайджаном загинули ще 45 військовослужбовців. Відтак офіційна кількість загиблих з початку загострення 27 вересня військових зросла до 525 людей.

11 жовтня Азербайджан заявив, що завдав повітряних ударів проти вірменських сил, завдавши значних втрат. За твердженням Баку, цьому передував ракетний напад Вірменії на цивільний житловий будинок в Ґянджі – другому за величиною місті Азербайджану.

Читайте також: Кім Кардаш’ян заявила, що передала 1 млн доларів для постраждалих через конфлікт в Нагірному Карабасі

Вірменська сторона заперечила обидва твердження Азербайджану.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 12 жовтня відвідав Москву для переговорів зі співголовами Мінської групи – Францією, Росією та США.

Згідно з домовленістю про припинення вогню, досягнутою в Москві, відновлення мирних переговорів має здійснюватися за посередництвом Мінської групи, яка була створена в 1990-х роках під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) для посередництва у конфлікті.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…

Після жорстокого розгону недільної акції протесту в Мінську 12 жовтня пенсіонери зібралися на акцію протесту. Колона учасників «Маршу пенсіонерів» рушила центральними вулицями. Силовики під’їхали до учасників маршу в автобусах біля міської лікарні. Невідомі в балаклавах почали затримувати людей у білих халатах, які стояли по той бік проспекту, біля клінічної лікарні №1, і вітали учасників маршу. Пенсіонери кинулись відбивати затриманих, перекривши проїжджу частину проспекту. Після цього силовики застосували спецзасоби. Пролунали постріли, вибухнули петарди, застосували перцевий газ. «Марші пенсіонерів» пройшли і в інших містах Білорусі – Бресті, Гомелі, Гродно, Могилеві, Ліді. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Міністерство закордонних справ Литви вирішило відкликати ще шістьох дипломатів з Мінську та Гродно через ультиматум білоруської влади, повідомляє литовська інформаційна агенція BNS.

«Враовуючи ультимативні вимоги та відкликаючи ще шістьох дипломатів з Мінська та Гродно, ми намагаємося зупинити процес обмеження дипломатичних контактів», – заявила BNS речниця МЗС Литви Раса Якілайтене.

За словами представниці литовського дипломатичного відомства, Мінськ не взяв до уваги пропозиції щодо компромісу.

«Якби ми не погодилися, дипломатів, які працюють у Білорусі, мали намір оголосити персонами нон-грата, що значно обмежило б можливості дипломатів працювати в майбутньому», – додала вона.

Читайте також: В МВС Білорусі заявляють про готовність застосувати бойову зброю проти протестувальників

Якілайтене звернула увагу на те, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу підтримали рішення збільшити список підсанкційних білоруських високопосадовців на 10 людей, включивши туди і Олександра Лукашенка.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само. 9 жовтня ці країни скоротили свої дипломатичні представництва в Білорусі.

Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.

Після оголошення результатів виборів у Білорусі люди почали виходити на вулиці, протести в країні тривають уже два місяці. Канада, Велика британія і кілька країн ЄС, включно з Литвою і Польщею, не визнали результатів останніх виборів у Білорусі.
…

Під російським містом Нижній Новгород невідомий відкрив стрілянину з рушниці по автобусу. Про це повідомляє видання «Коммерсант» з посиланням на кілька джерел.

Внаслідок інциденту чотири людини загинули, ще троє поранені. Їх госпіталізували в стані середнього ступеня тяжкості.

Стрілець зник, його розшукують, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними телеграм-каналу Baza, нападнику 18 років, у Нижньогородській області він гостював у своєї бабусі. Повідомляється також, що у нього було з собою дві рушниці.
…

У Білорусі 11 жовтня під час протестів затримали 713 людей за порушення законодавства про масові заходи, повідомляє МВС країни.

До судового розгляду в ізолятори помістили 570 людей. «Для стримування натиску мітингувальників і запобігання нападу на міліціонерів застосовувалися спецзасоби та спецтехніка, затримувалися найбільш активні учасники заворушень», – ідеться в повідомленні.

МВС напередодні зафіксувало по країні 25 акцій протесту, в яких, за підрахунками відомства, взяли участь близько 11 тисяч людей, в обласних центрах збиралися від 30 до 150 учасників.

У відомстві заявили, що порівнянні з попередніми маршами, в цій недільній акції «підвищилася агресивність натовпу, в якому були представники різних радикалізованих угруповань».

У Мінську та інших містах Білорусі понад два місяці тривають масові протести, пов’язані з тим, що ЦВК оголосила переможцем виборів 9 серпня Олександра Лукашенка. 11 жовтня відбувся «Марш честі», силовики жорстко затримували протестувальників, а також застосували водомети і світлошумові гранати.
…

Раніше ЄС оголосив про санкції щодо 40 чиновників Білорусі за їхню роль у жорстокому придушенні акцій протесту та ймовірні фальсифікації під час виборів 9 серпня
…

Американська актриса та модель вірменського походження Кім Кардашьян заявила, що передала 1 мільйон доларів у Вірменський фонд, який надає гуманітарну допомогу постраждалим через конфлікт в Нагірному Карабаху.

Фонд намагається забезпечити постраждалих їжею, житлом та медичним доглядом.

«Мої думки й молитви зі сміливими чоловіками, жінками та дітьми. Я хочу, щоб кожен пам’ятав, що незважаючи на відстань, яка розділяє нас, ми не обмежені кордонами і ми разом – одна глобальна вірменська нація»», – сказала Кардашьян у відеозверненні в інстаграмі.

Її сестри, Хлоя та Корті Кардашьян, також закликали на своїх сторінках в інстаграмі допомогти Вірменському фонду.

У Лос-Анджелесі тисячі людей вийшли на акції на підтримку Вірменії. Близько 20 тисяч прийшли під консульство Туреччини, щоб засудити підтримку цією країною Азербайджану. Демонстрація здебільшого була мирною.

Інша частина вірменської діаспори пройшла містом та закликала підтримати Вірменію.

Південна Каліфорнія є домівкою для найбільшої вірменської діаспори в Сполучених Штатах. У східному Голівуді навіть існує район під назвою Маленька Вірменія.

Мер Лос-Анджелесу Ерік Ґарсетті у твітері підтримав протестувальників та звернувся до державного секретаря США Майка Помпео від імені групи мерів та конгресменів із закликом допомогти в деескалації конфлікту.

Генеральний консул Азербайджану в західних Сполучених Штатах Насімі Агаєв засудив заяву Ґарсетті через те, що він проігнорував смерті цивільних в азербайджанських містах унаслідок ракетних обстрілів з боку Вірменії.

«Чи є межа політичної доцільності? Чи є червоні лінії? Чи повинна політика завжди стосуватися грошей та голосів під час виборів?» – написав Агаєв.

Акції в Лос-Анджелесі відбувалися на тлі звинувачень сторін конфлікту в Нагірному Карабаху на адресу одна одної в порушеннях перемир’я.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабаху з 1994 року.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

 
…

Міністри закордонних справ країн Європейського союзу зберуться 12 жовтня для обговорення санкцій проти Росії через її ймовірну роль в отруєнні опозиційного політика Олексія Навального.

Минулого тижня Франція та Німеччина висунули пропозиції щодо санкцій проти російських фізичних осіб, відповідальних за отруєння Навального, та юридичної особи, яка бере участь у програмі розробки нервово-паралітичної речовини з групи «Новачок».

Пропозиція запровадити санкції надійшла після того, як Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХО) 6 жовтня підтвердила висновки спеціалізованих лабораторій Німеччини, Франції та Швеції, що Навальний був отруєний саме речовиною з групи «Новачок».

І Німеччина, і Франція звинуватили Росію в тому, що вона не повністю розслідувала обставини отруєння Навального та не притягнула причетних до відповідальності.

«У цьому контексті ми вважаємо, що немає іншого правдоподібного пояснення отруєння пана Навального, крім причетності та відповідальності Росії», – вказали міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас та його французький колега Жан-Ів Ле Дріан у спільній заяві від 7 жовтня.

Стан здоров’я Навального продовжує поліпшуватися, його виписали 22 вересня з берлінської лікарні, де опозиційний політик лікувався впродовж місяця.

Міністри закордонних справ ЄС також обговорять реакцію об’єднання на події в Білорусі, включно з можливими санкціями проти Олександра Лукашенко та інших осіб.

Раніше в жовтні ЄС оголосив про санкції щодо 40 білоруських чиновників за їхню роль у жорстокому придушенні акцій протесту, а також за ймовірні фальсифікації під час виборів 9 серпня.

Також на порядку денному буде формування позиції блоку щодо конфлікту між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах і події в Киргизстані після суперечливих парламентських виборів.
…

Кількість затриманих на «Марші честі» по всій Білорусі 11 жовтня зросла до понад 450 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Як пише білоруська служба Радіо Свобода, абсолютна більшість затриманих була в Мінську, де силовики намагалися не дозволяти людям збиратися в загальній колоні.

Силовики продовжували переслідувати демонстрантів, навіть коли офіційно акція закінчилася, й учасники розійшлися невеликими групами.

Серед затриманих – кілька десятків журналістів.

За словами очевидців, марш 11 жовтня за своїми масштабами порівнянний із застосуванням сили і спеціальних засобів з першими мітингами після основного дня президентських виборів 9-12 серпня.

Людей жорстоко били, силовики використовували світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети, кийки.

 
…

Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель висловив «надзвичайну стурбованість» через повідомлення про продовження бойових дій між Вірменією й Азербайджаном, попри заяви про досягнуте напередодні перемир’я.

Боррель закликав сторони конфлікту дотримуватися домовленостей, а «усіх суб’єктів, включаючи зовнішні сторони, утримуватися від будь-яких дій, які можуть призвести до подальших жертв».

«У зв’язку з цим ми з надзвичайною стурбованістю відзначаємо повідомлення про продовження військової діяльності, в тому числі проти цивільних об’єктів, а також про жертви серед цивільного населення, і закликаємо сторони забезпечити повне дотримання угоди», – йдеться у заяві Борреля.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу під час телефонної розмови попросив свого російського колегу Сергія Лаврова вплинути на Вірменію в питанні дотримання умов перемир’я, заявило МЗС Туреччини.

Міністр закордонних справ Вірменії 12 жовтня має бути в Москві на переговорах із представниками Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) на чолі з Францією, Росією та США.

11 жовтня Міністерство закордонних справ Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі другого за населенням міста країни, Гянджі. Унаслідок цього обстрілу, за даними влади Азербайджану, загинули дев’ять людей, 34 – були поранені.

Вірменія заперечує свою причетність до обстрілу і звинувачує азербайджанські сили в обстрілі міста Степанакерта в спірному регіоні Нагірний Карабах.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

 
…

За даними Університету Джонса Гопкінса, число підтверджених випадків COVID-19 в світі станом на вечір 11 жовтня перевищила 37,3 мільйона, а кількість летальних випадків перевищила мільйон.

На першому місці за кількістю хворих перебувають США – 7,7 мільйона людей.

Експерти, однак, очікують, що Індія обійде США за цим показником. Станом на неділю, в Індії – понад 7 мільйонів хворих. Міністерство охорони здоров’я Індії повідомило в неділю, що за останню добу в країні зареєстровано 74383 випадки COVID-19.

Тим часом, у Бразилії 10 жовтня число померлих від COVID-19 перевищило 150 тисяч. 

У Франції за добу виявили рекордну кількість нових випадків коронавірусної хвороби – 27 тисяч.

У Росії вперше з початку пандемії виявили понад 13 тисяч хворих на COVID-19 за добу.

В Україні через зростання захворюваності на COVID-19 влада має намір відправити на дистанційне навчання виші і пропонує почати осінні канікули в школі швидше, ніж планувалося раніше: замість 24 жовтня – 15-го.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що повністю одужав від COVID-19 і що у нього виробився імунітет до коронавірусної інфекції.

В інтерв’ю Fox News Трамп заявив, що тести показали, що він більше не заразний. «Схоже, що у мене виробився імунітет», – сказав Трамп, додавши, що наразі невідомо, на який період часу імунітет зберігатиметься.

Трамп прямо не говорив про те, які саме тести він пройшов.

Лікар президента Шон Конлі раніше опублікував заяву, в якій зазначив, що, згідно з результатами тесту, взятого вранці 10 жовтня, Трамп більш не становить загрози в плані передачі вірусу іншим людям, повідомляє «Голос Америки».

10 жовтня Трамп вперше після повернення з лікарні виступив перед публікою. 

Президент виступив із балкону Білого дому перед кількома сотнями запрошених, які перебували внизу на галявині. 

Поява президента на публіці розглядається як перший крок до відновлення повноцінної передвиборчої кампанії наступного тижня.

Трамп на початку жовтня повідомив, що в нього і в його дружини COVID-19. Після цього Трамп провів три ночі в лікарні, а минулого понеділка його виписали.

 
…